Перевезення цементу автомобiльним транспортом ЗАТ "УБ РАЕС"

1. Вантажнi перевезення на та транспортне обслуговування АТП ЗАТ ВлУправлiння будiвництва РАЕСВ»

1.1 Особливостi перевезення вантажiв автомобiльним транспортом

Автомобiльний транспорт зайняв провiдне положення в мiських перевезеннях, а також на пiдвозi вантажiв до залiзничних i водних магiстралей. На вiдстанi до 100 км по вдосконалених дорогах перевезення збiрних вантажiв автомобiлями обходиться дешевше залiзничних, внаслiдок маневреностi автотранспорту i доставки вантажiв Влвiд дверей до дверейВ».

Найбiльше вантажних перевезень в галузях народного господарства приходиться на промисловiсть, далi йдуть сiльське господарство i будiвництво. В сiльських районах видiляються дороги де рiзко переважають перевезення тих чи iнших видiв сiльськогосподарськоi продукцii.

Значну долю в вантажооборотi автомобiльного транспорту складають перевезення мiнеральних будiвельних матерiалiв. Деякi дороги, що обслуговують пiдприiмства будiвельноi промисловостi (вивiз сировини iз картАЩiрiв) i якi перевозять продукцiю цих пiдприiмств до мiсць споживання, мають вузькоспецiальне призначення.

Транспорт i однiiю з найважливiших галузей суспiльного виробництва i покликаний задовольняти потреби населення та суспiльного виробництва в перевезеннях. Розвиток економiки краiни, нормальна виробнича дiяльнiсть пiдприiмств, будiвництва, сiльського господарства, зовнiшня i внутрiшня торгiвля тАУ залежать вiд наявностi транспортних засобiв i чiткоi роботи транспорту по своiчаснiй доставцi рiзних вантажiв народногосподарського, виробничого i iншого призначення i вiдвозу готовоi продукцii iз пунктiв виробництва у пункти споживання. Життя людей, iх спiлкування мiж собою, органiзацiя працi, лiкування i вiдпочинок, обмiн культурними цiнностями, досвiдом рiзносторонньоi дiяльностi, задоволення повсякденних потреб в промислових i продовольчих товарах тАУ все це багато в чому повтАЩязано з транспортом.

Основними напрямками розвитку транспорту i:

тАУ пiдвищення рiвня транспортних послуг шляхом розвитку iнтегрованоi конкурентноспроможноi системи, яка базуiться на передовiй технологii i сприяi охоронi навколишнього середовища та безпецi;

тАУ удосконалення функцiонування iдиного транспортного ринку з метою пiдвищення його ефективностi, рiвня надання транспортних послуг, якi забезпечують право вибору i враховують iнтереси споживача, зберiгаючи при цьому рiвень соцiального захисту.

Прогнозуiться, що бiльш широке використання одержать види сполучення, якi найменш шкiдливi для оточуючого середовища i найбiльш ефективнi з точки зору енергозбереження, що дозволить розкрити невикористанi, або потенцiйнi можливостi рiзних видiв транспорту i забезпечити iх взаiмодiю з метою бiльш повного використання переваг окремих видiв транспорту у змiшаному сполученнi. У забезпеченнi транспортного процесу основна увага буде придiлятись впровадженню телематики, особливо супутниковому звтАЩязку, навiгацiйним методам i технологiям.

Передбачаiться посилення контролю за додержанням правил у галузi транспортних послуг, впровадження правил конкуренцii i державноi допомоги на лiбералiзованому ринку. Передумовою для оптимального балансу мiж рiзними видами транспорту i заходи по унiфiкацii iнфраструктурних i зовнiшнiх зборiв з рiзних видiв транспорту. Рiзниця в системi зборiв рiзних держав може викликати скривлення конкуренцii навiть для одного виду транспорту.

Вiдповiдно до закону Украiни ВлПро транспортВ» тАУ розвиток i вдосконалення транспорту здiйснюiться вiдповiдно до нацiональноi програми з урахуванням його прiоритету та на основi досягнень НТП i забезпечуiться державою.

В умовах ринкових вiдносин держава повинна не тiльки законодавчо забезпечувати процес органiзацii перевезень, але й контролювати виконання транспортного законодавства, забезпечувати органiзацiю перевезень на визначеному якiсному рiвнi i вiдповiдати повною мiрою перед населенням за рiвень транспортного обслуговування. ОбовтАЩязковою умовою забезпечення визначеного рiвня безпеки та якостi обслуговування i нерозривнiсть технологii планування та управлiння процесом перевезень: сучасна технологiя перевезень повинна базуватись за видами сполучень або за регiональним принципом. Технологiя включаi систему планування маршрутноi мережi, визначення типу рухомого складу, режимiв функцiонування та розкладiв руху. Крiм того на всiх видах сполучень повиннi бути iдиними вимоги щодо бiлетноi системи, iнших документiв, правил перевезень. Таким чином визначаються два рiвнi планування, органiзацii та контролю перевезень пасажирiв тАУ мiський i внутрiшньо обласний та мiжобласний.

