Органiзацiя та проведення ТО-1 гусеничного i колiсного трактора

Змiст

РЖ роздiл Вступ

РЖРЖ роздiл Розрахункова частина

2.1 Органiзацiя та проведення ТО-1

РЖРЖРЖ роздiл Технiка безпеки

Висновок

Використана лiтература

Додатки

РЖ роздiл Вступ

Пiд час експлуатацii основнi засоби виробництва втрачають своi кориснi якостi i для пiдтримання iх у робочому станi потрiбно вкладати кошти на iх часткове вiдновлення шляхом технiчного обслуговування i ремонту, на що затрачаiться коштiв в 3тАУ4 рази бiльше за вартiсть основних засобiв.

У сiльському господарствi для забезпечення робочого стану технiки створюють планово-запобiжну систему технiчних обслуговувань i ремонтiв, яка передбачаi чiтко визначений час iх використання та проведення вiдповiдних заходiв. Система являi собою комплекс органiзацiйно-технiчних заходiв, якi забезпечують бiльш економiчне пiдтримання технiки у робочому станi протягом всього строку ii служби.

Аналiз технiчного рiвня, показникiв якостi технiки сiльськогосподарського призначення вiтчизняного виробництва, яка вироблялася i пiсля 1991 р., а експлуатуiться на полях Украiни, свiдчить, що за всiма ознаками, характеристиками, показниками вона була i залишаiться низькоi якостi.

Якiсть, технiчний рiвень, надiйнiсть i сервiс вiтчизняноi сiльськогосподарськоi технiки були та i складною i хронiчно болючою проблемою для машинобудiвникiв i сiльгоспвиробникiв (ii споживачiв) тому, що затратна частина вiд використання ненадiйноi технiки iстотно i негативно впливаi на виробництво конкурентоздатноi сiльськогосподарськоi продукцii. Низька надiйнiсть технiки та значнi затрати на технiчне обслуговування призводять до збiльшення собiвартостi сiльськогосподарськоi продукцii.

На пiдставi аналiзу дослiджень машиновипробувальних станцiй виявлено, що 95тАУ97% зразкiв машин виготовлено з вiдхиленням вiд технiчних вимог, 80тАУ85% не вiдповiдають вимогам безпеки та ергономiки, кожний четвертий зразок маi коефiцiiнт готовностi нижче вимог ТУ на виготовлення. Питома вага вiдмов через провину заводiв-виробникiв становить 60%, у тому числi тракторiв тАФ 67, зернозбиральних комбайнiв тАФ 84, обладнання тваринницьких ферм тАФ 61%. Вироблена технiка маi низькi показники надiйностi й ремонтоздатностi, потребуi проведення великоi кiлькостi змащувальних, регулювальних i крiпильних операцiй. До 60% вiдмов машин настають через виробничi дефекти (здебiльшого через дефекти збирання машин), i на iх усунення витрачаiться вiд 2 до 30 дiб.

Згiдно з дослiдженнями ВИИТиН, до 80% машинно-тракторних агрегатiв працюють з невiдрегульованими робочими органами та без налагодження на заданi режими роботи. За висновками науковцiв, вiдбуваiться це тому, що трудомiсткiсть регулювань i технологiчних налагоджень доволi значна. Трудомiсткiсть разового регулювання i технологiчного налагодження плуга становить 1,4 год, дисковоi борони тАФ 1,0; лущильника тАФ 0,9; культиватора для суцiльного обробiтку грунту тАФ 2,2; зерновоi сiвалки тАФ 2,4; зернозбирального комбайна тАФ 2,4 год. Отже, щоб забезпечити високопродуктивну i високоякiсну роботу машинно-тракторного агрегату, механiзатор маi щодня витрачати 1тАУ1,5 год на технiчне обслуговування сiльськогосподарськоi машини, а всього тАФ 2тАУ2,5 год/змiну. Тому механiзатори скорочують час, потрiбний для пiдготовки машинних агрегатiв, унаслiдок чого знижуiться ефективнiсть використання технiки. Середнi значення наробiтку на вiдмову нового трактора Т-150К, за оптимiстичними науковими даними, становить 180тАУ230 мотогодин, а зарубiжних фiрм тАФ тАЬМФтАЭ, тАЬДжон ДiртАЭ тАФ 900тАУ1100 мотогодин. Тобто 34% робочого часу машини простоюють у ремонтi.

Провiднi фiрми свiту тАФ виробники сiльськогосподарськоi технiки тАФ прискорюють у часi впровадження у виробництво сучасних машин; новiтнiх наукових досягнень, прогресивних технологiй: нових систем керування; новiтнiх трансмiсiй, бортових комптАЩютерiв; авiацiйних технологiй фарбування машин; модульного компонування. Щодо вiтчизняноi технiки наведемо вислiв глави держави: тАЬДля наших машинобудiвникiв науково-технiчний прогрес зупинився 60тАУ70 рокiв томутАЭ.

Достатньо оглянути зовнiшнiй вигляд вiтчизняного трактора: пiдтiкання зi всiх можливих розтАЩiмiв i зтАЩiднань. Особливо такi пiдтiкання шкiдливi для двигуна. Пил, який осiдаi на двигунi завтовшки до 10 мм, порушуi його тепловий режим, знижуi довговiчнiсть.

