Сучаснi напрями етнологiчних дослiджень грекiв Пiвнiчного Приазов'я

СУЧАСНРЖ НАПРЯМИ ЕТНОЛОГРЖЧНИХ ДОСЛРЖДЖЕНЬ ГРЕКРЖВ ПРЖВНРЖЧНОГО ПРИАЗОВ'Я

Вступ

Автор дослiджуi етногенез грекiв украiнського Приазов'я. Використовуiться компаративний аналiз специфiки дiалектiв румеiв та урумiв, iх антропологiчнi та культурнi вiдмiнностi. Робиться висновок, що одна з особливостей культури та iсторii марiупольських грекiв - вплив або безпосередня участь народiв егейського свiту у найтiснiших зв'язках з народами Передньоi Азii та Криму. У сферi наукових iнтересiв дослiдникiв етнiчноi iсторii марiупольських грекiв повиннi перебувати Кримсько-Малоазiатський i Балканський регiони.

Певна iзольованiсть вiд зовнiшнього впливу, обумовлена в минулому соцiально-економiчними факторами, дозволила грекам Пiвнiчного Приазов'я зберегти етнiчнi особливостi нацiональноi культури та етнiчне самовизначення. Цi фактори надають можливiсть внести яснiсть в деякi питання походження та етногенезу "марiупольських грекiв".

Сучасна украiнська етнологiчна наука багато уваги придiляi висвiтленню етнiчноi iсторii народiв, якi знайшли свою батькiвщину на теренах Украiни. Завдяки створенню передумов для всебiчного розвитку етнiчних спiльнот в Украiнi помiтно зросла iхня етнiчна самосвiдомiсть. Пробудження iсторичноi пам'ятi дозволяi вiдтворити цiлiсну картину iсторичного минулого та сучасного. Одним з таких народiв i греки Пiвнiчного Приазов'я. У 1778 роцi вiдбулося переселення грекiв-християн з Кримського ханства на територiю Марiупольського повiту Катеринославськоi губернii. Очолюванi iнiцiатором мiграцii митрополитом РЖгнатiiм, 18 тисяч грекiв покинули благодатний Крим i в Приазов'i набули адмiнiстративноi i полiтичноi автономii [1]. Марiуполь формуiться як центр грецькоi общини в Приазов'i (на мiсцi Кальмiуськоi слободи) пiсля iх переселення з Криму. На сьогоднiшнiй день в етнiчнiй структурi Донецькоi областi греки посiдають третi мiсце за своiю чисельнiстю (1,6%). За переписом 1989 р., грекiв нараховувалося 98 тисяч [2], а за переписом 2001 р. iх чисельнiсть зменшилися до 92, 6 тис. [3].

Науковий iнтерес до грекiв Приазов'я впродовж останнiх столiть пов'язаний з iх глибоким етноiсторичним корiнням. Греки входили до складу рiзних етносоцiальних систем - Вiзантiйськоi i Османськоi iмперiй, Кримського ханства, Росii, СРСР i сучасноi Украiни, а унiкальнiсть цього етносу полягаi в тому, що вони змогли пронести крiзь столiття свою культуру, традицii i мову. Причому iншоетнiчне середовище кардинально не вплинуло на трансформацiю самосвiдомостi грецького населення [4].

Слiд зазначити, що сьогоднi iснують лише працi з окремих проблем iсторii, культури, мови, побуту грекiв Приазов'я. В бiльшостi своiй вони найчастiше висвiтлюють лише окремi напрямки або сегменти етнiчноi iсторii марiупольських грекiв.

Мета працi - висвiтлити основнi проблеми та перспективи вивчення етнiчноi iсторii марiупольських грекiв у ii мiжетнiчних аспектах, враховуючи особливостi внутрiшнього розвитку i зовнiшнi впливи. Крiм того, в цiй роботi ми вперше вводимо в науковий обiг фактологiчнi данi поiднанi з матерiалами останнiх експедицiй у Приазов'i, що даi можливiсть глибше i повнiше проаналiзувати сучаснi дослiдження.

Окремi перiоди етнiчноi iсторii марiупольських грекiв вiдобразились у численних описах та дослiдженнях. Заслуговують на увагу дослiдження В.РЖ.Наулко [5], Ю.В.РЖвановоi [6], А.В.Гедьо [7], В.О.Пiрка [8], М. А. Араджiонi, [9] , але i ще безлiч питань, якi потребують комплексного дослiдження. Цiлiсного уявлення про етнiчну iсторiю грекiв украiнського Приазов'я поки ще не iснуi. Бiльшiсть праць орiiнтована на висвiтлення етноiсторичних явищ у кримський та приазовський перiоди. Практично недослiдженими i питання походження та докримська iсторiя марiупольських грекiв. Заслуговуi на увагу сучасний стан грецькоi громади у Приазов'i.

