Аудит в комптАЩютерному середовищi

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ

ТЕРНОПРЖЛЬСЬКА АКАДАМРЖЯ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА

РЖНСТИТУТ ОБЛРЖКУ РЖ АУДИТУ

Кафедра аудиту

Курсова робота

На тему:

тАЬАудит в комптАЩютерному середовищiтАЭ

Виконав:

Ст. гр. РК-41

Борщ С.П.

Науковий керiвник:

Проф. Мех Я.В.

Тернопiль 2008

ЗМРЖСТ

Роздiл 1 Органiзацiя аудиту в комптАЩютерному середовищi

Роздiл 2 Характеристика автоматизованих систем обробки економiчноi iнформацii, функцiонування та принципи побудови

Роздiл 3 Автоматизацiя робочого мiсця (АРМ)

АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК

Роздiл 1. Органiзацiя аудиту в комп'ютерному середовищi.

Бурхливий розвиток комп'ютерноi технiки та сучасних iнформацiйних технологiй у 80 - 90-х роках викликав необхiднiсть визначення шляхiв створення ефективноi методики аудиту в середовищi електронноi обробки даних (ЕОД). Результатом зусиль нацiональних аудиторських органiзацiй i КМАП було видання в лютому 1984 р. МНА № 15 "Аудит в середовищi електронноi обробки даних" i № 16 "Технiка проведення аудиту з використанням, комп'ютерiв", а в липнi 1985 р. тАФ МНА № 20 "Вплив електронноi обробки даних на оцiнку облiкових систем i внутрiшнього контролю".

До середини 80-х рокiв великi аудиторськi фiрми самостiйно напрацьовували i використовували методики аудиту з допомогою великих унiверсальних ЕОМ, сфера використання яких була досить обмеженою. З розвитком мiкрокомп'ютерноi технiки виникли новi концепцii органiзацii та проведення аудиту, i саме тому аудиторськi органiзацii рiзних краiн почали друкувати вказiвки щодо аудиту в середовищi ЕОД i технiки застосування власних комп'ютерiв пiд час перевiрок.

Сферу використання комп'ютерноi технiки в аудитi багато науковцiв оцiнюють по-рiзному. Деякi автори вважають, що застосовувати ЕОМ необхiдно лише у випадках здiйснення складних економiко-математичних розрахункiв, зберiгання аудиторського архiву, складання i оформлення документiв. Справдi, вказанi напрями використання ЕОМ i перспективними i необхiдними для аудиту. На думку проф. А.М. Кузьмiнського, "головна перевага використання ЕОМ для складання робочих документiв аудитора полягаi в якiснiй змiнi технологii аудиту, працi аудитора"

Професор М.Т. Бiлуха стверджуi, що "застосування у аудиторському контролi економiчного аналiзу, статистичних розрахункiв i економiко-математичних методiв (на технiчнiй базi ЕОМ) пiдвищуi наукову достовiрнiсть аудиту i його ефективнiсть у рацiональному господарюваннi в умовах ринкових вiдносин".

Вказанi мiркування i, безумовно, правильними й обТСрунтованими. Але сучасний розвиток комп'ютерноi технiки i програмного забезпечення дозволяi значно розширити сферу застосування ЕОМ у процесi аудиту, залучити комп'ютер до виконання будь-яких логiчних, аналiтичних, розрахункових чи iнших процедур.

Змiст використання комп'ютерноi технiки особливо проявляiться на дослiднiй стадii аудиторського процесу, коли аудитор збираi левову частку доказiв щодо об'iктiв контролю.

Окремi вiтчизнянi аудитори розумiють i враховують важливiсть застосування можливостей ЕОМ у дослiдному процесi, але часто зменшують iнформацiйну цiннiсть комп'ютерних процедур. Так, не можна вважати точним визначення проф. М.Т. Бiлухи, який вважаi, що "дослiдний етап тАФ це виконання аудиторських процедур iз перевiрки виробничоi i фiнансово-господарськоi дiяльностi пiдприiмства за допомогою найпростiших засобiв обчислювальноi технiки, а також способом дiалогового спiлкування з ЕОМ" [43, с. 66]. Найпростiшi засоби обчислювальноi технiки тАФ це, практично, лише арифметичнi розрахунки, а роль дiалогового спiлкування аудитора з ЕОМ М.Т. Бiлуха розумii у виконаннi "процедур щодо вивчення кон'юнктури ринку, дослiдженнi науково обТСрунтованих нормативiв витрачання сировини на виробництво продукцii, створення безвiдходного виробництва, ритму конвеiра, оплати працi, рентабельностi продукцii тощо" [43, с. 71]. Таким чином, роль комп'ютерноi технiки в аудитi свiдомо обмежуiться виконанням обчислень, якi можна здiйснювати з допомогою калькулятора i певних допомiжних процедур, що стосуiться, в першу чергу, операцiйного (управлiнського) аудиту, а не фiнансового.

