Стан та напрями удосконалення первинного облiку оплати працi

Мiнiстерство аграрноi полiтики Украiни

Глухiвський коледж Сумського Нацiонального Аграрного Унiверситету

Курсова робота на тему:

"Стан та напрями удосконалення первинного облiку оплати працi"

Глухiв 2009

ЗМРЖСТ

Вступ

РЖ. Теоретичнi основи

РЖРЖ. Органiзацiя первинного облiку розрахункiв з оплати працi

2.1 Економiчний змiст та завдання облiку розрахункiв з оплати працi

2.2 Види i форми оплати працi

2.3 Первинний облiк працi та порядок нарахування оплати працi в рослинництвi

2.4 Первинний облiк працi та порядок нарахування оплати працi в тваринництвi

2.5 Первинний облiк працi та порядок нарахування оплати працi працiвникам ремонтноi майстернi

2.6 Первинний облiк працi та порядок нарахування оплати працi працiвникам iнших виробничих пiдроздiлiв

РЖРЖРЖ. Автоматизацiя первинного облiку з оплати працi

Висновки та пропозицii

Список використаноi лiтератури

ВСТУП

В умовах ринковоi економiки значну роль вiдiграi бухгалтерський облiк, без знання якого неможливо ефективно керувати пiдприiмствами.

Сiльськогосподарськi пiдприiмства i суб'iктами пiдприiмницькоi дiяльностi, iхнi види визначаються за формами власностi i формами господарювання. Функцiонування сiльськогосподарських пiдприiмств рiзних форм власностi регламентуiться Конституцiiю Украiни, Земельним кодексом Украiни, а також Законами Украiни: "Про власнiсть", "Про форми власностi на землю", "Про пiдприiмництво", "Про колективне сiльськогосподарське пiдприiмство", "Про пiдприiмства в Украiнi", "Про господарськi товариства", "Про сiльськогосподарську кооперацiю", "Про внесення змiн i доповнень до Закону Украiни", "Про селянське (фермерське) господарство", "Про прiоритетнiсть соцiального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарствi". Важливу роль у реформуваннi сiльськогосподарських пiдприiмств вiдiграють Укази Президента Украiни "Про невiдкладнi заходи, щодо прискорення земельноi реформи в сферi сiльськогосподарського виробництва" i "Про невiдкладнi заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економiки" вiд З грудня 1999 р. № 1529/99.

Згiдно iз законодавством на пiдприiмствах бухгалтерський облiк здiйснюiться на приватних (приватно-орендних), в сiльськогосподарських кооперативах, господарських товариствах, селянських (фермерських) господарствах.

Трудовi вiдносини на пiдприiмствi Трудовий договiр (контракт)

При прийманнi працiвника на роботу власник або його представник вступають з ним у трудовi вiдносини. Основним доку ментом, який закрiплюi цi вiдносини, i трудовий договiр або контракт.

Трудовий договiр тАФ це угода мiж працiвником i власником (або уповноваженим органом, особою). За трудовим договором працiвник зобов'язуiться виконувати роботу, визначену цим договором, дотримуватися внутрiшнього трудового розпорядку пiдприiмства, а власник пiдприiмства або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов'язуються виплачувати працiвниковi заробiтну плату та забезпечити умови, необхiднi для виконання роботи.

Трудовий договiр може бути:

В· безстроковий, що укладаiться 11.-РЖ невизначений строк;

В· строковим, що укладаiться:

В· на визначений строк, встановлений за погодженням сторiн;

В· на час виконання певноi роботи.

Трудовий договiр, як правило, укладаiться в письмовiй формi. Це е обов'язковим в таких випадках: при органiзованому наборi працiвницi н; при укладеннi трудового договору про роботу в районах з особливими природними, географiчними та геологiчними умовами, з умовами пiдвищеного ризику для здоров'я; у випадках, коли працiвник наполягаi на укладеннi трудового договору у письмовiй формi; при укладеннi трудового договору з неповнолiтнiми.

При укладеннi трудового договору працiвник подаi паспорт або iнший документ, що посвiдчуi особу; трудову книжку; документ про освiту (спецiальнiсть, квалiфiкацiю); довiдку про стан здоров'я та iншi документи.

Укладання трудового договору оформляiться наказом або РЖ м впорядженням роботодавця про зарахування працiвника на роботу. Трудовий договiр вважаiться укладеним у випадку, якщо наказ або розпорядження не були виданi, але працiвника фактично допущено до роботи. Не може бути вiдмовлено в укладеннi трудового договору особi, запрошенiй на роботу в порядку переведення з iншого пiдприiмства за погодженням мiж керiвниками пiдприiмств.

При укладаннi трудового договору може бути обумовлене угодою сторiн випробування з метою перевiрки вiдповiдностi працiвника роботi, яка йому доручаiться. Умова про випробування зазначаiться в наказi (розпорядженнi) про прийняття на роботу.

