ПамтАЩятки трипiльськоi культури на територii Барського району

Мiнiстерство освiти i науки Украiни

Вiнницький державний педагогiчний унiверситет

iм. М. Коцюбинського

РЖнститут iсторii, етнологii i права

РЖндивiдуальне навчально-дослiдне завдання на тему:

ВлПамтАЩятки трипiльськоi культури на територii Барського районуВ»

Вiнниця 2008

План

Вступ

1. Ходаки

2. Ялтушкiв РЖ та РЖРЖ

3. Бригидiвка

4. Малодослiдженi памтАЩятки з територii району

Висновки

Список використаних джерел та лiтератури

Додатки

Вступ

ПамтАЩятки матерiальноi культури, залишенi стародавнiми народами, що населяли територiю Подiлля, i цiнним джерелом iнформацii, вони дають правдиве уявлення про давню iсторiю нашого краю. Дослiджуючи цi памтАЩятки за допомогою традицiйних археологiчних методiв та методiв сумiжних дисциплiн, вiтчизнянi вченi простежують основнi перiоди iсторичного й культурного розвитку населення, етнiчнi й соцiально-економiчнi процеси, доводять наявнiсть нерозривного звтАЩязку, спадкоiмностi матерiальноi культури i мiжпоколiнного досвiду.

Метою даноi роботи i систематизацiя та узагальнення усiх вiдомих матерiалiв трипiльськоi культури з територii Барського району, для того щоб мати загальну картину стану розвитку археологiчноi науки на територii краю. Робота i також дуже важливою для правильного спрямування майбутнiх археологiчних дослiджень котрi будуть вносити все новi i новi сторiнки в iсторiю Барськоi землi.

Територiя Барського району багата археологiчними памтАЩятками, хоча в цьому планi i мало дослiдженою серед iнших куточкiв Вiнницькоi областi

Неоцiнений внесок у дослiдження нашого краю на поч. 80-х рр. ХХ ст. зробив С.М. Рижов, опублiкувавши у своiй працi дослiдження чотирьох трипiльських поселень по р. Лядовiй[1]
. Одне з цих поселень, за словами науковця, було ранiше вивчене спiвробiтником Вiнницького краiзнавчого музею В.П. Прилипко. Автор подаi докладний опис мiсця розташування поселень, закладених розкопiв та знайдених матерiалiв, вмiщена також iнформацiя про датування памтАЩяток. На основi вище зазначеноi роботи в ВлЕнциклопедii трипiльськоi цивiлiзацiiВ» було надруковано опис поселень Бригидiвка, Ходаки та Ялтушкiв РЖ[2]
. В енциклопедii також мiститься коротка iнформацiя про iншi шiсть памтАЩяток трипiльськоi культури Барського району[3]
.

Визначний археолог РЖ.РЖ. Заiць на картi трипiльських поселень Подiлля позначив птАЩять памтАЩяток з територii Барського району. Також в пiдроздiлi ВлПоселення-гiгантиВ» вiн розповiдаi про поселення бiля с. Ялтушкiв та подаi опис денець з вiдбитками тканин[4]
. Опис цих денець знаходимо i у спiльнiй роботi В.А. Косакiвського, В.В. Очеретного та В.П. Прилипка[5]
.

Дана робота i лише незначною частиною огляду археологiчного матерiалу по трипiльськiй культурi Барського району, але, нажаль, це все що вдалося вивчити дослiдникам, так як археологiчнi дослiдження в наш час переживають дуже складне становище, повтАЩязане з багатьма проблемами.

1. Ходаки

У 1983 р. Вiнницьким загоном Лiсостеповоi Правобережноi експедицii РЖнституту Археологii Академii Наук Украiни: Б.В. Магомедов, С.М. Рижов, Б.РЖ. Лобай - та спiвробiтниками Вiнницького краiзнавчого музею велися розкопки трипiльських поселень бiля села Ходаки[6]
. Поселення знаходиться у 2,5 км на пiвденний захiд вiд села (ур. Дубки), та займаi схили плато, яке переходить до заплави рiчки (лiвий берег). Поселення маi площу бiля 7 га - 400 м пiвденного заходу на пiвнiчний схiд та 150-200 м з пiвнiчного заходу на пiвденний схiд, тобто воно займаi тiльки схiднi схили плато. Судячи з того, що на поверхнi зафiксованi залишки глинобитних жител, поселення мало ВлкласичнеВ» кругове планування. Кiлька ВлплощадокВ» у пiвнiчнiй частинi поселення було частково зруйновано траншеями газопроводу Уренгой-Ужгород[7]
.

