РЖсторiя виготовлення, виробництво та сучасний стан ринку коньяку

Як винайшли коньяк

Початок виноградарства в районi сучасного виробництва коньяку вiдноситься до останньоi чвертi III столiття, коли римський iмператор Пробус дозволив галлам мати виноградники i займатися виноробством, до того поширеним лише в декiлькох мiстах.

У XII столiттi завдяки Гильому X герцоговi Гайеннському i графовi Пуатье довкола Ла Рошелi утворився величезний виноградник, названий виноградником Пуату. У наступному столiттi iз його винограду вироблялись вина, що поставляються в краiни, розташованi на берегах Пiвнiчного моря, i голландськими, що перевозяться, i скандинавськими кораблями. В середнi вiки створилася сприятлива ситуацiя для встановлення мiцних зв'язкiв мiж територiями, що знаходяться в басейнi рiчки Шаранти i iншими землями РДвропи. Проте у той час виноробство займало друге мiсце в економiцi Шаранти пiсля торгiвлi сiллю. До будiвництва фортецi Рошфор продаж вина в основному здiйснювався в Тонне-Шаранте тАУ точцi зустрiчi морськоi i рiчковоi навiгацii.

На рiчцi булу безлiч човнових станцiй, розташованих вiд морського узбережжя до Ангулема. Одна з них, звана Коньяк, вiдрiзнялася вiд iнших своiю стародавньою iсторiiю (ще в XI столiттi тут знаходилися солянi склади) i якiстю виноградникiв. У другiй половинi XVI столiття голландськi кораблi заходили сюди за знаменитими винами Шампанi i Бордерi.

У XVI столiттi мiсцевi виноградарi почали виготовляти таку кiлькiсть вина, що стало важко його збувати. Якiсть напою впала. Слабоалкогольнi i кислi, цi вина не могли витримати довгого морського перевезення.

Вони псувалися в дорозi i в пiдвалах виноторговцiв. До того ж перевезення в бочках було трудомiстким i економiчно невигiдним. Приблизно у 1630 роцi виникла думка застосувати у великих масштабах процес перегонки, вiдомий у той час алхiмiкам i аптекарям, що практикували його в незначних кiлькостях переважно для отримання спирту в лiкувальнiй метi.

До 1641 року вiдноситься винахiд французькими умiльцями iз департаменту Шаранта спецiального перегiнного апарату для отримання коньячного спирту, що i основною сировиною при виробництвi коньяку. Шляхом перегонки iз вина почали отримувати абсолютно новий напiй. Його можна було перевозити куди завгодно, i вiн не псувався в дорозi.

До кiнця XVII столiття голландськi i англiйськi торговцi почали вивозити вже звичайний спиртний напiй без яких-небудь добавок, менш об'iмний i менш дорогий. Цей продукт, розбавлений водою, назвали брэндуайн (brandewijn).

РЖснуi принаймнi двi версii походження коньяку. По однiй ще в першiй половинi XVI столiття на урочистостях з приводу одруження французького короля Генрiха II з Катериною Медiчi iталiйським послом серед iнших дарункiв було пiднесено молодiй парi i виноградне брендi.

За iншою версiiю коньячне виробництво виникло в пiвденно-захiдних районах Францii бiльше 300 рокiв тому. Як i будь-який видатний продукт, коньяк своiм походженням пов'язують з легендарним персонажем. Йдеться про уродженцевi мiста Бордо шевальi де ла Круа-Мароне. Пiшовши iз вiйськовою служби, вiн оселився поблизу Сегонзака i зайнявся улюбленою справою тАУ перегонкою вина. При цьому вiн так причастився до низькоградусного спирту одноразовоi перегонки, що у нього почалися галюцинацii. Одного дня вночi йому приснився жахливий сон: диявол, щоб забрати у нього душу, кинув його в окрiп. Не отримавши бажаного результату, бiс наказав повторити операцiю, але якраз у цей момент шевальi проснувся. Пiд враженням сну Круа-Марон негайно пiшов до свого перегiнного апарату, сказавши собi, що якщо диявол хотiв забрати душу у людини пiсля другого його кип'ятiння, то вiн, вiдповiдно, може спробувати Влвийняти душуВ» зi свого вина пiсля другоi дистиляцii.

Як би там не було, до кiнця XVII столiття почали проводити коньяк у Францii в мiстi Коньяк (департамент Шаранта), звiдки напiй i отримав своi найменування. Криза збуту коньяку, що настала на початку XVIII столiття, дозволила виявити парадоксальне явище: якiсть напою, що зберiгався в дубових бочках, у мiру старiння не лише не погiршуiться, але значно покращуiться.

Тривалу витримку вiдкрили наступними чином. У 1701 роцi вибухнула вiйна Францii i Англii за iспанський спадок. Францiя була блокована англiйським флотом, що перервало транспортування коньячних спиртiв до Англii. Значна частина спирту зберiгалася в дубових бочках. Було вiдмiчено, що внаслiдок тривалоi витримки спирту в дубових бочках вiдбуваiться явне полiпшення його смакових якостей.

Тепер торговцi стали навмисно витримувати коньяк в бочках тривалий час, а також вдосконалювати технологiю купажування напою.

У 1713 роцi вiйна, нарештi, закiнчилася, i саме в цей час, пiсля того, як була вироблена довершена коньячна технологiя, стали основуватися першi коньячнi фiрми тАУ виготовлювачi (коньячнi будинки).

Протягом XVII i XVIII столiть в Коньяку i iнших мiстах регiону будуються контори з продажу спиртних напоiв. Деякi з них iснують i нинi. Коньяк швидко стаi центром торгiвлi зi свiтовою популярнiстю. У XIX столiттi з'являються новi торговi доми.

