Характеристика й особливостi розвитку Чернiвецькоi областi

РЖндивiдуальне навчально-дослiдне завдання

за курсом: тАЬРегiональна економiкатАЭ

на тему: тАЭХарактеристика й особливостi розвитку Чернiвецькоi областiтАЭ

ЗМРЖСТ

Вступ

1. Дослiдження економiко-географiчного положення та природно-ресурсного потенцiалу Чернiвецькоi областi

1.1. Адмiнiстративний склад областi

1.2. Особливостi географiчного положення областi та його вплив на економiчний потенцiал

1.3. Коротка економiчна оцiнка природних умов та корисних копалин

2. Аналiз демографiчноi ситуацii Чернiвецькоi областi

2.1.Аналiз тенденцii динамiки чисельностi населення областi

2.2. Характеристика трудових ресурсiв областi

3. Дослiдження мiсця Чернiвецькоi областi у господарському комплексi Украiни

3.1. Характеристика основних напрямкiв розвитку промисловостi областi

3.2. Визначення рiвня розвитку сiльськогосподарського виробництва

3.3. Визначення ролi i мiсця областi на економiчнiй картi краiни

3.4. Проблеми та основнi тенденцii подальшого розвитку економiки областi

4. Дослiдження екологiчноi ситуацii в Чернiвецькiй областi

4.1. Загальна характеристика екологiчноi ситуацii в областi

4.2. Напрямки полiпшення екологiчноi ситуацii в областi

Висновки

Список використаноi лiтератури

Вступ

У перiод розвитку ринковоi економiки в Украiнi надзвичайно зростаi роль ефективного розмiщення продуктивних сил, модернiзацii структури господарства, реальноi оцiнки й перерозподiлу сировинного, виробничого та трудового потенцiалу, зовнiшньоекономiчних звтАЩязкiв краiни. Виходячи з цього, дуже важливим i вивчення теорiiВа та практики розмiщення продуктивних сил i регiональноi економiки, завдань ефективного використання природних, науково-виробничих та людських ресурсiв регiонiв i краiни, територiальноi i галузевоi структури народногосподарського комплексу, наукових засад державноi регiональноi полiтики.

На всiх етапах розвитку суспiльства виробництво матерiальних благ i процесом взаiмодii людей i природи. В умовах науково-технiчного прогресу очевидним i посилення взаiмодii i взаiмозалежностi матерiального виробництва i природи. Подальший розвиток продуктивних сил неминуче пов'язаний з включенням у господарський обiг дедалi бiльшоi кiлькостi природних ресурсiв i збiльшення навантаження на навколишнi середовище. Використання природних багатств повнiстю залежить вiд рiвня розвитку продуктивних сил i, навпаки, наявнiсть вiдповiдних природних умов i ресурсiв iстотно впливаi на розвиток продуктивних сил, прискорюючи або сповiльнюючи динамiку iх.Украiна належить до краiн з високим рiвнем негативних екологiчних наслiдкiв виробничоi дiяльностi, у зв'язку з чим проблема охорони навколишнього середовища i рацiонального використання природних ресурсiв набуваi першорядного значення.

Актуальнiсть теми обумовлена тим, що знання економiчних, iсторичних, природних i нацiональних особливостей розвитку господарства рiзних регiонiв краiни i вкрай необхiдними для кожного квалiфiкованого економiста.

Предметом мого iндивiдуального навчально-дослiдного завдання i загальна характеристика, особливостi розвитку та органiзацiя продуктивних сил Чернiвецькоi областi. Об'iктаВнми вивчення i елементи просторовоi органiзацii продуктивних сил, як природно-ресурсний, людський i трудоВнвий потенцiали, галузевi та мiжгалузевi комплекси, соцiальна iнфраструктура, територiальнi системи господарювання, екологiчна та демографiчна ситуацii.

Мета тАУ вивчення характеристики та особливостей розвитку Чернiвецькоi областi та формування аналiтичних висновкiв щодо подальшого ii розвитку.

Завдання тАУ аналiз економiчноi результативностi територiальноi органiзацii виВнробництва i визначення головних напрямкiв розвитку економiки для обгрунтування ефективноi державноi регiональноi поВнлiтики, визначення наскiльки вигiдне економiко-географiчне положення Чернiвецькоi областi, сприятливi природно-ресурснийВа та трудовий потенцiали, екологiчна та демографiчна ситуацii для подальшого розвитку економiки областi.

1. Дослiдження економiко-географiчного положення та природно-ресурсного потенцiалу Чернiвецькоi областi

1.1. Адмiнiстративний склад областi

Чернiвецька область, що вiдома пiд етнографiчною назвою "Буковина", розташована на пiвденному заходi Украiни. Площа, займана Чернiвецькою областю, складаi 8,1 тис. кв. км.