Розвиток магiстральних автомобiльних перевезень, особливо на дорогах з великим вантажним рухом i на лiнiях з регулярними автобусними рейсами, потребуi подальшого будiвництва i вдосконалення дорiг з твердим покриттям. Розрахунки показують, що при невеликих вантажних потоках i слабкiй iнтенсивностi пасажирського руху, будiвництво дорiг з твердим покриттям економiчно невиправдано. РЖ тому перш за все повиннi бути реконструйованi дороги загальнодержавного значення, по яких здiйснюються важливi економiчнi звтАЩязки.

За перiод 1993тАУ2000 рокiв було прийнято двi великi спроби ренесансу автопромисловостi: державна програма розвитку автомобiлебудування Украiни (1993 рiк) i Закон Украiни ВлПро стимулювання виробництва автомобiлiв в Украiнi (1997 рiк). Перша закiнчилась майже повним провалом, а друга поки що не дала очiкуваних результатiв. На початку 2001 року зроблена третя спроба тАУ Концепцiя розвитку автомобiлебудування i регулювання ринку автомобiлiв в Украiнi до 2005 року. Загальна думка тАУ обмеження iмпорту автомобiлiв як основного стимулу для створення автотранспортних засобiв украiнського зразка, якi могтимуть конкурувати з свiтовими автомобiлебудiвними компанiями. Вибiр стратегii реалiзацii визначить або трiумф, або трагедiю не тiльки автопромисловостi, але i нацiональних перевiзникiв. Системний аналiз Концепцii 2001 показуi на присутнiсть в нiй ризику в частинi досягнення бажаних результатiв i виступаi мотивом для хвилювання.

Пiд термiном Влчисто украiнський автомобiльВ» (легковий, вантажний, автобус) необхiдно розумiти автотранспортний засiб, виробництво якого вiдбуваiться виключно на вiтчизняних, власноi конструкцii комплектуючих виробах: вiд болта i гайки тАУ до двигуна, шасi i кузова. Аналоги тАУ автомобiлi фiрми ВлМерседесВ», ВлВольвоВ» i iншi.

Вiдповiдно до концепцii 2001 передбачаiться, що до 2005 року виробництво автотранспортних засобiв виросте в 2 тАУ 2,5 рази. Автомобiлебудування оголошуiться прiоритетною галуззю промисловостi, як це ранiше було зроблено з кораблебудуванням, лiтакобудуванням, i бронетанковою технiкою.

Розвиток автомобiльноi промисловостi Украiни повинен розвиватись по двох напрямках. Перше тАУ виготовлення вибраних iномарок, так як сьогоднi вiтчизняна промисловiсть не в змозi зробити конкурентоспроможний автомобiль. Друге тАУ рiст локалiзацii виробництва деталей i комплектуючих. Коли цi два процеси iнтегруються, тодi i могтимуть виникнути передумови для створення украiнських автомобiлiв.

У перспективi автомобiльний транспорт Украiни все тiснiше iнтегруватиметься у високорозвинену iвропейську автомобiльну комунiкацiйну систему.

Ринок транспортних послуг почав формуватись в США i Канадi на початку XX столiття. Ринковi правила цих краiн були встановленi у результатi запеклоi законодавчоi боротьби мiж клiiнтами i транспортниками, а також мiж представниками рiзних видiв транспорту. Основою ринкових вiдносин на транспортi стало антимонопольне законодавство, система регулювання тарифiв, а також методи контролю транспорту i способи втручання в його економiчну дiяльнiсть в основному за стратегiчними i полiтичними мотивами. При формуваннi ринкових вiдносин най тривалiшим процесом була розробка системи регулювання тарифiв (бiля 100 рокiв). У США пiсля кропiткого аналiзу втручання держави у роботу транспорту була проведена законодавча реформа (1980 р.), яка обмежила державне втручання в економiку транспорту. Сучасна американська система транспортування вантажiв вважаiться однiiю з найкращих в свiтi.

В краiнах Захiдноi РДвропи з середини 80-х рокiв, для створення ринкового середовища був розпочатий процес перегулювання дiяльностi транспорту i його приватизацii. Передбачалось, що приватизацiя дозволить отримати економiю ресурсiв шляхом зменшення дотацiй i нижчих цiн на перевезення для споживачiв. Приватизацiя виконувалась в умовах конкуренцii. В результатi такоi полiтики у краiнах РДвропи спостерiгалось: спочатку тАУ пiдвищення рiвня транспортного обслуговування, як результат конкурентноi боротьби; потiм тАУ витiснення конкурентiв i утворення монополiй; у кiнцi 80-х рокiв тАУ рiзке пiдвищення цiн i падiння рiвня транспортного обслуговування клiiнтiв. Такий розвиток подiй у сукупностi з нарiканнями клiiнтiв транспорту привiв до часткового поновлення регулювання дiяльностi транспорту.

