Аудит формування фiнансових результатiв виробничих пiдприiмств

УКООПСПРЖЛКА

ПОЛТАВСЬКИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ СПОЖИВЧОРЗ КООПЕРАЦРЖРЗ УКРАРЗНИ

ФАКУЛЬТЕТ ЗАОЧНО-ДИСТАНЦРЖЙНОГО НАВЧАННЯ

КУРСОВА РОБОТА

з дисциплiни тАЬОрганiзацiя i методика аудитутАЭ

на тему

Аудит формування фiнансових результатiв виробничих пiдприiмств

виконана на матерiалах

ВАТ тАЭЦюрупинський хлiбозаводтАЭ

ПЛАН

Вступ

1. Сутнiсть, завдання та органiзацiя формування виробничих фiнансових результатiв

2. Нормативно-законодавчi та iншi внутрiшнi та зовнiшнi джерела для отримання доказiв при проведеннi аудиту фiнансових результатiв виробничих пiдприiмств

3. Характеристика фiнансово-господарськоi дiяльностi та фiнансового стану пiдприiмства, внутрiшнього контролю i органiзацii облiку на ВАТ тАЬЦюрупинський хлiбозаводтАЭ

4. План i програма проведення аудиту формування фiнансових результатiв

5. Методика проведення аудиту формування фiнансового результату

5.1 Аудит доходiв

5.2 Аудит витрат

5.3 Аудит фiнансових результатiв дiяльностi пiдприiмства

6. Типовi та можливi порушення виявленi при проведеннi аудиту формування фiнансових результатiв

7. Оформлення результатiв аудиторськоi перевiрки

Висновки та пропозицii

Список використаноi лiтератури

Додатки

ВСТУП

Для ефективного управлiння дiяльнiстю керiвники, власники, менеджери та iншi управлiнцi повиннi мати економiчну iнформацiю, яка вiдповiдаi iх потребам. Формування такоi достовiрноi, точноi, оперативноi та повноi iнформацii вiдбуваiться у системi бухгалтерського облiку.

Однiiю з важливих частин бухгалтерського облiку, яка потребуi особливоi уваги, i облiк фiнансових результатiв та iх вiдображення у звiтностi. Це пов'язано з тим, що саме вiд фiнансових результатiв, iх правильного облiку, контролю, аналiзу та аудиту, залежить фiнансово-майновий стан та ефективнiсть дiяльностi пiдприiмства.

Мета курсовоi роботи полягаi у висвiтленнi методики проведення аудиту фiнансових результатiв дiяльностi виробничого пiдприiмства, подальшого визначення типових та можливих порушень при проведеннi аудиту i розробки практично значимих пропозицiй щодо його покращення.

Головним завданням курсовоi роботи i:

- розкрити сутнiсть, завдання та органiзацiя формування виробничих фiнансових результатiв;

Ва- охарактеризувати нормативно-законодавчi та iншi внутрiшнi та зовнiшнi джерела для отримання доказiв при проведеннi аудиту фiнансових результатiв виробничих пiдприiмств;

Ва- дати характеристику фiнансово-господарськоi дiяльностi та фiнансового стану пiдприiмства, внутрiшнього контролю i органiзацii облiку на ВАТ тАЬЦюрупинський хлiбозаводтАЭ;

Ва- скласти план i програму проведення аудиту формування фiнансових результатiв;

Ва- описати методику проведення аудиту формування фiнансового результату;

Ва- розглянути типовi та можливi порушення виявленi при проведеннi аудиту формування фiнансових результатiв;

Ва- розглянути оформлення результатiв аудиторськоi перевiрки;

Ва- сформувати конкретнi висновки за предметом дослiдження;

Ва- обТСрунтувати конкретнi пропозицii щодо шляхiв збiльшення прибутку пiдприiмства.

ОбтАЩiктом дослiдження вибрано ВАТ тАЬЦюрупинський хлiбозаводтАЭ, в якому наявнi можливостi усестороннього висвiтлення дослiджуваних у роботi питань щодо формування фiнансових результатiв.

СубтАЩiктом дослiдження i аудит формування фiнансових результатiв виробничого пiдприiмства.

В курсовiй роботi використано i проаналiзовано наукову i методичну лiтературу з обраноi теми дослiдження, обТСрунтовано особливостi аудиту фiнансових результатiв виробничого пiдприiмства, сформованi пропозицii для покращення показникiв фiнансовоi дiяльностi дослiджуваного обтАЩiкту.

