Вiдображення традицiйного украiнського свiтогляду в загадках

Мiнiстерство освiти i науки

Львiвський Нацiональний Унiверситет iменi РЖ. Франка

Факультет культури i мистецтв

Кафедри театрознавства i акторськоi майстерностi

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

На тему:

Вiдображення традицiйного украiнського свiтогляду в загадках

Студентки

Крижевич Юлii

Львiв 2009

План

Вступ

Загальнi вiдомостi про загадки, як зразок народноi усноi творчостi

Вiдображення традицiйного украiнського свiтогляду в загадках

Висновок

Список використаноi лiтератури

Мета

1. Дати онтологiчну характеристику свiтогляду украiнського народу на прикладi загадок; залежно вiд умови загаданоi теми розподiлити iх на типи (матерiалiстичний, iдеалiстичний, релiгiйний або пантеiстичний).

2. Зазначити як ще можна в загальному охарактеризувати який тип свiтогляду вiдображуi окремо взята загадка (iндивiдуальний чи груповий, науковий, релiгiйний чи мiшаний, буденний чи теоретичний).

3. З`ясувати наступнi аспекти:

- ставлення до природи;

- ставлення до членiв соцiуму (до себе i до тих, хто вiдгадуi, до iнших людей i до влади, до соцiальних груп, до соцiально-економiчних класiв, до власникiв на засоби виробництва),

- до рiзних суспiльних явищ,

- до мови, мистецтва i науки).

4. На основi проведеного аналiзу:

- виявити чинники, якi зумовили тi чи iншi аспекти свiтогляду (або обставини суспiльного життя в тому числi особливостi iсторичноi епохи;

- з`ясувати систему цiнностей окремо взятоi загадки;

- сформулювати смисложиттiвi iдеали, що прагне донести загадка;

- вивести свiтоглядну паралель через загадки.

Вступ

Загадки мають свiтове поширення, вони зустрiчаються майже у всiх народiв свiту. У первiсних народiв загадки iмпровiзувалися, почасти й до останнього часу iмпровiзуються у етнографiчних групах1, що у вiддалених гiрських районах Захiдноi Украiни. Найдавнiшi загадки були переважно нескладними, вдало створеними метафорами, але згодом вони все бiльше стабiлiзувалися, вдосконалювалися в змiстi та формi, вiдшлiфовувалися. В такому виглядi вони передавалися з уст в уста, з поколiння в поколiння. Систематичний збiр украiнських народних загадок почався досить пiзно. Адже пам`ятки древньоруськоi лiтератури дають дуже мало свiдоцтв про загадки. Навiть в XVII ст., коли вже на сторiнках рукописiв з`являються описи билин, казок, пiсень, цiлi збiрки приказок, записiв про загадки майже немаi. Чижевський, дослiджуючи феномен бароковоi лiтератури, {4, 297 -345} вiдзначаi про появу загадкових вiршiв. Один iз прикладiв укладений Величковським (1698) тАУ автора i ракового вiрша та алфавiтного, що так близькi до ребусу чи шаради: ВлСо смЪ Богомъ дедж, ноп насъ блюсти будеВ»). Чижевський пояснюi: ВлЗагадки тАУ це короткi, стислi поетичнi твори, в основi яких i метафоричнi запитання. Найчастiше в загадках на основi названих однiii чи кiлькох рис вiдомих предметiв чи явищ належить одгадати iншi (ВлзагаданiВ») предмети або явища. Основними рисами художньоi форми i стислiсть, лаконiчнiсть, сконденсованiсть думки i викладу. Характер образностi загадках максимально конкретний, пов`язаний з реальним навколишнiм життям i побутом народуВ». Проте iнодi тiльки на свобiдних листках з`являiться загадка, так далека вiд метафоричних загадок ХРЖХ ст. , загадка типу книжкових притч: Стоит град межи небеси и землею, идеть з града посол нем и несе грамоту неписьменну (град тАУ Ковчег Ноя, посол тАУ голуб, а грамота неписьменна - листок маслини, що в клювi принесений в Ноевий ковчег). Росiйський вчений тАУ фольклорист Афанасьiв писав: Вл Народнi загадки зберiгали для нас руiни старослов`янськоi метафоричноi мови. Поява загадок тотожна з зародженням iнтелектуВ»{5,7}. В украiнськiй фольклористицi вивчення походження i суспiльноi функцii загадок були поставленi по-новому тому, що приблизно усi загадки на територii Украiни подiбнi мiж собою, i ця подiбнiсть iсторично зумовлена i i закономiрним наслiдком спiльного походження, вiкового спiвжиття в iдинiй давньоруськiй державi, а пiзнiше тАУ наслiдком найтiснiших культурних, зокрема фольклорних взаiмозв`язкiв. Багато знаних нами загадок походить ще з часiв Киiвськоi Русi. Етнографiчна група - внутрiшня територiальна складова етносу iз слабо розвинутою локальною самосвiдомiстю, прийнятою сусiдами назвою, зрiдка самоназвою та мiсцевими особливостями культури, побуту, говiрок (наприклад бойки, лемки, гуцули). Ще тiснiше загадки пов`язанi з народними казками. Казки донесли до нас окремi тексти давнiх загадок, а також важливi свiдчення про iх колишню функцiю, вiдмiнну вiд теперiшньоi. Так, в деяких казках мудра дiвчина то загадуi загадки, то iх одгадуi. Це свiдчить про вiдгуки то матрiархату, то патрiархату.