Набутий свiтовий досвiд свiдчить, що утворення транспортного ринку дозволяi:

1. Встановити рiвновагу мiж попитом i пропозицiiю, що сприяi зацiкавленостi суспiльства в ефективному розвитку економiки. При цьому передбачаiться задоволення попиту в транспортних послугах при найменшiй витратi ресурсiв, так як ефективна конкуренцiя i найкращою гарантiiю проти поганого обслуговування, неефективного виробництва, i економiчноi експлуатацii однiii групи населення з сторони iншоi за рахунок надлишково високих цiн i прибуткiв.

2. Розмiстити транспортнi пiдприiмства i визначити перелiк iх послуг у вiдповiдностi з попитом на перевезення. При цьому споживачi послуг платять за свiй вибiр по конкурентнiй цiнi, а виробники транспортних послуг отримують прибутки на конкурентнiй основi:

тАУ цiни вiдбивають витрати, що дозволяi транспортним фiрмам забезпечити належне обслуговування i замiну необхiдних фондiв;

тАУ мають стимули для скорочення витрат i пiдвищення рiвня надання послуг, з метою успiшноi конкуренцii з iншими пiдприiмствами.

3. Силами ринковоi конкуренцii стимулювати економiчну ефективнiсть, так як:

тАУ системи регулювання не можуть забезпечити отримання високих результатiв. Втручання органiв регулювання викривляi систему стимулiв для прийняття рiшень у галузi надання транспортних послуг та iнвестування iх розвитку;

тАУ компенсацiя, що встановлюiться з допомогою регулювання не i вiдбитком ринкових ставок, як i самого ринку. Нiяка формула, або процес регулювання не допоможе всебiчно оцiнити iнформацiю i вибрати найкраще рiшення про попит i пропозицiю, як це вiдбуваiться в умовах ринку при вiльному укладаннi угод;

тАУ особи, що виконують регулювання, не в змозi встановити цiни на послуги;

тАУ витрати необТСрунтованого регулювання можуть бути дуже високими внаслiдок встановлення цiн, якi не вiдображають рiвновагу мiж попитом i пропозицiiю, та вiдсутнiстю стимулiв для iнвестування i модернiзацii.

Роботi транспорту в умовах ринкових вiдносин притаманна цiла низка вад:

1. Ринок без ефективноi конкуренцii не може стимулювати економiчну ефективнiсть. З метою стимулювання швидкого економiчного розвитку iнколи стимулюють надмiрну владу ринку. Це досягаiться тим, що уряд надаi особливi пiльги одному або декiльком пiдприiмствам, або iншим способом обмежуi доступ до ринку в обмiн на зобовтАЩязання стосовно iнвестицiй i економiчного розвитку.

2. Окремi ринки iсторично розглядаються як Влприроднi монополiiВ» (наприклад: передача електроенергii, залiзничний транспорт).

3. Державне регулювання може бути необхiдним для захисту прав споживачiв; попередження надлишково високих тарифiв i прибуткiв; попередження протизаконних дiй, якi стримують розвиток конкуренцii; попередження розповсюдження надмiрних ринкових сил на iншi галузi економiки.

4. Ринки з ефективною конкуренцiiю не дозволяють уникати ситуацii, коли виробники набирають надлишкову ринкову владу або за допомогою купiвлi, або злиття компанiй (викликаi пониження або лiквiдацiю ефективностi конкуренцii), або за рахунок витiснення конкурентiв за допомогою проти конкурентних цiн (менша цiна, поки конкурент не збанкрутуi).

5. Ринки не можуть належним чином дисциплiнувати поведiнку у вiдношеннi до зовнiшнiх факторiв, що проявляються як наслiдки вибору зробленого виробниками або споживачами транспортних послуг i за якi вони не несуть вiдповiдальностi у вiдношеннi повного вiдшкодування витрат (екологiя).

6. Ринки не забезпечують вирiшення iнших задач суспiльства, крiм пiдвищення економiчноi ефективностi (безпека, соцiальнi задачi).

Тому транспортний ринок потребуi державного втручання з метою попередження зловживань, повтАЩязаних з надлишковою владою ринку, або вирiшення соцiальних задач. Не iснуi iдиного рiшення державного втручання для всiх випадкiв, проте накопичений досвiд даi змогу сформулювати загальнi принципи таких дiй.

1. Ринкову конкуренцiю необхiдно максимально розвивати. Ринковим силам завжди потрiбно надавати перевагу над державним регулюванням, за виключенням випадкiв, коли на ринку спостерiгаiться криза, або i необхiднiсть рiшення конкретних соцiальних задач.

2. У випадках необхiдного регулювання, воно повинно бути максимально обмеженим.

3. Для висновку про необхiднiсть регулювання необхiдно визначити наявнiсть ефективноi конкуренцii (конкуренцiя в межах одного виду транспорту, мiж рiзними видами транспорту, географiчна конкуренцiя, конкуренцiя за перелiком транспортних послуг.

4. Якщо регулювання необхiдне або бажане, його необхiдно обмежити тими аспектами ринку, де його використання маi критичне значення.

