Календарнi свята i обряди на Русi
1. Календарнi свята i обряди на Русi
Календарнi свята i обряди на Русi; iх зв'язок iз зимовим i лiтнiм солнцеворотами; весняним i осiннiм рiвноденням; з циклами сiльськогосподарських робiт; з язичницькими i християнськими основами вiри
Довгими роками на Русi зберiгалося двоiвiрство: офiцiйна релiгiя, яка переважала в мiстах, i язичество, яке пiшло в тiнь, але як i ранiше iснувало у вiддалених частинах Русi, особливо на пiвнiчному сходi, зберiгало своi позицii в сiльськiй мiсцевостi.
Розвиток росiйськоi культури вiдобразив цю подвiйнiсть в духовному життi суспiльства. Язичницькi духовнi традицii, надавали глибоку дiю на весь розвиток росiйськоi культури раннього середньовiччя.
Найважливiшi на Русi язичницькi обряди i свята злилися iз землеробською працею, з життям природи, а значить, з мiфологiчними уособленнями природних сил.
Святковий календар росiян протягом iх багатовiковоi iсторii не був стабiльним, раз i назавжди даним. Кожна iсторична епоха накладала на нього свiй вiдбиток, вносячи в святковий побут народу щось своi, нове. Найпомiтнiшi змiни вiн зазнав тричi - пiсля хрещення Русi, в перiод петровських перетворень i пiсля краху самодержавства, тобто в переломнi перiоди в iсторii росiйського народу.
Першими, ще в глибокiй старовинi, виникли свята, пов'язанi iз землеробським календарем предкiв схiдних слов'ян. Починаючись в груднi, коли сонце "повертаiться на лiто", провiщаючи швидке пробудження годувальницi матерi-землi вiд зимового сну, i закiнчуючись восени, iз завершенням збирання врожаю, свята складали цiлiсний календарний цикл. Звiдси i прийняте в науцi iх назва - календарнi або свята народного календаря. На вiдмiну вiд свят, що з'явилися в бiльш пiзнi часи, вони мали переважно магiчний характер. РЗх мета - забезпечити здоров'я людям i лад в сiм'i, добрий урожай польових i городнiх культур, багатий приплiд домашньоi живностi.
РЖстотну роль в суспiльному життi селян i мiського населення у росiян, як i у iнших iвропейських народiв, грали обряди i звичаi, приуроченi до дат християнського календаря i тiсно пов'язанi з циклом сiльськогосподарських робiт - пiдготовкою i очiкуванням урожаю i його прибиранням. Ще на початку XX в. обрядовий календар, що мiстить багато напластования вiддалених часiв, на бiльшiй частинi територii розселення росiян зберiгав свою традицiйну специфiку, хоча багато архаiчних обрядiв на той час пiшли з життя, а значення iнших був забуто, i вони, змiшавшися з необрядовими побутовими формами, сприймалися як святкова забава.
Суспiльне життя, пов'язане з народною календарною обрядовiстю, виявлялося головним чином в сумiсних гуляннях i святкових розвагах, що мали безлiч локальних вiдмiнностей.
2. Система церковних свят
По об'iкту прославляння православнi свята пiдроздiляються на Господнi, Богородiчниi, на честь святих i "безтiлесних сил" (миру ангельського). За часом проведення - на нерухомi (неперехiднi), за якими закрiпленi особливi днi (числа) в церковному календарi, i рухомi (перехiднi), що перемiщаються по календарю залежно вiд не маi твердоi дати Паски - головного, самого шановного загальнохристиянського свята ("свята всiх свят"). По ступеню урочистостi (видам богослужiння) розрiзняють великi, середнi до малi свята, по масштабах святкування - загальнi i мiсцевi. Першi наголошувалися однаково урочисто у всiх православних храмах, другi - в деяких.
До великих свят вiдносяться двунадесятi i п'ять не двунадесятих. Серед двунадесятих свят три рухомих: Вхiд Господень до РДрусалиму - за тиждень до Паски (Вербна недiля), Вознесенii Господь (Вознесенii) - в 40-й день по Пасцi i день Святоi Трiйцi, П'ятидесятник (Трiйця) - в 50-й день по Пасцi. Нерухомi великi свята: Хрещення Господь, Богоявлення (Водокрещи, РЖордань) - 6 (19) сiчня; Сретенii Господь (Сретенii) - 2 (15) лютого; Благовiщення Пресвятоi Богородицi (Благовещенье) - 25 березня (7 квiтня); Перетворення Господь (другий Врятував, Врятував на горi, середнiй Врятував, Врятував яблучний) тАУ 6 серпня; Перша пречиста Пресвятоi Богородицi тАУ 15 серпня; Рiздво Пресвятоi Богородицi - 8 вересня; Спорудження Чесного Хреста Господня - 14 вересня; Введення в храм Пресвятоi Богородицi - 21 листопаду. B i Рiздво Хрiстово - 25 грудня.
