Забезпечення стiйкостi роботи об'iкта народного господарства i проведення аварiйно-вiдбудовних робiт в районах ураження
ПЛАН
Пiдготовка об'iктiв народного господарства до усталеноi роботи в умовах воiнного часу
Проведення рятувальних i невiдкладних аварiйно-вiдбудовних робiт у вогнищах ураження (зараження) i в районах стихiйного лиха
Список використаноi лiтератури
ПРЖДГОТОВКА ОБ'РДКТРЖВ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ДО УСТАЛЕНОРЗ РОБОТИ В УМОВАХ ВОРДННОГО ЧАСУ
Забезпечення стiйкостi роботи об'iкта народного господарства в умовах НС - одне з основних завдань ЦО.
Пiд стiйкiстю функцiонування об'iкта розумiють здатнiсть його в умовах НС випускати продукцiю в запланованому обсязi й номенклатурi, виконувати всi своi функцii, а у випадку аварii, катастрофи, пошкодження - вiдновлювати виробництво в мiнiмально короткий термiн.
На стiйкiсть функцiонування об'iкта господарювання (ОГ) у НС впливають такi чинники:
надiйнiсть захисту робiтникiв i службовцiв вiд наслiдкiв НС - аварiй, катастроф, вiд первинних i вторинних факторiв зброi масового ураження (ЗМУ);
здатнiсть iнженерно-технiчного комплексу об'iкта протистояти цим впливам;
надiйнiсть системи постачання об'iкта всiм необхiдним для виробництва продукцii (сировиною, паливом, енергiiю, газом, водою i т.д.);
стiйкiсть i безперервнiсть керування виробництвом i ЦО;
пiдготовленiсть об'iкта до проведення рятувальних та iнших невiдкладних робiт (РiНР) i вiдбудовних робiт;
район розмiщення об'iкта;
внутрiшнi планування i забудова територii;
виробничi зв'язки;
системи управлiння;
системи енергопостачання;
технологiчний процес;
пiдготовленiсть до вiдновлення виробництва.
З перелiченого вище випливають вимоги до стiйкостi функцiонування ОНГ в умовах мирного часу, щоб виключати ситуацiю типу Чорнобильськоi. Цi вимоги закладенi в нормах проектування iнженерно-технiчних заходiв (РЖТЗ) ЦО, а також
у розроблених на iхнiй основi нормативних документах.
Захист робiтникiв i службовцiв досягаiться трьома способами:
Укриття людей у захисних спорудах.
Застосування засобiв iндивiдуального захисту.
Проведення евакуацiйних заходiв для робiтникiв i службовцiв та членiв iх сiмей.
Засоби iндивiдуального захисту забезпечують захист людей при перебуваннi на виробничих мiсцях i на мiсцевостi, що заражена РР, ОР, СДОР, БЗ.
Укриття в захисних спорудах - найбiльш ефективний спосiб захисту виробничого персоналу працюючоi змiни. Захиснi споруди повиннi будуватися на кожному об'iктi своiчасно i забезпечувати укриття найбiльшоi працюючоi змiни.
Евакуацiйнi заходи забезпечують захист членiв сiмей робiтникiв, службовцiв i виробничого персоналу непрацюючих змiн.
Надiйнiсть захисту виробничого персоналу досягаiться завдяки застосуванню всiх трьох способiв захисту з урахуванням конкретноi обстановки.
Захист засобiв виробництва полягаi у пiдвищеннi опiрностi будiвель, споруд i конструкцiй об'iкта впливу можливих вражаючих чинникiв i захисту виробничого процесу.
Забезпечення стiйкого постачання досягаiться проведенням заходiв щодо захисту комунально-енергетичних мереж, транспортних комунiкацiй i джерел постачання, а також створенням необхiдних запасiв палива, сировини, напiвфабрикатiв i комплектуючих виробiв.
Пiдготовка до вiдновлення порушеного виробництва здiйснюiться своiчасно. Вона передбачуi планування вiдповiдних робiт за рiзними варiантами, пiдготовку ремонтних бригад, створення необхiдного запасу матерiалiв, обладнання i направлена на поновлення випуску необхiдноi продукцii в мiнiмальнi строки.
