Весняна обрядовiсть i ii виховне значення

ВлВесняна обрядовiсть i ii виховне значенняВ»

План

1. Вступ.

2. Веснянки та народнi забави.

3. Свято сорока мученикiв.

4. День Олексiя.

5. Благовiщення.

6. Вербна недiля.

7. Страсна тиждень.

8. Великдень.

9. Радуниця тАУ великоднi поминання померлих.

10. Свято Юрiя.

11. Весняний Микола.

12. Висновки.

13. Список використаних джерел.

СловтАЩянськi народи мають величезну духовну та культурну спадщину, яка складаiться зi звичаiв, традицiй, фольклору. Украiнцi не i винятком. Заглиблення в народну обрядовiсть предкiв тАУ це святий обовтАЩязок кожного етносу, адже розумiння цiнностей свого народу впливаi на планування майбутнього, на виникнення нових традицiй. Культурна спадщина Украiни тАУ неповторна i самобутня. Для кожноi пори року, для кожного свята притаманними були своi особливi традицii. Зокрема, багатьма обрядовими дiями супроводжуiться початок весни в Украiнi.

Одним з найвiдомiших обрядiв, який у деяких регiонах дiйшов i до нашого часу, i веснянки та гаiвки тАУ пiснi, якi вiщували про закiнчення зими i закликання до своiх володiнь весни. Цi пiснi супроводжувалися танцями, хороводами та рiзного роду веселощами. Найвiдомiшими веснянками i ВлПодоляночкаВ», ВлРозлилися водиВ», ВлВийди РЖванкуВ», ВлОй прийшла весна-краснаВ» та iншi. Веснянки та гаiвки часто супроводжувалися народними забавами. Наприклад, дiвчата варили горщик кашi та закопували його на вулицi з таким пiсенним супроводом:

Закопали горщик кашi,

Ще й кiлком прибили,

Щоб на нашу вулицю

Парубки ходили.

Але хлопцi задовольнялися не будь-якою кашею, а лише тiiю, яка була зварена з ладаном, маком i раками для того, щоб хлопцi були ладнi, щоб iх було багато, як макового зерня, i щоб вони трималися за дiвчат так мiцно, як раки своiми клешнями. Цiлком зрозумiло, що залученi до обрядового дiйства предмети набували в очах людей особливого значення i ця сакральна семантика речi зумовлювала особливо дбайливе ставлення до неi. Ця обрядова значимiсть предмета була важливою опорою, бо давала змогу пiдвищити його повсякденний статус, а так я майже всi побутовi речi були причетними до того чи iншого обряду, то формувалися певнi правила та норми поводження з речами хатнього вжитку, пiдтримування порядку в хатi i догляду за господарським реманентом.

22 березня - Сорока мученикiв

Першим найбiльшим святом, який вiдкриваi весняний цикл, i День сорока святих. Природа починала оживати вiд зимовоi сплячки, i люди уже ждали весну. Передвiсником весни вважалося повернення перелiтних пташок. Саме на День сорока святих влаштовували обряд зустрiчi пернатих. Для цього жiнки випiкали спецiальне печиво тАУ ВлжайворонкиВ», ВлголубиВ». Потiм це печиво або дарували сусiдам, або вивiшували на деревах.

Також влаштовували обряд спалення соломтАЩяного опудала, яке символiзувало зиму.

У цей день дiвчатам потрiбно було пригостити хлопцiв сорока варениками з сиром, а школярi приносили своiму учителю сорок бубликiв.

Вважалося, якщо в цей день тепло тАУ то сорок днiв буде триматися тепла погода, а якщо холодно тАУ то бути сорока морозам.

30 березня - ОлексiятАУ людини Божоi

За народними прикметами, та й за клiматичними спостереженнями, до дня Олексiя приходить справжнi тепло, тому народ дав цьому святу ще одну назву тАУ Теплого Олекси.

Цього дня бiльш за все чекають пасiчники, адже бджоли саме в цей день повиннi вперше облетiти кругом свого вулика, тобто проснутися вiд довгоi зимовоi сплячки. Кожен пасiчник надаi процедурi пробудження бджiл особливого, iнодi навiть магiчного значення. Тому й молились святому Олексiю, щоб дав вiн гарний врожай меду.

Велике значення це свято маi й для мисливцiв. Саме на Олексiя залишаi свою барлогу ведмiдь, а лисицi переселяються зi старих нiр у новi. У цей день, за легендою, вони слiпi i глухi, тому i стають легкою здобиччю.