тАУ регулювання максимальних тарифiв i прибуткiв;

тАУ регулювання взаiмовiдносин мiж транспортними компанiями-партнерами (злиття i купiвля транспортних компанiй-партнерiв рiдко веде до ситуацii, що вимагаi регулювання;

тАУ регулювання взаiмовiдносин мiж транспортними компанiями-конкурентами [злиття i купiвлю конкуруючих компанiй можна розглядати позитивно лише у тих випадках, коли вигоди суспiльства вiд угоди (ефективнiсть) переважають ii недолiки (зменшення конкуренцii)];

тАУ регулювання входу i виходу з ринку (регулювання входу на ринок може обмежити розвиток конкуренцii i повинно використовуватись тiльки у випадках рiшення соцiальних задач, як i регулювання виходу з ринку).

5. Державне втручання з метою контролю за зовнiшнiми факторами, або виконання соцiальних задач повинно бути максимально направленим i чiтким, обмежуватись рiшенням конкретноi проблеми i враховувати наслiдки для розвитку конкуренцii мiж рiзними видами транспорту i компанiями

Таким чином, створення ринкових вiдносин i конкурентного середовища вимагаi: лiквiдацiю некомерцiйних полiтичних обмежень; створення вiдповiдноi нормативно-правовоi бази; ринкового регулювання; прогнозування умов стiйкого розвитку; регулювання оподаткування; наявнiсть визначеного механiзму захисту споживачiв.

У ринкових умовах держава, з метою вирiшення соцiальних задач може дотувати певнi види перевезень. У цьому випадку субсидii на послуги транспорту повиннi бути цiльовими, наперед узгодженими i виплачуватись своiчасно, а не покривати дефiцит постфактум.

Будь-який вид транспорту даi прибуток тiльки тодi, коли виконуi роботу. Тому мiж видами транспорту точиться запекла боротьба за клiiнтiв. Вже це визначаi iх взаiмодiю. Питання взаiмодii виникають i тодi, коли один вид транспорту не може забезпечити повний цикл перевезень. З урахуванням того, що рухомий склад рiзних видiв транспорту iстотно вiдрiзняiться значеннями технiчних показникiв (вантажопiдйомнiсть, обтАЩiм кузова, тощо) можливе виникнення ситуацiй, коли ефективне використання одного виду транспорту викликаi низьку продуктивнiсть роботи сумiжного, що потребуi рiшення задачi про справедливий розподiл прибутку. Крiм цього, можливi iншi ситуацii, повтАЩязанi з скороченням тривалостi доставки та ii вартостi, що зумовлюють ефективну спiвпрацю рiзних видiв транспорту.

Отже видам транспорту водночас притаманнi процеси диференцiацii (розподiл сфер дiяльностi) та iнтеграцii (спiльна органiзацiя перевезень), якi визначають iх взаiмодiю.

Взаiмодiя тАУ це дiяльнiсть спрямована на реалiзацiю спiльноi мети, яка передбачаi найбiльш повне використання всiх ресурсiв i можливостей транспортноi системи.

Бiльшiсть проблем взаiмодii окремих видiв транспорту повтАЩязанi з органiзацiiю та удосконаленням роботи транспортних вузлiв, де виникають проблеми неузгодженостi дiй, рiзноманiтностi тарифних систем, необхiдностi багаторазового переоформлення документiв.

На сучасному етапi розвитку транспорту ще не вирiшено багато проблем взаiмодii та координацii роботи рiзних видiв транспорту на всiх рiвнях управлiння. На рiвнi взаiмодii транспорту з галузями народного господарства не встановлено оптимального спiввiдношення мiж рiвнями розвитку суспiльного виробництва та транспорту, невизначенi оптимальнi пропорцii розвитку окремих видiв транспорту, немаi загально визначеноi методики побудови i оцiнки транспортноi мережi, потребуi удосконалення методика розрахунку тарифiв на перевезення, вiдсутня iдина класифiкацiя вантажiв для всiх видiв транспорту.

Для ефективного функцiонування взаiмодiючих видiв транспорту необхiдно узгодити iх роботу на всiх рiвнях та областях управлiння, що досягаiться шляхом координацii. Координацiя тАУ по сутi це погодження, вироблене та встановлене спiльно декiлькома сторонами. Вона направлена на формування корегуючи, або пiдтримуючих дiй для забезпечення погодженоi роботи у досягненнi органiзацiйно незалежних цiлей. РЖснують два шляхи досягнення погоджених дiй тАУ зрiвняння прiоритетiв за цiлями, що збiгаються, та обмеження вибору альтернатив за цiлями, якi вiдрiзняються. Процес реалiзацii цих шляхiв уявляi собою органiзовану послiдовнiсть звтАЩязаних мiж собою блокiв переробки iнформацii. Спочатку видiляються спiльнi iнтереси, i тi що розходяться. Потiм виконуiться оцiнка ступеню iх взаiмноi обумовленостi та взаiмноi залежностi, якi необхiднi для формування шляхiв взаiмодii. На останньому етапi виконуiться вибiр альтернатив, що задовольняють погодженим вимогам. У кожному конкретному випадку, задачi координацii вiдрiзняються тАУ або це фiксацiя iнтересiв, якi збiгаються, або iх перебудова, або доведення доцiльностi погодженого прямування до своiх цiлей через усунення можливих протирiч та конфлiктiв, або установлення компромiсу та режиму обопiльноi допомоги. Координацiя тАУ не завжди спiвробiтництво, але завжди вирiшення протирiч. У процесi координацii вiдбуваiться: спiвставлення iнтересiв координуiмих; розташування прiоритетiв; орiiнтування дiяльностi координуiмих.