Великi, але не двунадесятi свята: Обрiзання Господь - 1 (14) сiчня; Рiздво РЖоанна Предтечи (РЖванов день, РЖван Купало, Купало) - 24 червня (7 липня); день святих первоверховних апостолiв Петра i Павла (Петров день) - 29 червня (12 липня); Усiкновення глави РЖоанна Передвiсника (РЖван пiсний, РЖван полетний, полеток) - 29 серпня (11 вересня) i Покрив Пресвятоi Богородицi (Покрив) - 1 (14) жовтня.
Двунадесятиi свята (окрiм рухомих) мають так званi предпразднества i попразднества. Предпразднества - днi, передуючi святу. Створюючи певний психологiчний настрiй, вони готують вiруючих до його зустрiчi. Всi двунадесятые свята, за винятком Рiздва i Богоявлення, мають по одному дню предпразднества. Рiздво Хрiстово - 5 i Богоявлення - 4 днi. Попразднества - днi, що становлять продовження двунадесятих свят. Число таких днiв коливаiться вiд одного до восьми залежно вiд ступеня близькостi одних двунадесятих свят до iнших або до поста. В днi предпразднеств i попразднеств в храмах разом з молитвами i спiвами на честь що вiдзначаються в цi днi дат церковного календаря прославляються i подii майбутнього або пройшов двунадесятого свята. Найбiльш урочистi богослужiння дня вiддання свята - останнього дня попразднества. Змiст i ритуал церковних свят (особливi для кожного з них) був iдиний на всiй територii Росii.
3. Класифiкацiя традицiйних календарних свят i обрядiв росiйського народу
3.1 Колядування
Народження Коляди, мiфологiчноi iстоти, спорiдненоi Макоши, спiвпадало за часом з "народженням" Сонця - зимовим солнцеворотом. Учасники обряду колядування виспiвували пiснi, прославляючi Коляду, ходили по будинках, бажали господарям здоров'я, багатого урожаю, приплоду в наступаючому роцi. На вимогу колядуючих господарi винагороджували iх iстiвними дарами - це була жертва Колядi. Розпалювали багаття, i пiд веселi пiснi, зiбрана iжа колективно поедалась. Вiдбувалося це звичайно 24 грудня (по старому стилю).
Колядуванням починалися зимовi святки - стародавнi слов'янське свято початку Нового року, що тривало з 25 грудня по 6 сiчня (по старому стилю). В чому його суть? Набираюче силу сонце обiцяло швидке пробудження землi, вiдродження природи. Стародавнi землероби, нерозривний зв'язанi своiю працею з природою, вiрили, що, сполучаючи зусилля багатьох людей в обрядовому дiйствi, вони можуть допомогти родючостi. Адже люди i природа, згiдно iх свiтогляду, - двi частини одного цiлого, а обряд - засiб повiдомлення мiж ними. Обов'язковi святочнi iгри, веселi забави, рясна iжа i хмiльнi напоi будили в людях життiрадiсну енергiю, яка, на iх переконання, зливалася з виникаючою енергiiю родючостi, подвоюючи ii. РЖнша сторона святочних ритуалiв - ворожiння. Кожному хотiлося взнати, буде який рiк: чи урожайним, чи рясним на недуги, чи щедрим на весiлля. Вважалося, що вiдкрите по святочному ворожiнню обов'язково збудеться.
3.2 Масниця
Веснянi свята До весняних обрядiв наперед готувалися: вишивали рушники iз зображеннями богинi родючостi. Не обходилися веснянi обряди i без розписаних яiць. Традицiя розписувати яйця весною - одна з якнайдавнiших, серед тих, що збереглися донинi. Розписне яйце було таким важливим атрибутом обрядiв, що тривалий час (приблизно з Х столiття) тримався звичай користуватися спецiально виготовленими керамiчними прикрашеними яйцями - писанками. Вважалося, що розфарбоване ритуальне яйце володii незвичайними властивостями: iм можна зцiлити хворого або навiть згасити пожежу, що трапилася вiд удару блискавки.
Вiнчали весняну обрядовiсть i починали лiтню "зеленi святки". Вони доводилися на кiнець травня - червень (в рiзних мiсцевостях призначали свiй термiн).