ВаОбласть займаi вигiдне транспортно-географiчне положення. Регiон граничить з Вiнницькою, РЖвано-Франкiвською, Тернопiльською та Хмельницькою областями. На пiвднi Чернiвецькоi областi проходить державний кордон з Молдовою i Румунiiю. Адмiнiстративно-територiальний устрiй областi: 11 адмiнiстративних районiв: Кiцманський, Заставнiвський, Хотинський, Новоселицький, Кельменецький, Сокирянський, Глибоцький, Сторожицький, Путивльський, Вижницький, а також мiсто Чернiвцi, 10 мiст, 9 селищ мiського типа, 398 сiльських населених пунктiв. Особливiстю областi i вiдсутнiсть мiст обласного пiдпорядкування, окрiм центру областi. Адмiнiстративний центр - мiсто Чернiвцi.

1.2. Особливостi географiчного положення областi та його вплив на економiчний потенцiал

Чернiвецька область тАУ це благодатний район багатопрофiльного лiтнього i зимового гiрничо-спортивного туризму, масового пiзнавально-оздоровчого вiдпочинку, а також бальнеологiчного лiкування.

За своiм географiчним розташуванням, багатими рекреацiйними ресурсами, економiчним потенцiалом Чернiвецька область i привабливим регiоном для розвитку мiжрегiональноi та мiжнародноi спiвпрацi. В 2005 роцi в туристичну галузь областi iнвестовано 45 мiльйонiв гривень, створено понад 800 робочих мiсць. Триваi спорудження чотирьох туристичних комплексiв в ПриднiстровтАЩi - у селi Днiстрiвка Кельменецького району вже вiдкрито перший в областi яхт-клуб, у сiчнi 2006 запрацював комплекс ВлЗелена ДiброваВ» в селi Валя Кузьмiн Глибоцького району. Вiдкрито новий туристичний комплекс у селi Мигове Вижницького району. Оздоровчi та туристично-розважальнi комплекси на Буковинi функцiонують у мiкрорайонi Цецино в Чернiвцях, в селi Горбове Герцаiвського району, на перевалi Нiмчич Вижницького району та селi Глибочок Сторожинецького району. Туристiв також приймають понад 60 обтАЩiктiв сiльського туризму.

У зовнiшнiх економiчних звтАЩязках переважають експортно-iмпортнi операцii субтАЩiктiв пiдприiмництва областi з краiнами далекого зарубiжжя. Основними торговими партнерами з цiii групи краiн залишаються Нiмеччина, РЖталiя, Болгарiя, Польща. Активiзувався товарообiг також з Австрiiю, Бельгiiю, Грецiiю, РЖспанiiю, Португалiiю, Румунiiю, Сан-Марiно, Словенiiю, Угорщиною, Францiiю, Швецiiю, Югославiiю, РЖзраiлем, Китаiм, Республiкою Корея, Туреччиною, Канадою та США. Зовнiшня торгiвля здiйснюiться з такими партнерами, як Республiка Бiлорусь, Росiйська Федерацiя, Казахстан, Республiка Молдова, Таджикистан, Туркменiстан.

У загальнiй структурi експорту товарiв переважають: текстиль та текстильнi вироби, деревина та вироби з неi, машини та устаткування, продукти рослинного походження, недорогоцiннi метали та вироби з них, мтАЩясо i субпродукти харчовi. У структурi iмпорту товарiв переважають: текстиль та текстильнi вироби, машини та устаткування, мiнеральнi продукти, полiмернi матерiали, пластмаси, недорогоцiннi метали та вироби з них.

1.3. Коротка економiчна оцiнка природних умов та корисних копалин

.Область багата на природнi ресурси. На територii Буковини виявлено 4 нафтогазоноснi родовища (Лопушнянське, Чорногузьке, Красноiльське, Шереметiвське). В останнi роки вiдкрито бiльше десяти нафтогазоперспективних площ у Вижницькому, Сторожинецькому i Путильському районах.

У надрах знаходяться досить багато цiнних будiвельних матерiалiв. У Надднiстрянщинi в басейнi р. Прут знаходяться значнi поклади гiпсу й ангiдриду. Пiвнiчнi i схiднi райони областi багатi на мергелi i вапняки. У смт. Красноiльськ знаходиться перспективне родовище мармуру.

На територii областi також i поклади кварцитiв, сланцiв, кухонноi солi; джерела мiнеральноi води типу тАЬРЖжевськатАЬ, тАЬМацестатАЭ, тАЬБоржомiтАЭ i тАЬНафтусятАЭ.

На територii областi налiчуiться понад 70 рiчок, що належать до басейнiв Дунаю та Днiстра. Основу рiчковоi системи краю складають Днiстер, Прут, Сiрет, Черемош.

У Чернiвецькiй областi нараховуiться 243 територii та обтАЩiкти природно-заповiдного фонду, у тому числi 7 заказникiв, 8 памтАЩяток природи, ботанiчний i дендрологiчний парк ЧНУ, Вижницький нацiональний природний парк i Сторожинецький дендропарк, що мають загальнодержавне значення i увiйшли в транснацiональну екологiчну мережу Карпат (проект TACIS), а також 136 памтАЩяток природи, 40 паркiв, що i памтАЩятками садово-паркового мистецтва, i 39 заповiдних урочищ мiсцевого значення. До складу заказникiв державного значення входять ландшафтнi заказники в Лужках, Стебнику, Цецино, орнiтологiчний заказник Дарницький, лiсовi заказники Лункiвський i Петрiвецький. До памтАЩятникiв природи державного значення належать урочище Бiлка, печери Буковинка, Попелюшка, Баламутiвська, Шилiвський лiс, Тисовий яр.