Основними напрямками взаiмодii в транспортних вузлах i: органiзацiя iдиних змiн працiвникiв взаiмодiючих видiв транспорту, спецiалiзацiя дiлянок, концентрацiя технiки та ресурсiв, вибiр рацiональних транспортних засобiв та порядку обробки рухомого складу, зменшення тривалостi та кiлькостi операцiй, погодження режиму роботи транспортних засобiв i пiдприiмств регiону.

Крiм цього, мiж окремими видами транспорту i специфiчнi напрямки взаiмодii. Так, взаiмодiя залiзничного магiстрального та промислового транспорту вiдбуваiться за напрямками: оптимальний розподiл операцiй з обробки вагонiв мiж пiдприiмством та станцiiю прилягання, встановлення оптимальних промiжкiв часу мiж подачами груп вагонiв, вибiр оптимальноi схеми механiзацii та автоматизацii навантажувально-розвантажувальних робiт, органiзацiя оперативного керiвництва та планування роботи транспорту пiдприiмства та залiзничноi станцii на основi взаiмноi поiнформованостi.

Взаiмодiя залiзницi з автомобiльним транспортом маi своi специфiчнi напрямки: органiзацiя прямого змiшаного залiзнично-автомобiльного сполучення, завезення та вивезення вантажiв на залiзничнi станцii, органiзацiя транспортно-експедицiйного обслуговування.

1.2 Органiзацiя перевезень та транспортного обслуговування

Доставка продукцii розпадаiться на ряд послiдовних окремих етапiв, не пов'язаних мiж собою, i може виконуватись рiзними перевiзниками. Тому оптимiзацiя такого просторово-часового ланцюга являi собою досить складну задачу.

За кiлькiстю видiв транспорту, якi приймають участь у доставцi товарiв, системи доставки подiляють на одновидовi(юнiмодальнi) та багатовидовi(мультимодальнi i iнтермодальнi).

РЖнтермодальнi перевезеннятАУ це система доставки вантажiв в мiжнародному сполученнi кiлькома видами транспорту за iдиним перевiзним документом i передачi вантажiв в пунктах перевалки з одного виду транспорту на iнший без участi вантажовласника в iдинiй вантажнiй одиницi (або транспортному засобi). Системоутворюючим елементом виступаi iнтермодальна вантажна одиниця, яка допускаi митне пломбування вантажу згiдно мiжнародних вимог, яке виключаi доступ до вантажу без зриву пломб. Основою сучасних iнтермодальних перевезень вантажiв i контейнери мiжнародного стандарту РЖ8О. Однак можуть використовуватись i iншi вантажнi одиницi, але лише тi, якi вiдповiдають наступним вимогам: дозволяють застосовувати комплексну механiзацiю перевантажувальних робiт в пунктах перевалки; вiдповiдають мiжнародним чи регiональним стандартам (до них вiдносять контейнери, трейлери, змiннi кузови, пакети i блок-пакети вантажу). Мультимодальнi перевезенняявляють собою прямi змiшанi перевезення щонайменше двома рiзними видами транспорту i здiйснюються, як правило, всерединi краiни.

Юнiмодальнi перевезеннявiдповiдно тАУ прямi перевезення лише якимось одним видом транспорту. Кожнi з вказаних видiв перевезень володiють специфiчними особливостями в технологii, органiзацii i управлiннi, але вони мають спiльну технологiчну основу у виглядi конкретних технологiчних схем доставки вантажiв.

Виявлення закономiрностей функцiонування ланок i елементiв доставки i основою системноi побудови всiх можливих видiв органiзацii перевезень вантажiв. Найпростiшою органiзацiiю для перевезень вантажiв i транспортна ланка. Органiзацiйна структура транспортноi ланки передбачаi оптимiзацiю як складу елементiв, так i структури ланок i взаiмозв'язкiв мiж ними. Процеси трансформацii являють собою процеси перетворення входу у вихiд, тобто своiчасного, з належною якiстю i малими витратами перевезення вантажiв. Трансформацiя додаi до затрат на входi певну вартiсть, вiдповiдну цiнi або собiвартостi перевезення.

Головним об'iктом управлiння в цiй схемi i матерiальнi i вiдповiднi iм потоки iнформацii i грошових засобiв, якi забезпечують реалiзовувану технологiю перевезення, а основою побудови ефективноi системи операцiйного менеджменту тАУ виробничий розклад, сформований, виходячи з задач задоволення попиту на транспортнi перевезення вантажiв.

Для пiдвищення ефективностi i системноi стiйкостi на ринку транспортних послуг при доставцi вантажiв повинна бути забезпечена максимальна координацiя i iнтеграцiя всiх ланок транспортного процесу, якi беруть участь в формуваннi i управлiннi основними та допомiжними матерiальними i пов'язаними з ними потоками. Елементами транспортного процесу при перевезеннi вантажiв i подача транспортних засобiв пiд навантаження, транспортування i розвантаження.