Значна частина вин Шаранти використовувалася на перегонку. Природно, шукалися дороги ii покращення. В результатi в 1801 роцi був вдосконалений перегiнний апарат, винороби почали застосовувати вiдбiр фракцiй спирту.

Наполеонiвськi вiйни неабиякою мiрою сприяли поширенню французьких алкогольних напоiв (особливо коньяку i шампанського), придбанню ними свiтовiй популярностi.

У ту пору коньяк перевозили винятково в бочках, i iм'я виробника залишилося невiдомим споживачевi. Лише до 1860 року коньяк почали постачати в оригiнальних пляшках, забезпечених етикетками. Це спричинило створення пiдприiмств по виробництву склотари, ящикiв, коркiв i навiть друкарнi.

У 1890 роцi виноградники уразила епiдемiя фiлоксери, що знищила майже всю лозу. Лише на початок XX столiття почало вiдроджуватися коньячне виробництво, що забезпечуi розквiт регiону.

В нашi днi торгiвля коньяком перебуваi на пiдйомi. Францiя залишаiться загальновизнаною краiною класичного виробництва коньяку, ii досвiд ретельно вивчаiться i використовуiться в багатьох краiнах свiту.

Де виготовляють коньяк

Для того, щоб затвердити прiоритет створення коньяку, 1 сiчня 1909 року у Францii був виданий спецiальний декрет. Вiдповiдно до нього були встановленi межi територii, продукцiя якоi у виглядi виноградного брендi маi право носити назву коньяк. Ця територiя займаi департаменти Приморська Шаранта i Шаранта, що отримали своi назви вiд тiii, що протiкаi через них невеликоi тихоi рiчки Шаранта.

Територiя ця знаходиться на самому заходi Францii, тягнучись вiд Жиронди i затоки Бiськайського в глиб краiни на 200 км. У самому центрi областi коньячного виробництва розташовано мiсто Коньяк, що дало назву цьому славетному напою. Серед iнших знаменитих мiст регiону тАУ порт i фортеця Ла-рошель i Ангулем.

Мiсцевий клiмат, обумовлений близькiстю Атлантики, надзвичайно сприятливий для виноградарства. Влiтку тут волого i не занадто жарко, а взимку вiдсутнi лютi морози.

Проте головною вiдмiтною особливiстю цiii областi виноробства i унiкальнi iзвестковi ТСрунти.

Кращi з них знаходяться в центральнiй частинi областi в районi Гран Шампань (Grande Champagne). З мiсцевого винограду отримують найнiжнiшi, ароматнiшi по букету коньяки.

Пiвденнiше, опоясуючи Гран Шампань пiвкiльцем, розташований район Птi Шампань (Petite Champagne). Тут виробляються коньяки дуже високоi якостi, проте не настiльки елегантнi.

Саме цi два райони мають право розмiщувати на етикетках свого коньяку назву Фiнь Шампань (Fine Champagne) з умовою, проте, що напою iз Гран Шампань в сумiшi буде не менше половини.

Коньяки району Бордерi, розташованого до пiвночi вiд Гран Шампань, на правом берегу рiчки Шаранти, повнi смаку i досить нiжнi, проте мають менш виражений аромат.

Три iнших райони тАУ Буа Ордiнер, Фiн Буа, Бон Буа досить лiсистi, що i вiдбилося в iх назвах. Тутешнi коньяки менш тонкi, виноград використовуiться в основному на виробництво дешевих напоiв. Молодi коньячнi матерiали скуповуються знаменитими фiрмами для використання як купажний матерiал. Загалом на територii виробництва коньяку пiд виноградниками зайнято бiльше ста тисяч гектарiв. Це третiй за площею виноградний регiон Францii.

Згiдно iснуючому законодавству про контрольованi найменування за походженням, мiцнi напоi iз спирту, отриманi дистиляцiiю виноградних вин, але що виготовляються в iнших районах Францii або iнших краiнах, не можуть випускатися пiд назвою коньяк. У рiзних краiнах напоi типа коньяк називаються по-рiзному: арманьяк, виньяк, брендi, i використовуваних на внутрiшньому ринку. В даний час ця назва практично втратила своi географiчне поняття i сприймаiться як тип напою. Зрозумiло, що все ж справжнiй, дiйсний коньяк проводиться саме i лише на певних землях довкола французького мiста Коньяк.

Як отримують дивний напiй

Технологiя коньячного виробництва за декiлька столiть значно удосконалилася, але суть залишилася колишньою. З добiрних сортiв бiлого винограду (Унi Блан, Коломбар, Фоль-Бланш, Сент-емiльон), зiбраного в жовтнi машинним способом в мiсцевостi Шаранта, вичавлюiться сiк спецiальними пресами.

Зброджування соку вiдбуваiться приблизно протягом 3тАУ4-х тижнiв пiсля збору винограду. В результатi отримують молоде сухе вино блан-де-блан (В1апс dе В1апс).

Необхiдно вiдзначити, що вина, назначенi для дистиляцii, вiдрiзняються вiд вин, використаних в чистому виглядi. По-перше, вони повиннi володiти низькою мiцнiстю (менш 10В°), щоб пiсля першоi дистиляцii вийшов напiй як, можна меншим вмiстом алкоголю (близько 28%), що робить коньяк врештi-решт ароматнiшим. По-друге, коньяк одержують виключно перегонкою бiлих вин. По-третi, вина для вигонки коньякiв мають бути дуже кислими i як можна менш солодкими.

