Аналiз сучасного стану i перспективи розвитку систем IP-телебачення

АНАЛРЖЗ СУЧАСНОГО СТАНУ РЖ ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СИСТЕМ IP-ТЕЛЕБАЧЕННЯ

РЖсторiя розвитку i перспективи застосування IP-телебачення

IP-телебаченням (IP-TV) прийнято називати цифрову технологiю багатопрограмного iнтерактивного вiщання телевiзiйного сигналу в мережах з комутацiiю пакетiв.

Технологiя IP-TV в свiтi iснуi вже давно, але використовувалася переважно у вузькому крузi, будь то академiчному (унiверситетському) або урядовому. Прикладом одного з рiзновидiв технологii IP-TV i вiдеоконференцзв'язок. Як комерцiйний продукт для масового ринку IP-телебачення маi не таку тривалу iсторiю. Спочатку IP-TV впроваджували оператори, якi прагнули швидко розвернути iнновацiйнi послуги. Це були, як правило, крупнi телефоннi оператори i iх молодi конкуренти. Зниження вартостi магiстрального трафiку i скорочення доходiв вiд традицiйноi телефонii змусило iх звернутися до iнтерактивних мультимедiйних функцiй IP-TV, щоб мати переваги серед традицiйних конкурентiв тАУ операторiв кабельного i супутникового телебачення.

Сьогоднi зростання проникнення широкосмугового доступу (ШCД) i пошук провайдерами додаткових джерел доходу i ключовими факторами розвитку технологiй IP-телебачення. Провайдери ШCД починають розглядати IP-TV як додатковий спосiб пiдвищити рентабельнiсть iснуючих лiнiй абонентського доступу i отримати додаткову перевагу в конкурентнiй боротьбi, що загострюiться. Технологiя IP-TV, як один з видiв цифрового телебачення, на даний момент поки що розглядаiться швидше як широкосмуговий додаток, додатковий сервiс, прив'язаний до надання доступу в РЖнтернет. Сьогоднi на долю IP-TV доводиться бiля одного вiдсотка свiтового телевiзiйного ринку. Все останнi, як i ранiше, належить кабельним i супутниковим операторам, а також традицiйним аналоговим телевiзiйним системам. IP-телебачення зараз знаходиться у стадii переходу вiд експериментальних запускiв до масового комерцiйного надання.

У всьому свiтi дii понад 50 операторiв IP-TV. Найбiльшi з них: Verizon Communications (США), France Telecom (Францiя), Deutsche Telekom (Нiмеччина), British Telecom (Великобританiя), FastWeb (РЖталiя), China Telecom (Китай). Але говорити про те, що сьогоднi технологiя IP-TV в якiйсь зi свiтових краiн вже успiшно реалiзована, передчасно. В основному iснують фрагменти цих мереж, дослiднi зони. РЖншими словами, поки ця технологiя ще не покрила повнiстю територiю якоi-небудь держави.

В Украiнi, на територii мiст Киiва i Одеси, в тестовому режимi послугу iнтерактивного цифрового телебачення запустили оператори тАЬУкртелекомтАЭ, тАЬКомстар-УкраiнатАЭ i тАЬГолден телеком УкраiнатАЭ. У комерцiйну експлуатацiю IP-телебачення увiйде тiльки к 2010 року.

Очiкуiться, що послуги IP-TV складуть достатньо сильну конкуренцiю послугам традицiйного телевiщання за рахунок низьких цiн, унiкального змiсту i технiчних нововведень. По прогнозах аналiтикiв, за чотири роки свiтова абонентська база IP-TV збiльшиться уп'ятеро, з 10,8 млн. в 2007 роцi до 60 млн. в 2011 роцi. У перспективi ринок IP-TV стане одним з лiдируючих разом з iншими видами цифрового телебачення. Одним з головних факторiв, який iстотно сприятиме успiху IP-TV, стане збiльшення попиту користувачiв на iнтерактивнi послуги, якi забезпечать вибухове зростання всiii галузi IP-TV. Також прогнозуiться, що виробники устаткування i компанii, розробляючi рiшення IP-TV, остаточно вирiшать проблеми стандартизацii устаткування, що допоможе розвитку послуг.

