Вивчення iсторii та етнографii Криму в тюркомовнiй перiодицi кримськотатарськоi дiаспори (1888 тАУ 1991 рр.)

ДНРЖПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦРЖОНАЛЬНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

Кангiiва Едii Меметiвна

УДК 930.1:[94+39](477.75):070.15(=512.145)- 054.7Вл1888/1991В»

ВИВЧЕННЯ РЖСТОРРЖРЗ ТА ЕТНОГРАФРЖРЗ КРИМУ В ТЮРКОМОВНРЖЙ ПЕРРЖОДИЦРЖ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОРЗ ДРЖАСПОРИ (1888 тАУ 1991 рр.)

07.00.06 тАУ iсторiографiя, джерелознавство та спецiальнi iсторичнi дисциплiни

Автореферат

дисертацii на здобуття наукового ступеня

кандидата iсторичних наук

Днiпропетровськ тАУ 2008

Дисертацiiю i рукопис.

Робота виконана на кафедрi iсторii Украiни та допомiжних iсторичних дисциплiн Таврiйського нацiонального унiверситету iм. В. РЖ. Вернадського, Мiнiстерство освiти i науки Украiни.

Науковий керiвник: доктор iсторичних наук, професор Непомнящий Андрiй Анатолiйович, Таврiйський нацiональний унiверситет iм. В. РЖ. Вернадського, професор кафедри iсторii Украiни та допомiжних iсторичних дисциплiн

Офiцiйнi опоненти: доктор iсторичних наук, професор Пiнчук Юрiй Анатолiйович, РЖнститут iсторii Украiни НАН Украiни, старший науковий спiвробiтник вiддiлу Украiнськоi iсторiографii та спецiальних iсторичних дисциплiн

кандидат iсторичних наук, доцент Бездрабко Валентина Василiвна, Киiвський нацiональний унiверситет культури та мистецтв, завiдувач кафедри державного управлiння

Захист вiдбудеться 28 травня 2008 р. о 13:00 годинi на засiданнi спецiалiзованоi вченоi ради Д 08.051.14 у Днiпропетровському нацiональному унiверситетi за адресою: 49027, м. Днiпропетровськ, пл. Тараса Шевченка, 1, Палац студентiв, ауд. 30.

З дисертацiiю можна ознайомитися в Науковiй бiблiотецi Днiпропетровського нацiонального унiверситету за адресою: 49050, м. Днiпропетровськ, вул. Козакова, 8.

Автореферат розiслано 24 квiтня 2008 р.

Вчений секретар

спецiалiзованоi вченоi ради,

кандидат iсторичних наук, доцент РЖ. О. Кривий

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнiсть теми дослiдження. Розвиток суспiльно-полiтичного життя в Украiнi пiсля розпаду СРСР створив умови для розширення дослiдницькоi проблематики iсторичноi науки, переосмислення подiй на основi доповнення джерельноi бази за рахунок документiв, якi були вилученi з iдеологiчних мiркувань iз наукового обiгу. Виявлення, введення до наукового обiгу й аналiз корпусу ранiше невiдомих праць iсторикiв, iхнi оприлюднення i одним iз найважливiших завдань сучасноi iсторiографii.

Особливий iнтерес у зв'язку з цим становить значний комплекс публiкацiй на сторiнках тюркомовних перiодичних видань кримськотатарськоi дiаспори, якi видавалися в Нiмеччинi, Румунii, США й Туреччинi з 1888 до 1991 р. Видавнича дiяльнiсть була важливою складовою суспiльно-полiтичного та культурного життя кримськотатарськоi дiаспори. До сьогоднi не iснувало узагальнюючоi працi, присвяченоi вивченню цiii проблеми. Складання зведеного списку цих видань, iхнього змiсту, аналiз публiкацiй уможливив увести до наукового обiгу матерiал, що дозволяi значно доповнити iсторiографiчну картину вивчення Криму. Видання дiаспори мiстять рiзноманiтну за формою та змiстом (науковi статтi, документи, спогади, огляди, некрологи) iнформацiю, що даi бiльш повну уяву про життя кримськотатарськоi дiаспори, розвиток нацiонально-визвольного руху кримських татар. Цiннiсть становлять й численнi новаторськi публiкацii iсторикiв дiаспори з iсторii Криму. В емiграцiйних виданнях умiщувалися дослiдження, якi з полiтично-iдеологiчних причин були закритi або висвiтлювалися заангажовано в радянськiй лiтературi. Комплексне дослiдження цього матерiалу дозволило не тiльки визначити закономiрностi розвитку кримськотатарських видань за кордоном, але й визначити науковий потенцiал iсторикiв у дiаспорi.

Таким чином, дисертацiйне дослiдження зумовлене необхiднiстю заповнення науковоi прогалини тАУ вивчення значного за обсягом i цiлком недослiдженого корпусу студiй, надрукованих у часописах кримськотатарськоi дiаспори, а також неупередженоi оцiнки iхнiх здобуткiв. Дисертацiйне дослiдження маi важливе наукове й практичне значення в контекстi вiдродження нацiональноi культури, науки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертацiя i складовою частиною науково-дослiдноi роботи кафедри iсторii Украiни та допомiжних iсторичних дисциплiн Таврiйського нацiонального унiверситету iм. В. РЖ. Вернадського, яка виконувалася згiдно з держбюджетною науково-дослiдною темою ВлПроблеми соцiально-полiтичноi, етнiчноi та культурноi iсторii Украiни i КримуВ» (№ 0101U005419).

