Англiйськi та росiйськi фразеологiчнi одиницi з сурядними сполучниками

МРЖНРЖСТЕСРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ

ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ВлСОЦРЖАЛЬНО-ПЕДАГОГРЖЧНИЙ РЖНСТИТУТ

ПЕДАГОГРЖЧНА АКАДЕМРЖЯВ»

ГУМАНРЖТАРНО-ПЕДАГОГРЖЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра англiйськоi фiлологii та зарубiжноi лiтератури

До захисту допустити

завiдувач кафедри

д. пед. н., проф. _________В. А. Василенко

Вл___В» _____________ 200_ р.

ДИПЛОМНА РОБОТА

АНГЛРЖЙСЬКРЖ ТА РОСРЖЙСЬКРЖ ФРАЗЕОЛОГРЖЧНРЖ ОДИНИЦРЖ З СУРЯДНИМИ СПОЛУЧНИКАМИ

на здобування квал. рiвня тАУ ВлспецiалiстВ»

Виконала:

студентка групи ПЛ-41

денноi форми навчання

Мороз Альона Юрiiвна

Науковий керiвник:

к. фiл. н., доц. Л. Г. Показiiва

Дипломна робота захищена

з оцiнкою Вл______________В»

секретар ДЕК ____________

Вл__В» ______________200_ р.

Кiровоград - 2009

Змiст

Вступ. Цiлi та задачi роботи

Роздiл РЖ. Загальне поняття про фразеологiчнi одиницi

1.1 Поняття фразеологiзму

1.2 Лiнгвiстична природа фразеологiчних одиниць

1.3 Лексико-граматична структура сталих виразiв

1.4 Методи вивчення фразеологiчних одиниць

Роздiл РЖРЖ. Англiйськi та росiйськi фразеологiчнi одиницi з сурядними сполучниками

2.1 Сурядний сполучник як компонент структури фразеологiчноi одиницi

2.2 Англiйськi фразеологiчнi одиницi з сурядними сполучниками

2.3 Фразеологiнi одиницi з сурядними сполучниками в росiйськiй мовi

Роздiл РЖРЖРЖ. Спiвставлення англiйських та росiйських фразеологiчних одиниць з сурядними сполучниками

3.1 Порiвняльний аналiз фразеологiчних одиниць з сурядними сполучниками в англiйськiй та росiйськiй мовах

3.2 Походження та стилiстична характеристика фразеологiчних одиниць з сурядними сполучниками.

Висновки

Лiтература

Вступ

Англiйська та росiйська мови мають тисячолiтню iсторiю. За такий довгий перiод в обох мовах столiттями накопичувалися рiзнi вирази. Однi з них були невдалими i швидко зникали. РЖншi ж, навпаки, виявилися точними та яскравими i тому прижилися, залишилися у мовi. Саме так i виник особливий шар мови тАУ фразеологiя, яка успiшно iснуi як в украiнськiй, так i в англiйськiй мовах.

Знання мови неможливе без знання особливо забарвлених мовних одиниць, тобто фразеологiчних зворотiв. Використання фразеологiзмiв прикрашаi мову та поповнюi iнтелектуальний рiвень мовця.

Саме за допомогою сталих виразiв збагачуiться художня лiтература та мова кожного iндивiда. Фразеологiя допомагаi в значнiй мiрi вiдчути колорит мови, котра вивчаiться, ii багатство. В нашому випадку цiiю мовою i англiйська.

Вивчення фразеологiчних одиниць i необхiдною складовою частиною дослiдження лiнгвоментальностi певного народу. Стiйкi звороти вiдбивають досвiд, накопичений протягом тисячолiть, та манiфестують концептуальний шар свiдомостi народу.

В даннiй роботi розглядються фразеологiчнi одиницi з сурядними сполучниками, тобто фразеологiзми, котрi мають у своiму складi компоненти, повтАЩязанi за допомогою сполучника.

Метою дослiдження i проведення багатоаспектного аналiзу фразеологiчних одиниць з сурядними сполучниками в своiму складi, а саме видiлення структурних типiв фразеологiчних одиниць з сурядним сполучником, а також встановлення лексико-граматичних та стилiстичних особливостей фразеологiчних одиниць з сурядним сполучником у англiйськiй та росiйськiй мовах.

ОбтАЩiктом даного дослiдження i англiйськi та росiйськi фразеологiчнi одиницi.

Предметом дослiдження виступають данi фразеологiчнi одиницi двох мов, котрi мають у своiму складi сурядний сполучник.

Актуальнiсть даноi роботи заключаiться в тому, що видiленi фразеологiчнi одиницi потребують в додатковому глибокому всесторонньому, компаративному дослiдженнi.

Наукова цiннiсть цього дослiдження, на наш погляд, заключаiться у виявлених типологiях та характеристиках фразеологiчних одиниць з сурядним сполучником.

Практична значущiсть роботи полягаi у можливостi використання цього матерiалу на практичних заняттях з англiйськоi мови, а також у перекладi.

В процесi аналiзу дослiдницького матерiалу були використанi наступнi методи дослiдження:

а) описовий метод;

б) порiвняльний метод;

в) методика компонентного аналiзу.

Наступна дипломна робота в основних ii положеннях пройшла апробацiю на студентських наукових конференцiях, котрi були проведенi Кiровоградською ВлПедагогiчною академiiюВ» в 2008 та 2009 роках.

