Поняття i види спiвучастi у кримiнальному правi

Курсова робота з дисциплiни : Кримiнальне право

Виконала студентка III курсу Групи ПД- 3.3 Кiянiцина О.С.

Мiжгалузевий iнститут управлiння

Киiв 2006

Вступ

Злочини вчиняються не лише поодинцi . Досить часто в одному злочинi беруть участь двi або бiльше осiб, якi дiють узгоджено i спрямовують своi дii на досягнення iдиного результату. У таких ситуацiях виникаi питання про спiвучасть у злочинi .

Кримiнально - правовий iнститут спiвучастi законодавець визначаi у роздiлi VI тАЬ Спiвучасть у злочинi тАЬ Загальноi частини Кримiнального кодексу Украiни ( статтi 26-31 ).

Поняття спiвучастi у злочинi важливе як у теоретичному так i практичному планi . У теоретичному, воно актуальне у звтАЩязку з тим , що його визначення спiввiдноситься з реально iснуючими видами злочинноi дiяльностi i породжуi цiлу низку дискусiйних питань . У практичному планi, поняття спiвучастi важливе тому, що в багатьох випадках квалiфiкацiя конкретних злочинiв, вчинених кiлькома субтАЩiктами, ускладнюiться вiдсутнiстю законодавчоi рекомендацii i суперечливiстю правозастосовчоi практики .

Спiвучасть маi важливе значення в кримiнальному правi .

iнститут спiвучастi включений до Кримiнального права для того , щоб на його пiдставi визначити, як i за що вiдповiдають тi особи , що безпосередньо у вчиненнi обтАЩiктивних ознак злочину не брали участi .

обтАЩiднання зусиль двох чи бiльше осiб при вчиненнi злочину в принципi пiдвищуе небезпечнiсть небезпечнiсть самого злочину , полегшуi його вчинення i приховування . Ось чому у деяких випадках спiвучасть розглядаiться як квалiфiкуюча обставина , що тягне за собою бiльш сувору квалiфiкацiю злочину ( наприклад вчинення крадiжки за попередньою змовою групою осiб ), або вважаiться обтяжуючою обставиною при призначеннi покарання ( п.2 ч.1 ст. 67 КК ).

Вчинення окремих видiв злочинiв можливе лише у спiвучастi ( наприклад участь у бандi чи вчинюваному нею нападi при бандитизмi ( ст. 257 КК) , у бiльшостi випадкiв воно утворюi квалiфiкованi або особливо квалiфiкованi склади тих чи iнших злочинiв ( ч. 3 ст. 152 , ч. 2 ст. 185, ч. 2,3 ст. 206 ).

Отже у цiй курсовiй роботi я буду розкривати поняття спiвучастi у злочинi , а також види спiвучасникiв, форми, вiдповiдальнiсть спiвучасникiв та спецiальнi питання вiдповiдальностi за спiвучасть .

Поняття i ознаки спiвучастi

Згiдно ст. 26 Кримiнального кодексу , спiвучастю у злочинi i умисна ,спiльна участь декiлькох субтАЩiктiв злочину у вчиненнi умисного злочину.

Спiвучасть не утворюi яких-небуть особливих , iнших пiдстав вiдповiдальностi, пiдставою для вiдповiдальностi i той же склад злочину, але вчинюваний у спiвучастi . Тi, що норма про спiвучасть вмiщена в Загальнiй частинi КК, означаi те ,що вона може застосовуватись до будь-якого випадку вчинення злочину ,зазначеного в Особливiй частинi КК, але вчиненого в спiвучастi . Так, положення ст. 26 застосовуiться при вчиненнi вбивств, грабежу, розбоiв, згвалтувань, викрадення наркотикiв , як i будь-якого iншого злочину . Вчинення злочину у спiвучастi визнаiться обставиною ,яка обтяжуi вiдповiдальнiсть i покарання .

При розкриттi змiсту спiвучастi слiд встановити його обтАЩiктивну та субтАЩiктивну ознаки .

ОбтАЩiктивна ознака виражаiться у наступному :

спiвучасть i тiльки там , де в злочинi беруть участь кiлька осiб (2 особи)

Але не будь-яка злочинна дiяльнiсть двох i бiльше осiб утворюватиме спiвучасть. Для наявностi спiвучастi необхiдно, щоб якнайменше двоi iз спiвучасникiв досягли вiку, що дозволить притягнути iх до кримiнальноi вiдповiдальностi . Стаття 22 ККУ : кримiнальнiй вiдповiдальностi пiдлягають особи , яким до вчинення злочину виповнилось 16 рокiв тАУ цей вiк загальний; ч.2 : встановлюi знижений вiк вiдповiдальностi тАУ 14 рокiв за такi злочини як крадiжка, вбивство, згвалтування ; 18 рокiв тАУ за тяжкi злочини, втягнення особи у злочин, вiйськовi злочини. Також необхiдно щоб не менш як двоi iз спiвучасникiв були осуднi пiд час здiйснення злочину ,тобто були здатнi усвiдомлювати своi дii i могли керувати ними . У звтАЩязку з цим не може визнаватись спiвучастю у злочинi використання малолiтнiх чи неосудних як виконавцiв злочину . В таких випадках особи, якi залучили до вчинення злочину цих осiб, будуть нести кримiнальну вiдповiдальнiсть за безпосереднi вчинення злочину, знаряддям здiйснення якого були малолiтнi ( 14 р.) чи неосуднi особи . Причому кожна з цих осiб повинна мати ознаки субтАЩiкта злочину тАУ тобто бути фiзичною, осудною особою i досягти вiку кримiнальноi вiдповiдальностi ;

Таким чином , участь у вчиненнi одного i того злочину двох i бiльше осiб, якi вiдповiдно до закону не i субтАЩктами злочину, не утворюi спiвучастi у злочинi . Те саме можна сказати i про випадки , коли лише один з учасникiв злочину i субтАЩiктом злочину, а iншi тАУ нi .

