ОбтАЩiкт "Скеля"
РЕФЕРАТ
ОбтАЩiкт ВлСкеляВ»
ПЛАН
РЖ. ВСТУП
РЖРЖ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Пiдготовка i будiвництво обтАЩiкта
2. Технiчнi характеристики i системи життiзабезпечення споруди
3. Призначення обтАЩiкту: факти i домисли
РЖРЖРЖ. ВИСНОВКИ
РЖV. ДОДАТКИ
V. СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ
ВСТУП
Останнiм часом iнтерес до iсторii Украiни, ii полiтичного, економiчного та соцiального розвитку, доповнюiться бажанням дiзнатися про iсторiю свого мiста, села, вулицi, окремоi споруди. РЖ на цьому шляху майбутнiх дослiдникiв чекаi багато невiдомого, а можливо i сенсацiйного.
РЖсторiя рiдного краю мiстить ще багато таiмниць. Розкриттю однiii iз них i присвячена дана робота. Метою ii i дослiдження будiвництва споруди в центрi мiста Коростень, про яку довгий час говорили, переважно, пошепки називаючи Бомбосховищем. В своiй роботi ми спробуiмо дослiдити що ж все таки за обтАЩiкт був споруджений наприкiнцi 30-х рокiв, для чого вiн був призначений, проаналiзуiмо тi таiмницi якi i зараз iснують i розкриття яких попереду.
У своiй роботi ми спираiмось на свiдчення тих не багатьох очевидцiв, яких нам вдалось розшукати, а також на небагато численнi дослiдження, якi останнiм часом зтАЩявились, зокрема, допомогла нам у нашiй роботi книга корост енського дослiдника РД. Ященка ВлКоростенський плутонВ», статтi вмiщенi в збiрнику ВлСтародавнiй Коростень i словтАЩянськi градиВ», ВлРЖсторiя стольного града КоростеняВ», В. Скуратiвського. На жаль, насправдi. невелика кiлькiсть iсторичних дослiджень, фактична вiдсутнiсть. в даний час, не тiльки учасникiв, але й свiдкiв будiвництва не дають нам можливостi повнiстю висвiтлити питання повтАЩязанi з даною темою тАУ ми лише спробуiмо узагальнити тi матерiали якi нам на даний час доступнi. А ще дана робота, на нашу думку, i лише початком дослiджень якi ми продовжимо в наступнi роки.
Кожне украiнське село, кожне мiсто маi куточок. де краса i таiмниця переплелись, тривожачи i чаруючи душi багатьох поколiнь. Смiливо таким мiсцем в Коростенi можна назвати, так звану Влкупальню княгинi ОльгиВ» - мiсце в центрi Коростеня де над лiтописним Ужем здiймаються скелi тАУ виходи знаменитого коростенського гранiту.[1]
Рис. 1 Лiтописна купальня княгинi Ольги.
Стародавнiй РЖскоростень вважаiться одним iз найдавнiших мiст Схiдноi РДвропи. Перша письмова згадка про нього вмiщена у початковому зводi Несторовоi ВлПовiстi временних лiтВ» пiд 945 рiк. Саме тодi древляни вбили киiвського князя РЖгоря за перевищення iм норми збору щорiчноi данини. Та зрозумiло, що людина зтАЩявилась на цих землях набагато ранiше. Дослiдники кажуть, що близько 10 тисяч рокiв тому в цей благодатний i незайманий край прийшли мисливцi. З камтАЩяноi 28-метровоi кручi яку з трьох бокiв оточувала вода, вони помiтили. що це найкраще i найвигiднiше мiсце для стоянки. Саме тут. згодом виросло городище пiд назвою ВлЗамчищеВ», яке було оточене подвiйним валом висотою близько 3,5 метра i мало, як свiдчать археологiчнi розкопки, двi брами. Крiм того зi сходу його прикривало болото, а з пiвночi рiчка Вiльшанка. що впадаi в Уж. Ровом шириною до птАЩяти метрiв вона була зтАЩiднана з болотом, замикаючи коло. У центрi городища стояв княжий замок, який мав третiй вал висотою чотири метри з наступною поверх нього деревтАЩяною стiнкою i двома баштами з брамами. Його площа становила 0,5 гектара.[2]
Так вже сталось, що це iсторичне, овiяне легендами мiсце зацiкавило не тiльки наших далеких предкiв, але i вiйськових у не такому вже й далекому 1936 роцi, саме тодi. як свiдчать документи i очевидцi розпочинаiться проектування, а згодом i будiвництво обтАЩiкту якому, власне, i присвячена наша робота.