Роль комп'ютерноi технiки в сучасних умовах може однаково виявлятися на рiзних стадiях аудиторського процесу. На початковiй стадii, пiд час ознайомлення з бiзнесом клiiнта i планування роботи, аудитори можуть використовувати комп'ютер не лише для друкування листiв i органiзацiйних документiв, а й для виконання розрахункiв, оцiнки ефективностi внутрiшнього контролю i здiйснення аналiтичних процедур.

Комп'ютерну технiку клiiнта аудитор обов'язково застосовуi у випадках, коли облiк ведуть з допомогою спецiальних програм, а iнформацiю зберiгають у файлах даних. У цьому випадку "при наявностi ЕОМ деякi процедури контролю здiйснюють з використанням комп'ютерних програм. Такi процедури контролю отримали назву "програмованих", наприклад, порiвняння на ЕОМ рахункiв-фактур на закупку з файлами записiв щодо отриманих товарiв" [140, с.166]. Подiбнi програмованi процедури внутрiшнього контролю аудитор повинен перевiряти дуже ретельно, оскiльки персонал часто надто покладаiться на них i не здiйснюi ефективного керування процесом автоматизованоi обробки даних. Американськi аудитори Ф.Л. Дефлiз, Г.Р. Дженiк, В.М.О'Рейлi, М.Б.Хiрш вказують, що "проведення перевiрок засобiв контролю викликаi необхiднiсть перевiрки великоi кiлькостi процедур, наприклад, якщо вiдповiднi загальнi процедури контролю в системi на базi ЕОМ не забезпечують ефективностi програмованих процедур контролю" [140, с. 202].

Проведення аналiтичних процедур також тiсно пов'язано з комп'ютерною технiкою. Американськi аудитори Е. А. Аренс i Дж. К. Лоб-бек вказують, що "програму комп'ютерного аудиту можна використовувати при виконаннi широких аналiтичних процедур як додатковий спосiб аудиторського тестування" [29, с. 217]. Методика використання комп'ютерноi технiки полягала в наступному: в аудиторськi файли вводили iнформацiю з Головноi книги клiiнта, яка зберiгаiться i нагромаджуiться з року в рiк. На основi даних Головноi книги виконували аналiтичнi розрахунки, що не потребувало великих затрат часу. Крiм того, як справедливо вказують Е. А. Аренс i Дж. К. Лоббек, пiдвищуiться iнформативнiсть аналiтичних процедур тАФ легко формувати таблицi i будувати графiки. Це допомагаi аудитору правильно iнтерпретувати данi. Якщо ж у фiнансову звiтнiсть клiiнта вносять змiни, то за допомогою комп'ютерних програм можна отримати розрахунок нових коефiцiiнтiв майже без усяких затрат.

Вiтчизнянi аудитори також широко використовують комп'ютерну технiку i спецiальнi програмнi засоби (наприклад, електроннi таблицi Ехсеl, ) для виконання аналiтичних процедур, але, на вiдмiну вiд зарубiжних колег, розрахунки проводять переважно на завершальнiй стадii аудиту. В Украiнi аналiтичнi процедури дуже часто трактують як додатковий вид аудиторських послуг, прямо не пов'язаний iз процесом перевiрки, що i неправильним. Дуже важливо ряд аналiтичних процедур здiйснювати на початковiй стадii аудиту, оскiльки це допомагаi впровадити дедуктивний метод оцiнки показникiв Головноi книги i фiнансовоi звiтностi, правильно спланувати рiзнi аспекти майбутньоi роботи, виявити фактори ризику тощо.

Систему основних фiнансових показникiв можна розглядати як основу для прийняття рiшення за наслiдками аналiтичного дослiдження в процесi аудиту. Перспективними шляхами вдосконалення методики аналiзу з допомогою комп'ютерiв можна назвати розширення бази дослiдження у часi i просторi (збiльшення кiлькостi об'iктiв аналiзу), використання математичного забезпечення для вирiшення економiчних задач, розробку перспективних методiв узагальнення i оцiнки результатiв iз метою прогнозування та iн.

На наш погляд, органiзацiя i методика виконання аналiтичних процедур i, в основному, однаковою для зовнiшнього та внутрiшнього аудиту, хоча й маi деякi вiдмiнностi. Основну увагу при зовнiшньому аудитi зосереджують на детальному аналiзi фiнансовоi сфери, а внутрiшнього тАФ на дослiдженнi найважливiших аспектiв господарськоi i фiнансовоi дiяльностi пiдприiмств у комплексi. Це не означаi, що предметом зовнiшнього (незалежного) аудиту не може бути господарська дiяльнiсть суб'iкта перевiрки. РД випадки, коли система внутрiшнього контролю i аналiзу пiдприiмства-замовника не забезпечуi потреб управлiння в надiйнiй iнформацii про фiнансовий стан i перспективи пiдприiмства. Вiдповiдно, власники (акцiонери, засновники, iнвестори тощо) також не мають можливостi ознайомитися з цiiю iнформацiiю. В таких випадках, згiдно з угодою мiж аудиторською фiрмою i клiiнтом, додатковi аналiтичнi процедури можуть виконувати незалежнi аудитори.