спiвучасть тАУ це дiяльнiсть спiльна. Спiльнiсть маi такi три моменти :

а) злочин вчиняiться загальними зусиллями всiх спiвучасникiв . Роль, функцii кожного з спiвучасникiв можуть вiдрiзнятися, але при цьому злочин тАУ це результат загальноi, спiльноi дiяльностi всiх спiвучасникiв , кожний з них внiс у вчинення злочину свiй внесок .

б) спiльнiсть також означаi, що наслiдок, який досягаiться в результатi вчинення злочину, i iдиним , неподiльним для всiх спiвучасникiв. За цей наслiдок вiдповiдальнiсть несуть всi спiвучасники , незалежно вiд вiд ролi , яку кожний виконував у злочинi . Обсяг вiдповiдальностi кожного спiвучасника визначаiться тим, що вчинив виконавець .

в) спiльнiсть при спiвучастi означаi , що мiж дiями спiвучасникiв i тим злочином , що вчинив виконавець, маi мiсце причинний звтАЩязок . Причому опосередкований звтАЩязок, тому що загальний результат досягаiться лише шляхом свiдомоi дiяльностi виконавця . Дiяльнiсть кожного спiвучасника повинна за часом передувати тому злочину , що вчиняi виконавець, вона створюi можливiсть для виконавця вчинити даний злочин . Виконавець перетворюi цю можливiсть на дiйснiсть , спричиняючи необхiдний наслiдок . Але перетворення цiii можливостi в дiйснiсть залежить вiд дiяння виконавця . Саме тому причинний звтАЩязок тут маi опосередкований характер . Якщо причинний звтАЩязок вiдсутнiй , то немаi такоi обтАЩiктивноi ознаки спiвучастi, як спiльнiсть, а отже i немаi спiвучастi .[ 4.с. 35]

СубтАЩiктивна ознака цього злочину характеризуiться наявнiстю умислу та спiльнiстю дiй спiвучасникiв . Умисел тАУ це форма вини, яка пердбачаi вiдповiдне психiчне ставлення особи до окремих елементiв злочину , а саме до дiяння i його наслiдкiв . Умислом спiвучасникiв повинно охоплюватись усвiдомлення суспiльноi небезпеки як власних дiянь , так i дiянь виконавця . Водночас спiвучасники бажають, щоб виконавець здiйснив цi суспiльно небезпечнi дiяння .Свiдомiстю також охоплюiться причинний звтАЩязок мiж iх дiями,та дiями виконавця, що були зумовленi попередньою дiяльнiстю , також усвiдомлюються i суспiльно небезпечнi наслiдки дiянь виконавця . [6. с.35].

У ст. 26 КК, мiститься вказiвка на умисний характер дiй спiвучасникiв , що виключаi можливiсть спiвучастi в необережних злочинах. При спiвучастi не тiльки дiя повинна бути умисною, але i всi спiвучасники повиннi дiяти також умисно .Якщо одна особа дii з необережностi , а iнша дii умисно,- спiвучасть вiдсутня , наприклад, працiвник мiлiцii залишаi через недбайливiсть у неналежному мiсцi пiстолет, а хтось скориставшись цим заволодiваi зброiю i вчиняi з його використанням умисне вбивство .У такому випадку особи будуть нести вiдповiдальнiсть окремо за своi дii .

Спiльнiсть означаi , що мiж спiвучасниками i згода (змова) на вчинення злочину , але не обовтАЩязково це повинна бути попередня домовленiсть. Змова може виражатися по рiзному, у будь-якому разi змова, взаiмна узгодженiсть - це обовтАЩязкова ознака спiвучастi .

Також взаiмна обiзнанiсть спiвучасникiв не обовтАЩязкова, виконавець як правило не буваi обiзнаним iз злочинною дiяльнiстю iнших спiвучасникiв, якi надають йому сприяння в здiйсненнi злочину .

Умисел при спiвучастi мiстить у собi iнтелектуальнi та вольовi моменти.

