Командно-штабна машина Р-142Н
КОМАНДНО-ШТАБНА МАШИНА Р-142Н
Призначення i ТТД КШМ
Командно-штабна машина Р-142Н призначена для забезпечення звтАЩязку по КХ i УКХ радiоканалах, утворених власними засобами та окремою радiостанцiiю середньоi потужностi (РСП) у всiх ланках управлiння. КШМ забезпечуi засекречування каналiв звтАЩязку за допомогою власноi спецапаратури (режим Б). Зовнiшнiй вигляд КШМ приведений на рис.1.1. та рис.1.2.
КШМ забезпечуi звтАЩязок iз однотипними КШМ на стоянцi та в русi; автономно i в складi вузла звтАЩязку, на середньо пересiченiй мiсцевостi на вiдстанi, що зазначена у таблицi 1.1, 1.2.
В КШМ забезпечено управлiння всiма радiостанцiями з робочих мiсць тАУ ПК, ПР, ПО; з винесеного телефонного апарату (ВТА) двопроводовою лiнiiю довжиною до 500 м. Всього в КШМ передбачено 5 робочих мiсць: два робочих мiсця для командира (ПК-1, ПК-2) i по одному робочому мiсцю для офiцера, начальника КШМ i радiотелеграфiста (ПО, ПР1 i ПР2).
Засоби звтАЩязку КШМ забезпечують:
симплексний телефонний радiозвтАЩязок у режимi А з усiх робочих мiсць та iз ВТА двох проводовою лiнiiю довжиною до 500 м по лiнii Л2;
симплексний телефонний радiозвтАЩязок у режимi Б за допомогою СА Т-219 iз робочих мiсць ПК1, ПК2, ПР1 та iз ВТА по лiнii Л1;
слуховий телеграфний звтАЩязок по КХ радiостанцii Р-130М iз робочого мiсця ПР2;
слуховий телеграфний звтАЩязок по УКХ радiостанцiях Р-111 i Р-123МТ з допомогою телекодовоi приставки;
симплексний телефонний радiозвтАЩязок у режимах А i Б каналами зовнiшньоi радiостанцii середньоi потужностi;
слуховий телеграфний радiозвтАЩязок каналами зовнiшньоi радiостанцii середньоi потужностi (РСП) з робочого мiсця ПР2;
роботу у режимi швидкодiя (ШД);
кодування телеграфноi iнформацii;
автоматичну ретрансляцiю сигналiв по НЧ;
прийом та передачу циркулярного та вибiркового виклику кореспондентiв;
запис та вiдтворення iнформацii;
внутрiшнiй звтАЩязок та службовий звтАЩязок з зовнiшнiми абонентами;
Склад основного обладнання та його розмiщення.
У склад основного обладнання КШМ входять (рис.1.3):
Радiоапаратура:
радiостанцiя Р111 тАУ 2 к-та;
радiостанцiя Р130М тАУ 1 к-т;
радiостанцiя Р123МТтАУ 1 к-т;
Спецiальна апаратура:
Т-219 тАУ 1 к-т;
Комутацiйна апаратура:
пульт командира (ПК1, ПК2) тАУ 2 к-та;
пульт офiцера (ПО) тАУ 1 к-т;
пульт радиста (ПР) тАУ 1 к-т;
блок проводового звтАЩязку (БПЗ) тАУ 1 к-т;
блок телеграфного звтАЩязку (БТЗ) тАУ 1 к-т;
блок реле (БР1, БР2) тАУ 2 к-та;
коробка розподiльна (КР1, КР4М) тАУ 2 к-та;
Вступно-зтАЩiднувальне обладнання:
щит лiнiйний 1 (ЩЛ1) тАУ 1 к-т;
щит лiнiйний 2 (ЩЛ2) тАУ 1 к-т;
Антенно-щогловi пристроi:
антена штирьова АШ-3,4м тАУ 1 к-т;
антена штирьова АШ-4м тАУ 1 к-т;
антена симетричний вiбратор тАУ 1 к-т;
антена зенiтного випромiнювання тАУ 1 к-т;
комбiнована штирьова антена (КША) тАУ 2 к-та;
щогла телескопiчна тАУ 2 к-та;
Допомiжне обладнання:
диктофон П-180М з приставкою тАУ 1 к-т;
