Поняття проблеми та перспективи розвитку середнiх мiст Украiни

ПОНЯТТЯ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СЕРЕДНРЖХ МРЖСТ УКРАРЗНИ

РОЗДРЖЛ I. СЕРЕДНРЖ МРЖСТА:ПОНЯТТЯ ТА ФАКТОРИ РОЗВИТКУ

1.1. Понятiйно-термiнологiчний апарат дослiдження

Пiд поняттям мiста розумiiться мiсце складноi концентрацii - демографiчноi, соцiальноi, економiчноi, матерiально-технiчноi, iнформацiйноi, основi якоi знаходиться подiл галузей працi на мiськi та сiльськi.

РЖснуi наступна класифiкацiя мiст: малi мiста тАУ до 50 тис. осiб, середнi мiста тАУ 50-100 тис. осiб, великi мiста тАУ 100-250 тис. осiб, крупнi мiста тАУ 250-500 тис. осiб, найкрупнiшi тАУ бiльше 500 тис. осiб.

Середнi мiста тАУ це мiста з чисельнiстю населення вiд 50 тис. до 100 тис. осiб.

Вiдповiдно до затвердженоi Законом Украiни Генеральноi схеми планування територii Украiни видiляються такi типи середнiх мiст:

-мiста, що прилягають до центрiв систем розселення;

-мiста, що мають значнi рекреацiйний та оздоровчий потенцiали;

-мiста, що мають значнi природний та iсторико-культурний потенцiали;

- мiста - центри сiльськогосподарських районiв;

- монофункцiональнi мiста.

За питомою вагою населення, зайнятого в рiзних сферах економiчноi дiяльностi, можна видiлити такi категорii середнiх мiст:

- мiста з переважно промисловими функцiями;

- транспортнi вузли;

- санаторно-курортнi та рекреацiйнi центри;

- iсторичнi, iсторико-архiтектурнi, культурнi та туристичнi центри;

- адмiнiстративнi центри районiв;

- господарськi центри мiсцевого значення;

- центри низових локальних систем розселення, що виконують функцii з надання соцiально-культурних, комунально-побутових та iнших послуг населенню.

Станом на 1 сiчня 2009 року в Украiнi нараховувалося середнiх мiст 55. В проживаi 11,3% мiського населення краiни.

1.2. Фактори розвитку середнiх мiст.

РЖснуi багато факторiв якi впливають на утворення мiста. Головнi з них: iсторичний, транспортний, промисловий, мiграцiйний, адмiнiстративно-соцiальний.

РЖсторичний фактор. Як вiдомо, мiсто i результатом iсторичного процесу заселення територii, який вiдбуваiться пiд дiiю ряду чинникiв: природних, соцiальних, економiчних, полiтичних тощо, якi мають суттiвий вплив на особливостi заселення та розмiщення поселень, iх взаiмозвтАЩязок тощо.

Таким чином, процес формування та розвитку мiста обумовлюiться iсторичним процесом заселення регiону та розселення населення по його територii. На заселення територii регiону впливали рiзнi чинники, серед яких форми рельiфу та рiчки якi течуть в межах регiону. Поселення розмiщувалось по територii регiону в мiсцях де був рiвнинний рельiф, оскiльки це сприяло розвитку сiльського господарства. Що давало людям змогу годувати сiмтАЩi i жити. Також важливо було розмiщуватись бiля рiчок, тому що вони вiдiграють важливу роль у життi та господарствi людини. На час заселення рiчки сприяли розвитку рослинництва та тваринництва, що складали основну ланку господарства людини того перiоду.

Отже, степ не був перешкодою для розселення осiлого люду, але разом з тим не захищала його вiд загарбникiв. РЖнша справа лiс. Вiн злегка гальмував процес заселення, але одночасно служив захистом переселенцям вiд ворожих нападiв. Лiс був справжнiм скарбом для поселенцiв, бо з нього виготовляли як фортецi i замки, так i все, що потрiбний було в господарствi, зокрема буди, гутi, буртi, вiтрянi i водянi млини, а також винокурнi. Можна зробити висновок, що багатий природно-ресурсний потенцiал створював всi необхiднi умови для заселення територii, подальшого розвитку господарства i виникнення i розвитку мiста.

Мiграцiйний фактор. Сьогоднi мiграцiя i важливим фактором у виникненнi та розвитку мiста. Оскiльки вона змiнюi чисельнiсть населення, його етнiчний склад. В середнiх мiстах з процесом мiграцii повтАЩязанi незначнi темпи росту, а часто скорочення населення i вiдносне зменшення населення середнiх мiст в загальнiй чисельностi мiського населення краiни. В основному цей процес, викликаний концентрацiiю нового будiвництва в великих мiстах i пояснюiться невеликими темпами приросту робочих мiсць в середнiх мiстах. Але певна самостiйнiсть мiграцiйних процесiв по вiдношенню до розвитку виробництва призводить до того , що вiдтiк населення часто вiдбуваiться i в тих малих мiстах, де вiдчуваiться недостатня кiлькiсть робочих мiсць.

РЖснуi багато мотивiв якi спричиняють мiграцiю. Найголовнiшими i мотиви повтАЩязанi з питаннями зайнятостi, полiпшення житлово-побутових умов, трудовою дiяльнiстю, полiпшення особистого життя. Великий вплив на структуру мотивiв спричиняi рiвень освiти мiгруючих. З ростом освiти значно зменшуiться кiлькiсть мотивiв повтАЩязаних з полiпшенням житлових умов населення, i навпаки, зростаi значення рiзних аспектiв трудовоi дiяльностi.

