Органiзацiя технологiчного процесу ремонту в цеху правки

Мiнiстерство транспорту та звтАЩязку Украiни

ХРЖРЖТ

Кафедра тАЬВагонитАЭ

Органiзацiя технологiчного процесу ремонту в цеху правки

Пояснювальна записка та розрахунки до курсовоi роботи

з дисциплiни тАЮОрганiзацiя, виробництво та логiстика на ВРПтАЭ

Виконала: ст.гр.8-4-В

_____Петренко О.П.

Прийняла: викладач

______Сагайдак Т.М.

2009

Змiст

Вступ

1. Вибiр та обТСрунтування органiзацii виробничого процесу ВРП

1.1 Призначення цеху правки платформ

1.2 Характеристика продукцii, що ремонтуiться в цеху правки платформ

1.3 Характеристика виробничоi структури та структури управлiння ВРЗ

2. Вибiр та обгрунтування методу органiзацii ремонту вагонiв

2.1 Характеристика iснуючих методiв органiзацii ремонту вагонiв

2.2 Обгрунтування впровадження потоковоi лiнii

3. Теоретичнi основи проектування та розрахунковi параметри потокових лiнiй по ремонту вагонiв

3.1 Загальна характеристика потокового методу ремонту вагонiв

3.2 Класифiкацiя потокових лiнiй

3.3 Розрахунок основних параметрiв потоковоi лiнii

3.4 Синхронiзацiя технологiчного процесу ремонту платформи

4. Промислово-виробничий персонал та його розрахунок

5. Системи та форми оплати працi робiтникiв

6. Планування цеху та вибiр необхiдноi кiлькостi обладнання

7. Розробка алгоритму розрахунку параметрiв потоковоi лiнii

8. Виробнича логiстика та управлiння виробничими процесами

8.1 Аналiз iснуючих систем якостi продукцii

8.2 Поняття виробничоi логiстики

8.2.1 Логiстика складування

8.2.2 Органiзацiя роботи технологiчного транспорту

9. Технiко-економiчне обТСрунтування прийнятого потокового методу ремонту

10. Охорона працi при впровадженнi потокового методу органiзацii ремонту

10.1 Аналiз потенцiйних небезпек i виробничих шкiдливостей у цеху правки

10.2 Заходи по забезпеченню безпеки i нормальних умов працi

Список використаних джерел

Додаток А (обовтАЩязковий)

Додаток Б (обовтАЩязковий)

Додаток В (обовтАЩязковий)

Вступ

Одна з головних галузей на якiй тримаiться економiка Украiни та й, взагалi, бiльшостi краiн i i залишиться - залiзничний транспорт, тому його роль неможливо переоцiнити. Вiн являiться основним видом транспорту. Вагома частина перевезень припадаi на залiзницю.

На жаль, пiд час глобального економiчного колапсу, обсяги перевезень i транспортування вантажiв упали, але навiдмiну вiд iнших галузей в залiзницi можна бути впевненим i смiливо дивитись в майбутнi. Вагонне господарство з його основним вагонним парком являiться однiiю з головних та складних галузей залiзничного транспорту. Сучасний парк вагонiв вiдрiзняiться багатьма типами та конструкцiiю вагонiв. Це обумовлено необхiднiстю задоволення рiзноманiтним потребам перевезень. При перевезеннi вантажу, а також при завантажувально-розвантажувальних роботах вагони пошкоджуються та потребують ремонту. Ремонт вагонiв виконуiться при технiчному оглядi вагона, в депо та на заводах. Найбiльший обсяг робiт по ремонту вагонiв, а саме капiтальний ремонт, виконуiться на заводi. В депо виконуiться плановий деповський ремонт, який визначаiться по пробiгу вагона або по зовнiшньому вигляду вагона.

Вiд якiсноi та злагодженоi роботи усiх пiдроздiлiв вагонного господарства залежить безперебiйнiсть та безпека руху поiздiв, своiчасне забезпечення перевезень технiчно справним рухомим складом.

Вiдновлення працездатностi вагонного парку i пiдтримка його в технiчно справному станi здiйснюють вагоноремонтнi заводи i вагоннi депо при планово-попереджувальному i поточному ремонтi вагонiв. Для досягнення цiii мети проводиться реконструкцiя iснуючоi ремонтноi бази, причому особлива увага придiляiться пiдйому технiчного рiвня виробництва на дiючих пiдприiмствах.

