Селище Бабаi

СЕЛИЩЕ БАБАРЗ

Селище Бабаi тАУ селище мiського типу. Займаi площу 581га. Знаходиться на пiвденному заходi, в 12км вiд мiста Харкова, на правому березi рiчки Уди. На заходi селища лiсовий масив, на пiвднi i сходi тАУ угiддя радгоспу ВлЧервоний партизанВ».

Хвилястiсть тАУ характерна особливiсть рельiфу мiсцевостi. Це тАУ пiвденнi вiдроги Середньо-Руськоi височини. Вона розчленована ярами та балками. Нахил рельiфу тАУ з пiвночi на пiвдень, направлений до рiчки Уди. Найвища позначка висоти тАУ 193м, рiзниця перепаду висот становить 98м. Мальовничi схили, на яких знаходиться селище, роздiленi глибокою балкою ВлБезимтАЩяноюВ», на днi якоi, з-пiд лiсу тече струмок. На своiму шляху вiн наповнюi два ставки: перший був створений у 1830 роцi для потреб Олександрiйського спиртозаводу, другий ВлГайдучкаВ» - у 1940р.

Частина селища знаходиться в долинi рiчки Уди. Рiка бере свiй початок у Бiлгородськiй областi, у селi Безсонiвка, а впадаi в рiчку Сiверський Донець бiля селища Есхар. Загальна довжина тАУ 164км, iз яких 145 припадаi на Харкiвську область, i лише 5,5 км на територiю селища Бабаi. Русло рiчки маi ширину вiд 5 до 50м, а довжина луговоi тераси коливаiться вiд 0,3 до 3,5км. Вона використовуiться для сiнокосу i пiдгороди. Долина рiчки затоплюiться по веснi талими водами.

На правому крутому березi рiчки Уди росте листяний лiс, а на лiвому пологому тАУ сосновi бори. Рiка Уди приймаi багато притокiв, серед яких найбiльшою i Лопань.

Залежно вiд висоти мiсцевостi змiнюiться i глибина водоносних пластiв(пiдземних вод). Вона коливаiться в межах вiд 50-100м ТСрунти тАУ рiзноманiтнi:глина,чорнозем, перемiшанi в рiзних пропорцiях, з перевагою чорнозему.

Клiмат тАУ помiрно континентальний, характеризуiться рiзкими та помiрними змiнами погоди. Причини цих змiн тАУ близькiсть степовоi зони i незахищенiсть мiсцевостi горами. Для клiмату характерний також несприятливий, нерiвномiрний розподiл тепла на порах року. Довжина без морозного перiоду тАУ з 20 травня по 25 серпня рiчна сума опадiв тАУ 440-520мм.

РЖз корисних копалин в селищi i свiтло тАУ бурi глини. Це тАУ сировина для виготовлення цегли. Для виробництва будiвельноi цегли необхiдно додати 34% пiску, для гончарноi черепицi глину можно використовувати як у чистому видi, так i з домiшками 20% пiску.

Населення в Бабаях складаi приблизно 7800 чоловiк.

ВлМалинникВ» - це стара назва одного з куточкiв Бабаiв.

ВлМалинникВ» займаi схили, розташованi мiж вулицею Корольова i вулицею iм.Фрунзе.

Це мiсце називаiться так недарма, адже подейкують, що колись тут все було поросле малиноютАж

РЖснуi легенда, що багатий помiщик навмисне наказав розсадити малиновi кущi на тодi ще не засадженiй i спiльнiй для всiх землi аби його крiпаки могли у часи голоду поласувати смачною ягодою. Та i ще одна чудова прикраса схилiв - прадавня одинока груша, красива як навеснi, коли цвiте, так i восенитАж

Кажуть, нiби то самотня дiвчина, що виглядаi свого козака.

Колись тут була

ТСрунтова дорога, нею

користувались крiпаки,

а, можливо, по нiй ходив

i сам Сковорода.

Але, нажаль, з тих часiв все змiнилося: малинових кущiв вже давно нема, дорога поросла кущами i лише старезна груша i памтАЩяткою давнiх часiв.

Природа зазнала значного антропогенного впливу з кожним днем людина вiдбираi в неi все бiльше i бiльше.

У бiографii Г. Сковороди, сел. Бабаi займаi особливе мiсце серед усiх сел., де жив мандруючи видатний фiлософ.

З 1769 по 1774 рiк вiн мешкав тут у свого учня з Харкiвського колегiуму, священника Якова Правицького. Саме тут були написанi його 15 байок iз 30 ВлБасен ХарьковскихВ». Мiсцевий помiщик П. Щербiнiн та Я. Правицький пiдтримували фiлософа у його нелегкому життi.