Розбiжностi в органiзацii i технiцi проведення аудиту з використанням комп'ютерiв в Украiнi та за кордоном i досить значними. Наприклад, вiтчизнянi спецiалiсти досi не виробили iдиного пiдходу щодо термiнологii комп'ютерного аудиту. В багатьох вiтчизняних джерелах фiгурують англосаксонськi термiни i абревiатури, якi без значних зусиль можна перекласти i визначити украiнською мовою.

Згiдно з МНА № 15 "Аудит у середовищi електронноi обробки даних", загальна мета i обсяг аудиторських робiт не повиннi змiнюватися лише тому, що аудит проводять у середовищi ЕОД. Використання комп'ютерiв впливаi на органiзацiю фiнансового й управлiнського облiку, а також на методику i технiку внутрiшньогосподарського контролю. Вiдповiдно, ЕОД може суттiво впливати на процедури, якi використовують аудитори при вивченнi й оцiнцi системи облiку та внутрiшнього контролю, а також на змiст, час проведення та обсяг аудиторських процедур.

У зарубiжнiй спецiальнiй лiтературi з аудиту вiдзначенi особливостi проведення аудиту в середовищi ЕОД, описанi специфiчнi процедури i прийоми, якi здiйснюють з допомогою обчислювальноi технiки. Зокрема, Дж. К. Робертсон описуi процедури вивчення комп'ютерноi облiковоi системи i середовища контролю, вказуi на напрямки та процедури тестування автоматизованих систем з метою оцiнки ризику неефективностi контролю [119, с. 241- 289].

У наукових працях британських та американських економiстiв Р. Доджа, Р. Адамса, Е. А. Аренса i Дж. К. Лоббека, Ф. Л. Дефлiза та iн. також придiлена велика увага особливостям проведення аудиту з допомогою комп'ютерiв, описанi процедури автоматизованого контролю [26, 140]. Заслуговуi на увагу навчальний посiбник проф. А. М. Романова i Б.Ю.Одiнцова "Компьютеризация аудиторской деятельности" [ 120], який i, фактично, iдиною ТСрунтовною працею з комп'ютерного аудиту в краiнах тАФ членах СНД. Але, на наш погляд, цей посiбник орiiнтований, в першу чергу, на автоматизацiю аудиторськоi дiяльностi на рiвнi аудиторськоi фiрми (розробку програмних засобiв, внутрiшньомашинноi iнформацiйноi бази тощо) i не даi детальних вказiвок щодо проведення перевiрки в середовищi ЕОД пiдприiмства-замовника. Дещо далi в своiх наукових розробках пiшов В.П. Завгороднiй [77], який у працi "Автоматизацiя бухгалтерського облiку, контролю, аналiзу та аудиту" висвiтлив ряд важливих органiзацiйних, методологiчних i методичних аспектiв комп'ютерного аудиту.

Слiд зауважити, що МНА вiдрiзняють поняття аудиту в середовищi ЕОД вiд методики проведення аудиту з допомогою комп'ютерноi технiки. Вiдомий британський аудитор Р. Додж пише, що "облiковi системи, якi використовують комп'ютери, надають аудитору можливiсть працювати з комп'ютерною мережею клiiнта (або iнших осiб). Цей прийом вiдомий як методика аудиту з використанням комп'ютерiв (Сотрiлег-Аввiзiесi)" [72, с. 120] i включаi двi складовi тАФ програмне забезпечення аудиту та контрольнi данi. Сферу застосування СААТх розглядають досить широко, хоча вона не поширюiться на значну частину аудиторських процедур. Не слiд забувати, що норму аудиту "Аудит у комп'ютерному середовищi", на яку посилаiться Р. Додж, видав АРС ( Комiтет з практики аудиту) ще в червнi 1984 р. Звичайно, майже 15 рокiв тому сфера застосування комп'ютерноi технiки i, власне, ii можливостi були зовсiм iншими, нiж тепер.

ВаАПУ затвердила ряд Нацiональних нормативiв аудиту. Серед 32-ох нормативiв i 2, якi стосуються аудиту в комптАЩютерному середовищi.

Зокрема ННА №13 "Аудит в умовах електронноi обробки даних" говорить про те, що аудитор самостiйно оцiнюi вплив ЕОД на процес аудиту. Йому необхiдно знати системи ЕОД, щоб сплачувати, проаналiзувати, проконтролювати, зробити висновки, при використаннi ним автоматизованоi системи облiку i управлiння. [ ]

Згiдно з вимогами ННА №6, аудитор повинен оцiнити властивий (притаманний) ризик i ризик невiдповiдностi внутрiшньоi системи контролю i управлiння.

У вiдповiдностi з ННА №31 "Вплив системи ЕОД на оцiнку системи облiку i внутрiшнього контролю" аудитор повинен враховувати вплив ризику системи ЕОД, щоб оптимально виконати процедури контролю i максимально знизити ймовiрнiсть виникнення неправильних висновкiв i рекомендацiй. [ ]

ННА №30 "Використання комп'ютерiв в аудитi" описуi про рiзноманiтнi варiанти використання комптАЩютера, якi вiдомi як "Методи Аудиту при сприяннi комптАЩютера" або "МАСК". Цей норматив описуi 2 найзагальнiших методи - програми забезпечення контролю (ПЗК) i данi тесту, якi використовуються аудитором як частина процедур, перевiрок для забезпечення завдань контролю. [ ]

Таким чином, методика (технiка) аудиту з використанням комп'ютерiв (СААТз) i сукупнiстю аудиторських комп'ютерних засобiв, з допомогою яких проводять вивчення i оцiнку об'iктiв дослiдження.