Об'iктом дослiдження i наукова спадщина вчених кримськотатарськоi дiаспори та захiдноiвропейських i пiвнiчноамериканських iсторикiв 1888-1991 рокiв, присвячена iсторii й етнографii Криму, яка оприлюднена на сторiнках тюркомовноi перiодики кримськотатарськоi дiаспори.

Предметом дослiдження i особливостi висвiтлення iсторii й етнографii Криму, нацiонально-визвольного руху кримських татар, визначення кола дослiджуваних проблем i результатiв цiii роботи як вiдображення основних тенденцiй розвитку кримознавчоi зарубiжноi iсторiографii вказаного перiоду, а також видавнича дiяльнiсть кримськотатарськоi дiаспори.

Хронологiчнi межi дисертацii визначаються, з одного боку, появою першого номера тюркомовного видання кримськотатарськоi дiаспори (1888 рiк); з iншого тАУ 1991 рiк тАУ розпадом СРСР, утворенням незалежноi украiнськоi держави, коли з'явилася можливiсть усебiчного й об'iктивного вивчення iсторii кримських татар безпосередньо на iх батькiвщинi; з цього часу перiодичнi видання дiаспори вступили в iншу фазу свого iснування.

Географiчнi межi дисертацiйного дослiдження охоплюють територiю Нiмеччини, Румунii, США i Туреччини, де в ходi емiграцii сформувалася кримськотатарська дiаспора.

Метою дослiдження i наукова реконструкцiя процесу iсторико-етнографiчного вивчення Криму в публiкацiях тюркомовних перiодичних видань кримськотатарськоi дiаспори, розкриття принципiв його вiдображення в опублiкованiй спадщинi; вивчення iсторii заснування та програм перiодичних видань зазначеноi дiаспори в рiзних краiнах; вiдтворення бiобiблiографiчних характеристик i просопографiчного портрету авторiв.

Завдання дослiдження визначено вiдповiдно до поставленоi мети:

тАУ реконструювати загальний корпус публiкацiй перiодичних видань кримськотатарськоi дiаспори;

тАУ виявити архiвнi джерела, пов'язанi з темою дисертацii, провести iх класифiкацiю та змiстовний аналiз;

тАУ проаналiзувати рiвень науково-теоретичноi розробки проблеми в iсторiографii;

тАУ дослiдити основнi закономiрностi й напрямки iсторико-етнографiчних кримознавчих студiй на сторiнках часописiв кримськотатарськоi дiаспори;

тАУ здiйснити наукову репрезентацiю вивчення iсторико-етнографiчноi кримознавчоi спадщини, провести класифiкацiю й аналiз родо-видового складу матерiалу;

тАУ на пiдставi просопографiчного методу визначити персональний склад iсторикiв i етнографiв, вiдновити основнi моменти iхньоi творчоi бiографii, оцiнити iхнiй iсторiографiчний доробок.

Методологiчною основою дисертацii склали принципи iсторизму, науковоi обтАЩiктивностi, системностi при висвiтленнi iсторичних фактiв i явищ. Використовувалися як загальнонауковi, так i спецiальнi науковi методи дослiдження: iндукцiя, дедукцiя, опис, пояснення, iсторичний i логiчний, а також iсторико-генетичний, iсторико-порiвняльний, iсторико-типологiчний, iсторико-системний, синхронний i ретроспективний. Виконання поставлених у дисертацiйному дослiдженнi завдань вимагало застосування також методiв бiоiсторiографii та просопографii.

Наукова новизна дослiдження полягаi в тому, що:

а) уперше виявлено, введено до наукового обiгу, систематизовано та проаналiзовано кримознавчi публiкацii тюркомовних перiодичних видань кримськотатарськоi дiаспори вiд кiнця XIX cт. до 1991 р. (близько 4 тис. позицiй), що дозволило визначити внесок цього корпусу публiкацiй в iсторiографiю;

б) уперше в iсторiографii комплексно й усебiчно вiдтворено iсторiю становлення та розвитку видавничоi дiяльностi кримськотатарськоi дiаспори в 1888-1991 роках;

в) репрезентовано бiографii видавцiв, редакторiв i авторiв публiкацiй;

г) установлено провiднi тенденцii й основнi напрями вивчення Криму закордонними кримськотатарськими вченими;

д) вiдтворено повний iсторико-етнографiчний репертуар публiкацiй тюркомовних видань дiаспори до 1991 р.

Практичне значення дисертацii полягаi в тому, що результати дослiдження дозволяють значно розширити iсторiографiчну базу кримознавства, розкрити специфiчнi риси невiдомого ранiше корпусу публiкацiй. Уперше показано роль дослiдникiв дiаспори у вивченнi iсторii й етнографii кримських татар. Вiдтворено повний корпус кримознавчоi бiблiографii з iсторii й етнографii Криму на сторiнках емiгрантських видань (до 1991 р.). Введено до наукового обiгу значний масив джерел iз iсторii кримськотатарськоi дiаспори. Отриманi результати можуть прислужитися у процесi пiдготовки узагальнюючих праць з iсторii кримських татар, iсторiографii Украiни, iсторичноi бiблiографii. На сьогоднi вони вже використовуються в пiдготовцi нового видання ВлКримськотатарськоi нацiональноi енциклопедiiВ» й ВлЕнциклопедii iсторii УкраiниВ», у процесi читання курсiв у вищих навчальних закладах iз iсторii Криму, iсторiографii, спецкурсiв iз краiзнавства, iсторii науки, iсторii перiодичноi преси в Таврiйському нацiональному унiверситетi iм. В. РЖ. Вернадського та Кримському iнженерно-педагогiчному унiверситетi.

