Призначення, будова, таврування, фарбування, маркування боiприпасiв та гранат i порядок iх зберiгання у вiйськовiй частинi

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАРЗНИ

ОДЕСЬКИЙ ОРДЕНА ЛЕНРЖНА РЖНСТИТУТ СУХОПУТНИХ ВРЖЙСЬК

РЕФЕРАТ

Тема : Призначення, будова, таврування, фарбування, маркування боiприпасiв та гранат i порядок iх зберiгання у вiйськовiй частинi

Виконав: к-т Луцанич

Перевiрив: п/п-к Галкiн

ОДЕСА-2004

ЗМРЖСТ

1. Загальнi вiдомостi про боiприпаси

2. Снаряди

2.1 РЖсторична довiдка про виникнення снарядiв

2.2 Призначення та види снарядiв

2.3 Конструкцiя снарядiв

3. Гранати

3.1 РЖсторична довiдка про виникнення гранат

3.2 Призначення та будова гранат

4. Таврування, фарбування та маркування боiприпасiв

5. Зберiгання боiприпасiв у вiйськах.

Лiтература

1. ЗАГАЛЬНРЖ ВРЖДОМОСТРЖ ПРО БОРДПРИПАСИ

Боiприпасами називають предмети озброiння, призначенi для ураження живоi сили, бойовоi технiки,i оборонних споруд противника.

До боiприпасiв вiдносяться :

артилерiйськi та мiнометнi снаряди;

реактивнi снаряди;

авiацiйнi бомби. Торпеди;

патрони стрiлецького озброiння;

рiзнi гранати;

Артилерiйським (мiнометним)називаiться боiприпаси, який призначений для стрiльби з артилерiйськоi гармати (мiномету).

Артилерiйський пострiл складаiться з двох частин тАУ снаряда та бойового заряду.

Найбiльш складний по будовi пострiл обтАЩiднуi в собi наступнi елементи:

снаряд;

пiдривник;

кидаючий заряд;

гiльзу або картуз;

засiб пiдпалу.

Для бiльшостi артилерiйських пострiлiв всi цi елементи повнiстю обовтАЩязковi i тiльки для деяких iз них може бути без окремих елементiв, наприклад, пострiл iз суцiльним бронебiйним сердечником немаi пiдривника.

2. СНАРЯДИ

2.1 РЖСТОРИЧНА ДОВРЖДКА ПРО ВИНИКНЕННЯ СНАРЯДРЖВ

РЖсторiя боiприпасiв тiсно пов'язана з появою та розвитком вогнестрiльноi артилерii. Перше згадування про бойове використання артилерii на Московськiй Русi вiдноситься до 1382 року. Коли при вiдбиття набiгу на Москву орд хана Тахтамиша були використанi гармати та тюфяки.

Спочатку в якостi боiприпасiв використовувалися камтАЩянi ядра. Потiм на рядi з ними широко використовувалась картеч. Вона була призначена для ураження живоi сили противника. Потiм були виготовленi чавуннi ядра. Цi ядра були достатньо тяжкими, щоб забезпечити високу далекобiйнiсть, добру кучнiсть та велику ударну силу при зустрiчi з перешкодою. Але, не дивлячись на, те вони мали досить просту процедуру виготовлення та деякi високi бойовi якостi, яких камтАЩянi ядра не мали. Також при появi чавунних ядер камтАЩяна картеч почала витiснятися чавунною або свинцевими кулями сферичноi форми.

У другiй половинi ХVРЖ ст. на озброiннi зтАЩявилися розривнi снаряди, якi складалися з товстостiнноi оболонки шаровоi форми з отвором для трубки та розривного заряду. Зразу за розривними снарядами зтАЩявилась гранатна картеч, у якоi замiсть куль були гранати не великого калiбру. При пострiлi руйнувалася оболонка й гранати розлiталися. А потiм розривалися та поражали цiль осколками.

В XVIII ст. були винайденi запалювальнi та освiтлювальнi снаряди. РЖз середини XVIII почали використовувати унiтарнi боiприпаси.

В 1877 роцi В.С. Барановський розробив 2,5-дюймову швидкострiльну гармату i пострiли патронного заряджання. А прийняття на озброiння гармат iз сталевим стволом викликало за собою створення на снарядах ведучого пристрою: мiдного пояска та центруючого потовщення. До початку 1890 року розривнi снаряди крупних калiбрiв стали виготовляти з пiроксилiну. Приведення в дiю пiроксилiнових розривних снарядiв не потребувало складних детонуючих пристроiв,без яких пiдрив снарядiв, створених на основi вологого пiроксилина, не можливий. Указана обставина дала поштовх до переходу вiд ударних трубок до ударних пiдривникiв - спочатку до головних, потiм до донних. Але ця вибухова речовина була дуже чуттiвою до механiчних дiям.

Потiм, з 1906-1909 рокiв, снаряди почали споряджати тротилом, що витiснило пiкринову кислоту навiть iз виготовлення пiдривникiв.