Загадки про явища природи: небо, сонце, мiсяць, зiрки, грiм, вiтер i т.д. тАУ в свiй час виходили iз свiтогляду первiсноi людини, якiй було властиво оживлювати , уособлювати явища природи то у виглядi тварин, то у виглядi людей.{ РЖз загадок цiii тематики наведемо такi: Тато високий, мама широка,син зрячий, невiстка слiпа (небо, земля, день, нiч); Розстелю хусточку, та й положу лусочку, та й посiю горшком (небо, мiсяць, зiрки) ; Череда не лiчена, толока не мiряна, пастух не найманий (зiрки, небо, мiсяць); або ось для прикладу найдавнiший зразок загадки , яку вiдносять до кiнця ХV ст. - Тур₁ ходить по горам, туриця по долах тАУ тур свисне, туриця мигне (грiм i блискавка); Бiг кiнь бiлобокий через Дунай глибокий, як упав тАУ заржав, увесь свiт задрижав (грiм); Сiрий вiл випив води дiл (мороз); Висота тАУ пiв пса,ширина тАУ пiвтора пса (лавка); Скатертина бiла увесь свiт закрила (снiг); Ще ся батько не вродив, а син по свiтi ходить. (вогонь i дим); Без рук, без нiг на гору злiз (дим); Мати тАУ гладуха, дочка тАУ краснуха, син - кучерявий (пiч, вогонь, дим)}₂.

Чижевський зазначаi, що загадки з`являються доволi спонтанно, хаотично, поступово стаючи надбанням украiнського народу, та порушуi питання про встановлення межi загадок, адже вони дуже стабiльнi i в той же час i випадки, коли загадка, зафiксована в XVII ст., записувалася в наш час з деякими змiнами. Але водночас змiна порядку слiв, замiна iмен, назв, епiтетiв, типове для загадок. РЖнодi такi змiни призводять до появи новоi загадки, проте визначити межу, що вiддiляi стару загадку вiд новоi неможливо. Найцiкавiше те, що Нечуй тАУ Левицький дослiджуючи свiтогляд украiнського народу на прикладi загадок походження яких виводить з мiфiв, зазначаi: ВлтАжнайдавнiшi украiнськi мiфи були в геоморфнiй i напевно зооморфнiй формi. Небо здавалося давнiм украiнцям то полем, то морем, то просто кленовим листком, на якому написанi сонце, мiсяць i зорi; хмари здавалися лiсами, дiбровами, скелями, ватагою чи турмою овець; зорi здавались густими копами на полi, або листком на водi; сонце соколом, блискавка терном або терновим огнем.В» [2;4]. Красен сокiл кружляi, хмари затуляi тАУ на роботу виганяi (сонце. Загадка ХРЖХ ст. ). Саме такi загадки далi трансформуються i набувають скорiше ритуального характеру, влучно передаючи ознаки тогочасноi культури. РЖнодi загадки часiв дохристиянськоi Русi. Антропоморфнi зтАЩявляються дещо пiзнiше з появою перших божеств, саме ним ми i дiзнаiмося iхнi iмена: Ярило ii обiгрiваi,Мокош слiзьми поливаi, Волос скот випасаi, а Даждь вiд Дива захищаi ( загадка до 908 р., вiдповiдь очевидно земля, або краiна i аналогiчно Ярило тАУ бог Сонця, Мокош тАУ богиня Волос тАУ бог скотарства, Даждь тАУ родоначальник руського народу, Див тАУ демонiчний персонаж, тури на Украiнi зникли вже з XVI ст. Цi загадки вперше била записанi РЖвашком РЖ.Ю., у 1920 тАУ 1929 рр. у с. Черепiвцi Буринського району Сумськоi областi. Звiдси ми можемо зрозумiти, що на початках загадкам властивий пантеiстичний тип свiтогляду, адже Бог в уявленнях предкiв украiнцiв виступаi у образi природних стихiй. Крiм схожих загадок , на листках школярiв Киiвськоi Русi записували питання, що стосувалися фiлософського чи побутового характеру. Вони були включенi в твори древньоруськоi лiтератури та були основою для ВлБесiди трьох святителiвВ», ВлАзбукиВ», ВлБджолиВ» i т.д. (Що i всього бистрiше i прудкiше? тАУ очi). Згадки про загадки можна отримати iз збiрникiв прислiв`iв, куди загадки потрапляли в силу своii афористичностi i лаконiчностi. Так в збiрцi ХVI ст., списаному з оригiнала ХVI ст. посеред приказок i загадки:

Бочка стогне, бояр i спiвають,

Хто це такий РЖван Толмачiв,

Що поiхав на конi та поiхав в вогонь (свиня з поросятками, та чавун на рогачi).

