Аудит iнших операцiйних доходiв
Аудит iнших операцiйних доходiв.
ПЛАН
Вступ.......................................................... 3
1. Аудит як форма контролю....................................... 4
1.1 Проблеми та перспективи розвитку аудиту в Украiнi............... 4
1.2 Мiжнароднi стандарти та нацiональнi нормативи аудиту............ 8
1.3 Управлiння аудитом в Украiнi................................ 11
2. Методика проведення аудиторськоi перевiрки...................... 13
2.1 Порядок проведення аудиторськоi перевiрки.................... 13
2.2 Поняття та класифiкацiя робочоi документацii................... 15
2.3 Узагальнення результатiв аудиту.............................. 18
3. Аудит iнших операцiйних доходiв................................ 22
3.1 Аудит фiнансовоi звiтностi субтАЩiктiв пiдприiмницькоi дiяльностi.... 22
3.2 Перевiрка вiдображення iнших операцiйних i позареалiзацiйних доходiв i витрат при аудитi фiнансовоi звiтностi................................... 26
Висновок...................................................... 28
Список використаноi лiтератури................................... 30
ВступПоступовий перехiд народного господарства Украiни до ринкових вiдносин призвiв до появи спiльних пiдприiмств, господарських товариств, бiрж, комерцiйних банкiв, iнвестицiйних фондiв тощо.
У зв`язку з виникненням пiдприiмств з рiзними формами власностi стало зрозумiлим те, що традицiйна система фiнансового контролю в тому виглядi, в якому вона iснувала при адмiнiстративно-команднiй системi управлiння, не може захистити нi iнтереси держави, нi iнтереси власника. Саме власника, а не когось iншого. На сьогоднi спiввласником в Украiнi i громадяни - засновники господарюючих суб`iктiв, громадяни-акцiонери, якi взяли участь у приватизацii державного майна, колективи громадян та держава. В економiчному вiдношеннi всi цi власники вiддiленi вiд своiх часток власностi, що перебувають у рiзних господарюючих суб`iктах (акцiонерних товариствах, довiрчих товариствах, комерцiйних банках, iнвестицiйних компанiях тощо), в результатi чого не можуть володiти об`iктивною i достовiрною iнформацiiю про використання цiii власностi. Адже саме власнику необхiдна подiбна iнформацiя про фiнансовий стан пiдприiмства, його потенцiал i стабiльнiсть у майбутньому. Власник маi i повинен знати, наскiльки ефективно використовуються вкладенi ним у пiдприiмство кошти. Але не кожен, хто здiйснюi управлiння майном i коштами цих власникiв, зацiкавлений подавати iм достовiрну iнформацiю про результати своii дiяльностi. Майновi iнтереси всiх власникiв маi захистити держава.
Однак у ринкових умовах господарювання традицiйнi формиВаВа фiнансовогоВаВа контролюВа неВа можутьВа виконуватиВаВа функцii захисту майнових iнтересiв власникiв. Практика краiн з ринковою економiкою показуi, що захистити майновi iнтереси власникiв може такий вид незалежного фiнансового контролю, як аудит, який i одним з головних елементiв iх ринковоi iнфраструктури. Передумовою такого контролю i взаiмна зацiкавленiсть пiдприiмств в особi iх власникiв (акцiонерiв, вкладникiв тощо), держави в особi податковихВа органiв i самого аудитора в забезпеченнi достовiрностi облiкуВа та звiтностi.
РЖншою причиною необхiдностi впровадження аудиту в Украiнi i те, що в ринкових умовах фiнансовий стан кожного господарюючого суб`iкта залежить вiд його взаiмовiдносин з iншими суб`iктами господарювання, i тому зростаi потреба у достовiрнiй облiковiй i звiтнiй iнформацii про iх дiяльнiсть. Зокрема, така iнформацiя необхiдна:
В· власникам господарюючих суб`iктiв для визначення стратегii iх розвитку;
В· банкам для прийняття рiшення про доцiльнiсть надання кредиту;
В· iнвесторам (мiсцевим та iноземним) при вкладаннi своiх капiталiв у iншi господарюючi суб`iкти;
В· постачальникам для одержання гарантiй повноi оплати за вiдвантаженi товари, виконанi роботи та наданi послуги;
В· акцiонерам для контролю за роботою адмiнiстрацii товариства;
В· державним органам для планування потреб макроекономiки та оцiнки податкових надходжень до бюджету тощо.
Для пiдтвердження достовiрностi звiтноi i облiковоi iнформацii господарюючих суб`iктiв виникаi потреба у перебудовi всiii системиВа фiнансовогоВа контролюВа наВа основiВаВа вивченняВа iВа використання мiжнародного досвiду. У краiнах з ринковою економiкою таке пiдтвердження здiйснюють аудитори. Мiжнародний досвiд розвитку аудиту свiдчить про те, що аудиторська перевiрка - це норма, без якоi неможливий цивiлiзований бiзнес. Основне ii призначення - це незалежна перевiрка фiнансовоi звiтностi та iншоi iнформацii про фiнансово-господарську дiяльнiсть суб`iктiв господарювання з метою формування висновкiв стосовно iх фiнансового стану i достовiрностi його вiдображення в бухгалтерському облiку та звiтностi у вiдповiдностi з чинним законодавством i встановленими нормативами.
