Кухня нiмецькомовних краiн

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ ТА НАУКИ УКРАРЗНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАЦРЖОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГРЖЧНИЙ УНРЖВЕРСИТТЕТ РЖМ. КОРОЛЕНКА

Кафедра романо-германськоi фiлологii

Курсова робота

Тема:

КУХНЯ НРЖМЕЦЬКОМОВНИХ КРАРЗН

Студента РЖРЖРЖ курсу

факультету фiлологii та журналiстики

групи РЖН тАУ 35

Сала Вiталiя Васильовича

Науковий керiвник:

Л. В. Юрашко

Полтава 2010

Змiст

ВступтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.тАжтАжтАжтАжтАжтАж3

Роздiл РЖ. Нiмецька кухнятАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.тАжтАжтАжтАжтАжтАж5

1.1 Особливостi нiмецькоi кухнi з пiвдня на пiвнiчтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..тАжтАж.5

1.2 Кухня iнших нiмецькомовних краiнтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.10

Роздiл РЖРЖ. Нiмецькi стравитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.13

2.1 Традицiйнi страви, якi готують на щорiчнi святатАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.13

2.2 Рецепти вишуканих стравтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..14

2.3 Нiмецькi страви, якi використовують украiнцiтАжтАж.тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..15

Джерела iнформацiiтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..22

ДодатоктАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..23

Вступ

Актуальнiсть дослiджуваноi теми.

В багатьох iвропейських державах поряд зi своiми нацiональними стравами готують i страви нiмецькоi кухнi. РЖсторiя ще раз пiдтверджуi, що у звтАЩязку з рiзними подiями, що вiдбувались в РДвропi, люди емiгрували з однiii краiни в iншу, перевозячи з собою рецепти страв нацiональноi кухнi. Тому не дивно, що украiнцi полюбляють бутерброди, а нiмцi готують смачну домашню ковбасу. У великих мiстах нашоi краiни i ресторани з нацiональною нiмецькою кухнею. РЖ скiльки б не знала господиня таiмниць приготування своiх, особистих та нацiональних страв, вона завжди маi бажання приготувати щось новеньке. Тому актуальнiсть цiii теми велика не тiльки для професiйних кулiнарiв, пекарiв, а й для всiх украiнцiв.

Мета дослiдження.

Вивчити особливостi нiмецькоi кухнi в нiмецькомовних краiнах, показати схожiсть та рiзноманiтнiсть нацiональних страв у рiзних федеральних землях Нiмеччини та нiмецькомовних краiнах; познайомити з рецептами страв нiмецькоi кухнi та найулюбленiшими стравами нiмцiв.

Завдання.

1. Познайомити з кухнею рiзних федеральних земель Нiмеччини та нiмецькомовних краiн.

2. Вивчити особливостi найпоширенiших нiмецьких страв.

3. Дослiдити, якi нiмецькi страви вживають украiнцi.

4. Порiвняти особливостi нiмецькоi та украiнськоi кухнi.

ОбтАЩiкт дослiдження.

Кулiнарнi тенденцii (традицii) Нiмеччини та нiмецькомовних краiн.

Предмет дослiдження.

Особливостi нiмецьких страв.

Практичне значення дослiдження.

Матерiали про нiмецьку кухню можуть бути використанi вчителями на уроках нiмецькоi мови при вивченнi вiдповiдноi теми, на уроках географii при вивченнi iвропейських краiн, представниками ресторанного бiзнесу, на факультативних заняттях з iвро iнтеграцii.

Роздiл РЖ. Нiмецька кухня

1.1 Особливостi нiмецькоi кухнi з пiвдня на пiвнiч

Баварiя: найулюбленiшою стравою баварцiв i смажена свинина з кнедлями з картоплi або бублики, а на перше тАФ суп з лiверними галушками. У Франконii перевагу надають вiдомим нюрнберзьким смаженим ковбасам. Баварiя тАФ краiна пива. Хмiль i ячмiнь дозрiвають всюди, а тому тут багато великих i малих пивоварень, якi, залежно вiд пори року, варять рiзнi сорти пива. На пiвночi землi, на схилах в долинi Майну достигаi виноград, з якого роблять вина.

Швабiя: дуже люблять ВлщпецлiВ» тАУ своiрiдну вермiшель з муки, яiць, води i солi. Вiдомi тутешня шинка, сало, вишневий торт i смерековий мед iз Шварцвальда. На Рейнi росте найкраща в Нiмеччинi спаржа, яку подають до столу в час ii дозрiвання в травнi й червнi. Найбiльше п'ють вина з-понад Рейну i Неккару.

Саксонiя: надзвичайно смачне саксонське печиво. Це пiсочнi торти, дрезденськi ВлкрiстштоллiнВ» тАФ христовi (рiздвянi) рулети, ВлайiршнеккенВ» тАУ тiстечка, верхнiй шар яких зроблений iз сиру, яiць, iзюму й мигдалю, а також ВлплiнценВ» тАУ млинцi. До м'яса й ВлзеленихВ» фрикадельок (з сироi вареноi картоплi, крупи й молока) п'ють вино з винограду з-понад Ельби бiля Дрездена або саксонське пиво.