Для бiльш повного освоiння безупинно зростаючого обсягу перевезень на залiзничному транспортi, поряд з постачанням нових унiверсальних i спецiальних вантажних вагонiв у великих кiлькостях, проводяться модернiзацiя i перiодичний ремонт наявного вагонного парку для забезпечення бiльш iнтенсивного його використання в довгосоставних великовантажних потягах зi зростанням швидкостi руху й осьових навантажень.

З метою пiдвищення ефективностi виробництва, подальшого полiпшення якостi ремонту вагонiв, створення бiльш сприятливих умов виконавцям робiт у вагонних депо постiйно удосконалюються технологiчнi процеси ремонту вагонiв i iхнiх складових частин, вводяться в експлуатацiю новi високопродуктивнi машини i механiзми, пiдвищуiться квалiфiкацiя робiтникiв, широко впроваджуiться бiльш прогресивний потоковий метод деповського ремонту вагонiв замiсть стацiонарного.

Органiзацiя ремонту вагонiв, iхнiх вузлiв i деталей на автоматизованiй i механiзованiй поточно-конвеiрнiй лiнiях i одним з головних напрямкiв прискорення науково-технiчного прогресу у вагоноремонтному виробництвi. При потоковому методi ремонту у вагонних депо досягаiться високий ступiнь механiзацii i автоматизацii всiх ремонтних та допомiжних робiт з використанням бiльш продуктивного устаткування i технологiчного оснащення; максимальна паралельнiсть робiт i строге дотримання послiдовностi iхнього виконання; чiтка спецiалiзацiя ремонтних позицiй на виконаннi визначених операцiй; найкраще використання робочого часу виконавцiв робiт у строгiй вiдповiдностi з квалiфiкацiiю; одночаснiсть виконання робiт на всiх ремонтних позицiях потоковоi лiнii; створення незнижуваного технологiчного запасу вагонних частин; використання конвеiрiв i iнших спецiальних транспортних засобiв для перемiщення вагонiв, iхнiх вузлiв i деталей на всьому технологiчному циклi виконання робiт; строге дотримання ритмiчностi виконання окремих ремонтних операцiй i всього технологiчного процесу; бiльш ефективне використання виробничих площ i ремонтних засобiв вагонних депо.

В данiй курсовiй роботi виконуiться розрахунок параметрiв потоково тАУ конвеiрноi лiнii та цеху правки вагонiв вагоноремонтного заводу, промислово тАУ виробничого персоналу, вирiшуiмо питання заробiтноi плати, розраховуiмо необхiдну кiлькiсть потрiбного обладнання. Всi розрахунки виконанi iз застосуванням програми Microsoft Excel.

1. Вибiр та обТСрунтування органiзацii виробничого процесу ВРП

1.1 Призначення цеху правки платформ

Виробничою структурою називаiться склад всiх цехiв та дiльниць, органiв управлiння, обслуговуючих господарств та служб, якi прямо або побiчно приймають участь у виробничому процесi i знаходяться мiж собою у визначеному звтАЭязку.

Виробничий процес тАУ складний комплекс процесiв, якi проходять на дiльницях цеха в якому приймають участь робiтники рiзних професiй i квалiфiкацiй за допомогою рiзних машин, iнструментiв i пристроiв виконують рiзнi операцii.

Основнi виробничi ланки на заводi тАУ цехи. Цехом називаiться вiдокремлена в адмiнiстративно-виробничому i господарчому вiдношеннi спецiалiзована частина пiдприiмства, призначена для виготовлення i ремонту продукцii. Цех маi самостiйне адмiнiстративно-технiчне керiвництво, яке пiдпорядковуiться апарату керування пiдприiмства.

В данiй курсовiй роботi розглядаiться цех правки платформ. Цех правки та ремонту металiчних елементiв рами та кузову вагона призначений для виконання найбiльш складних та трудомiстких робiт по виправленню та ремонту деформованих рам та елементiв кузова зi значними пошкодженнями та зносами.

Цех правки та пiдготовки вагонiв до ремонту вiдноситься до основних цехiв на пiдприiмствi i призначений для виконання найбiльш складних та трудомiстких робiт з виправлення i ремонту деформованих рам i елементiв кузова зi значними пошкодженнями i зносами.

