Характеристика факторiв розмiщення галузей матерiального виробництва

Нацiональний унiверситет тАЬОстрозька академiятАЭ

Кафедра економiчноi теорii

Курсова робота на тему:

Характеристика факторiв розмiщення галузей матерiального виробництва

Виконала: студентка групи Е-12

Лiвiнчук РЖ.П.

Науковий керiвник: викл. Костiв О. М.

Острог, 2007

ЗМРЖСТ

ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1 ТЕОРЕТИЧНРЖ АСПЕКТИ МАТЕРРЖАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

ТА ЙОГО РОЗМРЖЩЕННЯ

1.1 Сутнiсть матерiального виробництва та його роль у нацiональному господарствi Украiни

1.2 Структура матерiального виробництва та його галузей

1.3 Характеристика факторiв розмiщення галузей матерiального виробництва

РОЗДРЖЛ 2 АНАЛРЖЗ ОБСЯГРЖВ ВИПУСКУ ПРОДУКЦРЖРЗ ГАЛУЗЕЙ МАТЕРРЖАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА ЗА 2004-2006 РОКИ

2.1 Оцiнка розвитку промисловостi за 2004-2006 роки

2.2 Аналiз розвитку сiльського господарства, будiвництва та транспорту за 2004тАУ2006 роки

2.3 Оцiнка розвитку галузей матерiального виробництва за 2004-2006 роки

РОЗДРЖЛ 3 ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ МАТЕРРЖАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

3.1 Перспективи розвитку галузей промисловостi

3.2 Основнi шляхи розвитку сiльського господарства

3.3 Шляхи покращення економiчного становища галузей будiвництва та транспорту

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Для того, щоб будь-яке пiдприiмство ефективно працювало, необхiдно визначити його оптимальне розмiщення на певнiй територii, яке дозволить як рентабельно продовжувати його роботу, так i сприятиме економiчному розвитку пiдприiмства в цiлому.

Матерiальне виробництво тАУ складова частина народного господарства, яка посiдаi досить значну його частину. Отже, вiд ефективностi виробництва галузей матерiального виробництва залежить соцiально-економiчне становище краiни в цiлому. Тому для краiни i вкрай важливим забезпечити повноцiнне функцiонування галузей матерiального виробництва, правильне iх розташування, визначивши усi фактори розмiщення, якi впливають на iх функцiонування.

Щороку в Украiнi створюються новi пiдприiмства матерiального виробництва, якi вимагають точноi методологii визначення iх правильного розташування щодо ресурсiв, споживачiв та iнших пiдприiмств. Тому для Украiни i актуальним вивчення характеристики факторiв розмiщення галузей матерiального виробництва, оскiльки вiд iх правильного розмiщення залежить рiвень економiчного розвитку краiни в цiлому.

Метою i проведення характеристики факторiв розмiщення галузей матерiального виробництва.

ОбтАЩiктом дослiдження нашоi курсовоi роботи i галузi матерiального виробництва, а предметом дослiдження тАУ територiальне розмiщення галузей матерiального виробництва.

Для досягнення заданоi мети дослiдження потрiбно визначити ряд завдань:

- вивчити сутнiсть матерiального виробництва та його значення у народному господарствi Украiни;

- розглянути структуру матерiального виробництва та фактори розмiщення;

- вивчити сучасне економiчне становище галузей матерiального виробництва на основi результатiв iх функцiонування;

- розглянути шляхи розвитку галузей матерiального виробництва.

При дослiдженнi використовувалися такi методи:

- аналiтичний;

- статистичний;

- графiчний.

РОЗДРЖЛ 1. ТЕОРЕТИЧНРЖ АСПЕКТИ МАТЕРРЖАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА ТА ЙОГО РОЗМРЖЩЕННЯ

1.1 Сутнiсть матерiального виробництва та його роль у нацiональному господарствi Украiни

Украiна тАУ iндустрiально-аграрна держава, народне господарство якоi складаiться з галузей матерiального i нематерiального виробництв.

Матерiальне виробництво охоплюi тi пiдприiмства й галузi, що виробляють матерiальнi блага (промисловiсть, сiльське господарство, будiвництво), а також тi, що виробляють матерiальнi послуги (транспорт, торгiвля, громадське харчування, матерiально-технiчне постачання та збут) [8, с. 31].

Саме матерiальне виробництво виробляi засоби виробництва (сировина, паливо, енергiя, машини, будiвельнi матерiали, споруджуються пiдприiмства, прокладаються шляхи сполучення) та предмети споживання (продовольство, одяг, взуття, меблi, легковi автомобiлi, побутова радiоапаратура, електроприлади i т.д.) [20].