Для етнологii недостатньо використовувати лише писемнi джерела. Джерелознавчу базу дослiдження складають передусiм матерiали польових етнографiчних експедицiй, якi проводилися у грецьких селах Великоновосiлкiвського, Першотравневого, Старобешiвського та Володарського районiв Донецькоi областi протягом 1990-2003 рр. Цi матерiали включають записи обрядiв, звичаiв та вiрувань, зразки музичного, танцювального i словесного фольклору, данi опитувань iнформаторiв. Збирання фактологiчного польового матерiалу здiйснювалося за заздалегiдь розробленими програмою та запитальниками, фiксуiться шляхом фотографування, магнiтофонних записiв, зарисовок, причому як в румейських, так i в урумських селах [10].

Термiн "марiупольськi греки" об'iднуi двi етнiчнi спiльноти: румеiв-еллiнофонiв, мова яких маi п'ять дiалектiв, що належать до грецькоi групи iндоiвропейськоi мовноi сiм'i [11], та тюркофонiв - урумiв [12], якi говорять на чотирьох дiалектах тюркськоi групи алтайськоi мовноi сiм'i. Представники обох груп називають себе греками, але при цьому кожна група вiдокремлювала себе i не пiдтримувала зв'язкiв з iншою до початку ХХ столiття, хоча обидвi спiльноти розумiлися кримськотатарською мовою [13]. В Криму та в Приазов'i румеi селилися окремо вiд урумiв, не вступали в мiжетнiчний шлюб i мали рiзнi етнонiми. Але спiльна конфесiйна прихильнiсть урумiв i румеiв до православ'я i одним з основних критерiiв належностi до грецького етносу. Польовi етнографiчнi дослiдження сучасного стану грецькоi дiаспори пiдтверджують наявнiсть вищевказаних явищ i в наш час [14].

Отже, постаi питання: чому уруми та румеi мають особливостi в традицiйнiй культурi та говорять рiзними мовами? Чи це наслiдок сусiдства з кримськими татарами, чи свiдчення того, що вони переселились у Крим з рiзних територiй i в рiзний час? Науковi дослiдження, якi ми маiмо в сучасностi, не в змозi вiдповiсти на поставленi запитання. Щоб створити вiрогiднi гiпотези походження марiупольських грекiв, слiд провести комплекснi дослiдження на можливому iсторико-етнографiчному матерiалi з iхньою обов'язковою прив'язкою до певноi територii та конкретно-iсторичних подiй. Витоки етнiчноi iсторii марiупольських грекiв слiд шукати в глибокiй давнинi, де вона ввiбрала в себе нашарування рiзних епох i народiв.

Реконструкцiю всiх даних, якi могли вплинути на формування урумiв та румеiв як спiльноти, необхiдно пов'язувати з етнiчними процесами в Кримсько-Малоазiйському регiонi. Цей регiон являi собою класичний приклад найскладнiшого переплетiння етнiчних, полiтичних, соцiально-економiчних та культурних феноменiв. Розташований на шляхах перетину торгових магiстралей, вiдiграючи роль мосту мiж РДвропою та Азiiю, регiон увiбрав у себе явища Сходу i Заходу. Тому слiд дуже уважно дослiдити форми взаiмодii, збагачення i кореляцii на мiжпредметному рiвнi, що дасть можливiсть висвiтлити етнiчну iсторiю народiв.

Для висвiтлення етнiчноi iсторii грекiв Приазов'я слiд розглянути комплекс наукових дослiджень, враховуючи iх безписемнiсть. Без сумнiву, для цього необхiдно проводити ареальнi вивчення етнiчних процесiв у Чорноморсько-Середземноморському регiонi. Такi дослiдження повиннi виходити за межi вивчення лише грекiв, охоплюючи сусiднi народи.

Велику користь дасть розгляд регiональних етнокультурних взаiмодiй народiв Азовсько-Чорноморського та Середземноморського регiонiв. Актуальною i можливiсть дослiдити iснування грецьких культурних iзоглос - лiнiй на картi, якi вказують на територiальне розповсюдження певних етнiчних явищ. З урахуванням iсторичних реалiй етноiсторiя марiупольських грекiв пов'язана з народами Балкан, Малоi Азii, Криму та Приазов'я. Тому матерiали, якi i у нашому розпорядженнi, доречно спiвставляти з iсторичними, етнографiчними, лiнгвiстичними, фольклорними та антропологiчними даними перелiчених регiонiв.

Спробуiмо вiднайти вiдсутнi ланки iдиного ланцюга, якi i дуже важливими для етнiчноi iсторii, з урахуванням перiодизацii, що вiдображаi якiснi змiни основних ознак етносу.