Рис. 2 Через тисячу рокiв повернувся князь Мал до своii домiвки у виглядi памтАЩятника.
ПРОЕКТУВАННЯ ТА БУДРЖВНИЦТВО ОБтАЩРДКТУ
Перш за все, приступаючи до основноi частини роботи спробуiмо визначити. а що, власне за обтАЩiкт знаходиться в скелi на якiй спорудили колись свою фортецю нашi пращури.
В уявi простого коростенця ця споруда довгий час була бомбосховищем, яке мовляв побудували напередоднi вiйни. Проте таке визначення призначення даного обтАЩiкту не витримуi нiякоi критики. По-перше, якщо це бомбосховище то чому воно подiлене на невеликi за площею кiмнати? Адже зрозумiло. що його корисна площа, як бомбосховища в цьому випадку значно зменшуiться. По-друге: для чого в бомбосховищi, де люди мали перебувати ну нiяк не бiльше однiii-двох годин, цiла система життiзабезпечення розрахована на перебування людей невизначено тривалий час? РЖ нарештi, очевидно, нiхто не чув щоб бомбосховища обставлялись дорогими шкiряними меблями, як це, за свiдченнями очевидцiв було в нашому випадку. Отже версiя бомбосховища однозначно вiдпадаi. Що ж тодi будували сапери пiд командуванням знаменитого генерала Карбишева? Довгий час дослiдники вважали що в Коростенi було збудовано штаб Пiвденно-Захiдного фронту. Дiйсно: i система життiзабезпечення розрахована приблизно на сорок тАУ птАЩятдесят людей, i внутрiшня структура обтАЩiкту вказують на цей факт. Очевидно таким чином можна пояснити i наявнiсть розкiшних меблiв тАУ фронтами командували не капiтани i лейтенанти. Зрозумiлими стають i заходи безпеки якi вживались тАУ про такi споруди противник знати не повинен! Здаiться все зрозумiло тАУ штаб. Та в останнi роки зтАЩявилась iще одна версiя тАУ в Коростенi було збудовано, так званий, бункер Сталiна. Очевидно. що така версiя теж маi право на життя.
Рис. 3 Призначення обтАЩiкта збудованого в скелi до цих пiр невiдометАж
Щоб не збирались побудувати, очевидним i той факт, що хтось хто добре знав це мiсце вирiшуi безпосередньо пiд древнiм городищем збудувати укриття, втiм укриття не просте. а унiкальне за своiми параметрами i призначенням.
Висвiтлюючи питання початку будiвництва мусимо зазначити, що довоiнний перiод обтАЩiкту, тобто перiод проектування, будiвництва, та облаштування i для нас найважчим з причини вiдсутностi достовiрних матерiалiв. Навiть в наш час доступу до офiцiйноi iнформацii фактично немаi. Режим секретностi навкруги будiвництва обтАЩiкту був настiльки суворим, що до сих пiр невiдомо, хто працював на будiвництвi тАУ цивiльнi працiвники, вiйськовослужбовцi, чи увтАЩязненi.
