Мелiоративнi машини

План

1. Види мелiоративних робiт

2. Машини для пiдготовки земель до освоiння i культуротехнiчних робiт

3. Машини для прокладання вiдкритих каналiв (каналокопачi)

4. Машини для розрiвнювання кавальiрiв, планування дна i укосiв

5. Машини для закрiплення (стабiлiзацii) укосiв

6. Машини для влаштування протифiльтрацiйних покриттiв

Використана лiтература

1. Види мелiоративних робiт

Будiвництво i експлуатацiя водогосподарських споруд i об'iктiв провадиться загальнобудiвельними i мелiоративними машинами. Використання будiвельних машин на мелiоративних роботах доцiльне у тих випадках, коли характер виконуваних процесiв (операцiй) мало вiдрiзняiться вiд загальнобудiвельних, досягаiться необхiдна якiсть робiт i достатня продуктивнiсть, або тодi, коли за умовами робiт мелiоративнi машини не можуть бути використанi або ж iх використання недоцiльне. До таких робiт вiдносяться: будiвництво i очищення магiстральних каналiв (великоi ширини по дну i глибини); регулювання рiк, водоприймачiв; перемiщення великих мас ТСрунту при будiвництвi великих каналiв, гребель, дамб, дорожнiх та iнших насипiв; зведення подушок каналiв; риття та засипання траншей; планування та iншi роботи на будiвництвi дорiг; велике будiвельне планування земель, пiдготовка трас для протяжних мелiоративних споруд; нарiзання терас; пошарове ущiльнення i зволоження ТСрунту у земляних спорудах; ущiльнення дорожнiх покриттiв рiзних типiв; розпушення важких i мерзлих ТСрунтiв; рiзнi бетоннi, залiзобетоннi i монтажнi роботи; транспортування вантажiв, навантажувально-розвантажувальнi роботи.

Однак у будiвництвi i експлуатацii водогосподарських споруд i ряд операцiй i процесiв, якi настiльки специфiчнi за умовами виконання i агромелiоративними вимогами, що вони або не можуть бути виконанi загально будiвельними машинами, або застосування цих машин недоцiльне в зв'язку з великим обтАЩiмом робiт по доробленню об'iктiв, що будуються. До таких робiт вiдносять:будiвництво i очищення вiд намулiв i рослинностi осушувальних i зрошувальних каналiв глибиною до 3 м, планування дна i укосiв каналiв; розрiвнювання кавальiрiв; стабiлiзацiя укосiв осушувальних каналiв рiзними способами; протифiльтрацiйне облицювання зрошувальних каналiв, влаштування температурних швiв i догляд за облицюванням; ущiльнення ТСрунту на днi i укосах каналiв; будiвництво дренажу рiзних видiв, очищення замулених дрен; видалення рослинностi рiзних видiв при освоiннi земель i провадженнi культуртехнiчних робiт, очищення земель вiд камiння, первинна обробка мелiорованих земель; планування i вирiвнювання земель i пiдготовка iх до поливу; влаштування i зарiвнювання зрошувальноi i осушувальноi мереж; зрошення та iнше. Ефективне виконання цих робiт можливе тiльки за умови застосування спецiальних мелiоративних машин. Мелiоративною машиною називають таку машину, робочi органи якоi спецiалiзованi для виконання однiii або декiлькох операцiй технологiчного-мелiоративних робiт у вiдповiдностi з агромелiоративними вимогами. Основними ознаками мелiоративних машин i: вузька спецiалiзацiя роби i робочих органiв для виконання одного технологiчного процесу з декiлькох операцiй або окремих операцiй у мелiорацii, тiсний зв'язок форми i розташування робочого органа з видом i профiлем (конфiгурацiiю) розроблюваноi мелiоративноi споруди; можливiсть змiни профiлю споруди шляхом змiни положення робочого органа; використання, як правило, тiльки на мелiоративних роботах (або аналогiчних iм); у бiльшостi випадкiв тАУ однопрохiднiсть; одержання за один прохiд закiнченоi споруди або процесу; у бiльшостi тАУ неперервнiсть дii.

Загальнобудiвельнi машини, що застосовують у мелiорацii, характеризуються наступними ознаками: унiверсальнiсть робочих органiв у межах виконуваних видiв робiт; застосування на всiх видах будiвельних робiт i багатьох операцiях мелiоративних робiт рiзних видiв машин; вiдсутнiсть звтАЩязку мiж формою робочого органа i профiлем мелiоративноi споруди; як правило, тАУ багатопрохiднiсть; у бiльшостi випадкiв, тАУ циклiчнiсть дii; незавершенiсть робо чого процесу i потреба у дороблювальних роботах.

Рiзниця мiж мелiоративними i будiвельними машинами полягаi у принципових особливостях конструкцii i типу робочого, органа. Такi ж конструктивнi ознаки цих машин, як тип базовоi машини, силового i ходового обладнання системи керування, ступiнь автоматизацii, можуть бути спiльними для обох типiв машин.

Комплексна механiзацiя мелiоративних робiт повинна ТСрунтуватися на оптимальному поiднаннi використання будiвельних та мелiоративних машин. В основу такоi оптимiзацii повиннi бути покладенi принципи забезпечення максимальноi продуктивностi з високою якiстю, мiнiмальних трудомiсткостi i вартостi робiт.

