Чернiгiв як визначна пам'ятка Украiни
ЗМРЖСТ
ВСТУП
ЧЕРНРЖГРЖВ: ЙОГО ПОХОДЖЕННЯ ТА РЖСТОРРЖЯ РОЗВИТКУ
КОНТРОЛЬНИЙ ТЕКСТ ЕКСКУРСРЖРЗ
Троiцько-РЖллiнський монастир
П'ятницька церква
Катерининська церква
Успенський монастир
Борисоглiбськи собор
Спаський собор
Антонiiвi печери
Технологiчна карта екскурсii
Лiтература
ВСТУП
Багатий iсторико-культурний потенцiал Украiни покликаний вiдiгравати велику роль у вiдновленнi духовностi та iсторичноi пам`ятi украiнського народу, вiдродженнi його культури та вiкових традицiй, патрiотичному вихованнi громадян, утвердженнi незалежностi та державностi Украiни. Важливими туристично-екскурсiйними об`iктами в краiнi i численнi та рiзноманiтнi iсторико-культурнi пам`ятки: археологii, iсторii, архiтектури, мистецтва та меморiальнi, а також палацово-парковi ансамблi, музеi та картиннi галереi. Пам`ятки археологii представленi в Украiнi досить широко. Це залишки давнiх городищ, курганiв, поселень, укрiплень тощо. Найвiдомiшi серед них - заповiдники тАЬКам`янi МогилитАЭ на Запорiжжi та тАЬОльвiятАЭ на Миколаiвщинi. Пам`ятки iсторii - мiсця, де вiдбувались певнi iсторичнi подii, а також пам`ятники, монументи та меморiали, створенi на iх вiдзнаку. Вони вiдображають багатовiчну iсторiю нашоi краiни.
Ошатнiсть та iсторичнi пам'ятки мiста над Десною вражають усiх гостей Чернiгова. Варто лишень згадати, що це iдине мiсто в Украiнi, де збереглося стiльки пам'яток домонгольськоi доби. Особлива цiннiсть тАФ це Болдинi гори з найбiльшим у Схiднiй РДвропi язичницьким курганним некрополем, стародавньою РЖллiнською церквою та Антонiiвими печерами, якi сьогоднi i окрасою Нацiонального iсторико-архiтектурного заповiдника ВлЧернiгiв стародавнiйВ».
ЧЕРНРЖГРЖВ: ЙОГО ПОХОДЖЕННЯ ТА РЖСТОРРЖЯ РОЗВИТКУМiсто Чернiгiв - це адмiнiстративний, промисловий, економiчний i культурний обласний центр Украiни. Вiн розташований на пiвночi Украiни, у 140 км вiд Киiва i 60 км вiд Славутича. Населення Чернiгова складаi близько 300 тис. чол.
Вперше про Чернiгiв згадуiться у "Повiстi временних лiт", коли йде мова про перший договiр Русi з Вiзантiiю, що був укладений влiтку 860 року князем Аскольдом пiсля успiшного походу киiвського вiйська на Константинополь.
Вiдповiдно до iсторичних дослiджень iсторiя мiста починаiться з 7 ст. н.е. i нараховуi бiльше 1300 рокiв. У Чернiговi i багато древнiх церков i соборiв, що мiстять пам'ятники древнього живопису i архiтектури 11-12 ст. На даний час деякi з соборiв вiдкритi для богослужiнь, а в деяких iз них розташованi музеi.
У списку руських мiст, яким, згiдно з договором, греки зобов'язувалися сплачувати данину, Чернiгiв стоiть на другому мiсцi пiсля Киiва, що свiдчить про важливiсть головного мiста Сiверян як економiчного, полiтичного i культурного центру землi Руськоi. На початку ХРЖ столiття саме Чернiгiв був столицею величезного i могутнього князiвства. Щоб поступово й послiдовно поринути в духовну й iсторичну атмосферу цього мiста спершу варто вiдвiдати його стародавню частину - "Вал" або "Дитинець". У ХII столiттi тут лежало все мiсто: княжий двiр, садиби знатi i головнi собори.
Колишню велич i мiць Чернiгова пiдтверджують лiтописи i билини. Цiкавими пам'ятками i чисельнi кургани IX-X столiть - поховання князiв та бояр-дружинникiв. Одна з них - курган Чорна Могила.
За переказами, тут похований перший чернiгiвський князь Чорний, який правив у Х столiттi. Згiдно з легендами саме завдяки князю Чорному мiсто отримало свою назву.
Втiм, походження назви - Чернiгiв - точно невiдоме. Однi вважають, що цей топонiм походить вiд лiсiв, якi колись оточували мiсто i були настiльки густими, що здалеку здавалися чорними. РЖншi схиляються до висновку, що мiсто одержало свою назву вiд iменi вождя мiсцевого племенi або першого поселенця на iм'я Чернiга або Чернега. РД також думка, що мiсто одержало свою назву вiд давнього народу чорнi клобуки. Найромантичнiша версiя про походження назви мiста пов'язана з легендою про дочку Чернiгiвського князя на iм'я Чорна . За легендою, княжна вiдзначалася незвичайною вродою, любила iздити верхи, полювати, була вiдмiнною лучницею. Чутки про вроду дiвчини дiйшли до хозарського кагана, котрому князь Чорний платив данину. Каган послав до Чернiгова сватiв з багатими дарунками. Але горда княжна вiдмовилася вийти за ворога свого народу. Тодi каган спробував захопити Чернiгiв штурмом i заволодiти дiвчиною силою. Чернiгiвцi стiйко оборонялися, але воiни кагана з допомогою зрадника увiрвалися до кiмнати княжни. Дiвчина зумiла вразити кiлькох нападникiв, а коли стрiли скiнчилися - викинулася з вiкна високого замку.