Апробацiя результатiв дисертацii здiйснена на бiльш, нiж 10 мiжнародних, всеукраiнських i регiональних наукових конференцiях, серед яких: Науково-практична конференцiя ВлУкраiна тАУ краiни Сходу: Вiд дiалогу педагогiчних систем до дiалогу культур та цивiлiзацiйВ» (Киiв, 2000); I та II Мiжнароднi конгреси ВлАрхеологiя та етнологiя Схiдноi РДвропи В» (Одеса, 2002; Донецьк, 2004); VIII та IX Всеукраiнськi науково-теоретичнi конференцii ВлУкраiнська перiодика: РЖсторiя i сучаснiстьВ» (Львiв, 2003; 2005); Четвертий мiжнародний симпозiум ВлПроблеми iнтеграцii науково-освiтнього потенцiалу в державотворчому процесiВ» (Севастополь тАУ Ласпi, 2003); РЖРЖ Мiжнародна науково-теоретична конференцiя ВлЗнаки питання в iсторii Украiнi: Украiнська iсторiя у схiдноiвропейському контекстiВ» (Нiжин, 2004); XV мiжнародна конференцiя ВлНовi дослiдження пам'яток козацькоi доби в УкраiнiВ» (Киiв, 2006); I та II Всеукраiнськi науково-практичнi конференцii ВлАктуальнi проблеми етнополiтичноi й соцiально-економiчноi iсторii та культури КримуВ» (Сiмферополь, 2006, 2007).

Публiкацii. Основнi положення i висновки дисертацii розкритi в монографii (з додатком бiблiографiчного покажчика на 3938 позицiй), 13 наукових публiкацiях (у т.ч. в 7 статтях у провiдних фахових наукових виданнях, перелiк яких затверджений ВАК Украiни).

Структура дисертацiйноi роботи. Дисертацiя складаiться зi вступу, 3 роздiлiв (8 пiдроздiлiв), висновкiв (усього 180 стор.), списку використаних джерел i лiтератури (689 позицiй, 41 стор.).

ОСНОВНИЙ ЗМРЖСТ ДИСЕРТАЦРЖРЗ

У вступi обТСрунтовуiться вибiр теми, ii актуальнiсть, наукове значення, визначенi предмет i об`iкт дослiдження, окресленi хронологiчнi та географiчнi межi дисертацii, сформульованi ii мета й завдання, визначенi новизна та практичне значення одержаних результатiв, iх зв`язок iз науковими програмами, темами, вказано на апробацiю роботи.

У першому роздiлi тАУ ВлМетодологiчнi прийоми дослiдження, iсторiографiя та джерельна базаВ» тАУ здiйснено аналiз наукових робiт iз проблематики дослiдження та використаних джерел, розкрито основнi методи, що дозволили вирiшити поставленi у дослiдженнi завдання.

У пiдроздiлi 1.1. тАУ ВлМетодологiчнi прийоми дослiдженняВ» тАУнаголошуiться, що дослiдження маi комплексний мiждисциплiнарний характер. Його концептуальнi засади базуються на таких традицiйних науках, як iсторiя, iсторiографiя, етнографiя, бiографiстика, бiблiографiя й iншi. В дисертацii використовувалися як загальнонауковi, так i спецiальнi науковi методи дослiдження. Серед загальнонаукових: iндукцiя, дедукцiя, опис, пояснення й iншi, якi i конкретними пiзнавальними засобами окремих фактiв i подiй. РЖз числа загальнонаукових методiв, передусiм, найширше використовувалися iсторичний, логiчний i структурно-системний методи. Активно використано просопографiчний пiдхiд до iсторiографiчного дослiдження, коли наукова спадщина розглядаiться в рiчищi бiографiй кримознавцiв.

У пiдроздiлi 1.2. тАУ ВлРЖсторiографiя питанняВ» тАУ визначено рiвень науково-теоретичного опанування проблеми в лiтературi,проаналiзовано iсторiографiчну спадщину з дослiджуваноi проблеми, яка хронологiчно включаi три перiоди: довоiнний; кiнець 40-х рокiв ХХ ст. тАУ 1991 р. та сучасний.Перiодичнi видання кримськотатарськоi дiаспори стали об'iктом вивчення починаючи з кiнця 20-х рокiв. ХХ ст. Загальна iнформацiя про перiодичнi видання кримських татар в емiграцii виявлена у студiях Д. Сейдамета (Киримера)[1]
, Б. В. Чобан-заде[2]
. В дослiдженнях довоiнного перiоду не висвiтлювалася iсторiя заснування та розвитку видань. Не був репрезентований тематичний дiапазон публiкацiй.