2. Машини для пiдготовки земель до освоiння i культуротехнiчних робiт

Культурною називають освоiну та залучену до сiльгоспвикористання землю, вiльну вiд деревини, камiння та iнших стороннiх включень з мiцним орним шаром. щоб зробити землю культурною ii очищують вiд лiсу, чагарнику, пнiв, камiння, здiйснюють первинну оранку, розпушення дернового шару, вирiвнювання полiв i таке iнше.

Машини для пiдготування земель до освоiння тАУ це кущорiзи; машини для зведення лiсу та дрiбнолiсся; машини для корчування пенькiв; каменезбиральнi машини; машини Для збирання, вантаження i транспортування зрiзаноi рослинностi; спецiальнi плуги; ТСрунтообробнi фрези; дисковi борони; сiльськогосподарськi котки; вирiвнювачi. (Рис. 1).

При пiдготовцi земель до освоiння дотримуються наступних вимог: при попереднiй пiдготовцi поверхнi максимально зберiгають верхнiй родючий шар ТСрунту; зменшують мiжсезонний перiод виконання робiт: пiдвищують коефiцiiнт використання сiльськогосподарських угiдь.

Пiдготовку земель до освоiння починають кущорiзи. Призначення кущорiзiв тАУ зрiзування надземноi частини чагарникових заростей.

Загальнi вимоги до них: якнайнижче зрiзання стовбурiв (бажано бiля самоi кореневоi шийки), мiнiмальне порушення дернини, видалення невеликих пенькiв i купин, можливiсть роботи на дiлянках з нерiвним рельiфом i на перезволожених ТСрунтах, достатня бокова стiйкiсть.

Розрiзняють кущорiзи з пасивним i активним робочими органами.

Найбiльш розповсюдженi кущорiзи з пасивним робочим органом-клиноподiбним вiдвалом з двома ножами з обох сторiн (рис. 1).

В процесi роботи при пересуваннi трактора леза ножiв, встановлених на вiдвалi 2 (рис. 1), врiзаються в стовбури та зрiзують iх, а вiдвал i огорожа 5 вiдсовують зрiзану масу у валки. Амортизатори пом'якшують удари вiдвала в штовхаючу раму 4.

Рис. 1. Класифiкацiя машин для пiдготовки земель до освоiння та культуртехнiчних робiт

Робочий орган з'iднаний iз штовхаючою рамою за допомогою литоi змiнноi головки. Вiн надiваiться на кульову головку рами i крiпиться до неi пальцями i вушками.

Вiдвал з ножами самовстановлюiться за рельiфом ТСрунту i рiвномiрно зрiзаi чагарник. У робочому положеннi вiн ковзаi на лижах. Краще всього працювати на ТСрунтах, якi пiдмерзли.

Пiднiмають i опускають раму 4 з робочим органом двома гiдроцилiндрами, якi працюють вiд гiдропривода трактора.

Шлiфувальна головка, яка додаiться до машини, призначена для заточування ножiв кущорiза. Вона приводиться вiд трактора через гнучкий вал.

Такi кущорiзи мають ширину захвату до 3,6 м i зрiзають кущi дiаметром до 12 см.

Кущорiзи з активними робочими органами в практицi гiдромелiоративного будiвництва використовують мало, але вони мають меншу питому витрату потужностi на одиницю розчищеноi площi, не залишають незрiзаних рослин, не порушують родючий шар ТСрунту, менш металомiсткi, проте значно складнiшi за будовою.

Для, видалення деревноi рослинностi з дiаметром стовбурiв 12тАж60 см i бiльше застосовують машини та обладнання, якi за технологiчною ознакою можна подiлити на тi, що корчують (звалюють) дерева разом з корiнням, i тi, що перепилюють стовбури або перерiзують кореневу систему.

Для звалювання окремих дерев з корiнням застосовують трактори зi спецiальним навiсним обладнанням тАУ штовхачем деревовалом-корчувачем. Для звалювання дерев дiаметром до 70 см упор натискаi на стовбур на висотi до 3 м. Останнiй нахиляiться, а корiння корчують зубами, закрiпленими нижче деревовала.

Деревовал з клiщезахватним робочим органом захоплюi стовбур дерева напiвкруглими важiлями (клiшнi-захвати), якi стягуються гiдроцилiндром через тяги, корчуi дерева або чагарники пiдйомом гiдроцилiндрами навiсноi системи i рухом трактора. Максимальний дiаметр дерев, якi корчують, тАУ 23тАж35 см. Ширина захвату тАУ 1 м. Продуктивнiсть тАУ до 200 дерев дiаметром 20 см за сiвозмiну. Бiльш мiцний деревовал корчуi стовбур клiшнею-захватом за допомогою гiдроцилiндра з опорою на лижу.

Для суцiльного звалювання лiсу з корiнням застосовують також корабельнi (траловi) ланцюги довжиною 55тАж90 м, шириною захвату до 25 м i канати дiаметром до 32 мм, довжиною до 280 м, якi буксирують за кiнцi двома тракторами. До ланок ланцюгiв крiплять важку кулю дiаметром до 2,5 м, яка допомагаi звалювати дерева. Продуктивнiсть досягаi 40 га/зм.

Деревовал, призначений для перепилювання стовбурiв, маi ланцюгову пилку, яка працюi в площинi, перпендикулярнiй до руху. Недолiк таких машин тАУ хаотичне звалювання дерев, можливий перекiс i заклинювання пилки.