Без вiдомостей про мову важко простежити етногенез грекiв i з'ясувати iх походження. Данi лiнгвiстики допомагають встановити спорiдненiсть мов, вивчати мiграцiйнi процеси та умови життя "еллiнофонiв" i "тюркофiлiв". Найбiльш вивчена тема в галузi мовознавства - дiалекти грекiв Приазов'я. На сьогоднiшнiй день i досить значна кiлькiсть дослiджень з порiвняльного аналiзу дiалектiв мови румеiв та мови урумiв. Румейськi дiалекти розподiленi лiнгвiстами на групи, залежно вiд ступеня побудови слiв тюркського i арабського походження, що свiдчить про рiвень економiчних i культурних зв'язкiв з цими народами в минулому, хоча сучаснi дослiдники констатують розбiжнiсть iхнiх етнiчних i лiнгвiстичних показникiв. Урумськi говори, пiсля детального вивчення, сучасний мовознавець О.Гаркавець [15] розподiлив на групи у порядку наростання огузьких елементiв. Вiн же характеризуi iх як кипчацько-огузьку дiалектну спiльнiсть. З iншого боку, вiдомий росiйський дослiдник тюркських мов Н.А.Баскаков [16] вiдносив урумськi дiалекти до огузосельджукськоi пiдгрупи огузькоi групи, тодi як мова кримських татар, як вiдомо, належить до кипчацько-огузькоi пiдгрупи кипчацькоi групи. Зазначене даi пiдставу твердити, що урумська мова формувалася у надрах Османськоi iмперii на теренах Малоi Азii. Але в цiлому треба вiдзначити, що недостатньо дослiджуiться структурна подiбнiсть мов приазовських грекiв з мовами грекiв балканських, понтiйських, малоазiатських.

Другий аспект мовноi проблеми марiупольських грекiв - це мовне розмаiття. Ще на порозi ХХ столiття уруми називали своiю рiдною мовою "татарську" або "турецьку", румеi - грецьку [17], а розумiлися мiж собою росiйською, забувши кримськотатарську. Дiалекти використовують i до сьогодення, в основному, в побутi. Неодноразовi спроби грецькоi iнтелiгенцii вiдродити свою мову, розвинути грецьку лiтературу не приносять суттiвого успiху [18]. Рiдну мову вивчають у недiльних школах [19], але увага бiльше придiляiться вивченню новогрецькоi мови.

Останнiй перепис 2001 року вiдобразив зменшення чисельностi грекiв в Украiнi, в тому числi i за рахунок зниження етнiчноi свiдомостi, на яку не могла не вплинути державна полiтика 20-х рр. XX ст., спрямована на еллiнiзацiю та вивчення новогрецькоi мови, фактично чужоi для грекiв Приазов'я. Вiдсторонення грецького населення вiд вивчення саме своii рiдноi мови призвело до руйнування дiалектiв i до розмивання етнiчноi самосвiдомостi. Сучасне опанування новогрецькоi мови пов'язано iз мiграцiями урумiв та румеiв до Грецii.

Одне з найважливiших i найскладнiших питань етнiчноi iсторii кожного народу - це його походження. На сьогоднiшнiй день не iснуi обТСрунтованоi теорii походження марiупольських грекiв з урахуванням iх подiлу на етнiчнi групи - румеiв (еллiнофонiв) та урумiв (тюркофонiв).

Це питання було неодноразово порушене дослiдниками кiнця XIX ст. В.РЖ.Григорович [20] спiввiднiс урумiв до аланiв, Ф.Браун до готiв [21]. Гiпотеза тюркського походження урумiв сформульована РЖ.А.Кореловим [22] та А.Н.Гаркавцем [23]. Але бiльшiсть дослiдникiв ХХ ст. - А.Л.Берт'i-Делгар [24], А.РЖ.Маркевич [25], Н.РЖ.Соколов [26], М.Арджиiонi [27] - дотримуються гiпотези етнiчноi цiлiсностi i iдиних коренiв походження урумiв i румеiв. А з причин вибiркового використання джерел та вiдсутностi комплексного пiдходу вченi не в змозi зробити критичний аналiз багатьох вузлових моментiв в iсторii приазовських грекiв. Лише йдучи шляхом спiвставлення численних джерел та лiтератури, можна вiдповiсти на питання про походження саме грекiв Приазов'я.

