Пристосування пiдвальних i напiвпiдвальних примiщень пiд протирадiацiйнi укриття

Мiнiстерство освiти i науки Украiни

Тернопiльський нацiональний економiчний унiверситет

Факультет фiнансiв

РЖНДЗ на тему:

ВлПристосування пiдвальних i напiвпiдвальних примiщень пiд протирадiацiйнi укриттяВ»

Виконав студент групи ф-45:

Перевiрив:

Тернопiль 2009

План

Вступ

1. Захиснi споруди

2. Протирадiацiйнi укриття (ПРУ)

Висновок

Список використаноi лiтератури

Вступ

Захист населення у надзвичайних ситуацiях мирного i воiнного часу тАФ одне з головних завдань цивiльноi оборони. У законi "Про цивiльну оборону Украiни" в статтi 8 говориться." Адмiнiстрацiя пiдприiмств, установ i органiзацiй незалежно вiд форм власностi i господарювання надаi своiм працiвникам сховище, забезпечуi засобами iндивiдуального захисту, сприяi здiйсненню евакозаходiв, створенню сил для подолання наслiдкiв надзвичайних ситуацiй та iх готовностi до практичних дiй, а також виконанню заходiв з цивiльноi оборони.

Радiацiйнi, хiмiчнi i вибухонебезпечнi пiдприiмства додатково створюють локальнi системи виявлення загрози виникнення надзвичайноi ситуацii та оповiщення персоналу i населення, що проживаi в зонах можливого ураження; запроваджують iнженерно-технiчнi заходи, що зменшують ступiнь ризику виникнення аварiй, пожеж та вибухiв, i несуть витрати щодо iх здiйснення.

Власники потенцiйно небезпечних об'iктiв вiдповiдають за захист населення, що проживаi у зонах можливого ураження, вiд аварiй."

Обсяг та характер захисних заходiв визначаiться особливостями окремих районiв та промислових пiдприiмств (об'iктiв), обстановки, яка може скластися в разi аварii на атомнiй електростанцii, хiмiчно небезпечному об'iктi, а також в разi застосування противником ядерноi, хiмiчноi, бiологiчноi зброi та звичайних вiйськових засобiв ураження.

Плануються та проводяться у комплексi три основнi заходи захисту населення:

тАФ укриття населення в захисних спорудах;

тАФ розселення у замiськiй зонi робiтникiв та службовцiв пiдприiмств, закладiв та органiзацiй, якi продовжують свою дiяльнiсть у мiстах, а також евакуацiя з цих мiст населення;

тАФ використання населенням засобiв iндивiдуального захисту i медичних засобiв.

Крiм цього, органiзовуiться та проводиться обов'язкове навчання населення заходам захисту. Передбачаiться оповiщення населення про загрозу i виникнення надзвичайних ситуацiй у мирний час i воiнний, а також постiйне iнформування його про наявну обстановку. Проводиться радiацiйна, хiмiчна та бiологiчна розвiдка, встановлюiться режим захисту населення, робiтникiв та службовцiв, виробничоi дiяльностi пiдприiмств (об'iктiв), а також дозиметричний i лабораторний контроль. Плануються профiлактичнi, протипожежнi, протиепiдемiчнi заходи, рятувальнi i iншi невiдкладнi роботи в осередках ураження, санiтарна обробка, знезаражування споруд, будiвель, технiки, одежi, територii.

1. Захиснi споруди

Зростання кiлькостi атомних електростанцiй, хiмiчно небезпечних i вибухонебезпечних пiдприiмств та iнших об'iктiв, якi порушують екологiю зовнiшнього середовища, а також зброi масового ураження вимагають вiд органiв влади створювати умови для захисту населення у надзвичайних ситуацiях. В цих умовах термiни проведення захисних заходiв можуть бути обмеженими. На першому мiсцi маi бути переховування населення у захисних спорудах у мiсцi його перебування тАФ на роботi чи навчаннi та в мiсцях постiйного проживання.

Захиснi споруди тАФ це спецiальнi будiвлi для захисту населення вiд аварiй на АЕС. хiмiчно i вибухонебезпечних об'iктах, ядерноi, хiмiчноi , бiологiчноi зброi та звичайних вiйськових засобiв ураження.