Найбiльшим у структурi виробничоi сфери Украiни за усiма показниками i промислове виробництво. Його продукцiя споживаiться в усiх галузях народного господарства, йде у фонди нагромадження (у капiталовкладення), на експорт [5, с. 278].

Паливна промисловiсть i електроенергетика тАУ найважливiшi базовi галузi, оскiльки вони забезпечують розвиток i функцiонування сфери виробництва, сфери послуг i побуту людей. Не менш важливим мiжгалузевим комплексом у структурi промисловостi i металургiйний комплекс, продукцiя якого i основою iндустрiалiзацii нацiональноi економiчноi системи. На базi конструкцiйних матерiалiв металургiйного комплексу розвиваються машинобудування, капiтальне будiвництво, транспорт та iншi галузi базових i соцiальних виробництв фондомiсткоi важкоi промисловостi, якi потребують великих обсягiв робiт[5, с. 282].

Сучасне хiмiчне виробництво дуже важливе для нацiональноi економiки, бо виготовляi продукцiю для всiх основних галузей промисловостi, транспорту, сiльського господарства, оборони, побутового призначення. Хiмiчний комплекс Украiни i однiiю з найважливiших ланок ii продуктивних сил. Його пiдприiмництва виготовляють продукцiю, яка iстотно замiняi шкiру, метали, дерево, скло тощо [10, с. 356].

Машинобудування тАУ провiдна галузь промисловостi Украiни. Машинобудування в нашiй краiнi i органiчною складовою частиною майже кожного значного промислового комплексу. Виняткове значення цiii галузi полягаi насамперед у тому, що вона даi знаряддя працi для матерiального i духовного виробництва, радикально примножуючи його продуктивну силу та iнтелектуальнi можливостi людини [5, С. 284-285].

Другою великою нацiонально-господарською галуззю Украiни i сiльське господарство. Сiльськогосподарське виробництво тАУ основа соцiально-економiчного та полiтичного життя Украiни. Бiльше половини вартостi виробленоi продукцii сiльське господарство реалiзовуi у виглядi сировини, майже четверта частина йде безпосередньо у фонд споживання, тобто використовуiться як продовольство. Виробництво продовольства тАУ основа iснування будь-якого суспiльства [20].

Жодна виробнича сфера без наслiдкiв виробничоi дiяльностi аграрного матерiального виробництва обiйтися не в змозi, бо воно для цього матерiального механiзму i органiчно тiiю чи iншою мiрою не тiльки потрiбним, а й неминуче необхiдним [20].

Будiвництво створюi новий, а також вiдбудовуi дiючий основний капiтал. Вiд нього залежить розвиток житловоi сфери, нових мiст i сiл, окремих мiкрорайонiв, промислових i сiльськогосподарських пiдприiмств, транспортних обтАЩiктiв, лiкарень, шкiл, торговельних центрiв тощо. Будiвельний комплекс пiдтримуi в належному станi обороноздатнiсть краiни, створюi передумови для зростання виробництва в усiх сферах господарства. Вiн впливаi на темпи, масштаби i розмiщення виробництва як один з найбiльш капiталомiстких i диференцiйованих виробничих систем. Тому пiд час визначення розмiщення капiтального будiвництва враховують наявнiсть будiвельноi органiзацii в регiонi. Водночас слабкiсть будiвельноi бази стримуi промислове виробництво, будiвництво великих комбiнатiв, галузевих i територiально-виробничих комплексiв [13].

Транспорт тАУ найважливiша ланка у сферi економiчних вiдносин. Вiн бере участь у створеннi продукцii та ii доставцi споживачам, створюi звтАЩязок мiж виробництвом та споживанням, мiж рiзними галузями народного господарства, а також мiж краiнами та регiонами. Впливаi на розвиток господарства i як споживач металу, енергii, деревини, гуми, iнших продуктiв [12].

Сiльське господарство впливаi на роботу транспорту в залежностi вiд ступеня його iнтенсивностi та рiвня розвитку агропромисловоi iнтеграцii. Транспорт вивозить сiльськогосподарську продукцiю, як в натуральному, так i в переробленому виглядi; завозить корми, паливо, мiнеральнi добрива, будiвельнi матерiали, сiльськогосподарськi машини та запчастини до них [20].

Безпосередньо з транспортом повтАЩязанi зовнiшня та внутрiшня торгiвлi. Обсяг вантажообiгу з iншими краiнами залежить вiд економiчних вiдносин з цими краiнами. У внутрiшнiй торгiвлi цей вантажообiг залежить вiд багатьох факторiв: територiальноi органiзацii торгiвлi, особливостей товарних ресурсiв, розмiрiв та складу товарообiгу, концентрацii населення як споживача роздрiбного товару та iн.