Пiдвищення якостi i одним iз домiнуючих чинникiв конкурентоздатностi вiтчизняноi сiльськогосподарськоi технiки, а пiдвищення безвiдмовностi роботи впродовж визначеного термiну i збiльшення гарантiйного термiну експлуатацii i вагомими та характеристичними показниками технiчного рiвня сiльськогосподарськоi технiки. Основоположник радянськоi науки в галузi надiйностi технiки академiк А.Берг у статтi тАЬНаука о надежноститАЭ (тАЬЭкономическая газетатАЭ, 8 июня 1961 г.) пiдкреслював величезне значення i складнiсть цiii проблеми, яка виникла як природна потреба сучасного розвитку технiки. За визначенням А.Берга, тАЬосновним показником надiйностi бiльшостi машин i повноцiнний виробiток iх ресурсу за мiнiмальних затрат на ремонттАЭ.

Як вiдомо, якiсть будь-якоi продукцii тАФ це сукупнiсть властивостей, що визначають ступiнь ii придатностi для використання за призначенням. Оскiльки використання конкретноi машини за призначенням вiдбуваiться впродовж тривалого перiоду, то змiна властивостей, якi визначають ii якiсть, неминуча. Показники надiйностi оцiнюють ступiнь змiни основних характеристик машини за термiн часу вiд введення ii в експлуатацiю до списання.

Надiйнiсть i довговiчнiсть машини забезпечуються на всiх етапах ii створення. Насамперед, на стадii проектування, оскiльки вiд конструкцii машини та ii загального компонування, вiд використання матерiалiв, режимiв термообробки, системи змащування, наявностi механiзмiв пiд налагодження i захисту вiд перевантажень та iнших конструктивних особливостей залежать показники надiйностi.

У сферi виробництва надiйнiсть забезпечуiться завдяки органiзацii якiсного виготовлення i контролю продукцii, управлiння ходом технологiчного процесу, застосуванням сучасних методiв пiдвищення термiну служби виробiв.

Надiйнiсть i комфортнiсть не слугують безплатним додатком до машини, а i вагомим i цiнним показником у визначеннi вартостi машини. Цiна кабiни iз сучасною системою управлiння i контролю може сягати 25% вартостi трактора.

Технiчний рiвень технiки охоплюi значно бiльше показникiв i характеристик сучасних машин, у тому числi показники надiйностi. Вартiсть 1 к.с. трактора Т-150К становить 606 гривень, а 1 к.с. сучасного iвропейського трактора тАФ майже 2400 гривень. Зрозумiло, що у вартостi зарубiжноi машини до 40% становить висока заробiтна плата робiтникiв, iнженерiв, службовцiв, а також показники якостi й надiйностi, економiчностi.

Без добре налагодженого технiчного обслуговування машин не можна забезпечити безперебiйне використання машинно-тракторного парку. У структурi собiвартостi механiзованих робiт витрати на технiчне обслуговування i ремонт становлять 20тАФ22%. Розмiр iх значною мiрою залежить вiд додержання встановленоi перiодичностi та якостi технiчного обслуговування i ремонту, машин, правильноi експлуатацii iх у процесi роботи. Тому на пiдприiмствах застосовують планово-запобiжну систему технiчного обслуговування тракторiв, комбайнiв та iнших машин, що включаi обкатування машин, перiодичне техобслуговування, поточний i капiтальний ремонти та зберiгання машин.

Обкатуванню пiдлягають усi новi й вiдремонтованi машини. Для тракторiв, комбайнiв i самохiдних машин установлено щозмiнний, перiодичний №№ 1, 2, 3 i сезонний технiчний огляди, а для сiльськогосподарських машин (зерновi комбайни) тАФ щоденний, перiодичний i пiслясезонний технiчнi догляди.

Завданням капiтального ремонту i повне вiдновлення всiх агрегатiв зношеноi машини, вузлiв i деталей, що служать кiлька рокiв, а поточного тАФ тих, якi зношуються протягом одного року.

Витрати на технiчне обслуговування i ремонти потрiбно враховувати при складаннi рiчного плану господарства i госпрозрахункових механiзованих планiв бригад. Для iх розрахунку складають план проведення технiчних обслуговувань, поточних i капiтальних ремонтiв тракторiв, комбайнiв та iнших машин i обчислюють суму всiх витрат на них за встановленими нормативами. Доцiльно розробляти рiчнi плани ремонтiв i визначати витрати на них спочатку в госпрозрахункових планах механiзованих бригад, а потiм використовувати iх для складання рiчного плану господарства.

РЖРЖ роздiл Розрахункова частина

Перiодичнiсть технiчних обслуговувань i ремонтiв тракторiв та комбайнiв можна визначати за кiлограмами витраченого палива, вiдпрацьованими мотогодинами або за наробiтком для тракторiв у нормо-змiнах, для комбайнiв тАФ у тонно-гектарах. Найповнiше енергетичнi затрати вiдбиваються у витратах палива. Тому за цим показником треба планувати проведення технiчних обслуговувань i ремонтiв технiки. Для цього складають рiчний план витрат палива по кожнiй машинi пiсля останнього капiтального i поточного ремонту (для нових машин тАФ з початку експлуатацii) до початку планового року. При цьому враховують технiчний стан машин i рекомендованi мiжремонтнi строки. Кiлькiсть капiтальних ремонтiв (Рк) можна визначити за формулою

Рк=(П+Пк)/Мк

де П тАФ плановi витрати палива, кг; Пк тАФ витрати палива пiсля останнього капiтального ремонту, кг; Мк тАФ витрати палива в мiжремонтнi строки для капiтального ремонту технiки, кг.

