Органiзацiя роботи шкiльноi iдальнi
ВступОстаннiм часом iндустрiя гостинностi Украiни набуваi швидкi та ефективнi темпи розвинення. Цьому сприяi розумiння необхiдностi створення iдиноi полiтики доцiльних стратегiчних дiй влади та бiзнесу, що вже сьогоднi переконливо свiдчить про серйозний прогрес у галузi.
Прийняття новоi редакцii закону про туризм дозволяi не лише створити професiйну систему в сферi формування i продажi туристичного продукту, але й сформувати основи дiяльностi всiх засобiв розмiщення, закласти фундамент для розвитку всiх складникiв туристичноi iндустрii та разом з тим розвивати сумiжнi галузi зокрема ресторанну. Вiдмiна ресторанного збору також продемонструвала прагнення влади створити абсолютно новi умови для розвитку галузi гостинностi.
Серед першочергових завдань Кабiнету Мiнiстрiв Украiни тАУ розробка законопроекту про стимулювання будiвництва та реконструкцii ресторанiв i готелiв. Вперше на державну пiдтримку галузi лише на центральному рiвнi було видiлено 13 мiльйонiв гривень, достатньо вагомi бюджети отримали i ряд областей. Бiзнес вiдповiв на iнiцiативи влади будiвництвом десяткiв нових ресторанiв та готелiв в усiх регiонах краiни, формуванням першоi вiтчизняноi ресторанноi мережi, створенням аквапаркiв и розважальних центрiв, збiльшенням в багатьох регiонах обтАЩiмiв обертань у внутрiшньому та в'iзному туризмi.
Важливо зауважити, що останнiм часом як вiтчизнянi так i зарубiжнi iнвестори виявляють зацiкавленiсть можливостями вкладень в туристичну iнфраструктуру краiни.
У звтАЩязку з усiма вказаними факторами необхiдно для бiльшоi iнформативностi наявних та потенцiйних iнвесторiв, споживачiв, теперiшнiх та майбутнiх фахiвцiв та професiоналiв, а також для вдосконалення комплексного розвитку iндустрii вiдтворити повний огляд органiзацiй та робiтникiв, якi працюють на створення нового iмiджу Украiни в частинi надання туристичних послуг, послуг розмiщення та харчування.
Для нормального функцiонування органiзму необхiдно забезпечення всiма необхiдними поживними речовинами. Особливо це питання досить гостро стоiть на сьогоднiшнiй день вiдносно пiдростаючого поколiння, а саме дiтей шкiльного вiку. На сучасному етапi розвитку та реформування освiтньоi галузi на учнiв припадаi досить значне навантаження. Тому досить важливим питанням i забезпечення повноцiнним харчуванням учнiв шкiл. Це завдання повинно вирiшуватися як на рiвнi мiсцевоi влади так i на рiвнi держави.
Мiсцева влада намагаiться забезпечити якомога бiльшу кiлькiсть учнiв нормальним харчуванням органiзовуючи для учнiв молодших класiв безоплатнi снiданки, а для дiтей сiм`i яких соцiально незахищенi безкоштовнi обiди в групах подовженого дня.
Мета нашоi роботи полягаi в тому, щоб з`ясувати iснування проблем органiзацii харчування дiтей шкiльного вiку та перспективи вирiшення даноi проблеми.
Основнi завдання:
1) проаналiзувати розвиток ресторанного господарства;
2) дати характеристику стану розвитку ресторанного господарства на Украiнi на сучасному етапi;
3) дати характеристику шкiльноi iдальнi;
4) розглянути особливостi рацiонального харчування;
5) охарактеризувати меню iдальнi;
6) розглянути особливостi обслуговування шкiльних iдалень.