Робота складаiться з трьох роздiлiв.

Роздiл РЖ включаi в себе аналiз таких проблем, як: 1) поняття фразеологiзму; 2) лiнгвiстична природа фразеологiчних одиниць; 3) лексико-граматична структура сталих виразiв; 4) методи вивчення фразеологiчних одиниць.

Роздiл РЖРЖ ВлАнглiйськi та росiйськi фразеологiчнi одиницi з сурядним сполучникомВ» присвячений аналiзу таких питань: сурядний сполучник як компонент структури фразеологiчноi одиницi, англiйськi фразеологiчнi одиницi з сурядними сполучниками та фразеологiчнi одиницi з сурядними сполучниками в росiйськiй мовi.

В роздiлi РЖРЖРЖ, котрий маi назву ВлСпiвставлення англiйських та росiйських фразеологiчних одиниць з сурядними сполучникамиВ», було дослiджено наступнi питання: 1) порiвняльний аналiз фразеологiчних одиниць з сурядними сполучниками в англiйськiй та росiйськiй мовах; 2) походження та стилiстична характеристика фразеологiчних одиниць з сурядними сполучниками.

Матерiал дослiдження склала вибiрка з фразеологiчних словникiв англiйськоi та росiйськоi мов. Загальна кiлькiсть одиниць тАУ 600 фразеологiчних одиниць.

Роботу завершують висновки.

Роздiл РЖ. Загальне поняття про фразеологiчнi одиницi

1.1 Поняття фразеологiзму

Вивчення фразеологii маi давнi традицii. Становлення ii як роздiлу мовознавства повтАЩязано головним чином з дослiдницькою роботою вiтчизняних вчених, котра проводилася на матерiалi рiзноманiтних мов, в тому числi i англiйськоi.

Хоча передумови фразеологii було закладено ще в XIX ст. О. О. Потебнею, як окрема лiнгвiстична дисциплiна вона виникла в 40-х роках XX ст. РЗi становлення пов'язане з iдеями французького мовознавця Ш. Баллi, а також iз дослiдженнями РД. Д. Поливанова, С. РЖ. Абакумова, Л. А. Булаховського i В. В. Виноградова, котрому належить визначення основних понять, обсягу i завдань фразеологii. Однак i нинi чимало проблем фразеологii залишаються нерозв'язаними. Це, зокрема, визначення фразеологiзму i критерiiв його видiлення; спiввiдношення мiж фразеологiзмом i словом, словосполученням та реченням; принципи класифiкацii фразеологiчних одиниць; семантичнi та граматичнi властивостi фразеологiзмiв тощо.

Слово ВлфразеологiяВ» (вiд грец. phrasis Влвираз, мовний зворотВ») маi декiлька значень. В якостi лiнгвiстичного термiну воно вживаiться для визначення особливоi галузi мовознавства, котра вивчаi сталi словосполучення з ускладненою семантикою (фразеологiчнi одиницi) [5; 68-73].

Фразеологiчнi одиницi заповнюють пропуски в лексичнiй системi мови, котра не може повнiстю забезпечити найменування пiзнаних людиною нових сторiн дiйсностi, i в багатьох випадках виступають iдиними найменуваннями предметiв, якостей, процесiв, станiв, ситуацiй i т. д.

Утворення фразеологiзмiв послаблюi протирiччя мiж потребами мислення та обмеженими лексичними ресурсами мови. В тих же випадках, коли у фразеологiзма i лексичний синонiм, вони зазвичай вiдрiзняються в стилiстичному вiдношеннi.

Фразеологiя, як i мова в цiлому, знаходиться в постiйному розвитку, динамiка котроi вiдчуваiться як в дiахронii, так i в синхронii. Фразеологiзмам, подiбно iншим мовним одиницям, властивi певнi закономiрностi розвитку, що дозволяi говорити про системний характер фразеологiчних явищ. Цей характер проявляiться у вiдношеннях як мiж компонентами фразеологiчних одиниць, так i мiж рiзноманiтними фразеологiчними одиницями. Ось чому в бiльш широкому планi обтАЩiктом вивчення фразеологii i фразеологiчна система мови, котра включаi всю сукупнiсть ii фразеологiчних одиниць разом з властивими iм закономiрностями розвитку.

Фразеологiя тАУ це скарбниця мови. У фразеологiзмах знаходить вiдображення iсторiя народу, своiрiднiсть його культури та побуту. Фразеологiзми часто носять яскраво нацiональний характер. Поряд з чисто нацiональними фразеологiзмами у фразеологii мають мiсце також i iнтернацiональнi фразеологiзми (between Scylla and Harybda - между Сциллой и Харибдой, neither fish nor flesh тАУ ни рыба ни мясо). Фразеологiчний фонд тАУ це складний конгломерат власне фразеологiзмiв певноi мови та запозичених фразеологiзмiв. У деяких фразеологiзмах зберiгаються архаiчнi елементи [38; 7].

Фразеологiя вважаiться найбiльш специфiчною та нацiонально-самобутною областю мови. Специфiка фразеологiчних одиниць часто зумовлена екстралiнгвiстичними факторами [38; 16-21]. За допомогою фразеологiчних одиниць дослiдники можуть отримати тонкi вiдомостi про народ-носiй мови. Недостатньо знати фразеологiчну одиницю, потрiбно знати, що за нею стоiть, потрiбно розглядати ii у звтАЩязку з культурою краiни, iсторiiю народу.