Застосовуються також машини, якi перерiзують стовбур дисковою пилкою. Зрiзаний стовбур спираiться нижньою частиною на захисний диск пилки i утримуiться захватами-iклами.

Машина для зведення лiсу та дрiбнолiсся тАУ навiсний деревовал з диковою пилкою. Вона призначена для зрiзування i пакетування чагарнику i дрiбнолiсся при пiдготовцi торфових масивiв. Машина маi дискову фрезу iз захисним диском. На стрiлi встановлений стояк з гiдрозахватами, якi утримують стовбури та укладають iх на важiль iз зубами, формують пакет, який транспортують навантажувачем пiсля дii виштовхувача або самою машиною. Керування здiйснюють гiдроцилiндрами i гiдроприводом захватiв.

Цi машини мають вилiт стрiли вiд 1,5 до 8 м i вантажопiдйомнiсть при найбiльшому вильотi стрiли 12.30 кН, зрiзують дерева дiаметром 55тАж90 см.

Корчувальнi машини призначенi для корчування пенькiв та чагарникiв разом з кореневою системою та навантаження окремих каменiв i дерев.

За способом корчування машини та обладнання можна подiлити на такi пiдгрупи: з канатною тягою; машини, якi корчують пеньки зубами або важелями з комбiнованим рухом поступальним перемiщенням i пiдйом; машини, якi корчують пеньки зубами або гаками поступальним перемiщенням; машини з грейферним захватом; комбiнованi.

Корчувальнi машини класифiкуються ще за такими ознаками:

В· за типом робочого органа тАУ активнi та пасивнi;

В· за типом агрегатування робочого обладнання з трактором тАУ з попередньою або задньою навiскою та причiпнi;

В· за типом керування тАУ з канатною та гiдравлiчною системами керування

Корчувачi та корчувачi-збирачi з переднiм розташуванням робочого органа завдяки простотi конструкцii знайшли найширше використання.

Корчувачi призначенi для корчування пенькiв, великих каменiв, чагарникiв, окремих дерев i перемiщення iх на невеликi вiдстанi. На робочому органi вони мають не бiльше чотирьох зубiв (див. рис. 2, а).

Корчувачi-збирачi мають вiдвали з уширювачами, на яких встановлено шiсть-дев'ять зубiв. Тому iх застосовують ще й для згрiбання викорчуваноi маси, зрiзаного чагарнику i перемiщення пенькiв i камiння у вали (див. рис. 2,6).

Корчувачi та корчувачi-збирачi з передньою навiскою складаються з базовоi машини тАУ трактора 5 (див. рис. 2, а, б), штовхаючоi рами 4 та щита-вiдвала 2 iз зубами. Штовхаюча рама разом з вiдвалом пiднiмаiться та опускаiться гiдроцилiндрами 3. Корчують пеньки комбiнованим способом тАУ тяговим зусиллям трактора та пiдйомним механiзмом, а в деяких машинах, i поворотом вiдвала у вертикальнiй повздовжнiй площинi. Можливiсть такого повороту вiдвала полiпшуi та прискорюi процес корчування i даi можливiсть пiднiмати, транспортувати та завантажувати пеньки в транспортнi засоби.

Для корчування чагарнику та збирання викорчуваноi маси користувачiв переобладнують у корчувачi-збирачi. Для цього до основного вiдвала крiплять уширювачi з допомiжними зубами.

Машини циклiчноi дii з комбiнованим рухом робочого органа не потребують ручноi працi.

Недолiки цих машин: великi динамiчнi навантаження на вiдвал, раму та трактор; недостатня видимiсть робочого органа з кабiни; руйнування дернини та рослинного покриття; згрiбання родючого шару ТСрунту.

Каменезбиральнi машини можуть бути циклiчноi i неперервноi дii. Машини циклiчноi дii видаляють велике i середнi камiння, що лежить на поверхнi або в орному шарi, i транспортують на вiдстань 50тАж100 м або вантажать у транспортнi засоби. Машини неперервноi дii видаляють з орного шару i збирають з поверхнi мале й середнi камiння в процесi суцiльного розпушування та просiювання орного шару. Вони бувають напiвпричiпними або причiпними. ТРрунт розпушують робочими органами пасивноi (зуби, ножi, лемешi) i активноi (ротацiйнi) дii. Зiбране камiння розвантажують у бункери-накопичувачi або в транспортнi засоби, якi рухаються поряд з машиною, та вивозять за межi очищуваноi дiлянки.

Частiше застосовують машини циклiчноi дii. Поворотний або неповоротнiй вiдвали таких машин здiйснюють комбiнованi рухи: поступальний разом з трактором i вертикальний або пiдйом з поворотом вiдвала iз зубами. Викорчуване камiння транспортують пiднятою штовхаючою рамою. Машини неперервноi дii мають два робочi органи: землерийний та сепарувальний.

У машинi з ТСратчастим ковшем-гребiнкою, який складаiться з двох боковихщитiв i зубiв, що шарнiрно закрiпленi на напiвпричiпнiй рамi, ТСратчастим ковшем i бункером керують гiдроцилiндрами. Зубами ковша-гребiнки провадять суцiльне розпушення ТСрунту i заповнюють його камiнням. ТРрунт просiваiться мiж зубами ковша. Пiсля заповнення кiвш з камiнням повертають гiдроцилiндром навколо осi та розвантажують у ТСратчастий бункер. У деяких машин кiвш-гребiнку встановлюють збоку трактора.

