Видатнi памтАЩятки природи та архiтектури Закарпаття

Мiнiстерство Освiти i Науки Украiни

Мiнiстерство культури i туризму Украiни

Киiвський Нацiональний Унiверситет Культури i Мистецтва

Звiт по краiзнавчiй практицi

ВлВидатнi памтАЩятки природи та архiтектури ЗакарпаттяВ»

Виконав студент:

РЖРЖ-ого курсу, групи ММТ 68-к

Сердюк Федiр

Киiв, 2010

Звiт по практицi

26 сiчня 2010 року групи ММТ 2-ого курсу поiхали на краiзнавчу практику до Закарпаття. В перший день,приiхали у мiсто Мукачево, вiдразу ж з потяга ми пiшли до автобуса та поiхали до мiста Ужгород,у мiстi Ужгород, вiдвiдали ужгородський замок та музей пiд вiдкритим небом, де було зiбрано стариннi будинки рiзних культур, поколiнь, та нацiй зi всiх куточкiв Закарпаття; також не залишили без уваги ужгородський Кафедральний собор та центральну площу Ужгорода, де знаходиться Римо-Католицький костел св. Георгiятабезлiч сувенiрних крамниць, магазинiв, та мiсць вiдпочинку де зробили зупинку на обiд,вибирали кафе,та iншi мiсця де було повтАЩязано з сферою обслуговування, потiм повернулися до автобусiв недуже задоволеними сферою обслуговування яке потрiбно пiдвищити до теперiшнiх умов обслуговування!

Повернувшись до автобусiв ми продовжили нашу подорож до мiста Мукачева, де побували в Мукачiвському замку та мукачiвському Свято-Миколаiвському жiночому монастирi на Чернечiй горi бiля Мукачева;. Пiсля холодного, важкого але цiкавого дня екскурсiй нас повезли до селища мiського типу Воловець,у якому нас поселили, у 4-ох корпусах. На другий день нашоi поiздки,пiсля снiданку, наша туристична група вiдвiдала озеро ВлСиневирВ» в мiжгiр`i, яке ще називають ВлМорським окомВ», пiсля чого ми пообiдали в калибi, скуштували справжнi закарпатськi страви, яка знаходиться бiля в`iзду до ворiт заповiдноi зони ВлСиневирВ» яке визнане 7-м чудом Украiни,а вже ближче до вечора ми повернулися на базу де повечеряли.

Третiй день нас зайняли екскурсiiю до мiнеральних вод ВлСаймiвськеВ» та ВлКеличинськеВ» та водоспаду ВлШепiтВ» та пiсля, насолоджувалися краiвидом закарпатських гiр селища Пилипець,де в перше за 3-и днi ми почали каталися на лижах та санчатах. На четвертий день нашоi поiздки один автобус поiхав до мiста Берегово, де знаходяться купальнi та термальнi води, пiсля чого група вiдвiдала ВлБерегiвський професiйний лiцей сфери обслуговуванняВ» та центр Берегово.

А iнший поiхав до селища Пилипецьде 2-га група ознайомлювалась з вершинами гори Гимба висота якоi сягае 1491 м.Та також останнiх 2 днi нашоi практики ми провели в селищi Пилипець, навчалися а хто вже катався то допомагав вчитися кататися на лижах, у цi днi перебування у селищi всi здобули знання у гiрсько-лижному видi туризму,яким воно повинно бути, що потрiбно робити для того щоб сюди приiжджали люди для вiдпочинку!а також роздивлялися чудовi краiвиди Закарпаття. 2-ого лютого пiсля останнього нашого катання ми вiдправились до готелю, зiбрали речi та попрощалися з закарпатською природою, пiсля чого сiли на поiзд, який приiхав до Киiва 3 лютого 2010 року о 9:31.

Зауваження та пропозицii

Менi сподобалась ця поiздка, цiкавi екскурсii, прекраснi пейзажi, смачна iжа та дивовижна природа та клiмат, але все ж таки i зауваження щодо обслуговування. По-перше менi не сподобалось, що пiсля потяга нас зразу ж повезли на екскурсii, а не до бази, де ми могли б влаштуватися, та переодягтись. Менi здаiться, що так не повинно бути, оскiльки деякi люди важко переносять поiздки на деяких видах транспорту та потребують вiдпочинку, адже це i важлива складова туристичного обслуговування. По-друге, хоч корпуса де ми проживали були охайними та номери в яких ми проживали були добре об лаштованi та комфортабельнi все ж таки в кiмнатах кожен день знаходились якiсь неполадки, повтАЩязанi з технiкою безпеки та постачанням води у номер, це даi деякий дискомфорт. По-третi, автобусiв майже нема яких-небудь зауважень, я розумiю що-що i то i пропонуiмо але все ж таки, наприклад комфорт, точнiше тепло оснащення. Перш за все головною складовою туристичного обслуговування i здоров`я та безпека туриста, тому я вважаю, що бiльш комфортною було б поiздка на екскурсii в теплому автобусi.