Як фiлософ Г. Сковорода вiдомий передусiм своiми просвiтницько-етичними iдеями. Його фiлософськi та лiтературнi твори вiдповiдають на вiчнi питання, як виховати людину.

ВлЗробимо свiт кращим, створимо день веселiшимВ» - закликав Г. Сковорода. 1769 р. РЗ початок странницького перiоду в життi Григорiя Сковороди. 1770 р. РЖ останнi вiдвiдини Киiва. Сковорода три мiсяцi живе в Китаiвiй пустинi, звiдки перебираiться до ахтирського Троïцького монастиря. 1772 р. РЗ написаний "Разглагол о древнем мире", одразу пiсля нього РЗ "Разговор пяти путников о истинном щастии в жизни". 1774 р. РЖ з початку цього року Сковорода живе в селi Бабаï на околицi Харкова. Тут вiн закiнчуi "Басни Харьковския" i дописуi дiалог "Кольцо". 1775 р. РЗ Григорiй Саввич присвячуi В. С. Тевяшову свою нову роботу РЗ дiалог "Алфавит, или букварь мира". 1776 р. РЗ написано трактат "Икона Алкивиадская". 1781 р. РЖ подорож до Таганрогу. 1783 р. РЖ в Бабаях Сковорода закiнчуi роботу над дiалогом "Брань архистратига Михаила со сатаною". 1783 - 1785 - перiод написання трьох праць: "Беседа 1, нареченная observatorium"; "Беседа 2, нареченная obserwamorium specula"; дiалог "Пря бесу с Варшавою".

Частина селища знаходиться в долинi рiчки Уди. Рiчка бере свiй початок у Бiлгородськiй областi,в селi Безсонiвка. Впадаi в рiчку Сiверський Донець бiля селища Есхар. Загальна довжина тАУ 164км, з яких 145км припадаi на Харкiвську область, i лише 5,5км на територii селища Бабаi. Русло рiчки маi ширину вiд 5 до 50м, а довжина луговоi тераси може коливатися вiд 0,3 до 3,5км.Вона використовуiться для сiнокосу i пiд городи. Долина рiчки затоплюiться на веснi талими водами.

На правому крутому березi рiчки Уди росте листяний лiс.

А на лiвому - сосновi бори.

Рiчка Уди приймаi багато притокiв, серед яких найбiльшим i Лопань.

Залежно вiд висоти мiсцевостi змiнюiться i глибина водоносних пластiв ( пiдземних вод).

ВлГайдучкаВ»

В селищi Бабаi i ставок, який назвали Гайдучка. Вiн розташований бiля лiсу, створений-1940г. Лiс дуже красивий, тому що там багато дерев, кольорiв, грибiв. На цей ставок прилiтають качки, вони живуть до глибокоi осенi. Коли ставок замерзаi, качки вiдлiтають в теплi краi. Влiтку i взимку рибаки ходять ловити рибу. Риба велика i маленька. Жителi селища Бабаi влiтку ходять купатися i загоряти. Навiть з мiста приiжджають, щоб купувати або просто вiдпочити на нашому Бабаiвськом ставку. На Гайдучке i дитячий пляж. В 2007 роцi ставок викупили, тепер вiн належить не жителям, а якомусь олiгарху. Взимку, коли ставок замерзаi дiти, пiдлiтки i навiть дорослi ходять кататися на ковзанах, санках, лижах i грають в рiзнi iгри. В нашому селищi протiкаi рiчка Уди. Влiтку, коли сонце нагрiваi воду, вона стаi дуже теплою. Уди дуже бруднi тому що все смiття i вiдходи скидають в рiчку. Бiля ставка знаходиться лiс. Весною, люди ходять збирати дари природи. Лiс тАУ дуже великий. Взимку, там лежать замети срiблястого снiгу. А так само восени в бору можна побачити i знайти багато рiзних грибiв. В густiй гущавинi живе багато рiзних тварин, такi як: бiлочки, лисички, зайчики. На пишних кронах дуба поселяються багато пташок. В лiсi розташовуються великi поляни. Там i грушник, туди наша школа ходить на ВлВеселi стартиВ». А ще в бору i криниця им. Г.С. Сковороди. Наше селище дуже красиве i затишний.

Школа

До 1819 року в Бабаях була церковно-приходська школа друга у Харкiвськiй губернii. У 1820 роцi на кошти попечителя О.А. Щербiнiна була вiдкрита школа в його домi. Вчилось в неi 29 хлопчикiв i 2 дiвчинки.

