Обладнання станцii пристроями блочноi маршрутно-релейноi централiзацii на основi електирчноi централiзацii

ВСТУП

У зв`язку зi зростанням вантажноi роботи i руху поiздiв, ставляться бiльш жорсткi умови до надiйностi пристроiв iБ на станцiях, так як вiдмови вiд пристроiв призводять до порушення графiку руху поiздiв, зменшення пропускноi здатностi, у результатi тАУ до економiчних втрат.

Старi системи управлiння не знайшли широкого застосування на залiзницях Украiни через своi недолiки. Найперша система механiчноi централiзацii мала громiздку апаратуру управлiння i на пiдготовку маршрутiв iшов час вiд 5 до 15хв., управлiння стрiлками i семафорами здiйснювалось механiчно за допомогою ричагiв i стальних гнучких тяг. Релейна централiзацiя не була швидкодiючою, стрiлки i сигнали управлялися з використанням громiздкого пульта-табло, при встановленнi маршрутiв виконувалось багато дiй, i не було ефективно, тобто, стрiлки для всiх маршрутiв переводились роздiльно-послiдовно на вiдмiну вiд БМРЦ у якiй при установцi маршруту стрiлки в маршрутi переводяться одночасно (всi стрiлки, що входять в маршрут). Системи мiкропроцесорнi або мiкропроцесорно-релейнi не перевiренi часом, не вважаються надiйними, тому при обладнаннi станцii доцiльно вибрати систему БМРЦ яка стоiть на бiльшостi великих станцiй в Украiнi, i ii апаратура i унiфiкованою. Система БМРЦ дозволяi прискорити проектування i будiвництво пристроiв централiзацii завдяки виготовленню на заводi типових блокiв з закiнченим монтажем, що скорочуi кiлькiсть помилок у монтажi електричних схем.

У системi БМРЦ використовуiться секцiйний спосiб розмикання маршруту, порiвняно з маршрутним розмиканням, яке використовуiться у системi ЕЦ-8, що дозволяi збiльшити пропускну здатнiсть горловин станцiй i iх маневренiсть.

1. ЕКСПЛУАТАЦРЖЙНА ЧАСТИНА.

1.1Загальнi поняття систем електричноi централiзацii

Електрична централiзацiя тАУ це автоматизована система управлiння рухом поiздiв на залiзничних станцiях, де передбачуiться маршрутизацiя поiздного i маневрового руху зi свiтлофорною сигналiзацiiю.

При ЕЦ головнi i прийомо-вiдправнi колii, а також стрiлочнi i безстрiлочнi дiлянки колii (секцii) обладнанi рейковими колами. Цим виключаiться перевiд стрiлок i вiдкриття свiтлофорiв при iх зайнятому станi. На стрiлках встановленi стрiлочнi електроприводи, що забезпечують дистанцiйний перевiд стрiлок, запирання i контроль стрiлочних вiстрякiв. Свiтлофори регулюють рух поiздiв. Це дозволяi черговому по станцii керувати поiздною i маневровою роботою контролюючи поiздну ситуацiю на табло.

Електрична централiзацiя, як система управлiння виконуi такi основнi функцii:

- контроль стану об`iктiв управлiння (стрiлки, свiтлофори, рейковi кола, переiзди i iн.);

- фiксацiя дiй ДСП на пультi управлiння; створення управляючих дiй на напольнi об`iкти з дотриманням умов безпеки руху поiздiв;

- слiдкування за рухом поiздiв у межах областi управлiння даноi системи ЕЦ;

-вiдображення на табло ДСП (ДНЦ) поiздноi ситуацii на станцii в текучий момент часу.

На дорогах експлуатуються декiлька систем ЕЦ, що вiдрiзняються за складнiстю, виконавчими функцiями i конструктивним оформленням. Це визначаiться специфiчними особливостями станцiй, якi вiдрiзняються за призначенням (промiжнi, дiльничнi, сортувальнi i iн.), кiлькiстю централiзованих стрiлок i сигналiв, розмiрами руху.

1.2 Характеристика станцii й дiлянки й обТСрунтування вибору централiзацii.

На станцii мiнiмальна корисна довжина приймально - вiдправних колiй 1100м; ширина мiжколiйя: по головних колiях - 6,5м, по бiчним - 5,3м; тип стрiлочних приводiв СП-6М; тип рейок Р65 - по головних, i Р50 - по бокових колiях, з маркою хрестовини стрiлочних переводiв 1/11 й 1/9. У непарнiй горловинi покладено 14 стрiлок з нумерацiiю вiд 1 до 29, з яких 5 одиночних, 9 стрiлочно-колiйних секцiй, 8 приймально-вiдправних колiй: 4П, 5П, 6П, 7П, 8П, 9П, 10П, 30/32П; - колii знеособленi, тобто служать для приймання й вiдправлення поiздiв як у парному так й у непарному напрямках; IП - спецiалiзована по прийманню, а II по вiдправленню. У непарнiй горловинi 18 свiтлофорiв з яких 1 вхiдний, 1 додатковий вхiдний, 11 вихiдних, 7 з них карликовi, 1 щогловий, II з колii, 2 маневрових з безстрiлкових секцiй, 1 маневровий зi стрiлочно-колiйноi секцii. Пост ЕЦ розташований з боку парних колiй.

Дiлянка колii двоколiйна з електричною тягою постiйного струму, обладнана тризначним кодовим автоблокування.

При ЕЦ стрiлки переводяться, замикаються й контролюються за допомогою стрiлочних електроприводiв. Стрiлки централiзованi й переводяться ДСП (черговим по станцii) за допомогою стрiлочних комутаторiв або кнопок залежно вiд системи ЕЦ, або натисканням початковоi й кiнцевоi кнопок маршруту, сигнал вiдкриваiться пiсля переведення стрiлок, усiх по маршрутi автоматично.