Оскiльки IP-TV говорить на мовi "всесвiтньоi павутини", ця мережева система маi можливiсть звести воiдино свiт РЖнтернету i свiт телебачення за рахунок конвергенцii всiх форм комунiкацiй i розваг в iдинiй гнучкiй, повнiстю iнтегрованiй мультимедiйнiй iнфраструктурi.

Особливостi IP-телебачення

Для реалiзацii технологii IP-телебачення необхiдна сучасна мультисервiсна iнфраструктура, що складаiться з мереж доступу, транспортноi мережi, головноi станцii, а також кiнцевих пристроiв i спецiалiзованого програмного забезпечення.

На практицi доставка контента до користувача виглядаi таким чином. Головне устаткування IP-TV передаi, а абонентське устаткування приймаi потокове вiдео (Streaming video). Цей термiн позначаi технологii стиснення, скорочення i буферизацii вiдеоданих, якi дозволяють передавати вiдео в реальному часi через РЖнтернет. Головна особливiсть потокового вiдео полягаi в тому, що при його передачi користувач не повинен чекати повного завантаження файлу для того, щоб його проглянути. Вiдеоданi пересилаються безперервним потоком у виглядi послiдовностi IP-пакетiв i програються у мiру того, як передаються на абонентський пристрiй. Для передачi потокового вiдео використовуiться транспортний протокол RTP. Протокол RTP переносить в своiму заголовку данi, необхiднi для вiдновлення голосу або вiдеозображення в приймальному вузлi, а також данi про тип кодування iнформацii. RTP визначаi i компенсуi втраченi пакети, забезпечуi безпеку передачi контента i розпiзнавання iнформацii. Разом з RTP працюi протокол RTCP. Вiн вiдповiдаi за перевiрку iдентичностi вiдправлених i отриманих пакетiв, iдентифiкуi вiдправника i контролюi завантаженiсть мережi. Для забезпечення мiнiмальних затримок i гарантованоi швидкостi передачi вiдеоданих в IP-мережi використовуiться пiдтримка QoS, для чого може використовуватися, наприклад, вiдомий протокол RSVP, який забезпечуi резервування необхiдноi ширини смуги в каналi.

Сформований потiк телевiзiйних каналiв тАУ це потiк IP-пакетiв, що передаються в мережi за окремою груповою адресою, вiдповiдною даному телеканалу. Таким чином, вiщанням декiлькох каналiв i формування декiлькох потокiв multicast трафiка, коли кожен з каналiв однозначно визначаiться унiкальною адресою груповоi розсилки. Для пiдключення до мережi або виходу з групи розсилки використовуiться стандартний протокол IGMP.

IP-TV дозволяi передавати як зображення iз звичайною якiстю, що реалiзовуiться аналоговим телевiзором (близько 1,5 Мбiт/с), так i зображення з DVD-якiстю (близько 6 Мбiт/с) i в новiтньому HDTV-форматi (20 Мбiт/с). При цьому по одному iнтернет-каналу може передаватися одночасно декiлька програм, на мережу оператора вiн завантажуiться тiльки в тому випадку, якщо абонент пiдписаний на цей канал.

Для проглядання потокового вiдео використовуiться спецiальна приставка до телевiзора або в сучаснiй термiнологii Set top Box (STB), яка з одного боку пiдключена до мережi оператора (середовище вiщання), а з iншоi тАУ маi з'iднання з телевiзором. Абонентський пристрiй STB декодуi вiдеоданi i виводить розшифроване вiдео на екран телевiзора. Органiзацiю призначеного для користувача меню забезпечуi протокол прикладного рiвня HTTP.

Стек протоколiв TCP/IP

IP-телебачення здiйснюi вiщання телевiзiйного сигналу в пакетнiй формi по мережах передачi даних, побудованих на базi стека комунiкацiйних протоколiв TCP/IP.