Та проте мiграцiя населення утворюi багато наслiдкiв. В середнiх мiстах вони полягають в змiнi спiввiдношень мiж потребою в робочiй силi та ii наявнiстю в окремих формах поселень. В цiлому мiграцiя сприяi вирiвнянню трудозабезпечення рiзних форм поселень, i в цьому , безумовно, ii позитивне значення. Однак iснуi економiчно не обТСрунтована рiзниця в рiвнi життя сiльського та мiського населення, з однiii сторони, i мiського в мiстах рiзноi величини, а з iншоi сторони, в кiнцевому пiдсумку сприяi збiльшенню концентрацii населення в великих мiстах.

В результатi чисельного вiдтоку з середнiх мiст населення молодого вiку змiнюiться статево-вiкова структура мiського населення, знижуiться рiвень молодi, зменшуiться природний прирiст населення. Що спричиняi ряд проблем.

В результатi мiграцiйного руху молодi з бiльш високою загальноосвiтньою пiдготовкою середнi мiста опиняються в менш сприятливих умовах при вирiшеннi питання про розмiщення нового виробництва в порiвняннi з тими мiстами, де концентруiться молодь.

Також результатом мiграцii молодi i старiння нацii мiста. Що в свою чергу може призвести до зникнення мiста з адмiнiстративно-територiальноi карти держави. Сьогоднi ця важлива проблема стосуiться сiльського сектору. Вже багато сiл зникло з карти краiни i кiлькiсть таких показникiв не перестаi зменшуватись, а тiльки збiльшуiться. Якщо своiчасно не зупинити цей процес то вiн торкнеться i малого мiста. Що в свою чергу може пiдвергнути пiд сумнiви iснування цiлоi держави.

Транспортний фактор. Транспортна система вiдiграi велику мiстоутворюючу роль. Вдало розташованi транспортнi вузли перетворюються на великi мiста. Насамперед це стосуiться портових мiст, де масовi вантажi перевалюються з одного виду транспорту на iнший. Здебiльшого частину вантажiв, якi проходять через вузловi транспортнi центри, вигiдно переробляти на мiсцi. Так суто транспортний вузол перетворюiться на багатофункцiональне мiсто. На територii Украiни бiльшiсть мiст перетворились переважно з залiзничних вузлiв. Оскiльки це бiльш розвинутий вид транспорту, вiн маi найгустiше прокладену транспортну мережу по територii краiни.

Промисловий фактор. Вiдiграi одну з важливих ролей в утвореннi мiста. Оскiльки саме промисловiсть i економiчною базою мiста. Саме промисловiсть надаi iмпульс до виникненню мiста i стимул до його розвитку.

Промисловiсть, як фактор утворення мiста подiляють на двi сфери: матерiального виробництва та невиробничу сферу. Пiд фактором матерiального виробництва утворення мiста розумiють групу пiдприiмств i органiзацiй по виготовленню певного (однорiдного) виду продукцii якi навколо себе утворюють певне поселення, а фактор невиробничоi сфери тАУ по виду суспiльноi та соцiальноi дiяльностi, якому притаманнi зовнiшнi чи внутрiшнi функцii в економiчнiй ролi мiста. Зовнiшнi функцii складаються в виготовленнi продукцii для iнших галузей i регiонiв краiни i придбаннi iх продукцii , в використаннi природних надр i суспiльних ресурсiв. Внутрiшнi функцii полягають в виготовленнi продукцii для невиробничоi сфери та для населення, в реалiзацii рiзного роду послуг, в здiйсненнi планових, органiзацiйних та господарських функцiй. Спiввiдношення мiж зовнiшньою та внутрiшньою функцiями в цiлому даi змогу визначити ступiнь розвитку мiста та його участь у вирiшеннi господарських завдань населення в краiнi. Отже можна зробити висновок, що мiсто утворюiться i розвиваiться завдяки промисловостi. Якщо збудувати великий завод на незаселенiй дiлянцi землi, то потрiбно звести i житловi будинки для трудових кадрiв заводу. А це в свою чергу буде сприяти збiльшенню чисельностi населення i iснуi потенцiал, в подальшому, до виникнення мiста.

Соцiальний фактор. Соцiальний фактор безпосередньо маi вплив на формування мiста та рiвень життя населення. Мiсто в цьому факторi можна розглядати як наступнi пiдсистеми: а) народногосподарськоi основи; б) сукупнiсть технiчноi та соцiальноi iнфраструктури (Комунальне господарство, сфера послуг населення).

Народногосподарська основа може створюватись цiлеспрямовано як взаiмообумовлене поiднання рiзних виробництв вiдповiдно до теорii террiторiально-вiробничих комплексiв

Технiчна i соцiальна iнфраструктура покликанi забезпечувати функцiонування i розвиток мiста як елемента географiчного розподiлу працi, i як життiвого середовища населення, його вiдтворення, формування людськоi особи.

Мiсто постаi як життiве середовище, зручнiсть зв'язкiв житла з мiсцями працi i пiдприiмствами обслуговування, витрати часу на пересування, умову спiлкування, органiзацiю системи обслуговування

РОЗДРЖЛ РЖРЖ. СЕРЕДНРЖ МРЖСТА ХАРКРЖВЩИНИ.

