История Хуста
РЖ.Вступна частина.
Один з найцiкавiших екскурсiйних маршрутiв в нашому мiстi та Хустському районi i туристсько-краiзнавчий маршрут на Замкову гору до руiн Хустського замку. Чудовий краiвид мiста вiдкриваiться звiдси з висоти 174метра в усi пори року. Екскурсiя розрахована на три години i починаiться на територii нашоi школи. На мою думку иexcuzzo-вибiгаю) вказуi, що навчальне заняття проводиться поза классом, поза школою. Основним методом навчання тут i спостереження предметiв, явищ, процесiв. Вiн поiднуiться з поясненням вчителя, виконання робiт туристичного i дослiдницького Характеру .
Основними етапами екскурсii i :
1. Пiдготовка вчителя до екскурсii .
2. Пiдготовка учнiв до екскурсii.
3. Проведення екскурсii.
4. Пiдведення пiдсумкiв екскурсii .
Екскурсii iлюструють словеснi образи i створюють повнiше уявлення про предмети i явища навколишнього свiту.Рiзноманiтнi спостереження в природi сприяють збагаченню мови учнiв.На екскурсiях учнi набувають навичок i вмiнь дослiдницьку роботу: спостерiгати за предметами i явищами органiчноi i неорганiчноi природи, аналiзувати, порiвнювати цi предмети i явища, робити висновки.Все це сприяi активiзацii iх пiзнавальноi дiяльностi, набуттю i закрiпленню нових знань.В учнiв виробляiться дослiдницький пiдхiд до вивчення явищ навколишнього середовища.На екскурсiях в учнiв виробляiться органiзацiйнi навички, розвиваються винахiдливiсть, витривалiсть, упевненiсть у своiх можливостях.
Перед екскурсiiю вчитель ознайомлюi учнiв з ii метою, планом, маршрутом, визначаi час проведення екскурсii.Дiти повиннi знати, куди вони йдуть, що iм треба робити на екскурсii, на що потрiбно звернути увагу, що взяти з собою на екскурсiю.
Учнi мають усвiдомити, що екскурсiя-це не прогулянка, а навчальне заняття, яке проводиться на природi, тому до неi треба так само ставиться, як i до уроку.Ефективнiсть екскурсii залежить вiд органiзованостi й дисциплiнованостi учнiв, то велика увага звертвiться на правила технiки безпеки пiд час проведення цього позакласного заходу.
РЖРЖ.Основна частина.
Замкова гора по вiдношенню до нашоi школи знаходиться на вiдстанi =2 км, в пiвденно-схiдному напрямку.Найшвидший маршрут, вiд школи до Замковоi гори, проходить по вулицям: Львiвська, Крупськоi, 900-рiччя Хуста з виходом на вулицю Замкову.РЖнтенсивний рух автотранспорту, робить цей маршрут досить небезпечним.Найбезпечнiшим i шлях по таким вулицям: Сокача, Ватутiна, Калина, переходимо вулицю Гвардiйська, повертаiмо на Кошевого, потiм через вулицю Братiв Бращайкiв на Пряму, з виходом на Пирогова до вулицi 900-рiччя Хуста i вулицi Замкова.Цей маршрут довший за протяжнiстю невеликiй iнтенсивностi руху автотранспорту i безпечнiшим.Проходить пiвгодини i ми бiля пiднiжжя Замковоi гори.Тут ми знайомимося з памтАЩятником росiйським солдатом, якi загинули в роки РЖРЖ-оi Свiтовоi вiйни, та меморiальною плитою, поставленою на честь партизанiв-розвiдникiв, якi загинули в нашому мiстi.Взагалi сама Замкова гора маi висоту 150м, а 14метрiв мають у висоту руiни Хустського замку.Пiд час пiдйому, по досить добре викладенiй каменем дорозi, ми слухаiмо легенду, як будували Хустський замок.
Давно то було, сiмсот рокiв тому.Наш край був укритий великими лiсами, а де була рiвнина i лiс розкорчований, то там землi були дуже родючi.