ЕЦ мiстить у собi: апарат керування; релейну апаратуру, що забезпечуi безпеку руху поiздiв; джерела живлення; стрiлочнi електроприводи, свiтлофори, рейковi кола та кабельнi мережi.

Час встановлення маршруту при маршрутному керуваннi стрiлками й сигналами становить 5-8 секунд, а при роздiльному керуваннi триваi в середньому до 40 секунд.

Блочна маршрутно-релейна централiзацiя знайшла широке застосування на дiльничних, сортувальних i промiжних станцiях iз числом стрiлок бiльш 30 i значним обсягом поiзноi й маневровоi роботи.

Приблизно 70% всiii апаратури БМРЦ розмiщуiться у функцiональних блоках, якi у виглядi типових конструкцiй iз закiнченим монтажем виготовляють на заводах.

Схеми БМРЦ для станцiй з будь-яким числом стрiлок i свiтлофорiв збирають, з'iднуючи мiж собою набiрнi й виконавчi блоки вiдповiдно до топологii однониткового плану станцii. Блокова побудова електричноi централiзацii дозволяi спростити проектування пристроiв, скоротити строки монтажних робiт, полiпшити ремонтопридатнiсть при експлуатацii дiючих установок.Апаратура БМРЦ та електроживлячi пристроi розмiщуються в спецiальнiй будовi (пост ЕЦ). Основними примiщеннями поста ЕЦ i: апаратна, релейна, зарядна, акумуляторна та iн. В апаратнiй за пультом керування працюi черговий по станцii. В якостi пульту керування застосовують пульт-табло або пульт-манiпулятор i виносне табло. Перевiряються й регулюються блоки на спецiальних стендах, це пiдвищуi якiсть монтажних робiт. На проектування БМРЦ скорочуiться час на 30-35%, i зменшуiться обсяг проектноi документацii на 40% на вiдмiну вiд iнших систем ЭЦ.

Проектування БМРЦ зведено до набору й з'iднання типових схемних блокiв, розмiщених по колiйному розвитку заданоi станцii. Релейнi блоки мають штепсельне включення в дiючу схему, що дозволяi при несправностi в блоцi зробити замiну блоку, не порушуючи роботу централiзацii.

1.3 Розмiщення свiтлофорiв з iхньою повною сигналiзацiiю й визначенням ординат стрiлок i сигналiв.

Однонитковий план станцii приведено на першому аркушi графiчноi частини дипломного проекту.

Вхiдний свiтлофор Н встановлюiться на вiдстанi 300 м вiд першоi стрiлки для створення повiтряного промiжку, що вiдокремлюi контактну мережу перегону вiд контактноi мережi станцii. Встановлений на щоглi i маi п'ятизначну сигналiзацiю, що включаi: зелений вогонь - дозволяi поiзду прибувати на станцiю по головнiй колii з встановленою швидкiстю (наступний свiтлофор вiдкритий); верхнiй жовтий, що миготить - дозволяiться поiзду проiхати на станцiю по головнiй колii з установленою швидкiстю (наступний свiтлофор вiдкритий i вимагаi проходження його зi зменшеною швидкiстю); жовтий вогонь - дозволяi поiзду прибувати на станцiю по головнiй колii з готовнiстю зупинитися (наступний свiтлофор закритий); 2 жовтих, з них верхнiй миготить - дозволяiться поiзду прибувати на станцiю зi зменшеною швидкiстю на бокову колiю (наступний свiтлофор вiдкритий); 2 жовтих вогнi - дозволяiться прибути поiзда на станцiю зi зменшеною швидкiстю на бокову колiю й готовнiстю зупинитися (наступний свiтлофор закритий); червоний - забороняiться проiжджати сигнал; мiсячно-бiлий, що миготить- дозволяi проiхати свiтлофор iз червоним вогнем i продовжити рух до наступного свiтлофора зi швидкiстю не бiльш 20 км/ч iз особливою пильнiстю й готовнiстю негайно зупинитися.

Додатковий вхiдний свiтлофор НД встановлюiться на однiй ординатi з основним вхiдним свiтлофором. Непарний додатковий карликовий свiтлофор маi тризначну сигналiзацiю. Служить для приймання поiздiв у непарному напрямку по неправильнiй колii. Встановлений з правого боку при русi в неправильному напрямку, обумовлене це тим, що ширина мiжколiйя ще не знизилася до нормативноi на перегонi й дозволяi його встановити ближче до другоi колii стосовно першого, не порушуючи габариту встановлення карликових свiтлофорiв; 1920 мм вiд осi колii до найбiльш виступаючоi частини свiтлофора.

Вихiднi свiтлофори встановлюються з кожноi приймально-вiдправноi колii, призначеноi для зупинки локомотиву або вiдправлення його зi станцii, мають чотиризначну сигналiзацiю, що включаi: зелений вогонь - дозволяi вiдправлення зi станцii, проходження з встановленою швидкiстю (спереду вiльнi 2 i бiльше блок-дiльницi); жовтий - дозволяi вiдправлення зi станцii, рухатися з готовнiстю зупинитися (наступний свiтлофор закритий); червоний - забороняiться проiжджати сигнал; мiсячно-бiлий, що миготить - дозволяi вiдправити поiзд при заборонному або погаслому свiтлофорi по правильнiй колii двоколiйного перегону, обладнаного автоблокуванням; один мiсячно-бiлий - дозволяi провадити маневри. На головнiй колii встановлюiться щогловий ЧII, на iнших колiях установлюються карликовi вихiднi свi-тлофори.