Методологiчною основою написання курсовоi роботи послужили законодавчi i нормативнi акти, пiдручники та навчальнi посiбники, статтi в наукових перiодичних виданнях з дослiджуваноi проблеми; облiково-фiнансова звiтнiсть та нормативнi положення ВАТ тАЬЦюрупинський хлiбозаводтАЭ.

1. СУТНРЖСТЬ, ЗАВДАННЯ ТА ОРГАНРЖЗАЦРЖЯ ФОРМУВАННЯ ВИРОБНИЧИХ ФРЖНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТРЖВ

Аудит , вiдповiдно до Закону Украiни тАЭПро аудиторську дiяльнiстьтАЭ - перевiрка публiчноi бухгалтерськоi звiтностi, облiку, первинних документiв, та iншоi iнформацii щодо фiнансово-господарськоi дiяльностi субтАЩiктiв господарювання з метою визначення достовiрностi iх звiтностi, облiку, його повноти i вiдповiдностi чинному законодавству та встановленим нормативамтАЭ. Вiдповiдно до Нацiонального нормативу № 3 тАЬМета i загальнi принципи аудиту фiнансовоi звiтностiтАЭ метою аудиту i висловлення думки про те, чи вiдповiдаi фiнансова звiтнiсть, в усiх суттiвих аспектах, iнструкцiям, якi регламентують порядок i представлення фiнансових звiтiвтАЭ. Всi iншi роботи, якi не повтАЩязанi з аудитом (перевiркою) фiнансовоi звiтностi отримали назву аудиторськi послуги.

Мета аудиту тАФ сприяння ефективностi роботи, рацiональному використанню матерiальних, трудових i фiнансових ресурсiв у пiдприiмницькiй дiяльностi для отримання максимального прибутку.

Основними завданнями аудиту i:

- перевiрка фiнансовоi звiтностi, розрахункiв, декларацiй та iнших документiв для встановлення iх достовiрностi й вiдповiдностi здiйснених господарських i фiнансових операцiй чинному законодавству;

- виявлення i попередження (профiлактика) порушень у фiнансово-господарськiй дiяльностi пiдприiмств;

- реальнiсть визначення фiнансових результатiв;

- оцiнка ефективностi внутрiшнього контролю;

- надання консультацiйних послуг з питань облiку, аналiзу, права, менеджменту, маркетингу, фiнансiв тощо.

В процесi аудиту виробничих пiдприiмств необхiдно перевiрити:

- стан економiки пiдприiмства i аналiз його виробничоi дiяльностi;

- використання внутрiгосподарських резервiв;

- забезпеченiсть сировиною, матерiалами i трудовими ресурсами;

- правильнiсть надходження та вiдпуску в виробництво сировини i допомiжних матерiалiв, дотримання норм затрат та виходу готовоi продукцii;

- якiсть продукцii (виявити випадки випуску браку, встановити причини, винних осiб i розробити заходи по iх лiквiдацii);

- вiдповiднiсть звiтних даних про випуск та реалiзацiю продукцii даним бухгалтерського облiку i первинних документiв з метою виявлення перекручувань i приписок в звiтностi;

- виконання договорiв на поставку матерiалiв та реалiзацii продукцii;

- повноту використання вiдходiв;

- дотримання законностi, забезпечення схоронностi цiнностей.

Джерелами iнформацii для аудиту фiнансових результатiв i форми фiнансовоi звiтностi, якi дають загальне уявлення про фiнансовi результати, в тому числi вiд операцiйноi, фiнансовоi та iнвестицiйноi дiяльностi.

Слiд зазначити, що результати фiнансовоi дiяльностi пiдприiмства в умовах ринковоi економiки цiлком залежать вiд маркетингу, його стану i напрямiв розвитку. Тому обтАЩiктами аудиту результатiв фiнансово-господарськоi дiяльностi i, насамперед, маркетингова дiяльнiсть, ii стан та напрями розвитку, а це даi можливiсть виявити недолiки у бiзнесi.

За змiстом аудит як одна з форм фiнансового контролю включаi експертну оцiнку фiнансово-господарськоi дiяльностi пiдприiмства за даними бухгалтерського фiнансового облiку, фiнансовоi звiтностi, а також надання аудиторських послуг i пов'язаних iз ними експертиз, консультацiй з питань бухгалтерського фiнансового i управлiнського облiку, фiнансовоi звiтностi, оподаткування, аналiзу господарськоi дiяльностi, фiнансiв, управлiння трудовими ресурсами та iнших видiв економiко-правового забезпечення пiдприiмницькоi дiяльностi юридичних i фiзичних осiб.