У машинi з лемешем i вiбрацiйним (або ексцентриковим) хитним грохотом завдяки струшуванню добре вiдокремлюiться ТСрунт вiд камiння, яке перемiщують у транспортний засiб скребковим конвеiром. Велика пропускна спроможнiсть у дискового сепаратора. Вiн складаються з 8тАж 16 приводних валiв на кожному з яких встановленi диски, що подрiбнюють ТСрунтовi грудки i вiдокремлюють камiння. Камiння скребковим конвеiром завантажують у транспортний засiб.

У машинi з подвiйною сепарацiiю ТСрунт з камiнням за допомогою стрiчкового конвеiра подаiться до каменедробильного барабана, який подрiбнюi грудки фунту та частково вiдокремлюi ТСрунт вiд камiння. Остаточно сепарацiя здiйснюiться на конвеiрi, де провадиться iнтенсивне струшування за ранок перекочування ланцюга по струшувальному ролику. Вiдокремлений ТСрунт частково проходить у зазори грохота, а камiння з грудками ТСрунту через вiдбiйний щит надходить на дисковий сепарувальний барабан. У барабанi вiдбуваiться вiдокремлення камiння вiд ТСрунту та дрiбного камiння.

Активний землерийний робочий орган, який приводиться у рух вiд ВВП трактора, сприяi первинному вiдокремленню ТСрунту вiд камiння за рахунок вiдкидання камiння з ТСрунтом жорсткими та пружними зубами роторiв на маятниковий сепаратор.

Подальший розвиток каменезбиральних машин йде в напрямку збiльшення ширини захвату та вантажопiдйомностi в машинах циклiчноi дii, удосконалення сепараторiв i землерийних робочих органiв у машинах неперервноi дii.

Застосовують також комплекси робочого обладнання для каменезбиральних робiт на базi тракторiв тягового класу 50 кН: кiвш для завантаж дрiбного камiння; навантажувач середнього та дрiбного камiння; закидач-зарiвнювач, розпушувач-вичiсувач камiння; чагарниковi граблi.

Для розколювання великого камiння застосовують пересувнi електрогiдравлiчнi установки на автомобiльному шасi, де встановлена гiдравлiчна станцiя з електроприводом. Робочу рiдину подають по шлангах до гiдромолота для розколювання камiння.

Знаходять використання також пневмогiдравлiчнi молоти на рукоятi гiдравлiчного одноковшового екскаватора. РЖснують каменезбиральнi машини, в яких вiдсортоване велике камiння в дробарцi перетворюють на щебiнь.

Зрiзану рослиннiсть збирають у вали i купи чагарниковими граблями, корчувальними боронами, корчувачами-збирачами. Для вантаження зiбраноi рослинностi застосовують навантажувачi. Перевозять деревнi залишки та камiння на лижах i тракторних причепах на гусеничному та колiсному ходу. Для вивезення лiсу використовують трелювальнi трактори та корчувально-трелювальнi лебiдки. Для збирання кореневих i деревних залишкiв i валкування дрiбних деревних залишкiв застосовують пiдбирачi та валкувальннки дрiбних залишкiв.

Чагарниковi граблi бувають з передньою та задньою навiскою робочого органа.

Переднiй робочий орган маi ТСратчасту раму. У гнiзда нижньоi частини рами встановленi зiгнутi зуби, якi мають плоску нижню поверхню та направленi вперед у виглядi клина. Пiд час руху чагарникових граблiв зуби пiдхоплюють зрiзану рослиннiсть, яка утворюi перед рамою вал. Пiсля перемiщення до мiсця укладання чагарниковi граблi вiдсовуються заднiм ходом, залишаючи вал на мiсцi. Навiсний робочий орган чагарникових граблiв на заднiй рамi являi собою решiтку, в нижнiй частинi якоi встановленi 7тАж8 зубiв для збирання чагарника. Чотири зуба спираються на опорнi лижi. Такий робочий орган навiшують також на задню навiсну систему трактора. На передню навiсну раму встановлюють робочий орган граблiв-збирачiв тАУ ТСратчастий вiдвал з прямими зубами. Робочий орган навантажувача рослинностi iз щепним захватом це тАУ подвiйна стрiла, на нижньому кiнцi якоi шарнiрно псинi верхнi i нижнi захвати. Стрiлу пiднiмають гiдроцилiндрами. Захватами керують гiдроцилiндри через штанги. Нижнi захвати-щелепи вводять пiд навантажувану рослиннiсть i виштовхують ii до верхнiх захватiв. Вантажать рослиннiсть опусканням нижнiх захватiв.

Навантажувач з поворотним вiдвалом маi простий робочий орган у виглядi плоского вiдвала з подовженими зубами. Трактор рухом вперед заглиблюi вiдвал зубами пiд вал зрiзаноi рослинностi. Пiднiмаючи раму з вiдвалом i повертаючи останнiй гiдроцилiндром, вантажать рослиннiсть у автомобiлi або на тракторнi вiзки.

За допомогою каменезбиральноi машини або навантажувача рослинностi завантажують транспортнi причiпнi лижi. Саморозвантажувальнi лижi перевертають назад гiдроцилiндрами навiсноi системи трактора. Якщо пiдйом лижi недостатнiй для розвантаження, то заднiм ходом трактора ii можна пiдняти до вертикального положення.