Харкiвська область роздiлена на 27 територiально-адмiнiстративних районiв, у неi входять 17 мiст (з них - 7 мiст обласного пiдпорядкування й 10 мiст районного пiдпорядкування, 62 селища мiського типу й 1694 сiльських населених пункту. Найбiльшi мiста - пiвторамiльйонний Харкiв, РЖзюм i Лозова. Серед iнших найбiльш значнi - Куп'янськ, Чугуiв, Балаклея, Богодухiв, Змiiв. Харкiвська область - одна iз самих урбанiзованих в Украiнi. Система мiст Харкiвськоi областi пройшла складну iсторiю формування й iстотно вiдрiзняiться вiд мiських систем iнших областей краiни. Це насамперед стосуiться iхньоi розмiрностi. Вiдповiдно до прийнятого в Украiнi класифiкацii мiст по iхнiй людностi в областi i: малi - 14 мiст, середнi - 2 мiста й одне найбiльше мiсто.

На територii Харкiвськоi областi нараховуiться 2 середнiх мiста тАУ це РЖзюм i Лозова. Вони як i всi iншi мiста пiдпорядковуються дii мiстоутворюючих факторiв. Якi дуже сильно вплинули на iх розвиток i економiчний, соцiальний i транспортний потенцiали.

2.1. Суспiльно-географiчна характеристика мiста Лозова

Мiсто Лозова, розташоване у степовiй зонi за 148 км на пiвдень вiд Харкова, i одним iз 7 мiст обласного значення та центром однойменного району.

В адмiнiстративному пiдпорядкуваннi Лозiвськоi мiськоi ради знаходяться м.Лозова, смт.Панютине, с.Домаха, с.Хлiбне, с.Дмитрове, с.Герсеванiвське i с.Лiсiвське.Площа мiста дорiвнюi 18,1 кв.км, у ньому мешкають близько 70 тис. осiб.

Досить велику дiю на формування i подальший розвиток мав транспортний i iсторичний фактор. Бiографiя мiста тiсно повтАЩязана iз залiзницею. 23 грудня 1869 року було вiдкрито рух по Московсько-Курсько-Азовськiй залiзницi i на територii теперiшнього Лозiвського району було засновано невелику станцiю, яку найменували Лозова. У 1875 роцi вiдкрився рух на лiнii Лозова-Севастополь, кiнцева станцiя отримала назву Лозова-Севастопольська. Станцiя ж Лозова, яка виникла трохи ранiше, була названа Лозова-Азовська. Тож Лозiвський залiзничний вузол складався з двох станцiй, якi розвивалися паралельно, але обслуговували рiзнi залiзницi й пункти призначення. Досить часта плутанина з вантажами i поштою викликала необхiднiсть iх перейменування, що i було зроблено у 1893 роцi. Так Лозова-Азовська стала Панютиним, а Лозова-Севастопольська просто Лозовою. Залiзнична магiстраль зтАЩiднала хлiбнi райони з морськими портами, вона ж сприяла i розвитку нашого краю. Лозова стала пунктом закупiвлi та вiдвантаження хлiба на Лiвобережжi, тож тут почали зтАЩявлятися торговельнi склади, хлiбнi елеватори i борошномельнi пiдприiмства, а пiзнiше й банки.

З вiдкриттям у 1869 року руху на станцii Лозова вважаiться роком заснування Лозовоi. Вступивши в дiю, залiзнична магiстраль зтАЩiднала хлiбнi райони з морськими портами, вона ж i сприяла розвитку цього регiону. Лозова стала пунктом закупiвлi та вiдвантаження хлiба на Лiвобережжi. В мiстi почали зтАЩявлятися торговi склади, хлiбнi елеватори, борошномельнi пiдприiмства з переробки сiльськогосподарськоi продукцii, контори, банки. Наприкiнцi ХРЖХ столiття у пристанцiйному селищi вже налiчувалося 246 дворiв i 2135 жителiв.

У 1902 роцi було завершено будiвництво лiнii Полтава-Лозова, яка звтАЩязала Донбас iз захiдними регiонами держави. Лозова перетворилася на важливий залiзничний вузол iз залiзничними майстернями.

Пiд час революцii та громадянськоi вiйни 1917-1921 рр. селище-станцiя переживало чимало подiй, що було повтАЩязано, звичайно ж, iз його географiчним i транспортним розташуванням.

У 1926 р. вiдбулася змiна в адмiнiстративному статусi Лозовоi. У звтАЩязку з лiквiдацiiю Павлоградського округу Лозова ввiйшла до складу Харкiвського округу, а в серпнi 1928 року Харкiвський окружний виконком постановив вiднести селище Лозова до категорii мiст iз населенням 12 тис. осiб.

У груднi 1917 року, коли на Украiну почався наступ 30-тисячного корпусу росiйських бiльшовицьких частин пiд командуванням В.Антонова-Овсiiнка. Пiсля взяття Харкова, червоноармiйськi загони пiд командою О.РДгорова i М.Руднiва взяли напрямок на Павлоград. 14 грудня вони наблизилися до станцii Лозова. Але на пiдступах до станцii iх зустрiв запеклий спротив невеликих загонiв Лозiвського Гайдамацького куреня i Павлоградського Вiльного козацтва. Попри значну перевагу в чисельностi й озброiннi червонi змогли розгромити оборонцiв станцii лише на 3-й день безперервних боiв. Вибитi зi станцii рештки гайдамакiв i козакiв продовжували оборонятись i затримували просування бiльшовикiв на пiвдень. Останнiй бiй воiнiв УНР вiдбувся 17 грудня 1917 року на мiсцi сучасного парку Перемоги i тривав кiлька годин. За спогадами, тодi нiхто з гайдамакiв i козакiв не лишився живим. Близько 10 украiнських воiнiв були похованi в шанцях на мiсцi останнього бою.

