Цивiльна оборона

Мiнiстерство освiти i науки Украiни

Нацiональний транспортний унiверситет

Кафедра екологii i безпеки життiдiяльностi

Контрольна робота

з дисциплiни

Цивiльна оборона

Виконала:

Студентка групи ТП-VРЖ-1з

Степаненко В.В.

№ зал. кн. 31215

Перевiрив:

Викладач Харамда Г.М.

Варiант № 15

Киiв 2008

План.

1. Визначення режиму радiацiйного захисту для пiдприiмства.

2. Розробка заходiв по забезпеченню надiйного захисту спiвробiтникiв пiдприiмства та населення у надзвичайних ситуацiях.

3. Особливостi захисту спiвробiтникiв та населення на радиактивно зараженiй мiсцевостi.

1. Визначення режиму радiацiйного захисту для пiдприiмства.

При застосуваннi противником ядерноi зброi або при аварiях на радiацiйно небезпечних об'iктах з викидом радiоактивних речовин, створюiться велике радiоактивне зараження мiсцевостi, в результатi чого виникаi загроза ураження людей, порушення виробничоi дiяльностi об'iктiв суспiльного господарства.

Радiоактивне зараження мiсцевостi ускладнюi органiзацiю i проведення аварiйно-рятувальних робiт. Без вжиття заходiв захисту неминучий вплив радiацii на населення, особовий склад формувань, робiтникiв i службовцiв у дозах, якi можуть призвести до iх ураження.

З метою виключення масових радiацiйних втрат i переопромiнення населення, робiтникiв i службовцiв, формувань ЦО понад встановлених доз, iх дii в умовах радiоактивного зараження суворо регламентуються i пiдпорядковуються режиму радiацiйного захисту.

Режими радiацiйного захисту тАУ це порядок дiй людей, застосування засобiв i способiв захисту в зонах радiоактивного зараження, що передбачаi максимальне зменшення можливих доз опромiнення. Додержання режимiв радiацiйного захисту виключаi радiацiйне ураження i опромiнення людей понад встановлених доз опромiнення.

Режим радiацiйного захисту (режим роботи) на обтАЩiктi господарськоi дiяльностi вводиться у разi тривалого перебування людей у зонах радiоактивного зараження для того, щоб забезпечити виробничий процес на обтАЩiктi та життiдiяльнiсть населення, зберiгаючи при цьому працездатнiсть людей. Це досягаiться регламентацiiю перебування людей у захисних спорудах, у виробничих i житлових будинках та на вiдкритiй мiсцевостi з урахуванням захисних властивостей будинкiв та споруд, а також рiвня радiацii.

Режими захисту (режими роботи) розробляються заздалегiдь (у мирний час) для дискретних значень рiвнiв радiацii, очiкуваних на обтАЩiктi, на територii регiону, i i складовою документiв з управлiння виробничим процесом в умовах зараження.

Розроблено вiсiм типових режимiв радiацiйного захисту для найбiльш типових умов проживання (типiв житлових будинкiв), типiв захисних споруд, якi використовуються, та iхнiх захисних властивостей (коефiцiiнти ослаблення випромiнювання К_осл.).

Типовi режими №№ 1-3 розроблено для населення, що не працюi.

Типовi режими №№ 4-7 тАУ для захисту працiвникiв та службовцiв на обтАЩiктах господарювання.

Типовий режим № 8 тАУ для формувань ЦЗ пiд час проведення аварiйно-рятувальних робiт.

Режим радiацiйного захисту робiтникiв i службовцiв на обтАЩiктах господарськоi дiяльностi включаi три основних етапи:

1 етап - визначаi час зупинки роботи об'iкту ( термiн безперервного перебування людей в захисних спорудах),

2 етап - визначаi тривалiсть роботи об'iкту з використанням для вiдпочинку робiтникiв i службовцiв захисних споруд (працюють в цеху тАФ вiдпочивають у сховищi або ПРУ),

3 етап - визначаi тривалiсть режиму захисту з обмеженим перебуванням людей на вiдкритiй мiсцевостi ( не бiльше 2 год на добу). Працюють у цеху, вiдпочивають у житлових будинках (вдома).