гучномовець тАУ 1 к-т;
телефонний апарат ТА-57 тАУ 2 к-та;
пристрiй вибiркового виклику Р-012М тАУ 1 к-т;
нагрудний перемикач ПмН тАУ 5 к-тiв;
мiкротелефонна трубка тАУ 5 к-тiв;
мiкротелефонна гарнiтура тАУ 5 к-тiв;
система життiзабезпечення:
- ОВ-65 тАУ 1 к-т;
- ФВУ А-100-12 тАУ 1 к-т;
блок комутацii антен (БКА) тАУ 1 к-т;
табло свiтове (ТС) тАУ 1 к-т;
Обладнання електроживлення:
бензоелектроагрегат АБ-1-П-30-М1 тАУ 1 к-т;
генератор вiдбору потужностi Г-290 тАУ 1 к-т;
щит управлiння (ЩУ) тАУ 1 к-т;
акумуляторна батарея (АКБ) 4*5НКТБ-80 тАУ 1 к-т;
блок зарядно-розподiльний (БЗР) тАУ 1 к-т;
щит розподiльний (ЩР) тАУ 1 к-т;
Блоки живлення (БЖ-20, БЖ-75) тАУ 2 к-та;
блоки живлення радiостанцiй Р-111, Р-130М, Р-123МТ тАУ 3 к-та;
У КШМ також передбачено мiсця для розмiщення радiостанцii Р-809М2, телекодовоi приставки Р-011М, апаратури ШД Р-014Д, кодувальноi апаратури М-125М з датчиком П-590А.
Розмiщення апаратури:
Апаратура КШМ розмiщена у кабiнi водiя, передньому та задньому вiдсiках кузова автомобiля.
У кабiнi водiя розмiщенi пульт командира ПК-2 i щит управлiння антенами (ЩУА).
У передньому вiдсiку розмiщеннi: радiостанцiя Р-111 тАУ 2 к-та; радiостанцiя Р-130М тАУ 1 к-т; радiостанцiя Р-123МТ тАУ 1 к-т; розподiльна коробка КР-1 та КР-4М; пристрiй Р-012М; пристрiй Р-011М; блок живлення БЖ-75; блок проводового звтАЩязку; блоки реле БР-1 та БР-2; апаратура ШД Р-014Д; блок зарядно-розподiльний; регулятор напруги, реле-регулятор РР-361А, фiльтр радiоперешкод; датчик коду Морзе П-590А; блок живлення БЖ-20; табло свiтлове; фiльтр згладжуючий; блок резисторiв гасильних (БРГ); щит розподiльний; телефонний апарат ТА-57; передбачено розмiщення апаратури М-125М; пiд сидiнням радистiв розмiщенi СА i калорифер.
У задньому вiдсiку розмiщенi: пульт офiцера (ПО), пульт командира ПК-1, гучномовець, приставка до диктофону П-180М, радiостанцiя Р-809М2, блок регулювання (БР), блок живлення БЖ-25. Ззовнi вiдсiку розмiщенi агрегат АБ-1 i щит лiнiйний ЩЛ-2.
Два механiзми пiдйому антен (МПА), антена зенiтного випромiнювання, двi телескопiчноi щоглi, щит лiнiйний ЩЛ-1 розмiщеннi на кузовi ззовнi.
Система вибору потужностi Г-290 встановлена на рамi автомобiля попереду.
Призначення складових частин.
Радiостанцiя Р-111 (РС-1, РС-2) призначена для забезпечення телефонного симплексного радiозвтАЩязку на однiй з 4-х ЗПЧ. При використаннi двох радiостанцiй Р-111 забезпечуiться дуплексний режим радiозвтАЩязку. За допомогою телекодовоi приставки Р-011м радiостанцiя забезпечуi симплексний телеграфний звтАЩязок.
Дуплексний варiант радiостанцii Р-111 складаiться з таких складових частин:
прийомопередавач тАУ 2 к-та;
узгоджуючий антенний пристрiй тАУ 2 к-та;
блок живлення пiдсилювача потужностi тАУ 2 к-та;
комутатор антен тАУ 1 к-т;
Обидвi радiостанцii працюють на загальну штирьову антену АШ-3,4, або комбiновану штирьову антену, встановлену на телескопiчну щоглу висотою 11м.