Перше значення слова фразеологiя використовують у широкому i вузькому розумiннi. До фразеологii у широкому розумiннi вiдносять iдiоми, фразеологiчнi сполучення i стiйкi фрази (прислiв'я, крилатi вирази, фрази-привiтання тощо, якi нерiдко виходять за межi словосполучень, тобто i реченнями). У вузькому тАФ лише iдiоми та стiйкi сполучення слiв, функцiонально спiввiдноснi зi словом як номiнативною одиницею мови. У цьому разi фразеологiзми тАФ це мовнi знаки вторинноi номiнацii. Фразеологiя як промiжний рiвень мови знаходиться на стику лексико-семантичного i синтаксичного рiвнiв. Особливiсть промiжних рiвнiв у тому, що вони не мають власноi одиницi. РЗi одиницi виникають на одному рiвнi, а функцiонують як одиницi iншого рiвня. Фразеологiзми виникають у синтаксисi, а функцiонують на рiвних правах зi словом у лексико-семантичнiй системi; це своiрiднi лексеми-многочлени [51; 93]. Структура фразеологiзму збiгаiться зi структурою словосполучень або речень, а значення тАФ зi значенням лексичних одиниць.

Фразеологiя як наука вивчаi специфiку фразеологiзмiв як знакiв вторинноi номiнацii, iх значення, структуру, характер iх зовнiшнiх лексико-синтаксичних зв'язкiв, а також iх експресивно-стилiстичнi ознаки та системнi зв'язки з iншими фразеологiчними одиницями i словами. Вона також розробляi принципи видiлення фразеологiзмiв, методи iх вивчення, класифiкацii i лексикографiчного опрацювання. Одним iз важливих завдань фразеологii i дослiдження ii нацiонально-мовноi своiрiдностi, оскiльки вона в кожнiй мовi маi неповторний план вираження i таким чином фiксуi нацiональний колорит мови. Саме через те переважна бiльiпiсть фразеологiзмiв не перекладаiться на iншi мови [47; 226тАФ231].

Фразеологiзми тАУ високо iнформативнi одиницi мови; вони не можуть розглядатися як ВлприкрасиВ» або ВлнадмiрностiВ». Подiбне трактування фразеологiзмiв зустрiчаiться в деяких роботах i даний час i застарiвшим. Фразеологiзми тАУ одна з мовних унiверсалiй, так як не iснуi мов без фразеологiзмiв. Фразеологiя дуже багата, i iсторiя ii багатовiкова.

Фразеологiя тАУ надзвичайно складне явище, вивчення котрого потребуi свого методу дослiдження, а також використання даних других наук тАУ лексикологii, грамматики, стилiстики, фонетики, iсторii мови, iсторii, фiлософii, логiки та лiнгвокраiнознавства.

Думки лiнгвiстiв по ряду проблем фразеологii розходяться, i це досить природньо. Тим не менше, важливою задачею лiнгвiстiв, котрi працюють в областi фразеологii, i поiднання зусиль та знаходження точок зiткнення в iнтересах як теорii фразеологii, так i практики викладання iноземних мов.

Будучи основною номiнативною одиницею мови, слово, незалежно вiд його семантичноi ВлскладностiВ», означаi якийсь вiдрiзок дiйсностi як дещо окреме та цiлiсне. На вiдмiну вiд слова сполучення слiв вiдповiдаi розчленованому вiдображенню явищ дiйсностi, знов-таки незалежно вiд iх внутрiшнього реального злиття та неподiльностi. РЖдiоматичнiсть слова та мотивованiсть словосполучення - одна з найважливiших якостей органiзацii мови як знаковоi системи. Однак, як добре вiдомо, у мовi постiйно вiдмiчаються такi словосполучення, котрi суперечать вказаному принципу. Цi словосполучення звичайно оцiнюються як фразеологiчнi або фразеологiчно звтАЩязанi. Вивчення фразеологii, хоча й почалось порiвняно недавно, досягло на даний момент таких масштабiв, що небезпiдставно видiляiться в самостiйну лiнгвiстичну дисциплiну.

На даний час описано фразеологiчний змiст багатьох творiв лiтератури, вивчено граматичнi та стилiстичнi властивостi рiзних груп фразеологiзмiв, висловлено найрiзноманiтнiшi думки з приводу критерiiв iх визначення та класифiкацii, нарештi, складено та видано фразеологiчнi словники англiйськоi, росiйськоi та ряду iнших мов.

Разом з тим, i обтАЩiм фразеологii, i ii структура розумiються рiзними авторами настiльки по-рiзному, що важко очiкувати, щоб у близькому майбутньому вже були знайденi якiсь беззаперечнi докази на користь тоi чи iншоi точки зору. Тому одним з найбiльш актуальних завдань в областi фразеологii на цей момент представляiться визначення самого поняття Влфразеологiчного звтАЩязкуВ».