Матерiальне виробництво посiдаi важливе значення у народному господарствi Украiни, кожна з галузей якого однаково важлива для його розвитку, структури та функцiонування. Матерiальне виробництво вiдiграi важливу роль у соцiально-економiчного розвитку Украiни, де складаi вагому частину валового внутрiшнього продукту.

1.2 Структура матерiального виробництва та його галузей

Матерiальне виробництво, як зазначалось, i складовою народного господарства, а отже структура його включаi багато галузей, якi також мають досить не просту структуру. Варто зазначити, що матерiальне виробництво не включаi повнiстю певнi комплекси, а лише iх складовi, якi займаються виробництвом продукцii.

Матерiальне виробництво включаi:

- промисловiсть, сiльське господарство, будiвництво, де створюються натуральнi цiнностi;

- транспорт i звтАЩязок, обслуговування натурального виробництва, тобто забезпечення доставки натуральних цiнностей споживачам;

- торгiвля, матерiально-технiчне постачання, громадське харчування, заготiвля, тобто продовження процесу виробництва i створення приросту доданоi вартостi [20].

У промисловому виробництвi видiляють наступнi галузi народного господарства: паливну, електроенергетику, чорну i кольорову металургiю, хiмiчну, лiсову, легку i харчову промисловiсть [10, с. 300] .

Паливно-енергетичний комплекс - це сукупнiсть галузей промислового виробництва, якi спецiалiзуються на видобутку, збагаченнi, переробцi та споживаннi твердого, рiдкого i газоподiбного палива; виробництвi, передачi та використаннi електроенергii i тепла. До складу пiдприiмств паливно-енергетичного комплексу входять вугiльнi шахти, нафтовi та газовi свердловини, електростанцii тощо [11, с. 369].

Електроенергетика тАУ капiталомiстка складова паливно-енергетичного комплексу будь-якоi краiни, його базова галузь. РЗй належить провiдна роль у розвитку науково-технiчного прогресу. Функцiонування виробничоi та обслуговуючоi сфер неможливе без використання електричноi й тепловоi енергii. Енергетичною основою розвитку продуктивних сил на сучасному етапi та в перспективi i i буде електрична енергiя. Сучасна електроенергетика i високомеханiзованою, автоматизованою галуззю промисловостi [5, с. 255] .

Вугiльна промисловiсть включаi пiдприiмства з видобутку, збагачення i брикетування камтАЩяного i бурого вугiлля. Найбiльшими споживачами вугiлля сьогоднi i теплоенергетика, чорна металургiя, залiзничний транспорт, машинобудування, а також житлово-побутовий сектор [3, с. 159].

Нафтова промисловiсть. Нафта тАУ основа свiтового паливно-енергетичного балансу, найефективнiше i найзручнiше паливо. Продукти нафтопереробки широко використовуються в усiх галузях промисловостi, сiльського господарства, на транспортi, у побутi.

Газова промисловiсть серед галузей паливного комплексу домiнуi, оскiльки забезпечуi потреби в паливi виробникiв i населення. Промисловiсть природного газу включаi розвiдування, видобуток, транспортування, зберiгання i переробку природного i супутнього нафтового газу, що видобуваiться разом з нафтою.

Харчова промисловiсть тАУ сукупнiсть галузей промисловостi, що постачають продукти харчування, мило, тютюновi, парфумерно-косметичнi вироби та iн. Харчова промисловiсть охоплюi три основнi групи галузей: харчосмакову, мтАЩясо-молочну i рибну. До харчовоi промисловостi належать галузi: цукрова, хлiбопекарська, борошномельно-круптАЩяна, кондитерська, макаронна, олiйно-жирова, парфумерно-косметична, спиртова, лiкерно-горiлчана, виноробна, пивоварна, виробництво безалкогольних напоiв, дрiжджова, крохмале-патокова, плодоовочева, соляна, тютюново-махоркова [5, с. 324].

Легка промисловiсть Украiни тАУ традицiйна галузь народного господарства, яка вiд кустарних промислiв в умовах напiвнатурального господарства розвинулася до гiгантiв iндустрii при товарному виробництвi. До галузi включають первинну обробку льону-довгунця та iнших лубтАЩяних культур, вовни, а також шовкомотальну, бавовняну, лляну, вовняну, шовкову пiдгалузi, конопле-джутове, сiтковтАЩязальне, трикотажне, валяльно-повстяне, швейне, взуттiве виробництва, випуск нетканинних матерiалiв, натуральних i штучних шкiр, штучного хутра, хутрових виробiв [12].

Легка промисловiсть Украiни охоплюi текстильну, трикотажну, швейну, шкiряну, взуттiву, хутрову та iншi галузi, пiдприiмства яких у розмiщеннi орiiнтуються переважно на споживача, наявнiсть трудових ресурсiв та сировини [11, с. 330].