1. Ресторанний бiзнес в Украiнi 1.1 Розвиток ресторанного господарства в ринковiй економiцi
Ми звикли, що такого чудового сала, як у нас, немаi нiде у свiтi. Багато спiльного i в украiнського, а точнiше киiвського, та московського ресторанних господарств. Вiдсутнiсть повноцiнноi ресторанноi бази тАУ найочевиднiша Влродима плямаВ» iндустрii гостинностi обох столиць. РЖ украiнськi, й росiйськi експерти сходяться на думцi: головнi мiста Украiни й Росii матимуть попит у закордонних туристiв лише тодi, коли насамперед буде скасовано громiздку бюрократичну процедуру видачi вiз та вирiшено проблему браку ресторанiв туристичного класу. До речi, в Москвi пiд iх будiвництво вже видiлено близько 40 майданчикiв. У Киiвi ж це питання вже не перший рiк поспiль перебуваi в пiдвiшеному станi: земельних дiлянок не лише в центрi, а й на околицях мiста немаi i, схоже, не передбачаiться [6, 205].
Водночас i в москвичiв не все вiдбуваiться так гладко, як би iм хотiлося. З одного боку, i серйознi намiри мiськоi влади перетворити мiсто на туристичну Мекку i повтАЩязанi з цим плани втричi збiльшити до 2010-го номерний фонд московських ресторанiв (iз 64 тис. ресторанних мiсць нинi до 170тАУ180 тис.), побудувати мережу малих ресторанiв, реконструювати старi засоби розмiщення тощо. З iншого боку тАУ нинi утворилася досить парадоксальна ситуацiя, яка багато в чому суперечить планам уряду м. Москви. Рiч у тiм, що реконструкторська полiтика передбачаi або повне зруйнування старого ресторану i зведення на його мiсцi нового сучасного й набагато бiльш мiсткого комплексу, або кардинальну перебудову та добудування ВллiтньогоВ» ресторану. Темпи ж виведення з експлуатацii старого номерного фонду столицi РФ поки що значно перевершують введення в дiю нового. На появу достатньоi кiлькостi нових серйозних гравцiв, здатних зняти напругу на ринку ресторанних послуг, не варто чекати ранiше за 2007тАУ2008 рр., прогнозують фахiвцi. Тому протягом кiлькох наступних рокiв, в умовах значного переважання попиту над пропозицiiю, московськi рестораннi послуги, як i ранiше, дорожчатимуть.
РЖ киiвськi, й московськi земельнi дiлянки й обтАЩiкти нерухомостi досить недешевi, тому i потенцiйно привабливими лише для великих iнвесторiв. Загальнодоступних механiзмiв вкладення капiталiв у будiвництво ресторанiв для представникiв малого й середнього бiзнесу i в украiнськiй, i в росiйськiй столицi немаi, ринок непрозорий, iснуi сила-силенна ризикiв, характерних для раннiх стадiй реалiзацii iнвестицiйних проектiвтАж Все це перетворило iнвестування i фiнансування будiвництва ресторанних-туристичних обтАЩiктiв на суто професiйний бiзнес, недоступний для широкого кола пiдприiмцiв. Та й наявнi iнвестори часом опиняються у зовсiм рiзних умовах: з одних тАУ пилинки здувають, з iнших тАУ запитують по повнiй програмi. РЖ за Влтого хлопцяВ» такожтАж
Ще одна серйозна проблема тАУ сьогоднi як киiвськi, так i московськi iнвестори волiють фiнансувати будiвництво житла, офiсних i торговельно-розважальних центрiв. Воно й зрозумiло. Цi ринки характеризуються загалом високим рiвнем дохiдностi тАУ вiд 25 до 50% рiчних на вкладенi кошти. Тодi як дохiднiсть ресторанного бiзнесу не перевищуi двадцяти вiдсоткiв рiчних. Та й окупаються рестораннi проекти в середньому лише через 7тАУ8 рокiв, тодi як те ж саме житло тАУ через два-три роки. Загострюi ситуацiю вiдсутнiсть ефективноi системи стимулювання iнвесторiв. У результатi заманити серйозних гравцiв у ресторанно-iнвестицiйнi ВлтенетаВ» нема чим, а в мiських бюджетах грошей на будiвництво ресторанiв немаi.