Легко помiтити, що рiзноманiтнi групи фразеологiзмiв видiленi на основi неоднорiдних ознак. В звтАЩязку з цим стаi зрозумiлим прагнення ряду дослiдникiв чiткiше визначити межi того, що вони вважають фразеологiiю, залишивши ii за межами такi словосполучення, якi не вiдповiдають висунутим критерiям. Так, словосполучення, котрi багатьма дослiдниками пiсля В. В. Виноградова стали називатися Влфразеологiчними сполученнямиВ», мають таку властивiсть, як Влсемантична нерозчленованiсть значенняВ», тому, якщо зазначення на Влнерозчленованiсть значенняВ» входить у визначення фразеологii , звичайно, цi словосполучення не можуть сюди входити. Були висловленi i думки про те, що Влсполучення у словi хоча б двох значень автоматично перетворюi кожне з них на невiльне, контекстуально звтАЩязане [1; 32]. Якщо фразеологiзми визначаються як словосполучення, значення яких немотивоване значенням, яке створене за допомогою слiв, котрi органiзовують словосполучення, за межами фразеологii мають залишитися багато так званих складових найменувань, виступаючих в якостi Влеквiвалентiв словаВ».

Ми маiмо визнати, що самi поняття Влнерозчленованостi цiлогоВ», Влеквiвалентного словуВ», а також ВлмотивованостiВ» не визначенi с достатньою впевненiстю.

Дiйсно, семантична ВлнерозчленованiстьВ» не може бути спiввiднесена з семантичною ВлелементарнiстюВ» або зi словотворчою нерозчленованiстю. Ми говоримо про цiлiснiсть значення окремого слова, виходячи з того, що це сполучення окремих слiв. Таке словосполучення неподiльне, а тому воно еквiвалентне слову, в звязку з чим воно маi бути визначено як фразеологiчне.

Однiiю з ознак i Влнемотивованiсть значенняВ» (iдiоматичнiсть) фразеологiзму. Але тут знов-таки виникають труднощi рiзного типу. По-перше, незрозумiло, як на основi ознаки семантичноi немотивованостi можна вiднести до фразеологii i мотивованi словосполучення, як, наприклад, опустить глаза. По-друге, спiрним залишаiться саме поняття немотивованостi. Якщо на увазi маiться те, що словосполучення може мати i якесь значення, то ми нiяк не можемо вважати немотивованими словосполучення камень преткновения. Напроти, це значення потрiбно визнати повнiстю мотивованим, так як в данному словосполученнi слова не можуть мати iншого значення крiм того, з якого витiкаi значення цiлого.

З iншого боку, значна частина фразеологiчного складу мови складаiться з таких словосполучень, якi характеризуються ВлмотивованiстюВ» свого значення, - та не значеннями окремих компонентiв, взятих в iх вiдносно вiльних значеннях, а ВлбуквальнимВ» значенням цiлого. Багатьом фразеологам здаiться бiльш доречно розглядати словосполучення взагалi не з точки зору iх мотивованостi-немотивованостi, а з точки зору ВлобразностiВ». Але в такому випадку обтАЩiм фразеологii прийдеться значно звузити.

Мовнi одиницi всiх рiвнiв мови характеризуються парадигматичними та синтагматичними вiдношеннями. На вiдмiну вiд фонем, одиницi лексики мають i третiй вимiр, тобто мають значення. Спосiб представлення значення визначаi внутрiшню форму i тим самим третiй вид звтАЩязку даноi одиницi з iншими одиницями.

Поiднуючись у мовленнi згiдно зi своiми значеннями, слова формують словосполучення, якi представляють собою реалiзацiю того чи iншого синтаксичного звтАЩязку, або схеми конструкцii. Саме останнi затвердженi в мовi, отже, знаходяться в певних синтагматичних вiдносинах один з одним. Однак синтагматичне значення цiлого ряду словосполучень визначаiться не вiдповiднiстю тiй чи iншiй конструкцii, а iх приналежнiстю до рiзних лексичних парадигм. Цiлий ряд словосполучень характеризуiться тим, що зв'язок мiж iх компонентами i детермiнованим: один з компонентiв словосполучення неможливий без певного лексичного оточення.

Багато фразеологiв розглядають синтагматично повтАЩязанi словосполучення в одному ряду зi словосполученнями, в яких реалiзуються сталi, фразеологiчно повтАЩязанi значення слiв [25; 116].

Отже, фразеологiя вiдображаi самобутню культуру народу, його вiрування та традицii. До ii складу входять словосполучення, котрi вiдрiзняються сталiстю та вiдтворюванiстю своii структури. З розвитком культури народу, розвиваiться i фразеологiя. Тому навiть на даному етапi розвитку цiii науки не все ще вiдомо та дослiджено.

1.2 Лiнгвiстична природа фразеологiчних одиниць

Наприкiнцi 50-х рокiв починаi практикуватися системний пiдхiд до проблем структурно-семантичноi органiзацii фразеологiзмiв. Проблеми системностi пов'язанi з описом фразеологiзмiв як специфiчних структурно-семантичних одиниць, з вивченням явищ фразеологiчноi варiативностi, полiсемii, омонiмii, антонiмii, з виявленням граматичних класiв фразеологiзмiв i iх синтаксичних функцiй. Виявилося, що фразеологiзмам притаманнi такi самi системнi характеристики, як i словам.