На Олексiя повертаються iз теплих краiв лелеки, i люди всiма способами намагаються затримати iх бiля своiх осель, адже цi птахи символiзують мир, добробут, продовження роду. Вважалося, що допомогти затримати лелек допоможе такий обряд: дiти виходили на вулицю i кричали услiд птицям: ВлЛелеки, лелеки, ми вам дорогу перейдемо!В»

7 квiтня - Благовiщення

Одне з найбiльших православних свят, яке повтАЩязано з благою вiстю, яку повiдомив Дiвi Марii Архангел Гавриiл.

Украiнцi вважали, що саме в цей день Господь благословляi рослини, якi поступово воскресають пiсля зимовоi сплячки. Працювати забороняiться, особливо вагiтним жiнкам. Навiть пташки в цей день не втАЩють своiх гнiзд. На Благовiщення також побутував звичай вiдпускати на волю пташок. Будь-яка тварина, чи то кiнь, чи то собака, народжена на Благовiщення, буде мати якийсь недолiк.

Нi в якому разi не можна було позичати вогонь, бо тодi пожежi вашiй оселi не уникнути.

Якщо до Благовiщення люди ще чекали приходу весни, то пiсля вважалося, що вона вже остаточно утвердилася у своiх правах, хоча зима все ще може втрутитися у ii володiння.

ПрислiвтАЩя: На Благовiщення зими не свари, а саней не ховай. Гарна погода тАУ гарний врожай.

Вербнанедiля

Остання недiля перед Великоднем називаiться Вербною. Вiдповiдно до бiблiйного опису Христос за тиждень до свого Воскресiння втАЩiхав в РДрусалим на ослi. Вдячний народ устеляв йому дорогу пальмовими гiлками, тому у католикiв це свято називаiться Пальмовою недiлею. Украiнська ж флора не багата на пальми, тому цi функцii взяла на себе верба. РЖ це не дивно, адже саме вона першою пускаi паростки, вiдчувши прихiд весни.

У церквах у цей день проходять пишнi богослужiння з обовтАЩязковим освяченням вербового гiлля. Прийшовши додому, потрiбно було декiлька разiв легенько вдарити дитину освяченою гiлкою, примовляючи при цьому:

Не я бтАЩю тАУ верба бтАЩi:

Будь великий, як верба,

А здоровий, як вода,

А багатий, як земля!

Нi в якому разi не можна викидати освяченi гiлочки, адже вони допомагають вилiкуватись вiд рiзних хвороб, а також захищають оселю вiд пожеж.

Страсний тиждень

Останнiй перед Великоднем тиждень називаiться Страсним на честь святих страстей Господнiх. Кожен його день наближуi нас до урочистоi подii тАУ Свiтлого Христового Воскресiння. Це тиждень найсуворiшого посту. Не можна не лише iсти скоромного, а й навiть спiвати та танцювати. Правда такi заборони стосуються будь-якого з постiв, але бiльш за все iх потрiбно притримуватися саме перед Великоднем. Розглянемо кожен з днiв цього тижня.

У понедiлок потрiбно пiдготувати своi житло до Великодня тАУ пофарбувати, помити, почистити.

У вiвторок потрiбно пiдготувати одяг, випрати бiлизну.

У середу закiнчуються усi господарськi роботи. Потрiбно прибрати оселю, винести все смiття, а також заготувати яйця для великоднiх писанок та крашанок, пiдготувати всi необхiднi для iх виготовлення знаряддя.

Найбiльша кiлькiсть обрядiв, дiйств i прикмет приходиться на Страсний, або Чистий, четвер. Традицiйно у цей день випiкають паски. Паска тАУ це не просто ритуальний хлiб, вiн символiзуi тiло Христове i до його виготовлення треба ставитися з особливим натхненням. Перед тим, як його випiкати, потрiбно помолитися, щоб очистити думки та помисли. На Чистий четвер потрiбно пiдготувати до Великодня своi тiло, тобто ретельно його вимити, особливо це стосуiться дiтей та хворих, адже вода на Чистий четвер змиваi всi болячки i захищаi вiд негараздiв. Виготовлена на Чистий четвер страсна свiчка захищаi оселю вiд пожеж, а тих, хто в нiй живе, вiд хвороб. Саме ця свiчка приносить живий вогонь, який в цей день запалюють у церквах. Необхiдно донести тепло великоднього вогника з церкви до свого дому, нi в якому разi його не погасивши. РЖснуi повiртАЩя, що на Чистий четвер Бог вiдпускаi на землю душi праведникiв, щоб вони могли вiдсвяткувати ВлПаску мертвихВ». Пiдiйшовши пiзно вночi до церкви можна, згiдно з народними уявленнями, побачити, як покiйники прославляють Воскресiння Христове, а церковну службу правлять священики, якi вже померли. Тiльки зустрiчатися з ними непотрiбно, бо вони в цей час стають особливо агресивними.