2. Аналiз демографiчноi ситуацii Чернiвецькоi областi

2.1.Аналiз тенденцii динамiки чисельностi населення областi

Чисельнiсть наявного населенняобластi упродовж сiчнятАУлипня п.р. зменшилась на 1,3 тис. осiб i на 1 серпня 2007р., за оцiнкою, становила 904,9 тис. осiб. Загальне скорочення населення вiдбулося виключно за рахунок природного скорочення тАУ 1452 особи, у той час як мiграцiйний прирiст становив 115 осiб.

За сiченьтАУлипень п.р. зареiстровано 3521 шлюб та 1954 розлучення, кiлькiсть шлюбiв у порiвняннi з вiдповiдним перiодом 2006р. зменшилася на 0,6%, кiлькiсть розлучень збiльшилася на 7,7%.

Вiковий склад населення Чернiвецькоi областi, зафiксований Всеукраiнським переписом населення, характеризувався такими даними: зменшення частки дiтей в загальнiй чисельностi населення одночасно з iстотним збiльшенням частки осiб старше за працездатний вiк, значно ускладнюi сучасну демографiчну ситуацiю в областi i зумовлюi старiння населення.

Особливiстю нацiонального складу i його багатонацiональна, так як розташований на перехрестi магiстральних шляхiв Центральноi, Пiвденноi та Схiдноi РДвропи, цей клаптик украiнськоi землi, в силу свого геополiтичного становища тривалий час перебував у складi iнших держав. ВаЗа даними Всеукраiнського перепису населення, на територii областi проживали представники близько 80 нацiональностей i народностей. У нацiональному складi населення областi переважна бiльшiсть украiнцiв, чисельнiсть яких складала 75% вiд загальноi чисельностi населення, румуни - 12,5%, молдавани - 7,3%, росiяни - 4,1%, поляки - 0,4%, бiлоруси - 0,2%, iвреi - 0,2%, iншi нацiональностi - 0,4%.

2.2. Характеристика трудових ресурсiв областi

На початок вересня п.р. на облiку в державнiй службi зайнятостi загалом перебувало 14,7 тис. незайнятих трудовою дiяльнiстю громадян, що на 21,9% менше, нiж на 1 вересня 2006р., бiльшiсть з них (98%) мали офiцiйний статус безробiтних. Серед безробiтних жiнки складали 54,6%, молодь у вiцi до 35 рокiв тАУ 33,9%. Рiвень зареiстрованого безробiття, розрахований по вiдношенню до населенняВа працездатного вiку на 1 вересня п.р. становив 2,7% (на 1 вересня 2006р. тАУ 3,5%).

Доходи населення

Розмiр середньомiсячноi номiнальноi (нарахованоi) заробiтноi плати в середньому на одного штатного працiвника економiки областi за сiченьтАУлипень п.р. становив 970 грн., що на 26,4% бiльше, нiж у вiдповiдному перiодi 2006р.

Найвищий рiвень заробiтноi плати спостерiгався у працiвникiв фiнансовоi сфери, державного управлiння, з виробництва та розподiлення електроенергii, газу та води, хiмiчного виробництва i перевищував середнiй показник по економiцi у 2тАУ1,4 раза.

Значно нижчою залишалася заробiтна плата працiвникiв сiльського господарства, мисливства та повтАЩязаних з ними послуг, сфери дiяльностi готелiв та ресторанiв, а серед промислових видiв дiяльностi пiдприiмств з виробництва гумових та пластмасових виробiв, де ii рiвень не досягав 60% вiд середнього рiвня по економiцi.

3. Дослiдження мiсця Чернiвецькоi областi у господарському комплексi Украiни

3.1. Характеристика основних напрямкiв розвитку промисловостi областi

За сiченьтАУсерпень п.р. проти сiчнятАУсерпня 2006р. темп росту обсягiв виробництва у промисловостi становив 120,7%.

У добувнiй промисловостi обсяги виробництва збiльшились у 1,7 раза.

Пiдприiмства переробноi промисловостi перевищили рiвень обсягiв виробництва на 22,7%. Збiльшення випуску продукцii спостерiгалось на пiдприiмствах машинобудування на 39,8%, хiмiчноi, нафтохiмiчноi промисловостi, з виробництва харчових продуктiв та напоiв тАУ на 32,5%, металургiйного виробництва та з виробництва готових металевих виробiв тАУ на 28,2%, з оброблення деревини та з виробництва виробiв з деревини, крiм меблiв тАУ на 17,1%, целюлозно-паперового виробництва, видавничоi дiяльностi тАУ на 14,1%, з виробництва iншоi неметалевоi мiнеральноi продукцii тАУ на 0,7%.

Скорочення обсягiв виробництва спостерiгалось у легкiй промисловостi на 14,2% i у виробництвi та розподiленнi електроенергii, газу та води тАУ на 7,1%.

