Парки та сади Чернiгiвщини

Чернiгiвщина. Край зачарованоi Десни, розмiщений на границi лiсовоi та лiсостеповоi зон, край з досить теплим лiтом i помiрно м'якою зимою. Природа неначе створила його для того, щоб людина використовувала дари ii природи, любила та шанувала ii.

Чернiгiвщина тАУ край рiчок, лiсiв та болiт. Близько 1200 рiчок басейну Днiпра нараховуiться на територii областi. Це тАУ славетна Десна та ii притоки Убiль, Мена, Снов, Сейм, Остер та iншi. Численнi Влголубi очiВ» Чернiгiвщини тАУ ii озера та ставки, водосховища. Все живе тягнеться до води, ii використовуi людина для життя та ведення господарства, судноплавства, рибництва. У водi i навколо неi селяться тварини. Рiчки, водойми i болота Чернiгiвщини, серед яких багато втрачено при проведеннi широких мелiоративних робiт, вимагають пильного догляду i контролю для збереження i покращання iх стану.

Лiси, якi в минулому переважали, нинi займають близько п'ятоi частини територii областi i збереглись переважно в полiськiй частинi областi та в долинах рiчок. Примножити лiсовi багатства тАУ актуальне завдання для Чернiгiвщини. Чимало цiнних лiсових дiлянок нинi охороняiться.

Тваринний свiт областi багатий та рiзноманiтний, численнi мисливськi тварини, багатим i свiт птахiв та риб.

Крiм цiнних об'iктiв сьогодення, Чернiгiвщина славна також iсторико-природними пам'ятками. Тут i давнi поселення людини, найдавнiшi тАУ з часiв палеолiту, близько 100 тисяч рокiв тому. Найвизначнiшою пам'яткою пiзнього палеолiту i вiдома Мiзинська стоянка в долинi Десни. З iнших iсторичних пам'яток природи областi слiд згадати також скiфськi кургани, городища, поселення. Пам'ятками природи рiзного вiку тВм старi дерева, пов'язанi iз багатьма iсторичними подiями.

На Чернiгiвськiй землi створено чимало природно-заповiдних територiй i об'iктiв, в яких охороняються лiси i водойми, типовi рослиннi угруповання i фаунiстичнi комплекси. Значна увага придiлена охоронi раритетноi компоненти нашого бiорiзноманiття тАУ рiдкiсних видiв рослин i тварин, рiдкiсних рослинних угруповань. Природно-заповiдний фонд Чернiгiвськоi областi нараховуi 647 територiй та об'iктiв. Серед них тАУ всесвiтньо вiдомi перлини тАУ Тростянецький дендропарк, Качанiвський та Сокиринський парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва. Природно-заповiднi територii займають 6,9% площi областi.

Найважливiшi подальшi завдання природоохоронцiв тАУ створення на Чернiгiвщинi нацiональних природних паркiв, розробка екологiчноi мережi областi, яка з'iднаi екологiчними коридорами природно-заповiднi територii для охорони генофонду, полегшення мiграцii тварин та рослинних зародкiв.

Мета нашоi роботи тАУ познайомитися та коротко охарактеризувати найбiльш вiдомi пам`ятки садово-паркового мистецтва, iх роль у розвитку нових напрямкiв екологii, значення у життi та вихованнi особистостi.

Головними завданнями, якi постають перед нами i:

1) з`ясувати мiсце садово-паркових територiй як об`iктiв з особливим статусом охорони;

2) охарактеризувати найбiльш вiдомi пам`ятки садово-паркового мистецтва;

3) проаналiзувати значення пам`яток садово-паркового мистецтва для розвитку екологii та екологiчного виховання особистостi.

В наш час найбiльш повно i довговiчно краса природи може бути захищена в заповiдниках, нацiональних парках та на територiях з особливим статусом охорони. Природна краса заповiдних об'iктiв з часом стаi безцiнним еталоном, мiрою i критерiiм прекрасного, великим учителем i натхненням муз, маi моральне значення, як притулок, де людина очищаiться вiд грiшних земних турбот, вiдпочиваi, збадьорюiться, стаi благородною.

Станом на 01.01.2003 року природно-заповiдний фонд Чернiгiвськоi областi нараховуi 647 об'iктiв загальною площею 220178,1 га, що становить 6,8% вiд загальноi площi областi. До його складу входить 7 категорiй об'iктiв: регiональний ландшафтний парк ВлМiжрiчинськийВ» (площею 87672,9 га), 437 заказникiв (площею тАУ 113488,4 га), 133 пам'ятки природи (площею 804,39 га), 23 парки-пам'ятки природи садово-паркового мистецтва (площею 17551,6 га), 52 заповiднi урочища (площею 204,7 га), 21 об'iкт загальною площею 9876 га, вiднесений до категорii загальнодержавного значення: дендрологiчний парк ВлТростянецьВ», Менський зоопарк, 1 загальнозоологiчний, 2 ландшафтнi, 4 ботанiчнi, 4 гiдрологiчнi заказники, а також Сокиринський парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва та 7 пам'яток природи [2, 97].

Природно-заповiднi об'iкти розташованi досить нерiвномiрно на територii областi, при загальному вiдсотку заповiдностi по областi 6,8%, в центральних районах (Носiвський, Нiжинський, Бахмацький, Борзнянський) вiн не досягаi 3%.