Зображення предметiв i явищ у загадках зумовлюiться духовними i матерiалiстичними уявленнями народних мас про реальнi зв`язки та спiввiдношення мiж предметами i явищами. Поетичнi уявлення людей змiнюються з розвитком свiтогляду1, який в свою чергу залежить вiд розвитку свiтогляду<sub>1</sub> продуктивних сил i виробничих вiдносин. РДдиним спiрним питанням, залишаiться - те чи доречно друкувати в творах загадки, якi носять суто iндивiдуальний характер. РЖ деякi автори, як наприклад Вертiй {6,187} проти внесення в збiрники таких загадок. Проте, якщо враховувати, що деякi загадки, у свiй час складенi вiдображають лiтературнi смаки того часу, та вживаються загалом, або ж в уснiй традицii мають декiлька варiантiв, потрiбно ж кожну окремо взяту загадку розглянути i врахувати ii значення. Виникають сумнiви в правильностi включення в збiрники загадок, що стосуються лiтер алфавiту, адже загадки завжди стосуються видимого i конкретного свiту. Питання про букви алфавiту, можна знайти в завуальованiй формi у бiльшостi народiв, i Украiна тому не виняток. Дослiдження показали, що суспiльна функцiя загадок змiнювалася протягом столiть iснування цього жанру. В сиву давнину загадки мали серйозне значення, були тiсно пов`язанi з трудовою дiяльнiстю мисливця, кочiвника чи селянина, з потаiмною, замаскованою мовою. Загадки входили в обряд; загадуючи чи одгадуючи iх люди прагнули вплинути на сили природи, свiт тварин i рослин, пiдкорити iх собi, проникнути в iх потаiмний змiст. Загадкова, багато значуща мова використовувалась в посольський i воiнних переговорах. Знання загадок було необхiдним вождям i правителям, землевласникам i скотарям, мисливцям i рибакам. Потрiбно було вмiти зрозумiти порiвняння, образнiсть тАУ знати загадки, як того вимагав обряд. Свiтогляд тАУ система переконань, поглядiв i оцiнки, цiннiсне розумiння себе, одне iз основних фiлософських понять, яке характеризуi мiсце людини в свiтi. Загадка допомагала вловлювати таiмну мову, розвивала кмiтливiсть, спостережливiсть i мудрiсть народу: вчила з пiдставляти факти i образи, мислити поетичними образами, знайомила з необхiдним запасом цих образiв. Здебiльшого загадки загадувалися старшими по вiку, з iх допомогою старшi передавали молодi свiй досвiд, знання, поетичний погляд на оточуюче. Пiдтвердження ми знаходимо в древньоруськi лiтописи. Так, в ВлПовiстi про Петра i ФевронiюВ» ( ХРЖРЖРЖ ст.) на питання, де ii родичi, Февронiя вiдповiдаi, що мати й батько пiшли в займи брати, а брат крiзь ноги на смерть дивитись. (Це означаi, що мати й батько пiшли плакати за покiйником, а брат пiшов дивитися вулики на високих деревах, звiдки легко впасти). Або вiдома притча, про чоловiка тАУ на запитання навiщо йому шiсть хлiбин, вiн вiдповiв: Влдвi тАУ борг вiддати, двi тАУ самим з`iсти, двi тАУ в борг датиВ» (вiдповiдь: двi тАУ батькам, двi - йому i жiнцi, двi тАУ дiтям). Нащо Вертiй, шукаючи першопричину виникнення загадок, цитуюi НечуятАУЛевицького: ВлтАжцiль украiнськоi вiри, як i всiх iнших народiв була суто практична, а в основi давнього поганства лежав людський егоiзмВ»[ 6, 326]. Це справдi так, адже нашi предки славили свiтлi небеснi сили, приносили iм жертви, слугували Небу, щоб змусити його вiдповiдати його практичним цiлям. Що i спричинило виникнення загадок, у формi ребусiв. Адже загадка-ребус тАУ це своiрiдне запитання Небу, складеного так, щоб не було зрозумiлим непосвяченим. Вiдповiдь, як i запитання теж зашифрованi {метод ворожiння на нутрощах, кiстках}, про це говорить i Тейлор у своiй працi ВлПервiсна культураВ»[3, 260]. Посвяченi, як правило жерцi або вождi племенi автоматично переходили в розряд елiти, вiдповiдно можна справедливо стверджувати, що з появою загадок виникаi i класова нерiвнiсть. ВлтАжв пiзнiшу пору i ребус, i загадка трансформуються переходять в бiльш ненав`язливу форму i поступово зникаi практичний егоiзмВ», - пише Вертiй.

Цiкавим i той факт, ще довго, майже до ХРЖХ ст., зберiгаiться в деяких мiсцях звичай загадувати загадки тiльки в деяких мiсцях, тiльки в деякi днi. Наприклад у лемкiв вживання загадок було суворо уставленим звичаiм (наприклад пiд час обряду весiлля чи сватання); вони загадувалися урочисто, колективно включаючи своiрiдну гру уяви. Для порiвняння - угорцi (мадяри), якi мешкають на теренах Закарпатськоi Украiни загадували лише в певнi сезони року (восени тАУ пiд час збору врожаю i зимою - пiд час Рiздвяних Свят), в певнi години доби (увечерi i вночi, включно з гаданням на долю); концентрично, починаючи вiд найближчого оточення i поширюючись по колу.