Тюрiнгiя: тюрiнгцi люблять добре поiсти. Особливо популярнi картоплянi галушки i солодке печиво. У всiй Нiмеччинi вiдома смажена ковбаса пiд назвою ВлтюрiнзькаВ».

Гессен: очевидно, стравою, найхарактернiшою для гессенськоi кухнi i Влфранкфуртський зелений соусВ» (приготований з великоi кiлькостi зеленоi ярини), який подають до вiдвареноi воловини, зварених круто яiць i картоплi Влв мундирахВ». Тут люблять iсти так званий Влручний сир з музикоюВ» тАУ м'який сорт сиру в маринадi з цибулi, оцту й олii. П'ють, поширенi особливо на пiвднi землi, яблучнi вина. Бiлi сорти вина з Райнгауза вважаються одними з найвiдомiших серед нiмецьких вин.

Рейнлянд-Пфальц: кухня на Рейнi i в Пфальцi проста й ситна. Традицiйними стравами i ВлзаумагенВ» (фарширований свинячий шлунок), телячi нирки з широким макароном, м'яснi фрикадельки, маринована в оцтi кисла печеня i локшина, вiдварена на парi. Звичайно, найбiльше люблять пити вина.

Саар: саарська кухня перебуваi пiд сильним впливом французькоi кулiнарii. До страв п'ють запашнi саарськi вина.

Берлiн: ВлАйсбанВ» (вiдварена свиняча нiжка), вуджена солонина з квашеною капустою, ребра, сардельки, вiдбивнi млинцi вважаються улюбленими берлiнськими стравами. Бiле пиво з малиновим або мареновим сиропом особливо люблять пити в теплу пору року.

Бранденбург: тут люблять пити пшеничну горiлку i пиво. Далеко поза межами землi вiдома Влбруква по-тельтовськиВ» з цукром i оцтом, пiдсмажена на маслi. У Шпреевальдi добре родять овочевi культури (огiрки, хрiн, гарбузи).

Саксонiя-Ангальт: в Саксонii-Ангальт люблять добре поiсти. На пiвночi вiддають перевагу нижньонiмецьким стравам тАУ баранинi й овочевим супам ВлайнтопфВ» (перше i друге в однiй стравi), на пiвднi тАУ швидше тюрiнзько-саксонськiй кухнi, якiй: властивi галушки рiзних сортiв. Усюди готують тетерю, запечену в тiстi солонину i сардельки.

Пiвнiчний Рейн-Вестфалiя: стандартними стравами с рейнська кисла печеня i маринованi або смаженi оселедцi з рiзними гарнiрами. У минулому столiттi польськi й. сiлезькi переселенцi збагатили мiсцеву кухню кролячим, супом i ВлбiгосомВ» (капусняк з м'ясом). У Вестфалii надають перевагу стравам домашньоi кухнi тАУ ковбасi, начиненiй свинячим м'ясом i капустою, квасолi з салом або ВлпiккертомВ», дерунам з тертоi картоплi, дрiжджiв, муки, сала, молока i яiць. Мекленбург тАУ Передня Померанiя: з давнiх-давен кухня цiii федеральноi землi була рiзною, залежно вiд соцiального стану ii мешканцiв. Суто, специфiчних страв, окрiм риби, майже нема. Своiрiднiстю мiсцевого меню i вишуканий пiдбiр пiкантного i солодкого пива; вершки з галушками, квасоля з яблуками, кров'янка з iзюмом, начинена чорносливом смажена гуска.

Нижня Саксонiя: на узбережжi люблять усiлякi страви зi смаженоi, вудженоi вареноi i маринованоi риби. Специфiчною вважаiться страва з пiвнiчноморських крабiв. П'ють шнапс i досить терпке, пiвнiчнонiмецьке пиво.

Бремен: морська риба, страви, з картоплi. Особливо популярнi капуста з вiвсяною кашею, ВлпiнкельВ» (ковбаса, начинена кашею, печiнковим жиром, салом, цибулею i прянощами гвоздики), смалець i картопля. До цього п'ють свiтлi сорти пива i традицiйну чарку пшеничноi горiлки.

Гамбург: тут люблять рiзнi страви з морськоi риби, ВллябскаусВ» (солонина, картопля, оселедець, яйце i червоний буряк). Залюбки iдять страви з грушок, квасолi й сала (ВлайнтопфВ»), а також юшку з вугрiв.

Шлезвiг-Гольштейн: у Шлезвiг-Гольштейнi люблять iсти рибу з Пiвнiчного i Балтiйського морiв, а також супи ВлайнтопфВ», якi для того, щоб вони були теплi, колись варили для селян у великих казанах протягом цiлого дня. Вiдомий за межами Нiмеччини любекський марципан.

Нiмецька кухня вирiзняiться великою рiзноманiтнiстю страв зi свинини, телятини, яловичини, птицi, дичини, риби. Популярнi рiзноманiтнi овочi, особливо капуста, картопля, найчастiше у вiдвареному виглядi. Широко розповсюдженi кисломолочнi продукти, бутерброди, страви з яiць (додаток 1).

