Аудит в органiзацii

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦРЖЙ

З дисциплiни ВлАудитВ»

Для спецiальностей 6.050114 ВлОподаткуванняВ»,

6.050104 ВлФiнансиВ»

6.050107 ВлЕкономiка пiдприiмстваВ»

Напряму 0501 ВлЕкономiка i пiдприiмництвоВ»

Факультету економiки

Денноi форми навчання

1. Суть i предмет аудиту

Суть аудиту, його завдання та види

1. Користувачi аудиту та iх iнформацiйнi потреби

2. Завдання аудиту

3. Класифiкацiя послуг, що надаються аудиторами

4. Характеристика видiв аудиту

В ринкових умовах господарювання фiнансовий стан кожного господарюючого субтАЩiкта залежить вiд його взаiмовiдносин з iншими субтАЩiктами господарювання, i тому зростаi потреба у достовiрнiй iнформацii про iх дiяльнiсть. Зокрема, обтАЩiктивна i достовiрна iнформацiя про дiяльнiсть деяких господарюючих субтАЩiктiв необхiдна:

тАУ власникам господарюючих субтАЩiктiв для визначення стратегii iх розвитку;

тАУ iнвесторам при вкладаннi своiх капiталiв у iншi господарюючi субтАЩiкти;

тАУ банкам для прийняття рiшень про доцiльнiсть надання кредиту;

тАУ постачальникам для одержання гарантiй повноi оплати за вiдвантаженi товари, виконаннi роботи i наданi послуги;

тАУ акцiонерам для контролю за роботою адмiнiстрацii товариства;

тАУ державним органам для планування потреб макроекономiки та оцiнки податкових надходжень до бюджету тощо;

тАУ державним органам, судам, прокурорам та слiдчим для пiдтвердження достовiрностi фiнансовоi iнформацii, що iх цiкавить, включаючи iнформацiю, яка i комерцiйною таiмницею.

Користувачi, для яких достовiрнiсть фiнансовоi iнформацii i досить значною, вимагають засвiдчення ii аудитором. При цьому слiд памтАЩятати, що запити споживачiв iнформацii i досить рiзними.

Завдання аудиту визначаiться його метою. На сучасному розвитку економiки в Украiнi основним завданням аудиту i збирання достовiрноi вихiдноi iнформацii про господарсько-фiнансову дiяльнiсть суб'iкта господарювання i формування на цiй основi висновкiв про його реальний фiнансовий стан.

Аудит повинен бути органiзований так, щоб адекватно вiдображати всi аспекти дiяльностi суб'iкта, що перевiряiться, настiльки, наскiльки вони вiдповiдають перевiренiй фiнансовiй iнформацii. Для того, щоб скласти думку, аудитор повинен одержати обТСрунтовану гарантiю того, що iнформацiя у бухгалтерськiй документацii та iнших джерелах даних достовiрна i достатня. Аудитор повинен також вирiшити, чи правильно вiдтворена в облiку i звiтностi вiдповiдна iнформацiя.

Класифiкацiя будь-чого означаi звтАЩязок мiж елементами, виражений в iх розмiщеннi у визначеному послiдовному рядi чи системi вiдносно будь яких загальних принципiв. Наука передбачаi певну систематизацiю знань про той чи iнший предмет.

Предмет, метод та обтАЩiкти аудиту

1. Предмет аудиту

2. ОбтАЩiкти аудиту та iх класифiкацiя

3. Метод i методика аудиту

4. Методичнi прийоми проведення аудиторськоi перевiрки

5. Методичнi прийоми органiзацii аудиторськоi перевiрки

До предмету аудиту слiд вiдносити процеси i явища, якi вiдображенi документально i пов'язанi з господарською дiяльнiстю пiдприiмств, при цьому межi аудиторського дослiдження визначаються його метою. Аудит включаi контрольний перегляд здiйснених господарських операцiй з метою пiдтвердження повноти, достовiрностi та об'iктивностi iнформацii, що надаiться користувачам. При цьому всi господарськi операцii, що здiйснюються на пiдприiмствi, можна звести до трьох основних процесiв: придбання засобiв виробництва, виробництво продукцii (послуг) i реалiзацiя готовоi продукцii (послуг). Аудитор спрямовуi свою увагу в минуле для пiзнання iстини, ii пiдтвердження та формування висновкiв щодо аудованоi iнформацii з метою зведення до мiнiмального ризик користувачiв iнформацii. Вивчаючи вiдповiдну iнформацiю про господарськi процеси, аудитор вiдтворюi картину минулого на пiдставi письмових свiдчень. Переглядаючи документи, вивчаючи суть операцiй, аудитор подумки вiдтворюi ланцюг взаiмопов'язаних фактiв роботи пiдприiмства. Аналiз облiкових операцiй тАУ це лише частина iнформацii, що вивчаiться аудитором, бо рамки документального вiдображення господарських операцiй, якi дослiджуi аудитор, значно ширшi за рамки бухгалтерського облiку.