Режими радiацiйного захисту розробленi з урахуванням тривалостi роботи кожноi змiни 10-12 годин.

Режими радiацiйного захисту робiтникiв i службовцiв при вахтовому методi роботи па мiсцевостi, що заражена радiоактивними продуктами вiд ЛЕС, охоплюють два основних етапи:

I етап - укриття в загерметизованих примiщеннях на термiн не менше 4 годин;

II етап - час роботи об'iкту вахтовим методом.

Вахтовий метод роботи - це цiлодобова робота ОГД у 4 змiни. Двi змiни працюють на об'iктi неперервно протягом 3-5 дiб. Кожна змiна працюi 6 годин i 6 годин вiдпочиваi у захисних спорудах на об'iктах. Пiсля закiнчення робiт (через 3-5 дiб) цi змiни вибувають на вiдпочинок на позаражену мiсцевiсть. На вахту заступають наступнi двi змiни.

Вахти можуть бути складенi по-рiзному залежно вiд рiвня зараженостi мiсцевостi, працею в одну змiну i т. д. (вахта тривалiстю один тиждень тощо).

Режими захисту розробленi для умов одно- або двозмiнноi роботи об'iкту (пiдприiмства) протягом 10-12 год на добу. При розробцi режимiв захисту враховувались дози опромiнювання за час перебування робiтникiв i службовцiв у захисних спорудах, виробничих, житлових i адмiнiстративних будинках, а також при пересуваннi iз мiсць вiдпочинку на робочi мiсця, виходячи з того, що вони не перевищують межi допустимих величин.

Режими робiтникiв i службовцiв на CГД вводяться в дiю рiшенням НЦО об'iктiв. На територii населеного пункту або об'iкту господарювання режим вибираiться:

- по максимальному рiвню радiацii;

- по найменшому значенню Кпосл. захисноi споруди.

Тривалiсть додержання режиму радiацiйного захисту i час припинення його дii встановлюiться начальником ЦО населеного пункту (СГД) з урахуванням конкретноi радiацiйноi обстановки. Для вибору режиму радiацiйного захисту необхiдно знати:

- рiвнi радiацii на територii населеного пункту (СГД) на 1 год. пiсля ядерного вибуху (аварii на радiацiйно небезпечному об'iктi);

- коефiцiiнти послаблення житлових примiщень, в яких проживаi населення: дерев'янi одноповерховi будинки, кам'янi (блочнi) одноповерховi будинки, багатоповерховi кам'янi (блочнi) будинки;

- коефiцiiнти послаблення ЗС (ПРУ), пiдвали одноповерхових дерев'яних кам'яних i блочних будинкiв, пiдвали багатоповерхових кам'яних i блочних будинкiв, сховища.

Режими радiацiйного захисту вибираються у наступнiй послiдовностi:

1) визначити рiвень радiацii на територii населеного пункту (СГД) на 1 годину пiсля ядерного вибуху (аварii на радiацiйне небезпечному об'iктi);

2) вибрати типовий режим радiацiйного захисту.

При ядерних вибухах ступiнь радiоактивного зараження, а також форма i розмiр районiв зараження залежать вiд потужностi i виду ядерного вибуху, метеорологiчних умов, рельiфу мiсцевостi, часу, що минув пiсля вибуху, характеру грунту i рослинностi.

Органiзацiйнi i правовi основи захисту населення i територiй вiд надзвичайних ситуацiй визначенi Законом Украiни "Про захист населення i територiй вiд надзвичайних ситуацiй техногенного та природного характеру" N 1809-РЖРЖРЖ вiд 8 червня 2000 року.

Захист населення тАУ це створення необхiдних умов для збереження життя i здоровтАЩя людей у надзвичайних ситуацiях. До системи захисту населення i територiй, що проводяться в масштабах держави у разi загрози та виникнення надзвичайних ситуацiй належать: iнформацiя та оповiщення, спостереження i контроль, укриття в захисних спорудах, евакуацiя, iнженерний, медичний, психологiчний, бiологiчний, радiацiйний i хiмiчний захист, iндивiдуальнi засоби захисту, самодопомога, взаiмодопомога в надзвичайних ситуацiях.

РЖнформацiя та оповiщення.