1.3 Загальна характеристика дiяльностi АТП ЗАТ ВлУправлiння будiвництва РАЕСВ»

Автотранспортний парк ЗАТ ВлУправлiння Будiвництва РАЕСВ» (АТП ЗАТ ВлУБ РАЕСВ») i виробничо-структурним пiдроздiлом ЗАТ ВлУБ РАЕСВ» очолюваний начальником АТП ЗАТ ВлУБ РАЕСВ» i дiйсний згiдно положення. Мiсцезнаходження пiдприiмства: Украiна, 34400, м. Кузнецовськ, Рiвненська область, вул. Промислова, 48.

АТП ЗАТ Вл УБ РАЕС Влпiдпорядковуiться заступнику президента ЗАТ Вл УБ РАЕС Вл, по енергетицi, механiзацii i транспорту, а в його вiдсутность особам, якi його замiщають.

АТП ЗАТ Вл УБ РАЕС Влдii на господарському розрахунку, маi власний розрахунковий рахунок в банку, печатку з найменуванням пiдприiмства, окремий незакiнчений баланс.

В своiй дiяльностi АТП ЗАТ Вл УБ РАЕС Влкеруiться: тАУ

тАУ Конституцiiю та законами Украiни, нормативними актами Президента Украiни i Кабiнету Мiнiстрiв Украiни, цим Положенням, Статутом ЗАТ Вл УБ РАЕС Вл, Статутом автомобiльного транспорту Украiни;

тАУ Законом Украiни Вл Про транспортВ»;

тАУ Вл Про дорожнiй рухВ»;

тАУ Вл Про автомобiльний транспортВ»;

тАУ Вл Про охорону працiВ»;

тАУ Правилами дорожнього руху Украiни. Затв. Постановою КМУ вiд 10 жовтня 2001 року №1306;

тАУ Правилами перевезень вантажiв автомобiльним транспортом в Украiнi. Затв. 14.10.97 №363;

тАУ Правилами перевезень пасажирiв автомобiльним транспортом. Затв. 21.01.98 №2;

тАУ Правилами проiзду великогабаритних та великовагових транспортних засобiв автомобiльними дорогами, вулицями та залiзничними переiздами. Затв. 18.01.2001 року №30;

тАУ Положенням про робочий час i час вiдпочинку водiiв автотранспортних засобiв. Затв. 17.01.2002 року №18;

тАУ Положенням про технiчне обслуговування i ремонт дорожнiх транспортних засобiв автомобiльного транспорту. Затв. 30 березня 1998 року №102;

тАУ Положенням про розслiдування та облiк нещасних випадкiв, професiйних захворювань i аварiй на пiдприiмствах, в установах i органiзацiях. Затв. 21 серпня 2001 року №1094;

тАУ Положенням про розслiдування та облiк нещасних випадкiв невиробничого характеру. Затв. 22 березня 2001 №270.

Основним напрямком дiяльностi АТП ЗАТ Вл УБ РАЕС Влi забезпечення автотранспортом та механiзмами дiльниць та пiдроздiлiв ЗАТ Вл УБ РАЕС Вл.

Напрямком дiяльностi АТП ЗАТ Вл УБ РАЕС Влi надання послуг по технiчному обслуговуванню та ремонту транспортних засобiв, механiзмiв, вузлiв та агрегатiв пiдприiмствам, органiзацiям, фiзичним особам; перевiрка технiчного стану транспортних засобiв i механiзмiв, що належать iншим органiзацiям, пiдприiмствам, фiзичним особам, щоденний медичний огляд водiiв вищевказаних ТЗ, а також надання послуг автотранспорту та механiзмiв iншим пiдприiмствам, органiзацiям, фiрмам, фiзичним особам та населенню, в т.ч. здачi транспортних засобiв та механiзмiв в орендне користування.

Персонал АТП ЗАТ Вл УБ РАЕС Влвиконуi своi функцii на основi посадових iнструкцiй i квалiфiкацiйних характеристик, розроблених за вимогами нормативно-технiчноi документацii.

Лiквiдацiя i реорганiзацiя (передпiрядкування, змiна форми власностi, зтАЩiднання, приiднання, видiлення, перетворення, переiменування, роздiлення) Автотранспортного парку може здiйснюватись за рiшенням правлiння ЗАТ Вл УБ РАЕС Вл.