Пiдвищення стiйкостi й оперативностi управлiння виробництвом досягаiться створенням на об'iктi системи зв'язку, високою професiйною пiдготовкою керiвного складу до виконання функцiональних обов'язкiв i заходами ЦО в повсякденнiй дiяльностi i в умовах НС, а також своiчасним прийняттям правильних рiшень i постановкою завдань пiдлеглим щодо обстановки. Таким чином, пiдвищення стiйкостi роботи об'iктiв промисловостi в умовах НС досягаiться своiчасним проведенням комплексу iнженерно-технiчних, технологiчних i органiзацiйних заходiв, направлених на максимальне зниження впливу вражаючих чинникiв i створення умов для лiквiдацii наслiдкiв НС. РЖнженерно-технiчнi заходи включають комплекс робiт, направлених на пiдвищення стiйкостi виробничих будiвель, споруд, технологiчного обладнання, комунально-енергетичних систем.
Технологiчнi засоби забезпечують пiдвищення стiйкостi роботи об'iкта шляхом змiни технологiчних процесiв, сприяють спрощенню виробництва продукцii i виключають можливiсть виникнення аварiй i катастроф. Органiзацiйнi заходи передбачають розробку i планування дiй керiвного складу, штабу, служб i формувань ЦО iз захисту робiтникiв i службовцiв, проведення рятувальних та iнших невiдкладних робiт, вiдновлення виробництва, а також випуск продукцii на обладнаннi, що збереглося.
Заходи щодо пiдвищення стiйкостi роботи пiдприiмства в умовах НС
Пiдвищення стiйкостi роботи об'iкта в умовах НС досягаються:
монiторингом зовнiшнiх i внутрiшнiх небезпечних факторiв для пiдприiмства;
пiдвищенням надiйностi роботи й створенням дублюючих джерел енерго, газо- та водопостачання, а також створенням запасiв сировини, палива, комплектуючих деталей, обладнання i матерiалiв;
вдосконаленням технологiчних процесiв виробництва, забезпеченням автоматичного вiдключення при виходi з ладу установок;
забезпеченням спiвробiтникiв пiдприiмства засобами iндивiдуального захисту;
пiдготовкою в замiськiй зонi баз для розмiщення науково-дослiдних, конструкторських вiддiлiв та iнших невиробничих пiдроздiлiв об'iкта;
постiйною готовнiстю аварiйно-рятувальних формувань до проведення рятувальних та невiдкладних аварiйних робiт;
будiвництвом i обладнанням сховищ на пiдприiмствах для робiтникiв i службовцiв (для цього можуть бути використанi шахти та iншi виробiтки);
створенням на об'iктах захисних споруд для пунктiв керування;
проведенням органiзацiйних та iнженерно-технiчних заходiв щодо пiдготовки об' iкта до особливого режиму роботи.
Пiдвищення надiйностi електропостачання пiдприiмства може здiйснюватися пiдключенням до резервних мереж (лiнiй електропередач), розподiлом схеми мереж на частини, що працюють незалежно, встановленням дизельних електростанцiй. Особливу увагу необхiдно придiляти надiйностi електро-, водо-, теплопостачання на комунальних пiдприiмствах, медичних, дитячих установах, пiдприiмствах з неперервним циклом виробництва.
З метою надiйного забезпечення водою пiдприiмства пiдключають до дублюючих джерел, створюють резервуари, влаштовують артезiанськi свердловини.
Для пiдвищення стiйкостi систем газо-, тепло- й паливопостачання закiльцьовують газопроводи, газорозподiльнi станцii, якомога бiльшу частину газопроводiв влаштовують пiд землею, встановлюють автоматичнi пристроi вiдключення в разi аварii, максимально збiльшують запаси вугiлля, мазуту, бензину, влаштовують власнi системи обiгрiву.