Приiхав якось сюди воiвода Хуст на лови.Полюбилися йому сi мiсця.РЖ захотiв тут жити на якiйсь горi, аби видiти все своi багатство.А там, де тепер стоiть замок, не було гори, лише невелике пiдвищення.РЖ здумав Хуст на тому пiдвищеннi вчинити гору, а на горi, на самому вершечку, вибудувати замок.РЖ завiв воiвода панщину.З усiх сiл мусили йти люди вiдробляти панщину на будiвництвi замку.
Дуже тяжко було зводити той замок: камiння близько не було, носили i глину здалека, i воду.РЖ камiння, i глину носили в бесагах на плечах, бо тодi нiякого транспорту не було.Люди робили день i нiч, доки не наносили цiлу гору, висотою понад сто метрiв.На вершку гори почали будувати замок.Можна казати, що замок побудовано на кiстках людей, бо не один умер на тiм будiвництвi.
В окремих мiсцях пан розпорядився мурувати стiни iз малтера, замiшаного на бiлковi з яiць, бо такий малтер дуже мiцно держить.Люди з голоду пухли, айбо всi курячi, гусячi, качачi, навiть потячi яйця мусили здавати на будвництво замку.
Коли замок був готовий, зробили довкола гори гвинтову дорогу, аби можна у замок возом втАЩiхати.На випадок, коли би вороги напали на замок, у ньому не було двох речей тАУколодязя та пiдземного ходу.Примусили людей копати колодязь i пiдземний хiд.Гайдуки стояли з палицями i пiдганяли людей, аби швидше копали.Сто птАЩятдесят метрiв у глибину викопали, поки дiйшли до води.Три роки затратили на колодязь.А пiдземний хiд вiд Хустського замку рили девтАЩять рокiв.
Коли все було готове, воiвода Хуст поселився у замку.Привiв з собою багато вiйська, привiв у замок свою жону Тису та двоi дiтей- доньку Рiку i сина Хустеця. Аби пiдлеглi знали, хто ними править, воiвода дав вибубнувати, шо в його честь мiсто буде називатись Хустом, найбiльша рiка- Тисою, а двi меншi рiчки, що впадають у Тису- Хустцем i Рiкою.
На пiвдень вiд Замковоi гори знаходиться районна лiкарня, автовокзал, i турбаза ВлНарцисВ», на захiд вулиця РЖ.Франка, а на схiд мiське кладовище.Через пiвгодини пiдйому ми пiдходимо до пiднiжжя Хустського замку, точнiше його руiн, якi можливо обiйти навколо по лiсовiй дорозi.В останнi роки всерединi Хустського замку, поставили великий дубовий хрест, який видно майже у всiх куточках нашого мiста.Роздивляючись чудовi краiвиди долини рiчка Тиса та рiчки Рiка, ми можемо побачити не тiльки наше мiсто,але i навколишнi села (РЖза, Городилово).В цей час цiкаво послухати про iсторiю Хустського замку.
Пропонуiмо ще один цiкавий маршрут-на Замкову гору.Чудовий краiвид мiста вiдкриваiться звiдси з висоти 174метрiв в усi пори року.
Архiвнi джерела стверджують, що Хустський замок був побудований для захисту схiдноi частини Угорськоi держави та для приборкання переможених русичiв, а будiвництво розпочалося в 1090 р. i було закiнчено за короля Бейли РЖРЖРЖ в 1191 р.
Пiзнiше в Хустському замку розташувався королiвський гарнiзон, який очолював комендант фортецi.
Утримувати замок в належному станi, постачати його продовольством та ремiсничими виробами мусили крiпаки, ремiсники, дрiбнi торговцi, якi перебували в залежностi вiд адмiнiстрацii фортецi.