Неподалiк кургану Чорна Могила ще одна святиня, яку варто не оминути - РДлецький монастир, заснований XI ст.у хвойному лiсi, звiдки й дiстав назву. За церковними переказами одного разу серед дрiмучого лiсу люди побачили свiтло, пiшли до нього i знайшли на гiлках ялини в сяючу iкону Божоi Матерi. Люди побачили у цьому явленнi знак Божий i на благословенному мiсцi було засновано храм, у якому встановлено цю iкону. Щоб зберегти ii пiд час сутичок з монголами, замуровували у стiну храму, але пiд час нападiв польського вiйська iкону, на жаль, було втрачено.
Дотепер збереглися Спасько-Преображенський, Борисоглiбський собори, будинок чернiгiвського полковника Якова Лизогуба. Свого часу Дитинець був могутньою фортецею. Стоячи на валу, що височii над Десною, розумiiш, що захопити мiсто було досить непросто. Як символ неприступностi Чернiгова сьогоднi тут стоять гармати, якi, щоправда, вiдносяться до бiльш пiзнього перiоду доби козаччини - ХVII-ХVIII ст. Гармат всього дванадцять. Проте, мiсцевi дiвчата, жартуючи над необiзнаними кавалерами-новачками, частенько призначають побачення бiля тринадцятоiтАж
У сучасному Чернiговi, розташованому серед мальовничих пейзажiв рiки Десна, мотиви теперiшнього мiста унiкально сполучаться з древнiми архiтектурними пам'ятниками. Мiсто дуже зелене, i, звичайно ж, його визначнi пам'ятки варто подивитися. Особливо це стосуiться його iсторичноi частини, яку називають "Вал". Тут i тiнистi парки, бiлоснiжнi церкви i золотi куполи. Прекраснi музеi i дванадцять гармат, якi були подарованi мiсту Петром РЖ.
Пам'ятники i меморiальнi плити розповiдають iсторiю боротьби за незалежнiсть у роки Першоi i Другоi свiтових воiн. Серед 22 вiдомих архiтектурних пам'ятникiв 10-19 ст. найбiльш видатними i Спасо-Преображенский собор, Собор Св. Бориса i Глiба, Успенський собор, Церква Св. Параски, Свято-РЖльiнська церква, РДлецький монастир, Церква Св. Катерини i Троiцький собор, iз дзвiницi якого можна побачити панораму Чернiгова
КОНТРОЛЬНИЙ ТЕКСТ ЕКСКУРСРЖРЗТроiцько-РЖллiнський монастир XIтАФXVIII сторiч тАФ один з центрiв украiнського, книгодрукування в другiй половинi XVII сторiччя, своiрiдний комплекс пам'яток архiтектури. Складаiться вiн з двох частин тАФ колишнього РЖллiнського монастиря XIтАФXVII сторiч та Троiцького монастиря XVIIтАФXVIII сторiч, об'iднаних в iдиний ансамбль, в iдину просторову систему мальовничого ландшафту i архiтектури.
Троiцький монастир. Дзвiниця.
Пам'ятки архiтектури цього комплексу оповiдають про високий мистецький хист будiвничих i водночас про важливий, складний i суперечливий перiод в життi Украiни i, зокрема, Чернiгова, коли РЖллiнський, а пiзнiше (XVII сторiччя) Троiцько-РЖллiнський монастир перетворився на велике феодальне господарство тАФ розсадник релiгiйного фанатизму i святенництва. Але водночас це був значний на той час культурний центр. Тут у 1678 роцi епiскопом Лазарем Барановичем була заснована славнозвiсна друкарня, яка вславилася художньою майстернiстю своiх граверiв.
Початок архiтектурному комплексу на Болдиних горах покладено за лiтописом у 1069 роцi одним з перших мiсiонерiв нового на той .час вiровчення на Русi тАФ християнства тАФ ченцем Антонiем Печерським. Пiсля поразки народного повстання киян - проти князя РЖзяслава Антонiй змушений був залишити Киiв i, опинившись в Чернiговi, Влвозлюби Болдиню гору, викопав пещеру, ту ся вселиВ», де i жив до 1072 року. Викопанi у мiцному ТСрунтi Антонiiм та його послiдовниками-ченцями печери поступово були розширенi i перетворенi на складний багатоярусний пiдземний архiтектурно-просторовий комплекс, поруч з яким в той же перiод (кiнець XI тАФ початок XII сторiч) безвiсними будiвничими споруджено невеличку (7,5x9,5 метрiв) у планi однобанну безстовпну РЖллiнську церкву. У 1649 р. РЖллiнську церкву було вiдбудовано на кошти сподвижника Богдана Хмельницького Степана Пободайло. Споруда набула вигляду трибанного храму за рахунок надбудови двох невеличких бань обабiч центральноi старовинноi банi тАФ над апсидою (зi сходу) i над хорами (з заходу). Усi три банi одержали характерне для культових будов того часу мальовниче ярусне завершення. У XVIII сторiччi з заходу РЖллiнськоi церкви на мiсцi стародавнього притвору-папертi побудовано новий притвор-бабинець, а з пiвденного боку апсиди невеличке примiщення тАФ ризницю.