Так само визначають кiлькiсть поточних ремонтiв (Рп), тiльки данi про витрати палива на трактор на початок року беруть починаючи вiд останнього ремонту (капiтального чи поточного):

Рп=(П+По)/Мп-Рк

де По тАФ витрати палива пiсля останнього ремонту машини, кг; Мп тАФ витрати палива в мiжремонтнi строки для поточного ремонту, кг.

Аналогiчно встановлюють i кiлькiсть технiчних обслуговувань. При визначеннi кiлькостi технiчних обслуговувань №3 (Т3) вiдтАЩiмник у наведенiй формулi збiльшують на Рп; №2 (Т2) тАФ Т3, №1 тАФ Т2. Обчислену кiлькiсть ремонтiв i технiчних обслуговувань заокруглюють до цiлого числа в бiк зменшення.

Наприклад, трактор МТЗ-82, iнвентарний № 14-90, у червнi 1998 р. був капiтально вiдремонтований. Пiсля цього на початок року ним було витрачено 8900 кг палива. На 1999 р. заплановано витратити цим трактором 14 200 кг палива, а всього тАФ 23 100 кг. Потреба в паливi трактора МТЗ-82 у мiжремонтний строк капiтального ремонту становить 48 000, а поточного тАФ 16 000 кг. Технiчнi обслуговування № 1 проводять пiсля витрачення кожних 500 кг палива; № 2 тАФ 2000 кг, № 3 тАФ 8000 кг. Отже, у плановому роцi для трактора МТЗ-82 (№14-90) потрiбно передбачати один поточний ремонт пiсля витрат 16 000 кг палива вiд останнього ремонту, 28 технiчних обслуговувань № 1, 7 тАФ № 2 i 1 тАФ №3.

Плановi витрати на ремонти, технiчне обслуговування, замiну шин i гусениць, а також на зберiгання технiки визначають як за питомими, так i за лiмiтними (рiчними) нормативами витрат. Питомi нормативи витрат для тракторiв i самохiдних комбайнiв установлено з розрахунку на витрачену машиною 1 т дизельного палива. Вартiсть капiтального чи поточного ремонту машини визначають множенням витрат палива в мiжремонтний строк (у тоннах) на питомий норматив витрат. Добуток вартостi одного ремонту на кiлькiсть машин, якi пiдлягають капiтальному чи поточному ремонту, становить планову суму витрат на ремонти. Для визначення витрат на технiчнi обслуговування, замiну шин, гусениць i зберiгання машин плановi витрати дизельного палива машиною даноi марки множать на норматив витрат коштiв.

Питомi нормативи витрат на утримання причiпних i начiпних сiльськогосподарських машин установлено з розрахунку на нормо-змiну. Для пiдвищення зацiкавленостi механiзаторiв у роботi на машинах, якi вiдпрацювали значний строк, нормативи витрат на iх ремонт i витрати палива диференцiюють залежно вiд амортизацiйного строку машин i перiоду iх експлуатацii .

У нормативах витрат на утримання технiки (при розрахунках на одиницю роботи, рiчних лiмiтiв i оптовоi цiни ремонтiв) ураховують основну i додаткову оплату працi з нарахуваннями на соцiальне страхування; вартiсть запасних частин i використовуваних ремонтних матерiалiв, технiчного обслуговування, замiни шин i гусениць, включаючи нацiнки торгових органiзацiй, накладнi витрати i плановi нагромадження. Звичайно такi нормативи не викликають сумнiвiв при виконаннi ремонтiв на спецiалiзованих ремонтних пiдприiмствах. А для майстерень сiльськогосподарських пiдприiмств вони мають бути скоригованi на величину накладних витрат i планових нагромаджень ремонтних пiдприiмств.

При плануваннi загальнобригадних витрат складають кошториси з урахуванням конкретних умов. Цi витрати визначають для бригади (машинно-тракторного парку) у цiлому i розподiляють за видами робiт (тракторнi, комбайновi та iн.) пропорцiйно до прямих витрат.

У табл. 8.2 наведено план витрат на використання машинно-тракторного парку КСП ВлПрацяВ» Менського району. Зокрема потреба в коштах на технологiчне обслуговування сiльськогосподарськоi технiки цього КСП на 1999 р. становить 169 тис. грн., у тому числi для проведения капiтальних ремонтiв тАФ 17, поточних ремонтiв тАФ 79, на техогляди тАФ 9, ремонт i замiну гумових шин i гусениць тАФ 57, на зберiгання технiки тАФ 7 тис. грн.

Витрати на утримання машинно-тракторного парку та автомобiлiв у господарствах складаються з вартостi ремонтiв, техобслуговувань, витрат на ремонт або замiну гумових шин чи гусениць та на зберiгання технiки. Для цього встановлюють нормативи цих витрат з розрахунку на одиницю роботи (на 1 ум. га, 1 га), на 1 год. роботи обладнання твариницьких ферм i ремонтних майстерень, на 1000 км пробiгу автомобiлiв. Потiм за обсягом вiдповiдних робiт розраховують суму витрат тАФ спочатку по марках машин, а потiм i загальну.