Ковбаски з кислою капустою та картоплею

Нiмцi надають перевагу негострiй iжi, прянощi й приправи закладаються в страви дуже помiрно, в цiлому нiмецька нацiональна кухня проста, багата, вiдрiзняiться великою розмаiтiстю страв з овочiв, м'яса, риби, борошна. Характерно для нiмцiв використання на снiданок i вечерю всiляких бутербродiв (дослiвно хлiб з олiiю) iз рiзноманiтними масляними масами, овочами, ковбасою, рибою. Закусочний стiл багатий стравами з овочiв, шинки, ковбаси i сосисок, сардин i особливо з оселедця з рiзноманiтними о соусами (роль-мопс), салатами з м'яса i рiзноi риби, заправленими майонезом. Якщо вiрити статистицi, то найулюбленiша iжа нiмцiв тАУ сосиски. Причому, у кожному регiонi тАУ своi сорти.

Типовi страви

свинина з пивом

рiздвяний штолен

ковбаси i сосиски

шнiцель

клецки

пиво

Традицiйнi страви регiонiв краiни

Клецки (додаток 2)

В баварських пивних вiдвiдувачiв годують стравами домашньоi кухнi. Смажена свинина з хрусткою шкiркою, клецки i капуста, знаменита бiла ковбаса з солодкою гiрчицею i претцелями (кренделики, посиланi сiллю) тАУ ось лише деякi з найменувань такого меню. У пiвденно-схiднi Баварii гостей пригощають качкою, клецками, приготованими з тiста для брецелiв або пухкими клецками, тiсто для яких замiшують на солодкiй заквасцi.

У Франконii i можливiсть скуштувати найкращi ковбаси тАУ як, наприклад, товщиною з палець нюрнберзьких смажених ковбасок. Нюрнберг бiльше вiдомий пряними духмяними коврижками. Вони особливо популярнi пiд час Рiздвяних свят. Заслуженою славою користуються також франконськi вина.

Гордiсть Швабii i Баден-ВюртемберТСа тАУ суп з млинцями, капустянi блюда i традицiйнi блюда з макаронiв (spätzle, Maultaschen i Schupfnudeln) Усьому свiту вiдомi копченi шинки Шварцвальда, але не менш цiнують i баденськi цибульнi пироги. Прекрасним доповненням до цих страв стануть горiлка i вина, що виробляються у цьому регiонi.

У Гессенi iдять зелений соус, який дуже хвалив Гете. Цей соус готують не менше, нiж з дев'ятих видiв трав, i вiн особливо смачний з яловичиною i спаржею.

Ласощами у Рейнськiй областi вважаються маринована яловичина, картопляний салат, житнi збiжжя, картоплянi млинцi i яблучний соус. На Рiздво вулицi Кельна наповнюються ароматом мигдалевого печива (Speculatius), а в сусiдньому Ахенi рiздвяне пригощення тАУ не менш ароматнi Рrintеп.

Вестфальська кухня вiдрiзняiться апетитними м'ясними стравами, нiжною шинкою i пряниками.

Бiлокачана капуста i Рinkel (сорт ковбаси) i прекрасним доповненням до бременського тушкованого м'яса. Пiд нього добре випити чогось "гаряченького", наприклад, кминноi горiлки Кöт ("Кьом"), яка теж виготовляiться у Бременi.

На узбережжя Пiвнiчного i Балтiйського морiв панують рибнi страви. У Гамбурзi пропонують суп з вугрiв, смажений морський язик, оселедця, креветки i безлiч рiзновидiв копченоi риби. У Нижнiй Саксонii на стiл прийнято подавати страву з баранини пiд назвою Неidschnuckednbrateп, яку заiдають Rote Grütze (холодним ягiдним асортi з кремом).

У Берлiнi пригощають маленькими м'ясними кенiгсберзькими биточками i смачними тiстечками (Berliner).

Знаменитi саксонськi ласощi тАУ Leipziger Аllеrlеi (страва з овочiв i креветок), рiздвянi пироги Дрездена тАУ Christstollen (додаток 3) та Ваитkuсhеп. Тюрiнгiя славиться своiми клецками, що рекомендуiться вживати з гусятиною, та смаженим м'ясом (Rostbratel) у пивному соусi i млинцями з цибульно-картопляною начинкою.

1.2 Кухня iнших нiмецькомовних краiн

Нiмецька кухня настiльки багата як i сама краiна. В Гамбурзi надають перевагу виловлюванню риби та iнших морепродуктiв. Сарленд, Гесен, Турiнген i Зесен по праву називають мiстами кулiнарii. В долинi Рейну вино виробляють лише зi стиглих грон. Рецепти ж приготування цього напою передаються з поколiння в поколiння. Це справжнi мистецтво. Характернi також вареники та галушки по швабському. Протягом двох днiв кожного року в столицi Швейцарii проводять карнавали з поiданням вареникiв та галушок. На Великдень вони святять хлiбцi та шоколад. Все посвячене вони зтАЩiдають у саду.

В Лiхтенштейнi всi нiмецькi страви можна зустрiти тiльки в ресторанах. Тут збереглись страви часiв Вермахту ВлМтАЩясна нарiзкаВ», ВлКартопляний горщикВ» та iншi.