Аудиторськi комп'ютернi засоби (АКЗ) тАФ це спецiальне технiчне, математичне, програмне й iнформацiйне забезпечення, призначене для здiйснення процедур зовнiшнього контролю в середовищi ЕОД.

АКЗ виступають як унiверсальний iнструментарiй аудитора, який вiн використовуi залежно вiд стану i характеристик, конкретних об'iктiв аудиту.

До основного i найважливiшого елемента АКЗ, такого як програмне забезпечення (рис. ), можуть належати:

тАФ пакети прикладних програм ( П П П ) загального призначення, якi використовують для обробки даних, зчитування i вибiрки iнформацii з файлiв, розрахункiв фiнансово-економiчних показникiв, формування i друкування звiтiв

тАФ спецiальнi (цiльовi) програми, якi складають для вирiшення конкретних аудиторських задач. РЗх можуть пiдготувати аудитор, пiдприiмство або стороннiй експерт-програмiст, залучений до перевiрки.

тАФ В деяких випадках програми клiiнта, якi мiстять потужнi засоби контролю, аудитор може використовувати в стандартному або модифiкованому виглядi, оскiльки цей спосiб може бути ефективнiшим i дешевшим, нiж створення спецiальних незалежних програм планування процедур з використанням аудиторського програмного забезпечення i комп'ютерноi технiки вивчення доцiльностi використання досвiду персоналу пiдприiмства-клiiнта, яке застосовуi ЕОД.

Процедура вивчення iснуючого порядку органiзацii системи ЕОД, обсягу концентрацii i принципiв розподiлу комп'ютерноi обробки даних на пiдприiмствi полягаi у вивченнi ряду питань: якi технiчнi засоби використовують, як здiйснюiться зв'язок мiж вiддаленими термiналами, який принцип побудови комп'ютерноi мережi, де обробляють данi та в яких мiсцях iх зберiгають тощо. Оскiльки найсуттiвiшими вiдмiнностями автоматизованого облiку вiд традицiйного е використання принципово альтернативних носiiв iнформацii та розподiл функцiй обробки даних мiж людиною i комп'ютером, вивченню пiдлягають також принципи розподiлу обов'язкiв мiж персоналом в умовах ЕОД.

Процедуру вивчення напрямкiв та оцiнки ефективностi використання наявного технiчного i програмного забезпечення виконують, переважно, з допомогою залучених спецiалiстiв iз комп'ютерноi технiки. Аудитор повинен правильно поставити завдання й оцiнити наслiдки експертизи.

Виконання процедури дослiдження способiв обробки i передачi iнформацii маi важливе значення у складних комп'ютерних системах. Завданням аудитора i отримання пiдтвердження, що обробку даних здiйснюють вiдповiдно, до дiючих вимог, а також виявлення можливих фактiв втрати iнформацii.

Вивчення методiв i носiiв iнформацii, якi використовують для зберiгання даних, дозволяi спланувати процедури доступу до бухгалтерських записiв у файлах даних i попередньо оцiнити цiлiснiсть та повноту внутрiшньомашинноi iнформацiйноi бази.

ВаПроцедура ознайомлення iз заходами, запланованими для впровадження нових систем ЕОД або модернiзацii iснуючих, дозволяi отримати iнформацiю про всi можливi модифiкацii програмного забезпечення, змiну технiчних пристроiв, удосконалення структури бази даних тощо. Особливо важливою i iнформацiя про змiни в системi ЕОД що вiдбулися на момент аудиторськоi перевiрки порiвняно з дослiджуваним перiодом.

Важливо також визначити ступiнь довiри до контрольних властивостей ЕОД iз метою оцiнки ефективностi внутрiшнього контролю. Оскiльки в умовах ЕОД внутрiшнiй контроль подiляiться на ручний i програмований, необхiдно вивчити перелiк способiв програмованого контролю i з'ясувати, чи всi контрольнi моменти перебувають у полi зору працiвникiв бухгалтерськоi служби.

ВаПланування процедур iз використанням аудиторського програмного забезпечення i комп'ютерноi технiки i основним етапом перед дослiдного процесу. Аудитор з'ясовуi, чи можливо провести перевiрку, використовуючи тiльки комп'ютери клiiнта i ручнi прийоми дослiдження. Якщо достатнi докази не можуть бути отриманi без застосування спецiального аудиторського програмного забезпечення, доцiльно пiдготувати наявнi програми або розробити оригiнальнi. Планування процедур iз використанням аудиторських програм полягаi у визначеннi iх складу, послiдовностi та часу виконання, а також змiсту.

