Захист населення при аварiях на хiмiчно-небеспечних обтАЩiктах

Мiнiстерство освiти i науки Украiни

Запорiзький нацiональний унiверситет

РЖндивiдуальнi завдання до практичноi роботи за курсом: Цивiльна оборонаВ»

На тему: Захист населення при аварiях на хiмiчно-небезпечних обтАЩiктах

Варiант № 10

Виконала студентка 5 курсу

групи 8.1239

факультет соцiологii та управлiння

Михайлюк Н. Б.

Перевiрив: Паламарчук РЖ. В

Запорiжжя, 2009

Змiст

Теоретичнi вiдомостi

Вихiднi данi

Вирiшення задачi

Наказ начальника цивiльноi оборони об'iкта №1

Висновки

Перелiк використаноi лiтератури

Теоретичнi вiдомостi

Окисли азоту звичайно мiстять сумiш декiлькох хiмiчних сполук, сполука й процентне спiввiдношення яких у сумiшi помiтним чином залежать вiд умов утворення даних речовин, температури й вологостi зовнiшнього середовища й деяких iнших факторiв. Вiдомi наступнi окисли азоту: закис азоту N2O, окис азоту NO, двоокис азоту NO2, чотирьохокисел азоти N2O4, азотистий ангiдрид N2O3, азотний ангiдрид N2O5, шестиокисел азоту N2O6семиокись азоту N2O7.

У звичайних умовах двоокис азоту NO2 - летуча рiдина червоно-бурого кольору, з питомою вагою 1,458 при 15 С, температурою кипiння +21,3, плавлення 11,3 С змiною температури характер фарбування рiдини й пар мiняiться вiд майже безбарвного (у кристалiчному видi) до майже чорного (у пароподiбному станi при 183 С). При низьких температурах двоокис азоту переходить у свiй полiмер - чотирьохокисел азоту.

Чотирьохокисел азоту тетроксид N2O4 являi собою безбарвну рiдину зi своiрiдним солодкувато-гострим заходом. Температура кипiння тетроксида +21,2, плавлення 10, щiльнiсть 1,42. При температурi +10 жовтii, при температурi бiля +20 фарбування стаi iнтенсивнiше, i рiдина починаi видiляти чорнi пари.

Окис азоту NO безбарвний газ iз температурою плавлення 163,6 С i температурою кипiння 151,8 С. Вона i нестiйкою сполукою й уже через ЗО секунд пiсля видiлення в атмосферу практично вся переходить у двоокис 91,77%. Однак швидкiсть окислювання окису азоту у двоокис залежить вiд багатьох причин: температури й величини атмосферного тиску навколишнього середовища, концентрацii окису азоту й iн.

Бiльшi кiлькостi окислiв азоту утворяться при пiдривних роботах, особливо у вугiльних шахтах, тунелях i т.д. Вiдзначене утворення даних сполук (за рахунок окислювання азоту повiтря) при горiннi вольтовой дуги, при киснево-ацетиленовому зварюваннi.

Окисли азоту i надзвичайно отрутними продуктами.

В органiзм людини чотирьохокисел азоту можуть надходити рiзними шляхами: через дихальнi шляхи. Шкiрнi покриви, при прийманнi усередину. Окисли азоту (за винятком NO2 Ваi N2O4) проникають тiльки iнгаляцiйно.

При отруiннях окисом азоту, неврологiчнi розлади можуть виявитися ведучими й виступати в клiнiцi iнтоксикацii на перший план.

Характер i ступiнь неврологiчних порушень i рiзними. При легенях i середнiй вазi поразках вони обмежуються минущими церебральними розладами: головними болями, запамороченням, нудотою, блювотою. Вiдзначаються загальна слабiсть, хибка хода. Виникаi стан оглушення або, навпроти, ейфорii. При важких отруiннях розвиваiться кома Часом спостерiгаються судороги.

Хiмiчнi опiки пiдроздiляються на чотири ступенi ваги: РЖ (еритема), II (мiхур), Ш (рiзноi глибини некрози шкiри), IV (некротичнi змiни поширюються за межi шкiри).

Токсичний набряк легень (симптомокомплекс, що розвиваiться при iнгаляцiйному впливi окислiв азоту.