Основною формою органiзацii виробничих процесiв у вагоноремонтних цехах на етапi правки i поточний метод, який дозволяi найбiльш рацiонально органiзувати складнi та багато комплекснi роботи.

Ремонтнi позицii та робочi мiсця на лiнii розташовуються по ходу технологiчного процесу виконання робiт. Всi операцii процесу правки групуються по видах та технологiчнiй однорiдностi робiт та розподiляються по спецiалiзованим робочим мiсцям (позицiям). При цьому додержуiться умова, щоб тривалiсть виконання робiт на кожному робочому мiсцi була кратна ритму поточноi лiнii.

У таблицi 1.1 зазначено технологiчний процес ремонту платформ у цеху правки.

Таблиця 1.1 тАУ Технологiчний процес правки платформ

Створення таких механiзованих цехiв правки на вагоноремонтних пiдприiмствах дозволяi найбiльш продуктивно виконувати складний комплекс ремонтно-правильних робiт на спецiалiзованих позицiях, оснащених вiдповiдними механiзованими агрегатами i пристроями.

1.2 Характеристика продукцii, що ремонтуiться в цеху правки платформ

У цеху правки ремонтують платформи. Платформи (рисунок 1.1) вiдносяться до вiдкритого рухомого складу та призначенi для перевезення довгомiрних вантажiв (лiсоматерiалiв, металопрокату, будiвельних конструкцiй), машин та обладнання, контейнерiв, вантажiв у ящиках та деяких насипних вантажiв, що не потребують захисту вiд атмосферних опадiв.

Рисунок 1.1 - Чотиривiсна унiверсальна платформа

Рама платформи (рисунок 1.2) конструкцiйно вiдрiзняiться вiд рам iнших вантажних вагонiв наявнiстю основних повздовжнiх балок (двi боковi 1 та хребтова 4), що мають змiнну по довжинi висоту перерiзiв. Окрiм названих несучих повздовжнiх балок у будову рами входять чотири додатковi повздовжнi балки 8. Останнi призначенi з цiллю збiльшення числа опор для дошок пiдлоги i крiплення гальмiвного обладнання. До числа поперечних балок рами вiдносяться двi кiнцевi5, двi шворневi 6, двi основнi поперечнi 7 та чотири допомiжнi поперечнi 3. На кiнцях рами на дiлянцi мiж кiнцевими та шворневими балками i розкоси. Вони передбаченi для передачi повздовжнiх зусиль на боковi балки рами з цiллю часткового розвантаження хребтовоi балки. На бокових балках встановленi державки 2 петель бокових бортiв.

Рисунок 1.2 тАУ Рама чотиривiсноi платформи

Кузов платформи утворюють деревтАЩяний настил пiдлоги та металiчнi боковi та торцевi вiдкиднi борти. Пiдлога настилаiться поперек рами. Борти шарнiрно зтАЩiднанi з рамою платформи. Кожний борт висотою 500 мм для облегшення його пiдйому роздiлена на чотири секцii. Кожна з них (рисунок 1.3) складаiться з двох крайнiх стiйок-петель 4, одноi середньоi петлi 2 та холодно гнутого профiлю 1 товщиною 3 мм з широким продольним гофрам.

Торцевi борти висотою 400 мм також утримуються у закритому положеннi за допомогою клинових запорiв.

Конструкцiя платформи дозволяi перевозити вантажi як при пiднятих, так i при вiдкинутих вниз повздовжнiх бортах, що важливо при перевезеннях негабаритних вантажiв. Для увтАЩязування вантажiв на бокових бортах i увтАЩязочнi кiльця 3.

Рисунок 1.3 тАУ Секцiя повздовжнього металiчного борта платформи

1.3 Характеристика виробничоi структури та структури управлiння ВРЗ

Пiд структурою керування розумiють склад та функцii органiв управлiння, iх пiдпорядкованiсть i взаiмозвтАЩязок. Структура керування повинна вiдповiдати наступним вимогам : забезпечувати умови для оперативного i багатостороннього якiсного здiйснення функцiй управлiння пiдприiмством, мати мiнiмальне число ланок, бути гнучкою, простою i економiчною.