Якщо аудитор не маi достатнiх професiйних знань у галузi комп'ютерноi обробки даних, вiн вирiшуi питання про доцiльнiсть використання досвiду персоналу пiдприiмства-клiiнта.

Пiсля завершення планування необхiдних процедур i вибору спецiалiстiв iз комп'ютерноi обробки даних аудитор може розпочати вивчення системи бухгалтерського облiку та внутрiшнього контролю.

Вивчення автоматизованоi системи облiку та внутрiшнього контролю клiiнта i одним iз найважливiших етапiв аудиту в середовищi ЕОД. Аудитор повинен отримати достатнi знання про методику i технологiю облiку, з'ясувати, якi процедури внутрiшнього контролю пiдприiмства-замовника можна використати для перевiрки фiнансово-господарських операцiй, а також вирiшити, чи вiдповiдають можливостi внутрiшнього контролю ЕОД вимогам щодо надiйностi облiкових систем вiдповiдного типу.

Якщо аудитор вважаi доцiльним покладатися на внутрiшнiй контроль при проведеннi аудиту, то вiн повинен вивчити всi види ручного i комп'ютерного контролю, якi впливають на функцiонування ЕОД, та переконатися, що рiвень надiйностi внутрiшнього контролю був стабiльним протягом перiоду, за який здiйснюють перевiрку.

Усi зазначенi вище дii аудитор виконуi у тiснiй спiвпрацi з iншими спецiалiстами, вдосконалюючи своi знання в галузi iнформацiйних технологiй. У сучаснiй економiчнiй науковiй лiтературi, на наш погляд, дуже мало уваги придiлено взаiмному впливу, який виникаi у системах "людина - комп'ютер". Помилковою видаiться думка, що комп'ютернi облiковi й аудиторськi системи здатнi перебрати на себе бiльшiсть iнтелектуального - навантаження, що припадаi на кожного спецiалiста, який приймаi рiшення. Комп'ютернi системи повнiстю не звiльняють користувачiв вiд ручних операцiй. Наприклад, працiвники бухгалтерських служб, якi працюють у середовищi ЕОД, виконують такi функцii: забезпечення процесу збирання i введення необхiдних даних у пам'ять комп'ютера, утримання в адекватному станi нормативно-довiдковоi частини iнформацiйноi бази, управлiння процесом обробки даних, удосконалення алгоритмiв i налагодження змiнних параметрiв програмних засобiв, виконання функцii поточного (оперативного) контролю i аналiзу iнформацii, виправлення помилок у внутрiшньо машиннiй iнформацiйнiй базi.

Роздiл 2. Характеристика автоматизованих систем обробки економiчноi iнформацii, функцiонування та принципи побудови

Автоматизованi системи обробки iнформацii (АСОРЖ) - це людино-машиннi системи, якi забезпечують автоматизоване збирання i обробку iнформацii, необхiдноi для оптимiзацii управлiння в рiзних сферах дiяльностi. Щодо управлiння народним господарством АСОРЖ подiляють на державну автоматизовану систему (ДАС), галузеву автоматизовану систему управлiння (ГАСУ), територiальну автоматизовану систему управлiння (територiальну АСУ), автоматизовану систему управлiння пiдприiмством (АСУП), автоматизовану систему управлiння технологiчним процесом (АСУТП). Вдосконалення контрольно-аудиторськоi роботи в народному господарствi вiдповiдно до вимог ринку певною мiрою залежить вiд сумiсностi АСОРЖ рiзних рiвнiв i рiзного функцiонального призначення. Технiчною базою iх i комплекс технiчних засобiв (КТЗ), до якого належать: персональнi, унiверсальнi i малi ЕОМ, обладнання, збирання, пiдготовки i попередньоi обробки iнформацii, засоби зв'язку i передавання iнформацii, пристроi тиражування, комплектування i остаточноi обробки документiв, автоматизованого видавання документiв та збереження iх.

Важливу роль у погодженнi функцiонування рiзних рiвнiв АСОРЖ виконуi iнформацiйне забезпечення. Для цього необхiдна iдина система кодування i класифiкацii технiко-економiчноi iнформацii, яка i частиною iнформацiйного забезпечення АСОРЖ i комплексом взаiмопов'язаних загальнодержавних класифiкаторiв технiко-економiчноi iнформацii, пристосованих для безпосередньоi обробки обчислювальною технiкою. Сумiснiсть АСОРЖ залежить вiд органiзацiйноi, технiчноi, програмноi, математичноi, iнформацiйноi i лiнгвiстичноi сумiсностi.

ВаОрганiзацiйна сумiснiсть АСОРЖ полягаi в спiльностi органiзацiйноi структури АСОРЖ рiзних рiвнiв i рiзного функцiонального призначення (АСУ пiдприiмства, АСУ галузi).

Технiчна сумiснiсть передбачаi автоматичне функцiонування комплексу технiчних засобiв АСОРЖ рiзних рiвнiв, включаючи обмiн iнформацiiю i можливiсть спiльного розв'язання великомасштабних завдань (контроль виконання державних замовлень по галузi, ii об'iднаннях та iн.). Програмна сумiснiсть полягаi у можливостi використання програм в АСОРЖ рiзних рiвнiв i рiзного функцiонального призначення. Математична сумiснiсть тАФ це можливiсть використання iдиних математичних методiв, моделей i алгоритмiв в АСОРЖ рiзних рiвнiв.