Випробування не встановлюiться для осiб, якi не досягли 18 рокiв, для молодих робiтникiв пiсля закiнчення професiйних навчально-виховних закладiв; для молодих спецiалiстiв пiсля закiнчення вищих навчальних закладiв; для осiб, звiльнених у запас з вiйськовоi або альтернативноi (невiйськовоi) служби; для iнвалiдiв, направлених на роботу за рекомендацiями медико-соцiальноi експертизи; при прийняттi на роботу в iншу мiсцевiсть i при переведеннi на роботу на iнше пiдприiмство.

Контракт тАФ це рiзновид трудового договору. Контракт укладаiться на певний строк i застосовуiться для працiвникiв, якi приймаються на роботу на визначений термiн або на час виконання певноi роботи.

Контракт укладаiться у письмовiй формi у двох примiрниках i пiдписуiться роботодавцем та працiвником, якого приймають на роботу за контрактом. Документ набираi чинностi з моменту його пiдписання або з дати, визначеноi сторонами у контрактi. На пiдставi контракту видаiться наказ (розпорядження) про прийняття працiвника на роботу.

У контрактi вказуються обсяги пропонованоi роботи та вимоги до якостi i строкiв ii виконання, термiн дii контракту, права, обов'язки та взаiмна вiдповiднiсть сторiн, умови оплати й органiзацii працi, пiдстави припинення та розiрвання контракту, соцiальне-побутовi та iншi умови, необхiднi для виконання зобов'язань з урахуванням специфiки роботи, професiйних особливостей та фiнансових можливостей пiдприiмства.

РЖ. Теоретичнi основи

День звiльнення i останнiм робочим днем для працiвника. Чи маi вiн повнiстю вiдпрацювати його та виконувати трудовi обов'язки, закрiпленi в посадовiй iнструкцii, чи може займатися лише пiдписанням обхiдного листка, здаванням матерiальних цiнностей, отриманням трудовоi книжки та розрахунку? А. Коржова, м. Кривий Рiг

ВРЖДПОВРЖДЬ: Дiйсно, день звiльнення для працiвника тАФ останнiй робочий день. Про це навiть записано в п. 2.26 РЖнструкцii про порядок ведення судових книжок працiвникiв, затвердженоi спiльним наказом Мiнiстерства працi, Мiнiстерства соцiального захисту населення та Мiнiстерства юстицii Украiни вiд 29.07.93р. №58 : "днем звiльнення вважаiться останнiй день роботи". РЖ як у будь-який робочий день, у цей день працiвнику необхiдно виконувати своi функцiональнi обов'язки Наведемо норми трудового законодавства, якi свiдчать про це.

Стаття 139 КЗпП передбачаi, що працiвники зобов'язанi працювати чесно й сумлiнно, своiчасно й точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудовоi та технологiчноi дисциплiни, вимог нормативних актiв про охорону працi, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договiр. Основнi серед трудових обов'язкiв тАФ обов'язок виконувати роботу (обумовлено трудовим договором, робочою чи посадовою iнструкцiiю) та додержання встановленого режиму роботи. Нагадаiмо: останнiй закрiплюють у правилах внутрiшнього трудового розпорядку, якi затверджують трудовi колективи за поданням власника або уповноваженого ним органу i виборного органу первинноi профспiлковоi органiзацii (профспiлкового представника) на основi типових правил тАУ (ст. 142 КЗпП).

Але не варто думати, що пiдписувати обхiдний листок, отримувати трудову книжку та кошти в бухгалтерii {остаточний розрахунок) працiвник маi у вiльний вiд роботи час. Це не так. Та й погодьтеся, на це потрiбно не так уже й багато часу.

Звiсно, може бути й виняток: коли працiвник працюi позмiнно, договiр може розриватися у день, який для працiвника i вихiдним (хоча для пiдприiмства вiн робочий). Тодi працювати у цей день працiвник не буде, а лише отримаi вiд роботодавця належне.

Висновок

Трудовий договiр мiж працiвником i пiдприiмством чинний i в день звiльнення, тому працiвник не повинен забувати про своi обов'язки, якi закрiплено в посадовiй (робочiй) iнструкцii, та повинен повнiстю вiдпрацювати робочий день.

Працiвник подав заяву про надання вiдпустки, у якiй просить звiльнити його з роботи за угодою сторiн в останнiй день вiдпустки. Ми видали 2 накази: про надання вiдпустки та про звiльнення працiвника за угодою сторiн в останнiй день вiдпустки. Але працiвник захворiв, перебуваючи у вiдпустцi. Чи потрiбно у такiй ситуацii продовжити вiдпустку? Як правильно оплатити лiкарняний? Якою буде дата звiльнення? П. Гончаренко, бухгалтер, м. Ужгород

ВРЖДПОВРЖДЬ: У Вашiй ситуацii працiвник маi право продовжити вiдпустку. Згадайте: згiдно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону Украiни "Про вiдпустки" вiд 15.11.96 р. № 504/96 тАУ ВР та п.1 ч.2 ст.80 Кодексу законiв про працю (далi - КЗпП) щорiчну вiдпустку повиннi перенести на iнший перiод або продовжувати в разi тимчасовоi непрацездатностi працiвника, засвiдченоi в установленому порядку. Тож на вимогу працiвника Вам потрiбно продовжити вiдпустку (перенести ii не вдасться, адже працiвник звiльняiться) та нарахувати лiкарнянi за весь час хвороби. Порядок iх обчислення нiчим не вiдрiзняiться вiд звичайного (середнiй заробiток обчислюють вiдповiдно до Порядку обчислення середньоi заробiтноi плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соцiальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ вiд 26.09.01р. № 1266). Щоправда, можливий один виняток (коли вiдпустку не продовжують), але про нього трохи нижче.