Радiостанцiя Р-130М (РС-3) призначена для забезпечення симплексного телефонного та телеграфного радiозвтАЩязку i складаiться iз таких складових частин:
прийомопередавач тАУ 1 к-т;
виносний узгоджуючий антенний пристрiй тАУ 1 к-т;
блок живлення тАУ 1 к-т;
блок регулювання (БР) тАУ 1 к-т;
блок узгодження (БЗ) тАУ 1 к-т;
Радiостанцiя Р-130М працюi на антену АШ-4м, антену зенiтного випромiнювання i антену симетричний вiбратор.
Радiостанцiя Р123МТ призначена для симплексного телефонного радiозвтАЩязку на однiй з 4-х ЗПЧ i складаiться iз таких частин:
прийомопередавач тАУ 1 к-т;
блок живлення тАУ 1 к-т;
За допомогою телекодовоi приставки Р-011м радiостанцiя забезпечуi симплексний телеграфний радiозвтАЩязок.
Радiостанцiя Р-123МТ працюi на антену АШ-4м (загальну з радiостанцiiю Р-130М), або на комбiновану штирьову антену, встановлену на телескопiчну щоглу з висотою 11 м.
Вибiр антен для радiостанцiй Р-130М i Р-123МТ здiйснюiться на блоку комутацii антен (БКА) i виносному узгоджуючому антенному пристроi радiостанцii Р-130М.
Спецiальна апаратура (СА) Т-219 забезпечуi засекречування каналiв радiостанцiй КШМ з рiвнем передачi та прийому - 0,4 Нп. Правила експлуатацii на СА викладенi у вiдповiдних керiвництвах на апаратуру.
Пульт командира (рис.1.5) забезпечуi:
симплексний телефонний радiозвтАЩязок у режимах А i Б по всiх РС;
сигналiзацiю зайнятостi РС;
сигналiзацiю виклику абонента;
сигналiзацiю вмикання блокiровки та готовностi СА до роботи;
циркулярний та вибiрковий звтАЩязок мiж членами екiпажу;
вiдключення кола управлiння радiостанцiями при роботi у режимi А i роботi одного з членiв екiпажу у режимi Б;
регулювання гучностi
ПК включаi в себе пiдсилювач низькоi частоти, елементи комутацii i узгодження та органи управлiння: тумблер живлення; перемикач каналы; ручка Громкость; кнопки Внутренняя связь; iндикаторнi лампочки: вызов, Питание, режим Б, занятость РС 1-4, блокировкА.
Пульт офiцера забезпечуi тi ж можливостi, що й ПК, за винятком можливостi забезпечення роботи в режимi Б. ПО включаi в себе пiдсилювач низькоi частоти, елементи комутацii i узгодження та органи управлiння: тумблер ПИТАНИЕ; перемикач канали; ручка ГРОМКОСТЬ; кнопки ВНУТРЕННЯЯ СВЯЗЬ; iндикаторнi лампочки: ВЫЗОВ, ПИТАНИЕ, ЗАНЯТОСТЬ РС 1-4, блокировка.
Пульт радиста (рис.1.7) включаi два робочих мiсця (Р1 i Р2) i забезпечуi з кожного iз них:
симплексний телефонний радiозвтАЩязок у режимi А по всiх РС;
симплексний телеграфний радiозвтАЩязок по КХ та УКХ радiостанцiях iз робочого мiсця Р2;
сигналiзацiю зайнятостi РС;
сигналiзацiю виклику радистiв по внутрiшньому звтАЩязку;
внутрiшнiй звтАЩязок мiж радистами;
вибiрковий звтАЩязок з абонентами ПК i ПО;
службовий звтАЩязок з абонентами ВТА по лiнiям Л1 i Л2 з робочого мiсця Р2 та по лiнii Л1 тАУ з робочого мiсця Р1;
дистанцiйне керування з ВТА по лiнii Л2 радiостанцiями КШМ у режимi А;
прийом iнформацii на гучномовець робочого мiсця Р1;
регулювання гучностi;
Крiм того з робочого мiсця Р1 забезпечуiться:
симплексний телефонний радiозвтАЩязок у режимi Б по всiх радiостанцiях;
вiдключення кола управлiння радiостанцiями при роботi у режимi А i роботi одного iз членiв екiпажу у режимi Б;
Пр включаi в себе два пiдсилювача нч, елементи комутацii i узгодження та органи управлiння: тумблер питание; перемикачi каналы р1 i каналы р2, каналы са, линия 2; ручки громкость; iндикаторнi лампочки: вызов, работа при роботi з лiнiй л1 i л2, занятость рс 1-4, режим б, блокировка; тумблер блокировка; тумблери к1, к2, р1, л1 для пiдключення абонентiв до спецапаратури; кнопки вибiркового внутрiшнього звтАЩязку к1, к2, о1, о2; кнопки вызов абонентiв вта лiнiй л1, л2.