РЖнформацiйна сумiснiсть передбачаi використання iдиних баз даних АСОРЖ рiзних рiвнiв (галузевоi i пiдприiмства). Лiнгвiстична сумiснiсть тАФ використання однозначностi i науково-технiчних i економiчних термiнiв, а також iнших засобiв в АСОРЖ, правил формалiзацii природноi мови, включаючи методи стискання i розгортання текстiв.

Сумiснiсть АСОРЖ забезпечуiться розробкою iх вiдповiдно до галузевих керiвних методичних матерiалiв (ГКММ).

АСОРЖ для управлiння i контролю господарськоi дiяльностi об'iднання переважно створюються на базi власного iнформацiйно-обчислювального центру (ЮЦ) i охоплюють у складi об'iднання всi пiдприiмства i виробничi одиницi, Там, де недоцiльно створювати власний РЖОЦ, АСОРЖ функцiонують на базi вiдомчого (галузевого) кущового iнформацiйно-обчислювального центру (КРЖОЦ) або iнформацiйно-обчислювальних центрiв системи Держкомстату Украiни, а також обчислювальних центрiв колективного користування. Основою технiчноi бази АСОРЖ i обчислювальнi системи.

Обчислювальна система тАФ це сукупнiсть взаiмопов'язаних i погоджено дiючих обчислювальних машин, об'iднаних математичним забезпеченням i технiчними засобами, призначеними для автоматизацii процесу приймання вхiдноi iнформацii вiд ii джерел, обробки i видавання результативноi iнформацii користувачам.

Обчислювальна система складаiться з вхiдного i вихiдного трактiв, спецiалiзованоi обчислювальноi технiки.

Вхiдний i вихiдний тракти тАФ це сукупнiсть однотипних пристроiв, вiдповiдно приймання i видавання iнформацii, об'iднаних у самостiйнi блоки.

Обчислювальнi системи належать до категорii складних систем: Найбiльш прогресивним методом, який застосовуiться при створеннi складних економiчних систем, i системний пiдхiд. Суть його полягаi в тому, що кожний дослiджуваний об'iкт розглядають у зв'язку з iншими об'iктами iдиноi системи, виходячи iз функцiональних взаiмозв'язкiв вхiдних i вихiдних характеристик системи, використання математичного апарату дослiдження з кiлькiсним вираженням окремих параметрiв i властивостей об'iкта, який пiдлягаi контролю. Характерними рисами складних систем i те, що вони не мають iдиного критерiю ефективностi iх або кiлькох рiвноцiнних критерiiв, один iз яких можна прийняти за основний, домiнуючий, залежно вiд призначення i характеру завдань i стану системи. Це передусiм стосуiться системи господарськоi дiяльностi пiдприiмства, яка е об'iктом фiнансово-господарського контролю.

Автоматизовану систему обробки iнформацii для управлiння i контролю господарськоi дiяльностi подано на рис. 9.1.

При органiзацii АСОРЖ для управлiння i контролю господарськоi дiяльностi на технiчнiй базi ЕОМ застосовуються термiни i визначення кiбернетики, знання яких необхiдне економiсту-контролеру для пошуку даних в АСОРЖ, використання iх при ревiзii й аудитi господарськоi дiяльностi, а також автоматизованого виконання контрольно-аудиторського процесу.

Данi тАФ це iнформацiя, подана у формалiзованому виглядi, який даi змогу передавати або обробляти ii за допомогою технiчних засобiв (виконання плану державного замовлення, договорiв поставки тощо).

Пiдсистема тАФ частина системи, яка i сукупнiстю деяких вiдносно автономних елементiв i разом з тим характеризуiться пiдпорядкованiстю функцiонуванню всiii системи. Так, якщо розглядати в АСОРЖ для управлiння пiдприiмством пiдсистеми планування, облiку, контролю i регулювання, то всi вони пiдпорядкованi iдинiй метi тАФ оптимiзацii системи господарськоi дiяльностi. Всi цi пiдсистеми i умовно локальними, але мiж собою вони перебувають у системному взаiмозв'язку, що дуже важливо для фiнансово-господарського контролю й аудиту, оскiльки вивчають вони не лише змiст iнформацii зазначених систем, а й достовiрнiсть даних про господарську дiяльнiсть пiдприiмства, якi формуються АСОРЖ вiдповiдно до заданих алгоритмiв.

Алгоритм тАФ точне загальноприйняте приписання, що визначаi перетворення первинних даних у шуканий результат. Щодо задач, якi розв'язуi ЕОМ, алгоритм тАФ це упорядкована сукупнiсть елементарних i логiчних операцiй, записаних будь-якою вхiдною мовою (ланцюг математичних формул, запис унiверсальною алгоритмiчною мовою), виконання яких приводить до вирiшення вiдповiдного завдання (контроль виконання договорiв поставки продукцii та iн.).