Недарма вони здавна служили, а почасти й зараз служать народним засобом розвинення людей та перевiрки iх розумових здiбностей, особливо дiтей та молодi. Звiдси загадки - дуже давнiй вид народноi творчостi, тому походження загадок вiдносять до первiснообщинноi доби, коли людина вже володiла здатнiстю абстрактно мислити i зiставляти та порiвнювати явища, мала певний запас знань про природу. Крiм цього, загадки включалися в обряд iнiцiацii; використовувалися для перевiрки людини, що приймалася в родину нареченого; для випробовувань претендента на престол. Подiбнi ВлекзамениВ» знайшли своi вiдображення в казках, весiльному обрядi i детально вивченi науковою лiтературою. Загадки (разом з казками та iншими найдавнiшими видами народноi поетичноi творчостi ) були виявом намагання первiсноi людини розiбратися в явищах навколишньоi природи та суспiльства, виявом прагнення народу уточнити й збiльшити своi знання об`iктивного свiту, а по змозi i вплинути на нього. Цiкаво, що замiна загадуваного i прототипу здiйснюiться не будь-яким предметом, але таким, що маi яку-небудь подiбнiсть:

1. вiдповiдно до зовнiшнього вигляду (яйце тАУ дiжка),

2. по кольору (бурак тАУ червоний чобiт),

3. згiдно матерiалу (дверi тАУ ялина),

В тих випадках, коли неживий предмет загадування замiнюiться живим предметом, можна казати про порiвняльну характеристику: замок тАУ собачка i т. д. Загадки частiше загадуються про речi, про предмети, а говорять в них як про живi iстоти, вони дiiвi, рухомi. Це також допомагаi створенню поетичного парадоксу, загадковостi, особливого свiту загадкових явищ, котрi потрiбно вiдгадати. Досить часто поширений i спосiб побудови загадок шляхом вирiзання якоi-небудь ознаки чи якостi предмета. Виходить своiрiдна побудова: предмет загадування замiнений iншим, проте вiд цiii замiни одразу вiдмовляються, залишаiться лише ознака - головна подiбнiсть предмета загадування, згiдно якоi потрiбно вiдгадати . Наприклад: Не вiл, а рогатий (рогач). Але поряд може зустрiчатися замiна, паралель вiдмови. Загнала у хлiв бика, В хлiвiрога, а хвiст у руках (рогач)

Проте негативний паралелiзм, звичний нам (наприклад: Рогатий, що бик) зустрiчаiться рiдко. Часто вiн просто замiнений перерахуванням його властивостей, якостей, змалюванням способiв використання чи виготовлення. Загадки першого роду як правило короткi, мають одну чи двi подiбностi, будуються iз простих, часто неповних речень (складнi речення взагалi загадкам не властивi). Загадки другого роду, розповiдають про спосiб виготовлення чи примiнення предмета, згiдно об`iму. Скорiше усього вони розвертаються в цiлий сказ: ВлБув я копаний, був я топтаний, був на кружевi, був я в пожежi, сто голiв годував. Старий став тАУ пеленатись почав, кинули в вiкно, нiкому непотрiбно (горщик).

В новий час загадки живуть, як специфiчний художнiй жанр, допомагаючи розвивати в пiдростаючому поколiннi кмiтливiсть, вмiннi з зiставляти, бачити в окремих предметах прекрасне, мислити поетичними образами. Загадка служить виховним засадам, але ii педагогiчнi функцii здiйснюються без надоi дання i педантизму, нiбито жартуючи, в грi i розвагах. РЖ в наш час загадка залишаiться живим i розвиваючим жанром, вона знайшла своi мiсце в дитячому середовищi. Згiдно старих зразкiв створюються новi, що згодом переходять в усну творчiсть.