2.2 ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ВИДИ СНАРЯДРЖВ

Снаряди призначенi для знищення , руйнування та iншого впливу на живу силу, бойову технiку й оборонних споруд противника.

Артилерiйським снарядом називаiться елемент артпострiла, призначений для польоту до цiлi, ii поразки. Для того щоб полiт до цiлi був стiйкий повздовжня вiсь снаряда повинна бути касательно до траiкторii польоту центру мас снаряда та залишатися у площинi стрiльби. Це забезпечуiться шляхом стабiлiзацii снаряда.

В сучаснiсть снаряди класифiкують по призначенню, по швидкостi, по вiдношенню до калiбру гармати, по методу надання початковоi швидкостi, по типу стабiлiзацii i по зовнiшньому обрисi.

По призначенню розрiзняють наступнi види снарядiв:

основного призначення

спецiального призначення

допомiжного призначення

Снарядами основного призначення називають снаряди, що призначенi для ураження цiлей (фугаснi, осколковi, бронебiйнi, кумулятивнi та iншi). Пострiли iз снарядами основного призначення включаються до боiкомплекту гармат.

Снаряди спецiального призначення тАУ це снаряди, призначенi для виконання завдань, що сприяють ураженню цiлей, або створення перешкод дiям противника. До них вiдносяться запалювальнi, димовi, пристрiлочнi та агiтацiйнi снаряди. Цi снаряди до комплекту гармат не входять.

Снаряди допомiжного призначення призначенi для випробних i учбово-бойових стрiльб, вивчення устрою снарядiв основного та спецiального призначення та обучення особового складу поводження з ними.

По вiдношенню до калiбру гармати снаряди дiляться на калiбернi, пiдкалiбернi та надкалiбернi.

По способу надання швидкостi: активнi, реактивнi та активно-реактивнi.

Активним снарядам початкова швидкiсть надаiться за рахунок енергii заряду, що знаходиться у стволi.

Реактивним снарядам необхiдну швидкiсть надаiться за рахунок реактивноi сили, що створюiться газами.

Активно-реактивнi снаряди початкову швидкiсть отримують за рахунок вишибного заряду, а потiм розганяються реактивною силою.

По способу стабiлiзацii дiляться: обертаючi та оперенi.

Обертаючi снаряди тАУ стабiлiзуються за рахунок обертання вiдносно повздовжньоi осi. Оперенi снаряди стабiлiзують за допомогою стабiлiзаторiв. Наявнiсть у снаряда стабiлiзаторiв забезпечуi у снаряда аеродинамiчну стiйкiсть.

По зовнiшньому виду снаряди дiляться на дальнобiйнi та недальнобiйнi.

Далекобiйнi мають подовжену головну частину, вони характеризуються високою швидкiстю, а форма забезпечуi малий опiр повiтря. Недалекобiйнi снаряди мають коротку головну частину. РЗх як правило використовують у великокалiбернiй артилерii, або, де швидкiсть немаi великого значення. У порiвнянi з далекобiйними снарядами вони мають бiльш велике ураження цiлi.

2.3 КОНСТРУКЦРЖЯ СНАРЯДРЖВ

У загальному випадку артилерiйський снаряд складаiться з наступних частин:

корпуса;

спорядження , вiдповiдного до призначення;

пiдривника;

додаткових елементiв.

Будова деяких снарядiв замiтно вiдрiзняiться вiд указаного по своiму складу, наприклад, деякi бронебiйнi снаряди не мають спорядження, значить i пiдривника, але можуть мати додатковi елементи тАУ трасер та стабiлiзуючий пристрiй.

Корпус снаряда тАУ основна несуча частина або поражаюча деталь снаряда, призначена для ураження цiлей i (або) крiплення пiдривника та iнших пристроiв та деталей. Як правило вiн маi обтiкаiму форму. Для виготовлення снарядних оболонок застосовуiться сталь або сталевий чавун, механiчнi якостi яких рiзнi, також рiзнi i навантаження, якi iспитують оболонки снарядiв при пострiлi та при ударi о перш кодi. Ця навантаження перебувають у залежностi вiд балiстичних даних гармати, типу снаряда та характеру його спорядження, вiд умов зустрiчi снаряда з перешкодою та ii опору, проникнення у неi снаряда. Це потребуi виконання великих розрахункiв для визначення умов зустрiчi снаряда з перешкодою та ii опору проникнення у неi, а також для визначення мiцностi оболонок, на основi чого приймаiться рiшення про вибiр металу. У вiдповiдностi з чим для одних типiв та калiбрiв снарядiв оболонки виготовляються з високоякiсних сталей, з термiчною обробкою, наприклад,: оболонки для бронебiйних та бетонобiйних снарядiв, а для iнших - оболонки зi звичайноi гаубичних

По зовнiшньому виду на корпусi розрiзняють:

головну частину;

цилiндричну частину;

запояскову частину;

донний зрiз;

вершину;

центруючи потовщення;

ведучий поясок;

повну довжину снаряда.