Основна мета даноi курсовоi роботи полягаi в тому, щоб висвiтлити основнi принципи i методи аудиту iнших операцiйних доходiв як складовоi частки аудиту фiнансовоi звiтностi.
Робота складаiться з трьох роздiлiв, у яких послiдовно розглядаiться методологiя аудиту.
1. Аудит як форма контролюВ умовах формування ринкових вiдносин та рiзноманiтностi форм власностi виникла необхiднiсть удосконалення функцiй управлiння процесом виробництва, що викликало потребу створення госпрозрахункових органiв фiнансового контролю, тобто аудиту.
У свiтовiй практицi аудит набув значного поширення. Основною передумовою аудиту i взаiмна зацiкавленiсть пiдприiмства (фiрми) в особi його власникiв (акцiонерiв), держави в особi податковоi адмiнiстрацii i самого аудитора в забезпеченнi реальностi та достовiрностi облiку i звiтностi.
Аудит i обов'язковою частиною цивiлiзованого функцiонування ринковоi економiки кожноi краiни.
Для вирiшення непорозумiнь мiж податковими органами i керiвними структурами, що представляють iнтереси власникiв щодо пiдвищення ефективностi виробництва, державного контролю уже було недостатньо, адже вiн захищав лише iнтереси держави. Це стало поштовхом до виникнення незалежного контролю, який дiстав назву аудиту (вiд. лат. audio - той, що вислуховуi), тобто такого, що вислуховуi звiти посадових осiб. Аудитори стали потрiбнi й незацiкавленiй сторонi - суду, арбiтражу, якi вiдстоювали справедливiсть.
Розвитковi аудиту сприяло також розмежування функцiй та iнтересiв пiдприiмцiв (менеджерiв, адмiнiстрацii, управлiнцiв), коли власник для керiвництва своiми пiдприiмствами почав наймати спецiальний апарат управлiння. Для попередження недолiкiв, зловживань, приховування витрат i доходiв, неправильного розподiлу прибуткiв, навмисного присвоiння iх найманими керуючими власники змушенi вдаватись до перевiрки фiнансовоi звiтностi незалежним аудитором.
Аудит i незалежною експертизою фiнансовоi звiтностi комерцiйних пiдприiмств уповноваженими на те особами (аудиторами) з метою пiдтвердження ii достовiрностi для державних податкових органiв i власникiв. РЖншими словами, аудит - це надання практичноi допомоги керiвництву й економiчним службам пiдприiмства щодо ведення справ i управлiння його фiнансами, а також щодо налагодження бухгалтерського фiнансового i управлiнського облiку, надання рiзних консультацiй. Аудит також даi змогу дати оцiнку майна пiд час приватизацii i при акцiонуваннi пiдприiмств рiзних форм власностi.
Аудит, крiм того, охоплюi такими основними питаннями: перевiрка комерцiйноi i господарсько-фiнансовоi дiяльностi суб'iктiв господарювання, фiнансовоi звiтностi з погляду правильностi складання i реальностi оголошення оподаткованого прибутку, а також дотримання ними чинного законодавства.
За визначенням Роя Доджа, "аудит - це захоплюючий предмет; шкода тiльки, що великий обсяг офiцiйних публiкацiй АРС* настiльки його ускладнив.. Аудитор не повинен бути детективом або заздалегiдь бути упевненим, що щось неправильно. Вiн не вiдповiдаi за недбалiсть вiдповiдального керiвника, який передав йому iнформацiю за вiдсутностi пiдозрiлих обставин".
Видатний американський вчений i практик Роберт Монтгомерi одним iз перших усвiдомив необхiднiсть видання практичних посiбникiв i пiдручникiв з аудиту. У 1912 р. вiн опублiкував першу в США книгу з теорii i практики аудиту, яка витримала одинадцять видань.
Аудитор - надзвичайно цiкава i популярна професiя. Вiдомо, що пальма першостi з питань облiку належить РЖталii, а з аудиту - Англii, де було створено iнститут контролерiв (аудиторiв). Його основна мета - гарантування фiнансовоi звiтностi.
Р. Адамс, автор книги "Основи аудиту", наводить класичне висловлення, що стосуiться аудиту. Воно неодноразово цитоване багатьма ученими, але заслуговуi на те, щоб згадати його ще раз: "Без аудиту немаi надiйностi рахункiв. Без надiйностi рахункiв немаi контролю. А без контролю що вартуi влада?".
Перша згадка про аудиторiв належить до 1299 р. З 1844 р. у Великобританii видано серiю законiв про компанii, вiдповiдно до яких останнi були зобов'язанi один раз протягом року запрошувати незалежного бухгалтера (аудитора) для перевiрки i пiдтвердження звiтностi та звiту перед акцiонерами. Аналогiчнi рiшення щодо обов'язкового незалежного аудиту було ухвалено у Францii (1867 p.), США (1887 p.), Нiмеччинi (1931 p.).
