Матерiальна частина артилерii

РЕФЕРАТ

на тему: ВлМатерiальна частина артилерiiВ»

Будова гармат

Класифiкацiя артилерiйських систем здiйснюють за рiзними ознаками.

Гармати подiляються:

- за своiми бойовими властивостями - на пушки, гаубицi, гаубицi - пушки i пушки-гаубицi, протитанковi гармати та гiрськi гармати;

- за способом пересування - на причiпнi та самохiднi;

- за особливостями конструкцii тАУ на нарiзнi, гладкоствольнi, безвiдкатнi, казематнi;

- за калiбром - гармати малого калiбру (менше 76 мм) середнього (76- 152) та великого (бiльше 152 мм).

Пушки - це довгоствольнi гармати, що мають порiвняльно велику початкову швидкiсть снаряду i дальнiсть стрiльби. Полiт снарядiв здiйснюiться по настильнiй траiкторii (при кутах пiдвищення до 20⁰ тАУ для ураження броньованих цiлей, руйнування вертикальних стiнок оборонних споруд, стрiльби на рикошет) та по навiснiй траiкторii ( при кутах пiдвищення вiд 20 до 45⁰ тАУ для ураження цiлей, вiддалених вiд вогневоi позицii бiльше чим на 2\3 найбiльшоi дальностi стрiльби).

Гаубицi тАУ це гармати, що мають бiльш короткий ствол i меншу масу заряду. Початкова швидкiсть снаряда i дальнiсть стрiльби гаубиць менше чим пушок. Снаряди гаубиць летять по настильнiй i навiснiй траiкторii. Для руйнування цiлей, розмiщених за гребнями укриття та для руйнування бойових покрить оборонних споруд застосовуiться мортирна стрiльба (кути пiдвищення бiльше 45⁰).

Гаубицi мають перемiнний заряд, який дозволяi складання рiзних за масою зарядiв, чим досягаiться змiна крутизни траiкторii i дальностi стрiльби при постiйному кутi пiдвищення.

До бойових властивостей гармат вiдносяться могутнiсть, дальнобiйнiсть, кучнiсть стрiльби, швидкострiльнiсть, рухомiсть, надiйнiсть, живучiсть, безпечнiсть.

Загальна будова причiпних та самохiдних гармат

В залежностi вiд завдань, якi вирiшуються артилерiйськi гармати можуть бути рiзними за конструкцiiю. Однак принцип будови будь-якоi артилерiйськоi гармати однаковий.

Артилерiйська гармата складаiться з ствола з затвором i лафета. Лафет включаi наступнi основнi вузли: люльку, противiдкатнi пристроi, верхнiй станок, механiзми наведення, врiвноважуючий механiзм, нижнiй станок з станинами, ходову частину з пiдресорюванням, щитове покриття, допомiжнi пристроi, прицiльнi пристроi

Мал 1 Загальний вигляд гаубицi Д-30

1- ствол, 2- люлька, 3- механiзми наведення, 4- затвор, 5 i 8 тАУ рухомi станини, 6 тАУ верхнiй станок, 7- нижнiй станок, 9- нерухома станина, 10 тАУ прицiл, 11- щитове покриття.

Ствол - це стальна труба, закрита з одного кiнця затвором. Ствол призначений для напрямку польоту снаряду та надання йому обертового руху (для нарiзних гармат).

Ствол артилерiйськоi системи складаiться з труби, казенника, та зтАЩiднуючих елементiв. Труба i основною частиною ствола. До задньоi частини труби крiпиться казенник. Казенник призначений для розмiщення затвора, що закриваi канал ствола пiд час пострiлу. До передньоi частини труби крiпиться дульне гальмо, яке призначене для зменшення енергii вiддачi вiдкатних частин пiд час пострiлу. Застосування дульного гальма дозволяi при iнших однакових умовах зробити лафет бiльш легким та зменшити довжину вiдкату. Дульнi гальма за принципом дii подiляються на дульнi гальма активноi, реактивноi, активно - реактивноi дii. Сучаснi дульнi гальма дозволяють знизити енергiю вiддачi до 70% i бiльше.