Для збереження, вiдтворення i рацiонального використання типових та унiкальних природних комплексiв украiнського Полiсся та задоволення рекреацiйних потреб населення в 2002 роцi в Козелецькому районi створено перший в областi багатофункцiональний природоохоронний об'iкт тАУ регiональний ландшафтний парк ВлМiжрiчинськийВ» (площею 87672,9 га).

Доопрацьованi зауваження до Проекту Указу Президента Украiни про створення РЖчнянського нацiонального природного парку площею 9,66 тис. га. Проведенi роботи i пiдготовленi матерiали попереднього погодження мiсця розташування Мезинського нацiонального природного парку площею 31,6 тис. га на територii Коропського району.

Протягом 2002 року в Чернiгiвськiй областi працювали експедицii Наукового центру заповiдноi справи Мiнекоресурсiв Украiни, в ходi яких були виявленi для подальшого заповiдання цiннi природнi територii в Новгород-Сiверському та Рiпкинському районах.

Науковцi i студенти Чернiгiвського державного педунiверситету iм. Т.Г. Шевченка пiд час польових практик та експедицiй, для виконання дипломних i наукових робiт проводять обстеження природно-заповiдних об'iктiв областi. Практичнi висновки i рекомендацii дослiджень використовуються для оцiнки стану та доповнення наукових характеристик заповiдних об'iктiв Корейського, Щорського, Срiбнянського районiв.

У спiвпрацi з обласним товариством охорони природи розробляються програми вiдродження природно-заповiдних об'iктiв областi, iз залученням до iх виконання широких верств населення. В 2002 роцi проведено обстеження та пiдготовленi матерiали до проекту ВлГiдрологiчнiй пам'ятцi природи ВлОзеру МагiстратськомуВ» тАУ бутиВ».

Для збереження та вiдтворення фауни Менського зоопарку з обласного природоохоронного фонду було видiлено 10,0 тис. грн., на виготовлення iнформацiйно-охоронних знакiв для пам'яток природи в м. Чернiговi та заказникiв загальнодержавного значення областi видiлено 4,6 тис. грн.

Ведеться контроль використання природних ресурсiв на територii об'iктiв природно-заповiдного фонду. У 2002 роцi державними регiональними та районними екологiчними iнспекцiями для лiквiдацii наслiдкiв стихiйних лих та пiдтримання санiтарного стану лiсiв були погодженi вибiрковi санiтарнi рубки на 70 об'iктах природно-заповiдного фонду загальною площею 1742,9 га об'iмом 24734,1 м³.

Активну пiдтримку на Чернiгiвщинi одержала Всеукраiнська акцiя ВлПарк тисячолiттяВ». При ii проведеннi в областi навеснi 2002 року було впорядковано 321 га територiй природно-заповiдного фонду, створено 15 нових паркiв, 200 гектарiв нових зелених насаджень, 26 гектарiв нових газонiв, висаджено 135 тисяч дерев, 41 тисячу кущiв, лiквiдовано 623 стихiйнi смiттiзвалища.

Наш край багатий своiю iсторико-культурною спадщиною, що маi надзвичайне виховне, пiзнавальне та рекреацiйне значення. В Чернiгiвськiй областi взято на облiк та охороняiться бiльше 2,4 тис. пам'яток iсторii та монументального мистецтва i бiльше 2,3 тис. пам'яток археологii, ведеться постiйна наукова та дослiдницька робота, списки щорiчно доповнюються новими об'iктами [2, 98].

На Чернiгiвщинi дiють два Нацiональнi заповiдники: iсторико-культурний заповiдник ВлКачанiвкаВ» та архiтектурно-iсторичний заповiдник ВлЧернiгiв стародавнiйВ», а також чотири заповiдники i два музеi-садиби, пiдпорядкованi управлiнню культури облдержадмiнiстрацii, а саме: Батуринський державний iсторико-культурний заповiдник ВлГетьманська столицяВ», Новгород-Сiверський iсторико-культурний музей-заповiдник ВлСлово о полку РЖгоревiмВ», обласний меморiальний музей-заповiдник П. Кулiша Таннина пустиньВ»; Чернiгiвський лiтературно-меморiальний музей-заповiдник М.М. Коцюбинського, Борзнянський художньо-меморiальний музей ВлСадиба народного художника Украiни О. СаiнкаВ» та Сосницький лiтературно-меморiальний музей О.П. Довженка.

У 2002 роцi постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни затверджена Комплексна програма збереження пам'яток Державного iсторико-культурного заповiдника ВлГетьманська столицяВ», до складу якого входить парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва мiсцевого значення ВлКочубеiвськийВ». Працiвниками заповiдника розроблено план природоохоронних заходiв на територii парку Кочубея на 2003тАУ2005 роки.

Спираючись на архiвнi матерiали, спогади сучасникiв Михайла Коцюбинського, на територii саду лiтературно-меморiального музею-заповiдника письменника проводились роботи по оновленню.

Працiвниками iсторико-меморiального музею заповiдника Пантелеймона Кулiша ВлГаннина пустиньВ» у 2002 роцi закладено фруктовий сад з 220 дерев, розбито клумби, газони, обсаджено деревами i зариблено меморiальний ставок, приведено у належний стан парк, де знаходяться могили видатних дiячiв украiнськоi культури П. Кулiша, Г. Барвiнок, В. Бiлозерського.