Очевидно, що прийняття рiшення про будiвництво вiдбулось в 1935 роцi, i зрозумiло, що це рiшення приймалось на найвищому рiвнi тАУ або в Генеральному Штабi, а, можливо i самим Сталiним. Наступного 1936 року проводяться проектнi роботи, i в тому ж таки 1936 роцi розпочинаiться будiвництво, яке тривало до лiта 1939 року. дата закiнчення будiвництва нам видаiться вiрогiдною тАУ всi очевидцi твердять, що в лiто перед початком Другоi свiтовоi вiйни нiяких будiвельних робiт не велось.
Що ж стосуiться технологii будiвництва то очевидно будiвельники розпочинали не на порожньому мiстi тАУ за свiдченнями очевидцiв в скелi iснували печери, якi можливо i служили нашим далеким предкам першим житлом. Отож цi печери були буро пiдривним способом розширенi i поглибленi iз запасом по ширинi, нерiвностi якi виникли внаслiдок вибухiв бетонувались, потiм поверхня гiдроiзолювалась (трьома шарами руберойду). Пiсля цього встановлювалась стальна арматура i проводилось повторне бетонування до потрiбних розмiрiв. тут необхiдно ще раз вiдмiтити, що будiвництво проводилось в режимi сувороi секретностi. Навiть пiдтАЩiзноi дороги до обтАЩiкту не було. Та й навiщо вона? Камiнь нiкуди не вивозився, а складався бiля входу i виходу , створюючи таким чином загорожу вiд цiкавих очей. вiдпала навiть потреба побудови деревтАЩяноi огорожi. Бетон також подавався не горизонтально (тодi б дорога дiйсно була б необхiдна) а вертикально, тобто по свердловинi прокладенiй з вершини до пiднiжжя скелi. Будiвництво проводилось з двох кiнцiв одночасно. Таким чином вдалось набагато скоротити термiни виконання робiт. В результатi всiх цих будiвельних робiт в скелi утворився комплекс загальною площею близько 400 квадратних метрiв i обтАЩiмом до 1000 метрiв кубiчних.[3]
Якщо ж говорити конкретнiше то комплекс складаiться iз 25 кiмнат, в основному, невеликих, хоч площа найбiльшоi з них досягаi двадцяти девтАЩяти метрiв квадратних. Якщо говорити про висоту примiщень, то вона рiзна: вiд двох з половиною до чотирьох метрiв. Кiмнати розташованi вздовж коридорiв, якi мають довжину в сто шiсть метрiв при ширинi в 1,1 метра. Необхiдно вiдмiтити, що пiдлога в кiмнатах i коридорах була паркетною, а в допомiжних примiщеннях з керамiчноi плитки. РЖ iще одна красномовна цифра: глибина залягання примiщень досягала вiд десяти до птАЩятнадцяти метрiв, i це в гранiтi.[4]
Рис. 4 ВлПокрiвля обтАЩiктуВ» - близько двох десяткiв метрiв гранiту.
По сутi з верху споруду зруйнувати було неможливо. ОбтАЩiкт ВлСкеляВ» маi вхiд i вихiд, розташованi на правому березi Ужа. Вхiд прикривався зверху маскувальною стальною сiткою. Сiтку пiдтримували деревтАЩянi стовпи рiзноi висоти, закрiпленi в повiтрi на хомутах i розтяжках, так що вона, повнiстю маскуючи вхiд зверху створювала iлюзiю зеленого гiрського схилу.
Вихiд iз споруди розташований нижче за течiiю, за поворотом, в скельнiй стiнцi штучноi тераси. Майданчик бiля входу i сама тераса перекривалась трьома металевими опорами для аналогiчноi маскувальноi сiтки яка також створювала iлюзiю зеленого гiрського схилу.[5]
Вхiд i вихiд закривався масивними дверима виготовленими iз легованоi сталi.
Необхiдно звернути увагу на внутрiшню архiтектуру споруди. Форма внутрiшнiх примiщень прямокутна, нормальних пропорцiй. Стеля склепiнчаста. Всi без винятку комунiкацii схованi. Нiяких труб, кабелiв iнших комунiкацiй зовнi вздовж коридорiв. Все сховано пiд пiдлогою i пiд шаром штукатурки. Стiни фарбованi свiтлими кольорами.