Дуже делiкатне питання тАУ взаiмодiя учасникiв iнвестицiйного процесу на етапi реалiзацii проекту. То права й iнтереси одного або навiть кiлькох учасникiв не дотримуються, то будiвництво рiзко дорожчаi, як виявляiться, аж нiяк не через утiленi проектнi рiшеннятАж У результатi порушуiться нормальний перебiг iнвестицiйного процесу, збiльшуються термiни будiвництва, а часом навiть змiнюiться iнвестор або ресторанний оператор. Яскравi приклади цього тАУ поява в Москвi птАЩятизiркового ВлАрарат Парк Хаятт МоскваВ» замiсть планованого ранiше ВлХилтон БольшойВ», iнвесторський ВлкалейдоскопВ», що супроводжуi будiвництво киiвськоi ВлСвятоi СофiiВ»тАж Звiсно, все це аж нiяк не позитивно позначаiться на туристично привабливому iмiджi обох столиць [6, 207].
Хоча киiвська та московська iндустрii гостинностi й мають багато спiльного, вони зовсiм не i близнюками. В Москвi вже кiлька рокiв працюють мережнi готелi: на сьогоднi iх там цiлих сiм. Тодi як Киiв тАУ на самому початку ВлмережевогоВ» шляху: в нас щойно вiдкрився перший ресторан такого типу. Що, безумовно, презентуi столицю Украiни далеко не з кращого боку, оскiльки сам факт вiдсутностi мережних готелiв iстотно знижуi бажання багатьох потенцiйних закордонних гостей побувати в нашiй краiнi. Адже, як вiдомо, iдиноi системи категоризацii (присвоiння готелям зiрок) у свiтi не iснуi, а мережнi стандарти iдинi для всiх спорiднених готелiв незалежно вiд того, розташованi вони у Празi, Пекiнi чи, скажiмо, Нью-Йорку. Дасть Москва фору Киiву й за кiлькiстю чотирьох-, птАЩятизiрковикiв. У столицi РФ таких близько тридцяти, iхнiх киiвських ВлпобратимiвВ» можна перелiчити на пальцях однiii руки.
Утiм, усi наявнi недолiки не перешкоджають нам гiдно прийняти гостей ВлРДвробаченняВ»: i мiсць у готелях вистачить на всiх, i цiни на рестораннi послуги в травнi не пiдскочили, як побоювалися донедавна. (Хоча, якщо вдуматися, куди iм iще пiдскакувати?!) Принаймнi так стверджуi керiвництво Нацiональноi телекомпанii Украiни (НТКУ) тАУ органiзатора конкурсу. Менш оптимiстично налаштованi керiвники Головного управлiння ресторанного господарства, туризму i курортiв Киiвськоi держадмiнiстрацii. Так, вони сумнiваються, що обраний НТКУ туроператор, який вiдповiдатиме за розмiщення ВлiвробаченнiвихВ» гостей у киiвських ресторанах, цiлком упораiться iз поставленим завданням. Пiдприiмство ВлБiтскоВ» (а йдеться саме про нього) за багатьма показниками вiдверто пасе заднiх, тому незрозумiло, чим воно зумiло настiльки зачарувати керiвництво НТКУ, що саме йому доручили настiльки вiдповiдальне завдання.
Крiм того, не варто забувати, що гiдний прийом тАУ це не лише столичнi ресторанi, багато з яких, до речi, досi не готовi здiйснювати розрахунки з клiiнтами з допомогою пластикових карток. Це й належне транспортне обслуговування, органiзацiя харчування, послуги перекладачiв, екскурсiйнi програми тощо. Чи зможемо ми за всiма цими статтями не осоромитися? А з якими враженнями розтАЩiдуться по домiвках мешканцi наметового мiстечка?. Адже, погодьтеся, так не хочеться, щоб хтось iз iноземних журналiстiв, котрi прибудуть до нас у травнi, згодом мовив з iхидством: ВлУ планi пiдготовки киiвське ВлРДвробаченняВ» цiлком виправдало один зi своiх офiцiйних кольорiв: зеленi вони ще тАУ влаштовувати заходи такого рiвняВ»тАж
Всiма засобами масовоi iнформацii жваво обговорюються питання розвитку ресторанного та готельного бiзнесу Украiни. Звiсно не всi регiони нашоi краiни можуть однаково розвивати готельно-ресторанний бiзнес оскiльки вiд дуже тiсно повтАЩязаний з рекреацiйним комплексом та iсторичним минулим регiону.