Для виконання маневровоi роботи в горловинi станцii встановлюються маневровi карликовi свiтлофори iз двозначною сигналiзацiiю (М1; М3; М7; М9; М11; М13; М15; М17). Маневровi свiтлофори з тупикiв встановлюють щогловi М5. Маневровi свiтлофори сигналiзують: мiсячно-бiлий - дозволяi провадити маневри; синiй або червоний, встановлений з дозволу начальника залiзницi - забороняi провадити маневри.

Ординати встановлення свiтлофорiв визначаються вiд гострякiв стрiлочних переводiв, а ординати стрiлочних переводiв, залежно вiд розташування один вiд одного. Ординати зазначенi на першому аркушевi графiчноi частини дипломного проекту у верхнiй його частинi з вказiвкою лiтерiв свiтлофорiв, номера стрiлки, марки хрестовини й безпосередньо самоi ординати.

1.4. Розрахунок пропускноi здатностi станцii

Пропускна здатнiсть станцii залежить вiд тривалостi заняття колiй i стрiлочних горловин поiзними i маневровими пересуваннями.

Вихiдними даними для розрахунку i: схематичний план станцii з ординатами напiльних пристроiв; перспективнi розмiри руху з указiвкою кiлькостi i категорii потягiв i середньоi швидкостi iхнього руху; обсягу маневровоi роботи; спецiалiзацii шляхiв по категорiях маршрутизованих пересувань; технологiя роботи станцii, що визначаi порядок i тривалiсть окремих операцiй.

Розрахунок пропускноi здатностi станцii зводиться до визначення коефiцiiнта завантаження кожного елемента горловини за визначений перiод часу:

де Тф - фактичний час заняття елемента в рiзних пересуваннях, хв.

Тр - розрахунковий час найбiльш iнтенсивних пересувань, хв.

Кн - нормативний коефiцiiнт завантаження (Кн=0,7).

На тривалiсть заняття горловин iстотнийвплив робить спосiб готування i розмикання маршрутiв. Розрахунок виробляiться на перспективнi розмiри руху як для iснуючих, так i для проектованих пристроiв автоматики.

1.4.1 Видiлення розрахункових елементiв горловини

На основi аналiзу горловини i технологii ii роботи стрiлки з однаковим ступенем завантаження поiднують в окремi групи. При цьому в одну групу не можна включати стрiлки, по яких можливо одночасне рiвнобiжне пересування. При електричнiй централiзацii наявнiсть рейкових кiл дозволяi здiйснювати посекцiйне розмикання маршруту, що розширюi можливостi одночасних пересувань у горловинах. З цiii причини при впровадженнi електричноi централiзацii кожна секцiя маршруту розглядаiться як самостiйний елемент.

1.4.2 Визначення часу заняття елементiв

Час заняття елементiв у кожнiй з рiзних пересувань визначаiться по формулi

де tм - час на готування маршруту i подачудозволяючого сигналу (табл.1.1);

tвс - час на сприйняття сигналу машинiстом, прийняте рiвним 0,1 хв.;

L - розрахункова вiдстань для розглянутого пересування, що визначаiться в залежностi вiд виду маршруту i способу керування стрiлками, м;

V - середня швидкiсть пересування по маршруту, км/ч.

Таблиця 1.1

Спосiб керування стрiлками Поiзнi пере-сування, хв.ВаВаВаВаВаВа Маневровi пересування, хв.

РучнийВаВаВаВаВаВа 3 - 6Ва 2 - 3

Механiчноi централiзацiiВаВаВаВаВа 1 - 2Ва 1

Електричноi централiзацii з роздiльним керуваннямВаВаВаВаВаВаВа 0,3 - 0,6ВаВаВаВаВа 0,3

Електричноi централiзацii з маршрутним керуваннямВаВаВаВа 0,2 - 0,3ВаВаВаВаВа 0,2

1.4.3 Визначення часу завантаження елементiв

Завантаження будь-якого елемента горловини станцii визначаiться вираженням

Ва(1.3)

де ti - час заняття елемента рiзними пересуваннями, хв;

ni - кiлькiсть пересувань кожного роду за розрахунковий перiод.

У якостi розрахункового приймаiться перiод найбiльш iнтенсивноi роботи станцii Т= 4 - 6 ч. Обсяг руху за цей перiод розраховуiться з урахуванням коефiцiiнта нерiвномiрностi завантаження Км=1,15+1,4 i коефiцiiнти завантаження вiд маневрових пересувань Км=1,15+1,3 по формулi:

де Ni - розмiри руху за добу поiздiв рiзних категорiй.

Данi про поiзну роботу станцii зведенi до табл. 1.2

Таблица 1.2

Категорiя поiздiвВаВаВаВаВаВаВаВа Розрахун-кова дов-жина, мВа Розмiри руху за сутки Розмiри ру-ху за перiодТ=5 ч при КМ=КН=1,15ВаВаВаВаВаВаВаВа Середня швид-кiсть

прийомВаВаВаВаВа вiдправлення

ПасажирськiВаВаВаВаВаВа 400ВаВа 20ВаВаВаВа 6ВаВаВаВаВаВа 42ВаВаВаВа 30

ГрузовiВаВаВаВаВа 800ВаВа 50ВаВаВаВа 14ВаВаВаВа 35ВаВаВаВа 22

ПримiськiВа 240ВаВа 20ВаВаВаВа 6ВаВаВаВаВаВа 44ВаВаВаВа 36

В даному випадку:

Результати розрахунокiв завантаження елементiв горловини при електричнiй централiзацii зведенi до табл.1.3.