Тепер настаi найбiльш важливий етап коньячного виробництва тАУ перша перегонка. Вона здiйснюiться вже в наступному пiсля збору урожаю роцi, але обов'язково до 31 березня. Як перша, так i друга перегонка здiйснюiться в спецiальному перегiнному апаратi, так званому ВлшарантскомВ» перегiнному кубi (alembic charentais). Традицiйно вiн виготовляiться з мiдi, оскiльки цей метал стiйок до дii винних кислот. Перегонка 9 лiтрiв вина даi приблизно один лiтр коньячного спирту, досить непоказного за кольором i каламутного. Початковий дистилят, званий ВлголовиВ» (teles), i кiнцевий ВлхвостикиВ» (guenes) не використовують i виливають, оскiльки вони мiстять багато небажаних ароматичних речовин.

Друга перегонка вимагаi особливоi ретельностi i майстерностi. Вона називаiться Влбон-шофеВ» (bonne chaaffe), що означаi Влдобре нагрiванняВ». Протягом 12 годин повiльно i акуратно знов перегонюiться спирт-сирець. Як i при першiй дистиляцii, зберiгаiться лише одне ВлсерцеВ». Лише цей спиртний розчин фортецею вiд 69 до 72 градусiв надалi витримуватиметься. Наступний важливий етап тАУ витримка коньяку.

Вважають, що вона i вирiшальним фактором для досягнення напоiм вищоi мiри якостi.

Коньяк витримуiться в 350-лiтрових дубових бочках вiд 3 до 25 рокiв i бiльше. Матерiал, з якого зробленi бочки, маi особливе значення. У коньяках мiститься близько 500 компонентiв, а в дуже старих тАУ бiльше 2000. РЖ всi вони переходять в спирт вiд дуба.

Виробництво бочок тАУ само по собi цiла наука. Роблять чинять iх iз дуба лiсiв Лiмузена, що знаходяться в 150 кiлометрах на схiд вiд мiста Коньяк, а також дуба, що вирiс в лiсi Тронсе. Бочки виготовляють без iдиного цвяха. Вважаiться, що чим старiше бочка, тим вона коштовнiша. Такий антикварiат цiнуiться буквально на вагу золота, його ретельно оберiгають, навiть спецiально розводять павукiв, якi обплiтають бочки павутиною i захищають iх вiд шкiдникiв

Пiсля декiлькох десятилiть експлуатацii верхнiй шар дерева усерединi бочки ВлвиробляiтьсяВ», i його акуратно зiскоблюють (1тАУ2 мм), пiсля чого бочка знов допомагаi народжуватися напою.

Термiн зберiгання коньяку залежить вiд декiлькох факторiв i може досягати ста рокiв. При зберiганнi напiй випаровуiться iз швидкiстю 2тАУ4 вiдсотка в рiк, а також втрачаi мiцнiсть до 40В°.

Нарештi, коли, на думку експерта-дегустатора, спирт ВлдозрiвВ», починаiться, можливо, самий складний процес тАУ купажування, тобто змiшування коньячних спиртiв рiзноi витримки, рiзних урожаiв, оскiльки жоден окремий урожай винограду не може надiлити коньяк рiзноманiтних смакових i ароматичних якостей.

В кожноi фiрми (вважай, сiм'i, оскiльки виробництво коньяку, як правило, i родинним бiзнесом) i своi технологiчнi секрети, що передаються вiд батька до сина.

Спочатку зазвичай змiшують коньяки приблизно однакового вiку, вiд одного до трьох, але з рiзних виноградникiв Шаранта. Цей етап називаiться ВлПерша маркаВ» (соире premiere).

Потiм настаi етап купажування коньякiв рiзних вiкiв тАУ етап Влматеринська чаркаВ» (coupe mere) i, нарештi, завершальний етап (сoupe finale) тАУ остаточне змiшування для додання напою задуманих характеристик.

На завершення процесу вмiст спирту в коньяку знижують до 40% об., доливаючи дистильовану воду, а також додають в нього певну дозу карамелi, щоб надавати своiму напою бiльш насичений колiр. Ця операцiя цiлком закiнчена i вiдповiдаi переконанню споживачiв, якi вважають, що чим темнiше коньяк, тим старiше. Проте ця думка абсолютна невiрна, оскiльки спиртний напiй, що провiв сорок рокiв в слабо обпаленiй бочцi, набуваi янтарного кольору, стаi майже свiтлим.

Класифiкацiя напою

Нацiональним Мiжпрофесiйним Бюро Коньяк встановленi жорсткi стандарти i система контролю вiку коньячних спиртiв. Вибираючи французький коньяк, необхiдно знати, що, наприклад, ВлНаполеонВ» тАУ не назва, а марка. Вона означаi, що кожен з вхiдних в купаж компонентiв маi витримку не менше 6 рокiв, починаючи з години ночi 1 квiтня, наступного за офiцiйним припиненням перегонки вина даного урожаю.

Якiсть коньяку визначаiться по спецiальному позначенню на етикетцi. Наступнi написи означають рiзну витриманiсть напоiв, що продаються:

V.S. (Very Special) або Trois Etoiles (ВлТри зiрочкиВ») тАУ коньяки, що мають витримку в бочцi не менше 2,5 рокiв;

V.S. О.Р. (Very Superior Old Pale), V. О. (Very Old), Reserve тАУ коньяки з витримкою в бочцi не менш 4-х рокiв;

V.V.S. О.Р. (Very-Very Superior Old Pale), Grande Reserve тАУ коньяки з витримкою в бочцi не менше 5 рокiв;

X. О. (Extra Old) Napoleon, Extra, Hors d'age, Tres Vieux, Vieille Reserve тАУ коньяки з витримкою в бочцi 6 рокiв.

Класифiкацiя коньякiв, що мають витримку бiльше 6 рокiв, заборонена. Це пов'язано з тим, що змiшування спиртних напоiв, будучи постiйною практикою, не дозволяi контролювати цей процес. Але, з iншого боку, ця заборона ускладнюi завдання споживачу, тому що за написом, наприклад, ВлX. О.В», може ховатися як 8тАУ9-рiчний, так i бiльш нiж 20-рiчний коньяк. Необхiдно пiдкреслити, що зараз не всi любителi i знавцi коньяку, а також фахiвцi коньячного виробництва роздiляють думку про те, що чим старiше коньяк, тим вiн кращий.