Предмет, на котрий направлена наша цiлеспрямована активнiсть, наша дiя, в дiалектико-матерiалiстичному розумiннi i об'iктом. Це означаi, що предмет ще в своiй початковiй формi уже залучений у сферу суспiльних вiдносин. Дещо стаi об'iктом вивчення тiльки пiсля того, як розвиток предметно-продуктивноi дiяльностi суспiльства даi йому необхiднi направлення i масштаб огляду.

Тому термiн Влоб'iкт аудитуВ» слiд розглядати як окремий елемент предмету аудиту, на який направлена цiлеспрямована дiя аудитора. В залежностi вiд направленостi аудиту, аудитор в своiй дiяльностi маi справу з об'iктами досить рiзними за своiм складом, цiльовою орiiнтацiiю та iншими характеристиками. Об'iктами аудиту i здiйснюванi господарськi процеси, якi в сукупностi складають господарську дiяльнiсть суб'iкта, що перевiряiться. Об'iкти аудиту досить багатограннi, тому дати iх вичерпний перелiк неможливо. Сукупним об'iктом аудиту можна назвати документально зафiксовану iнформацiю про наявнiсть i рух засобiв пiдприiмства та джерел iх формування.

Об'iкт i суб'iкт тАУ це протилежностi соцiального процесу, якi взаiмодоповнюються, i, перш за все людськоi, матерiально-виробничоi дiяльностi, сторони одного цiлого, якi i безглуздими, якщо iх цiлiснiсть розпадаiться або якщо кожна з категорiй розглядаiться в повному вiдривi вiд iншоi. Якщо повернутися до визначення предмету аудиту, то ми його розглядали як процеси i явища господарськоi дiяльностi, на вивчення яких направлена дiяльнiсть суб'iкта тАУ аудитора. Тобто, в процесi дiяльностi предмет набуваi значення об'iкта, а суспiльна людина тАУ значення суб'iкта.

У загальному виглядi метод будь-якоi науки тАУ це спосiб дослiдження явищ, процесiв, систем тощо. В основi дослiдження складних систем, до яких належить аудит, лежить дiалектичний метод. Вiн передбачаi вивчення явищ у природi i суспiльствi у взаiмозв'язку та взаiмозалежностi, в iдностi та боротьбi протилежностей, що вiдображають об'iктивнi закони дiйсностi.

В межах дiалектичного i дедуктивнi та iндуктивнi прийоми. При першому тАУ дослiдження здiйснюють вiд загального до одиничного, при другому тАУ вiд одиничного до загального.

В аудитi важливе значення мають обидва прийоми. Дедуктивний використовують при вивченнi фiнансово-господарськоi дiяльностi пiдприiмства, оцiнцi напрямку та ефективностi системи управлiння, в межах якоi дii об'iкт. Його застосовують також для характеристики системи внутрiшнього контролю, яка включаi систему бухгалтерського облiку, процедури внутрiшнього контролю, середовище контролю тощо. Оцiнка системи внутрiшнього контролю дозволяi встановити кiлькiсть необхiдних аудиторських процедур: чим надiйнiша система внутрiшнього контролю, тим менше аудиторських процедур може планувати аудитор, до того ж з меншим аудиторським ризиком.

РЖндуктивний метод дозволяi всю увагу зосереджувати на окремих групах процесiв, як правило, з найбiльшим ступенем ризику. Вивчивши недолiки окремих процесiв та проаналiзувавши частоту iх виникнення, можна перенести результати цiii перевiрки на загальну сукупнiсть iнформацii, побачити цiлiсну проблему i сформувати об'iктивнi висновки щодо аудованоi iнформацii. Це загальнi прийоми дослiдження. В практицi метод аудиту характеризуiться як сукупнiсть прийомiв, за допомогою яких оцiнюiться стан аудованих об'iктiв. Останнi подiляються на методичнi прийоми проведення перевiрки i методичнi прийоми ii органiзацii.

До методiв аудиту вiдносять: фактичну перевiрку, документальну перевiрку, пiдтвердження, спостереження, обстеження, опитування, перевiрку механiчноi точностi, аналiтичнi тести, сканування, обстеження, спецiальну перевiрку, зустрiчну перевiрку.

Перевiрка може бути органiзована по-рiзному. Так, у практицi аудиторськоi роботи видiляють чотири основнi методи органiзацii перевiрки: суцiльна перевiрка (документальна i фактична), вибiркова, аналiтична, комбiнована.

Органiзацiйно-правовi основи аудиторськоi дiяльностi в Украiнi

1. Органiзацiйнi основи аудиторськоi дiяльностi.

2. Управлiння аудиторською дiяльнiстю в Украiнi

3. Правове регулювання аудиту.

Суб'iктами аудиту виступають фiзичнi особи та iх органiзацii (аудиторськi фiрми), дiяльнiсть яких направлена на здiйснення незалежного контролю та оцiнки свiдчень про економiчнi дii i подii з метою встановлення ступеня вiдповiдностi цих тверджень встановленим критерiям, надання результатiв перевiрки зацiкавленим користувачам.