Вона розвиваiться iсторично. Австрiйська кухня багато чим завдячуi нацiональнiй. Серед них такi страви як суп, мтАЩясо на рожнi, мтАЩясо на вогнищi та iншi. Успiх ресторану тАУ вдале найменування страв. З найменування i: рогалики з маком та сирний струдель. Значною увагою користуiться i виноробна кухня зi своiми рецептами приготування.

Австрiйська кухня дуже традицiйна i сильно вiдрiзняiться в рiзних землях краiни. У нацiональнiй кухнi вiдчуваiться iталiйський i нiмецький вплив, дуже багато спiльних рис з кухнею Угорщини, Чехii, Словенii i навiть Туреччини.

Вiденський шнiцель зi смаженою картоплею

Головна австрiйська мтАЩясна страва тАУ вiдомий вiденський шнiцель тАУ засмажений у сухарях великий шматок мтАЩякоi телятини, неодмiнно покриваi край тарiлки, подаiться з овочевими салатами. Ще один символ вiденськоi кухнi тАУ смажена курка тАЬbackhuhnтАЭ, а також кайзерiвський омлет (скорiше навiть легкий пирiг зi збитих яiць) тАЬKaiserschmarrnтАЭ, вiдварена яловичина з хрiном та яблуком тАЬtafelspieβтАЭ, фiле форелi, локшина з сиром тАЬKäsnokkenтАЭ, та сирний суп, короп по сербськи, втАЩялена шинка, аналог iталiйськоi ВлпастиВ» тАУ ВлнокрельВ» i нiжна гусяча печiнка. Безлiч страв готуiться з квашеноi капусти, наприклад галушки з кислою капустою тАЬKrautspatzenтАЭ, печеня ВлхоарнейстидейВ» i багато гарнiрiв. В Австрii також печуть дуже смачний хлiб, який, на вiдмiну вiд iнших краiн РДвропи, обовтАЩязково присутнiй на святковому столi.

Торт Захер

За кiлькiстю солодких страв вiденськiй кухнi немаi рiвних у свiтi. Крiм традицiйного яблучного пирога тАЬApfelstrudelтАЭ (штрудель з яблуками), на весь свiт вiдомi шоколадний торт ВлзахерВ», ромовий пирiг ВлгугельхупфВ», солодке суфле Влзальцбургер ноккерльнВ», запечений у яйцi бiлий хлiб з повидлом i цукром "Arme Ritter", абрикосовi галушки "марiлленкнедль", вiденськi млинчики (палачiнкен), торти i тiстечка.

Регiональнi вiдмiни

Тiрольська кухня вiдрiзняiться великим рiзноманiттям страв i "ситнiстю", найбiльш популярний суп зi шпиком, запiканка з картоплi, борошна, м'яса i шпику "грестль", бульйон з фрикадельками з печiнки "лiберкнедль", рiзноманiтнi свiжi салати i смажене м'ясо, у першу чергу тАУ вiдомий вiденський шнiцель, а також безлiч iталiйських страв.

Штирiя вiдрiзняiться великою кiлькiстю страв з тушкованого м'яса з рiзними спецiями i коренями, а також неодмiнною присутнiстю на столi мiсцевого вина.

В Каринтii i Зальцбурзi велика кiлькiсть страв слов'янського походження тАУ вареники з сиром, галушки, локшина з шинкою "шинкенфлекерн", млинцi "штраубен", налисники "палачинкен" iз солодкими наповнювачами, смажена рiчкова форель i безлiч борошняних страв.

Напоi

Кава меланж по вiденськi

На особливу увагу заслуговують вiденськi кав'ярнi, якi i батькiвщиною iвропейськоi культури споживання кави; кава i "вiзитною карткою" краiни, в якiй пропонують зазвичай не менше 30-50 сортiв кави тАУ кава з вершками "Melange", еспрессо з вершками "Brauner, "капучино", холодна чорна кава з ромом або коньяком, мiцний еспрессо "Kurze" або бiльш слабкий "ферленгертер", подвiйний "мокко" с великою кiлькiстю збитих вершкiв "айншпеннер" i незлiченна кiлькiсть iнших видiв кави.

В Австрii виробляють безлiч сортiв гарного пива. Самi австрiйцi волiють вживати легке молоде вино "хойрiге", також виробляються такi чудовi сорти, як рислiнг Grüner Weltlinner" i "Müller Turhau" з долини Вахау, червоне вийо "Schilcher" або бiлi вина "Muskateller" i "Morilan" iз Захiдноi Штирii, а також сучi вина з Бургенланда.

Роздiл РЖРЖ. Нiмецькi страви

2.1 Традицiйнi страви, якi готують на щорiчнi свята

Пiсля повернення з церкви у католикiв мала мiсце святкова трапеза, неодмiнним блюдом якоi була свинина (або свинячi ковбаси) з квашеною капустою. По нiмецькому прислiв'ю "мати щастя" (Schwein haben) тАУ буквально означаi "мати свиню". Квашена капуста вважаiться цiлющим засобом. По повiр'ю, той, хто iсть кислу капусту на Новий рiк, буде весь рiк здоровим. Коли хочуть побажати кому-небудь щастя, говорять "Leb wohl, ess Kohl" (живи добре, iж капусту). Навiть худобi в рiздвяну нiч дають зелену капусту.