Хiмiчна промисловiсть включаi гiрничо-хiмiчну промисловiсть, основну хiмiю, промисловiсть хiмiчних волокон i ниток, промисловiсть синтетичних смол i пластичних мас, лакофарбову промисловiсть, промисловiсть синтетичних барвникiв.

Сiльське господарство тАУ одна з головних галузей матерiального виробництва (друга пiсля промисловостi), що маi важливе значення для постачання продовольства для населення та сировини для промисловостi. Сiльське господарство складаiться з двох великих галузей рослинництва i тваринництва [5, с. 334].

Рослинництво тАУ це велика галузь сiльського господарства, головним засобом виробництва якого i земля. Внутрiшня структура рослинництва в Украiнi представлена такими галузями i виробництвами: рiльництвом (зернове господарство, технiчнi культури, картоплярство), городництвом, кормовиробництвом (польове та лукiвництво), садiвництвом i виноградарством. Рiльництво i городництво базуються на обробiтку орних земель, лукiвництво тАУ на природних кормових угiддях (луки, сiножатi), а садiвництво i виноградарством тАУ на культурi багаторiчних деревних та кущових насаджень [11, с. 292].

Головною галуззю рослинництва Украiни i зернове господарство. Воно являi собою культивування таких культур, як озима i яра пшениця, жито, ячмiнь, овес, зернобобових (горох, бiб, вика) та iн. Традицiйними украiнськими зерновими культурами i гречка i просо [5, с. 336].

Технiчнi культури в Украiнi тАУ соняшник, цукровi буряки, льон-довгунець тАУ займають дещо бiльше десятоi частини посiвних площ.

Картоплярство тАУ галузь, що задовольняi продовольчi, кормовi та технiчнi (сировиннi) потреби суспiльства [3, с. 388].

Особливо велике значення у структурi рослинництва маi польове кормовиробництво, що базуiться на вирощуваннi кормових культур: коренеплодiв (кормовi буряки), кормових баштанних, кукурудзи на силос i зелений корм, однорiчних i багаторiчних трав, зокрема конюшини, люцерни, люпину тощо.

Садiвництво включаi в себе ягiдництво (вирощування аТСрусу, порiчок, смородини тощо) та плодiвництво (вирощування сiмтАЩячкових тАУ яблука, грушi та кiсточкових тАУ вишня, черешня, слива, абрикоси, персики) [3, с. 389].

Тваринництво тАУ галузь сiльськогосподарського виробництва, рiвень розвитку якоi i свiдченням iнтенсивностi аграрного сектора економiки краiни. Тваринництво пiдроздiляiться на галузi за основними видами тварин: розведення великоi рогатоi худоби, свиней, овець, птахiв [5, с. 338].

Розведення великоi рогатоi худоби маi мтАЩясний, молочний та мтАЩясо-молочний напрями [5, с. 338].

Вiвчарство роздiляiться на чотири провiдних напрями: мтАЩясо-вовняне, вовняне, каракульське та овчинно-шубне. Вiвчарство i постачальником не тiльки мтАЩяса, але й високоякiсноi вовни.

Птахiвництво тАУ одна з швидко зростаючих галузей тваринництва, що забезпечуi потреби населення у мтАЩясi, птицi та яйцях [5, С. 343].

Будiвництво тАУ головна ланка будiвельного комплексу, що створюi основнi фонди народного господарства. Будiвництво маi специфiчнi властивостi, що вiдрiзняють його вiд iнших галузей народного господарства: його продукцiя (будiвлi) нерухома, великогабаритна; виробничий процес маi перервний характер, вiдбуваiться протягом довгого часу та на вiдкритому повiтрi.

Залежно вiд призначення будiвництво розподiляiться на промислове (спорудження заводiв, фабрик), гiдротехнiчне (гiдроелектростанцii, водосховища, канали), енергетичне (електростанцii, електромережi), транспортне (автомобiльнi та залiзничнi шляхи, аеропорти, трубопроводи), сiльське (спорудження тваринних ферм, елеваторiв), житлове [4, с. 368].

Провiдне мiсце у матерiальному виробництвi займаi транспорт - один з найбiльших галузей нацiональноi економiки. Видiляють наземний (залiзничний, автомобiльний, трубопровiдний), водний (морський, рiчковий, озерний) та повiтряний (авiацiйний) види транспорту [11, С. 380].