Стiйкiсть пiдприiмства пiдвищуiться при збiльшеннi запасiв сировини, iнструментiв та матерiалiв, але при цьому зменшуiться ефективнiсть використання коштiв, тому в практицi пiдприiмницькоi дiяльностi запаси збiльшують при пiдвищеннi ризику виникнення НС. При створеннi запасiв необхiдно враховувати не тiльки можливiсть розвитку НС в районi функцiонування пiдприiмства, але i в регiонах, де працюють постачальники й через якi пролягають транспортнi магiстралi. Зрив поставок тiльки однiii комплектуючоi призводить до зупинки всього пiдприiмства.
Розмiщуючи небезпечнi виробництва, враховують ризик виникнення НС техногенного походження.
Будiвництво широких магiстралей i створення необхiдноi транспортноi мережi даi можливiсть в НС мирного i воiнного часу при зруйнуваннi будiвель запобiгти суцiльним завалам, якi ускладнюють дii формувань ЦО i евакуацiю потерпiлих з району ураження в замiську зону.
Ширина магiстралi в метрах L = Нмакс + 15м
де Н - висота найвищого будинку на магiстралi, крiм висотних громадських будiвель каркасноi конструкцii.
Мiська транспортна мережа повинна забезпечувати надiйнiсть сполучення мiж житловими i промисловими районами, вiльний вихiд до магiстралi, що веде за межi мiста, а також найкоротший i найзручнiший зв'язок з центром мiста, житлових i промислових районiв iз залiзничними i автобусними вокзалами, вантажними станцiями, рiчковими i морськими портами i аеропортами. Мiжмiськi автомобiльнi шляхи повиннi прокладатись в обхiд мiста. Навколо великих мiст краще прокладати кiльцевi дороги i з'iднувальнi обхiднi шляхи. Це зменшить забруднення повiтряного басейну в межах мiста вiд автомобiльного транспорту i не порушить транспортних зв'язкiв в НС мирного i воiнного часу.
Лiсопарковий пояс при застосуваннi противником сучасноi зброi може служити для розмiщення робiтникiв, службовцiв пiдприiмств i населення.
Розмiщення об'iктiв повинно здiйснюватись з урахуванням зон можливих руйнувань. Новi важливi промисловi пiдприiмства, основнi склади i бази мають розмiщуватись за межами зони можливих руйнувань.
За зонами можливих сильних руйнувань повиннi розмiщуватись:
бази, склади з продовольчими i промисловими товарами першоi необхiдностi;
базовi склади легкозаймистих i горючих матерiалiв, головнi споруди водозабезпечення;
насоснi й компресорнi станцii магiстральних трубопроводiв;
мiжмiськi кабельнi магiстральнi мережi та iншi важливi об'iкти.
У зонi можливих сильних руйнувань дозволяiться розмiщувати комунальнi гаражi, тролейбуснi депо, склади поточного забезпечення, пiдземнi магiстральнi трубопроводи, одну з груп головних споруд системи водопостачання та iншi пiдприiмства обслуговування населення мiста.
Новi промисловi пiдприiмства (об'iкти) треба будувати з урахуванням вимог, виконання яких сприяi пiдвищенню стiйкостi iнженерно-технiчного комплексу об'iкта.
Будiвлi й споруди на об'iктi необхiдно розмiшувати розосереджено. Вiдстань мiж будiвлями маi забезпечувати протипожежнi розриви. Ширину протипожежного розриву визначають за формулою
L = Н1 + Н2 + 15 м,
де Н1 i Н2 - висота сусiднiх будинкiв.
Будiвлi адмiнiстративно-господарського i обслуговуючого призначення розмiщують окремо вiд основних цехiв. Найбiльш важливi виробничi споруди треба будувати заглибленими або пониженоi висоти, прямокутноi форми. Це зменшить паруснiсть будiвлi i збiльшить опiр ударнiй хвилi будь-якого вибуху. Висока стiйкiсть до дii ударноi хвилi властива залiзобетоннiй будiвлi з металевими каркасами в бетоннiй опалубцi.