Технiчне обслуговування включаi миття та очистку тракторiв, змащувальнi, заправнi, контрольно-дiагностичнi, крiпильно-регулювальнi та допомiжнi операцii.

Технiчне обслуговування передбачаi обов'язковий, завчасно встановлений обсяг робiт для кожного типу тракторiв i умов iх експлуатацii, який виконуiться згiдно з нормативами перiодичностi i трудомiсткостi.

Операцii технiчного обслуговування виконуються з попереднiм контролем технiчного стану технiки i iх складальних одиниць. Основним методом контролю i технiчне дiагностування як складова частина технiчного обслуговування.

Мета технiчного дiагностування полягаi у визначеннi дiйсноi потреби у виконаннi операцiй технiчного обслуговування, прогнозуваннi залишкового ресурсу складальних оди ниць i деталей.

В залежностi вiд перiодичностi, трудомiсткостi та обсягу робiт для тракторiв встановленi такi види технiчного обслуговування:

* щозмiнне технiчне обслуговування;

*перiодичне технiчне обслуговування;

* сезонне технiчне обслуговування;

* технiчне обслуговування при зберiганнi та транспортуваннi.

В складних умовах використання гусеничних та колiсних тракторiв (велике запилення, високогiр'я, низькi температури та iн.) проводиться спецiальне технiчне обслуговування iз зменшеним значенням перiодичностi.

Щозмiнне технiчне обслуговування повинно забезпечити працездатнiсть трактора на протязi всiii робочоi змiни шляхом контролю технiчного стану основних ii частин: гальмового обладнання, ходовоi частини, органiв керування, сигналiзацii, двигуна та усунення виявлених несправностей, а також дозаправлення пально-мастильними матерiалами, робочого та охолод- жувальною рiдинами.

Виконання щозмiнного технiчного обслуговування покладаiться на трактористiв, механiзаторiв та iх помiчникiв, де вони передбаченi.

Перiодичне технiчне обслуговування виконуiться з метою зниження iнтенсивностi зносу деталей i складальних одиниць, визначення iх залишкового ресурсу, усунення наявних несправностей; здiйснюiться спецiалiзованими бригадами (ланками) за участю або без участi трактористiв, за якими закрiпленi трактори.

Перiодичнiсть виконання та обсяг робiт перiодичного технiчного обслуговування залежать вiд типу технiки, що обслуговуiться. В залежностi вiд обсягу передбачених робiт, послiдовностi iх виконання кожному перiодичному технiчному обслуговуванню надаiться поВнрядковий номер (ТО-1, ТО-2, ТО-3).

До обсягу робiт технiчного обслуговування з бiльш високим порядковим номером включаються роботи, якi передбаченi до виконання при технiчних обслуговуваннях з бiльш низькими порядковими номерами.

Технiчне обслуговування № 3 (ТО-3) проводиться разом з поточним ремонтом. Трудомiсткiсть поточного ремонту мiстить i затрати працi технiчного обслуговування № 3.

Сезонне технiчне обслуговування виконуiться двiчi на рiк при переведеннi тракторiв на експлуатацiю в умови весняно-лiтнього або осiнньо-зимового перiоду. Сезонне технiчне обслуговування поiднуiться з проведенням чергового перiодичного технiчного обслуговування.

3 метою збереження працездатностi будiвельних машин при iх транспортуваннi та зберiганнi проводяться спецiальнi види технiчного обслуговування, якi регламентуються вимогами експлуатацiйноi документацii.

2.1 Органiзацiя та проведення ТО-1 гусеничного i колiсного тракторiв

Технiчне обслуговування тАФ це комплекс заходiв, якi дають змогу уникнути передчасного спрацювання (зносу) i поломки технiки, тобто це система профiлактичних заходiв, спрямованих на запобiгання аварiйним поломкам, порушенням регулювання, що iстотно пiдвищуi продуктивнiсть i якiсть робiт. Пiд час ремонтiв усувають несправностi, якi вже сталися.

Планово-запобiжна система технiчних обслуговувань i ремонтiв тракторiв передбачаi виконання таких заходiв: обкатка нових i вiдремонтованих машин, змiнне техобслуговування (ЗТО), перiодичнi техобслуговування (№1, 2 i 3 або ТО-1, ТО-2 i ТО-3), сезоннi техобслуговування (СТО), поточнi ремонти, капiтальнi ремонти, перiодичний огляд i зберiгання тракторiв. Цi заходи проводять через чiтко встановлений перiод роботи: ТО-1 тАФ через 125 год., ТО-2 тАФ 500 год., ТО-3 тАФ 1000 год., ПР тАФ 2000 год., КР тАФ 6000 год.

Ознайомимося з основними ознаками тракторiв класами, типами, будовою, щоб мати уявлення про вузли та агрегати, де вони знаходяться i як проводити iхнi технiчне обслуговування.

Базовим трактором або тягачем називають самохiдну машину, на яку навiшують або до якоi приiднують землерийно-транспортне робоче устаткування. Цi машини призначенi для створення i передачi робочому устаткуванню тягового зусилля пiд час рiзання ТСрунту i наповнення робочого органу, управлiння устаткуванням в процесi виконання робочих операцiй, перемiщення устаткування з ТСрунтом, при неодруженому русi машини до мiсця набору матерiалу i транспортному режимi, при перебазуваннi.