Основними задачами i функцiями АТП ЗАТ Вл УБ РАЕС Влi:

- Якiсне обслуговування автотранспортом та механiзмами дiльниць i пiдроздiлiв ЗАТ Вл УБ РАЕС Влпо iх заявках;

- Виконання органiзацiйно-технiчних мiроприiмств, якi забезпечують надiйну i безпечну експлуатацiю автотранспорту та механiзмiв, а також безпечне виконання робiт по техобслуговуванню i ремонту рухомого складу;

- Надання дiльницям i пiдроздiлам ЗАТ Вл УБ РАЕС Влавтотранспорту та механiзмiв для перевезення вантажiв i працiвникiв ЗАТ Вл УБ РАЕС Вл, виконання будiвельно-монтажних робiт;

- Надання пiдроздiлам ЗАТ Вл УБ РАЕС Влавтотранспорту для перевезення промислових i продовольчих товарiв;

- Своiчасне проведення техобслуговувань i ремонтiв рухомого складу i механiзмiв;

- Своiчасне виконання зобовтАЩязань перед державними фондами та бюджетом;

- Своiчасне одержання новоi технiки, ii реiстрацiя i запуск в експлуатацiю;

- Укладення договорiв з iншими органiзацiями i установами на перевезення вантажiв i пасажирiв, роботу механiзмiв;

- Проведення облiку i контролю за завантаженням транспорту i роботою механiзмiв, iх рацiональним використанням;

- Укладання договорiв на виконання капремонтiв автотехнiки, механiзмiв, агрегатiв i обладнання, а також поставку запчастин, iнструменту, паливо-мастильних матерiалiв;

- Розробка нових i перiодичний перегляд посадових i виробничих iнструкцiй, iнструкцiй по охоронi працi та технiцi безпеки для персоналу АТП ЗАТ Вл УБ РАЕС Вл;

- Пiдвищення квалiфiкацii персоналу шляхом органiзацii технiчного навчання, вивчення правил ОП, ПТЕ, ПДР, директивних матерiалiв, проведення iнструктажiв;

- Забезпечення робочих мiсць необхiдним iнвентарем, приладами, iнструментами, матерiалами, захисними засобами та документацiiю;

- Впровадження рацiоналiзаторських пропозицiй та науково-технiчних мiроприiмств;

- Проведення контролю за правильнiстю використання технiки, притягнення до вiдповiдальностi винних в нерацiональному використаннi автотранспорту та механiзмiв;

- Проведення звiрки розрахункiв, бухгалтерськоi документацii з пiдприiмствами i з органiзацiями за наданий автотранспорт та механiзми, виконання ремонтiв, придбання запчастин та матерiалiв;

- Складення рекламацiйних актiв заводам-виробникам, ремонтним пiдприiмствам та постачальникам на дефектну та некомплектну технiку, обладнання, матерiали;

- Планування та затвердження технiко-економiчних показникiв АТП ЗАТ Вл УБ РАЕСВ», витрат, розрахункiв на збiльшення чисельностi персоналу в залежностi вiд збiльшення чисельностi технiки, або збiльшення змiнностi робiт;

- Проведення згiдно встановлених планiв здачу авторезини в ремонт та брухт, здачу вiдпрацьованих масел, металобрухту; премiювання працiвникiв за економiю ПММ та авторезини;

- Забезпечення контролю за дотриманням персоналом АТП ПДР, правил охорони працi i технiки безпеки, правил пожежноi безпеки;

- Комерцiйна дiяльнiсть, посередництво, бартернi операцii, торгiвля (по основних фондах за погодженням з ЗАТ ВлУБ РАЕСВ»;

- Зовнiшньо тАУ економiчна дiяльнiсть (здiйснення операцiй по експорту, iмпорту продукцii, послуг);

- Надання платних послуг за рахунок коштiв громадян;

- РЖншi види дiяльностi, якi не забороненi дiючим законодавством, та погодженi iз керiвництвом ЗАТ ВлУБ РАЕСВ».

1.4 Органiзацiйна структура управлiння пiдприiмством

Органiзацiйна структура управлiння автотранспортним пiдприiмством ЗАТ ВлУправлiння будiвництва РАЕСВ» зображена на рисунку 1.2.

Рис. 1.2. Органiзацiйна структура управлiння АТП

Начальник АТП здiйснюi свою дiяльнiсть з метою виконання основних напрямкiв економiчного i соцiального розвитку товариства. Вiн плануi дiяльнiсть роботи товариства; здiйснюi поточне керiвництво дiяльнiстю ЗАТ; формуi адмiнiстрацiю, трудовий колектив; i розпорядником фiнансових коштiв товариства; здiйснюi кредитнi та iншi операцii в установах банку; дii вiд iменi товариства; укладаi угоди, контракти, договори; здiйснюi iншi юридичнi дii; видаi накази та розпорядження, обовтАЩязковi для виконання всiма працiвниками товариства; видаi доручення; приймаi та звiльняi з роботи; накладаi стягнення на осiб, якi працюють в товариствi. Начальник може передавати частину своiх прав представникам адмiнiстрацii ЗАТ. Вiн несе персональну, в тому числi i матерiальну, за всю дiяльнiсть товариства, вiдповiдальнiсть.

Заступник начальника керуi вiддiлом експлуатацii, яка займаiться органiзацiiю, управлiнням i контролем руху автомобiлiв на маршрутах, виконанням плану перевезень, органiзацii працi автомобiльних бригад, розробляi i впроваджуi заходи по пiдвищенню якостi обслуговування замовникiв i безпеки перевезень.

