Украiнська писанка

Украiнська писанка

РЖз давнiх-давен яйце, як i дерево, вважалося символом весняного пробудження природи, зародження життя, продовження роду тощо.

Перiод приходу весни, який у давнi часи був справжнiм святом для хлiбороба, на територii Украiни припадаi на кiнець квiтня тАУ початок травня. РЖ ось у сиву давнину наш, ще не хрещений, люд: i хлопцi, i дiвчата, i старi, i малi тАУ йшли до весняного лiсу, де пiснями й танцями, гаiвками та хороводами славили воскресiння природи, ii вiдродження i розквiт. Возвеличували життiдайну силу сонця як першооснови життя. Прославляючи вiчний закон пробудження природи на землi, возвеличували i вшановували водночас один iз головних символiв цiii пори тАУ яйце, з якого, як вважалось, i почалося життя на Землi. Розписували яйце символiчними знаками, котрi згодом трансформувалися в орнамент. Так i виник звичай робити писанки.

У дохристиянськi часи писанка виконувала роль оберега. Ця традицiйна функцiя, як i найдавнiший орнамент, частково збереглася й досi: трикутники, спiралi, клинцi, трироги i свастики тАУ все це знаки рiзних ритуалiв i священих магiчних чисел, котрi в свiдомостi сучасникiв не втратили оберегового значення.

Ранiше розписувати писанки можна було лише у чiтко визначений час, з певними замовляннями. Чарiвнi знаки писалися вiдповiдними кольорами. РЖ нинi частково збереглася символiка знаку i кольору. Символiчних малюнкiв виявлено понад сотню рiзновидiв.

Особливу увагу серед них привертають писанки тАЬБогинятАЭ з села Чаповичi зi Схiдного Полiсся (1966 р.) та тАЬКнягинятАЭ з села Окопи iз Захiдного Полiсся (1967 р.), на яких зображення антропоморфiзованих постатей цiлком тотожне з широко розповсюдженим в ужитковому мистецтвi наших предкiв зображенням жiнки-праматерi тАЬпоганськоiтАЭ Великоi Богинi, або, як ii називали, Богинi Мокош, Богинi-Живи, чи Богинi-Берегинi. Вона завжди виступала символом життя i родючостi, матiртАЩю усього живого, iснуючого.

Подiбний образ жiнки-праматерi був широко вiдомий i в наших народiв. РЗi образ персонiфiкуiться: в iгиптян тАУ в РЖзiду, у вавiлонян тАУ в РЖштар, у грекiв тАУ в Геру, у франкiйцiв тАУ в Семелу, у скiфiв-землеробiв тАУ в Табiтi.

РЖншими, не менш цiкавими й поширеними в сучасних писанках, i старовиннi космогонiчнi, тобто солярнi знаки, якi складаються зi стабiльних форм стилiзованого зображення небесних свiтил, тАУ Сонця, мiсяця, зiрок. За кiлькiстю цi орнаменти в писанкарствi посiдають значне мiсце i i своiрiдним гiмном Сонцю тАУ вiчному джерелу тепла, найбiльшiй силi, що перемагаi холод зими й повертаi всьому живому весняне пробудження, радiсть весни.

Одним iз найдавнiших солярних знакiв слiд вважати тАЬпавукитАЭ зi Схiдного Полiсся. Писанку з цим знаком дарували як символ удачi i щастя. Пiзнiше цей знак у рiзних регiонах Украiни здобув своiрiдний вигляд i новi назви (крутороги, вiтрянки, розетки, павутинки). Реалiстичне зображення Сонця було символом свiтла i життя, символом Бога.

Спiраль тАУ це знак вегетативноi й органiчноi плодючостi, знак Сонця. Спiраль i володаркою перебiгу часу.

Восьмираменна зiрка, яку часто називають тАЬЗвiздоютАЭ або тАЬРожеютАЭ, була символом сонця, яке даруi людям тепло i радiсть.

Крапочки тАУ символи небесних свiтил, а пiзнiше у християнствi стали символiзувати сльози Божоi Матерi, горе, скорботу.