Розберемося з датою звiльнення.

Звiльняють за угодою сторiн на пiдставi п. 1 ст. 36 КЗпП. До того ж не маi значення, хто виступаi iнiцiатором звiльнення, головне, аби працiвник i роботодавець дiйшли згоди. Про припинення трудового договору роботодавець видаi наказ.

Тут можливi два варiанти розвитку подiй залежно вiд того, у який саме день працiвник просить звiльнити його.

Перший. Працiвник написав у заявi: "прошу звiльнити мене в останнiй день вiдпустки".

Роботодавець мусить продовжити вiдпустку на кiлькiсть невикористаних працiвником днiв та змiнити дату звiльнення, вказану в наказi про звiльнення. Тодi датою звiльнення буде дата останнього дня вiдпустки. Звiсно, доведеться нарахувати лiкарнянi. А от вiдпускнi нараховувати по-новому не потрiбно. Щоправда, коли вiдпустка припадаi на 2 мiсяцi (i бiльше), доведеться провести перерахунок утримань та нарахувань податку з доходiв та соцiальних внескiв за вiдповiднi мiсяцi.

Другий. Працiвник зазначив: "прошу звiльнити мене в останнiй день вiдпустки тАФ 28 вересня 2007 року".

Коли у заявi конкретизовано дату, з якоi працiвник бажаi залишити роботу, i працiвник не вiдкликаi заяви, скажiмо, у зв'язку iз хворобою, роботодавець повинен звiльнити працiвника в строк, про який просив працiвник. Тут не спрацьовуi ч. 3 ст. 40 КЗпП, за якою не допускаiться звiльнення працiвника з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу в перiод його тимчасовоi непрацездатностi (крiм звiльнення за пунктом 5 цiii статтi), а також у перiод перебування працiвника у вiдпустцi. Зауважте: у нормi йдеться про звiльнення з iнiцiативи власника, тож для звiльнення за угодою сторiн вона не дii.

Але тут i один нюанс. Хоча працiвника й звiльняють з дати, яку вiн зазначив у заявi, листок непрацездатностi оплачують повнiстю за весь перiод хвороби. Пояснюiться це просто: допомогу по тимчасовiй непрацездатностi виплачують застрахованим особам за весь перiод до вiдновлення працездатностi або до встановлення медико-соцiальною експертною комiсiiю (МСЕК) iнвалiдностi незалежно вiд звiльнення застрахованоi особи в перiод втрати працездатностi у порядку та розмiрах, встановлених законодавством (ст. 2 Закону Украiни "Про розмiр внескiв на деякi види загальнообов'язкового державного соцiального страхування" вiд 11.01.01 р. №2213-111). Не забувайте, РЖдо першi 5 днiв непрацездатностi оплачують за кошти пiдприiмства. Крiм того, доведеться перерахувати вiдпускнi та виплатити компенсацiю за невикористанi днi вiдпустки та остаточно розрахуватись з працiвником.

Наше пiдприiмство мiсяць як зареiстровано. З найманих працiвникiв лише я тАФ головний бухгалтер i директор (вiн же тАФ один iз засновникiв). Директор плануi набирати нових спiвробiтникiв, а всю кадрову документацiю веду поки я. Пiдкажiть, будь ласка, чи потрiбно складати штатний розпис або можна обiйтися наказами керiвника ? РЖ взагалi, чи може пiдприiмство працювати без штатного розпису? М. Мiронова, м. Днiпропетровськ

ВРЖДПОВРЖДЬ: Одразу скажемо: штатний розпис (ШР) тАФ необхiдний кадровий документ для будь-якоi юридичноi особи. Про його форму, змiст i порядок складання ми докладно писали в газетi "Все про бухгалтерський облiк" № 53 за 2005 рiк, стор. 18. Пригадаiмо, що ж вiн собою являi.

У штатному розписi визначають штатний склад i штатну чисельнiсть працiвникiв пiдприiмства (установи, органiзацii) згiдно з його органiзацiйною структурою вiдповiдно до статуту (положення).

РЖнакше кажучи, у ньому встановлюють кiлькiсть працiвникiв кожноi професii з розподiлом штатних одиниць за структурними пiдроздiлами пiдприiмства. Крiм того, тут-таки фiксують розмiри посадових окладiв з урахуванням умов працi.

