Нацiональний дендрологiчний парк "Софiiвка"

Софiiвка (парк)

План-схема парка

Нацiона́льний дендрологiчний парк ВлСофiiвкаВ» (укр. Софiiвка) тАФ парк, навчально-дослiдницького iнституту Нацiональноi академii наук Украiни, розташований в пiвнiчнiй частинi мiста Умань Черкаськоi областi Украiни, на берегах рiки Каменка.

Кожен рiк його вiдвiдуi близько 500 тисяч людей. Площа тАФ 179,2 га. ВлСофiiвкаВ» являiться памятником ландшафтного типу свiтового садово паркового мистецтва кiнця XVIII тАФ першоi половини XIX сторiччя. В нiй ростн бiльше 3323 таксонiв (видiв, форм, сортiв, культиварiв) мiських i екзотичних дерев i кущiв, серед них: болотяний кипарис, сосна Веймутова, тюльпанове дерево, платан, гинго, багато iншого. Виданий каталог рослин в якому нараховуiться 1994 таксона, iз них 1220 деревних i 774 травянистих рослин, в тому числi 25 таксонiв горiшника, 24 тАФ букiв, 41 тАФ елей, 100 тАФ лiан, 320 тАФ троянд, 57 тАФ рододендронiв, 376 тАФ грунтопокривних i 98 тАФквiткових рослин. В 2007 году колекция раслин парку включала 2103 таксона деревних i 1212 травянистих. Парк ВлСофiiвкаВ» заснований в 1796 роцi хазяiном города Уманi, польским магнатом Станiславом Потоцьким, назван в честь його дружини Софii Вiт-Потоцькоi i подарований iй до дня народження в травнi 1802 року. Автором топографiчного i архитектурного проекту i керiвником будiвництва парку був польский вiйськовий iнженер Людвiг Метцель, а всi роботи в парку виконували крiпаки Уманi.

Парк був виконаний в майже безлiсною мiсцевостi, роздiленою рiчкою Каменкою, балками i каньйонами, которi врiзались в гранiт, часто виходящий на поверхню. При создании парка вмiло використовувався рельеф, Але без намiченого плану. Постановою Совнаркома УРСР N26/630 вiд 18 травня 1929 року ВлСофиiвкаВ» была проголошена державним заповiдником. В 1945 року парк получаi полну назву ВлУманський державний заповiдник ВлСофiiвкаВ». В 1949 году створюiться декоративний розсаднiк на площi в 20 га. Активно проводяться роботи по ремонту i реставрацii малих архiтектурних форм, дорожньо-алейноi системи, скульптур парка.

Головна композицiя парку проходе по руслу Каменки, де споруджений ряд самостiйних басейнiв i прудiв: Верхнiй тАФ 8 га, Нижнiй тАФ близько 1,5 га , водопади (один iз них 14 м висотою), шлюзи, каскади, пiдземна рiка Ахеронт (довжина 224 м). Парк прикрашаi скали (Левкадска, Тарпейска), гроти (Венери, ВлОрешекВ», ВлСтраха и сумнiвуВ»), павiльйони (Флори, Розовий). В 1972 роцi до ВлСофiiвкиВ» приiднують територiю площею 5,1 га, яка ранiше належила вiйсь ковiй частинi. З 1991 року парк здобуваi статус науково дослiдницького закладу НАН Украiни. При вхiдi на територiю парку , злiва, зразу же за входною башнею розташована горка, обсаженна можевельником, туями i ялинами. 28 лютого 2004 року Указом Президента Украiни № 249/2004, дендрологiчний парк здобув статус нацiонального закладу i став називатися Нацiональним дендрологiчним парком ВлСофiiвкаВ».

Парк починаiться з головного входу по вулицi Садовiй. За ним iде центральна алея. Башнi головного входу, споруда в 1850тАФ1852 роках. Дом творiння вчених Нацiональноi академii наук Украiни. Це будинок маi оригiнальну архiтектуру, а на вершинi споруди тАФ виникла площадка. Крiм музею в Домi творiння вчених i готель на 45 человек, ресторан, сауна.