В основу наступних дослiджень iсторii перiодики кримських татар за кордоном покладенi працi М. Хаджi Фазила (Улькусала), який уперше зiбрав i оприлюднив вiдомостi про перiодичнi видання кримськотатарськоi дiаспори, що видавалися в Румунii й Туреччинi наприкiнцi XIX тАУ на початку XX ст.[3]
. В монографii М. Улькусала ВлKırım Türk-Tatarları: Dünü-Bugünü-YarınıВ»[4]
систематизованi вiдомостi щодо iсторii заснування та дiяльностi редакцiй журналiв ВлEmelВ», ВлKırımВ» та ВлDilde, Fikirde, İşte BirlikВ», газети ВлHalkВ». Однак, цi матерiали обмеженi лише iнформацiiю про початок iх видання. Вiдомостi про перiодичнi видання тюркiв, у т.ч. кримських татар, були систематизованi в ТСрунтовнiй статтi американського iсторика турецького походження Х. РЖналджика, яка ввiйшла до збiрника РЖнституту дослiджень тюркськоi культури в Туреччинi ВлTürk Dünyası El KitabıВ» (ВлНастольная книга тюркского мираВ»)[5]
. 1981 року в Анкарi була видана праця Ю. Уралгiрая ВлRomanyaтАЩda Türk ve İslam KültürüВ» (ВлТюркська та мусульманська культура в РумунiiВ»), в одному з роздiлiв якоi автор подав назви всiх перiодичних видань тюркiв у Румунii, якi видавалися наприкiнцi XIX тАУ на початку ХХ столiття[6]
.

Видавнича дiяльнiсть кримських татар в емiграцii стала об'iктом вивчення в дослiдженнi К. Чапраза ВлВидавнича дiяльнiсть кримськотатарських тюркiвВ»[7]
. Автор доповнив вiдомостi, наведенi у працях М. Улькусала, iнформацiiю про американськi, турецькi та румунськi видання кримських татар другоi половини ХХ ст. Турецький iсторик Г. С. Алтуг тАУ автор бiографiчноi працi ВлЖиття та дiяльнiсть Мустеджипа УлькусалаВ»[8]
тАУ зупинилася на його видавничiй дiяльностi. Нею висвiтленi деякi аспекти, пов'язанi з iсторiiю видання перiодичних видань кримських татар у Румунii в 30-х роках ХХ ст. Таким чином, iсторiографiя зазначеноi проблеми в часописах кримськотатарськоi дiаспори до 1991 р. представлена виключно зарубiжними студiями, в яких було зроблено спробу зiбрати вiдомостi про кримськотатарськi перiодичнi видання. Взагалi був вiдсутнiй аналiз матерiалу, опублiкованого на сторiнках цих видань, не було репрезентовано й повного списку часописiв кримськотатарськоi дiаспори.

На сучасному етапi iнтерес до iсторii перiодичноi преси та кримознавчоi спадщини кримськотатарськоi дiаспори посилився. Х. Киримли[9]
вiдновив iсторiю видання в Туреччинi на початку ХХ ст. кримськотатарських журналiв ВлTonguзВ» (ВлПервiстокВ») i ВлЗolpanВ» (ВлЗiрка ВенераВ») ВлTearrif-i MusliminВ» та Влİslam DünyasıВ», та намагався простежити змiстовнулiнiю цих журналiв i газет. Важливим для вивчення перiодики став початок роботи з транслiтерацii текстiв перiодики. Були транслiтерованi публiкацii журналу ВлEmelВ» за 1930 р.[10]
. 2003 року в Констанцi окремим збiрником було транслiтеровано статтi журналу ВлMektep ve АileВ» (ВлШкола та родинаВ»)[11]
. За два роки в Стамбулi побачило свiт дослiдження, присвячене одному з авторiв публiкацiй журналу ВлKırımВ» Февзi Алтугу, були транслiтерованi з арабськоi латинським шрифтом i перевиданi його публiкацii з журналу ВлKırımВ»[12]
.

Наприкiнцi ХХ ст. з'явилися ТСрунтовнi дослiдження, присвяченi систематичному вивченню перiодичних видань народiв Криму1
3, але багата наукова та популярна кримознавча iсторико-етнографiчна спадщина там не розглядалася. Проблема емiгрантськоi преси стала предметом iнтересу в наукових студiях С. Нагаiва та Р. Фазилова1
4. Г. Юксель висвiтленi обставини, що обумовили появу таких видань, як ВлEmelВ», ВлYıldırımВ», ВлHalkВ»1
5, зроблена спроба визначити основний дiапазон проблем, якi порушувалися на сторiнках ВлEmelВ» в 30-х роках ХХ ст.1
6. Професор РЖ. А. Керiмов уперше в iсторiографii вiдмiтив значення публiкацiй журналу ВлEmelВ», для розвитку кримськотатарськоi лiтератури1
7.

Вивченню преси народiв Криму було присвячене комплексне ТСрунтовне дослiдження Н. В. Яблоновськоi1
8. Питання вивчення кримськотатарськоi перiодичноi преси в емiграцii хоча й було порушене автором, але не отримало належного висвiтлення. Залишилися нерозкритими процеси зародження та розвитку видавничоi дiяльностi дiаспори, бiоiсторiографiчнi характеристики авторських колективiв.

У цiлому, аналiз праць iз проблематики дисертацiйного дослiдження виявив фрагментарне вивчення iсторii перiодичних видань кримськотатарськоi дiаспори. Багата, рiзноманiтна за рiвнем i сюжетною гамою iсторико-етнографiчна кримознавча спадщина, що мiститься на сторiнках таких часописiв, узагалi до останнього часу була поза зором дослiдникiв. У iсторiографii досi не iснуi комплексноi працi, присвяченоi проблемi дослiдження спадщини кримськотатарськоi тюркомовноi емiгрантськоi преси.