Структура апарата управлiння пiдприiмством збудована на основi розподiлення його функцiй по окремим адмiнiстративним пiдроздiлам тАУ органам керування з урахуванням степенi спецiалiзацii, рiвня технiчноi оснащеностi, типу i масштабiв

виробництва. Кiлькiсть пiдроздiлiв апарату керування i форма органiзацiйноi структури вибрана так, що забезпечена злагоджена i чiтка робота всього апарата пiдприiмства.

В основi управлiння промисловим пiдприiмством лежать лiнiйний i функцiональний принципи.

Лiнiйний принцип управлiння тАУ це принцип, при якому кожний виконавець отримуi завдання тiльки вiд одного вищестоящого керiвника i звiтуi безпосередньо перед ним.

Функцiональний принцип управлiння передбачаi розподiлення обовтАЩязкiв мiж декiлькома виконавцями в межах своii спецiалiзацii.

На практицi структура апарату керування представляi собою комбiнацiю принципiв функцiонального i лiнiйного керiвництва, яка утворюi так звану лiнiйно тАУ функцiональну структуру керування.

На рисунку 1.5 зображена структура апарату керування вагоноремонтним заводом.

Рисунок 1.5 тАУ Структура управлiння вагоноремонтним заводом

Пiдприiмство очолюi директор заводу, який вiдповiдаi за всi сторони дiяльностi пiдприiмства. Вiн керуi всiiю виробничою, господарчою i фiнансовою дiяльнiстю пiдприiмства.

Головний iнженер тАУ перший заступник директора заводу, i i технiчним керiвником пiдприiмства. Вiн вiдповiдаi за проведення правильноi технiчноi полiтики, за удосконалення технiки, технологii i органiзацii виробництва.

Заступник директора з економiки та фiнансiв координуi всю економiчну дiяльнiсть пiдприiмства, систематично веде аналiз господарськоi дiяльностi i намiчаi шляхи ii удосконалення.

Заступник директора з комерцiйних питань вiдповiдаi за постачання i адмiнiстративно-господарську роботу.

Заступник директора з виробництва керуi роботою основних виробничих цехiв та виробничо-диспетчерським вiддiлом.

На допомогу керiвництву пiдприiмства створений апарат управлiння тАУ заводоуправлiння, який обтАЩiднуi ряд вiддiлiв кожен з яких спецiалiзуiться на виконаннi певних обовтАЩязкiв.

В заводоуправлiння входять такi вiддiли: плановий, головна бухгалтерiя, головного конструктора, головного технолога, технiчного контролю, головного механiка та головного енергетика, працi та заробiтноi плати, кадрiв, та iншi. Велике значення маi чiтке розподiлення функцiй мiж цими вiддiлами, яке виключаi дублювання в процесi управлiння.

Планово-економiчний вiддiл здiйснюi технiко-економiчне планування, розробляi перспективнi i поточнi плани всього заводу i цехiв на рiк, квартал, мiсяць, контролюi iх виконання, веде статистичний облiк i аналiз виробничо-господарськоi дiяльностi цехiв i заводу в цiлому.

Виробничо-диспетчерський вiддiл розробляi мiжцеховi оперативнi виробничi плани, забезпечуi оперативне регулювання ходу виробництва.

Вiддiл органiзацii працi та заробiтноi плати розробляi заходи з науковоi органiзацii працi i пiдвищенню ii ефективностi, розробляi i впроваджуi передовi системи оплати працi, виконуi технiчне нормування.

Вiддiл технiчного контролю слiдкуi за якiстю ремонту вагонiв, ремонту i виготовлення iх деталей i вузлiв, виявляi причини барака i розробляi методи по iх усуненню.

Головна бухгалтерiя органiзуi i веде бухгалтерський облiк на пiдприiмствi, здiйснюi контроль за витратами грошей i матерiалiв, дотриманням фiнансовоi дисциплiни i режиму економii, складаi бухгалтерськi звiти i баланси.

Вiддiл головного конструктора розробляi технiчну документацiю на ремонт вагонiв, забезпечуi кресленнями цехи заводу.

Технiчний вiддiл розробляi технологiчнi процеси ремонту вагонiв i керують iх впровадженням, встановлюють режим роботи обладнання розробляють технiчнi норми i нормативи, складаi технiчну документацiю.

Вiддiл головного механiка i головного енергетика завiдують ремонтом обладнання i заводських будiвель, здiйснюi монтаж нового обладнання, забезпечуi безперебiйне постачання заводу усiма видами енергii.