Перед павiльйоном Флори, справа, знаходится джерело тАФ ВлСеребряние ключиВ». Оформлення його зроблено в античному стилi. Це пiдковоподобне споруда iз граниту, на краях якого двi вази з декоративними рослинами. В середнiй частинi вертикальноi стiнки вмонтованi декорированi бронзою трубки, iз котрих тече ключева вода. Фонтан ВлСеребряные ключиВ» був споруджений в 1974 роцi по проекту киiвського архiтектора Лопушинськоi на мiстi будки з желiзною трубою для випуску води, котра стояла тут с 1850 року.

Справа вiд павiльйону ВлФлораВ» знаходится дослiдницький iз гранiтних клiноподiбних камнiв арочного своду так называемий Венецианський мiст. В серединi Нижнего озера iз широко розкрытою пащею змii, iзвивающейся на каменi, бi стовб води тАФ фонтан ВлЗмiяВ». Вода поступаi в фонтан по подземному водопроводу виложеному iз гранiтного глаткого камення.

Видовий склад дендропарку представлений такими видами рослин

1) Метасиквоя (лат. Metasequoia)

Метасеквоя (лат. Metasequoia) тАФ рiд хвойних дерев родини Кипарисовi (Cupressaceae), ранiше вiдносилися до старiйшоi родини Таксодiевi (Taxodiaceae).

Вяз Гiрський (Ulmus scabra) Росте в змiшаних широколистових лiсах на холмах i в горах.

Клен татарський , або Чорноклен (лат. Ácer tatáricum) тАФ листопадне дерево родини Кленових iз Европи i Схiдно-Западноi Азii. РЖнодi культивують в якостi декоративних насаджень в садах и парках.

Береза жовта, Даурська береза (лат. Bétula costáta) тАФ вид дерев роду Береза. Маi приналежнiсть до числа розповсюджених деревних порiд на територii Росii. Росте береза жовта в першi роки життя швидко. Дожива до 200 тАФ 250 лет.

Горобина плакуча Sorbus aucuparia L.) Мiсцевi назва тАФ грабина, горобина. Невисоке дерево або кущ родини розових (Rosaceae) до 15 м заввишки з гладенькою сiрою корою та густою кроною. Молодi гiлочки сiрувато-червонi, опушенi, з великими пухнастими бруньками. Листки опушенi (10-20 см завдовжки), черговi, непарноперистi, складаються з 9-15 ланцетних або довгастих, загострених, зубчастих по краю листочкiв. Квiтки численнi, зiбранi в складнi щиткоподiбнi суцвiття, всi частини яких опушенi. Квiтколоже, урноподiбноi форми, шерстисто-повстисте або голе; чашечка з п'ятьма широкотрикутними вiйчастими чашолистками. Вiночок бiлий (0,8-1,5 см у дiаметрi), пелюсток п'ять, тичинок багато, маточка одна, стовпчикiв три, зав'язь нижня. Плiд тАФ кулястий, оранжево-червоний.

Горобина звичайна росте в пiдлiску або другому ярусi хвойних, мiшаних, зрiдка листяних лiсiв, па лiсовик галявинах i узлiссях. Тiньовитривала, морозостiйка рослина. Цвiте в травнi, плоди достигають у вереснi. Поширена на Полiссi, в пiвнiчнiй частинi Лiсостепу, а також у Карпатах, гiрському Криму. В культурi вирощують по всiй Украiнi, крiм степових районiв. Заготовляють у Волинськiй, Ровенськiй, Житомирськiй, Киiвськiй, Чернiгiвськiй, Сумськiй, Закарпатськiй, Львiвськiй, РЖвано-Франкiвськiй, Чернiвецькiй областях, у гiрських районах Криму. Запаси сировини значнi.