Пiдроздiл 1.3. тАУ ВлДжерельна база дослiдженняВ» тАУ вiдображаi результат бiблiографiчноi й архiвноi евристики, мiстить аналiз опублiкованих матерiалiв, а також архiвних документiв, виявлених дисертанткою в державних i приватних архiвах Украiни та Турецькоi Республiки. Це працi дiячiв дiаспори, подвижникiв просвiтництва, статутнi матерiали громадських органiзацiй i редакцiй часописiв, а також архiвнi документи, якi за формою репрезентованi рукописами кримознавчих статей, дiловодною документацiiю (звiти, протоколи засiдань, службове листування) та джерелами особового походження: автокомунiкативними (щоденники) та мiжособистоi комунiкацii (епiстолярiй). Зазначено, що основою джерельноi бази дисертацiйного дослiдження i опублiкованi на сторiнках перiодичних видань кримськотатарськоi дiаспори працi, пов'язанi з вивченням iсторii й етнографii народiв Криму. За формою викладу, науковим рiвнем, особливостями жанру цi працi можна роздiлити на декiлька груп. Особливу цiннiсть становлять науковi публiкацii дослiдникiв, присвяченi окремим питанням iсторii Криму, етнографii кримських татар, i археографiчнi роботи. Виявлення та систематизацiя джерел дали можливiсть видiлити iсторикiв-кримознавцiв дiаспори (Н. Агат, Б. Акджар, Е. Киримал, Д. Сейдамет (Киример), А. Наджi, А. Сойсал та iнших) i окреслити проблематику iхнiх дослiджень. Значною за обсягом i група науково-популярних кримознавчих публiкацiй. РЗхньою особливiстю як iсторiографiчного джерела i компiлятивний характер публiкацiй, вiдсутнiсть опертя на архiвнi матерiали.

У ходi дослiдження виявленi чисельнi некрологи видатних лiдерiв громадського, культурного життя кримськотатарськоi дiаспори, видавцiв перiодичних видань кримськотатарськоi дiаспори й авторiв публiкацiй
. Важливу групу джерел, використаних у дисертацii, становлять спогади. Найбiльшого значення для розкриття проблеми мають мемуари Д. С. Киримера, М. Улькусала. Чимало iх присвячено самому Д. С. Киримеру, а також РЖ. Гаспринському, В. РЖбраiму. Окрему групу становлять спогади про рiзнi подii з життя кримських татар (голод 1933 р., депортацiя 1944 р., життя в нiмецьких таборах у 1944-1945 роках). У цiлому, мемуарна лiтература стала важливим джерелом для вiдновлення iсторii перiодичних видань кримськотатарськоi дiаспори (спогади М. М. Севдiяра).

Особливий iнтерес як джерело дисертацiйного дослiдження становили передовицi перших номерiв бiльшостi видань, а також умiщенi на iх шпальтах звернення до читачiв, тАУ оскiльки саме в них мiстилися програмнi завдання цих видань.

Для висвiтлення iсторii кримськотатарськоi дiаспорноi перiодики, встановлення бiографiчноi канви авторiв публiкацiй важливе значення мають архiвнi матерiали. В ходi розробки проблеми були дослiдженi матерiали архiвiв Туреччини: документи вiддiлу рукописiв Бiблiотеки iменi Алi Гьокгiрая (м. Стамбул) (Ali Kemal Gцkgiray Kьtьphanesi) при Фондi дослiдження культури кримських тюркiв ВлEmel KırımВ». Цi документи можна об'iднати в декiлька груп: папери, що характеризують дiяльнiсть товариств кримських татар в емiграцii; матерiали щодо видання журналу ВлEmelВ»; документи особового походження (бiографiчного характеру) та значне листування. Важливi документи для вiдновлення бiографiчноi канви авторiв публiкацiй були виявленi в Державному архiвi Ради Мiнiстрiв Республiки Туреччина (м. Анкара) (Başbakanlık Cumhuriyet Ariivi) (анкети, автобiографii). Охарактеризувати окремi сторони дiяльностi кримськотатарськоi дiаспори в Нiмеччинi та США стало можливим завдяки залученню джерел iз приватного архiву лiдера кримськотатарського нацiонального руху Мустафи Джемiлiва (м. Сiмферополь). Документи зiбранi за тематикою: кримськотатарська емiграцiя в Нiмеччинi (1952-1964), кримськi татари в Нiмеччинi (1987-1993), Нацiональний центр кримських татар у США (1971-1995), Американська асоцiацiя кримських татар (США).

Загалом, архiвнi документи вiдiграють у дисертацii допомiжну роль. Вони використовувалися для розкриття бiографiчноi канви iсторикiв дiаспори, доповнення вiдомоi з наукових праць iсторii створення та дiяльностi перiодичних видань кримськотатарськоi дiаспори.

У цiлому, джерельна база i достатньо ТСрунтовною для виконання завдань, якi визначенi у дисертацiйнiй роботi.

Роздiл 2 тАУ ВлЗаснування та дiяльнiсть тюркомовних перiодичних видань кримськотатарськоi дiаспориВ» тАУ присвячено iсторii становлення та ТСенезi видавницькоi дiяльностi кримських татар у Туреччинi, Румунii, Нiмеччинi та США.