Крiм токсичного набряку легень, у потерпiлих можуть також спостерiгатися токсичнi пневмонii, бронхiти, катари верхнiх дихальних шляхiв. Поразки легеневоi паренхiми, як правило, сполучаються з поразками бронхiального дерева.

Токсична поразка ЦНС розвиваiться головним чином при резорбтивнiй дii розглянутих агентiв. У рядi випадкiв, особливо при отруiннях окисом азоту, неврологiчнi розлади можуть виявитися ведучими i виступати в клiнiцi iнтоксикацii на перший план.

Характер i ступiнь неврологiчних порушень i рiзними. При легень i середньоi ваги поразках вони обмежуються минущими церебральними розладами: головними болями, запамороченням, нудотою, блювотою. Вiдзначаються загальна слабiсть, хибка хода. Виникаi стан оглушення, навпроти, ейфорii. При важких отруiннях розвиваiться грудки. Часом спостерiгаються судороги.

Що стосуiться хронiчного впливу окислiв азоту на людину, то варто сказати, що ця форма iнтоксикацii найчастiше характеризуiться розвитком астено-вегетативних розладiв, виникненням хронiчних катарiв верхнiх дихальних шляхiв, наявнiстю функцiональних порушень серцево-судинноi системи, шлунково-кишкового тракту, печiнки i ряду змiн iнших органiв i систем.

РЖнгаляцiйнi поразки вiдзначаються, насамперед, ушкодження окислами азоту SН-груп бiлкiв легеневоi тканини, що викликаi ланцюг реакцiй тиол-дисульфидного обмiну i приводить до конформацiйних змiн бiлкiв клiтинних мембран, обусловленi пiдвищення iхньоi проникностi.

Взаiмодiючи з альвеолоцитами II типу, окисли азоту знижують активнiсть ферментiв синтезу фосфолiпiдiв, що приводить до збiльшенню поверхневого натягу в альвеолах, що виявляiться тiльки через кiлька годин пiсля iнгаляцii речовини. Проникаючи по градiiнту концентрацiй у iнтерстигнальний простiр, данi речовини взаiмодiя з клiтками iнтерстицiя, ушкодження яких не граi iстотноi ролi в розвитку гостроi патологii легень. Далi знижуiться життiздатнiсть i метаболична активнiсть ендотелиальних клiток кровоносних капiлярiв легень. Це приводить до збiльшення змiсту вазоактивних речовин у судинах малого кола кровообiгу, iхньому спазму i пiдвищенню гiдростатичного тиску, унаслiдок чого пiдсилюiться транссудацiя рiдини, а потiм i формених елементiв кровi в iнтерстициальний простiр легень.

Гострi поразки окислами азоту вiдрiзняються значною розмаiтiстю.

РД пiдстави роздiлити iх на три основнi групи:

1) хiмiчнi опiки (шкiри й око);

2) гострi поразки дихальних шляхiв i легенiв (iнгаляцiйнi поразки);

3)ВаВа комбiнованi поразки (рiзнi сполучення опiку й травми з
iнгаляцiйною поразкою). Варто пiдкреслити, що при будь-якiй важкiй
формi поразки тiiю чи iншою мiрою виявляiться резорбтивна дiя отрути.

Профiлактика гострих i хронiчних отруiнь окислами азоту полягаi насамперед у строгому дотриманнi правил технiки безпеки, що включаi проведення цiлого комплексу санiтарно-гiгiiнiчних заходiв у процесi роботи з даними сполуками. До числа таких заходiв вiдносяться: контроль за правильною експлуатацiiю вiдповiдних технiчних засобiв; попередження розливiв i протечок окислу азоту; забезпечення належних умов для швидкого збору, видалення i нейтралiзацii пролитих продуктiв; устаткування i змiст у справному порядку приточно-витяжноi вентиляцii; дотримання правил особистоi гiгiiни; органiзацiя лiкувально-профiлактичного харчування.

Профiлактика мiсцевих поразок забезпечуiться використанням спецiального захисного одягу, рукавичок i взуття.

Велике значення маi гiгiiнiчний контроль за чистотою повiтря, пiдтримка концентрацiй окислiв азоту (у перерахуваннi на NO2), не перевищуючих гранично припустиму (5 мг/м3).

