Невiдкладнi роботи, якi проводяться в надзвичайних ситуацiях на промислових обтАЩiктах

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ ТА НАУКИ УКРАРЗНИ

АКАДЕМРЖЯ МУНРЖЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛРЖННЯ

Реферат

З курсу ВлЦивiльноi оборониВ»

ВлНевiдкладнi роботи, якi проводяться в надзвичайних ситуацiях на промислових обтАЩiктахВ»

Киiв 2008

Вступ

Деякi надзвичайнi ситуацii за масштабами поширюються на всiй сферi життя, негативно впливають на соцiально-психологiчний стан i економiку нашоi краiни. У певних регiонах Украiни з високою густотою населення розташованi обтАЩiкти з пiдвищеною небезпекою, а це рiзко посилюi небезпеку можливих стихiйних лих, аварiй i катастроф техногенного походження. В наслiдок надзвичайних ситуацiй гинуть люди, завдаються матерiальнi збитки населенню i державi.

1. Оцiнка обстановки у надзвичайних ситуацiях

Лiквiдацiя наслiдкiв надзвичайних ситуацiй тАУ це проведення комплексу заходiв, якi включають аварiйно-рятувальнi та iншi невiдкладнi роботи, що здiйснюються при виникненнi НС техногенного, природного та вiйськового характеру i спрямованi на припинення дii небезпечних факторiв, рятування життя та збереження здоровтАЩя людей, а також локалiзацiю НС.

До невiдкладних робiт належать: прокладання колонних шляхiв i влаштування проiзду, проходiв у завалах i зонах забруднення РР, зараження ОР i СДЯР, локалiзацiя аварiй на газових, енергетичних, водопровiдних, каналiзацiйних i технологiчних мереж з метою створення умов для проведення рятувальних робiт: укрiплення або обвалення пошкоджених i з загрозою обвалу конструкцiй будiвель i споруд на шляхах руху формувань i в мiсцях роботи: ремонт i вiдновлення пошкоджених та зруйнованих лiнiй звтАЩязку i комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних робiт, потреб населення й особового складу формувань, якi працюють у районах стихiйного лиха, аварii чи осередку ураження, а також для протипожежних заходiв.

Аварiя тАУ небезпечна подiя техногенного характеру, що створюi на обтАЩiктi, територii або акваторii загрозу для життя i здоровтАЩя людей i призводить до руйнування будiвель, споруд, обладнання i транспортних засобiв, порушення виробничого або транспортного процесу чи задаi шкоди довкiллю.

Надзвичайна ситуацiя тАУ порушення нормальних умов життя i дiяльностi людей на обтАЩiктi або територii, спричинене аварiiю, катастрофою, стихiйним лихом чи iншою небезпечною подiiю, яка призвела (може призвести) до загибелi людей та (або) значних матерiальних втрат.

Класифiкацiя надзвичайних ситуацiй

1. Природнi (стихiйнi):

тАУ тектонiчнi (пiдземнi);

тАУ топологiчнi (надземнi);

тАУ атмосфернi.

2. Бiогеннi:

тАУ iнфекцiйна захворюванiсть людей, сiльськогосподарських тварин;

тАУ масове уражання сiльськогосподарських рослин хворобами чи шкiдниками.

3. Техногеннi:

тАУ викиди РР;

тАУ викиди ОР;

тАУ з вибухами;

тАУ з пожарами;

тАУ транспортнi аварii.

Метою класифiкацii НС i створення ефективного механiзму оцiнки подii, що стала або може статися у прогнозований термiн, та визначення ступеня реагування на вiдповiдному рiвнi управлiння.

2. Надзвичайнi ситуацii техногенного характеру та iх можливi наслiдки

Зростання масштабiв господарськоi дiяльностi i кiлькостi великих промислових комплексiв, концентрацiя на них агрегатiв та установок великоi i надвеликоi потужностi, використання у виробництвi потенцiйно небезпечних речовин у великих кiлькостях тАУ все це збiльшуi вiрогiднiсть виникнення техногенних аварiй. Надзвичайнi ситуацii техногенного походження мiстять у собi загрозу для людини, економiки i природного середовища або здатнi створити ii внаслiдок ймовiрного вибуху, пожежi, затоплення або забруднення (зараження) навколишнього середовища.