Поряд зi словосполученнями, котрi виникають у мовлення за iснуючими граматичними правилами сполучуваностi слiв та складаються зi слiв, iснують словосполучення, котрi називаються цiлiсними одиницями визначення того чи iншого явища та вiдтворюються як готовi конструкцii. Так, наприклад, недостатньо сильнiй людинi говорять мало каши сьел; про мир та лад у сiмтАЩi скажуть тишь да гладь и т.д. Такi цiлiснi вiдтворюванi сполучення слiв вiдносяться до фразеологii, а самi словосполучення називаються фразеологiзмами.

В сучасному мовознавствi нема однiii вiдповiдi на питання про сутнiсть та визначення фразеологiчного звороту як мовноi одиницi. РЖснують теоретичнi розбiжностi з приводу обтАЩiму фразеологii та характеру мовних фактiв, трактованих як фразеологiзми. Про важливiсть точного визначення фразеологiчноi одиницi свiдчить лексикографiчна практика, коли в словниках в якостi фразеологiзмiв приводяться звичайнi словосполучення (военные действия) та слова (на веру).

Фразеологiя тАУ це фрагмент мовноi картини свiту. Предметом дослiдження цiii науки виступають надслiвнi утворення. ОбтАЩiктом дослiдження фразеологii як роздiлу мовознавства i стiйкi вислови ,iх семантика, структура ,походження, роль у мовi, взаiмозвтАЩязок з iншими мовними одиницями , зокрема словом i реченням.
ВаФразеологiчнi одиницi вiдображають у своiй семантицi довгий процес розвитку культури народу, фiксують та передають вiд поколiння до поколiння культурнi установки. Фразеологiзми, як вiдмiтив Ф. РЖ. Буслаiв, - специфiчнi мiкросвiти, котрi включають в себе i Влморальний закон, i здоровий глузд, вираженi в коротких висловах, котрi заповiдали пращури в керування нащадкамВ» [16; 37]. Фразеологiчнi одиницi завжди зверненi на субтАЩiкт, тобто Влвиникають вони не стiльки для того, щоб описувати свiт, скiльки для того, щоб його iнтерпретувати, оцiнити та виразити в його адресу субтАЩiктивне вiдношенняВ» [41; 82]. У центрi фразеологiчного значення тАУ сама людина, ii свiтогляд. Свiт речей людина порiвнюi, у першу чергу, з самою собою, проводячи аналогii з будовою свого тiла, зi своiми дiями, якостями. У планi вираження це проявляiться у використаннi в якостi компонентiв фразеологiчноi одиницi слiв тАУ назв частин тiла та органiв людини, назв його природних станiв, рухiв, iнтелектуальних, емоцiйних процесiв (body and soul тАУ душою та тiлом; be the heart and the soul of something тАУ бути душею компанii; anger begins with folly and ends with repentance тАУ злiсть починаiться з безглуздя, а закiнчуiться каяттям; angry man open his mouth and shuts his eyes тАУ розлючена людина втрачаi розум i даi волю язику; anger and haste hinder good counsel тАУ злiсть i поспiх заважають прийняти добру пораду).

Д. Н. Арутюнова говорить, що фразеологiчнi одиницi з Влповним правом можна вiднести до розряду культурно-значимих одиниць мови, так як спостереження за iх вживанням дозволили зробити висновок про мовну вiдмiченiсть багатьох ВлдонаучнихВ» понять тАУ архiтипових, мiфологiчних уявлень людини про свiт у всiй його рiзноманiтностiВ» [8; 12].

В. Н. Телiя висуваi гiпотезу: ВлСистема образiв, закрiплених у фразеологiчному складi мови, служить свого роду ВлнiшеюВ» для кумуляцii свiтогляду i так чи iнакше повтАЩязана з матерiальною, соцiальною або духовною культурою даноi мовноi спiльноти, а тому може засвiдчити ii культурно-нацiональний досвiд та традицiiВ» [55; 13-24].

Фразеологiзми вважаються придатним грунтом для дослiдження мови та культури. В. В. Виноградов вiдмiчав: ВлВивчення процесiв виникнення та еволюцii iдiом необхiдно повтАЩязувати з iсторiiю суспiльних форм, з iсторiiю матерiальноi культури, з iсторiiю взаiмодii та боротьби рiзних класових, нацiональних, професiональних мов та дiалектiвВ» [17; 21]. Необхiднiсть збору, вивчення та опису фразеологiзмiв як номiнативних одиниць завжди була актуальною.

Питання дiахронiчного аспекту утворення фразеологiзмiв розглядались у роботах В.В.Виноградова, В.Л.Архангельского, Г.А.Селiванова, А.М.Бабкiна, Б.А.Ларiна, Ю.А.Гвоздарева, Л.И.Ройзензона, Р.Н.Попова, М.М.Копиленко, В.М.Мокiенко та iн.

Фразеологiзм як мовна одиниця маi не тiльки особливу семантику, котра представляi собою частину мовноi картину свiту, здатну виражати рiзноманiтнi експресивно-оцiночнi вiдтiнки в мовi, але i своi походження, своi словотворчi звтАЩязки з iншими словами, iндивiдуальну етимологiю та iсторiю, певне вiдношення до лiтературноi норми та мiсце в стилiстичнiй системi, бiльшу чи меншу актуальнiсть i, вiдповiдно, частотнiсть вживання у мовi.