Блок проводного звтАЩязку (БПЗ) забезпечуi:
дистанцiйне керування радiостанцiями з ВТА у режимi А по лiнii Л2 та у режимi Б тАУ по лiнii Л1;
передачу та прийом сигналiв iндукторного виклику по лiнii Л1, Л2;
звукову i свiтлову сигналiзацiю виклику з лiнiй Л1 i Л2 на пульт радиста;
службовий звтАЩязок радистiв ПР з абонентами ВТА;
БПЗ включаi в себе генератор iндукторного виклику (ГРЖВ), два приймача iндукторного виклику (ПРЖВ), пiдсилювач НЧ, елементи комутацii та узгодження.
Блок телеграфного звтАЩязку (рис.1.8) забезпечуi:
керування радiостанцiями КШМ у телеграфному режимi;
керування зовнiшньою радiостанцiiю середньоi потужностi у режимах ТФ i ТГ;
пiдключення телекодовоi приставки Р-011М до комутацiйноi апаратури при роботi в телеграфному режимi по УКХ радiостанцiях;
пiдключення датчика П-590А та свiтового табло до комутацiйноi апаратури при роботi у телеграфному режимi на РС3;
БТЗ включаi в себе генератор самопрослуховування, елементи комутацii та органи управлiння: перемикачi Внутр. РС i Внешн. РС, тумблер прд тАУ прм, iндикаторна лампочка Передача.
Блок комутацii антен (БКА) забезпечуi комутацiю антенних виходiв радiостанцiй Р-130М i Р-123МТ до табельних антен. В положення АЗИ перемикача Р-130М вихiд радiостанцii Р-130М комутуiться на вхiд блоку узгодження (БУ), а у положеннi ВСУ-А тАУ на вхiд виносного узгоджуючого пристрою (ВУП). В положеннi ТЕЛЕСКОП перемикача Р123МТ вихiд радiостанцii Р-123МТ пiдключаiться до антени КША, розгорнутоi на телескопiчнiй щоглi, а у положеннi ВСУ-А тАУ на вхiд ВУП радiостанцii Р-130М.
Блок реле БР-1 призначений для комутацii кола управлiння НЧ i сигналiзацii мiж абонентами КШМ i РС, пiдключення апаратури Р-012М до комутацiйноi апаратури. БР-1 включаi в себе пiдсилювач НЧ внутрiшнього звтАЩязку, елементи комутацii та захисту.
Блок реле БР-2 призначений для забезпечення радiозвтАЩязку у режимi Б з пультiв ПК, ПР1 i лiнii Л1. БР-2 включаi в себе елементи комутацii, узгодження та захисту.
Коробка розподiльна КР-1 призначена для узгодження кола НЧ комутацiйноi апаратури з колом НЧ радiостанцiй Р-111 та спряження 4-х проводовоi схеми КА з 2-х проводовою схемою входiв i виходiв радiостанцiй. КР-1 включаi в себе два пiдсилювача НЧ та елементи комутацii.
Коробка розподiльна КР-4м призначена для спряження апаратури Р-012М i комутацiйноi апаратури. КР-4м включаi в себе два пiдсилювача НЧ та елементи комутацii.