Надзвичайнi ситуацii виникають, як правило, на потенцiйно техногенно небезпечних виробництвах. До них належать в першу чергу хiмiчно небезпечнi об'iкти, радiацiйна небезпечнi об'iкти, вибухо- та пожежонебезпечнi об'iкти, а також гiдродинамiчна небезпечнi об'iкти. У останнi роки значно зросла також небезпека вiд аварiй i катастроф на транспортi.

Надзвичайнi ситуацii техногенного характеру прийнято класифiкувати за такими основними ознаками:

за масштабами наслiдкiв (об'iктового, мiсцевого, регiонального i загальнодержавного рiвня);

за галузевою ознакою (надзвичайнi ситуацii у сiльському

господарствi; у лiсовому господарствi; у заповiднiй територii, об'iкти особливого природоохоронного значення; у водоймах; матерiальних об'iктах тАУ об'iктах iнфраструктури, промисловостi, транспортi/, житлово-комунального господарства та населення тАУ персонал пiдприiмств та установ, мешканцi житлових будинкiв, пасажири транспортних засобiв тощо).

Аварii техногенного характеру класифiкуються також з урахуванням критерiiв розмiру заподiяних чи очiкуваних економiчних збиткiв.

Начальником ЦО об'iкту i його керiвник. Вiн несе повну вiдповiдальнiсть за забезпечення захисту виробничого персоналу та населення, постiйну готовнiсть органiв управлiння, сил i засобiв проведення рятувальних та iнших невiдкладних робiт Начальник ЦО об'iкту пiдпорядковуiться вiдповiдним посадовим особам вiдомств, у вiданнi яких знаходиться об'iкт, а в оперативному вiдношеннi пiдпорядковуiться вищестоящому начальнику ЦО за мiсцем розташування об'iкту.

Обов'язки начальника ЦО ОНГ

тАУ органiзацiя ЦО та повсякденне керiвництво нею;

тАУ органiзацiя забезпечення евакуацii i розосередження робiтникiв i службовцiв та членiв iх сiмей в надзвичайних ситуацiях мирного i воiнного часу;

тАУ забезпечення сховищами працюючоi змiни, пiдтримка в станi постiйноi готовностi захисних споруд i спецiальних споруд ЦО;

тАУ проведення заходiв, що забезпечують стiйкiсть роботи об'iкту в мирний та воiнний час;

тАУ створення, пiдготовка i пiдтримка в постiйнiй готовностi сил ЦО об'iкту;

тАУ органiзацiя стiйкого управлiння, зв'язку та сповiщення, керiвництво розробкою плану ЦО об'iкту;

тАУ керiвництво навчанням робiгникiв, службовцiв i населення робiтничих поселень заходам захисту вiд стихiйного лиха, аварiй та сучасних засобiв ураження;

тАУ здiйснення заходiв по маскуванню об'iкту;

тАУ керiвництво РiРЖНР на об'iктi.

На великих об'iктах призначаються

тАУ застуник начальника ЦО об'iкту по евакуацii та розосередженню робiтникiв та службовцiв;

тАУ заступник по iнженерно-технiчнiй частинi;

тАУ заступник по матерiально-технiчному забезпеченню.

На всiх об'iктах створюiться штаб ЦО об'iкту, комплектуiться з штатних робiтникiв та посадових осiб.

До складу штабу входять: начальник штабу, його заступник (помiчники)

тАУ по оперативно-розвiдницькiй частинi, бойовiй пiдготовцi, житловому сектору, а також iншi спецiалiсти на погляд начальника ЦО об'iкту

Служби ЦО об'iкту

Для пiдготовки та проведення РiРЖНР на об'iктах, що мають вiдповiдну базу, створюються служби: оповiщення та зв'язку, протипожежна, аварiйно-технiчна, охорони громадського порядку, медична, матерiально-технiчного забезпечення, транспорту, протирадiацiйного i хiмiчного захисту, сховищ.