Розглянемо деякi регiональнi аспекти розвитку готельно-ресторанного бiзнесу. Ресторанний бiзнес як важлива передумова розвитку туризму i одним iз мiських прiоритетiв. Тим бiльше, що за кiлькiстю туристичних обтАЩiктiв (ресторани, мотелi, кемпiнги, туристичнi бази, санаторii тощо) Львiвщина поступаiться лише Криму. Та, незважаючи на це, показник забезпеченостi готельними мiсцями (кiлькiсть мiсць, придатних для розмiщення iноземних туристiв, на 1000 мешканцiв) тАУ лише 0,9. Для порiвняння: у Гамбурзi вiн становить 9, у Мюнхенi i Мадридi тАУ 13. Водночас реальна наповненiсть готелiв (лише ВлЖоржВ» i ВлДнiстерВ» заледве ВлдотягуютьВ» до 40%), робить готельний бiзнес просто нерентабельним.
Коротко зупиняючись на розглянутих питаннях, можна сказати, що готельний збiр тАУ 20% плати за проживання, якi стягуються в мiський бюджет, тАУ i чи не найбiльшим в Украiнi, що принципово розходиться зi стратегiчною орiiнтованiстю Львова на розвиток туризму [6, 210].
Так звана Влсувора звiтнiстьВ» лягаi тягарем як на адмiнiстрацiю готелю, так i на самого клiiнта, змушеного заповнювати до 13 анкет при поселеннi. Так, не маючи паспорта, ви не поселитесь, а це i порушенням елементарних прав людини.
Рестораннi мережi, як явище, з'явилися в нашiй краiнi в часи бурхливого розвитку ринку ресторанного бiзнесу. На початку 90-х вiдкривати ресторани стало не просто модно, але ще i дуже прибутково. А створювати ланцюжок ресторанiв, об'iднаних одною концепцiiю i цiновою полiтикою тАУ ще бiльш вигiдно. Сергiй Гусовський, спiввласник ресторану ВлПантагрюельВ» видiляi два основних типи ресторанних мереж: мережа унiфiкованих закладiв (наприклад, Макдональдс), i мережа ВлзмiшанаВ», у якiй можуть бути як унiфiкованi формати, так i самостiйнi (прекрасний приклад тАУ ВлКозирна КартаВ»). Саме поняття ВлмережаВ», на його думку, припускаi або особиста участь власникiв мережi як партнерiв у кожнiм з ресторанiв, або iншi довгостроковi договiрнi вiдносини.
Сьогоднi в Украiнi успiшно працюють i процвiтають бiля десяти мереж. Найбiльш вiдомi з них: ВлERICS familyВ», ВлPasse ParadisВ», ВлКозирна картаВ», i iншi. Але разом з тим, залишаiться безлiч ресторанiв, що працюють самостiйно i не вступають у якi-небудь об'iднання рестораторiв, а вуж тим бiльше тАУ рестораннi мережi [7, 125].
У чому ж плюси ресторанних мереж i чому деякi волiють працювати ВлпоодинцiВ».
Ресторан Нобель один з перших ресторанiв, що почали рекламну кампанiю з акцентом на тiм, що ресторан i немережевим. На рекламних щитах так i написаний Влнемережевий ресторан НобельВ». Керiвництво ресторану усвiдомлюi тiм, що це виклик! Може бути, це навiть трохи кривдить власникiв мережних ресторанiвтАж Ми завжди хотiли бути iндивiдуальнiстю, Влалмазом у дорогiй оправiВ». А ВлiнкубаторВ», у якому всi ВлкурчатаВ» однаковi тАУ це не для нас. Ресторан ВлНобельВ» не хотiв би бути частиною якоi-небудь мережi, бiльш того ми завжди прагнемо пiдкреслити iндивiдуальнiсть в усьому: у дизайнi, у пiдборi i якостi блюд, в обслуговуваннi.