Протоколи TCP/IP були розробленi майже три десятилiття тому за замовленням Управлiння перспективних дослiджень i розробок Мiнiстерства оборони США i упровадженi в державнiй мережi DDN (defence data network), що включаi мережi ARPANET i MILNET. Первинна мета була пов'язана з побудовою вiдмовостiйкоi комунiкацiйноi мережi, яка змогла б функцiонувати навiть при виходi з ладу ii бiльшоi частини, наприклад, iз-за ядерних бомбардувань. У 1982 роцi великий внесок в розвиток стека TCP/IP внiс унiверситет Берклi, реалiзувавши протоколи стека в своiй версii ОС UNIX. Широке розповсюдження ОС UNIX привело i до широкого розповсюдження протоколу IP i iнших протоколiв стека. У тому ж роцi вiдбулася ще одна важлива подiя в iсторii TCP/IP тАУ в згаданий комплект був включений протокол перетворення адрес ARP, який ставить Ethernet-адреси у вiдповiдностi мiжмережевим TCP/IP-адресам. Потiм протоколи TCP/IP були реалiзованi на робочих станцiях сiмейства Sun в мережевих файлових системах NFS (network file system) для забезпечення мiжмережевих комутацiй. Зараз практично неможливо знайти апаратуру або операцiйну систему, де не застосовувалися б в тiй або iншiй формi протоколи TCP/IP. На цьому ж стеку працюi всесвiтня iнформацiйна мережа Internet, чий пiдроздiл IETF (internet engineering task force) вносить основний внесок у вдосконалення стандартiв стека, опублiкованих у формi специфiкацiй RFC (request for comment).

Лiдируюча роль стека TCP/IP пояснюiться наступними його властивостями:

TCP/IP i найбiльш завершеним, стандартним i в той же час популярним стеком мережевих протоколiв, що маi багаторiчну iсторiю;

майже всi великi мережi передають основну частину свого трафiку за допомогою протоколу TCP/IP;

TCP/IP тАУ це метод одержання доступу до мережi Internet;

даний стек служить основою для створення intranet тАУ корпоративноi мережi, що використовуi транспортнi послуги Internet i гiпертекстову технологiю " onclick="return false">

всi сучаснi операцiйнi системи пiдтримують стек TCP/IP;

TCP/IP i гнучкою технологiiю для з'iднання рiзнорiдних систем як на рiвнi транспортних пiдсистем, так i на рiвнi прикладних сервiсiв;

TCP/IP тАУ це стiйке масштабоване мiжплатформене середовище для програмних додаткiв клiiнт-сервер.

Стек TCP/IP мiстить бiльше 100 протоколiв, кожен з яких нацiлений на конкретне застосування в рамках об'iднаноi мережi. Даний фактор робить TCP/IP надзвичайно гнучким, оскiльки кожен протокол можна використовувати незалежно вiд iнших з рiзною технологiiю транспортування.

Надiйне транспортування даних мiж прикладними процесами шляхом встановлення логiчного з'iднання в стеку протоколiв TCP/IP забезпечуi протокол управлiння передачею TCP. Протокол TCP приблизно вiдповiдаi транспортному рiвню моделi OSI, але мiстить i деякi функцii сеансового рiвня. З його допомогою реалiзуiться органiзацiя сеансу зв'язку мiж двома користувачами в мережi. Крiм того, в його функцii входить виправлення помилок i, що дуже важливе, перетворення iнформацii до виду дейтаграм, а також передача дейтаграм i вiдстежування iх проходження по мережi. TCP служить також для органiзацii повторноi передачi втрачених дейтаграм i забезпечення iх достовiрностi. Нарештi, в комп'ютерi-адресатi TCP витягуi повiдомлення з дейтаграми i направляi його прикладнiй програмi-адресатовi. Протокол TCP спираiться на послуги IP.

В якостi основного протоколу мережевого рiвня (в термiнах моделi OSI) в стеку використовуiться протокол мiжмережевоi взаiмодii IP. Протокол IP спочатку проектувався як протокол передачi пакетiв в складених мережах, що складаються з великоi кiлькостi локальних мереж, об'iднаних як локальними, так i глобальними зв'язками. Тому протокол IP добре працюi в мережах зi складною топологiiю, рацiонально використовуючи наявнiсть в них пiдсистем i економно витрачаючи пропускну спроможнiсть низькошвидкiсних лiнiй зв'язку. Протокол IP включаi набiр правил, якi втiлюють в життя iдею ненадiйноi доставки пакетiв. До основних функцiй протоколу IP вiдносяться: перенесення мiж мережами рiзних типiв адресноi iнформацii в унiфiкованiй формi, маршрутизацiя по мережi, а також збiрка i розбирання пакетiв при передачi iх мiж мережами з рiзним максимальним значенням довжини пакету.