Визначення загального характеру фразеологiзму дав Ш. Баллi: Влсловосполучення, якi вiйшли в мову на тривалий час, називаються фразеологiчними зворотамиВ» [66]. Дослiдники В.Л.Архангельский, С.Г.Гаврин, В.Н.Телiя визначають фразеологiзм як мовну одиницю, для якоi характернi такi другоряднi ознаки, як метафоричнiсть, еквiвалентнiсть та синонiмiчнiсть. В.В.Виноградов висував як найбiльш суттiву ознаку фразеологiчноi одиницi ii еквiвалентнiсть та синонiмiчнiсть слову [13]. Але, на думку Н. М. Шанського, метафоричнiсть властива також i багатьом словам, а еквiвалентнiсть тАУ не всiм сталим виразам. Тому включення цих другорядних та залежних ознак у визначення фразеологiзму не зовсiм правильно. Вчений пiдкреслював, що Влправильна дефiнiцiя фразеологiзму неможлива без урахування його вiдмiнностей вiд слова та вiльного словосполученняВ» [66].

У своiй роботi ВлФразеологiя сучасноi росiйськоi мовиВ» Шанський даi наступне визначення: ВлФразеологiчний зворот тАУ це вiдтворювана в готовому виглядi мовна одиницiя, яка складаiться з двох i бiльше ударних компонентiв словного характеру, фiксована по своiму значенню, складу, структурiВ» [66]. Лiнгвiст вважаi, що основною властивiстю фразеологiчного звороту i його вiдтворюванiсть, так як Влфразеологiзми не створюються в процесi спiлкування, а вiдтворюються як готовi цiлiснi одиницiВ» [66]. Фразеологiзми i значимими мовними одиницями, для яких характерно власне значення, незалежне вiд значень iх компонентiв. Фразеологiчний зворот складаiться з одних i тих же компонентiв, розмiщених один за одним в суворому порядку. В деяких фразеологiчних зворотах вiдмiчаiться рiзне розмiщення: горiти вiд сорому тАУ вiд сорому горiти, однак в таких фразелогiзмах мiсце утворюючих слiв закрiплене в двох однаково можливих варiантних формах.

Фразеологiзми вiдрiзняються непроникнiстю структури. Основна масса фразеологiзмiв виступаi в виглядi цiлiсних мовних одиниць.

Як i у слiв, котрим властива рiзноманiтнiсть лексичних значень, у фразеологiзмiв видiляють фразеологiчне значення, котре даi можливiсть установити його основнi рiзновиди. Серед них видiляють iдiоматичне значення, iдiофразематичне значення та фразеоматичне значення. Будь-яка змiна фразеологiчного значення i його перетворенням, i переосмислення i одним з його видiв. Переосмислення тАУ один з фразотворчих засобiв, в результатi котрих виникають як фразеологiчнi одиницi, так i фразеосематичнi варiанти, що збагачуi фразеологiчнi ресурси мови. Найважливiшими типами переосмислення i порiвняння, метафора, метонiмiя, евфемiзм. Вони видiленi в залежностi вiд вторинноi та третинноi фразеологiчноi номiнацii, але вивчення даного питання з цiii точки зору почалося недавно. Переосмислення тАУ результат взаiмодii лiнгвiстичних та екстралiнгвiстичних факторiв. Це один зi способiв пiзнання дiйсностi в свiдомостi людини, переосмислення повтАЩязано з вiдтворенням реальних та уявних особливостей вiдображуваних обтАЩiктiв на основi установлення звтАЩязку мiж ними.

У складi фразеологiчного значення видiляються три аспекти: сигнiфiкативний, денотативний та коннотативний. Деякi лiнгвiсти вважають, що виокремлення цих аспектiв можливе тiльки теоретично, так як в реальнiй мовленнiвiй дiяльностi всi вони злитi воiдино. Сигнiфiкативний аспект фразеологiчного значення тАУ це змiст поняття, реалiзований в цьому значеннi. Денотативний аспект тАУ це обтАЩiм поняття, реалiзованого на основi виокремлення мiнiмуму узагальнюючих ознак денотату, тобто цiлого класу однорiдних предметiв, унiкальних обтАЩiктiв або абстрактних значень. Таким чином, денотат, на вiдмiну вiд денотативного аспекту значення, i екстралiнгвiстичною категорiiю, обтАЩiктом пiзнавальноi дiяльностi людей. Ознаки денотата, видiленi в результатi дiяльностi мислення i зафiксованi в одиницях мови, знаходять вiдображення у словникових дефiнiцiях.

Конотативний аспект маi велике значення у фразеологiчних одиницях i це вiдмiчаiться багатьма дослiдниками. Конотативний аспект виражаi оцiночне вiдношення субтАЩiкта мовлення до дiйсностi. В конотацiю зазвичай включають емотивний, експресивний та оцiночний компоненти. Емотивнiсть тАУ це емоцiональнiсть в мовному заломленнi, тобто чуттiва оцiнка обтАЩiкта, вираження мовними або речовими засобами почуттiв, настроiв, переживань людини. Як ми знаiмо, всi емоцii дiляться на два класи тАУ позитивнi та негативнi, тому i в мовi iх позначення можуть бути зведенi до позитивно-емотивних та негативно-емотивних. Експресивнiсть тАУ це зумовленi образнiстю, iнтенсивнiстю або емотивнiстю виразно-зображальнi якостi слова або фразеологiзму. Без експресивностi не буваi емотивностi, а розмежування iх неможливо. Але при цьому експресивнiсть не обовтАЩязково сполучаiться з емотивнiстю. Експресивнiсть також не завжди повтАЩязана з оцiнкою.