Над бабинцем з'явилася нова баня замiсть декоративноi банi XVII сторiччя i пам'ятка набула сучасного вигляду. Троiцький монастир на найвищому плато Болдiних гiр закладено у 1672 роцi вiдомим полiтичним, лiтературним та церковним дiячем Лазарем Барановичем, прогресивна на той час дiяльнiсть якого позначилася на розвитку книгодрукування та освiти на Украiнi. Першими спорудами монастиря були дерев'янi стiни з кутовими вежами та дзвiницею, а у 1677тАФ1679 роках майже одночасно з пiвденно-захiдним корпусом цегляних житлових примiщень-келiй побудовано трапезну з Введенською церквою i пiдсобними примiщеннями.
Троiцький собор. Сучасний вигляд. РЖллiнська церква. План.
На пiвнiч поза межами огорожi розмiщено було друкарський двiр. В центрi територii монастиря у 1679 роцi розпочато будiвництво головноi споруди тАФ Троiцького собору за проектом i пiд керiвництвом архiтектора РЖ. Баптиста. Будiвництво Троiцького собору було закiнчено майже через десять рокiв пiсля початку, а оздоблювальнi роботи тАФ лише у 1695 роцi.
Пiд час реставрацii пам'ятки (автор проекту реставрацii архiтектор М. М. Говденко) з'ясовано, що спочатку iншою була не лише композицiя верхiв, а й фасадiв.
Замiсть iснуючих трикутних фронтонiв площини стiн завершували мальовничi барочнi фронтони, характернi для архiтектури XVIIтАФXVIII сторiч. На вiдмiну вiд давньоруських храмiв тут фасади енергiйно розчленованi не лише по вертикалi, а й по горизонталi карнизом на рiвнi хор. Пластика стiн збагачена напiвциркульними та плоскими нiшами, прикрашеними живописом. Над нiшами та вiкнами тАФ трикутноi та напiвциркульноi форми сандрики. Характерними i i великi фiгурнi вiкна.
Своiрiдно вирiшено iнтер'iр собору з глибинним розкриттям простору зразу ж вiд вхiдного порталу. Та найбiльшу цiннiсть собору становить живопис, що прикрашаi стiни, склепiння, стовпи та арки. На жаль, чудовий iконостас XVIII сторiччя не зберiгся, i на його мiсцi влаштовано у повоiннi роки той, що iснуi i зараз. У другiй половинi XVIII сторiччя простiр перед головним тАФ захiдним тАФ фасадом собору подiлено на двi частини двоповерховим будинком консисторii, i таким чином створено досить компактний парадний майдан перед собором та господарчий двiр з окремим виiздом. В композицii парадного двору монастиря з пiвнiчного боку виростаi 58-метрова дзвiниця складного плану з вигнутими гранями i спареними колонами по кутах у три яруси. Нижнiй ярус без колон, але по кутах пiд колонами верхнiх ярусiв вiн маi виступи пластичноi форми тАФ волюти, за якими конструктивно схованi контрфорси. Дзвiниця побудована одночасно з цегляною огорожею та кутовими вежами квадратноi i восьмигранноi форми, з яких збереглися лише двi восьмиграннi та частково одна квадратна. Висока п'ятиярусна дзвiниця монастиря була над брамною тАФ в нижньому ярусi прорiзано високу в'iзну арку з дерев'яною брамою, оббитою жестю. У верхнiх ярусах, немов продовжуючи вертикальну лiнiю в'iзноi арки, масив дзвiницi прорiзують стрункi напiвциркульнi та круглi отвори, бiг яких угору закiнчуiться у верхньому, п'ятому ярусi, де колись знаходився годинник з боiм. Надаючи всьому комплексу рис динамiки i завершеностi, дзвiниця тАФ один iз зразкiв архiтектури барокко тАФ мала значення своiрiдного орiiнтира для подорожнього, а сьогоднi i невiд'iмною художньою домiнантою iсторичноi панорами не лише Болдиних гiр, а й усього мiста над Десною.
План монастиря:
1 тАФ РЖллiнський монастир; РЖРЖ тАФ Троiцький монастир; 1 тАФ Антонiiвi печери; 2 тАФ РЖллiнська церква; 3 тАФ трапезна з Введенською церквою; 4 тАФ Троiцький собор; 5 тАФ господарчий корпус; 6 тАФ консисторiя; 7 тАФ дзвiниця; 8 тАФ келii; 9 тАФ друкарня; 10тАФ11 тАФ кутовi вежi, 12 тАФ каплиця Г. С. Щербини; 13 тАФ пам'ятник Л. РЖ. Глiбову; 14 тАФ пам'ятник М. М. Коцюбинському; 15 тАФ залишки Влнових печерВ».
На територii Троiцького монастиря i поруч на Болдинiй горi похованi украiнськi письменники Л. РЖ. Глiбов, М. М. Коцюбинський, етнограф О. В. Марковим, вчений i дипломат Г. С. Щербина. Троiцько-РЖллiнський монастир постановою Уряду Украiни у 1967 роцi включено до складу Чернiгiвського фiлiалу державного архiтектурно-iсторичного заповiдника ВлСофiйський музейВ».