Дослiдження раннього етапу етнiчноi iсторii грекiв Приазов'я завжди були пов'язанi iз значними труднощами. Одним з нечисленних джерел, якi дозволяють наблизитися до вирiшення даноi проблеми, можуть бути данi антропологii. Це якраз той випадок, коли антропологiчнi матерiали мають певнi переваги серед iнших категорiй джерел. Данi антропологii дадуть змогу пiдтвердити гiпотези, що висвiтлюють питання про подiл грекiв за мовними ознаками. На сучасному етапi дослiджень важко зробити певнi висновки через недостатнiсть антропологiчних характеристик приазовських грекiв. У 50-60-х роках ХХ ст. обстеження грецького населення Приазов'я проводили украiнський антрополог В.Д.Дяченко [28] та грецький антрополог А.Н.Пулянос [29]. Обстеження проводились лише в двох грецьких селах, тому не було змоги зробити об'iктивнi висновки про антропологiчнi вiдмiнностi мiж урумами та румеями. РЖ лише в наш час з'явилася можливiсть бiльш глибокого вивчення антропологii грекiв. Протягом 2002 року було проведене обстеження грецького населення Приазов'я професором С.П.Сегедою в урумських та румейських селах. У програмi антропологiчних дослiджень були використанi одонтологiчний та дерматоглiфiчний методи, що дало можливiсть на основi комплексу ознак визначити ступiнь подiбностi та вiдмiнностей мiж представниками двох етнiчних груп. В результатi експедицiйноi роботи укладенi каталоги антропологiчних типiв марiупольських грекiв за мiсцем iх проживання (бiльше 1000 фенотипiв).

Почалася обробка зiбраних даних i продовжуiться пiдготовка до наступних етапiв антропологiчних дослiджень.

Узагальнюючи на першому етапi наявнi матерiали, можна простежити етногенетичнi зв'язки грекiв Приазов'я. Беручи до уваги фiзичний вигляд марiупольських грекiв, можна визначити, що антропологiчно вони зв'язанi, по-перше, з мiсцевим населенням Балкан та "досельджукським", "доосманським" населенням Малоi Азii, по-друге, з прибулими елементами, так званими "схiдними" - огузо-тюркськими. Загалом обидвi групи належать до пiвденноiвропейського типу великоi iвропейськоi раси, причому присутнi риси середземноморського, малоазiйського та схiдного антропологiчного типу [30].

Протягом останнiх двох рокiв провадиться велика експедицiйна робота по вивченню сучасного стану грекiв Приазов'я. Одним з напрямкiв дослiдження були ономастичнi дослiдження i конкретно етнонiмiв, розповсюджених серед грецького населення: греки, еллiнцi, румеi, уруми, тати, базарiоти та iншi. Викликають зацiкавленiсть дослiдження фiлолога РД.РЖ.Назар'iва [31], який простежуi iзоглоси етнонiмiв. Це значно розширюi дiапазон можливостей побудови моделей етногенетичних зв'язкiв. На прикладi розповсюдження термiна "тати", який побутуi в середовищi грекiв Приазов'я, можна зобразити iзоглосу таким чином: iранцi (Передня Азiя) → тюрки (Передня Азiя i Мала Азiя) → турки-османи (Мала Азiя) → татари (Кримський пiвострiв) → греки (Крим i Приазов'я).

Дослiдження традицiйноi культури i стан сучасноi культури, без сумнiву, тiсно пов'язанi з етнiчними процесами. Для вивчення етнiчноi iсторii традицiйна культура i дзеркалом, яке вiдбиваi етноiсторичнi реалii. Можна говорити про цей матерiал як базовий. Але дослiдники цього напрямку в основному лише фiксували й описували матерiальну та духовну культуру грекiв Приазов'я, практично не порiвнюючи i не подiляючи ii на урумську i румейську. В наш час дослiдження практично всiх аспектiв етнологii грекiв Приазов'я орiiнтованi на об'iкти i форми прояву: увага придiляiться опису та систематизацii, але не семантицi явищ матерiальноi i духовноi культури. Винятком i працi Ю.В.РЖвановоi [32], в яких дослiдниця фрагментарно спiввiдносить явища культури грекiв Приазов'я з аналогiчними, що зустрiчаються на територii Малоi Азii, Закавказзя, Криму та Балкан.

Як результат тривалого перебування в межах Османськоi iмперii i на територii Приазов'я в обох групах сформувалися спiльнi культурно-побутовi риси. Особливо це вiдобразилося в матерiальнiй культурi - житлi, одязi, iжi, де превалюi схiдний вплив [33]. В цих явищах простежуються риси татарськоi, османськоi та грецькоi традицiйноi культури. За групами ознак можна позначити певнi ареали, якi свiдчать про етногенетичну i етнокультурну спорiдненiсть народiв регiону.