1.3 Характеристика факторiв розмiщення галузей матерiального виробництва

Упродовж останнiх десятилiть в Украiнi проведено певну роботу, спрямовану на розвиток промислового виробництва i пiдвищення ефективностi його розмiщення. Здiйснювалася полiтика вирiвнювання господарського розвитку економiчних районiв i областей. При цьому в процесi вдосконалення територiальноi органiзацii промислового виробництва, особливо в останнi роки, все ширше враховувалися такi важливi фактори, як наявнiсть трудових ресурсiв та водна екологiчна ситуацiя. При розмiщеннi нових виробництв, а також при реконструкцii i технiчному переоснащеннi дiючих, беруться до уваги витрати повтАЩязанi iз створенням обтАЩiктiв соцiальноi iнфраструктури, водозабезпеченням виробництва i населення, охороною навколишнього середовища i вiдтворенням вiдновлювальних природних ресурсiв. У цiлому цi зрушення, що вiдбулися в розмiщеннi промислового виробництва слiд оцiнити позитивно. Вони в основному вiдповiдають просторовому зосередженню природних i трудових ресурсiв, рiвневi розвитку i особливостям спецiалiзацii господарства економiчних районiв i областей [3, с. 278].

Проте у розмiщеннi галузей матерiального виробництва i спецiалiзацii господарства окремих регiонiв Украiни вирiшенi далеко не всi проблеми. Ефективнiсть територiальноi привтАЩязки багатьох промислових обтАЩiктiв, насамперед бiльших та найбiльших, не можна вважати достатньо високою, а в рядi випадкiв будiвництво окремих пiдприiмств в тих чи iнших регiонах або населених пунктах виявилося недоцiльним. Ще недостатнiми i заходи, повтАЩязанi з плановим регулюванням нарощування iндустрiального виробництва в розмiрних категорiях мiст [3, с. 278].

Розмiщення промислових виробництв в умовах Украiни, якi характеризуються iнтенсивним економiчним освоiнням територii, високим рiвнем господарського розвитку, маi свою специфiку. Нове промислове будiвництво здiйснюiться в умовах густоi мережi мiських поселень, якi мають певнi ресурси (трудовi, воднi тощо). Розрахунки пiдтверджують, що в Украiнi вiдсутнi рiзкi просторовi вiдхилення у витратах, повтАЩязаних з локалiзацiiю пiдприiмств машинобудування, легкоi промисловостi та деяких iнших галузей [3, с. 278].

РЖснуi чимало методiв рацiонального розмiщення промислових пiдприiмств. Однак багато з них, як правило, неприйнятнi для потреб народногосподарськоi практики. Певний iнтерес представляi метод. За допомогою якого завдання щодо розмiщення промислових обтАЩiктiв в Украiнi можна реально розвтАЩязати за допомогою ЕММ та ЕОМ. Сутнiсть його в тому, що на всi елементи населених пунктiв в яких можна розмiстити промисловi пiдприiмства даiться оцiнка очiкуваних питомих витрат на природнi i трудовi ресурси, транспорт, обтАЩiкти соцiального обслуговування населення, а також на охорону навколишнього середовища, вiдтворення природного потенцiалу тощо. При розмiщеннi конкретного заводу беруться до уваги сукупнi витрати, повтАЩязанi зi споживанням природних i виробничих ресурсiв. Здiйсненi обрахунки за цим методом дають змогу визначити регiони i населенi пункти, в яких iснують перспективи для розмiщення нових промислових виробництв [3, с. 281].

Територiальна органiзацiя чорноi металургii залежить вiд багатьох економiчних i природних факторiв. У розташуваннi пiдприiмств чорноi металургii особливу роль вiдiграють сировина i паливо.

Руди кольорових металiв здебiльшого розташованi в краiнах, що розвиваються, а для виробництва потрiбно чимало енергii, що продукуiться в промислово розвинутих краiнах. Пiд час розмiщення пiдприiмств кольоровоi металургii необхiдно враховувати як сировинний фактор на стадii видобутку та збагачення, так i енергетичний пiд час виплавки металу. Територiально цi двi стадii рiзко збiгаються.

Пiдвищення ефективностi машинобудiвного виробництва визначаiться не лише впровадженням у виробництво нових типiв машин i устаткування, вдосконаленням його галузевоi структури, реконструкцiiю та технiчним переозброiнням. Великi можливостi прихованi у вдосконаленнi територiальноi органiзацii галузi, кращому розташуваннi ii пiдприiмств. На це iстотно впливаi традицiйний рiвень машинобудування й використання виробничих потужностей, а також рiзнi регiональнi фактори й умови, потреба районiв у продукцii галузi, забезпеченiсть паливом, електроенергiiю, транспортом. Наявнiсть промислових майданчикiв тощо. Крiм того. Важливою умовою рацiонального розмiщення галузi i наявнiсть трудових ресурсiв, зокрема квалiфiкованих кадрiв [2, с. 278].