Крiм мiнусiв i ще й великi плюси. Дуже сподобались екскурсii та екскурсоводи: дуже цiкавi екскурсii, цiкавi та чiткi розповiдi екскурсоводiв щодо мiсць якi ми вiдвiдували; дуже смачна iжа, щодо нашоi бази, то дуже сподобалось, все було поряд корпуса, аптека, вокзал, були близько i це додавало бiльше комфорту та економило час; дуже велике враження призвели самi люди, iх культура, i особливо мова, адже вона дуже вiдрiзняiться вiд звичайноi росiйськоi та украiнськоi мов; комфортабельнi номери, де було майже все, що треба туристу для тимчасового перебування в готелi(душ та туалет в номерi(також гаряча та холодна вода), окремi кiмнати, телевiзор, обiгрiвач, зручнi меблi, в готелi була дуже смачна та натуральна iжа. Ще дещо про лижний курорт: база для катання була бiльш менш близько вiд бази(в 40 хв. вiд бази); добрi траси та дивовижна природа; не високi цiни та привiтнi люди. Дуже добре, що на протязi всiх екскурсiй в нас були однi и тi ж екскурсоводи, якi кожну поiздку щось розповiдали, не було сумно у автобусi, хоч i iхали по тi iж дорозi але все одно розповiдали! Але бiльш за все менi сподобались екскурсii, та походи до природних заповiдних мiсць, та гори. Стосовно музеiв зауважень немаi, тому що я вважаю треба вчитися саме у музеях Закарпаття як правильно розташувати експонати, зробити iнтертАЩiр та iнше. Хочу ще використати як пропозицiю а не як зауваження про керiвництво яке взяло на себе вiдповiдальнiсть у Киiвi а також те яке нас зустрiло у Закарпаттi, залишатися та продовжували бути такимиж чудовими, вiдповiдальними, приiмними керiвниками!!!

2 Ужгород

2.1 Ужгородський замок

Кажуть, цей замок, розташований на вершинi Замковоi гори над мiстом - один з найдавнiших в Украiнi, маi вже бiльш як тисячу рокiв. Тисячу - вдумайтесь в цю цифру. Зведений ще в кiнцi Х столiття, мурований воiн мав засвiдчити всiм, що тут, пiд Замковою горою, - центр комiтату Унг, важливе мiсто. Коли татарськi вiйська пiд приводом хана Кутеска увiрвалися на Закарпаття в 1086 р., захопити унгварський замок кочiвникам не вдалося.

Звичайно, протягом такоi довгоi кар'iри споруда зазнала безлiч змiн i перебудов. Вiд найдавнiшого прото-замку дотепер збереглися лише частина фундаменту в пiдземеллях фортецi i подекуди давнi карнизи з романським орнаментом.

Наступна згадка про укрiплення, що належали мiсцевим магнатам Другетам, вiдноситься вже до 1499 року. Хоча важко собi уявити, що бiльш як пiвтора столiття це мiсто жило без надiйного охоронця. Другети володiли краiм з 1322 по 1691 роки, i про фортифiкацii Унгвару мусили думати. Тим бiльш, основна частина збережених на сьогоднi укрiплень була зведена саме в XIV столiттi.

В мiсто запросили iталiйських вiйськових iнженерiв, справжнiх знавцiв фортифiкацiйного мистецтва того часу. Вони реконструювали замок: вимуровали мiцнiшi стiни, на всiх кутах споруди звели ромбовиднi бастiони висотою в 10-15 метрiв, висунутi за лiнiю квадрата стiн - цi фрагменти укрiплень збереглися дотепер. На площадках бастiонiв було встановлено гармати. Роги бастiонiв виклали квадратовими плитами з каменю.

В планi замок був неправильним чотирикутником - за велiнням рельiфу Замковоi гори. З трьох бокiв споруду оточував рiв глибиною в 8-10 метрiв, через який до в'iздноi брами було перекинуто пiдйомний мiст. Навiть зараз помiтнi заглибини для ланцюгiв, що пiдiймали мiст у разi потреби.

Ну i не забули Другети прикрасити замок родинним гербом: над входом у фортечний палац висiчено барельiф з чотирма дроздами. Кiлька слiв про палац. Вiн розташовуiться напроти в'iздноi брами, в пiвнiчно-схiднiй частинi комплексу, над урвищем Замковоi гори. Палац - слово трохи манiрне i розбещене для цiii сувороi двоповерховоi споруди з чотирма кутовими вежами. Товщина стiн тут 2,5-3 метри, а замiсть вiкон подекуди трапляються бiйницi. РЖ не палац це, здаiться, а донжон, цитадель, замок у замку, найукрiпленiша частина фортифiкацiй Унгвара. Воно й зрозумiло.

Палац, в який тепер тягнуться екскурсанти на оглядини експозицii Ужгородського музею, походить з XVI ст. Вiн маi внутрiшнiй дворик з видовбаним в скельнiй породi колодязем. В стiнах споруди збереглися таiмнi ходи, якими можна було проходити з одного поверха палацу на iнший.

В 1775 роцi ужгородська твердиня потрапляi за наказом iмператрицi Марii-Терезii в руки Мукачiвськоi iпархii. Комплекс зазнаi невеликих перебудов, зокрема, знищуiться Рицарська зала палацу.

З 1946 року i по сьогоднi в стiнах замку розташований Закарпатський краiзнавчий музей.

При входi в Ужгородський замок перше, що бачиш - могутнього залiзного Геркулеса-Геракла, який от-от подолаi отруйну Лернейську гiдру. Скульптура виготовлена в 1842р. тут же, в Унгварi.

Ранiше скульптура знаходилася в селi Ужок неподалiк одноiменного перевалу, пiд Бескидом. Там, пiсля вiдкриття в XVII столiттi джерел з лiкувальними властивостями, розташовувався популярний бальнеологiчний курорт, куди з задоволенням приiздили не лише закарпатцi, а й мешканцi сусiлньоi Речi Посполитоi. Одне з джерел носило назву Гераклове - начебто вода звiдти дарувала людям силу, якою славився античний герой. Скульптура знаходилась саме там, аж поки в роки Другоi свiтовоi вiйни курорту не прийшов кiнець.