Як вживають коньяк

Коньяк тАУ напiй, який, як правило, подають пiсля других блюд, перед сервiровкою кави або чаю пiсля завершення обiду або вечерi. Не можна вiдчути смаку i букета коньяку, якщо пити його пiд час вживання iжi. Коньяк не охолоджують, як горiлку. Подаiться вiн кiмнатноi температури 16 В°С або пiдiгрiваiться теплом долонi в коньячнiй чарцi мiсткiстю 25 см³, що маi форму маленького бочонка. Чарка виготовляiться з тонкого бiлого прозорого скла, щоб був добре видний золотистий колiр коньяку, маi низьку нiжку i звужуiться вверху стiнки, що дозволяi краще утримувати аромат напою. Застосовуiться також кулястий келих, званий в деяких краiнах iнгалятором, мiсткiстю 100тАУ125 см³. У нього наливають 25 см³ коньяку.

Коньяк п'ють не кваплячись, в тихiй i скромнiй обстановцi, в дуже вузькому колi близьких по духу людей. Це особливий напiй, не призначений, на вiдмiну вiд шампанського, для багатолюдних i галасливих ювiлеiв, торжеств, вшановувань.

Якщо пропонують декiлька марок, то для якнайповнiшого сприйняття смакових достоiнств всiх коньякiв необхiдно обполiскувати рот теплим чаiм пiсля випробування кожного зразка. РЖснуi особливий етикет дегустацii коньяку. Зазвичай наливають 15тАУ20 см³ напою. Оптимальна температура дегустацii тАУ 20тАУ25 В°С. Тому перед дегустацiiю коньяк необхiдно потримати в чарцi близько 10 хвилин.

Насолодившись всiiю гаммою коньячного аромату, маленькими ковточками пробують напiй на смак, вiдчуваючи, наскiльки добре вiн (смак) поширюiться в ротi, справляючи враження Влхвоста павичаВ» (Влguene de paonВ»), так, як нiби вiн розкриваiться в ротi.

Для приготування змiшаних напоiв використовують зазвичай ординарний коньяк. Вiн найбiльш вдало поiднуiться з молоком, вершками, морозивом, кавою, апельсиновим i лимонним соками, сиропами i лiкерами, безалкогольними газованими напоями.

Коньяк не закусюють. На худий кiнець заiдають яблуками, а краще тАУ шоколадом. Непогано, не кваплячись пригублюючи коньяк i розмовляючи з друзями, мати можливiсть насолодитися також чашкою чорноi кави.

Коньяки Росii i краiн, що входили до складу СРСР

Росiя маi давнi традицii по виробництву мiцних алкогольних напоiв типу коньяк. По архiвним документах встановлено, що перший коньяк в Росiйськiй iмперii був отриманий в 1865 роцi в р. Кутаiси, тобто на 44 роки ранiше офiцiйноi реiстрацii контрольованоi назви ВлконьякВ» у Францii.

До виникнення вiтчизняного коньячного виробництва в Кизляре (Терськая область) iснувало виробництво виноградного спирту. З сорту винограду ВлАлий ТерськийВ», що даi вино низькоi якостi, винороби Кизляра готували виноградну горiлку тАУ ВлкизляркуВ», що нагадуi пiсля витримки в бочках коньяк. Готувалася вона примiтивним способом.

Першi заводи по виробленню коньякiв були органiзованi на Кавказi в 188 1 роцi в Кизляре i Тбiлiсi, в 1890 роцi тАУ в РДреванi. Виробництво коньяку виявилось настiльки вигiдною справою, що протягом 5 рокiв на Кавказi виникло бiльше 10 коньячних заводiв. Одночасно було органiзовано коньячне виробництво в Бесарабii i Кишиневi.

Найбiльш крупними монополiстами вина i коньяку Росii, були Д. 3. Сараджiшвiлi i Н.П. Шустов. Фiрма Д. 3. Сараджiшвiлi розробляла технологiю коньячного виробництва, використавши французький досвiд. Коньяки росiйського виробництва широко поставлялися за кордон. Так, грузинськi коньяки Сараджiшвiлi в Росii i за кордоном неодноразово нагороджувались: з 1890 року по 1901 рiк ним було присвоiно 12 рiзних медалей i дипломiв.

Недостатнiй досвiд в приготуваннi цих напоiв, вiдсутнiсть належного обладнання створювало перепони розвитку виробництва коньякiв i покращенню iх якостi. Певноi, точно встановленоi технологii цього напою у той час не iснувало.

Перша свiтова вiйна, революцiя i громадянська вiйна привели до згортання коньячного виробництва, яке почало знову розвиватися лише пiсля 1924 року. У 1936 роцi були затвердженнi iдинi технологiчнi правила виробництва коньякiв, в 1940 роцi розроблена детальна технологiя. У 1948 роцi коньячне виробництво видiлилося в самостiйну галузь виноробноi промисловостi. До 1988 року в СРСР вироблялося 73 назви марочного коньяку i 3 марки ординарних коньякiв. Багато iз них на мiжнародних дегустацiях були удостоiнi золотих i срiбних медалей.