Аудиторськi фiрми зобовтАЩязанi:

- надавати аудиторськi послуги, перевiряти стан бухгалтерського облiку i фiнансовоi звiтностi замовника, iх достовiрнiсть, повноту i вiдповiднiсть чинному законодавству та встановленим нормативам;

- повiдомляти власникiв про виявленнi пiд час проведення аудиту недолiки ведення бухгалтерського облiку i звiтностi;

- зберiгати в таiмницi iнформацiю, отриману при проведеннi аудиту та виконаннi iнших аудиторських послуг;

- вiдповiдати перед замовником за порушення умов договору вiдповiдно до чинного законодавства Украiни.

Права аудиторських фiрм (аудиторiв):

- самостiйно визначати форми i методи аудиту;

- отримувати необхiднi документи, якi мають вiдношення до предмета перевiрки;

- отримувати необхiднi пояснення в письмовiй чи уснiй формi вiд керiвництва та працiвникiв замовника;

- перевiряти наявнiсть майна, цiнностей, визначення якостi продукцii щодо яких здiйснюiться перевiрка документiв;

- залучати на договiрних засадах до участi в перевiрцi фахiвцiв рiзного профiлю.

Вiдповiдальнiсть аудиторських фiрм (аудиторiв):

Цивiльно-правова вiдповiдальнiсть аудиторських фiрм (аудиторiв). За неналежне виконання своiх обовтАЩязкiв аудиторська фiрма несе майнову та iншу вiдповiдальнiсть. Розмiр майновоi вiдповiдальностi аудиторських фiрм не може перевищувати фактично завданих замовнику збиткiв з iх вини.

РЖншi види вiдповiдальностi аудиторських фiрм (аудиторiв). За неналежне виконання своiх професiйних обовтАЩязкiв до аудитора Аудиторською палатою Украiни можуть бути застосованi стягнення у виглядi попередження, припинення дii сертифiката на строк до одного року або анулювання сертифiкату. Рiшення АПУ вiдносно припинення дii сертифiката можуть бути оскарженi в судi.

В Украiнi регулювання аудиторською дiяльнiстю здiйснюiться у вiдповiдностi з англо-американським пiдходом.

Спiлка аудиторiв Украiни тАУ це громадське обтАЩiднання, яке обтАЩiднуi на добровiльних засадах дiючих аудиторiв. Мета дiяльностi САУ тАУ обтАЩiднати зусилля аудиторiв для захисту iх законних прав, iнтересiв та сприяти розвитку аудиторськоi дiяльностi в Украiнi.

Аудиторська палата Украiни тАУ це незалежний самостiйний орган, метою якого i сприяння розвитку, удосконаленню та унiфiкацii аудиторськоi справи в краiнi. АПУ i юридичною особою, маi свою печатку, емблему та iншу атрибутику, рахунки в банку.

АПУ формуiться шляхом делегування до ii складу птАЩяти представникiв вiд професiйноi громадськоi органiзацii аудиторiв Украiни, по одному представнику вiд Мiнiстерства фiнансiв Украiни, Головноi податковоi iнспекцii Украiни, Нацiонального банку Украiни, Мiнiстерства статистики Украiни, Мiнiстерства юстицii Украiни та окремих фахiвцiв вiд навчальних, наукових та iнших органiзацiй.

Аудитором може бути громадянин Украiни, який маi квалiфiкацiйний сертифiкат про право на здiйснення аудиторськоi дiяльностi на територii Украiни.

Порядок сертифiкацii аудиторiв визначено ст. 12 ВлСертифiкацiя аудиторiвВ» Закону Украiни ВлПро аудиторську дiяльнiстьВ».

Сертифiкацiя тАУ це офiцiйний документ, який засвiдчуi право громадянина Украiни на здiйснення аудиту пiдприiмств i господарських товариств, банкiв на територii Украiни. Бланк сертифiката i бланком сувороi звiтностi, з вказанням номеру i серii.

Договiр на проведення аудиту i основним документом, який засвiдчуi факт досягнення домовленостi мiж замовником та виконавцем про проведення аудиторськоi перевiрки. Вiн документально стверджуi, що сторони прийшли до згоди з усiх моментiв, обумовлених у договорi. Для того, щоб уникнути неправильного розумiння сторонами взятих на себе зобовтАЩязань, умов iх виконання та прийнятого ступеня вiдповiдальностi, необхiдно максимально ясно обумовлювати в договорi всi суттiвi аспекти взаiмовiдносин, якi можуть виникати в процесi аудиторськоi перевiрки.

Договiр на проведення аудиту i офiцiйним документом, який регламентуi взаiмовiдносини Влклiiнт тАУ аудиторВ», i в загальних рисах не вiдрiзняiться вiд звичайних договорiв, що використовуються в пiдприiмницькiй дiяльностi.