Розмiщення промисловостi будiвельних матерiалiв визначаiться в основному обсягами будiвельно-монтажних робiт за економiчними районами та наявнiстю сировинного фактора.

Розмiщення пiдприiмств будiвельних матерiалiв будiндустрii маi своi особливостi:

1) тяжiння до джерел сировини у зв'язку з низькою транспортабельнiстю сировини i ii значними витратами при виготовленнi продукцii (цементнi, гiпсовi, вапняковi, неруднi, покрiвельнi та iн. пiдприiмства);

2) тяжiння до районiв споживання (заводи збiрного залiзобетону, бетону, розчинiв, комбiнати крупно панельного домобудування та iн.).

На розмiщення легкоi промисловостi великий вплив справляi науково-технiчна революцiя. Ключовi фактори розмiщення пiдприiмств легкоi промисловостi: споживчий, сировинний, забезпеченiсть трудовими ресурсами.

Якщо розглядати фактори розмiщення сiльського господарства, то на розмiщення галузей рослинництва значною мiрою залежить вiд посiвних площ, iх структури та рацiонального використання. Розвиток i розмiщення галузей тваринництва визначаiться у значнiй мiрi наявнiстю кормовоi бази, яку формують польове кормовиробництво, природнi кормовi угiддя, а також поживнi вiдходи й комбiкормова промисловiсть. Райони розвиненого польового кормовиробництва спецiалiзуються на молочному i молочно-м'ясному скотарствi, свинарствi, а наявнiсть природних кормових угiдь сприяi розвитковi м'ясного i м'ясо-молочного скотарства, вiвчарства [5, с. 333].

Потужнi пiдприiмства споруджуються не лише у великих мiстах, а й у малих та середнiх, тому що в рядi випадкiв саме останнi мають бiльш сприятливi матерiальнi i трудовi ресурси, вдало розташованi вiдносно споживачiв i сировинних баз. Цi поселення слiд розглядати не тiльки як територiальнi бази для нового промислового будiвництва, але й з позицiй бiльш рiвномiрного розмiщення галузi, забезпечення комплексного розвитку мiст. Збалансованостi iх господарства, розвтАЩязання назрiлих соцiальних проблем [2, с. 280].

Фактори розмiщення галузей матерiального виробництва для кожноi галузi i рiзними i в цiлому включають усi фактори, якi впливають на ефективнiсть виробництва галузi. Правильне розмiщення певноi галузi матерiального виробництва полягаi у тому, що при найменших затратах пiдприiмство отримаi найбiльшi прибутки.

РОЗДРЖЛ 2. АНАЛРЖЗ ОБСЯГРЖВ ВИПУСКУ ПРОДУКЦРЖРЗ ГАЛУЗЕЙ МАТЕРРЖАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА ЗА 2004-2006 РОКИ

2.1 Оцiнка розвитку промисловостi за 2004-2006 роки

Промисловiсть Украiни займаi значну частку ii народного господарства. Спостерiгаючи за темпами приросту обсягiв виробленоi промисловоi продукцii ми можемо оцiнити економiчний розвиток краiни в цiлому, оскiльки промисловiсть займаi значну його частину. Для того, щоб зрозумiти сучасний економiчний стан промисловостi, буде достатнiм розглянути обсяги ii виробництва за останнi три роки, тобто за 2004-2006 роки.

Таблиця 2.1 Темпи приросту обсягiв виробленоi промисловоi продукцii в Украiнi за 2004-2006 роки, у %

За даними таблицi 2.1 спостерiгаiмо, що загалом обсяг виробленоi промисловоi продукцii за 2006 перевищив на 6,2% обсяг 2005 року, що i вдвiчi бiльшим темпом приросту, нiж у 2005 роцi проти 2004. Тобто, якщо розглядати обсяг виробленоi промисловоi продукцii загалом, а не на рiвнi конкретноi складовоi промисловостi, то можна зробити висновок, що промисловiсть маi стрiмко зростаючий характер економiчного розвитку. Визначальний вплив на покращання динамiки промислового виробництва мали металургiя, яка iз вiдтАЩiмного, негативного темпу приросту у 2005 роцi перейшла у досить значний темп приросту у 2006 роцi, а також машинобудування, що за останнi два роки помiтно збiльшив обсяг виробленоi продукцii вiдносно попереднiх рокiв.

Добувна промисловiсть протягом 2004-2006 рокiв показала успiшнi темпи приросту, що можемо побачити з таблицi 2.2.