Базовий трактор або тягач обладнаний гiдравлiчним або механiчним приводом для управлiння робочими рухами землерийно-транспортного устаткування.

Базовi трактори класифiкують за призначенням, компоновцi, типам трансмiсii, ходовiй частинi, рами i тяговому класу.

За призначенням трактори пiдроздiляють на сiльськогосподарськi, промисловi модифiкацii i промисловi. До сiльськогосподарських вiдносять гусеничнi трактори типа ДТ-75НР i колiснi трактори типа "Бiлорус", Т-150К.

Промисловi модифiкацii трактора Т-4АП2 створенi на базi сiльськогосподарських тракторiв i в них врахованi вимоги до конструкцiй, що дозволяють навiшувати дорожньо-будiвельне устаткування. Вони вiдрiзняються гiдроприводом бiльшоi продуктивностi, посиленою ходовою частиною, кращими умовами працi для машинiста.

Промисловi трактори Т-170, ДЕТ-250М2, Т-330, Т-25.01, Т-500 спецiально створенi для роботи з дорожньо-будiвельним устаткуванням i якнайповнiше враховують ii вимоги.

По компоновцi розрiзняють трактори з розташуванням двигуна спереду i кабiни ззаду або в серединi, а також заднiм розташуванням двигуна i передньою кабiною.

За типом трансмiсii розрiзняють трактори з механiчною, гiдромеханiчною i електричною трансмiсiiю. Механiчна трансмiсiя вiдрiзняiться простотою виготовлення, обслуговування, ремонту i поширена найширше.

Гiдромеханiчна трансмiсiя забезпечуi автоматичне збiльшення сили тяги i зниження робочоi швидкостi, полегшуi роботу машинiста (застосована на гусеничному тракторi Т-330, Т-25.01, Т-500 i колiсному одноосному тягачi БЕЛАЗ-7442).

Електрична трансмiсiя передбачаi використання для передачi енергii вiд двигуна до гусениць електричного постiйного струму.

За типом ходовоi частини розрiзняють гусеничнi i колiснi трактори, колiснi однооснi тягачi.

Гусеничний трактор забезпечений двома гусеницями для створення сили тяги.

Колiсний трактор обладнаний чотирма колесами, з яких ведучими (що створюють силу тяги) можуть бути два або чотири.

За типом рами вiдомi трактори цiльнорамной конструкцii, безрамнiй i з шарнiрно-зчленованою рамою.

Цiльнорамнi конструкцii застосовують в основному в гусеничних тракторах.

Безрамними виготовляють колiснi трактори тягового класу до 1,4 (потужнiстю до 60 кВт).

Шарнiрно-зчленованi рами використовують в середнiх i важких колiсних машинах класу до 50, потужнiстю до.750.,.800 кВт.

По тяговому класу базовi машини пiдроздiляють на легенi (класiв 1,4; 4, потужнiстю 55..70 кВт), середнi (класiв 5; 6; 10; 15, потужнiстю 96..156 кВт), важкi (класiв 25; 35, потужнiстю 243..342 кВт), надважкi (класiв 50; 75; 100, потужнiстю 610..880 кВт).

Базовi трактори i тягачi складаються з двигуна, трансмiсii, ходовоi частини, системи управлiння, гiдроприводу i допомiжного устаткування. Двигун перетворить хiмiчну енергiю палива, що згораi, в механiчну енергiю. Трансмiсiя передаi енергiю двигуна гусеничним або колiсним рушiям трактора i приводам управлiння робочим устаткуванням. Ходова частина перетворить обертальний рух провiдноi зiрочки або колеса в поступальну ходу трактора або тягача.

Системи управлiння, впливаючи на ходову частину, змiнюють напрям руху трактора, зупиняють або загальмовують його. До них вiдносяться механiзм повороту для гусеничного трактора, рульове управлiння для колiсних машин i гальма. До систем управлiння вiдноситься i система управлiння двигуном. Гiдропривiд забезпечуi управлiння робочим устаткуванням бульдозера, розпушувача, скрепера.

До допомiжного устаткування вiдносять кабiну, електроустаткування, пневмосистему.

Розрiзняють двi компоновки базових тракторiв. Трактори з переднiм розташуванням двигуна i робочим мiсцем ззаду характеризуються трьома перевагами енергiя вiд двигуна до провiдних елементiв ходовоi частини передаiться найкоротшим дорогою з найбiльшим ККД; з робочого мiсця можна спостерiгати за заднiм робочим устаткуванням (розпушувачем, скрепером, грейдером); забезпечений необхiдний доступ до основних механiзмiв трактори для обслуговування i ремонту. Трактори з переднiм розташуванням двигуна можуть бути цiльнорамной i безрамною конструкцiй.

Гусеничнi трактори типа ДТ-75НР (додаток 4), Т-170, Т-25.01, Т-500 виконують цiльнорамной конструкцii. Двигун 1 встановлений в переднiй частинi рами по ходу основного робочого руху трактора, Зовнi двигун захищений легкознiмним обгороджуванням (капотом) 2.