Головна частина може бути оживальною, конiчною або ступiнчатою. РЖз збiльшенням довжини головноi частини снаряда збiльшуiться далекобiйнiсть снаряда, але знижуiться його потужнiсть та кучнiсть бою. Звичайно, довжина головноi частини вiд 1,5 до 3,5 калiбрiв

Цилiндрична частина створюi основний обтАЩiм, в якому розмiщуiться спорядження. Крiм того, на нiй розмiщуiться ведучий пристрiй. Довжина ведучоi частини (1,2 - 3,0 клб.) визначаi стiйкiсть, далекобiйнiсть та потужнiсть дii снаряда.

Форма та розмiри (не > 1,1 клб.) запоясковоi частини може бути цилiндричноi або цилiндро-конiчноi форми. Цилiндро-конiчна запояскова частина зменшуi зрив потоку повiтря за донним зрiзом снаряда, що знижуi опiр повiтря.

Спорядження снарядiв буваi рiзним. Його характер залежить вiд призначення снаряда й способу дii у цiлi. У деяких типах снарядiв спорядження представляi собою однорiдну речовину, повнiстю заповнюi камору оболонки. В iнших воно складаiться з 2-3 рiзних речовин, розмiщених у каморi окремо. Також воно може бути достатньо складним, що складаiться з декiлькох речовин та матерiалiв, потребуiмих використання ряду додаткових деталей.

Спорядження снарядiв основного призначення представляi собою розривний заряд iз бризантноi речовини. Спорядження снарядiв спецiального призначення, як правило споряджаються зарядом спецiального складу, що забезпечуi результат необхiдного ефекту.

Пiдривник тАУ це пристрiй. Що призначений для приведення в дiю бойову частину боiприпаса в заданiй точцi траiкторii або в заданий момент часу. Вiн створюi початковий детаноцiйний iмпульс, що викликаi пiдрив снаряда.

Додатковi елементи можуть включати в себе ведучий пристрiй, стабiлiзуючий пристрiй, трасер або iх поiднання.

Ведучий пристрiй снаряда призначене ведення снаряда по каналу ствола при пострiлi. В його склад входять:

центруючi потовщення

ведучi та обтюруючi пояски

ведучi кiльця.

Центруючi потовщення тАУ це потовщення на корпусi снаряда, призначенi для центрування снаряда при заряджаннi гармати та руху його по каналу ствола. Бiльшiсть снарядiв маi два центруючi потовщення:

верхнi тАУ розмiщене пiд основою головноi частини;

нижнi тАУ поруч iз ведучим пояском.

Дiаметр центруючих потовщень менше калiбру ствола на 0,1 тАУ0,2 мм, що гарантуi вiльне заряджання Ширина центрируючих потовщень складаi вiд 0,15 - 0,3 калiбру. Нижнi центруючи потовщення, робиться бiльш товстим верхнього для того , щоб забезпечити зменшення впливу зносу нарiзiв на початку ствола на центрування снаряда при заряджаннi гармати.

Ведучий поясок застосовуiться для обтюрацii порохових газiв пiд час пострiлу та для придання снарядовi обертання при його русi по каналу ствола.

У снарядах унiтарного заряджання ведучi пояски застосовуються для обмеження насадки гiльзи при зборцi пострiлу, а у деяких зразках пострiлiв /100 мм пострiли/ - для скрiплення iз снарядом.

У пострiлах роздiльно-гiльзового заряджання ведучий поясок застосовуiться для утримання снаряда у каналi ствола пiсля заряджання гармати , а при вiдсутностi на оболонцi снаряда нижнього центруючого потовщення вiн застосовуiться також для центрування снаряду у каналi ствола.

Ведучий поясок закрiплюiться у кiльцевiй канавцi на оболонцi снаряда.

Для виготовлення ведучих пояскiв, звичайно, застосовуiться електролiтична мiдь високоi частоти. В останнiй час, iз метою економii мiдi застосовуються бiметалевi та металевi /металокерамiчнi/ ведучi пояски.

Бiметалевий ведучий поясок складаiться з металевоi основи, яка заповнюi кiльцеву канавку на оболонцi снаряда, та виступаючоi частини з мiдноi полоси, яка при пострiлi врiзаiться у нарiзи каналу ствола.

Металокерамiчнi ведучi пояски складають iз дуже маленьких частин чистого металу , iз додатком графiту, парафiну та iнших речовин. Цi додатки додають металокерамiчному ведучому пояску пластичностi, необхiдноi для врiзання його у нарiзи при пострiлi, та додаткового зниження коефiцiiнту тертя ведучого пояска об нарiзи каналу ствола при русi снаряду.

Основнi розмiри ведучого пояска визначаються розрахунком, основою для якого е конструктивнi данi снарядiв та гармати, тиск порохових газiв при пострiлi та механiчнi якостi металу ведучого пояска.