Вiдображення традицiйного украiнського свiтогляду в загадках

Якщо ми будемо розглядати загадки саме украiнського народу, то можемо зауважити, що саме вони побутували i записувалися головним чином в селянському середовищi, тому i свiт речей , що в них зображувався належить перед усiм його селу. Читаючи загадки, ми можемо уявити собi селянську хатку-мазанку, пiчку, з усiма ii деталями i належними до неi начинням, оздоблення кiмнат, предметами ремесел i ручноi роботи; загадки змалюють одяг i взуття та iжу селянина. Важко знайти таку галузь трудовоi дiяльностi землероба, яка б не була вiдображена в загадках: тут i обробiток поля, i сiнокiс, i жнива, i молотьба, рiзнi ремесла, рибальство, полювання i т.д. В загадках зображенi тварини та рослини, що оточували селянина у лiсi та в садибi, явища природи, спостерiгачем яких вiн був. Загадки розповiдають про саму людину, про частини його тiла, про головнi моменти його життя. Знайдуться серед загадок i такi, що описують i побут мiста, проте переважна бiльшiсть говорить про предмети чи тему зацiкавлення селянина. В загадках зосереджено багато етнографiчних вiдомостей про побут i працю селянина. Але варто зауважити, що цi свiдчення строго окресленi в часi: це побут i праця того перiоду, коли загадки записанi, тобто, коли зафiксоване iх вживання. Загадки дуже сучасний жанр. Для того,щоб вiдгадати загадку, необхiдно досить добре володiти знаннями про тi предмети, про якi йде мова. Тому загадок про предмети, що перестали бути актуальними не загадують. РЖншими словами, такi загадки виходять з живого середовища i забуваються.Для сучасноi людини багато загадок вже архаiчнi, проте на замiну iм приходять новi, що вдало змальовують сучаснi предмети побуту (наприклад: про трактор, про електрику, трамвай, та найактуальнiшi про комп`ютер, РЖнтернет, ксерокс тощо). Звiдси стаi зрозумiлим, що загадки завжди встигають за часом, проте постiйно зазнають змiн свiтогляднi позицii, адже якщо на раннiх етапах (див. вище) загадкам властивий пантеiзм, а починаючи з Володимировоi Русi до ХРЖV ст. тАУ християнський ракурс, то вже з XV ст. до наших днiв вiдчутний вплив матерiалiзму. Питання релiгii у загадках людини Нового часу вже не зачiпаi вiчних iстин буття, як наприклад у Середньовiччi, для якого властивi загадки про фiлософськi поняття, про життя i смерть, про час, про грамоту, про подii священноi iсторii (Адам i РДва i т.д.), про предмети пов`язанi з релiгiiю, де навiть у побутi вiдчутна одухотворенiсть. Загадки ж Новiтньоi доби своiрiднi тАУ це вже скорiше сатирична транскрипцiя: часте осмiяння церкви противника (католики - православних, православнi тАУ католикiв, або унiатiв); осмiяння священникiв тАУ п`яниць тощо. Так наприклад: Пiвень, пiр`я розпустив, усю земельку накрив так, що вола ревучого злякав (пiвень тАУ православтАЩя, а бик тАУ католицизм), або Курчак тАУ спiвак, зрубавхлiвак (церква i священик). Гарна з виду головка капустяна, аяк вiзьмеш iсти гiрка та гнила (про священика в ризi. Адже тодi отцi церкви не були благочестивi, i досить часто не гребували службовим становищем). Що за кам`янка у банi? тАУ Архiiрей у шанi (цiкаво, що ця загадка передбачаi i вiдповiдь, i нагадуi скорiше прислiв`я). Та навiть предметний свiт змiнюiться - стаi бiльш приземленим, речовим, для загадок вже невластий своiрiдний культовий предмет тАУ фетиш. Цiкаво, що для загадок майже не характернi питання про панiв, купцiв, про службовцiв, про митарiв i т. д. Поодинокi випадки з`являються вже в ХРЖХ ст. про царя, про рекрутський набiр. Проте в самих загадках народ завуальовано виразив своi вiдношення до панiв, до церковних служителiв. Наприклад: У панi сiмдесят сiм спiдниць, а яквийде на вулицю тАУ спина гола (курка). Звичайно такi порiвняння говорять про вiдсутнiсть поваги до представникiв правлячого класу. РЖ нажаль зовсiм немаi загадок про театр, музику чи спорт тАУ це пояснюiться досить злиденним становищем украiнського селянина, для якого головним видовищем був ярмарок, недарма Микола Гоголь, змальовуючи побут селян навiть присвятив цiлу повiсть цьому явищу. Ярмарки тАУ це не тiльки спроба вдало продати тАУ купити, але це ще й яскраве дiйство. Саме iм завдячуi украiнський фольклор, адже бiльшiсть створених народом речей творилося саме тут. РЖ сам образ ярмарки обiграiться в загадках, набуваючи особливих рис. Часто народ iменуi ярмарку тАУ то панi, то купчиха, то благодать. Загадкам надавали на ранньому етапi iх розвитку магiчного значення, тобто приписували iх певний вплив на стан господарства, родини, на розквiт або занепад життя. Вдале розгадування вважалося ознакою розуму i щастя людини. Навпаки невмiння одгадувати загадки вело, за народними уявленнями, до невдач, нещастя i навiть до загибелi людини. В такiй ролi бачимо загадки, наприклад, у найдавнiшiй обрядовiй народнiй творчостi. Так, у поширенiй на Украiнi русальнiй пiснi спiвалося про те, що мала дiвчинка не вiдгадала загадку русалки: ВлУ свiтi одна тАУ потрiбна всiм вонатАжВ» (правда), i та дiвчину залоскотала. В iншiй украiнськiй казцi (ХVII ст.) козак, який шукав коня потрапив у полон до татар. Татари пообiцяли звiльнити його, якщо вiн одгадаi сiм загадок: Спочатку на чотирьох, потiм на двох, а потiм на трьох ногах ходить? (характеристики вiку людини тАУ немовля, дорослий, старець з паличкою); Швидше вiд вiтру? (думка); За всiх переживаi, про себе не дбаi, кохаi, страждаi, хоч не розмовляi? (серце); Хто народивсяi не помирав? (рiд людський); Що то за жона, що нiкому не вклоняiться, щоiй все рiвно чи за царя, чи за злидаря замiж пiти? (смерть); На стiл не кладуть, ножем нерiжуть, а весь свiт коштував? (грудне молоко); Коли б той нетой би не народився, той би непомер (вода i лiд). Козак вiдгадав - i звiльнився.

Образ мудроi, сiльськоi, дiвчини, що вдало загадуi або одгадуi загадки, властивий колядним пiсням Надднiпрянщини, як один iз засобiв величання розумноi дитини господаря. Цiкава роль загадок у народному весiллi. В деяких мiсцевостях Волинi пiд час весiлля молодому не давали мiсця поруч з молодою доти, поки вiн не вiдгадував загадок, якi йому загадував молодший брат як представник ii роду. Загадки в основному зачiпали три питання:

1. стосувалися порядку i добробуту в сiм`i;

2. вибору логiчноi послiдовностi речей;

3. визначали кмiтливiсть нареченого.