На стадii виробництва аудит дослiджуi ефективнiсть використання працi, ii предметiв i засобiв, вiдповiднiсть iх чинному законодавству i нормативно-правовим актам. При цьому вивчаються органiзацiя виробництва, прогнозування, ефективнiсть працi, витрачання коштiв на ii оплату, а також дотримання технологiчноi i трудовоi дисциплiни, рацiональнiсть використання робочого часу, експлуатацii машин i механiзмiв та предметiв працi як в окремiй галузi, так i в народному господарствi Украiни в цiлому.

Складовою аудиту фiнансовоi звiтностi i фiнансовий аналiз звiтностi, у процесi якого слiд дати оцiнку фiнансовоi сталостi й платоспроможностi, зокрема розрахувати коефiцiiнти i показники лiквiдностi й фiнансовоi активностi, що зроблено в наступному параграфi. Отже, аудит фiнансовоi звiтностi сприяi виявленню недолiкiв, попередженню банкрутства, визначенню перспектив розвитку виробництва в умовах жорсткоi конкурентноi боротьби.

Аудиторська перевiрка пiдприiмств починаiться iз загального огляду форм звiтностi. При цьому перш за все звертаiться увага на заповнення адресноi частини форми, де мають бути вказанi юридичнi реквiзити пiдприiмства, що перевiряiться: вид дiяльностi пiдприiмства маi вiдповiдати його статуту, а у випадку лiцензування видiв дiяльностi, якими займаiться пiдприiмство, аудитору необхiдно перевiрити наявнiсть у пiдприiмства лiцензii та строк ii дii.

Потiм перевiряiться правильнiсть заповнення звiтностi за формою та визначаються тi дiлянки облiку, де аудиторський ризик найбiльш значний, тобто де найбiльша ймовiрнiсть помилок в облiку та звiтностi. Залежно вiд цього визначаються тi операцii та активи, якi повиннi бути перевiренi найбiльш досконало та детально, а також тi показники, де можна довiритись iнформацii клiiнта. Пiсля цього аудитор оцiнюi систему внутрiшнього контролю на пiдприiмствi, вивчаi його облiкову полiтику, ступiнь аудиторського ризику i розпочинаi перевiрку.

2. НОРМАТИВНО-ЗАКОНОДАВЧРЖ ТА РЖНШРЖ ВНУТРРЖШНРЖ ТА ЗОВНРЖШНРЖ ДЖЕРЕЛА ДЛЯ ОТРИМАННЯ ДОКАЗРЖВ ПРИ ПРОВЕДЕННРЖ АУДИТУ ФРЖНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТРЖВ ВИРОБНИЧОГО ПРЖДПРИРДМСТВА

Особливо вiдповiдальною роботою аудитора i перевiрка достовiрностi бухгалтерськоi звiтностi пiдприiмства. Аудитор при цьому керуiться Положенням про органiзацiю бухгалтерського облiку i звiтностi в Украiнi, а також РЖнструкцiiю про порядок заповнення форм бухгалтерськоi звiтностi, затвердженою Мiнфiном.

Пiдприiмство складаi мi
сячну, квартальну i рiчну бухгалтерську звiтнiсть, у якiй вiдображаються
всi активи i пасиви, якi маi власник.

Для забезпечення якостi проведення аудиту фiнансовоi звiтностi необхiдна така iнформацiя:

- баланс;

- звiт про фiнансовi результати;

- звiт про рух грошових коштiв;

- звiт про власний капiтал;

- розшифрування дебiторiв i кредиторiв;

- розрахунок нормативу власних обiгових коштiв;

- бiзнес-план;

- Головна книга;

- статистична звiтнiсть;

- податкова звiтнiсть;

- регiстри бухгалтерського фiнансового облiку;

- первинна документацiя.

Аудитор, використовуючи нормативнi акти, перевiряi правильнiсть оцiнки статей бухгалтерського балансу та фiнансовоi
звiтностi. Капiтальнi та фiнансовi вкладення вiн перевiряю
щодо обгрунтованостi витрат, показаних у балансi. До складу
капiтальних вкладень належать витрати на будiвельно-монтажнi роботи, придбання обладнання, iнструментiв та iншi капiтальнi роботи i витрати. Фiнансовi вкладення пiдприiмства оцiнюють у балансi за фактичними витратами. Величину цих витрат та iх фiнансування аудитор перевiряi за даними рахункiв "Капiтальнi вкладення", "Довгостроковi кредити банкiв", "Довгостроковi позики" та iн.