Коробка розподiльна КР-2 призначена для узгодження кола НЧ комутацiйноi апаратури з колами НЧ радiостанцiй Р-130 та пiдключення радiостанцii Р-123 до комутацiйноi апаратури. КР-2 включаi в себе пiдсилювач НЧ та елементи комутацii. При установцi в КШМ радiостанцiй Р-130М i Р-123МТ коробка розподiльна КР-2 у складi КШМ вiдсутня.
Телекодова приставка Р-011М призначена для керування УКХ радiостанцiями у режимi тонального телеграфування. З допомогою приставки здiйснюiться прийом i передача слуховоi або букводрукуючоi телеграфноi iнформацii, передача даних з швидкiстю до 1200 бод по ТЧ радiоканалах.
Пристрiй вибiркового виклику Р-012М призначений для вибiркового та циркулярного виклику кореспондентiв у радiомережах, а також прийому виклику вiд кореспондентiв з свiтловою та звуковою iндикацiiю виклику.
Апаратура ШД Р-014Д забезпечуi набiр телеграфноi iнформацii при швидкостi роботи 50 бод та передачу ii по радiоканалу радiостанцii Р-130М у режимi ЧТ-500 при швидкостi роботи 75 бод або 150 бод.
Кодувальна апаратура М-125М призначена для кодування телеграфноi iнформацii.
Датчик коду Морзе П-590А забезпечуi перетворення послiдовностi птАЩятизначного коду, що поступаi з виходу апаратури М-125м, у послiдовнiсть знакiв коду Морзе для передачi по радiостанцii Р-130М.
Табло свiтове призначено для свiтловоi iндикацii Увага! Передача забороняiться при роботi апаратури М-125м у режимi набору. За цiiю iнформацiiю радисти повиннi перейти у режим Черговий прийом, крiм того вимкнути живлення радiостанцii Р-809М2.
Диктофон П-180М з приставкою (рис.1.9) забезпечуi магнiтний запис та вiдтворення iнформацii у режимi А i комутацiю коло НЧ пульта офiцера до диктофону або до мiкротелефонноi гарнiтури.
Нагрудний перемикач необхiдний для перемикання радiостанцii з прийому на передачу (формування сигналiв Тангента); для пiдсилення сигналiв мiкрофону та передачi сигналiв циркулярного виклику у режимi внутрiшнього звтАЩязку.
Щит лiнiйний ЩЛ-1 (рис.1.10) забезпечуi:
пiдключення 2-х проводноi лiнii (кабель П-274) з довжиною до 500 м до клем лiнiя 1;
пiдключення 2-х проводноi лiнii (кабель П-274) до клем ВТА-1 для керування зовнiшньою радiостанцiiю середньоi потужностi у режимi тАУБ - з використанням спецапаратури РСП;
пiдключення ВЧ кабелю вiд антени КША для радiостанцii Р-111;
Щит лiнiйний ЩЛ-2 (рис.1.11) забезпечуi:
Пiдключення 2-х проводноi лiнii (кабель П-274) з довжиною до 500 м до клем лiнiя 2;
Пiдключення 2-х проводноi лiнii (кабель П-274) до клем ВТА-2 для керування зовнiшньою радiостанцiiю середньоi потужностi у режимi А;
Пiдключення кабелю ПТРК5´2 до розтАЩiму ТФ вiд зовнiшньоi РСП;
Пiдключення 2-х проводовоi лiнii (кабель П-274) до клем Служ. св.;
Вмикання тумблера Свет;
Антенно-щогловi пристроi
Загальнi положення.
Антенами називаються пристроi, призначенi для випромiнювання i прийому електромагнiтних хвиль.
Передавальна антена призначена для перетворення енергii ВЧ коливань подводимых до неi вiд передавача в енергiю електромагнiтних хвиль.
Прийомна антена призначена для перетворення енергii електромагнiтних хвиль в енергiю ВЧ коливань.
Електромагнiтною хвилею називаiться електромагнiтне поле, що перемiщаiться в просторi. Електромагнiтне поле в просторi перемiщаiться з кiнцевою швидкiстю залежне вiд властивостей середовища.
Основними параметрами електромагнiтноi хвилi i:
Фронт хвилi - геометричне мiсце крапок однакових фаз векторiв 
Ваi 
Ваелектромагнiтного поля.