Палата лордiв (Великобританiя) у справi Сараго проти Touche Ross (1990) дала таке трактування ролi аудитора: "Функцiя аудитора зводиться до пiдтвердження, наскiльки це можливо, того, що фiнансова iнформацiя про справи компанii, подана ii директорами, точно вiдображаi стан справ, щоб, по-перше, захистити саму компанiю вiд наслiдкiв невиявлених помилок або можливих зловживань i, по-друге, подати акцiонерам надiйну iнформацiю для вивчення ведення справ компанii i вираження iхнiх колективних повноважень щодо винагороди чи вiдклику тих, кому було довiрено ведення справ". Разом iз тим зазначалося, що "вiдповiдальнiсть за подання фiнансовоi звiтностi, яка даi правильну й об'iктивну iнформацiю про фiнансовий стан компанii, безпосередньо покладено на ii директорiв. Роль аудиторiв полягаi у наданнi власникам компанii незалежного звiту про складання балансу i звiтностi щодо прибуткiв i збиткiв, а також про те, чи дають цi документи правильну й об'iктивну iнформацiю про стан справ компанii на кiнець фiнансового року i про ii прибутки i збитки за цей рiк. iхня роль, таким чином, скорiше дослiдна, нiж творча".
Рiшення у справi Сараго пiдтвердило, що аудитор не вiдповiдаi перед компанiiю та ii акцiонерами як органiзацiiю в цiлому. Аудитор не несе вiдповiдальностi за результати перевiрки перед iндивiдуальними акцiонерами або iншими третiми особами, вiн несе вiдповiдальнiсть тiльки перед тими людьми, з якими укладено договiр, бо винагороду виплачуi аудитору компанiя, яка перебуваi з ним у договiрних стосунках.
Аудиторськi послуги широко використовують уряди, дiловий свiт i неприбутковi органiзацii. Тепер у США працюють понад 45 тис. аудиторських фiрм. Кiлькiсть зайнятих у фiрмi людей коливаiться вiд одного до декiлькох тисяч чоловiк. При цьому аудиторськi фiрми можна згрупувати в 4 категорii: Велика шiстка, iншi нацiональнi фiрми, великi мiсцевi та регiональнi фiрми, малi мiсцевi фiрми. Шiсть найкрупнiших американських аудиторських фiрм часто називають Великою шiсткою, кожна з них маi офiси в усiх великих мiстах США i в багатьох мiстах свiту, дохiд, що перевищуi 500 млн дол. США i значно бiльший в iнших краiнах. Нью-йоркський персонал однiii з цих фiрм нараховуi понад тисячу спецiалiстiв.
Фiрми ведуть мiж собою конкурентну боротьбу. Кожна з них маi зв'язок iз фiрмами в iнших краiнах, а тому маi мiжнародний потенцiал.
До органiзацiйноi iiрархii в типовiй аудиторськiй фiрмi належать партнери, менеджери, контролери, старшi або вiдповiдальнi аудитори i помiчники. Новий працiвник (службовець) звичайно починаi як помiчник i працюi впродовж двох-трьох рокiв на кожному ступенi, доки не одержить статусу партнера.
Розпочинаючи перевiрку на пiдприiмствi, незалежний аудитор отримуi вiд його керiвництва фiнансовi та iншi звiти, якi мiстять прогноз керiвництва про економiчнi подii. Аудитор розпочинаi свою роботу з аналiзу цих прогнозiв. Завдання аналiзу - пiдтвердити або спростувати данi.
Зарубiжний досвiд показуi, що аудит i обов'язковим атрибутом ринковоi економiки будь-якоi краiни. Розвиток аудиту в Украiнi почався пiсля прийняття Закону "Про аудиторську дiяльнiсть" вiд 22 квiтня 1993 р. Вiдповiдно до цього Закону, аудит - це перевiрка публiчноi бухгалтерськоi звiтностi, облiку, первинних документiв та iншоi iнформацii про фiнансово-господарську дiяльнiсть суб'iктiв господарювання з метою визначення достовiрностi iхньоi звiтностi, облiку, його повноти i вiдповiдностi чинному законодавству й установленим нормативам. Однак, на жаль, аудит в Украiнi ще не набув широкого впровадження. Тому в перiод становлення ринкових вiдносин слiд старанно аналiзувати зарубiжний досвiд i застосовувати його на практицi з урахуванням конкретних нацiональних iнтересiв. Вивченню цiii проблеми маi допомогти як зарубiжна, так i вiтчизняна лiтература, яка акумулюi такий досвiд захiдних i вiтчизняних аудиторських фiрм.
Обов'язковий аудит в Украiнi було проведено за 1994, 1995 pp. всiма суб'iктами пiдприiмницькоi дiяльностi. Це певною мiрою позитивно вплинуло на вирiшення проблеми адаптацii аудиторства в Украiнi. Однак, починаючи з 1996 p., проведення обов'язкового аудиту було скасовано на бiльшостi суб'iктiв господарювання.
Певний досвiд проведення аудиту у нас уже накопичено. Це стосуiться насамперед пiдприiмств, що приватизуються, а також корпоратизацii, експертноi оцiнки майна суб'iктiв пiдприiмницькоi дiяльностi, перевiрок фiнансового стану суб'iктiв господарювання, що переходять на емiсiю цiнних паперiв або беруть банкiвськi кредити тощо.
Вiдповiдно до прийнятого у 1995 р. Закону Украiни "Про наукову та науково-технiчну експертизу" аудитори повиннi дати науково обТСрунтовану оцiнку результатiв аудиторського дослiдження та науково-технiчноi експертизи.
До проблемних питань аудиту слiд вiднести:
В· недостатню кiлькiсть методичних розробок з аудиторського контролю;
В· брак достатнього досвiду аудиторськоi дiяльностi;
В· недостатню кiлькiсть квалiфiкованих аудиторських кадрiв, а звiдси - i неосвоiний ринок аудиторських послуг;
В· вiдсутнiсть типових форм документiв з аудиту;
В· вiдсутнiсть методичних рекомендацiй з питань комп'ютеризацii аудиту тощо.
Разом iз тим впровадження аудиту в сферу пiдприiмницькоi дiяльностi маi в цiлому для держави iстотнi переваги порiвняно з iншими формами фiнансово-господарського контролю, зокрема:
В· значна економiя державних коштiв, якi витрачаються на утримання контрольно-ревiзiйного апарату;
В· надходження додаткових коштiв до бюджету за рахунок сплати аудиторськими фiрмами (аудиторами-пiдприiмцями) податкiв;
В· незалежнiсть, конкурентна боротьба, професiоналiзм аудиторiв, що сприяi пiдвищенню якостi перевiрок;
В· можливiсть вибору аудитора замовником тощо.
Аудит покликаний надавати допомогу представникам страхових компанiй, бiрж, акцiонерних товариств, спiльних пiдприiмств, комерцiйних банкiв, рiзних iноземних фiрм.
Мета аудиту - сприяння ефективностi роботи, рацiональному використанню матерiальних, трудових i фiнансових ресурсiв у пiдприiмницькiй дiяльностi для отримання максимального прибутку.
Основними завданнями аудиту i:
В· перевiрка фiнансовоi звiтностi, розрахункiв, декларацiй та iнших документiв для встановлення iх достовiрностi й вiдповiдностi здiйснених господарських i фiнансових операцiй чинному законодавству;
В· виявлення i попередження (профiлактика) порушень у фiнансово-господарськiй дiяльностi пiдприiмств;
В· реальнiсть визначення фiнансових результатiв;
В· оцiнка ефективностi внутрiшнього контролю;
В· надання консультацiйних послуг з питань облiку, аналiзу, права, менеджменту, маркетингу, фiнансiв тощо.
Якщо аудитор вважаi, що подана звiтнiсть необ'iктивна, або якщо не може зробити якогось висновку (примiром, через брак зiбраних даних), то вiн зобов'язаний повiдомити про це користувачiв у своiму висновку. Щоб правильно iнтерпретувати значення iнформацii, одержаноi в процесi аудиту, необхiдно розумiти, що являi собою бiзнес клiiнта та якi його галузевi особливостi.
Так, аудит пiдрядного будiвництва не може бути виконано достатньо ретельно без розумiння особливостей цiii роботи. Неможливо уявити собi аудит клiiнта, який займаiться будiвництвом житла, без знання особливостей будiвельного виробництва, а також бухгалтерського облiку робiт за принципом вiдсоткового ступеня готовностi.
Робота аудитора ведеться вiдповiдно до документiв, об'iднаних у двi групи:
а) державнi законодавчi акти;
б) аудиторськi стандарти (нормативи) та iншi регулятиви.
За дорученням ради Мiжнародноi федерацii бухгалтерiв (МФБ) Комiтет мiжнародноi аудиторськоi практики (КМАП) займаiться випуском мiжнародних нормативiв аудиту i супутнiх робiт. У кожнiй краiнi маi здiйснюватися локальне регулювання мiжнародних нормативiв вiдповiдно до практики, що склалася пiд час аудиту фiнансовоi iнформацii. Таке регулювання може вiдображатися у нацiональних нормативах.
Нормативи щодо послуг аудиторiв КМАП видаi у двох серiях: мiжнароднi нормативи аудиту (МНА); мiжнароднi нормативи супутнiх з аудитом робiт (МНА/СР). Аудит проводиться для того, щоб сформувати об'iктивну думку про систему облiку i фiнансову звiтнiсть пiдприiмства. У Великобританii, наприклад, нормативи називають нормами, але i i стандарти аудиту.
Аудит маi проводиться вiдповiдно до мiжнародних нормативiв та мiжнародних норм етики професiй бухгалтерiв, затверджених МФБ.
Нацiональнi нормативи аудиту, залежно вiд виду аудиту, подiляють на нацiональнi нормативи зовнiшнього аудиту (ННЗА) i нацiональнi нормативи внутрiшнього аудиту (ННВА). За основу при створеннi нацiональних нормативiв беруться мiжнароднi нормативи. Цi нормативи застосовують незалежно вiд того, прибуткове чи збиткове пiдприiмство, до якоi форми власностi воно належить.
Аудиторськi стандарти потрiбнi тому, що вони дають змогу пiдтримувати аудиторську дiяльнiсть на вiдповiдному рiвнi, змушують аудитора постiйно пiдвищувати свiй науковий i професiйний рiвень.
На вiдмiну вiд стандартiв, норми не передбачають основних принципiв, але мiстять вказiвки щодо процедур (наприклад, щодо пiдготовки аудиторських звiтiв). Норми мають бути переконливими, але, без директивного характеру. Аудитори можуть не дотримуватися норм, але завжди повиннi пояснити, чому вони так роблять.
КМАП несе вiдповiдальнiсть за випуск мiжнародних нормативiв аудиту i супутнiх робiт, у тому числi за змiст i форму аудиторських звiтiв. КМАП вважаi, що випуск таких нормативiв та iх використання сприятимуть забезпеченню однорiдностi аудиторськоi практики, iнших послуг у всьому свiтi. КМАП за пiдтримки ради МФБ стимулюi застосування цих нормативiв у аудиторськiй практицi всiх краiн. Опублiкованi у рiзних краiнах свiту нормативи вiдрiзняються за змiстом i формою. КМАП вивчаi iх, узагальнюi i випускаi нормативи з таким розрахунком, що вони будуть прийнятi мiжнародним спiвтовариством.
Пiд час аудиту фiнансовоi iнформацii або при виконаннi супутнiх робiт аудитор повинен дотримуватися мiжнародних норм етики, прийнятих МФБ.
У роздiлi МНА "Вiдповiдальнiсть за фiнансовi звiти" зазначаiться, що хоч аудитор подаi своi судження про фiнансовi звiти, проте конкретна вiдповiдальнiсть за iхню якiсть лежить на управлiнському апаратi об'iкта. Ця вiдповiдальнiсть передбачаi точнiсть або адекватнiсть облiкових проводок, внутрiшнього контролю тощо.
Пiд час проведення аудиту слiд дотримуватись основних правил етики професiйних аудиторiв, встановлених МФБ. Аудитор повинен бути прямолiнiйним i чесним, об'iктивним i не пiддаватися тиску з боку будь-кого, тобто бути повнiстю незалежним, зберiгати конфiденцiйнiсть iнформацii, мати необхiдний рiвень компетентностi, знань, досвiду. Аудиторовi слiд утримуватися вiд роботи, якщо вiн сумнiваiться в достатньому рiвнi своii компетентностi.
Пiд стандартами аудиту розумiють основнi принципи, яких слiд дотримуватися пiд час аудиторських перевiрок. Це допомагаi аудиторам у виконаннi iхнiх обов'язкiв. Аудиторськими стандартами передбаченi вимоги до висновкiв, у яких мають вiдображатися такi професiйнi якостi, як незалежнiсть i компетентнiсть.
У загальних стандартах, наприклад, зазначаiться, що перевiрку здiйснюi особа, яка володii професiйними здiбностями, маi вiдповiдну технiчну пiдготовку, дотримуiться конфiденцiйностi, виявляi фахову стараннiсть i наполегливiсть. Крiм того, стандартами обумовлено, що аудиторська дiяльнiсть маi бути ретельно спланована. При цьому аудитор зобов'язаний вивчити стан внутрiшньогосподарського контролю (внутрiшнього аудиту), що допоможе краще спланувати процедури здiйснення аудиту.
Особливе значення надаiться стандартам висновкiв. У них насамперед викладаiться iнформацiя про те, що баланс i фiнансова звiтнiсть поданi вiдповiдно до загальноприйнятих принципiв бухгалтерського фiнансового облiку та фiнансовоi звiтностi. Кожний стандарт характеризуiться лаконiчнiстю. Загальнi вимоги до структури стандарту мають включати: вступ, основний змiст, практичну спрямованiсть.
Робочi стандарти - це правила, якими керуiться аудитор пiд час перевiрки: пiдготовка до перевiрки, збiр достовiрних даних, оцiнка засобiв внутрiшнього аудиту. РЖнформацiя, подана в аудиторському звiтi, маi бути чiткою i зрозумiлою, необхiдною, компетентною, правдивою, об'iктивною.
Рiшенням Аудиторськоi палати Украiни (АПУ) № 73 вiд 18.12.1998 р. затверджено 32 нацiональних нормативи аудиту.
Вiдповiдно до ст. 14 "Повноваження АПУ" роздiлу III "АПУ" Закону Украiни "Про аудиторську дiяльнiсть" затвердження норм i стандартiв аудиту i виключним правом АПУ i i обов'язковим для дотримання пiдприiмствами й органiзацiями. У нацiональних нормативах аудиту переважно використовуiться термiнологiя стандартiв аудиторiв Мiжнародноi федерацii дипломованих бухгалтерiв, у зв'язку з чим можуть бути розбiжностi з термiнами чинного законодавства та нормативно-правовими актами Украiни.