2. Мета i загальнi принципи аудиту

Мета i загальнi принципи аудиту

1. Мета аудиту i вимоги до нього

2. Характеристика етичних принципiв в аудитi

3. Аспекти незалежностi аудиторськоi професii

4. Методологiчнi принципи аудиту

Аудит тАУ це дослiдження, а будь-яке дослiдження визначаiться поставленою метою. Визначення мети необхiдно, щоб створити деяку структуру, яка допомогла б аудитору зiбрати необхiдну кiлькiсть актуальних свiдчень при виконаннi аудиту. Мета аудиту визначаiться предметом аудиторськоi перевiрки.

В загальному значеннi мета аудиту полягаi в досить глибокому i докладному ознайомленнi з предметом аудиторськоi перевiрки, щоб скласти про нього компетентну думку.

ВлАудитом називають систематичний процес об'iктивного збору i оцiнки свiдчень про економiчнi дii i подii з метою встановлення ступеня вiдповiдностi цих тверджень встановленим критерiям, надання результатiв перевiрки зацiкавленим користувачамВ». Таке широке тлумачення аудиту дозволяi передати багатограннi цiлi, яких може досягти аудит, i рiзноманiтнiсть предметiв дослiдження, на яких може бути зосереджена увага аудитора в процесi конкретноi аудиторськоi дiяльностi.

В залежностi вiд користувачiв виникаi необхiднiсть в засвiдченнi аудитором рiзноi фiнансовоi iнформацii. В умовах ринку пiдприiмства, кредитнi установи, iншi господарюючi суб'iкти вступають в договiрнi вiдносини щодо використання майна, грошових коштiв, здiйснення комерцiйних операцiй та iнвестицiй. Довiра в цих вiдносинах повинна бути пiдкрiплена можливiстю для всiх учасникiв угод одержувати i використовувати фiнансову iнформацiю, достовiрнiсть якоi пiдтверджена незалежним аудитором.

Незалежне пiдтвердження iнформацii про результати дiяльностi пiдприiмств i дотримання ними норм законодавства необхiднi державi для прийняття рiшень в галузi економiки i оподаткування. Аудиторськi перевiрки необхiднi також державним органам, судам, прокурорам та слiдчим для пiдтвердження достовiрностi фiнансовоi iнформацii, яка i комерцiйною таiмницею.

Принцип аудиту тАУ це основнi засади, на яких здiйснюiться аудиторська дiяльнiсть. Принцип аудиту визначенi мiжнародним нормативом аудиту №3 ВлОсновнi принципи, що регулюють аудитВ», Нацiональними нормативами аудиту №2 ВлОсновнi вимоги до аудитуВ» i №3 ВлМета та загальнi принципи аудиту фiнансовоi звiтностiВ» та Кодексом професiйноi етики аудиторiв Украiни.

Аудитор повинен дотримуватися неупередженого ставлення до обтАЩiкта дослiдження, його висновок повинен ТСрунтуватися на основi результатiв дослiдження, пiдтверджених аудиторськими доказами.

Одним з факторiв забезпечення умов обтАЩiктивностi i незалежнiсть аудитора. Незалежнiсть аудитора обумовлена його професiйною дiяльнiстю та ТСрунтуiться на вiдсутностi матерiальноi зацiкавленостi аудитора у результатах дiяльностi субтАЩiкта, що перевiряiться.

Доброзичливiсть аудитора проявляiться у повазi до замовника i колег у професiйному спiлкуваннi, позитивному ставленнi до критичних зауважень з приводу виконаноi роботи, повазi до думки iнших фахiвцiв та урахуваннi ii в процесi дослiдження.

Аудитор повинен дотримуватись сувороi конфiденцiйностi всiii без винятку iнформацii, одержаноi в процесi проведення аудиту.

Аудит виконуiться з вiдповiдною професiйною майстернiстю особами, якi мають вiдповiдну фахову пiдготовку, досвiд i компетентнiсть у цiй галузi.

Етичнi принципи. Принципи професiйноi етики обов'язковi для дотримання в усiх випадках проведення аудиту. До них належать: незалежнiсть, об'iктивнiсть, компетентнiсть, конфiденцiйнiсть, доброзичливiсть.

Об'iктивнiсть та незалежнiсть

Аудитор повинен дотримуватися неупередженого ставлення до об'iкта дослiдження, його висновок повинен ТСрунтуватися на основi результатiв дослiдження, пiдтверджених аудиторськими доказами.

Одним з факторiв забезпечення умов об'iктивностi i незалежнiсть аудитора. Незалежнiсть аудитора обумовлена його професiйною дiяльнiстю та ТСрунтуiться на вiдсутностi матерiальноi зацiкавленостi аудитора у результатах дiяльностi суб'iкта, що перевiряiться. Незалежнiсть аудитора маi правовi, етичнi та економiчнi аспекти. Основнi аспекти незалежностi аудиторськоi професii зображено в таблицi 32.