Фазова швидкiсть υф - швидкiсть перемiщення фронту електромагнiтноi хвилi. У вiльному просторi фазова швидкiсть дорiвнюi швидкостi свiтла (з=3·108 м/с).
Довжина хвилi λ тАУ найкоротша вiдстань мiж крапками електромагнiтного поля з однаковими фазами:
де υф - фазова швидкiсть розповсюдження електромагнiтного поля;
ƒ тАУ частота коливань електромагнiтного поля.
У вiльному просторi довжина хвилi складаi:
; 
Антени вiйськових радiозасобiв i необхiдними i найважливiшими технiчними елементами, що беруть участь у формуваннi радiоканалу. Позитивною властивiстю антен i те, що вони, не споживаючи потужностi вiд джерел енергii, забезпечують дii, еквiвалентнi посиленню потужностi сигналу.
Як вiдомо, потужнiсть сигналу на входi приймача визначаiться виразом (1): 
(1)
де: Р пров. - потужнiсть передавача;
Gпер - коефiцiiнт пiдсилення передавальноi антени;
G iн - коефiцiiнт пiдсилення прийомноi антени;
Wтр - множник ослаблення потужностi за рахунок поглинання на трасi;
З формули видно, що потужнiсть передавача сама по собi ще не визначаi надiйнiсть радiозв'язку. Коефiцiiнти пiдсилення антен Gпер i Gпр входять у приведений вираз як рiвноправнi множники, тому з метою зниження витрати потужностi вiд первинного джерела, що приводить до зменшення маси i габаритiв радiостанцiй, необхiдно прагнути до збiльшення коефiцiiнта пiдсилення антен.
Мiнiмально необхiдна потужнiсть сигналу на входi приймача залежить вiд його чутливостi, однак у декаметровому дiапазонi вона практично визначаiться середньою потужнiстю перешкод на входi приймача (шуми самого приймача, шуми в антенi i середовища, а також зовнiшнi перешкоди).
Зменшити рiвень перешкод на входi приймача можна за рахунок застосування прийомних антен зi спрямованими характеристиками: чим вужче ii дiаграма направленостi при деякiм значеннi коефiцiiнта пiдсилення, тим менше потужнiсть перешкод.
Якщо на прийомну антену впливають перешкоди рiвномiрно з усiх бокiв (рис.1а), то для iхнього ослаблення необхiдно застосувати спрямовану антену з малим рiвнем бiчних пелюсткiв. У цьому випадку вiдношення потужностi сигналу Рс до потужностi перешкод Рп збiльшуiться пропорцiйно коефiцiiнту спрямованоi дii прийомноi антени:
При впливi на прийомну спрямовану антену прицiльноi перешкоди в межах головного пелюстка дiаграми спрямованостi (рис.1б) ступiнь ii ослаблення буде залежати вiд ширини головного пелюстка i вiд того, наскiльки вiдрiзняються мiж собою напрямки приходу перешкоди Еп i сигналу Ес. Чим бiльше вiдрiзняються кути приходу i чим уже головний пелюсток, тим бiльше послабляються перешкоди. Максимальне ослаблення буде в тому випадку, коли напрямок приходу перешкоди збiгаiться з напрямком нульового прийому антени.
РЖстотного ослаблення перешкоди можна досягти шляхом повороту антени чи ii дiаграми спрямованостi на такий кут, при якому напрямок мiнiмального прийому дiаграми спрямованостi збiгаiться з напрямком приходу перешкоди. У цьому випадку, незважаючи на деяке ослаблення сигналу, можна значно збiльшувати вiдношення сигнал/ перешкода на входi приймача (рис.1в).
Звiдси видно, настiльки велика роль антен у визначеннi енергетичного потенцiалу, особливо якщо врахувати, що збiльшення потужностi передавачiв мобiльних радiостанцiй маi межу.
Вiйськовi радiозасоби працюють в особливих умовах. Це викликаi необхiднiсть у створеннi i застосуваннi антен спецiальних типiв i конструкцiй. Крiм необхiдних електричних характеристик, приймаються в увагу габарити, транспортабельнiсть, час розгортання i згортання, маскування, надiйнiсть i захищенiсть антен.