Саморозвантажувальний тракторний причiп маi платформу зi знiмними бортами. Рама причепа через арку спираiться на передню вiсь i двi заднi пiвосi. Для розвантаження платформу пiднiмають гiдроцилiндром. На причепi можна перевозити самохiднi та причiпнi машини, для вантаження яких причiп оснащений похилими мiстками та лебiдкою з приводом вiд вала вiдбору потужностi трактора.

Первинна обробка тАУ складова частина культуртехнiчних заходiв. До ii складу входять: оранка, боронування, фрезерування, розпушення, планування, ущiльнення ТСрунту i таке iнше. При цьому використовують чагарниково-болотнi та дисковi плуги, спецiальнi борони, ТСрунтообробнi фрези, розпушувачi, вирiвнювачi сiльськогосподарськi, котки, iншi машини та обладнання.

Чагарниково-болотнi плуги бувають одно-, дво тАУ та трикорпуснi для первинноi оранки земель з попередньо зрiзаним чагарником i розкорчованих, Однокорпуснi та дисковi плуги застосовують для оранки площ з великою i кiлькiстю деревних залишкiв i вкритих чагарником висотою до 1,5тАж2 м.

Плуги бувають причiпнi та навiснi з гiдравлiчним, механiчним i комбiнованим керуванням.

Навiснi чагарниково-болотнi плуги бувають без опорного колеса та з опорним колесом. Раму плуга навiшують на важелi навiсноi системи.

Полиця маi напiвгвинтову чи гвинтову робочу поверхню для кращого приорювання чагарника. В нижнiй частинi полицi розташований лемiш (iнодi долото). Позаду полицi крiплять перо, яке полiпшуi обертання скиби.

Перед плужним корпусом до рами чiпляють нiж з лижею. Промiжок мiж i корпусом i ножем закривають спецiальним щитом для запобiгання вiд забивання. Глибину оранки плуга без опорного колеса можна регулювати пiдйомом i опусканням опорноi лижi. Якщо i опорне колесо, то глибина оранки залежить вiд встановлення ручного гвинтового механiзму. Пiдйом i опускання i шуга виконують гiдроцилiндрами навiсноi системи. Гiдроцилiндри при роботi знаходяться в плаваючому положеннi, а плуг спираiться на лижу або опорне колесо.

Навiснi плуги бiльш маневренi, нiж причiпнi, вони легше очищуються при забиваннi рослиннiстю.

Рама чагарниково-болотних плугiв для зменшення забивання рослиннiстю розташована вище i мiцнiша (так само, як i корпус), нiж у звичайних сiльськогосподарських плугiв. Ширина захвату плугiв 0,6тАж1,35 м, глибина оранки 0,25тАж0,4 м.

У причiпних дискових борон кожна секцiя двосекцiйноi борони маi раму з двома дисковими батареями. Передня секцiя розробляi ТСрунт в одному напрямку за рахунок розташування дискiв опуклiстю всередину, а задня тАУ в iншому (опуклiсть дискiв назовнi). Тягами мiняють кут атаки для змiни iнтенсивностi подрiбнення скиби.

Рис. 3 ТРрунтообробнi фрези: а тАУ причiпна (вигляд ззаду); б тАУ навiсна (вигляд спереду); 1 тАУ опорне колесо;2 тАУ гвинтовий механiзм регулювання глибини фрезерування; 3 тАУ кожух; 4 тАУ граблi; 5 тАУ ножi; 6 тАУ сошник; 7 тАУ редуктор; 8 тАУ бортовий редуктор; 9 тАУ мiсця крiплення до важелiв i тяги навiсноi системи; 10-карданно-телескопiчний вал; 11 тАУ колiнчаста напiввiсь

Глибину боронування регулюють поворотом колiнчастоi осi гвинтовим механiзмом або гiдроцилiндром.

Навiснi дисковi борони крiплять до навiсноi системи тракторiв. У них так само змiнюють кут атаки.

Ширина захвату дискових борон, що агрегатуються з тракторами, 2,2тАж3,5 м, глибина обробки 20тАж25 см. Застосовують диски дiаметром 500тАж1000 мм, по 5тАУ9 дискiв у однiй батареi. Продуктивнiсть борони при роботi в один слiд 1тАж 1,8 га/год.

ТРрунтообробнi фрези призначенi для поверхневого розпушення ТСрунту без обороту шару при освоiннi осушених болiт i задернiлих мiнеральних ТСрунтiв, при корiнному покращеннi лукiв i пасовищ, добуваннi торфу, а також при розробцi шару ТСрунту пiсля оранки.

Вони бувають причiпнi та навiснi. iх ще називають болотними. Фрезерний барабан з ножами 5 (рис. 3), обертаючись навколо своii осi, перемiщаiться в площинi, перпендикулярнiй осi обертання. При цьому здiйснюiться суцiльне розпушення та подрiбнення ТСрунту i дернини на глибину до 25тАж30 см. Фрезерний барабан, насаджений на вал, складаiться з кiлькох секцiй-дискiв, на кожному з яких закрiплюють вiд двох до восьми ножiв 5. Диск може повертатися по вiдношенню до вала при зустрiчi ножiв з перешкодою. Вiн маi фрикцiйну передачу.

Фрезерний барабан причiпноi фрези (рис. 3, а) встановлений у рамi з кожухом 3, яка через двi колiнчастi напiвосi спираiться на колеса 1. Змiнюючи положення напiвосей гвинтовим механiзмом 2, можна регулювати глибину обробки. Позаду фрези ставлять граблi 4 для утримання шматкiв дернини, що кидаються.