..Коли глянеш увечерi на мiсто з-за Десни, мимоволi замилуiшся його панорамою. Там, де колись чорнiли розкиданi по схилах низенькi сiльськi хати пiд солом'яними стрiхами, прибережнi поля вздовж лiтописних, овiяних сивими легендами Болдиних гiр, аж до рiчки Бiлоус, мерехтять живi свiтлячки тАФ електричнi вогнi велетнiв хiмiчноi, текстильноi промисловостi. А над ними тАФ вогники 158-метровоi телевiзiйноi вежi. РЖ в цьому незгасимому мереживi вогнiв вiдчуваiться творча сила та енергiя десяткiв тисяч трудiвникiв оновленого мiста.
П'ятницька церква споруджена в кiнцi XII тАФ початку XIII сторiч. Щоб правильно зрозумiти загальну об'iмно-просторову композицiю П'ятницькоi церкви. ii архiтектуру, варто згадати, що час ii будiвництва був останнiм перiодом розвитку Стародавньоi Русi домонгольськоi доби, був перiодом напружених шукань в усiх верствах суспiльства шляхiв до об'iднання давньоруських земель i слов'янського народу для захисту вiд чорноi хмари, яка сунула зi сходу. Ослаблена особистими чварами мiж князями, Русь не могла протистояти татаро-монгольським ордам i це вiдчували кращi сини давньоруського народу, в надрах якого наростав протест проти феодального дроблення земель, проти князiв, якi не могли дiйти однiii полiтики i тим знесилювали державу.
Цей протест i разом з тим iдеi iдностi втiлюються в архiтектурi монументальних кам'яних храмiв того часу. Зовнi споруда маi вигляд стрункоi башти майже квадратного плану (його розмiр без схiдних пiвкруглих виступiв-апсид приблизно 11х13 метрiв), увiнчаноi стрункою банею. Оригiнально вирiшено тут перехiд в трикутника основи до барабана банi за допомогою триступiнчастих арок-закомар та пiварок-аркбутанiв Завдяки цьому спорудi притаманна риса динамiчного руху вгору i пiрамiдальнiсть завершення.
Цю рису доповнюють стрункi багатопрофiльнi (так званi пучковi) пiлястри з тоненькими пiвколонкамн фасадiв та подiбнi пiвколонки банi, а також широкi виступи-лопатки по кутах. Вертикально видовженi площини стiй мiж пiлястрами та лопатками прикрашено рiзноманiтними орнаментальними декоративними деталями з цегли-плiнфи. подiбно до першоi в Чернiговi кам'яноi споруди XI сторiччя Спаського собору. Але в П'ятницькiй церквi з'являються новi декоративнi деталi, такi як сiтчастий орнамент тощо.
Вигляд з боку Дитинця
План з прибудовами XVIIтАФXIX ст.
Смiливо в П'ятницькiй церквi будiвничi вирiшили конструкцiю стiн, мурованих в нижнiй частинi давньоримською своiрiдною технiкою Влв ящикВ», тобто промiжок мiж зовнiшнiм та внутрiшнiм рядками цегляноi кладки заповнювався вапном, бетоном. А на рiвнi хор в товщi захiдноi, пiвденноi та пiвнiчноi стiн зроблено проходи-галереi, пов'язанi з вiкнами-бiйницями. РЖ, можливо, невипадково iснуi легенда про оборонну роль П'ятницькоi церкви у жовтнi 1239 року, коли татаро-монголи приступили до Чернiгова. Устремлiння вгору, динамiка загальноi вертикальноi композицii храму-башти ще з бiльшою силою втiлено в iнтер'iрi, де панують вертикальнi лiнii могутнiх зi зрiзаними кутами чотирьох стовпiв, на яких за допомогою ступiнчастих арок i парусiв виростаi барабан банi з стрункими вiкнами, увiнчаний пiвсферичним куполом.
Вигляд у XIX ст.
Названа на честь покровительки торгiвлi у слов'ян Параскеви-П'ятницi, церква була споруджена посадськими людьми, можливо, за участю Влмастера не простогоВ» тАФ вiдомого давньоруського будiвничого Петра Милонiга на пiвнiч вiд укрiплень тогочасного мiста поруч з Торгом, вiд чого й одержала назву ВлП'ятницi на ТоргуВ». Пiзнiше, пiсля татаро-монгольськоi навали, коли поступово вiдбудовувалися давньоруськi храми (особливо в перiод визвольноi боротьби украiнського народу пiд проводом Богдана Хмельницького в XVII ст.) можливо вiдновлювалася й ця споруда. Першi, вiдомi з джерел реставрацiйнi роботи здiйснювались у 1670 роцi. У 90-х роках XVII сторiччя, ймовiрно, за участю вiдомого архiтектора РЖвана Зарудного П'ятницьку церкву було реконструйовано надбудовою на схiднiй та захiднiй стiнах складноi форми струнких бароккових фронтонiв вишуканого малюнка, а баня одержала багатоярусне завершення, характерне для культовоi архiтектури XVIIтАФXVIII сторiч.