Грамотне застосування антен у рiзноманiтних умовах мiсцевостi, на стоянцi, при зупинках i в русi, маскування i захист вiд розвiдки i поразки, маневр частотами й антенами для пiдтримки стiйкого радiозв'язку в суцiльний перешкодовой обстановцi жадаi вiд особового складу радiопiдроздiлiв чiткого знання властивостей антен i творчого використання iх можливостей.
Основнi характеристики антен.
Потужнiсть випромiнювання Р∑ - потужнiсть, що витрачаiться на створення ЕМХ (поля випромiнювання). Напруженостi електричного 
Ваi магнiтного 
векторiв електромагнiтного поля у вiльному просторi зменшуються пропорцiйно вiдстанi r.
Потужнiсть передавача РА тАУ потужнiсть, що надходить в антену вiд передавача. Вона визначаiться вираженням (2):
Ва(2)
де: IA - амплiтуда струму на входi антени;
RA_активна складова вхiдного опору антени.
Однак не вся потужнiсть РА, яка пiдводиться до антени, затрачаiться на створення поля випромiнювання.
Потужнiсть втрат РП - частина потужностi передавача РА, що витрачаiться на нагрiвання металу провiдникiв, на дiелектричнi втрати в iзоляторах, на втрати в землi з кiнцевою провiднiстю i втрати iншого фiзичного походження. Тому:
РА=Р∑ +РП (3)
Вхiдний опiр антени ZА визначаiться вираженням (4):
Ва(4)
де: RA i XA - активна i реактивна складовi вхiдного опору антени.
5. Коефiцiiнт корисноi дii антени ηА визначаiться як вiдношення випромiнюваноi потужностi Р∑ до потужностi РА, яка пiдводиться до антени (5):
Ва(5)
Коефiцiiнт корисноi дii визначаi ефективнiсть антени як перетворювача ВЧ енергii в енергiю ЕМХ. Для того щоб передавач вiддавав в антену максимальну потужнiсть необхiдно погодити вихiдний опiр передавача вхiдним опором антени. Однак активна складова RА вхiдного опору антени може вiдрiзнятися вiд величини вихiдного опору передавача, тому виникаi необхiднiсть у трансформацii активноi частини вхiдного опору антени. Ця задача вирiшуiться за допомогою органiв зв'язку з антеною. Компенсацiя ж реактивноi складовий XА вхiдного опору антени здiйснюiться за допомогою органiв настроювання антени (рис.2). Номiнали органiв настроювання i зв'язки залежать вiд значень реактивноi й активноi складових вхiдного опору антени.
6. Характеристика направленостi тАУ це залежнiсть амплiтуди напруженостi поля вiд напрямку в просторi на однаковому, досить великому, вiдстанi вiд антени. На однаковiй вiдстанi вiд антени, але в рiзних напрямках, величина напруженостi поля рiзна. РЖнакше кажучи, антена маi спрямовану властивiсть. Графiчне зображення характеристики направленостi називають дiаграмою направленостi. Для порiвняння рiзних антен по направленостi користаються нормованою характеристикою направленостi, у якоi максимальне значення дорiвнюi одиницi. Вона виходить шляхом розподiлу всiх значень характеристик направленостi на максимальне значення:
Ва(6)
Побудова дiаграм направленостi можлива в полярнiй чи прямокутнiй системах координат. На практицi користаються перетинами просторовоi дiаграми направленостi звичайно в двох взаiмно перпендикулярних площинах, що проходять через напрямок максимального випромiнювання. Для антен, розташованих на поверхнi землi, перетину вибирають таким чином, щоб одержати дiаграми направленостi в горизонтальнiй (функцiя F(j)) i вертикальноi (функцiя F(q)) площинах, де q i j - кутовi координати в сферичнiй системi координат.
У дiаграмi направленостi антени розрiзняють головний i бiчний пелюстки, рiвень яких визначаiться стосовно головного.
Ступiнь концентрацii електромагнiтноi енергii в головному напрямку характеризуiться шириною головного пелюстка (шириною дiаграми направленостi).
Шириною головного пелюстка (шириною дiаграми направленостi) називають кут мiж двома напрямками, у межах якого напруженiсть поля зменшуiться в 
Вараз.