Основнi засоби пiдприiмства тАФ це сукупнiсть матерiально-речових цiнностей, що дiють у натуральнiй формi протягом тривалого часу як у сферi матерiального виробництва, так i в невиробничiй сферi. До них належать також капiтальнi вкладення у багаторiчнi насадження, на полiпшення земель (мелiоративнi, осушувальнi, iригацiйнi та iншi роботи) i в орендованi будiвлi, споруди, обладнання тощо. Аудитор перевiряi правильнiсть вiдображення iх у балансi (ф. № 1) i Звiтi про фiнансовi результати (ф. № 2) за даними рахунку тАЭОсновнi засобитАЭ.

Сировину, основнi та допомiжнi матерiали, паливо, покупнi напiвфабрикати i комплектуючi вироби, запаснi частини, тару вiдображають в облiку за фактичною вартiстю. Давальницьку сировину вiдображають за балан
сом, цiнами, вказаними у договорi. Матерiальнi ресурси, на якi продажна цiна зменшилась або коли вони з
астарiли чи частково втратили початкову якiсть, вiдображаються у бухгалтерському балансi на кiнець звiтного перiоду за цiною можливоi реалiзацii
, якщо вона нижча вiд первiсноi
вартостi заготiвлi, з вiднесенням рiзницi у цiнах на результати фiнансово-господарськоi дiяльностi. Зазначенi цiнностi аудитор перевiряi за даними рахункiв бухгалтерського облiку "Малоцiннi та швидкозношуванi предмети", "Товари", "Готова продукцiя" та iн.

Розрахунки з дебiторами i кредиторами, постачальниками, покупцями i пiдрядчиками та iншi розрахунковi вiдносини у бухгалтерському облiку i звiтностi вiдображають у сумах, звiрених взаiмно i оформлених вiдповiдними актами. Аудитор перевiряi iх достовiрнiсть за даними рахункiв бухгалтерського облiку "Розрахун
ки з постачальниками та пiдрядниками", "Розрахунки з покупцями та замовниками", "Розрахунки по претензiях", "Розрахунки з рiзними дебiторами i кредиторами" та iн.

Прибуток (збиток) вiд реалiзацii продукцii
, робiт, послуг i товарiв визначаiться як рiзниця мiж виручкою вiд реалiзацii в цiнах продажу без акцизного збору, податку на додану вартiсть i витратами на виробництво та реалiзацiю. У торговельних органiзацiях виручка вiд реалiзацii
i сумою торговельних надбавок, знижок i нацiнок на реалiзованi товари. Аудитор перевiряi правильнiсть вiдображення прибутку (збитку) у балансi (ф. № 1) i
звiтi про фiнансовi результати та i
х використання (ф. № 2) за даними аналiтичних i синтетичних регiстрiв, Головноi
книги, рiшень зборiв засновникiв та iн.

Усi статтi балансу повиннi бути пiдтвердженi матерiалами iнвентаризацii
, яка провадиться не ранiше вiд жовтня мiсяця поточного року, тому аудитор перевiряi правильнiсть i
х оформлення та вiдображення на ра
хунках бухгалтерського облiку.

Для впевненостi у правильностi складання бухгалтерського балансу (ф.
№ 1), Звiту про фiнансовi результати (ф. № 2) аудитору необхiдно перевiрити взаiмну погодженiсть показникiв фiнансовоi
звiтностi.

Бухгалтерський фiнансовий облiк майна та результатiв роботи кожноi юридичноi особи маi здiйснюватися вiдповiдно до Закону Украiни "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Украiнi" [1].

Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 2 "Баланс" визначаюi змiст i форма балансу та загальнi вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до балансiв пiдприiмств, органiзацiй та iнших юридичних осiб усiх форм власностi (крiм банкiв i бюджетних установ).

Особливостi складання консолiдованого балансу визначаються окремим положенням (стандартом). Метою складання балансу i надання користувачам повноi, правдивоi та неупередженоi iнформацii про фiнансовий стан пiдприiмства на звiтну дату. У балансi вiдображаються активи, зобовтАЩязання та власний капiтал пiдприiмства. Згортання статей активiв та зобовтАЩязань i неприпустимим, крiм випадкiв, передбачених вiдповiдними положеннями (стандартами). Пiдсумок активiв балансу повинен дорiвнювати сумi зобовтАЩязань та власного капiталу.

Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 3 "Звiт про фiнансовi результати" визначаюi змiст i форма Звiту про фiнансовi результати, а також загальнi вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту) стосуються звiтiв про фiнансовi результати пiдприiмств, органiзацiй та iнших юридичних осiб усiх форм власностi (крiм банкiв i бюджетних установ). Особливостi складання консолiдованого звiту про фiнансовi результати визначаються окремим Положенням (стандартом).

Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 4 "Звiт про рух грошових коштiв" визначаi змiст i форма звiту про рух грошових коштiв та загальнi вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту) стосуються звiтiв про рух грошових коштiв пiдприiмств, органiзацiй та iнших юридичних осiб усiх форм власностi (крiм банкiв i бюджетних установ). Особливостi складання консолiдованого звiту про рух грошових коштiв визначаються окремим Положенням (стандартом).

Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 5 "Звiт про власний капiтал" визначаi змiст i форма звiту про власний капiтал i загальнi вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту) стосуються пiдприiмств, органiзацiй та iнших юридичних осiб усiх форм власностi (крiм банкiв i бюджетних установ). Особливостi складання консолiдованого звiту про власний капiтал визначаються окремим положенням (стандартом). Метою складання звiту про власний капiтал i розкриття iнформацii про змiни у складi власного капiталу пiдприiмства протягом звiтного перiоду.

Загальнi вимоги до фiнансовоi звiтностi викладенi в положеннi (стандарти) бухгалтерського облiку 1 (далi - П(С)БО 1) [2].

Дане положення встановлюi:

- мету фiнансових звiтiв;

- iх склад;

- звiтний перiод;

- якiснi харктеристики та принципи, якими слiд керуватися пiд час складання фiнансових звiтiв.

Для прийняття економiчних рiшень користувачами фiнансових звiтiв необхiдна iнформацiя про фiнансовий стан, результати дiяльностi та змiни у фiнансовому станi пiдприiмства. Зазначенi iнформацiйнi потреби обумовили склад фiнансовоi звiтностi. За П(С)БО 1, до неi вiдносяться:

- баланс;

- звiт про фiнансовi результати;

- звiт про рух грошових коштiв;

- звiт про власний капiтал;

- примiтки до звiтiв.

Для складання фiнансовоi звiтностi у вiдповiдностi до дiючих нормативних актiв та надання ii користувачам, керiвництво пiдприiмства формуi облiкову полiтику: обираi принципи, методи i процедури облiку таким чином, щоб достовiрно вiдобразити фiнансовий стан i результати дiяльностi пiдприiмствi та забезпечити зiставнiсть фiнансових звiтiв.

Облiкова полiтика пiдприiмства вiдповiдно до п.п. 25.1. П(С)БО 1 розкриваiться у примiтках до фiнансовоi звiтностi, де пiдприiмство висвiтлюi обрану облiкову полiтику шляхом опису:

а) принципiв оцiнки статей звiтностi;

б) методiв облiку за окремими статтями звiтностi.

Змiст облiковоi полiтики оформлюiться спецiальним наказом про облiкову полiтику, який розробляi головний бухгалетр пiдприiмства i несе вiдповiдальнiсть за його формування. Керiвник затверджуi наказ про облiкову полiтику i несе вiдповiдальнiсть за його змiст; саме його пiдпис робить наказ про облiкову полiтику чинним.

3. ХАРАКТЕРИСТИКА ФРЖНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ ТА ФРЖНАНСОВОГО СТАНУ ПРЖДПРИРДМСТВА , ВНУТРРЖШНЬОГО КОНТРОЛЮ РЖ ОРГАНРЖЗАЦРЖРЗ ОБЛРЖКУ НА ВАТ тАЬЦЮРУПИНСЬКИЙ ХЛРЖБОЗАВОД тАЭ

ВАТ "Цюрупинський хлiбозавод" - акцiонерне товариство, яке належить до галузi харчовоi промисловостi, виробляi наступнi види продукцii: хлiб, кондитерськi та макароннi вироби. ВАТ "Цюрупинський хлiбозавод" розташований в м. Цюрупинськ Херсонськоi областi, за адресою: вул. Комсомольська, 11. Станом на 31.12.2009 р. ВАТ "Цюрупинський хлiбозавод" працюi на повну потужнiсть. На пiдприiмствi працюють 174 робiтника. За добу випускаiться лвбобулочних виробiв тАУ 35 тис. шт., макароних виробiв тАУ 6 тон, кондитерських виробiв тАУ 15 тис. шт. Окрiм макароних виробiв встановлена лiнiя з виробництва пряникiв та печива. На теперiшнiй час ВАТ "Цюрупинський хлiбозавод" забезпечуi хлiбом, хлiбобулочними та макаронними виробами мешканцiв областi.

