Цивiльна оборона
ЦИВРЖЛЬНА ОБОРОНА
Цивiльна оборона Украiни i державною системою органiв управлiння сил i засобiв, створюваних для органiзацii i забезпечення захисту населення вiд наслiдкiв надзвичайних ситуацiй техногенного, екологiчного, природного i вiйськового характеру.
Для реалiзацii прав людини по захисту ii життя i здоровтАЩя вiд небезпечних наслiдкiв надзвичайних ситуацiй мирного i воiнного часу держава, як гарант цього права, створила державну систему тАУ Цивiльну оборону Украiни, увiвши ii в дiю Законом Украiни "Про Цивiльну оборону Украiни" вiд 3 лютого 1993 року з наступними змiнами i доповненнями в Законi Украiни "Про Цивiльну оборону Украiни" вiд 24 березня 1999 року, а також Положенням Кабiнету Мiнiстрiв Украiни "Про Цивiльну оборону Украiни(1994р.)".
Заходи Цивiльноi оборони поширюються на всю територiю Украiни, усi шари населення, а розподiл за обсягом i вiдповiдальнiстю за iх виконання здiйснюiться за територiально-виробничою ознакою.
В даному роздiлi дипломноi роботи розглянуто шляхи i способи пiдвищення стiйкостi роботи обтАЩiктiв.
Пiд сталiстю обтАЩiкта розумiють здатнiсть його будiвель i споруд, комунально-енергетичних мереж, верстатiв та обладнання (тобто всього iнженерно-технiчного комплексу) протистояти впливовi рiзних несприятливих факторiв.
Пiд сталiстю роботи обтАЩiктiв господарювання (ОГ) розумiють його здатнiсть випускати встановленi види продукцii у необхiдних обсягах i номенклатура в умовах надзвичайних ситуацiй мирного i воiнного часу, а при незначних i середнiх руйнуваннях i при частковому порушеннi звтАЩязкiв по кооперацii i поставках вiдновлювати своi виробництво в мiнiмально короткi термiни.
Для обтАЩiктiв галузей, якi не виробляють матерiальних цiнностей (транспорт, звтАЩязок, торгiвля тощо), сталiсть iх роботи передбачаi здатнiсть безперебiйно виконувати своi функцii.
Пiдвищення стiйкостi обтАЩiкта досягаiться посиленням найбiльш слабких (вражаючих) елементiв i дiлянок обтАЩiкта. Для цього на кожному ОНГ завчасно на основi дослiджень планують i проводять вiдповiднi органiзацiйнi й iнженерно-технiчнi заходи.
Досягнення науки i технiки дозволяють реалiзувати такi рiшення, при яких пiдприiмство буде стiйке до впливу дуже значних надлишкових тискiв, однак це повтАЩязано з великими витратами засобiв i матерiалiв i може бути виправдано лише при захистi унiкальних, особливо важливих елементiв обтАЩiкта.
Заходи будуть економiчно обТСрунтованi, якщо вони максимально згодженi iз завданнями, якi розвтАЩязуються в мирний час для забезпечення безаварiйноi роботи, полiпшення умов працi, удосконалення виробничого процесу.
Особливо велике значення маi розробка iнженерно-технiчних заходiв при новому будiвництвi, бо у процесi проектування, як вiдзначалося ранiше, у багатьох випадках можна домогтися логiчного поiднання загальних iнженерних рiшень iз захисними ходами ЦО, що знизить витрати на iх реалiзацiю.
На iснуючих обтАЩiктах заходи щодо пiдвищення стiйкостi доцiльно проводити в процесi реконструкцii чи виконання iнших ремонтно-будiвельних робiт.
Пiдвищення стiйкостi роботи промислових обтАЩiктiв передбачаi:
- захист робiтникiв та службовцiв у надзвичайних ситуацiях мирного i воiнного часу;
- пiдвищення мiцностi i стiйкостi найважливiших елементiв i удосконалювання технологiчного процесу;
- пiдвищення стiйкостi матерiально-технiчного постачання;
- пiдвищення стiйкостi управлiння обтАЩiктом;
- розробку заходiв щодо зменшення iмовiрностi виникнення вторинних факторiв ураження i збиткiв вiд них;
- пiдготовку до вiдновлення виробництва пiсля ураження обтАЩiкта.
Особлива увага повинна бути придiлена забезпеченню укриттям всiх працюючих у захисних спорудженнях.
З цiiю метою розробляiться план нагромадження i будiвництва необхiдною кiлькостi захисних споруджень; у випадку недостачi сховищ, якi вiдповiдають сучасним вимогам, у ньому передбачаються укриття робiтникiв та службовцiв у швидкостворюванних сховищах.
При проектуваннi i будiвництвi нових цехiв пiдвищення стiйкостi може бути досянуто застосуванням для несучих конструкцiй високомiцних i легких матерiалiв.