ПРОВЕДЕННЯ РЯТУВАЛЬНИХ РЖ НЕВРЖДКЛАДНИХ АВАРРЖЙНО-ВРЖДБУДОВНИХ РОБРЖТ У ВОГНИЩАХ УРАЖЕННЯ (ЗАРАЖЕННЯ) РЖ В РАЙОНАХ СТИХРЖЙНОГО ЛИХА
Органiзацiйнi, правовi й економiчнi засади створення i дiяльностi аварiйно-рятувальних служб, обов'язки, права, гарантii соцiального захисту й вiдповiдальнiсть рятувальникiв, а також питання мiжнародного спiвробiтництва у сферi лiквiдацii НС визначаi Закон Украiни ВлПро аварiйно-рятувальнi службиВ» вiд 14 грудня 1999 р. № 1281-XIV (iз змiнами i доповненнями, внесеними Законом Украiни вiд 21 грудня 2000 р. № 2171-III).
Органiзацiя i оперативне керiвництво силами ЦО пiд час проведення рятувальних заходiв, лiквiдацii наслiдкiв НС природного чи техногенного характеру здiйснюiться надзвичайними комiсiями i штабами, що створюються за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв, обласноi або районноi державноi адмiнiстрацii. У випадку локальних, об'iктових чи мiсцевих НС, що не мають катастрофiчного характеру, всi заходи органiзовують керiвники районiв, населених пунктiв, об'iктiв, якi за посадовими обов'язками виконують функцii начальникiв ЦО.
Рятувальнi та iншi невiдкладнi роботи (РiНР) проводять з метою порятунку людей i матерiальних цiнностей. Для цього здiйснюють розшук уражених, витягання iх iз завалiв i зруйнованих споруд, надання iм першоi медичноi допомоги, евакуацiя з вогнищ ураження в медичнi установи. РiНР проводять безупинно, цiлодобово, у будь-яку погоду, в найкоротший термiн до повного iхнього завершення.
РiНР складаються з рятувальних робiт та iнших невiдкладних робiт. РiНР забезпечують повноцiнне й швидке виконання рятувальних робiт. РiНР проводять не для вiдновлення виробництва, а тiльки для порятунку людей.
Змiст рятувальних робiт
Рятувальнi роботи складаються з:
розвiдки маршрутiв руху й дiлянок робiт;
локалiзацii та гасiннi пожеж на маршрутах руху й дiлянках робiт;
розшуку уражених, витягання iх з пошкоджених, затоплених, загазованих i задимлених будинкiв, примiщень i завалiв;
розкриттi зруйнованих, затоплених, загазованих захисних споруд i порятунку людей, якi перебувають у них;
подачi повiтря в заваленi захиснi споруди з ушкодженою вентиляцiiю;
наданнi ураженим першоi медичноi допомоги;
виведеннi (вивозi) населення в безпечне мiсце;
санiтарноi обробки людей, ветеринарноi обробки сiльськогосподарських тварин, дегазацii i дезактивацii технiки, засобiв iндивiдуального захисту.
РЖншi невiдкладнi роботи (РЖНР) Змiст iнших невiдкладних робiт(РЖНР):
прокладка проiздiв у завалах шириною 3-3,5 метрiв для однобiчного проiзду або 6-6,5 метрiв для двостороннього проiзду;
локалiзацiя аварiй на газових, електричних, водоканалiзацiйних i технологiчних мережах;
змiцнення або обрушення конструкцiй будинкiв i споруд, що загрожують обвалом;
ремонт i вiдновлення зруйнованих лiнiй зв'язку й комунально-енергетичних мереж;
виявлення, знешкодження або знищення боiприпасiв, що не розiрвалися;
ремонт i вiдновлення захисних споруд.
Органiзацiя i проведення рятувальних та iнших невiдкладних робiт полягаi
у виконаннi заходiв, передбачених чинним законодавством з питань лiквiдацii наслiдкiв стихiйного лиха, аварiй i катастроф, епiдемiй i епiзоотiй (широке розповсюдження заразноi хвороби тварин), що створюють загрозу життю i здоров'ю населення.