Перший директор Закарпатського краiзнавчого музею, Петро Сова (1894-1984) у 1947 роцi перевiз Геркулеса до ужгородського замку.

А неподалiк героя, на узбiччi стежки - покровитель торговцiв i манрiвникiв Гермес-Меркурiй. Залiзну скульптуру сидячого юнака вiдлили, ймовiрно, на знаменитому фрiдiшiвському залiзоплавильному заводi в ХРЖХ ст.

Ще одна цiкава скульптура, що прикрашаi замкове подвiр'я: Турул (сокiл), хижий птах, що взлiтаi.

Слово "турул" походить вiд тюркського тогрул (сокiл). Для угорцiв ця птаха була своiрiдним героiчним символом. Давнi угри поклонялися турулу ще зi скiфських часiв. Повага, якою користувалася ця птаха в давнiх кочiвникiв, помiстила його на герб самого вождя гуннiв Аттiли. А угорська королiвська династiя Арпадовичiв вважала цю пташку своiм тотемiстичним предком: турул, вiдродившись в легендарнiй Емеше, зачав прародичiв угорцiв Гунора i Мадяра.

Пiд час повстання куруцiв пiд приводом Ференца Ракоцi в 1703 роцi, за легендою, саме турул принiс шаблю князю Ракоц - i iперемогу повстанцям в першому переможному боi з австрiйськими вiйськами поблизу мiстечка Вилок.

Через 200 рокiв пiсля славноi битви (1903) на ii мiсцi встановили 18-метровий обелiск, увiнчаний бронзовим турулом. Пам'ятка була демонтована пiсля Другоi свiтовоi вiйни (вiдновлена в 1989р.), а скульптура сокола потрапила до Закарпатського краiзнавчого музею.

На жаль, не збереглася шабля, яку Турул колись тримав у дзьобi.

2.2 Церква святого Юрiя

Посерединi замкового подвiр'я привертають увагу руiни першоi ужгородськоi церкви. Це храм святого Юрiя, який згадуiться писемними джерелами вже у 1248 р. У той час це була невелика кам'яна споруда, зведена iз тесаних каменiв-квадрiв. Навколо церкви розмiщався цвинтар. Заможнiших мiщан ховали i в самiй церквi, пiд долiвкою нави.

Коли у XIV ст. володарями мiста стали Другети i звели в мiстi палац, вони перетворили церкву на родове мiсце поховання членiв своii сiм'i. У XVI ст. храм значно розширили, а до схiдноi стiни добудували спецiальну поховальну крипту - глибоке пiдвальне примiщення з кам'яними стiнами та склепiнчастою цегляною стелею. Вхiд до крипти закривала масивна прямокутна кам'яна плита. Пiсля того як церкву зруйнували, стеля крипти обвалилася. Тлiннi останки колись могутньоi родини Другетiв донинi спочивають пiд цими, порослими травою й чагарником, похмурими руiнами.

Однак церква святого Юрiя вiдома не тiльки як мiсце поховання Другетiв. У ii стiнах 24 квiтня 1646 р. була укладена Ужгородська церковна унiя. Того дня у мiстi було особливо людно. З ближнiх i дальнiх околиць сюди стiкалися люди. Всi готувалися до великого свята. Урочиста процесiя пройшла мiстом до церкви. Тут пiсля святоi лiтургii 63 православнi священики склали на руки iпископа Дьiрдя Якушича визнання католицькоi вiри.

Акт проголошення ужгородськоi унii вiдбувся. Та минуло ще майже 100 рокiв, перш нiж греко-католицька вiра поширилася серед усього украiнського населення краю.

Свiдковi унii, замковiй церквi, на жаль, не судилося дожити до наших днiв. У 1728 р. ii спопелила страшна пожежа. Католицькi вiрники щi деякий час намагалися вiдродити храм, але в 1762 р. його розiбрали, а матерiал використали на будiвництво новоi церкви в центрi мiста. Тодi ж вiдкрили й крипту, однак жаданих скарбiв, за винятком золотого перст-ня графа Балiнта Другета, не знайшли.

Минали роки, десятилiття. Мiсце, на якому стояла церква, поступово поглиналося землею. Згодом вже мало хто з ужгородцiв пам'ятав про цю першу у своiму мiстi церкву. А коли на поч.XIX ст. семiнаристи засадили замкове подвiр'я фруктовими деревами, то про церкву нагадувала лише глибока, обведена стiною яма, колишня крипта, що поросла чагарником. Про загадкове мiсце з'явилися рiзнi здогадки, домисли, легенди. Як писав у серединi XIX ст. перший iсторик Ужгорода Карой Мийсарош, цю яму в народi прозвали "вiдьм'ячою", оскiльки тут близько 1730 р. нiбито спалили ужгородську вiдьму, жiнку Юрiя Сюча Марiю Рушковську. Проте документального пiдтвердження страти чаклунки не знайдено. Походження легенди пов'язане, очевидно, з пожежею 1728 р.

2.3 Музей пiд вiдкритим небом

На щастя, в нашому краi ще i люди, якi турбуються про культурну спадщину Закарпаття. Нещодавно в Закарпатський музей народноi архiтектури та побуту пiд вiдкритим небом було перевезено дзвiницю iз села Вiльховатий Рахiвського району, побудовану на початку 19 столiття.