На пiвночi Нiмеччини "святу вечерю" (heilige Mahli) влаштовували до меси. Надавалося велике значення вибору i числу блюд. Зазвичай iх було 7 або 9. Вiддавали перевагу стравам, що несуть в собi зародок життя: рибну iкру або оселедця i коропа, горох, боби, мак, яйця, просяну або ячмiнну кашу (останнiм часом цi злаки витiснив рис), маковi галушки. Пiсля iжi в Целле свiтили пiд столом i шукали розсипанi по пiдлозi зерна: який виду злака зерен бiльше знайдуть, той i краще уродиться. У мiстах головнi рiздвянi блюда тАУ гусак i короп (у деяких мiсцях коропа готували тiльки на Сильвестра).

У Гамбурзi i землi Шлезвiг-голштейн головною рiздвяною iжею був короп, в сiльськiй мiсцевостi тАУ свинина, в деяких мiсцях - свиняча голова. До Рiздва, як i до iнших свят цього часу, багато пекли рiзних за формою булочних виробiв i пирогiв. У останнi десятилiття багато хто з них не пече вже удома, а купуi в булочних. У деяких мiсцях правом випiчки ритуального печення володiли спецiальнi пекарi, наприклад пекарi в Рейнландi виготовляли крендель (Вrezel). Всюди в Саксонii i iнших схiдних областях в XIX в. господинi випiкали спецiальний коровай.

У Вестфалii в сiльськiй мiсцевостi пекли величезний житнiй хлiб, частину якого з'iдало в 1-й день рiздво, при цьому навколо хлiба ставили 3 лампи, другий раз вiд нього вiдрiзували на Новий рiк i утретi в день трьох королiв, тiльки на цей раз в двi лампи наливали так мало масла, що вони гаснули вже пiд час iжi. Залишки хлiба вiддавали худобi 2 лютого. На Новий рiк iли те ж, що i на рiздво, багато пекли. У деяких пiвнiчно-захiдних районах пекли новорiчний пирiг з гречки (Рiскеr). У Оснабрюцi пекли фiгурний хлiб у виглядi зайця (заiць тАУ символ родючостi). У Бранденбурзi до дня Сильвестра пекли булочнi вироби у виглядi коней, собак, i свиней.

2.2 Рецепти вишуканих страв

ROSINENSTOLLEN

1 kg Mehl, 75 g Hefe (дрiжджi), ¼ l Milch, 200 g Zucker, abgeriebene Schale (mepma цедpa) von ½ Zitrone, ½ Päckchen Vanillezucker, 15 g Salz, 300 g Butter, 50 g Zitronat (цукати з лимонних шкiрок), 25 g bittere Mandeln, 75 g süße Mandeln, 400 g Sultaninen (великi свiтлi родзинки). 100 g Korinthen (дрiбнi темнi родзинки без кiсточок). Rum, Butter zum Bestreichen, Zucker und Staubzucker zum Besieben.

Zutaten

Für den Teig:

150 g Butter 150 g Schokolade

150 g Zucker 250 g Weißmehl

1 Teelöffel Vanille-Zucker 1,5 Teelöffel Backpulver

4 Eier Etwa 4 Esslöffel Milch eine Prise Salz

Für die Glasur:

150 g Schokolade 1 Tpplnffpl Rnm-Aromn

150 g Butter

Eintopf aus gelben Erbsen, Speck und Gemüse

Zutaten für 4 Portionen

250 g getrocknete geschälte gelbe Erbsen 250 g Möhren

500 g Räucherspeck 200 g Lauch

2 Lorbeerblätter 500 g Kartoffeln

1 EL Pimentkörner 2 EL Butter

Salz, schwarzer Pfeffer 2 Zweige Majoran

1/2 Bund Petersilie

2.3 Нiмецькi страви, якi використовують украiнцi

Салат нiмецький

Картоплю i буряк в шкiрцi випекти в жарильному шкафу очистити, нарiзувати скибочками i перемiшати з очищенними, дрiбно нарiзаними соленими огiрками i рiпчастою цибулею. Потiм додати нарiзанi тонкими скибочками яблука, дрiбнонарiзану зелень петрушки. Все перемiшати, посолити i заправити салатною заправкою iз оцту i оливкового масла.

Яблука - 60 г, картопля - 55 г, огiрки солонi - 40 г, масло оливкове - 15 г, цибуля рiпчата - 12 г, буряк - 60 г, оцет - 15 г, зелень петрушки - 4 г, сiль - 2 г.

Салат картопляний з майонезом

Картоплю, зварену i очищену, шинкують. Маринад, до складу якого входять оцет, цукор, лук, сiль, перець, гiрчиця, огiрковий розсiл, процiджують, кладуть в нього картоплю i киптАЩятять. Потiм вiдкидають на друшляк, охолоджують i заправляють майонезом. Салат посипають зеленим луком.