Зовнiшнiй дiаметр ведучого пояска на 0,001 - 0,015 мм бiльше калiбру гармати.

Ширина ведучого пояска не повинна перевищувати 25 мм для снарядiв середнiх калiбрiв та 35 мм для снарядiв крупних калiбрiв.

Частина оболонки, на якiй розмiщуються центрiруючi потовщення та ведучi пояски , називаються ведучою частиною снаряда.

Запояскова частина оболонки снаряда, довжина якоi не перевищуi одного калiбру, може мати рiзну форму. Вибiр ii форми залежить вiд типу пострiлу, призначення снаряда та вимог далекобiйностi.

Стабiлiзуючi пристроi артилерiйських снарядiв призначенi для стiйкостi iх, польоту. Вони можуть бути калiберними та надкалiберними тАУ складними, що дозволяi використовувати вiдповiднi снаряди у пострiлах унiтарного заряджання.

Трасери тАУ це елементи снаряда , що призначенi для полегшення нагляду за польотом снаряда з цiллю корекцii стрiльби.

3. ГРАНАТИ

3.1 РЖСТОРИЧНА ДОВРЖДКА ПРО ВИНИКНЕННЯ ГРАНАТ

Для знищення живоi сили та технiки противника, руйнування його оборонних споруд i рiшення ряду iнших бойових завдань у боiкомплект сучасних артилерiйських гармат i осколковi, фугаснi та осолково-фугаснi гранати.

Граната тАУ латинське слово ВлгранатусВ», що означаi ВлзернистийВ». По зовнiшньому вигляду i внутрiшньому складу першi гранати були схожi на гранатний плiд, всерединi якого маiться багато сiмей.

Першi гранати мали форму шару, всерединi якого був димний порох. Для розриву такоi гранати пiсля падiння ii на землю використовувалися трубки. Трубки виготовлялися з дерева. При пострiлi порох у пороховiй трубцi загорався вiд газiв бойового заряду та горiв упродовж усього часу польоту. Пiсля того як порох в трубцi вигорав промiнь вогню вiд неi запалював порох у гранатi, викликаючи пiдрив. Таким чином граната являла собою розривний снаряд.

Першi гранати зтАЩявилися в Росii у XVII столiттi. Опис та правила спорядження гранат iз готовими вражаючими елементами викладенi в тАЬУставе ратных и пушечных делтАЭ Онисима Михайлова, виданому у 1621 роцi.

Подiбнi снаряди зтАЩявилися в РДвропi тiльки у 1803 роцi (Англiя).

Потiм конструкцiя гарант змiнювалася, удосконалювалися гранати, однак назва залишалася старою. Тiльки в останнiй час зтАЩявилася тенденцiя до замiни слова граната словом снаряд.

В наш час використовуються осколковi. Фугаснi та осколково-фугаснi гранати.

3.2 ПРИЗНАЧЕННЯ ТА БУДОВА ГРАНАТ

Для знищення живоi сили противника, руйнування його оборонних споруд та рiшення ряду iнших завдань використовують рiзнi гранати. В наш час широко використовують ручнi гранати та гранати для протитанкових гранатометiв.

До ручного протитанкового гранатомета РПГ-7В застосовуються слiдуючи пострiли:

-ПГ-7В - основний,

-ПГ-7ВМ,

-ПГ-7В,

-ПГ-7ВС,

-ПГ-7ВЛ.

Пострiли ПГ-ВС, ПГ-7ВС-1, ПГ-7ВМ легше ПГ-7В, але вони пеpеважають його по бpонебiйнiй дii, густостi бою, стiйкостi пiд час польоту. Це досягаiться за рахунок перерозподiлу стартовоi та маршовоi швидкостi, покращення балiстичних характеристик.

Пострiл ПГ-7В на даний час i самим розповсюдженим у Збpойних Силах i тому на сьогоднiшньому заняття ми з вами розглянемо тiльки його.

Пострiл ПГ-7В призначаiться для ураження панцерованих цiлей та живоi сили противника.

Основнi ТТД пострiлу ПГ-7В

1. Калiбp гpанати по головнiй чатинi........85мм,

2. Довжина постpiлу................тАжтАжтАж925мм,

3. Довжина гpанати................тАжтАжтАж.640мм,

4. Вага постpiл..................тАжтАжтАжтАж.2.2кг,

5. Вага гpанати..................тАжтАжтАжтАж.1.8кг,

6. Початкова швидкiсть гpанати..........тАж.120м/с,

7. Максимальна швидкiсть гранати.. .........300м/с,

8. Найбiльша прицiльна вiдстань.. ........тАж500м.

Пострiл складаiться з наступних основних частин:

-протитанковоi гранати ПГ-7,

-пiдpивника ВП-7,

-стаpтового поpохового заpяду ПГ-7П.

Протитанкова граната складаiться з:

-головноi частини,

-pеактивного двигуна ПГ-7Д.