Унiфiкованоi форми ШР не iснуi. Однак у бюджетнiй сферi, де всi витрати (зокрема, й на оплату працi) регламентовано, така форма i. Й для бюджетникiв ШР обов'язковий. Затверджено ii наказом Мiнфiну вiд 28.01.02 р. № 57. РЖ, що примiтне, незважаючи на свою бюджетну спрямованiсть, вона (з незначними коригуваннями) пiдiйде для потреб будь-якого, у тому числi i небюджетного, роботодавця. Адже в нiй передбачено майже всi тi обов'язковi реквiзити ШР, про якi ми говорили в № 53 за 2005 рiк.

У ШР маi бути така iнформацiя:

тАФ перелiк посад (за кожним структурним пiдроздiлом i з урахуванням взаiмопiдпорядкованостi спiвробiтникiв) iз зазначенням коду за Класифiкатором професiй;

- кiлькiсть штатних одиниць;

тАФ суми посадових окладiв (тарифних ставок) i надбавок (доплат) згiдно з Положенням про оплату працi;

тАФ iнформацiя про розмiр постiйних щомiсячних премiй;

тАФ мiсячний фонд оплати працi.

До речi, як ви вже зрозумiли, до складання ШР на пiдприiмствi повинно бути затверджено i прийнято низку локальних нормативiв. Зокрема, Положення про оплату працi i Положення про премiювання.

Про колективний договiр поки не йдеться, оскiльки процес колективних переговорiв може тривати досить довго. Але все одне врахуйте, що обидва згаданих положення тАФ продукт консенсусу представникiв роботодавця i трудового колективу.

Ви запитаiте, як iх скласти, якщо на пiдприiмствi всього двоi тАФ начальник i його пiдлеглий? Вважаiмо, можна пiдготувати i затвердити тимчасовi варiанти цих документiв. А потiм внести до них змiни. Точнiсiнько так само i з ШР, тим бiльше, що повнiстю без нього обiйтися навряд чи вдасться, i ось чому.

Насамперед через ч. 3 ст. 64 Господарського кодексу Украiни. В нiй читаiмо:

"пiдприiмство самостiйно визначаi свою органiзацiйну структуру, встановлюi чисельнiсть працiвникiв i штатний розпис".

РЖ хоча це не обов'язки, а, iмовiрнiше, права (ключове в цiй фразi слово "самостiйно"), дану норму ми б назвали основною. Адже у пiдсумку виявляiться, що ШР тАФ фундамент всього кадрового дiловодства роботодавця. Бiльш того, ШР буде потрiбен для одержання ряду дозвiльних документiв. Судiть самi.

ШР i добiр персоналу пiдприiмства

Це перший i найвагомiший аспект: ШР визначаi, якi спецiалiсти (робiтники) будуть задiянi на пiдприiмствi, i багато в чому обумовлюi iх функцiональнi обов'язки. Наприклад, посада начальника вiддiлу кадрiв автоматично передбачаi, що цього не повинен робити головбух. РЖ потiм: за ШР можна легко з'ясувати, чим пiдприiмство займаiться (у штатi автомайстернi навряд чи знайдеться мiсце овочiвнику). Тим бiльш важливо, що ШР даi можливiсть бачити i контролювати потребу пiдприiмства в персоналi.

Тiльки завдяки ШР вам вiдомо, що на вашому пiдприiмствi маi мiсце сумiщення посад, виконання обов'язкiв тимчасово вiдсутнiх працiвникiв, розширення зон обслуговування i сумiсництво.

ШР i оплата працi

Не секрет, що в основi органiзацii оплати працi в нашiй краiнi покладено тарифну систему, що включаi тарифнi сiтки, тарифнi ставки, схеми посадових окладiв i тарифно-квалiфiкацiйнi довiдники. Використовують ii для розподiлу за розрядами тарифноi сiтки:

тАФ робiт тАФ залежно вiд iх складностi;

тАФ працiвникiв тАФ залежно вiд iх квалiфiкацii.

При цьому мають простежуватися чiткi мiжквалiфiкацiйнi спiввiдношення. Найнижчий рiвень тАФ зарплата робiтника 1-го розряду, що з 2006-го року повинна бути бiльше за мiнiмальну заробiтну плату. А спецiалiст бiльш високоi квалiфiкацii маi одержувати бiльше, нiж його менш квалiфiкований колега. Недотримання даноi вимоги тАФ не що iнше, як порушення трудового законодавства.

Як правило, цi мiжквалiфiкацiйнi спiввiдношення й закрiплюють у ШР, зазначаючи суми посадових окладiв.

ШР i статистика кiлькостi працiвникiв

В РЖнструкцii зi статистики кiлькостi працiвникiв, затвердженiй наказом Держкомстату Украiни вiд 28.09.05 р.

№ 286, i чiтке словосполучення "штатний працiвник". Вона регламентуi механiзм пiдрахунку облiковоi кiлькостi штатних працiвникiв у цiлому по пiдприiмству, а також окремих iх категорiй. Наприклад, зайнятих в умовах, що не вiдповiдають санiтарно-гiгiiнiчним нормам, пенсiонерiв, що працюють, iнвалiдiв тощо. Нею керуються, зокрема, при визначеннi середньоi кiлькостi працiвникiв для обчислення суми комунального податку, визначення нормативiв створення робочих мiсць для iнвалiдiв. ШР суттiво полегшуi такi статистичнi розрахунки (хоча й не вiдiграi для них головноi ролi).