Захиснi споруди в залежностi вiд захисних якостей подiляються на сховища, протирадiацiйнi укриття (ПРУ) i найпростiшi укриття тАФ щiлини. При вiдсутностi захисних споруд у випадку загрози застосування зброi, передбачаiться iх побудова iз готових будiвельних матерiалiв або конструкцiй: бетону, лiсоматерiалiв, цегли i iнших. Пiд укриття можливе пристосування пiдвалу, погребу, гiрських виробок i iнших заглиблених примiщень, а також будування силами населення найпростiших укритть iз пiдручних матерiалiв.

Сховище тАФ це iнженерна споруда герметичного тiшу, яка призначена для захисту людей при аварiях на атомних електростанцiях з викидом радiоактивних речовин, при аварiях на хiмiчних i вибухонебезпечних пiдприiмствах, застосуваннi противником зброi масового ураження i вiд високих температур зовнiшнього повiтря.

У сховищах люди можуть перебувати довгий час, навiть в завалених тАФ протягом декiлькох дiб. Надiйнiсть захисту досягаiться за рахунок мiцностi вiдгороджуючи конструкцiй, а також за рахунок створення санiтарно-гiгiiнiчних умов, якi забезпечують нормальне перебування у сховищах. Мiсткiсть сховищ визначаiться сумою мiсць для сидiння (на першому ярусi) та лежання (на другому та третьому ярусi).

Сховища можуть бути вбудованими та окремими. Найбiльш поширенi вбудованi сховища. Пiд сховища використовують пiдвальнi або напiвпiдвальнi поверхи виробничих, громадських та житлових будинкiв. Конструктивну схему вбудованих сховищ вибирають з урахуванням конструкцii будiвлi, в яку вбудовуiться сховище.

Рекомендуiться використовувати каркасну схему. При цьому поiднання елементи каркасу наземноi частини будiвлi з конструкцiями вбудованих сховищ повиннi вiльно спиратися на покриття вбудованих сховищ. При проектуваннi сховищ слiд передбачити використання типових збiрних залiзобетонних конструкцiй.

Будiвництво окремих заглиблених сховищ допускаiться при неможливостi обладнання вбудованих сховищ. Таке сховище повнiстю або частково заглиблене та обсипане зверху та по боках ТСрунтом. Пiд сховища можуть бути пристосованi рiзнi пiдземнi переходи, метрополiтени. Розмiщують сховища у мiсцях найбiльшого зосередження людей, для яких вони призначенi. Вiддаль вiд будинкiв до споруд повинна дорiвнювати iх висотi.

Сховище складаiться з основних i допомiжних примiщень. До основних вiдносяться примiщення для людей тАФ тамбури, шлюзи, до допомiжних тАФ вентиляцiйнi камери, санiтарнi вузли, входи ( тамбури та перед тамбури), захищенi дизельнi електростанцii, виходи, медична кiмната, комора для продуктiв. Примiщення для розмiщення людей розрахованi на певну кiлькiсть людей.: на одну людину передбачаiться не менше 0,5 кв.м площi пiдлоги та 1,5 куб.м. внутрiшнього об'iму. Висоти примiщень сховищ Приймають вiдповiдно до вимог використання iх у звичайних умовах але не менше 2,2 м вiд пiдлоги до низу конструкцiй перекриття. Велике за площею перекриття розбиваiться на вiдсiки мiсткiстю 50-75 чоловiк. У примiщеннях обладнуються дво- або трияруснi нари тАФ лавки для сидiння та полицi для лежання. Вiдстань вiд верхнього яруси до перекриття або виступаючих конструкцiй повинна бути не менше, як 0,75 м.

Примiщення сховища, де розмiщуються люди, добре герметизуються для того, щоб у них не проходило отруiне повiтря. Повiтря, яке надходить у примiщення, фiльтруiться спецiальним обладнанням.

Кожне сховище маi не менше двох входiв, якi розмiщенi у протилежних сторонах з розрахунком напрямку руху основних потокiв людей, а вбудоване сховище повинно мати i аварiйний вихiд, який розташований на вiдстанi не менше половини висоти будинку, у якому розташоване сховище.