Канал ствола маi зарядну камору та ведучу частину. Будова зарядноi камори залежить вiд способу заряджання. При патронному заряджаннi камора маi форму , що вiдповiдаi формi патрона i називаiться патронником. Патронник складаiться з основного i обтюруючого конуса, перехiдного конуса, цилiндричноi частини i зтАЩiднувального конуса врiзання.

При роздiльно - гiльзовому заряджаннi камора складаiться з основного i зтАЩiднувального конусiв.

В залежностi вiд будови ведучоi частини канали ствола подiляються на нарiзнi та гладкоствольнi. В нарiзних стволах нарiзи вздовж каналу ствола йдуть по гвинтовiй лiнii. Кут нахилу гвинтовоi лiнii називаiться крутизною нарiзу. Крутизна нарiзу може бути постiйна та прогресивна. Розрiзнюють наступнi елементи нарiзноi частини: нарiзи, поля нарiзiв, глибина нарiзiв, гранi нарiзiв.

Нарiзами називаються заглиблення на внутрiшнiй поверхнi ствола, якi служать для надання снаряду обертового руху. Виступ мiж сусiднiми нарiзами називаiться полем нарiзу. Вiдстань мiж сусiднiми гранями нарiзiв, вимiряна по прямiй, називаiться шириною поля нарiзiв. Вiдстань по прямiй мiж гранями одного i того ж нарiзу називаiться шириною нарiзу. Права грань кожного нарiзу називаiться бойовою гранню, а лiва - холостою (якщо дивитися з казенноi частини).

Дiаметр каналу ствола по полям нарiзiв називаiться калiбром ствола або гармати.

Затвором називаiться сукупнiсть механiзмiв та пристроiв, призначених для надiйного закриття канала ствола, проведення пострiлу i викидання стрiляноi гiльзи.

У вiдповiдностi з призначенням затвор складаiться з наступних основних механiзмiв: запираючого, ударного, викидаючого, запобiжного та напiвавтоматики. В конструкцii сучасних затворiв можуть бути i другi механiзми та пристроi, наприклад: механiзми полегшення заряджання, механiзм утримання снаряду, механiзм повторного взведення ударника.

Затвори артилерiйських систем подiляються на неавтоматичнi, напiвавтоматичнi та автоматичнi. Якщо всi операцii по вiдкриванню затвора, заряджанню, закриванню та проведенню пострiлу проводяться за рахунок порохових газiв або енергii, що пiдводиться тАУ такi затвори називаються автоматичними. Якщо частина вказаних операцiй проводиться вручну а друга частина автоматично - такi затвори називаються напiвавтоматичними. В таких затворiв, як правило, заряджання та проведення пострiлу здiйснюiться вручну, а вiдкривання i закривання - автоматично.

За устроiм запираючого механiзму затвори подiляються на два типи: поршневi та клиновi.

Клиновi затвори i найбiльш розповсюдженим видом сучасних затворiв i застосовуються в бiльшостi гармат малого та середнього калiбрiв. Вони бувають двох видiв: вертикальнi та горизонтальнi. В вертикальному клиновому затворi запирання здiйснюiться поворотом кривошипа вiдносно осi, який давить на фiгурний вирiз i пiднiмаi клин вверх. враховуючи те, що задня грань клина виконана з нахилом, пiд час руху клина в гнiздi, вiн буде досилати гiльзу в камору. Пiд час пострiлу (пiд дiiю тиску порохових газiв) клин не опускаiться вниз в результатi самогальмування, що досягаiться вибором кута нахилу задньоi гранi клина i протидiiю кривошипа довiльному опусканню клина вниз. В клинових затворах запираючий механiзм складаiться з клина, кривошипа (одного або двох), осi кривошипа зi стопором, важеля i упора клина.