Прийняттю рiшення про проведення рятувальних i невiдкладних робiт передуi ретельна розвiдка мiсць аварiй та катастроф. Основними завданнями розвiдки i визначення характеру руйнувань i об'iмiв рятувальних та iнших невiдкладних робiт, стану шляхiв пiд'iзду, технологiчного устаткування, будiвельних конструкцiй, необхiдностi застосування спецiальноi технiки, кiлькостi матерiалiв для аварiйних робiт. На основi зiбраних розвiдкою даних про характер i обсяг майбутнiх робiт приймають рiшення про виконання конкретних заходiв щодо iх проведення, а також визначають послiдовнiсть, необхiднi сили й засоби. Для виконання робiт, якi потребують спецiальноi пiдготовки фахiвцiв i залучення потужноi технiки, залучають спецiальнi формування ЦО або органiзують загони, створенi на базi спецiальних будiвельних, ремонтно-будiвельних, будiвельно-монтажних, шляхово-будiвельних органiзацiй i вiддiлiв комунального господарства.
Рятувальнi й невiдкладнi аварiйнi роботи пiд час лiквiдацii наслiдкiв НС здiйснюють поетапно:
перший етап - екстрений захист населення, зменшення можливих наслiдкiв НС;
другий етап - лiквiдацiя наслiдкiв НС;
третiй етап - розв'язання проблеми життiзабезпечення населення в районах, що постраждали внаслiдок НС.
Обсяг рятувальних i невiдкладних робiт залежить вiд ступеня пошкодження або руйнування будинкiв, споруд, устаткування та агрегатiв, а також вiд стану комунально-енергетичних систем.
Особовий склад формувань ЦО на перiод участi в боротьбi зi стихiйними лихами i великими виробничими аварiями забезпечуiться безкоштовним харчуванням, житлом, спецодягом i транспортом для проiзду до мiсця робiт i назад до мiсця проживання. Витрати, пов'язанi з оплатою робiт, харчування, житла, спецодягу, а також iнших видiв забезпечення, необхiдних для виконання рятувальних робiт, фiнансуються за рахунок державних коштiв або коштiв мiнiстерств (вiдомств), пiдприiмств.
Особливостi проведення деяких невiдкладних робiт у районах лиха
Для гасiння лiсових пожеж застосовують наземну й авiацiйну пожежну технiку, а з метою припинення поширення вогню - вирубку дерев, огородження осередкiв пожеж. При гасiннi торф'яних пожеж вогонь зупиняють, влаштовуючи канави шириною 0,7-1 м i глибиною до мiнерального грунту або ТСрунтових вод.
Лiквiдацiя наслiдкiв землетрусiв передбачаi:
iнженерну розвiдку об'iктiв, що потрапили до зони руйнувань;
створення проiздiв до об'iктiв рятувальних робiт;
розбирання завалiв;
укрiплення або обвалення конструкцiй, будинкiв та споруд, що загрожують обвалом;
забезпечення життiдiяльностi потерпiлого населення;
проведення аварiйних робiт, в першу чергу на комунально-енергетичних мережах.
Розбирання або обвалення стiн та iнших конструкцiй будiвель, що зазнали руйнувань, проводять пiд час рятувальних робiт або коли вiдновлення будiвель недоцiльне. Розбирання та обвалення виконують вручну, за допомогою технiчних засобiв, методом пiдриву й комбiнованим методом. Спосiб руйнування залежить вiд структури, матерiалiв i характеру пошкоджень цих конструкцiй, щiльностi забудови територii, наявних сил, засобiв тощо. Завали, пiд якими опинилися люди розбирають вручну або поiднують iз застосуванням механiзмiв.
Аварii на газових мережах лiквiдовують в першу чергу, адже через такi аварii можуть виникнути небезпечнi отруiння людей, пожежi й вибухи. Небезпеку нескладно усунути, вiдключивши дiлянку газовоi мережi на газорозподiльнiй станцii, а в пошкоджених будинках - на стояку або на входi в будинок. Усi аварiйнi роботи на газових мережах виконують в iзолюючих протигазах спецiалiсти аварiйно-технiчних команд.
При аварiях на водопровiдних та енергетичних мережах також в першу чергу застосовують вiдключення.
Невiдкладнi роботи на гiдротехнiчних спорудах передбачають укрiплення дiючих або зведення тимчасових захисних споруд i боротьбу з утворенням заторiв.