РЖнтертАЩiри музею тАФ побут рiзних етнiчних груп населення Закарпаття кiнця 18-го тАФ початку 19 ст. тАФ знайомлять з найкращими творами декоративного прикладного мистецтва. Зiгрiтi життям багатьох поколiнь будiвлi старого села стають в наш час унiкальними музейними експонатами, дають можливiсть на власнi очi переконатися в нелегкiй реальностi давнього украiнського села. На мальовничих схилах Замковоi гори знайшло своi пристанище давнi село, тут нiби завмерло минуле Закарпаття.

Проте будiвлi музею, зведенi переважно iз дерева та соломи, потребують реставрацii та ремонту. Але завдяки вiдданiй роботi працiвникiв музею хатинки завжди доглянутi.

Музей в Ужгородi тАУ один з перших в Украiнi. Його будiвництво почалося 1965 року. Були дослiдженi десятки сiл, садиб, окремих будiвель, щоб перевезти в музей найбiльш цiннi памтАЩятки архiтектури тАУ житловi, господарськi, виробничi споруди, предмети побуту та знаряддя працi. РЖдея створення музею саме пiд вiдкритим небом виникла бiльше 120 рокiв тому в Швецii. Пiд нього на Замковiй горi видiлили 3,5 га. Планування музею спiввiднесене iз географiчною картою Закарпаття; iз заходу на схiд розмiщенi будiвлi iз низинних та передгiрських районiв украiнського, румунського, угорського населення, на схилах тАУ горян, гуцулiв та бойкiв. Найцiннiшими i старi будiвлi iз сiл Ракошина, Орiховицi, Стеблiвки, Бедевлi. На думку деяких дослiдникiв, у хатi, яку перевезено iз села Тибави Свалявського району, колись жили батьки закарпатського вченого Ю.РЖ. Венелiна-Гуци. Будiвлi гуцулiв та бойкiв перевезено до музею iз сiл Стебного та Ясiня Рахiвського району, села Рекiт Мiжгiрського району, с. Гукливого з Воловеччини. Хата угорських поселенцiв як експонат музею завезена iз села Вишково Хустського району.

Силами працiвникiв музею перевезли дзвiницю iз села Вiльховатий до колекцii старших музейних експонатiв. РЗi встановлюють на кладовищi. Будiвля стоятиме на мiцному фундаментi, ii стiни вiдтворюватимуться за давнiми зразками. В центр корпусу встромляються деревтАЩянi кiлки, якi рятують ii пiд час землетрусу, деталi дзвiницi зтАЩiднуються тiльки кованими цвяхами. За словами завiдуючого вiддiлу з реставрацiйноi роботи музею Юрiя Данкулинця, робота з такими унiкальними будовами майже ювелiрна, адже колектив музею взяв на себе вiдповiдальнiсть цiлком вiдтворити зовнiшнiй вигляд давньоi дзвiницi (як це робили нашi предки). РДдине, що потребуi замiни тАФ стрiха. РЗi виготовлятимуть iз нового дерева.

Отже, незабаром вiдвiдувачi музею зможуть подивитися на вiдновлену дзвiницю, якiй ще недавно загрожувало зруйнування. Дай Боже, аби у працiвникiв музею вистачило сил, а у спонсорiв та держави грошей, щоб привозити новi експонати i доглядати за старожилами. Як сказав заступник директора музею по науковiй роботi Т. Сопко, тАЬзберiгаючи памтАЩятки культури Закарпаття, нам буде ЩО показати i нашим нащадкам, i туристам.тАЭ

Пiд час нещодавньоi робочоi поiздки на Мукачiвщину голова ОДА вiдвiдав ряд пiдприiмств та закладiв району, серед яких ЗАТ тАЬМукачiвський лiсокомбiнаттАЭ, Ракошинська лiкарня, Яблунiвське газове родовище, Мукачiвський картАЩiр та iншi. Крiм того, губернатор побував у селi Вiльховиця, яке вiдоме, передусiм, деревтАЩяною церквою св. Великомученика Дмитра. Церкву побудовано в 17 ст. у сусiднiй Бистрицi, проте 1910 року ii перенесено у Вiльховицю i перебудовано. Будiвлю споруджено з дубових колод, а над птАЩятигранним вiвтарем вкрито гранчастим двосхилим дахом.

Ознайомившись зi спорудою, стан якоi наразi i не дуже задовiльним, губернатор доручив пiдшукати майстра з виготовлення деревтАЩяних шинглiв, що необхiднi для оновлення деревтАЩяного перекриття церкви. Олеся Тимар, вiддiлення журналiстики УжНУ.

2.4 Кафедральнiй собор

На самому початку вулицi Капiтельноi, там, де Замкова гора круто спадаi в бiк мiста, розкинувся один з кращих архiтектурних ансамблiв Ужгорода - Кафедральний греко-католицький собор i колишня резиденцiя мукачiвських iпископiв, якi вже давно перетворилися на вiзитну картку мiста над Ужем. У минулому жоден краiвид нашого мiста не обходився без зображення храму i резиденцii. Вiн покликаний нагадувати прихожанам про рiздвяне диво. При входi до греко-католицького храму в обласному центрi Закарпаття м.Ужгород розмiстився справжнiй вертеп. Усi дiйовi особи бiблiйноi притчi тАФ царi, миряни, свiйськi тварини, та головнi тАФ Марiя РЖ Боже немовля тАФ наче живi, розказують тисячолiтню легенду. Коштовний подарунок вiрники отримали вiд iпископату. Благодiйний внесок зробила родина вiрникiв зi Словаччини.