Особливо значними були перебудови пам'ятки пiсля пожежi 1750 року та в XIX сторiччi, коли за рахунок прибудов до пiвденного, захiдного та пiвнiчного фасадiв вона перетворилася на семибанний храм. Значними були переробки в серединi церкви, де для розширення внутрiшнього простору були стесанi майже на третину опорнi стовпи, виступи стiн вiвтарноi частини, пробитi новi вiконнi отвори, значно розширенi портали входiв. Серед пiзнiших прибудов до П'ятницькоi церкви значну архiтектурну цiннiсть становила споруджена за проектом архiтектора А. Карташевського у 1818тАФ1820 роках кругла в планi ротонда-дзвiниця, через яку в нижньому ярусi був головний вхiд до церкви.
Дзвiниця була гармонiйно пов'язана з об'iмом церкви i становила з нею iдине художнi i композицiйне цiле завдяки гарно знайденому масштабу ротонди з пiвколонами тосканського ордера в першому ярусi та мальовничими кокошниками у виглядi мережива в другому ярусi, увiнчаноi барокковою банею, подiбною до банi церкви.
Реконструкцiя XIX ст.
В такому виглядi пам'ятка зберiгалася до початку Великоi Вiтчизняноi вiйни. У червнi 1941 року вона була пошкоджена пожежею вiд фашистських бомбардувань, а 26 вересня 1943 року вiд вибуху фашистськоi бомби впала пiвденно-захiдна половина пам'ятки i лише термiновi консервацiйнi та протиаварiйнi роботи могли врятувати пам'ятку вiд остаточноi загибелi.
Цi роботи i були проведенi у 1943тАФ1945 роках пiд керiвництвом вiдомого архiтектора-реставратора нинi заслуженого дiяча мистецтв РРФСР П.Д. Барановського. Тодi ж ним був опрацьований ескiзний проект реставрацii пам'ятки у первинному виглядi. У дослiдженнях П'ятницькоi церкви брали участь украiнськi архiтектори РЖ.О. РЖгнаткiн, М.В. Холостенко, М.М. Говденко та iн. В 1962 роцi останнi реставрацiйнi роботи були завершенi, а пiсля закiнчення реставрацiйних робiт всерединi унiкальну пам'ятку вiтчизняноi архiтектури перетворено на музей архiтектурно-iсторичного заповiдника.
Катеринiнська церква
Пiсля воз'iднання Украiни з Росiiю в другiй половинi XVII сторiччя на Лiвобережжi створилися сприятливi соцiально-економiчнi умови для бурхливого розквiту народноi творчостi, архiтектури, збагачених iнтенсивним процесом використання художнiх прийомiв та форм братнього росiйського народу. Це особливо позначилось на архiтектурi Лiвобережноi Украiни другоi половини XVII тАФ початку XVIII сторiч. Найбiльш виразно це вiдбилось на такiй пам'ятцi, як Катеринiнська церква в Чернiговi. Побудована церква на честь героiзму козакiв Чернiгiвського полку, проявленого пiд час штурму турецькоi фортецi Азов у 1696 роцi пiд командуванням Якова Лизогуба. Будiвництво закiнчено у 1715 роцi.
План церкви
Основу церкви становить центральна найвища частина, так званий четверик, до якоi прилягають по осях пiвнiч-пiвдень i захiд-схiд трохи нижчi восьмиграннi в планi об'iми тАФ восьмерики, як це робили в дерев'яних культових будовах. Центричнiсть i баштоподiбнiсть пам'ятки пiдкреслюють низькi примiщення мiж гранчастими частинами-восьмериками. Завдяки цьому створено струнку i компактну п'ятибанну споруду, пiрамiдальний, динамiчно зростаючий догори об'iм якоi чудово завершуi високий пагорб на схiд стародавнього Подолу (Лiсковицi), де йшов шлях на Киiв i звiдки з перемогою верталися чернiгiвськi козаки.
Катеринiнська церква (головний вигляд)
Рух вгору, втiлений у побудовi загальноi композицii Катеринiнськоi церкви, пiдкреслюiться пануванням вертикальних лiнiй лопаток-пiлястр по кутах восьмерикiв, вiконних отворiв з витягнутими тоненькими колонками та стрункими порталами входiв тАФ захiдного, пiвнiчного та пiвденного. Головним був захiдний вхiд, найбiльш пишно прикрашений багатопрофiльними декоративними деталями аж до карнизу. Вертикальнi лiнii основного об'iму лише вгорi зупиняються багатопрофiльною горизонтальною лiнiiю карнизу, переходячи вище нього через мальовничi лiнii головних барочних бань до барабанiв.
Головною рисою iнтер'iра i розкриття внутрiшнього простору вгору. Цьому сприяi вiдсутнiсть хор (за винятком захiдного восьмерика) РЖ горизонтальних лiнiй, як i на фасадах. Своiрiднiсть iнтер'iра створюiться завдяки використанню новоi форми куполiв i склепiнь, притаманних дерев'яному будiвництву. Це так званi склепiння з заломом, коли на зрiзане на двi третини висоти восьмигранне пiрамiдальне склепiння ставиться вертикальний восьмерик-барабан, восьмигранний пiрамiдальний купол якого в свою чергу також зрiзаiться на двi третини i завершуiться ще меншим восьмериком. Так поступово створювалися на Украiнi багатояруснi мальовничi верхи дерев'яних та кам'яних споруд-храмiв як вияв найвищих досягнень народного будiвельного мистецтва другоi половини XVII тАФ початку XVIII сторiч.