Доброзичливiсть

Аудитор зобов'язаний проявляти до клiiнта доброзичливе ставлення, у спiлкуваннi з клiiнтом дотримуватись спокiйного й витриманого тону. Доброзичливiсть аудитора проявляiться у повазi до замовника та колег у професiйному спiлкуваннi, позитивному ставленнi до критичних зауважень з приводу виконаноi роботи, повазi до думки iнших фахiвцiв та урахуваннi ii в процесi дослiдження.

Конфiденцiйнiсть iнформацii

Будь-яка iнформацiя не може бути розголошена без спецiального дозволу клiiнта. РДдиним винятком з даного правила i обов'язок аудитора (аудиторськоi фiрми) надати за рiшенням судових органiв або з санкцii прокурора конкретну iнформацiю (документацiю), зазначену в рiшеннi суду (з санкцii прокурора), вiдповiдним судовим або правоохоронним органам.

Компетентнiсть аудитора

Аудиторовi необхiдно мати спецiальнi знання iз загальних та спецiальних дисциплiн, рiвень яких пiдтверджуiться квалiфiкацiйним iспитом в Аудиторськiй палатi Украiни, та мати практичний досвiд роботи. Крiм того аудитор маi бути обiзнаним у всiх змiнах Нацiональних нормативiв аудиту i супутнiх до аудиту робiт, Кодексу професiйноi етики аудиторiв Украiни, а також украiнського законодавства. При проведеннi аудиту слiд дотримуватися обмiркованого пiдходу до методики й технiки виконання як аудиту в цiлому, так i окремих аудиторських процедур. Компетентнiсть аудитора i основним фактором, який забезпечуi обТСрунтованiсть та доцiльнiсть вибору методики й технiки аудиту в кожному конкретному випадку.

Методологiчнi принципи включають: планування аудиту; обТСрунтованiсть оцiнки значущостi аудиторських доказiв, а також системи внутрiшнього контролю; доцiльнiсть вибору методики i технiки аудиту, визначення критерiiв суттiвостi й достовiрностi; дотримання методик оцiнки ризикiв та вибiрковоi перевiрки даних; аналiз iнформацii та формування висновкiв; вiдповiдальнiсть за складений висновок; дотримання
порядку документального оформлення; взаiмодiя аудиторiв, обТСрунтування використання результатiв роботи iншого аудитора або експерта; повне iнформування клiiнта; контроль якостi роботи аудитора.

Методологiчнi принципи можуть в окремих випадках мати рекомендуючий характер. Обов'язковiсть або рекомендуючий характер методологiчних принципiв регламентуiться тими конкретними нормативами аудиту, в яких описуються вiдповiднi принципи.

Планування

Цей принцип слiд вiднести до обов'язкових. Метою планування аудиту i звернення уваги аудитора на найважливiшi напрямки аудиту, на виявлення проблем, якi слiд перевiрити найретельнiше. З метою ефективного проведення аудиторськоi перевiрки аудиторовi слiд планувати свою роботу. Планування маi ТСрунтуватися на попередньому вивченнi особливостей фiнансово-господарськоi дiяльностi клiiнта.

У планах потрiбно передбачати:

тАв одержання знань про систему облiку клiiнта, облiковоi полiтики i процедур внутрiшнього контролю;

тАв очiкуваний рiвень довiри до системи внутрiшнього контролю;

тАв визначення i програмування змiсту, термiну проведення i розмiру процедур перевiрки, яку необхiдно виконати;

тАв координацiю всiх аудиторських робiт та послуг.

Слiд так органiзувати планування, щоб iснувала можливiсть внесення необхiдних змiн у план перевiрки протягом всього перiоду ii здiйснення.

Доцiльнiсть вибору методики i технiки аудиту, визначення критерiiв суттiвостi й достовiрностi

Аудит виконуiться особами з високими професiйними даними, якi мають вiдповiдну пiдготовку, досвiд i компетентнiсть. Покладаючись на свiй досвiд, знання мiжнародних i нацiональних стандартiв, чинного законодавства, аудитор самостiйно вибираi методику i технiку проведення аудиту та визначення ступеня суттiвостi (плановоi i фактичноi).

Аудит передбачаi проведення суцiльноi перевiрки. Проведення аудиту базуiться на вивченнi системи бухгалтерського облiку та внутрiшнього контролю, оцiнцi ризику контролю та довiри аудитора до цiii системи. При високому ступенi довiри аудитор може значно обмежити кiлькiсть аудиторських процедур, зменшити витрати на проведення аудиту.

Аудитор концентруi свою увагу на мiсцях найбiльшого ризику, проводить вибiрковi перевiрки, збираi докази на пiдтвердження об'iктивноi iстини з метою формування аудиторського висновку.

ОбТСрунтування оцiнки значущостi аудиторських доказiв. Шляхом виконання незалежних процедур аудиторськоi перевiрки аудиторовi необхiдно отримати таку кiлькiсть аудиторських доказiв, яка дозволить зробити аудиторський висновок про фiнансову звiтнiсть пiдприiмства. Незалежнi процедури перевiрки проводяться для отримання доказовостi повноти, точностi i правдивостi даних, котрi обробляються системою облiку Вони бувають у виглядi: детальних тестiв операцiй i залишкiв по рахунках; аналiзу важливих показникiв, особливо при обстеженнi незвичайних вiдхилень i статей.