У пiвденно-схiднiй частинi поселення при допомозi геомагнiтноi розвiдки вдалося виявити залишки невеликого глинобитного житла у виглядi шару обпаленоi глини, що залягав на глибинi 30-45 см вiд поверхнi на межi чорнозему та гумусованого суглинку. Житло мало прямокутну в планi форму: довжина тАФ 6 м, ширина тАФ 4м. Товщина культурного шару тАФ 15-20 см. Обпалена глина залягала суцiльним шаром, що розтрiскався на невеликi аморфнi шматки. У верхнiй частинi цi шматки зберiгали вiдбитки пальцiв у виглядi мазкiв тАФ слiди загладжування поверхнi обмазки. Глина, не дивлячись на значну домiшку полови, щiльна, з високим, аж до шлаку, ступенем випалу. Проте випал нерiвномiрний по площi, а по периметру житла зустрiчались дiлянки глиняноi ВлкрихтиВ». Залягання обмазки не було горизонтальним, деякi шматки знаходились на ребрi та у перевернутому положеннi. Нiяких деталей iнтертАЩiру на поверхнi обмазки не зафiксовано. Розборка ВлплощадкиВ» показала, що шар глини намазувався на деревтАЩяний настил, про що свiдчать вiдбитки вузьких плах та жердин у нижнiй частинi обмазки. Орiiнтованi вiдбитки хаотично, але вдалося прослiдкувати домiнуючий напрям тАФ з пiвночi на пiвденний схiд, тобто перпендикулярно довжинi будiвлi. Товщина обмазки була не однакова на всiй площi. Найбiльш масивнi шматки (7-10 см) знаходились у схiднiй частинi та по периметру житла, в центрi ж товщина не перевищувала 5 см. В розломах шматкiв глини чiтко видно, що найвищу ступiнь випалу глина отримала в нижнiй частинi, що краще фiксуiться в центрi ВлплощадкиВ». Помiчена неоднакова насиченiсть глини рослинною домiшкою тАФ в центральнiй частинi, полови в масi була мiнiмальна кiлькiсть. Пiд шаром обмазки, на рiвнi земляноi пiдлоги зафiксована неглибока яма (35 см вiд денноi поверхнi), що мала округлу в планi (дiам.тАФ 1 м) та лiнзоподiбну в розрiзi форму, ii заповнення складали фрагменти керамiки та шматки глини. Поряд знаходилась нижня частина глиняноi жiночоi статуетки. Бiльшiсть знахiдок виявлено на рiвнi залягання обмазки, але немала iх кiлькiсть зустрiчалась пiд шаром глини, на землянiй пiдлозi. Так у пiвнiчному кутi ВлплощадкиВ» знайденi були розвал грушоподiбноi посудини та фрагменти великого бiконiчного глечика. Поряд знаходився камтАЩяний розтирач. У захiднiй частинi будiвлi зафiксованi розвал бiконiчноi посудини, уламок глиняноi чоловiчоi фiгурки, окремi фрагменти керамiки, а у пiвденнiй сторонi тАФ цiла амфора, розвал конiчноi миски, великоi посудини кратероподiбноi форми. фрагменти кубкiв. Частина фрагментiв у результатi повторного випалу була ошлакована та деформована. За межами залягання обмазки зустрiчались окремi фрагменти керамiки, мiлке камiння, дiлянки глиняноi ВлкрихтиВ»[8]
.

Таким чином, ВлплощадкуВ» можна реконструювати як залишки невеликоi легкоi будiвлi господарського призначення, що мала земляну пiдлогу з неглибокою ямою в центрi та перекриттям горища, яке складалося з тонкого шару глини, намазаного на деревтАЩяний каркас, що спирався кiнцями на подовжнi глинобитнi стiни. Вiдсутнiсть, з одного боку, характерних для трипiльських жител деталей iнтертАЩiру (печi, вогнища, вимостки), кiсток тварин, знарядь працi, iнших господарських або виробничних вiдходiв, а з другого боку тАФ вiдносно велика кiлькiсть столового посуду, до того ж переважно великого розмiру та закритих форм (кухонноi керамiки маiмо кiлька фрагментiв), може слугувати пiдтвердженням призначення даноi ВлплощадкиВ» як будiвлi для зберiгання господарських припасiв.

Не дивлячись на те, що керамiчний матерiал подано досить фрагментарно, вдалося реконструювати деякi форми та частково орнаментацiю. За технiко-технологiчною ознакою керамiка роздiлена на двi групи тАФ кухонну та столову.

Кухонна керамiка (менше 1 % комплексу) вироблялась iз глини з домiшкою в тiстi пiску, зерен кварцу, або товченоi черепашки. Випал сильний, рiвномiрний. Кухонний посуд представлений за формою тiльки одним типом тАФ невеликим тонкостiнним горщиком з округлими плiчками та невисокими, трохи вiдiгнутими назовнi вiнцями. Поверхня посудин добре загладжена. На плiчках маiмо орнаментацiю у виглядi горизонтального ряду вдавлень або защипiв тАФ на вiнцях вертикальнi розчiси, а по краю неглибокi насiчки[9]
.