При будiвництвi i реконструкцii промислових споруд необхiдно застосовувати легкi, вогнестiйкi покрiвельнi матерiали, полегшенi мiжповерховi перекриття i сходовi маршi, пiдсилюючи iх крiплення до балок.
Обвалення цих матерiалiв i конструкцiй принесе меншу шкоду устаткуванню, нiж важких залiзобетонних.
Заходи щодо пiдвищення стiйкостi технологiчного i верстатного устаткування повиннi бути спрямованi на забезпечення його збереження для випуску продукцii пiсля надзвичайноi ситуацii.
Таке устаткування, а також вимiрювальнi та випробувальнi прилади, як правило, розмiщуються у виробничих будинках i тому отримують пошкодження не тiльки вiд впливу ударноi хвилi, але й вiд уламкiв елементiв будiвельних конструкцiй, що обрушуються i вторинних вражаючих факторiв; надiйно захистити iх практично неможливо.
Однак пiдвищити стiйкiсть устаткування можна, пiдсилюючи його найбiльш слабкi елементи i створюючи запаси цих елементiв, окремих вузлiв i деталей, матерiалiв та iнструментiв для ремонту i вiдновлення пошкоджень.
Важке устаткування розмiщують, по можливостi, на нижнiх поверхах виробничих будiвель. Машини й агрегати великоi цiнностi бажано встановлювати в будiвлях, що мають полегшенi конструкцii i конструкцii, що повiльно загоряються, обвалення яких не призведе до руйнування цих пристроiв.
Деякi види технологiчного устаткування доцiльно розмiстити поза будинками, на вiдкритому майданчику пiд навiсами; це виключить руйнування його уламками загороджених конструкцiй. Велике значення маi:
- мiцне закрiплення на фундаментах верстатiв i установок, якi мають велику висоту i малу площу опори;
- використання розтяжок i додаткових опор пiдвищить iх стiйкiсть до перекидання.
Прилади бажано встановлювати на закрiплених пiдставках, тумбах, столах.
Особливо цiнне й унiкальне устаткування потрiбно розмiщувати в заглиблених пiдземних чи спецiально побудованих примiщеннях пiдвищеноi мiцностi i на випадок виникнення надзвичайних ситуацiй розробити спецiальнi iндивiдуальнi енергогасильнi пристроi.
Пiдвищення стiйкостi i технологiчного процесу досягаiться:
- розробкою способiв продовження виробництва при виходi з ладу окремих верстатiв, лiнiй i навiть окремих цехiв за рахунок переведення виробництва в iншi цехи;
- розмiщенням виробництва окремих видiв продукцii у фiлiях;
- шляхом змiни зразкiв, устаткування що вийшли з ладу,
- iншими; а також скороченням числа використовуваних типiв верстатiв i приладiв.
На випадок значних руйнувань повинна бути передбачена змiна складних технологiчних процесiв бiльш простими з використанням найбiльш стiйких типiв устаткування i контрольно-вимiрювальних приладiв, якi збереглись. Необхiдно заздалегiдь розробити можливi змiни в технологii з метою замiни дефiцитних матерiалiв, деталей i сировини на бiльш доступнi.
На всiх обтАЩiктах розробляються способи безаварiйноi зупинки виробництва за сигналом "Повiтряна тривога" ("ПТ").
У кожнiй змiнi призначаються люди, якi повиннi вiдключати джерела живлення i технологiчнi установки. Якщо за умовами технологiчного процесу зупинити окремi дiлянки виробництва, агрегати печi i т. п. не можна, iх переводять на понижений режим роботи; тi, що спостерiгають за безупинною роботою цих елементiв, повиннi бути забезпеченi iндивiдуальними укриттями, спорудженими в безпосереднiй близькостi вiд робочого мiсця.
Пiдвищення стiйкостi системи енергопостачання досягаiться проведенням як загальномiських, так i обтАЩiктових iнженерно-технiчних заходiв.
Створюються дублюючi джерела електроенергii, газу, води i пари шляхом прокладання декiлькох електро-, газо-, водо- i паропостачальних комунiкацiй та подальшого iх закiльцювання.
РЖнженернi й енергетичнi комунiкацii переносяться в пiдземнi колектори, найбiльш вiдповiдальнi пристроi (центральнi диспетчерськi розподiльнi пункти) розмiщуються в пiдвальних примiщеннях будинкiв чи у спецiально побудованих мiцних спорудах.
Там, де прокладання комунiкацiй у траншеях чи тунелях неможливе, здiйснюiться закрiплення трубопроводiв за естакад, щоб уникнути iх зрушення чи скидання; самi естакади змiцняються установкою розтяжок у мiсцях поворотiв i розгалужень.