ВАТ " Цюрупинський хлiбозавод" складаiться з таких структурних пiдроздiлiв: хлiбопекарний цех, кондитерський цех, макаронний цех, склад сировини, склад матерiалiв, магазин, транспортна дiльниця, майстерня.

У звтАЩязку з набуттям чинностi Закону Украiни вiд 16.07.1999 р. № 996-ХРЖV тАЭПро бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в УкраiнiтАЭ, на ВАТ "Цюрупинський хлiбозавод" встановлено таку облiкову полiтику:

- у цiлях формування показникiв фiнансовоi звiтностi товариства, кордон суттiвостi становить розмiр 0,1 тис. грн.;

- тривалiсть операцiйного циклу, в цiлях класифiкацii активiв, вважаiться рiвною 1 року;

- вибiр методiв зносу: знос основних засобiв нараховуiться пообтАЩiктно за податковим методом, нематерiальнi активи амортизуються протяом року корисного використання прямолiнiйним методом, знос малоцiнних необоротних матерiальних активiв нараховуiться у розмiрi 100%.

На ВАТ "Цюрупинський хлiбозавод" бухгалтерський облiк ведеться вiдповiдно до засад органiзацii, ведення бухгалтерського облiку та складання фiнансовоi звiтностi, якi передбаченi чинним Законом Украiни "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Украiнi" [1[. Отже, метою ведення бухгалтерського облiку та складання фiнансовоi звiтностi пiдприiмства i надання внутрiшнiм та зовнiшнiм користувачам для прийняття рiшень повноi, правдивоi та упередженоi iнформацii про дiяльнiсть пiдприiмства, його фiнансовий стан, результати дiяльностi та рух грошових коштiв.

Система внутрiшнього контролю ВАТ " Цюрупинський хлiбозавод" тАУ це всi процедури i полiтика пiдприiмства, що направленi на упередження, виявлення та виправлення суттiвих помилок i викривлень iнформацii. Вона включаi контрольнi процедури, план органiзацii i методи управлiння обтАЩiктом в цiлях ефективного ведення бiзнесу, захисту активiв, запобiгання помилок, акуратностi облiкових проводок та своiчасного надання фiнансовоi iнформацii.

Аналiзом фiнансового стану займаються не лише керiвники i вiдповiднi служби ВАТ "Цюрупинський хлiбозавод", а i його засновники, iнвестори з метою вивчення ефективностi використання ресурсiв, банки для оцiнки умов кредитування i визначення ступеню ризику, постачальники для своiчасного отримання платежiв, податковi iнспекцii для виконання плану надходжень коштiв до бюджету, тощо. У вiдповiдностi з цим аналiз подiляiться на внутрiшнiй i зовнiшнiй.

Для характеристики фiнансового стану пiдприiмства, використання ним власних та залучених коштiв застосовують показники балансу (ф. 1), звiту (ф. 3).

Аналiз динамiки валюти балансу та його структури проводиться шляхом порiвняння даних загальноi вартостi майна пiдприiмства ВАТ "Цюрупинський хлiбозавод" (валюти балансу) рядок 330 на початок i кiнець звiтного перiоду. При цьому зменшення валюти балансу за звiтний перiод свiдчить про скорочення пiдприiмством господарськоi дiяльностi, що приводить до його неплатоспроможностi.

Для ВАТ "Цюрупинський хлiбозавод" данi по рядку 330 на початок i на кiнець вiдповiдно становлять 7238 грн. i 8224 грн., що свiдчить про задовiльну роботу пiдприiмства, про збiльшення господарськоi дiяльностi.

Обчислимо коефiцiiнт фiнансовоi незалежностi тАЬавтономiiтАЭ (К. авт.) як вiдношення загальноi суми власних коштiв до пiдсумку балансу.

К. авт. = ряд 495/ряд 330

Для ВАТ "Цюрупинський хлiбозавод":

на початок року К. авт. = 3878/7238 = 0,5

на кiнець року К. авт. = 4264/8224 = 0,5

Практично встановлено, що загальна сума заборгованостi не повинна перевищувати суму власних джерел фiнансування, тобто критичне значення К. авт. = 0,5. Чим бiльше значення коефiцiiнта, тим кращий фiнансовий стан пiдприiмства (менша залежнiсть вiд зовнiшнiх джерел).

Для визначення фiнансовоi стiйкостi пiдприiмства вираховують коефiцiiнт фiнансовоi стабiльностi (К. фс.), який характеризуi спiввiдношення власних та позикових коштiв.