Столовий посуд лiпився iз добре вiдмуленоi глини з незначною природною домiшкою мiлкого пiску. Маса черепка щiльна, високого, рiвномiрного випалу. Зовнiшня поверхня посудин вкривалась тонким шаром ангобу iз чистоi, вiдмуленоi глини. Ангоб в свою чергу фарбувався (фон) у жовто-гарячий або свiтло-жовтий колiр. Розпис чорною або темно-брунатною фарбою (рiдше в сполученнi з червоною фарбою) займав верхню половину корпусу посудин. Лощiння поверхнi не зафiксовано.

Вдалося визначити 9 типiв форм столовоi керамiки. Незначною кiлькiстю представленi миски. В бiльшостi це були зрiзано-конiчнi миски з загостреними або потовщеними та горизантально-зрiзаними вiнцями. Ангоб та розпис наносився тiльки на внутрiшню поверхню. Найчастiше застосовувалась орнаментальна схема з двох дугоподiбних стрiчок iз тонких лiнiй, що заходять в центрi одна за одну. На кiнцях стрiчок невеликi зафарбованi овали. Одна миска прикрашена була фестонами. Рiдше зустрiчались напiвсферичнi миски, розпис яких складався тiльки з горизонтального рядуневеликих трикутникiв з обох бокiв вiнець. Знайдено також фрагмент напiвсферичноi миски з зооморфним налiпом.

Наступним типом, теж малочисельним, i кубки, що подiляються за формою на два пiдтипи: а) невеликi, приземкуватi, з округлими плiчками та майже вертикальними вiнцями; б) гостро-ребернi, з увiгнуто-цилiндричною горловиною та вiдiгнутими краями вiнець. Кубки розписувались метопною схемою, де вертикальними тонкими лiнiями (триглiф) орнаментований фриз розчленовуiться на метопи, поля яких зайнятi навкiсними лiнiями. Найбiльш масовими типами столового посуду виступають бiконiчнi та сфероконiчнi посудини. Серед бiконiчних маiмо два пiдтипи: а) невеликi, високi (висота перевищуi дiаметр плiчкiв) посудини з округлими або гостро-реберними плiчками, вузькою горловиною та вiдiгнутими назовнi невисокими вiнцями; б) великi товстостiннi посудини з вiдносно вузькими, гострореберними плiчками, широкою горловиною та високими трохи вiдiгнутими прямими вiнцями. До сфероконiчних вiднесенi посудини трохи приземкуватоi форми з широкими округлими плiчками, зрiзано-сферичною верхньою частиною корпусу, вузькою горловиною та круто вiдiгнутими прямими або лiйчастими вiнцями. Деякi екземпляри мають на плiчках ручки-вушка. Посудини цих двох типiв розписувались або тангентною схемою або S-подiбними дугами у широкому фризi.

Схожi за формою до поперднiх типiв амфори. Вони бувають невеликих розмiрiв з широкими округлими плiчками на серединi (iнколи трохи нижче) висоти корпусу, широкою горловиною, невисокими, круто вiдiгнутими, прямими, або високими, плавно вiдiгнутими лiйчастими вiнцями на шийцi яких обовтАЩязково присутнi двi ручки-вушка. Для амфор притаманна ВллицьоваВ» схема розпису. Досить чисельний тип тАФ грушоподiбнi посудини з високими, широкими, опуклими плiчками, рiзким вигином до невисоких вертикальних, або трохи нахилених усередину, вiнець. Зрiдка грушоподiбнi посудини мають трохи округлотiлу форму з плавним вигином до високих цилiндричних вiнець. Вказаний тип орнаментувався тангентною схемою та, iнколи, композицiями у виглядi фризу з навкiсних широких смуг. Грушоподiбнi посудини супроводжують шоломоподiбнi покришки, орнамент яких у спрощеному виглядi повторюi розпис попереднього типу.

Видiляiться ще один тип тАФ кратер. Це досить великi, товстостiннi посудини з округлими плiчками на серединi висоти корпусу, широкою горловиною та високими прямими вiнцями тАФ раструбами, дiаметр яких дорiвнюi дiаметру плiчкiв. По залишкам розпису можна припустити, що цi посудини орнаментувались у виглядi широкого фризу з S-подiбних дуг. Серед знахiдок маiмо також фрагмент верхньоi чашi бiноклеподiбноi посудини, але встановити його форму та розпис не вдавалося.

Пiдрахунки столового посуду, включаючи фрагменти з культурного шару та пiдйомний матерiал, вказують, що бiльшiсть керамiки орнаментована рiзновидами тангентноi схеми, трохи менше S-подiбними дугами, ще менше метопними композицiями та окремi екземпляри у виглядi фризу з навкiсних дуг.