Стiйкiсть систем електропостачання обтАЩiкта пiдвищують, пiдключаючи його до декiлькох джерел живлення, вiддалених одне вiд одного на вiдстань, що виключаi можливiсть iх одночасного ураження одним ядерним вибухом.
На обтАЩiктах, що мають тепловi електростанцii, обладнують пристосування для роботи теплоелектроцентралi (ТЕЦ) на рiзних видах палива, уживають заходiв щодо створення запасiв твердого i рiдкого палива, його укриття i посилення конструкцiй сховищ горючих матерiалiв.
У мережах електропостачання проводять заходи щодо переведення повiтряних лiнiй електропередач на пiдземнi.
Для стiйкого i надiйного постачання пiдприiмств газом, необхiдно передбачити його подачу в газовi мережi обтАЩiктiв вiд газорегуляторних пунктiв (газороздавальних станцiй), а на випадок виходу з ладу останнiх влаштовувати обвiднi лiнii тАУ байраси.
При будiвництвi нових чи реконструкцii старих газових мереж по можливостi повиннi створюватися закiльцьованi системи.
Усi вузли i лiнii газопостачання бажано розмiщувати пiд землею (заглиблення комунiкацiй значно зменшуi iмовiрнiсть iх ураження ударною хвилею ядерного вибуху i iнших засобiв нападу, а крiм того значно знижуi можливiсть виникнення вторинних факторiв ураження).
Пiдвищення стiйкостi систем газопостачання досягаiться захистом джерел тепла i заглибленням комунiкацiй у грунт.
Якщо на обтАЩiктi передбачаiться будiвництво котельнi, ii доцiльно розмiщувати в спецiальнiй будiвлi, яка стоiть окремо. Будинок котельнi повинен мати полегшене перекриття i легке стiнове заповнення.
Заходи по пiдвищенню стiйкостi системи каналiзацii розроблюють окремо для зливових, промислових i господарських зливiв.
На обтАЩiктi обладнують не менше двох виводiв з пiдключенням до мiських каналiзацiйних колекторiв i додатково обладнують виводи для аварiйних скидань неочищених вод у прилеглi до обтАЩiкта яри та iншi природнi заглиблення.
Одним iз найважливiших заходiв по забезпеченню сталого, безперервно на всiх етапах управлiння у надзвичайних ситуацiях i розподiл всього персоналу обтАЩiкта на двi групи: працююча змiна i вiдпочиваюча. До того ж створюються двi-три групи управлiння (за кiлькiстю змiн), якi, крiм керiвництва виробництвом, повиннi бути готовi будь-якоi митi, взяти на себе органiзацiю i керiвництво проведення РРЖНР.
Особливе значення маi сталiсть виробничих та господарських звтАЩязкiв з постачанням обтАЩiкта всiма видами енергii, водою, парою, газом; з транспортних послуг; з поставок сировини, напiвфабрикатiв, комплектуючих виробiв та iн.
Пiдвищення сталостi матерiально-технiчного постачання забезпечуiться створенням запасiв сировини, матерiалiв, комплектуючих виробiв, обладнання, палива.
Розмiри незменьшуваних запасiв визначають для кожного обтАЩiкта залежно вiд можливостi iх накопичення, важливостi подукцii, яка випускаiться, визначених термiнiв переходу на виробництво продукцii в умовах надзвичайних ситуацiй.
Стабiльно працююче пiдприiмство повинно бути здатним безперебiйно випускати продукцiю за рахунок наявних запасiв до вiдновлення звтАЩязку з поставок або до одержання необхiдного вiд нових постачальникiв.
Зменшення ймовiрностi виникнення вторинних факторiв ураження i збиткiв вiд них досягаiться завчасним плануванням i проведенням вiдповiдних профiлактичних заходiв.
На обтАЩiктах, повтАЩязаних з випуском чи зберiганням горючих i СДОР, плани таких заходiв розробляються i в мирний час.
У них враховуються характер i масштаби можливих аварiй, визначаються заходи по врятуванню людей i матерiальних цiнностей, шляхи i способи лiквiдацii наслiдкiв, прядок дii спецiалiзованих пожежних та рятувальних команд.
На обтАЩiктах, технологiчнi процеси яких повтАЩязанi iз застосуванням пожежнонебезпечних, вибухонебезпечних i СДОР, визначаiться необхiдний мiнiмум iх запасiв.
Зберiгання таких речовин на територii пiдприiмства органiзовуються у захищених сховищах; зайвi запаси вивозяться у замiську зону.
Протипожежнi заходи щодо захисту обтАЩiктiв вiд впливу надзвичайних ситуацiй повиннi бути спрямованi на створення умов, якi забезпечують мiнiмальний ризик виникнення пожеж, що виникають у наслiдок прямоi дii свiтлового випромiнювання, загорянь, якi можуть бути викликанi дiiю ударноi хвилi, а також на обмеження розповсюдженню вогню i на створення необхiдним умов для лiквiдацii пожеж.