Особливiстю iнтелектуального моменту умислу спiвучасникiв i те ,що ним охоплюiться усвiдомлення кожним з учасникiв не лише суспiльно небезпечного характеру особисто вчинюваного дiяння, а й факту вчинення всiма спiвучасниками одного i того ж злочину , характер дiй iнших спiвучасникiв, можливостi дiяти спiльно з ними ,спрямованостi iх дiй (бездiяльностi) на досягнення загального злочинного результату. РЖнакше кажучи, спiвучасник повинен бути поiнформованим про злочиннi дii iнших спiвучасникiв . Така поiнформованiсть i найважливiшою ознакою спiвучастi ,i факт поiнформованостi даi пiдстави для притягнення до кримiнальноi вiдповiдальностi учасника не лише за конкретне дiяння, вчинене ним особисто, а й за результат дiяльностi всiх спiвучасникiв вчинення злочину . Наприклад, якщо особа ,що вирiшила вбити жертву, просить у сусiда рушницю для полювання i сусiд цю рушницю даi, а внаслiдок цього вiдбуваiться вбивство,то спiвучасть вiдсутня , тому що , даючи рушницю, особа не була поiнформована , не знала про дiйсний намiр вбивцi .Якщо ця рушниця дана майбутньому виконавцю для вчинення вбивства , то тут маi мiсце спiвучасть, оскiльки той, хто дав рушницю ,дii узгоджено з виконавцем, обiзнаний про його злочиннi намiри .

Вольовий момент умислу виявляiться у бажаннi настання наслiдкiв , коли всi спiвучасники бажають , щоб настали наслiдки ,яких своiми дiями прагне досягти виконавець .

РДднiсть намiру всiх спiвучасникiв щодо спiльностi iх дiй i iдиного результату не означаi обовтАЩязкового збiгу iх мотивiв, злочинна дiяльнiсть кожного з них може бути викликана рiзними спонуканнями .

Спiвучасть можлива на всiх стадiях умисного злочину - готування, замаху, безпосереднього виконання обтАЩiктивноi сторони злочину, а також закiнченого злочину . Спiвучасть на стадii закiнченого злочину можлива в iдиному випадку : коли пособник ,вiдповiдно до попередньоi домовленостi з iншими спiвучасниками , починаi дiяти пiсля вчинення злочину . При цьому його дii спрямовуються на переховування злочинця , знарядь чи засобiв злочину , слiдiв злочину чи предметiв, здобутих злочинним шляхом , на придбання або збут цих предметiв .

II. Види спiвучасникiв

Згiдно ст. 27 ККУ : спiвучасниками злочину поряд з виконавцем, i органiзатор, пiдбурювач i пособник.

В основу нормативного визначення та класифiкацii видiв спiвучасникiв покладено характер дiй, що виконуються ними , та обтАЩiктивна роль , яку вiдiграють конкретнi субтАЩiкти у вчиненнi злочину .

Вид спiвучасника визначаiться не тiльки обумовленою роллю , але i характером , i ступенем i участi кожного в спiльному для них злочинi . Саме на цю обставину вказуi законодавець , коли встановлюi , що суд при призначеннi покарання зобовтАЩязаний врахувати мiру i ступiнь участi кожного iз спiвучасникiв у здiйсненнi злочину .З даного випливаi , що суд зобовтАЩязаний встановити не тiльки роль спiвучасника , але i ступiнь його участi в ньому .[ 6.с.35]

Отже розглянемо докладно види спiвучасникiв .

Виконавець.

Згiдно ч. 2 ст.27 : виконавцем ( спiввиконавцем) i осоюа , яка у спiвучастi з iншими субтАЩiктами злочину безпосередньо чи шляхом використання iнших осiб, що не пiдлягають кримiнальнiй вiдповiдальностi за скоiне , вчинила злочин передбачений цим Кодексом .

Основною ознакою виконавця i вчинення ним дiяння, яке визначено як обтАЩiктивна сторона складу злочину нормою Особливоi чатини КК . Особа визнаiться виконавцем злочину тодi, коли вона вчиняi злочин безпосередньо , тобто особисто виконуi обтАЩiктивну сторону злочину , або шляхом використання iнших осiб , якi не пiдлягають кримiнальнiй вiдповiдальностi за скоiне .

Виконавцем злочину може бути особа, здатна нести кримiнальну вiдповiдальнiсть , тобто така , якiй притаманнi загальнi ознаки субтАЩiкта ( вiк кримiнальноi вiдповiдальностi та осуднiсть ), а також додатковi ознаки , обовтАЩязковi для того чи iншого злочину .

Також iз закону видно , що виконавцем визнаiться i особа, що використовуi для вчинення злочину осiб, якi не i субтАЩiктом злочину, тобто осiб , що i неосудними та не досягли вiку кримiнальноi вiдповiдальностi .У цих випадках маi мiсце посередня виннiсть . Вона маi мiсце там, де як фактичний виконавець злочину виступаi особа , що не i субтАЩiктом кримiнальноi вiдповiдальностi . Тут особа , що фактично вчинила злочин, виступаi як знаряддя чи засiб вчинення злочину .У таких випадках ця особа , не несе кримiнальноi вiдповiдальностi, внаслiдок ii неосудностi та недосягнення нею вiку кримiнальноi вiдповiдальностi, до вiдповiдальностi буде притягнута особа, що спрямувала ii дii i усвiдомлювала обставини , що виключають визнання ii субтАЩiктом злочину .

ОбтАЩiктивна ознака злочину може виконуватись кiлькома особами . У таких випадках маi мiсце спiввиконання . Спiввиконавцем визнаiться i той , хто хоч сам не здiйснював дiянь, що описанi в диспозицii норми Особливоi частини КК, яле надав допомогу iншим спiввиконавцям злочину, дii яких безпосередньо ii утворювали (напр. Тримав потерпiлого при вбивствi, не надаючи йому можливостi чинити опiр, хоча своiми дiями i не спричинив смертi ).