В залежностi вiд специфiки об'iкту i наявностi бази можуть створюватись i iншi служби ЦО (захисту продовольства, води i т.д.)

Кiлькiсть служб визначаiться начальником ЦО об'iкту по узгодженнi зi штабом ЦО району (мiсга).

Служба оповiщення та зв'язку створюiться на базi вузлiв (об'iктiв) зв'язку. Вона повинна оповiстити склад керiвництва, робiтникiв та службовцiв i населення робiтничих поселень об'iкту про загрозу стихiйного лиха, катастроф, аварiй i про загрозу нападу ворога, органiзувати зв'язок i пiдтримувати його у станi постiйноi готовностi, усунути наслiдки аварii на спорудах зв'язку ТА в осередках ураження.

Служба охорони громадського порядку створюiться на базi пiдроздiлiв вiдомчоi охорони На неi покладаiться забезпечення надiйноi охорони об'iкту, громадського порядку при аварiях, катастрофах, стихiйному лiiху та при загрозi нападу противника i в час проведения рятувальних робiт, допомога при своiчасному укриттi працюючих за сигналами ЦО, контролювання режиму свiтломаскування.

Медична служба органiзуiться на базi медичних пунктiв, санiтарних частин, полiклiнiк На неi покладаiться забезпечення постiйноi готовностi мсдичних формувань, органiзацiя i проведення санiтарно-гiгiiнiчних та профiлактичних заходiв, надання медичноi допомоги потерпiлим та евакуацiя iх у лiкувальнi установи, здiйснення заходiв санiтарноi обробки уражених, медичне забезпечення робiтникiв та службовцiв i членiв iх сiмей в мiсцях розосередження.

Служба протирадiацiйного i протихiмiчного захисту органiзуiться на базi хiмiчних лабораторiй та цехiв На неi покладаiться розробка i здiйснення заходiв по захисту робiтникiв i службовцiв, джерел водозабезпечення, харчувальних блокiв, складiв продовольства вiд радiоактивних та хiмiчних речовин, органiзацiя та пiдготовка протирадiацiйних, протихiмiчних формувань та установ, контролювання стану iндивiдуальних та колективних. засобiв захисту i спецiальноi технiки; органiзацiя радiацiйного i хiмiчного спостереження та здiйснення дозиметричного контролю за опромiненням особистого складу. Проведення заходiв по лiквiдацii наслiдкiв радiоактивного i хiмiчною зараження.

Служба сховищ та укриттiв органiзуiться на базi вiддiлу капiтального будiвництва, житлово-комунального вiддiлу, будiвельною цеху. На неi покладаiться розробка розрахункiв сховищ для робiтникiв, службовцiв i iх сiмей, забезпечення готовностi сховищ та контролювання правильностi iх експлуатацii, органiзацiя будiвництва сховищ найпростiшого типу; забезпечення своiчасного наповнення сховищ по сигналах Ц0, участь у рятувальних роботах при завалах сховищ.

Аварiйно-технiчна служба створюiться на базi виробничо-технiчного вiддiлу або вiддiлу головного механiка. Ця служба розробляi i здiйснюi попереджувальнi заходи, що пiдвищують стiйкiсть основних споруд, спецiальних iнженерних мереж та комунiкацiй в надзвичайних ситуацiях, здiйснюi роботи по локалiзацii та лiквiдацii аварiй в мережах та комунiкацiях об'iкту, в спорудах, розбираi завали i рятуi людей.

Служба матерiально-технiчного забезпечення створюiться на базi вiддiлу матерiально-технiчного забезпечення об'iкту На неi покладаiться розробка плану матерiального i технiчного забезпечення, повне та своiчасне ' забезпечення формувань всiма засобами оснащення, органiзацiя ремонту технiки i рiзного майна, пiдвiз його до дiльниць робiт, зберiгання i облiк; забезпечення продовольством, предметами першоi необхiдностi робiтникiв та службовцiв на об'iктiв та в мiсцях розосередження.