Пiд час реконструкцii старих та лiквiдацii нових обтАЩiктiв необхiдно передбачити протипожежнi розриви, якi б забезпечували умови для маневру пожежних сил i засобiв у перiод гасiння чи локалiзацii пожеж, зведення спецiальних протипожежних резервуарiв з водою та штучним водойм.
Для попередження пожеж у будiвлях i спорудах повиннi застосовуватися вогнестiйкi конструкцii, вогнезахисна обробка горючих елементiв, спецiальнi протипожежнi перешкоди.
У сховищах вибухонебезпечних речовин (стиснутих газiв, легких рiдин, твердих ВР) слiд установлювати пристроi, якi б локалiзували руйнiвний ефект вибуху: викиднi панелi, вiкна i фрамуги, що самi вiдчиняються; рiзного роду клапани-вiдсiкачi.
У примiщеннях де можливе зараження СДОР, установлюють автоматичнi пристроi нейтралiзацii, якi при певнiй концентрацii отруйних речовин починають розбризкувати нейтралiзуючу рiдину.
На обтАЩiктi повинен бути забезпечений надiйний захист людей бiльшою за кiлькiстю працюючоi змiни вiд усiх видiв надзвичайних ситуацiй. Це досягаiться укриттям робiтникiв та службовцiв у сховищах; якщо iх не вистачаi, будуються бомбосховища iз спрощеним обладнанням.
ОбтАЩiкт переводиться на мiнiмально необхiдне споживання електроенергii, газу, пари i палива. На обтАЩiктi залишаються тiльки персонал та обслуговуючi пiдроздiли, якi необхiднi для забезпечення виробничоi дiяльностi робочоi змiни i керiвництва усiм пiдприiмством. З територii обтАЩiкта вивозять в укриття особливо важливi матерiальнi цiнностi та документацiю.
Вводиться в дiю цiлодобова система управлiння обтАЩiктом i всiма його пiдроздiлами безпосередньо на обтАЩiктi i в замiськiй зонi. Установлюiться оперативне чергування. Перевiряiться наявнiсть та справнiсть обладнання на пунктах управлiння ЦО обтАЩiкта i розгортаються усi види звтАЩязку.
Дуже важливим показником сталостi роботи обтАЩiкта i готовнiсть його у найкоротшi термiни пiсля ураження вiдновити випуск продукцii.
У результатi обтАЩiкт може зазнати повних, сильних, середнiх чи слабких руйнувань.
Пiд час повних або сильних руйнувань налагодити заново виробництво в умовах ведення вiйни практично буде неможливо.
При одержанi обтАЩiктом слабких чи середнiх руйнувань вiдновлення виробництва цiлком реальне. Тому плани i пректи, як правило, розробляються у двох варiантх тАУ на випадок одержання обтАЩiктом середнiх i слабких руйнувань.
Для цих умов визначають характер та обсяг першочергових вiдновлювальних робiт.
При визначеннi часу проведення вiдновлювальних робiт необхiдно враховувати можливiсть радiоактивного зараження обтАЩiкта, а у випадку застосування хiмiчноi зброi тАУ час дii ОР.
Таким чином, досвiд показуi, що на тих обтАЩiктах, де завчасно проведенi вiдповiднi iнженерно-технiчнi заходи, спрямованi на пiдвищення опiрностi цих обтАЩiктiв до впливу вражаючих факторiв надзвичайних ситуацiй, збитки виявляються значно меншi, а термiни введення в дiю значно коротшi, нiж у решти.
Заходи по забезпеченню сталостi роботи обтАЩiкта передусiм повиннi бути спрямованi на захист робiтникiв i службовцiв.
Основнi вимоги, що визначають сталiсть, шляхи i способи пiдвищення сталостi економiки краiни в цiлому i окремих обтАЩiктiв, викладенi в нормах проектування iнженерно-технiчних заходiв Цивiльноi оборони (РЖТЗ ЦО).
Норми тАУ перелiк обовтАЩязкових вимог, якi ставляться в iнтересах ЦО до проектування i будiвництва мiсць-ОГ тАУ це керiвництво для завчасноi пiдготовки в iнженерному вiдношеннi мiст та обтАЩiктiв до захисту вiд зброi масового знищення (ЗМЗ) i вiд негативного впливу СЛАК.
Вместе с этим смотрят:
Бiологiчна зброя. Ураження при вибухах
Безопасность Республики Беларусь в военной сфере
Боевая служба временного розыскного поста
Боевое применение мотострелковых подразделений, частей, соединений на БМП
Вклад М.В. Фрунзе в развитие советской военной стратегии, оперативного искусства и тактики