Барабан навiсноi фрези (рис. 3, б) встановлений на рамi, яку начiпляють у i очках 9 на навiсну систему трактора. Рама пiд час роботи спираiться на i ТСрунт двома колесами 1 або зiгнутими штабами з лижами, якi можна регулювати по висотi. Привод фрези тАУ вiд вала вiдбору потужностi трактора.

Фрези мають ширину захвату 0,9тАж2 м i обробляють ТСрунт на глибину 20тАж25 см. Дiаметр барабана з ножами тАУ 0,56. 0,75 м. Кiлькiсть ножiв 16тАж120. При частотi обертання вiд 3,3тАж5 с-¹ i робочiй швидкостi 3,6тАж4,6 км/год продуктивнiсть досягаi 0,3тАж0,5 га/год. Основний недолiк фрез 4 низька продуктивнiсть тому, що для достатнього подрiбнення ТСрунту потрiбно два-три проходи.

Болотно-торф'янi прикочують ТСрунти причiпними та навiсними котками. Причiпнi гладкi водоналивнi котки мають власну масу бiля 2500 кг, з водою тАУбiля 7500 кг. Ширина захвату тАУ 4,2тАж4,5 м. Агрегатують iх по три з трактором класу 30 кН. Кожний коток обертаiться з вiссю в пiдшипниках, закрiплених на рамi. Найбiльший питомий тиск котка на ТСрунт не перевищуi 69 кПа, на торф'яних ТСрунтах рекомендують тиск 29,4тАж49,0 кПа, на мiнеральних тАУ 49,0тАж69,7 кПа.

Для вирiвнювання (планування) ТСрунтiв застосовують причини вирiвнювачi купинорiзи та багатовiдвальнi планувальники-вирiвнювач.

3. Машини для прокладання вiдкритих каналiв (каналокопачi)

Каналокопачi призначенi для копання каналiв мелiоративних систем у ТСрунтах РЖ II, Ш категорiй. Вони розробляють ТСрунт у виiмках або насипних (подушках), перемiшують його в одну або обидвi сторони створення дамб, кавальiрiв або розкидають його на прилеглий до площi з однiii або обох сторiн.

До каналокопачiв висувають наступнi вимоги: прокладання канати розмiрiв за один прохiд, задовiльне планування i чистота дна, у формування дамб, укладання ТСрунту в кавальiр або розкидати рiвномiрно на один або обидва боки каналу, забезпечення дна i коефiцiiнта закладання укосiв, надiйна прохiднiсть на перезвоволожених ТСрунтах.

Каналокопачi подiляють: за призначенням тАУ для будiвництва осушувальних i зрошувальних каналiв; за способом агрегатування органа з базовою машиною тАУ причiпнi i навiснi; за ходовим обладнай, гусеничному i колiсному ходу; за типом i конструкцiiю робочого орi ми 8 4) тАУ з пасивним робочим органом (плужнi i вiдвальнi), з активним рИ органом (фрезернi, роторнi, шнековi, багатоковшовi); з пасивно-актиним робочим органом (комбiнованi).

Каналокопачi з плужним i вiдвальним робочим органом застосовуй прокладання тимчасових мелiоративних каналiв у зонах осушення i iх подiляють за способом агрегатування тАУ на причiпнi i навiснi; системою керування робочим органом тАУ на трособлоковi i гiдравлiчнi.

Рис. 4 Класифiкацiя каналокопачiв за типом i конструкцiiю робочого органа

Робочий орган шгутного каналокопача (рис. 5.) зварено з декiлькох тин. Нижня частина тАУ плоский лемiш 19, який пiдрiзаi ТСрунт на днi i частинi укосiв. Площина лемiша спрягаiться з криволiнiйними вiдвальними поверхнями (полицями) 6, що пiднiмають шар ТСрунту РЖ том його на обидвi берми каналу. У верхнiй частинi цi поверхнi плани., ходять у площини верхнiх вiдвалiв 5, якi утворюють клин для ТСрунту на сторони. Для зачищення прилеглих до каналу частин берi i ii каналокопачi обладнують змiнними бермозачисниками 3 змiнi, а зрошувальнi для формування дамб тАУ вiдкрилками 4.

Бiльшiсть плужних каналокопачiв обладнують ножем (череслом) розрiзаi верхнiй дерновий покрив вздовж осi каналу. Це зменшуi скупчення ТСрунту перед вiдвалом, полегшуi розвалювання ТСрунту, що пiднiмаi двi рiвнi частини i зменшуi тяговий опiр перемiщенню каналокопача.

Причiпнi канатнi каналокопачi бувають з неповоротною (рис. 5.а) i ротною ходовою рамою (рис. 5, б),

Причiпнi каналокопачi у робочому положеннi перемiщують одним та кiлькома тракторами. Вiдстань мiж тракторами, що буксирують 5тАж10 м. Зчiпку здiйснюють тяговим канатом, один кiнець якого нижньому штирi причiпного пристрою каналокопача, а другий тАУ до порi трактора. Щоб канат не потрапив пiд гусеницi, його пропускають петлю переднього гака останнього трактора. Причинi гiдравлiчнi капi ш| (рис. 5, в) призначенi для копання каналiв глибиною до 1 м у робочого органа здiйснюють два гiдроцилiндри 26, що забезпечуi бiльш хiд робочого органа. Крiм того, робочий орган можна додатково вiдносно кiнця тяговоi рами 12 гiдроцилiндром 30 у вертикальнiй. Це даi можливiсть регулювати кут рiзання в залежностi вiд грушу каналу, зменшувати до мiнiмуму тяговий опiр, змiнювати ходову частину трактора для покращення прохiдностi. Для розробки каналiв на каналокопачах встановлюють лижи 20, що покрили прохiднiсть.