Серед iнших знахiдок потрiбно вiдмiтити фрагменти двох схематичних антропоморфних статуеток та уламки кремтАЩяного ножа та серпа.

Керамiка поселення Ходаки, дозволяi вiднести його до кiнця середньоi фази розвитку петренськоi локально-хронологiчноi групи (етап СРЖ за перiодизацiiю Т.С. Пассек)[10]
.

2. Ялтушкiв РЖ та РЖРЖ

Поселення вiдкритi у 1965 р. викладачем Вiнницького полiтехнiчного iнституту В.Д. Гопаком, в ходi археологiчноi розвiдки вздовж р. Лядова.В 1978 роцi спiвробiтником Вiнницького краiзнавчого музею В.П. Прилипко було розкрито одне наземне глинобитне житло. Поселення Ялтушкiв РЖ (ур. Борисове поле) знаходиться в 4 км на пiвденний схiд вiд села, на правому березi р. Лядова та займаi розлогий схил мисоподiбного виступу плато, утвореного довгою балкою з пiвдня i вигином рiки зi сходу, та з пiвночi на пiвдень тАФ бiля 1000 м[11]
. Таким чином, ялтушкiвське поселення, маючи площу 100-120 га, i найбiльшим з нинi вiдомих трипiльських памтАЩяток ПоднiстровтАЩя[12]
. Поселення маi кругове планування. Вiзуально зафiксовано кiлька концентричних кiл, по яким були розмiщенi глинобитнi житла, Розкоп 1978 року знаходився у пiвденнiй частинi поселення, бiля лiсопосадки. Тут була вiдкрита на глибинi 0,7-0,8 м вiд поверхнi, на межi чорнозему та гумусованого суглинку прямокутна в планi глинобитна ВлплощадкаВ». Довжина ii з заходу на схiд тАФ 10 м, ширина тАФ бiля 6 м[13]
. Було зафiксовано три шари глиняноi обмазки. Верхнiй шар зберiгся лише окремими дiлянками у виглядi невеликих аморфних шматкiв сильно перепаленоi глини, iх поверхня мала слiди грубого згладжування, а в нижнiй частинi зафiксованi вiдбитки вузьких плах та тонких жердин. Орiiнтованi вiдбитки хаотично. Другий шар, на вiдмiну вiд першого, залягав суцiльним, щiльним, горизонтальним масивом, розтрiсканим на шматки великих розмiрiв. Найвища ступiнь випалу (часто до шлаку) спостерiгалась у центральнiй та пiвденнiй частинах площадки. Шматки обмазки у центральнiй частинi житла мали зверху тонкий шар пiдмазки з глини, в масi якоi помiтна домiшка шамоту та пiску, тодi як в глину основи обмазки домiшувалась полова. Поверхня пiдмазки в одному мiсцi була ретельно загладжена, що може вказувати на якусь вимостку, але ii форма та розмiри не пiддаються реконструкцii. В розрiзi шматкiв другого шару видно, що глина намазувалась кiлька разiв тАФ чiтко фiксуються напластування (можливо слiди ремонтiв). Вдалось прослiдкувати, що дiя полумтАЩя була спрямована на нижню частину обмазки будiвлi, тобто туди, де маiмо вiдбитки колотого дерева, широких плах, зрiдка жердин. Орiiнтованi вiдбитки здебiльшого перпендикулярно довгiй осi житла. На рiвнi другого шару в захiднiй половинi площадки знайденi були розвал амфори, велика зернотерка з каменю, фрагменти столовоi керамiки, а в серединi тАФ розвали грушоподiбних посудин та амфор, фрагменти бiконiчноi посудини, скупчення глиняних вiдтяжок (32 шт.), розвал покришки та камтАЩяний розтирач. За межами площадки, бiля схiдного ii краю знаходились розвали грушоподiбних та бiконiчних посудин, амфор, кубкiв, мисок, уламки кiлькох кремтАЩяних ножiв.

Пiд другим шаром обмазки, на поверхнi ТСрунту розчищенi були дiлянки пiдмазанi тонким шаром глини без домiшок. Розрив в заляганнi пiдмазки долiвки (третiй шар пiдмазки) проходив з пiвночi на пiвдень, тобто поперек житла i вказував на мiсце внутрiшньоi перегородки, що дiлила примiщення першого поверху на двi камери тАФ схiдну (16 м) та захiдну (34 м). У пiвденному кутку схiдноi камери на пiдмазцi пiдлоги знаходилось пiдвищення прямокутноi форми (0,8x0,65, висота тАФ 0,6 м). За складом глина пiдвищення та пiдмазки iдентична, тiльки поверхня першого бiльш ретельно загладжена. У камерi, бiля перегородки на пiдмазцi знайденi фрагменти кратеру, цiлий кубок, розвал бiконiчноi посудини, глиняна вiдтяжка, а бiля перегородки зафiксовано розвал кухонного горщика з зооморфним налiпом. За межами пiдмазки, на землянiй пiдлозi розчищенi фрагменти великоi миски, цiлий кубок, розвал грушоподiбноi посудини, уламок кремтАЩяного ножа[14]
.