Методи передачi трафiку

РЖснуi три основнi методи передачi трафiку в IP-мережах: unicast, broadcast, multicast. Розумiння рiзницi мiж цими методами i дуже важливим для розумiння переваг IP-телечення i для практичноi органiзацii трансляцii вiдео в IP-мережi. Кожен з цих трьох методiв передачi використовуi рiзнi типи призначення IP-адресiв вiдповiдно до iх завдань i i велика рiзниця в ступенi iх впливу на об'iм споживаного трафiку.

Unicast трафiк (одноцiльова передача пакетiв) використовуiться перш за все для сервiсiв персонального характеру. Кожен абонент може запитати персональний вiдео контент в довiльний, зручний йому час. Unicast трафiк прямуi з одного джерела до однiii IP-адреси призначення. Ця адреса належить в мережi тiльки одному iдиному комп'ютеру або абонентському STB (рис. 1).

Рис. 1 Unicast трафiк

Число абонентiв, якi можуть отримувати unicast трафiк одночасно, обмежене доступною в магiстральнiй частинi мережi шириною потоку (швидкiстю потоку). Для випадку Gigabit Ethernet мережi, теоретична максимальна ширина потоку даних може наближатися до 1 Гб/сек, за вирахуванням смуги, необхiдноi для передачi службовоi iнформацii i технологiчних запасiв устаткування. Припустивши, що в магiстральнiй частинi мережi, для прикладу, видiляiться не бiльше половини смуги для сервiсiв, яким потрiбний unicast трафiк. Отже, для випадку 5Мб/сек на телевiзiйний канал MPEG2, число одночасно одержуючих unicast трафiк абонентiв не може перевищувати 100.

Broadcast трафiк (широкомовна передача пакетiв) використовуi спецiальний IP-адрес, щоб посилати один i той же потiк даних до всiх абонентiв даноi IP-мережi (рис.2). Наприклад, така IP-адреса може закiнчуватися на 255 (192.0.2.255), або мати 255 у всiх чотирьох полях (255.255.255.255). Broadcast трафiк приймаiться всiма включеними комп'ютерами (або STB) в мережi незалежно вiд бажання користувача. З цiii причини цей вид передачi використовуiться в основному для службовоi iнформацii мережевого рiвня або для передачi iншоi виключно вузькосмуговоi iнформацii. Для передачi вiдеоданих broadcast трафiк не використовуiться.

Рис. 2. Broadcast трафiк

Multicast трафiк (групова передача пакетiв) використовуiться для передачi потокового вiдео, коли необхiдно доставити вiдеоконтент необмеженiй кiлькостi абонентiв, не перенавантажуючи мережу (рис.3). Це найбiльш часто використовуваний тип передачi даних в IP-TV мережах, коли одну i ту ж програму дивляться велике число абонентiв.

Multicast трафiк використовуi спецiальний клас IP-адрес призначення, наприклад адреси в дiапазонi вiд 224.0.0.0 до 239.255.255.255. Це можуть бути IP-адреси класу D.

На вiдмiну вiд unicast трафiку, multicast адреси не можуть бути призначенi iндивiдуальним комп'ютерам (або STB). Коли данi посилаються по одному з multicast IP-адрес, потенцiйний приймач даних може ухвалити рiшення приймати або не приймати iх, тобто буде абонент дивитися цей канал чи нi. Такий спосiб передачi означаi, що головне устаткування IP-TV оператора передаватиме один iдиний потiк даних по багатьом адресам призначення. На вiдмiну вiд випадку broadcast передачi, за абонентом залишаiться вибiр тАУ приймати данi чи нi.

Важливо знати, що для реалiзацii multicast передачi в IP-сети повиннi бути маршрутизатори пiдтримуючi multicast. Маршрутизатори використовують протокол IGMP для вiдстежування поточного стану груп розсилки (а саме, членство в тiй або iншiй групi того або iншого кiнцевого вузла мережi).