Входи у сховище обладнуються у виглядi двох шлюзових камер, вiддiлених вiд основного примiщення та перегороджених мiж собою герметичними дверима. Для сховищ мiсткiстю вiд 300 до 600 чоловiк обладнуiться однокамерний, а бiльше 600 чоловiк тАФ двокамерний тамбур тАФ шлюз. Зовнi вхiд обладнуiться металевими захисно-герметичними дверима, якi МОЖУТЬ стримувати тиск ударноi хвилi будь-якого виду вибуху.

Територiю через вертикальну шахту. У сховищах, якi стоять окремо допускаiться один вихiд, що розмiщений поза зоною можливих завалiв. Аварiйнi виходи слiд розмiщувати вище рiвня ТСрунту.

Повiтропостачання сховищ здiйснюiться за рахунок зовнiшнього повiтря при умовi його попередньоi очистки. Система повiтропостачання подаi у сховища необхiдну кiлькiсть повiтря, захищаi вiд попадання у сховище радiоактивного пороху, отруйних речовин, бiологiчних засобiв, диму, окису вуглецю при пожежах. Система повiтропостачання сховищ може працювати в одному з трьох режимiв.

Режим РЖ тАФ режим чистоi вентиляцii. У цьому режимi зовнiшнi повiтря очищуiться вiд радiоактивного пороху.

Режим 2 тАФ режим фiльтровентиляцii. У цьому режимi зовнiшнi повiтря очищуiться вiд радiоактивного пороху, отруйних речовин i бiологiчних засобiв.

Режим 3 тАФ режим повноi iзоляцii з регенерацiiю внутрiшнього повiтря. Цей режим передбачаiться у сховищах, якi розмiщенi на територii, де можлива загазованiсть повiтря отруйними речовинами або пожежа. У цьому режимi передбачаiться регенерацiя повiтря i подача кисню для дихання iз спецiальних кисневих балонiв, якi встановлюються у примiщеннi фiльтровентиляцiйного обладнання.

Подача повiтря у сховища здiйснюiться електровентиляторами по трубопроводах. Кiлькiсть повiтря, яке подаiться у сховища, залежить вiд температури зовнiшнього повiтря i повинно бути в режимi 1: 8м3/год тАФ до 20В°С, 10 м у год. - 20 - 25В°С, ! 1 м3/год - 25 - 30В°С. РЖЗ м3/год - бiльше 30"С.

В режимi 2 тАФ на одну людину, яка захищаiться у сховищi, норма очистки повiтря тАФ 2 м3/год, а на одну людину, що працюi у сховищах використовуються фiльтровентиляцiйнi обладнання типу ФВК тАФ t i ФВК - 2.

У комплект ФВК-1 входять: для очистки вiд пороху тАФ протипороховий фiльтр, три фiльтри-поглиначi ФПУ-200, якi очищають повiтря вiд радiоактивного пороху, отруйних речовин, аерозолiв i бактерiологiчних засобiв, електро-ручннй вентилятор ЕРВ-600/300.

У комплект ФВК-2 , який забезпечуi роботу в трьох режимах; входять всi елементи ФВК-1, фiльтр для очистки повiтря вiд окису вуглецю ФГ-70, регенеративна установка РУ-150/6. Продуктивнiсть фiльтровентиляцiйних комплектiв становить: по режиму чистоi вентиляцii 600 м3 повiтря в годину, по режиму фiльтровентиляцii 300 м/угод.

Розрахунок потрiбноi кiлькостi ФВК ведеться по режиму фiльтровентиляцii.

Для подачi повiтря в сховище у режимi чистоi вентиляцii встановлюються вентилятори типу ЕРВ-72-2 або ЕРВ-72-3.

При розрахунках потрiбноi кiлькостi вентиляторiв ЕРВ-72 необхiдно знати iх продукти виiсть: ЕРВ-72-2 тАФ очищаi 900м3/год повiтря, а ЕРВ-72-3 - 1300 м3/год.

Повiтропроводи для режимiв чистоi вентиляцii, фiльтровентиляцii i вентиляцii примiщення дизельноi електростанцii будуються окремо.