Основними районами коньячного виробництва в СРСР являлись наступнi:

Росiя. Виробництво коньячних спиртiв в Росiйськiй Федерацii здiйснюiться в Дагестанi, Ставрополi, Краснодарському краю, в Чечнi i РЖнгушетii. Поряд з ординарними випускаються марочнi напоi, якi неодноразово нагороджувалися на мiжнародних конкурсах вин золотими i срiбними медалями, а коньяк Кизляр був удостоiний вищоi винагороди тАУ Гран При.

Украiна. Виробництво коньячних спиртiв на Украiнi було освоiне в Одеськiй i Херсонськiй областях, в Закарпатськiй областi, а також в Криму.

На мiжнародних конкурсах вин марочнi коньяки Украiни неодноразово нагороджувалися золотими i срiбними медалями.

Грузiя. Основними районами виробництва коньячних виноматерiалiв i Кахетiя, РЖмеретiя, Мегрелiя, Карталiнiя. Кращими грузинськими коньяками вважаються марки Енiселi, Тбiлiсi, Сакартвело, Вардзiя. Марочнi коньяки Грузii неодноразово удостоювалися високих винагород на мiжнародних конкурсах вин.

Азербайджан. Заслуги Азербайджану в розвитку виробництва коньячних спиртiв очевиднi. На мiжнародних виставках азербайджанськi коньяки (брендi) мазкий Гек-гель, Баку, Азербайджан завоювали багато золотих, срiбних i бронзових медалей.

Молдова. Тут проводиться велика кiлькiсть висококласних коньякiв: Сонячний, Сюрпризний, Дойна, Кодру, Кишинiв, Святковий та iншi. В цiлому молдавськi коньяки завоювали понад 50 медалей на престижних мiжнародних конкурсах вин, велику частину з яких складають золотi винагороди.

Вiрменiя. Коньячне виробництво займаi у виноробствi Вiрменii значну питому вагу. Вiрменськi коньяки заслужено завоювали свiтову славу. Марки вiрменського коньяку Добiрний, Ювiлейний, Вiрменiя англiйський прем'iр-мiнiстр Уiнстон Черчилль вважав за краще iншим спиртним напоям, запасаючи в рiк по 400 пляшок.

Коньячне виробництво успiшно розвивалося також в Узбекистанi, Таджикистанi, Казахстанi, Киргизii.

Перший крупний захiд так званоi ВлперестройкиВ» тАУ урядова постанова про боротьбi з пияцтвом 1986 року тАУ з'явилося трагiчним по своiх наслiдках дилетантським експериментом М. Горбачова. Не знаючи свiтового i росiйського iсторичного досвiду з цього питання, не враховуючи економiчних наслiдкiв своii волюнтаристичноi полiтики, цей горе-керiвник привiв до катастрофи вiтчизняну спиртогорiлчану промисловiсть, спричинив широке невдоволення кожноi свiдомо розумiючоi людини.

Розпад СРСР, що послiдкував потiм, зруйнував напрацьованi роками господарськi зв'язки, боляче ударив за об'iмом виробництва i збуту алкогольнiй продукцii, у тому числi i коньякiв.

Наприклад, обсяг виробництва вiрменських коньякiв скоротився в три рази в порiвняннi з ВлдоперестройнимВ» часом.

Утворення незалежних держав, встановлення ринкових стосункiв корiнним чином змiнили механiзм збуту продукцii. Ринок захлеснули пiдробки пiд якiсний продукт. За твердженням фахiвцiв, близько 80 вiдсоткiв всього коньяку, виробленого в краiнах, що ранiше входили до СРСР, i що продаiться в даний час в Росii, i фальсифiкованим продуктом, часто нiчого спiльного з коньяком не маi. Широкого розмаху досягла пiдробка коньякiв марок Святковий, Ахтамар, Ювiлейний, Васпуракан, Наiрi i ряду iнших. Виробництво фальшивок з'явилося одним з негативних моментiв вiдмiни в 1992 роцi державноi горiлчаноi монополii тАУ ще однiii помилки, допущеноi владою i виправленою в наступному, 1993 року.

Проте росiйськi спиртовики i винарi, так само як i iх колеги з краiн ближнього зарубiжжя, поступово виходять з шоку. Мало-помалу нарощуються обсяги виробництва, розробляються новi марки спиртних напоiв. Успiшно працюють в цьому напрямi молдавськi виробники коньяку, вiрменськi майстри. Останнi, наприклад, готовi запропонувати ринку своi новi розробки тАУ коньяки марок Еребунi (витримка тАУ 25 рокiв), Килi кия (витримка тАУ 30 рокiв), Спарапет (витримка 4 року, фортеця 50% об.), що володiють вiдмiнним ароматом i смаком.

Дагестанськi майстри до вiдомих марок додали новi: Стара фортеця, Кавказ.

Це вселяi упевненiсть в тому, що величезнi досягнення майстрiв коньячноi справи будуть примножуватися, а не залишаться лише надбанням iсторii.

По своiй якостi коньяки, що випускаються в Росii i краiнах ближнього зарубiжжя, дiляться на ординарнi, ординарнi коньяки спецiальних найменувань, колекцiйнi i марочнi.

Ординарнi коньяки витримуються в бочках вiд 3 до 5 рокiв; число зiрочок означаi термiн витримки. Вмiст спирту в ординарних коньяках складаi 40тАУ42%.

Ординарнi коньяки спецiальних найменувань готуються iз коньячних спиртiв 3,5тАУ4,5 тАУ рiчнiй витримки.

Коньяки колекцiйнi готуються iз марочних коньякiв, додатково витриманих не менше 3 рокiв в дубових бочках.

Марочнi коньяки витримуються в бочках зазвичай вiд 3 до 10 i бiльше рокiв. По термiнах витримки марочнi коньяки роздiляються на три групи:

1. коньяки витриманi (КВ) тАУ 6тАУ7 рокiв;

2. коньяки витриманi вищоi якостi (КВВК) тАУ 8тАУ10 рокiв;

3. коньяки старi (КС) i дуже старi (ОС) тАУ бiльше 10 рокiв.