Повiтрозабiрник 3 i вихлопна труба 19 виведенi через верхню кришку капота. Спереду встановлений силовий капот для захисту радiатора вiд зовнiшнiх пошкоджень i крiплення гiдроцилiндрiв пiдйому - опускання бульдозерного устаткування.

За двигуном розташована трансмiсiя трактора. Механiчна трансмiсiя складаiться з муфти зчеплення 14, сполучного валу 13, коробки передач 12, заднього провiдного моста 9. Замiсть валу може бути встановлений реверс-редуктор. У гiдромеханiчнiй трансмiсii замiсть муфти встановлений гiдротрансформатор.

У електричнiй трансмiсii двигун обертаi генератор, а генератор передаi електричний струм тяговому електродвигуну, який приводить в дiю заднiй провiдний мiст.

Заднiй провiдний мiст включаi головну передачу (конiчну пару), системи управлiння поворотним рухом трактора, гальма, два кiнцевi редуктори 7 i двi провiднi зiрочки 8, якi приводять в рух гусеничнi ланцюги 6.

Гусеницi розташованi справа i злiва вiд рами трактора i обладнанi направляючими колесами 16 з механiзмом натягнення, а також каретками 10 з опорними катками 11 i верхнiми катками, що пiдтримують гусеничний ланцюг. Направляючi колеса 16 з механiзмом натягнення розташованi спереду трактори i забезпечують натягнення гусениць. Натягнення здiйснюють механiчним (гвинтовою парою) або гiдравлiчним способом.

Ззаду двигуна в кабiнi розмiщено робоче мiсце 5, на якому розташовано сидiння машинiста, важелi управлiння двигуном, муфтою зчеплення, коробкою передач, поворотом i гальмами трактора, а також гидрораспределiтелем. На робочому мiсцi встановлений щиток з приладами. Кабiна 4 маi кругове склiння для спостереження за дорогою i положеннями робочого устаткування, бiчнi вхiднi дверцi, систему опалювання i вентиляцii. У кабiнi знаходяться аптечка, вогнегасник, термос, iнструментальний ящик.

Для управлiння навiсним i причiпним устаткуванням в тракторi використаний гiдропривiд. Гiдронасоси 17 отримують обертання безпосередньо вiд двигуна спереду або ззаду через додатковий редуктор. Переднi, бiчнi i заднi гiдроцилiндри робочого устаткування пiдключенi до гiдросистеми трубопроводами.

Ззаду або збоку, рiдше усерединi кабiни, розмiщують паливнi баки з рiвнемiром i заливними фiльтрами для живлення дизельних двигунiв. Мiсткiсть бакiв розрахована на 1,5..2 змiни роботи трактора при середньому завантаженнi. Середнi i важкi трактори обладнанi системами для самозаправки палива.

До корпусу заднього моста прикрiплений причiпний пристрiй для буксирування скреперiв. Спереду встановлений буксирний крюк. Електроустаткування призначене для пуску двигуна i роботи трактора в нiчний час.

На гусеничних тракторах ДЕТ-250М2 робоче мiсце з кабiною знаходиться по серединi машини. Ця компоновка забезпечуi однакову видимiсть переднього i заднього навiсного i причiпного робочого устаткування.

Колiснi трактори випускають безрамнiй конструкцii (додаток 5). До двигуна 14 через фланець приiднана муфта зчеплення 15, до якоi крiплять коробку передач 16 i заднiй провiдний мiст 2.

Провiдний мiст складаiться з головноi передачi, диференцiала, гальм, кiнцевих передач, якi передають обертання заднiм провiдним колесам 1. Спереду трактор спираiться на переднiй пiдтримуючий або провiдний мiст 13 з колесами. Переднiй мiст крiплять шарнiрно до пiдрамника двигуна для триточковоi пiдвiски ходовоi частини. Це даi можливiсть всiм чотирьом колесам знаходитися в постiйному контактi з робочою поверхнею.

Двигун обладнаний вiдкидним капотом 9. Повiтря в цилiндри двигуна всмоктуiться через повiтрозабiрник 7. Вiдпрацьованi гази виходять в атмосферу через вихлопну трубу 8. Ззаду трактора розташована кабiна 4 з сидiнням 3 i органами управлiння 6.

На вiдмiну вiд гусеничного трактора колiснi базовi машини забезпеченi рульовим управлiнням 5, яке впливаi на переднi колеса. Повертаючи iх за допомогою рульового колеса i рульового механiзму налiво i направо, управляють рухом машини. Заднi i переднi колеса обладнанi захисними щитками. За подiбною схемою виконанi легенi колiснi трактори типа "Бiлорусь", вживанi для агрегатування з бульдозерним вантажним устаткуванням.

Колiснi трактори з шарнiрно-зчленованою рамою Т-150К (додаток 6) застосовують для агрегатування iз скрепером i грейдером.

Рама трактора складаiться з пiдмоторноi 17 i вантажний 3 напiврам, якi можуть повертатися одна вiдносно iншоi довкола вертикального 5 шарнiра для змiни напряму руху i горизонтального 4 шарнiри для руху по нерiвнiй поверхнi.