У пiдроздiлi 2.1. тАУ ВлПерiодика кримськотатарськоi дiаспори в ТуреччинiВ» тАУ показана видавнича дiяльнiсть кримських татар як важлива складова громадського та культурного життя кримськотатарськоi дiаспори в Туреччинi; дослiдженi причини й умови появи часописiв кримських татар. Причинами появи таких видань стало прагнення зберегти нацiональну самосвiдомiсть, традицiйну народну культуру, необхiднiсть отримувати об'iктивну iнформацiю про життя мусульманського населення в Росiйськiй iмперii, а також про життя кримських татар в Анатолii та Добруджi. Органiзаторами кримськотатарських часописiв у Туреччинi, iх редакторами-видавцями ставали провiднi дiячi культурно-просвiтницького руху дiаспори: Х. Бешев, А. Гьокгiрай, О. Джудi, Я. РЖльмi, Н. Киримман, Е. Намик, С. Октай Д. Орталан, М. Саiд, С. Судi, Я. М. Якуб-Кемаль, та iншi.

Проаналiзованi програми видань (ВлTonguзВ», ВлЗolpanВ», ВлТeariüf-ü MusliminВ», ВлKırımВ», ВлEmelВ» та iн.), якi змiнювалися залежно вiд полiтичноi, соцiальноi, культурноi дiйсностi. Вiдтворено просопографiчний портрет дiячiв кримськотатарськоi дiаспори тАУ авторiв зазначеноi перiодики. Показанояк залежно вiд змiни складу редакцiйноi колегii видання могли змiнюватися рубрикацii, увага до iсторико-етнографiчних i нацiонально-визвольних сюжетiв.

У пiдроздiлi 2.2. тАУ ВлВидання дiаспори кримських татар у Румунii, Нiмеччинi та СШАВ» тАУ розглянуто видання тюркомовних перiодичних видань у Добруджi, яке розпочалося пiсля ii включення до складу Румунii. Серед перших тАУ газети ВлDobrucaВ», ВлHareketВ», ВлSadakatВ», ВлРДarkВ», ВлSadai MilletВ» й iншi. Перед цими часописами стояли наступнi завдання: сприяти просвiтi мусульман Добруджi; захист прав та iнтересiв тюркських народiв, що проживали на цiй територii. Видавнича дiяльнiсть тут була повтАЩязана з iменами Е. Кемаля, Д. Кемаля, А. Киримзаде, М. Нiязi, М. Улькусала й iнших. Подальший розвиток преси кримських татар у Румунii на початку ХХ ст. був пов'язаний iз iм'ям поета i педагога Мехмета Нiязi (1878-1931). З його iнiцiативи та завдяки його старанням видавалася газета ВлDobruca SadasıВ» (ВлГолос ДобруджiВ») як орган Товариства поширення освiти серед мусульман Добруджi з метою просвiтницькоi дiяльностi серед мусульман цього регiону та надання допомоги бiдним дiтям. Авторитетними перiодичними виданнями кримськотатарськоi дiаспори були також часописи ВлTeşvikВ», ВлIşıkВ», ВлMektep ve AileВ». Детально висвiтлена iсторiя заснування i перших рокiв iснування журналу ВлEmelВ» та дiяльнiсть представникiв дiаспори, з iмтАЩям яких була пов'язана поява цього видання. Вiдтворено iсторичнi умови та просопографiчний портрет персонального складу редакцiй кримськотатарьськоi дiаспорноi перiодики в США (ВлBirlikВ», ВлKırımВ», ВлЕмельВ», ВлThe Crimean ReviewВ») та дiяльнiсть в цьому напрямку Е. Киримала в Нiмеччинi.

Роздiл 3 тАУ ВлОсновнi тенденцii вивчення iсторii та етнографii Криму в публiкацiях iсторикiв дiаспориВ» тАУ присвячено аналiзовi друкованоi спадщини перiодичних видань, котрi висвiтлювали проблеми iсторii, етнографii, нацiонального руху та культури кримських татар.

У пiдроздiлi 3.1. тАУ ВлДискусiйнi моменти iсторii Криму в iнтерпретацii iсторикiв дiаспориВ» тАУ визначенi та проаналiзованi основнi сюжети, якi привертали увагу авторiв: iсторiя тюркських племен на територii Кримського пiвострова (iхня роль в етногенезi кримськотатарського народу); дiяльнiсть кримських ханiв; полiтичне, економiчне становище пiвострова до та пiсля захоплення Кримського ханства Росiйською iмперiiю; питання вивчення й охорони мусульманських пам'яток; роль жiнок-аристократок у життi Кримського ханства; вiйськова органiзацiя та вiйськовi традицii кримських татар; особливостi полiтичного становища населення в складi Росiйськоi iмперii; полiтика Радянськоi влади в Криму. Серед публiкацiй перiодичних видань кримськотатарськоi дiаспори, присвячених iсторii Кримського ханства, наявнi як науково-популярнi, так i самостiйнi науковi дослiдження, побудованi на значнiй джерельнiй базi. Проаналiзована наукова спадщина М. Агата, Х. РЖналджика й А. Каракая, А. Сойсала, присвячена вивченню дiяльностi правителiв Кримського улусу Золотоi Орди й iсторii Кримського ханства, що публiкувалися в 60-70-х роках ХХ ст. на сторiнках журналу ВлEmelВ», а також упродовж наступних рокiв у iнших виданнях. Зазначена тематика була особливо актуальною з огляду на повне замовчування цих сюжетiв повоiнною радянською iсторiографiiю другоi половини ХХ ст., аж до початку 90-х рокiв ХХ ст. представленоi працями, для яких характерне однобоке висвiтлення iсторii середньовiчного Криму (П. Н. Надiнський, П. В. Нiкольський, А. Л. Якобсон). РЖсторики дiаспори висвiтлювали аспекти, багато з яких у силу своii дискусiйностi або невивченостi зберiгають актуальнiсть до теперiшнього часу. Значну наукову спадщину з iсторii Кримського ханства залишив А. Сойсал. Вiн висвiтлив одне зi складних питань, що й зараз не маi однозначноi оцiнки в науковiй лiтературi, тАУ про характер взаiмовiдносин мiж Кримським ханством i Османською iмперiiю; також ним були вiдновленi iмена видатних учених, поетiв Кримського ханства з найближчого оточення ханiв. Розробка А. Сойсалом проблеми ролi жiнки в суспiльному життi Кримського ханства стала значним внеском у розвиток iсторiографii. Особливий iнтерес становлять маловiдомi дослiдження знаного фахiвця з iсторii Кримського ханства Х. РЖналджика, присвяченi внутрiшньому устрою держави, iсторii аристократичних бейських родiв у Кримському ханствi та iхнiй ролi в життi суспiльства. Для дослiдникiв iсторii Криму з числа iсторикiв кримськотатарськоi дiаспори завжди серед найбiльш актуальних займала мiсце тема скликання та дiяльностi першого Курултаю кримських татар 1917 р. та встановлення Радянськоi влади в Криму.