Усi фiгурки вилiпленi РЖз тривкого пластику Матерiал не боiться нi спеки, нi холоду, нi дощу. А тому матиме шанс колись з'явитися на однiй РЖз центральних площ мiста Так, як це заведено, скажiмо, у Ватиканi.

Вертеп приiхав iз Польщi. Подiбнi речi виготовляють при монастирi мiста Ченстохов. Святi образи знаходитимуться у соборi аж до 15 лютого. Стрiтення Господнi, яке вiдзначать у цей день, ознаменуi прихiд теплоi пори.

Урочисте вiдкриття вiдбулося у травнi 2001 р.пiсля офiцiйного проголошення мукачiвського iпископа блаженним. 28 червня 2003 року святi мощi Теодора Ромжi, пiсля кiлькарiчного перебування за кордоном, повернулися у Катедральний собор.

2.5 Римо-католицький костел св. Георгiя

Звертаiмо вiд "Бiлого корабля" лiворуч, там, де Корзо пiд прямим кутом перетинаi одна з найбагатших на пам'ятки вулиць мiста - iм. АвТСустина Волошина, президента Закарпатськоi Украiни.

Сучасна вул. Волошина i частинами давнiх вулиць Мостовоi та Ринковоi. У XVIII ст. назва змiнилася на Маломостову - вулиця вела до малого мосту через Уж. До речi, з усiх мiських артерiй саме ця коротенька вуличка була перша вимощена брукiвкою (1806). Вулиця йде паралельно вже вiдомiй нам вул. Капiтульнiй, i якщо звернути в на вул. Замкову, можна потрапити до ужгородськоi фортецi.

Найпомiтнiшою спорудою вул. Волошина i римо-католицький костел св. Георгiя. Храм на цьому мiсцi стояв здавна: ще в 1611 р. Дьiрдь Другет, який перейшов у католицизм, зруйнував призамкову лютеранську кiрху (таким чином магнат планував розширити свiй квiтковий сад), а трохи нижче вiд замку видiлив мiсце для зведення нового реформаторського храму. На пожертви ужгородських мiщан досить швидко зводиться нова кiрха, але в 1695 р. ii вiддають католикам - за наказом Мiклоша Берченi, ревного католика. Храм, який ми бачимо зараз, зведено в 1762-1766 рр. з каменю замковоi церкви св. Юрiя. За свою iсторiю святиня зазнала чимало перебудов (1830, 1881, 1910). В 1820 р. на костельнiй вежi встановили годинник, за яким звiряли час жителi мiста. Наглядав за механiзмом дзигармайстер Дьiрдь Лясота. Працюючий годинник, який бачимо зараз, виготовлено в 1904 р. фiрмою Йожефа i Давида Фрiдiв на замовлення мiськоi управи. Якщо костел буде вiдчиненим, обов'язково зайдiть досередини: iнтер'iр храму майже не змiнився з часiв його освячення. Головний вiвтар прикрашаi робота майстра епохи бароко Лукача Йожефа Краккера (1717-1779).

Поруч з костелом в будiвлi римо-католицькоi плебанii (1766-1771) розташувалося ужгородське музучилище. Ще одна цiкавинка вулицi знаходиться за плебанiiю, напроти кiнотеатру "Ужгород" (1930-1932). Це двоповерховий "будинок Гiзелли" (вул. Волошина, 13), в якому зараз розташована музична школа iм. Д.Задора. Перший навчально-виховавчий заклад для дiвчат було створено в Ужгородi в 1859 р. за iнiцiативою католицького iпископа Мiхая Гааса. При ньому дiяли садок, початкова школа, iнтернат на 30 учениць, курси музики i рукодiлля. В 1902-1907 рр. будiвля була перебудована. В нiшi другого поверху було встановлено скульптуру святоi Гiзелли (бл. 985-1065), дружини короля РЖштвана Святого. В радянський час скульптуру замурували, в 1996 р. знову вiдкрили.

Далi, за торговим центром "Едельвейс" (вул. Волошина, 26), знаходяться чи не найпрестижнiшi квартали мiста. Колись тут починалася найдовша вулиця середньовiчного Ужгорода - Соляна (вiдома з 1691 р.).

3 Мукачево

3.1 Мукачевський замок

На високому вулканiчному конусi замок виглядаi як велетень iз казки. З висоти семидесятиметрового пагорба вiн оглядаi iвропейськi долини, що починаються бiля його пiднiжжя. За його спиною, на горизонтi, з краю в край розляглися Карпати. Там, за перевалами, - Украiна, невiдомий для iвропейця Схiд.

На захiднiй околицi Мукачева, на вершинi 68 тАУ ти метрового згаслого вулкану, гордо стоiть, оспiвана легендами i легендарною бойовою славою середньовiчна фортеця - замок Паланок тАУ визначний iсторико-архiтектурний, вiйськово-фортифiкацiйний та iсторичний памтАЩятник Закарпаття ХIV тАУ ХVIII ст.ст.

Часу заснування замку не встановлено, однак достеменно вiдомо: ще коли замок був деревтАЩяним, його в 1089 р. 50 днiв воював половецький хан Кутiшко, та так i вiдступив без всякоi надii на успiх, 1241 р. шестидесятитисячна орда татаро-монголiв хана Батия двiчi чинила облогу, та обидва рази не покорила його.