Збiльшилось виробництво продукцii у промисловостi 9 районiв областi.

Найвищi темпи зростання зафiксовано у Заставнiвському (у 3,3 раза), Герцаiвському (на 45,3%), Вижницькому (на 37,3%) та Хотинському (на 27,8%) районах. Скоротився випуск продукцii на пiдприiмствах Сокирянського (на 26,8%) та Глибоцького (на 12,8%) районiв.

У м.Чернiвцях обсяги промислового виробництва зросли на 15,2%, у м.Новоднiстровську тАУ скоротились на 31,7%.

У сiчнiтАУсерпнi п.р. промисловими пiдприiмствами областi було реалiзовано промисловоi продукцii на 1382,9 млн.грн.

Обсяги експорту товарiв за сiченьтАУлипень п.р. становили 83,4 млн.дол.США i збiльшилися в порiвняннi з вiдповiдним перiодом минулого року на 36,6%, iмпорту тАУ 72,7 млн.дол.США, що на 29,9% менше.

Зовнiшньоторговельнi операцii з товарами пiдприiмства областi здiйснювали з партнерами iз 65 краiн свiту, основними з яких були Росiя, РЖталiя, Нiмеччина, Туреччина, Польща.

Основу товарноi структури експорту становили поставки механiчного та електричного обладнання (22% вiд загального обсягу експортованих товарiв), деревини та виробiв з неi (21,9%), недорогоцiннi метали та вироби з них (18,5%), товари групи текстилю та виробiв з текстилю (16,6%), iмпорту тАУ текстиль та вироби з нього (25,4% вiд загального обсягу iмпортованих товарiв), недорогоцiннi метали та вироби з них (15,4%), транспортнi засоби та шляхове обладнання (13,5%).

За зазначений перiод в область надiйшло iноземноi давальницькоi сировини на 10,2 млн.дол.США, з якоi виготовлено продукцii на 14,9 млн.дол.США.

Оборот роздрiбноi торгiвлi(до якого включено роздрiбний товарооборот пiдприiмств роздрiбноi торгiвлi, розрахунковi данi щодо обсягiв продажу товарiв на ринках i фiзичними особами-пiдприiмцями) за сiченьтАУсерпень п.р. становив 2794,3 млн.грн., що на 40% бiльше обсягiв сiчнятАУсерпня 2006р.

Оборот ресторанного господарства(з урахуванням обороту фiзичних осiб-пiдприiмцiв)засiченьтАУсерпень п.р. у порiвняннi з сiчнемтАУсерпнем 2006р. зрiс на 7,4% i становив 105,4 млн.грн.

РЖндекс споживчих цiн(iндекс iнфляцii) за сiченьтАУсерпень п.р. в цiлому по Украiнi становив 106,2% (за сiченьтАУсерпень 2006р. тАУ 103,8%).

По областi iндекс споживчих цiнз початку п.р.становив 106,7% (проти 104,9% за сiченьтАУсерпень 2006р.), у тому числi на продовольчi товари тАУ 110,2%, на послуги тАУ 102,3%, на непродовольчi товари тАУ 101,4%.

РЖндекс цiн виробникiв промисловоi продукцii за сiченьтАУсерпень п.р. становив 108,1% (за сiченьтАУсерпень 2006р. тАУ 107,6%).

3.2. Визначення рiвня розвитку сiльськогосподарського виробництва

Сприятливi агроклiматичнi умови, що виражаються в оптимальному поiднаннi тепла i вологи, сприяють розвитку в Чернiвецькiй областi багатогалузевого сiльського господарства. Провiдними галузями сiльського господарства в Чернiвецькiй областi i виробництво зернових культур, картоплi, цукрового буряка, у меншiй мiрi овочiв i соняшнику, а також м'яса, молока, яiць i шерстi.

Земельний фонд - 809,6 тис. га, з них 472,9 тис.га - сiльськогосподарськi угiддя, в тому числi: 338,2 тис. га - рiллi, 40,0 тис. га - сiножатi, 68,9 тис. га - пасовищ, 25,9 тис.га - багаторiчнi насадження.

Обсяг валовоi продукцii сiльського господарства за сiченьтАУсерпень п.р. становив, за розрахунками, 954,2 млн.грн. (у порiвнянних цiнах 2005р.), що на 6,6% бiльше, нiж за сiченьтАУсерпень минулого року.

Станом на 31 серпня п.р. зернових та зернобобових (без кукурудзи) зiбрано та обмолочено на площi 57,5 тис.га (91,6% до посiяного). Валовий збiр зерна становив 161,6 тис.т, що на 7,6% бiльше проти аналогiчноi дати 2006р., при середнiй урожайностi 28,1 ц/га (на 1 серпня 2006р. тАУ 24,9 ц).

За сiченьтАУсерпень п.р. господарствами всiх категорiй вироблено 32,7 тис.т мтАЩяса у живiй вазi, 230,6 тис.т молока, 228,6 млн.шт. яiць та 121 т вовни. У порiвняннi з вiдповiдним перiодом 2006р. обсяг виробництва мтАЩяса збiльшився на 10,9%, яiць тАУ на 17,7%, вовни тАУ на 4,2%, однак, молока вироблено на 5% менше.