На напiврамi встановленi двигун 18, головна муфта зчеплення 21, коробка передач 23, роздавальна коробка 24, пiдмоторний провiдний мiст 20. Мiст пiдвiшений на напiврамi на двох ресорах 19. Крiм того, на цiй рамi розмiщена кабiна 8 машинiста, де знаходяться повiтроохолоджувач 9, рульове управлiння 10, прилади i важелi 11 управлiнь механiзмами трактора, сидiння 7 машинiста.

Двигун закритий капотом 13 збоку i гратами 16 спереду радiатора 15. Через повiтрозабiрник 14 дизель всмоктуi повiтря, через трубу 12 вiддаляються вихлопнi гази. Повiтроохолоджувач 9 створюi в кабiнi комфортнi умови для машинiста.

На напiврамi 3 розмiщений вантажний провiдний мiст 1. Кожен мiст обладнаний двома колесами 2. Провiднi мости 1 i 20 сполученi з роздавальною коробкою карданними передачами 22.

Для плавностi ходу пiдмоторний мiст пiдвiшений на напiврамi за допомогою ресорноi пiдвiски з гидроамортiзаторамi, вантажний мiст прикрiплений до напiврами жорстко. Трактор обладнаний гiдроприводом для управлiння скрепером, електроустаткуванням для роботи в нiчний час, гiдропневматичним управлiнням.

Загальнi вiдомостi. Робоче устаткування бiльшостi бульдозерiв, грейдерiв i всiх скреперiв забезпечено гiдравлiчним приводом. Вони служить для управлiння положенням елементiв робочого устаткування при виконаннi технологiчних операцiй.

Гiдравлiчний привiд складаiться з наступних елементiв: насоса, що приводиться в дiю вiд двигуна базовоi машини; виконавчого механiзму, що i гiдроцилiндром; механiзму управлiння - гiдророзподiлювача; допомiжних пристроiв - гiдробака, фiльтру, гiдролiнiй.

У гiдравлiчному приводi обертальний рух валу насоса перетвориться в поступальну ходу поршня гiдроцилiндра. Енергiя передаiться вiд насоса до гiдроцилiндрiв робочою рiдиною.

Принцип роботи гiдроприводу розглянутий на додатку 7. З гiдробака 1 по всмоктуючiй гiдролiнii 18 рiдина подаiться в насос 17, який нагнiтаi ii по напiрнiй гiдролiнii 15 до насосноi порожнини 12 гiдророзподiлювача 14. Подальша робота гiдроприводу залежить вiд положення рукоятки 9 i пов'язаного з нею золотника 11 гiдророзподiлювача 14.

Золотник 11 розмiщений в осьовому отворi корпусу 10 гiдророзподiлювач. До осьового отвору пiдведенi свердлiння вiдгалужуючих порожнин. Порожнина 12 сполучаi гiдророзподiлювач з насосом, порожнини 13 i 7 пiдводять робочу рiдину до гiдроцилiндра 6, а зливнi порожнини 8 i 5 сполучають гiдророзподiлювач з гiдробаком 1.

При положеннi I поясочки золотника 11 перекривають доступ робочоi рiдини з порожнини 12 в порожнинi 13 i 7, а також злив з них через порожнини 8 i 5. В цьому випадку робоча рiдина, що знаходиться в гiдроцилiндрi, замкнута i керований елемент робiтника устаткування нерухомий (нейтральне положення I). Робоча рiдина, поступаючи вiд насоса 17 до гiдророзподiлювач 14, пiдвищуi тиск в напiрнiй гiдролiнii 15 i, здолавши опiр пружини переливного клапана 16, вбудованого в гiдророзподiлювач зливаiться в гiдробак 1.

При опущеному золотнику 11 (положення II) порожнина 12 з'iднуiться з порожниною 13 гiдроцилiндра, а порожнина 7 - з порожниною 8 i шток гiдроцилiндра 6 починаi висуватися. При пiднятому золотнику (положення III) напрям подачi зливу рiдини змiнюiться на протилежне i, отже, шток гiдроцилiндра перемiщаiться у зворотному напрямi.

При опущеному в крайнi нижнi положення золотнику 11 порожнина 12 iзольована вiд обох порожнин 7, 13 гiдроцилiндра, якi в цей час з'iднуються iз зливними порожнинами 5 i 8. Таким чином, при дii зовнiшнього навантаження вiд робочого устаткування шток гiдроцилiндра перемiщаiться, вiльно перекачуючи робочу рiдину, що знаходиться в нiм, з однiii порожнини в iншу. Таке положення називають "плаваючим" i використовують, наприклад, для бульдозерiв при перемiщеннi ТСрунту по поверхнi без зарiзу ножа вiдвалу.

Робоча рiдина, вживана в гiдроприводах, повинна вiдповiдати ряду вимог: мало змiнювати в'язкiсть i не розкладатися при значних перепадах температур, не впливати на матерiали ущiльнюючих елементiв системи, володiти здатнiстю протистояти пiноутворенню. Робоча рiдина одночасно i змащуючим i антикорозiйним середовищем для агрегатiв i гiдролiнiй системи.