Найбiльш завантаженим i елемент 9 (Кз=0,13). Коефiцiiнт завантаження для заданоi кiлькостi пар поiздiв у добу при централiзованому керуваннi стрiлками не перевищуi нормоване значення (0,7).

Розрахунок зайняття елемента 1:

Час зайняття iлемента:

Вiдправлення пасажирського поiзду з 4 колii:

t=tм+tвс+0.06×L/V=0.3+0.1+0.06×297/30=0.994хв

Вiдправлення примiського поiзда з РЖРЖ колii:

t=tм+tвс+0.06×L/V=0.3+0.1+0.06×297/36=0.895хв

Завантаження елементу:

n1×t1+n2×t2=6×0.994+6×0,895=11.334

Коефiцiiнт завантаження: n1×t1+n2×t2/360=0.031

Розрахунок коефiцiента загрузки

Таблиця 1.4

ЕлементВаВаВаВа Час зайняття елемен-та,ТфВаВа Коеф.Загрузки,Кз

1ВаВаВаВаВаВа 11,334ВаВаВаВаВаВаВа 0,031483333

2ВаВаВаВаВаВа 28,8078961ВаВаВаВаВаВаВаВа 0,080021934

3ВаВаВаВаВаВа 19,62774026ВаВаВаВаВаВа 0,054521501

4ВаВаВаВаВаВа 7,46Ва 0,020722222

5ВаВаВаВаВаВа 27,444ВаВаВаВаВаВаВа 0,076233333

6ВаВаВаВаВаВа 22,296ВаВаВаВаВаВаВа 0,061933333

7ВаВаВаВаВаВа 29,83168831ВаВаВаВаВаВа 0,082865801

8ВаВаВаВаВаВа 6,428 0,017855556

9ВаВаВаВаВаВа 49,83742857ВаВаВаВаВаВа 0,138437302

10ВаВаВаВа 35,30792208ВаВаВаВаВаВа 0,098077561

11ВаВаВаВа 9,276623377ВаВаВаВаВаВа 0,025768398

12ВаВаВаВа 3,797142857ВаВаВаВаВаВа 0,010547619

13ВаВаВаВа 3,12Ва 0,008666667

14ВаВаВаВа 20,83709091ВаВаВаВаВаВа 0,057880808

15ВаВаВаВа 17,44 0,048444444

16ВаВаВаВа 24,68909091ВаВаВаВаВаВа 0,068580808

1.5 Двонитковий план станцii.

Двонитковий план станцii приведенона на другому аркушiграфiчноi частини дипломного проекту. З однониткового плану переносяться вхiднi, вихiднi й маневровi свiтлофори з iхньою повною сигналiзацiiю, всi основнi iзолюючi стики. Для одержання правильноi миттiвоi полярностi в рейкових колах на двонитковому планi розмiщуються додатковi iзолюючi стики за методом замкнених контурiв. У замкненому контурi повинна бути парна кiлькiсть iзолюючiх стикiв. Додатковi iзолюючi стики на стрiлках головних колiй повиннi бути встановленi по вiдхиленню, а на стрiлках бокових колiй по прямiй колii. Показуiться чергування миттiвоi полярностi: жирною рисою - миттiвий ВлплюсВ» або фаза; тонкою рисою - миттiвий ВлмiнусВ» або нуль, у сумiжних рейкових колах. Пронумеровано всi стрiлки, стрiлочно-колiйнi секцii та секцii без стрiлок, приймально-вiдправнi колii та зазначена спецiалiзацiя колiй.

Показано стрiлки, включенi в ЕЦ iз електроприводами. На кожну одиночну стрiлку й стрiлку з'iзду, розташовану ближче до поста ЕЦ встановлюiться електропривод з колiйною коробкою. На стрiлку з'iзду, розташовану далi вiд осi станцii встановлюiться електропривод з муфтою. Показуються обтiчнi й не обтiчнi струмом стрiлочнi з'iднувачi. Якщо стрiлочний з'iднувач обтiкаiтьсяструмом, то вiн встановлюiться в одиничному екземплярi, якщо не обтiкаiться - то дублюiться.

Усерединi колii штриховою лiнiiю показуються дубльованi стиковi з'iднувачi. Розставленi в умовному позначеннi релейнi й живильнi кiнцi рейкового кола. При правобiчному русi, поiзд повинен вступати на станцiю на живильний кiнець рейкового кола, при русi по головних колiях. Для розгалужених рейкових кiл, при довжинi вiдгалужень не менш 60 метрiв, колiйне реле встановлюiться на кожне вiдгалуження рейкового кола. Допускаiться включати в розгалужене коло не бiльш 3 колiйних реле.

Перед вхiдним свiтлофором встановлюiться релейна шафа типу ШРУ-М. Пост ЕЦ зображений навпроти прийомовiдправних колiй на нульовiй ординатi станцii. У розгалужених рейкових колах релейнi кiнцi мають лiтерне позначення.

Показуiться кабельна магiстраль вiд поста ЕЦ до РШ вхiдного свiтлофора, що маi двi групи муфт наземного типу: РМ-4-28 тАУ розгалужена муфта на 28 жил кабелю; РМ-7-49; РМ-8-112. По призначенню розгалужувальнi муфти подiляються на: З1 i З3 - сигнальнi (на вихiднi свiтлофори з двонитковими лампами виходить 8 жил кабелю, на кожен маневровий по 3 жили); П1 i П3 - живильнi; Р1 i Р3 - релейнi для рейкових кiл; СТ1 i СТ3 - стрiлочнi (до 800м використаiться 2 жили кабелю, а понад тАУ дублюються). Для з'iднань кабелю, що йде на вхiдний свiтлофор установлена сполучна муфта СМ наземна, типу РМ-4-28

1.6 Вимоги ПТЕ й посадових iнструкцiй до пристроiв ЕЦ.