На 1 вересня п.р., за розрахунками, у господарствах всiх категорiй утримувалось 177,2 тис. голiв великоi рогатоi (з них 92 тис. корiв), 219,2 тис. свиней, 58,4 тис. овець i кiз та 3,7 млн. голiв птицi. Порiвняно з 1 вересня 2006р. в областi вiдбулося збiльшення поголiвтАЩя свиней на 23,2%, птицi тАУ на 7,9%, овець i кiз тАУ на 6,8%. Водночас поголiвтАЩя великоi рогатоi худоби поменшало на 0,4%, в тому числi корiв тАУ на 6,2%.

За сiченьтАУсерпень п.р. сiльгосппiдприiмствами реалiзовано власноi продукцii на суму 118 млн.грн., що на чверть бiльше, нiж за сiченьтАУсерпень минулого року.

3.3. Визначення ролi i мiсця областi на економiчнiй картi краiни

Вiдповiдно до галузевоi структури виробництва область належить до iндустрiально-аграрноi категорii. Упродовж останнiх рокiв економiчна дiяльнiсть областi вiдмiчаiться стабiльним зростанням багатьох показникiв. Це вiдбуваiться завдяки активнiй пiдтримцi традицiйних видiв дiяльностi. Провiдне мiсце в економiцi областi займають промисловiсть i сiльське господарство.

Поряд iз традицiйними галузями промисловостi тАФ легкоi, харчовоi, деревообробноi тАФ розвинутi хiмiчна, металообробна галузi, приборо- i машинобудування. Регiон i могутнiм iнтелектуальним i виробничим потенцiалом; даi 100% загальноукраiнського виробництва апаратури для нафтопереробноi промисловостi. У структурi виробництва товарiв народного споживання частка продовольчих товарiв складаi 60%.

Промисловий потенцiал областi представляють бiльше 200 промислових пiдприiмств, окрiм того, функцiонуi 385 малих промислових пiдприiмств, об'iм виробництва яких складаi 0,4% загальнодержавного об'iму.

У машинобудуваннi ведучим i виробництво нафтогазопереробного устаткування. У лiсовiй i деревообробнiй промисловостi - виробництво пиломатерiалiв, фанери, меблiв; у промисловостi будiвельних матерiалiв - виробництво цеглини, толя, керамiки, залiзобетонних конструкцiй; у легкiй промисловостi - виробництво швейних i трикотажних виробiв, бавовняних тканин; у харчовiй промисловостi - виробництво цукру, хлiбобулочних виробiв, спирту, соняшниковоi олii, м'яса, молока, плодоовочевих консервiв.

Важливе значення в економiчному i соцiальному розвитку областi зiграють лiси. ОсновнимиВа породами виступають ялина, бук, ялиця i дуб. Ва

Чернiвецька область - благодатний район багатопрофiльного гiрничо-спортивного туризму, масового оздоровчого вiдпочинку i лiкування.

Мiнералогiчнi ресурси Чернiвецькоi областi включають родовища мiнеральних вод i грязей. Вiдомо понад 60 родовищ мiнеральних вод типу "РЖжевська", "Мацеста", "Боржомi" i "Нафтуся". Здiйснюiться промисловий розлив столових i лiкувальних вод.

Володiючи значною сировинною базою, особливого розвитку набула харчова промисловiсть, де зайнято майже чверть всiх штатних працiвникiв промисловостi та зосереджена птАЩята частина основних фондiв.

Вагомою складовою промислового комплексу областi i легка промисловiсть, яка посiдаi третi мiсце в структурi галузей промисловостi i формуi внутрiшнiй споживчий ринок. Галузь представлена 23 пiдприiмствами. Прiоритетне мiсце в легкiй промисловостi областi мають пiдприiмства з пошиву готового одягу, виробництва взуття та текстильноi промисловостi.

Високими темпами розвиваiться машинобудування, ремонт та монтаж машин i устаткування. Галузь представлена 13 пiдприiмствами, якi переважно спецiалiзуються у виробництвi машин та устаткування, електричного та електронного устаткування, обладнання для нафтогазовоi, нафтохiмiчноi та хiмiчноi промисловостi.

Найбiльшими пiдприiмствами областi i: ТОВ ВлЧернiвецький машинобудiвний заводВ», АТ ВлМальваВ» (виробник панчiшно-шкарпеткових виробiв). Серед iнших пiдприiмств варто видiлити: ПО ВлЧернiвцiлегмашВ» (втАЩязальнi автомати i запаснi частини для них), завод ВлГравiтонВ» (iнтегральнi схеми, товари складноi побутовоi технiки), ОАО ВлКварцВ» (виробництво оптоелектронноi технiки), ОАО ВлЕлектронмашВ» (засоби обчислювальноi технiки), АТ ВлЧернiвецький хiмзаводВ».