Найбiльш печальним днем тижня i птАЩятниця, бо саме в цей день помер Христос. Не можна нi iсти, нi спiвати, нi слухати музику. Ввечерi потрiбно йти до церкви, де виносять Плащаницю, яка символiзуi тiло померлого Христоса. Не можна також шити, прати i рiзати тАУ це вважаiться дуже великим грiхом.

У страсну суботу йде пiдготовка до Великодньоi святковоi трапези. Господинi в цей день дуже заклопотанi, адже потрiбно все пiдготувати, спекти, зварити, пофарбувати крашанки i писанки. Про красу украiнськоi писанки вiдомо всiм, iй навiть стоiть памтАЩятник у Канадi. Для великоднiх яiць використовуiться переважно червоний колiр, так як вiн символiзуi кров Христову. Шкарлупа вiд яiць, якi трiснули, не викидаiться, а вiдноситься до рiчки i пускаiться за водою. Згiдно з легендою, через 25 днiв вона припливе у щасливi краi i повiдомить душам праведникiв, якi там проживають, про Свiтле Христове Воскресiння.

Великдень

Свято свят, найголовнiше православне свято (на вiдмiну вiд католикiв, у яких найважливiшим вважаiться Рiздво). У цей день душа нiби переповнюiться свiтлою радiстю, цьому сприяi i природа, яка скинула окови зимового сну i в гармонii з людською радiстю зустрiчаi воскреслого Христа.

У нiч на Великдень спати не можна взагалi, так як проспиш усе на свiтi. Ввечерi усi йдуть в церкву на всенощну. У красивих корзинах до церкви несуться рiзноманiтнi наiдки тАУ сало, хрiн, печiнка, голубцi, тобто все, крiм горiлки. Урочиста процесiя з пiвчою i священиком освячуi всi цi харчi i благословляю iх.

Пiд час великоднього богослужiння можна помiтити вiдьом. Вони можуть торкатися до руки священика, а також стараються залишитися в храмi пiсля короткого вечiрнього богослужiння, коли всi люди повиннi вийти з церкви.

Повернувшись додому, починали розговлятися, але перед тим, як сiсти за стiл, дiвчатам треба було умитися водою, у якiй лежало свячене Великоднi яiчко, щоб вона була такою ж красивою i червоною.

Якою б не була кулiнарна рiзноманiтнiсть на столi, але починати обiд завжди потрiбно з паски. Навiть кришки цього хлiба, якi упали на долiвку, нi в якому разi не можна викидати на смiття. Вiдрiзану горбушку потрiбно завжди зберiгати, як талiсман, який приносить лише щастя.

РЖснуi велика кiлькiсть великоднiх забав. Найбiльш вiдома нам зараз тАУ гра в битки, коли дiти, а подекуди навiть дорослi, вибирають крашанки i стукають ними одна об одну. Чия розiбтАЩiться тАУ той i програв. Дуже популярними колись були i рухливi забави, такi як гра в жучка або в високу березу та багато iнших. Той, хто помре на Великдень, вважаiться дуже щасливим, тому що у цей день ворота раю вiдкритi, i душа без всякого суду потрапляi саме туди.

Вважаiться, що у Великодню нiч вiдкриваються усi земнi скарби, якi сiяють на землi чарiвними вогниками, але побачити iх може лише найменша дитина у сiм`i, але тiльки тодi, коли ii помисли чистi.

Протягом сорока днiв пiсля Паски, аж до Вознесiння, кожен православний християнин повинен вiтатися один з одним словами: ВлХристос Воскрес!В» i отримувати у вiдповiдь пiдтвердження цих слiв: ВлВоiстину воскрес!В»

ПрислiвтАЩя: ВлНе кожен день Великдень, а хлiб не паскаВ».

Радуниця тАУ Великоднi поминання померлих

Перший понедiлок пiсля святоi седмини церковний календар називають Радницею, або ж Великоднiм поминанням померлих родичiв. У народi цей день маi й iншi назви: Гробки, Проводи, Дiди. У цей день дуже людно на кладовищах. Прийшовши на прибранi до цього могили, треба, покативши освяченим великодним яйцем по могилi, привiтатися з покiйним, як з живим: ВлХристос воскрес!В», i покiйник обовтАЩязково вiдповiсть: ВлВоiстину воскрес!В». Над кожною могилою пiвча i священик обовтАЩязково повиннi вiдправити панахиду. Перед проводами потрiбно сходити в церкву i вiдправити панахиду продуктами. Потiм цi продукти треба вiднести покiйнику, щоб вiн також вiдчув радiсть Свiтлого Христового Воскресiння. Уже з суботи не можна згадувати про покiйникiв як про померлих, адже вони живi i знаходяться серед нас.