У пiдроздiлi3.2. тАУ ВлВисвiтлення нацiонально-визвольного руху кримських татарВ» тАУ показано, що бiльшiсть публiкацiй перiодичних видань кримськотатарськоi дiаспори присвяченi проблемi нацiонально-визвольного руху кримських татар упродовж 50-х рокiв ХХ ст., написанi на основi iнформацii, отриманоi iз захiдноiвропейських, американських i турецьких засобiв масовоi iнформацii, а також радянського нелегального самвидаву. Найбiльш репрезентативний матерiал поданий у журналi ВлEmelВ» тАУ одному з небагатьох рупорiв кримськотатарськоi дiаспорноi перiодики, що видавалася в 60-80-х роках ХХ ст. Матерiали, присвяченi нацiональному руховi кримських татар, представленi публiкацiями рiзного типу: аналiтичними статтями, оглядами самвидаву, документами. Окремою проблемою виступаi тема нацiонального руху кримських татар у Туреччинi, висвiтлення якоi знайшло вiдображення на сторiнках журналу ВлKırımВ». У численних статтях Е. Киримала, П. Почiя, Г. Симона, А. Фiшера ставилися питання про антинародну нацiональну полiтику в Радянському Союзi на прикладi кримських татар (аналiзувалися рiшення державних установ та судових iнстанцiй, печаталися звернення представникiв кримських татар до радянських органiв влади та свiтовiх правозахиснiх органiзацiй). Висвiтлена нацiональна дiяльнiсть видатних лiдерiв опору М. Джемiлiва (публiкацii Х. Киримли, К. Яргиджi). Вказано на значення цих матерiалiв як iсторичного джерела для iсторii нацiонального руху кримських татар.

У пiдроздiлi 3.3. тАУ ВлПитання етнографii й культури кримських татар у виданнях дiаспориВ» тАУ зазначено, що перiодичнi видання кримськотатарськоi дiаспори мiстять значну кiлькiсть публiкацiй, присвячених питанням розвитку нацiональноi культури й етнографii кримських татар. Це матерiали, пов'язанi з вивченням мови, лiтератури, освiти, усноi народноi творчостi, обрядiв життiвого циклу кримських татар, iх календарних свят тощо.

Найбiльш чисельними були публiкацii, присвяченi рiзним жанрам фольклору кримських татар тАУ прислiв'ям i приказкам, чинам i мане (частiвкам), епосу, казкам, легендам. Одним iз перших на сторiнках перiодичних видань кримськотатарськоi дiаспори до питання вивчення чинiв i мане звернувся турецький дослiдник Б. Акджар. Серед публiкацiй перiодичних видань кримськотатарськоi дiаспори окремо слiд видiлити статтi, присвяченi епосу кримських татар. Цi публiкацii можна роздiлити на групи: дослiдження епiчних оповiдань (дестанiв) тюркських народiв загалом i iх кримськотатарськi особливостi.

Проаналiзовано публiкацii перiодичних видань кримських татар в емiграцii, якi присвяченi вивченню родинноi обрядовостi кримських татар у Криму, Туреччинi, Румунii, зокрема: весiльного, поховального циклу, а також повтАЩязаного з народженням. Наголошуiться, що цi публiкацii становлять цiннiсть як важливе етнографiчне джерело. Проблема вивчення родинних обрядiв i звичаiв кримських татар стала об'iктом дослiдження в працях А. Акташ, А. Каракая, А. Наджi й iнших.