СубтАЩiктивна сторона злочину , вчиненого виконавцем, характеризуiться умислом . Виконавець усвiдомлюi суспiльно небезпечний характер власноi поведiнки, вчинення ii у спiвучастi, передбачаi можливiсть настання загального , iдиного наслiдку i бажаi або свiдомо допускаi його настання .

При вчиненнi злочину кiлькома виконавцями ( спiввиконання ) необхiдно, щоб iз субтАЩiктивноi сторони злочин повнiстю охоплювався свiдомiстю кожного иiз виконавцiв .

Без виконавця немаi спiвучастi , тому що тiльки вiн вчиняi задумане , вiн реалiзовуi , завершуi умисел спiвучасникiв . РЖ в цьому розумiннi виконавець тАУ визначальна , центральна фiгура в спiвучастi .

2.2. Органiзатор

Органiзатором злочину i особа , яка вчинила хоча б одну з таких дiй :

1) органiзувала вчинення злочину ( злочинiв) ; 2) керувала пiдготовкою злочину (злочинiв) або його ( iх) вчиненням ; 3) утворила органiзовану групу чи злочинну органiзацiю ; 4) керувала органiзованою групою чи злочинною органiзацiiю ; 5) забезпечувала фiнансування органiзованоi групи чи злочинноi органiзацii ; 6) органiзувала приховування злочинноi дiяльностi органiзованоi групи чи злочинноi органiзацii ( ч.3 ст.27 КК) .

Органiзатор злочину тАУ найбiльш небезпечна фiгура серед спiвучасникiв . Саме його зла воля , яка пiдкоряi собi волю iнших спiвучасникiв , визначаi сам факт вчинення злочину . Саме органiзатор i тим мотором , рушiйною силою , яка запускаi механiзм злочину .

Отже органiзацiя вчинення злочину ( злочинiв) полягаi у дiях , якi спрямовують , обтАЩiднують iнших спiвучасникiв на вчинення одного чи кiлькох злочинiв або координують iх поведiнку . Дii по органiзацii злочину полягають у : а) залученнi до вчинення злочину виконавцiв, пособникiв, пiдбурювачiв чи iнших органiзаторiв ; б) розподiлi обовтАЩязкiв мiж ними ; в) визначеннi обтАЩiкта , предмета посягання ; г) розробцi плану вчинення злочину ; Основне завдання , на виконаннi якого зосереджена дiяльнiсть органiзатора при органiзацii вчинення злочину тАУ спрямувати, обтАЩiднати i скоординувати зусилля iнших осiб на вчинення злочину . Органiзацiя вчинення злочину може включати залучення до вчинення злочину, обтАЩiднання та координацiю зусиль як спiвучасникiв усiх видiв, так i лише одного чи двох . Органiзацiя вчинення злочину може здiйснюватись у формi наказу, угоди, прохання, пiдкупу, доручення, замовлення i т.п.

Припинення дiяльностi органiзатора на етапi органiзацii вчинення злочину за наявностi вiдповiдних пiдстав утворюi готування до злочину .

Керування пiдготовкою злочину передбачаi спрямування дiй виконавця, пособника, пiдбурювача на готування до одного чи декiлькох злочинiв,тобто на:

пiдшукування або пристосування засобiв чи знарядь ;

пiдшукування спiвучасникiв ;

замовлення вчинення злочину ;

усунення перешкод ;

iнше умисне створення умов для вчинення злочину .

Керування пiдготовкою злочину хоплюiться також проведенням iнструктажу спiвучасникiв щодо виконання ними вiдповiдних злочинних дiй ( бездiяльностi ), вироблення заходiв щодо нейтралiзацii дiяльностi правоохоронних органiв ( органiзацiя пiдкупу, застосування насильства до працiвника такого органу чи його близьких родичiв та iн.),визначення мiсць переховування спiвучасникiв пiсля вчинення ними злочину , а також мiсць приховування знарядь , засобiв вчинення злочину , слiдiв вчинення злочину , слiдiв злочину та предметiв здобутих злочинним шляхом .

Керування вчиненням злочину передбачаi спрямування зусиль iнших спiвучасникiв на безпосереднi виконання обтАЩiктивноi сторони злочину чи забезпечення такого виконання .Воно може полягати у :

- наданнi настанов конкретним учасникам злочину щодо виконання тих чи iнших дiй, якi становлять обтАЩiктивну сторону чи забезпечують виконання таких дiй ;

- координацii дiй спiвучасникiв ( iх розстановка на мiсцi вчинення злочину , визначення послiдовностi вчинення дiй ) ;

- забезпеченнi прикриття злочинних дiй спiвучасникiв .

Особливiстю цього виду органiзаторських дiй i та, що вони повтАЩязанi з безпосереднiм виконанням обтАЩiктивноi сторони злочину i здiйснюiться в процесi вчинення злочину або перед самим цого початком . Органiзацiя вчинення злочину , керування його пiдготовкою чи вчиненням , а також iншi форми органiзацii злочинноi дiяльностi не виключають участi органiзатора у виконаннi обтАЩiктивноi сторони злочину, тобто участi його у злочинi як виконавця .За таких оюставин дii органiзатора слiд квалiфiкувати за статтею Особливоi частини КК , яка передбачаi вiдповiдальнiсть за вчинення злочину без посилання на ст.27 КК. Якщо у вчиненнi одного злочину особа брала участь як органiзатор , а в другому - як виконавець , пособник чи пiдбурювач , ii дii у кожному разi повиннi одержувати самостiйну правову оцiнку .