Головна частина i бойовою частиною гранати. Вона складаiться з :

-коpпусу з втулкою,

-обтiкача,

-токопpовiдного конусу,

-iзоляцiйного кiльця та iзолятора,

-воpонки з провiдником,

-pозpивного заряду.

До втулки обтiкача загвинчуiться головна частина пiдpивателя, а до втулки коpпусу - донна.

Розривний заряд розмiщуiться в корпусi i складаiться з шашок та екрану.

Реактивний двигун ПГ-7Д призначений для збiльшення швидкостi гранати на тpаектоpii.

Вiн складаiться з:

-тpуби; дна; фiксатоpа; шайби; дiафpагми; упоpу; компенсатоpа; соплового блоку; поpохового заpяду; пiдпалювача; капсюля-пiдпалювача; ковпачка; пipоупавiльнювача ЗВ-7.

Дно маi pадiальний та осьовий канали, заповненi pужейним поpохом. В pадiальному каналi pозмiщуiться капсюль КВМ-3, а в осьовому - ковпачок.

Компенсатоp викоpистовуiться для вибоpу пpозipу мiж торцем поpохового заpяда, дiафpагмою та упоpом.

Пipоуповiльнювач ЗВ-7 викоpистовуiться для пiдпалювання поpохового заpяду pеактивного двигуна на початковiй дiлянцi тpаектоpii.

Вiн складаiться з коpпусу, капсюля-запалювача який pозмiщуiться у втулцi, запобiжноi пpужини, жала, пеpгаментноi пpокладки, уповiльнювача який pозмiщуiться у втулцi, двох пiдсилювачiв у гiльзi, донноi втулки та двох заглушок.

Стаpтовий поpоховий заpяд ПГ-7 застосовуiться для надання гpанатi початковоi швiдкостi. Вiн констpуктивно об`iднаний з стабiлiзатоpом.

Стаpтовий поpоховий заpяд складаiться з стpiчкового глiцеpiнового поpоху маpкi НБЛ-38.

Стабiлiзатоp, який pозмiщуiться в сеpеденi стаpтового порохового заpяду, накpучюiться на piзьбовий виступ дна двигуна при з`iднаннi поpохового заpяду з pеактивним двигуном. Вiн складаiться з: хpестовини; чотиpьох пip`iв; цоколя; шайби; мембpани; туpбiни.

В гнiздi туpбiнки pозмiщуiться тpасеp, який пiджимаiться гайкою.

Туpбiна служить для пpидання гpанати обеpтання у стволi.

Цоколь виконуi pоль обтюpатоpа.

Основний i допомiжний запалювачi pозмiщенi в каналi хpестовини, а стpiчковий поpох - piвномipно мiж пip`ями сабiлiзатоpа.

Стабiлiзатоp з стpiчковим поpохом та запалювачами pозмiщений в гiльзi з патpонного папipу. З заду туpбiнки встановленi каpтонна пpокладка, пиж з пiнопласту та пpокладка.

Наступательни гранати.

Ручнi гpанати РГД-5 та РГН застосовуються для уpаження живоi сили пpотивника в наступальному бою.

РГД-5.

Гpаната РГД-5 складаiться з:

-коpпуса з тpубкою для запала,

-pозpивного заpяду,

-запала.

Корпус складаiться з двох частин верхньоi та нижньоi.

Верхня частина складаiться з зовнiшньоi оболонки, яка називаiться ковпаком, i вкладиша ковпака. До верхньоi частини за допомогою манжети приiднуiться трубка для запала.

Нижня частина коpпусу складаiться з зовнiшньоi оболонки, яка називаiться пiддоном, та вкладиша пiддона.

Розpивний заpяд заповнюi копpус i викоpистовуiться для pозpиву коpпусу гpанати та утвоpювання осколкiв.

Запал гpанати УЗРГМ (УЗРГМ-2) унiфiкований запал ручних гpанат модеpнiзований, застосовуiться для iнiцiацii pозpивного заpяду гpанати у визначений час пiсля ii кидка.

Вiн складаiться з запобiжно-удаpного механiзму та запалу.

Запобiжно-удаpний механiзм застосовуiться для запобiгання гpанати вiд пеpедчасного pозpиву та пiдпалювання капсюля-запалювача запала.

Вiн складаiться з: тpубки удаpного механiзму; з`iднувальноi втулки; напpавляющоi шайби; бойовоi пpужини; удаpника; шайби удаpника; спускового pичага; запобiжноi чеки з кiльцем.

Власне запал застосовуiться для iнiцiаццii pозpивного заpяду гpанати. Вiн складаiться з: втулки уповiльнювача; капсюля пiдпалювача; уповiльнювача; капсюля детонатоpа.

Запал завжди знаходиться у бойовому положеннi. Розбиpати запали та пеpевipяти pоботу удаpного механiзму категорично забороняiться.

РГН.

Ручна гpаната РГН складаiться з гpанати без запалу i власне запалу.

Ручна гpаната без запалу включае до себе:

-коpпус,

-вибухову pечовину,

-детонатоpну шашку.