Давнi зв'язки кримських грекiв з Турецькою iмперiiю простежуються й у творах усноi народноi творчостi ("Що ви сидите, дiти архонтiв?", "Плач на взяття Константинополя" [34], "Пiсня про Кафу" та iн.) [35], де вiдображенi конкретно-iсторичнi подii життя грекiв у кримський перiод. Матерiали польових дослiджень пiдтверджують факти писемних джерел, що лише iз завоюванням Вiзантii i падiнням Константинополя грецьке населення постiйно вiдчувало гноблення з боку туркiв. Татари ж вiдрiзнялися певною вiротерпимiстю до християн. Усна народна творчiсть урумiв та румеiв багата за змiстом i рiзноманiтна за жанрами [36]. Але на сьогоднi поки що лише фiксуються окремi взiрцi народноi творчостi, хоча деякi дослiдники вiдзначають вiдмiннiсть епiчного i пiсенного жанрiв урумiв i румеiв, акцентуючи увагу на зовсiм рiзнi генеалогiчнi коренi [37]. С.РЖ.Марков вiдзначаi запозичений характер фольклору урумiв i пов'язуi його iз Сходом [38].

А А.Н.Гаркавець, дослiджуючи дiалекти урумiв, звертаi увагу на iхню фольклорну мову, яка маi турецько-османську основу. Загалом османська традицiйна поезiя вплинула i на кримськотатарську пiсенну творчiсть [39]. Це i i вiдповiдь на питання: "Чому багато румейських iсторичних пiсень такi незрозумiлi за змiстом?" Бiльшiсть з них запозичена у татар. Тому мова османcькоi поезii, як складова частина татарського фольклору, для еллiнофонiв зовсiм незрозумiла. Серед урумiв такого не спостерiгаiться, бо османська мова iм близька i зрозумiла.

Багатим джерелом етнiчноi iсторii i обряди. Це багатогранний, рiзнобiчний прошарок народноi культури, в якому виявились явища рiзних iсторичних епох i етнокультур. У народнiй культурi урумiв та румеiв персонiфiкованi вiдтини часу, серед яких важливе мiсце посiдають уособленi свята. Особливо вшанованими, окрiм святого Георгiя, i святi Федiр, Трифон, Харлампiй, Стратилат, Костянтин, Пантелеймон, якi слов'янам маловiдомi, хоча цi свята не пов'язанi з християнською церквою, вони мають давньогрецький стрижень i в далекому минулому називалися "еорте", а у мовленнi марiупольських грекiв - "юрти" або "йорти". Вони отримали свою назву в Давнiй Елладi i були посвяченi особливо шановним божествам. Але "йорти" обов'язково святкуiться з "панаiром" - престольним храмовим святом, яке в наш час поiднуi елементи язичества i християнства. До складу свята входять обов'язковi елементи: обiтниця, жертвоприношення, колективна трапеза, молебень та спортивнi змагання [40]. Це свято, завезене греками з Криму, i класичне переплетення етнокультур. Загалом слiд вiдзначити, що в обрядовостi грекiв Приазов'я в бiльшiй мiрi проявився вплив Балканськоi Грецii, нiж Сходу.

Танцювальне мистецтво дотепер залишаiться маловивченим. Слiд вiдзначити, що грецькi танцi вiдрiзняються складнiстю ритмiко-метричного малюнка. Для багатьох з них i характерною невiдповiднiсть музичноi i танцювальноi форм. Поруч з такими розмiрами, як 2/4 i 4/4, iснують i так званi несиметричнi - 7/8 i 9/8.

Складнi ритми сприяли збагаченню грецького танцю. Одним iз найдавнiших танкiв, що дiйшли до наших днiв, i "Хоро", описаний ще в "РЖлiадi".

Танок потрапив до Туреччини за часiв Олександра Македонського i отримав назву "Хорон". Практично всi iншi танцi мають тюркську основу.

Найпопулярнiшi з них - "Хайтарма" в урумiв i "Бувданка" в румеiв - походять вiд татарськоi "Кайтарми". Те саме можна сказати й про танцi чабанiв: "Джаванава", "Триiтку", "Бойiм-одаман" [41]. Водночас у традицiйному побутi грекiв були практично вiдсутнi танцi слов'ян.

Висновки

Як бачимо з вищенаведених прикладiв, одна з особливостей культури та iсторii марiупольських грекiв - вплив або безпосередня участь народiв егейського свiту у найтiснiших зв'язках з народами Передньоi Азii та Криму. Тому Кримсько-Малоазiатський i Балканський регiони повиннi перебувати у сферi наукових iнтересiв дослiдникiв етнiчноi iсторii марiупольських грекiв. РЖ лише ареальнi дослiдження вищевказаних наукових предметних напрямкiв допоможуть вiдповiсти на багато питань.

Щодо подальших перспектив, то тiльки комплексне дослiдження iсторичних, етнографiчних, лiнгвiстичних, антропологiчних i фольклорних матерiалiв допоможе розкрити складнi явища етнiчноi iсторii грекiв та iх мiжетнiчнi контакти.

Лiтература, джерела

1. Дубровин Н. Присоединение Крыма к России: Рескрипты, письма, реляции и донесения. - Т.3. 1779-1780 гг. - СПб, 1887. - С.319, 713; Саенко Р. Из истории основания г. Мариуполя. - Мариуполь, 1997. - С.9.