Справжньою окрасою i оазисами чистоти i духовностi нашого краю i парки-памятки садово-паркового мистецтва, яких налiчуiться в областi 23. Найкращi з них тАУ дендропарк ВлТростянецьВ» та Сокиринський парк.

Сокиринський комплекс тАУ чарiвний куточок Срiбнянщини, який поiднуi в собi природнi лiсовi масиви навколо рiчки Утка, штучно створенi парковi композицii, i архiтектурнi комплекси палацу ТРалаТСанiв. До складу комплексу входить парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення ВлСокиринськийВ» та ботанiчний заказник мiсцевого значення ВлГалагановеВ» [2,99].

Парки, як осередки iсторii та культури нашого народу, потребують належного догляду та фiнансування на iх утримання, адже вони несуть рекреацiйне навантаження i повиннi надихати нас на добро.

Значна iнтенсивнiсть та обсяги антропогенного впливу суттiво врадили бiорiзноманiття Сiверського краю, формування якого почалося з середини палеогену, а в сучасному виглядi, в основному завершилося в середньому голоценi, тобто 5000 рокiв тому. Так, рослинний свiт Чернiгiвщини включаi понад 900 видiв судинних рослин, що становить бiля 18,4% вiд загальноi кiлькостi судинних рослин, поширених в Украiнi. Тваринний свiт характеризуiться ще бiльш багатим видовим складом, який становить близько 41% вiд загальноукраiнського.

2.1 РЖсторiя формування i сучасний стан Качанiвського парку

Будь-кого хто побуваi в Качанiвцi, що в РЖчнянському районi на Чернiгiвщинi, зачаруi краса та здивуi розмаiття рослинного свiту, який нараховуi понад 300 видiв судинних рослин. Пропонований еколого-пiзнавальний маршрут дозволяi познайомитись з найбiльш типовими

На сьогоднi територiя парку знаходиться як на лiвому, так i на правому березi рiчки Смож. Але деякi лiсовi масиви не входять до складу iсторико-культурного заповiдника. Те, що колишнi частини парку зараз мають рiзне пiдпорядкування, безумовно, i негативним фактором. Цiкаво, що й досi на деяких узлiссях, де до парку пiдходять лани, можна побачити старовиннi межi тАУ рiв та вал. Рельiф парку складний. Майорський i Великий ставки, а також болото роздiляють його на двi частини. Максимальний перепад висот становить 38 м. У схiднiй (лiвобережнiй) частинi тАУ вiд 129 м навколо болота, на пiвденнiй межi тАУ до 167 м бiля Георгiiвськоi церкви. Захiдна (правобережна) частина маi майже такий самий перепад висот тАУ вiд 129 м до 166. Декiлька балок перетинають парк. У трьох балках та iхнiх вiдгалуженнях зробленi невеликi ставки. Рiзнi куточки парку мають своi назви тАУ ВлПорожня криницяВ», ВлГiрка ЛюбовiВ», ВлГiрка ВiрностiВ» та ВлБiлий мiстВ». У парку i кiлька мiсткiв, якi будувалися на перехрестях паркових дорiг, або перекидались через невеликi балки [4, 18].

З загального плану парку видно, що лише на припалацовiй територii i регулярне планування, яке закладалося з самого початку його створення. Про це свiдчать алейнi насадження з гiркокаштану звичайного (алея до Георгiiвськоi церкви та вiд парку до об'iзноi траси), клену гостролистого (алея вiд Георгiiвськоi церкви до палацу). Деякi дiлянки навколо палацу представляють парковий тип садово-паркового ландшафту, але на рештi територii переважають дiлянки природного листяного лiсу. Вкраплення хвойних досить незначнi, переважно це iнтродукованi види: сосна Веймутова, модрина iвропейська, яловець козацький, туя захiдна. РД у парку дiлянки лучних ландшафтiв, зокрема на берегах ставкiв та на днищах балок.

У 1948 р. ботанiком О.Л. Липою в парку вiдмiчено близько 50 видiв та форм деревних рослин. У 1998 р. Ю.О. та А.В. Клименками вiдмiчено 51 вид, пiдвид та форми з 39 родiв i 22 родин. Так, ялина колюча представлена тiльки голубою формою, а туя захiдна та верба бiла тАУ як типовими рослинами, так i декоративними формами: перша тАУ колоновидною, друга тАУ плакучою. Всього хвойних тАУ 9 видiв (8 видiв дерев, 1 вид чагарникiв), листяних тАУ 42 (23 тАУ дерева, 19 тАУ чагарники) На територii парку i старi екземпляри iнтродуцентiв. Одна з модрин iвропейських маi дiаметр стовбура 1 м та висоту 30 м, це, ймовiрно, найбiльша модрина у парках Лiвобережноi Украiни. У парку декiлька модрин, дiаметр стовбура яких вiд 80 до 90 см, сосни чорна та Веймутова. На гiрцi Любовi росте сосна чорна з дiаметром стовбура 60 см, який на висотi 3 м роздвоюiться [4, 19].

З пiвденного боку вiд палацу i старi сосни Веймутова. Одна туя захiдна бiля палацу маi дiаметр стовбура понад 40 см У алеях чимало дерев-велетнiв гiркокаштану звичайного, дiаметр стовбура найбiльшого з них перевищуi 80 см. Дiаметр стовбура найбiльшого дерева дуба червоного або пiвнiчного близько 75 см. Дiаметри стовбурiв ялин звичайних сягають 70 см.