Мукачевський замок набув нинiшнього вигляду пiсля корiнноi перебудови в кiн. XVII тАУ поч. XVIII стст., коли була закiнчена забудова всiх чотирьох терас Замковоi гори. Комплекс замку в планi являi собою витягнутий i трохи перекошений квадрат, оточений глибоким ровом i могутньою крiпосною стiною. Замок складаiться з трьох самостiйних частин тАУ Верхнього, Середнього i Нижнього замку, розташованих на трьох терасах. На четвертiй, самiй нижнiй, терасi знаходилися вхiднi ворота. Поряд iз воротами височiла сторожова вежа, залишки якоi можна бачити i сьогоднi. Вежа була побудована на поч.XVII ст. посеред глибокого рову, через який у замок вiв пiдйомний мiст. РЖз пiдняттям моста ворог не тiльки не мав можливостi здолати глибокий рiв, але пiднятий мiст зачиняв ще i сам вхiд.

За вхiдними воротами був виритий ще один глибокий рiв, через який також був перекинутий пiдйомний мiст. По цьому мосту вiд сторожовоi вежi можна було потрапити на другу терасу Замковоi гори, яка знаходиться на 10 м вище першоi. На цiй терасi побудований Нижнiй замок. Будiвництво його було завершене у 1670 р., про що засвiдчуi напис на фронтонi правого бастiону. У разi небезпеки ворота Нижнього замку, пiдступи до яких прикривали два бастiони величезноi товщини стiн, також зачинялися пiдйомним мостом.

Сама природа створила цей замок непереможним. За всю iсторiю iснування вiн жодного разу не був пiдкорений у вiдкритiй i чеснiй боротьбi. З 1396 р. його гарнiзон вiдбив не одну грiзну атаку ворога, його стiни витримали не одну багаторiчну облогу.

У дворi Верхнього замку стоiть криниця. РЗi глибина 85 метрiв, дiаметр верхньоi частини 2,5 метра. Звели криницю саме за часiв Корятовича. У випадку тривалих облог вона мала забезпечувати оборонцiв питною водою. У стiнах криницi до глибини 71 метр було видовбано сходи. На глибинi 83 метри розмiщувались два резервуари для зберiгання води. Кажуть, що ранiше iснував пiдземний хiд, який сполучував замок iз мiстом i починався саме у криницi. Про спорудження замковоi криницi iснуi немало легенд. За однiiю з них криницю довбали декiлька рокiв, але води дiстатись не могли. Тодi князь пообiцяв щедру винагороду тому хто продовбе криницю до води. РЖ води дiстались - знайшовся умiлець, який продовбав криницю. Звичайно, це був чорт.. Воду з криницi набирали до 1897 року.

Нинi замок майже повнiстю вiдновлений, хоча реставрацiйнi роботи все ще тривають. У дев'яти вiдреставрованих примiщеннях ВлВерхнього замкуВ» розмiщена експозицiя фiлiалу Закарпатського обласного краiзнавчого музею, в якому на почесному мiсцi висять портрети украiнських президентiв, якi в замку нiколи i не були, та немаi солiдноi експозицii, присвяченоi роду Ракоцi, адже саме завдяки зусиллям i грошам князiв Ракоцi Мукачево маi прекрасний середньовiчний замок.

3.2 МукачiвськийСвято-Миколаiвський жiночий монастир

Мукачевський монастир бере свiй початок в XI столiттi вiд нащадкiв великого князя Ярослава Мудрого, тобто вiд його дочки Анастасii i ii чоловiка угорського короля Андрiя I. За переказами з королем з Киiва приiхали ченцi Киiво-Печерського монастиря, якi i заклали Мукачевську обитель.

У 1339 р. намiсником м. Мукачево Федором Корятовичем були спорудженi новi стiни монастиря, а також обителi було передано багато земель. Монастир тодi стаi центром православтАЩя i культури Закарпаття.

У 1661р. Семиградська княгиня Софiя Батурi передаi монастир греко-католикам.

В серединi XVIII початку XIX столiття при заступництвi градоначальника Дмитра Орася на його особистi грошi i на скарбницю мiста був споруджений калiйний корпус i церква Святителя Миколая.

У 1946 роцi пiсля розпуску Ужгородськоi унii, монастир повернули православнiй церквi, i з тих пiр вiн стаi жiночим.

Ще в XVII столiттi в монастирi виникла бiблiотека, в якiй було зiбрано багато цiнних церковно-словтАЩянських книг, виданих в Острозi, Киiвi, Львовi, Чернiговi i iн. мiстах. У бiблiотецi збереглися i стали загальнодоступними рiдкiснi памтАЩятки писемностi, в т.ч. "Закарпатське РДвангелii" (1401р.), бiблiя руського першодрукаря РЖвана Федорова (1581р.).

У монастирi знаходиться багато шанованих Святинь. Серед них РЖкона Божоi Матерi, Скоропослушниця, РЖверська РЖкона Божоi Матерi, привезена зi святоi гори Афон, i рака з частиною мощiв Преподобного Мойсея Угрiна.

4 Озеро ВлСиневирВ»

Озеро Синевир справедливо вважаiться найкоштовнiшим природним скарбом Нацiонального природного парку "Синевир" i i однiiю з вiзитних карток Украiнських Карпат. Воно розташоване на висотi 989 метрiв над рiвнем моря, маi середню площу 4-5 гектарiв, його середня глибина становить 8-10 м, максимальна - 22 м.