Вiдпрацьоване повiтря iз сховищ виходить само або за допомогою вентиляторiв. Труби подачi повiтря розмiщенi у сховищах, вони фарбуються: режиму чистоi вентиляцii тАФ в бiлий колiр, режиму фiльтровентиляцii тАФ в червоний. Труби рециркуляцii повiтря фарбуються також в червоний колiр. Примiщення для дизельноi електростанцii розмiщуються бiля зовнiшньоi стiни, а вiд iнших примiщень вiдокремлюються вогнетривкою стiною з межею вогнетривалостi в одну годину. Сховища обладнуються системами електропостачання та зв'язку, водопостачання, каналiзацii, опалення.

Електропостачання та зв'язок. Електропостачання здiйснюiться вiд зовнiшньоi електромережi, а при необхiдностi вiд автономного електро джерела (дизельноi електростанцii). На "випадок порушення електропостачання у сховищi передбачаiться освiтлення вiд переносних електричних лiхтарiв, акумуляторних батарей i дизельних електростанцiй.

Сховище повинно мати телефонний зв'язок з пунктом управлiння об'iкту та репродуктор, який пiдключений до районноi або мiсцевоi радiотрансляцiйноi мережi.

Водопостачання та каналiзацiя сховища здiйснюються на базi загальних водопровiдних та каналiзацiйних мереж. У сховищi мас бути аварiйний запас води, приймачi води, якi мають бути зробленi незалежно вiд зовнiшнiх мереж (труби водопостачання фарбуються у зелений колiр).

Мiнiмальний запас води створюють з розрахунку 8 л для пиття i 4 л для санiтарно-гiгiiнiчних потреб на одну людину. 11а весь строк ' перебування у сховищi мiсткiстю 600 чоловiк та бiльше, додатково для пожежогасiння 4,5 м:i.

Опалення, У сховищi передбачаiться опалення. Воно здiйснюiться вiд загальноi системи (опалювальноi системи будинку). Для регулювання температури та вiдключення опалювання в опалювальнiй, системi обладнують запiрну арматуру (труби фарбуються у коричневий колiр). У примiщеннi сховища розмiщують дозиметричнi приладi!, прилади хiмiчноi та радiацiйноi розвiдки, захисний одяг, засоби гасiння пожежi, аварiйний запас iнструментiв, запас води та продуктiв харчування, санiтарне майно.

По мiсткостi сховища класифiкуються на маленькi, якi розрахованi на 150-600 чоловiк, середнi тАФ 600-2000 чоловiк, великi тАФ бiльше 2000 людей.

Сховища характеризуються коефiцiiнтом послаблення радiацii (К ) i стiйкостi до надлишкового тиску ударноi хвилi (АР ). За ступенем захисту дiляться на п'ять класiв:

У кожному сховищi i документи, якi мiстять його характеристику, схеми зовнiшнiх i внутрiшнiх мереж з вказiвкою мiсць вiдключення, а також журнал перевiрки стану сховища.

Швидкозбудованi сховища. Вони повиннi мати примiщення для розмiщення людей, для фiльтровентиляцiйного обладнання, санвузли, аварiйний запас води, входи та виходи, аварiйний вихiд. У сховищах невеликоi мiсткостi санвузол та баки для смiття можна розмiшувати в тамбурi, баки з водою, там де знаходяться люди.

Для сховищ, що швидко будуються, використовуiться збiрний залiзобетон, елементи колекторiв iнженерних споруд мiського пiдземного господарства. Установлюються секцii за допомогою баштових кранiв. На входi ТАКОГО сховища обов'язково ставлять надiйнi, захисно-герметичнi дверi типу БД, або металевi, типу ЗД-70, якi розрахованi на таке ж навантаження, що й основнi конструкцii сховища.

Внутрiшнi обладнання швидкозбудованого сховища вимагаi засобiв повiтропоглиначi з фiльтрами, бачкiв для води, пристосування для освiтлення, пари та лавки для розмiщення людей, а також мiсткостi для вiдходiв, засоби повiтрозабiрiних та витяжних каналiв.

Будiвництво швидкозбудованих сховищ (ШЗС) плануiться заздалегiдь. Для цього необхiдно мати вiдповiдну документацiю: календарнi графiки, схеми установки баштових кранiв i розмiщення конструкцiй на будiвельному майданчику, iншi необхiднi документи.