Основнi правила роботи протоколу IGMP наступнi:

кiнцевий вузол мережi посилаi пакет IGMP типу report для забезпечення запуску процесу пiдключення до групи розсилки;

вузол не посилаi нiяких додаткових пакетiв при вiдключеннi вiд групи розсилки;

маршрутизатор multicast через певнi тимчасовi iнтервали посилаi в мережу запити IGMP. Цi запити дозволяють визначити поточний стан груп розсилки;

вузол посилаi у вiдповiдь пакет IGMP для кожноi групи розсилки до тих пiр, поки i хоч би один клiiнт даноi групи.

Завантаження магiстральноi частини мережi multicast трафiком залежить тiльки вiд кiлькостi трансльованих в мережi каналiв.

Рис. 3. Multicast трафiк

У ситуацii з Gigabit Ethernet мережею, припустивши, що половину магiстрального трафiку видiляiться пiд multicast передачу, виходить близько 100 телевiзiйних каналiв MPEG-2, кожен з яких маi швидкiсть потоку даних 5 Мб/сек.

Зрозумiло, в IP-TV мережi присутнi одночасно всi три види трафiку тАУ broadcast, multicast i unicast. Операторовi, плануючому оптимальну величину пропускноi спроможностi мережi, необхiдно враховувати рiзний механiзм впливу рiзних технологiй IP-адресацii на об'iм трафiку. Наприклад, оператор повинен ясно уявляти собi, що надання послуги тАЬвiдео по замовленнютАЭ великому числу абонентiв вимагаi дуже високоi пропускноi спроможностi магiстральноi мережi. Одним з вирiшень цiii проблеми i децентралiзацiя в мережi вiдеосерверiв. В цьому випадку центральний вiдеосервер замiнюiться на декiлька локальних серверiв, рознесених мiж собою i наближених до периферiйних сегментiв багаторiвневоi iiрархiчноi архiтектури IP-мережi.

Можливостi IP-телебачення

Можливостi протоколу IP дозволяють надавати широкий пакет iнтерактивних i iнтегрованих послуг, таких, наприклад, як:

live TV (тАЬвласне IP-телебаченнятАЭ). Вiщання в реальному часi з використанням режиму IP-multicast. Базовою послугою, перш за все, i багатопрограмна трансляцiя телевiзiйних каналiв, або власне IP-телебачення. Тут можуть бути реалiзованi два варiанти проглядання телепрограм: перший тАУ оператором формуiться декiлька пакетiв телеканалiв, з яких глядачi можуть вибирати бажаний набiр, причому кожен пакет маi свою абонентську плату; другий тАУ глядачi формують iндивiдуальнi пакети з каналiв, що транслюються оператором; абонентська плата визначаiться вартiстю вибраних каналiв, що входять в iндивiдуальний пакет;

near video on demand (тАЬвiртуальний кiнотеатртАЭ). Трансляцiя фiльмiв з вiдеосервера оператора з жорстко визначеним розкладом сеансiв, коли абонент купуi зручний йому за часом сеанс для проглядання фiльму. Тобто декiлька екземплярiв кожного з фiльмiв запускаiться на вiдтворення тАЬпо кругутАЭ iз зсувом початку вiдтворення в часi, i пiдписчик дiстаi доступ до каналу, на якому вiдтворюiться конкретний фiльм. Незручнiсть для абонента полягаi в тому, що вiн не може почати проглядання фiльму в будь-який довiльний момент часу. Перевагою для оператора i використання звичайноi технологii IP-адресацii multicast, яка дуже сильно економить об'iм трафiку в магiстральнiй мережi оператора. Так само, для зниження об'iмiв трафiку, оператора надаi можливiсть перегляду не дуже великоi кiлькостi фiльмiв, що зазвичай не перевищуi двох-трьох десяткiв, як правило, це новi фiльми, що недавно вийшли в прокат;