Для землероба цей час критичний - все, що мiг, вiн на полях зробив, кинуте зерно дало сходи, тепер все залежало вiд природи, а значить, вiд примхи керiвникiв природними стихiями iстот. Погляд землероба звертався до водноi гладiнi - до рiчок i озер, джерелам благодатноi уранiшньоi роси. А душити - до русалок, володаркам водоймищ. РЖ чекали в цей час вiд русалок не тiльки витiвок i пiдступiв, але i зрошування полiв цiлющою вологою, сприяючою колошению хлiбiв. Русалчi ритуальнi хороводи i пiснi супроводилися ударами бубна, рiзкими звуками флейти. Вертить i стрибками, пронизливими вигуками учасники приводили себе в стан крайнього збудження. Таке масове буйство повинне було привернути увагу русалок i виманити iх з вирiв.
Ярiлiн день Добрий урожай залежав не тiльки вiд помiрного зрошування, але i вiд сонячного тепла. Тому частиною "зелених святок" були два "вогненних", сонячних свята - Ярiлiн день (4 червня по старому стилю) i РЖвана Купала (24 червня по старому стилю).
Ярiло був богом висхiдного (весняного) сонця, богом любовi, богом виробником i покровителем тварин, виробником рослин, богом сили i хоробростi.
3.3 День РЖвана Купали
Купала - божество слов'янськоi мiфологii, пов'язане з культом сонця. Пiд час свята воно явило чучелом чоловiчого, а iнодi i жiночоi статi. Прикрасою i символом свята були квiти iван-да-марья. Згiдно повiрьям, в нiч на РЖвана Купалу розпускався вогненного забарвлення чудова квiтка папоротi, що указувала мiсце закопаних кладiв. Чаклунськi чари оточували цю квiтку, вiдшукати його i вiдкрити клад вважалося справою майже неможливим. Особливо довiрливi i азартнi вiдправлялися вночi в лiс. Столiттями з вуст у вуста передавалися в народi небилицi про таких простакiв.
Увечерi на РЖвана Купалу магiчним обрядом добування "живого вогню" починалося головне дiйство: вiд вогню, що затеплився, возжигались священнi багаття, i самий молодецький народ пускався стрибати через них. Кожний прагнув злетiти вище, тому що чарiвним чином вiд висоти стрибка залежала висота хлiбiв. Навкруги багать водилися хороводи.
3.4 Збiр урожаю
Наступний виток аграрних календарних свят i обрядiв приурочений до часу збирання урожаiв i початку його переробки. Особливо значними були: свято "перших плодiв" (початок серпня); вшановування Роду, коли хлiби вже зсипанi в засiки (час "бабиного лiта", з кiнця серпня до середини вересня); початок прядiння льону (жовтень).
4. Практичне завдання: скласти i проаналiзувати церковний i народний (землеробський) календарi
4.1 Церковний календар на 2007 рiк
Православнi свята i пости. В дужках вказанi дати по старому стилю.
Великi i двунадесятi православнi свята:
7 сiчня (25 грудня) Рiздво Хрiстово
14 сiчня (1 сiчня) Обрiзання Господь 19 сiчня (6 сiчня) Хрещення Господь. Богоявлення
15 лютого (2 лютого) Сретенii Господь 1 квiтня (19 березня) Вхiд Господень до РДрусалиму
7 квiтня (25 березня) Благовiщення Пресвятоi Богородицi
8 квiтня (26 березня) Паска Господня. Свiтле Хрiстово Воскресiння
17 (4) травня Вознесенii Господь 27 (14) травня День Святоi Трiйцi або П'ятидесятник
7 липня (24 червня) Рiздво РЖоанна Предтечи
12 липня (29 червня) Святих первоверховних апостолiв Петра i Павла 19 серпня (6 серпня) Перетворення Господь 28 серпня (15 серпня) Перша Пречиста Пресвятоi Богородицi
11 вересня (29 серпня) Усiкновення глави РЖоанна Передвiсника 21 вересня (8 вересня) Рiздво Пресвятоi Богородицi
27 вересня (14 вересня) Спорудження Хреста Господня
14 жовтня (1 жовтня) Покрив Пресвятоi Богородицi