Вiддiл матерiально технiчного постачання забезпечуi пiдприiмство матерiалами, запасними частинами, паливом, iнструментом, завiдуi усiма матерiальними складами.

Транспортний вiддiл керуi зовнiшнiм i мiжцеховим транспортом заводу. В його розпорядженнi депо локомотивiв, гаражi, майстернi з ремонту транспортних засобiв.

Виробнича структура цеха визначаiться рiзноманiтними факторами, i в першу чергу обтАЩiмом виробництва, ступенем конструктивноi складностi виробiв i iх номенклатурою.

Цехи дiляться на виробничi дiльницi якi спецiалiзуються на виготовленнi або ремонтi визначених предметiв тАУ деталей або вузлiв.

Виробнича дiльниця складаiться з групи робочих мiсць i i найменшим адмiнiстративно-виробничiм пiдроздiлом пiдприiмства. Робочим мiсцем називаiться ланка виробництва, на якiй здiйснюiться процес працi з виконання визначених технологiчних i допомiжних операцiй.

В залежностi вiд характеру технологiчного процесу й потужностi пiдприiмства структура виробничих цехiв може бути побудована по предметнiй або технологiчнiй ознацi. Виробнича структура пiдприiмства непостiйна. Вона може змiнюватися у залежностi вiд характеру й ступеню спецiалiзацii виробничого процесу, у зв'язку з упровадженням нових технологiчних процесiв .

Виробничу структуру та структуру управлiння цеху зображаiмо у виглядi структурно-логiчноi схеми.

Виробничу структуру цеху можна зобразити у виглядi структурно-логiчноi схеми (рис.1.6).

Рисунок 1.6 - Схема структури управлiння дiльницi правки вагонiв

2. Вибiр та обгрунтування метода органiзацii ремонту вагонiв

2.1 Характеристика iснуючих методiв органiзацii ремонту вагонiв

Методи ремонту вагонiв тАУ це сукупнiсть технологiчних та органiзацiйних правил виконання операцiй ремонту. У практицi ремонту вагонiв застосовують наступнi методи: iндивiдуальний, вузловий, агрегатний, знеособлений, не знеособлений. потоковий i потоково-конвеiрний.

Застосування того чи iншого методу ремонту вагонiв зумовлено багатьма факторами: кiлькiсним складом i типами вагонiв, iх конструктивними особливостями, ремонтоспроможнiстю, виробничими умовами виконання ремонту, виробничою програмою ремонту пiдприiмства.

На вагоноремонтних пiдприiмствах застосовують стацiонарний та потоковий методи ремонту вагонiв, вузлiв та деталей.

Стацiонарний метод ремонту характеризуiться тим, що обтАЩiкт (вирiб), який ремонтуiться вiд початку i до закiнчення робiт (тривалiсть ремонту) знаходиться на одному й тому самому мiсцi (позицii). Основнi операцii з вiдновлення деталей виконуi комлексна бригада слюсарiв самостiйно за допомогою простого технологiчного оснащення. Бiльш складнi роботи здiйснюються в механiчному або iнших спецiалiзованих виробничих дiльницях. Пiд час такого методу скупчення великоi кiлькостi ремонтних операцiй на однiй позицii ускладнюi механiзацiю трудомiстких робiт. Крiм цього, технологiчна несумiснiсть деяких операцiй ускладнюi паралельне виконання робiт. Коефiцiiнт використання оснащення тАУ спiввiдношення часу роботи пристосування до загального робочого часу простою обтАЩiкта на данiй позицii тАУ при стацiонарному методi занадто низький.

Розрiзняють два рiзновиди стацiонарного методу:

а) стацiонарно-бригадний метод, побудований за принципом концентрацii операцiй процесу, якi виконуються на одному робочому мiсцi;

б) стацiонарно-вузловий метод, побудований на пiдставi диференцiацii операцiй, тобто розподiл процесу на окремi операцii по технологiчних вузлах.

Застосування стацiонарно-вузлового методу дозволяi за рахунок ущiльнення i паралельностi виконання операцiй значно скоротити тривалiсть ремонтно-складальних робiт.