По закiнченню цих дiйств всi присутнi на кладовищi збираються на загальну трапезу, головною стравою якоi вважаiться коливо, тобто пшениця-кутя, яку вважають основною iжею покiйникiв. На кладовищi пiд час поминального обiду не можна цокатися чарками.

6 травня тАУ Юрiя (Георгiя)

У народному календарi iснуi два свята Юрiя тАУ зимнiй 9 грудня i весняний 6 травня. Весняний Юрiй вважаiться покровителем землеробства i тваринництва (саме iмтАЩя Юрiй у перекладi означаi ВлземлеробВ»), свiйських та диких тварин. Юрiй, або ж Георгiй, опiкуiться також молодими дiвчатами, якi шлють йому своi молитви.

З днем Юрiя пов'язаний обряд вигону на поле худоби. Цьому процесу нашi предки надавали особливого значення. Однiiю з найбiльш шанованих професiй були пастухи, так як корови вiдiгравали роль годувальницi роду, своiрiдноi берегинi.

З цього дня починають орати землю. Згiдно з традицiiю спочатку орють у слабких i немiчних людей.

Особливою цiлющою силою володii у цей день роса, яку Юрiй спускаi на землю. Роса Юрiя зцiлюi вiд хвороб, нею треба умиватися тим, у кого поганий зiр.

22 травня тАУ весняний Микола

У народному календарi, як вiдомо, iснуi два днi Миколи: зимнiй Микола (19.12) i весняний (22.5). Весною церква святкуi перенесення мощей Миколи-чудотворця з мiста Лiкiя в iталiйське мiсто Бар.

Микола тАУ покровитель водноi стихii. Вiн опiкуiться моряками i рибалками. Так як i на день Юрiя, особлива увага придiляiться обрядам, повтАЩязаним з тваринництвом. Бiльш за все цей день святкують на Заходi Украiни.

ПовiртАЩя: Вiд Миколи до лiта дванадцять заморозкiв.

Вознесiння Господнi

У спiввiднесеннi з бiблiйною розповiддю на 40-й день пiсля свого Воскресiння Христос, декiлька разiв зтАЩявившись своiм учням, вознiсся на небо i зайняв там мiсце поблизу свого Отця. Саме на честь цiii подii православною церквою установлене свято Вознесiння Христового. У храмах у цей день виносять i ховають плащаницю, тому пiсля Вознесiння уже не можна вiтатися словами: ВлХристос воскрес!В». Характерно, що вознесiння завжди приходиться на четвер.

На Вознесiння, яке в народi також називають Вшестям, краще за все росте трава. У цей день випiкали спецiальне печиво у виглядi драбинок i поминають померлих родичiв, а молодь влаштовуi на природi рiзноманiтнi забави.

Отож, розповiвши про звичаi i традицii кожного з весняних свят, ми можемо дiйти висновку, що народ i умiлим вихователем, психологом i педагогом, який ставить собi за завдання виховати наступнi поколiння розумними, смiливими, добрими, фiзично i психiчно здоровими, працелюбними та красивими. Народ прагне виховати повагу до старших i до померлих, навчити цiнувати iх пам'ять. Люди розумiють, що дiти мають рости чесними та слухняними, духовно багатими. Велике значення для украiнцiв, крiм трудового, мало також релiгiйне виховання: набожнiсть, вiра в Господа дуже цiнувалися, тому кожноi недiлi, не кажучи вже про великi релiгiйнi свята, кожна родина ходила до церкви, яка й була головним осередком духовностi на той час.

Розвиток усiх цих рис можна вiдшукати в обрядах нашого народу, якi й були створенi нашими предками для того, щоб сформувати у дiтей першi суспiльнi навички, виховати позитивнi моральнi якостi та розширити свiтогляд.

Список використаних джерел

1. Булатов Н.О. Обряды и верования древнего населения Украины. тАУ К., 1990.

2. Булашев Г.О. Украiнський народ у своiх легендах, поглядах i вiруваннях. тАУ К., 1994.

3. Енциклопедiя украiнознавства. тАУ Львiв, 1993. тАУ Т.1.

4. РЖванченко М.РЖ. Дивосвiт прадавнiх словтАЩян: науково-популярний нарис. тАУ К., 1991.

5. Ковальчук О.В. Украiнське народознавство. тАУ К., 1992.

6. Культура i побут населення Украiни: навч. посiбник / В.РЖ. Наулко, Л.Ф. Артюх, В.Ф. Горленко та iн. тАУ 2-е вид. тАУ К., 1993.

7. Скрипник Г.А. Традицiйнi уявлення i вiрування украiнцiв. // Рад. школа, 1991. - №3.

8. http://" onclick="return false">

Вместе с этим смотрят:

"Нивхи"

32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)

4 capitals of Great Britain

About Canada

Description of Canada