Пристроi ЕЦ повиннi забезпечувати:

-ВаВаВаВаВаВаВа взаiмне замикання стрiлок i свiтлофорiв;

-ВаВаВаВаВаВаВа контроль розтину стрiлки з одночасним закриттям свiтлофора, що загороджуi даний маршрут;

-ВаВаВаВаВаВаВа контроль положення стрiлок i зайнятостi колiй i стрiлочних секцiй на апаратi керування;

-ВаВаВаВаВаВаВа можливiсть маршрутного або роздiльного керування стрiлками й свiтлофорами, здiйснення маневрових пересувань за показниками маневрових свiтлофорiв, при необхiдностi передачу стрiлок на мiсцеве керування.

ВаПристроi ЕЦ не повиннi допускати:

-ВаВаВаВаВаВаВа вiдкриття вхiдного свiтлофора при маршрутi, встановленому на зайняту колiю;

-ВаВаВаВаВаВаВа переведення стрiлки пiд рухомим составом;

-ВаВаВаВаВаВаВа вiдкриття свiтлофорiв, що вiдповiдають даному маршруту, якщо стрiлки не поставленi в належне положення;

-ВаВаВаВаВаВаВа переведення вхiдноi в маршрут стрiлки або вiдкриття свiтлофора ворожого маршруту, при вiдкритому свiтлофорi, що загороджуi встановлений маршрут.

Приводи централiзованих стрiлок повиннi:

-ВаВаВаВаВаВаВа забезпечувати при крайнiх положеннях стрiлок щiльне прилягання притиснутого гостряка до рамноi рейки;

-ВаВаВаВаВаВаВа не допускати замикання гострякiв стрiлки при зазорi мiж притиснутим гостряком i рамною рейкою 4 мм i бiльше;

-ВаВаВаВаВаВаВа вiдводити iнший гостряк вiд рамноi рейки на вiдстань не менш 125 мм.

2. ТЕХНРЖЧНА ЧАСТИНА

2.1 Характеристика обраноi системи ЕЦ.

При блоковiй маршрутно-релейнiй системi централiзацii (БМРЦ) застосовуiться маршрутне керування стрiлками й свiтлофорами натисканням кнопок за принципом ВлкудиВ». Використовуються двi групи реле: набiрна (група маршрутного набору) i виконавча групи реле.

Набiрна група слугуi для передачi наказiв на переведення всiх стрiлок, що беруть участь у маршрутi. Вона ж забезпечуi безпеку руху поiздiв, але не виконуi забезпечення вимог ПТЕ i тому будуiться на реле другого класу надiйностi типу КДР.

Виконавча група реле виконуi замикання маршруту, вiдкриття свiтлофорiв, розмикання маршруту поiздом, скасування й штучне розмикання маршруту, забезпечуi безпеку руху поiздiв, виконуi вимоги ПТЕ, щодо пристроiв ЕЦ i тому будуiться на реле першого класу надiйностi типу НМ i КМ.

ВаЗастосовуiться блоковий монтаж набiрноi й виконавчоi групи реле, що дозволяi значно скоротити обсяг монтажних робiт при будiвництвi й прискорити введення в дiю пристроiв централiзацii, а надалi полiпшуються умови iхнього обслуговування.

Набiрнi блоки однакових розмiрiв, у яких встановлюються до шости реле типу КДР, крiм блоку БДШ, що розташовуiться в корпусi реле НМШ, де встановлено 20 дiодiв, для схемноi розв'язки кутового реле КК. Виконавчi блоки бувають малого типу (блок З), де встановлено три реле типу НМ i великого типу (блоки ПС, СП, УП i т.д.), де iснуi можливiсть розмiстити до 9 реле типу НМ, але, як правило, одне з мiсць зайнято резисторами.

У БМРЦ використовуiться двопроводна схема керування стрiлкою iз блоком ПС-220М (пусковий стрiлочний), застосовуiться центральне живлення й центральнi залежностi, тобто всi залежностi мiж стрiлками, свiтлофорами й рейковими колами виконуються на постi ЕЦ, застосовуiться схема керування вхiдним свiтлофором iз двонитковими лампами. Апарат керування представлено у виглядi пульта-табло з табло жолобкового типу з маршрутним керуванням стрiлками й сигналами. Застосовано один щабель замикання й посекцiйне розмикання маршруту. Використаiться безбатарейна система електропостачання, тобто вiдсутня робоча батарея220В, але використовуiться стартерна батарея24В (для запуску ДГА), контрольна24В и звтАЩязковi60В батареi. Станцiю обладнано рейковими колами змнного струму iз частотою 25Гц, з колiйним реле ДСШ-13А, а також стрiлочними електроприводами типу СП-6М.

2.2 Розмiщення блокiв за планом станцii. Тип блокiв, конструкцiя та призначення.

Блоки при БМРЦ розташованi на стилiзованому однонитковому планi станцii, на якому зазначенi: нумерацiя та спецiалiзацiя приймально-вiдправних колiй; нумерацiя стрiлок, стрiлочно-колiйних i безстрiлкових секцiй; розставлено всi основнi iзолюючi стики, повторювачi вхiдних основних i додаткових свiтлофорiв, а також вихiдних сполучених з маневровими й повторювачi маневрових свiтлофорiв; розставлено сигнальнi кнопки поiзних i маневрових сигналiв, вказанихна першомуаркушевi курсового проекту.