У вiдповiдностi з Нацiональними нормативами аудит передбачаi забезпечення обТСрунтованоi або неабсолютноi гарантii того, що звiтнiсть, яка офiцiйно оприлюднюiться, в цiлому не мiстить у собi iстотних перекручень. ОбТСрунтована гарантiя досягаiться в процесi збирання доказiв, необхiдних аудиторовi для пiдготовки висновку про те, що в цiлому немаi iстотних перекручень у звiтностi. ОбТСрунтована гарантiя стосуiться всього процесу аудиту.

Пiд час пiдготовки аудиторського висновку важливе значення маi ставлення аудитора до наступних моментiв:

тАв збiр необхiдних доказiв про об'iкт аудиту з метою визначення характеру аудиту, термiну його проведення i масштабу аудиторських процедур;

тАв пiдготовка висновкiв на основi зiбраних доказiв.

ОбТСрунтування оцiнки системи облiку i внутрiшнього контролю

Керiвництво клiiнта несе вiдповiдальнiсть за постiйне функцiонування системи бухгалтерського облiку, що забезпечуi рiзноманiтнi види внутрiшнього контролю в обсязi, який вiдповiдаi характеру дiяльностi пiдприiмства. Аудиторовi належить бути впевненим у тому, що в бухгалтерському облiку адекватно вiдображенi всi без винятку суттiвi операцii i що вся iнформацiя, вiдображена в облiку, використана пiд
час пiдготовки фiнансовоi звiтностi. РЖснування системи внутрiшнього контролю на пiдприiмствi сприяi посиленню такоi гарантii.

Аудиторовi необхiдно зрозумiти систему облiку i пов'язану з нею систему внутрiшнього контролю, на котрi вiн повинен покладатися при визначеннi змiсту, термiну та обсягу проведення аудиту. Коли аудитор впевниться в тому, що можна покластися на деякi процедури системи внутрiшнього контролю, вiн може внести вiдповiднi уточнення в програму аудиту i проводити процедури аудиту в меншому обсязi. Такий пiдхiд сприяi зменшенню обсягiв i термiнiв проведення процедур аудиторськоi перевiрки.

Аудиторськi висновки та пiдготовка аудиторського звiту

Основою для аудиторського висновку стосовно фiнансовоi звiтностi пiдприiмства i результати аналiтичних дослiджень, а також оцiнки висновкiв, зроблених на основi аудиторських доказiв, отриманих пiд час проведення аудиту. Такий аналiз i оцiнка приводять до висновку:

тАв фiнансова звiтнiсть була пiдготовлена на пiдставi бухгалтерського облiку, в якому повно i достовiрно вiдображенi всi господарськi операцii, що вiдбулися;

тАв фiнансову звiтнiсть пiдготовлено на пiдставi iнструкцiй, що регулюють порядок пiдготовки i представлення звiтностi;

тАв представлена фiнансова звiтнiсть у цiлому вiдповiдаi розумiнню специфiки фiнансово-господарськоi дiяльностi пiдприiмства;

тАв iснуi адекватне вiдображення всiх суттiвих питань, якi стосуються забезпечення правильного подання фiнансовоi звiтностi.

В аудиторському звiтi даiться якiсний i чiткий висновок про фiнансову звiтнiсть. У своiх висновках аудитор висловлюi всi iстотнi аспекти розглянутих ним питань.

Якщо аудитор переглядаi ранiше представлений клiiнту власний висновок i складаi доопрацьований висновок, а також представляi висновок протилежного характеру або вiдмовляiться вiд видачi висновку, йому необхiдно чiтко вказати всi причини, якi схилили його на такий крок.

Обмеження у висловленнi аудиторськоi думки. Аудитор не маi права складати офiцiйний висновок про якiсть аудиторського висновку та проведеноi аудиторськi перевiрки iншими аудиторами тАУ таке право маi виключно Аудиторська палата Украiни.

Аудитор не маi права висловлювати думку в аудиторському висновку або в додатковiй пiдсумковiй документацii стосовно фактiв та подiй, сутнiсть яких визначаiться карним та адмiнiстративним кодексами. Вiн не маi вiдповiдноi квалiфiкацii, i це не i завданням-аудитора. Оцiнка таких фактiв i подiй i прерогативою судових органiв.

Принципи аудиту, перш за все, продиктованi вимогами до аудиту. Розвиток мiжнародного бiзнесу вимагаi, щоб користувачi бухгалтерськоi звiтностi рiзних краiн розумiли пiд термiном ВлаудитВ» дiяльнiсть, яка вiдповiдаi певному ряду вимог, а саме:

> аудит повинен плануватись у письмовому виглядi, для чого готуiться загальний документ тАУ Влплан аудитуВ» i бiльш деталiзований документ тАУ Влпрограма аудитуВ».