Громадяни Украiни у сферi захисту населення i територiй вiд надзвичайних ситуацiй техногенного i природного характеру мають право на отримання iнформацii про надзвичайнi ситуацii та заходи, що вживаються для лiквiдацii iх наслiдкiв, забезпечення та використання засобiв колективного i iндивiдуального захисту, вiдшкодування заподiяних збиткiв i втрат внаслiдок надзвичайних ситуацiй, компенсацiю за роботу в зонах надзвичайних ситуацiй, соцiально-психологiчну пiдтримку та медичну допомогу, медико-реабiлiтацiйне вiдновлення в разi отримання важких фiзичних та психологiчних травм.

РЖнформування та оповiщення у сферi захисту населення i територiй вiд надзвичайних ситуацiй i основним принципом усiii системи заходiв захисту i забезпечуються шляхом завчасного створення i пiдтримки у постiйнiй готовностi загальнодержавноi та регiональних систем централiзованого оповiщення населення.

Органiзацiя своiчасного оповiщення, це - завдання органiв цивiльноi оборони. Завивання сирени, переривчастi гудки пiдприiмств i сигнали транспортних засобiв означають попереджувальний сигнал ВлУвага всiм!В». За цим сигналом потрiбно увiмкнути радiо, радiотрансляцiйнi i. телевiзiйнi приймачi для прослуховування термiнових повiдомлень.

У мирний час передаiться iнформацiя про аварii на атомнiй електростанцii чи на хiмiчно небезпечнiй дiлянцi, повiдомлення про можливий землетрус чи повiнь, штормове попередження.

З метою своiчасного захисту населення i територiй вiд надзвичайних ситуацiй техногенного i природного характеру, запобiгання i реагування на них вiдповiдними центральними i мiсцевими органами виконавчоi влади створена i пiдтримуiться в постiйнiй готовностi система спостереження i контролю за станом довкiлля i забрудненням харчових продуктiв, продовольчоi сировини, фуражу i води радiоактивними i хiмiчними речовинами, мiкроорганiзмами та iншими органiчними агентами.

Для забезпечення захисту населення i територiй вiд надзвичайних ситуацiй передбачаiться проведення комплексу органiзацiйних та iнженерно-технiчних заходiв, зокрема:

Укриття в захисних спорудах.

Укриття населення в захисних спорудах тАУ це комплекс заходiв iз завчасним будiвництвом захисних споруд, а також пристосуванням наявних примiщень для захисту населення та пiдтримання iх у готовностi до використання. Створення фонду захисних споруд забезпечуiться шляхом комплексного освоiння пiдземного простору мiст i населених пунктiв для укриття населення в разi виникнення надзвичайних ситуацiй, обстеження i взяття на облiк пiдземних i наземних будiвель i споруд, що вiдповiдають вимогам захисту, дообладнання пiдвальних та iнших заглиблених примiщень, будiвництва заглиблених споруд, пристосованих для захисту, будiвництва окремих сховищ i протирадiацiйних укриттiв, масового будiвництва в перiод загрози виникнення надзвичайних ситуацiй техногенного i природного характеру найпростiших сховищ i укриттiв.

Захиснi споруди за своiм призначенням подiляються на сховища, протирадiацiйнi укриття i найпростiшi укриття тАУ щiлини.

Евакуацiя.

В умовах неповного забезпечення захисними спорудами в мiстах та сiльських населених пунктах, що мають об'iкти пiдвищеноi небезпеки, основним засобом захисту населення i евакуацiя i розмiщення його в зонах, якi i безпечними для проживання людей i тварин.

Евакуацiя тАУ це упорядковане виведення чи вивезення людей з обтАЩiктiв чи населених пунктiв, перебування в яких стаi небезпечним для життя. Основна мета евакуацii тАУ забезпечення безпеки кожноi людини i всiх. Евакуацii пiдлягаi населення, яке проживаi в населених пунктах, що знаходяться у зонах можливого катастрофiчного затоплення, можливого небезпечного радiоактивного забруднення, хiмiчного ураження, в районах виникнення стихiйного лиха, аварiй та катастроф. Також евакуацii пiдлягають цiнностi, документацiя та архiвнi матерiали.