3.4. Проблеми та основнi тенденцii подальшого розвитку економiки областi

Проведений аналiз iнвестицiйного процесу та напрямiв iнвестицiй в iнфраструктурну сферу регiону в 2001-2003 рр. даi пiдстави стверджувати, що iснуючi тенденцii розвитку iнфраструктури регiону зумовленi недостатнiстю ii фiнансування. При збiльшеннi абсолютноi величини iнвестицiй постiйно зменшувалась iх питома вага у наземному транспортi тАУ на 0,2% (при збiльшеннi iнвестицiй на 1,2 млн грн), операцiях з нерухомiстю тАУ на 0,4% (при збiльшеннi iнвестицiй на 21,1 млн грн), освiтi тАУ на 0,5% (при збiльшеннi iнвестицiй на 2,6 млн грн), дiяльностi у сферi вiдпочинку i розваг, культури та спорту тАУ на 0,1% (при збiльшеннi iнвестицiй на 1,5 млн грн). Тож, ситуацiя свiдчить про неефективний розподiл коштiв, що, у свою чергу, вiдображаiться на основних характеристиках розвитку iнфраструктури регiону. За вказаний перiод вiдбулося зниження абсолютноi величини iнвестицiй у виробництво та розподiлення електроенергii, газу та води на 11,7 млн грн (зниження питомоi ваги на 14,5%), фiнансову дiяльнiсть тАУ на 4,7 млн грн (на 2,3%), громадську дiяльнiсть тАУ на 1 млн грн (на 0,3%). Вiдзначено також, що в 2002-2003 рр. вiдбулося зменшення iнвестування iнфраструктурних складових, якi i стратегiчними напрямами розвитку областi, визначеними у Концепцii соцiально-економiчного розвитку Чернiвецькоi областi на перiод до 2011 р.: виробництво та розподiлення електроенергii, газу та води; транспорт; освiта; охорона здоровтАЩя; колективнi, громадськi та iншi послуги.

Порiвняння обсягiв iнвестицiй у iнфраструктуру регiону та загалом по Украiнi свiдчить про недостатнiй iх рiвень на Буковинi, що зумовлюi вiдстаВнвання розвитку iнфраструктури регiону та зниження питомоi ваги забезВнпечення нею.

Вiдсутнiсть управлiнських методик, якi дозволили б ефективно спрямовувати процес iнфраструктурного забезпечення регiонального розвитку, спонукаi до пошуку сучасних ефективних методiв управлiння та запозичення управлiнських методик з iнших сфер дiяльностi. Дослiдження реального стану iнфраструктури регiону зумовило надання прiоритетностi застосуванню методики бенчмаркiнгу для визначення напрямiв розвитку iнфраструктури регiону.

Аналiзуючи порядок використання бенчмаркiнгу, встановлено, що всi його етапи можуть бути адаптованi i до вирiшення проблеми iнфраструктурного забезпечення регiонального розвитку.

Основними перевагами застосування бенчмаркiнгу як прiоритетного напряму реалiзацii органiзацiйно-економiчних засад iнфраструктурного забезпечення регiонального розвитку i наступнi положення:

1) ефективнiсть застосування бенчмаркiнгу доведена протягом багатьох рокiв його успiшного використання у рiзних сферах дiяльностi як одного з найпоширенiших методiв управлiння бiзнесом у великих мiжнародних корпорацiях;

2) визначення прiоритетних напрямiв розвитку iнфраструктури регiону вимагаi досить серйозних ресурсiв тАУ коштiв, персоналу, часу тощо для проведення власних дослiджень. Тому використання бенчмаркiнгу може заощадити цi ресурси шляхом знаходження готових рiшень або ж iх тАЮнапiвфабрикатiвтАЭ;

3) ефективнiсть бенчмаркiнгу залежить вiд обТСрунтування вибору обтАЩiктiв, необхiдних для порiвняння i детального аналiзу окремих складових процесу управлiння розвитком iнфраструктури;

4) пiдвищення ефективностi застосування бенчмаркiнгу можливе за умови розширення iнформацiйноi бази внаслiдок використання декiлькох прикладiв для опису однiii проблеми.

Визначаючи ефект, який може забезпечити бенчмаркiнг, варто мати на увазi, що нiколи i нiким не пiддавався сумнiву факт вигiдностi обмiну досвiдом i його вивчення.

Створення передумов iнвестицiйного забезпечення як один iз напрямiв реалiзацii органiзацiйно-економiчних засад iнфраструктурного забезпечення регiонального розвитку передбачаi застосування методiв прогнозування для визначення оптимального обсягу iнвестицiй у iнфраструктуру регiону. Важливим напрямом удосконалення органiзацiйно-економiчних засад iнфраструктурного забезпечення регiонального розвитку i застосування стратегiчних пiдходiв до планування розвитку iнфраструктури регiону. Процес формування та реалiзацii запропонованоi стратегii iнфраструктурного забезпечення регiонального розвитку включаi формування концептуальних засад та цiльових орiiнтирiв; аналiз зовнiшнiх факторiв впливу; оцiнку та вибiр стратегiчноi альтернативи; реалiзацiю та контроль стратегii iнфраструктурного забезпечення регiонального розвитку.