> хiд здiйснення процедур аудиту повинен фiксуватись у спецiальнiй робочiй документацii, яку необхiдно оформлювати у вiдповiдностi з iдиними вимогами;

> аудитори повиннi вiдповiдати ряду певних професiйних i квалiфiкацiйних вимог;

> аудиторськi органiзацii повиннi виконувати певнi заходи пiд час органiзацii своii дiяльностi та в ходi здiйснення перевiрок, якi дозволили б пiдтримувати i контролювати якiсть iх роботи;

> в ходi проведення аудиту необхiдно керуватись iдиними вимогами для визначення точностi та вiдповiдностi бухгалтерськоi звiтностi, отриманоi клiiнтом, таким ii змiстом, який, на думку аудитора, i правильним (дана ступiнь точностi називаiться ВлсутнiстюВ» або ВлматерiальнiстюВ»);

> аудитор не зобов'язаний перевiряти всi документи клiiнта тАУ перевiрка документацii може здiйснюватись вибiрково при дотриманнi вимог, iдиних для всiх аудиторiв.

3. Аудиторський ризик i оцiнювання системи внутрiшнього контролю i аудиту

Планування аудиту та оцiнка системи внутрiшнього контролю i аудиту

1. Суть та необхiднiсть планування.

2. Загальний план та програма аудиторськоi перевiрки.

3. Система внутрiшнього контролю та ii структура

4. Мета i методи вивчення аудитором системи внутрiшнього контролю

Аудитор повинен планувати свою перевiрку х трьох причин:

1. Це дасть йому можливiсть одержати достатню кiлькiсть iнформацii допоможе аудитору дати обТСрунтований висновок i в результатi звести до мiнiмуму правовi зобовтАЩязання, а також зберегти хорошу репутацiю фiрми серед представникiв своii професii.

2. Це допоможе утримати в рамках розумного витрати на аудит. Збереження витрат в розумних межах допоможе аудиторськiй фiрмi (окремому аудитору) зберегти конкурентоспроможнiсть i тим самим не втратити своiх клiiнтiв за умови, якщо фiрма (аудитор) зарекомендувала себе високою якiстю послуг, що надаi.

3. Це дозволить уникнути непорозумiння з клiiнтом.

Планування повинно базуватись на обiзнаностi щодо дiяльностi клiiнта, на ретельному вивченнi його особливостей та умов економiчного середовища.

Вимоги та рекомендацii щодо планування аудиту визначенi ННА №9 ВлПланування аудитуВ», згiдно з яким аудитори i аудиторськi фiрми Украiни мають право самостiйно визначати форми i методи аудиту на пiдставi чинного законодавства, iснуючих норм i стандартiв, умов договору iз замовником, професiйних знань та досвiду.

Метою планування аудиту i концентрацiя уваги аудитора на найважливiших напрямах аудиту, виявленнi проблем, якi слiд перевiрити найбiльш детально. Планування допомагаi аудитору належним чином органiзувати свою роботу та здiйснювати нагляд за роботою асистентiв, якi беруть участь у перевiрцi, а також координувати роботу, яка здiйснюiться iншими аудиторами та фахiвцями iнших професiй.

Слово ВлпланВ» означаi послiдовний перелiк дiй у процесi виконання певноi роботи. В аудитi загальний план скорiше нагадуi сукупнiсть найбiльш важливоi iнформацii, яку слiд брати до уваги при встановленнi розвитку та особливостей аудиту.

Загальний план повинен служити основою для пiдготовки програми аудиту. В ньому слiд передбачити термiн проведення аудиту, скласти графiк проведення аудиту, зазначити дату надання письмовоi iнформацii про результати аудиту i аудиторського висновку.

Планування аудиту тАУ це досить складний процес, який допомагаi аудитору сконцентрувати увагу на най важливих напрямках перевiрки, найкращим чином органiзувати свою роботу та роботу асистентiв, а також даi можливiсть здiйснювати контроль виконання аудиторських процедур в перiод перевiрки з метою вчасного коригування планових завдань.

При пiдготовцi загального плану i програми перевiрки слiд встановити рiвень суттiвостi (ступiнь точностi пiдготовленоi бухгалтерськоi звiтностi клiiнта, в межах якоi ii можна вважати достовiрною).

Для виконання плану аудитор повинен пiдготувати в письмовiй формi програму аудиторськоi перевiрки з визначенням в нiй конкретних завдань i процедур для кожного об'iкта аудиту.

Програма аудиту тАУ це детальний перелiк змiсту аудиторських процедур. Цей перелiк i детальною iнструкцiiю для асистентiв аудитора та рядових учасникiв перевiрки, який також i засобом контролю за якiстю iх роботи.

Програма повинна бути настiльки деталiзованою, щоб можна було використовувати ii як iнструкцiю для виконавцiв аудиту, якi беруть участь у перевiрцi. Програма повинна також служити засобом контролю за роботою виконавцiв аудиту.