Навiснi плужнi каналокопачi призначенi для ровiв глибиною 0,4тАж0,5 м i шириною дна 0,4тАж0,5 м. iх навiшують стояка 32 на тяги 33 навiсноi системи або на поперечнiй трубча 35 задньоi навiсноi рами. До рами робочого органа шарнiрно прися 20, яку можна регулювати по висотi гвинтовим домкратом.

Плужнi каналокопачi мають велику продуктивнiсть, можуть працювати на рiзних ТСрунтах, простi за конструкцiiю i в обслуговуваннi створюють великий тяговий опiр через недосконалiсть робочого органу зводять до швидкого зносу тягачiв, утворюють нерiвну поверхню дii i ' каналiв, погано перерiзують деревину, не мають механiзму для витримування уклону дна каналу.

Тому плужнi каналокопачi при влаштуваннi каналiв глибинок i 0,5тАж0,6 м застосовуються рiдко.

Для прокладання борозн трапецоiдного перерiзу для вiдведення вод, а також для утворення тимчасових зрошувачiв i вiдвiдних застосовують борозники з пасивним робочим органом. iх робочi о конструкцiiю аналогiчнi робочим органам плужних каналокопачiн. Нинi борозники простiшi i менш металомiсткi, нiж причiпнi. Вони буваю i h ними колесами i без опорних колiс. Борозники без опорних колiс навiшують на тяги стандартноi навiсноi системи трактора через стояки з опорними колесами мають робочi органи змiнними ножами. iх робочий орган крiпиться до рами, що важелi навiсноi системи трактора i маi опорнi колеса.

Вiдвальнi каналокопачi мають робочий орган, що складаються з метричних груп вiдвалiв грейдерного типу (рис. 6, а, б).

Улоговинонарiзувач (рис. 6, в) тАУ це рiзновиднiсть навiсного вiдвального для нарiзування улоговин тАУ неглибоких каналiв з дуже похилими осами (1:5). Робочий орган улоговинонарiзувача маi два вiдвала грейдера типу з кутом у планi 70В°. Спереду встановлено нiж для розрiзання дер(чересло), знизу тАУ лемiш. Улоговини легко проходять трактори та iншi.

Рис. 6.^;Вiдвальнi каналокопачi i улоговинонарiзувач: а тАУ схема причiпного вiдвального каналокопача; б тАУ схема розтанi вiдвалiв причiпного каналокопача при прокладаннi каналу; в на улоговинонарiзувач; 1 тАУ дишель; 2 тАУ плужок; 3 тАУ горизонтальнi пiдiшли тАУ похилi вiдвали; 5 тАУ опорна лижа; 6 тАУ бермозачисник; 7 тАУ пульт; 8 тАУ кронштейн для крiплення похилих вiдвалiв; 9 тАУ гiдроцилiндри пiднiмання i опускання передньоi частини рами; 10 тАУ пневмоколеса; 11 тАУ пiдйомнi гiдроцилiндри; 12 тАУ поперечна балка рами; 13 тАУ стояк; 14 тАУ пiдпiрки; 15 тАУ змiннi ножi; 16 тАУ гiдроцилiндр лижi; 17 тАУ чересло (першим) ний нiж); 18 тАУ важелi i тяги навiсноi системи; 19 тАУ фактор; 20 тАУ ворювач

Каналокопачi з ротацiйними робочими органами мають фрези i ротори рiзноi форми (рис. 7). Пiд час руху каналокопача вздовж осi розроблюваного Мiтлу робочий орган обертаiться i здiйснюi копання ТСрунту, пiдйом i видання його за межi перерiзу каналу або подавання на транспортувальнi органи, так i обваленого ТСрунту. ТРрунт перемiщуiться ротацiйними робочими органами в площинi, перпендикулярнiй до осi iх обертання. Ротацiйнi органи можуть працювати у двох режимах: у режимi фрез з розвантаженням ТСрунту (колова швидкiсть на периферii робочого 8тАж30 м/с при роботi на легких торфових ТСрунтах в зонi осушення i в ("жимi роторiв з гравiтацiйним розвантаженням ТСрунту (колова швидкiсть на робочого органа менше 6 м/с) при розробцi важких мiнеральних ТСрунтiв у зонi зрошення.

Рис. 7. Схеми основних ротацiйних робочих органiв каналокопачiв: а тАУ двофрезерний (двороторний) з вiссю обертання, перпендикулярною до укосу; б тАУ фрезерний з копiювальною фрезою; в-фрезерний з вiссю обертання, похилою до осi каналу i до горизонту; г тАУ те ж саме, двороторний; 1 тАУ фреза (ротор); 2 тАУ вiдвал

Форма i розмiри перерiзу розроблюваних лежать вiд розмiрiв, форми i кiлькостi ротацiйних робочих органiв та ну i встановлення вiдносно осi розроблюваного каналу i горизонту. За цiiю i мiй кою ротацiйнi роботi органи каналокопачiв подiляють на три типи: обертання фрез (роторiв) перпендикулярнi укосам каналу (рис. 7, а) вiсь обертання фрези (ротора) лежить у площинi, яка перпендикулярна до напряму пересування машини (з копiювальними фрезами) коли осi обертання фрез (роторiв) нахиленi як до осi каналу, так i до гори (рис. 7, в, г).