У марочних коньяках мiститься 42тАУ57% об. спирту.

При виробництвi коньякiв КВ, КВВК i КС вирiшуiться введення в купаж молодших коньячних спиртiв:

для коньякiв групи КВ тАУ не молодше 5 рокiв витримки;

для коньякiв КВВК тАУ не молодше 6 рокiв витримки;

для коньякiв групи КС тАУ не молодше 7 рокiв витримки.

По смакових якостях всi коньяки краiн спiвдружби можна роздiлити на три групи.

До першоi вiдносяться вiрменськi, азербайджанськi, дагестанськi i узбецькi коньяки, що вiдрiзняються сильним ароматом, ванiльними тонами, пiдвищеною.

До другоi тАУ грузинськi коньяки, менш екстрактнi, легенi, свiжi, з квiтковими тонами. До цього типа можна вiднести також краснодарськi коньяки.

До третьоi групи вiдносяться украiнськi i молдавськi коньяки. Вони гармонiйнi, мають тонкий ванiльний аромат, своiрiдний букет, нiж коньяки першоi групи.

11. Огляд украiнського ринку коньяку 2005 тАУ початку 2006 рр.

Спiльний погляд

Пiсля заходу соцiалiзму i виходу капiталiзму, що викликали середньостатистичне зростання доходiв, спiввiтчизники переглянули свою алкогольну карту, поволi, Але вiрно осягаючи постулати загальносвiтовоi культури пиття. В зв'язку з цим вживання коньяку (а звiдси мiсткiсть ринку) збiльшуiться приблизно на 20% в рiк. обсяг украiнського коньячного ринку-2005 в натуральному вираженнi оцiнюiться в 2,4тАУ2,6 млн. дол., а в грошовому вираженнi тАУ в $190тАУ200 млн. (зрiст на 8,6тАУ10%). ВлДинамiка ринку вельми вражаi тим, що продовжуi закладену в останнi два роки позитивну тенденцiю. Цiкаво, що зростання ринку забезпечують агресивнi новачки, яким пiшов вже другий рiкВ», тАУ вiдмiтила Юлiя Комарова, начальник вiддiлу реклами i маркетингу Одеського КЗ. Збiльшення обсягу ринку в ВлконьячномуВ» вираженнi експерти пояснюють не лише пiдвищенням попиту, але i замiщенням легальним виробництвом тiньового сектора, а також охолодженням iнтересу украiнцiв до горiлки. ВлГрошовеВ» зростання ринку обумовлюiться витком iнфляцii (спiввiдношення гривнi до iвро), а також залежнiстю вiтчизняноi коньячноi iндустрii вiд постачань сировини (iз ближнього i далекого зарубiжжя), пляшки, пробки, примноженням рекламних бюджетiв i так далi.

В майбутньому учасники ринку очiкують тотального пiдвищення всiх ВлконьячнихВ» показникiв: об'iмiв вживання i виробництва (у натуральному i грошовому вираженнi), собiвартiсть i рентабельностi, цiн i квот, митних зборiв на сировинi, вiдрахувань на рекламу i так далi. Що до вартостi лiцензii на розлив коньяку, то вона вже в 2005 р. зросла в 10 разiв.

Не обiйшлося на коньячному ринку i без сенсацiй. Так, один з найбiльших дистриб'юторiв Украiни тАУ 000 ВлТД ВлМегаполiсВ» (горiлчанi ТМ ВлБлаговВ», ВлХортицяВ» i ВлМедовухаВ», вина Феодосiвського ЗМВ, обiг-2005 -$158,4 млн) в липнi-2006 приступаi до будiвництва коньячного заводу в Криму (5 км. вiд Феодосii). Це спiльний проект iз компанiiю L'Empire du vin (Францiя, рiк випуску тАУ 2005-й), iнвестицii в який складають майже $25 млн. Потужнiсть пiдприiмства, де першi три роки розливатиметься коньяк iз 3-х i 5-рiчних французьких спиртiв, складаiться з 1,5 млн бут. 0,5 л/мес. Створити власне коньячне виробництво ВлМегаполiсВ» вирiшив пiсля вiдмови Одеського КЗ вiдновити контракт на ексклюзивну дистрибуцiю продукцii ТМ ВлШустовВ». Своi коньяки ВлМегаполисВ» маi намiр представляти в цiнових сегментах, аналогiчних ВлшустовськимВ», збираючись за три роки зайняти не менше 14тАУ18% ринку. Експерти вважають, що при заявлених iнвестицiях можна досягти поставленоi мети, наводячи приклад успiшноi ринковоi долi ТМ ВлЖан-ЖакВ».

ВлЦифровеВ» виробництво

За даними провiдних гравцiв, за 2005 р. в Украiнi було ВлзаконноВ» розлито понад 2,39 млн. дав коньяку, що на 21,1% (бiльше 0,42 тис. давл) перевищуi показники 2004 року. Коньячну iндустрiю Украiни сьогоднi представляють близько 15 пiдприiмств, забезпечуючи ринок продукцiiю пiд власними ТМ, або що працюють по ботлерським контрактах. Отже, п'ять коньячних заводiв працюi в АР Крим, чотири тАУ в Одеськiй областi, два тАУ в Закарпатськi, поодинцi тАУ в Днiпропетровськiй, Донецькiй, Херсонськiй, Миколаiвськiй областях.