Останнiм часом у владних ешелонах всiх рiвнiв, серед полiтикiв i народних депутатiв, фахiвцiв i громадськостi активно обговорюiться питання запровадження на Буковинi територii прiоритетного розвитку (ТПР).

Запровадження спецiального режиму iнвестицiйноi дiяльностi пропонуiться в межах адмiнкордонiв територiй, економiка яких i найбiльш депресивною, зокрема:
- тАЮБуковинськi Карпати" (Путильський, Вижницький райони)
- тАЮГерца" (Герцаiвський район)
- тАЮПорубне" (Глибоцький район)
- тАЮКельменцi" ( Кельменецький район)
- тАЮМiсто Хотин" (м. Хотин та територii сiльських рад: с. Атаки, с. Анадоли, с. Рукшин)
- тАЮМiсто Новоднiстровськ" (м. Новоднiстровськ та територii сiльських рад: с. Ожеве, с. Ломачинцi).

Мета запровадження закону - створення нових робочих мiсць та покращення iнвестицiйного клiмату в прiоритетних сферах економiки регiону (рекреацiя, транзит, використання природних ресурсiв) з одного боку, з iншого - рiст економiки в районах областi, якi i тАЮдепресивними".

Прiоритетнi види економiчноi дiяльностi стосуються наступних галузей та секторiв економiки:
- транзит;
- рекреацiя;
- сiльське господарство;
- добувна промисловiсть;
- рибне господарство;
- переробка деревини;
- харчова промисловiсть та переробка сiльськогосподарськоi продукцii;
- енергетика;
- виробництво машин та устаткування;
- хiмiчна промисловiсть;
- виробництво будiвельних матерiалiв.

За своiм географiчним розташуванням, багатими рекреацiйними ресурсами, економiчним потенцiалом Чернiвецька область i привабливим регiоном для розвитку мiжрегiональноi та мiжнародноi спiвпрацi.

4. Дослiдження екологiчноi ситуацii в Чернiвецькiй областi

4.1. Загальна характеристика екологiчноi ситуацii в областi

Природоохоронна робота в областi спрямовуiться, насамперед, на забезпечення екологiчноi безпеки для життiдiяльностi населення, яка здiйснюiться з врахуванням конкретноi екологiчноi обстановки, техногенного навантаження на природнi ресурси.

Екологiчна безпека областi

Погiршення загального рiвня технiчного i технологiчного стану обтАЩiктiв народного господарства, концентрацiя iх в обласному центрi позначаються на загальнiй характеристицi екологiчноi ситуацii в областi.
При здiйсненнi контролю за дотриманням природоохоронного законодавства на територii областi особлива увага придiлялась недопущенню надзвичайних ситуацiй техногенного походження, проведено комплекснi перевiрки всiх обтАЩiктiв, що входять до тАЬПерелiку екологiчно небезпечних обтАЩiктiв УкраiнитАЭ.
Проводилось лiмiтування господарськоi дiяльностi пiдприiмств повтАЩязаноi з використанням небезпечних хiмiчних речовин (табл.1.), регулярно здiйснювались перевiрки з питань дотримання екологiчноi безпеки пiд час поводження з ними, видавались приписи щодо усунення виявлених недолiкiв. В агроформуваннях областi знаходиться понад 32 тонни заборонених, невiдомих або непридатних для використання пестицидiв i агрохiмiкатiв, якi зберiгаються у 24 складах. Викликаi занепокоiння стан каналiзацiйно-очисних мереж м.Чернiвцi. Зношенiсть обладнання i несвоiчасна його замiна, вiдсутнiсть резервного джерела енергопостачання приводить вже сьогоднi до виникнення частих аварiйних ситуацiй, що i потенцiйно небезпечним явищем на майбутнi i може привести до непередбачених наслiдкiв.

Таблиця 1. Перелiк екологiчно небезпечних об'iктiв

Ядерна та радiацiйна безпека

Радiацiйний стан територii Чернiвецькоi областi зумовлений наявнiстю пiдприiмств, якi в своiй дiяльностi використовують джерела iонiзуючого випромiнювання, а також впливом на навколишнi природне середовище наслiдкiв аварii на Чорнобильскiй АЕС.
Використання джерел iонiзуючого випромiнювання у промисловостi, медицинi та iнших галузях народного господарства здiйснюiться близько на 90 пiдприiмствах, установах та органiзацiях:

В· машинобудiвноi, харчовоi, електронноi промисловостi;

В· обласному онкологiчному диспансерi, лiкувальних та медичних установах;

В· Чернiвецькому державному унiверситетi;

В· пiдприiмствах, установах та органiзацiях iнших галузей народного господарства.

До цього перелiку не включено вiйськовi та обороннi обтАЩiкти, перевiрки стану радiацiйноi безпеки яких до цього часу не проводились.
На облiку в держуправлiннi екоресурсiв пiдприiмств (обтАЩiктiв), що пiдлягають регулюючому контролю з радiацiйноi безпеки, налiчуiться 17. Дiяльнiсть з нагляду за станом радiацiйноi безпеки проводилась, насамперед, на пiдприiмствах, якi повиннi отримати лiцензiю на право поводження з ДРЖВ.
Не вирiшуються проблеми, повтАЩязанi з видiленням коштiв на забезпечення заходiв по пiдвищенню безпеки проведення робiт з ДРЖВ, а саме на:

В· вжиття належних заходiв щодо вiдповiдних умов зберiгання та використання ДРЖВ;

В· проведення робiт щодо облаштування обмеженого доступу до ДРЖВ;

В· передачу ДРЖВ на утилiзацiю пiдприiмству-виробнику.