Мiнус Влмережних ресторанiвВ» у тiм, що вони, стаючи винтиком однiii великоi машини, втрачають iндивiдуальнiсть i самобутнiсть. Це просто комерцiйний ресторан, а не ресторан-iндивiдуальнiсть або ресторан-ексклюзив. На мiй погляд, бути неповторним i iдиним набагато важливiше! Переваги ресторану, що належить до тiii або iншоi мережi в тiм, що вiн одержуi продукти i напоi за оптовими цiнами, оскiльки них закуповують менеджери мережi, розраховуючи на 10, а те i бiльше закладiв, а це, як ви розумiiте, знижуi собiвартiсть блюд. Мережнi ресторани рекламуються, так сказати, ВлоптомВ» тАУ це економiя засобiв на рекламу.
Маргарита Кравчук, директор ресторану ВлПечерська БрамаВ» вважаi, що мережних ресторанiв дуже багато, сiмейних тАУ дуже мало. Не хочеться Влвступати в мережiВ», незважаючи на те, що немережевий ресторан тАУ це на сьогоднiшнiй день, скорiше мiнус, нiж плюс. Тому, що мережнi ресторани мають дуже велику пiдтримку, а ми все це час виживаiмо самi. Але з iншого боку, можна сказати, що ми дуже гордi, що домоглися таких результатiв i достоiнств самостiйно, не спираючи на чиiсь Влсильне плечеВ». Адже не секрет, що домогтися таких позитивних якостей, якi i на сьогоднiшнiй день у нашого ресторану, було в десятки разiв складнiше, нiж ресторановi, що маi пiдтримку. Спираючи на захiдний досвiд, можу сказати, що в невеликий сiмейний ресторан набагато складнiше потрапити, нiж у ресторан мережноi iз сотнями столикiв. Також я вважаю, що мережнi ресторани бiльше для тусовки i для вечiрок, а для душi тАУ краще вибрати маленький затишний ресторанчик. Сьогоднi великих мережних ресторанiв у Киiвi предосить, а невеликих сiмейних тАУ не так вже i багато. На мiй погляд, iх повинне бути бiльше. А по великому рахунку тiльки споживачевi i вiдвiдувачевi ресторанiв вирiшувати краще це або гiрше i йому ж вирiшувати якi заклади вiдвiдувати, а якi тАУ немаi.
Леонiд Байдиченко, директор ресторану ВлМемфiсВ» указав, що ресторан, який не входить до мережi, так називаний ВлодинакВ» гарний тим, що вiн iдиний i неповторний. На мiй погляд, краще зробити один якiсний ресторан, нiж кiлька другосортних. Припустимо один господар керуi 20-тьма ресторанами одночаснотАж Хiба вистачить у нього часу придiлити увага всiм? Природно, для кожного часу не буде вистачати, а недолiк уваги хазяiна, як вiдомо, стрiмко знижуi якiсть закладу. Дати вiдповiдь на питання: вступив би ресторан ВлМемфiсВ» у ресторанну мережу, якби йому запропонували тАУ вiдповiсти не можу. Усi залежить вiд умов спiвробiтництва [7, 127].
А от учасник мережi Сергiй Гусовський (спiввласник остерii ВлПантагрюельВ») подiлився своiю думкою про ВлунiфiкованiВ» мережах. На мiй погляд, унiфiкованiсть тАУ не краща з якостей, якщо Ви цiнуiте iндивiдуальнiсть. Крiм того, може з'являтися вiдома ВлнесвободаВ», наприклад, скутiсть у роботi з постачальниками при наявностi рiзного роду ексклюзивних угод, що виключають появу iншоi продукцii, крiм обговореноi угодою. Мережа вкрай необхiдна для ресторанiв типу fast-food, тому що там ефективнiсть i масштабнiсть тАУ обов'язковi фактори успiху, звичайнi ресторани цiлком успiшно можуть працювати i ВлпоодинцiВ».
Як ми бачимо в Украiнi одержали розвиток i успiшно працюють як мережнi ресторани так i немережевi.
2. Основна частина
На даний час в нормально укомплектованiй школi в обов`язковому порядку повинна бути iдальня. Примiщення iдальнi повинне бути просторим, вмiщувати достатню кiлькiсть мiсць, щоб одночасно могли харчуватися до 100 учнiв в мiських школах та до 50 учнiв у сiльських школах.
У кожнiй iдальнi повиннi бути розставленi столи не менше нiж на 4 мiсця, на кожне мiсце повинен бути стiлець. Меблi повиннi бити зручнi, чистi, не зламанi, придатнi для використання.