В авангардi коньячноi галузi виступаi Одеський коньячний завод (ТМ ВлШустовВ»), що випустив 530 тис. дол. коньяку, що приблизно на 2% (9 тис. дал) перекриваi рiвень 2004 р. Доля в галузевому виробництвi перевищила 22,1% (данi представленi учасниками ринку). У 2006 р. завод плануi пiдвищити обсяг виробництва на 35тАУ40% (до 610 тис. дол.), що дозволить ще мiцнiше освоiтися у всiх цiнових нiшах ринку. Обсяг iнвестицiй ОКЗ в 2005 р. досяг 50 млн. грн., у тому числi на модернiзацiю виробництва пiшло майже 6,7 млн. грн. Засоби використанi для реконструкцii лiнii розливу коньяку i ЛВРЖ, придбання бочок i будiвництво високотехнологiчного виноробницького заводу. У 2006 р. запланована перекурка 2700 тис. дав виноматерiалiв, для цього помiщений договiр на доставку 2600 тис. дав, якi будуть закладенi на витримку коньячних спиртiв. На даний час перекурено вже бiльше 1600 тис. дав виноматерiалiв (ранiше в середньому перекурювалось 1100 тис. дал/год).

Пiд ТМ ВлШустовВ» на ринок Украiни поставляiться 11 найменувань ординарних i марочних коньякiв, що займають всi цiновi сегменти. До речi, першi марочнi коньяки, наприклад, ВлЧайкаВ», були випущенi Одеським КЗ ще в 1952 р. А першi колекцiйнi коньяки тАУ ВлЗолотий ДюкВ», ВлКиiвВ», ВлУкраiнаВ», ВлРусьВ» разливаються iз 1992 р. РД в Коньячному будинкуВ» ШустовВ» i елiтнi коньяки, якi випускаються вже бiльше 50 рокiв. Основа для виготовлення знатних коньякiв багаторiчнi спирти тАУ справжнiй Золотий фонд Одеського КЗ. Цi дорогоцiннi спирти чекають свого зоряного розливу в цехах витримки пiдприiмства. Парк дубових бочок Одеського КЗ сьогоднi налiчуi 15 000 одиниць. Необхiдно вiдзначити, що в нинiшньому роцi пiдприiмство поповнить асортимент ТМ ВлШустовВ» ще однiiю коньячною позицiiю, яка ВлвiллiтьсяВ» в цiновий сегмент 25тАУ30 грн., а також пiд ВлпарасольколюВ» ТМ ВлФранцузький БульварВ» виведе двi новi позицii коньякiв категорii VS i VSOP, що отримали brandname ВлФранцузВ». Крiм того, свою просвiтлену увагу ВлшустовцiВ» звертають на перспективний премiальний сегмент, оскiльки, як вiдзначаi Юлiя Комарова, Влсьогоднi в Украiнi воiстину справдi гiднi елiтнi коньякiв не так вже багато через нестачi старих колекцiйних спиртiв у бiльшостi вiтчизняних виробникiв. Адже такi коньяки, як ВлЗолотий ДюкВ», можуть на мiжнародних конкурсах упевнено вiдстоювати право називатися ВлконьякомВ». А наявнiсть подiбних коньякiв в асортиментi пiдвищуi престиж всiii продукцii пiдприiмства i говорить про його багату iсторичну спадщину i справжнiсть продуктуВ».

АПФ ВлТаврiяВ» (Перший Национальний Виноробницький Холдинг) хоч i граi другу скрипку в галузевому ВлоркестрiВ» (доля в галузевому розливi бiльше 21,8%), проте в 2005 р. продемонструвала високу динамiку зростання, пiднявши показники на 23%, що вiдповiдаi обсягу в 523 тис. дал коньяку. Як повiдомляi керiвництво ПНВХ, За 12 мiсяцiв 2005 р. всi торговi марки, що входять в портфель Першого Нацiонального, показали прирiст продажi, зокрема: обсяги реалiзацii коньякiв ТМ ВлТаврiяВ» в 2005 р. пiдвищилися на 19,5% (у грошовому вираженнi) i на 8,4% тАУ в натуральном, а премiальною ТМ А1ехх тАУ на 49% (у грошах) i на 41% (у ВлнатурiВ»). Спiльний об'iм продажiв ПНВХ в 2005 р. зрiс на 31% вiдносно показникiв 2004 р.

Портфель АПФ ВлТаврiяВ» сьогоднi включаi вiсiм сильних брендiв. Причому в 2005 р. асортимент цього виробника не змiнювався, проте цiна на продукцiю ТМ ВлТаврiяВ» збiльшилась в середньому на 20%. Такий крок мотивований принциповими змiнами в оформленнi лiнiйки марочних коньякiв ВлТаврiяВ», ВлОрiанаВ» i ВлКаховкаВ», для яких була розроблена оригiнальна пляшка i овальнi подарунковi тубуси. Це дало можливiсть дистанцiювати марочнi коньяки вiд ординарноi групи (ранiше вони розливалися в однаковi бутилки). Тепер же зовнiшнi оформлення марочних коньякiв i цiнове позицiювання цiлком вiдповiдаi сутi благородного напою. У поточному роцi ПНВХ маi намiр збiльшити частку АПФ ТаврiяВ» з 22% до 25%. Даний рубiж буде подоланий забезпеченням високоi якостi i стопроцентноi присутностi коньякiв Холдiнга у всiх цiнових сегментах. ВлТака полiтика даi позитивнi результати i дозволяi запобiгти конкуренцii як по якiсних, так i по цiнових параметрахВ», тАУ констатуi Геннадiй Кулжiнський, директор по маркетингу ПНВХ.

Замикаi перше коньячне трiо АП ВлУжгородський коньячний заводВ», що розлив в 2005 р. 269 тис. дал коньяка, що на 3% ВлпереганяiВ» показник 2004 р. тАУ 262 тис. дав (доля у всеукраiнському розливi тАУ 11,2%).