В квiтнi 1918р. Лозова була звiльнена украiнськими вiйськами генерала Всеволода Петрiва. В кiнцi 1918р. вiвся братовбивчий бiй мiж вiйськами Армiя УНР та махновцями. В сiчнi 1919р. Лозову захопили червонi вiйська Павла Дибенка. Влiтку того ж року селище захопили росiйськi бiлi вiйська. Того ж року iх змiнили червонi, встановивши тут радянську владу. Проти неi боролися загони повстанських отаманiв та украiнське пiдпiлля.

В 1926 роцi почали функцiонувати паровозне депо, двi електростанцii, млини, маслобойнi, завод безалкогольних напоiв, хлiбопекарнi. До кiнця 1927 року селище вже налiчувало понад 12 тисяч жителiв. В 1928 роцi Лозова стала великим залiзничним вузлом. Через Лозову в промисловi райони держави йшло вугiлля iз Донбасу, нафта та сiльськогосподарськi продукти з пiвдня. В серпнi 1928 року Харкiвський окружний виконком постановив вiднести селище Лозова до категорii мiст. До початку 40-х були вiдстроiнi промисловi пiдприiмства: масловий, цвяховий та дротяний заводи. Збудовано водопровiд, засновано парк культури та вiдпочинку, споруджено будинок культури, стадiон. Восени 1941 року Лозова була захоплена нiмецькими вiйськами. Фашистське командування надавало великого значення мiсту, яке було воротами до Донбасу. Пiд час вiйни мiсто шiсть разiв переходило з одних рук до iнших. Мiсто було сильно зруйноване. В 1944 роцi в мiстi лишилося бiля 7 тисяч населення.

Друга свiтова вiйна перешкодила соцiально-економiчному розвитку Лозiвщини. Вигiдне ii розташування вiдповiдало статегiчним iнтересам i радянських, i окупацiйних вiйськ, у результатi чого через Лозову неодноразово проходила лiнiя фронту. Всi пiдприiмства були зруйнованi, а кiлькiсть населення скоротилася iз 24 тис. до 7 тис. чол. (1944 рiк).

Втiм, як i вся Украiна, мiсто i район, завдяки зусиллям людей були вiдбудованi, затяглися рани, нанесенi вiйною. А з 1963 року, вiд початку будiвництва Лозiвського ковальсько-механiчного заводу, який згодом став мiстоутворюючим пiдприiмством, значення мiста значно зросло.

Лозова маi зручне транспортно-географiчне розташування, i однiiю з найбiльших вузлових станцiй не тiльки Пiвденноi залiзницi, але й усiii Украiни. У чотирьох напрямках на Харкiв, Полтаву, Крим i Донбас розходяться звiдси залiзничнi магiстралi.

Отже як зазначалось вище також на утворення мiста Лозова мало будiвництво ковальсько-механiчного заводу. Завдяки його вiдкриттю Лозова почала розвиватись не лише як потужний транспортний вузол, а й як промисловий. З його будiвництвом почали вiдкриватись i iншi заводи.

Промисловий комплекс (станом на 01.10.2009 р.) нараховуi 11 пiдприiмств (без пiдприiмств малого бiзнесу). Загальний обсяг випуску продукцii з початку року - 493,4 млн. грн., темп зростання до минулого року - 135,74 %.Обсяг реалiзованоi продукцii складаi 746,6 млн. грн.

ЗАТ "Лозiвський ковальсько-механiчний завод" i унiкальним пiдприiмством з обробки металiв. Потужна виробнича база пiдприiмства забезпечуi замкнений цикл ковальського, механообробного, зварювального, iнструментального, ремонтного виробництв. Лозiвський ковальсько-механiчний завод, найбiльше ковальсько-штампувальне пiдприiмство Украiни, що входить до РЖндустрiальноi групи УПЕК, приступив до органiзацii випуску повного спектра багатооперацiйних причiпних агрегатiв.

Виробляiма продукцiя: гаряча штамповка, тракторокомплекти до тракторiв типа тАЬТ-150тАЭ, запчастини до тракторiв, авто- i сiльгосптехнiки, оригiнальнi мости ОДМ, мости до комбайну тАЮРДнiсейтАЭ, гепоiднi мости для мiкроавтобусiв, сiльськогосподарська технiка (зчiпки, культиватори та iн.), полотно кришки люкiв для вагонiв, запчастини до тракторiв, авто- i сiльгосптехнiки

Завод i унiкальним виробником прогресивноi грунтообробноi технiки, яка агрегатуiться з технiкою (iмпортною та вiтчизняною) лiдерiв тракторобудування:

- борони пружиннi гiдрофiкованi ЗПГ-24 и ЗПГ-15, котра виконуi наступнi операцii;

- вирiвнювання поверхнi рiлля;

- закриття вологи;

- додавання мiнеральних добрив;

- прополювання технiчних та зерновых культур;

- культиватори лемешно-дисковi КЛД-3,0; КЛД-2.0.

Збут i сервiс машинобудiвноi продукцii для аграрiiв органiзовано через дiлерську мережу, що охоплюi Украiну, Росiю та Казахстан. Найближчим часом пiдприiмство маi намiр також вийти на ринки Бiлорусi i Молдови.