Основним видом у парку i дуб звичайний. Парк створювали на базi природноi дiброви, а тому на всiй його територii можна побачити окремi старi дерева, дiаметри стовбурiв яких часом перевищують 1 м. У лiвобережнiй частинi парку на значних площах збереглися дiлянки вiковоi дiброви. У правобережнiй тАУ дiброва молодша, i це, переважно, культури дуба звичайного, якi давно зiмкнулися. Але на припалацовiй територii чисто дубовi насадження займають незначну площу. На сучасному етапi в масивах та гаях вони не домiнують. Тут утворилися похiднi насадження з липи серцелистоi, клена гостролистого, ясена звичайного та iнших листяних порiд. Проблема замiщення дiброви похiдними насадженнями iснуi на всiй територii парку i потребуi значноi уваги та ефективних заходiв щодо ii вирiшення.

У схiднiй частинi вздовж ставкiв i досить великi березовi масиви, в яких дiаметр окремих стовбурiв берiз досягаi до 70 см. Групи дерев сосни звичайноi та ялини iвропейськоi займають незначнi площi, але iстотно впливають на ландшафтний вигляд парку. Уздовж ставкiв i дiлянки, на яких переважають такi види як тополя чорна, вiльха клейка, верба бiла. Зараз самосiв супутникiв дуба засмiчуi багато дiлянок парку, тодi як сходи дуба у бiльшостi випадкiв гинуть (переважно через затiнення). Старi дуби поступово вiдмирають, а мiсця, де вони росли, захоплюють iншi види [4, 20].

Небажаний самосiв не лише зараз псуi ландшафтний вигляд парку, утворюючи хащi, але у майбутньому може призвести до суттiвоi змiни видового складу сучасних угруповань. Тому необхiдно здiйснювати заходи, спрямованi на збереження та вiдтворення природноi дiброви.

2.2 Пам`ятка садово-паркового мистецтва тАУ Сокиринцi

Сокиринцi тАУ чарiвний куточок на пiвднi Чернiгiвськоi областi, тихий притулок примхливих муз i римських богинь, прекрасний витвiр матiнки-природи i людського генiю. Мiсце, яке вже пiвтора столiття приваблюi до себе людей, закоханих в мистецтво i поезiю, надихаi iх до творiння прекрасного. Алеями i дорiжками чудового Сокиринського парку ходили i милувалися його неповторними краiвидами Тарас Шевченко i Пантелеймон Кулiш, Микола Маркевич i Левко Жемчужников, Микола Лисенко i Максим Рильський. Тут, пiд кронами старих дубiв-велетнiв лунав проникливий голос нашого знаменитого кобзаря Остапа Вересая.

Сокиринський садово-парковий комплекс тАУ пам'ятка садово-паркового мистецтва XVIII ст., займаi площу бiля 427 га, з них 77 га тАУ площа власне парку, 350 га так званий Влпарк ТРалаТСанаВ» (ботанiчний заказник ВлГалагановеВ»). Цей чарiвний комплекс поiднуi в собi природнi лiсовi масиви навколо рiчки Утки, штучно створенi парковi композицii, i архiтектурнi комплекси палацу ТРалаТСанiв.

Знайомство починаiться з старовинноi в'iзноi брами тАУ в'iзду в Галаганiвську садибу.

Ворота збудованi в класичному (ампiрному) стилi: два пiлони, увiнчанi фронтонами; в пiлонах прорiзанi вузькi проходи з невеликими арками. Мiж пiлонами i службовими флiгелями можна бачити огорожу, яка далi переходить в цеглянi стiни [5,72].

Два службовi флiгелi розмiщенi симетрично центральнiй алеi. Вони i своiрiдними архiтектурними шедеврами: одноповерховi, прямокутнi, декорованi пiлястрами i архiвольтами.

Пройшовши через ворота, ви потрапляiте на центральну паркову алею, яку з обох бокiв обступили вiковi дуби, що створюi досить широку перспективу. Сьогоднi ця алея обсаджена двома рядами зтуi захiдноi, що створюi враження коридору.

Перед палацом i круглий газон. В минулому тут стояли двi козацькi гармати, з яких салютували гостям i на свята. Галаганiвський палац складаiться з центрального двоповерхового корпусу i двох флiгелiв. У його центрi пiдноситься декоративний купол з шпилем. Головний фасад корпусу прикрашений лiпними орнаментами у виглядi вiнкiв, перевитих стрiчками. По цьому палацу можна вивчати класичну архiтектуру, тут поiднанi практично всi архiтектурнi елементи античних споруд.

Парковий фасад Сокиринського палацу побудований бiльш скромнiше нiж головний; вiн не такий урочистий. З балкону другого поверху ви спускаiтесь в парк по сходам, якi, розширюючись донизу, переходять в пандус з балюстрадою. По боках пандуса були встановленi скульптури богинь тАУ ВлФлори, богинi квiтiв i Помони, богинi плодiвВ», а на думку iнших дослiдникiв тАУ Гери i Церери. Виникаi питання: ВлХто ж все таки вони тАУ цi заморськi красунi?В» тАУ це ще одна таiмниця Сокиринського парку. Архiтектор Дубровський дуже вдало i талановито зблизив i поiднав форми палацового фасаду з розкiшною зеленню парку [5,75].