На основi археологiчних дослiджень поблизу Катеринiнськоi церкви в пiслявоiнний час, коли були знайденi фрагменти плiнфи та iншi матерiали давньоруського часу, вченими зроблено висновок, що цей храм споруджено на мiсцi храму перiоду Киiвськоi Русi. Характерно, що в спорудi ХУРЖРЖ-ХУРЖРЖРЖ сторiч тАФ Катеринiнськiй церквi також, як i в iнших пам'ятках того часу, продовжувалося використання давньоруського прийому декоративноi цегляноi кладки. Але декоративнi деталi в цей час робили з цегли у виглядi рiзноманiтних заглиблень в стiну або виступiв, якi створювали свiтлотiньовi ефекти. Основним i iдиним будiвельним матерiалом фундаментiв, стiн, склепiнь стаi червона цегла великого розмiру (28-н 34x164- 18х хб-^9 сантиметрiв), яка стала основним модулем споруд. Для декоративних деталей, крiм звичайноi, виготовляли спецiальну так звану лекальну цеглу. Але, на вiдмiну вiд давньоруських споруд, в XVIIтАФXVIII сторiччях площини стiн i всi деталi вкривали тиньком i бiлили вапном i, таким чином, об'iднанi iдиним художнiм рiшенням, фасади перетворювалися на чудовi яскраво бiлi килими.
За час iснування Катеринiнська церква не зазнала значних перебудов, за винятком прибудови у XIX сторiччi до захiдного фасаду одноповерхового притвору та дерев'яного тамбура до пiвнiчного входу. Пiд час вiдбудови i реставрацii пам'ятки за проектом архiтектора РЖ. Л. Шмульсона iх розiбрали. Вiдроджена в первiсному виглядi Катеринiнська церква тАФ унiкальна архiтектурна пам'ятка початку XVIII сторiччя тАФ органiчно пов'язуi розмiщенi поруч архiтектурнi комплекси Чернiгiвського державного архiтектурно-iсторичного заповiдника в iдиний неповторний ансамбль.
На захiд вiд колишнього Дитинця над давньоруським Подолом-Лiсковицею розташований ансамбль архiтектурних споруд-пам'яток РДлецького монастиря. Коли виник цей монастир, точно невiдомо. Але за лiтописом його заснування вiдноситься до 1060 року.
Ансамбль монастиря складався поступово на протязi XIтАФXVIII сторiч. Найбiльш давньою з споруд, що збереглися, i величний суворий Успенський собор, споруджений у XII сторiччi майже в геометричному центрi нагiрноi частини тАФ головного двору монастиря. Навпроти захiдного фасаду собору на вiдстанi близько 35 метрiв знайдено залишки якоiсь iншоi споруди того часу.
В архiтектурi Успенського собору закрiпленi тi новi архiтектурнi прийоми i принципи перiоду феодального дроблення Русi та утворення мiсцевих архiтектурних шкiл, якi притаманнi також i Борисоглiбському собору, розмiщеному на територii Дитинця: вiдхiд вiд мальовничих споруд XI ст. до строгих за формами i менших за розмiрами. За об'iмно-просторовим рiшенням та за конструкцiями Успенський собор iдентичний Борисоглiбському собору.
Вiн також тринефний, шестистовпний з чiтко визначеним розмiщенням могутньоi банi над центром перетину середнього поздовжнього та майже такоi самоi ширини поперечного нефа тАФ трансепта. Сходи також вбудованi в товщу стiни, щоправда, не в захiдну, а в пiвнiчну. Тут бачимо i хрестовi склепiння. В архiтектурно-композицiйному вiдношеннi Успенський собор, хоча i маi багато спiльного з Борисоглiбським, все ж характеризуiться притаманними лише йому рисами тАФ всерединi бiльш простi хори, чiтке видiлення захiдноi частини тАФ нартексу. Урочисто спокiйнi пропорцii iнтер'iра, де на стiнах подекуди збереглися фрагменти чудових фресок, спiвзвучнi строгим пропорцiям фасадiв, з яких лише пiвнiчна та пiвденна стiни розчленованi пiвколонами зi спрощеними завершеннями-капiтелями.
Та сучасна статично сувора композицiя споруди оманлива. Спочатку Успенський собор був з трьох бокiв оточений просторими притворами-папертями, якi закривали пiвнiчний, пiвденний та захiдний портали входiв i доходили до половини висоти стiн. Цим Успенському собору було надано рис пiрамiдальностi, що особливо чiтко видно зi сходу, де середня апсида значно вища за боковi. Динамiку композицii схiдного фасаду дуже вмiло використали i пiдкреслили невiдомi будiвничi XVII сторiччя, якi надбудували новi банi з багатоярусними верхами i завершили подiбним верхом стародавню центральну баню. Успенський собор тАФ один з кращих творiв архiтектури XII сторiччя, головним художнiм достоiнством якого i яснiсть архiтектурних форм, пафос iх спокiйноi урочистостi. Архiтектура Успенського собору правила за приклад будiвничим XII сторiччя в iнших землях Киiвськоi Русi. Собори тiii ж назви в Каневi, Володимирi-Волинському, церква в Старiй Рязанi (що не збереглася), побудованi пiд впливом чернiгiвськоi архiтектури XII ст. На початку XIII ст. (1239 рiк) собор пошкоджений татарами, а на початку XVII ст. польська шляхта, захопивши Чернiгiв, розмiстила в РДлецькому монастирi iзуiтiв.