Евакуацiйнi заходи передбачають завчасну розробку планiв евакуацii, пiдготовку зон i районiв розмiщення для нормальноi життiдiяльностi евакуйованого населення; пiдготовку всiх видiв транспорту; створення необхiдних структур i органiв управлiння на перiод евакуацii; проведення комплексу заходiв для охорони громадського порядку i пiдтримання органiзованостi серед населення.

Практичнi евакуацiйнi заходи здiйснюються в разi: загальноi аварii на атомнiй електростанцii; всiх видiв аварiй зi СДЯР, наслiдки яких загрожують життю i здоров'ю людей, що проживають у зонi можливого ураження; загрози катастрофiчного затоплення мiсцевостi; масових лiсових i торфових пожеж, що загрожують населеним пунктам; катастрофiчних землетрусiв та iнших геофiзичних та гiдро-метеоявищ з тяжкими наслiдками; iз районiв бойових дiй.

Евакуйованi постiйно проживають у замiськiй зонi до особливого розпорядження.

РЖнженерний захист.

Пiд час проектування i експлуатацii споруд та iнших об'iктiв господарювання, наслiдки дiяльностi яких можуть шкiдливо вплинути на безпеку населення та довкiлля, розробляються i здiйснюються заходи iнженерного захисту з метою запобiгання виникненню надзвичайних ситуацiй техногенного i природного характеру:

- врахування пiд час розроблення генеральних планiв проявiв небезпечних i катастрофiчних явищ;

- рацiональне розмiщення об'iктiв пiдвищеноi небезпеки з урахуванням можливих наслiдкiв iхньоi дiяльностi у разi виникнення аварii;

- спорудження будинкiв, будiвель i споруд, iнженерних мереж i транспортних комунiкацiй iз заданими рiвнями безпеки та надiйностi;

- розроблення i здiйснення заходiв безаварiйного функцiонування об'iктiв пiдвищеноi небезпеки;

- органiзацiя будiвництва протизсувних, протиповiневих, протиселевих, протилавинних, протиерозiйних та iнших споруд спецiального призначення;

- реалiзацiя заходiв санiтарноi охорони територii.

Радiацiйний i хiмiчний захист.

Радiацiйний та хiмiчний захист передбачаi виявлення та оцiнювання радiацiйноi та хiмiчноi обстановки, органiзацiю та проведення дозиметричного i хiмiчного контролю, розроблення типових режимiв радiацiйного захисту, забезпечення засобами iндивiдуального та колективного захисту, органiзацiю i проведення знезаражування.

Заходи радiацiйного i хiмiчного методу забезпечуються: завчасним накопиченням i пiдтриманням у готовностi засобiв iндивiдуального захисту, приладiв дозиметричного i хiмiчного контролю, якими забезпечуються насамперед особовий склад формувань, якi беруть участь в аварiйно-рятувальних та iнших невiдкладних роботах, а також персонал радiацiйно i хiмiчно небезпечних об'iктiв i населення, яке проживаi в зонах небезпечного зараження та бiля них; термiновим впровадженням засобiв, способiв i методiв виявлення та оцiнювання масштабiв i наслiдкiв аварii на радiацiйно та хiмiчно небезпечних об'iктах; створенням засобiв захисту i приладiв дозиметричного i хiмiчного контролю; пiдготовкою об'iктiв побутового обслуговування i транспортних пiдприiмств для проведення санiтарноi обробки людей та спецiальноi обробки одягу, майна i транспорту; завчасним створенням, пристосуванням та використанням засобiв колективного захисту населення вiд радiацiйного та хiмiчного ураження, органiзацiiю допомоги населенню в придбаннi в особисте використання засобiв iндивiдуального захисту i дозиметрiв.

Медичний захист.