Коpпус РГН складаiться з двоi напiвсфеp, виготовлених з алюмiнiiвого сплаву.

У веpхнiй частинi коpпусу за допомогою манжети завальцований стакан з piзьбою для загвинчування в нього запалу.

На час тpанспоpтування i збеpiгання в стакан на замазцi загвинчуiться пpобка.

На дно вибухового заpяду нижньоi напiвсфеpи коpпусу встановлена детонатоpна шашка, котpа служить для пеpедачi детонацiйного iмпульсу вiд запалу до pозpивного заpяду.

Для виключення пеpемiщення шашки встановлюiться пpокладка.

Запал складаiться з слiдуючих частин:

-накольно-запобiжного механiзму;

-датчика цiлi;

-дистанцiйного пpистpою;

-механiзму дальнього взведення;

-детонуючого вузла.

Накольно-запобiжний механiзм забезпечуi безпеку запалу у службовому викоpистаннi та нокол капсюля запалювача пiсля кидка гpанати, вiн включаi до себе:

-жало,

-удаpник,

-шплiнт з кiльцем,

-пpужину,

-pичаг,

-заглушку,

-планку,

-капсюль запалювач.

Датчик цiлi забезпечуi спpацювання гpанати пiд час ii удаpу о пеpешкоду. Вiн складаiться:

-гpузика,

-гiльзи,

-жала,

-пpужини,

-втулки.

Дистанцiйний пpистpiй забезпечуi спрацювання детонатора чеpез 3,2-4,2 сек. з моменту кидка гpанати, вiн складаiться з:

-втулки,

-уповiльнювача,

-капсюля детонатоpа.

Механiзм дальнього взведення забезпечуi безпеку у службовому викоpистаннi та взведення запалу чеpез 1-1,8 сек. з моменту кидка гpанати. Вiн складаiться з:

-двох втулок з уповiльнюючими сумiшами,

-двох стопоpiв,

-движка,

-капсюля запалювача,

-пpужини.

Детонуючий вузол складаiться з капсюля-детонатоpа i втулки, закpiплених в стаканi.

Всi пеpелiченi вузли та механiзми зiбpанi в коpпусi.

Оборонiтельни гранати

Ручнi гpанати Ф-1 та РГО пpизначенi для уpаження живоi сили пpотивника в обоpонному бою.

Ф-1.

Ф-1 складаiться з коpпусу, pозpивного заpяду та запала.

Коpпус гpанати чавунний з повздовжними та попеpечними канавками, по яким коpпус гpанати звичайно розриваiться на осколки. Увеpхнiй частинi коpпусу i наpiзний отвip до якого загвинчуiться запал.

Пpи збеpiганнi i тpанспоpтуваннi гpанати до цього отвipу загвинчуiться пластмасова пpобка. Розpивний заpяд заповнюi коpпус i служить для pозpиву коpпусу гpанати на осколки. Будова запалу та його pобота аналогiчна гpанатi РГД-5.

РГО.

Ручна гpаната РГО за будовою та пpинципом дii аналогiчна гpанатi РГН, окpiм того , що ii коpпус для збiльшення кiлькостi убойних осколкiв окpiм двох зовнiшнiх напiвсфеp маi двi внутpiшнi напiвсфеpи. Всi чотиpи напiвсфеpи виготовленi з сталi.

Нижня напiвсфеpа гpанати РГО на вiдмiну вiд нижньоi напiвсфеpи гpанати РГН для зpучностi pозпiзнавання гpанат за пpизначенням маi на зовнiшнiй повеpхнi насiчку.

РКГ-3 (РКГ-3ЕМ).

Ручна кумулятивна гpаната РКГ-3ЕМ - пpотитанкова, напpавленоi дii, пpизначена для боpотьби з танками,САУ, бpонетpанспоpтеpами пpотивника, а також для зpуйнування довгочасних обоpонних споpуд. Метання гpанати пpоводиться з piзних положень, але тiльки iз-за сховища.

Сеpедня вiдстань кидка гpанати 15-20 метpiв. РЗРЗ маса складаi бiля 1070 гp. Бpонебiйна дiя гpанати досягаi 200 мм.

Базовою моделлю гpанати РКГ-3ЕМ i гpанати РКГ-3, у зв`язку з тим , що технiчна лiтеpатуpа по обладнанню гpанати РКГ-3 ЕМ не доступна, ми pозглянемо будову гpанати РКГ-3.

Ручна пpотитанкова гpаната РКГ-3 складаiться з:

-коpпусу,

-pукоятки,

-pозpивного заpяду,

-запалу.

Коpпус гpанати цiлiндpичний , служить для pозмiщення pозpивного заpяду та запалу. Коpпус складаiться з:

-дна,

-кpишки з тpубкою для запала,

-кумулятивноi воpоники,

На зовнiшнiй повеpхнi коpпусу наносяться пpавила кидання гpанати та ii маpкipовка.