Зустрiчаються також варiанти народного весiлля, де загадки загадував молодий, i тiльки тодi вiн частував молоду, коли вона iх одгадувала. Ще тiснiше загадки пов`язанi з народними казками. Казки донесли до нас окремi тексти давнiх загадок, а також важливi свiдчення про iх колишню функцiю, вiдмiнну вiд теперiшньоi. Так, в деяких казках мудра дiвчина то загадуi загадки, то iх одгадуi. Це свiдчить про вiдгуки то матрiархату, то патрiархату. Велику i характерну групу становлять такi загадки, в яких зображуiться праця i побут стародавньоi людини, починаючи iз стадii первiсного хлiборобства. Кiлька прикладiв: Пiд полом ходить баран з колом (примiтивне дерев`яне рало); Сiв дiд (варiант тАУ пiвень) пiд кручею, заткнув горло онучею (кагла тАУ примiтивний димар). Завдяки загадкам можна зрозумiти, яку сiльськогосподарську культуру вирощували нашi предки тАУ Сидить дiвка в коморi, а коса ii надворi (морква), або Без вiкон, без дверей тАУ повна хата людей (огiрок. Загадка очевидно дещо пiзнiшого перiоду, так як огiрок був завезений в РДвропу в ХРЖ ст.) , Гордовитий пан, одяг червоний жупан, у хатi сидить, лишень чуб на двiр стирчить (бурак), Панна,в сто кожухiв вбрана, роздягнеш тАУ заплачеш (цибуля).

Загадки охоче вживають власних iмен, чим досягаiться уособлення явищ i предметiв: Пiдперезаний Степанко по хатi скаче (вiник); Лежить Галя, простяглася, як устане тАУ небо достане (дорога). РЖнодi загадки вiдображають суто порiвняльну характеристику людини з явищем, подiiю, природними стихiями, або навiть з твариною. Проте цi загадки актуальнi тiльки незначному колу тАУ мають суто локалiзований характер i вимагають тiсних зв`язкiв мiж тим, хто задаi питання тАУ вiдгадуючим тАУ та тим, про кого iде мова у загадцi, враховуючи те, щоб не задiти почуття об`iкту загадки. Частiше такi загадки обiграються в сiмейному та робочому колах, що даi змогу класифiкувати iх як особистiсний вид загадок. Такi загадки скорiше подiбнi на прислiв`я Що коту, що попу, а щотАж.( ледащо. Вiдгадуючи називають iмтАЩя загаданого), Летить, гримить усiх лякаi, ще крок , i всiх покусаi (керiвник), Гарна мов квiточка, мила як кiточка, хитра, щолисочка, швидка як рисочка тАУ це наша.. (дiвчинка Ларисочка. В цiй загадцi використана пестлива форма запитання , а порiвняльна характеристика вiдображаi про ставлення природi людських властивостей).

Форми загадок:

- загадки тАУ метафори. Ще Аристотель визначив загадку, як сформульовану метафору. РЖ це можна вiднести до найпоширенiшого виду загадок тАУ метафоричному чи алегоричному. Подiбнiсть будуiться за принципом поетичного парадоксу.{8, 322}. Наприклад: гусак тАУ бiлi шати, оперення птаха тАУ одяг, буряк тАУ червоний чобiт, качан капусти тАУ пiп в ризах. РЖстотно в загадках ми маiмо не подiбнiсть, а повну замiну предмета загадування з тим предметом, до якого вiн подiбний. При цьому ознака якостi чи дii зберiгаються до кiнця загадування. Наприклад, в загадцi про дверi Вл Ялина сколихнеться, усi люди обернутьсяВ» подiбна не замiна, але й уся ознака пов`язана з дверима, а не з ялиною. Це саме той парадокс, про який згадуi Рибнiкова {9, 57}

- загадки тАУ розповiдi : Йшов я лiсом, найшов дерево, з того дерева вийшло чотири справи: перша справа тАУ слiпому просвiтництво, друга тАУ голому тАУ потiшництво, третя тАУ скриплячому тАУ допомога, четверта тАУ хворому лiкування (береза). Такi загадки мають багато варiантiв, так як дослiвне запам`ятовування досить важке. Чижевський вважаi iх першим видом загадок {3, 227}, адже саме таку форму ми зустрiчаiмо в давньоруських лiтописах.

- загадки-питання, проте вони досить неоднорiднi, досить часто пов`язанi з загадками тАУ метафорами, що замiняють предмет загадування з перерахуванням його властивостей, якостей. ЗагадкитАУпитання також називають якiсть предмету загадування. Наприклад: Що росте без корiння? (камiнь); Що шумить без вiтру (вода). Буваi, що подiбнi загадки констатуються:

Росте без корiння,

Цвiте без цвiту,

Шумить без вiтру (камiнь, ялина, вода).

- загадки тАУзадачi. На мiй погляд заслуговують на увагу загадки, складенi Симеоном Полоцьким (1629 тАУ 1680) , для дiтей молодшого шкiльного вiку, що визначають логiку i швидкiсть думок . Це задачi, розв`язок яких потребуi не тiльки провести арифметичну дiю, але й вгадати жарт, потаiмний змiст: Сидiло сiм ворон, я стрiляв, трьох убив. Багато залишилося? тАУ Три, iншi полетiли; Напишiть число 100 з п`ятьма трiйками (33тАв3 + 3:3), або Що i легшим пуд залiза чи пуд пiр`я?(однаково); ВлАВ» i ВлБВ» - сидiло на трубi, ВлАВ» - пропало, ВлБВ» - впало. Що залишилось? (вiдповiдь ВлРЖВ»). Крiм того у Полоцького безлiч загадок , де вдало обiграiться родиннi звтАЩязки (потрiбно порахувати вiк родичiв У мами три дочки - Аглаi -2 роки, Параскевi в тричi бiльше, а Анна на 1 рiк старшавiку Аглаi i Параскевi, разом узятих; то скiльки рокiв мамi,коли вiдомо,що ii вiк дорiвнюi подвоiнiй сумi рокiв доньок?{Параскевi тАУ 6, Аннi 9, мамi тАУ 34 роки}), або ж загадки, де вже вперше застосовуються елементи комбiнаторики: У вазi 7 квiток тАУ рiзних кольорiв, скiльки разiв можна переставляти квiти мiсцями. Такi загадки i зараз знайшли своi мiсце, адже навчити дiтей думати тАУ основна вимога сучасноi педагогiки i тому вони постiйно розширяються тАУ з`явилися загадки в галузi бiологii, фiзики, географii i т.д. тАУ Де на землi вii тiльки пiвденний вiтер? (на пiвнiчному полюсi); Який пiвострiв скаржиться на величину? (Ямал).