РДлецький монастир. З ВлРДлецькоi iкониВ»
Успенський собор. Реконструкцiя.
У 1670 роцi пiсля звiльнення мiста вiд польськоi шляхти собор було поновлено, а у 1698 роцi до нього з пiвдня на мiсцi папертi прибудовано усипальню героя Азовського походу полковника Якова Лизогуба. На стiнi усипальнi праворуч вiд входу мармурова дошка з красномовним написом про Влсего града градителя Азова и многих мест крепкого победителяВ» (Лизогуба). Архiтектура цiii усипальнi близька до архiтектури будинку Лизогуба, але значно скромнiша.
Простiр навколо собору обмежують неодмiннi монастирськi будiвлi: одноповерховi житловi примiщення тАФ келii ченцiв, iдальня-трапезна з церквою Петра i Павла та корпус настоятеля. З них до нашого часу без значних змiн зберiгся схiдний корпус келiй та пiвнiчний палатний корпус XVIтАФXVII сторiч, вiдбудований у пiслявоiнний час пiсля ретельних архiтектурно-археологiчних дослiджень архiтектора РЖ.В. РЖльiнка в первинному виглядi зовнi i всерединi.
План монастиря:
1 тАФ Успенський собор; 2 тАФ усипальниця Лизогуба; 3 тАФ палатний корпус; 4 тАФ дзвiниця; 5 тАФ келii (схiдний корпус); в тАФ трапезна i Петропавловська церква; 7 тАФ келii (пiвденно-захiдний корпус); 8 тАФ руiни корпусу настоятеля; 9 тАФ вхiд до печер XIтАФXVIII ст.; 10 тАФ будинок Феодосiя; 11 тАФ курган ВлЧорна могилаВ».
Тут вiдродженi також старовиннi печi, вкритi чудовими килимами полив'яних кахлiв рiзного кольору та малюнка. Келii побудованi з великорозмiрноi цегли на вапняному розчинi, а для завершення стiн у пiвнiчному палатному корпусi келiй будiвничi застосували збiрнi керамiчнi деталi тАФ карнизнi блоки ступiнчастоi форми. Поставленi вертикально, вони увiнчують площини стiн без будь-яких рельiфiв на вiдмiну вiд схiдних келiй та розмiщеноi майже поруч з пiвночi восьмигранноi у планi двоярусноi надворiтноi дзвiницi.
Ця дзвiниця висотою 36 метрiв тАФ найбiльш рання висотна споруда Чернiгова, побудована у другiй половинi XVII сторiччя на мiсцi дерев'яноi.
В оздобленнi фасадiв дзвiницi пiдкреслена ii яруснiсть за допомогою горизонтальних профiлiв, якi оперiзують восьмерик дещо важкуватих пропорцiй, а по кутах його знизу вгору тягнуться неширокi пiлястри, що iмiтують виступаючi вiнця зрубу в дерев'яних вежах-восьмериках.
Поруч з дзвiницею стоiть найдавнiша на Лiвобережжi пам'ятка дерев'яноi архiтектури тАФ житловий будинок 1688 р., який згодом буде реставровано.
РЖсторiя РДлецького монастиря цiкава тим, що за даними дослiдникiв, ймовiрно, саме тут знаходився до XI сторiччя княжий двiр легендарного князя Чорного, могила-курган якого височить на пiвнiч вiд монастиря, а також на територii монастиря в XI сторiччi знаходилась вiдома бiблiотека Святослава, загадкова iсторiя зникнення якоi i досi хвилюi. Тут у 1646 роцi було надруковано першу книгу в Чернiговi. РЖсторiя РДлецького монастиря цiкава й тим, що саме в печерних лабiринтах РДлецькоi гори пiд час Великоi Вiтчизняноi вiйни у 1941 роцi перебував Чернiгiвський пiдпiльний обком Комунiстичноi партii Украiни. Архiтектурний ансамбль РДлецького монастиря у 1967 роцi включено до складу архiтектурно-iсторичного заповiдника.
Кiнець XI тАФ перша половина XII сторiч тАФ новий етап у розвитку архiтектури Чернiгiвськоi землi, коли у стародавньому .Центрi Чернiгова мiж валом i Спаським собором спорудили шестистовпний однокупольний Борисоглiбський собор. Площини його стiн завершуються пiвциркульними закомарами майже на одному рiвнi i розчленовуються широкими вертикальними смугами-лопатками з напiвколонами, якi прикрашенi чудовими бiлокам'яними рiзьбленими капiтелями.
Застосування в оздобленнi фасадiв деталей з вапняку, прикрашених рельiфними орнаментами так званого Влзвiриного стилюВ», що йде вiд язичеських часiв, де рослиннi орнаменти поiднуються в казкове мереживо з фантастичними птахами, звiрями-грифонами, i характерною рисою саме чернiгiвськоi архiтектури XII сторiччя. Нинi капiтелi вiдбудованi за зразком первинних з оргскла, а знайденi пiд час дослiджень фрагменти первинних капiтелей експонуються в музеi.