2. Наулко В.РЖ. Хто i вiдколи живе в Украiнi. - К., 1998. - С.52

3. Урядовий кур'iр. - 2001. -№244. - С.12.

4. Пономарева И.С. Отражение межэтнических контактов в традиционной культуре греков Приазовья // Украiна-Грецiя: iсторiя та сучаснiсть. - К., 1993. - С.116-117; Об этнокультурных процессах в греческой диаспоре Приазовья // Украiна-Грецiя: iсторiя та сучаснiсть. - К., 1995.-С.221-222; Етномовна ситуацiя серед грекiв украiнського Приазов'я // Етнiчна iсторiя народiв РДвропи. - К., 2002. - С.59 - 62.

5. Наулко В.РЖ. Греки в аспектi етнодемографiчного розвитку Украiни ХХ ст. // Украiна-Грецiя: Досвiд друж. зв'язкiв та перспективи спiвробiтництва: Тез. мiжнар. наук-практ. конф. Марiуполь, 1996. - С.215-217; Етнiчний склад населення Украiнськоi РСР: Стат.-картогр. дослiдження. - К., 1965; Развитие межэтнических связей на Украине: (Ист.-этногр. очерк) - К., 1975; Современный этнический состав населения Украинской ССР // СЭ. - 1963. - №5. - С.46-59; Хто i вiдколи живе в Украiнi. - К., 1998.

6. Иванова Ю.В. Хозяйственный быт греков Приазовья // Итоги полевых работ ИЭ АН СССР в 1970г. - М., 1971. - С.130-139; Трансформация традиционного греческого костюма в многонациональном районе Приазовья в 1920-х - 1970-х гг.// Всесоюзн. конф., посвящ. этнографич. изучению современности: тез. докл. - М.; Нальчик, 1975. - С.125-127; Особенности формирования хозяйственного комплекса многонационального района Приазовья // Культурно-бытовые процессы на Юге Украины. - М., 1979.-С.74-91; Влияние социально-экономических условий и этнических традиций на одежду сельских жителей: По материалам исследов. греч. населения Донец. обл. Укр.ССР // СЭ. - 1976. №2. - С.43-56.; Национальные традиции и формирование хозяйственного комплекса в многонациональном районе (На прим. Приазовья XVIII-начала ХХ в.) // Всесоюз. науч. сес., посвящ. итогам полевых археол. и этногр. исслед.: Тез. докл.-Тбилиси, 1971. - С.59-62.

7. Гедьо А.В. Джерела з iсторii грекiв Пiвнiчного Приазов'я (кiнець XVIII - початок ХХ ст.) - К., 2001; К вопросу о политических взаимоотношениях России и Крымского ханства в последней трети XVIII в. // УГРЖСП. Т.1.Ч.1. С.271-273; Мариупольский греческий суд в системе самоуправления России // УГ. - С.58-60; Переселение греков из Крыма в Приазовье (Вымыслы и реальность) // Новые страницы в истории Донбасса. - Донецк, 1995. - Кн.4. - С.8-17; Гедьо А.В. Самоврядування грекiв Пiвнiчного Приазов'я // Матерiали вуз. наук. конф. профес.-виклад. складу за пiдсумками наук.-дослiд. роботи. - Донецьк, 1997. - С.69-72; Умови життя та господарська дiяльнiсть грекiв у Приазов'i (1778-1820рр.)// Пiвденна Украiна 18-19 столiть: Зап. наук.-дослiд. лабораторii iсторii Пiвденноi Украiни. - Запорiжжя, 1996 - С.106-109:

8 . Пiрко В.О. Заселення степовоi Украiни в XVI-XVIII ст. - Донецьк,1998; Опис Азовськоi губернii (кiнець XVIII ст.) // Днiпропетровський iсторико-археографiчний збiрник. - Вип.1. - Днiпропетровськ, 1997. - С.190-199; Пирко В.А. Северное Приазовье в XVI - XVII вв. - К.,1988.