Наступну таку шеренгу ведучих украiнських коньячникiв очолюi ЗАТ ВлАлефвiнальВ» (ТМ ВлЖан-ЖакВ» i ТМ ВлКлiнковВ»), що зайняв четверте мiсце в галузевому рейтингу (10,8%). Спiльний об'iм розливу цього коньячного ВлгаргантюаВ» в 2005 р. досяг вiдмiтки 260 тис. дал (у структуру входят 000 ВлАлеф-Виналь-КрымВ», смт Багерово, АР Крим i 000 ВлАтлантiсВ», м. Днiпропетровськ), що майже на 30% перевищило виробничий пiдсумок 2004 року. Сьогоднi асортимент ТМ ВлЖан-ЖакВ» складаiться з семи позицiй i займаi цiнову нiшу 15тАУ32 грн. Лiнiйка ТМ ВлКлiнковВ» включаi дев'ять найменувань, ВлКлiнков Family CollectionВ» тАУ три. Данi трейд-марки представленi у високо цiновому i премiальному сегментах тАУ 50тАУ180 грн. З середини травня 2006 р. компанiя плануi вихiд на ринок коньяку тАУ новинки вiд ТМ ВлЖан-ЖакВ» в цiновий категорii саб-премiум.

ВАТ ВлЗеленiй ГайВ», що показав за минулий рiк, запаморочливий виток розвитку, провiв 224 тис. дал коньяку i вiдзначив зростання об'iмiв на 110% по вiдношенню до показника 2004 р. Доля в галузевому розливi досягла 9,35%. Феномен ТМ ВлГрiнвiчВ», виведеною ЗАТ ВлЗелений ГайВ» на ринок Влпiд завiсуВ» 2004 р., аналiтики обумовлюють не лише вдалим ВлрозлученнямВ» iз компанiiю ВлГетьманВ» (що нинi працюi з однойменною ТМ в Молдовi), але i енергiйною дистрибуцiiю, широкою промо-пiдтримкою, що викликали стрiмке зростання продажу i розширення ринковоi долi. Сукупнiсть цих факторiв даi ВлГрiнвiчуВ» карт-бланш на успiх i в прийдешньому.

Завод марочних вин i коньякiв ВлКоктебельВ» (пiдроздiл компанii ВлСоюз-вiктанВ») розлив минулого року 192 тис. дал, перевищивши показник 2004 р. на 12%, коли було випущено бiльше 170 тис. дал коньяку. Доля в компанii в галузевих об'iмах перевищила 8%. Коньяки ТМ ВлКоктебельВ» молодi (у тому числi дебютант-2005 тАУ ВлФаворитВ»), марочнi i старi колекцiйнi сьогоднi представленi у всiх цiнових сегментах. Прiорiтетний вектор розвитку компанii в останнi роки спрямований на вдосконалення власноi виробничоi бази. Крiм того, ВлКоктебельВ» завоював репутацiю марки-новатора, оскiльки вже на початку 2005 р. представив новi продукти в iнновацiйному дизайнi тАУ незвичайною для коньякiв пляшцi, увiнчанiй вперше в Украiнi ковпачком ВлгуалаВ» (для молодих коньякiв), що стало додатковою гарантiiю захисту вiд фальсифiкацii. В кiнцi 2005 р. на прилавках роздрiбна влаштувався новий, але при цьому витриманий 15-рiчний коньяк ВлКоктебельВ». Стартувала i новинка-2006 -30-й коньяк (група дуже старих коньякiв).

Крутий, майже 100-й злiт виробничих об'iмiв здiйснив ЗАТ ВлЖовтневий винно-коньячний заводВ»: iз 56 тис. дав (показник 2004 р.) до 107 тис. дав (розлив 2005 р.).

ГП ВлСiмферопольський виноробний заводВ» працюi як Влна себеВ», так i за ботлерскою схемою (ТМ ВлЖЗЛВ», ТетьманВ», ВлАй-петрiВ» i iн.). За даними

керiвництво пiдприiмства, в 2005 р. Сiмферопольський ВЗ виробляв 141 тис. дал продукту, що на 28% перевищуi рiвень 2004 р., що склав 110 тис. дал в 2006 р. компанiя презентуi новий семирiчний марочний коньяк ВлСкiфВ». Втiм, експерти вiдзначають якусь хвилеподiбнiсть розвитку Симферопольського заводу, пояснюючи це ВлсировиннимиВ» обставинами.

Бiлгород-Днiстровське 000 ВлВинконцернВ», що виробило 110 тис. дал коньяку, показало зростання на 4% по вiдношенню до торiшнього показника -77 тис. дал.

Спiльне русло останнiх шести коньячних виробникiв (ВлЗакарпатський садВ», Першотравневий ВЗ i iн.) в 2005 р. помiтно звузилося або зовсiм пересохло (наприклад, АФ ВлМагарачВ»). Коньячна крапля цих виробникiв в нацiональному морi ВлважитьВ» менше 5%. Залишаiться тiшитися надiями, що ботлерськi програми або (що ще краще) iнвестицii iмущих свiту цього не залишать цi пiдприiмства напризволяще, адже серед них i справжнi данi технологiчнi маестро вино- i ВлконьякоделiяВ».

В цiлому, незважаючи на негативнi явища рiзнiй етiологii хвороби, що викликають зростання украiнськоi коньячноï iндустрii, бiльшiсть заводiв збiльшують об'iми розливу високоякiс

Вместе с этим смотрят:

10 интересных фактов о пищевых продуктах окружающих человека

Development of technology of crude smoked sausage

Алкогольные напитки

Анализ ведения технической документации на предприятиях питания

Анализ качества молочнокислых йогуртов