Захiдна камера, що за площею вдвоi перевищувала схiдну, мала пiдмазку долiвки тiльки в центральнiй частинi (18 м). Пiдмазка складалась з двох тонких шарiв глини, намазаних один на однiй, iх поверхня добре загладжена. У пiвнiчно-схiдному кутку камери на пiдмазку було нанесено ще один, третiй, вiдносно товстий та щiльний шар глини з домiшкою шамоту та пiску. Цей шар маi площу приблизно 3 м. Поверхня його добре загладжена. На ньому було розмiщено скупчення аморфних фрагментiв стiнок та склепiння печi. В планi вона мала прямокутну форму (1 х 1 м). Пiч лiпилась стрiчковим способом, в глинi вiдмiчена незначна домiшка полови та велика кiлькiсть пiску. Товщина стiнок та склепiння вiд 8 до 15 см. З зовнiшньоi та внутрiшньоi сторони стiнки мали грубо загладженi поверхнi. Описана вже обмазка становила черiнь печi, а виходячи за ii межi утворювала припiчну вимостку. Поряд знаходились розвали конiчних мисок, двох бiконiчних та двох грушоподiбних посудин i одного кратеру. Друга група посуду (двi грушоподiбнi посудини, шоломоподiбна покришка, бiконiчна посудина) знаходилась трохи на схiд вiд печi. Крiм того, на площi камери виявленi ще розвали грушоподiбноi та бiконiчноi посудин, шоломоподiбноi покришки, кубка, горщика, великого широкогорлого глека, конiчноi миски. Бiля пiвденного краю камери розчищенi зернотерка та розтирач.

Розбiрка пiдмазки показала, що глина намазувалась безпосередньо на землю тАФ в нижнiй частинi пiдмазки фiксуються негативнi вiдбитки поверхнi грунту. Випал глини досить високий, але не рiвномiрний. В цiлому, вищий ступiнь випалу спостерiгався в захiднiй камерi. В розрiзi шматкiв пiдмазки видно, що найбiльший випал глина зазнала у верхнiй частинi, а далi випал поступово зменшувався (в нижнiй частинi зафiксованi слiди кiптяви). Пiд шаром глини маiмо окремi плями пропеченоi землi.

У схiднiй камерi, пiд вимосткою виявлено було шар горизонтально викладених окремих фрагментiв товстостiнних столових посудин, що слугували фундаментом, на який потiм була намазана глина. На мiсцi перегородки не зафiксовано слiдiв стовпiв. Мабуть, перегородка, як i зовнiшнi стiни була глинобитною.

Бiля схiдного краю ВлплощадкиВ» знаходилась неглибока яма прямокутноi форми (1,2 х 0,8 х 0,5 м)[15]
, в заповненi якоi були розвали бiконiчноi посудини, двох конiчних мисок, кубка, фрагменти бiконiчних та сфероконiчних посудин, уламок кремтАЩяного ножа, дрiбне камiння, кiстки тварин. Пiд час прокопки, нижче рiвня пiдлоги, зустрiчались окремi фрагменти керамiки, кiстки тварин та iн., що свiдчить про спорудження даного будинку тодi, коли найближчi дiлянки були вже забудованi та заселенi.

Аналiз особливостей пошарового залягання обпаленоi глини, фiксацiя вiдбиткiв деревтАЩяних конструкцiй, дослiдження деталей iнтертАЩiру дозволяi реконструювати площадку як залишки двоповерхового житла з земляною, частково пiдмазаною глиною, пiдлогою першого поверху, примiщення якого роздiлене перегородкою на двi камери, де в бiльшiй камерi знаходилась пiч та припiчне пiдвищення, а в меншiй тАФ вимостка. На глинобитнi стiни перпендикулярно довжинi житла було покладено деревтАЩяний каркас, потiм обмазаний глиною, який слугував мiжповерховим перекриттям, В центрi пiдлоги другого поверху знаходилась невелика вимостка. Житло також мало перекриття горища, яке складалося з легкого деревтАЩяного каркасу та тонкого шару глини. За межами житла бiля його схiдноi поперечноi стiни знаходилась невелика яма господарського призначення.

Таким чином, житло Ялтушкiвського поселення досить складна будiвля, що вказуi на високий рiвень житлобудiвноi технiки мешканцiв цього поселення. Загальний вигляд житла, деякi деталi iнтертАЩiру, способи будiвництва досить схожi з будiвлями поселення Коновка[16]
.

Серед знахiдок кiлькiсно переважаi керамiка. За технiко-технологiчними ознаками вона подiляiться на кухонну та столову.

