Автоматизована система комерцiйного облiку електроенергii

Змiст

1. Вступ

2. Ринок електроенергii

3. Необхiднiсть впровадження автоматизованоi системи комерцiйного облiку електроенергii (АСКОЕ)

4. Переваги автоматизованоi системи комерцiйного облiку електроенергii (АСКОЕ)

4.1 Доступна вартiсть устаткування i монтажу

4.2 Надiйнiсть

4.3 Зручнiсть i простота обслуговування

4.4 Рiзноманiтнiсть функцiй

5. Основнi функцii системи АСКОЕ

6. Склад автоматизованоi системи комерцiйного облiку електроенергii

7. Органiзацiя роботи автоматизованоi системи комерцiйного облiку електроенергii

8. Органiзацiя роботи лiчильника електроенергii ВлМеркурiй 230 ARВ»

9. Параметри системи облiку

10. Отримання розрахункових даних

11. Коди даних облiку

12. Рiвень пакетiв даних

13. Канали облiку

14. Програмне забезпечення ПК диспетчера (Energy Vision)

15. Додатковi пiдсистеми

15.1 Пiдсистема збору iнформацii i обмiну iз зовнiшнiми системами

15.2 Пiдсистема вiдображення даних.

15.3 Пiдсистема конфiгурування.

16. Спiвпраця з SAP2

17. Приклад побудови АСКОЕ великого обтАЩiкта енергетики

18. Висновок

19. Список використаноi лiтератури

1. Вступ

У зв'язку з переходом до ринковоi економiки, виникла необхiднiсть пiдвищити ефективнiсть управлiння енергоспоживанням, оскiльки це вiдповiдаi економiчним iнтересам постачальникiв i споживачiв електроенергii. Одним з напрямiв рiшення даноi задачi i точний контроль i облiк електроенергii. Саме цей напрям повинен забезпечити значну частину загального енергозбереження, потенцiал якого складаi бiльше 1/3 всього нинiшнього об'iму енергоспоживання.

Новi економiчнi вiдносини у сферi управлiння енергоспоживанням виявляються у формуваннi iдиного ринку електроенергii. Виходячи з вище сказаного, ринок електроенергii повинен бути багатокомпонентним механiзмом узгодження економiчних iнтересiв постачальникiв i споживачiв електроенергii.

Одним з найважливiших компонентiв ринку електроенергii i його iнструментальне забезпечення, яке i сукупнiстю систем, приладiв, пристроiв, каналiв зв'язку, алгоритмiв для контролю i управлiння параметрами енергоспоживання. Базою формування i розвитку iнструментального забезпечення i автоматизованi системи комерцiйного облiку електроенергii.

2. Ринок електроенергii

В умовах державного централiзованого планування енергоспоживання баланс економiчних iнтересiв виробникiв i споживачiв електроенергii зводився на рiвнi державних планiв, при цьому споживач повинен був одержувати заплановану кiлькiсть дешевоi електроенергii в зручний для нього час. Тому основне призначення електроенергетичноi галузi полягало в надiйному, безперебiйному енергопостачаннi споживачiв в запланованих об'iмах. Для досягнення цiii мети здiйснювалося управлiння процесом виробництва, передачi i розподiлу електроенергii. Навантаження регулювалося методом прямого управлiння тАФ на вимогу урядових органiв i енергокомпанiй. В цих умовах електрична енергiя розглядалася, перш за все, як фiзична субстанцiя, тому першочерговим (i iдино необхiдним) засобом управлiння енергоспоживанням була автоматизована система диспетчерського управлiння (АСДУ), виконуюча роль регулятора потокiв електричноi енергii в процесi ii виробництва, передачi i розподiлу.

Потреба в облiку великих потокiв електроенергii при ii експортi i при перетiканнях мiж енергосистемами, з'iднаними енергетичними системами i в масштабах iдиноi енергетичноi системи, зумовила необхiднiсть створення локальних автоматизованих систем вимiрювання (контролю) електроенергii (АСВЕ).

В перiод переходу до ринковоi економiки електроенергiя стаi повноцiнним товаром тАФ об'iктом купiвлi-продажу. Оскiльки процес купiвлi-продажу завершуiться тiльки пiсля оплати (реалiзацii), електроенергiя як товар виражаiться не тiльки кiлькiстю, але i вартiстю. При цьому основними ринковими параметрами стають кiлькiсть корисно вiдпущеноi енергii i ii сплачена вартiсть, а роздрiбний i оптовий ринки електроенергii, що формуються, i по сутi ринком корисно спожитоi електроенергii.

Розвиток ринку електроенергii на основi економiчного методу управлiння зажадав створення повномасштабних iiрархiчних систем: автоматизованих систем вимiрювання електроенергii (АСВЕ), диспетчерського управлiння (АСДУ), комерцiйного облiку електроенергii (АСКОЕ).

Основна особливiсть економiчного методу управлiння тАУ розгляд енергоспоживання як головноi ланки, що управляi ринком електроенергii, який у свою чергу представляiться сукупнiстю власне технологiчного процесу (виробництва, передачi, розподiлу i споживання електроенергii), облiково-фiнансового процесу енергоспоживання, а також полiтико-економiчного, що вiдображаi поточну полiтику в областi енерговикористання. Це i i передумовою для управлiння ринком електроенергii за допомогою створення iдиноi, iнтегрованоi, системи управлiння енергоспоживанням на базi систем АСВЕ, АСДУ i АСКОЕ [1].

3. Необхiднiсть впровадження АСКОЕ

Автоматизована система комерцiйного облiку електроенергii дозволяi:

- пiдвищити точнiсть, оперативнiсть i достовiрнiсть облiку електроенергii i потужностi;

- виконувати оперативний контроль за режимами електроспоживання, у тому числi контроль договiрних величин електроенергii i потужностi;

- оперативно пред'являти санкцii пiдприiмствам за перевищення договiрних i дозволених величин потужностi.

Розрахунковий облiк бiльшостi промислових пiдприiмств здiйснюiться на iх власних пiдстанцiях. Установка комерцiйних систем облiку електроенергii в цих умовах можлива тiльки на пiдстанцiях споживачiв. Це дозволяi персоналу пiдприiмств використовувати АСКОЕ i для оперативного контролю, i для регулювання режимiв власного енергоспоживання.

Широке упровадження АСКОЕ на промислових пiдприiмствах регiону почалося в 1993 роцi. В даний час рiшенням задач автоматизацii облiку електроенергii споживачiв займаiться сектор промислового облiку.

Основними задачами сектора i:

- проведення пуско - налагоджувальних робiт (ПНР) по знов встановлюваних системах облiку;

- виконання технiчного обслуговування i поточного ремонту експлуатованих АСКОЕ;

- органiзацiя i здiйснення прийому даних про електроспоживання на пунктi збору i обробки iнформацii енергозбуту.

Тип технiчних засобiв автоматизованого облiку вибираiться службою проектування систем облiку залежно вiд числа точок облiку i конфiгурацii мережi конкретно для кожного пiдприiмства.

4. Переваги системи АСКОЕ.

4.1 Доступна вартiсть устаткування i монтажу

Використовуiться мiнiмум функцiональних блокiв i мiнiмальна довжина дротiв, що досягаiться шляхом використовування паралельного принципу пiдключення лiчильникiв iмпульсiв тАУ реiстраторiв до загальноi лiнii.

4.2 Надiйнiсть

Вся iнформацiя про споживання ресурсiв до ii введення в ПК зберiгаiться в енергозалежнiй пам'ятi лiчильникiв iмпульсiв тАУ реiстраторiв. У разi вiдключення живлення сiтi, реiстрацiя даних продовжуiться. Вiдсутнiсть промiжних блокiв накопичення iнформацii мiж лiчильником iмпульсiв тАУ реiстратором i комп'ютером дозволяi мiнiмiзувати вiрогiднiсть псування даних i виникнення збоiв в роботi системи. Використання апаратних засобiв передачi даних виключаi вплив наведень, перешкод при передачi даних.

4.3 Зручнiсть i простота обслуговування

Людям, що налаштовують i обслуговують систему зовсiм не обов'язково спецiально проходити тривале навчання, мати вiдповiдну освiту. РЖнтерфейс програмноi частини, як i всiii структури системи, iнтуiтивно зрозумiлий i простий. Використання адаптера 232/485 дозволяi прочитувати iнформацiю в ПК прямо на мiсцi. У разi наявноi вiльноi телефонноi лiнii зручно передавати iнформацiю на видалений комп'ютер через звичайний телефонний модем. У випадку, якщо телефонна лiнiя вiдсутня, зручно передавати iнформацiю через GSM-модем. Оперативний контроль за роботою головноi функцiональноi частини системи тАУ лiчильника iмпульсiв тАУ реiстратора, можливий на мiсцi за показниками вбудованого LCD. Практично необмеженi можливостi по довжинi лiнii зв'язку i кiлькостi лiчильникiв тАУ реiстраторiв в мережi роблять систему унiверсальною для застосування на рiзних типах об'iктiв.

4.4 Рiзноманiтнiсть функцiй

Рiзноманiття функцiй вiдповiдаi всiм сучасним вимогам до подiбних систем. РД можливiсть нарощування функцiй без змiни загальноi структури системи.

Завдяки даним перевагам, система i унiкальною у своiму родi.

5. Основнi функцii системи АСКОЕ [1]

В· ведення бази даних споживання ресурсiв на ПК;

В· пiдготовка аналiтичноi iнформацii, звiтiв, протоколiв, графiкiв для подальшого друку;

В· виписування рахункiв абонентам для оплати спожитих енергоресурсiв;

В· iнформування споживачiв про стан оплати i споживання ресурсiв;

В· зведення внутрiшньо - об'iктового балансу надходження i споживання енергоресурсiв з метою виявлення несанкцiонованого споживання;

В· видача даних i обмiн аналiтичною iнформацiiю з енергозабезпечуючими органiзацiями.

В· коректування внутрiшнього годинника лiчильникiв - реiстраторiв i лiчильникiв енергоресурсiв з цифровим виходом.

В· багатотарифний облiк енергоресурсiв.

В· контроль лiнiй зв'язку з лiчильниками енергоресурсiв.

В· захист iнформацii вiд несанкцiонованого доступу.

6. Склад автоматизованоi системи комерцiйного облiку електроенергii

Лiчильники енергоресурсiв Ф669, ЦЭ2727, оснащенi iмпульсним телеметричним виходом або цифровим виходом (лiчильники холодноi i гарячоi води, лiчильники активноi i реактивноi електроенергii, у тому числi трансформаторного включення, лiчильники газу. Електроннi електролiчильники мають чисельно iмпульсний, а мiкропроцесорнi - ще i цифровий iнтерфейс.)

Лiчильники iмпульсiв - реiстратори ВлПульсарВ» - вториннi прилади, до кожного з яких пiдключаються до шiстнадцяти первинних лiчильникiв з iмпульсним виходом. Лiчильники iмпульсiв - реiстратори ВлПульсарВ» використовуються для накопичення iнформацii з первинних лiчильникiв з прив'язкою ii до астрономiчного часу, ведення однотарифного або двотарифного облiку електроенергii з використанням однотарифних електролiчильникiв, передачi даних в цифровому форматi на комп'ютер диспетчера.

Допомiжнi пристроi, що забезпечують передачу цифровоi iнформацii вiд лiчильникiв тАУ реiстраторiв i лiчильникiв з цифровим виходом на комп'ютер диспетчера (перетворювачi, ретранслятори, модеми, блоки живлення, контролери L-CL/k-CL, перетворювачi L-RS232/CL, модемнi контролери MDC 1.01, ретранслятори 485/485, розширювачi CLCL 4.X)[2].

Персональний комп'ютер як робоче мiсце диспетчера.

7. Органiзацiя роботи автоматизованоi системи комерцiйного облiку електроенергii

Лiчильники енергоресурсiв ВлФ699В» або ВлМеркурiй АR-699В» з телеметричним виходом пiдключаються до лiчильникiв iмпульсiв тАУ реiстраторiв ВлПульсарВ». Лiчильники iмпульсiв тАУ реiстратори i лiчильники енергоресурсiв з цифровим виходом органiзовують деревовидну структуру. Для подальшоi обробки iнформацii використовують перетворювачi (контролери) L-RS232/CL, якi зчитують iнформацiю лiчильникiв, архiвують i вiдсилають до вiддаленого вiд лiчильника модему. РЖнформацiя зчитана реiстраторами ВлПульсарВ» з лiчильника зберiгаiться на вмонтованiй у модем картi памтАЩятi.

Розширювач CLCL 4.X дозволяi збiльшити загальну кiлькiсть лiчильникiв Ф699 в системi до 16 одиниць. Допустимо використовування до 4-х послiдовних рiвнiв розширювачiв, а максимальна кiлькiсть лiчильникiв в локальнiй системi може бути до 1024 штук. У випадку, якщо число лiчильникiв iмпульсiв тАУ реiстраторiв в мережi перевищуi 256, а також якщо довжина лiнiй зв'язку мiж лiчильниками iмпульсiв тАУ реiстраторами перевищуi 1200м, застосовуються ретранслятори 485/485, якi пiдсилюють сигнал. Передача вимiрювальноi iнформацii в комп'ютер здiйснюiться по комутативних (з використанням модему) i не комутативних (з використанням перетворювача ) провiдних лiнiях зв'язку, а також по радiоканалу з використанням GSM модему. (вмонтована SIM тАУ картка). Данi про енергоспоживання, зiбранi з певноi, допустимоi кiлькостi лiчильникiв iмпульсiв тАУ реiстраторiв, через деякий промiжок часу передаються на персональний комптАЩютер диспетчера пакетами, використовуючи технологiю ВлEthernetВ», а якщо в системi використовуiться лiчильник ВлМеркурiй 230 ARВ»,то вiн маi вмонтований GPRS-модуль для швидкiсноi безпровiдноi передачi даних примо на сервер. На ПК тАУ серверi iнформацiю обробляi програма ВлEnergy VisionВ», пiсля чого фiксуiться час i iнформацiя енергоспоживання, показника, стану i напруги кожного з пiдключених до АСКОЕ лiчильникiв, кожен з яких маi свою IP - адресу . РЖнформацiйний звтАЩязок мiж операцiями реального часу i програмою тАУ Energy Vision виконуiться за допомогою трьох динамiчно змiнюваних потокових буферiв. Програма забезпечуi сумiсну роботу рiзних моделей i обтАЩiктiв за допомогою iнформацiйних обтАЩiктно - орiiнтованих повiдомлень. Для виконання операцiй реального часу використовуiться апаратне переривання вiд таймеру, що дозволяi виконувати критичнi операцii вводу/виводу в реальному масштабi часу.

8. Органiзацiя роботи лiчильника електроенергii ВлМеркурiй 230 ARВ»

GSM-шлюз ВлМеркурiй 228В» призначений для органiзацii видаленого доступу до пристрою або групи пристроiв оснащених послiдовними iнтерфейсами RS-485. Вiн включаiться в мережу пристроiв, з'iднаних iнтерфейсним кабелем i забезпечуi дистанцiйний доступ до кожного приладу даноi мережi по каналу GSM. В цiлях якнайповнiшого використання пропускноi спроможностi звичайного голосового каналу системи зв'язку стандарту GSM, шлюз реалiзуi пакетний режим обмiну даними, з попередньою буферизацiiю iнформацiйних пакетiв, що приймаються програмним забезпеченням диспетчерського пункту. GPS - це абревiатура загальноприйнятоi назви глобальних навiгацiйних супутникових систем визначення мiсцеположення (Global Position System). Супутникова система стеження включаi групу низькоорбiтальних навiгацiйних супутникiв, наземнi засоби стеження i управлiння а також засоби безпровiдноi передачi даних, якi використовуi GPRS тАУ модуль. Отже лiчильник тАУ комунiкатор iнiцiативно передаi iнформацiю по каналу GPRS (SMS) на сервер адмiнiстратора комерцiйного облiку. По замовчуванню лiчильник здiйснюi цю операцiю кожнi 30 хвилин. Комунiкатор автоматично встановлюi порядковий номер лiчильника i його IP тАУ адресу на серверi. В цiлях захисту вiд несанкцiонованого доступу i проникнення вiрусiв у мережу доступ до GPRS тАУ приладу закритий (в даному випадку до комунiкатора).

9. Параметри системи облiку

10. Отримання розрахункових даних

З метою отримання розрахункових даних i оперативноi iнформацii вiд АСКОЕ промислових споживачiв видiляi комутований телефонний канал i органiзовуi з ними модемний зв'язок. На жаль, через низьку якiсть телефонних каналiв i малу швидкодiю вiтчизняних модемiв процес збору даних займаi невиправдано багато часу, при цьому, як наслiдок, втрачаiться можливiсть оперативного управлiння навантаженням споживачiв. Проте на проведення збору розрахунковоi iнформацii даний чинник впливу не надаi.

РЖнформацiя вiд АСКОЕ промислових пiдприiмств використовуiться як для розрахункiв за спожиту електроенергiю i потужнiсть, так i для контролю за дотриманням договiрних режимiв. В даний час на пунктi збору i обробки iнформацii здiйснюiться прийом iнформацii з 23 пiдприiмств регiону.

Для оперативного контролю за дотриманням режимiв на центральному диспетчерському пунктi здiйснюiться прийом 5-30 - хвилинних значень потужностi. На пiдставi цих даних ухвалюiться рiшення про обмеження навантаження пiдприiмства. Для виставляння штрафних санкцiй пункт збору i обробки iнформацii щодня проводить збiр 30-хвилинних значень потужностi i представляi дану iнформацiю службi контролю за показниками енергii (АСКОЕ)

11. Коди даних облiку [3]

Код якостi даних комерцiйного облiку електроенергii (надалi код якостi даних) i однобайтовим цiлим числом вiд 0 до 255.

РЖнтерпретацiя коду якостi даних наступна: перша цифра десяткового числа

(0, 1, 2) iнтерпретуiться як наявнiсть даних облiку: 0 тАФ запит обробляiться, результату ще немаi; 1 тАФ запит оброблений, данi отриманi; 2 тАФ запит оброблений, але вiдбулася помилка i данi не отриманi. Двi, що залишилися, цифри десяткового числа iнтерпретуються як код якостi, коли данi отриманi, або як код помилки, коли данi не отриманi. Для випадку, коли запит обробляiться, додатковоi iнформацii немаi. Якщо данi отриманi, то 2 цифри десяткового представлення коду якостi iнформацii, що залишилися, можуть утворювати число в дiапазонi 0-63. Отримання числа в дiапазонi 64-99 розглядаiться як помилка i програмне забезпечення не повинне генерувати такi коди. Отримане число може бути представлено як 6-бiтове двiйкове число. Складнi типи даних можуть передаватися самостiйно, або можуть виникати як варiант поля. Наприклад, вiдповiдь АСКОЕ складаiться з обов'язкового заголовка i одного або декiлькох полiв даних вiдповiдi, якi можуть мати рiзнi типи даних. В цьому випадку, кожна частина вiдповiдi i складним типом даних АСКОЕ. Сканер вхiдного потоку повинен умiти розпiзнати тип даних i провести вiдповiднi операцii для читання i перетворення вiдповiдного типу у внутрiшнiй формат представлення даних АСКОЕ. Пiсля передачi одного екземпляра складного типу даних, проводиться операцiя вирiвнювання по межi чотирьох байт, проте представлення типiв даних АСКОЕ розробленi так, щоб вони мали довжину, кратну чотирьом байтам.

12. Рiвень пакетiв даних

Рiвень пакетiв забезпечуi гарантовану доставку даних мiж двома кiнцями з'iднання i захист вiд пiдробки даних. Додатково рiвень пакетiв забезпечуi одночасну передачу до 16 потокiв даних в кожному напрямi з урахуванням прiоритетiв. Крiм того, введення рiвня пакетiв, забезпечуi легкiсть адаптацii для iншого середовища передачi, не забезпечуючи гарантованоi доставки даних, як то UDP або IPX/SPX. Рiвень пакетiв оперуi з масивами байтiв даних. Рiвень PL не робить нiяких припущень щодо внутрiшньоi структури даних. При передачi даних з рiвня DSL кожному масиву даних привласнюiться прiоритет. Прiоритет i вiсiмковим бiтовим числом вiд 0 до 255. Значення 0 вiдповiдаi найвищому прiоритету, 255 тАФ найвищому.

На рiвнi PL масиви даних розбиваються на безлiч пакетiв, якi передаються з урахуванням прiоритетiв даних. Кожний масив даних передаiться одним потоком пакетiв. Для кожного з'iднання i 16 однонапрямлених потокiв пакетiв або вiртуальних каналiв в кожному напрямi, тобто одночасно можуть передаватися 16 порцiй даних в кожному напрямi. Це дозволяi передавати бiльш прiоритетнi данi, не чекаючи закiнчення передачi великого масиву низькопрiоритетних даних. Кожний потiк пакетiв управляiться HDLC-подiбним механiзмом. Особливостi цього механiзму:

1. У вiдмiнностi вiд HDLC, потоки пакетiв тАФ однонапрямленi. РД 16 однонапрямлених потокiв пакетiв в кожному напрямi. Кожний потiк пакетiв iдентифiкуiться 4-х бiтовим числом вiд 0 до 15.

2. Кожний пакет маi тип: INFO, RR, BUSY, DISC.

3. Кожний пакет маi адресу вiдправника i одержувача. Як адреси вiдправника i одержувача використовуються номери потокiв пакетiв.

4. Пакет маi номер послiдовностi передачi. Пакети, що вибився з послiдовностi даних - iгноруються.

5. Кожний переданий iнформацiйний пакет вимагаi пiдтвердження прийому, тобто для кожного INFO пакету потрiбне пiдтвердження пакетом RR.

6. У вiдмiнностi вiд HDLC для вiдкриття потоку пакетiв не потрiбна передача SNRM або SARM пакету. Натомiсть передаiться INFO пакет зi встановленою галочкою початку передачi. Це дозволяi передавати на одну пару пакетiв менше.

7. Кожний пакет маi 16-ти байтну криптографiчну суму з ключем на основi RFC2104 i алгоритму MD5 (при використаннi незахищеного транспорту). Це захищаi данi вiд змiни. При використаннi захищеного транспорту криптографiчна контрольна сума замiнюiться на 16-ти бiтову циклiчну контрольну суму, як описано в RFC1662.

13. Канали облiку

Основною логiчною одиницею АСКОЕ, для якоi проводиться вимiрювання електричноi енергii i обчислення даних комерцiйного облiку, i канал облiку. Канал облiку асоцiюiться з одним напрямом вимiрювання активноi або реактивноi електричноi енергii. Тому, кожному каналу облiку АСКОЕ ставиться у вiдповiднiсть вимiрювальний канал або група облiку. На пiдставi такоi вiдповiдностi канали облiку АСКОЕ дiляться на категорii.

14. Програмне забезпечення ПК диспетчера (EnergyVision) дозволяi:

В· вибирати абоненти, що цiкавлять, або утворити групи лiчильникiв для отримання сумарних показникiв.

В· переглядати, зберiгати на жорсткому диску комп'ютера, у виглядi файлiв бази даних, i виводити на принтер, витрати i вiддачу активноi i реактивноi енергii групи абонентiв.

В· переглядати данi добових середнiх показникiв напруги перiодiв iнтеграцii, малювати iх графiки i виводити на принтер.

В· переглядати i щомитi записувати в жорсткий диск комп'ютера моментальнi значення потужностей, струму i напруги в кожнiй фазi i частоту мережi для вибраного електролiчильника

В· проглядати данi облiку, накопиченi на жорсткому диску комп'ютера [5].

15. Додатковi пiдсистеми

15.1 Пiдсистема збору iнформацii i обмiну iз зовнiшнiми системами

Пiдсистема включаi:

Комунiкацiйний сервер. Сервер забезпечуi автоматичне паралельне опитування приладiв облiку по тимчасовому циклу, з використанням рiзних каналiв зв'язку (канал по електромережах, радiоканал, комутований провiдний або GSM канал) i рiзного комутацiйного устаткування власного виробництва i стороннiх виробникiв. Комунiкацiйний сервер забезпечуi синхронiзацiю часу з часом системи, зчитування даних з приладiв облiку i журналу подiй, проводити розрахунок енергоресурсiв з урахуванням тарифних коефiцiiнтiв, дiагностику працездатностi каналiв зв'язку, приладiв облiку. Комунiкацiйний сервер пiдтримуi iнтерфейс прямого доступу до приладу облiку з системи верхнього рiвня (за наявностi прав доступу у користувача до даноi операцii), передачу команд змiни календаря вихiдних i святкових днiв. Комунiкацiйний сервер взаiмодii з OPC сервером архiвацii даних по HDA iнтерфейсу, з OPC сервером передачi даних по DA iнтерфейсу.