Картопля - 250 г, оцет - 20 г, цукор - 5 г, лук рiпчастий - 10 г, гiрчиця - 2 г, розсiл огiрковий - 10 г, майонез - 30 г, лук зелений - 5 г, спецii.

Салат з оселедцем i майонезом

Вимоченого оселедця очистити, зняти фiле з кiсток i нарiзувати на дрiбнi кубики. Яблука i огiрки очистити вiд шкiрки, нарiзувати кубиками, змiшати з шматочками оселедця. Потiм додати дрiбно нарiзану селеру i цибулю, заправити майонезом i прикрасити зеленню.

Оселедець - 50 г, яблука - 50 г, огiрки - 25 г, селера - 5 г, зелень петрушки - 3 г, лук зелений - 12 г, сiль -2 г, крiп - 3 г, естрагон - 2 г, майонез.

Рольмопс (оселедець пiд маринадом)

Оселедця обробити i обробити на фiле. Морква для маринаду нарiзувати скибочками або зiрочками, лук нашаткувати, покласти в киптАЩяток, додати лавровий лист, перець, гвоздику, цукор i варити 15 хвилин. Потiм додати оцет i ще проварити. Фiле оселедця злегка вiдбити. Змастивши рослинним маслом i поклавши на фiле зваренi в маринадi лук i морква, скрутити трубочкою. Для того, щоб трубочка фiле не розпалася, зробити в нiй невеликий надрiз i вкласти в неi ножем вузький кiнець фiле.

Приготованi рольмопси скласти в скляний або фаянсовий посуд залити маринадом i добре закрити. Через добу готовий рольмопс подавати на стiл в салатницi, заливши до половини маринадом. Блюдо прикрасити кружечками овочiв, вийнятими з маринаду.

Оселедець - 100 г, лук - 15 г, морква - 10 г, масло рослинне - 5 г, оцет 3%-ный - 20 г, цукор - 3 г, лавровий лист - 0,02 г, перець запашний - 0,05 г, цвяха - 0,05 г, кориця - 0,02 г, вода -20 р.

Салат оселедцевий

Картоплю вiдварюють Влв мундирiВ», очищають i нарiзують дрiбними скибочками. Так само шинкують фiле оселедцi, очищенi вiд насiння i шкiрки огiрки, обшпарена рiпчаста цибуля i очищенi яблука. Всi змiшують, заправляють оливковим маслом, оцтом, цукром, злитиму, перцем i укладають в салатник. Прикрашають оселедцем, яблуками, кiльцями лука, листям свiжого салату, крутими рубаними яйцями.

Оселедець (фiле) - 100 г, картопля - 80 г, огiрки солонi - 60 г, лук рiпчастий - 25 г, яблука -70 г, масло оливкове - 30 г, оцет - 5 г, цукор - 5 г, зелень - 5 г, яйце - 1/4 шт., перець мелений чорний, сiль.

Бульйон по-нiмецьки

Бульйон довести до кипiння, покласти в нього нашатковану капусту i варити до напiвготовностi. Потiм додати сосиски, нарiзанi кружечками, тертий хрiн i варити до готовностi.

Кости мтАЩяснi - 150 г, сосиски - 40 г, хрiн - 15 г, капуста червонокачанна - 180 г, сiль -3 г.

Бульйон з омлетом

Готовий омлет вийняти з форми i сковороди, перекинути на стiл, нарiзувати соломкою (кубиками, пiвмiсяцями або ромбами). Приготувати прозорий концентрований бульйон. Омлет подавати на стiл в тарiлках, заливши бульйоном.

Кости мтАЩяснi - 150 г, мтАЩясо для вiдтяжки - 60 г, масло вершкове - 1 г, яйце - 1 шт., молоко - 25 г, зелень - 3 г сiль - З р.

Суп-пюре гороховий з грiнками

Варений горох разом з вiдваром протирають крiзь сито. З муки, що пасеруi, i бульйону готують бiлий соус, сполучають його з протертим горохом, киптАЩятять i процiджують. Потiм суп заправляють такими, що пасерують дрiбно шинкованими корiннями з додаванням свинячих шкварок. Суп повинен бути густим. Подають його в бульйонних чашках з свининою. Грiнки, нарiзнi кубиками i пiдсмаженi на вершковому маслi, подають окремо.

Горох - 60 г, мука - 10 г, бульйон мтАЩясний - 75 г, морква - 15 г, петрушка (корiнь) - 5 г, лук рiпчастий - 5 г, свинина - 50 г, сало-шпиг - 10 г, хлiб - 25 г, масло вершкове - 5 г, сiль.

Суп з пивом

Яйце збивають з цукром, змiшують його з пивом i вливають в гаряче киптАЩячене молоко. Отриману сумiш пiдiгрiвають, не доводячи до кипiння, i заливають нею пшеничний хлiб, нарiзаний кубиками.

Молоко - 125 г, яйце - 1/2 шт., цукор - 15 г, пиво - 60 г, хлiб - 100 р.

Суп картопляний з сосисками

Корiння нарiзуi кубиками i пасеруi на вершковому маслi. Потiм додають нарiзану картоплю, злегка пiдсмажують i заливають бульйоном. Вводять перець i лавровий лист. При подачi кладуть нарiзанi i проваренi сосиски, мтАЩясо або сардельки. Посипають зеленню петрушки.