В'язкiсть характеризуi здатнiсть рiдини чинити опiр вiдносному перемiщенню ii часток при дii зовнiшнiх сил. Чим менш рухлива рiдина, тим бiльшою здатнiстю, що несе, вона володii. З пiдвищенням температури здатнiсть рiдини, що несе, зменшуiться. Щонайкраще вимогам, що пред'являються до робочих рiдин, вiдповiдають мiнеральнi масла ВМГЗ i МРЖЛРЖГРАМ-30. Цi рiдини по своiх властивостях можуть бути використанi в експлуатацii в холодний i жаркий час, тобто i всесезонним. Вживання таких рiдин дозволяi понизити iх витрату за рахунок зменшення втрат при замiнi, скоротити витрати на транспортування i зберiгання, зменшити вiрогiднiсть забруднення в процесi заливки. Допускаiться також застосовувати як робочу рiдину дизельнi масла для лiтнього i зимового перiодiв, а також веретенне масло АУ.

Схеми гiдравлiчноi системи. Робоче устаткування навiсних i причiпних машин приводиться в дiю вiд гiдросистеми базових тракторiв i тягачiв, яка i роздiльно-агрегатною системою. РЗi окремi елементи розосередженi по всiй машинi. На додатку 8 представлена схема гiдросистеми трактора Т-170, яка типова i для всiх базових машин.

Гiдросистема включаi насос 2, гiдробак 3, фiльтр 5 i гiдророзподiлювач 9, об'iднанi гiдролiнiями. Працюi гiдросистема таким чином. Насос 2 через всмоктуючу гiдролiнiю 1 забираi робочу рiдину iз гiдробака 3 i нагнiтаi ii через напiрну гiдролiнiю 4 в гiдророзподiлювач 9. Вiн складаiться з трьох золотникiв 10 i запобiжного гiдроклапана 11. У нейтральному положеннi (як показано на схемi) входи напiрноi гидролiнii в золотники перекритi i робоча рiдина за рахунок збiльшеного тиску в гидролiнii 12 долаi опiр гiдроклапана 11, проходить через фiльтр 5 на злив в гидробак 3. При включеннi, наприклад, нижнього золотника (перемiщеннi його на схемi управо) гидролiнiя 4 з'iднуiться з вихiдною гидролiнiiй 7 i робоча рiдина прямуi у вiдповiдну цiй гидролiнii порожнина гiдроцилiндра приводу робочого устаткування. Одночасно друга порожнина гiдроцилiндра, пов'язана з гидролiнiiй 8, з'iднуiться через неi iз зливною гiдролiнiiю 6 i робоча рiдина з цiii порожнини перетiкаi в гiдробак, а шток гiдроцилiндра здiйснюi поступальний хiд.

Отже ми ознайомилися з основними вузлами та агрегатами гусеничних та колiсних тракторiв.

ТО-1 для тракторiв проводиться через вiдпрацьованих 50 мото годин.

Розглянемо конкретнiше ТО-1 для гусеничних, трелювальних тракторiв (дод.1,2,4).

Технiчне обслуговування №1 передбачаi виконання таких операцiй :

- виконання усiх операцiй, передбачених ЩТО;

Щоденне технiчне обслуговування передбачаi виконання таких операцiй:

- зовнiшнiй огляд машини в цiлому, очищення ii вiд забруднення та залишкiв деревини;

- протирання вiкон i прибирання кабiни;

- перевiрку натягу i стану линв та iх намотування на барабан лебiдки;

- зовнiшнiй огляд та перевiрку стану крiплень вузлiв i агрегатiв;

- перевiрку вiдсутностi пiдтiкання оливи у агрегатах;

- перевiрку на герметичнiсть гiдросистеми;

- перевiрку рiвня оливи у бацi гiдросистеми (за потребою, доливання до верхньоi позначки вказiвника);

- перевiрку стану чокерного обладнання (дод. 3).

Пiд час роботи в умовах пiдвищеного запилення через кожнi 25-30 мото-годин слiд промити касети повiтреочисника i змочити оливою.

- перевiрку i пiдтягування усiх крiплень та з'iднань;

- перевiрку рiвня i доливання оливи в редуктори помп та лебiдки;

- перевiрку i регулювання запобiжних клапанiв у гiдросистемi;

- змащування усiх точок обладнання згiдно карти змащування;

- перевiрку затягування i фiксацii болтiв крiплення гiдроманiпулятора, осей шарнiрних з'iднань гiдроманiпулятора;

- перевiрку крiплення коника до рами i т.п.

Розглянемо ТО-1 для колiсних тракторiв (дод. 5,6).

Технiчне обслуговування №1 практично таке саме, як i для гусеничних тракторiв передбачаi виконання таких операцiй :

- виконання усiх операцiй, передбачених ЩТО;

Щоденне технiчне обслуговування передбачаi виконання таких операцiй:

- зовнiшнiй огляд машини в цiлому, очищення ii вiд забруднення та залишкiв деревини;

- протирання вiкон i прибирання кабiни;

- зовнiшнiй огляд та перевiрку стану крiплень вузлiв i агрегатiв;

- перевiрку вiдсутностi пiдтiкання оливи у агрегатах;

- перевiрку на герметичнiсть гiдросистеми;

- перевiрку рiвня оливи у бацi гiдросистеми (за потребою, доливання до верхньоi позначки вказiвника);

- перевiрку тиску в колесах;

Пi

Вместе с этим смотрят:

Автоматизированная система оперативного управления перевозками

Автоматика и автоматизация на железнодорожном транспорте

Автомобильные дизельные топлива

Автомобильные эксплуатационные материалы

Автомобильный кран