Рис. 5 Сучасний вигляд входу до обтАЩiкту ВлСкеляВ»
ТЕХНРЖЧНРЖ ХАРАКТЕРИСТИКИ РЖ СИСТЕМА ЖИТТРДЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Вiд розгляду архiтектурних особливостей обтАЩiкту перейдемо до опису систем життiзабезпечення, якими був укомплектований обтАЩiкт.
Для нормальноi дiяльностi на протязi невизначеного часу кiлькох десяткiв людей в примiщеннi такого типу необхiдна досить складна i дорога система життiзабезпечення. До системи життiзабезпечення нашого обтАЩiкту входять:
1. Вентиляцiя;
2. Енергозабезпечення;
3. Водозабезпечення;
4. Каналiзацiя;
5. Теплозабезпечення;
6. Зв'язок;
7. Продовольче забезпечення обтАЩiкту.
Перейдемо до бiльш детального розгляду системи.
1. Вентиляцiя.
Вентиляцiйну систему обтАЩiкту вiдрiзняли складнiсть, досконалiсть виконання i надiйнiсть. Вона включала два потужнi дистанцiйно керованi осьовi вентилятори, якi були встановленi в тамбурах, один - паралельно входу, iнший - виходу, жалюзi, грати, фiльтри, розгалужена система повiтроходiв. Повiтря поступало в кожну кiмнату окремо, по металiчному рукаву, прихованому пiд пiдлогою.
В даний час провiтрювання кiмнат здiйснюiться по тих же повiтряних каналах, вони зберегли первиннi експлуатацiйнi характеристики. Знайденi пiд час вiдновних робiт значнi кiлькостi активованого вугiлля в мiсткостях фiльтрiв, вказують на те, що обтАЩiкт був обладнаний засобами протихiмiчного захисту.
2. Енергозабезпечення.
В надрах скелi працювала пiдземна автономна електростанцiя яка складалась iз двох дизель-електричних генераторiв потужнiстю по 50 квт. кожен. тут же знаходився резервуар на двадцять тон для пального. Вихлопнi гази виводились назовнi по свердловинах пробурених в скелi.
3.Водозабезпечення.
На обтАЩiктi iснував водогiн. Джерелом питноi води послуговував внутрiшнiй колодязь глибиною 14 метрiв, обладнаний насосною станцiiю. В примiщеннях обтАЩiкту знаходились iмностi для питноi (мiсткiстю 15 тон) води, а також для технiчноi води (мiсткiстю 10 тон).
4.Каналiзацiя.
Каналiзацiйна система обтАЩiкту i тепер безвiдмовно функцiонуi. До неi входять чоловiчий i жiночий туалети. Стiчнi води виводились в рiчку.
5.Теплозабезпечення.
Гаряча вода в душ i для водяного опалення подавались iз котельнi, що була розташована неподалiк.
6. Зв'язок.
ОбтАЩiкт був пiдключений до системи урядового звтАЩязку. Пiд гранiтом працювала радiостанцiя, телеграф, АТС. Примiщення обтАЩiкту були телефонiзованi. Споруда в скелi була зтАЩiднана з мiським вузлом звтАЩязку кабелем затягнутим в нержавiючу стальну (за деякими даними мiдну) трубу, яка була прокладена по дну рiчки.
7. Продовольче забезпечення.
ОбтАЩiкт мав холодильники, кухонне обладнання i, звичайно, досить значний запас продовольства.