7. Коефiцiiнт спрямованоi дii D показуi властивiсть антени концентрувати випромiнювання у визначених напрямках i вiн визначаiться як вiдношення потужностi випромiнювання ненаправленоi (гiпотетичноi) антени Р∑0 до потужностi випромiнювання спрямованоi антени Р∑, що створюють на однаковiй вiдстанi рiвнi напруженостi поля:
Ва(7)
Оскiльки при застосуваннi спрямованоi антени потужнiсть випромiнювання затрачаiться на створення поля в бiльш вузькому секторi кутiв, можна говорити про виграш у величинi напруженостi поля:
8. Коефiцiiнт пiдсилення антени G показуi, у скiлькох разiв меншу потужнiсть можна пiдвести до спрямованоi антени в порiвняннi з потужнiстю, яка пiдводиться до ненаправленоi антени без утрат, щоб одержати однакову напруженiсть поля в крапцi прийому. Коефiцiiнт пiдсилення антени застосовуiться для оцiнки виграшу, що даiться застосуванням спрямованоi антени i визначаiться вираженням (8):
Ва(8)
де: РАо - потужнiсть, яка пiдводиться до ненаправленоi антени;
РА - потужнiсть, яка пiдводиться до спрямованоi антени.
При цьому вважаiться, що ненаправлена антена маi ККД рiвний 100%, тобто РАо=Р∑0, тому вираження для коефiцiiнта пiдсилення G можна записати у видi:
Ва(9)
9. Дiапазоннi властивостi антени визначаються iнтервалом частот fmin-fmax, у межах якого такi параметри, як спрямованi властивостi i вхiдний опiр антени залишаються постiйними.
Смуга частот може визначатися у вiдсотках щодо середньоi частоти дiапазону:
Ва(10)
Антени, що забезпечують роботу в смузi частот менше 10%, називаються вузькосмуговими (вузькодiапазонними, резонансними), а при смузi бiльше 10% - широкосмуговими. Якщо смуга робочих частот бiльше 100%, то антени називають дiапазонними (широкодiапазонними). Коефiцiiнт перекриття широкодiапазонних антен лежить у межах вiд 2 до 10.
10. Дiючою довжиною антени ℓg називаiться довжина вiбратора з рiвномiрним розподiлом струму, рiвним току на ii затисках, що створюi в напрямку максимуму випромiнювання ту ж напруженiсть поля, що i розглянута антена (рис. 3):
Симетричний вiбратор тАУ це прямолiнiйний провiд, роздiлений по серединi на два вiдрiзки, називаних плiчми ℓ, мiж якими включаiться генератор.
Власною довжиною хвилi вiбратора λ0 називаiться найбiльша довжина хвилi, при якiй реактивний вхiдний опiр антени дорiвнюi нулю. Для симетричного вiбратора власна довжина хвилi складаi λ0=4ℓ.
Вiбратор називають напiвхвильовим, у якого повна довжина антени дорiвнюi половинi довжини хвилi (довжина плеча антени дорiвнюi ℓ=0,25λ). Вiбратор налагоджений у резонанс i тому реактивна складова ХA вхiдного опору антени дорiвнюi нулю.
Вiбратор називаiться хвильовим, якщо загальна довжина антени дорiвнюi довжинi хвилi (довжина плеча дорiвнюi половинi довжини хвилi), реактивна складова ХА вхiдного опору антени дорiвнюi В±∞.
Режимом подовження називають роботу вiбратора при ℓ<0,25λ Антена в цьому режимi маi iмнiсний реактивний опiр.
Режим укорочення маi мiсце при ℓ>0,25λ. При 0,25λ< ℓ<0,5λ вхiдний опiр вiбратора маi iндуктивний характер. Для настроювання такого вiбратора в резонанс необхiдно використовувати iмнiсть (скорочуючий конденсатор).
Штирьовi антени.
Штирьова антена являi собою твердий несиметричний напiвхвильовий вiбратор. Поверхнею штиря, що пiдстилаi, можуть бути: земля, металевий кузов рухомого об'iкта, корпус радiостанцii i спецiальнi дроти - противаги.