Основнi властивостi алгоритму полягають у визначеннi точностi виконання операцii, масовостi тАФ придатностi для розв'язання цiлоi низки аналогiчних задач, результативностi тАФ властивостi визначити процес, який при будь-яких припустимих первинних даних даi змогу дiстати пошуковий результат за певний вiдрiзок часу. Для алгоритму характернi також дискретнiсть визначеного ним процесу i простота операцiй, якi виконуються обчислювальною машиною за певною програмою. Так, при вирiшеннi комплексного завдання "Контроль використання працi" за заданим алгоритмом ЕОМ у порядку дискретностi видаi данi про чисельнiсть працiвникiв основного i допомiжного виробництв, продуктивнiсть iхньоi працi за звiтний перiод та за минулi аналогiчнi перiоди, темни зростання продуктивностi працi i заробiтноi плати на пiдприiмствi, у госпрозрахункових пiдроздiлах, бригадах i окремих працiвникiв.

Програма обчислювальноi машини тАФ перетворена форма алгоритму, записаного мовою конкретноi машини. Мультипрограмування, або багатопрограмний режим, тАФ виконання програм на ЕОМ полягаi в тому, що центральний процесор i пристроi ЕОМ поперемiнне надаються кiльком програмам.

Програма, якiй у певний момент надаiться процесор, називаiться активною i розмiщуiться повнiстю або частково в оперативнiй нам'ятi ЕОМ. Решта програм перебуваi у станi очiкування процесора i може обслуговуватися тiльки зовнiшнiми пристроями. Якщо обсяг оперативноi нам'ятi досить великий, то очiкуючi програми також зберiгаються в оперативнiй пам'ятi. Програми можна розмiщувати також у зовнiшнiх накопичувачах пам'ятi.

Моменти переведення активноi програми у стан чекання i вибiр активноi програми встановлюються алгоритмом планування операцiйноi системи. Мультипрограмування даi змогу в рядi випадкiв ефективнiше (нiж при послiдовному виконаннi програм) використовувати ЕОМ. РЖнодi його застосовують для органiзацii обслуговування програм переважно з мiнiмальним часом виконання, для роботи в режимi розподiлення часу. Реалiзацiя мультипрограмування ТСрунтуiться на використаннi можливостей сучасноi ЕОМ (автономне управлiння зовнiшнiми пристроями, система переривання роботи центрального процесора)

Операцiйна система тАФ частина математичного забезпечення ЕОМ, призначена для управлiння процесором виконання готових програм на ЕОМ. У зв'язку з тим що операцiйна система управляi виконанням таких системних програм, як транслятори, прикладнi програми обробки даних, iнформацiйно-пошуковi програми та iншi, вона i унiверсальним засобом доступу до виконання рiзних послуг, якi надають користувачу обладнання ЕОМ, i до всього математичного забезпечення.

Роздiл 3. Автоматизоване робоче мiсце (АРМ) аудитора.

Математичне забезпечення обчислювальноi машини тАФ це сукупнiсть програм, процедур i правил, пов'язаних iз цими компонентами документацiiю, яка даi змогу використати обчислювальну машину для розв'язання рiзного класу задач. Кожна програма маi коментар, складений початковою мовою. До програм включено оператори, якi являють собою сукупнiсть символiв i вказують операцiю, ii значення або мiсцезнаходження операндiв. тобто елементiв даних, що беруть участь у виконаннi операцiй ЕОМ. Оператор у програмi тАФ машинна команда для виконання певних робiт технiчними засобами обчислювальноi машини.

Умовно математичне забезпечення можна подiлити на внутрiшнi i зовнiшнi. Внутрiшнi математичне забезпечення тАФ комплекс програмних засобiв, якi забезпечують експлуатацiю ЕОМ i ефективну органiзацiю обчислювального процесу. Комплекс складаiться iз експлуатацiйних програм, операцiйноi системи, що становлять апаратно-програмний комплекс, у якому об'iд нано засоби органiзацii, збереження i вибирання даних. Так, у процесi ревiзii у запитному режимi можна добути данi про витрачання сировини на виготовлення продукцii за певний перiод, виконання договорiв кооперованих поставок, закрiплення матерiальноi вiдповiдальностi за збереження матерiалiв, сировини, напiвфабрикатiв тощо.

Зовнiшнi математичне забезпечення тАФ комплекс програмних засобiв, якi забезпечують вигоди абоненту при постановцi, програмуваннi i розв'язаннi задач на ЕОМ i зменшення трудомiсткостi, а також спрощення пiдготовчих робiт, пов'язаних з обробкою iнформацii на ЕОМ. До цього виду математичного забезпечення належать: бiблiотеки стандартних програм, алгоритмiчнi мови як засоби описування розв'язуваних задач. Транслятори тАФ машиннi програми, призначенi для автоматичного переведення алгоритмiв, складених на алгоритмiчних мовах проектування машинноi обробки iнформацii, на мову конкретноi ЕОМ.