Блоки набiрноi групи розробленi по типових схемних вузлах. На планi зазначенi в заштрихованому прямокутнику й позначаються:

НПМ тАУ набiрний поiзний маневровий блок, встановлюiться один на вхiдний свiтлофор i перший за ним маневровий, один на вихiдний свiтлофор, сполучений з маневровим i для маневрового свiтлофору з колii, де i кiнцева поiзна кнопка.

НМ тАУ набiрний маневровий, для одиночного промiжного в горловинi станцii, дiлянкою наближення до якого i стрiлочно-колiйна секцiя.

НМIIП тАУ набiрний маневровий, для маневрових з тупикiв, одного з маневрових з дiлянки колii в рiзнi сторони, одного з маневрових, вартих у створi.

НМIIАП - набiрний маневровий, для другого з маневрових, що стоять у створi, для другого з маневрових з дiлянки колii в рiзнi сторони.

Нсох2 - набiрний стрiлочний блок, для двох одиночних стрiлок.

НСС - набiрний блок спарених стрiлок. Ставиться один на з'iзд.

Додатковi блоки встановлюються поза планом станцii:

НМIД - набiрний маневровий додатковий, ставиться з розрахунку один на шiсть блокiв НМI.

НН - набiрний блок реле напрямкiв, встановлюiться один на працюючого за апаратом й один резервний Ннр.

БДШ - блок дiодний штепсельний, встановлюiться в корпусi реле НМШ, де i 20 дiодiв для схемноi розв'язки кутового реле КК.

Виконавча група в системi БМРЦ.

П - колiйний блок, великих розмiрiв, встановлюiться на кожну приймально-вiдправну колiю.

В1 i ВД тАУ блоки вихiдних i додаткових вихiдних свiтлофорiв, великихрозмiрiв, встановлюються для кожного вихiдного свiтлофора сполученого з маневровим, причому блок В1 розташовуiться ближче до блоку П чим ВД.

С тАУ стрiлочний блок, малих розмiрiв, встановлюiться один на кожну стрiлку.

СП - стрiлочно-колiйний блок, великих розмiрiв, встановлюiться один на кожну стрiлочно-колiйну секцiю.

УП - блок дiлянки колii, великих розмiрiв, встановлюiться один накожну безстрiлкову секцiю.

ВД - вхiдний додатковий блок - великих розмiрiв, встановлюiться один на кожен основний i на кожен додатковий вхiдний свiтлофор.

MIII - маневровий блок, великих розмiрiв, встановлюiться для кожного маневрового свiтлофора з дiлянки колii або iз приймально-вiдправноi колii.

МII - маневровий блок, великих розмiрiв, встановлюiться на кожен маневровий свiтлофор з тупика, для кожного з маневрових , що стоять у створi.

МI - маневровий блок, великих розмiрiв, встановлюiться для кожного маневрового свiтлофору, одиночного в горловинi станцii, промiжного, дiлянкою наближення до якого i стрiлочно-колiйна секцiя.

Блоки, що встановлюються поза планом станцii.

ПС - пусковий стрiлочний блок, великих розмiрiв. ПС-220М встановлюiться один на двi одиночнi стрiлки або один на два з'iзди або один на з'iзд й одну стрiлку.

Блоки БМВШ (блок малогабаритний витримки часу зi штепсельним крiпленням) виготовляються в корпусi реле НМШ, встановлюiться 4 блоки на станцiю:

- ОСБ - скасування стабiлiтронний блок з витримкою часу 6с.

- МСБ тАУ маневровий стабiлiтронний блок з витримкою часу 60 с.

- ПСБ - поiзний стабiлiтронний блок з витримкою часу 180 с. За-стосовуiться при скасуваннi поiзного маршруту при зайнятiй дiлянцi набли-ження.

- ИСБ - штучного розмикання стабiлiтронний блок з витримкою часу 180с.

2.3 Схеми набiрноi групи.

Схеми набiрноi групи складаються iз чотирьох кiл мiжблочних з'iднань.

1 Коло тАУ коло включення кнопкових реле, слугуi для фiксацii (запам'ятовування) натискання сигнальних кнопок на апаратi керування, визначення категорii маршруту й напрямку руху. Пiсля натискання початковоi кнопки включаiться реле НКН, що включаi реле П (поiзний прийом) у блоцi НН (реле напрямку), що подаi живлення в шину Н та комбiновану, де i Н и запалюiться зелений осередок у стрiлцi по прийманню. Вiд шини Н у блоцi НПМ включаються реле ОП i ПП (загальне й поiзне протиповторне реле), якi визначають початок поiзного маршруту в набiрнiй групi. Пiсля натискання кiнцевоi кнопки в блоцi НПМ маневрового М1, включаiться реле НКН i при наявностi живлення в шинi Н включаiться реле ВК (допомiжне кiнцеве поiзне), що визначаi кiнець поiзного маршруту в набiрнiй групi. При маневровому маршрутi використовуються реле КН (кнопкове); ВПМ (допомiжне приймання маневрове); у блоцi НН реле ПМ (приймання маневрове); ОП визначаi початок маневрового маршруту в набiрнiй групi; ВКМ тАУ допомiжне кiнцеве маневрове, визначаi кiнець маневрового маршруту в набiрнiй групi. У початковому станi кнопки не натиснутi, всi реле вимкненi.

2 Коло тАУ коло вмикання автоматичних кнопкових реле (АКН), що вмикаi кнопковi реле промiжних сигналiв без натискання кнопок, вмикаi реле ВП (допомiжне промiжне), яке подаi живлення в3 коло набiрноi групи. Реле АКН розмiщають у блоках НМ i НМIIАП промiжних сигналiв, розташованих на трасi основного й варiантного маршрутiв, у яких включаються реле ВКМ i МП (маневрове протиповторне). У початковому станi реле виключенi, тип КДРМ - низькоомнi, включенi послiдовно.