Перед парковим фасадом тАУ Велика галявина, яка полого спускаiться до ставка. З неi можна спостерiгати чудовi краiвиди старовинного парку. Праворуч на нiй тАУ 170-рiчний платан, група модрин; лiворуч тАУ пам'ятник кобзаревi Остапу Вересаю. Про його роль, як спiвця украiнського народу, влучно зазначив Павло Тичина: " Не можна було б без Вересая обiйтися в тi страшнi часи, коли саме iснування украiнського народу, його мови, iсторii, культури заперечувалось i вiдкидалосьтАж''

Далi, пройшовши, на насипнiй терасi можемо побачити струнку альтанку Ротонду. Вiсiм iонiчних колон пiдтримують грацiозний купол. Пiд альтанкою i просторе примiщення у виглядi гроту. Вона обсаджена ялiвцемкозацьким. Приiмно зупинитись, посидiти i помилуватись зворушливо-чарiвними краiвидами Сокиринського парку, спостерiгати за спокiйною гладдю широкого ставу, за грою риби в ньому, помрiяти про тi часи, коли господарi маiтку вiдпочивали тут, влаштовували зустрiчi, коли сюди приiздили митцi, художники, поети.

Лiвiше, на пiвденний захiд вiд Ротонди знаходяться руiни оранжереi, яка займала площу 0,3 га. РЖ була обгороджена високими мурами, декорованими пiлонами. Ця споруда унiкальна архiтектурна пам'ятка, iдина в Украiнi [5, 76].

Вiд оранжереi спускаiмось вниз i по дорозi iдемо в напрямку на захiд до мiсця, де стояв старовинний явiр (клен несправжньоплатановий), найстарiше дерево парку, яке в травнi 1999 р. загинуло, i пiд яким, за оповiдями мiсцевих жителiв, створювалися поетичнi рядки Тараса Шевченка:

Зупинившись на галявинi бiля ставу, можна послухати оповiдi i легенди мiсцевих старожилiв, i просто помилуватись водним плесом Панського ставка. Вiн був створений на рiчцi Утка, яка була перегачена в кiлькох мiсцях i таким чином, утворилося кiлька ставкiв загальною площею 200 га. Панський ставок, як частина Сокиринського парку, маi площу близько 20 га. Вiн оточений навколо лiсом, маi двi дамби, якi регулюють рiвень води в ньому.

Пройшовши далi метрiв з 200, у вузькiй глибокiй долинi, яка починаiться вiд ставка i тягнеться в глибину парку, можна побачити готичний мiсток. Вiн складаiться з трьох стрiлчастих арок, чотирьох гранчастих пiлонiв, оздоблених канелюрами i колонками. Мiсток мав дерев'яний настил. В минулому, спираючись на парапети вiдпочивали пани i панночки. Це було пiвтора столiття тому. Нажаль сьогоднi вiд нього залишилися тiльки руiни.

Повертатись з даного маршруту можна в зворотному напрямку, або пiднявшись на край долини, вийти на паркову дорогу i в схiдному напрямку, палацу ТРалаТСанiв.

Поруч з палацом, на Великiй галявинi як символ вiчностi i мiцностi родового маiтку ТРалаТСанiв, стоiть одиноке дерево платану схiдного. Воно маi унiкальну властивiсть тАУ щорiчно скидати кору з гiлок i стовбурiв, за це в народi його назвали Влбезсоромним деревомВ». Родом платан з пiвдня, у народiв Кавказу, Киргизii, Середземномор'я i багато легенд, присвячених йому. Платан або чинара тАУ досить поширене дерево бiля джерел, колодязiв, вздовж дорiг (пiвденний аналог нашоi верби). Його поширили ще давнi греки, якi вважали платан одним з священних дерев. Довголiття i велич тАУ це ознаки, якi характернi для платанiв. Великi, старi платани вiком до 1000 рокiв зустрiчаються на Кавказi, в Середнiй Азii. Вiк платану в Сокиринцях бiльше 200 рокiв. Цiкавою особливiстю платана i те, що вiн легко розмножуiться вегетативне, за швидкiстю вкорiнення гонiв може змагатися з тополями i вербами.

Бiля самого краю Великоi поляни, праворуч височить Влжива стiнаВ» змодрин. Належить модрина до хвойних видiв дерев, але i оригiналом серед них. Вона, подiбно до листяних деревних рослин, щороку на зиму скидаi свою хвою. Саме з цим явищем скидання хвоi (листу) i пов'язана росiйська назва модрини тАУ ВллиственницаВ». На Украiнi, власне у Карпатах, в дикорослому станi зустрiчаiться лише один вид тАУ модрина польська. В культурi такi види як модрина сибiрська, м. iвропейська [5, 78].

В Сокиринському парку зустрiчаiться модрина iвропейська. В дикому виглядi вона росте в горах Захiдноi та Середньоi РДвропи. В парку тАУ це струнке дерево до 20тАУ25 метрiв заввишки та до 50тАУ70 см у дiаметрi. До 50тАУ70-рiчного вiку крона модрини маi конусовидну форму. Також вражаi довговiчнiсть модрини: вона часто доживаi до 600 рокiв. Цьому сприяi добре розвинена коренева система, а потужний стрижневий корiнь та добре розвиненi бiчнi коренi забезпечують стiйкiсть модрини проти вiтру.