Потоковий метод ремонту виконуiться на спецiалiзованих робочих мiсцях визначеною технологiчною послiдовнiстю i ритмом. Вузли, агрегати i вагони ремонтуються i складаються на потокових лiнiях. Робочi мiсця розташованi вздовж цих лiнiй. Складання виконують iз готових, обкатаних i випробуваних агрегатiв i вузлiв. Потоковий метод характеризуiться безперервнiстю технологiчного процесу, що забезпечуi ритмiчнiсть виробництва i досягаiться: розподiлом технологiчного процесу ремонту обтАЩiкту на рiвнi або кратнi за трудомiсткiстю i тривалiстю операцii; закрiпленням операцiй за окремими робочими мiсцями i працiвниками потокових лiнiй; передачею обтАЩiктiв, що ремонтуються, з одного робочого мiсця на iнше з мiнiмальними перервами; використанням спецiальних транспортних засобiв конвеiрного типу.

Потоково-конвеiрний метод i удосконаленим рiзновидом потокового методу, вiд якого вiн рiзниться скороченим часом перебування виробу, що ремонтуiться на кожнiй позицii, бiльш високим ритмом пересування позицiями. Цей метод органiзацii ремонтного процесу вимагаi чiткоi взаiмодii всiх виробничих пiдроздiлiв вагонного депо, якi постачають поточно-конвеiрну лiнiю справними деталями та вузлами.

2.2 Обгрунтування впровадження потоковоi лiнii

Необхiдною умовою доцiльностi впровадження потокового виробництва i наявнiсть вiдповiдного обсягу робiт для завантаження потоковоi лiнii.

Мiнiмальна кiлькiсть виробiв, при якiй доцiльно впроваджувати потокову лiнiю , ваг.,

, (2.1)

де F_д тАУ дiйсний фонд робочого часу потоковоi лiнii, год.;

Т_пр тАУ норма простою вагона у ремонтi, год.

Дiйсний фонд робочого часу потоковоi лiнii , год,

,(2.2)

де тАУ номiнальний фонд робочого часу потоковоi лiнii за розрахунковий перiод, з урахуванням змiнностi, год.,

- коефiцiiнт використання потоковоi лiнii, = 0,75.

,(2.3)

n_р.д. тАУ кiлькiсть робочих днiв за рiк, дн.;

n_зм тАУ кiлькiсть змiн за день, n_зм=3;

t_зм тАУ тривалiсть змiни, t_зм =8 год.

,(2.4)

Д_. тАУ загальна кiлькiсть днiв за розрахунковий перiод, Д = 365 днiв;

n_вих тАУ кiлькiсть офiцiйних вихiдних, n_вих= 124 днi;

n_св тАУ кiлькiсть офiцiйних святкових днiв, n_св= 11 днiв

днiв.

год.

год.

ваг.

Оскiльки виконуiться умова < , 920< 6250 ваг., впроваджуiмо потокове виробництво.

3. Теоретичнi основи проектування та розрахунковi параметри потокових лiнiй по ремонту вагонiв

3.1 Загальна характеристика потокового методу ремонту вагонiв

Потоковим методом називаiться такий метод, при якому виробничий процес обробки деталей або збирання виробу роздiляiться на рiвнi по тривалостi операцii, що виконуються на спецiалiзованих робочих мiсцях (позицiях).

Позицii розташовуються в послiдовностi технологiчного процесу, при цьому з кожноi попередньоi позицii на послiдуючу без затримок i, як правило, за допомогою спецiальних транспортних засобiв.

Поступальний та планомiрний рух вагонiв при поточному методi забезпечуiться додержанням рiвностi або пропорцiйностi робочих мiсць та вiдповiдностi цiii продуктивностi встановленому ритму, що забезпечуi рiвномiрний (ритмiчний) випуск вагонiв з ремонту через однаковi промiжки часу.

Серед найважливiших органiзацiйних особливостей поточного методу слiд перш за все вiдмiтити його спецiалiзацiю, скорочення номенклатури i збiльшення випуску вагонiв з ремонту.

Цей метод характеризуiться наступними ознаками:

- розподiлом технологiчного процесу ремонтую чого обтАЩiкту на рiвнi або кратнi за трудомiсткiстю i тривалiстю операцii;

- закрiпленням операцiй за окремими робочими мiсцями i працiвниками потокових лiнiй;

- передачею обтАЩiктiв, що ремонтуються, з одного робочого мiсця на iнше з мiнiмальними перервами;

- використанням спецiальних транспортних засобiв конвеiрного типу.