УДЦ тАЬУкрспецвагонтАЭ у наш час i одним з потужнiших пiдприiмств мiста, що забезпечуi роботою велику кiлькiсть людей. Рiк заснування - 1869 (до 1996 року тАУ Панютинський вагоноремонтний завод.

Виробляiма продукцiя : ремонт вантажних вагонiв, виробництво вагонiв-обкотишовозiв, ремонт та формування колiсних пар, з 1996 року тАУ експлуатацiя та обслуговування спецiалiзованих вагонiв, гумовотехнiчнi вироби на вантажнi вагони, модернiзацiя мiнераловозiв пiд перевезення сипучих вантажiв та вiзкiв вантажних вагонiв, комплекси спецiалiзованих машин для вирощування цукрового буряка, товари народного споживання (будiвельнi матерiали з шлакобетону). На пiдприiмствi за рiк освоiно новий вид продукцii, а саме: будiвництво пiввагонiв.

АТЗТ тАЬЛозiвський молокозаводтАЭ. РД головним пiдприiмством харчовоi промисловостi в мiстi. Рiк заснування : з 1970 року завод функцiонуi в теперiшньому виглядi.

Виробляiма продукцiя: молоко згущене з цукром, масло тваринне, продукцiя з незбираного молока, сир твердий.

ЗАТ тАЬЛозiвський завод тАЬТрактородетальтАЭ. Рiк заснування тАУ 1959 та приватизован тАУ 2003.

Виробляiма продукцiя: диски муфт зчеплення до тракторiв, сiльськогосподарчоi технiки, вантажних та легкових автомобiлiв, гальмовi стрiчки, втулки, вузли та деталi для гальмових систем та рульового управлiння до тракторiв Т-40, Т-25, дт-75, прокладки до тракторних i автомобiльних двигунiв. В серiйне виробництво запущенi фiльтруючi елементи паливних, масляних та повiтряних систем двигунiв, шланги високого тиску, шкворнi поворотного кулака. Вся продукцiя сертифiкована в системi Укрсепро, маркована товарним знаком пiдприiмства.

ВАТ тАЬЛозiвський завод металоконструкцiйтАЭ. Виготовляi продукцiю в основному продукцiю для машинобудування. Рiк заснування: 1930, рiк приватизацii: 1995.

Виробляiма продукцiя : металоконструкцii, зерносховища, модулi, критi площадки, метизи, секцii огорожi, ворота опори для басейну, дверi, товари народного споживання з металу та пластмаси.

ВАТ тАЭЛозiвський авторемонтний заводтАЭ. Виробляiма продукцiя : завод спецiалiзувався на ремонтi агрегатiв автомобiлiв ГАЗ-53 та виробництвi гаражного обладнання. В теперiшнiй час виробляi пересувнi та стацiонарнi автоматичнi установки для миття та сушiння автомобiлiв, поiздiв метрополiтену, установка для миття трамваiв, установки зворотного водопостачання, пiдйомники на автомобiлi, електрогiдравлiчнi преса зусиллям 50 т, плуги до тракторiв, плющили зерна, установки очисних споруд.

Завод тАЬЕлектродвигунтАЭ( вiддiлення фiлii управлiння магiстральних газопроводiв тАЬХаркiвтрансгазтАЭ ДК тАЬУкртрансгазтАЭ). Рiк заснування 1989.

Виробляiма продукцiя: завод спецiалiзуiться на виробництвi електродвигуна КД-60 до складно-побутовоi технiки (рiчна потужнiсть тАУ 25 тис. шт.) В теперiшнiй час виробляi на замовлення УМГ тАЬХаркiвтрансгазтАЭ станцii катодного захисту для трубопроводiв, контрольно-вимiрювальнi колонки, блоки захисту комунiкацiй, високовольтнi блок-бокси, трансформатори ОМП 10/10, ПТКЗ-А (з мiкропроцесором).

Провiдною галуззю економiки Лозовоi i сiльське господарство, рiчний обсяг якого становить 123 млн. грн. Близько 79% сiльськогосподарського виробництва припадаi на рослинництво, а 21% - на тваринництво. Площа сiльськогосподарських угiдь (по всiх товаровиробниках, включаючи пiдсобнi господарства) складаi 80,1 тис. га, або 5,0 % угiдь областi, з яких:

В· рiллi 74,3 тис.га;

В· пасовища 5,8 тис. га.

Основнi напрямки виробництва у рослинництвi - вирощування зернових i технiчних культур. В тваринництвi - вирощування великоi рогатоi худоби м'ясо-молочного напрямку й свинарство.

У результатi реформування аграрного сектора в Лозiвському районi створено 15 приватно-орендних сiльськогосподарських пiдприiмств, 1 закрите акцiонерне товариство, 8 товариств з обмеженою вiдповiдальнiстю, 2 державних пiдприiмства, 35 фермерських господарств, 2 пiдприiмства з переробки промисловоi продукцii, 61 пiдприiмство малого бiзнесу. 730 фiзичних осiб займаiться пiдприiмницькою дiяльнiстю. З метою захисту майнових прав власникiв землi в районi було проведено замiну земельних сертифiкатiв на державнi акти на право власностi на землю.