Транспортна служба органiзуiться на базi транспортних вiддiлiв, цехiв, гаражiв об'iкту. Вона розробляi i здiйснюi заходи по забезпеченнi перевезень, пов'язаних з розосередженням робiтникiв i службовцiв та доставкою iх до мiсця роботи, органiзуi пiдвезення сил i засобiв до осередкiв ураження, пристосовуi транспорт для перевезення робiтникiв i службовцiв, евакуацii уражених. Проводить роботу по знезараженню транспорту. Начальника служб призначаються начальники установ, вiддiлiв, лабораторiй, на базi яких розгортаiться служба.

На невеликих об'iктах служби ЦО не створюються, а iх робота доручаiться вiддiлам даного об'iкту. Начальниками цивiльноi оборони сiльських районiв i голови державноi виконавчоi влади. При них iснуi штаб цивiльноi оборони. В сiльських районах утворюються прийомнi евакокомiсii для прийому i розмiщення евакуйованого населення з мiст i районiв, де сталося стихiйне лихо, аварiя або катастрофа або iншi надзвичайнi ситуацii. В сiльських районах створюються служби, аналогiчнi мiським районам. Особливiстю мeдичнoi служби i те, що вона приймаi i розмiщуi евакуйованi лiкарнi i лiкувально-профiлактичнi установи i хворих. Крiм того, в сiльських районах створюються служби захисту тварин i рослин на базi ветеринарних утанов та дослiдних станцiй.

3. Особливостi проведення РРЖРН при лiквiдацii наслiдкiв великих виробничих аварiй та катастроф

Виробнича аварiя тАУ це раптова зупинка роботи або порушення установленого процесу виробництва на обтАЩiктi, яка призводить до пошкоджень або знищення матерiальних цiнностей, травмування або загибелi людей.

Великi виробничi аварii i катастрофи можуть призвести до загибелi людей i завдати вiдчутноi шкоди народному господарству. Тому забезпечення безаварiйноi роботи на пiдприiмствi слiд розглядати як важливу державну справу, що вимагаi повсякденноi уваги мiнiстерств, вiдомств, керiвникiв та iнженерно-технiчного персоналу ОГ. Аварii можуть вiдбутися на будь-яких промислових пiдприiмствах i на транспортi, однак найбiльшу небезпеку становлять обтАЩiкти, якi виробляють чи застосовують у технологii СДОР, вибухо- i пожежонебезпечнi матерiали й продукти. Небезпечними обтАЩiктами i також склади, бази, залiзничнi станцii i порти, де зберiгають чи знаходяться запаси цих матерiалiв i продуктiв.

Аварii можуть вiдбутися в результатi стихiйних лих, допущених прорахункiв у проектуваннi, будiвництвi й устаткуваннi пiдприiмств; введення в експлуатацiю промислових обтАЩiктiв з великими недоробками i виступами вiд проектiв; прийняття в експлуатацiю вентиляцiйних систем без випробування iх на ефективнiсть роботи; незабезпечення вибухо- i пожежонебезпечних виробництв необхiдною промисловою вентиляцiiю i захистом вiд пилу; недоробок з технiки безпеки й охорони працi; незадовiльного оснащення контрольно-вимiрювальною, захисною, блокуючою апаратурою i недостатньоi герметичностi технологiчного устаткування. Вони можуть бути також наслiдком порушення технологiчних процесiв, несправностi електропроводки i вiдсутностi надiйних систем пожежегасiння.

Кожна конкретна аварiя викликаiться сукупнiстю ряду причин i несприятливих факторiв. Аналiз показуi, що аварii виникають, головним чином, у результатi слабкоi навченостi персоналу, допущеноi недбалостi, порушення технологiчного процесу виробництва i правил технiки безпеки. Вивчення причин аварii i всебiчна оцiнка ступеня небезпеки дозволяють правильно визначити заходи щодо iх попередження, передбачити необхiднi заходи захисту людей i зниження збиткiв.