Таблиця 2.2 Динамiка виробництва основних видiв продукцii добувноi промисловостi Украiни за 2004-2006 роки

За даними таблицi 2.2 можна спостерiгати зростаючу тенденцiю розвитку обсягiв виробленоi продукцii добувноi промисловостi за 2004-2006 роки. Розглядаючи обсяги виробництва продукцii за три останнi роки, то можемо побачити лише додатнi значення абсолютного вiдхилення, що свiдчать про збiльшення обсягiв виробленоi продукцii вiдносно попереднього року. Проте, якщо розглянути темпи приросту, то очевидно, що у 2005 роцi збiльшення обсягiв виробництва вiдбувалося екстенсивнiше, нiж у 2006 роцi проти 2005, це, зокрема, темпи приросту обсягiв виробництва нафти сироi та газу природнього. Водночас зрiс темп приросту вугiлля готового у 2006 роцi проти 2005, що свiдчить про стрiмке зростання обсягiв випуску даноi продукцii.

Харчова промисловiсть протягом 2004-2006 рокiв суттiво збiльшила обсяги випуску продукцii, що доводить таблиця 2.3.

Таблиця 2.3 Темпи приросту обсягiв виробництва основноi продукцii харчовоi промисловостi та перероблення сiльськогосподарських продуктiв Украiни за 2004-2006 роки

Ми можемо спостерiгати лише додатнi значення темпiв приросту обсягiв виробництва продукцii харчовоi промисловостi, , що свiдчить про постiйне збiльшення обсягiв виробленоi продукцii протягом даного перiоду. Проте розглядаючи темпи приросту ми можемо оцiнити, в якому роцi спостерiгався найбiльший зрiст обсягiв виробництва продукцii вiдносно попереднього року. В даному випадку немаi чiткоi загальноi тенденцii зростання чи спаду обсягiв виробленоi продукцii вiдносно попереднiх рокiв, оскiльки кожен вид продукцii харчовоi промисловостi реалiзовувався по-рiзному. Обсяги таких видiв продукцii, як жиру та продукцii мтАЩясноi промисловостi за 2004-2006 роки стрiмко зростали, про що свiдчать темпи приросту, якi набули додатнього значення та зростаючого характеру. Вище ми зазначали, що темпи приросту усiх видiв продукцii мали додатнi значення, то мусимо вiдзначити, що iснуi виключення, тобто обсяг виробництва молочноi продукцii у 2006 роцi помiтно зменшився порiвняно з 2005, тобто темп приросту набув вiдтАЩiмного значення.

Для того, щоб глибше зрозумiти стан харчовоi промисловостi варто розглянути обсяги виробництва основних видiв продукцii харчовоi промисловостi та переробленнi сiльськогосподарських продуктiв (див. додаток А).

Деякi види продукцii харчовоi промисловостi та переробленнi сiльськогосподарських продуктiв мають строго спадний або зростаючий характер, а деякi тАУ коливальний. Такi види продукцii, як мтАЩясо i субпродукти харчовi свiйськоi птицi, олiя соняшникова, масло вершкове та сири жирнi мають зростаючий характер обсягiв виробництва продукцii протягом даного перiоду. Причому, найбiльш стрiмкого розвитку у обсягах виробництва досягла олiя соняшникова. Решта iз названих основних видiв продукцii мають коливальний характер обсягiв виробництва. Обсяги виробництва молока обробленого, масла вершкового та сиру свiжого у 2005 роцi досягали найбiльшу величину випуску продукцii порiвняно з 2004 та 2006 роками. Проте, випуск ковбасних виробiв протягом даного перiоду скорочувався, тобто з кожним роком знижувався.

На пiдприiмствах з виробництва деревини i виробiв iз неi протягом 2004-2006 рокiв не порушуiться тенденцiя розвитку, що доводить таблиця 2.4.

Таблиця 2.4 Темпи приросту обсягiв виробленоi продукцii пiдприiмствами Украiни з виробництва деревини i виробiв iз неi за 2004-2006 роки, у %

Обсяги виробництва пiдприiмств з виробництва деревини i виробiв iз неi за 2004-2006 роки зростають, що очевидно з даних таблицi 2.4, тобто iснуi чiтка тенденцiя розвитку. Проте, ми можемо спостерiгати, що у 2005 роцi темпи приросту були бiльшими, нiж у 2006 роцi. Проте показники приросту, окрiм того, що усi додатнi, то ще й набувають досить значних величин, що свiдчить про тенденцiю помiтного розвитку даноi дiяльностi. Найбiльше обсяг виробництва зрiс у виробництвi вiкон, дверей, рам та порогiв деревтАЩяних, як бачимо, що у 2005 роцi темп приросту маi значення 62% та у 2006 роцi тАУ 37%, що свiдчить про стрiмкий характер розвитку. Варто зазначити, що дана таблиця демонструi виробництво основних видiв продукцii пiдприiмств з виробництва деревини i виробiв iз неi, а що стосуiться другорядноi продукцii даноi галузi дiяльностi, то як наводять розрахунки Держкомстату тАУ iснують i вiдтАЩiмнi темпи приросту, як у 2005, так i у 2006 роках, але оскiльки загальнi темпи приросту обсягiв виробленоi продукцii за 2005 та 2006 роки додатнi, а також досить значнi, отже не будемо брати до уваги показники темпiв приросту неосновноi продукцii.