ПРИЗНАЧЕННЯ ОБтАЩРДКТУ: ФАКТИ РЖ ДОМИСЛИ
Таким чином ми бачимо. що обтАЩiкт готувався до автономного перебування в ньому певноi кiлькостi людей (50 тАУ 60 чоловiк), якi могли в ньому перебувати невизначено довгий час виконуючи певну мiсiю цiлком незалежно вiд навколишньоi обстановки. Хто мали бути цi люди? З виконанням яких завдань була повтАЩязана iхня мiсiя? Спробуiмо дати вiдповiдь на це питання. Як оборонна споруда обтАЩiкт явно не являв собою цiнностi. По-перше, в самому примiщеннi не помiчено нiяких ознак готовностi обтАЩiкту до бою, це все ж примiщення для роботи i проживання працюючих там. Сам обтАЩiкт у випадку наступу противника перетворювався на пастку для захисникiв. РЖ дiйсно пiд час оборони Коростеня в 1941 роцi, за свiдченнями переважноi бiльшостi очевидцiв обтАЩiкт в скелi нiхто навiть не обороняв. Хоч i i свiдчення, що обтАЩiкт таки обороняли i його захисники пiсля захоплення Коростеня фашистами по пiдземних ходах покинули Коростень i опинилися аж в районi села Стремигород. Остання версiя нам видаiться бiльш схожою на легенду.
По-друге, навкруги обтАЩiкту, за свiдченнями очевидцiв, теж не було i не будувалось нiяких фортифiкацiйних укрiплень, чи навiть довготривалих вогневих точок. РЖ не тiльки навкруги обтАЩiкту, а i в радiусi 15 кiлометрiв нiяких оборонних споруд покликаних захистити обтАЩiкт вiд ворога. Робимо висновок тАУ той хто приймав рiшення про будiвництво виходив з того, що територiя на якiй знаходиться обтАЩiкт нiколи не буде захоплена ворогом. Навпаки, очевидно, вважалось, що лiнiя фронту буде проходити за багато кiлометрiв на захiд. На випадок коли б обтАЩiкт знайшла авiацiя противника, то десятиметрова гранiтна скеля надiйно захистила б людей в серединi.
По-третi. маiмо свiдчення очевидцiв, що напередоднi вiйни обтАЩiкт був вмебльований i не просто, а розкiшними шкiряними меблями. Зрозумiло тАУ фортифiкацiйнi споруди для бою шкiряними меблями не обставляються.
Отже версiя оборонного обтАЩiкту в скелi не витримуi нiякоi критики i само собою вiдпадаi. Тодi що ж було збудовано пiд керiвництвом генерала Карбишева в скелi? Вiдповiдь яка напрошуiться тАУ пункт управлiння, iншими словами штаб. Але штаб не для оборонних боiв тАУ якщо ворог наближаiться зi швидкiстю 20 тАУ 25 кiлометрiв на добу, а вiдстань перед вiйною до кордону не бiльш як 250 кiлометрiв то значення такого штабу, саме його iснування позбавленi змiсту. Якщо значення обтАЩiкту в умовах оборонноi вiйни дорiвнюi нулю то для чого вiн тодi будувався. напрошуiться вiдповiдь обтАЩiкт ВлСкеляВ» в Коростенi частина вiйськовоi машини для наступальноi вiйни на захiдному напрямку. Це ще одне свiдчення того, що Сталiн готувався до вiйни i вiйни наступальноi.
Рис. 6 Чи справдi за цими масивними дверми мала бути Ставка Сталiна?
Тому дехто з iсторикiв робить однозначний висновок тАУ плануючи свiй похiд в РДвропу, Сталiн завчасно готував в Коростенi, на березi рiчки Уж, свою резиденцiю тАУ Бункер Ставки Верховного Головнокомандуючого, з якого зручно здiйснювати управлiння десятками армiй що наступають на краiни захiдноi та пiвденноi РДвропи.[6]
Очевидно, що вiдкидати таку версiю нiяк неможна, адже факти рiч вперта.
На користь останнього твердження говорить, власне, i географiчне розташування Коростеня, його близькiсть до тодiшнього радянсько-польського кордону тАУ всього 51 кiлометр, а також розгалужена мережа залiзничних шляхiв (вузлова станцiя з птАЩятьма вiтками ).