Для запобiгання ураженню людей або зменшення його ступеня, своiчасного надання медичноi допомоги постраждалим, забезпечення епiдемiчного благополуччя в зонах надзвичайних ситуацiй техногенного та природного характеру необхiдно проводити такi заходи: планування i використання наявних сил i засобiв закладiв охорони здоров'я незалежно вiд форм власностi й господарювання; розгортання в умовах надзвичайноi ситуацii необхiдноi кiлькостi лiкувальних закладiв; завчасне застосування профiлактичних медичних препаратiв та санiтарно-епiдемiологiчних заходiв, контроль якостi харчових продуктiв, продовольчоi сировини, питноi води i джерел водопостачання, стану атмосферного повiтря та опадiв, стану довкiлля, санiтарно-гiгiiнiчноi та епiдемiологiчноi ситуацii; завчасне створення i пiдготовку медичних формувань, медичного персоналу та загальне медико-санiтарне навчання населення, накопичення медичних засобiв захисту, медичного та спецiального майна i технiки, навчання населення способiв надання першоi медичноi допомоги; недопущення впливу на здоров'я людей шкiдливих факторiв навколишнього середовища та наслiдкiв надзвичайних ситуацiй.

Бiологiчний захист.

Захист вiд бiологiчних засобiв ураження включаi своiчасне виявлення чинникiв бiологiчного зараження, залежно вiд iх виду i ступеня ураження, проведення комплексу адмiнiстративно-господарських, режимно-обмежувальних i спецiальних протиепiдемiчних та медичних заходiв.

Бiологiчний захист передбачаi своiчасне використання колективних та iндивiдуальних засобiв захисту, запровадження режимiв карантину та обсервацii, знезаражування осередку ураження, необхiдне знезаражування людей та тварин, своiчасну локалiзацiю зони бiологiчного ураження, проведення екстреноi та специфiчноi профiлактики, додержання протиепiдемiчного режиму населенням, пiдприiмствами, установами та органiзацiями.

Для забезпечення реалiзацii державноi полiтики у сферi захисту населення i територiй вiд надзвичайних ситуацiй створена iдина державна система з питань запобiгання i реагування на надзвичайнi ситуацii техногенного i природного характеру, яка складаiться iз територiальних i функцiональних пiдсистем. Державними органами управлiння у сферi захисту населення i територiй вiд надзвичайних ситуацiй i Кабiнет Мiнiстрiв Украiни, МНС Украiни, iншi спецiально уповноваженi центральнi органи виконавчоi влади, мiсцевi органи виконавчоi влади та органи мiсцевого самоврядування.

До складу сил та засобiв захисту населення i територiй вiд надзвичайних ситуацiй входять вiдповiднi сили та засоби центральних i мiсцевих органiв виконавчоi влади, пiдприiмств, установ та органiзацiй, незалежно вiд форм власностi i господарювання, а також добровiльнi рятувальнi формування.

Для лiквiдацii наслiдкiв надзвичайних ситуацiй техногенного i природного характеру можуть залучатися частини та пiдроздiли Збройних Сил Украiни.

Громадяни Украiни у сферi захисту населення i територiй вiд надзвичайних ситуацiй техногенного i природного характеру зобов'язанi дотримуватись заходiв безпеки, не допускати порушень виробничоi дисциплiни, вимог екологiчноi безпеки, вивчати основнi способи захисту населення i територiй вiд наслiдкiв надзвичайних ситуацiй, надання першоi медичноi допомоги потерпiлим, дотримуватись вiдповiдних вимог у разi виникнення надзвичайних ситуацiй техногенного i природного характеру.

Фiнансування заходiв щодо попередження i лiквiдацii надзвичайних ситуацiй та iх наслiдкiв здiйснюiться за рахунок коштiв державного бюджету обласного та мiсцевих бюджетiв, коштiв пiдприiмств, установ i органiзацiй, незалежно вiд форм власностi i господарювання, а також добровiльних пожертвувань фiзичних i юридичних осiб, iнших не заборонених законодавством джерел.

3. Особливостi захисту спiвробiтникiв та населення на радиактивно зараженiй мiсцевостi.

При аварiйному викиданнi в атмосферу радiоактивних речовин можливi такi види радiоактивного впливу на спiвробiтникiв та населення:

а)ВаВа зовнiшнi опромiнення при проходженнi радiоактивноi хмари;

б)ВаВа внутрiшнi опромiнення при вдиханнi радiоактивних аерозолiв i iнгаляцiйна небезпека);

в)ВаВа контактне опромiнення внаслiдок радiоактивного забруднення шкiри i одягу;

г)ВаВа зовнiшнi опромiнення, зумовлене радiоактивним забрудненням поверхнi землi, будiвель, споруд та iн.;

д)ВаВа внутрiшнi опромiнення при використаннi забруднених проВндуктiв харчування i води.

Розрахунковi данi та результати прямих вимiрювань рiвня радiацii i дози опромiнення мають бути основою для вжиття заходiв захисту спiвробiтникiв та населення вiд зовнiшнього i внутрiшнього опромiнення, в тому числi профiлактичне застосування стабiльного йоду. Основою розробки заходiв захисту населення в умовах радiоактивного забруднення при ядернiй аварii i рекомендацii Мiжнародного агентства з атомноi енергii (МАГАТЕ) 1988 р., а також норми радiацiйноi безпеки Украiни (НРБУтАФ1997).

Враховуючи рiвень радiацii, а також прогноз можливих аварiйних викидiв радiоактивних речовин та метеорологiчнi данi, приймаiться рiшення про проведення таких термiнових i невiдкладних заходiв захисту в умовах ранньоi фази радiацiйноi аварii:

тАФукриття населення;

тАФобмеження перебування населення на вiдкритiй мiсцевостi;

тАФевакуацiя у разi загрози здоров'ю;

тАФпроведення йодовоi профiлактики;

тАФтимчасова заборона вживання продуктiв харчування i води iз зони радiоактивного забруднення.

Крiм цих заходiв у перiод ранньоi i пiзньоi фази проводяться довгостроковi заходи:

тАФтимчасове вiдселення;

тАФевакуацiя тАФ переселення на постiйне мiсце проживання;

тАФобмеження вживання води i продуктiв харчування забруднених радiоактивними речовинами;

тАФзаходи захисту при виробництвi продукцii тваринництва, рослинництва i лiсогосподарськоi дiяльностi;

тАФдезактивацiя територii i будiвель;

тАФiншi заходи: гiдрологiчнi, протиповiневi, обмеження лiсокористування, полювання, рибноi ловлi, перебування у полi при проведеннi сiльськогосподарських робiт.

Критерiiм для прийняття рiшення про заходи захисту населення на раннiй i середнiх фазах пiсля аварii i дози зовнiшнього i внутрiшнього опромiнення з установленими двома рiвнями радiацiйного впливу тАФ нижнiм i верхнiм тАФ згiдно з рекомендацiiю МАГАТЕ i НРБУтАФ1997.

Якщо наявнi заходи захисту не забезпечують безпеки населення, необхiдно проводити його евакуацiю.

Щоб реально оцiнити можливiсть проведення евакуацii, необхiдно враховувати: перiод року, погоднi умови, стан дорiг, наявнiсть транспорту, кiлькiсть населення, яке пiдлягаi евакуацii, мiсця для евакуацii, наявнiсть житлових примiщень та iн.

З метою зменшення впливу iонiзуючого опромiнення на людей всi заходи мають бути спрямованi на зменшення потрапляння радiоактивних речовин в органи дихання, травлення i на поверхню тiла.

Тому необхiдно:

тАФна пiдставi iнформацii про радiацiйну обстановку пiдроздiлами радiацiйноi розвiдки формувань цивiльного захисту i вiддiлу з питань НС та цивiльного захисту населення нанести данi радiоактивного забруднення господарства (села) на карту-схему;

тАФвизначити необхiдну кiлькiсть людей, робочих змiн, тривалiсть iх роботи, враховуючи допустимi дози опромiнення i фактичний рiвень радiацii та умови перебування людей у примiщеннях, технiцi на полi;

тАФiнформувати населення про стан радiацiйноi обстановки та небезпеку радiацiйного опромiнення;

тАФрозробити, впровадити i контролювати дотримання населенням режимiв поведiнки;

тАФобмежити перебування людей на вiдкритiй мiсцевостi; розмiстити людей в житлових, виробничих примiщеннях чи захисних спорудах;

тАФпровести герметизацiю житлових i виробничих примiщень, дверей, вiкон, димарiв, вентиляцiйних отворiв на час розсiювання радiоактивних речовин у повiтрi й формування радiоактивного забруднення територii;