4 грудня (21 листопаду) Введення в храм Пресвятоi Богородицi
Багатоденнi православнi пости:
Великий пост з 19 лютого по 7 квiтня (з 6 лютого по 25 березня)
Петров пост з 4 червня по 11 липня (з 22 травня по 28 червня)
Успенський пост з 14 по 27 серпня (з 1 по 14 серпня)
Рiздвяний пост з 28 листопаду по 6 сiчня (з 15 листопаду по 24 грудня)
Одноденнi православнi пости:
Середовище i п'ятниця, за винятком суцiльних седмиц i Святок
Водохресний святвечiр (Навечерii Богоявлення) 18 сiчня (5 сiчня)
Усiкновення глави РЖоанна Передвiсника 11 вересня (29 серпня)
Спорудження Хреста Господня 27 вересня (14 вересня)
Днi особливого помiновiня покiйних:
10 лютого (28 сiчня) Субота мясопустна 3 березня (18 лютого) Субота 2-а Великого поста 10 березня (25 лютого) Субота 3-а Великого поста 17 (4) березня Субота 4-а Великого поста 17 (4) квiтня Радонiца 26 (13) травня Субота Троiцкая
3 листопаду (21 жовтня) Субота Дiмiтрiiвськая
Суцiльнi седмици:
Святки з 7 по 17 сiчня (з 25 грудня по 4 сiчня)
Мучивши i фарисея з 29 сiчня по 3 лютого (з 16 по 21 сiчня)
Сирна (Масниця) з 12 по 18 лютого (з 30 сiчня по 5 лютого)
Пасхальна (Свiтла) з 8 по 15 квiтня (з 26 березня по 2 квiтня)
Троiцкая з 28 травня по 3 червня (з 15 по 21 травня)
Росiйський народний календар
сiчень 1. Новий рiк.
Рiздво. З 7 по 18 сiчня - Святки.
Хрещення. Ясно, холодно - до посушливого лiто. Похмуро - до урожаю.
Григорiй. РЖнiй - до сирого лiта. Вiтер з пiвдня - до грiзного лiта.
Феодосii. На Феодосья тепло - до ранньоi весни.
Тетяна. Сонце - до раннього прильоту птахiв. Снiг - до дощового лiта.
лютий
Макарiй. Колi ясно - то рання весна.
Ефiмiй. Опiвднi сонце - рання весна. Завiрюха - всю Масницю.
Тимофiй. Початок завiрюх.
Аксинья. Яка Аксинья - така i весна.
РДфрем. Вiтер на РДфрема - до сирого року.
Трiфон. Якщо небо зоряне - до пiзньоi весни.
Сретенii. Зима з весною зустрiчаються. Початок Масницi.
Прохiр. До Прохора стара охала: "Ох студно".
Влас. Прийшов Прохiр та Влас - нiяк скоро весна у нас.
березень 14. Евдокия. Яка Евдокия, таке i лiто. На Евдокию снiг - до урожаю, теплий вiтер - до мокрого лiта, вiтер пiвнiчний - до холодного лiта.
Федот. На Федота снiжне занесення - довго трави не буде.
Конон. На Конона вiдро (сухо, сонячно), - граду влiтку не буде.
Сороки. Друга зустрiч весни.40 пташок прилiтають. Побачив шпака - весна у крильця. Чайка прилетiла - скоро лiд пiде. Журавель прилетiв - тепло принiс. Жайворонок - до тепла. Зяблик - до холоднечi.
квiтень 7. Благовiщення. Весна зиму подолала. Якщо снiг на дахах лежить, то в полi лежати йому до Егорiя (6.5). Залишаiться 40 холодних ранкiв. Гроза - бути теплому лiту. Нiч тепла - весна дружна.
Матрена. Щука хвостом лiд розбиваi.
Марья. Запали снiги. Початок повенi.
Федул. Прийшов Федул - тепляк подув.
Родiон. Льодолам. Орють пiд овес.
нтип. На Антипа води не розкрилися - лiто поганим простоiть.
травень 6. Егорiй. Теплий Егорiй весну починаi, а РЖлля (2.8) лiто кiнчаi.
Борис i Глiб. Солов'iний день.
Марфа - зеленi щi. Колiр черемхи холод приносить.
Вознесенii. Вiдцвiтають сади.
Никола. Вiд Николи залишилося 12 холодних ранкiв.
Мокей. Якщо мокро - все лiто таке.
Сидiр. На Сидора холодно - все лiто таке.
Пахом. Прийшов Пахом - запахло теплом.
День Святого Духу. З цього дня i з неба i з-пiд землi тепло йде!
червень 3. Алена i Костянтин. Сiють льон, гречку.
Федосья - колосяница. Колоситься жито.
Еремей. Кiнець всякоi сiвби.
Стратiлат - граками багатий.
Кирило. Кiнець весни, початок лiта.