Вимоги держорганiв до наявностi ШР

Вимагати ШР вiд роботодавця можуть, припустимо, перевiряючi Фонду соцiального захисту iнвалiдiв (п. 8 Порядку проведення перевiрки пiдприiмств, установ, органiзацiй та фiзичних осiб, що використовують найману працю, затвердженого постановою КМУ вiд 31.01.07р. №70).

Без ШР не обiйтися i при вiдкриттi рахункiв у банку тАФ у тому числi й на пiдставi цього документа визначають осiб, яким може бути надано право другого пiдпису (п. 18.6 РЖнструкцii про порядок вiдкриття, використання i закриття рахункiв у нацiональнiй та iноземних валютах, затвердженоi постановою Правлiння НБУ вiд 12.11.03 р. №492).

Згадку про ШР ми знаходимо i в п. 3.5 Положення про ведення касових операцiй у нацiональнiй валютi в Украiнi, затвердженого постановою Правлiння НБУ вiд 15.12.04 р. № 637. Тут вiд iнформацii, закрiпленоi в ШР, залежить правильнiсть оформлення видачi коштiв (для осiб, яких немаi в ШР, встановлено особливi правила). А в п. 4.8 цього самого Положення говориться про органiзацiю керiвництвом роботи з готiвковими коштами у випадках, якщо в ШР немаi посади касира.

РЖ це ще не все. Як уже мовилося, у ШР фiксують посади, необхiднi пiдприiмству для ведення обраноi дiяльностi. А для окремих видiв дiяльностi потрiбна лiцензiя. Саме тому в рамках контролю за дотриманням лiцензiйних умов у того, хто одержав лiцензiю, вимагатимуть ШР. Аби переконатися, що в його штатi i необхiднi спецiалiсти (див., наприклад, Порядок контролю за додержанням Лiцензiйних умов провадження певних видiв господарськоi дiяльностi в галузi охорони здоров'я, що лiцензуються, затверджений наказом Держкомпiдприiмництва, Мiнiстерства охорони здоров'я Украiни вiд 18.09.02 р. № 103/346). РЖ таких ситуацiй багато.

Надання iнформацii про вакансii

Закон Украiни "Про зайнятiсть населення" вiд 01.03.91 р. № 803-ХРЖРЖ (ч. 4 ст. 20) зобов'язуi роботодавцiв у певних випадках надавати центрам зайнятостi iнформацiю про вiльнi робочi мiсця (вакансii). Вiдповiдна форма затверджена наказом Мiнпрацi вiд 19.12.05 р. №420 i називаiться "Звiт про наявнiсть вакансiй" (ф. № 3-ПН). Як ви розумiiте, саме поняття "вакансiя" передбачаi, що i якiйсь список посад, в якому вона може виявитися. Таким i ШР.

Пiдiб'iмо пiдсумок

У нашому законодавствi немаi прямоi норми (норм), яка б ВИМАГАЛА вiд роботодавця затвердити ШР. Але обiйтися без ШР складно через перелiченi вище причини. Тому часто-густо ШР не тiльки бажаний, але й необхiдний.

Що стосуiться вiдповiдальностi, то ПРЯМОГО покарання (наслiдкiв) за вiдсутнiсть ШР також не передбачено. Щоправда, Мiнпрацi в листi вiд 27.06.07р. № 162/06/187-07 вбачаi в цьому привiд для застосування до посадових осiб роботодавця штрафу за ч. 1 ст. 41 Кодексу про адмiнiстративнi правопорушення (у розмiрi вiд 25 до 850 грн). Нам пiдхiд мiнiстерства не здаiться таким уже однозначним. Адже, повторимося, законодавство про працю не порушуiться. Водночас вiдсутнiсть ШР може послужити причиною таких порушень. РЖ тодi покарання буде цiлком обТСрунтованим.

Тому-то, як бачите, мати на пiдприiмствi затверджений, ретельно продуманий ШР тАФ насамперед в iнтересах самого роботодавця.

РЖРЖ. Органiзацiя первинного облiку розрахункiв з оплати працi

2.1 Економiчний змiст та завдання облiку розрахункiв з оплати працi

Суб'iктами трудових вiдносин у сучасному суспiльствi i держава, трудовi колективи, окремi особи. Матерiальну основу та об'iкт вiдносин становлять праця, ii умови i результати.

Сучасний етап переходу економiки Украiни до ринку, що характеризуiться спадом виробництва i поглибленням кризових явищ в економiцi, зниженням життiвого рiвня населення, офiцiйним безробiттям та розладом фiнансовоi системи, вимагаi пошуку шляхiв забезпечення високого рiвня добробуту народу на основi рацiональноi органiзацii оплати працi й створення достатньоi кiлькостi робочих мiсць, комплексного реформування всiх складових систем економiчних вiдносин, включаючи вiдносини власностi та присвоiння тощо. Усе це може бути досягнуто за умови створення належноi системи облiку i контролю за витратами працi та ii оплатою.