Важливу роль у профiлактицi грають протигази, якими треба користатися у всiх випадках, коли концентрацiя отруйних речовин у навколишнiй атмосферi помiтно перевищуi припустимi рiвнi. Досить надiйними для цих цiлей i промисловi фiльтруючi протигази.

У рядi випадкiв прибiгають до iзолюючого протигазам - в умовах високих концентрацiй пар окислiв азоту, коли захисна потужнiсть шихти фiльтруючого протигаза може виявитися недостатньоi, а також при недолiку в повiтрi кисню.

З метою профiлактики головним чином хронiчних iнтоксикацiй за особами, приставленими до роботи з окислами азоту, установлюiться медичне спостереження, що включаi попереднi i перiодичнi медичнi огляди.

Перша допомога:

Рекомендуiться промити шкiрнi покриви й очi водою й 2 % розчином соди, закапати в очi 2 % розчин новокаiну або 1 % розчин дикаiну.

При Ваотруiннях перша допомога складаiться у видаленнi потерпiлого iз зараженоi зони. Рекомендуiться ураженого звiльнити вiд верхнього одягу, що усуваi або зменшуi вiдчуття стиснення подиху й попереджаi можливiсть подальшого отруiння як ураженого, так i навколишнiх.

РЖз приводу рефлекторних розладiв подиху й серцевоi дiяльностi, вiдмiчуваних у першу стадiю отруiння, показане застосування так званоi Влпротиводимнiй сумiшiВ», що маi наступний пропис: хлороформ - 40,0; етиловий спирт-ректифiкат - 40,0; ефiр сiрчаний ( 20,0; нашатирний спирт) 5 краплi. Маючи у своiй сполуцi наркотики, сумiш зменшуi збудливiсть ВДП. Тривалий ефект при цьому даi також застосування содових iнгаляцiй. При ядусi, викликанiй рефлекторним бронхоспазмом, показане призначення атропiну й ефедрина.

У випадку рефлекторноi зупинки подиху необхiдно вдатися до штучного дихання. Однак при iнших обставинах, у т.ч. набряку легенiв, воно i протипоказаним, тому що при цьому можна травмувати й без того сильно ушкоджену тканину легенiв.

Лiкування мiсцевих поразок - консервативне при ступенi опiку РЖ i II: перев'язки з антисептичними розчинами, синтомициновою емульсiiю. При обмежених глибоких опiках здiйснюiться первинна хiрургiчна обробка опiковоi поверхнi. Здiйснюiться боротьба з опiковим шоком i опiковою токсемiiю, якщо такi маються.

При поразках терапiя спрямована на попередження i купирування токсичного набряку легень, серцево-судинних порушень, а також на нормалiзацiю обмiну речовин, попередження i лiкування iнфекцiйних ускладнень.

У терапii токсичного набряку зусилля лiкаря повиннi бути спрямованi на вибiр i рацiональне використання ефективних засобiв патогенетичнiй i симптоматичноi терапii:

1)Ва боротьба з явищами кисневоi недостатностi;

2)Ва заходи спрямованi на попередження чи лiкування токсичного
набряку легень;

3) нормалiзацiя дiяльностi серцево-судинноi системи;

4) боротьба з патологiчними змiнами кровi;

5) попередження розвитку вторинноi iнфекцii;

6) боротьба з ускладненнями.

Боротьба з кисневим голодуванням здiйснюiться наступними засобами:

1) зменшенням потреби в киснi, для чого потерпiлим призначають строгий постiльний режим, забезпечують зiгрiвання, при психомоторному порушеннi, пiдвищеноi руховоi активностi, болючому синдромi рекомендують призначати 10 -15 мг морфiну, але при цьому необхiдно стежити за подихом (барбитурати, аминозин, атропiн, антигистамiннi препарати протипоказанi);

2)ВаВа збiльшенням надходження кисню, для чого в даний час
рекомендують вдихання 40-50 % киснево-повiтряноi сумiшi (чистий
кисень протипоказаний);

3) полегшенням засвоiння кисню шляхом боротьби з вспенюванням отечноi рiдини, що заповнюi дихальнi шляхи (для пеногашiния рекомендуiться короткочасне вдихання пари етилового спирту).