Основними заходами щодо лiквiдацii наслiдкiв великих аварiй i: оповiщення про небезпеку робiтникiв та службовцiв, формувань ЦО i населення, що проживаi поблизу обтАЩiкта; комплексна розвiдка обтАЩiкта, на якому вiдбулася аварiя; порятунок людей з-пiд завалiв; зi зруйнованих i пошкоджених будинкiв та споруд, надання медичноi допомоги постраждалим i евакуацiя iх у лiкуваннi установи; гасiння пожеж; локалiзацiя аварiй на комунально-енергетичнних мережах, якi перешкоджають веденню рятувальних робiт; улаштування проiздiв i проходiв до мiсць аварii; обвалування нестiйких конструкцiй, розбирання завалiв, демонтаж збереженого устаткування, якому загрожуi небезпека; органiзацiя комендантськоi служби.

Швидке проведення рятувальних робiт i оперативна лiквiдацiя наслiдкiв аварii вимагають значних сил i засобiв, для цих цiлей залучаються спецiальнi i територiальнi формування загального призначення i служб.

При лiквiдацii наслiдкiв виробничих аварiй застосовуються iнженерна i iнша спецiальна технiка: крани, бульдозери, екскаватори, компресорнi станцii, самоскиди. Важкi тягачi з тросами для розтягування i розведення великих залiзобетонних конструкцiй, вертольоти великоi вантажопiдйомностi i металорiзнi установки.

Використовуються також засоби малоi механiзацii: домкрати, лебiдки, мотопилки, газорiзи, електронасоси й iн.

Рятувальнi роботи в мiсцях аварii, як правило, проводяться в умовах загальностi, а при пожежах тАУ задимленостi i високих температур; щоб забезпечити безперервнiсть роботи з наростаючим темпом, сили ЦО подiляються на змiни i видiляють резерви.

У залежностi вiд характеру i масштабу аварii керiвництво лiквiдацiiю наслiдкiв здiйснюi або керiвник даного пiдприiмства, який i одночасно i начальником ЦО, або голова спецiально створюваноi надзвичайноi комiсii. На кожну дiлянку призначаiться керiвник з числа вiдповiдальних посадових осiб обтАЩiкта або керiвникiв ЦО i фахiвцiв служб ЦО. Вiн повинен поставити завдання формуванням, вказати термiни i способи iх виконання, визначити порядок матерiального, технiчного й iнших видiв забезпечення, органiзувати роботи, своiчасну змiну, вiдпочинок i харчування особового складу.

Рятувальнi роботи i допомога потерпiлим органiзовуiться негайно пiсля виникнення аварii. Також вiдразу вживають заходи до локалiзацii i гасiння пожеж, без цього неможливе виконання iнших робiт. Ухваленню рiшення на проведення РРЖНР передуi ретельна перевiрка. Основнi ii завдання тАУ виявити обстановку, що склалася, визначити характер руйнувань i обсяг невiдкладних робiт, умови, у яких потрiбно вести цi роботи. У ходi розвiдки визначаються мiсцезнаходження постраждалих людей, намiчаються способи iх порятунку i шляхи евакуацii. Розвiдку органiзовуi керiвник тАУ начальник ЦО обтАЩiкта за допомогою розвiдувальних формувань i при обовтАЩязковiй участi провiдних спецiалiстiв.

До мiсця виробничоi аварii першими повиннi прибути протипожежнi команди, пiдроздiли мiлiцii, машини швидкоi допомоги.

Лiквiдацiя наслiдкiв аварii може здiйснюватися одночасно на всьому обтАЩiктi чи на окремих дiлянках у тих випадках, коли маiться достатня кiлькiсть сил i засобiв, роботи проводяться вiдразу на всiй площi. Якщо сил недостатньо, роботи доводиться проводити послiдовно. При цьому в першу чергу iх починають там, де необхiдно надати допомогу людям, i на дiлянках, якi становлять найбiльшу небезпеку.

Першу медична i лiкарська допомога надаiться постраждалим, якi знаходяться в станi шоку, а також звiльненим з-пiд невеликих завалiв i уламкiв. Витягування людей з-пiд великих завалiв здiйснюiться з дотриманням заходiв безпеки, iм надаiться невiдкладна медична допомога з наступною евакуацiiю в лiкувальнi установи.