Примiщення iдальнi повинне бути оснащене системою вентиляцii, регулярно проводитися провiтрювання.
Вiкна в iдальнi повиннi бути звiльненi вiд непотрiбних речей, можливо розмiщення на пiдвiконнi дрiбних кiмнатних квiтiв. На вiкнах розмiщують свiтлого кольору штори, гардини.
В примiщеннi iдальнi не допускаiться нагромадження рiзних непотрiбних речей (складування пошкоджених меблiв, зiставлення в один бiк столiв, накопичення смiття або брудного посуду тощо). Примiщення iдальнi повинно вiдповiдати естетичним вимогами громадських примiщень. Стiни в iдальнi фарбують переважно у свiтлi кольори, а саме з даною метою використовують блакитний або бiрюзовий кольори. Стiни регулярно протирають та миють з використанням миючих та дезiнфiкуючих засобiв.
Пiдлога в iдальнi повинна бути викладена кахельною плиткою. Щоденно проводиться дворазове прибирання примiщення та миття пiдлоги в iдальнi. Для миття використовують гарячу воду з додаванням дезiнфiкуючих засобiв, якi б не мають рiзких запахiв.
Що стосуються естетичного оформлення примiщення iдальнi, то тут виходять з можливостей шкiльного закладу, iнодi просять допомоги в батькiвського комiтету. В примiщеннi iдальнi можливо розмiщення незначноi кiлькостi кiмнатних квiтiв, за якими повиннi доглядати вiдповiдальнi або черговi учнi. На столах у весняний та осiннiй перiоди, коли на шкiльних клумбах достатня кiлькiсть живих квiтiв, можливе оформлення невеличких букетiв та розмiщення iх на столах.
В шкiльнiй iдальнi повинно бути примiщення де проводиться приготування iжi, роздаткове вiкно, холодильна камера, комiрка для зберiгання муки, крупи, погрiб для зберiгання продуктiв рослинного походження (коренеплоди, капуста, яблука тощо), буфет та посудомийна кiмната або посудомийна машина (в сiльських або мало комплектних мiських школах). Доступ до пiдсобних примiщень дозволений тiльки для обслуговуючого персоналу.
Харчування тАУ це сукупнiсть механiчних, фiзичних та хiмiчних процесiв, що сприяють засвоiнню органiзмом поживних речовин, потрiбних для пiдтримання життя, здоров'я та працездатностi людинi Тому педагогам i батькам важливо усвiдомити, що рацiональне харчування i важливим складником здорового способу життя дитини, а значить, сприяi збереженню i змiцненню ii здоров'я.
Кiлькiсть i якiсть продуктiв харчування повинна вiдповiдати потребам людини, а саме: вiку, статi, рiвню фiзичного або розумового ж вантаження. Поживнi речовини виконують в органiзмi пластичну i енергетичну функцii. Нагадаiмо, що пластична функцiя реалiзуiться перс важно за рахунок бiлкiв, а енергетична тАУ за рахунок вуглеводiв i жирiв.
Кiлькiсть енергii, що видiляiться при засвоiннi того чи iншого харчового продукту, становить його енергетичну цiннiсть. Кiлькiсть енергii, що надходить до органiзму з поживними речовинами, маi бути збалансована з його енерговитратами, тобто повинен зберiгатися енергетичний баланс. Це запобiгаi виникненню ожирiння або дистрофii [13, 98].
Визначаючи калорiйнiсть iжi, виходять з того, що 1 г бiлкiв при повному окисленнi звiльняi 4,2 ккал енергii, 1 г вуглеводiв при повному окисленнi звiльняi 4,2 ккал, 1 г жирiв при повному окисленнi звiльняi 9,3 ккал енергii. Знаючи кiлькiсть бiлкiв, жирiв i вуглеводiв у харчовому продуктi, можна обчислити його енергетичну цiннiсть.
Засвоюванiсть рiзних харчових продуктiв неоднакова. Продукти тваринного походження засвоюються в середньому на 95%, а рослинного тАУ на 70тАУ80%, бо клiтковина не перетравлюiться в органах травлення. Мiшана iжа засвоюiться на 85тАУ90%.