Ударний механiзм призначаiться для проведення пострiлу, розмiщуiться в клинi i включаi ударник, бойову пружину, взвод ударника, вiсь взводу, стопор взводу з пружиною та кришкою.

Викидаючий механiзм призначаiться для викидання гiльзи пiсля пострiлу та для видалення патрона з камори у випадку осiчки. Вiн складаiться з двох викидачiв, осi викидачiв, з важелем i двох ковпачкiв з пружинами.

Механiзм повторного взведення служить для взведення ударного механiзму пiсля осiчки без вiдкривання затвора.

Запобiжний механiзм не дозволяi провести пострiлу при не повнiстю закритому затворi.

Люлька призначена для направлення ствола пiд час вiдкату i накату та для закрiплення деталей противiдкатних пристроiв. За устроiм направляючих частин розрiзняють люльки обойменного та коритного типу. На люльцi крiпиться зубчатий сектор пiдйомного механiзму, цилiндри та штоки противiдкатних пристроiв, а також кронштейни врiвноважуючого механiзму i прицiльних пристроiв. За допомогою цапф люлька крiпиться на верхньому станку.

Противiдкатнi пристроi призначаються для поглинання енергii руху вiдкатних частин гармати пiд час пострiлу, плавного повернення iх у вихiдне положення i надiйного утримання в крайньому передньому положеннi на будь-якому кутi пiдвищення ствола. До противiдкатних пристроiв вiдносяться гальмо вiдкату та накатник.

Гальмо вiдкату служить для поглинання енергii руху вiдкатних частин гармати пiд час пострiлу i гальмуваннi iх пiд час накату. В залежностi вiд конструкцii вузла гальмування розрiзняють гальма вiдкату: канавочнi, шпоночнi, веретеннi, золотниковi та клапаннi.

Накатник служить для повернення вiдкатних частин пiсля пострiлу в початкове положення i утримання iх в цьому положеннi на всiх кутах пiдвищення. Пiд час вiдкату накатник прймаi участь в гальмуваннi вiдкату, акумулюючи частину енергii вiдкату, яка використовуiться в подальшому для здiйснення накату.

В залежностi вiд природи робочого тiла, що акумулюi енергiю вiдкатних частин, розрiзняють пружиннi, гiдропневматичнi i пневматичнi накатники.

Верхнiй станок служить основою для качаючоi частини гармати. рАзом вони складають обертову частину гармати. На ньому закрiплюiться люлька, пiдйомний та поворотний механiзми, врiвноважуючий механiзм та щитове покриття.

До механiзмiв наведення вiдносяться пiдйомний i поворотний механiзми, якi служать для надання стволу гармати заданого положення в вертикальнiй та горизонтальнiй площинi.

Механiзми наведення сучасних гармат подiляються на секторнi, гвинтовi та червтАЩячнi.

Врiвноважуючий механiзм служить для врiвноваження качаючоi частини гармати вiдносно осi цапф з метою облегшення роботи на пiдйомному механiзмi. В сучасних гарматах широко застосовуються пружиннi i пневматичнi врiвноважуючi механiзми. В залежностi вiд способу та мiсця прикладання врiвноважуючоi сили до люльки розрiзняють врiвноважуючi механiзми штовхаючого i тягнучого типу.

Нижнiй станок i основою обертовоi частини гармати. До нижнього станка крiпляться станини та ходова частина.

Прицiльнi пристроi включають панорамний, оптичний та електронно тАУоптичний (нiчний) прицiли.

Панорамнi прицiли сучасних гармат виконуються залежними вiд гармати ( перемiщуються в вертикальнiй площинi разом з качаючою частиною гармати як одне цiле).

ОСОБЛИВОСТРЖ БУДОВИ САМОХРЖДНИХ ГАРМАТ

Самохiднi гармати на вiдмiну вiд причiпних змонтованi на гусеничних шасi рiзноi модифiкацii. Вони володiють високими маневреними i вогневими можливостями, пiдвищеною прохiднiстю, захисту особового складу вiд осколкiв снарядiв i куль. Здатнiстю долати воднi перешкоди на плаву та вбрiд. Деякi процеси роботи обслуг самохiдних гармат автоматизованi (наведення гармат, заряджання гармат та iн).