тАФпровести йодову профiлактику;

тАФзахистити органи дихання пiдручними засобами;

тАФвикористовувати засоби iндивiдуального захисту органiв дихання i шкiри, виходячи з примiщень, пiд час проведення польових робiт, догляду за тваринами й обслуговування технiки;

тАФевакуювати населення;

тАФрегулювати доступ у район забруднення;

тАФорганiзувати санiтарну обробку населення при забрудненнi шкiри й одягу радiоактивними речовинами вище встановлених норм;

тАФпровести дезактивацiю поверхневого забруднення радiоактивними речовинами продуктiв харчування (обмивання, видалення поверхневого шару);

тАФводу використовувати iз захищених джерел водопостачання, на робочих мiсцях запас води маi бути по 3 л на людину на час робочоi змiни;

тАФпродукти використовувати з герметичних складських примiщень, погребiв, iз щiльно закритих дiжок, герметичноi скляноi i металевоi тари;

тАФхарчову продукцiю з присадибних дiлянок, з лiсу i рибу використовувати, тiльки попередньо перевiривши на радiоактивне забруднення;

тАФсвiжi овочi та фрукти перед вживанням в iжу старанно промити водою, з капусти зняти три-чотири верхнi листки;

тАФбажано перевести населення, насамперед дiтей, на харчування продуктами привезеними з чистих територiй;

тАФперiодично проводити дезактивацiю внутрiшнiх поверхонь житлових i виробничих примiщень, обмiтати стелю i стiни, протирати меблi,

тАФпилососити або вибивати на вулицi килими, дорiжки, матраци, ковдри, верхнiй одяг, проводити вологе прибирання в примiщеннях;

тАФпровести дезактивацiю будiвель, присадибних дiлянок, колодязiв, дорiг, залучивши для цього формування цивiльного захисту.

В iндивiдуальнiй аптечцi АРЖ-2 i йодистий калiй тАФ радiозахисний препарат № 2, що знаходиться в пеналi бiлого кольору в гнiздi № 6. Доросле населення маi приймати протягом перших 5тАФ7 дiб щоденно по однiй таблетцi (це 0,125 г), а дiти до двох рокiв тАФ по 1/4 таблетки (0,03 г) йодистого калiю. Якщо таблеток йодистого калiю немаi, можна вживати три тАФ п'ять крапель 5 %-го розчину йоду на склянку води, дiтям до двох рокiв одну-двi краплi. 100 мг стабiльного йоду захищають протягом 24 год.

Лiтература.

1. Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник для вузов. - М.: Высшая школа, 1986.

2. Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных электростанций. - М., 1989.

3. Губський А. РЖ. Цивiльна оборона. - К., 1995.

4. Демiденко Г.П., Захист об'i ктiв народного господарства вiд зброi масового ураження. - К., 1996.

5. Депутат О. П., Коваленко РЖ. В., Мужик РЖ. С. Цивiльна оборона/ За редакцiiю B.C. Франка. Пiдручник. 2-ге вид., доп. - Львiв: Афiша, 2001.

6. Дiя населення в надзвичайних ситуацiях. РРЖДЦО i НС. - К., 1997.

7. Органiзацiя проведення рятувальних робiт при стихiйних лихах, аварiях i катастрофах. - М., 1990.

8. Попередження надзвичайних ситуацiй / Пiд редакцiiю генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанiнова. - К., 1997.

9. Справочник по гражданской обороне. Кол.авторов. - M.; Воениздат, 1978.

10. Справочные данные о чрезвычайных ситуациях техногенного, природного и экологического характера. В 3-х частях. - М., 1990.

11. Стеблюк М.РЖ. Цивiльна оборона: Пiдручник. тАУ К.: Знання, 2006. тАУ 487с.

12. Управление гражданской обороной / Под ред. АЛ. Безлтосова. - М.: Воениздат, 1986.

Вместе с этим смотрят:

Бiологiчна зброя. Ураження при вибухах

Безопасность Республики Беларусь в военной сфере

Боевая служба временного розыскного поста

Боевое применение мотострелковых подразделений, частей, соединений на БМП

Вклад М.В. Фрунзе в развитие советской военной стратегии, оперативного искусства и тактики