Головний iнженер i керiвником технiчноi служби пiдприiмства, вiн здiйснюi пiдтримання рухомого складу у технiчно-налагодженому станi та розвитку матерiально-технiчноi бази пiдприiмства.

Вiддiл експлуатацii займаiться органiзацiiю роботи диспетчерiв i водiiв.

Диспетчери складають добовий план перевезень; розподiляють рухомий склад по обтАЩiктах, що обслуговуються, виходячи з кiлькостi справних автотранспортних засобiв, якi АТП випускаi на лiнiю; складають графiк роботи автотранспортних засобiв на обтАЩiктах; контролюють за своiчасним виiздом рухомих одиниць з парку; спостерiгають за роботою рухомого складу на лiнii, встановлюють i усувають причини порушення графiкiв руху; приймають дорожнi листи i товарно-транспортнi документи пiсля кожноi змiни. Протягом всього часу перебування в нарядi водii безпосередньо пiдлягають диспетчеру, який у разi необхiдностi направляi рухомий склад з одного обтАЩiкта на iнший, змiнюi маршрути руху, повертаi в парк або направляi на обтАЩiкти резервнi транспортнi засоби. Також до вiддiлу експлуатацii вiдноситься i технiчна служба яка надаi допомогу несправним автотранспортним засобам, коли водiй не в змозi сам усунути несправностi.

Планово-економiчний вiддiл займаiться плануванням, виробничою роботою АТП, контролем за виконанням плану, органiзовуi статистичний та оперативний облiк фiнансово-господарськоi дiяльностi АТП.

Бухгалтерiя органiзовуi олiк руху матерiальних цiнностей, здiйснюi облiк роботи i всiх грошових розрахункiв, проводить оперативний облiк виробничо-фiнансовоi дiяльностi.

Вiддiл кадрiв здiйснюi пiдбiр кадрiв, оформлення прийому на роботу i звiльнення з неi, а також органiзовуi облiк руху кадрiв.

Вiддiл безпеки руху займаiться контролем технiчного стану автомобiлiв, а також впровадженням необхiдних для контролю контрольно-дiагностичних постiв.

Вiддiл матерiально-технiчного забезпечення органiзовуi постачання пiдприiмства всiма видами матерiальних цiнностей, веде облiк реалiзацii фондiв i споживання матерiалiв, органiзовуi i контролюi роботу складського господарства.

Виробничо-технiчний вiддiл займаiться питаннями пiдготовки виробництва, розробляi нормативи i документацiю по технiчному обслуговуванню i ремонту автомобiлiв.

Начальник авторемонтних майстерень забезпечуi органiзацiю виконання вчасного ремонту i ТО рухомого складу, який i в наявностi на АТП. В його пiдпорядкуваннi знаходиться ремонтний персонал.

Механiки автоколон (карбюраторна, дизельна, спецiалiзована) органiзовують роботу чергових механiкiв, якi iм пiдпорядковуються. Перед виiздом транспортного засобу на лiнiю черговий механiк засвiдчуi своiм пiдписом технiчну справнiсть транспортного засобу, покази спiдометра, наявнiсть пального, i даi дозвiл на виiзд.

2. Аналiз виробничоi i господарськоi дiяльностi АТП ЗАТ ВлУправлiння будiвництва РАЕСВ»

2.1 Основнi показники роботи автомобiльного транспорту

Важливими поняттями для всiх видiв транспорту i пропускна i провiзна здатнiсть.

Пропускна здатнiсть тАУ це можливiсть шляху (зупиночного пункту тАУ станцii, порту, транспортного вузла) пропустити максимальну кiлькiсть рухомого складу, вантажу, пасажирiв.

Провiзна здатнiсть тАУ найбiльший обтАЩiм перевезень, який виконуiться за визначений перiод часу (за рiк) рухомим складом в конкретних технiко-економiчних умовах.

Крiм того основними технiко-економiчними показниками експлуатацiйноi роботи автомобiльного транспорту i:

1. Коефiцiiнт використання парку тАУ вiдношення машино-годин фактичноi роботи автомобiля до машино-годин, або машино-днiв iнвентарного парку;

2. Коефiцiiнт використання пробiгу автомобiлiв тАУ вiдношення довжини пробiгу з вантажем до загального пробiгу;

3. Коефiцiiнт використання вантажопiдйомностi автомобiлiв тАУ вiдношення кiлькостi фактично перевезеного вантажу до можливих перевезень, розрахованих по вантажопiдйомностi автомобiлiв;

4. Середньодобовий пробiг автомобiлiв.

Швидкiсть доставки вантажу тАУ один з найважливiших показникiв роботи всiх видiв транспорту. Час перевезення рiзних вантажiв впливаi на весь процес обороту матерiальних цiнностей на пiдприiмствi, фiрмi. Вартiсть вантажноi маси можна спiвставити з визначеним обтАЩiмом капiтальних затрат, якi тимчасово омертвленi на транспортi. Але швидка доставка ефективна тiльки в тому випадку, коли швидко доставлений вантаж негайно поступаi в процес виробництва або в особисте споживання.

2.2 Аналiз скл

Вместе с этим смотрят: