Топогеодезична привтАЩязка силами i засобами артилерiйських пiдроздiлiв

1. Склад, задачi, обовтАЩязки особового складу та приладне обладнання груп самопривтАЩязки артилерiйських пiдроздiлiв

1.1 Склад i задачi груп самопривтАЩязки

Для проведення топогеодезичноi привтАЩязки вогневих позицiй i спостережних пунктiв у батареях створюються групи самопривтАЩязки.

Група самопривтАЩязки вогневоi позицii очолюiться, як правило, командиром другого вогневого взводу; вона включаi в себе двох солдат зi складу гарматних обслуг.

Група самопривтАЩязки спостережного пункту очолюiться командиром взводу управлiння або командиром вiддiлення розвiдки; вона включаi в себе двох солдат зi складу вiддiлення розвiдки батареi.

Особовий склад групи самопривтАЩязки зобовтАЩязаний:

- здiйснювати топогеодезичну привтАЩязки вогневоi позицii або спостережного пункту по картi (аерознiмку) за допомогою приладiв;

- знати змiст топогеодезичноi привтАЩязки ВП i СП та вимоги до точностi ii проведення;

- мати навички у швидкому орiiнтуваннi на мiсцевостi за допомогою топографiчноi карти.

1.2 Приладне обладнання груп самопривтАЩязки

Для виконання топогеодезичних робiт група самопривтАЩязки може використовувати наступнi прилади:

- перископiчну артилерiйську бусоль ПАБ-2А;

- артилерiйський компас;

- двометрову далекомiрну рейку з електроосвiтленням;

- мiрну стрiчку для вимiрювання вiдстаней;

- бiнокль;

- номограма iнструментального ходу (НИХ);

- хордокутомiр з циркулем-вимiрювачем;

- артилерiйський круг АК-3 з МПЛ-50;

- курвiметр;

- артилерiйську логарифмiчну лiнiйку (АЛЛ);

- обчислювач топографiчний модернiзований (СТМ);

- електроннi обчислювальнi машини (ЕОМ);

- топографiчнi карти 1:50 000, 1:25 000;

- спецiальнi карти 1:100 000 з вдрукованими координатами;

- прилад управлiння вогнем (планшет).

Крiм того, група самопривтАЩязки спостережного пункту у рядi випадкiв для привтАЩязки може використовувати далекомiр ДС-1, ДАК-2.

1.3 Розподiл обовтАЩязкiв особового складу групи при виконаннi топогеодезичноi привтАЩязки

ОбовтАЩязки особового складу групи при виконаннi топогеодезичноi привтАЩязки розподiляються наступним чином.

Начальник групи ставить задачу, керуi роботою особового складу групи, контролюi польовi i вимiрювальнi роботи i при необхiдностi особисто працюi на приладi.

Перший номер (обчислювач), навчений виконанню обчислень за матерiалами польових вимiрювань, в ходi топогеодезичноi привтАЩязки ВП (СП) працюi на приладi (бусолi, далекомiрi), веде запис спостережень i абрис, виконуi обчислення i графiчнi роботи на картi.

Другий номер виставляi рейку на точках за вказiвкою начальника групи або першого номера; закрiплюi на мiсцевостi точки, що привтАЩязуються кiлками; приймаi участь у вимiрюваннi вiдстаней.

1.4 Порядок постановки задачi начальником групи

тАУ напрямок на пiвнiч (або iншу сторону горизонту) по будь-якому предметовi;

тАУ мiсцезнаходження вiдносно найближчого орiiнтира, що чiтко видiляiться серед iнших (вiд загального до часткового);

тАУ умовне найменування мiсцевих предметiв, орiiнтирiв;

тАУ положення противника;

тАУ положення своiх вiйськ;

тАУ задачi групи самопривтАЩязки;

тАУ рiшення:

- мiсце основноi гармати;

- дирекцiйний кут основного напрямку стрiльби;

- точку стояння бусолi СОБ;

- точки наводки i орiiнтирнi точки;

- способи визначення координат i дирекцiйних кутiв;

- початковi контурнi точки;

- час закiнчення робiт;

- порядок i мiсце подання результатiв привтАЩязки.

2. Початковi напрямки i кути, що застосовуються в артилерii та взаiмозвтАЩязок мiж ними

; ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа (2.1)

;ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа (2.2)

;ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа (2.3)

;ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа (2.4)

;ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа (2.5)

де: АВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа тАУ iстиний азимут;

AmВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа тАУ магнiтний азимут;

aВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа тАУ дирекцiйний кут;

gВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа тАУ зближення меридiанiв;

dВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа тАУ магнiтне схилення;

DAmтАУ поправка бусолi,

визначена на мiсцевостi;

DAm_КтАУ поправка бусолi,визначена за даними

ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа карти;

3. Визначення величини зближення меридiанiв

3.1 Визначення зближення меридiанiв по картi для довiльноi точки на картi

Величина зближення меридiанiв для любоi точки на картi визначаiться за формулою:

ВаВаВаВаВаВаВаВа (3.1)

де: ВатАУ зближення меридiанiв для центра листа карти (вибираiться iз текстовоi довiдки в лiвому нижньому кутi карти).

ВатАУ поправка на вiддаленiсть точки по довготi вiд центру листа карти (вибираiться з таблицi 1) по значенню координати Х точки в км i вiддалi Д в км точки вiд центру листа карти.

Знак Вл+В» тАУ якщо точка на схiд вiд центра листа карти.

Знак ВлтАУВ» тАУ якщо точка на захiд вiд центра листа карти.

Таблиця 1. Таблиця для визначення поправки

3.2 Обчислення величини зближення меридiанiв по формулi

Величина зближення меридiанiв для любоi точки Землi може бути обчислена по формулi:

ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа (3.2)

де: ВатАУ рiзниця довгот даноi точки i осьового меридiану, надана в кутових мiнутах;

L тАУ довгота точки (визначаiться по картi);

L₀ тАУ довгота осьового меридiану зони, в якiй знаходиться точка; визначаiться з таблицi 2 або обчислюiться за формулою:

;ВаВаВаВаВаВаВаВа (3.3)

де N тАУ номер зони, в якiй знаходиться точка; обчислюiться за формулою:

;ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа (3.4)

В-широта даноi точки (визначаiться по картi).

Таблиця 2. Таблиця визначення довготи осьового меридiану L₀

Приклад: обчислити зближення меридiанiв для точки з координатами: 51В°17,1¢ пн. ш., 44В°13,0¢ сх. д.

а) Рiшення за допомогою артилерiйськоi
логарифмiчноi лiнiйки.

1. Використовуючи формули 3.3, 3.4 або таблицю 2, визначити довготу осьового меридiану зони, в якiй знаходиться дана точка: =45В°.

2. Обчислити величину Ва= 44В°13,0¢ тАУ 45В° = тАУ 0В°47¢ = тАУ47¢

3. За допомогою артилерiйськоi логарифмiчноi лiнiйки виконати множення згiдно 2.2:

= (тАУ47¢)*sin (51В°17,1¢) = тАУ 36,6¢

для чого:

3.1. Початок (кiнець) шкали движка поставити на значення = тАУ47¢ по шкалi чисел N_Q+1 корпусу лiнiйки без урахування знаку.

3.2. Вiзир центральною рискою поставити на округлене до мiнут значення 51В°17¢ по шкалi ВлSinВ» на червонiй сторонi движка.

3.3. Напроти центральноi риски вiзиру на шкалi чисел N_Q+1 корпусу лiнiйки прочитати значення в мiнутах (36,6).

4. Перевести значення зближення меридiанiв в подiлки кутомiру, для чого:

4.1. Не збиваючи положення вiзиру перемiщенням движка встановити пiд центральну риску вiзира значення 3,6 по шкалi чисел N движка.

4.2. Напроти початку (кiнця) шкали движка по шкалi чисел N_Q+1 корпусу лiнiйки прочитати значення зближення меридiанiву подiлках кутомiру (0тАУ10,15 В» 0тАУ10,2).

Для точок з пiвнiчною широтою зближення меридiанiвмаi той же знак, що i значення .

Вiдповiдь: тАУ 36,6¢ = тАУ 0тАУ10,2.

б) Рiшення за допомогою таблицi 3.

1. Використовуючи формули 3.3, 3.4 або таблицю 2, визначити довготу осьового меридiану зони, в якiй знаходиться дана точка: =45В°.

2. Обчислити величину Ва= 44В°13,0¢ тАУ 45В° = тАУ 0В°47¢ = тАУ47¢

3. По значенню широти 51В°17,1¢ пн. ш. та значенню = тАУ 47¢ по таблицi 3 визначити тАУ 0тАУ10,2 маючи на увазi, що для точок з пiвнiчною широтою зближення меридiанiвмаi той же знак, що i значення .

Вiдповiдь: тАУ 0тАУ10,2.

3.3 Визначення зближення меридiанiв по графiку

Вхiдними даними для визначення зближення меридiанiв по графiку i повнi прямокутнi координати точки, для якоi визначаiться g, округленi:

Х тАУ до десяткiв кiлометрiв;

Y тАУ до кiлометрiв (без номера зони).

Приклад: Визначити зближення меридiанiв по графiку для точки з координатами: Х=75 00 180, Y= 3 423 980.

1. Визначити вхiднi данi:

Х=7 500 км.

Y=424 км

2. По вхiдним величинам увiйти в графiк, точку перехрестя винести влiво i прочитати значення g = тАУ 1В°40¢ (g = тАУ 0тАУ28)

4. Визначення величини магнiтного схилення та оцiнка магнiтометричного стану мiсцевостi

4.1 Визначення величини магнiтного схилення

Величина магнiтного схилення року визначення обчислюiться по даним карти за формулою:

, ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа (4.1)

де: тАУ магнiтне схилення поточного року;

тАУ магнiтне схилення року видання карти (вказуiться в текстовiй довiдцi у лiвому нижньому кутi карти);

тАУ рiчна змiна магнiтного схилення в кутових хвилинах (вказуiться в текстовiй довiдцi у лiвому нижньому кутi карти, захiдна тАУ маi знак ВлтАУ Вл, схiдна тАУ маi знак Вл+В»);

тАУ кiлькiсть рокiв, що минули вiд року видання карти до поточного року.

4.2 Оцiнка магнiтометричного стану мiсцевостi

Оцiнка магнiтометричного стану мiсцевостi проводиться з метою встановлення можливостi застосування магнiтноi стрiлки бусолi для визначення дирекцiйних кутiв орiiнтирних напрямкiв у даному районi.

В якостi основноi характеристики магнiтометричного стану мiсцевостi приймаiться максимальне значення градiiнта магнiтного схилення , яке визначаiться по iзогонам тАУ лiнiям однакового магнiтного схилення, що зображаються на картах масштабу 1:1 000 000 та 1:500 000 пунктирними лiнiями малинового кольору або порiвнянням магнiтних схилень двох сумiжних карт крупного масштабу.

а) Визначення по картi масштабу 1:1 000 000 або 1:500 000.

1. Нанести на карту межi району, магнiтометричний стан якого оцiнюiться (мал. 1).

2. Вимiряти найкоротшу вiдстань Sкм (через позначений район) мiж сусiднiми iзогонами, значення магнiтного схилення яких вiдрiзняiться на 1В° (0тАУ17).

3. Обчислити максимальне значення градiiнта магнiтного схилення за формулою:

. (4.2)

б) Визначення по двом сумiжним листам карт.

1. Визначити для поточного року величини магнiтного схилення iВадля кожного листа карти по формулi 4.1.

2. Вимiряти вiдстань мiж центрами листiв карт Sкм.

3. Обчислити максимальне значення градiiнта магнiтного схилення за формулою:

.ВаВаВаВаВаВаВа (4.3)

Якщо обчислене максимальне значення градiiнта магнiтного схилення перевищуi допустиме значення тАУ 0тАУ10 на 10 км., тАУ то використовувати магнiтну стрiлку для визначення дирекцiйних кутiв не дозволяiться.

В районах площинних аномалiй та точкових аномалiй (позначаються на картах масштабу 1:1 000 000 або 1:500 000 малиновою штриховкою i крапками малинового кольору вiдповiдно) використання магнiтноi стрiлки для визначення дирекцiйних кутiв також не дозволяiться.

Через значний вплив магнiтних збурень на значення магнiтного схилення не можна визначати дирекцiйний кут за допомогою магнiтноi стрiлки бусолi i в районах, географiчна широта яких перевищуi 65В°.

5. Визначення та уточнення поправки бусолi

5.1 Визначення поправки бусолi на мiсцевостi

Поправку бусолi на мiсцевостi визначають шляхом порiвняння вiдомого дирецiйного кута з магнiтним азимутом одного i того ж орiiнтирного напрямку.

Дирекцiйний кут орiiнтирного напрямку визначають геодезичним, гiроскопiчним або астрономiчним способом.

Порядок визначення:

1. Установити ПАБ-2 над точкою, з якоi визначено дирекцiйний кут по вiддаленому орiiнтиру одним з вищеперелiчених способiв.

2. Вимiряти 5 разiв значення магнiтного азимута по цьому орiiнтиру; пiсля кожного вимiрювання збивати положення магнiтноi стрiлки обертанням маховика установочного червтАЩяка.

3. Обчислити середнi значення магнiтного азимута:

4. Обчислити поправку бусолi по формулi:

.ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа (5.1)

За даними визначення поправки бусолi заповнюють бiрку, яку вкладають у футляр бусолi i використовують (в неаномалiйних районах) для визначення дирекцiйних кутiв орiiнтирних напрямкiв у радiусi 10 км вiд точки ii визначення.

5.2 Звiрка бусолей у дивiзiонi

При перемiщення на вiдстань бiльш нiж 10 км поправку бусолi необхiдно визначити знову. За вiдсутностi часу або неможливостi визначити поправку всiх бусолей дивiзiону у новому районi, можна визначити поправку для контрольноi бусолi дивiзiону (пiдручноi батареi) з послiдуючим виправленням поправок усiх бусолей шляхом урахування в iх поправку величини змiни поправки контрольноi бусолi у новому районi.

Величина змiни поправки контрольноi бусолi у новому районi обчислюiться по формулi:

, ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа (5.2)

де: тАУ величина змiни поправки контрольноi бусолi у новому районi;

тАУ значення поправки контрольноi бусолi в новому районi;

тАУ значення поправки контрольноi бусолi в старому районi.

Величина додаiться зi своiм знаком до значення поправок решти бусолей дивiзiону.

5.3 Уточнення поправки бусолi при перемiщеннi

Якщо в новому районi неможливо визначити поправку бусолi , то дозволяiться, як виняток, в радiусi 30 км користуватися старою поправкою пiсля уведення в неi поправку на змiну зближення меридiанiв :

.ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа (5.3)

Поправкавибираiться з таблицi 1 по значенню абсциси Х точки в км i вiддалi Д в км по довготi вiд нового району до району визначення поправки бусолi (визначаiться як рiзниця ординат Y нового i старого районiв: Дкм = Yн тАУ Yс).

маi знак Вл+В», якщо новий район схiднiше старого району.

маi знак ВлтАУВ», якщо новий район захiднiше старого району.

Пiд час проведення топогеодезичних робiт пiсля перемiщення в сумiжну зону поправка бусолi повинна бути визначена в цiй зонi на мiсцевостi. У випадку, коли нема можливостi визначити поправку бусолi на мiсцевостi, вона може бути уточнена по формулi:

захiд Восхiд

,ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа (5.4)

захiд Вмсхiд

де: ВатАУ поправка на змiну зближення меридiанiв, визначаiться з таблицi 1, взята по модулю;

ВатАУ поправка на перехiд iз зони в зону, вибираiться по значенню абсциси Х в км старого району з таблицi 4, взята по модулю.

У формулi 5.4 верхнi знаки тАУ при переходi iз заходу на схiд, нижнi знаки тАУ при переходi зi сходу на захiд. Таблиця 4.

Таблиця для визначення поправкиВадо дирецiйного кута за перехiд в сумiжну зону