9. Араджиони М.А. Греки Крыма и Приазовья: история изучения и историография этнической истории и культуры (80-е гг. ХVIII в. - 90-е гг. ХХ в.): Пособие для студ. вузов и учителей общеобраз. и нац. воскр. школ.-Симферополь, 1999; К вопросу об эмиграции христианского населения Крыма в конце XVIII в.// Проблемы истории Крыма. Тез. докл. и сообщ. научн. конф. - Сiмферополь, 1991. - Вып.1. С.8-9; К вопросу об этнокультурных особенностях позднесредневекового христианского населения горного Крыма // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. - Симферополь, 1993. - Вып.3. - С.184-193; К вопросу о некоторых концепциях этногенеза тюркоязычного позднесредневекового христианского населения (греков) Юго-Западного Крыма // - Симферополь, 1992. - С.143-160; К вопросу о переселении приазовских греков в Крым // ДППСНДР. - Мариуполь, 1993. - С.115-117; К вопросу о "татах" в Крыму // Греки и греческая культура в Крыму. Тез. науч.-практич. конф. - Симферополь, 1995. - С.13-14; К истории формирования территориальной группы греков в Крыму (1775 г. - первая половина XРЖХ в.) // УГРЖС. - Киiв, 1993. - С.3-5; Начальный этап изучения этнической истории и культуры мариупольских греков (К истории поиска "крымских древностей" в Приазовье) // Проблемы истории и археологии Крыма. - Симферополь, 1994. - С.175-191; О материалах Н.И.Репникова по этнографии мариупольских греков в фондах Крымского республиканского краеведческого музея // Крымский музей. - Симферополь, 1994. - С.82-89; Традиционный женский костюм позднесредневековых крымских греков // Южный архив. - Херсон, 1993. - Вып. 1. - С.82-94.

10. Польовi дослiдження проводились у грецьких селах Приазов'я у 1990-1996 рр.

11. Соколов И.И. О языке греков Мариупольского и Сталинского округов //Язык и литература. - 1930. - Т.6. - С.49-67; Спиридонов Д.С. РЖсторичний iнтерес вивчення говiрок марiупольських грекiв // Схiдний свiт. - Харкiв, 1930. - Т.12(3). С.171-181; Сергиевский М.В. Мариупольские говоры// Известия АН СССР. Отделение общественных наук. - Л., 1934. - С.533-587; Чернышова Т.Н. Новогреческий говор сел Приморського (Урзуфа) и Ялты, Первомайского района Сталинской области. - К., 1958. -С.8; Белецкий А.А. Греческие диалекты на юго-востоке Украины // Балканская филология. - Л., 1970. - С.5-15; Царенко Е.И. Румейско-тюркско-восточнославянское лексическое взаимодействие в условиях Донбасса // Греки Украины: история и современность. - Донецк, 1991. - С.128.

12. Баскаков Н.А. Тюркские языки. - М., 1966; Гарковец А.Н. Тюркские языки на Украине. - К., 1988; О происхождении и классификации урумских говоров Северного Приазовья // Советская тюркология. - 1981. - №2 - С.46-58; Муратов С.Н. Материалы по говорам тюркоязычных греков (урумов) Донецкой области УССР // Краткие сообщения института народов Азии. - Л., 1963. - №72. - С.178-191; Тенишев Э.Р. Говор урумов села Прасковиевка // Советская тюркология.-1973. - №1. - С.79-96;

13. Мариуполь и его окрестности. Отчет об учебных экскурсиях Мариупольской Александровской гимназии. - Мариуполь, 1892.-С.38.

14. Польовi дослiдження проводились в грецьких селах Приазов'я у 1996-2002 рр.

15. Гаркавець А. Н. Тюркские языки на Украине. - К., 1988.

16. Баскаков Н.А. Тюркские языки. - М., 1966, приложение №1.

17. Первая всеобщая перепись населения Российской империи, 1897 г.; ХРЖРЖРЖ. Екатеринославская губерния. - СПб, С.74-75.

18. Киор В.И. Тоцкая И.В. О некоторых парадоксах языковой ситуации в регионе Приазовья //Греки Украины: история и современность. - Донецк, 1991.-С.147-151.

19. Етнос. Нацiя. Держава: Украiна в контекстi свiтового етнодержавницького досвiду /За заг. Ред. Ю.РЖ. Римаренка. - К., 2000. - С.160.

20. Григорович В.И. Записки антиквара о поездке его на Калку и Кальмиус. - Одесса, 1874.

21. Браун Ф. Мариупольские греки//Живая старина. - 1891. - Вып.2.

22. Корелов И.А. Иноязычные греки (урумы) на территории Грузии // Известия АН ГССР. Серия истории искусства. - Тбилиси, 1990. - №2.

23. Гаркавец А.Н. Тюркские языки на Украине. - К., 1988; О происхождении и классификации урумских говоров Северного Приазовья // Сов. тюркология. - 1981. - №2. - С.46-58.; Змiна традицiйного порядку слiв у тюркських мовах на Украiнi // Мовознавство. - 1983. - №3. - С.41-49.; Розвиток дiiслова в тюркських мовах на Украiнi /РЖнститут мовознавства АН УРСР. - К., 1986.; Тенденцii розвитку первинного дiiприслiвника на -А в тюркських мовах на Украiнi //Мовознавство. - 1985. - №1. - С.50-58.; Принцип становлення та розвитку урумськоi пiсенноi мови // Мовознавство. - 1986. - №3. - С.55-57. Проблеми видiлення iнфiнiтива в урумськiй мовi // Мовознавство. - 1981. №3. - С.47-54.; Развитие согласования в армяно-кыпчакском и урумском языках // Изв. АН Каз. ССР. Сер. филол. - 1987. - №1. - С.8-15.; Уруми Надазов'я // Схiдний свiт. - 1993. - №2. - С.48-64.; Фонетическая субституция как прием поэтизации урумской песенной речи // Сов. тюркология. - 1986. - №3. - С.43-50.