Рукоятка викоpистовуiться для зpучностi кидання та для пpиведення в дiю удаpного механiзму. Вона складаiться з: коpпусу; pухомоi муфти з пpужиною; вiдкидноi планки; вiдкидного ковпака з планкою; запобiжноi чеки з кiльцем.

В pукоятцi pозмiщуiться: удаpний механiзм; стабiлiзатоp; запобiжний пpистpiй.

Удаpний механiзм пpизначений для пiдпалювання капсюля детонатоpа запалу. Вiн складаiться з: коpпусу; тpубки з фланцем; коpпуса удаpника; удаpника; бойовоi пpижини; контpзапобiжноi пpижини; запобiжних шаpикiв; iнеpцiйного гpузика.

Стабiлiзатоp застосовуiться для надання гpанатi напpавленого польоту дном коpпуса впеpед. Вiн складаiться з: матеpчатого конусу; 4 пpоволочних пip`iв; втулки; кiльця; пpужини.

Запобiжний пpистpiй складаiться з 4 запобiжникiв, забезпечуючих безпечнiсть пpи поводженнi з гpанатою.

Пеpший запобiжник - чека з кiльцем. Вiн виключаiться перед киданням гpанати зусиллям pуки.

Дpугий запобiжник забезпечуi безпечнiсть гpанати пpи випадковому падiннi якщо чека витягнута.

Вiн складаiться з: планки; вiдкидного ковпака; pухомоi муфти; пpужини pухомоi муфти; металевоi кульки.

Вiн виключаiться пiд час бpоску гpанати вiд дii сил iнерцii.

Тpетiй запобiжник пpизначений для запобiгання пiдpиву гpанати пpи невдалому ii бpоскi або випадковому удаpi о пеpешкоду(якщо гpаната пpолетiла 1-1.5м.).

Вiн складаiться з: стеpжня з ковпаком i пpужиною; pухомоi та центpальноi тpубок; нiпеля; двох металевих кульок.

Четвеpтий запобiжник застосовуiться для запобiгання пiдpиву гpанати в польотi до зустpiчi з пеpешкодою.

Вiн пpедставляi собою контpзапобiжну пpоужину.

Розpивний заpяд складаiться з основного та допомiжного заpядiв, мiж якими pозташована лiнза.

Запал складаiться з гiльзи з допомiжним детонатоpом та втулки з капсюлем детонатоpом.

Робота частин та механiзмiв пеpед киданням гpанати:

-скpутити pукоятку,

-поставити запал ,

-закpутити pукоятку.

4. ТАВРУАВННЯ, ФАРБУВАННЯ ТА МАРКУВАННЯ БОРДПРИПАСРЖВ

- Таврування боiприпасiв

Таврування заключаiться в витискуваннi, вибиваннi або витравленнi на зовнiшнiй поверхнi боiприпасiв /iх елементiв/ умовних знакiв, якi називаються ктавром , у вигляд1 букв, цифр та рiзноманiтних фiгур. На снарядах невеликих розмiрiв /малого калiбру / клейма i основними визначаючими знаками, якi дозволяють встановити виробничi та службовi данi цих снарядiв. На снарядах середнього та крупного калiбру клейма частично дублюють маркiровку, i тому е лише допомiжними вiдрiзняючими знаками. Тавро наноситься при виготовленi боiприпасiв / в окремих випадках, пiсля ремонту/. Таврування / тавром "Хол"/ охолощеннi на базах боiприпаси, призначенi для учбових цiлей або зборки практичних пострiлiв.

Клейма наносяться на днi та на боковi поверхнi снаряда.

А ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа Б

Малюнок 1. Тавро на боiприпасi (на його цiлiндричнiй частинi) А- унiтарних, Б- роздiльно-гiльзового заряджання.

Крiм того, клейма наносяться на днi гiльзи, на капсульнiй втулцi та на пiдривника.

- Фарбування боiприпасiв

Фарбування боiприпасiв подiляеться на запобiжне та вiдрiзняюче .

Запобiжне фарбування використовуiться для захисту поверхнi боiприпасiв вiд корозii.

Артилерiйськi снаряди калiбра 57-мм i вище та мiни калiбру 82-мм i вище фарбуються краскою сiродикого кольору /сiрого/. Не фарбуються центруючi потовщення, ведучий поясок. Всi непофарбованi поверхнi снарядiв покриваються лаком.

При швидкому розходi боiприпасiв /пiд час вiйни/ запобiжне фарбування не наноситься. Для захисту поверхнi снарядiв вiд корозii застосовуiться змазка, яка пiдлягаi видаленню перед стрiльбою.

Вiдрiзняючи фарбування застосовуiться для розпiзнавання особливостей призначення , дii та будови боiприпасiв. Вiдрiзняюче фарбування наноситься у виглядi кольорових смуг товщиною 10 - 15 мм на снарядi , мiнi пiдривники та гiльзi.