Утворення органiзованоi групи чи злочинноi органiзацii - сукупнiсть дiй по органiзацii ( формуванню,заснуванню, створенню ) стiйкого обтАЩiднання у формi органiзованоi групи чи злочинноi органiзацii для вчинення одного чи багатьох злочинiв .

Дii щодо утворення органiзованоi групи чи злочинноi органiзацii за своiм змiстом i близьким до дiй щодо органiзацii злочину . Однак основне завдання , яке стоiть перед органiзатором у цьому випадку i iншим тАУ створити ( заснувати ) стiйке обтАЩiднання осiб, в якому поiднати iх зусилля для зайняття злочинною дiяльнiстю . Створення такого обтАЩiднання i необхiдною умовою для досягнення визначених органiзатором цiлей такоi дiяльностi .

Керування органiзованою групою чи злочинною органiзацiiю полягаi у вчиненнi сукупностi дiй , спрямованих на управлiння процесом пiдтримання функцiонування (забезпечення iснування та збереження органiзованостi ) органiзованоi групи чи злочинноi органiзацii як стiйкого обтАЩiднання осiб та здiйснення ними злочинноi дiяльностi .

Управлiння процесом пiдтримання функцiонування органiзованоi групи чи злочинноi органiзацii передбачаi : вербування нових членiв таких обтАЩiднань ; розподiл функцiональних обовтАЩязкiв iх членiв ; планування вчинення конкретних злочинiв , та здiйснення злочинноi дiяльностi взагалi ; органiзацiю заходiв щодо прикриття дiяльностi обтАЩiднання .

Управлiння процесом здiйснення злочинноi дiяльностi включаi в себе : визначення мети та напрямiв такоi дiяльностi , конкретних завдань , що висуваються перед групою чи органiзацiiю ; вчинення конкретних злочинiв, визначення iх обтАЩiкта, способу вчинення ; обтАЩiднання i координацiю дiй окремих учасникiв .

Керування органiзованою групою чи злочинною органiзацiiю може здiйснюватись у формi вiддання наказiв, розпоряджень, доручень, проведення iнструктажiв, прийняття рiшень про застосування заходiв впливу щодо членiв злочинного обтАЩiднання за невиконання доручень його керiвництва або порушення прийнятих у ньому правил поведiнки .

У випадках коли дii органiзаторського характеру утворюють самостiйний склад злочину , особу, яка утворила таке обтАЩiднання чи керувала ним, слiд визнавати виконавцем такого злочину , а ii дii квалiфiкувати за вiдповiдною статтею КК .

Забезпечення фiнансування злочинноi дiяльностi органiзованоi групи чи злочинноi органiзацii - це забезпечення органiзованоi групи чи злочинноi органiзацii коштами у нацiональнiй валютi Украiни чи в iноземнiй валютi . Таке забезпечення пердбачаi як органiзацiю винним постачання фiнансiв iншими особами , так i здiйснення такого постачання ним безпосередньо . Воно може спрямовуватись на фiнансування як забезпечення функцiонування органiзованоi групи чи злочинноi органiзацii ( придбання технiки, зброi , оренду чи придбання примiщень ), так i вчинення конкретного злочину ( придбання та пристосування знарядь i засобiв вчинення злочину ).

Органiзацiя приховування злочинноi дiяльностi органузованоi групи чи злочинноi органiзацii являi собою органiзацiю переховування злочинця, знарядь чи засобiв вчинення злочину , слiдiв злочину чи предметiв здобутих злочинним шляхом . Органiзацiя приховування такоi дiяльностi може виражатись в органiзацii :

легалiзацii доходiв , отриманих злочинним шляхом ;

пiдкупу працiвникiв органiв державноi влади з метою неприйняття ними заходiв до викриття учасникiв групи та притягнення iх до вiдповiдальночтi ;

проникнення учасникiв таких обтАЩiднань до органiв державноi влади з метою забезпечення звтАЩязкiв для злочинноi дiяльностi ;

виiзду учасникiв такоi дiяльностi за межi регiону чи краiни ;

збуту предметiв , здобутих злочинним шляхом ;

маскування слiдiв злочину ;

знищення знарядь та засобiв вчинення злочину ;

фiзичного знищення потерпiлих , свiдкiв злочинноi дiяльностi . [5. с.35]

З обтАЩiктивноi сторони органiзаторська дiяльнiсть повинна вiдповiдати вимогам спiльностi . Дii органiзатора завжди причинно повтАЩязанi з тим злочином , що вчиняi виконавець .

СубтАЩiктивна сторона дiянь, що вчиняються органiзатором , характеризуiться тiльки прямим умислом . Вiн усвiдомлюi характер дiй, якi повиннi бути виконанi спiвучасниками , передбачаi iх злочиннi наслiдки i бажаi iх настання . Органiзатор несе вiдповiдальнiсть за всi злочини , вчиненi членами органiзованоi групи чи злочинноi органiзацii , якщо цi злочини охоплювались його умислом .

2.3. Пiдбурювач

Пiдбурювачем визнаiть особа , яка умовлянням , пiдкупом, погрозою, примусом чи iншим шляхом схилила iншого спiвучасника до вчинення злочину .