РДлисей.
Тихон. Птахи стихають.
липень
Мефодiй. Якщо на Мефодiя дощ, то йтиме 40 днiв.
РЖвана-Купала. Велика косовиця. В нiч на РЖ-К - чудеса i ворожiння.
Самсон. Якщо на Самсона дощ, то до Бабиного лiта (14.09) дощ.
Петров день. Червоне лiто. Петро - Павло - годину збавив.
Казанська. Початок прибирання iржi.
Прокл. Поле вiд роси промокло
Афiноген. Лiто переступаi спеку. Замовкають птахи.
серпень 1. Макрiда. Якщо на Макрiду мокро, то вся осiнь буде мокра.
РЖльiн день. До обiду лiто, пiсля обiду осiнь. Зима з лiтом бореться.
Сил. Озиме жито, посiяне на Сила, сильна уродиться.
Перший (медовий) Врятував. Проводи лiта. РЖз Спаса - холоднi роси.
Антон - вихровей. Якщо на Антона вихор - чекай снiжну зиму.
Авдотья - сеногнойка. Зривають огiрки, прибирають часник, лук.
Другий (яблучний) Врятував.
Мирон - вiтрогон.
Мiхiiв день. Тихий вечiр - ясноi осiнь, буран - непогожий вересень.
Перша пречиста. Третiй Врятував. Початок молодого Бабиного лiта (до 11.09).
вересень 11. РЖоанн - Передвiсник - Хреститель - жене птаха за море далеко.
Семен. Не прибрали колосовi - пропали. Бабине лiто (14-21). Якщо перший день ясний, то осiнь тепла.
Рiздво Богородицi.
Федора. Всяке лiто кiнчаiться.
Спорудження. Птахи вiдлiтають, ведмiдь в барлiг, корiнь не росте.
жовтень 1. Арiна. Якщо на Арiну журавлi, то на Покрив - перший мороз. Якщо нi, то до Артемьего дня (2.11) не буде жодного морозу.
3. Астафiй. Астафьеви вiтри: пiвнiчний - холоднеча близько, пiвденний - до тепла, захiдний - до мокроти, схiдний - до вiдра (лiтня суха i ясна погода). Тепло i летить павутина - до доброi осенi i нешвидкого снiгу.
Сергий Радонежськiй. Рубають капусту. Якщо на Сергия перший снiг, то зима встановиться на Михайлу (21.11)
Покрив. Який Покрив, така i зима. Вiтер з пiвночi - холодноi зима, з пiвдня - тепла, iз заходу - снiжна, змiнний - непостiйна зима. Вiд першого снiгу до санного шляху - 6 тижнiв. Якщо лист з дуба i берези впаде чисто - до легкого року, а нечисто - до строгоi зими.
Сергий зимовий. Снiжний покрив - до Матрене (22.11) стане зима.
РДвлампiй. На РДвлампiя роги мiсяця кажут в ту сторону, звiдки бути вiтрам. Якщо на пiвнiч - бути швидкiй зимi, i снiг ляже по сухому; на пiвдень-швидкiй зими не чекай, буде сльота до Казанськоi (4.11).
листопад
Казанська. Перший заморозок. Колi на Казанську небо заплаче, то слiдом за дощем i зима прийде.
Дмiтрiiв день. Помин по покiйних воiнах.
Зиновiй. Синiчний свято. Прилiт в сади синиць, снiгурiв, щиглiв.
Михайлi. Частiше всього буваi вiдлига. Справжня холоднеча з 22.11
Ераст. З Ераста чекай мiцного насту.
Федiр. На Федора дощ або снiг - бути вiдлизi до Введення.
грудень 1. Платон i Роман. Платон та Роман кажут зиму нам.
Введення. Накладаi на воду ледение. Можлива i вiдлига.
Юрьев день. Ведмiдь в барлогу засинаi.
Парамон. На Парамона снег-быть завiрюхам до Николи (19.12)
Варвара. Трiщить Варюха: бережи нiс та вухо.
Никола. Хвали зиму пiсля Николи (Гостьове свято).
Аггей. РЖнiй цей. Коли лютий мороз, то стояти йому до Хрещення.
Порiвнявши православний i народний землеробський календарi можна зробити висновок, що деякi свята спiвпадають. Наприклад: Рiздво Богородицi (21 вересня), Покрив (14 жовтня), Рiздво (7 сiчня), Хрещення (19 сiчня) i iн.
Вместе с этим смотрят:
"Нивхи"
32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)
4 capitals of Great Britain
About Canada
Description of Canada