24. Бертье-Делагар А.Л. Исследование некоторых недоуменных вопросов средневековья в Тавриде //ИТУАК. - 1920. - Вып.57.

25. Маркевич А.И. К вопросу о положении христиан в Крыму во время татарского владычества. - Симферополь, 1910.

26. Соколов И.И Мариупольские греки // Труды Института славяноведения АН СССР. - Л., 1932. - Т.1.

27. Араджиони М. Греки Крыма и Приазовья: история изучения и историография этнической истории и культуры. - Симферополь, 1999.

28. Д'яченко В.Д. Антропологiчний склад украiнського народу. - К., 1965

29. Пулянос А.Н. К антропологии греков СССР// Вопросы антропологии. - 1960. - Вып. 4.

30. Вывод сделан на основании таблиц, приведенных А.Н.Пуляносом в указанной работе, и материалов полевых этнографических экспедиций в греческих селах Приазовья в 2002 году (антропологические исследования проводил д.и.н. С.П.Сегеда).

31. Назар'iв РД. РЖ Про питання протогенезу грекiв Украiни // Етнiчна iсторiя..Вип.4.-К., 2000.-С.54-58; Определение "эллин" и "румей", бытующие на территории украинского Приазовья // Мариуполь: история и перспективы. - Т.2. - Мариуполь, 2002.-С.40-43; О слообразовательном анализе в историко-этимологических исследованиях (на примере этнонима "таты", бытующего у греков украинского Приазовья) // Материалы 2 итоговой научно-практической конференции преподавателей Мариупольского гуманитарного института.-Мариуполь, 2000. - С.75-77.

32. Иванова Ю.В. Влияние социально-экономических условий на одежду сельских жителей (по материалам исследования греческого населения Донецкой области УССР) // СЭ. - 1976. - №2. - С.43-56; Особенности формирования хозяйственного комплекса многонационального района Приазовья // Культурно-бытовые процессы на юге Украины. - М., 1979. - С.74-92.

33. Богадица Т.К. Саенко Р.И. Традиционная народная пища мариупольских греков: история и современность //Украiна-Грецiя: iсторична спадщина i перспективи спiвробiтництва. - Т.1., Ч.РЖРЖ. - Марiуполь, 1999. - С.396-399; Будина О.Р. Жилище болгар, греков, албанцев. Материальная культура компактных этнических групп на Украине // Жилища. - М., 1979; Куфтин Б.А. Жилища крымских татар в связи с историей заселения полуострова // Мемуары этногр. отд. о-ва любителей естествознания, антропологии и этнографии. - М., 1925. - Вып.1. - С.1-58; Иванова Ю.В. Традиционная культура греческого населения России - СССР в ее историческом развитии// Украина-Греция: история и современность. - Донецк, 1991. - С.173-181.

34. Текст цiii пiснi зберiгся тiльки у рукопису мешканця с. Кара-Коба Р.С. Харабади.

35. Кузьминков Л.М. Фольклор та iсторiя кримських ромеiв// Украiна-Грецiя: iсторична спадщина i перспективи спiвробiтництва. - Марiуполь, 1999.-Т.1. - Ч.2. - С.399-401; Хартахай Ф.А. Христианство в Крыму. - Симферополь, 1864. - С.18; Матерiали польових дослiджень у селi Великий Янiсоль, 1997 р.

36. Князiва Т.М. Жанрова та поетична система грецького фольклору Приазов'я. // Украiна-Грецiя: досвiд дружнiх зв'язкiв та перспективи спiвробiтництва. - Марiуполь, 1996. - С.233-235.

37. Алдунова Н.К. Фольклорна спадщина грекiв Приазов'я: урумо-румейський аспект// Мариуполь: история и перспективы. - Мариуполь, 2002. - С.166-168.

38. Марков С.И. Заметки о быте греков г. Мариуполя // Мариуполь и его окрестности. - Мариуполь, 1892.

39. Гарковец А.Н. Тюркские языки на Украине. - К., 198. - С.45, 50.

40. Лиганова Л. Про особливостi панаiра - престольного свята грекiв Приазов'я // Схiдний свiт. - 2000. -№1. - С.46-52.

Вместе с этим смотрят:

"Нивхи"

32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)

4 capitals of Great Britain

About Canada

Description of Canada