Умовляння означаi систематичне або одноразове настiйливе прохання особи у необхiдностi вчинення злочину .

Пiдкуп тАУ це надання чи обiцянка надати особi матерiальноi чи iншоi вигоди у разi вчинення нею злочину . Пiдбурювання шляхом пiдкупу може проявлятись у замовленнi вбивства , коли особа, схиляючи до вчинення злочину iншу особу обiцяi чи надаi iй матерiальну винагороду .

Погроза тАУ залякування особи заподiянням фiзичноi, майновоi, моральноi чи iншоi шкоди у разi невчинення нею злочину .

Примус пердбачаi домагання вiд iншоi осби вчинити злочин шляхом заподiяння тiлесних ушкоджень чи застосування до неi насильства , пошкодження ii майна , розповсюдження певноi iнформацii про таку особу, яку вона бажала зберегти в таiмницi .

Пiд схилянням iншим чином слiд розумiти вчинення будь-яких iнших , крiм зазначених вище , дiй , за допомогою яких особа схилила спiвучасника до вчинення злочину . Якщо схиляння до вчинення злочину здiйснено у виглядi наказу чи розпорядження , адресованого пiдлеглому по службi , то вiдповiдальнiсть за такого роду пiдбурювання , а також за виконання такого наказу настаi з урахуванням положень ст.41 .

Схиляння до вчинення злочину передбачаi збудження бажання ( переконання у бажаностi, вигiдностi, потребi ), викликання рiшучостi чи змiцнення намiру iншого спiвучасника вчинити злочин . Пiдбурюванням може бути визнано лише схиляння зо винення злочину особи, яка може бути субтАЩiктом злочину . Схиляння до вчинення злочину , неосудноi особи не i пiдбурюванням . У разi вчинення неосудною особою суспiльно небезпечного дiяння вiдповiдальнiсть за його скоiння як виконавець несе особа , що схилила до нього . Не може розглядатись як пiдбурювання i свiдоме введення iншоi особи в оману для того , щоб, використавши помилку такоi особи , досягти певного результату . У такому випадку вiдсутня психiчна спiльнiсть, що i характерною для спiвучастi .

Пiдбурювання маi мiсце тодi , коли схиляiться конкретна особа до вчинення конкретного злочину . Не визнаiться пiдбурюванням схиляння особи до зайняття злочинною дiяльнiстю взагалi, коли мова не йде про конкретний злочин . Так само не i пiдбурюванням i загальнi заклики чи пропозицii до вчинення злочину , не адресованi конкретному спiвучаснику . Вони можуть розглядатись як злочиннi лише тодi , коли мiстять ознаки складу злочину .

У разi якщо пiдбурювання особою iншоi особи до вчинення певних дiй утворюi самостiйний склад злочину , цю особу слiд визнавати виконавцем иакого злочину , а ii дii квалiфiкувати за вiдповiдною статтею КК .

З обтАЩiктивноi сторони пiдбурювання характеризуiться як активна дiя, спрямована на збудження у виконавця рiшучостi здiйснити конкретний злочин . Пiдбурювання повинно мати на метi формування в особи намiру вчинити не якийсь абстрактний злочин, а конкретне злочинне дiяння .

СубтАЩiктивна сторона пiдбурювання характеризуiться наявнiстю прямого умислу . Винний усвiдомлюi , що своiми дiями збуджуi рiшучiсть в iншоi особи вчинити злочин, активно спрямовуi волю до досягнення цiii мети бажаючи його вчинення .

2.4. Пособник

Пособником i особа , яка порадами, вказiвками, наданням засобiв чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину iншими спiвучасниками , а також , яка заздалегiдь обiцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину , слiди злочину чи предмети, здобутi злочинним шляхом, придбати чи збути такi предмети , або iншим чином сприяти приховуванню злочину ( ч. 5 ст. 27 ).

Пособник змiцнюi своiми дiями чи бездiяльнiстю бажання , рiшучiсть у виконавця чи iнших спiвучасникiв на вчинення злочину . Пособник не викликаi своiми дiями такоi рiшучостi , ця рiшучiсть вже маi мiсце незалежно вiд пособника, вiн лише змiцнюi таку рiшучiсть .

Дiяльнiсть пособника менш небезпечна порiвняно з дiяльнiстю iнших спiвучасникiв . Пособник менш активний , вiн не керуi злочинною дiяльнiстю, не виконуi обтАЩiктивноi сторони злочину, не схиляi iнших спiвучасникiв до здiйснення злочину .

Теорiя кримiнального права подiляi пособництво на фiзичне та iнтелектуальне .

До фiзичного пособництва вiдносять дii, що надають виконавцевi можливiсть здiйснити обтАЩiктивну сторону злочину , а саме :

надання засобiв чи знарядь;

усунення перешкод ;

Надання засобiв чи знарядь злочину полягаi у передаваннi виконавцю або iншим спiвучасникам рiзних предметiв матерiального характеру, за допомогою яких вони можуть здiйснити вплив на потерпiлого , предмет злочину чи iншим чином полегшити досягнення злочинного результату ( зброя, засоби звтАЩязку , транспорт, документи, наркотичнi засоби тощо ) .