Висновки узагальнюють авторськi пiдходи й iнтерпретацii кримознавчих публiкацiй в перiодицi та мiстять стислий виклад результатiв дослiдження, основний змiст яких виноситься на захист:

1. В останнiй третинi XVIII ст. розпочався процес емiграцii кримських татар, який iз перервами продовжувався бiльше двохсот рокiв. Унаслiдок емiграцii в рядi держав (Туреччина, Румунiя, США, Нiмеччина) сформувалися кримськотатарськi етнiчнi колонii, що обумовило виникнення кримськотатарськоi дiаспори. Початкова стадiя кримськотатарськоi емiграцii пов'язана з територiiю Добруджi, що входила до складу Османськоi iмперii, а наприкiнцi XVIII ст. опинилася в кордонах Румунii. На сьогоднi найбiльш чисельна дiаспора мешкаi в Туреччинi. РЖсторiя утворення дiаспори в Нiмеччинi та США пов'язана з полiтичними перипетiями ХХ ст. В суспiльному життi кримськотатарськоi дiаспори значну роль вiдiгравали перiодичнi видання, що виходили в краiнах проживання кримськотатарських емiгрантiв. Початок дiаспорноi видавничоi справи був зумовлений, передусiм, прагненням зберегти нацiональну самосвiдомiсть, кримськотатарську культуру. Важливим стимулом до створення власноi перiодичноi преси стала необхiднiсть iнформування членiв дiаспори про подii на iсторичнiй батькiвщинi. У краiнах, де сформувалася кримськотатарська дiаспора, протягом дослiджуваного перiоду видавалося 25 тюркомовних друкованих органiв: 15 газет i 10 журналiв.

2. РЖсторiографiчний аналiз свiдчить про практично цiлковиту вiдсутнiсть узагальнюючих дослiджень з проблеми. Перегляд de visu i систематизацiя значного бiблiографiчного масиву публiкацiй перiодичних видань кримськотатарськоi дiаспори в Нiмеччинi, Румунii, Туреччинi та США, а також матерiалiв вiддiлу рукописiв Бiблiотеки iменi А. Гьокгiрая (м. Стамбул), Державного архiву Ради Мiнiстрiв Республiки Туреччина (м. Анкара) й приватного архiву М. Джемiлiва (м. Бахчисарай) дали можливiсть зробити об'iктивний аналiз означених публiкацiй iз 1888 до 1991 р.

3. РЖсторiю становлення та розвитку перiодики кримськотатарськоi дiаспори можна роздiлити на декiлька етапiв: 1) кiнець XIX тАУ початок XX столiття: перiод зародження суспiльноi та культурноi дiяльностi кримських татар у мiсцях емiграцii, який ознаменувався появою перших кримськотатарських перiодичних видань у Туреччинi й Румунii ВлDobruca SadasıВ», ВлTeşvikВ», ВлIşıkВ», ВлMektep ve AileВ», ВлTonguзВ», ВлЗolpanВ», ВлTearrьf-ь MьslimоnВ», ВлKırımВ». Цей перiод пов'язаний iз суспiльно-просвiтницькою дiяльнiстю видатних дiячiв дiаспори С. Абдульхамiта, Я. РЖльмi, Д. Кемаля, Я. Кемаля, Е. Намика, М. Нiязi, М. Саiд-бея, С. Судi; 2) 30-тi роки ХХ ст. тАУ до початку Другоi свiтовоi вiйни: час активiзацii суспiльного життя кримських татар у Румунii, коли було засноване одне з найбiльш авторитетних видань дiаспори тАУ журнал ВлEmelВ». Одним iз засновникiв i головним редактором цього журналу був видатний громадський дiяч кримськотатарськоi дiаспори, лiдер нацiонального руху М. Улькусал. ВлEmelВ» iз самого початку свого iснування виконував функцii спрямовуючого органу нацiонально-визвольного руху кримських татар. Працiвниками видавництва й авторами публiкацiй були громадськi дiячi, учасники кримськотатарського нацiонального руху. РЗхня дiяльнiсть була спрямована на об'iднання тюркських народiв, налагодження зв'язкiв зi спiввiтчизниками, що мешкали в Радянському Союзi. На часопис були покладенi завдання просвiтництва кримських тюркiв. Видання повинне було сприяти вiдродженню нацiональноi самосвiдомостi. Значну роль у суспiльно-просвiтницькому русi кримськотатарськоi дiаспори в цей перiод вiдiграли газети ВлYıldırımВ» (головний редактор М. Нурi) i ВлHalk-PoporulВ» (головний редактор Х. Нусрет); 3) кiнець 50-х рокiв тАУ кiнець 80-х рокiв ХХ ст.: час пiку видань кримськотатарськоi дiаспори. Протягом указаного тридцятирiччя систематично виходив журнал ВлEmelВ», що поновив видання з 1960 р. в Туреччинi, журнал ВлKırımВ», бюлетень ВлKırımВ» (орган Асоцiацii кримських татар у США), а також журнал ВлDergiВ» (Нiмеччина). Важливою у справi об'iднання й просвiти кримських татар в емiграцii була роль часописiв, якi виходили у цей перiод упродовж нетривалого часу: ВлKırımВ» (1957, 1960-1961, Туреччина), ВлDilde, Fikirde, İşte BirlikВ» (1977 , Туреччина) i ВлEmelВ» (1976, 1978, США); 4) кiнець 1980-х рокiв тАУ 1991 рiк: поява нових видань тАУ у США ВлBirlikВ» (орган Нацiонального центру кримських татар); поновлення кримськотатарських видань у Румунii румунською, турецькою та кримськотатарською мовами (журнали ВлRenklerВ» i ВлEmelВ», газети ВлCaiВ», ВлKaradenizВ»). Демократичнi змiни в суспiльно-полiтичному життi в СРСР, початок повернення кримських татар на територiю пiвос

Вместе с этим смотрят:

"Нивхи"

32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)

4 capitals of Great Britain

About Canada

Description of Canada