Залишаiться низькою якiсть оформлення нормативно-технiчноi документацii. За результатами iнвентаризацii радiоактивних вiдходiв на територii Чернiвецькоi областi налiчуiться 3 пiдприiмства, на зберiганнi яких знаходяться 147 одиниць списаних приладiв, що вмiщують в собi ДРЖВ:

Радiацiйне навантаженння на населення та навколишнi середовищi Чернiвецькоi областi

До зони радiацiйного забруднення, що постраждали внаслiдок аварii на Чорнобильськiй АЕС, вiднесенi 14 населених пунктiв Чернiвецькоi областi: до РЖРЖРЖ зони добровiльного гарантованого вiдселення тАУ с.Киселiв Кiцманського району (з населенням 3000 чоловiк) iз щiльнiстю забруднення по цезiю-137 вiд 5 Кi/км2 ; до РЖV зони посиленого радiацiйного контролю тАУ 6 населених пунктiв Кiцманського району (Ставчани, Малятинцi, Южинець, Бурiвцi, Шишкiвцi, Хлiвище) та 7 населених пунктiв Заставнiвського району (Веренчанка, Кадубiвцi, Йосипiвка, Вимушiв, Бабин, Рудки, Звенячин) iз щiльнiстю забруднення вiд 1,3 Кi/км2 до 4,18 Кi/км2 загальною кiлькiстю населення 18,6 тис.чол.

Згiдно з державною тАЬПрограмою робiт по уточненню радiацiйного стану та проведення комплексного монiторингу на забруднених територiях Украiни тАЭ на протязi року проводились обстеження радiацiйного стану лукiв та пасовищ в мiсцях випасу приватноi худоби /Чернiвецькою обласною проектно-вишукувальною станцiiю хiмiзацii сiльського господарства/ та вiдбiр проб молока та картоплi для визначенння рiвнiв iх забруднення радiонуклiдами /Чернiвецькою обласною санiтарно-епiдемiологiчною станцiiю/.

Обстеження в 2001 роцi лукiв та пасовищ господарств показало, що вмiст цезiютАУ137 та стронцiютАУ90 в грунтах значно не змiнився в порiвняннi з минулими роками. Вмiст радiонуклiдiв в рослинах не перевищуi допустимих рiвнiв. Сiлькогосподарськi роботи на цих угiддях можна проводити без обмежень.

У пробах сiльскогосподарськоi продукцii тАУ молока та картоплi тАУ питома активнiсть по цезiю-137 складають вiд 1,48 Бк/л до 5,45 Бк/л при допустимих рiвнях 60-100 Бк/л, по стронцiю-90 тАУ вiд 0,2 Бк/л до 0,99 Бк/л при допустимих рiвнях 20 Бк/л.

За даними Центральноi геофiзичноi обсерваторii Держкомгiдромету Украiни середньорiчнi концентрацii радiонуклiдiв у приземному шарi повiтря становлять 2,3 Бк /м2 при середньому гамма-фонi 14 мкР/год. В вiдiбраних пробах води з рiчок Днiстер, Прут, Сiрет вмiст радiонуклiдiв цезiю 137+134 за останнi роки iстотно не змiнився. Навiть у перiод паводкiв у минулому роцi не вiдмiчалось збiльшення концентрацii радiонуклiдiв на один порядок. Узагальнюючи стан радiацiйноi безпеки в Чернiвецькiй областi, можна зробити наступнi висновки:

ü на протязi 2002 року загальний радiацiйний стан областi не погiршився, про що свiдчать висновки обстежень вiдповiдно до програми регiонального радiомонiторингу;

ü рiвень радiацiйноi безпеки при поводженнi з джерелами iонiзуючого випромiнювання може бути оцiнений як задовiльний. Досягнуто певне зменшення числа порушень при роботi з ДРЖВ, випадкiв повтАЩязаних з втратою або крадiжкою джерел iонiзуючого випромiнювання за звiтний перiод не сталося.

Екологiчна безпека оборонноi дiяльностi

В екологiчному станi оборонних обтАЩiктiв, дислокованих на територii областi, особливих змiн в 2002 роцi не вiдбулося. Морально i фiзично зношене обладнання, вiдсутнiсть коштiв на здiйснення природоохоронних заходiв i визначають екологiчний стан цих обтАЩiктiв. Випадкiв радiацiйноi небезпеки та порушень правил поводження з небезпечними речовинами на вiйськових обтАЩiктах в 2002 р. не виявлено. Основними порушеннями, якi тут мають мiсце i порушення, так званого, за

Вместе с этим смотрят:

"Нивхи"

32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)

4 capitals of Great Britain

About Canada

Description of Canada