Оптимальними засобами, що запобiгають розвиток токсичного набряку легень, варто вважати глюкокортикоiди. Дотепер широкому використанню цих препаратiв для боротьби з iнтоксикацiiю заважали два фактора:

1) неефективнiсть засобiв у перiод розвиненого токсичного набряку легень;

2) страх використовувати засоби до появи симптомiв розвиненого набряку через високу побiчну дiю препаратiв, застосованих у великих дозах.

В останнi роки з'явилися глюкокортикоiди, у основному депонируемi в легеневiй тканинi i надзвичайно повiльно, i в малiй кiлькостi, що надходять у внутрiшнi середовища органiзму (декеаметазон - 21 -iзоникотинат), що вiдкриваi широкi перспективи використання цiii групи для надання допомоги ураженим задушливими отрутами. З метою попередження розвитку токсичного набряку легень як i ранiше рекомендують кровопускання з вен кiнцiвок ( 300-400 кровi). Протипоказаннями до проведення процедури i: серцева недостатнiсть, гноблення функцiй ЦНС i колапс.

Показано введення аскорбiновоi кислоти, глюкози, що нормалiзуi процеси тихорiцького метаболiзму: повнiше згоряють недоокисленi продукти обмiну, зменшуiться ацидоз.

Заходи симптоматичноi терапii проводяться по загальних схемах. Призначаються серцево-судиннi засоби, особливо тi, котрi володiють i впливом на дихальну функцiю: кордiамiн, кофеiн, камфора (пряма дiя на судинно-руховний i дихальний центр); еуфиллин (купирування рефлекторного бронхоспазма, розширення коронарних судин i судин головного мозку, посилення скорочення желудочкiв). Для усунення коллаптоiдних станiв - екстрене введення судинозвужувальних засобiв (мезатон, ефедрин).

Засоби, спрямованi на вiдновлення судинноi проникностi, насамперед - препарати кальцiю (хлористий чи кальцiй глюконат кальцiю), якi однак у наступний термiн можуть потенцiювати тромбоемболичне ускладнення в зв'язку з пiдвищенням свертаiмостi кровi.

Широко використовуються антибiотики, вiтамiни, кортикостероiднi препарати для профiлактики розвитку iнфекцiйних ускладнень, пiдвищення захисних сил органiзму i пiдвищення захисних сил органiзму.

При явищах сiроi форми гiпоксii: вдихання карбогену 10-15 хв, строфантин iз глюкозою, iзотоничний розчин глюкози до 300 мол внутрiвенно.

Лобелин чи цититон, тривала дача кисню безперервно.

При кашлi призначаiться кодеiн.

У важких випадках може знадобитися трахеостомiя.

Важливий елемент лiкування - правильно органiзований догляд за хворим. У перший час у зв'язку з тим, що споживання iжi збiльшуi кисневi витрати, необхiдно ii обмежити. Показано рясне питво. Згодом призначаiться молочно-рослинна i бiлкова дiiта.

Вихiднi данi

Мiсце аварii	ДжанкойВаВаВаВаВа
СДОР	Амиак
Кiлькiсть, т	250
Характер впливу i Н	1.5 м
Напрямок i пгвидкiсть вiтру	120В°, 1 м/с
Т повiтря	0В°
СВС	РЖнверсiя
Кiлькiсть робiтникiв (тис.)	3.8
Забезпеченiсть РЖЗЗ, %	40
Населений пункт	Запорiжжя

Вирiшення задачi

1.ВаВаВаВа Знаходження площi кола, в межах якоi хмара СДОР маi найбiльш
вражаючi властивостi:

RА = 1 км, SА =п * RА2= 3,14*12 = 3,14 км2

2.ВаВа Визначення глибини поширення первинноi хмари СДОР:

Г1т = 6,7 км, Кt1 = 0,8 Кn = 1 Г1=Г1т*Кt1*Кn = 6,7*0,8*1=5,36 км

3.ВаВа Глибина поширення вторинноi хмари СДОР:

Г2Т = 0,5км, Кt2 = 0,8, Кn = 1

Г2 = Г2Т * Кt2* ВаКn = 0,5*0,8*1=0,4 км

4. Площi поширення первинноi та вторинноi хмари СДОР:

1 = 15о,2 = 20В° S=2*(Г+RА)2*/3600

S1=2*(5,36 км + 1 км2)2*3,14*15В°/360В°=10,5км2 S2=2*(0,4км + 1 км2)2*3,14* 20В°/360В°= 0,68 км2