К. фс. = ряд 495/ряд 530+ряд 750

Для ВАТ "Цюрупинський хлiбозавод":

на початок року К. фс. = 3878/600+2760 = 1.6

на кiнець року К. фс. = 4264/640+3320 = 1.1

Перевищення власних коштiв над позиковими вказуi на те, що ВАТ "Цюрупинський хлiбозавод" маi достатнiй рiвень фiнансовоi стiйкостi вiдносно незалежне вiд зовнiшнiх фiнансових джерел. Нормативне значення цього К. фс. повинно бути бiльшим 1, що свiдчить про збiльшення виручки, збiльшення прибутку.

Важливе значення у процесi характеристики джерел власних коштiв маi показник фiнансового лiвериджу (Ф. л.), який характеризуi залежнiсть пiдприiмства вiд довгострокових зобовтАЩязань i визначаiться як вiдношення довгострокових зобовтАЩязань до джерел власних коштiв.

Ф.л. = ряд 530/ряд 495

Для ВАТ "Цюрупинський хлiбозавод":

на початок року: Ф. л. = 600/3878 = 0,15

на кiнець року: Ф. л. = 640/4264 = 0,15

Негативним вважаiться збiльшення даного показника на протязi перiоду, що аналiзуiться, в нашому випадку показним залишаiться незмiнним, що свiдчить про стабiльну платоспроможнiсть, зменшення фiнансового ризику.

Для вирiшення питання щодо забезпечення пiдприiмства власними коштами (К. зк.). Цей коефiцiiнт розраховуiться як вiдношення рiзницi мiж обсягами джерел власних та прирiвняних до них коштiв (за вирахуванням статей тАЭРозрахунки з учасникамитАЭ , тАЬРезерви наступних витрат i платежiвтАЭ, тАЬДоходи майбутнiх перiодiвтАЭ, тАЬРеструктруризований боргтАЭ) i фактичною вартiстю основних засобiв та iнших поза оборотних активiв до фактичноi вартостi наявних у пiдприiмства оборотних коштiв.

К.зк. = (ряд495-ряд 450-ряд455-ряд460-ряд465)-ряд070/ряд150+ряд320

Для ВАТ "Цюрупинський хлiбозавод":

на початок року К. зк. = 3878-3228/1322 = 0.4

на кiнець року К. зк. = 4264-3468/2380 = 0.3

Значення К.зк. повинно бути бiльшим 0.1.

В цiлому ВАТ "Цюрупинський хлiбозавод" займаi стiйке фiнансове положення, воно i платоспроможним, з високим забезпеченням власними коштами, але коефiцiiнт фiнансовоi незалежностi являiться на межi критичного, лiквiднiсть пiдприiмства за аналiзуючий перiод пiдвищилась на 7%, фiнансова стабiльнiсть пiдприiмства залишаiться на високому рiвнi, але за рiк значно знизилась. Узагальнене фiнансове становище ВАТ "Цюрупинський хлiбозавод" надано на табл. 3.1.

Таблиця 3.1.

Узагальнене фiнансове становище ВАТ "Цюрупинський хлiбозавод"

В аналiзi можливо сумiщати рiзнi види групування даних. Для бiльш спрощеного аналiзу пiдприiмства використовують агреговану форму балансу

Методика розрахунку показникiв агрегованого балансу.

1. Основнi засоби та iншi поза оборотнi активи. (сума рядкiв 010, 030, 035, 050, 055, 060 форми 1).

На початок року: 54,4 тис. грн.

На кiнець року: 109,68 тис.грн.

Значно збiльшились матерiальнi активи (будiвлi, машини, устаткування, тощо), якi i власнiстю пiдприiмства, зi строком використання бiльше одного року.

2. Швидкореалiзованi активи. (сума рядкiв 260, 270, 280, 290 форми 1).

На початок року: 0,6+5,7+0,2=6,5 тис. грн.

На кiн.року: 0,83+9,67+0,01=10,51 тис. грн.

На протязi року на ВАТ "Цюрупинський хлiбозавод" значно зросли грошовi кошти в касi , на рахунках в банках, в дорозi, грошовi документи, тощо, що свiдчить про покращення фiнансового стану пiдприiмства

2. Дебiторська заборгованiсть.(сума рядкiв 160, 170, 190, 200, 210, 220, 230, 240 форми 1).

На початок року: 24,2+14,1 = 38,3 тис. грн.

На кiнець року: 6,17+10,6 = 16,77 тис. грн.