Сосна́ ве́ймутова, або бiла восто́чна (лат. Pínus stróbus) тАФ рослина, крупне дерево роду Сосна родини Сосновi. Дерево висотою 40-50 м i дiаметром стовбура до 1,5-2 м з ажурною кроной, образованой тонкими гiбкими гiлками. Кора гладка, свiтло-сiра, у старих дерев темнii i внизу розстрiскуiться. Хвоя по 5 шт. в пучке пряма, гiбкая, тонка i мяка, не дуже довга (7-12 см), голубовато-зелена. Шишки довжиною 10-20 см. Насiння тАФ 6-7 х 3-4 х 2,5-3 мм. Сосна Веймутова тАФ швидко ростуща порода, особливо в вiцi до 40-50 рокiв.

Латаття жовте, кубишка жовта (Nuphar lutea) латаття жовте у часи Днiпровських плавнiв дiйсно було дуже поширеною водяною рослиною. Настiльки поширеною, що у багатьох мiсцях на протязi з липня по жовтень люди навiть заготовлювали ii кореневища! У нашi часи вченi виявили в iх складi багато алкалоiдiв, дубiльних сполук, сахарозу, метарабiнову кислоту, багато крахмалю. В насiннi тАУ 0,1% алкалоiдiв, у квiтках тАУ глiкозид серцевоi дii. У Конських та Базавлуцьких плавнях латаття жовте росло по рiчкових затоках, старицях, озерах. Цвiтiння припадало на перiод з червня по вересень. За народними прикметами його початок тАУ 2-й або 3-й день русального тиждня (останнiй тиждень перед святом Трiйцi). На вiдмiну вiд латаття бiлого, плоди латаття жовтого (до 10 см) дозрiвали над, а не пiд водою.

Вiльха чорна, Вiльха клейка (Alnus glutinosa (L.) Gaerth.) тАФ Дерево родини березових (Betulaceae) (10-30 м заввишки) з невеликою яйцеподiбною кроною i струнким стовбуром, вкритим темно-бурою трiщинуватою корою. Молодi пагони зеленуватi, триграннi, гладенькi або з рiдким опушенням, клейкi. Бруньки, як i молодi листки, клейкi, тугi, на коротких нiжках. Листки оберненояйцеподiбнi або округлi (4-10 см завдовжки, 3-9 см завширшки), часто на верхiвцi з виiмкою, при основi ширококлиноподiбнi, зубчастi, листки темно-зеленi, гладенькi, блискучi, з нижнього боку свiтлiшi, з пучками волоскiв у кутках жилок. Квiтки одностатевi, тичинковi тАФ зiбранi в кiнцевi пониклi сережки (4-7 см завдовжки), оцвiтина чотирироздiльна, тичинок чотири, квiтка зовнi прикрита червонувато-бурою лускою, до нижньоi частини якоi зсередини приростають один-два приквiтки. Маточковi квiтка у двоквiткових дихазiях, зiбранi на розгалуженому безлистому квiтконосi, гiлочки якого поступово видовжуються (вiд 5 до 20 мм) . Приквiтки маточкових квiток при плодах дерев'янiють i утворюють луски тАФ ВлшишечкиВ» (2 см завдовжки). Оцвiтини немаi, зав'язь нижня, двогнiзда. Плiд плоский червоно-бурий яйцеподiбний горiшок (до 2 мм у дiаметрi). Вiльха чорна росте на лiсових низинних болотах, по берегах рiчок, бiля джерел, утворюючи чистi або мiшанi насадження, так званi вiльшняки. Тiньовитривала, морозостiйка рослина. Цвiте у квiтнi тАФ травнi. Поширена майже по всiй Украiнi, особливо на Полiссi, менше в Лiсостепу i Карпатах, рiдко трапляiться в Степу, здебiльшого по берегах великих рiчок, бiля гирла Днiстра, у плавнях Бугу i Днiпра, на березi Днiпровського лиману. Вiльхи займають 4,2 % державного лiсового фонду Украiни. Райони заготiвель тАФ Волинська, Рiвненська, Житомирська, Киiвська, Чернiгiвська, Сумська, Хмельницька, Полтавська, Львiвська, РЖвано-Франкiвська, Чернiвецька областi. Запаси сировини значнi.