Бiблiотеки стандартних програмi стоiть набiр типових модулiв, призначених для реалiзацii стандартних рiшень економiчних та iнших прикладних задач. Для проведення аудиту з використанням ЕОМ такими типовими модулями можуть бути: iнвентаризацiя товарно-матерiальних цiнностей, аналiзу ii результатiв i вiдображення в бухгалтерському облiку, виявлення приписок в оплатi працi, платоспроможностi пiдприiмства та iн.

Алгоритмiчнi тАФ це умовнi мови, за допомогою яких записують програми роботи ЕОМ. Вони унiверсальнi, оскiльки за допомогою iх можна зобразити будь-яке перетворення iнформацii, яке може бути записане iншим зрозумiлим ЕОМ алгоритмом. Отже, алгоритмiчна мова тАФ це набiр символiв та система правил утворення i тлумачення конструкцiй iз цих символiв для складання алгоритмiв розв'язання задач ЕОМ.

Розрiзняють мову програмування, передбачену для записування програм i даних, та метамову тАФ для визначення iншоi мови, на якiй працюi конкретна ЕОМ.

Початковою (вхiдною) називаiться мова, з якоi здiйснюiться переклад програм на машинну мову програмування, оператори якого складаються з машинних команд.

Основними видами алгоритмiчних мов i машинно-незалежнi i машинно-орiiнтованi. Першi найбiльш зручнi, оскiльки ними може бути записана будь-яка задача, другi тАФ мови програмування, якi вiдображують структуру певних ЕОМ. Для того щоб приступити до розв'язання задачi, потрiбно перевести програму на ту машинну мову, яку розумii ЕОМ. Це виконуiться автоматично на обчислювальнiй машинi за спецiальною програмою-транслятором.

Машинно-незалежнi мови подiляють на унiверсальнi (для рiзних видiв знань) i спецiалiзованi, машинно-орiiнтованi тАФ на проблемно -орiiнтованi, що вiдображують .особливостi того класу задач (економiчних, математичних), для запису яких вони призначенi.

Для послiдовного перетворення i виконання команд кожного оператора початковоi мови застосовуiться програма-iнтерпретатор.

У процесi застосування програм обробки iнформацii на ЕОМ виникають деякi похибки (помилки). Розпiзнавання, мiсцезнаходження i характер помилок у програмi виявляi спецiальна дiагностична програма.

ЕОМ за спецiальними програмами може видавати iнформацiю користувачам за системою прiоритетiв. Обробка даних за програмою, при якiй набiр послiдовностi команд виконуiться на певному етапi, за встановленою черговiстю, називаiться обробкою за прiоритетами. Так, iнформацiю про виконання плану виробництва за минулу добу керiвнику пiдприiмства в порядку прiоритету ЕОМ може видати ранiше, нiж головному бухгалтеру.

Для виконання контрольно-ревiзiйних процедур на ЕОМ структура математичного забезпечення повинна давати змогу реалiзувати режим запит тАФ вiдповiдь (дiалог людина тАФ машина), тобто дiалоговий режим. При цьому доцiльно застосовувати багатопрограмнi ЕОМ, а також широку номенклатуру периферiйних технiчних засобiв (реiстраторiв виробництва рiзних типiв, автоматизованих пунктiв пiдготовки даних - АПД та iн.).

Комплексне використання рiзних засобiв обчислювальноi та органiзацiйноi технiки (збирання, передавання, накопичення, переробка i подання iнформацii) у режимi запит тАФ вiдповiдь аудитором здiйснюiться комплексом технiчних засобiв (КТЗ) автоматизованоi системи обробки даних.

Розвиток обчислювальних систем рiзного рiвня даi змогу об'iднати iх мiж собою утворенням . мереж ЕОМ для ефективного використання автоматизованого банку даних. Експлуатацiя мережi ЕОМ ТСрунтуiться на дистанцiйнiй обробцi завдань користувача на унiверсальнiй ЕОМ i на апаратурi телеобробки даних, яка включаi обробку даних, що надходять вiд вiддалених абонентiв, i управлiння iх передаванням по каналах зв'язку мiж абонентами i ЕОМ. Абонентами виступають користувачi тАФ контрольно-аудиторськi пiдроздiли (вiдомчi i позавiдомчi), окремi працiвники контрольних органiв.

Отже, автоматизацiя робочого мiсця аудитора i основним напрямом розвитку фiнансово-господарського контролю й аудиту, спрямованого на активiзацiю бiзнесу в народному господарствi.

АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК

про достовiрнiсть бухгалтерськоi звiтностi та аналiз

фiнансового стану вiдкритого акцiонерного товариства

ВАТ тАЬОлiмп"

станом на " 01 " сiчня 2008 року

1. Основнi вiдомостi про аудитора (аудиторську фiрму).

Аудиторською-консультацiйною фiрмою тАЬЛьвiваудиттАЭ (Свiдоцтво АПУ про внесення до Реiстру субiктiв аудиторськоi дiяльностi №0032 вiд 26.01. 2008р.)

Вместе с этим смотрят:

Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"

Автоматизация бухгалтерского учета на малых предприятиях

Амортизация (износ) основных средств

Амортизация и износ основных средств

Амортизация основных средств