Сам Сокиринський парк був створений на основi старого листяного лiсу, в основному здуба звичайного. Про це свiдчать дуби-велетнi тих часiв, якi збереглися на територii парку та прилеглого заказника ВлГалагановеВ». Дуби-велети i гордiстю i окрасою парку. У спеку iх могутня крона даi жадану прохолоду i затримуi пилюку, а в дощ служить надiйною парасолею. Також слiд зазначити, що дуб з давнiх часiв був деревом-символом у наших пращурiв. З чистого дубового борошна вони навiть пекли хлiб. Тепер жолудi тАУ важливий корм, особливо для свиней тАУ свiйських i диких.

РЖ небезпiдставно, бо мiстять вони крохмаль, бiлковi речовини, цукор, жири. Ласуi жолудями лiсова звiрина й птахи, зокрема сойки, сороки та галки. РЖнодi вони роблять великi ВлскладиВ», запасають. жолудi в дуплах. Лiкувальнi властивостi кори дуба зумовленi, головним чином, наявнiстю великоi кiлькостi дубильних речовин. Основна форма вживання тАУ вiдвар кори, як радить медицина До цього вдаються при поносах, шлункових та кишкових кровотечах.

Явiр (клен несправмсньоплатановий) був найстарiшим деревом Сокиринського парку. Вiн зберiгся ще з часiв старого дерев'яного палацу (1780тАУ1790 рр.).

В цi часи власник маiтку РЖван Григорович ТРалаТСан побудував двохповерховий дерев'яний будинок з просторими залами, вiтальнями, свiтлицями. Будинок стояв на величезнiй галявинi, яка полого спускалася до ставка. На нiй поряд знаходився i явiр. Дерево загинуло в травнi 1999 р. Велич могутнього i довговiчного дерева явора з давнiх часiв привертала увагу людей, його садили тих мiсцях, якi треба було уславити навiки. Украiнський народ не обiйшов це дерево в пiснях.

Явiр маi також i цiнну деревина, через цiнну ii текстуру його називають ВлпавинимВ» деревомВ».

Далi по стежцi, яка повертаi в напрямку до палацу, ви повертаiтесь. Поряд ви можете бачити старi дерева липи серцелистоi, ясену звичайного, осики. Так, в пору цвiтiння це дерево сповнюi все довкола медовими пахощами. Це липа серцелиста Непоказнi блiдо-жовтi п'ятичленнi квiточки зiбранi в невеликi напiвзонтичнi суцвiття з прозорим видовженим криючим листком при них, який наполовину приростаi до спiльноi квiтконiжки. Плоди у липи тАУ горiшки завбiльшки з горошину тАУ пiсля достигання опадають з гiлок, i тодi приквiтковий листок править iм за парашут, а на снiговому черенi стаi парусом. Квiтування липи лише частково припадаi на липень, який мав би вiдповiдати своiю назвою цвiтiнню липи. На широтi Сокиринцiв цвiтiння розпочинаiться 20тАУ25 червня. Та й як же не згадати про цiлющi властивостi липового цвiту?! Квiтки липи, зiбранi в пору масового цвiтiння, широко використовують у науковiй та народнiй медицинi як потогiнний засiб. Саме липовий чай, i i елiксиром, який пом'якшуi в горлi i грудях хворого при простудах. Це той випадок, коли лiки приiмнi. Липи добре розмножуються насiнням, живцями й поростю пенькiв. Здатнiсть давати таку порiсть липа зберiгаi до глибокоi старостi, а доживають дерева липи до 300тАУ400 рокiв, окремi ж дерева тАУ навiть до 600 рокiв, не тiльки медом славна липа, ii плоди-горiшки i ласощами для бiлок, сойок, дятлiв, якi й розносять iх. Мiстять горiшки й жирну олiю. Також вона тАУ чудовий фiльтр, який забезпечуi чистоту повiтря, адсорбуi хiмiчнi сполуки, а восени з листям скидаi iх на землю. Перiод цвiтiння липи тАУ символ повного лiта. Звiдси й украiнська назва лiтнього мiсяця тАУ липень. Але iнодi виникаi питання ВлЧому ж цвiте липа так пiзно?В» А причина в тому, що в ii бруньках, якi зимують, немаi зачаткiв квiтiв; вони закладаються лише на однорiчному приростi. Для багатьох комах цвiтiння липи найбiльш благодатна пора. Вченi пiдрахували, що квiтучу липу вiдвiдують понад 70 видiв комах. З одного великого дерева бджоли беруть стiльки меду, скiльки з гектару гречки.

А липовий мед ароматний, золотаво-жовтий або зеленуватий. Недарма липу називають медовим деревом [5, 81].

Бiля палацу ТРалаТСанiв можна знайти 3 дерева бука лiсового, якi також були висадженi в якостi дерев-екзотiв. Для парку i Чернiгiвщини тАУ це екзотична рiдкiсть, а ось в Карпатах i Криму буковi лiси, бучини, вкривають схили гiр i невеликих хребтiв. Цiкавими i плоди бука тАУ триграннi горiшки. В цiлому це дерево i досить цiнним для людини тому, що мас тверду гарну i мiцну деревину, а буковi горiшки тАУ поживний харчовий продукт (краще вони смакують пiдсмаженими).