Будь-яке пiдприiмство своi особливостi, якi можуть бути невiдомi рятувальникам, але повиннi бути врахованi. Тому перед початком робiт з кожним формуванням вiдповiдними фахiвцями пiдприiмств i служб ЦО проводиться iнструктаж, на якому вказуються способи дii при виконаннi поставленого завдання i правила безпеки, дотримання яких обовтАЩязково.

5. Лiквiдацiя наслiдкiв аварii i катастроф на обтАЩiктах господарювання

Для органiзацii робiт з лiквiдацii наслiдкiв аварiй катастроф на обтАЩiктiв господарювання створюiться постiйно дiюча надзвичайна оперативна група пiд керiвництвом головного iнженера. У надзвичайних ситуацiях вона працюi пiд загальною координацiiю районноi надзвичайноi комiсii.

На оперативну групу покладеннi такi завдання:

В· Приведення готовнiсть пiдлеглих сил i засобiв i керiвництво iх дiями надзвичайних умовах;

В· Оцiнка обстановки, масштабiв подiй;

В· Вживання екстрених заходiв по захисту населення вiд наслiдкiв аварii;

Дii на надзвичайноi оперативноi групи по керiвництву РРЖНР органiзовуються вiдповiдно до плану ЦО ОГ на мирний час.

Лiквiдацiя наслiдкiв аварii поводиться в 4 етапи:

1 етап. Вживання екстрених заходiв:

1. оповiщення i збiр НОГ

2. попередня оцiнка обстановки

3. вживання екстрених заходiв по захисту робiтникiв, службовцiв, населення

4. надання допомоги потерпiлим

5. локалiзацiя аварii та органiзацiя розвiдки

6. органiзацiя комендантськоi служби i пiдтримка громадського порядку в районi аварii

2 етап. Оперативне планування:

1. розвiдка

2. уточнення обстановки

3. прогнозування

4. розрахунок сил i засобiв

5. оцiнка збитку

6. вироблення рiшення

7. планування робiт з лiквiдацii аварii

3 етап. РРЖНР. Рятувальнi роботи:

1. розшук потерпiлих

2. витягнення потерпiлих

3. евакуацiя людей

4. надання першоi медичноi допомоги

РЖншi невiдкладнi роботи:

1. локалiзацiя аварii

2. гасiння пожеж

3. змiцнення споруд

4 .вiдновлення мереж

5 .проведення санiтарноi обробки людей

4 етап. Лiквiдацiя наслiдкiв

Заходи щодо створення умов для забезпечення дiяльностi населення, вiдновлення функцiонування ОГ:

1. коротко строкове вiдновлення експлуатацii обтАЩiкта

2. тимчасове вiдновлення для забезпечення роботи обтАЩiкта

3. капiтальне вiдновлення з реконструкцii споруд.

Висновок

Так як за останнi роки щороку в Украiнi виникаi до 500 надзвичайних ситуацiй техногенного походження, то iх миттiва лiквiдацiя маi важливе значення для суспiльства. Вони виникають в основному на потенцiйно техногенно небезпечних обтАЩiктах.

Використана лiтература

1. Цивiльна оборона: Пiдручник. тАУ К. Знання, 2006. тАУ 487 с.

2. Цивiльна оборона: навчальний посiбник. тАУ Киiв:В» Центр навчальноi лiтературиВ», 2004. тАУ 439 с.

3. Дурiков А.П. Оцiнка радiацiйноi обстановки на обтАЩiктi народного господарства. тАУ М., 95 с.

4. Положення ВлПро Цивiльну оборонуВ». Постанова КМУ №284/99. тАУ К., 1994

Вместе с этим смотрят:

Бiологiчна зброя. Ураження при вибухах

Безопасность Республики Беларусь в военной сфере

Боевая служба временного розыскного поста

Боевое применение мотострелковых подразделений, частей, соединений на БМП

Вклад М.В. Фрунзе в развитие советской военной стратегии, оперативного искусства и тактики