У дiтей обмiн речовин та енергii вiдбуваiться iнтенсивнiше. На 1 кг ваги в них припадаi бiльша площа поверхнi тiла. В результатi тiло швидше охолоджуiться. Тому енергетичнi втрати у дiтей бiльшi, нiж у дорослих. Якщо, наприклад, доросла людина втрачаi на добу на 1 кг ваги 42 ккал, до десятирiчна дитина тАУ 70 ккал, а мiсячна дитина тАУ 91 ккал. Отже, щоб компенсувати вiдносно великi енергетичнi втрати, в iжi дiтей повинна бути достатня кiлькiсть жирiв i вуглеводiв як основного джерела енергii. А щоб забезпечити рiст дитячого органiзму, в iжi повиннi бути в достатнiй кiлькостi повноцiннi бiлки.
Норми фiзiологiчних потреб дiтей шкiльного вiку в основних харчових речовинах та енергii поданi в табл. 13тАУ15. При визначеннi калорiйностi харчування враховують довжину (зрiст) i масу тiла, вiк, стать, характер дiяльностi, пору року, клiмат, температуру примiщення тощо. Розраховуючи добову калорiйнiсть, спираються на вiковi й статевi норми фiзiологiчноi потреби в харчових речовинах i енергii (табл. 1).
Потрiбно пам'ятати, що надмiрна калорiйнiсть рацiонiв не менш шкiдлива, нiж недостатня. Переiдання, як i гiподинамiю, вважають однiiю з причин розвитку патологiчного ожирiння, яке спостерiгаiться не лише в дорослих, але й у школярiв.
Як уже зазначалося, рацiональне харчування передбачаi наявнiсть у рацiонi бiлкiв, жирiв, вуглеводiв, вiтамiнiв, мiнеральних речовин та води вiдповiдно до потреби в них i в оптимальних для засвоiння спiввiдношеннях залежно вiд вiку, статi, маси тiла та навчальних вимог, що ставляться до дiтей i пiдлiткiв.
Добова потреба у водi для дiтей шкiльного вiку становить 1,5тАУ2 л. Потребу у водi задовольняють за рахунок рiдких страв, овочiв, фруктiв, м'яса, риби, а також молока, чаю, рiзних напоiв. Потрiбно уникати вживання пiдсолоджених напоiв зi штучними барвниками i консервантами, а надавати перевагу натуральним сокам, компотам, киселям фруктiв.
Оптимальне спiввiдношення бiлкiв, жирiв i вуглеводiв у добовому рацiонi як дорослих, так i дiтей становить 1:1:4.
Норми фiзiологiчноi потреби дiтей шкiльного вiку у мiнеральних речовинах подано у табл. 2.
Без задоволення норми фiзiологiчноi потреби в мiнеральних речовинах порушуються нормальний рiст, розвиток i життiдiяльнiсть органiзму. Мiнеральнi солi мiстяться у продуктах харчування, тому при рацiонально органiзованому харчуваннi немаi потреби iх уводити штучно.
Таблиця 1. Добова потреба дiтей шкiльного вiку в бiлках, жирах, вуглеводах та енергii
| Вiковi групи | Енергетична калорiйнiсть | Бiлки, г | Жири, г | Вуглеводи, г |
| Усього | твариннi |
| 6 рокiв (учнi) | 2200 | 72 | 36 | 65 | 332 |
| 7 тАУ 10 рокiв | 2400 | 78 | 39 | 70 | 365 |
| 7тАУ13 рокiв (хлопчики) | 2800 | 91 | 46 | 82 | 425 |
| 11тАУ13 рокiв (дiвчатка) | 2550 | 83 | 42 | 75 | 386 |
| 14тАУ17 рокiв (юнаки) | 3200 | 104 | 52 | 94 | 485 |
| 14 тАУ 17 рокiв (дiвчатка) | 2650 | 86 | 43 | 77 | 403 |
Вместе с этим смотрят:
10 интересных фактов о пищевых продуктах окружающих человека
Development of technology of crude smoked sausage
Алкогольные напитки
Анализ ведения технической документации на предприятиях питания
Анализ качества молочнокислых йогуртов