video on demand (тАЬвiдео по замовленнютАЭ). Фiльм з вiдеосервера оператора персонально транслюiться абонентовi в будь-який довiльно вибраний абонентом момент часу. В основi цього завдання достатньо складна технологiя. В даному випадку кожному абонентовi посилаiться його власний контент, який вiн запитав, i мережi передачi даних, у свою чергу, повиннi мати велику пропускну спроможность. Об'iм трафiку тут залежить не вiд кiлькостi фiльмiв, а вiд кiлькостi користувачiв цiii послуги, оскiльки використовуiться персональна трансляцii вiдеоданих абонентовi за технологiiю IP-адресацii unicast. На вiдмiну вiд послуги тАЬвiртуальний кiнотеатртАЭ кiлькiсть фiльмiв тут набагато бiльше i може досягати iнодi декiлькох тисяч. З'являiться ряд дуже зручних призначених для користувача функцiй вiртуального вiдеоплеiра тАУ перемотування назад, вперед, пауза;

pay per view (тАЬплатний переглядтАЭ). Покупка i перегляд абонентом окремо вибраних програм (наприклад, фiнал чемпiонату свiту по футболу). Трансляцiя ведеться в режимi реального часу i використовуiться технологiя IP-адресацii multicast;

personal video recorder (тАЬперсональний вiдеомагнiтофонтАЭ). Збереження контента в мережi або STB з метою подальшого iндивiдуального перегляду. На вiдеосерверi оператора абонентовi видiляiться певний об'iм пам'ятi i надаiться iнтерфейс з аналогiчними вiдеомагнiтофону функцiями для цифрового запису i вiдтворення телепередач. Абонент може по своiму бажанню записувати, стирати, вiдтворювати, перемотувати своi особистi записи. Тут також використовуiться технологiя IP-адресацii unicast;

time shifted TV (тАЬтелебачення iз зрушенням за часомтАЭ). Можливiсть повтору вподобаних фрагментiв передачi за допомогою каналу, що передаi контент iз затримкою (зазвичай кратною 1 годинi). Абонент купуi послугу проглядання заздалегiдь записаних на вiдеосерверi програм. Послуга i сервiснi функцii, що реалiзовуються в нiй, близькi до тАЬвiдео по замовленнютАЭ. Також використовуiться технологiя IP-адресацii unicast;

services on demand (тАЬсервiси по замовленютАЭ). Замовлення товарiв i послуг додому, рiзна довiдкова iнформацiя, розклад транспорту, готельний сервiс i тому подiбне. Данi послуги близькi до аналогiчних сервiсiв в РЖнтернетi;

remote recording capabilities (тАЬдистанцiйне керування вiдеомагнiтофономтАЭ). Засоби для управлiння сервiсами з мобiльного телефону, ПК i iнших пристроiв;

interactive services (тАЬiнтерактивнi сервiситАЭ). Забезпечення двостороннього каналу, зворотнiм зв'язком мiж користувачем i виробником контента, а також iншими користувачами в цiлях iнтерактивноi взаiмодii;

multiple camera (тАЬпiдтримка декiлькох камертАЭ). Можливiсть абонента перемикати ТВ-камери, що використовуються пiд час трансляцii;

net-surf on TV (тАЬдоступ в РЖнтернеттАЭ). За допомогою все того ж IP-пiдключення користувачевi надаiться доступ в iнтернет з телевiзора;

videoconference (тАЬвiдеоконференцiятАЭ). Послуга надаi можливiсть встановлювати вiдеоконференцзв'язок.

Послуги IP-TV повиннi змiнити характер використання телевiзора, перевiвши його на новий рiвень. Багатi iнтерактивнi функцii, що перетворюють телевiзори на мультимедiйнi центри, роблять IP-TV революцiйною технологiiю в цифровому телебаченнi.

Переваги IP-телебачення

Завдяки передачi вiдеосигналу за допомогою протоколу IP з'являiться ряд очевидних переваг:

висока якiсть вiдеосигналу i велика рiзноманiтнiсть програм. По сутi, технологiя IP-TV не маi обмежень по кiлькостi каналiв i якостi трансльованого контента. Все залежить лише вiд пропускноi спроможностi мережi i територii ii обхвату. IP-мережi дозволяють вже зараз доставляти вiдеосигнал довiльноi якостi, наприклад зображення HDTV iз звуком Dolby Surround ;

iнтерактивнiсть. Можливiсть оператора взаiмодiяти з абонентами в реальному часi, реагуючи на iх поведiнку (перемикання ТВ-каналiв, вибiр пунктiв меню на екранi телевiзора, часу проглядання фiльмiв або прослуховування музики, голосування i так далi);

iнтеграцiя послуг. Технологiя Video-over-IP дозволяi надати не тiльки традицiйну послугу проглядання ТВ-каналiв на якiсно вищому рiвнi, але i впровадити абсолютно новi iнформацiйнi, комунiкацiйнi, освiтнi i розважальнi послуги;