Усунення перешкод вчиненню злочину полягаi у лiквiдацii перепон , що заважають реалiзацii злочинного намiру спiвучасникiв . Воно може виражатись у залишеннi незачиненим примiщення , куди маi проникнути виконавець , вiдключеннi сигналiзацii чи невиключеннi ii, виведеннi з ладу засобiв звтАЩязку . Усунення перешкод також охоплюi i пiдшукування спiвучасникiв , що полегшуi надалi вчинення злочину . Наприклад, пособник залучаi до участi у злочинi iнших осiб .

РЖнтелектуальне пособництво виражаiться в психiчному впливi пособника на свiдомiсть i волю виконавця . Цей вплив спрямований на змiцнення рiшучостi виконавця здiйснити злочин, полегшення його скоiння .До засобiв iнтелектуального пособництва належать :

надання порад, вказiвок ;

заздалегiть обiцяне приховування злочинця , засобiв чи знарядь вчинення злочину, слiдiв злочину або предметiв здобутих злочинним шляхом ;

придбання чи збут майна .

Надання порад чи вказiвок полягаi у наданнi спiвучасникам iнформацii щодо найбiльш прийнятних мiсця, часу, способiв вчинення злочину, та iнших обставин .

Заздалегiть обiцяне приховування злочинця,знарядь чи засобiв злочину, слiдiв злочину чи предметiв, здобутих злочинним шляхом утворюють пособництво лише у випадку , коли вони були обiцянi до початку вчинення злочину або пiд час його вчинення . Такi дii виражаються у :

наданнi злочинцю помешкання , пiдроблених документiв ;

знищеннi засобiв вчинення злочину ;

приховуваннi трупа потерпiлого , його знiвеченнi ;

зберiганнi грошей чи майна, що були пребметом злочину ;

Такi дii можуть бути визнанi пособництвом i за вiдсутностi обiцянки iх вчинити , якщо в силу систематичного iх вчинення вони давали пiдстави виконавцю розраховувати на подiбне сприяння з боку пособника .

Придбання чи збут майна здобутого злочинним шляхом , полягаi у купiвлi , отриманнi як застави майна , здобутого , наприклад внаслiдок розбою, а також у продажу чи iншому збутi такого майна .

Не обiцяне заздалегiть переховування злочинця, знарядь чи засобiв вчинення злочину , слiдiв злочину чи предметiв ,здобутих злочинним шляхом, придбання та збут таких предметiв не i пособництвом .

Заздалегiдь дана обiцянка сприяти приховуванню злочину iншим шляхом передбачаi обiцянку вчинити будь-якi iншi дii , крiм перелiчених у ч. 5 ст.27 КК, дii спрямованi на приховування злочину . Це може бути обiцянка знищити кримiнальну справу чи предмети , якi i доказами у нiй, пiдробити документи, якi стосуються особистостi виконавця злочину .

Не i спiвучастю обiцяне до завершення вчинення злочину неповiдомлення про достовiрно вiдомий пiдготовлюваний чи вчинюваний злочин (ч.7ст. 27КК). Такi особи пiдлягають вiдповiдальностi лише у випадках , коли вчинен ними дiяння мiстить склад злочину .

Дiяння , яке утворюi пособництво , може бути виконане до вчинення злочину, в процесi його вчинення або пiсля його вчинення iеними спiвучасниками . Останне можливе лише стосовно заздалегiть обiцяного переховування злочинця, знарядь чи засобiв вчинення злочину, предметiв здобутих злочиним шляхом, придбання чи збут таких предметiв . Найчастiше пособник сприяi у вчиненнi злочину виконавцю . Але пособництво можуть утворювати i дii зi сприяння вчинення злочину iншим спiвучасникам ( наприклад , допомога органiзатору в органiзацii злочину чи керуваннi ним ).

З обтАЩiктивноi сторони спiльнiсть у поведiнцi пособника виявляiться в тому , що укрiплюючи своiми дiями чи бездiяльнiстю рiшучiсть вчинити злочин, вiн ставить свою дiяльнiсть у причинний звтАЩязок з тим злочином, який вчиняiться виконавцем .

З субтАЩiктивноi сторони пособник обовтАЩязково повинен бути поiнформований про злочиннi намiри спiвучасникiв . Тим самим вiн передбачаi , що конкретний злочин , буде вчинений i бажаi цього чи свiдомо припускаi його вчинення .

Форми спiвучастi

Форми спiвучастi тАУ це обтАЩiднання спiвучасникiв, якi розрiзняються мiж собою за характером виконуваних ролей i за стiйкiстю субтАЩiктивних звтАЩязкiв мiж ними .

Отже за обтАЩiктивною ознакою форми спiвучастi подiляються на :

просту спiвучасть;

складну спiвучасть.

Проста спiвучасть маi мiсце там , де всi спiвучасники i виконавцями злочину i, отже , всi вони виконують однорiдну роль , тобто спiвучасники безпосередньо виконують дii, описанi в диспозицii статтi Особливоi частини КК.

Складна спiвучасть виявляiться у тому, що спiвучасники виконують рiзнорiднi ролi, тут маi мiсце розподiл ролей , тобто поряд з виконавцем i й iншi фiгури тАУ органiзатор, пiдбурювач, пособник . При цьому абсолютно не обовтАЩязково , щоб всi цi види спiвучасникiв iснували у злочинi одночасно . Достатньо iснування поруч з виконавцем хоча б однiii iз зазначених фiгур .