Кухонний посуд малочисельний. Виготовлявся вiн з глини з домiшкою жорстви, мiлкого пiску, товченоi черепашки. Поверхня посудин добре загладжена, iнколи вкрита розчiсами. За формою видiляються великi горщики з широкими, високими плiчками та високими прямими вiнцями. На вiнця нанесенi вертикальнi розчiси, а по краю вiнець та на плiчках тАФ ряди вiдтискiв ВлгусеницiВ», защипiв, насiчок. На вiнцях одного з горщикiв маiмо зооморфний налiп, а самi вiнця вкритi червоною вохрою. Другий пiдтип горщика тАФ невеликий, тонкостiнний, з мтАЩяким S-подiбним профiлем, як правило, без орнаментацii. Одним екземпляром представлена напiвсферична миска з закраiною.

Столова керамiка лiпилась з добре вiдмуленоi глини (iнодi спостерiгаiться природня домiшка мiлкого пiску). Керамiка тонкостiнна, доброго випалу. Поверхня посудин вкривалась тонким шаром ангобу, котрий потiм фарбувався у жовто-гарячий або майже бiлий колiр, та вкривався переважно монохромним розписом. РЖнколи застосовувався бiхромний малюнок тАФ чорною та червоною, або чорною та бiлою фарбами. Частина столового посуду зберегла слiди недбалого личкування.

Основними формами столовоi керамiки i миски (конiчнi, напiвсферичнi, цилiндроконiчнi), кубки (високi гостроребернi та приземкуватi з округлими плiчками, iнодi з петельчастою ручкою), амфори (деякi з лiйчастими вiнцями), сфероконiчнi та бiконiчнi (останнi двох пiдтипiв) посудини, кратери, грушоподiбнi посудини (кiлькох варiантiв), покришки (зрiзано-конiчнi, шоломоподiбнi, ступко подiбнi), горщики. Крiм того, серед пiдйомного матерiалу зустрiнутi невиразнi фрагменти бiноклеподiбних посудин та прямокутноi в планi, з невисокими вiнцями жаровнi на 4-х нiжках.

Основними орнаментальними схемами виступають класична тангенсна, спрощенi та деградованi тангентнi композицii, метопна, меандрова, фестонна, зрiдка Влсовиний ликВ», ВллицьоваВ». Досить часто орнамент закомпоновано у два фризи, де верхнiй розписувався спрощеним малюнком у виглядi навкiсних лiнiй, рядiв трикутникiв, фестонiв. В розписi зустрiчаються зображення тварин.

Знайденi також глинянi вiдтяжки до ткацького верстату та фрагмент, можливо, моделi саней. Антропоморфноi та зооморфноi пластики не виявлено. З кременю виготовлялись ножi, вкладишi до серпiв, кiнцевi скребачки на пластинах та вiдщепах, вiдбiйники, а з каменю тАФ зернотерки, розтирачi, вiдбiйники[17]
.

На особливу увагу в даному поселеннi претендують денця з вiдбитками тканин. З бiльш нiж чотирьохсот трипiльських поселень дослiджених на Подiллi лише на кiлькох був виявлений подiбний матерiал. У Ялтушковi було знайдено та дослiджено шiстнадцять таких вiдбиткiв, птАЩяти рiзних типiв переплетення ниток: килимове переплетення, просте полотняне переплетення, поiднання трьох ткацьких технiк, втАЩязання спицями та втАЩязання гачком[18]
.

Наступнi дослiдження згадуваного уже трипiльського поселення Ялтушкiв РЖ були проведенi у 1993 р. В.О. Шумовою[19]
та у 1994 р. експедицiiю Вiнницькоi обласноi археологiчноi iнспекцii: В. Загоруйко та В. Прилипко[20]
.

Керамiка поселенння Ялтушкiв РЖ, дозволяi вiднести його до кiнця середньоi фази розвитку петренськоi локально-хронологiчноi групи (етап СРЖ за перiодизацiiю Т.С. Пассек)[21]
.

Ще одну трипiльську памтАЩятку було виявлено на захiднiй околицi с. Ялтушкiв, на лiвому березi р. Лядова. Поселення займаi схили першоi надзаплавноi тераси та перекрите оселями мешканцiв села[22]
. Серед незначного пiдйомного матерiалу маiмо столову керамiку з монохромним, бiхромним i полiхромним розписом та прикрашену заглибленим орнаментом. Переважають округлотiлi форми посуду, а окремi екземпляри мали невисокi кiльцьовi пiддони.

ПамтАЩятку Ялтушкiв II, з оглядом на малу кiлькiсть матерiалу, можна попередньо вiднести до етапу ВРЖ/ВРЖРЖ (КукутеньАВ)[23]
.