Катальпа гарна (Catalpa Scop.) - високе дерево з гарною декоративною кроною, належить до сiмейства бигнониевых. На тлi iнших порiд видiляiться бiльшими ясно-зеленими листами серцеподiбноi форми. У суцвiттях, небагато схожих на конскокаштановые, до 100 бiлих запашних квiток. Плодолистики iх зрослi, у серединi покритi оранжево-жовтими полосочками й пурпурно-фiолетовими точечками. Пiсля цвiтiння утворяться довгi круглi стручковидные плоди, що висять. Унiкальне дерево, привезене з Мексики. Його цвiт нагадуi каштановий, а бiля широких листкiв звисають довжелезнi стручки.

Мак калiфорнiйський (Eschscholzia californica Cham) Квiтки маку сприяють швидкому засипаню i подовжують фазу глибокого снуiл. Народна медицина маi багатовiковий досвiд застосування квiток ешшольцii як сильний заспокiйливий засiб .

Лiщина деревовидна Corylus colurna L. рослина родини березових (Betulaceae). Кора тАФ темно-сiра з характерними сочевичками.

Гiлки дугоподiбно розходяться в рiзнi боки, утворюючи оберненоконусоподiбну крону. Пагони й молодi листки опушенi. Бруньки заокругленi з вiйчастими лусочками. Листки тАФ черговi, оберненояйцеподiбнi, широкi (7-16 см завдовжки i 4-8 см завширшки), при основi скошеносерцеподiбнi, нерiвномiрно зубчастi, на коротких черешках.

Тичинковi квiтки без оцвiтини, зiбранi у видовженi (3-5 см завдовжки) сережки, луски iх густо опушенi, а голi пиляки мають вгорi характерний пучок волоскiв.

Маточковi квiтки у двоквiткових розвилках, що розмiщенi в пазусi покривноi луски i прихованi в черепичастiй кулястiй бруньцi, з якоi виступають червонуватi приймочки.

Плiд тАФ горiх (15-20 мм у дiаметрi) у зеленiй дзвоникуватiй обгортцi, вкритiй оксамитовим пушком.

Лiщина цвiте у березнi тАФ квiтнi, плоди достигають у серпнi.Лiщина росте в пiдлiску листяних i мiшаних лiсiв.Тiньовитривала рослина.

Поширена по всiй Украiнi, крiм крайнього пiвдня. Можлива в культурах. Райони заготiвель тАФ Киiвська, Вiнницька, Сумська, Полтавська, Кiровоградська, Черкаська областi, пiвденна частина Волинськоi, Рiвненськоi та Житомирськоi областей.

Явiр (Acer pseudoplatanus) тАФ дерево родини кленових з великим п'ятилопатевим листям; до iнших назв належать також бiлий клен, осокiр, клен-явiр, клен несправжньоплатановий, клен туполистий.

Поширений по всiй РДвропi, Малiй Азii. В Украiнi найчастiше трапляiться у Галичинi, на схiд вiд Збруча тАФ рiдше.

РЖз помiж листяних видiв дерев явiр i фактично деревом-пiонером на гiрськолiсових та субальпiйських висотах. Явiр належить до видiв дерев iз широкою екологiчною амплiтудою та як домiшка зустрiчаiться практично на всiх висотних рiвнях лiсу. Але в деяких масивах Карпат явiр утворюi чистi насадження. У горах вiн часто пiднiмаiться вище за бука i досягаi висоти смереки. Переважно росте у мiшаних яворово-букових, яворово-буково-ялицевих тощо лiсах на схилах гiр (Карпати, Медобори, Гологори, Опiлля, Розточчя тощо).