При аварii з викидом радiоактивних речовин необхiдно чiтко стежити за часом перебування людей на зараженiй мiсцевостi й захищенiстю вiд радiоактивного пилу. Населенню i формуванням ЦО рекомендуiться проводити йодну профiлактику.
Аварii з викидом отруйних речовин в повiтря можна нейтралiзувати, осадивши отруйну речовину водою або парою. Усi роботи виконують у засобах захисту. При високих концентрацiях токсичних речовин у повiтрi застосовують iзолюючi протигази.
Призначення i штатна структура зведеноi рятувальноi команди
Зведена рятувальна команда (ЗРК) призначена для самостiйного ведення рятувальних та iнших невiдкладних робiт у районах стихiйного лиха i осередках ураження.
Органiзацiя зведеноi рятувальноi команди:
Керiвництво команди: командир ЗРК, заступник командира.
Ланка зв'язку i розвiдки - 6 осiб.
Двi рятувальнi групи (по 3 рятувальних ланки, у кожнiй - 8 осiб).
Керiвництво рятувальноi групи - командир, заступник командира.
Група механiзацii 1 - командир групи.
У групi механiзацii 4 ланки:
ланка механiзацii - 7 осiб;
ланка електротехнiчна - 6 осiб;
ланка водопровiдно-каналiзацiйних мереж - 6 осiб;
ланка газових мереж - 6 осiб.
Санiтарна дружина: командир санiтарноi дружини, заступник командира, зв'язкiвець, водiй, а також автомобiль.
Сандружина складаiться з 5 ланок, у кожнiй ланцi - 4 особи.
Можливостi за 10 годин роботи:
Обладнання проiздiв через завали шириною 3-3,5 м. до 1 км.
Розкопка i розкриття завалених сховищ - 5-6 сховищ.
Витягування постраждалих з пiд завалiв - до 500 осiб.
Надання першоi медичноi допомоги - 150-160 осiб.
Вiдключення дiлянок зруйнованих мереж - 6-10 дiлянок.
Встановлення пробок i заглушок у колодязях - 6-10 дiлянок.
Влаштування обвiдних лiнiй на водопровiдних, каналiзацiйних та газових мережах - до 100 м.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ
1. Атаманюк В.Г., Ширшев Л.Г., Акимов Н.И. Гражданская оборона: Учебник для вузов. - М.: Высш. школа, 1987. - 288 с.
2. Воробйов О.О., Кардаш В.Е. Медицина НС: Навч. посiбник. - Чернiвцi, 2001. - 186 с.
3. Гунський А.РЖ. Цивiльна оборона: Пiдручник для вищих навчальних закладiв. - К.: Мiнiстерство освiти, 1995. - 216 с.
4. Демиденко Г.П., Кузьменко Е.П., Орлов П.П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения: Справочник. - К.: Вища школа, 1989. - 372 с.
5. Депутат О.П., Коваленко РЖ.В., Мужик РЖ.С. Цивiльна оборона. Навч. посiбник. - Львiв: Афiша, 2000. - 334 с.
6. Журавлев В.П., Пушенко С.Л., Яковлев А.Н. Защита населения и территорий в ЧС: Уч. пособие. - М.: АСВ, 1999. - 372. с.
7. Завьялов В.Н. Учебное пособие по гражданской обороне. - М., 1989. - 271 с.
8. Пiшак В.П., Радько М.М., Воробйов О.О. Безпека життiдiяльностi: Пiдручник / за редакцiiю Радька М. М. - Чернiвцi: Книги - XXI, 2007. - 360 с.
9. Стеблюк М.РЖ. Цивiльна оборона: Пiдручник. - К.: Знання - Прес, 2003. - 456 с.
10. Шоботов В.М. Цивiльна оборона: Навч. посiбник. - К.: Центр навч. лiтератури, 2004. - 438 с.
Вместе с этим смотрят:
Безопасность Республики Беларусь в военной сфере
Боевая служба временного розыскного поста
Вклад М.В. Фрунзе в развитие советской военной стратегии, оперативного искусства и тактики
Военно-транспортный самолёт Ил-76
Военнослужащий тАФ специалист, в совершенстве владеющий оружием и военной техникой