Транспортна мережа насичена залiзничними i автомобiльними дорогами, трубопроводами. Протяжнiсть дорiг iз твердим покриттям складаi 476 км. Загальна протяжнiсть газопроводiв становить 391,7 км. В районi газифiковано 31 населений пункт. Транспорт розширюi економiчний та промисловий потенцiал мiста. Вiн дозволяi безперервному та безперебiйному перевезенню продукцii до пiдприiмств або мiст якi потребують продукцiю. З будiвництвом i розширенням транспортноi мережi стали задовольнятись потреби в перевезеннi населення. В перевезеннях як i продукцii так i населення переважаi залiзничний транспорт, на другому мiстi автомобiльний. Також велике значення мають трубопроводи. Адже це великий промисловий i транспортний вузол, то продукцiю яка поступаi на станцiю необхiдно розвантажити i доправити до пункту призначення. РЖ в цьому дуже допомагають трубопроводи.

В мiстi проживаi 70 тис. осiб, велику частку займаi працездатне населення i молодь. Бiльшiсть з людей працюi i навчаiться в обласному центрi. Створюючи тим самим маятникову мiграцiю.

Маятникова мiграцiя тАФ це регулярнее перемiщення населення iз одного населеного пункту в iнший на роботу або навчання без змiни мiсця проживання. Маятниковi мiграцii зумовлюються невiдповiднiстю мiж розмiщенням виробництва i розселенням населення. Головний напрям цих мiграцiй тАФ iз села в мiсто, iз малого мiста у велике мiсто. Найбiльше маятниковi мiграцii спостерiгаються в примiських зонах великих мiст, в мiських агломерацiях. Цi мiграцii поширенi i в зонi середнiх i малих мiст, в сiльськiй мiсцевостi урбанiзованих територiй.

З вiдкриттям ковальсько-пресового заводу люди почали мiгрувати з села в мiсто задля задоволення своiх фiнансових та житлових проблем. РЖ це сприяло утворенню Лозовоi як середнього мiста. Зараз рiвень мiграцii пiдтримують на ряду з цим пiдприiмством ряд iнших якi забезпечують робочими мiсцями багато людей якi прибули до мiста з села. Соцiальний фактор утворив потужну мережу по обслугованою населення i тим самим забезпечуi збiльшення чисельностi населення тому, що iх робота сприяi задоволенню потреб населення i може спричинити великий потiк мiграцii.

У мiстi функцiонуi 30 загальноосвiтнiх навчальних закладiв, загальну середню освiту, в яких отримують 4297 учнiв, з них 173 вихованцi вiдвiдують районну заочну школу. У 2008 роцi вiдкрито багатопрофiльний лiцей в смт. Краснопавлiвка, в якому навчаiться 698 учнiв. У мiжшкiльному навчально-виробничому комбiнатi 264 старшокласники отримують професii за п'ятьма спецiальностями.

В освiтнiх установах мiста працюi 532 педагогiчних працiвника (486 вчителiв та 46 вихователiв).

25% загальноосвiтнiх закладiв мiста оснащенi сучасними комп'ютерними класами.

У спортивних секцiях дитячо-юнацькоi спортивноi школи "Спартанець" тренуiться 404 вихованця. 840 учнiв шкiл району вiдвiдують гуртки, якi працюють при районному Будинку дитячоi та юнацькоi творчостi.

Дошкiльною освiтою, яку здiйснюють 9 навчальних закладiв та 3 навчально-виховнi комплекси, охоплена бiльш нiж 380 дiтлахiв.

У районi працюi 34 клубних, 34 бiблiотечних заклади i Краснопавлiвська дитяча музична школа. У роботi 147 гурткiв художньоi самодiяльностi бере участь понад 1199 чоловiк. Самодiяльнi артисти району - неодноразовi учасники i переможцi обласних оглядiв художньоi самодiяльностi.

Охорона здоров'я Лозiвщини представлена розгалуженою мережею лiкувально-профiлактичних закладiв: працюi центральна районна лiкарня з полiклiнiкою на 375 вiдвiдувань та стацiонаром на 255 лiжок у складi якоi: терапевтичне, хiрургiчне, травматологiчне, урологiчне, пологове та гiнекологiчне вiддiленя. У селищах Краснопавлiвка та Орiлька функцiонують полiклiнiчнi вiддiлення ЦРЛ. В районi працюi 6 амбулаторiй сiмейноi медицини та 26 ФАП-iв. У травнi 2006 року в Лозiвському районi створено Мiжрайонну лiкарняну касу, як перший крок до страховоi медицини. В районi дii територiальний центр з обслуговування одиноких i непрацездатних громадян з 5 вiддiленнями соцiальноi допомоги, якi обслуговують майже 817 одиноких громадян i iнвалiдiв. Жителi району мають можливiсть дивитися телепередачi УТ-1, Студия "1+1", РЖнтер, ICTV, Новий канал, ТЕТ, НТН, ТРК "Украiна", СРЖГМА (ТОНРЖС). Найбiльш популярною та впливовою районною газетою i мiськрайонна газета "Голос Лозiвщини".

2.2. Суспiльно-географiчна характеристика мiста РЖзюм

РЖзюм розташований в пiвденно-схiднiй частинi Харкiвськоi областi. Мiсто обласного пiдпорядкування. Територiя мiста РЖзюм займаi 43,6 квадратних кiлометра (друге за розмiрами мiсто областi), центр РЖзюмського району, знаходиться в 130 кiлометрах вiд Харкова на автотрасi Харкiв-Ростов та залiзничнiй дiльницi перегону Харкiв-Донбас. На сьогоднi в мiстi проживаi 62,6 тисячi чоловiк.