За субтАЩiктивною ознакою спiвучасть подiляiться так :

спiвучасть без попередньоi домовленостi ( змови ) ;

спiвучасть з попередньою домовленiстю ;

елементарна група ;

органiзована група ;

злочинна органiзацiя .

Спiвучасть без попередньоi домовленостi виникаi в тих випадках , коли злочинна дiяльнiсть одного iз спiвучасникiв долучаiться до злочинноi дiяльностi iншого безпосередньо в процесi виконання злочину . При цьому дii тих хто долучаiться до злочину, повиннi мати мiсце пiсля початку , але до закiнчення злочину . Наприклад , у процесi бiйки до особи , яка вчинила напад на потерпiлого , долучаiться його спiльник , який також наносить удари потерпiлому .

Спiвучасть з попередньою домовленiстю . Згiдно ст. 28 ч.2 КК : злочин визнаiться вчиненим за попередньою домовленiстю групою осiб , коли його спiльно вчинили декiлька осiб ( 2 i бiльше ), якi заздалегiдь , тобто до початку злочину , домовились про спiльне його вчинення . Домовитись про спiльне вчинення злочину заздалегiдь тАУ означаi дiйти згоди щодо його вчинення до початку виконання його обтАЩiктивноi сторони .Таким чином , ця домовленiсть можлива на стадii готування злочину , а також у процесi замаху на злочин . Вона повинна стосуватись спiльностi вчинення злочину . Така домовленiсть може вiдбуватись у будь-якiй формi тАУ уснiй, письмовiй тощо .

Пiд елементарною групою розумiють групу з двох осiб, якi попередньо домовились про вчинення злочину . Елементарна група може iснувати в рiзних формах за обтАЩiктивною ознакою . Це може бути i група спiввиконавцiв, i група , що характеризуiться розподiлом ролей .

Органiзована група тАУ це стiйке обтАЩiднання декiлькох осiб ( 3 i бiльше ), якi попередньо зорганiзувались для готування до вчинення злочинiв . Ознаками органiзованоi групи i :

участь у вчиненнi злочину трьох осiб ;

попередня домовленiсть з розподiлом функцiй серед спiвучасникiв ;

стiйкiсть злочинного обтАЩiднання, яка виражаiться у скоiннi низки злочинiв, систематичностi iх вчинення ;

планування злочинноi дiяльностi ;

ознайомлення з усiма обставинами пiдготовки та скоiння злочину всiх спiвучасникiв .

Органiзована група i бiльш небезпечним рiзновидом групи з попередньою змовою . Вона вiдрiзняiться вiд групи з попередньою змовою : 1) стiйкiстю ( для групи з попередньою змовою ця ознака не i обовтАЩязковою ); 2) спрямованiстю на вчинення двох чи бiльше злочинiв ( група з попередньою змовою може бути створена для вчинення одного злочину ); 3) кiлькiстю учасникiв тАУ органiзована група складаiться з трьох i бiльше учасникiв, тодi як група з попередньою змовою тАУ з двох i бiльше .

Стiйкiсть обтАЩiднання осiб i визначальною рисою органiзованоi групи . Групу слiд вважати стiйкою за умови , якщо вона i стабiльною i згуртованою, а особи, якi до неi входять, мають iдинi намiри щодо вчинення злочинiв . Згуртованiсть групи виражаiться у ii одностайностi , це проявляiться у постiйних мiцних внутрiшнiх звтАЩзкiв мiж учасниками групи, спiльних правил поведiнки, чiткого визначення ролi кожного учасника , високого рiвня узгодженостi дiй учасникiв, iдиного плану .

Стабiльнiсть групи виражаiться у ii мiцностi та постiйностi . Це прочвляiться у тривалостi , системностi та детальнiй органiзацii функцiонування групи, здатностi до замiни вибулих учасникiв, прикриттi своii дiяльностi як своiми силами , так i з допомогою стороннiх осiб, наявностi необхiдних для функцiонування групи фiнансових та матерiальних засобiв , зброi , примiщень.[ 3.с.35].

Згiдно ст 28 ч. 4 КК , злочинною органiзацiiю, визнаiться обтАЩiднання осiб , яке : 1) i стiйким i iiрархiчним ; 2) обтАЩiднуi декiлькох осiб ( трьох i бiльше ); 3) за попередньою змовою зорганiзоване його членами або структурними частинами для спiльноi дiяльностi, метою якоi i, безпосередне вчинення ними тяжких чи особливо тяжких злочинiв ; керiвництво чи координацiя злочинноi дiяльностi iнших осiб ; забезпечення функцiонування як самоi злочиноi органiзацii , так i iнших злочинних груп .

Особливiстю злочинноi органiзацii i також те, що вона може складатись з вiдповiдних структурних частин, бути утвореною на базi кiлькох органiзованих груп .

РЖiрархiчнiсть злочинноi органiзацii передбачаi системно-структурну побудову обтАЩiднання , яка включаi наявнiсть загального керiвництва ( лiдер

Вместе с этим смотрят:

A history of the english language

About England

Accommodation in St.Petersburg

Acquaintance with geometry as one of the main goals of teaching mathematics to preschool children

Affixation in modern english