Професор Н.М.Шанський розглянув вiдмiнностi фразеологiчних зворотiв вiд вiльних словосполучень. Фразеологiзм тАУ це стале сполучення лексем з повнiстю або частково переосмисленим значенням. Фразеологiчнi звороти вiдрiзняються вiдтворюванiстю, цiлiснiстю значення, сталiстю складу та структури, i, як правило, непроникнiстю структури [66]. Вiдмiнностi фразеологiчних зворотiв вiд слiв, як вважав учений, наступнi: слова складаються з елементарних значимих одиниць мови, морфем, а фразеологiзми тАУ з компонентiв словного характеру; слова виступають як грамматично iдинооформленi утворювання, а фразеологiзми тАУ грамматично рiзнооформленi утворювання. Таким чином, фразеологiзми мають Влхарактерний набiр диференцiальних признакiв:

1) це готовi мовнi одиницi, котрi не створюються в процесi спiлкування, а добуваються з памтАЩятi цiлими. На вiдмiну вiд вiльних словосполучень, котрi створюються нами безумовно в процесi мовлення, фразеологiзми використовуються в готовому виглядi такими, якими вони закрiпилися в мовi, якими iх утримуi наша пам'ять;

2) це складнi мовнi одиницi, вони створюються поiднанням декiлькох компонентiв, не зберiгаючи при цьому значення самостiйних слiв;

3)в акцентологiчному вiдношеннi це такi звуковi комплекси, в яких складовi компоненти мають два i бiльше основнi наголоси;

4)вони володiють постiйнiстю складу. Той чи iнший компонент не можливо замiнити близьким за значенням словом, в той час, як вiльнi словосполучення допускають замiну у своiму складi;

5) дослiвна неперекладнiсть фразеологiзмiв;

6) граматична категорiальнiсть, тобто здатнiсть усього звороту виступати в ролi одного члена речення (сторч головою тАФ обставина способу дii, шкiра та кiстки тАФ означення);

7) сталiсть граматичноi форми також властива для фразеологiчноi одиницi. Кожний член фразеологiчного словосполучення вiдтворюiться з певною граматичною формою, котру не можна самовiльно замiнити;

8) для бiльшостi фразеологiзмiв характерний сталий порядок слiв. Не можна мiняти мiсцями компоненти, котрi входять до складу сталого виразу.

Фразеологiзми мають володiти всiма згаданими властивостями, котрi вiдрiзняють iх вiд вiльних словосполучень [66].

Фразеологiзм маi своi, тiльки йому властивi категорiальнi ознаки, котрi разом дозволяють, з одного боку, видiлити його в самостiйну одиницю мови, а з iншого тАУ вiдмежувати його вiд iнших мовних одиниць. Такими ознаками виступають наступнi:

В· лексичне значення;

В· компонентний склад;

В· наявнiсть граматичних категорiй.

Фразеологiзм та слово мають спiльнi ознаки: лексичне значення та граматичнi категорii.

Наявнiсть у фразеологiзмi лексичного значення практично доказуються не тiльки тим, що його можна пояснити, але й тим, що фразеологiзм та слово можуть бути спiввiднесенi по лексичному значенню як синонiми.

Наявнiсть у словi i фразеологiзмi граматичних категорiй пiдтверджуiться вiдношеннями та звтАЩязками мiж фразеологiзмом та словом в реченнi, котрi нiчим не вiдрiзняються вiд вiдношень та звтАЩязкiв мiж самими словами в реченнi: фразеологiзм може узгоджуватися зi словом, управляти словом та, навпаки, може приiднуватися до слова.

Лексичне значення фразеологiзму та його граматичнi категорii створюють склад його (на вiдмiну вiд його форми), з якими звтАЩязуiться лексико-граматична характеристика фразеологiзму, тобто вiднесенiсть його до певного розряду.

Отже, фразеологiзми тАУ це не лише сталi вирази, це засiб для вивчення культури народу, якi характеризуються певними ознаками та подiляються на рiзнi групи на основi лише iм властивих вiдмiнностей. Це непроникнi вирази, котрi вiдтворюються у мовi цiлими та потребують подальшого вивчення, адже в сучасному мовознавствi не iснуi iдиного визначення щодо сутностi фразеологiзму як мовноi одиницi.

1.3 Лексико-граматична структура сталих виразiв

В основi класифiкацii росiйських фразеологiчних одиниць лежить семантична класифiкацiя, яку запропонував росiйський мовознавець В.В.Виноградов. Вiн видiлив три типи ФО: фразеологiчнi зрощення, фразеологiчнi iдностi i фразеологiчнi сполучення.

Фразеологiчнi зрощення тАУ семантично неподiльнi ФО, у яких цiлiсне значення немотивоване, тобто не випливаi iз значень компонентiв (бити байдики, точити ляси, собаку зтАЩiсти).

Фразеологiчнi iдностi тАУ тематично неподiльнi одиницi, але цiлiсне значення iх певною мiрою мотивоване значенням компонентiв (тримати камiнь за пазухою, не нюхати пороху, прикусити язика).