Артилерiйська частина самохiдноi гармати складаiться з наступних основних частин: ствола 1, затвора 4, люльки 10, огородження 6, противiдкатних пристроiв 2 i 3, пiдйо-много механiзму 9, врiвноважуючого механiзму 5, досилача 7, електрооб-ладнання 8.

Ствол- складаiться з труби, казенника, муфти, ресивера i дульного гальма.

Затвор тАУ клиновий, верти-кальний з напiвавтоматикою механiчногоВа (копiрного) типу.

Люлька- складаiться з литоi цапфенноi обiйми i приварених до неi основи сектора, фланця, труби i кронштейна врiвноважую-чого механiзму.

Огородження служить захис-том обслузi вiд удару вiдкатними частинами пiд час пострiлу i для закрiплення на ньому досилача, електро-обладнання, спускового меха-нiзму, важелiв повторного взводу i вiдкривання затвору.

Досилач полегшуi роботу заряджаючого, забезпечуi стабiльнiсть досилки снарядiв i гiльз, пiдвищуi скорострiльнiсть. Досилач складаiться з механiзму досилання, редуктора, ланцюга, лотка, рами i електродвигунiв.

Пiдйомний механiзм тАУ секторний, забезпечуi кути наведення вiд тАУ4 до 60⁰.

Врiвноважуючий механiзм тАУ пневматичний з температур-ним комперсатором.

Електрообладнання гармати являi собою комплекс електротехнiчних пристроiв, призначених для управлiння виконавчими механiзмами гармати, електричного блокування механiзмiв i сигналiзацii.

ОСОБЛИВОСТРЖ БУДОВИ МРЖНОМЕТРЖВ

Мiномети тАУ особливий специфiчний тип артилерiйських гармат, гладкоствольних з опорною плитою, що стрiляють опереними мiнами. Мiномети призначенi для ураження живоi сили, вогневих засобiв противника, розмiщених на зворотнiх схилах висот, укритих в складках мiсцевостi в окопах.

Ствол (1) мiномета являi собою гладкостiнну трубу, закриту з казенноi частини казенником. В дульнiй частинi ствола i невелике потовщення, в середнiй частинi- кiльцевi виточки для зтАЩiднання з обiймою двуноги- лафета. Для перевiрки нульовоi лiнii прицiлювання на стволi розмiщена контрольна площадка та продольна бiла полоса. Казенник мiномета маi стрiляючий пристрiй, який призначений для проведення пострiлу. Стрiляючий пристрiй самовзводиться та маi два положення ЖОРСТКЕ (ВлЖВ») та ВРЖЛЬНЕ (ВлСВ»)

Двунога-лафет (6) утримуi ствол на заданому кутi пiдвищення. На двунозi розмiщенi пiдйомний механiзм (8), механiзм горизонтування (7), вертлюг з поворотним механiзмом (3) i амортизатори з обоймою (4).

Опорна плита (5) i опорою ствола мiномета пiд час пострiлу. Вона сприймаi силу тиску порохових газiв вiд ствола i передаi ii на грунт. Опорна плита являi собою жорстку конструкцiю з привареними зверху накладками, а знизу тАУ ребрами жорсткостi, якi одночасноi сошниками. В серединi основи опорноi плити знаходиться опорна рама, в яку входить кульова птАЩята казенника.

120 мм мiномет маi колесний хiд, який призначений для транспортування мiномету. Колесний хiд маi раму з обоймами для укладки мiномета, зчiпний буферний пристрiй та механiзм пiдресорювання пружинного типу.

Запобiжник вiд подвiйного заряджання (9) виключаi можливiсть заряджання мiномету, якщо перша мiна знаходиться в стволi.