Морква - 20 г, селера (корiнь) -20 г, лук рiпчастий - 20 г, масло вершкове - 10 г, картопля - 135 г, бульйон мтАЩясний - 300 г, сосиски - 50 г, мтАЩясо або сардельки - 50 г, зелень - 5 г, лист, лавровий перець горошком, сiль.

Суп-пюре з цвiтноi капусти

Цвiтну капусту очистити, промити i розiбрати на дрiбнi качанчики, потiм залити готовим бiлим соусом i варити до готовностi. Коли капуста буде мтАЩяка, протерти ii через сито разом з соусом, в якому вона варилася. Потiм додати бульйон з кiсток, довести до кипiння i заправити вершковим маслом.

Кости мтАЩяснi - 150 г, капуста кольорова - 150 г, мука - 10 г, масло вершкове - 20 г, молоко - 75 г, яйця - 1/8 шт., сiль - 4 р.

Бiфштекс по-гамбургськи

Порцiйнi шматки вирiзки злегка вiдбивають, солять i смажать майже до готовностi. Яйця збивають з сiллю i зеленню i заливають ними бiфштекс. Подають в сковородi.

Яловичина - 160 г, масло вершкове - 20 г, яйця - 2 шт., зелень - 2 г, сiль.

Розети з свинини

Ниркову частину корейки нарiзувати на порцii i вiдбити сапою. Потiм посолити iх, посипати чорним перцем, запанiровать в муцi, змочити в збитому яйцi, запанiровать в сухарях i смажити на сковородi до утворення румтАЩяноi скориночки. Розети довести до готовностi в жарильнiй шафi. Подавати на стiл з томатним соусом i будь-яким гарнiром.

Свинина - 135 г, сало топлене свиняче - 10 г, мука - 4 г, яйця - 1/7 шт., сухарi - 15 г, перець чорний - 0,02 г, гарнiр - 150 г, соус - 75 г, сiль - З р.

Ковбаснi галушки

Сухi булочки замочують у водi i розминають. Мисливськi сосиски рубають дрiбними кубиками. Шпинат, лук, петрушку дрiбно рубають. Всi продукти змiшують з мукою, манною крупою i яйцем, солять, перчать i з отриманоi маси формують галушки величиною з яйце. Вiдварюють iх в злегка пiдсоленiй водi i, як тiльки вони спливуть, виймають шумiвкою. Шпиг розтоплюють на сковородi, вливають небагато воду, в якiй варилися галушки, i злегка припускають дрiбно рубаний лук. В кiнцi додають рубану петрушку i змiшують всi з галушками. Галушки запiкають, готове блюдо заливають яйцями. Окремо подають зелений салат.

Сосиски мисливськi - 100 г, булочки сухi - 50 г, шпинат - 60 г, лук рiпчастий - 50 г, петрушка (зелень) - 5 г, мука - 5 г, крупа манна - 10 г, яйце - 1 шт., шпиг - 20 г, перець мелений чорний, сiль.

МтАЩясо по - мюнхенськi

МтАЩясо заливають невеликою кiлькiстю киплячоi пiдсоленоi води, варять, а незадовго до готовностi додають пучок зелени i смажену цибулину, що розрiзаi навпiл. Потiм мтАЩясо виймають, кладуть в тарiлку, заливають бульйоном i приправляють тертим хрiном i маринованими огiрками.

Яловичина - 180 г, лук рiпчастий - 50 г, хрiн - 5 г, огiрки маринованi - 20 г, зелень, сiль.

Тюрiнгська печеня в горщику

МтАЩясо вiдварюють до напiвготовностi в невеликiй кiлькостi води з лавровим листом i запашним перцем. Нирку виймають i видаляють сечоводи. Варять разом з мтАЩясом до готовностi, пiсля чого охолоджують i нарiзують. Бульйон проварюють з медом, маслом, злитиму i перцем, вводять мтАЩясо i дають блюду наполягати. Подають в горщику.

Свинина нежирна - 125 г, нирка яловича - 70 г, мед - 5 г, масло вершкове - 5 г, лист лавровий, перець запашний горошком, перець мелений чорний, сiль.

Гусак смажений по-берлiнськi

Тушку гусака патрають, промивають, злегка солять всерединi, натирають сухим подрiбненим майораном i начиняють неочищеними яблуками без серцевини. Тушку зашивають i смажать з яблуками, що залишилися. Червонокачанну капусту гасять. Гусака обробляють, укладають на блюдо i гарнiрують яблуками i вiдвареними картоплинами правильноi округлоi форми. Капусту i соус подають окремо.

Соус готують так: жир, що залишився пiсля жарення гусака, розводять бульйоном, киптАЩятять, додають кукурудзяне борошно, перемiшують i процiджують.

Гусак - 3000 г, майоран - 5 г, яблука - 600 г, капуста червонокачанна - 2000 г, картопля - 1000 г, сiль.

Для coуcу: бульйон - 200 г, мука кукурудзяна - 30 р.