Потокове виробництво втiлюi в собi наступнi основнi принципи:

- диференцiацii;

- спецiалiзацii;

- прямоточностi;

- паралельностi;

- пропорцiйностi;

- ритмiчностi.

3.2 Класифiкацiя потокових лiнiй

Основною ланкою потокового виробництва i потокова лiнiя, що являi собою сукупнiсть спецiалiзованих робочих мiсць, якi розташованi по ходу технологiчного процесу i виконують певну його частину.

Класифiкацiя поточних лiнiй заснована на характерних ознаках, що мають iстотний вплив на iх продуктивнiсть i органiзацiйно-технiчну особливiсть, а також вiдображаючих не тiльки загальну сутнiсть явищ, але i характернi особливостi вагоноремонтного виробництва. (рисунок 3.1).

Рисунок 3.1 тАУ Схема класифiкацii потокових лiнiй

3.3 Розрахунок основних параметрiв потоковоi лiнii

Параметрами потоковоi лiнii називаються показники, що характеризують органiзацiйно-технiчний режим роботи лiнii в часi i просторi.

Вихiдним параметром при проектуваннi потоковоi лiнii у вагоноремонтному цеху i такт потоковоi лiнii (r_пл) тАУ iнтервал часу, через який перiодично здiйснюiться постановка вагона, що ремонтуiться на технологiчну позицiю.

Теоретичний такт потоковоi лiнii , год,

,(3.1)

де N_в тАУ запланована програма ремонту вагонiв, ваг;

к_в тАУ кiлькiсть вагонiв на однiй технологiчнiй позицii, к_в=2 ваг.

год/ваг.

Технологiчний такт , год,

, (3.2)

де t_р- тривалiсть робочого ходу конвеiра, год.

Крок конвеiра , м,

,(3.3)

де тАУ довжина вагону, що знаходиться на потоковiй лiнii, =14,62 м;

тАУ середня вiдстань мiж технологiчними позицiями, = 3 м;

м.

Тривалiсть робочого ходу конвеiра , год,

,(3.4)

де V_к - швидкiсть руху вагона, V_к =2 м/хв.

хв.=0,15 год.

год/ваг.

Темп потоковоi лiнii , ваг/год,

(3.5)

Щiльнiсть робiт ,роб.,

,(3.6)

де - трудомiсткiсть робiт, =5 чол.-год;

- кiлькiсть технологiчних позицiй потоковоi лiнii, = 2 позицii

роб.

Необхiдна кiлькiсть потокових лiнiй , п.л.,

. (3.7)

п.л.

Приймаiмо кiлькiсть потокових лiнiй .

Фактична програма ремонту вагонiв з урахуванням отриманих параметрiв потоку, , ваг.,

(3.8)

ваг.

Фронтом роботи цеху або дiльницi називають певний простiр, на якому мiстяться об¢iкти ремонту, обладнання, запас вузлiв та деталей i т.i.

У вагоноремонтному виробництвi фронт роботи вимiрюiться в одиницях вагонiв (вузлiв), що ремонтуються одночасно. Слiд розрiзняти загальний фронт роботи пiдприiмства (цеху, дiльницi або вiддiлення) i фронт роботи потоковоi лiнii.

Фронт роботи потоковоi лiнii ,

. (3.9)

Фронт роботи цеху ,

. (3.10)

Маючи на увазi, що впровадження потокового методу навiть на вже iснуючому пiдприiмствi потребуi проведення реконструкцii виробництва виникаi необхiднiсть розрахунку просторових параметрiв цехiв та дiльниць.

Довжина потоковоi лiнii , м,

(3.11)

де тАУ довжина ремонтноi позицii, м.

Довжина ремонтноi позицii , м,

.(3.12)

м.

м.

Довжина цеху (дiльницi), де встановлюiться потокова лiнiя, , м,

, (3.13)

де тАУ вiдстань вiд торцевоi стiнки до осi зчеплення крайнього вагона, = 3 м;

тАУ довжина дiльниць для розмiщення вiзкiв, що викочуються (пiдкочуються),

= 6 м;

q_в тАУ кiлькiсть позицiй, де вiдбуваiться викочування (пiдкочування) вiзкiв, q_в = 0.