ОСОБЛИВОСТРЖ БУДОВИ БОЙОВИХ МАШИН РЕАКТИВНОРЗ АРТИЛЕРРЖРЗ

Бойовi машини реактивноi артилерii являють собою самохiднi артилерiйськi установки, що складаються з шасi i артилерiйськоi частини. В якостi шасi застосовуються колiснi тягачi УРАЛ-375, УРАЛ-4320, ЗРЖЛ- 135 ЛМ iт.д. Артилерiйська частина бойових машин реактивноi артилерii включаi наступнi основнi вузли i механiзми: пакет направляючих, люльку, врiвноважуючий механiзм, основу, пiдйомний i поворотний механiзми, платформу, механiзми стопорiння, електрообладнання ланцюгiв стрiльби, а також прицiльнi пристроi.

Пакет направляючих (1) призначаiться для напрямку польоту снарядiв, надання iм початкового обертового руху, а також транспортування снарядiв.

В конструкцiю кожноi направляючоi входять: стопорний пристрiй, що забезпечуi утримання снаряду пiд час транспортування; направляючий паз для надання снаряду обертiв; контактний пристрiй, призначений для пiдведення струму до електрозапалiв.

Люлька (2) служить для скрiплення направляючих в пакет. На люльцi розмiщенi: кронштейни для крiплення прицiльних пристроiв; зубчатий сектор, що зтАЩiднуi люльку з пiдйомним механiзмом; кронштейн для крiплення качаючоi частини по-похiдному; контрольна площадка для вивiрки прицiльних пристроiв. На люльцi закрiплюються окремi частини приладу ведення вогню.

Врiвноважуючий механiзм (4) призначений для врiвноваження качаючоi частини вiдносно цапф обертання, зменшуючи тим самим зусилля на важелi привода пiдйомного механiзму. Врiвноважуючий механiзм може бути пневматичного, пружинного або торсiонного типу.

Пiдйомний та поворотний механiзми (5) за конструкцiiю близькi до вiдповiдних механiзмiв артилерiйських гармат, разом з тим iх конструкцiя передбачаi застосування електроприводiв. Команди наведення в цьому випадку подають поворотом потенцiометрiв пульта управлiння.

Електрообладнання ланцюгiв стрiльби (3) забезпечуi запалювання порохового заряду реактивних снарядiв пiд час стрiльби. Як правило, електрообладнання складаiться зi спецiальних датчикiв-генераторiв, розподiльчого приладу, виносноi котушки i зтАЩiднувальних кабелiв. схема електрообладнання дозволяi вести вогонь з бойовоi машини одиночними пострiлами, групою пострiлiв та залпом.

Бойовi машини реактивноi артилерii оснащуються панорамними прицiлами (6).

БОРДПРИПАСИ

Артилерiйським пострiлом називаiться комплект елементiв артилерiйського боiприпаса, необхiдний для проведення одного пострiлу.

Основними елементами артилерiйського пострiлу i снаряд, пiдривник (трубка), пороховий метальний заряд, гiльза, капсульна втулка.

В залежностi вiд способу звтАЩязку окремих елементiв мiж собою перед заряджанням артилерiйськi пострiли можуть бути унiтарного заряджання, роздiльно-гiльзового заряджання, картузного заряджання.

За призначенням артилерiйськi пострiли подiляються на бойовi, практичнi, навчальнi та холостi.

За способом забезпечення стiйкостi в польотi снаряди i мiни подiляються на тi, що стабiлiзуються обертанням та тi, що стабiлiзуються оперенням.

За призначенням снаряди можуть бути основного призначення; спецiального призначення, допомiжного призначення.

Снаряди основного призначення серед решти типiв снарядiв i самими поширеними у найбiльш простими за устроiм. До цiii категорii вiдносяться осколково-фугаснi, бронебiйно-калiбернi та пiдкалiбернi, кумулятивнi, бетонобiйнi, запалювальнi снаряди (мiни).

Снаряди допомiжного призначення застосовуються для випробувальних та учбових стрiльб. До таких снарядiв вiдносяться практичнi i учбовi снаряди.