Що стосуiться iсторii обтАЩiкту пiд час Другоi свiтовоi вiйни, то вона не багата на подii. Пiсля нападу Нiмеччини на Радянський Союз потреба в обтАЩiктi вiдпала, i до споруди зтАЩявилась команда лiквiдаторiв якiй було наказано вивезти найбiльш цiнне обладнання, апаратуру звтАЩязку. все iнше, що не можна було вивезти, або що не становило великоi цiнностi було наказано спалити. Очевидно цей наказ було виконано не пiзнiше 10 тАУ 15 липня 1941 року. Очевидно цi подii ще раз пiдтверджують версiю про побудову обтАЩiкту в рамках пiдготовки Радянського Союзу до наступальноi вiйни.
Як не дивно та пiсля вiйни обтАЩiкт виявився взагалi нiкому не потрiбним. До 1984 року нi вiйськова, нi цивiльна влада ним не цiкавилась.Не потрiбний вiн виявився нi Москвi, нi Киiву тАУ нiхто ним не цiкавився! Складалось враження, що влада боiться обтАЩiкту в скелi.
Лише в 1984 роцi почали проводитись вiдновлювальнi роботи, якi було закiнчено в 1986 роцi. Зараз обтАЩiкт функцiонуi в якостi запасного штабу Цивiльноi оборони мiста Коростень.
ВИСНОВКИ
Завершуючи дану роботу зробимо певнi висновки. i перше, що мусимо визнати, навкруги нас дуже багато iсторичних загадок, багато не дослiдженого i не вивченого. Наш край виявляiться багатий на загадки минулого. Притому iсторичнi подii давнiх часiв часто досить дивно переплiтаються з не таким вже й далеким минулим. Скеля на березi Ужа колись в незапамтАЩятнi часи дала притулок першим мисливцям i збирачам, що поселились в нашому краi, згодом на тiй же скелi збудував свiй град легендарний князь Мал, а вже в двадцятому столiттi iнший керiвник, зовсiм iншоi держави наказав спорудити тут для себе командний пункт.
Тепер щодо фактiв. Без сумнiву ми маiмо унiкальний зразок вiйськовоi архiтектури середини XX столiття. В скелi в обстановцi надзвичайноi секретностi напередоднi РЖРЖ свiтовоi вiйни було збудовано вiйськовий обтАЩiкт призначення якого i тепер викликаi суперечки. В абсолютно автономному режимi тут могли жити i працювати бiльш нiж пiвсотнi людей. Як оборонна споруда наш обтАЩiкт немаi нiякоi цiнностi, так само не мiг вiн слугувати i бомбосховищем. Отже зрозумiло. що це пункт управлiння. Для кого i для чого вiн був збудований остаточно не вирiшено, однак нам видаiться, що це був командний пункт найвищого керiвництва. Можливо, i ми схиляiмось до цiii думки, це дiйсно був командний пункт, або бункер Сталiна, збудований для того щоб мати змогу бiльш оперативно керувати вiйськами в майбутнiй вiйнi. РЖ вiйна ця мала бути не оборонна.
Звичайно наша робота не претендуi, i не може претендувати на повне висвiтлення даноi теми. В нiй ми лише поставили, i спробували вiдповiсти на кiлька питань. Очевидно таiмниця обтАЩiкту ВлСкеляВ» ще чекаi своii повноi розгадки.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ
1. Скуратiвський В. РЖсторiя стольного града Коростеня . Коростень ВлТрiадаВ» 2005р.
2. Ященко РД. Коростенський плутон. КоростеньВлТрiадаВ» 2003р.
3. Стародавнiй РЖскоростень i словтАЩянськi гради. Збiрка. Киiв 2004р.
ДОДАТОК № 1
План тАУ схема розташування внутрiшнiх примiщень обтАЩiктуВлСКЕЛЯВ»