економiя засобiв на кабельнiй системi. Можливiсть використання iснуючоi iнфраструктури широкосмуговоi мережi, таким чином, немаi необхiдностi будувати i обслуговувати додаткову кабельну iнфраструктуру;

ефективне використання IP-мережi. Надання повного набору послуг Triple Play (Data, VоIP, TVoIP) по одиному широкосмуговому каналу.

Проблеми розвитку IP-телебачення в Украiнi

Серед чинникiв, що обмежують розвиток IP-телебачення, можна вiдзначити високу конкуренцiю традицiйних операторiв, вiдносно низький рiвень проникнення широкосмугового доступу, серйознi технiко-органiзацiйнi труднощi, високий рiвень необхiдних iнвестицiй i нерозвиненiсть сервiсноi сфери украiнськоi економiки. В сукупностi цi чинники знижують темпи зростання клiiнтськоi бази, збiльшують термiн окупностi iнвестицiй, а значить, знижують привабливiсть технологii для операторiв.

Впровадження IP-телебачення також стримуiться необхiднiстю модернiзацii мережевоi iнфраструктури. Для реалiзацii повноцiнного ТВ-сервiсу оператор повинен не тiльки забезпечити користувачевi достатньо широку смугу в тАЬостаннiй милiтАЭ, але i значно розширити пропускну спроможнiсть своii транспортноi мережi. Доставка вiдеосигналу обумовлюi набагато вищi вимоги до мережi з погляду параметрiв швидкостi доставки, затримки даних i втрат пакетiв, чим просто високошвидкiсний доступ до РЖнтернету.

Перешкодою на шляху розвитку IP-телебачення стаi i вiдсутнiсть портфеля успiшних впроваджень на широкiй клiiнтськiй базi. Бiльшiсть операторiв розвернули лише дослiднi зони, якi працюють з декiлькома тисячами клiiнтiв.

Не дивлячись на великi можливостi IP-TV, розповсюдження цiii технологii гальмуiться бажанням операторiв окупити iнвестицii, вкладенi в iснуючi мережi. Сьогоднi вартiсть переходу на IP-TV робить цю технологiю недоступною бiльшостi малих телекомунiкацiйних компанiй. Поточний рiвень необхiдних iнвестицiй на одного абонента (вiд $1000 до $2000) робить проблематичною окупнiсть сервiсу. Для iстотного зниження операцiйних витрат, включаючи витрати на контент, необхiдне масштабування бiзнесу i розширення клiiнтськоi бази. Масштабування бiзнесу вимагаi значноi модернiзацii транспортноi мережi, мережi доступу, програмного забезпечення i операцiйних процесiв. А надання користувачам реальних переваг у виглядi вигiдних тарифiв i унiкальних послуг сформують звичку до масового iх споживання.

Висновки

Аналiз сучасного стану систем IP-телебачення показав, що сьогоднi IP-технологii мають достатню зрiлiсть для вирiшення завдань передачi вiдеоiнформацii. В IP-мережах база iдиноi транспортноi iнфраструктури може iнтегрувати всi види додаткiв в iдину сервис-орiiнтовану технологiчну платформу, яка дозволить забезпечити не тiльки традицiйний перегляд телевiзiйних каналiв i голосовий зв'язок з високим рiвнем якостi, але i впроваджувати абсолютно новi послуги, якi роблять IP-TV революцiйною технологiiю в цифровому телебаченнi.

Головним перевагами системи IP-TV i якiсть цифрових технологiй, iнтерактивнiсть i наявнiсть широкого набору додаткових сервiсiв, якi роблять ii привабливою для перспективного використання у вiйськових телекомунiкацiйних системах i системах АУВ.

Вместе с этим смотрят:

GPS-навигация

GPS-прийомник авиационный

IP-телефония и видеосвязь

IP-телефония. Особенности цифровой офисной связи

Unix-подобные системы