В 1577 р. Хустський замок був значно укрiплений, збудованi окремi фортифiкацiйнi споруди.До замку iз заходу, вiд рiчки Хустця, вела серпантинна дорога.На пiвдорозi до фортецi, де на пiвденнiй частинi гори починався крутий схил, стояв сторожовий будинок, руiни якого помiтнi i зараз.Тут знаходилася сторожа.З цього будинку до замку вiв пiдземний коридор.Таким чином, замок був зтАЩiднаний таiмним ходом iз сторожовим пунктом.
При входi у зовнiшнiй замок були великi i важкi втАЩiзнi ворота.Вони знаходилися на пiвденному сходi, куди вела серпантинна дорога.Ворота захищала могутня прямокутна вежа, що височить з правого боку.А з лiвого- знаходяться залишки другоi вежi, яка захищала ворота i пiвденний бiк крiпосноi стiни.Цi споруди зтАЩiднував вузький коридор, який служив своiрiдною пасткою- у випадку проникнення туди ворога його можна було пiддати iнтенсивному обстрiлу.
Вежа над втАЩiзними воротами була найбiльш укрiпленою з пiвденного заходу, де замкова стiна зтАЩiднувалася з будинками внутрiшнього замку.Вздовж дороги,що вела до ворiт внутрiшнього замку, знаходилися надвiрнi жилi будинки.
Перед воротами внутрiшнього замку iснував глибокий рiв завширки 8,5м, через який вiв перекидний мiст.Пiднятий мiст перекрив прохiд мiж зовнiшнiм i внутрiшнiм замком i закривав собою втАЩiзнi ворота у внутрiшнiй замок.Зразу ж за воротами на пiвденному боцi були розмiщенi жилi та адмiнiстративнi примiщення, казарми i навiть корчма.Над воротами по обидва боки здiймалися високi кiлеподiбнi вежi, якi захищали пiдступ до них.В однiй iз них, з пiвнiчного боку, знаходився пороховий склад.Другий пороховий склад мiстився на пiвнiчно-захiдному боцi замку.
На стiнах внутрiшнього замку були обладнанi майданчики для важких гармат.Тут стояла найбiльша гармата, пострiл з якоi вранцi повiдомляв про прихiд нового дня.Бiля вежi у скелi був викопаний колодязь, глибина якого сягала 160м.Вiн забезпечував гарнiзон водою в перiод облоги.
Внутрiшнiй замок мiг захищатися i пiсля взяття ворогом зовнiшнього замку.РЖз схiдного боку внутрiшнiй замок завершувався двома могутнiми бастiонами i високою кiлеподiбною вежею.Пiвнiчну частину внутпрiшнього замку охороняла квадратна сторожова вежа, звернена до верхiвтАЩя рiчки Рiки.
Зимовi примiщення власникiв замку i коменданта знаходилися на другому поверсi внутрiшнього замку, поряд iз сторожовою вежею.Лiтнi примiщення знаходилися на пiвденнiй сторонi замку.Вони мали великi вiкна, через якi було видно рiку Тису i дорогу, що проходтла пiд замком.
Внутрiшнiй замок був покритий дранкою.В пiвденнiй частинi його стояла вежа, збудована в 1554 р. за наказом австрiйського iмператора Фердинанда РЖ i тому носила його iмтАЩя.Верхня частина вежi служила арсеналом, середня- каплицею, а нижня- пороховим складом.
Пiдхiд до замку з боку села Бороняви охороняла Бубнова вежа з просторим залом без вiкон.Тут також знаходився пороховий склад.На другому поверсi був свiтлий зал замковоi каплицi, а вище- склад iз зброiю.
Вежi домiнували над замком i служили для оборони, якщо вороговi вдавалося проникнути всередину фортецi.В iнший час вежi виконували сторожову роль.Розмiщенi на найвищих i найменш уразливих мiсцях, вони були командними пунктами замку.Пiд час облоги в них перебували володарi замку зi своiми сiмтАЩями.Звiдси здiйснювалося керiвництво боiм.
Важливу роль в оборонi вiдiгравали головнi ворота замку.РЗх прикривали вежi i штучнi та природнi укрiплення.