У процесi виробництва споживаiться жива та уречевлена праця. Уречевлена праця втiлена в засоби виробництва (будiвлi, машини, сировину, добрива, пальне, запаснi частини тощо), якi переносять свою вартiсть на вироблений продукт. Жива праця створюi нову вартiсть, частина якоi споживаiться самими працiвниками i одержуiться у формi оплати працi. Питання оплати працi регулюiться основними нормативними документами: Кодексом законiв Украiни про працю, Законом Украiни "Про оплату працi" вiд 24.03.95 № 108/95-ВР, зi змiнами i доповненнями; Порядком обчислення середньоi заробiтноi плати, затвердженим постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 08.02.95 № 100, зi змiнами i доповненнями; РЖнструкцiiю зi статистики заробiтноi плати, затвердженою наказом Мiнiстерства статистики Украiни вiд 11.12.95 № 323; Декретом Кабiнету Мiнiстрiв Украiни "Про прибутковий податок з громадян" вiд 26.12.92 № 13-92 зi змiнами i доповненнями; Законом Украiни "Про вiдпустки" вiд 15.11.96. Згiдно статтi 8 Закону держава здiйснюi регулювання оплати працi працiвникiв пiдприiмств всiх форм власностi шляхом встановлення розмiру мiнiмальноi заробiтноi плати та iнших державних норм i гарантiй, регулювання фондiв оплати працi працiвникiв пiдприiмств монополiстiв згiдно перелiку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни, а також шляхом оподаткування прибуткiв працiвникiв.

Нарахування, виплата та облiк оплати працi мають проводити згiдно з чинним законодавством нормативними та iнструктивними матерiалами, якi регулюють трудовi вiдносини.

Облiк працi та коштiв на ii оплату займаi одне з важливих мiсць в бухгалтерському облiку на сiльськогосподарських пiдприiмствах. У складi виробничих витрат оплата працi складаi вiд 15 до 35% всiх витрат i здiйснюi значний вплив iм формування фiнансових результатiв дiяльностi пiдприiмства.

Пiд оплатою працi прийнято розумiти виражену в грошовому обчисленнi певну частку працi працiвникiв в суспiльному продуктi, яка надходить в особисте споживання.

Закон Украiни "Про колективнi договори та узгодження" регламентуi сферу соцiальне - трудових вiдносин, у тому числi з питань нормування й оплати працi, встановлення форм, систем, розмiрiв заробiтноi плати й iнших видiв виплат (доплат, надбавок, премiй тощо), встановлення гарантiй, компенсацiй, пiльг i умов регулювання фондiв оплати працi. Колективний договiр може передбачати й iншi додатковi в порiвняннi з чинним законодавством i угодами гарантii, соцiальне тАФ побутовi пiльги.

Пiдприiмство за наявностi фiнансових можливостей згiдно зi статтею 15 Закону "Про оплату працi" самостiйно в колективному договорi визначаi умови й оплату працi. При цьому визначаються форми та системи оплати працi своiх працiвникiв, норми працi, розцiнки, тарифнi сiтки, схеми посадових окладiв, умови введення РЖ розмiри надбавок, доплат, премiй, винагород та iнших заохочувальних, компенсацiйних i гарантiйних виплат з дотриманням норм, передбачених законодавством.

Оплата працi робiтникiв тiсно пов'язана з iх соцiальним страхуванням, яке здiйснюi пiдприiмство через обов'язковi вiдрахування до позабюджетних соцiальних фондiв. Тарифи страхових внескiв до цих фондiв для пiдприiмств встановлюються в законодавчому порядку у вiдсотках до нарахованоi заробiтноi плати.

Основними завданнями облiку працi та його оплати i:

> своiчасне i правильне обчислення заробiтку кожному працiвнику вiдповiдно до виконаноi роботи за обумовленими умовами оплати працi;

> точне обчислення податкiв та iнших утримань з нарахованого заробiтку, своiчасне iхнi перерахування за призначенням;

> забезпечення своiчасноi виплати заробiтноi платнi;

> правильне включення витрат на оплату працi i вiдрахувань на соцiальнi потреби в собiвартiсть продукцii (робiт, послуг);

> формування достовiрноi iнформацii з працi та ii оплатi, необхiдноi для оперативного керiвництва i складання звiтностi, а також для здiйснення розрахункiв з податковими органами та органами соцiального страхування.

На основi даноi iнформацii здiйснюiться контроль за використанням робочого часу на виробництвi, упровадженням прогресивних методiв оплати працi, дотриманням спiввiдношення мiж зростанням продуктивностi працi i його оплатою, за рiвнем витрат на оплату працi, використанням коштiв, якi направленi на споживання.

2.2 Види i форми оплати працi

В основу органiзацii оплати працi на пiдприiмствах покладено три взаiмозв'язаних i взаiмозалежних елементи: тарифну систему, нормування працi та форми оплати працi, Тарифна система складаiться з тарифних сiток, тарифних ставок, схеми посадових окладiв. Пiд нормуванням працi розумiють норму часу на виконання роботи або норму виробiтку за одиницю часу, чим визначаiться розцiнка за працю та загальна сума заробiтноi плати.