5. Визначення ступеню небезпечностi:

Забезпечено РЖЗЗ 40%, 1520 чол. Уражено приблизно 2%, 30 чол.	Не забезпечено 60%, 2280 чол. Уражено приблизно 25%, 570 чол.
Усього уражених 600 чол, 16%

6.Визначення тривалостi хiмiчного ураження:

h = Н-0,2 = 1,5-0,2=1,3 м.

d = 0,681 т/м3,Ва К1 = 0,025,Ва К2 = 1,Ва К3 = 0,6

Т = (h * d)/ (К1*К2*К3) = (1,3*0,681)/(0,025*1*0,6)= 59 дiб.

7. Час пiдходу зараженого повiтря до об'iкту:

X =240 км, V=5 км/год.ВаВа

t=Х/V=240 км/5 км/год.= 48 год.

Графiчне зображення зони хiмiчного ураження.

Оксид азоту 150 тВаВаВаВаВаВаВаВа швидкiсть вiтру: 1 м/с

RА = 1 кмВа температура повiтря : 0В°

Г1 =5,36 кмВаВаВаВаВаВаВаВа СВС: iнверсiя

Г2 =0,4 кмВа SА = 3,14 км2

Ва1 = 15В°ВаВаВаВаВа S1 = 10,5 км2

Ва2 = 20В°ВаВаВаВаВа S2= 0,68 км2

X =240км

Наказ начальника цивiльноi оборони об'iкта №1

23.11.2009 р. ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа м. Джанкой

Про порядок проведення евакуацiйних та аварiйно-вiдновлюючих робiт на мiсцi аварii.

У результатi оцiнки хiмiчноi обстановки встановлено: Площi поширення первинноi й вторинноi хмари СДОР рiвняються S1 = 10,5 км2,S2= 0,68 км2.

1 .При забезпеченостi 40% i кiлькостi робiтникiв 3800, зразкова кiлькiсть потерпiлих буде становити 16%, це 600 чоловiк.

2.ВаВаВаВаВаВа Тривалiсть вражаючоi дii амiаку буде зберiгатися 59 дiб. Керiвник

об'iкта Нiконенко Я.В. для виключення поразки людей прийняв рiшення:

Вивести персонал об'iкта, що не бере участь в формуваннях ЦО в напрямку, перпендикулярному напрямку руху зараженого повiтря на 1 км використовуючи для захисту органiв подиху тканини, змоченi у водi, i бавовнянi частини одягу. Пiсля виходу iз зони зараження люди якi одержали незначнi поразки (кашель, нудота) повиннi звернутися в медичнi установи для одержання необхiдноi допомоги (вiдповiдальний Носко Л.В.). Строк виконання - негайно пiсля отримання наказу.

3.ВаВаВаВаВаВа Формуванням ГО об'iкта (вiдповiдальний Рикун Т.Ю.):

3.1ВаВаВаВа Забезпечити видачу засобiв iндивiдуального захисту учасникам

лiквiдацii аварii негайно пiсля отримання наказу. Вiдповiдальний за виконання

РЖванов В. А

3.2ВаВаВаВа Провести негайну герметизацiю об'iкта (Вiдповiдальний Петров Д.РЖ).

3.3ВаВаВаВа Для зменшення глибини поширення зараженого повiтря, здiйснити

постановку вiдсiчних вертикальних водяних завiс, якi розсiють хмару парiв

оксиду азоту на шляху його поширення. Водянi завiси ставити

перпендикулярно осi поширення хмари зараженого повiтря. Перший рубiж -

у зонi зi смертельними концентрацiями оксиду азоту. (Вiдповiдальний Ткаченко А.В.).

3.4 Провести дегазацiю (знезаражування) оксиду азоту в мiсцях аварii великою кiлькiстю води (1:10). Роботи проводити з навiтряноi сторони з використанням поливомоючих i пожежних машин, засобiв захисту органiв подиху й шкiри. (Вiдповiдальний Сидоров Ю.М.).3.5. По закiнченню робiт, щодо усунення зараження, провести спецiальну обробку технiки й санiтарну обробку людей, якi брали участь у лiквiдацii аварii. Дегазацiю одягу, засобiв iндивiдуального захисту здiйснювати на станцiях знезаражування одягу. (Вiдповiдальний Якушев РЖ.Г.).