Починаючи з 1 сiчня 1999 р. скасовуiться дiя тимчасових нормативiв аудиту.
Рiчна фiнансова звiтнiсть та iнформацiя, що в нiй мiститься, необхiднi й широкому колу споживачiв. Багато споживачiв фiнансовоi звiтностi, що пiдтверджуiться аудитором, використовують ii як основне джерело отримання доказовоi iнформацii про бiзнес пiдприiмства, оскiльки вони не мають практичноi можливостi отримати потрiбну додаткову детальну iнформацiю. Аудитор пiдтверджуi фiнансову звiтнiсть, що готуiться згiдно з чинною iнструкцiiю зi складання фiнансовоi звiтностi або згiдно з мiжнародними облiковими стандартами (МОС) чи iншими наявними вимогами до фiнансовоi звiтностi, яка маi бути подана користувачам i розцiнюватись як фiнансова звiтнiсть. Пiд час проведення аудиту аудитор даi високу, але не абсолютну гарантiю того, що перевiрена iнформацiя не мiстить суттiвих помилок. Це формулюiться в аудиторському звiтi як позитивна, розумна гарантiя.
Метою аудиту фiнансовоi звiтностi i висловлення аудитором висновку про те, чи вiдповiдаi фiнансова звiтнiсть в усiх суттiвих аспектах iнструкцiям, якi регламентують порядок пiдготовки i представлення фiнансових звiтiв.
Пiд час остаточного формування аудиторського висновку аудитор отримуi аудиторськi докази, що дають йому змогу виробити остаточну думку, яка буде покладена в основу аудиторського висновку.
Аудиторський висновок щодо надiйностi фiнансовоi звiтностi даi ii користувачам високу, але не абсолютну аудиторську гарантiю, оскiльки остання недосяжна через такi причини: необхiднiсть судження, використання вибiркових тестiв, неповна гарантованiсть самоi системи бухгалтерського облiку i внутрiшнього контролю, а також те, що бiльшiсть наявних аудиторських доказiв маi, скорiше, запевню-вальний, а не переконливий, стверджувальний характер. Норматив № 2 "Основнi вимоги до аудиту" визначаi вимоги до аудиту, що iх повиннi неухильно, без будь-яких виняткiв виконувати аудитори пiд час проведення аудиту. Це вимоги двох основних груп: етичнi i методологiчнi. Методологiчнi принципи можуть в окремих випадках мати необов'язковий характер.
Етичнi професiйнi вимоги: незалежнiсть, об'iктивнiсть, компетентнiсть, конфiденцiйнiсть, доброзичливiсть.
Методологiчнi вимоги планування аудиту: обТСрунтованiсть оцiнки значущостi аудиторських доказiв i систем внутрiшнього контролю; доцiльнiсть вибору методики i технiки аудиту, визначення критерiiв суттiвостi й достовiрностi, дотримування методики оцiнки ризику та вибiрковоi перевiрки даних; аналiз iнформацii та формулювання висновкiв; вiдповiдальнiсть за зроблений висновок; дотримання порядку документального оформлення; взаiмодiя аудиторiв; обТСрунтування використання результатiв роботи iншого аудитора або спецiалiста iншоi галузi; повне iнформування клiiнта; контроль якостi роботи аудитора. Причому вимагаiться документальне оформлення всiх питань, що iх аудитор вважаi важливими з погляду доказовостi факту виконання процедур аудиту, обТСрунтованостi прийнятих рiшень та оцiнок, а також того, що аудит проводився вiдповiдно до вимог нацiональних нормативiв аудиту або iнших стандартiв i правил.
Для усвiдомлення сутностi й логiки методiв аудиту, технiчних прийомiв, ступеня старанностi проведення аудиту слiд також зрозумiти умови й органiзацiйнi рамки його здiйснення.
Питання, пов'язанi з роботою i професiйним захистом аудиторiв, регулюють Аудиторська палата Украiни i Спiлка аудиторiв Украiни. Органiзацiю аудиту очолюi Аудиторська палата Украiни, яка вiдповiдно до законодавства i неурядовим органом.
Аудиторська дiяльнiсть регулюiться Законом Украiни "Про аудиторську дiяльнiсть" вiд 22 квiтня 1993 р. № 3125-ХРЖРЖ (зi змiнами i доповненнями, внесеними Законами Украiни вiд 14 березня 1995 р. № 81-95-ВР, вiд 20 лютого 1996 р. № 54/96-ВР. Цей Закон визначаi правовi засади здiйснення аудиторськоi дiяльностi в Украiнi й спрямований на створення системи незалежного фiнансового контролю з метою захисту iнтересiв власника. Положення цього Закону дiють на територii Украiни i поширюються на всi господарськi суб'iкти незалежно вiд форм власностi та видiв дiяльностi. Аудиторська дiяльнiсть включаi в себе органiзацiйне i методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевiрок та надання iнших аудиторських послуг.