Залежно вiд основноi ознаки (кiлькостi працi або часу) розрiзняють двi форми оплати працi: вiдрядну, коли в основу розрахунку плати беруть кiлькiсть виконаноi роботи i розцiнку за ii одиницю, та почасову, при якiй згiдно з тарифною ставкою за час роботи або окладом оплачують затрачений на пiдприiмствi час. Кожна з цих форм маi рiзновиди, пов'язанi з матерiальними винагородами за кiлькiснi та якiснi, iндивiдуальнi чи колективнi показники або з результатами роботи (вiдрядно-премiальна, почасово-премiальна тощо).

Вiдрядна оплата маi такi рiзновиди: пряма вiдрядна, вiдрядно-премiальна i акордно-премiальна, При першому видi оплати розцiнки за одиницю продукцii (роботи) i незмiнними, а розмiр заробiтноi плати залежить вiд виробiтку (чим вищий вiн, тим вища й оплата, тобто в даному випадку спостерiгаiться пряма залежнiсть). Цю оплату працi застосовують в основному в промислових цехах сiльськогосподарських пiдприiмств, а також у будiвництвi.

При вiдрядно-премiальнiй оплатi поряд з оплатою за вiдрядними розцiнками за обсяг виконаних робiт працiвникам нараховують премiальнi за виконання мiсячних, квартальних або рiчних виробничих завдань i встановлених норм виробiтку. Таку систему оплати працi практикують у ремонтних майстернях, автопарку, а також у рослинництвi й тих галузях тваринництва, де продукцiя надходить протягом року.

Суть акордно-премiальноi оплати працi полягаi в тому, що ii нараховують за кiнцевий результат виробництва продукцii з урахуванням ii кiлькостi та якостi. Протягом року працiвникам сiльськогосподарських пiдприiмств видають аванс, обчислений за вiдрядними розцiнками за обсяг виконаних робiт у рослинництвi або кiлькiсть тварин, яких доглядають.

В умовах колективного пiдряду при безнаряднiй формi облiку працi аванс кожному працiвниковi нараховують залежно вiд кiлькостi вiдпрацьованого ним часу та його квалiфiкацii. По закiнченнi збирання врожаю видають рiзницю мiж заробiтною платою (оплатою працi), нарахованою за продукцiю, та сумою виданого протягом року авансу. Доплату за продукцiю розподiляють мiж працiвниками виробничого пiдроздiлу пропорцiйно до оплати працi, нарахованоi протягом року за обсяг виконаних робiт.

При почасово-премiальнiй оплатi, крiм посадових окладiв (тарифних ставок), виплачують премii.

Розрiзняють два види заробiтноi плати тАФ основну i додаткову. Основну нараховують згiдно iз затраченою на пiдприiмствi працею за час роботи, додаткову тАФ за невiдпрацьований час, який пiдлягаi оплатi (час вiдпустки, виконання державних i громадських обов'язкiв тощо).

Основну заробiтну плату розраховують на пiдставi тарифних розрядiв, присвоiних працiвникам, часових тарифних ставок для вiдрядникiв i погодинникiв, норм виробiтку, норм часу та посадових окладiв. Для визначення почасового заробiтку достатньо знати розряд працiвника, часову тарифну ставку даного розряду i кiлькiсть вiдпрацьованих годин згiдно з табелем.

З метою пiдрахунку вiдрядного заробiтку на основi тарифноi ставки за час роботи визначають розцiнку за одиницю роботи, а потiм тАФ суму заробiтноi плати, виходячи з кiлькостi виробленоi продукцii.

При нарахуваннi заробiтноi плати за посадовим окладом останнiй зберiгаiться при вiдпрацюваннi всiх робочих днiв мiсяця. При вiдпрацюваннi неповного мiсяця середньоденний заробiток множать на кiлькiсть робочих днiв.

Премii, якi видають працiвникам, також належать до основноi заробiтноi плати, iх сума визначаiться величиною основного заробiтку, нарахованого за перiод премiювання.

Важливо також розрiзняти номiнальну i реальну заробiтну плату. Номiнальна заробiтна плата тАФ це сума грошей, одержаних за годину, день, тиждень тощо; реальна тАФ це кiлькiсть товарiв i послуг, якi можна придбати за номiнальну плату. РЖншими словами, реальна заробiтна плата тАФ це купiвельна спроможнiсть номiнальноi заробiтноi плати.

Сума основноi та додатковоi заробiтноi плати (оплати працi) становить фонд заробiтноi плати. Облiк маi забезпечити дiйовий контроль за його використанням.