Дуже велика мiсто утворююча роль належить iсторичному фактору. Оскiльки, територiя РЖзюмщини була заселена з давнiх-давен. Археологiчними розкопками були виявленi залишки стародавнiх поселень, майстерня кременевих виробiв на березi рiчки Сiверський Дiнець. На територii краю мешкали рiзнi кочовi народи. Першi слов'янськi поселення з'явились в VI столiттi по Рiздву Христову.

Вперше в лiтописах сторожова РЖзюмська сакма згадуiться в 1571 роцi. Пiзнiше, аж до 1651 року, в рiзних джерелах описуiться РЖзюмський окоп, як невелике укрiплення, споруджене на горi Крем'янець у другiй чвертi XVII столiття.

В 1111 роцi на рiчцi Сальницi, в межах сучасного РЖзюму, стародавнi русичi на чолi з князем Володимиром Мономахом вщерть розбили половецьке вiйсько. З цiiю рiчкою пов'язанi i подii 1185 року, коли тут табором стояла бойова дружина Новгород-Сiверського князя РЖгоря.

В другiй чвертi ХРЖРЖРЖ столiття наш край, пiсля татаро-монгольськоi навали, обезлюднiв i на тривалий час здобув назву "Дикого поля".

В ХVРЖ столiттi землi РЖзюмщини ввiйшли до складу Московськоi держави. На них була органiзована сторожова служба проти набiгiв кримських татар. РЖзюмська сторожа вважалась найважливiшою, бо стояла на РЖзюмському шляху бiля двох бродiв тАУ РЖзюмського та Кам'яного. В 1599 роцi на мiсцi теперiшнього села Червоний Оскiл за наказом царя Бориса Годунова було побудоване перше мiсто Слобiдськоi Украiни Цареборисiв. Поступово територiя краю заселилась украiнськими козаками та селянами тАУ вихiдцями з Правобережноi Украiни. В 70-х роках ХVРЖРЖ столiття тут оселилась невелика група украiнських переселенцiв, якi пiд керiвництвом балаклiйського полковника Якова Чернiгiвця спорудили дерев'яний острожок. У документi 1680 року це поселення мало назву РЖзюмського мiстечка.

В наступному роцi в ходi будiвництва РЖзюмськоi оборонноi лiнii мiсто було перенесене на правий високий берег Дiнця. В 1685 роцi РЖзюм стаi полковим мiстом тАУ центром РЖзюмського слобiдського козацького полку, якому були пiдпорядкованi 13 навколишнiх населених пунктiв: Остропiлля, Двурiчне, Новий Перекоп, Сеньково, Купецьке, Бишкин, Андрiiвка, Балаклiя, Савинцi, Цареборисiв, Кам'янка, Лиман. Дещо пiзнiше були приiднанi Печенiги, Мохнач, Змiiв, Спiвакiвка, Куп'янка i Тор (Слов'янськ). З цього часу умовно можна розпочати лiтопис РЖзюмського району.

Полковий устрiй i зумовив особливостi адмiнiстративного управлiння РЖзюмщини. В РЖзюмi, як полковому мiстi, була створена полкова канцелярiя для вiйськово-громадського управлiння краiм. Та насправдi вся влада була в руках однiii людини тАУ полковника РЖзюмського слобiдського козацького полку.

Пiсля реформи 1765 року, проведеноi Катериною РЖРЖ, сталися змiни i в адмiнiстративному устрою Слобожанщини. Територiя полку була перетворена в РЖзюмську провiнцiю, що входила до складу Слобiдсько-Украiнськоi губернii. В свою чергу провiнцiя подiлялась на п'ять комiсарств. У 1780 роцi було утворене Харкiвське намiсництво, разом з яким створюiться i РЖзюмський повiт.

Замiсть Харкiвського намiсництва, у 1796 роцi, була створена Слобiдсько-Украiнська губернiя (з 1835 року Харкiвська) до складу якоi, поряд з iншими, ввiйшов i РЖзюмський повiт. В1797 роцi всi повiти були подiленi на волостi, кожна з населенням близько 3 тисяч чоловiк.

В 1923 роцi РЖзюмський повiт згiдно з новим адмiнiстративно-територiальним подiлом був реорганiзований в округ, до якого входили РЖзюмський, Петрiвський, Барвiнкiвський i Савинський райони. РЖзюмський район включав РЖзюмську та Червонооскiльську волостi колишнього РЖзюмського повiту i був утворений постановою Президii Всеукраiнського Центрального Виконавчого Комiтету №315 вiд 7 березня 1923 року. Слiд зазначити, що напередоднi цих подiй за успiшну господарську роботу Президiя ВУЦВК нагородила РЖзюмський повiтовий виконавчий комiтет орденом Трудового Червоного Прапора УРСР. Це вiдбулося 15 березня 1922 року. В липнi 1930 року округи були лiквiдованi i встановлений районний адмiнiстративний подiл, що вiдповiдав новим умовам, якi склалися на Украiнi. Замiсть РЖзюмського округу було встановлено кiлька районiв. За новим подiлом РЖзюмський район спочатку безпосередньо пiдпорядковувався центру, а з 1932 року тАУ областi.

Багато випробувань випало РЖзюмському району. Революцiя, громадянська вiйна, перiод колективiзацii, страшнi часи голодомору, буремнi роки Великоi Вiтчизняноi вiйни.