Вiд назви цього дерева утворено чоловiче iм'я Явiр (наразi поширене переважно серед пiвденних слов'ян), рiзноманiтнi прiзвища, назви населених пунктiв (найчастiше на територii розселення захiдних та пiвденних слов'ян, а також в Галичинi та Закарпаттi).

Явiр тАФ велике листяне дерево, що досягаi 20-35 метрiв у висоту, з широкою куполоподiбною кроною. Стовбур товщиною 90-110 см. Досягаi вiку 500 рокiв.

На молодих деревах кора гладенька i сiра, але з вiком стаi грубшою i вiдшаровуються лусочки, показуючи внутрiшнi шари кори вiд блiдо-коричневого до рожевуватого кольору.

Деревина бiла, важка.

Листя

Листя супротивне, 10-25-сантиметровоi довжини й ширини, з 5-15-сантиметровими черешками, з 5 прожилками, пальчато-лопатеве, з зубчастими краями, темно-зелене; деякi види мають листя пурпурного, багряного або жовтуватого вiдтiнку.

Квiти

Однодомнi жовто-зеленi квiти з'являються навеснi на 10-20-сантиметровий висячих китицях, по 20-50 квiток у кожному суцвiттi.Цвiтiння в травнi, пiсля того, як розвиваються листки.

Насiння

5-10-мiлiметровi в дiаметрi насiнини розташованi попарно в крилатках. Крила розходяться пiд кутом 45-40 градусiв i довжиною до 5 см. Крильця дозволяють насiння при падiннi летiти, обертаючись за вiтром, це допомагаi iм поширюватися на велику вiдстань вiд батькiвського дерева. Насiння дозрiвають восени, приблизно через 6 мiсяцiв пiсля запилення. Плодоносить явiр майже щорiчно, однак багатий врожай можна спостерiгати лише раз на 2-3 роки.

Коренева система

Коренева система неглибока (до 1,5 м.), без стержневого кореня, компактна, розгалужена у верхньому шарi ТСрунту.

Клен Цукристий (Acer saccharum) Висота 3-рiчна 2-3,5 м висота дорослого дерева до 25 м. Походження i холодостiйскiсть дуже поширений в Пiвнiчнiй Америцi, зустрiчаiться майже по всiй Канадi та США, листок цього клена i на прапорi Канади походить зi схiдноi та центральноi частини США, та сусiднiх штатiв Канади 35-ти градусний мороз витримуi без пошкоджень.

Зовнiшнiй вигляд маi пiрамiдальну або елiпсовидну форму, коли молоде з вiком набуваi овальноi чи округлоi форми висота тАУ 20-25 метрiв, але може бути i до 40-а нормально росте у молодому вiцi, але з вiком рiст сповiльнюiться дiаметр стовбура старого дерева досягаi 75 сантиметрiв

Листя влiтку i восени довжина i ширина листковоi пластинки тАУ 5-10 см, досить довгий черешок листя типове кленове, 5-ти лопатеве, двi лопатi бiля черешка значно меншi влiтку листя яскраво зелене зверху i знизу восени листя стаi яскраво жовтим з можливим оранжевим i червонуватим вiдтiнком

Цвiтiння i плоди цвiтiння типове як для клена плоди двокрилатки довжиною бiля 2-2.5 см, дозрiвають пiзно восени.

Культивацiя дерево добре не росте, якщо коренева зона обмежена для розгалуження просте в пересадцi i доглядi краще росте на багатих вологих грунтах чутливе до засоленостi найкраще росте пiд вiдкритим сонцем, але в тiнi теж росте.

Використання при озелененнi одне з найкращих дерев для озеленення використовуiться для озеленення просторих садиб, паркiв, скверiв, дитячих майданчикiв, студентських мiстечок.

