Хорол

Хорол тАУ мiсто, районний центр, розташований на правому березi

р. Хорол. Перша згадка про Хорол i у Духовнiй Володимира Мономаха(1803), у якiй записано, що в тому роцi гнали половцiв за Хорол. Археологiчнi дослiдження давнього Хорольського городища вченими iнституту археологii НАН Украiни та Полтавського центру охорони i дослiдження памтАЩяток археологii дають можливiсть за виявленими i продатованими рештками вважати час заснування поселення на територii сучасного мiста Хорола значно ранiше, ще у VIII-IX ст.

Назва мiста походить пiд назви однойменноi рiчки, що у буквальному розумiннi на рiзних мовах перекладаiться як тАЬшвидкийтАЭ, тАЬнаметтАЭ,тАЭтабiртАЭ, тАЬжитлотАЭ та iншi.

Давнiй Хорол мiстився на високому правому березi та сусiднiх горбах i мав оборонне значення. Мiсто було свiдком кривавих сутичок словтАЩян з кочовиками: 1107, 1111, 1185, 1215.

У 1781 роцi Хорол з прилеглими поселеннями пiдпав пiд владу Великого Князiвства Литовського: пiсля Люблiнськоi унii 1569 року тАУ до Речi Посполитоi. РЖз 1648 року Хорол сотенне мiстечко Миргородського полку, яке налiчувало 1279 господарств. Хорольським сотником був у цей час був Джуна Фесько, а у сотнi було 165 козакiв. У цей час Хорольська сотня мала свiй прапор-значок.

У 1781 роцi Хорол став повiтовим мiстом i входив спочатку до Киiвського, а з 1795 року до Катеринославського намiсництва.

На 1787 рiк в Хоролi 2436 жителiв чоловiчоi статi, у тому числi священнослужителiв i церковнослужителiв тАУ 27, купцiв тАУ 23, городян тАУ 153, рiзночинцiв тАУ 91, козакiв тАУ 730, селян казенного вiдомства тАУ 147, помiщицьких тАУ 1014, рiзночинських i козацьких пiдсусiдкiв тАУ 251.

У мiстi було 6 православних церков, у тому числi одна тАУ цвинтарна, 2 домовi церкви, а також синагога та молитовнi будинки iнших вiросповiдань. У рiзнi часи дiяли 2 каплички.

Щороку вiдбувалося 4 ярмарки(Миколаiвський тАУ за 2 тижнi до 3 травня, Петропавлiвський тАУ 29 червня, Успенський тАУ 15 серпня, Введенський тАУ 21 листопада).

РЖз 1796 року Хорол був у складi Малоросii, з 1802 року тАУ Полтавськiй губернii. У першiй половинi 17 ст. мiсту надано герб. На щитi у червоному полi схрещенi вiстрями до низу золотi шабля i стрiла. Затверджений 4 червня 1782 року. РЖснував до 1917 року. У 1802 роцi Хорол займав площу 442 десятини, 3583 жителi. У мiстi дiяло 9 кустарних виробництв, 2 цегельнi, 3 солодовнi, 4 пивоварнi, 2 винокурнi, 3 водяних млини, 24 вiтряки. Щотижня вiдбувалось 2 базари.

1779-1790рр. споруджено Миколаiвську церкву, 1808 рiк тАУ Свято-Успенську, 1821 рiк тАУ Воскресенську церкву.

1813 роцi засноване приватне училище, через 2 роки тАУ двокласне чоловiче училище, 1835 року тАУ парафiяльне. У цих закладах навчалося 310 дiтей. Дiяло 3 лiкарнi. Жителi Хорола передплачували 43 газети i журнали.

1859 року Хорол повiтове мiсто, 605 будинкiв, 3726 жителiв, поштова станцiя, а вже у 1897 роцi в мiстi тАУ 7218 мешканцiв.

1905 року тАУ 7957 жителiв. Протягом цього року в Хоролi вiдбувалися мiтинги, демонстрацii. Хорольськi робiтники брали участь у Жовтневому Загальному полiтичному страйку.

У 1910 роцi у Хоролi налiчувалося 1421 господарство, 7931 житель, було 3 парових млини, 1 парова олiйниця, пивоварний завод, цегельний завод, 2 друкарнi. У березнi 1917 року в Хоролi встановили свою владу представники Тимчасового уряду, Украiнськоi Центральноi Ради, а у квiтнi виникла робiтнича рада. Влiтку 1917 року вiдбувся повiтовий зтАЩiзд Рад робiтничих депутатiв. Того ж року у мiстi було створено Хорольський народний науковий музей В.П.Бiрюковим, який став носити його назву.

У 1917 роцi мiсто складалося iз двох кварталiв, налiчувало 878 будинкiв, 4344 жителi.

25 сiчня 1918 року зтАЩiзд мiсцевих Рад проголосив Радянську владу на Хорольщинi. Протягом 1918-1920 рокiв Хорол не раз переходив iз рук в руки. Населення страждало вiд подiй громадянськоi вiйни ,а на початку 20-х рокiв вiд боротьби селянства за своi права.

5 листопада 1920 року Хорол вiдвiдав голова ВУЦВКу Григорiй РЖванович Петровський. У квiтнi 1920 року вiдбувся повiтовий зтАЩiзд, а в сiчнi 1921 року 4 Хорольський зтАЩiзд Рад робiтничих, селянських i червоноармiйських депутатiв. У 1922 роцi в мiстi проживало 10943 жителi. У 20-тi роки у мiстi та селах повiту вiдбувалися повстання, переважно селянства невдоволеного полiтикою Радянськоi влади.