РЖснуi легенда, згiдно якою мальовниче озеро утворилося вiд потоку слiз графськоi доньки Синь, на мiсце, де ii коханого, простого верховинського пастуха Вира, було вбито камiнною глибою за наказом пiдступного графа.

Насправдi ж озеро утворилося в результатi потужного зсуву, викликаного землетрусом, близько 10 тисяч рокiв тому. На висотi 989м гiрськi камтАЩянистi породи виросли на шляху швидкого струмка, утворивши греблю i повнiстю перегородивши вузьку долину. Улоговина, що при цьому виникла, заповнилася водою трьох гiрських струмкiв. У прозорiй водi озера добре почуваються форель озерна, райдужна та струмкова.

Площа водного плеса становить близько 5 гектарiв, найбiльша глибина 22 метри. Краiвиди вiдзначаються надзвичайною мальовничiстю й величнiстю. Стрiмкi схили, вкритi стрункими ялинами, вiк яких становить 140-160 рокiв, спадають прямо до водноi поверхнi. Посерединi ж озера розмiстився, немов зiниця блакитного ока, невеликий острiвець площею всього кiлька метрiв. Звiдси i народна назва - Морське око.

Люди своiю творчою фантазiiю намагаються доповнити красу природи. Архiтектор Юрiй Соломiн вдало вписав оглядовi площадки в навколишнiй ландшафт. А на пiвострiвцi височить вирiзана iз червоного дерева скульптурна композицiя ВлСинь i ВiрВ» (скульптори РЖван Бродин i Михайло Санич) Висота монументу 13 метрiв. Вiдображаючись у водi, вiн сприймаiться таiмниче, як чудова казка про безсмертне кохання.

4 Мiнеральнi води ВлСоймiнськеВ» та ВлКелечинськеВ»

Головним багатством краю i численнi джерела мiнеральних i термальних вод. Смаковi i цiлющi властивостi карпатських вод вiдомi здавна, першi згадки про них вiдносяться до середини XV сторiччя i по властивостях та хiмiчному складу подiбнi лiкувальним водам Кавказу, Чехii, Францii.

Завдяки унiкальному складу i природнiй чистотi, з оптимальним складом хiмiчних елементiв мiнеральна лiкувально-столова вуглекисла гiдрокарбонатна натрiiва середньоi мiнералiзацii слабко кисла вода "Поляна Квасова" i "Поляна купель" пiдтипу Ново-Полянський, що мiстять бор i фтор, володiють дивовижними лiкувальними властивостями.

Келечинська

Келечинське родовище одне iз найбiльших на Украiнi родовищ залiзистих мiнеральних вод. У його складi 12 свердловин, 8 джерел. Особливiстю хiмiчного складу холодноi вуглекислоi залiзистоi маломiнералiзованоi гiдрокарбонатноi кальцiiвоi, магнiiво-кальцiiвоi води Келечинська i високий вмiст карбонатного залiза ( вiд 15 до 30 мг/л при мiнiмальнiй добовiй потребi залiза 120 мг), а також iнших важливих для органiзму мiкроелементiв.Зокрема кальцiю i магнiю iз оптимальним iх спiввiдношенням. Мiнеральна вода Келечинська призначаiться перш за все на рiзних етапах лiкування (особливо протирецидивного) залiзодефiцитних станiв рiзного походження, в тому числi на фонi порушення фукцii органiв травлення - хронiчних захворюваннях шлунка з рiзним типом кислотоутворення, при пiдвищенiй кислотностi - у стадii ii компенсацii, жовчного мiхура та жовчовивiдних шляхiв з явищами холестазу; хронiчних захворюваннях рiзноi етiологii внаслiдок накопичення в органiзмi токсичних речовин незавершеного метаболiзму, рiзних екзогенних iнтоксикацiях, порушення мiнерального обмiну, сечових лiтогенних дiатезах. На даний час вода використовуiться для питного лiкування в гематологiчному реабiлiтацiйному вiддiленi санаторiю "Верховина" курорту Сойми.

Сойми

Сойминське родовище мiнеральних вод - одне з найбiльш високодебiтних на Закарпаттi. Його орiiнтований дебiт сягаi 1500 м 3/добу. Особливiстю хiмiчного складу холодноi вуглекислоi борноi середньомiнералiзованоi хлоридно-гiдрокарбонатноi натрiiво-кальцiiвоi мiнеральноi води Сойми, що робить ii унiкальною, i найвищий вмiст кальцiю та наявнiсть бiологiчно активних концентрацiй iнших мiкроелементiв - марганцю, цинку, лiтiю, борноi кислоти, залiза, що зумовило видiлення ii у окремий Сойминський пiдтип серед групи вод типу РДсентуки у класифiкацii мiнеральних вод. У вiдповiдностi з iонним складом мiнеральноi води Сойми та ii лiкувальними властивостями вона призначаiться при захворюваннях шлунка з рiзним рiвнем кислотоутворення, супутнiх захворюваннях жовчного мiхура та пiдшлунковоi залози у виглядi холе- та панкреатостазу, при хронiчних панкреатитах, гепатитах, дисфункцiях кишечника, цукровому дiабетi, ослабленi iмунного статусу органiзму; всiх захворюваннях з порушенням мiнерального обмiну, зокрема кальцiю: профiлактики та терапii захворювань органiв руху та опори, корекцii порушень кальцiiвого обмiну при остеопорозi, у перiод активного росту дiтей та пiдлiткiв, тривалому використаннi гормональних препаратiв. Мiнеральна вода ефективна при захворюваннях, що супроводжуються залiзодефiцитними станами, хронiчних ендогенних та екзогенних iнтоксикацiях.