У пiвнiчнiй частинi замку, поблизу ворiт, стояли цеглянi будiвлi з склепiнням i вузькими вiкнами.То були хлiви i конюшнi.Кухня i кiлька кiмнат знаходилися поблизу Бубновоi вежi.В цiй частинi замку була також казарма i кузня.Перед глибоким ровом стояла замкова пекарня.Бiля неi протiкав струмок, завжди повний свiжоi води.Крутi схили Замковоi гори робили неможливим штурм замку одночасно з усiх сторiн.В 1594 р. татарська орда хана Гiрея напала на Мараморську жупу, дуже ii пограбувала, але замок взяти не змогла.
Володарi замку мiнялися, а феодально-крiпосницький гнiт дедалi посилювався.Особливо важким стало життя трудящих Закарпаття пiсля запровадження в 1646 р. Ужгородськоi унii, тобто обтАЩiднання католицькоi i православноi церков i створення новоi греко-католицькоi церкви з пiдпорядкуванням римському папi.Украiнське населення краю боролося проти унii, не хотiло пiдкорятися римському папi, послiдовно вiдстоювало свою, ВлруськуВ», православну вiру.
У 1660 р. турецьке вiйсько вторглося в Мараморощину.Трансiльванський князь Янош Кемень при пiдтримцi австрiйського iмператора Леопольда РЖ, який надiслав йому нiмецький гарнiзон, укрiпився в Хустському замку.
Фортеця в той час була настiльки могутньою, що турки не насмiлилися брати ii штурмом, а вiдправили для переговорiв делегацiю, в складi якоi був вiдомий турецький мандрiвник Евлiя Челебi.Вiн написав 10 томiв ВлКниги подорожейВ», де розповiдаiться i про перебування турецькоi армii в 1660-1666 рр. на територii Угорщини, зокрема на Закарпаттi.
Евлiя Челебi так писав про фортецю: ВлХустський замок розташований на вершинi гори Хасана.Мури його високi й товстi, i своiю могутнiстю вiн схожий на фортецю РЖскандер, бо висота вже його сягаi неба.Житловi будiвлi, поверненi вiкнами на захiд, знiмаються одна над одною.Дахи палацiв вкритi кольоровою черепицею, дахи церков- залiзом, хрести на них з чистого золота i так сяють, що в того, хто дивиться на них, втомлюються очi i вiн змушений з повагою до них опустити поглядВ».
Переговори успiху не мали.Турки вiдступили з Хуста на захiд, руйнуючи закарпатськi села.
В 1677 р. загони куруцiв очолив угорський полiтичний дiяч, один з керiвникiв боротьби за незалежнiсть Угорщини проти австрiйського гнiту граф РЖмре Текелi.Одним з центрiв руху куруцiв став Хустський замок.10 жовтня 1677 р. бiля села Королева Севлюського округу вiйсько куруцiв, кероване РЖмре Текелi, вщент розбило австрiйське вiйсько лабанцiв генерала Шмiда.Але 9 травня 1687 р. через зраду Мараморського жупана в замок були введенi австрiйськi вiйська.
На початку ХVРЖРЖРЖ ст. на територii Закарпаття активно дiяли повстанськi загони опришкiв на чолi з РЖваном Пинтею, Федором Бойком, РЖваном Бецею та iншими.Особливо активно дiяв на територii Схiдного Закарпаття загiн опришкiв РЖвана Пинтi.Про повстанцiв Пинтi народ створив багато переказiв i пiсень, особливо про його дiяльнiсть в районi Хустського замку.У переважнiй бiльшостi народних творiв говориться про зруйнування Пинтею замку, в якому проживали феодали, що гнобили крiпосних селян.