3 Коло тАУ коло плюсових i мiнусових керуючих реле (ПУ, МУ). Реле ПУ, МУ вiддають наказ на маршрутне керування стрiлками й крiм того знiмають iз кола самоблокування кнопковi реле. Реле у початковому станi знеструмленi, тип КДРМ у схему включаються послiдовно, встановлюються в блоках НСС i Нсох2.

4 Коло тАУ Схема вiдповiдностi. Перевiряiться вiдповiднiсть мiж наказом на переведення стрiлок (контактами ПУ, МУ) i фактичним положенням стрiлок (контактами ПК, МК). Якщо i вiдповiднiсть, то по 4 колу включаiться початкове реле сигнального блоку на початку маршруту.

Н - початкове реле, визначаi початок поiзних i маневрових маршрутiв.

КМ - кiнцеве реле, визначаi кiнець маневрового маршруту.

При спрацьовуваннi реле Н формуються всi кола виконавчоi групи, i пiсля контролю правильностi встановлюваного маршруту вiдбуваiться його замикання.

2.3.1 Кнопковi реле

Кнопковi реле служать для фiксацii натискання маршрутноi кнопки на пультi керування. Вони мають номенклатури КН i НКН. Нормально кнопковi реле перебувають без струму i збуджуються при натисканнi маршрутних кнопок: безпосередньо через контакти кнопок або iхнiх повторювачiв (реле К) або за допомогою автоматичних кнопкових реле.

Збудження реле КН i НКН або повторювачiв контактiв кнопок реле К ведеться вiд проводiв живлення СПБ-К. Живлення з цього проводу знiмаiться, якщо кнопка натискаiться другий, i тим самим завершуi елементарний маршрут.

Збудившись через живлення СПБ-К, реле К перемикаiться власним мостовим контактом на живлення СПБ. Це зроблено для того,щоб реле К не знеструмлювалося при вiдключеннi живлення з проводу СПБ-К, поки кнопка залишаiться натиснутою. РЖнакше, при тривалому натисканнi кнопки реле К, знеструмившись вiд зняття живлення СПБ-К, збудилося б удруге пiсля вiдновлення живлення й привело б до збудження кнопкового реле початку маршруту по даному свiтлофорi.

Якщо кнопка одиночного маневрового свiтлофоранатискаiться першою, то через контакт реле К вiд шини маршрутного набору Т-НМ (Т-ЧМ), що визначаi, що здiйснюiться початок маршруту, збуджуiться реле НКН. Якщо кнопка натискаiться другою як кiнцева при русi до свiтлофора, то вiд шини НМ (ЧМ), що визначаi, що дiя за завданням маршруту триваi, збуджуiться реле КН.

Для завдання маневрових маршрутiв до одиночного свiтлофора й далi вiд свiтлофора, маршрутну кнопку натискають двiчi. Перше ii натискання фiксуi кiнець маршруту до свiтлофора. Друге натискання тiii ж кнопки фiксуi початок маршруту вiд свiтлофора.

Бiля свiтлофора в створi при натисканнi кнопки цього свiтлофора як початковоi через контакт реле К (блок НМРЖРЖП) вiд шини Т-ЧМ (Т-НМ), подаваноi на клему блоку 2-1, збуджуiться реле КН цього блоку. Якщо ж кнопка натискалася як кiнцева, то вiд шини ЧМ (НМ) через клеми блокiв 2-14 й 1-8 живлення надходить на клему 2-8 блоку НМРЖРЖАП створного свiтлофора й у ньому збуджуiться реле КН.

При завданнi варiантних маршрутiв, коли при натисканнi кнопки необхiдно зафiксувати в схемах набору кiнець одного й початок наступного елементарного маршруту, у блоцi НМРЖ збуджуються кнопковi реле НКН i КН, а в блоках НМРЖРЖП i НМРЖРЖАП тАУ реле КН. Для цього в блоцi НМРЖ на клеми 1-16 i 2-11 подаiться шина Н, Ч, ЧМ.

Знеструмлення кнопкових реле вiдбуваiться пiсля збудження стрiлочних керуючих реле ПУ або МУ. Контактами реле ПУ або МУ вiдключаiться живлення СМБ у колi кнопкових реле. При повторному вiдкриттi свiтлофора, кнопкове реле знеструмлюiться тiльки пiсля збудження сигнального реле, тому що повторно свiтлофор вiдкриваiться натисканням однiii кнопки й стрiлочнi керуючi реле не працюють.

Реле КН в блоках НМРЖРЖП i НМРЖРЖАП i реле НКН в блоцi НМРЖ, якi збуджуються при повторному вiдкриттi свiтлофора, мають однакову схему блокування: спочатку пiсля збудження кнопкове реле блокуiться через власний контакт i тиловий контакт протиповторного реле МП, а пiсля збудження останнього тАУ через тиловий контакт сигнального реле й шину СПБ-Г.

У блоках НМРЖРЖП i НМРЖРЖАП при повторному вiдкриттi свiтлофорiв до вiдпускання кнопки кнопковi реле одержують додаткове коло блокування через контакт 321-322 повторювача кнопкового реле К. Таке коло блокування необхiдне для виключення, у випадку перетримання кнопки, збудження кнопкового реле, що фiксуi кiнецьмаршруту.

Схема блокування реле НКН у блоцi НПМ-69 при збудженнi вiд натискання початковоi поiзноi кнопки не може мати блокування зi схеми сигнальних реле, тому що в схему поiзних сигнальних реле подаiться живлення СМБ, а не живлення СПБ, необхiдне для блокування кнопкового реле. Схема блокування реле НКН у блоцi НПМ-69 проходить через контакти реле ОП або ВК.