Аудиторськi послуги надаються у формi аудиту, експертиз, консультацiй iз питань облiку, звiтностi, оподаткування, аналiзу фiнансово-господарськоi дiяльностi та iнших видiв економiко-правового забезпечення пiдприiмницькоi дiяльностi фiзичних та юридичних осiб. Прибуток (дохiд) вiд аудиторськоi дiяльностi оподатковуiться згiдно з чинним законодавством. Законом Украiни "Про аудиторську дiяльнiсть" створено Аудиторську палату Украiни, повноваження якоi визначаються цим Законом та Статутом Аудиторськоi палати Украiни (далi - АПУ).
Статут АПУ пiдлягаi затвердженню двома третинами голосiв вiд загальноi кiлькостi членiв палати. АПУ здiйснюi сертифiкацiю суб'iктiв, що мають намiр займатися аудиторською дiяльнiстю, затверджуi програми пiдготовки аудиторiв, норми i стандарти аудиту, веде реiстр аудиторських фiрм тд. аудиторiв, якi одноособове надають аудиторськi послуги. Затвердженi АПУ норми i стандарти аудиту i обов'язковими для дотримання пiдприiмствами, установами та органiзацiями.
АПУ створюiться i функцiонуi як незалежний, самостiйний орган на засадах самоврядування. Вона i юридичною особою, веде вiдповiдний облiк та звiтнiсть.
АПУ формуiться шляхом делегування до ii складу п'яти представникiв вiд професiйноi громадськоi органiзацii аудиторiв Украiни, по одному представниковi вiд Мiнiстерства фiнансiв Украiни, Головноi державноi податковоi адмiнiстрацii Украiни, Нацiонального банку Украiни, Державного Комiтету статистики Украiни та Мiнiстерства юстицii Украiни. При цьому порядок делегування визначаiться, вiдповiдно, з'iздом, правлiнням, колегiiю або iншим керiвним органом. Загальна кiлькiсть членiв АПУ становить двадцять осiб.
АПУ створюi на територii Украiни регiональнi вiддiлення, повноваження яких визначаються АПУ.
Ведення поточних справ АПУ здiйснюi Секретарiат, очолюваний завiдувачем. Останнiй несе вiдповiдальнiсть за ефективне використання майна та коштiв АПУ i створення сприятливих умов для виконання функцiональних обов'язкiв ii членами.
Термiн повноважень членiв АПУ не може перевищувати п'яти рокiв, а членiв АПУ першого скликання - вiдповiдно, трьох рокiв. Персональний склад АПУ пiдлягаi щорiчнiй ротацii у кiлькостi не менше трьох членiв. Призначення нових членiв АПУ замiсть вибулих здiйснюiться у встановленому порядку шляхом таiмного анкетування аудиторiв Украiни. Всi рiшення АПУ приймаються простою бiльшiстю голосiв за наявностi двох третин ii членiв або шляхом письмового анкетування.
За рiвностi голосiв перевага надаiться рiшенню, за яке проголосував головуючий, котрий веде засiдання АПУ i функцii котрого виконують по черзi всi члени палати за алфавiтним порядком iхнiх прiзвищ.
Члени АПУ виконують своi обов'язки на громадських засадах.
Матерiальнi витрати на сертифiкацiю покриваються за рахунок осiб, якi претендують на отримання сертифiкатiв у розмiрах, визначених АПУ.
Аудитори або iх колективи мають право об'iднатися у громадську органiзацiю - Спiлку аудиторiв Украiни, що може вiдкривати мiсцевi осередки за наявностi не менше п'яти аудиторiв, котрi i членами Спiлки. Спiлка аудиторiв Украiни маi право делегувати своiх представникiв до АПУ i достроково iх вiдкликати, а також може вносити на розгляд АПУ проекти норм i стандартiв аудиту.
Таким чином, основними завданнями АПУ i:
В· органiзацiя через аудиторськi фiрми незалежного контролю суб'iктiв пiдприiмницькоi дiяльностi;
В· надання методичноi допомоги аудиторським фiрмам (розробка i затвердження нормативiв, положень щодо сертифiкацii тощо);
В· надання суб'iктам пiдприiмницькоi дiяльностi методичноi допомоги з питань облiку, аналiзу, контролю;
В· пiдготовка та пiдвищення квалiфiкацiйного рiвня аудиторiв тощо.
В·
2. Методика проведення аудиторськоi перевiркиРинкова економiка висуваi новi завдання у сферi контролю вiд правильного рiшення яких залежать його подальший розвиток i удосконалення.