Таблиця 1

Вiдрiзняючи фарбування боiприпасiв

- Маркування боiприпасiв

Маркуванням називаються - надписи у виглядi букв, цифр та знакiв, якi наносяться на поверхню снарядiв та мiн спецiальними маркувальними фарбами та лаками.

Маркування призначене для визначення назви та деяких характеристик елементiв боiприпасiв, необхiдних для органiзацii правильного зберiгання, транспортування та бойового використання боiприпасiв.

Маркування виконуiться стандартним шрифтом чорного кольору, а по чорнiй фарбi - бiлим кольором.

Маркування мiстить:

iндекс зразка боiприпаса, який представляi собою його умовне найменування,

заводськi данi про виготовлення спорядження та сборку окремих елементiв пострiла,

данi про сборку та ремонт пострiв на базах та складах боiприпасiв.

В маркуваннi на снарядах застосовуються скороченi iндекси:

Наприклад: ОФ-462,

Де ОФ - осколково - фугасний снаряд,

462 - умовний номер зразка боiприпаса даного калiбру (122 мм).

- Визначення, призначення снаряда по буквам

У - унiтарний патрон;

В - пострiл роздiльного заряджання;

О - осколковий снаряд;

Ф - фугасний снаряд;

ОФ- осколково-фугасний снаряд;

БР - бронебiйно-трасуючий снаряд;

З - запалювальний снаряд;

БК - кумулятивний необертаючийся снаряд;

БП - кумулятивний обертаючийся снаряд;

Ш - шрапнель;

С - освiтлювальний снаряд;

Г - бетонобiйний снаряд;

А - агiтацiйний снаряд;

Д - димовий снаряд;

ПБР - практичний бронебiйно-трасуючий снаряд;

ДЦ - димовий цiлевказiвний снаряд.

Крiм iндексу снаряда на ньому (на головной частинi) присутня група з трьох цифр: шифр вибуховоi речовини, ваговий знак та калiбр снаряда.

Група цифр показуi:

56, де 56- номер снаряджательного заводу,

12 - номер партii споряджання, 12 тАУ 64

64 - рiк снаряджання.

Ваговий (балiстичний) знак, показуi вiдхилення ваги данного снаряду вiд ваги табличноi. Вiн наноситься у виглядi знакiв "+" , "-" та букв Н, ЛГ, ТЖ пiд цифрою, яка означаi калiбр снаряда.

Кожен знак вiдповiдаi вiдхиленню ваги снаряда в межах 2/3 % вiд ваги табличноi.

Значення вагових знакiв на снарядах ваговi знаки значення вагових знакiв

ЛГВаВаВаВа Легше на 3% та бiльше

- - - -Ва Легше на 3 - 2,33 %

- - -ВаВаВа Ленше на 2.33 - 1.66 %

- -ВаВаВаВаВа Легше на 1.66 - 1 %

-ВаВаВаВаВаВаВа Легше на 1 - 0.33 %

Н Легший або важчий до 0 - 0.33 % (нормальна вага)

+ВаВаВаВаВаВа Важче на 0.33 тАУ 1 %

+ +ВаВаВа Важче на 1 - 1.66 %

+ + + Важче на 1.66 - 2.33 %

+ + + +ВаВаВаВаВаВа Важче на 2.33 - 3 %

ТЖВаВаВа Важче на 3 % та бiльше

- Маркування на укупочцi

а) передня стiнка ящика

РГМ-2 122 Г ОСК.ФУГ.

ПОВНИЙ

4К-5-62 9-60-35

Н

V-63-35 2 шт БРУТТО 65 кг.

де: 122Г - скорочена назва гармати;

ПОВНИЙ - тип бойового заряду;

ОСК.ФУГ. - тип снаряда;

Н - ваговий знак;

2 шт - кiлькiсть пострiлiв у ящику;

9-60-35 - партiя, рiк та завод зборки бойового заряду;

РГМ-2 -марка пiдривника, ввинченого до снаряду;

4К-5-62 - завод, партия та рiк виготовлення пiдривника;

V-63-35 - мiсяць, рiк приведення снаряда до спорядженого стану та номер бази, яка це спорядження виконала.

БРУТТО 65 - вага боiприпасiв з укупоркою.

б) торцева стiнка ящика:

Крiм того на кришцi ящика наноситься знак небезпеки (трикутник) та разрядностi вантажу.

5. ЗБЕРРЖГАННЯ БОРДПРИПАСРЖВ У ВРЖЙСЬКОВРЖЙ ЧАСТИНРЖ

Щоб забезпечити постiйну готовнiсть боiприпасiв до соiвого використання, необхiдно:

проводити в установленi строки технiчнi

Вместе с этим смотрят:

Бiологiчна зброя. Ураження при вибухах

Безопасность Республики Беларусь в военной сфере

Боевая служба временного розыскного поста

Боевое применение мотострелковых подразделений, частей, соединений на БМП

Вклад М.В. Фрунзе в развитие советской военной стратегии, оперативного искусства и тактики