- загадки тАУ жарти. ВлНащо шляпу купив? тАУ На грошi.В», ВлЧiм хлiб у вогонь саджають? тАУ ТiстомВ» Такi питання чесно кажучи не i загадками. В них немаi замiни тАУ ототожнення, нема ознак, що властивi для вiдгадування. Проте в них i парадокс, iз загадками вони пов`язанi тим, що розрахованi на кмiтливiсть, увагу, вдало розвивають цi якостi, що i основною функцiiю загадок. Вони тяжiють до загадок-питань про властивостi, якостi предметiв та й здавна iснують в уснiй традицii поряд з загадками.

Як i iншi види народноi поетичноi творчостi, загадки супроводжували iсторiю народу i на пiзнiших етапах, зокрема в класовому суспiльствi, феодальному i буржуазному, тим бiльше в наш час. Для з`ясування новоi ролi i новоi функцii загадок в умовах класового суспiльства можуть прислужитися казки про мудру дiвчину. Цi казки i вмiщенi в них загадки зазнали цiкавих перетворень. Так, у казцi про двох братiв, бiдного i багатого, мудра дiвчина зображуiться саме дочкою бiдного брата. Багатий i бiдний брати позивалися в судi, i суддя iм задав iм загадки. Хто одгадаi цi загадки, той i правий буде. Що на свiтi наймилiше? Що на свiтi найситнiше? Що на свiтi наймилiше?

Багач за порадою жiнки, вiдповiв, що немаi нiчого прудкiшого за iх власного коня, нема нiчого ситнiшого за iх кабана i нема нiчого милiшого, як сама вона, його жiнка, - i не одгадав. Загадки продовжували i в пiзнiшi епохи вiдображати виробничу технiку та матерiальну i духовну культуру. Наприклад: Мiй брат тАУ комендант, попiд землю ходить тАУ червiнцi находить (плуг залiзний), загадка ця пiдкреслюi господарську ефективнiсть плуга порiвняно з сохою; Чорненький, собачка весь дiм стереже (залiзний замок); Крутиться, вертиться, тiльки берега держиться (водяний млин) ;Бiле поле, чорне насiння, хто його сii, той розумii (письмо, яке з`явилося у схiдних слов`ян з Х тАУ ХРЖ ст.); Голову стяли, серце вийняли, дали пити тАУ стало говорить ( гусяче перо, яким колись писали); РЗде верхiвень, а ноги за вухами (окуляри, якi почали поширюватися в РДвропi з кiнцяХРЖРЖРЖ ст.).

Цiкавi загадки з`являються у ХVI ст., про книгу та ii велику роль у навчаннi людей: Мовчить, а всiх навчить; Не кущ, а з листками; Без язика, а говорить, без голови, а розумii, без рук без нiг, а буваi скрiзь. Таке зацiкавлення народу до книги цiлком завдячуi дiяльностi Киiво-Могилянськоi Академii, а особливо так званим Влмандруючим дякамВ» (студентам академii на канiкулах), що йшли в села учити простий народ. Звiдси i з`являються загадки про бурсакiв, як iх любтАЩязно iменуi народ: ВлГолова учена, мова заучена, хто ж вiн такий?В». Загадки з соцiальною тематикою заслуговують на особливу увагу.Такi загадки ще не вивченi. Деякi мiстять натяки на класове розшарування в суспiльствi: Ходить панi по майданi, куди гляне тАУ трава в`яне (коса,трава); Чорненьке, маленьке тАУ хоч якого пана з коня зсадить (блоха); Лiзу тАУ лiзу по чорному залiзу тАУ од царських собак не одiб`юся (бджоли). РД загадки , якi являють собою, так би мовити, своiрiднi епiзоди з життя: Лисий вiл через ворота дивиться (мiсяць). РЖншi загадки i мiнiатюрними розповiдями, якi передають i рух: РЗхала панi вночi, загубила ключi, мiсяць iшов ключики знайшов, сонце встало тАУ ключики украло, до себе сховало (роса). РЖнодi загадки набирають форми стислого дiалогу, розмови: Стукотнi, гуркотнi, куди ви iдете? тАУ смалене, печене нащо вам це? (вiдра i горшки).

РД чимало загадок, якi за оформленням нагадують вiршики, або скоромовки наприклад:

Горюн, годун тАУ годунець, Рiжуть мене ножакою

Годував, бiдував, Б`ють мене ломакою

Усiх людей годував, За те мене отак гублять

Як упав тАУ пропав, Що всi мене дуже люблять. (хлiб)

Нiхто добрим словом не згадав.(горщик)

Чорний, я мов, сажотрус,

Коло пiчки все я трусь,

Взимку люблять всi мене.