Гарматна гiльза i частиною артилерiйського пострiлу унiтарного та роздiльно-гiльзового заряджання i призначаiться для розмiщення в нiй порохового метального заряду, допомiжних елементiв до нього i засобу запалювання; запобiгання впливу зовнiшнього середовища на пороховий метальний заряд; обтюрацii порохових газiв пiд час пострiлу.

Пiдривники i трубки

Пiдривники i трубки призначенi для приведення в дiю снаряда (мiни) в необхiднiй точцi траiкторii або пiсля удару в перешкоду. Пiдривники застосовуються до снарядiв (мiн), споряджених бризантною вибуховою речовиною, а трубки - до снарядiв (мiн), споряджених вишибним зарядом (освiтлювальнi, запалювальнi, агiтацiйнi).

Рiзниця мiж пiдривниками i трубками полягаi в характерi початкового iмпульсу, який створюiться ними: першi вiдпрацьовують детонацiйний iмпульс, другi- променевий.

Детонацiйний iмпульс в пiдривниках вiдпрацьовуi детонацiйний ланцюг, який в загальному випадку складаiться з капсуля-запалювача, порохового уповiльнювача, капсуля-детонатора, передаточного заряду i детонатора.

Променевий iмпульс трубок вiдпрацьовуiться вогневим ланцюгом, який складаiться з капсуля-запалювача, уповiльнювача i пiдсилювача (петарди).

Пiдривники за видом дii подiляються на ударнi (контактнi), дистанцiйнi i неконтактнi.

За мiсцем зтАЩiднання зi снарядом пiдривники подiляються на головнi, доннi i головодоннi.

За способом збудження детонацiйного ланцюга пiдривники подiляють на механiчнi та електричнi. Неконтактнi пiдривники за признакою збудження подiляються на радiопiдривники, оптичнi, акустичнi, iнфрачервонi та iн.

Ударнi пiдривники спрацьовують пiд час зустрiчi з перешкодою. Найбiльш велику групу ударних пiдривникiв складають пiдривники з декiлькома установками. В залежностi вiд установки вони забезпечують миттiву (осколкову), iнерцiйну (фугасну), сповiльнену дiю.

Дистанцiйнi пiдривники спрацьовують на траiкторii з закiнченням заданого часу у вiдповiдностi з установкою на дистанцiйному механiзмi. Вони можуть бути механiчнi (з годинниковим механiзмом), пiротехнiчнi (з пороховим дистанцiйним складом), електричнi та електромеханiчнi (комбiнованi). Найбiльше поширення мають механiчнi пiдривники з годинниковим механiзмом та пiротехнiчнi дистанцiйнi пiдривники.

Неконтактнi пiдривники проводять пiдрив снарядiв на найвигiднiшому вiддаленнi вiд цiлi.

Неконтактнi пiдривники, що сприймають енергiю, яка випромiнюiться цiллю, називають пiдривниками пасивноi дii; пiдривники, що випромiнюють енергiю та реагують на неi пiсля вiдбиття вiд цiлi (перешкоди), називають пiдривниками активноi дii.

Дистанцiйнi трубки , як i механiчнi пiдривники можуть бути механiчними (з годинниковим механiзмом) i пiротехнiчними (з пороховим дистанцiйним складом). За своiм устроiм i дiiю трубки подiбнi до дистанцiйних пiдривникiв. Але оскiльки вони призначенi в основному для освiтлювальних, агiтацiйних i запалювальних снарядiв, трубки не мають нi капсуля детонатора, нi детонатора. В результатi спрацювання трубки пiдпалюiться порохова петарда, вiд якоi полумтАЩя передаiться вишибному заряду.

Вместе с этим смотрят:

Бiологiчна зброя. Ураження при вибухах

Безопасность Республики Беларусь в военной сфере

Боевая служба временного розыскного поста

Боевое применение мотострелковых подразделений, частей, соединений на БМП

Вклад М.В. Фрунзе в развитие советской военной стратегии, оперативного искусства и тактики