Двофрезернi i двороторнi каналокопачi копають канали заданого перерiзу iз спланованими дном i укосами за один прохiд без вальних робiт. Двофрезерними каналокопачами розробляють осушувальнi) глибиною до 1,5 м у болотно-торфових i заболочених мiнеральний. Робочий орган такого каналокопача (рис. 8) являi собою двi конуснi фрези 5 з ножами 6 по зовнiшньому колу для розробки на внутрiшнiй поверхнi для його вiдкидання. Фрези, осi яких перпендикулярнi укосам, фрезерують вузькi прорiзи, утворюючi моiм профiль каналу. ТРрунт у середнiй частинi перерiзу каналу обiшли i донизу, частково подрiбнюiться i викидаiться лопатками рiвномiрним шинi по обидва боки каналу на вiдстань 9тАж20 м. Двовiдвальний корпус прокладений канал вiд закидання ТСрунтом, перемiшуi ТСрунт, що обва фрез, полегшуi обвалення ТСрунту i остаточно зачищаi i плануi дно i каналу. Робочий орган навiшуiться на трактор з навiсною системою РЖ РЖ верхня тяга замiнена гiдроцилiндром. Гiдроцилiндрами 3 робочi органи "i мають у транспортне положення i регулюють глибину каналу.

Рис. 8. Навiсний двофрезерний каналокопач у транспортному: 1 тАУ противага; 2 тАУ трактор болотний; 3 тАУ гiдроцилiндри навiсноi сiк 4 тАУ важелi навiсноi системи; 5 - фрези; 6 - ножi; 7 тАУ двовiдвальний норii)

В двороторного каналокопача дисковi ротори мають 9тАж 10 Г.-подiбних зубiв без бокових стiнок, якi теж прорiзають щiлини, утворюючий попереднi i н профiль каналу. Але вони здiйснюють не iнерцiйне, а гравiтацiйне навантаження ТСрунту. ТРрунт, що заповнюi простiр мiж зубами, завдячуючи змiну роторiв до горизонту, пiд дiiю ваги розвантажуiться на берми каналу, роторний робочий орган навiшуiться на трактор за допомогою трикутноi i пi стрiли на шарнiрах. Встановлення робочого органа в потрiбне полоним (дiйснюiться гiдроцилiндрами. Каналокопач маi гвинтовий механiзм змiни ширини дна каналу i коефiцiiнта закладання укосiв.

Рис. 9. Причiпний фрезерний каналокопач з копiювальною фрезою: 1 тАУ фреза; 2 тАУ напрямний козирок; 3 тАУ виносна рама (стрiла); 4 тАУ верхнiй важiль навiски; 5 тАУ опорнi котки; б тАУ трактор; 7 тАУ гiдроцилiндр; 8 тАУ чашковий нiж

Шнеко-роторний каналокопач маi робочий орган, який складаiться з розташованого кiвшевого ротора, двох конiчних або цилiндричних юних шнекiв i допомiжних вiдвалiв. Кiвшевий ротор розробляi середню мi пiну поперечного перерiзу каналу на ширину дна. Шнеки розробляють 11 пi вздовж укосiв каналу i змiщують його вниз до ковшiв ротора. ТРрунт, що захоплюiться ротором i шнеками, обвалюiться пiд дiiю власноi ваги на укоси i, врештi-решт, пiдхоплюiться ковшами ротора. Отже, увесь що знаходиться у поперечному перерiзi каналу, виноситься ковшами ротора, розвантажуiться на два стрiчковi транспортери i подаi-I ц, i ч ними у дамби або кавальiри. Змiною нахилу шнекiв можна змiнювати закладання укосiв каналу, а змiною вiдстанi мiж шнеками або ковшiв ротора регулювати ширину дна каналiв. Допомiжнi вiдвари остаточно зачищають дно i укоси каналу i зсувають ТСрунт до ковшiв два шнекороторних каналокопача: причiпний з багатомоторним дизель-електричним приводом (глибина каналiв до 3 м) i напiвнавiсний ii механiчним приводом (глибина каналiв до 2 м).

4. Машини для розрiвнювання кавальiрiв, планування дна i укосiв

Лiнiя прокладання осушувальних i зрошувальних каналiв машинами, що розкидають ТСрунт, необхiдно розрiвнювати утворенi кавальiри.

Дiю i укоси планують пiсля прокладання каналiв машинами циклiчноi дii, у тих випадках, коли укладаються антифiльтрацiйнi облицювальнi будь-якого виду або провадиться обдернування укосiв чи стабiлiзацiя.

Машини для розрiвнювання кавальiрiв (кавальiророзрiвнювачi) рухаються вздовж каналу i зсовують ТСрунт кавальiру вбiк вiд брiвки з одночасним розрiвнюванням за один або декiлька проходiв. Основнi вимоги до машин у тому, щоб при розрiвнюваннi не було обси

Вместе с этим смотрят:

Автоматизированная система оперативного управления перевозками

Автоматика и автоматизация на железнодорожном транспорте

Автомобильные дизельные топлива

Автомобильные эксплуатационные материалы

Автомобильный кран