Начальник ЦО м. Джанкой

Геворгян А.В.

Висновки

У випадку аварii на об'iктi в мiстi Джанкой район аварii обмежиться навкруги радiусом 1 км, у якому хмара СДОР маi найбiльше вражаючу властивiсть. Площа поширення первинноi й вторинноi хмари СДОР складе вiдповiдно 10,5 км, 0,68 км. Тривалiсть хiмiчного зараження при вихiдних даних буде становити приблизно 59 дiб. Ступiнь небезпеки буде становити 16%, це 600 чоловiк. Отже варто полiпшити забезпеченiсть персоналу об'iкта iндивiдуальними засобами захисту, щоб зменшити втрати особового складу. А також начальником штабу ЦО мiста Джанкой був складений наказ для виводу персоналу iз зони зараження.

Об'iкт у мiстi Запорiжжя перебуваi на такiй вiдстанi вiд зони хiмiчного зараження, що попадаi пiд дiю хмари СДОР. Таким чином, треба забезпечення населення iндивiдуальними засобами захисту. Такими,як фiльтруючими промисловими протигазами марки В (коробка пофарбована в жовтий колiр), а також цивiльнi ГТТ-5, ГП-7, дитячi й iзолюючi. Або евакуювати населення.

Перелiк використаноi лiтератури

1.ВаВаВаВаВаВа Березов Т.Т. и Коровквд Б.Ф. Йиологичеекая химия, е. 482, М., 1982.

2.ВаВаВаВаВаВа Биохимические метода иселедования в клинике, под ред. А.А.

Покровского, е. 106,580, М.5 1969.

3.ВаВаВаВаВаВа Баленко Е. Д. ВлЛекiщи по гражданской оборонеВ». Досааф, 1989г.

4.ВаВаВаВаВаВа Чуйков В. И. ВлГражданская оборона в ракетно-ядерной войнеВ». Атомиздат, 1989г.

5.ВаВаВаВаВаВа Дiдик А. Т. Захист населення при аварiях на хiмiчно небезпечних об'iктах. - Запорiжжя. ЗНУ, 2005. - 18с.

6.ВаВаВаВаВаВа Гражданская оборона: .Учебник (под ред. Шубин У.П. - М.: Просвешение: Учебное поеобие для ВУЗов-М.: ВШ, 1988 - 141 е.

7.ВаВаВаВаВаВа Гембшхкий Е.В., Богданов Н.А., Сафронов В.А. Острме и хронические профессиональньiе отравлеiшя азотной кислотой и окислами азота. (М.,1974.158 с.

8.ВаВаВаВаВаВа Каракчиев Н.И. Воiнная токсикология и зашита от ядерного и химического оружия: Учебное поеобие для медиiшнекнх институтов/ Яод ред. В.И. Артамонова.- 4-е доп. и перераб. изд. (Т., 1988. С. 156-161.

9.ВаВаВаВаВаВа Гигаена/ Под ред. Г.И. Румянцева. (М., 2000. С.504-505.

10.ВаВаВаВа Ершов Ю.А., Плетнева Т.В. Механизмм токсического действия неорганических соединеiшй. (М., 1989. С.207-211.

11.ВаВаВаВа Общая токсикология/ Под ред. Б.А. Курляндского, В.А. Филова М., 2002. С.276-375.

12.ВаВаВаВа Зверев М.Й., Анестидиади М.Я. Токсический отек легких. (Кишинев,1981. СЛ07.

13.ВаВаВаВа Богоявленский В.Ф., Богоявленский Й.Ф. Юшническая дiагностика и неотложная терашiя острьiх отравлешш. ( М., 2002. 128

14.ВаВаВаВа Дiдик А.Т., Методичнi вказiвки до виконання практично-розрахунковоi роботи з цивiльноi оборони (Запорiжжя, 2005).

Вместе с этим смотрят:

Безопасность Республики Беларусь в военной сфере

Боевая служба временного розыскного поста

Вклад М.В. Фрунзе в развитие советской военной стратегии, оперативного искусства и тактики

Военно-транспортный самолёт Ил-76

Военнослужащий тАФ специалист, в совершенстве владеющий оружием и военной техникой