Серед рiзноманiтних геометричних орнаментiв сучасних украiнських писанок певне мiсце посiдаi досить своiрiдний елемент у виглядi хвилеподiбноi смуги. В народi вiн маi назву тАЬБезконечниктАЭ, i дуже розповсюджений у писанках Гуцульщини, Буковини, а в деяких писанках Подiлля, Волинi, Херсонщини виступаi домiнуючим елементом орнаменту, що композицiйно пiдкорюi собi не лише iншi форми геометричного розпису, а й розподiл на писанцi кольорiв. На Полтавщинi й Подiллi цей елемент набрав дальшого розвою i внаслiдок видовження гребеня хвилi та взаiмопереплетiння перетворився на своiрiдний лабiринт складного кольорового рiшення i форми (наприклад, писанка тАЬЦиганськi дорогитАЭ).

Аналiз фрагментiв сучасного народного мистецтва Украiни та археологiчних памтАЩяток ясно показуi, що хвилястий орнамент тАЬбезконечниктАЭ нашi сучаснi майстри успадковували з далеких часiв минулого, i що походить вiн вiд мистецтва Трипiльськоi культури тАУ перiоду неолiту.

Враховуючи те, що тАЬбезконечниктАЭ тАУ хвилеподiбний орнамент у памтАЩятках мистецтва Трипiльськоi культури тАУ був широко розповсюджений набагато ранiше, нiж вiднайдено його в памСЮятках Стародавньоi Грецii, можна припустити, що за основу славнозвiсного тАЬмеандратАЭ Еллади грецькi майстри запозичили стилiзоване зображення моря вiд наших предкiв.

Що ж символiзуi тАЬбезконечниктАЭ? Насамперед це знак вiчностi.

Вiн означаi нитку життя, вiчнiсть сонячного руху. Нашi предки досить своiрiдно користувалися цим магiчним символом. Писанку, розписану тАЬбезконечникомтАЭ, пасiчники клали пiд вулики, щоб тАЬбезконечнотАЭ роiлися бджоли, скотарi клали його в кошари та хлiви, щоб щедро плодилися вiвцi та корови.

У декоративному розписi писанок Гуцульщини поширенi зображення рiзних тварин: оленiв, овець, коникiв, риб та iн. Певне мiсце в украiнському ужитковому мистецтвi з давнiх часiв посiдаi зображення коня. Це не випадково. У стародавнiх вiруваннях кiнь був однiiю з найбiльш шанованих тварин. Його повтАЩязували з культом сонця. Так, у русичiв це був бог Хорс, у грекiв тАУ золота колiсниця Феба. Трiйка священих золотогривих баских скакунiв, на думку людей того часу, рухала сонце по небу, тому зображення коня завжди поiднувалося iз символiчним зображенням сонця

Гуцульськi писанки тАУ прекрасний приклад поiднання зображення коней iз солярними знаками.

Не менш цiкавий знак тАЬоленiтАЭ. Цей знак в украiнськiй писанцi присвячуiться тАЬнебесним оленямтАЭ, якi, за давнiм вiруванням, породили все живе на землi: людей i тварин.

тАЬРибатАЭ на писанцi виступаi як символ РЖсуса Христа i новохрещених.

Здавна вважалося, що пiвень тАУ охоронець житла i дворища вiд вогню i блискавки, тому писанку iз зображенням пiвня клали на покутi чи закопували на розi хати на дворi, щоб захистити обiйстя вiд вогняноi стихii. Окрiм цього, пiвень виступаi як чоловiчий символ, що символiзуi багате жонате життя i багато дiтей. Зображення курей на писанцi символiзуi родючiсть, до того ж, курка i породiллю самого яйця.

Серед розмаiття традицiйних зображень, з вищеназваними елементами тАУ символами, на писанках досить поширенi орнаменти рослинного характеру. Одним з них i дерево життя тАУ символ небесноi осi, вона i скарбницею життя, поiднуi в собi теперiшнi i минуле, сталiсть i рушiйнiсть, силу i слабiсть, вершини i низини. Це символ природи, яка безперервно вiдновлюiться.