Будiвництво ШЗС плануiться на вiльних мiсцях мiж виробничими будiвлями на вiддалi 20-25 м вiд будинкiв. У документах передбачаються будiвельнi органiзацii, якi будуть надавати допомогу у будiвництвi i виконаннi найбiльш складних робiт (такi, як монтаж залiзобетонних конструкцiй, установка захисних дверей, вентиляцiйних каналiв i т.н.). Транспортнi пiдприiмства забезпечують доставку конструкцii! згiдно з планом штабу цивiльноi оборони об'iкту, мiста, району.

Обладнання, яке виготовляiться на пiдприiмствi для швидко збудованих сховищ, також вказуiться у планi штабу ЦО (який цех чи майстерня виготовляi захиснi секцii, мiсткостi для води i вiдходiв, вентилятори i iншi необхiднi для будiвництва сховищ комплектуючi деталi). На будiвництво 4-6 ШЗС видiляiться 40-50 чоловiк, 2 бульдозери, екскаватор, два автокрани, при необхiдностi електро- та газозварювальний апарати та компресор з вiдбiйними молотками. Такий розрахунок сил та засобiв може побудувати групу ШЗС (4-6) за 2-3 доби безперервноi роботи.

2. Протирадiацiйнi укриття (ПРУ)

При радiоактивному зараженнi мiсцевостi ПРУ захищають людей вiд зовнiшнього гамма-випромiнювання та безпосереднього попадання радiоактивного пороху в органи дихання, на шкiру та одежу, а також вiд свiтлового випромiнювання ядерного вибуху.

При вiдповiднiй мiцностi конструкцiй ПРУ можуть частково захистити вiд дii ударноi хвилi будь-якого вибуху та уламкiв зруйнованих будинкiв. Крiм цього, протирадiацiйнi укриття захищають вiд попадання на шкiру i одежу крапель СДОР i аерозолiв бактерiальних засобiв. Захиснi властивостi ПРУ (сховища) вiд радiоактивного опромiнення оцiнюються коефiцiiнтом послаблення радiацii, який показуi в скiльки раз рiвень радiацii на вiдкритiй! мiсцевостi при висотi 1 м, бiльше рiвня радiацii в укриттi (сховищi).

Всi захиснi споруди, виконанi з неметалевих матерiалiв, захищають вiд гамма-нейтронного випромiнювання. iх ефективнiсть може бути пiдвищена шляхом застосування прокладок з легких матерiалiв. Протирадiацiйнi укриття влаштовують а розрахунком найбiльшого Кпосд (захисту). Вони обладнуються насамперед у пiдвальних поверхах будинкiв та споруд. Пiдвали у цегляних будинках послаблюють радiацiю у 200-300 разiв, середня частина пiдвалу цегляного будинку в декiлька поверхiв тАФ у 500-1000 разiв. Пiдвали у дерев'яних будинках в 7-12 раз.

Пiд протирадiацiйнi укриття можуть бути використанi i наземнi поверхи. Найбiльш придатнi для цього кам'янi i цеглянi будинки, якi мають капiтальнi стiни та невеликi площi отворiв. Першi поверхи багатоповерхових будинкiв послаблюють радiацiю в 5-7 раз, а верхнi (за винятком останнього) у 50 разiв. У ПРУ повиннi бути основнi та допомiжнi примiщення. До основних, належать мiсця для розмiщення людей, а до допомiжних тАФ санiтарнi вузли, вентиляцiйнi та iншi. Площа примiщення для укриття людей розраховуiться з норми на одну людину 0,4-0,5 м2.

Висоту примiщень ПРУ у пристосованих будинках приймають не менше 1,9м вiд вiдмiтки пiдлоги до низу виступаючих конструкцiй перекрить. В основних примiщеннях ПРУ встановлюють 2-3-яруснi нари-лавки для сидiння i полицi для лежання.

При розмiщеннi ПРУ у пiдвалах, погребах i iнших заглиблених примiщеннях висотою 1,7-1,9 м передбачають одноярусне розмiщення нар. Мiсткiсть ПРУ залежить вiд площi примiщень для укриття i може бути на 50 i бiльше людей.

В ПРУ мiсткiстю до 300 чоловiк фiльтровентиляцiйне обладнання може встановлюватись у примiщеннях для укриття людей.