5 Водоспад ВлШипiтВ»

У пiднiжжi полонинського хребта Карпат знаходиться чудовий витвiр природи - водоспад Шипiт, вода в якому спадаi численними живописними каскадами.

Водоспад знаходиться на висотi 744 м над рiвнем моря приблизно в 10 км. вiд залiзноi дороги станцii Воловець, на рiчцi Пилипець в 6 км. вiд с. Пилипець Мiжгiрського р-ну на Закарпаттi.

Цей водоспад i вiдомим туристичним мiсцем, охочих вiдвiдати яке з кожним роком все бiльшаi та бiльшаi. Сумно спостерiгати, як через це його намагаються комерцiалiзувати. На сьогоднi на схилi гори збудовано шлагбаум i робляться спроби стягувати плату за прохiд на гору, правда не всi пiддаються на провокацiю)

Коло села, недалеко вiд водоспаду, нещодавно ввели в експлуатацiю бугельний пiдйомник, також працюi канатна дорога (1500 метрiв), що i ще однiiю радiстю для туристiв взимку.

Та окрiм того, це мiсце вiдоме ще й щорiчним зiбранням хiппi, що вiдбуваiться з 1993 р. Самi збори починаються в перших числах липня i не мають визначеноi дати закiнчення, як правило, сновна кiлькiсть учасникiв перебуваi там перших два тижнi. Кульмiнацiiю Шипота вважаiться нiч на РЖвана Купала (7-8 липня), саме тодi на Шипотi знаходиться максимум людей. Через комерцiалiзацiю мiсцевостi Шипiт може припинити своi iснування, або ж проведення фестивалю буде перенесене в бiльш вiддалене мiсце.

В цьому мальовничому мiсцi побувала як влiтку, так i цiii зими, свiтлини до вашоi уваги.

6 Берегово термальнi води

В Береговi термально-лiкувальний басейн знаходиться бiля спортивноi бази "Закарпаття". Цiкаво, що басейн зводили в 60-х роках минулого столiття як частину бази для радянських спортсменiв, але пiзнiше геологи виявили, що вода володii цiлющими властивостями, i тепер басейн можуть вiдвiдувати i звичайнi громадяни. Виглядаi вiн не занадто привабливо, а саме як звичайний басейнус-совiтiкус, оздоблений плиткою та бетоном, з дощатим трамплiном i таке iнше. Колоритну мiсцеву картину довершують натовп, що одночасно плескаiться в басейнi, i собаки, що бiгають навколо нього.

Наповнюiться басейн з гейзера пiвторакiлометровоi глибини, кремнiiво-азото-вуглекисло-хлоридно-натрiiвими водами високоi мiнералiзацii, що винищують бiльшiсть мiкробiв , тому нiяка антисанiтарiя не лякаi тих, хто справдi хоче побовтатись у водичцi з гейзеру. Вода маi температуру бiля 50 градусiв цельсiя, щоправда, в басейнi охолоджуiться десь до 30. Через специфiку таких ванн, iх не можна проводити бiльше двух годин на добу, але в помiрних дозах вони i особливо корисними для людей з проблемами опорно-рушiйноi системи.

Берегiвський професiйний лiцей сфери послуг

Берегiвський професiйний лiцей сфери послуг i окрасою мiста. Вiн розташований у центрi Берегова у колишньому графському дворi ТРабора Бетлена, на фасадi якого до цього часу зберiгся напис тАЮБетлен, 1629тАЭ. В одноповерховiй будiвлi, яку прикрашають шiсть колон у стилi епохи Вiдродження, окрiм професiйного лiцею, розмiщений також мiсцевий краiзнавчий музей. Його засновник та директор РЖван Шепа переконаний, що у 1629 роцi будiвля була вже пребудована, а iсторiя ii значно давнiша, адже за давнiми джерелами вдалося дiзнатися, що упродовж 1327-1556 рокiв тут був Домiнiканський монастир. Засновник музею не тiльки колекцiонуi старовиннi речi, а й стежить за тим, аби у виставкових залах дотримувався хронологiчний принцип розмiщення експонатiв. Перший зал присвячений найдавнiшiй iсторii. Гордiстю музею i фрагмент зубiв мамонта, знаряддя працi найдавнiшоi людини епохи палеолiту та предмети побуту бронзового вiку. Особливо цiкавими i експонати римського перiоду iсторii тАУ це фрагменти печi для випалювання керамiчних виробiв. Вiдвiдувачi музею за цiлком символiчну плату можуть побачити зразки мiнералiв, рудних порiд золото-полiметалевого родовища Берегiвського горбогiртАЩя, що складають основу геологiчноi експозицii. Значною за кiлькiстю експонатiв i колекцiя, що знайомить вiдвiдувачiв музею з iсторiiю Берегова часiв Першоi свiтовоi вiйни та 30-х рокiв ХХ столiття. У найближчiй переспективi РЖван Шепа плануi вiдкрити музей виноробства у пiдвалi, розмiщеному пiд основною спорудою, що зберiг свою початкову готичну стелю. Берегiвс

Вместе с этим смотрят:

"Нивхи"

32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)

4 capitals of Great Britain

About Canada

Description of Canada