Легка промисловiсть протягом 2004 тАУ 2006 рокiв зазнала деяких негативних показникiв (див. додаток Б).

Якщо розглянути темпи приросту обсягiв виробництва легкоi промисловостi в цiлому, то можна зробити висновок про тенденцiю зниження обсягiв виробництва продукцii легкоi промисловостi, що в основному обумовлено скороченням ii випуску на пiдприiмствах текстильноi промисловостi та пошиття одягу. В 2005 роцi обсяги виробництва легкоi промисловостi перевищили обсяги 2004 року на 0,3%, що свiдчить про уповiльнений розвиток легкоi промисловостi, на що вплинуло значне зменшення обсягiв виробництва курток вiтрозахисних та виробiв аналогiчних жiночих та дiвчачих (бiльше нiж на половину), а також тканин ворсових, лляних та шкiри i взуття на 5 - 9%. Водночас, у 2005 роцi решта продукцii легкоi промисловостi збiльшила обсяги виробництва порiвняно з 2004 роком. Проте, у 2006 роцi проти 2005 обсяги виробництва майже всiii продукцii зменшились, особливо ковдр та пледiв та курток вiтрозахисних та виробiв аналогiчних жiночих i дiвчачих на 42 тАУ 43%. Водночас, збiльшились обсяги виробництва килимiв та килимових виробiв та шкiри i взуття на 10 тАУ 11%. Загальний темп приросту обсягiв виробництва продукцii легкоi промисловостi у 2006 роцi зменшився майже на 2 %, що призупиняi ii розвиток.

Целюзно-паперова, полiграфiчна промисловiсть протягом 2004 тАУ 2006 рокiв суттiво збiльшила обсяги виробництва продукцii (див. додаток В). В цiлому обсяги виробництва продукцii, як очевидно з даних додатку, значно зросли протягом даного перiоду. Якщо розглядати темпи приросту обсягiв виробництва основноi продукцii целюзно-паперовоi, полiграфiчноi промисловостi у 2005 роцi, то спостерiгаються лише додатнi значення, що свiдчать про те, що не вiдбувалося зменшення обсягiв виробництва продукцii порiвняно з попереднiми роками. Найбiльший темп приросту обсягiв виробництва продукцii серед продукцii целюзно-паперовоi, полiграфiчноi промисловостi мало виробництво коробок, ящикiв i сумок з гофрованих паперу та картону. У 2006 роцi проти 2005 спостерiгалося збiльшення обсягiв виробництва продукцii на 10,3%, що i показником, який сприяi розвитку даноi промисловостi. Найбiльше зросли обсяги виробництва тест-лайнеру некрейдованого, паперу для гофрування з напiвцелюлози та крафт-паперу та паперу некрейдованого. Водночас, спостерiгалося зменшення обсягiв виробництва паперу побутового та санiтарно-гiгiiнiчного призначення та шпалер та аналогiчних покриттiв з паперу. Проте, загалом обсяги виробництва продукцii целюзно-паперовоi, полiграфiчноi промисловостi протягом 2004-2006 рокiв помiтно збiльшились, що зумовлюi економiчний розвиток промисловостi.

Хiмiчна та нафтохiмiчна промисловостi протягом 2004-2006 рокiв збiльшили обсяги виробництва продукцii (див. додаток Д), проте бiльший темп приросту спостерiгався у 2005 роцi, нiж у 2006 роцi.

Розглянувши загальнi темпи приросту обсягiв виробництва продукцii хiмiчноi та нафтохiмiчноi промисловостей, можна зробити висновок про iх тенденцiю економiчного розвитку. У 2005 роцi проти 2004 року обсяги виробництва хiмiчноi та нафтохiмiчноi продукцii суттiво збiльшилися, зокрема продукцiя фармацевтичного виробництва, мила, парфумерноi продукцii, очищувальних та полiрувальних препаратiв. Проте, у 2006 роцi був досить незначний темп приросту обсягiв виробленоi продукцii порiвняно з попереднiм приростом, зокрема зменшилось виробництво лакiв i фарби та штучних i синтетичн

Вместе с этим смотрят:

"Нивхи"

32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)

4 capitals of Great Britain

About Canada

Description of Canada