Повертатись з даного маршруту можна i в зворотному напрямку, згадавши ще раз про тих живих свiдкiв iсторii династii ТРалаТСанiв та враження, якi дав вам цей чудовий день проведений у Сокиринському парку

2.3 Дендрологiчний парк ВлТростянецьВ»

Дендропарк ВлТростянецьВ» знаходиться у селi Тростянець РЖчнянського району. Його площа 204,4 га, пiдпорядкований Нацiональнiй академii наук Украiни.

Парк у Тростянцi заснував РЖван Михайлович Скоропадський (1804тАУ1887) у 1830-х роках, тАУ нащадок вiдомого гетьмана РЖвана РЖллiча Скоропадського (близько 1646тАУ1722).

Коли виникли земськi установи, РЖван Михайлович узявся за громадськi справи, постiйно був присутнiм на земських зборах i з'iздах мирових суддiв. Вiн був членом Училищноi ради, сприяв створенню в Прилуцькому повiтi чоловiчих та жiночих шкiл, власним коштом допомагав народним вчителям.

Вiд батька РЖван Михайлович успадкував бiльш як 3000 десятин землi в Чернiгiвськiй та Полтавськiй губернiях, а вiд матерi тАУ близько 2000 десятин в Чернiгiвськiй. Значний прибуток вiн мав вiд вирощування тютюну, винокурiння, виробництва цукру. Вiн сприяв покращенню вiвчарства, свинарства та скотарства в своiх маiтках, купуючи племiнних тварин на кращих заводах Росii, за кордоном, на виставках [10, 7].

Хутiр Тростянець був викуплений у козака РЖ. Хорунжия ще його батьками у 1820 р. Але РЖ.М. Скоропадський докупив землi навколо нього i збiльшив iх з 700 до 2600 десятин.

У 1829 р. РЖван Михайлович одружився з РДлизаветою Петрiвною Тарновською тАУ родичкою господарiв Качанiвки. У 1830 р. вiн поселився з дружиною у батькiвському маiтку Григорiвка. Вже тодi Скоропадський мрiяв про створення парку. Але в Григорiвцi для цього не було мiсця i тому вiн вирiшив створити нову садибу у Тростянцi. Принагiдне зауважимо, що дружина РЖвана Михайловича не бажала жити у селi, вона приiздила в маiтки лише на лiто. Шлюб проiснував тiльки 10 рокiв. Але iхнi дiти залишили по собi добру пам'ять. Донька РДлизавета (1832тАУ1890), в замiжжi Милорадович, була украiнiсткою, щедрим меценатом рiзних акцiй щодо видання украiнських книжок, створення та пiдтримки шкiл, бiблiотек. У 1873 Р. в роки реакцii, якi настали пiсля 1862 р., пожертвувала 9 тисяч гульденiв на створення у Галичинi Товариства iм. Шевченка. Син РЖвана Михайловича та РДлизавети Петрiвни Петро (1834тАУ1885) був вiйськовим (брав участь у вiйнi на Кавказi, де вiдзначився хоробрiстю). Пiсля того, як покинув вiйськову службу, багато зробив для лiквiдацii крiпацтва та займався просвiтницькою дiяльнiстю.

Хутiр Тростянець РЖван Михайлович обрав тому, що вiн був вiддаленим вiд iнших поселень, розташовувався на пересiченiй мiсцевостi з ярами, маленьким струмком Тростянець i ставком, невеликими групами багатовiкових дубiв. На користь Тростянця було й те, що його грунт тАУ глибокий чорнозем тАУ був надзвичайно родючим.

Палац та служби спорудили у 1833 р. За спогадами онука господаря П. Скоропадського, садиба складалася з великого дерев'яного будинку досить оригiнального стилю, з приiднаними до нього двома великими баштами, що нагадували готичний стиль. Будинок був старий, зведений з чудовоi дубовоi деревини. В ньому були параднi кiмнати i лише одна спальня, в якiй жив РЖван Михайлович. До будинку прилягала велика двоповерхова прибудова, на зразок шотландських замкiв, також з баштою. Була система коридорiв на кожному поверсi, з окремими апартаментами. Бiля будинку знаходився великий газон, а ще чотири красивi кам'янi флiгелi рiзних стилiв. Один тАУ кухонний, дво для гостей i один великий для службовцiв, пральнi та iн. У флiгелях подовгу жили артисти, художники та iншi видатнi особистостi. Зокрема, в Тростянцi тривалий час жив вiдомий художник Микола Миколайович Ге. Згодом у палацi зiбрали картинну галерею, яка складалася переважно з краiвидiв Украiни, намальованих уродженцем РЖчнi академiком Петербурзькоi Академii художеств В.М. Резаковим [10, 9].

Садиба знаходилася поруч iз струмком, на якому якраз навпроти палацу була гребля. РЖван Михайлович надбудував ii, внаслiдок чого утворився Великий ставок, який в подальшому поглибили та значно збiльшили. Ще три греблi з шлюзами спорудили упоперек ярiв поблизу Тростянця i таким чином створили ставки Куциха, Леб'яжий та Безiменний.

Садибу з трьох бокiв оточувала вода. В яру Богiвщина та на 20 десятинах землi, приiднаних до нього у 1834 р., висадили першi насадження. Перевезли з Григорiвки ялини та канадськi тополi. У 1888 р. деякi з цих дерев ще збереглися i вражали своiми розмiрами.