В Борисоглiбському соборi вiдсутня вежа зi сходами на хори тАФ сходи вбудовано в захiдну стiну. Споруду оперiзувала простора паперть-галерея, вiд якоi лишилися нижнi частини стiн та фундаменти, що iх зараз видно навколо собору. Ритмiчно розмiщенi вузькi вiкна та невеличкi двоуступчастi нiшки, а також аркатурний пояс iз збiрних керамiчних арочок та кронштейнiв на рiвнi капiтелей та в карнизi барабана банi збагачували фасади. Оскiльки собор будувався як храм-усипальниця, в галереях та пiвнiчнiй i пiвденнiй стiнах в серединi собору зробленi глибокi (до 1 метра) нiшi тАФ аркасолii для гробниць.
План з галереями.
Останнiми архiтектурно-археологiчними дослiдженнями встановлено, що iснуюча пам'ятка побудована на мiсцi бiльш давньоi споруди XI сторiччя, вiд якоi виявлено залишки нижньоi частини стiн та фундаменти.
Вiдносно цих залишкiв, якi можна побачити в соборi-музеi, iснуi припущення, що то мiг бути двокамерний князiвський терем або ж бiльш давнiй (нiж iснуючий Борисоглiбський собор) храм. На жаль, досi нема iдиноi думки i вiдносно датування нашоi пам'ятки.
РЖнтер'iр.
Борисоглiбський собор вiд часу будiвництва до його вiдродження (1952тАФ1958 рр.) багаторазово був пошкоджений, перебудовувався i вiдновлювався, набуваючи на кожному етапi нових рис. Особливо значними були перебудови на початку XVII сторiччя, коли польська шляхта перетворила собор на домiнiканський кляштор, та в кiнцi XVII сторiччя, коли пiсля возз'iднання Украiни з Росiiю вiн став украiнським храмом з прибудованою до захiдного фасаду своiрiдною восьмигранною в планi дзвiницею-притвором. Значними були перебудови XIX сторiччя, коли собор значно розширили на схiд за рахунок влаштування новоi апсиди для вiвтаря. Тодi ж змiнено форму верхiв, i в такому виглядi ця пам'ятка зберiгалася до 1941 року.
Пiсля закiнчення реставрацiйних робiт у березнi 1972 року Борисоглiбський собор як зразок чернiгiвськоi архiтектурноi школи XII сторiччя став одним з музеiв Чернiгiвського державного архiтектурно-iсторичного заповiдника.
Спаський собор
В самому центрi Чернiгiвського валу тАФ стародавнього Дитинця тАФ височить величезна архiтектурна споруда, увiнчана п'ятьма пiвсферичними куполами та конусоподiбними верхами. Це тАФ Спаський собор, унiкальна архiтектурна пам'ятка початку XI сторiччя.
Спаський собор тАФ одна з найдавнiших кам'яних споруд, що збереглися на РДвропейськiй територii.
Спаський собор. Схiдний фасад (апсида).
Засновано Спаський собор за князювання в Чернiговi Мстислава Володимировича тАФ першого, вiдомого лiтопису, самостiйного Чернiгiвського князя. Закладка собору вiдбулася, певно, у 1033тАФ1034 рр. А у 1036 роцi в рiк смертi Мстислава за лiтописом стiни споруди було виведено вище землi до рiвня, якого мiг досягти рукою вершник, що стоiть на конi (до 4 метрiв).
Планувально-просторове рiшення собору унiкальне: подiбноi конструкцii не маi жоден iз вiдомих давньоруських храмiв. У ньому поiднано схему вiзантiйського хрестово-купольного храму з елементами романськоi базилiки.
Як головна споруда стародавнього мiста Спаський собор розташований в центрi Дитинця, або Кремля, що був, як i в iнших давньоруських мiстах, початковим ядром мiста. Розмiщений на найбiльш красивому мiсцi серед княжих теремiв, собор панував над мiстом i широкою заплавою Десни.
В загальнiй композицii i формах цiii пам'ятки безвiсними будiвничими застосованi принципи, якi використано в першiй кам'янiй спорудi Киiвськоi Русi пiсля прийняття християнства тАФ Десятиннiй церквi X сторiччя в Киiвi (зруйнована татарами в 1240 роцi). За планом Спаський собор дуже подiбний до величного Софiйського (1037тАФ 1054 рр.) та Дмитрiвського (не iснуi) соборiв Киiва. Велична простота i монументальнiсть, динамiчнiсть i мальовничiсть силуету, невiддiльнiсть зовнiшнього вигляду вiд рiшення внутрiшнього простору тАФ такi головнi характернi риси давньоруського будiвництва i в тому числi Спаського собору. Архiтектура пам'ятки свiдчить, що його творцi були високообдарованими будiвничими, знайомими з досягненнями передовоi для того часу вiзантiйськоi та романськоi архiтектури. Однак своiрiдне i смiливе рiшення архiтектурноi композицii собору, де творчо злито в iдине цiле так звану базилiкальну схему романського походження з центричною хрестовокупольною вiзантiйською системою, говорить про самобутнiй творчий почерк будiвничих Спаського собору.
Витягнутий зi сходу на захiд прямокутник плану собору (довжина сторiн 29,5x19,2 метрiв всерединi) дiлиться чотирма парами могутнiх, хрещатих у планi стовпiв та аркадами на бiломармурових колонах на три нерiвнi частини тАФ нефи, серед яких центральний удвiчi бiльший за боковi. Зi сходу нефи закiнчуються трьома напiвкруглими вiвтарними в
Вместе с этим смотрят:
"Нивхи"
32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)
4 capitals of Great Britain
About Canada
Description of Canada