3. Бригидiвка

Крiм розкопок загiн проводив розвiдки по р. Лядовiй мiж селами Ходаки та Ялтушкiв. Так, напроти Ходакського поселення, на правому березi, на розлогому схилi мису, що утворився вигином рiки, було вiдкрито досить велике трипiльське поселення. Воно знаходилось в 1 км. на пiвденний схiд вiд с.Бригидiвка та займало схiдну частину вказаного мису. Площа поселення бiля 40 га (700 х 600 м). Сплановано поселення по концентричних колах[24]
. Внаслiдок шурфування було виявлено глинобитнi житла, якi мали земляну пiдлогу, масивне мiжповерхове перекриття, що складалося з деревтАЩяного каркасу, обмазаного шаром глини, та легке перекриття горища[25]
. По залишках наземних глинобитних жител чiтко простежуiться два ряди. З площi поселення, а також шурфiв маiмо досить виразний матерiал.

Посуд, переважно, вiдноситься до категорii столовоi керамiки, що вироблялась з тонкоструктурноi глини з природною домiшкою мiлкого пiску. Столовi посудини прикрашенi або розписом, або заглибленим орнаментом. На деяких фрагментах зафiксована змiшана технiка орнаменту тАФ заглиблений в сполученнi з розписом (чорна фарба). Заглиблений орнамент у виглядi спiральних композицiй виконувався широкими дугоподiбними стрiчками, що складались з 5-6 глибоких та тонких лiнiй. Характернi були наступнi форми тАФ великi грушоподiбнi посудини з широкими округлими плiчками та горизонтально розташованими вiнцями без шийки; кратероподiбнi посудини з округлотiлою нижньою частиною корпусу та високими i широкими вiнцями-раструбами.

Серед розписноi керамiки видiляються конiчнi та напiвсферичнi миски, приземкуватi кубки з широкими низькими округлими плiчками та високою зрiзано-конiчною горловиною (iнодi з ручками-вушками пiд вiнцями); бiконiчнi та сфероконiчнi (останнi переважають) посудини з високими лiйчастими або прямими вiнцями; амфори тАФ або приземкуватi, з низькими округлими плiчками та лiйчастими вiнцями, або високi, з вузькими плiчками та прямими вiнцями; шоломоподiбнi покришки грушоподiбнi посудини з високими цилiндричними вiнцями; кратери з високими, широкими вiнцями-раструбами.

Бiльшiсть посудин прикрашено чорним монохромним малюнком, але зустрiнутi окремi фрагменти, розписанi бiхромним розписом (чорною та червоною, чорною та бiлою фарбами). Найбiльш вживаними орнаментальними схемами були меандрова, волютна, ВллицьоваВ», зрiдка тангентна та метопна[26]
.

Керамiка з Бригидiвки вказуi, що поселення вiдноситься до етапу ВРЖРЖ та входить до групи памтАЩяток, нажаль досi слабо вивчену, якi зберiгають багато в чому традицii попереднього етапу ВРЖ/ВРЖРЖ (Кукутень АВсесвiтня iсторiя.).

4. Малодослiдженi памтАЩятки з територii району

У 1965 р. були здiйсненi першi бiльш-менш ТСрунтовнi археологiчнi дослiдження на територii нашого краю. Викладач Вiнницького полiтехнiчного iнституту В.Д. Гопак в ходi археологiчноi розвiдки вiдкрив трипiльське поселення бiля с. Пилипи. Воно знаходиться на пiвнiчнiй околицi села та займаi пологе плато лiвого берега безiменного струмка, притоки р. Лядова. В ходi розвiдки на поверхнi простеженi залишки глиняних ВлплощадокВ», було зiбрано фрагменти керамiки, зернотерок та кiсток тварин. ПамтАЩятка попередньо вiднесена до середнього або пiзнього етапу трипiльськоi культури[27]
.

У 1987 р. студентами iсторичного факультету Вiнницького Педагогiчного РЖнституту В.А. Косакiвським та С. Захарчуком було проведено дослiдження трипiльського поселення поблизу с. Польове. Знаходилось воно в 1 км на пiвденний схiд вiд села, вздовж лiвого берега р. Лядовоi, понад гранiтним картАЩiром. В ходi дослiдження на поверхнi зафiксовано залишки девтАЩятнадцяти глинобитних жител, забудованих по трьох концентричних колах. Серед пiдйомного матерiалу переважали фрагменти керамiки. Цiкавою знахiдкою i голiвка статуетки та ручка амфори з горизонтальними проколами, амфори з подiбними ручками зустрiчаються на трипiльському поселенi Клiщiв (Тиврiвський район, Вiнницька область)[28]
.

Неподалiк вiд с. Гайове в урочищi ВлБарськеВ» РЖ та РЖРЖ у 1997-1998 рр. П. РЖ. Хавлюк вiдкрив та дослiдив два поселення трипiльськоi культури, на мисi лiвого берега р. Рiвець[29]
.