Вiдгадайте, хто я i? (вугiлля)

Народнi загадки кiнця ХРЖХ тАУ початку ХХ ст., вiдобразили також деякi змiни, що сталися в зв`язку з розвитком капiталiстичних вiдносин: Що росте без дощу? (процент на капiтал). Загадка ВлКрикнула вутка тАУ на морi чутко: збiглися дiтки до рiдноi маткиВ», - спочатку виникнення в XVII ст. одгадувалася як дзвiн у церквi, а в записах ХРЖХ - ХХ ст. тАУ як гудок фабрики чи заводу.

Не сани, не вiз, без коня iде тАУ ранiше тАУ човен, тепер автомобiль. РЖз загадок ХРЖХ - ХХ ст. про паровоз: Бiжить корова, гладка, здорова; тiкайте з дороги, бо вiзьме на роги, а за нею телята, та всi близнята (про поiзд i вагони); про лiтак: Що летить тАУ крила маi, а крилами не махаi?; Крил не маi, а навколо Землi лiтаi? (супутник); По полю бродить, зерно молотить, жне, косить тАУ iсти не просить (комбайн); Хвостом воду бере, носом випускаi (водогiн); Тепла гармошка, весь дiм обiгрiваi (парове отеплення); а ось ряд загадок про електрику: По дроту ходить, пiтьму розводить; Огнем не запалиш, водою не загасиш; або Гнотик й склi стримить зi споду, свiтить ясно народу (електрична лампочка).

Будучи багатими на мальовничi, пластичнi елементи, загадки вiдзначаються рiзноманiтнiстю ритму, рим, багатством асонансiв i алiтерацiй. Своiм оформленням загадки, як i прислiв`я, займають промiжне мiсце мiж поезiiю та прозою, однак ближчi до поезii. {Це видно хоча б iз таких прикладiв: Бiжить свинка, срiбна спинка, хвiст конопляний (голка i нитка); Хата боката, вiкон забагато тАУ нiкуди вийти (невiд, яким рибу ловлять); Загадаю загадку,закину на грядку, нехай моя загадка до лiта лежить (озимий хлiб, що лежить в полi)}<sub>3.</sub> Багатьом загадкам властивий звукопис: Летiли гусаки, дубовi носки i казали: то-то ми, то-то ми (цiпами хлiб молотять); Два голуби летять; цмок, цмок об носок (те саме). РЖнодi загадки виявляли iронiчне ставлення мешканцiв однiii мiсцевостi до iнших: ВлЩо то за земля, де мiльйон загадок, а нема одгадок?В» ( загадка села Глибохори, Туркiвського району, Львiвськоi областi про село Карпатське, що знаходиться неподалiк). Вiдповiдно до актуальноi проблематики загадки часто вiдiгравали роль виразника цiii подii, явища чи епохи : Ой,де ж та краiна, щотридев`ять земель, за синiм морем, де край пролитий нашим горем,а тii люди Хреста не шанують, а тiлькиоком ворожим на здобич чатують? ( Османська iмперiя, що на той перiод була чи не найбiльшою загрозою для мiсцевого населення, загадка XVI ст., викладена в народнiй пiснi ВлПро козака тАУ степовикаВ»): По степам ганяi, крукiв лякаi, православних убиваi, малих дiток нечемних в полон забираi( Ця загадка тАУ страшилка про татарина цiлком достовiрно передаi острах простого люду до татар, якi на той час здiйснювали набiги). Ось чому так вдало використовуються загадки з давнiх часiв в лiтературi. В украiнський лiтературi загадками або близькими до них реченнями користувалися письменники в XVII ст. Так, РЖ. Галятовський одну iз проповiдей свого ВлКлюча разуменiяВ» (Киiв 1659) побудував на запитаннi, взятому з ВлПритчей СоломоновихВ»: ВлЩо i латвiшого в свiтi, нiж шлях орла в повiтрi, змii на каменi i корабля на морi?В»

У XVIII ст. обробляв у вiршах загадки автор поширеного пiдручника поетики Аполос Байбаков (1745 тАУ 1801). В украiнський лiтературi середини ХРЖХ ст. М. Костомаров обробив казку тАУ загадку про мудру дiвчину-семилiтку в своiй п`iсi ВлЗагадкаВ». Лiтературно обробляв народнi загадки Л. Боровиковський. Використовували народнi загадки й украiнськi письменники Л. Глiбов, О. Федькович, РЖ. Франко, С. Васильченко та iн. Л.Глiбов уже на схилi свого життя обробляв украiнськi народнi загадки в своiх вiршах. Вiн здебiльшого розширюi i художньо деталiзуi побутове тло загадок, iнодi вводить у розповiдь i своiх юних слухачiв (читачiв), i старого дiда-оповiдача. Внаслiдок цього загадки Л. Глiбова перетворюються в досить просторовi поетичнi твори з селянського життя. П.Тичина увiв елементи загадок у своi ВлПастелiВ». В п`iсi тАУ казцi для дiтей А. Шияна ВлКотигорошкоВ» герой одгадуi загадки, якi йому загадуi Водяник-Смертоносець. Все сказане доводить велике значення цього виду народноi творчостi - наукове, художнi, педагогiчне. Отже, синтаксична i композицiйна будова бiльшостi народних загадок чiтка, стр

Вместе с этим смотрят:

"Нивхи"

32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)

4 capitals of Great Britain

About Canada

Description of Canada