Щедро политi солдатською кров'ю землi РЖзюмщини, по якiй двiчi прокотився руйнiвний воiнний вал Великоi Вiтчизняноi, не обминувши жодного, навiть найменшого населеного пункту. Понад 12 тисяч iзюмчан приймали участь в боях з нiмецько-фашистськими загарбниками, 8105 з них так i не повернулись додому.

Пiсля вiйни почалося вiдродження району. Зусиллями трудiвникiв у селах споруджено тисячi будинкiв, школи, клуби, лiкарнi, магазини, дитячi садки. Було збудовано сучаснi ферми i тракторнi стани, механiзованi токи i сховища для продукцii. На поля прийшли потужнi трактори i комбайни та продуктивнi сiльгоспмашини для сiвби та обробiтку грунту. З кожним роком почали бiльше вносити добрив, пiдвищилась культура землеробства, внаслiдок чого зросла продуктивнiсть працi, пiдвищилась урожайнiсть зернових i технiчних культур. Збiльшилося валове виробництво молока i м'яса. Цi змiни в основному сталися в селах РЖзюмщини в перiод з 1960 по 2001роки.

Походження назви мiста РЖзюм.

В походженнi назви мiста ВлРЖзюмВ» iсторики та краiзнавцi, здаiться, так i не дiйшли iдиноi точки зору. Однi стверджують, що мiсто одержало назву вiд рiчки РЖзюмець (притоки Дiнця) та давнього РЖзюмського броду, бiля якого й виникло саме поселення.

РЖншi вважають, що РЖзюм одержав свою назву вiд трохи змiненого татарського слова ВлгузунВ», що в перекладi означаi переправа. Дiйсно, РЖзюмський брiд або переправа був вiдомий задовго до заснування мiста. РЖ, нарештi, третя версiя, що РЖзюм тАФ це змiнене татарське слово ВлiззунВ», яке означаi тАФ довгий, витягнутий, по асоцiацii з зовнiшнiм виглядом гори Крем'янець. Та як би там не було, назва мiста РЖзюм тАФ сьогоднi викликаi асоцiацiю з найсолодшим мiстом на Украiнi.

Дуже велику роль вiдiграi промисловий фактор, а саме сiльське господарство краю було дуже потужно розвинуте за весь час iснування i розвитку мiста. На сьогоднi провiдною галуззю i сiльськогосподарська. Основнi напрямки виробництва в галузi рослинництва: вирощування зернових, технiчних культур, овоче-баштанних та картоплi, кормових культур. Основнi напрямки виробництва в галузi тваринництва: вирощування великоi рогатоi худоби, свинарство, птахiвництво, розведення та вилов ставковоi риби.

Загальна площа агропромислового комплексу складаi 98058 га, iз них:

В· рiллi 74186 га (75,7%);

В· сiнокосiв - 5469 га (5,6%);

В· пасовищ - 17680 га (18%);

В· лiси та iншi лiсовкритi площi - 45808 га (46,7%).

В галузi працюi 46 сiльськогосподарських пiдприiмств, з них:

В· фермерських господарств - 20;

В· приватних сiльськогосподарських пiдприiмств - 8;

В· товариств з обмеженою вiдповiдальнiстю - 15;

В· акцiонерних товариств - 2;

В· сiльськогосподарських кооперативiв 1;

Раннi зерновi культури складають 22% серед усiх iнших видiв зернових. Середня урожайнiсть складаi 22,8 ц/га в тому числi урожайнiсть озимих - 25,1 ц/га, кукурудзитАУ 24,9 ц/га.

Соняшник складаi 25% питомоi ваги за сiяння полiв. Середня урожайностi - 17,8 ц/га.

Цукровi буряки переважають серед iнших культур i складаi 34% урожайнiсть маi досить великi показники 56% i складаi 205 ц/га в залiковiй вазi. Протягом останнiх рокiв площа посiву бурякiв в районi скорочуiться. Це викликано тим, що затверджена мiнiмальна цiна на цукровi буряки в розмiрi 170 грн. за тонну, на цукор - 2500 грн. за тонну не гарантуi покриття витрат на вирощування цiii культури i, як результат, не спонукаi до ii вирощування. РЖ як наслiдок цього, на 2008 рiк господарствами району пiдготовлено на 25% менше площi пiд посiв буряку.

Пiд озимi зерновi видiлено 17954 га площi, що складаi 19% вiд всiii територii краю.

Тваринництво. РЖз 31 пiдприiмства тваринництвом займаiться лише чотири. ПоголiвтАЩя ВРХ утримуiться в 2-х господарствах: ПП ВлЗолота Нива-1В» та СК ВлВостокВ». ПоголiвтАЩя свиней утримуiться в одному господарствi району - ТОВ ВлАгрофiрма Юг-МВ». ПоголiвтАЩя овець утримуiться в ФГ ВлАгромiксВ». По господарствах району сьогоднi в наявностi 5776 голiв ВРХ , а поголiвтАЩя корiв навiть зросло, порiвняно з минулим роком, на 6% i складаi сьогоднi 2872 голiв, поголiвтАЩя свиней складаi 404 голови тАУ на 61% менше, та 52 голови овець - на 10% бiльше минулого року.

За 2007 рiк господарствами району вироблено 735 тонн мтАЩяса, що на 10% (67 тонн) бiльше минулого року. Значно пiдвищилися середньодобовi прирости на вiдгодiвлi та вирощуваннi молодняку, якi скл

Вместе с этим смотрят:

"Нивхи"

32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)

4 capitals of Great Britain

About Canada

Description of Canada