У поiзних маршрутах при повторному вiдкриттi сигналу в замкнутому маршрутi спочатку контактом сигнального реле обриваiться ланцюг реле ОП, а потiм контактом реле ОП обриваiться ланцюг блокування кнопкового реле НКН. Реле КН у блоцi НПМ-69, як i реле КН у блоках маневрових сигналiв, при повторному вiдкриттi сигналу знеструмлюiться контактом сигнального реле.

При необхiдностi припинити дiю схем маршрутного набору кнопковi i всi iншi реле маршрутного набору знеструмлюються зняттям напруги з проводiв живлення СПБ-Н, СПБ-Г i СМБ-Г натисканням загальноi кнопки ВлОтмена маршрутного наборуВ».

2.3.2 Автоматичнi кнопковi реле

Для установки маршрутiв по основному варiанту натисканням тiльки двох кнопок (початку i кiнця маршруту) застосовуiться схема автоматичних кнопкових реле АКН. Цi реле встановленi в блоках НМРЖ i НМРЖРЖАП. Струна АКН проходить по клемам 1-2 i 2-2 блокiв маршрутного набору.

При установцi маршруту натисканням кнопок початку й кiнця маршруту всi реле АКН кнопок, розташованих по маршруту й не натиснутих, з'iднуються послiдовно.

Живлення в схему АКН подаiться через контакти кнопкового реле КН блоку НПМ-69(початку маршруту) i кнопкового реле КН блоку НМРЖРЖАП(кiнець маршруту) пiсля спрацьовування реле ОП у блоцi НПМ-69 i реле ВКМ у блоцi НМРЖРЖАП.

Збуджуючись у блоцi НМРЖреле АКН, включаi кнопковi реле КН та НКНi своiми контактами 311 i 321 виключаi можливiсть появи живлення в схемi АКН пiсля спрацьовування реле ВП, ВКМ i МП у своiму блоцi. Реле АКН самоблокуiться пiсля перемикання у своiму колi мостових контактiв кнопкових реле.

Для живлення схеми реле АКН i ПУ, МУ в усi сигнальнi блоки маршрутного набору прийнято з боку непарного напрямку подавати СПБ, а з боку парного напрямку тАУ СМБ-И. Для запобiгання вiдпадiння якорiв реле АКН через рiзночасну роботу реле КН вонимають уповiльнення на вiдпадiння.

Реле АКН знеструмлюються пiсля знеструмлення кнопкових реле. Для стабiлiзацii напруги на реле АКН у iхнi коло незалежно вiд кiлькостi реле, включених послiдовно в рiзних маршрутах, вводяться два резистори по 10 Ом: один з них тАУ з боку СПБ, другий тАУ з боку СМБ-И. Цi резистори запобiгають також короткому замиканню батареi при натисканнi кнопок маршруту, у який не входять реле АКН.

2.3.3 Протиповторнi, допомiжнi промiжнi i кiнцевi реле

Протиповторнi ОП, МП i ПП, допомiжнi промiжнi ВП, кiнцевi ВК i ВКМ i реле другого каскаду й збуджуються контактами кнопкових реле КН вiд проводiв напрямку. Живлення в останнi подаiться залежно вiд роду й напрямку маршруту, обумовленого натисканням початковоi кнопки. Цi реле блокуються й залишаються пiд струмом до повноi установки маршруту. Вони в свою чергу включають керуючi стрiлочнi реле (третiй каскад реле маршрутного набору), якi виключають реле першого каскаду тАУ КН.

Реле ОП, ПП i МП визначають початок маршруту i його рiд, ВК i ВКМ тАУ вiдповiдно кiнець поiзного або маневрового маршруту, ВП тАУ участь кiнцiв елементарних маршрутiв в утвореннi загального маршруту.

Контакти протиповторних реле беруть участь у включеннi початкових, контрольно-секцiйних i сигнальних реле. Протиповторнi реле в блоках маневрових свiтлофорiв iменуються МП. У блоцi поiзних свiтлофорiв НПМ-69 встановлюють два протиповторних реле тАУ ОП i ПП. Загальне протиповторне реле ОП працюi в поiздних i маневрових маршрутах, а реле ПП тАУ тiльки в поiздних.

Маневрове протиповторне реле МП збуджуiться через контакт кнопкового реле НКН, коли це реле збуджуiться як реле початку маневрового маршруту. Пiсля знеструмлення реле НКН, реле МП блокуiться через власний контакт i тиловий контакт маневрового сигнального реле МС, використовуваного зi схеми сигнальних реле блоку МРЖ.

При своiму збудженнi реле МП включаi кола початкового, контрольно-секцiйних i сигнального реле (реле виконавчоi групи), а також кола реле маршрутного набору АКН, ПУ й МУ. Пiсля вiдкриття свiтлофора коло самоблокування реле МП розмикаiться тиловим контактом сигнального реле МС.

Протиповторнi реле мають уповiльнення на вiдпадiння, що повинне бути бiльше часу перельоту контактiв кодових реле, комутуючих iхнi кола.

Повторне вiдкриття свiтлофора, якщо вiн з якоi-небудь причини був перекритий з дозволяючого показання на забороняюче, а маршрут залишаiться замкнутим, виконуiться натисканням тiльки однiii кнопки свiтлофора. При натисканнi кнопк

Вместе с этим смотрят:

Автоматизированная система оперативного управления перевозками

Автоматика и автоматизация на железнодорожном транспорте

Автомобильные дизельные топлива

Автомобильные эксплуатационные материалы

Автомобильный кран