У липнi 1925 року Хорол було вiднесено до розряду мiст. У мiстi почали працювати пiдприiмства мiсцевоi промисловостi тАУ 3 механiчнi млини, олiйницi, хлiбобулочнi цехи, чоботарня, пошивочнi майстернi, електростанцiя, зтАЩявились новi пiдприiмства по переробцi с/г продукцii(харчокомбiнат).Було налагоджено видобуток торфу, виробництво черепицi, комишитових плит, збiльшилось виробництво цегли.

1930 року у Хоролi створено артiль тАЬЧервона борознатАЭ, у 1931 р. тАУ машинно-тракторну станцiю, збудовано новий радiотрансляцiйний вузол. У 1939 роцi на базi млина Сенделевича почав дiяти механiчний завод.

У 30-тi роки було закрито народний науковий музей та зруйновано всi церковнi споруди.

1940 року вiдкрито народний робiтничий театр. Збудовано мiський стадiон. Мiська бiблiотека налiчувала понад 30000 тисяч томiв. РЖз навчальних закладiв дiяли :сiльськогосподарський технiкум, 3 середнi, неповна середня i початкова школи, дитячий будинок для дiтей-сирiт, вечiрня школа робiтничоi молодi, школа механiзацii, бухгалтерська i медична школи.

Пiд час нiмецько-фашистськоi окупацii в мiстi дiяв партизанський загiн. У Хоролi формувалися 2 евакогоспiталi та окремий саперний батальйон. У окупованому мiстi фашисти створили табiр смертi Дулаг-160, який вiдомий, як тАЬХорольська яматАЭ.В ньому загинуло бiля 91 тисячi людей.

ПтАЩять уродженцiв Хорольщини стали Героями Радянського Союзу, а двоi тАУ повними кавалерами Ордена Слави. Значна частина мiста була спалена фашистами при вiдступi.

На кiнець ХХ столiття на Хорольщинi дiяли ВАТ тАЬХорольський молоко консервний комбiнат дитячих продуктiвтАЭ, ВАТ тАЬХорольський механiчний заводтАЭ, бiльшiсть колишнiх промислових пiдприiмств або зовсiм не працювали, або працювали наполовину своii потужностi. Працюi будинок побуту, збудовано нове примiщення АКБ тАЬУкраiнатАЭ, збудовано i вiдкрито Центр зайнятостi населення. У мiстi дiють 4 загальноосвiтнi середнi школи, Агропромисловий коледж, музична школа, Мiжрегiональний центр з професiйноi перепiдготовки звiльнених у запас вiйськовослужбовцiв, авто школа, 6 дитячих садкiв, Будинок школярiв, станцiя юних натуралiстiв та технiкiв. Будинок культури на 350 мiсць, кiнотеатр тАЬЖовтеньтАЭ, районна лiкарня, полiклiнiка, районна для дорослих i дитяча бiблiотеки, районний народний краiзнавчий музей.

Уродженцями Хорола i украiнський фольклорист та лiтературознавець М. А. Цертелiв (Церетелi) (1790-1869 рр.), украiнський поет-пiсняр i педагог А. М. Заiка, украiнський нарисовець В. М. Мисюренко, вчений-iсторик Ф. Я. Савченко, Герой Радянського Союзу М. П. Леуцький, письменник, лауреат малоi Шевченкiвськоi премii 1997 року Ульянов О.С.(Олесь Ульяненко).

У вереснi 1837 року пiд час вiдвiдування Украiни по дорозi з Одеси в Хоролi побував росiйський поет В. А. Жуковський (1783-1852), у 1820 i 1824 роках у Хоролi побував О. С. Пушкiн. У Хорольському повiтовому училищi 1819-1822 роках навчався украiнський поет-романтик, байкар i фольклорист Л. РЖ. Боровиковський(1806-1889), тут вiн провiв останнi роки свого життя.

З жовтня 1962 року у Хоролi побували украiнський поет А. С. Малишко(1912-1970 рр.), украiнський композитор П. Майборода, украiнський письменник М. Шеремет. З Хоролом повтАЩязане творче життя украiнського журналiста i гумориста Ю. РЖ. Лапая. У середнiй школi №2 працював заслужений учитель Украiнськоi РСР , критик, журналiст i краiзнавець К. О. Ходосов. У мiстi виходили мiська газета тАЬХорол сьогоднiтАЭ та районна тАЬВiстi ХорольщинитАЭ. У Хоролi встановлено памтАЩятники на братських могилах жертв нiмецького фашизму 1941-1943 рр., якi було реконструйовано у 1982 роцi. У 1955 роцi встановлено памтАЩятник червоногвардiйцям, що загинули у 1918-1919 рр., 1971 р- Ф. РД. Дзержинському, 1972 р.- памтАЩятний знак Трудовоi Слави тАУ трактор тАЬУнiверсалтАЭ, 1979 тАУ В.РЖ.Ленiн, 1986 тАУ бронзовий бюст Герою Радянського Союзу, Герою Соцiалiстичноi Працi РЖ.М.Третяку, 1991 тАУ завершено будiвництво меморiалу тАЬХорольська яматАЭ у Дубках.

Встановлено меморiальнi дошки: 1968 рiк тАУ на будинку, де мiстився 1920 року волосний комiтет комсомолу, 1967 рiк тАУ на будинку, де проходив перший повiтовий зтАЩiзд Рад Хорольщини, 1983 тАУ на будинку, де виступав 1920 року Г.Петровський, 1967 рiк тАУ на будинку, в якому народився i жив Герой Радянського Союзу М.П.Леуцький(1912-1945рр.).

Вместе с этим смотрят:

"Нивхи"

32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)

4 capitals of Great Britain

About Canada

Description of Canada