Учителями були селянин Семен Панов i священик Мухiн. В 1850 роцi у школi навчалось 25 учнiв. В 1870 роцi учитель Панов за багатолiтню добросовiсну працю був нагороджений срiбною медаллю на Олександрiвськiй стрiчцi. В 1878 роцi в Бабаях була збудована школа, в якiй у 1892 роцi працював один учитель, один законовчитель, навчалось 93 учнi. Курс навчання 3 роки. 24 грудня 1893 року була вiдкрита церковно-приходська школа. В нiй навчалось 18 хлопчикiв i 8 дiвчаток. Бiльшiсть учнiв приймали участь у читаннi i спiвi на клiросi. Завiдував школою священик Микола Лобковський, вiн же був законовчителем. Його дружина була вчителькою. Попечителем був селянин Гаврило Андрiйович Фоменко, вiн же був церковним старостою. В 1910 роцi збудовано земством шкiльне примiщення ВлСiроi школиВ». В 1910 роцi земством збудоване примiщення Центральноi школи.

Школа вiдкрита у 1878 роцi називалась народним училищем. Воно iснувало на грошi селянського товариства i земства. Це було деревтАЩяне примiщення з двох кiмнат, з кухнi i коридору. В однiй кiмнатi навчались дiти, у другiй жив учитель Федiр Юхимович Юрловський. Наочнi посiбники одержували iз земства. В школi була бiблiотека iз 87 книжок. В 1886-1987 роцi навчалось 79 хлопчикiв i 5 дiвчаток вiком вiд 7 до 13 рокiв. Заняття починалось з 10 вересня i закiнчувалось 15 травня. Уроки починались з 8 i тривали до 12 години, перерва до 13 години, потiм з 13 до 15-16 години. Хор дiтей пiд керiвництвом учителя спiвав у центрi.

В 1925-1926 роцi в Бабаях було двi школи, у минулому земськi. В них навчалось 225 учнiв тАУ 140 хлопчикiв i 85 дiвчаток. На обидвi школи було розподiлено 90 парт, 10 столiв, 6 шаф, 6 класних дошок. Працювало пiд керiвництвом двох завiдуючих 6 учителiв. Навчання проводилось украiнською мовою. З 1928 року школа була семирiчкою. В цьому ж роцi першiй Бабаiвськiй школi було присвоiно iмтАЩя Ленiна. В 1937 роцi примiщення №1 було добудовано 5 класними кiмнатами з половини церковноi цегли. В цьому ж роцi школа стала середньою.

Пiд час нiмецько-фашистськоi окупацii школа працювала з сiчня 1942 року. Директором був Троян Вiктор Кирилович. Дiтей навчали десять учителiв, було три техробiтники, завгосп, дiловод, сторож. В 4-рiчнiй школi навчалось: перший клас тАУ 41 учень, 2-А кл. тАУ 38 учнiв, 2-Б кл. тАУ 48 учнiв, 3-А кл. тАУ 63 учнi, 3-Б кл. тАУ 82 учнi. В семирiчцi тАУ 5кл. тАУ 102 учнi, 6 кл. тАУ 77 учнi, 7 кл. тАУ 42 учнi. Пiд час бомбардування примiщення школи було дуже пошкоджено. В сiльськiй управi було прийнято рiшення про ремонт школи на суму 65962 крб. Необхiдно було вiдремонтувати пiдлогу, добавивши 50% нових дощок, покрити дах черепицею, замiнити стелю, зробити новi дверi i стiннi шафи.

В 1948 роцi будинок ВлСiроi школиВ» переобладнали пiд сiльський клуб, в 1955 роцi повернули примiщення школi, коли примiщення було повнiстю зруйновано.

В 1959 роцi до примiщення №1 було добудовано столярну i слюсарну майстернi, в 1965 роцi тут же було добудовано двi класнi кiмнати i спорт зал. В 1967-1968 роцi було замiнено пiчне опалення на центрально-водяне, споруджено кочегарку. В 1975 роцi збудовано водяне опалення в примiщеннi №2. В 1966-1967 роках обладнано столярну i слюсарну майстернi в будинку по вулицi Шевченко (на той час церква залишилась без священика, а знаходилась вона в будинку церковно-приходськоi школи, який належав школi у довоiннi роки). У березнi 1964 року школi було присвоiно iмтАЩя П.О. Потапенка.

Зараз у школi навчаiться 710 учнiв, працюi 40 учителiв i 20 техробiтникiв.

Вместе с этим смотрят:

"Нивхи"

32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)

4 capitals of Great Britain

About Canada

Description of Canada