В одному з народних переказiв говориться, що Пинтя видовбав ii деревтАЩяноi колоди гармату i встановив ii на другому боцi Тиси на високiй горi Чебрин.Вiн вирiшив розбити Хустський замок,бо просидiв в його тюмрi бiльше, нiж йому було присуджено.Вистрелив раз i пробив дах.Другим пострiлом розбив замоктАж
В 1717 р. на Закарпаття зробили останнiй напад татари.12-тисячна орда з величезною здобиччю i багатотисячним натовпом невiльникiв поверталася в Крим пiсля наскоку на Дунайську низовину.Татари не наважилися напасти на замок i, пройшовши лiвим берегом Тиси,намагалися без перешкод вiдiйти в Крим.Та гарнiзон Хустського замку сам зробив смiливу вилазку i бiля села Вишкова завдав татарам поразки.В битвi брало участь все чоловiче населення Вишкова, а жiнки i дiти в цей час рятувалися в примiщеннi церкви.Татари перебили там близько 300 жiнок i дiтей.Однак за це вороги жорстоко поплатилися.В урочищi Стримтура народне ополчення завдало iм жорстокого удару.В битвi загинуло бiльше 6 тисяч татар, було звiльнено понад 7 тисяч невiльникiв, серед яких багато дiтей.Переможцям дiсталась i велика здобич, в тому числi близько 8 тисяч татарських коней.
Це був останнiй бойовий виступ гарнiзону Хустського замку.На той час замок вже занепадав, хоч i вважався ще недоступною твердинею.
3 липня 1766 р. о 6-й годинi вечора над Хустом пронеслася сильна гроза, i блискавка в трьох мiсцях вдарила в замок.
Пiсля перших ударiв блискавки загорiвся дах.Мешканцi боялися, щоб вогонь не проник до пороховоi башти.Однак друга блискавка вдарила в порохову башту, i вибух страшенноi сили потряс землю.Камiнням перекрило iдиний вихiд iз замку.Багато людей загинуло вiд вибуху та у вогнi.Всi будинки були зруйнованi або згорiли.Розпочалися ремонтнi роботи, але заново вiдбудувати замок було вже неможливо, i вiн почав занепадати.
Руiни стали джерелом дешевого будiвельного матерiалу.У 1799 р. було розiбрано схiдну частину замку для спорудження католицького костьолу та рiзних державних будинкiв у мiстi.
Зворотнiй пiшохiдний шлях по пройденому марщруту займаi близько години.Якщо учнi стомленi, або несподiвано погiршились погоднi умови можливо пройти з вершини Замковоi гори по маркiрованiй лiсовiй дорозi до турбази Нарцис, потiм через районну лiкарню добратись до автовокзалу.Автобусом за 15 хвилин ми приiдемо на вулицю Львiвська, де розташована наша школа.В школi ми пiдводимо пiдсумки екскурсii, пiд час яких згадуiмо вiрш Дмитра Павличка:
Замок над Хустом
Той замок тАУ подвиг давньоi людини,
Там костi будiвник поклав своi,
Який на гору, наче кiнь, в шлеi
Камiння тяг з тисянськоi долини.
На тiм камiннi сiрi лишаi,
Уламки стiн у зарослях ожини.
В колишнiх залах княжноi дружини тАУ
Нора лисяча, кублище змii.
Я у серпневi днi передосiннi
Ходив по занехаянiй руiнi
РЖ думав про хатини вiвчарiв.
Не замки, а вони на свiтi вiчнi,
РЗх символ тАУ труд, а не мечi двосiчнi,
РЖ завжди в них вогонь життя горiв.
тАУ Лiтература тАУ
тАУ
1.Закарпатськi замки м. Ужгород ВлЗакарпаттяВ» 1995 р.
2.Хуст.Путiвник м. Ужгород ВлКарпатиВ» 1982 р.
3.Газета ВлВiсник ХустщиниВ» 16 лютого 1991 р. ВлБiля витокiв iсторii ХустаВ» Олег Мельник.
4.Газета ВлСвiтоглядВ» 21 липня 2003 р. ВлМiсто над ХустцемВ» Сергiй Федака.