На колишнiх ланах, схилах ярiв та бiля ставкiв були посадженi ялини з Григорiвки, окремими групами тАУ берези, липи, клени, дуби, якi пересадили з лiсу. Бiльшiсть цих дерев загинула, збереглося лише декiлька.

Незадовiльний результат вiд висаджування самосiву наштовхнув РЖ.М. Скоропадського на думку про необхiднiсть створення власного розсадника. В Богiвщинi висадили живцi канадськоi та пiрамiдальноi тополь, а також дворiчнi деревця, привезенi з лiсiв.

У 1836 р. розпочали посадки на iншому вiд садиби боцi ставка. Дерева брали з розсадника. Сосни i тополi розташовували групами, мiж якими лишали галявини для сiнокосу. На цих галявинах висаджували окремi групи рiдкiсних цiнних дерев. На дiлянках, вiддалених вiд палацу, розмiщували берези, якi дуже подобалися РЖвану Михайловичу, а також дуби, липи, рiзнi види хвойних.

У кiнцi 1830-х рокiв були влаштованi алеi з канадськоi тополi вiд кордонiв володiнь Скоропадського до господарськоi садиби.

У 1840-х та 1850-х роках площа парку поступово збiльшувалася (кожен раз додавали дiлянки в 10 i бiльше десятин, якi засаджували деревами). РД данi, що у 1850-х роках проект парку розробляли вiдомi росiйськi майстри з Петербургу брати РДвстигнiiви. Найбiльше землi РЖван Михайлович додав до парку у 1861 р., яку з трьох бокiв засадив дворiчною сосною, привезеною з лiсiв.

Велику увагу розсаднику, що розташовувався в Богiвщинi. Висiвали у ньому дуб, ясен, берест, робiнiю звичайну, липу, всi види хвойних тАУ переважно сосни та модрини. Тут же вирощували саджанцi рiдкiсних видiв дерев, якi виписували з вiтчизняних та закордонних розсадникiв.

Лише наприкiнцi життя Скоропадського Богiвщина увiйшла в парк, а розсадник було перенесено в iнше мiсцеВ»

Влаштуванню розсадника, оранжерей, теплиць, фруктового саду, вирощуванню багатьох рiдкiсних видiв хвойних сприяв вчений-садiвник, уродженець Ельзасу Карл Данилович Шлiнглоф, якого у 1857 р. запросив до себе Скоропадський. К.Д. Шлiнглоф був головним садiвником Тростянця з 1857 р. по 1866 р., але й пiзнiше вiн продовжував стежити за створенням парку у Тростянцi (К.Д. Шлiнглоф працював управителем у Григорiвнi, яку Скоропадський передав однiй iз своiх доньок, а потiм Шлiнглоф узяв цей маiток в оренду).

РЖ.М. Скоропадський в кiнцi 1840-х рокiв почав створювати навколо парку окремi гаi. Особливо активно вiн займався цим в кiнцi 1860-х рокiв, коли було завершене розмежування земель. Усього посадили 21 гай розмiрами вiд 2 до 14 десятин (загальна площа тАУ 155 десятин). 13 гаiв засадженi березою, або березою з сосною, 5 тАУ сосною, 2 тАУ канадськими тополями, 1 тАУ ялинами. Назви гаiв тАУ РЖванове, Бабусине, Мечеть, Клин, Грицаiве, Лесеве, Керендаси, Ялини, Темнi лавки, Прохолода, Вiтерець, Михайлiвський хутiр, Попечительське яйце, Наташине, Петiне, РДльцiв яр, Лiзине, Обiймись i притулись, Тополева альтанка, Катрина могила.

Пiд час першоi поiздки до Парижу у 1857 р. РЖван Михайлович ознайомився з багатьма парками i зокрема з нещодавно створеним парком Джеймса Ротшильда в Ферре. Його увагу привернув новий метод штучного формування рельiфу.

З 1858 р. в Тростянцi почали впроваджувати цей метод. Але К.Д. Шлiнглоф створив лише незначнi пiдвищення, якi не задовольнили господаря, i Скоропадський особисто взявся за цю справу.

Спочатку роботи проводилися напроти садиби на iншому березi ставка. За два роки було вкладено чимало грошей, але краiвид не покращав.

На початку 60-х рокiв РЖван Михайлович доручив iнженеру М. скласти план i профiлi насипних робiт. Але через рiк стала очевидною непридатнiсть проекту. Тодi Скоропадський звернувся до художника-пейзажиста Б., який мешкав у Тростянцi. Останнiй намалював швейцарський ландшафт з рiзними загостреними пагорбами, якi нагадували Альпи. Цей ескiз так сподобався РЖвану Михайловичу, що вiн вiдразу почав насипати за цим проектом справжнi гори, дедалi вищi й вищi. Спочатку пiд насипання гiр вiдвели 5 десятин, але цього здалося мало, i з 1861 р. по 1881 р. насипали пiдвищення майже на ЗО десятинах. При цьому викорчували або засипали багато цiнних великих дерев, зокрема, посаджений ще у 1840-пi роки сосновий гай [10, 11].

Деякi гори насипали протягом двох рокiв пiдряд 50 робiтникiв з 20 кiнними тачками. Гори насипали виступами iз загостреними вершинами, декiлька засадили соснами та iншими деревами й кущами.

На трьох найвищих горах збудували альтанки, але, не ма

Вместе с этим смотрят:

"Нивхи"

32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)

4 capitals of Great Britain

About Canada

Description of Canada