Фразеологiчнi сполучення тАУ це такi стiйкi мовнi звороти, якi не i тАЬбезумовними семантичними одиницямитАЭ, оскiльки характеризуються певною самостiйнiстю складових части. Одне слово у фразеологiчному сполученнi i стрижневим й не може бути замiнене iншим, а тi слова, що його характеризують, допускають взаiмну замiну чи пiдстановку (бере досада (зло, страх, жаль); порушити питання (справу, проблему); не сходити з язика (уст)).

Зберiгши три основнi типи фразеологiчних одиниць, М.Шанський видiлив четвертий тип тАУ фразеологiчнi вирази, що обтАЩiднують такi стiйкi у своiму складi i часто вживанi фразеологiчнi звороти, якi i не тiльки семантично подiльними, але й складаються цiлком iз слiв iз вiльним значенням: Не все те золото, що блищить; Вовкiв боятися тАУ в лiс не ходити.

Часто на позначення фразеологiзмiв можна почути термiн iдiома (дехто з мовознавцiв спiввiдносить iдiоми iз зрощеннями i iдностями). Власне тАЬСловник лiнгвiстичних термiнiвтАЭ (Д.РЖ.Ганич, РЖ.С.Олiйник) трактуi цей термiн так тАУ стiйкий неподiльний зворот мови, що виражаi iдине поняття, змiст якого не визначаiться змiстом його складових елементiв: байдики бити, на руку ковiнька.

Структурно-граматична органiзацiя фразеологiчних одиниць надзвичайно рiзноманiтна. Проте слова в них повтАЩязанi за правилами граматики й усталенi звороти мають структурнi вiдповiдники серед вiльних сполучень слiв.

В сучасному мовознавствi академiком В. В. Виноградовим була досить детально розроблена класифiкацiя граматичноi структури фразеологiчних одиниць. До числа основних типiв сталих виразiв належать наступнi:

1. Фразеологiчнi одиницi зi структурою речення. Вони мають у своiму складi компоненти, котрi спiввiдносяться як пiдмет та присудок (+ другоряднi члени речення): One wouldnтАЩt say boo to a goose, one wouldnтАЩt hurt a fly (мухи не образить). Як правило, фразеологiчнi одиницi, утворенi за зраком складних речень, i прислiвтАЩями: All is fish that comes to his net (вiн в усьому шукаi користь), fish and visitors smell in three days (риба та гостi псуються через три днi, не слiд зловживати гостиннiстю), every white has its black, and every sweet тАУ its sour (даремно й чиряк не вискочить, все маi свою причину), experience keeps a dear, but fools learn in no other (досвiд даiться дорого, але дурнiв нiчим iншим не навчиш);

2)Фразеологiчнi одиницi зi структурою словосполучення:

Дiiслiвнi ФО

Дiiслiвнi ФО володiють узагальненою семантикою процесуальноi ознаки, об'iктивованою в дiiслiвних граматичних категорiях виду, стану, способу, особи, часу. У реченнi дiiслiвнi ФО виконують синтаксичну функцiю присудка та подiляються на наступнi пiдкласи:

1. Найчисельнiший пiдклас становлять ФО зi структурою дiiслово+iменник. Take the bit and the bullet (змиритися з приниженнями заради особистоi користi), bear the cap and bells (робити iз себе шута), to see the elephant (здобути життiвий досвiд), to play the bear (грубо поводитися), to raise/wake snakes (розпочати сварку), to smell a rat (почуяти недобре, вiдчути нечесну гру).

До цього ж пiдкласу вiдноситься пiдвид фразеологiзмiв з препозитивним розширенням iменника присвiйним займенником: дiiслово+присвiйний займенник+iменник quarrel with oneтАЩs bread and butter (дiяти не для своii користi, а проти неi), to cook somebody's goose (зруйнувати чиiсь плани), eat oneтАЩs cake and have it (намагатися поiднати непоiднуване), eat somebodyтАЩs bread and salt (бути чиiмось гостем).

2. Пiдклас дiiслово+прикметник+iменник, постiйним компонентом яких i прикметник:

to beat a dead horse (даремно витрачати зусилля), make buckle and tongue meet (зводити кiнцi з кiнцями), to back the wrong horse (зробити поганий вибiр).

3. Пiдклас дiiслово+iменник+прийменник+iменник: take the bull by the horns (взяти бика за роги), to let the cat out of the bag (видати секрет).

Також сюди вiдносимо ФО, розширенi за рахунок прикметникiв чи присвiйних займенникiв:

To help a lame dog over a stile (допомогти комусь в бiдi), to have bats in one's belfry (бути не при своiму розумi, не всi дома).

4. Пiдклас дiiслово+iменник+iменник: To die a dog's death (померти, як собака).

5. Пiдклас дiiслово+пiдрядний сполучник+дiiслово: пiдряднi сполучник у данiй схемi вживаiться Влlike/asВ», як, нiби. Тo run like a deer/hare/rabbit (втiкати як олень, заiць, крiль), to grin like a Cheshire cat (смiятися як Чеширський кiт).

6. Пiдклас дiiслово+сурядний сполучник and+дiiслово, а також складнi ФО зi структурою дiiслово+iменник+ сурядний сполучник and+дiiслово+iменник iз розширенням iменникiв: To give a dog a bad name and hang him (дурна слава пристаi намертво), to run wi

Вместе с этим смотрят:

A history of the english language

Affixation in modern english

AIDS

Airplanes and security

American Riddles