Зменшення дебiторськоi заборгованостi свiдчить про зменшення боргiв юридичних i фiзичних осiб перед пiдприiмством, в тому числi з товари, роботи, послуги строк оплати яких не настав, по векселям, авансам, по розрахунках з дочiрнiми пiдприiмствами i iншими дебiторами.

3. Повiльнореалiзуiмi активи (сума рядкiв 080, 090, 100, 110, 130, 140, 165, 180, 300, 310 форми 1 ).

На початок року: 10,2+7,7+68,2 = 86,1 тис. грн.

На кiнець року: 1,73+18,46+0,3+266,12+0,71 = 287,32 тис. грн.

На ВАТ "Цюрупинський хлiбозавод" майже у три рази зросли активи, що мають велику схильнiсть до труднощiв повтАЩязаних з iх реалiзацiiю або iнкасуванням.

4. Актив балансу. (рядок 330 форми 1).

На початок року: 186,6 тис. грн.

На кiнець року: 814,53 тис. грн.

Суми вкладень ВАТ "Цюрупинський хлiбозавод" або економiчнi ресурси зросли в 4,3 рази.

5. Збитки. (сума рядкiв 485 i 490 форми 1 ).

На початок року: не маi.

На кiнець року: 102,72 тис. грн.

Збитки у звiтному роцi склали 102,72 тис. грн.

6. Заборгованiсть постачальникам.(сума рядкiв 425, 465, 475, 630, 640, 650 форми 1).

На початок року: 80,3 тис. грн.

На кiнець року: 402,88 тис. грн.

Значно збiльшились зобовтАЩязання перед постачальниками, строк погашення яких менше одного року.

7. Заборгованiсть по бюджетним i позабюджетним платежам. (сума рядкiв 670, 680, 690 форми 1).

На початок року: 0,1 тис. грн.

На кiнець року: не маi.

Заборгованостi по бюджетним i позабюджетним платежам на пiдприiмствi на кiнець року не маi.

8. Заборгованiсть по витратам до оплати.(сума рядкiв 450 i 700 ф. 1)

На початок року: не маi.

На кiнець року: 7,72 тис. грн.

ЗтАЩявилась кредиторська заборгованiсть пiдприiмства перед юридичними i фiзичними особами по оплатi працi i виплатi дивiдендiв.

9. РЖнша заборгованiсть. (сума рядкiв 660, 710, 720, 730, 740 ф. 1).

На початок року: не маi.

На кiнець року: 8,11 тис. грн.

Виникла заборгованiсть по отриманим авансам, кредитам банкiв для робiтникiв ВАТ "Цюрупинський хлiбозавод" i iнша заборгованiсть, яка не знайшла вiдображення в iнших статтях пасиву.

9. Пасив балансу. (рядок 760 ф. 1).

На початок року: 186,6 тис. грн.

На кiнець року: 814, 53 тис. грн.

4. ПЛАН РЖ ПРОГРАМА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ФОРМУВАННЯ ФРЖНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТРЖВ НА ВИРОБНИЧОМУ ПРЖДПРИРДМСТВРЖ

Пiсля загального вивчення стану пiдприiмства-клiiнта i укладення договору на проведення аудиторськоi перевiрки аудитор складаi план i програму аудиту. Метою планування i звернення уваги аудиторiв на найважливiшi напрями аудиту, на виявлення проблем, якi слiд перевiрити найбiльш ретельно. Планування допоможе належним чином органiзувати роботу аудиторiв та здiйснити контроль за ходом аудиту.

Аудитор пiдчас складання плану i програми аудиту повинен враховувати наступнi моменти:

- умови договору на проведення аудиту;

- форма органiзацii бухгалтерського облiку та системи контролю на пiдприiмствi, що перевiряiться;

- обсяг iнформацii, необхiдний для аудиту;

- тривалiсть аудиторськоi перевiрки;

- ступiнь довiри до системи бухгалтерського облiку i внутрiшнього контролю на пiдприiмствi;

- методи перевiрки аудиторських доказiв;

- можливiсть залучення до проведення аудиту стороннiх експертiв.

План аудиту надано в табл. 4.1.

Таблиця 4.1.

План проведення аудиту виробничого пiдприiмства. Аудиторська фiрма: АФ тАЬПрайм-ЕдвайстАЭ. Пiдприiмство: ВАТ "Цюрупинський хлiбозавод". Перiод перевiрки: 01.01.2007 р. тАУ 31.12.2007 р. Термiн перевiрки: 02.01.2009 р. тАУ 31.01.2009 р.