Колосся i зерно тАУ уособлення предками святоi iжi, символ урожаю. У християнствi колосся i символом Воскресiння. тАЬСтручоктАЭ тАУ рослинний символ родючостi i надii на багатий урожай.

Гiлка як частина дерева представляi його цiлiснiсть. Свячена лоза i охоронницею вiд хвороб та злих сил. Гiлка iз Зелених Свят i первiстком природи, даром весняного цвiтiння, символом безконечностi життя.

Смерековi гiлки символiзують вiчну юнiсть, здоровВ»я, красу, буяння природи.

Дубовий листок представляi силу i стiйкiсть могутнього дуба, символiзуi силу, стiйкiсть i могутнiсть Богiв природи. Виступаi символом Божоi справедливостi.

Квiти символiзують мудрiсть, красу, елегантнiсть, подих любовi i нiжностi. За давнiми вiруваннями, квiти тАУ обличчя ненароджених дiтей. Тому вiрили, що писанки квiтами повинна розписувати жiнка, в якоi довго немаi дiтей. Розписанi квiтами писанки вона маi на Великдень дарувати дiтям, i тодi Бог поверне iй життiдайну силу.

Окрему групу в украiнських писанках складають елементи, що символiзують рiзнi ознаки всесвiту i свiтобудови, а також вiдображають взаiмини людини з Богом та силами природи. Так, колесо (зображення кола) тАУ iднання найвищого спокою з напруженою силою, завершенням досконалостi, образом Божоi Вiчностi. У загальнохристиянському розумiннi колесо тАУ символ безсмертя, безконечноi Божоi любовi.

Хрест тАУ символ всесвiту, знак чотирьох сторiн свiту, чотирьох вiтрiв, чотирьох пiр року. В сиву давнину хрест символiзував чотири стихii свiту тАУ вогонь, воду, повiтря, землю. У християнствi тАУ головний його символ, символ вiдкуплення, яким Церква все починаi, благословляi й освячуi.

Тригвер (зображення трикутника) тАУ символ Вогню, безсмертя, чоловiчоi та жiночоi сили. У християнствi тАУ це символ Пресвятоi Трiйцi, а iз вписаним усерединi колесом (колом) тАУ символ Божого ока (Всевидяче око).

Блискавка символiзуi небесний вогонь, одночасно караючий i освячуючий, вiстун божественого. У християнствi тАУ це блиск Божоi ласки.

Граблi (тАЬграбелькитАЭ) тАУ символ дощу. У новому завiтi це символ ласки i вiсник науки святого РДвангелiя.

Трирiг тАУ знак святого числа тАЬ3тАЭ, три божества; число тАЬ3тАЭ тАУ символ симетрii i порядку, а тому саме i класичним числом культових повторень.

Клинцi. Писанка тАЬ40 клинцiвтАЭ символiзувала точки життя, успiх господарства, добробут та чеснiсть людини. Також вона була символом сорока бажань i благань людини. У християнствi 40 трикутникiв символiзують 40 мученикiв, 40 днiв посту.

Свою певну символiку мають i кольори писанок.

Червоний тАУ це радiсть життя, любов i вiдвага, для молодих тАУ надiя на одруження; жовтий тАУ мiсяць i зорi, у господарствi врожай; блакитний тАУ повiтря, небо, магiчне значення здоровСЮя; зелений тАУ воскресiння природи, багатство i плодючiсть землi; чорне з бiлим тАУ пошану духiв, душ померлих, подяку за охорону вiд злих сил, бiлий тАУ чистота душi, святiсть. Сполучення кiлькох кольорiв з узорами в орнаментi з чотирьох-пСЮяти фарб символiзуi родинне щастя, мир, любов, успiх тощо.

На писанцi за допомогою символiчних знакiв, якi дiйшли до нас iз глибини вiкiв, та символiчноi абетки можна зашифрувати будь-яке повiдомлення, а також день тижня, число, мiсяць та рiк, коли було написано писанку.

Вместе с этим смотрят:

"Нивхи"

32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)

4 capitals of Great Britain

About Canada

Description of Canada