OPC сервер передачi даних - забезпечуi мiжсистемний обмiн iнформацiiю при необхiдностi побудови багаторiвневоi системи АСКОЕ або для забезпечення передачi iнформацii в режимi Влм'якого реального часуВ» в диспетчерську систему житлово-експлуатацiйноi служби.

15.2 Пiдсистема вiдображення даних

Пiдсистема включаi:

WEB-сервер з пiдтримкою механiзмiв Microsoft .NET. За допомогою WEB-серверу користувачу надаiться можливiсть перегляду, аналiзу i управлiння даними через WEB-iнтерфейс. В системi передбачено розмежування прав користувачiв. Для рiзних категорiй користувачiв iснують рiзнi можливостi по доступу до даних системи (див. п. Пiдсистема безпеки). Користувачу надаiться можливiсть працювати з декiлькома категорiями iнформацii:

15.3 Пiдсистема конфiгурування

Пiдсистема включаi:

Модуль ведення довiдника приладiв облiку. Модуль забезпечуi опис приладiв облiку по видах ресурсiв (електрика, тепло, вода, газ). Опис приладiв облiку припускаi унiфiкований опис доступних для використання параметрiв приладiв облiку, iх адресацiю вiдповiдно до протоколу обмiну з приладом облiку. Пiсля опису приладу облiку в довiднику, реалiзуiться пiдтримка протоколу нового приладу облiку на рiвнi пристрою збору i передачi даних (ПЗПД) i на рiвнi комунiкацiйного серверу ( dll-бiблiотеки оформленi за обумовленими правилами). При цьому змiна програмного коду комунiкацiйного серверу i ПЗПД не потрiбна

16. Спiвпраця з SAP

Автоматизована система комерцiйного облiку електроенергii на даний момент тiсно спiвпрацюi з системою SAP.

SAP - велика нiмецька компанiя по виробництву програмного забезпечення. (ПЗ) компанii призначено для автоматизацii всiх процесiв на пiдприiмствi: торгiвля, склад, виробництво, кадри, склади. А також SAP - це один з самих вiдомих продуктiв цiii компанii - автоматична система управлiння.

Отже, дана всесвiтньовiдома автоматична система управлiння i ВлорганiзаторомВ» всiх автоматизованих систем управлiння ресурсами (електроенергiя, вода, газ) i поступово впроваджуiться у використання на Украiнi зокрема в Рiвному.

(Структурна схема використовування iнформацii АСКОЕ промислових пiдприiмств.)

Висновок

На пiдставi вищевикладеного можна зробити наступнi висновки:

1. Упровадження автоматизованих систем контролю i облiку в енергосистемах дозволяi:

- пiдвищити точнiсть, оперативнiсть i достовiрнiсть облiку витрати електроенергii i потужностi;

- виконувати оперативний контроль за режимами електроспоживання, у тому числi контроль договiрних величин електроенергii i потужностi;

- оперативно пред'являти санкцii пiдприiмствам за перевищення договiрних i дозволених величин потужностi.

2. Упровадження АСКОЕ на промислових пiдприiмствах даi можливiсть енергосистемi:

- вести в автоматизованому режимi жорсткий контроль за споживанням енергii i потужностi пiдприiмствами-абонентами;

- органiзувати вiдключення порушникiв режимiв;

- здiйснювати розрахунки за спожиту енергiю i потужнiсть;

- виставляти штрафнi санкцii пiдприiмствам у разi перевищення ними договiрних величин.

Це даi не тiльки економiчний ефект, але i пiдвищуi вiдповiдальнiсть споживачiв за використовування енергii, спонукаi iх проводити енергозберiгаючi заходи з метою скорочення енергоспоживання.

Список використаноi лiтератури

1. Биценко З. Г. ВлРЖнструментальне забезпечення ринку електроенергiiВ».

2. Биценко З. Г.ВлКонцепцiя створення автоматизованоi системи контролю i управлiння енергоспоживаннямВ». Промислова енергетика 1997 р.

3. РЖнтернет ресурс: " onclick="return false">

4. РЖнтернет ресурс: " onclick="return false">

5. РЖнтернет ресурс: " onclick="return false">

6. РЖнтернет ресурс: " onclick="return false">

Вместе с этим смотрят:

GPS-навигация

GPS-прийомник авиационный

IP-телефония и видеосвязь

IP-телефония. Особенности цифровой офисной связи

Unix-подобные системы