В ПРУ мiсткiстю бiльше 300 чоловiк передбачають примiщення для фiльтровентиляцiйного обладнання.

Для зберiгання зараженого одягу при одному з виходiв (входiв) передбачають спецiальне мiсце, яке вiдгороджуiться вiд примiщення для людей перегородками з вогнетривкого матерiалу:

В ПРУ, мiсткiстю до 50 чоловiк для зараженого одягу допускаiться улаштування при входi вiшалок, розмiшених за шторою. У ПРУ обладнуються два входи, розмiщенi у протилежних мiсцях сховища пiд кутом 30В° один до одного. При входi встановлюють звичайнi дверi, укрiпленi в мiсцях прилягання до дверних коробок.

У замiськiй зонi ПРУ влаштовують у пiдвалах житлових будинкiв рiзного призначення тАФ погреби, овочесховища, а також будинки.

Пристосування пiд ПРУ будь-якого примiщення зводиться до виконання робiт по пiдвищенню Косi, герметизацii i влаштування постiйноi вентиляцii.

Пiдвищення захисних властивостей (коефiцiiнт захисту) здiйснюiться за допомого збiльшення товщини стiн, перекрить, дверей, закриття вiкон цеглою та iнших робiт. Для цього ззовнi, кругом стiн, якi виступають вище поверхнi землi, роблять обсип И з землi, вiконнi та двернi отвори закладають цеглою, iншими матерiалами, перекриття засипають шаром фунту, глини, пiску i т.п. Засипання перекриття ТСрунтом вимагаi посилення несучих конструкцiй погребу, пiдвалу i т.п.

Для герметизацii примiщень, у яких будуть перебувати люди, закривають всi щiлини, трiщини, отвори у стелi, мiсця входу опалювальних та водопровiдних труб. Дверi оббивають лiнолеумом, повстю i iншими матерiалами, а мiсце прилягання дверей до дверного отвору оббивають пористою гумою.

Вентиляцiя заглиблених укрить мiсткiстю до 50 чоловiк здiйснюiться природним провiтрюванням через приточнi та витяжнi короби. Короби робляться з дощок або металевих труб з внутрiшнiм перетином 200-800 см2. У притомний короб встановлюють протипороховий фiльтр, зверху роблять дашок, внизу тАФ засувки.

При обладнаннi ПРУ у будинках замiсть витяжного короба слiд використовувати димарi та вентиляцiйнi канали, справнiсть яких обов'язково потрiбно перевiряти.

Для пiдсилення тяги витяжний короб встановлюють вище приточного на 1,5-2 м. Водопостачання укриттiв здiйснюiться вiд зовнiшньоi мережi, а також створюють запас води у вiдрах, бачках, (обов'язково з кришками), розраховуючи 3-4 л на добу для однiii людини.

Освiтлення здiйснюiться вiд загальноi електромережi. При ii вiдсутностi використовуються лiхтарi, свiчки, гасовi лампи.

Опалення здiйснюiться вiд загальноi опалювальноi системи та iнших теплових приладiв.

Погрiб, зроблений з камiння, i майже готовим протирадiацiйним укриттям (мал. 34).

При потребi перекриття погребу пiдсилюють, насипають шар ТСрунту 50-80 см (для пiдвищення Кзж), встановлюють витяжний короб, на вхiднi дверi вiшають штори iз щiльноi тканини. Пристосування пiд ПРУ цегляного будинку.

При недостатнiй кiлькостi обладнаних примiщень пiд ПРУ можуть додатково будуватися окремi укриття iз збiрних залiзобетонних елементiв. Для iх будiвництва можуть використовуватися промисловi конструкцii, мiсцевi будiвельнi матерiали (лiсоматерiали, камiння, саман). Взимку можна використовувати снiг, лiд, промерзлу землю.

Будiвництво окремого ПРУ починають з риття котловану, у якому розмiщують кiстяк укриття. Пiсля складання кiстяка та з'iднання його елементiв всi щiлини у стiнах старанно закладаються, промiжки мiж стiнами котловану засипаються ТСрунтом та трамбуються. Потiм засипають ТСрунт у мiсцi прилягання перекриття до землi.

Над перекриттям влаштовують гiдроiзоляцiю шляхом наклеювання . руберойду, толю, полiетиленовоi плiвки, а також можна використовувати глину.