У сiльськогосподарських пiдприiмствах до складу фонду оплати працi включають:

В· оплату працi працiвникiв за обсяг виконаноi роботи або вiдпрацьований час за прийнятими на пiдприiмствi вiдрядними розцiнками, тарифними ставками i посадовими окладами, натуральну оплату у встановленiй оцiнцi;

В· суми, що належать у кiнцевий розрахунок за кiлькiсть та якiсть виробленоi продукцii, оплату за час чергових i додаткових вiдпусток, виконання державних, громадських обов'язкiв тощо, передбачену в Положеннi про оплату працi, яке кожне сiльськогосподарське пiдприiмство розробляi, керуючись дiючими нормативними актами. У держгоспах тАФ директор пiсля погодження з профспiлковою органiзацiiю;

В· доплату за перевиконання плану виробництва або реалiзацii сiльськогосподарськоi продукцii, одержання продукцii понад досягнутий середнiй рiвень за попереднi 3тАФ5 рокiв, виконання важливих сiльськогосподарських робiт iз високою якiстю у встановлений строк чи достроково, скорочення прямих витрат та зниження собiвартостi продукцii, використання i збереження технiки;

В· надбавки за класнiсть трактористам-машинiстам, звання майстра, стаж роботи за спецiальнiстю в одному пiдприiмствi, шкiдливi й особливi умови працi, догляд за тваринами на пасовищах, вчене звання, керiвництво бригадою чи ланкою незвiльненим вiд основноi роботи працiвникам, а також iншi надбавки i доплати, передбаченi Положенням про оплату працi.

Склад фонду оплати працi в держгоспах принципових вiдмiнностей не маi i формуiться на загальних засадах. Разом iз тим у кожному пiдприiмствi необхiдно забезпечити окремий облiк сум, що не входять у фонд оплати працi. До них належать премii, якi виплачують тiльки при наявностi спецiальних асигнувань: за розробку та впровадження новоi технiки i технологii, комплексноi автоматизацii й механiзацii виробництва, по винахiдництву i рацiоналiзацii, одноразову матерiальну допомогу, яку видають за рахунок фондiв економiчного стимулювання, якщо вони створюються на пiдприiмствi, або прибутку, використаного для заохочення працiвникiв.

Мистецтво управлiння ринковою економiкою полягаi насамперед у виявленнi оптимального варiанта поiднання ринкових i державних важелiв. Роль держави в регулюваннi оплати працi у сучасних умовах маi зводитися до: встановлення мiнiмальноi заробiтноi плати за погодженням iз профспiлковими об'iднаннями; регламентацii деяких державних норм i гарантiй щодо оплати працi (за роботу в надурочний час, у святковi та неробочi днi тощо); встановлення порядку вiднесення витрат на виробництво; визначення механiзму регулювання коштiв, якi направляються на споживання, на пiдприiмствах усiх форм власностi; визначення умов оплати працi керiвникiв державних пiдприiмств, працiвникiв державноi сфери, державних службовцiв; участi у переговорному процесi мiж пiдприiмцями i профспiлками в межах системи соцiального партнерства.

Договiрне регулювання оплати працi працiвникiв пiдприiмства здiйснюiться на основi системи тарифних угод, що укладаються на мiжгалузевому (генеральна тарифна угода), галузевому (галузева тарифна угода) i виробничому (тарифна угода, яка укладаiться на пiдприiмствi) рiвнях.

Облiк працi та заробiтноi плати регламентуiться нормативними документами, розробленими i затвердженими Мiнiстерством працi та соцiальноi полiтики, Мiнiстерством фiнансiв i Державним комiтетом статистики Украiни. Йдеться, зокрема, про основнi положення щодо облiку працi й заробiтноi плати, вказiвки по використанню та заповненню форм первинноi документацii щодо облiку працi й заробiтноi плати тощо.

Умови оплати працi на пiдприiмствах регулюються Законом Украiни про оплату працi, який сприяi полiпшенню економiчного становища народного господарства держави, зростанню реальноi оплати працi й стриманню iнфляцiйних процесiв. У Законi визначено права працiвникiв щодо оплати працi та iхнього захисту. Так, працiвник маi право на оплату своii працi залежно вiд ii результатiв, складностi й умов вiдповiдно до законодавчих актiв на пiдставi укладеного трудового договору.

2.3 Первинний облiк працi та порядок нарахування оплати працi в рослинництвi

В рослинництвi використовуiться акордно-премiальна оплата працi. При такiй оплатi працi нарахування зарплати здiйснюiться за кiнцевими показниками (за одержану продукцiю). Нараховану оплату працi по розцiнках встановлених на початок року за 1 ц продукцii, який визначаiться на основi даних технологiчних карт. З технологiчних карт беруть тарифний фонд оплати працi збiльшений на вiдповiдний вiдсоток (20-50%) i дiлять на плановий вихiд продукцii. Продукцiя рослинництва надходить не рiвномiрно, а роботи по ii вирощуванню ведуться протягом року, тому до одержання урожаю оплату працi нараховують по вiдрядних розцiнках за виконану роботу з оплатою надбавок (стаж, класнiсть i iнше) В

Вместе с этим смотрят:

Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"

Автоматизация бухгалтерского учета на малых предприятиях

Амортизация и износ основных средств

Амортизация основных средств

Амортизация основных средств и ее учет в зарубежных странах