У програмi аудиту види, змiст та час проведення запланованих аудиторських процедур повиннi спiвпадати з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Аудиторська програма допомагаi керувати виконавцями аудиту та контролювати iх роботу. Аудиторська програма також мiстить перелiк об'iктiв аудиту по його напрямках, а також час, який необхiдно витратити на кожен напрямок аудиту або аудиторську процедуру.

Аудитор затверджуi програму, визначаючи суттiвiсть по процедурах аудиту, об'iкт аудиту з кожного питання окремо та масштаб перевiрки.

Аудит всiх операцiй пiдприiмства здiйснюiться шляхом використання необхiдних аудиторських тестiв, вибiрковоi перевiрки бухгалтерських регiстрiв, рахункiв, первинноi документацii з урахуванням визначеного аудитором рiвня суттiвостi помилки по кожному об'iкту перевiрки. Навiть, якщо аудитор буде перевiряти всi операцii суцiльно, це не гарантуi виявлення абсолютно всiх суттiвих помилок, тому що в значнiй мiрi виявлення суттiвих помилок залежить вiд рiвня професiйноi пiдготовки аудитората його обiзнаностi про дiяльнiсть пiдприiмства.

Необхiдним елементом методики аудиту i аналiтичнi процедури, тобто вивчення iнформацii шляхом аналiзу та зiставлення вiдповiдних показникiв економiчного субтАЩiкта, що перевiряiться з метою виявлення незвичайних або невiрно вiдображених у бухгалтерському облiку фактiв господарськоi дiяльностi, а також встановлення причин виявлених помилок та перекручень.

Однiiю з функцiй управлiння окремим субтАЩiктом i внутрiшнiй контроль. СубтАЩiкти внутрiшнього контролю здiйснюють порiвняння планових i фактичних значень параметрiв, проводять аналогiю iз зовнiшнiм економiко-правовим середовищем, виявляють вiдхилення в параметрах, визначають оцiнку небезпечностi розмiру вiдхилень для субтАЩiкта господарювання, а також визначають ступiнь iх впливу, проводять пiдготовку iнформацiйноi бази для прийняття управлiнських рiшень.

Внутрiшнiй контроль тАУ це процес, який забезпечуi належне функцiонування конкретного обтАЩiкта, прийнятий управлiнським рiшенням i направлений на успiшне досягнення поставленоi мети. Основною його метою i обтАЩiктивне вивчення фактичного стану справ у субтАЩiкта господарювання, виявлення та попередження тих факторiв i умов, якi негативно впливають на виконання прийнятих рiшень i досягнення поставленоi мети, та доведення цiii iнформацii до органу управлiння.

Перевагою внутрiшнього контролю i те, що вiн здiйснюiться як попереднiй, поточний i наступний, може бути документальним, фактичним i комбiнованим; може проводитись у виглядi: ревiзii, тематичноi перевiрки, розслiдування та службового розслiдування.

Контрольнi функцii посадовi особи здiйснюють при виконаннi своiх функцiональних обовтАЩязкiв. Нормативно вони зафiксованi в посадових iнструкцiях.

Внутрiшнiй аудит слiд розглядати як невiд'iмну частину загальноi системи управлiння. Служба внутрiшнього аудиту створюiться на пiдприiмствi для виконання контрольних функцiй в залежностi вiд мети i завдань, покладених на внутрiшнiх аудиторiв керiвництвом пiдприiмства. Внутрiшнi аудитори залежнi, пiдпорядкованi вищестоящому керiвництву, вони проводять перевiрки як плановi, так i позаплановi за вказiвкою керiвництва; за результатами складають звiт про проведену роботу, звiтують перед керiвництвом, дають оцiнку, рекомендацii, поради та iнформацiю. Вони не зобов'язанi мати сертифiкат. Це може бути фахiвець з бухгалтерського облiку, економiст, фiнансист.

Аудитор повинен вивчити дiючу органiзацiю внутрiшнього контролю та визначитись зi ступенем довiри до неi.

В ходi аудиторськоi перевiрки аудитор зобов'язаний в першу чергу вивчити систему внутрiшнього контролю клiiнта, оскiльки характер i якiсть комплексноi аудиторськоi перевiрки багато в чому залежить вiд того, наскiльки грамотно i достовiрно аудитор дасть оцiнку функцiонування i ефективностi системи внутрiшнього контролю суб'iкта господарювання.

Основна мета вивчення та оцiнки аудитором системи внутрiшнього контролю клiiнта тАУ пiдготувати основу для планування аудиту та встановлення виду, термiнiв проведення i обсягу аудиторських процедур.

В тому випадку, якщо аудитор впевнюiться, що вiн може покластися на вiдповiднi засоби внутрiшнього контролю, вiн отримуi можливiсть проводити аудиторськi процедури менш детально i бiльш вибiрково, а також може внести змiни до сутi аудиторських процедур, що застосовуватиму

Вместе с этим смотрят:

Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"

Автоматизация бухгалтерского учета на малых предприятиях

Амортизация (износ) основных средств

Амортизация и износ основных средств

Амортизация основных средств