З метою адаптацii фiнансового контролю до ринковоi економiки в Украiнi прийнято два Закони: Закон "Про державну контрольно-ревiзiйну службу в Украiнi" вiд 26 сiчня 1993 р i Закон "Про аудиторську дiяльнiсть" вiд 22 квiтня 1993 р. з наступними змiнами i доповненнями до них. Вiдповiдно до вимог цих законiв передбачено особливий пiдхiд до метрологii й органiзацii фiнансового контролю субтАЩiктiв пiдприiмницькоi дiяльностi. Серед рiзних видiв фiнансового контролю чiльне мiсце займаi аудиторський незалежний контроль, який здiйснюi на договiрних засадах перевiрку достовiрностi звiтних даних, балансiв, законностi господарських операцiй, аналiз фiнансового стану, i водночас надаi консультацiйнi послуги з економiки, права, фiнансiв, облiку тощо
Послiдовнiсть аудиторськоi перевiрки дiяльностi пiдприiмства складаiться з цiлого ряду дiй:
В· збiр i аналiз iнформацii, необхiдноi для оцiнки достовiрностi бухгалтерського фiнансового облiку та фiнансовоi звiтностi суб'iкта пiдприiмницькоi дiяльностi;
В· визначення профiлю та обсягу дiяльностi пiдприiмства за установчими документами, за статутом, характером i змiстом його роботi;
В· шляхом порiвняння фактичноi дiяльностi пiдприiмства зi статутною встановлення невiдповiдностi мiж ними, про що необхiдно поставити до вiдома керiвництво фiрми i порекомендувати йому внести змiни чи доповнення до статуту i здiйснити перереiстрацiю пiдприiмства у вiдповiдних державних органах;
В· планування аудиту i наступний контроль аудиторськоi перевiрки;
В· оцiнювання внутрiшнього аудиторського контролю;
В· аналiз показникiв балансу i даних iнших форм фiнансовоi звiтностi;
В· перевiрка аналогiчних показникiв балансу, звiту про фiнансовi результати, звiту про рух грошових коштiв, звiту про власний капiтал;
В· контроль вiдповiдностi даних фiнансовоi звiтностi записам в облiкових регiстрах;
В· перевiрка вiдповiдностi даних бухгалтерського фiнансового облiку i фiнансовоi звiтностi вимогам чинного законодавства i нормам облiковоi полiтики;
В· попередня оцiнка повноти i правильностi складання балансу та iнших форм фiнансовоi звiтностi.
Одним iз важливих аспектiв аудиту i глибокий аналiз всiх статей балансу i перевiрка iх вiдповiдностi записам у Головнiй книзi за аналiзований перiод. Якщо при цьому буде виявлено невiдповiдностi щодо бухгалтерських записiв чи окремих сумових показникiв, аудитор звертаiться до облiкових регiстрiв i первинних документiв. Шляхом перевiрки записiв у облiкових регiстрах i даних первинних документiв аудитору слiд встановити повноту облiку, правильнiсть записiв у облiкових регiстрах i первиннiй документацii, iх реальнiсть.
На основi аналiзу i тестування звiтних та iнших даних про пiдприiмство аудитор висловлюi свою професiйну думку про об'iктивнiсть i точнiсть даних облiку i звiтностi та iх вiдповiднiсть реальнiй дiйсностi.
При плануваннi i здiйсненнi аудиторських процедур, оцiнюваннi отриманих матерiалiв аудитор повинен враховувати, що невиконання клiiнтами вимог законодавчих та нормативно-правових актiв Украiни може стати причиною перекручення фiнансовоi звiтностi пiдприiмства й iстотно вплинути на фiнансовi результати дiяльностi клiiнта. Однак згiдно з нацiональним нормативом аудиту № 8 "Перевiрка дотримання пiдприiмствами вимог законодавчих та нормативно-правових актiв Украiни" виявлення випадкiв невиконання клiiнтом вимог законодавчих та нормативно-правових актiв Украiни не i метою й обов'язком аудитора.
Встановлення фактiв невиконання вимог нормативних актiв, незалежно вiд iхнього значення, вимагаi висунення й обговорення питання про чеснiсть керiвництва i робочого персоналу клiiнта, а також про вплив такого невиконання на iншi напрямки аудиту.
Факти порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актiв пiдлягають спецiальнiй юридичнiй експертизi та i поза професiйною компетенцiiю i знаннями аудитора. Рiвень професiйноi пiдготовки аудитора, його досвiд i знання господарськоi галузi дiяльностi клiiнта й органiзацii виробництва можуть дати йому змогу зробити висновок тiльки про те, що окремi факти дiяльностi пiдприiмства, ймовiрно, не вiдповiдають вимогам законодавчих та нормативно-правових актiв Украiни. Отже, аудитор не вiдповiдаi за невиконання керiвництвом клiiнта вимог законодавчих та нормативно-правових актiв.
Проведення хоча б однiii аудиторськоi перевiрки фiнансовоi звiтностi пiдприiмства може допомогти службовим особам пiдприiмства уникати надалi суттiвих порушень вимог нормативних актiв.
Однак аудитору слiд врахувати, що пiд час проведення аудиторських перевiрок завжди iснуi ризик невиявлення помилок, навiть якщо перевiрка добре спланована i проведена вiдповiдно до вимог Нацiональних нормативiв а
Вместе с этим смотрят:
Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"
Автоматизация бухгалтерского учета на малых предприятиях
Амортизация (износ) основных средств
Амортизация и износ основных средств
Амортизация основных средств