Закарпатський словник(на ньому розмовляють ~40% Хустського району):
Агац - акацiя
Ай - i, та ; так
Айде - та ну, та де там
Акурат - якраз, щойно
Алдомаш - могорич
Апо - батько
Бавити - грати
Багов - тютюнова жуйка
Балта - мала сокира, топiрець
Барацка - абрикоса
Бачi - дядько
Баюса - вуса
Берег - схил
Биля - бадилля, кукурудзяне поле
Бичелювати - поважати, цiнувати
Бiгарь - палиця, прут
Бiдишний - смердючий
Бiзонь - справдi, напевно
Бiрувати - могти
Бiцiгля - велосипед
Бовт - крамниця
Бога му! - чорт вiзьми!
Богар - жук, комаха
Бокс - крем для взуття
Бомбони - конфети
Бумбак - хробак
Бумбарiшка - сонечко (комаха)
Бургови - контрабас
Буяк - бугай
Боцок - лелека
Будар - туалет
Буркут - мiнеральне джерело, мiнеральна вода
Вадь - або, чи
Валовшний - здатний
Валув - ясла, спецiальне корито для напування худоби
Валька - саман, невипалена цеглина
Варош - мiсто
Варувати - оберiгати
Вбаляти - валити, перевертати
Вепирь - вепр
Вецце - бiльше
Вiган - плаття, сукня
Вiлань - лiхтар
Вильо - багато
Вичурки - вечорницi
Вракаши - вкупi, разом
Вшиток - увесь
Гий - так
Гирчок - ховрах
Горiзнач - горiлиць
Гордув - бочка, барило
Гризачка - кавун
Гудак - музикант
Гузиця - задниця
Гурка - ковбаса лiверна
Гуня - верхнiй одяг iз овечоi шерстi
Гарадичi - сходи
Гатi - пiдштаники
Геренда - сволок, кроква
Гомбиця - гудзик
Гомбовци - бухти, кнедлi
Грiс - манна крупа
Грявчати - голосно скиглити, голосити
Дако - дехто
Дараб - шматок, кусень
Даскильо - декiлька
Двигати - пiднiмати
Декунок - окоп
Деська - десь
Дiлi - дощана пiдлога
Дiтвак - дитина
Домак - повнiстю, зовсiм
Дриляти - штовхати, пхати
Дуговка - корок, пробка, затичка
Дунгов - мопед
Дуркати - гупати, гримати
Дюгати - штрикати, колоти, бодати
Жебаловка - носовик
Жебня - кишеня
Жiван - розбiйник, злодiй, розбишака
Загонь - перший iвропейський населений пункт в напрямку Угорщини
Закапчати - увiмкнути
Закля - доти, поки
Заклястиса - щезнути
Зворохобити - збурити, розтривожити
Збiзувати са - понадiятись
Здушений - впрiлий, спiтнiлий
Зухабити - покинути, залишити
Идомнi - до мене
Изирь - тисяча
Изясь, йзясь - знову
Калап - капелюх
Кальга - кахляна пiч
Канта - бiдон, бiдончик
Кантув - жбан
Капура - ворота
Катуна - солдат
Керт - сад, город
Кертиця - крiт
Кеби - якби
Кидь - якщо
Кильо - скiльки
Кiкля - мундир, кiтель
Клепач - молоток
Клинець - цвях
Ковдош - жебрак-калiка
Команиця - конюшня
Конарь - гiлка, галузка
Копоня - довбешка, башка
Коргаз - лiкарня
Коропаня - ропуха
Корчолi - ковзани
Коцур - кiт
Кочоня - холодець
Креденц - сервант-буфет
Криж - хрест
Крачун - Рiздво Христове
Крумпля - картопля
Куфер - валiза
Лаба - нога
Лавор - тазик
Ладичка - ящик, коробка
Лампаш - лiхтар
Лапати - ловити
Лата - штахетка з огорожi, дошка
Лем - лиш, тiльки
Леквар - джем, повидло
Лобда - м'яч
Ломозiти - шумiти, тарахтiти
Льогати - дудлити
Марга - велика рогата худоба
Мачка - кiшка
Машiнгевер - кулемет