м.

Приймаiмо =78 м.

Ширину цеху (дiльницi) визначають за формулою:

,(3.14)

де тАУ вiдстань мiж осями двох сумiжних колiй, =7м,

тАУ вiдстань вiд осi колii до крайньоi поздовжньоi стiнки, =5м.

м.

Приймаiмо =12 м.

Основна площа цеху , м²,

.(3.15)

м².

Допомiжна площа цеху , м²,

, (3.16)

де тАУ коефiцiiнт, який враховуi норму допомiжноi площi,= 0,1.

м².

Загальна площа цеху , м²,

. (3.17)

м².

Питома вага загальноi площi цеху на один вiдремонтований вагон , м²/ваг,

. (3.18)

м²/ваг.

3.4 Синхронiзацiя технологiчного процесу ремонту платформи на потоковiй лiнii

Незмiнною умовою надiйностi роботи потоковоi лiнii i стабiльнiсть ii ритму, що досягаiться суворим узгодженням продуктивностi обладнання i працi на окремих робочих мiсцях i на всiх позицiях потоковоi лiнii, у результатi чого на кожнiй позицii забезпечуiться рiвнiсть або кратнiсть тривалостi операцii i такту (синхронiзацiя).

Вiдхилення часу виконання операцii на позицii потоковоi лiнii вiд такту повинно бути найменшим i не виходити за межi %.

Мiра погодження (синхронностi) часу виконання операцii на позицii з тактом потоковоi лiнii характеризуiться коефiцiiнтом синхронiзацii, що визначаi вiдношення часу операцiй, яке приходиться на одного робочого, до такту потоковоi лiнii.

Коефiцiiнт синхронiзацii визначаiться за формулою:

. (3.19)

Узгодження операцiй по часу вважаiться правильним, якщо = 1.

Якщо >1, то позицiя перевантажена, якщо 1, то позицiя недовантажена.

Синхронiзацiя може бути досягнута декiлькома способами:

а) простим дробленням або округленням операцii;

б) механiзацiiю трудомiстких робiт;

в) органiзацiiю на потоковiй лiнii додаткових робочих мiсць;

г) змiною технологiчного процесу.

Розраховуiмо коефiцiiнт синхронiзацii для першоi позицii:

;

Розраховуiмо коефiцiiнт синхронiзацii для другоi позицii:

;

Згiдно результату розрахунку питомоi ваги загальноi площi цеху на один вiдремонтований вагон який отримали у цьому роздiлi та розрахункiв робимо висновок, що площа цеху використовуiться доцiльно. А розрахувавши коефiцiiнт синхронiзацii бачимо, що всi операцii на поточних лiнiях узгодженi по часу.

4. Промислово-виробничий персонал та його розрахунок

Робiтникiв вагоноремонтних пiдприiмств можна подiлити на промислово-виробничий персонал, зайнятий безпосередньо виробничою дiяльнiстю i обслуговуванням виробництва, i персонал непромислових пiдроздiлiв, зайнятий у житловому i коммунальному господарствах пiдприiмства, у сферi культурно-побутового та медично-санiтарного обслуговування, у дитячих яслах i садках, у школах та iнших навчальних закладах, у пiдсобних господарствах.

В залежностi вiд характеру виконуiмих функцiй видiляються наступнi категорii промислово виробничого персоналу: робочi, iнженерно-технiчнi працiвники (РЖТП), розрахунково-конторський персонал (РКП), молодший обслуговуючий персонал (МОП).

В залежностi вiд виконання основних чи допомiжних виробничих процесiв робочi подiляються на основнi та допомiжнi. Як основнi так i допомiжнi робочi групуються за професiями i спецiальностями, а також за квалiфiкацiйними розрядами.

РЖТП здiйснюють функцii загального управлiння i технiчного керування. Ця група складаiться з керiвникiв (начальник пiдприiмства, начальники цехiв, дiльниць, вiддiлiв, бюро), фахiвцiв (iнженерiв та технiкiв рiзноманiтних професiй i фахiв).

До

Вместе с этим смотрят:

Автоматизированная система оперативного управления перевозками

Автоматика и автоматизация на железнодорожном транспорте

Автомобильные дизельные топлива

Автомобильные эксплуатационные материалы

Автомобильный кран