Вхiд у ПРУ влаштовують, як правило пiд кутом 90В° до основного примiщення сховища. Вiн робиться у виглядi герметичного тамбуру. В основному примiщеннi на вхiд i вихiд з тамбуру вiшають штори iз цупкоi тканини, (щiльного матерiалу). Внутрiшнi обладнання ПРУ аналогiчне обладнанню примiщень сховища.

Для перекриття можуть використовуватись залiзобетоннi плити, колоди та жердини, хмиз i т.п. Довжина жердин та розмiри фашин залежать вiд ширини котловану по верху, а остання тАФ вiд мiцностi ТСрунту. Зв'язують фашини дротом перетином 1-2 мм. Кiнцi фашин рiвно вiдпилюють, а самi фашини закрiплюють через 35-45 см перев'язками. У котлованi фашини зв'язують мiж собою у 3-4 мiсцях дротом.

В сипучих та слабких ТСрунтах необхiдно будувати в одежi крутостi. Найпростiшими та найнадiйнiшими i укриття iз колод та жердин безрубочноi конструкцii.

Будують ПРУ безрубочноi конструкцii у такiй послiдовностi: викопують котлован, на дно котловану кладуть лежнi тАФ мiж ними нижню розпiрну раму, на необхiднiй висотi пiдвищують верхню раму, на поздовжнiй лежнi з двох бокiв одночасно опускають збоку стряки i притискають iх ТСрунтом, укладають зверху накат, до накату прикручують верхню раму. Споруду повнiстю засипають ТСрунтом. У сипучих та слабких грунтах краще всього будувати ПРУ з кiльцевих фашин. Таке укриття надiйне, його можна швидко побудувати. При вiдсутностi лiсоматерiалiв ПРУ можна побудувати iз саману. Покриття ПРУ iз саману можна робити з саманних блокiв. У слабких грунтах спочатку викладають стiни, а потiм будують риштування,з опорою на стiни. Зверху на укриття насипають шар фунту.

Висновок

Населення укриваiться у захисних спорудах за сигналами ЦО. Заходити до них потрiбно органiзовано, швидко i без панiки. У сховищi зручнiше розмiщуватися групами тАФ з тих, хто разом працюi або мешкаi в одному будинку. В кожнiй групi призначають старшого. Тих, хто з дiтьми, розмiщують в окремих вiдсiках або у спецiально вiдведених мiсцях. Лiтнiх i хворих намагаються влаштувати ближче до вентиляцiйних труб.

У сховище (укриття) потрiбно приходити зi своiми засобами iндивiдуального захисту органiв дихання, продуктами харчування i документами. Не дозволяiться приносити з собою речi громiздкi, з сильним запахом, легкозаймистi, приводити тварин. У сховищi забороняiться ходити без потреби, шумiти, курити, виходити назовнi без дозволу коменданта. Всi у сховищi зобов'язанi виконувати розВнпорядження чергового по сховищу, надавати посильну допомогу хворим, iнвалiдам.

Список використаноi лiтератури

1. Цивiльна оборона - Губський: Стихiйне лихо, аварii, катастрофи та iх характеристики; http://readbookz.com/book/198/7490.html

2 Цивiльна оборона - Губський: Прилади хiмiчноi розвiдки; . http://readbookz.com/book/198/7500.html

3. Органiзацiя та завдання цивiльноi оборони Украiни; http://" onclick="return false">

4. А.РЖ.Губський тАЬЦивiльна оборонатАЭ1995, 11-15;

5. В.М. ШОБОТОВ Цивiльна оборона. Навчальний посiбник - Киiв: Центр навчальноi лiтератури, 2004.- 439с.;

6. Кучма Мирослав Михайлович Цивiльна оборона (цивiльний захист).- Львiв: Магнолiя плюс; видавець СПД ФО "В.М.Пiча", 2005.- 360с.

Вместе с этим смотрят:

Бiологiчна зброя. Ураження при вибухах

Безопасность Республики Беларусь в военной сфере

Боевая служба временного розыскного поста

Боевое применение мотострелковых подразделений, частей, соединений на БМП

Вклад М.В. Фрунзе в развитие советской военной стратегии, оперативного искусства и тактики