Машлик - краватка
Ментувка - карета швидкоi допомоги
Мняцкати - трощити, здавлювати
Мотлошити - трiпати
Мотор - автомашина
Мурангля - мурашка
Найрадше - найлiпше, лiпше всього
Наладжувати - лаштувати, налагоджувати
Нанашко - хрещений батько, батечко
Наохтема - навiки
Нач - нащо
Недуйдавий - незграбний
Нетрiбний - бездарний
Нигда-шуга - нiколи-нiколи
Низач - нiзащо
Никиваний - незайманий
Никус-нич - анiчогiсiнько
Новинка - газета
Ногавицi - штани
Облак - вiкно
Обраща - фотографiя, малюнок
Олай - олiя
Онанджити - щось чинити (робити)
Орвош - лiкар
Орвошаги - лiки
Отпуст - храмове свято
Оща - вафлi
Паздiря - друзки
Паланки - огорожа, частокiл, штахетник
Пак - потiм, пiсля
Паприга - перець
Парадичка - помiдор
Пасo(у)ля - квасоля
Пацкан - пацюк, щур
Паця - порося
Пеливня - стодола
Печунки - нирки
Пивниця - погрiб
Писок - морда, рот
Пiкниця - домашня ковбаса
Пiнджурь - пуголовок
Плафон - стеля
Повiсти - сказати
Погар - склянка
Подобенка - фотографiя
Пой - iдiмо, ходiм
Пондьора - халат
Порайбати - випрати
Почливий - шанований, поважний
Пструг - форель
Регiмент - полк
Рехлик - пiджак
Рихтувати - готувати
Рiнча - рiнь, гравiй
Рiтя - задниця
Рехлик - пiджак
Рихтувати - готувати
Рiнча - рiнь, гравiй
Рiтя - задниця
Сакастув - дерев'яна ложка
Санувати - шкодувати, жалiти
Свербигузка - шипшина
Сегiнь - бiдолаха
Серинча - щастя
Силгамошний - несерйозний, вiтрогон
Склеп - крамниця
Скура - шкура
Сокачка - кухарка
Стан - намет
Сулак - стовп
Сунюг - комар, москiт
Талпа - пiдошва
Танiр - тарiлка
Тапловка - гаманець
Тварь - обличчя
Тенгериця - кукурудза
Тепша - противень
Тимiтюв - цвинтар
Топанки - черевики
Трафити - втрапити, влучити
Уж - назва рiчки, що тече з Украiни через м. Ужгород у РДвропу
Унгвар - украiнське мiсто поблизу с. Баранинцi, сучасна назва - Ужгород
Урвати са - надiраватися ; зiрватися з ланцюга
Учмелити - прибити (до втрати свiдомостi)
Ушалiти - здурiти
Файно, файен - гарно, добре
Файта - порода, сорт, рiд, родина
Фана - прапор
Фатюв - пацан, хлоп'я
Фачлик - бинт
Фивник - шеф, керiвник
Фийк - гальмо
Фiнджа - кухоль
Фiркати - чиркати
Фрас - чортiвщина, чорт-зна що
Фриштик - снiданок
Фурик - тачка
Фурт - постiйно
Хлопик - чоловiчок
Цабати - пересуватися рачки
Церузка - олiвець
Цiмбор, цiмбора - приятель
Цiмент - бетонна долiвка ; цемент
Цугсфiрер - командир чети, четар
Цурош - обiдранець, жебрак
Чижма - чобiт
Чiга-бiга - равлик
Чiкув - лоша
Шаломiня - листя вiд очищеноi кукурузи
Шаркань - дракон
Шатя - одяг
Шваб - тарган, пруссак
Швакати - бити, ударяти
Шилиякий - усiлякий
Шiковно - спритно
Шiтеменi - печиво, тiстечка
Шмарити - шпурнути
Шовдарь - стегно ; шинка
Шопа - клуня, сарай, навiс
Шор - черга, ряд
Шпайз - комора
Шпарга - шнур
Штрiмфля - панчоха
Вместе с этим смотрят:
"Нивхи"
32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)
4 capitals of Great Britain
About Canada
Description of Canada