РЖншi памтАЩятки трипiльськоi культури вiдомi, але нажаль мало дослiдженi, бiля сiл, Комарiвцi[30]
та Украiнське[31]

Висновки

Виконавши дану роботу вдалося дослiдити та визначити загальну кiлькiсть памтАЩяток трипiльськоi культури з територii Барського району. Зiбрано матерiали по десятьох поселеннях: Комарiвцi, Барське РЖ та РЖРЖ (с. Гайове), Ходаки, Бригидiвка, Ялтушкiв РЖ та РЖРЖ, ПтАЩяткiвка, Польове та Украiнське. Поселення котрi вдалося датувати вiдносяться, як правило, до петренськоi групи, етапи ВРЖ, ВРЖРЖ, СРЖ розвитку трипiльськоi культури.

Взагалi трипiльська культура (РЖV тАУ перша половина РЖРЖРЖ тис. до н. е.) вважаiться найяскравiшою археологiчною культурою епохи енеолiту. Вона займала територiю Лiсостепового правобережжя, Надднiпрянщини Прикарпаття. Пiзнiше поширилася на Волинь i Степове ПричорномортАЩя, а також на Молдавiю i Румунiю. Бiльшiсть дослiдникiв вважаi, що за своiм походженням культура повтАЩязана з Балкансько-Нижньодунайським регiоном. Межирiччя Днiстра та Пiвденного Бугу, в тому числi i Барський район, цiкавi в тому планi, що по цiй територii проходили шляхи розселення трипiльських племен з корiнних земель на схiд. Наприкiнцi РЖРЖРЖ тис. до н. е. культура поступово припинила своi iснування, серед ймовiрних причин тАУ змiна клiматичних умов, переселення в пошуках родючих земель i змiшання з iншими культурами, натиск кочiвникiв.

Трипiльська культура мала велике iсторичне значення. Вона значно вплинула на господарство i духовний свiт населення Схiдноi та Пiвденно-Схiдноi РДвропи, сприяла становленню iндоiвропейськоi спiльноти.

Список використаних джерел та лiтератури

1. Археологiчнi розвiдки В. А. Косакiвського 1987 р.;

2. Бурдо Н.Б. Ходаки // ЕТЦ. тАУ Т. РЖРЖ. - С. 575-576;

3. Бурдо Н.Б. Ялтушкiв РЖ // ЕТЦ. тАУ К., 2004. - Т. РЖРЖ тАУ С. 633-634;

4. Вiдейко М.Ю. Бригидiвка // ЕТЦ. тАУ К., 2004. тАУ Т. РЖРЖ. - С. 68;

5. Енциклопедiя трипiльськоi цивiлiзацii. тАУ К., 2004. - Т. РЖ. тАУ 703 с;

6. Енциклопедiя трипiльськоi цивiлiзацii. тАУ К., 2004. - Т. РЖРЖ. тАУ 654 с;

7. Заiць РЖ.РЖ. Трипiльська культура на Подiллi. тАУ Вiнниця, 2001. тАУ 184 с;

8. Косакiвський В.А., Очеретний В.В., Прилипко В.П. Вiдбитки тканин на керамiцi з пiзньотрипiльського поселення Ялтушкiв на Подiллi // Подiльська старовина: Збiрник наукових праць. тАУ Вiнниця, 1998. - С. 29-40;

9. Прилипко В.П., Рижов С.М. Дослiдження трипiльського поселення бiля с. Ялтушкiв // Тези доповiдей VРЖ Подiльськоi iсторико-краiзнавчоi конференцii. тАУ КамтАЩянець-Подiльський, 1985. тАУ С. 13-15;

10. Рижов С.М. Дослiдження трипiльських поселень по р. Лядовiй у Середньому ПоднiстровтАЩi // Подiльська старовина: Науковий збiрник. тАУ Вiнниця, 1993. - С. 85-93;

11. Рижов С.М. Дослiдження трипiльського поселення бiля села Бригидiвки на рiчцi Лядовiй у Середньому ПоднiстровтАЩi // Тези доповiдей дванадцятоi Вiнницькоi обласноi iсторико-краiзнавчоi конференцii. тАУ Вiнниця, 1993. тАУ С. 15-16;

12. Трипiльська керамiка з прадавнього Ялтушкова // Подолiя. тАУ 1995. тАУ 11 сiчня.

13. Шмаглiй М.М., Рижов С. М. Трипiльське поселення бiля с. Коновка на Середньому Днiстрi // Тези доповiдей V Подiльськоi iсторико-краiзнавчоi конференцii. тАУ КамтАЩянець-Подiльський, 1980. тАУ С. 115-116.

Вместе с этим смотрят:

"Нивхи"

32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)

4 capitals of Great Britain

About Canada

Description of Canada