Особливостi: на вiдмiну вiд iнших кленiв маi досить мiцний стовбур i гiлкки, стiйке до сильних буревiiв погано витримуi засоленiсть, надмiрну загазованiсть i запиленiсть, яка характерна для промислових мiст i заводських територiй на деревах протягом зими. Катальпу вирощують як декоративну рослину, а також у паркових насадженнях. Бджоли охоче вiдвiдують ii квiтки, збираючи нектар. Медопродуктивность становить 50 кг/га.

Ялиця бiла (Abies alba Mill.) (A. pectinata Lam. et DC.). - Високе дерево (25-40 м) родини соснових (Pinaceae) з вузькоконiчною загостреною кроною, що низько спущена до землi. В густих лiсостанах крона високо пiднята, стовбур цилiндричний з гладенькою тонкою темно-сiрою корою. Пагони довгi, гладенькi, сiрi з дворядно розмiщеною хвоiю. Хвоя плоска (20-30 мм завдовжки, 1,5-1,8 мм завширшки), тупа, з двома бiлими смугами зiсподу, тримаiться протягом трьох-птАЩяти рокiв. Чоловiчi шишечки овальнi (5-8 м завдовжки), поодинокi, розмiщенi у верхнiй частинi торiшнiх пагонiв. Жiночi шишечки зеленуватi, мiстять численнi насiннi i покривнi луски, розмiщенi в нижнiй частинi торiшнiх пагонiв. Стиглi шишки прямостоячi, цилiндричнi (10-15 см завдовжки i 2,5-4 см завширшки), бурi, покривнi луски iх довшi за насiннi i виступають у виглядi гострячка. Пiсля достигання шишки розсипаються, на пагонах залишаються лише iх стрижнi. Насiння (6-8 мм завдовжки) з довгим крилом, бальзамiчним запахом. Одна з основних на Украiнi гiрських лiсоутворюючих порiд, зрiдка трапляiться i на рiвнинi, утворюi чистi й мiшанi лiсостани з буком та iншими листяними породами. Тiньовитривала, вибаглива до вологостi повiтря рослина. Запилюiться у травнi. Поширена в Карпатах, зрiдка на рiвнинi в пiвденно-захiдних районах у виглядi острiвних мiсцеположень. Займаi близько 1,4% державного лiсового фонду Украiни. Райони заготiвель - Львiвська, РЖвано-Франкiвська, Чернiвецька, Закарпатська областi. Запаси сировини незначнi.

Звiробiй декоративний (Hypericum perforatum)Поширення

В природних умовах поширений практично по всiй територii Украiни на вiдкритих сухих мiсцях, на узлiссях, луках тощо. В культуру введений у рядi спецiалiзованих господарств рiзних форм господарювання, а також вирощуiться аматорами.

Ботанiчнi характеристики

В· Коренева система складаiться з тонкого кореневища i малогiллястих коренiв.

В· Стебло прямостояче, в верхнiй частинi розгалужене, висотою 30-50 см. Одна рослина утворюi одне або кiлька стебел.

В· Листки супротивнi, сидячi, цiльнокраi з численними цятками, що просвiчуються завдяки утвореним ефiроолiйним залозам. По краях листовi пластинки мають чорне забарвлення.

В· Квiти двостатевi, п'ятипелюстковi, зiбранi в волоть або китицю, видовженоовальнi, золотаво-жовтого кольору з темними крайками.

В· Плiд - тригнiзда коробочка.

В· Насiння дрiбне.

У травi рослин мiстяться дубильнi речовини (до 10- 12 %), флавоноiди (гiперозид, рутин, кверцитрин тощо), сапонiни, барвники, ефiрна олiя (0,1- 0,4 %), смолистi речовини (16- 17 %), каротин, аскорбiнова кислота тощо. Багаторiчна свiтлолюбива, невибаглива трав'яниста рослина, стiйка до низьких температур, розмножуiться насiнням. У Центральнiй частинi Украiни цвiте в червнi-серпнi, плоди достигають у серпнi-вереснi.

Вместе с этим смотрят:

"Нивхи"

32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)

4 capitals of Great Britain

About Canada

Description of Canada