Шнiцель з курки

Куряче фiле очистити вiд плiвок i сухожиль, розрiзати уподовж, вiдбити, посолити i посипати перцем. Потiм обкатати в борошнi, змочити в яйцi i обкатати в хлiбних крихтах. Смажити фiле на вершковому маслi.

Подавати готовий шнiцель на блюдi, прикрасивши його протертими крутими яйцями. На середину покласти кружечок лимона, на який укласти фiле анчоуса, згорнуте у виглядi равлика, а на нього по одному каперсу. На гарнiр подати картопляне пюре i салат.

Кури - 175 г, масло вершкове - 15 г, перець мелений чорний - 0,02 г, борошно - 4 г, яйця - 1/7 шт., хлiб бiлий - 15, лимон - 1/10 шт., анчоуси - 10 г, каперси - 3 г, гарнiр - 150 г, сiль - 3 г, салат-латук - 30 р.

Картопля жарений з шинкою i яйцями

Зварену картоплю очистити, охолодити i обсмажити. Вiдварити шинку, нарiзувати дрiбними кубиками, додати дрiбно нарiзану цибулю, сiль, сирi яйця i розмiшати. Отриману сумiш обсмажити з одного боку до утворення золотистоi скориночки, скласти удвiчi i посипати дрiбно нарiзаною зеленню петрушки i меленим перцем.

Подавати на стiл з червоним соусом до смаженоi картоплi. Додатково можна подати салат.

Картопля - 150 г, яйця - 2 шт., шинка - 75 г, соус червоний - 50 г, перець - 0,02 г, жир - 15 г, лук - 10 г, зелень петрушки - 4 г, сiль тАУ 3 г.

Капуста кольорова запечена

Оброблену цвiтну капусту занурити в пiдсолену киплячу воду, вiдварити i вiдкинути на сито. Коли вiдвар стече, розiбрати на дрiбнi качанчики, заправити густим молочним соусом з жовтками i мускатним горiхом i сформувати порцii, спресувавши за допомогою круглоi чашки. Потiм укласти на змащений лист, залити густим молочним соусом, зверху покрити бiлим панiруванням, змiшаним з розтопленим маслом i запекти в жарильнiй шафi.

Капуста кольорова - 235 г, масло вершкове тАУ 5 г, соус молочний - 75 г, яйця (жовтки) - 1/8 шт., хлiб бiлий - 15г, горiхи мускатнi - 0,2 р.

Шарлот

Сливки збивають з цукровою пудрою, сполучають з розтертими з цукром, жовтками, додають розбещений в сиропi желатин, форми обкладають готовим бiсквiтом i наповнюють шарами iз збитих сливок, фруктiв, бiсквiта i т.д. Витримують в холодильнику 6-8 годин. Пiсля охолодження оформлюють збитими вершками i поливають вином.

Бiсквiт - 300 г, сливки - 300г, пудра цукрова - 20г, жовтки - 5 шт., желатин - 10 г, сироп - 50 г, полуниця - 200 г, абрикоси - 200 р.

Млинчики с сиром

Приготувати тiсто i випекти млинчики. Сир подрiбнити на терцi, додати до нього яiчнi жовтки i густий молочний соус, все добре розмiшати i цiiю сумiшшю намазати поверхню кожного млинчика. Потiм згорнутi рулетом млинчики укласти на змащену сковороду або деко, залити сливками, посипати тертим сиром i запекти в жарильнiй шафi.

Борошно - 50 г, молоко (для тесту) - 125 г, яйця - 1/4шт., масло вершкове - 10 г, молоко - 30 г, зливання - 30 г, сирий - 100 г, мука - 3 р.

Джерела iнформацii

1. Ковальова О. П. Украiнсько-нiмецький розмовник. тАУ Харкiв, 2001. тАУ 256 с.

2. " onclick="return false">

3. " onclick="return false">

Додаток

Любителi картоплi (додаток 8)

Картоплю в нiмецькiй кухнi готують також по-рiзному: печеною, смаженою, чи добавляють ii до холодних салатiв. Нiмцi не дуже люблять пюре, вiддаючи перевагу кнедликам. Смачною та поживною стравою i Eintopf тАУ повноцiнна страва, приготована в одному горщику, котра замiнюi цiлий обiд. У залежностi вiд iнгредiiнтiв може бути схожою на суп, салат чи гуляш. Туди зазвичай додають все, що попадеться пiд руку. Серед десертiв дуже популярний Apfelstrudel (яблучний струдель), родом з Австрii тАУ гарячий яблучний пирiг.

Ковбаса тАУ загальновiдомий нацiональний продукт (додаток 9)

Страви нiмецькоi кухнi зазвичай ситнi, калорiйнi та дуже смачнi. Важлива роль тут вiдводиться м'ясу, особливо свининi, котру переробляють у найрiзноманiтнiшi способи. Навряд чи знайдеться людина, яка хоча б раз у життi не чула про нiмецьку ковбасу, наприклад франкфуртськi ковбаски.

Вместе с этим смотрят:

10 интересных фактов о пищевых продуктах окружающих человека

Development of technology of crude smoked sausage

Алкогольные напитки

Анализ ведения технической документации на предприятиях питания

Анализ качества молочнокислых йогуртов