Схеми електрообладнання тракторiв ЮМЗ
ТЕМА: СХЕМИ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ТРАКТОРРЖВ ЮМЗ
ЗМРЖСТ
ВСТУП
1. ЗАГАЛЬНА СХЕМА ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ТРАКТОРА ЮМЗ-6КЛ
2. БУДОВА АКУМУЛЯТОРНОРЗ БАТАРЕРЗ
3. ГЕНЕРАТОР
4. РЕГУЛЯТОРИ НАПРУГИ
5. СИСТЕМА ЗАПАЛЮВАННЯ ВРЖД МАГНЕТО
6. ТЕХНРЖЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ
ПЕРЕЛРЖК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ
ВСТУП
Трактори i основними енергетичними засобами виконання технологiчних операцiй у рiзних галузях виробництва. Вони широко використовуються в будiвництвi, землеробствi, тваринництвi. З кожним роком вони стають усе складнiшими, а iх парк - рiзноманiтнiшим. Водночас удосконалюються методи й засоби iх обслуговування та ремонту. Поряд з випуском простих засобiв дiагностування збiльшуiться виробництво електронних приладiв, розробляються перспективнi автоматизованi системи та пристроi.
Дiагностика, технiчне обслуговування та ремонт систем i механiзмiв, а також прогнозування ресурсу - найважливiшi фактори керування роботою та надiйнiстю.
Сьогоднi, змiцнення економiки Украiни залежить вiд рiвня квалiфiкацii кадрiв. Машинiст бульдозера, машинiст екскаватора повиннi досконало знати конструкцiю трактора, його вузлiв, квалiфiковано та своiчасно виконувати регулювальнi роботи i технiчне обслуговування, вмiло виявляти та усувати несправностi в процесi експлуатацii машин.
Електричну електроенергiю на тракторах застосовують для пуску двигуна, запалення горючоi сумiшi, звуковоi i свiтловоi сигналiзацii, освiтлення, живлення контрольно-вимiрювальних приладiв тощо. Електрообладнання тракторiв можна подiлити на такi групи:
тАФджерела електричноi енергii: акумуляторна батарея, генератор, магнето;
тАФспоживачi електричноi енергii: стартер, фари i пiдфарники, звуковий сигнал i сигнали повороту, електричнi двигуни вентилятора, кондицiонера, а також допомiжне обладнання;
тАФконтрольно-вимiрговальнi прилади; амперметр, термометр, манометри, показники рiвня палива в баку, тахоспiдометр та iншi;
тАФдопомiжнi прилади: запобiжники, перемикачi, вимикачi.
1. ЗАГАЛЬНА СХЕМА ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ТРАКТОРА ЮМЗ-6КЛ
Електрообладнання тракторiв - це iдина система, в якiй джерела i споживачi електричноi енергii взаiмозв'язанi мiж собою. Найбiльш повне уявлення про зв'язок складових частин даi схема електрообладнання тракторiв. Для прикладу розглянемо схему електрообладнання трактора ЮМЗ-6КЛ (рис. 1.1)
Рис. 1.1 Схема електрообладнання трактора ЮМЗ-6КЛ:
1 -пiдфарник ПФ101-Б; 2-переднi фари ФГ305-Д (права), ФГ305-РД(лiва);
3 - сполучна панель ПС-А2; 4 - генератор 13.3701; 5 - стартер СТ362;
6 -датчик покажчика температури води ТМ-100; 7 - звуковий сигнал С-311;
8 - електродвигун вентилятора нагрiвника МЕ218 (двошвидкiсний);
9 - перемикач частоти обертання електродвигуна вентилятора нагрiвника;
10 тАФсклоочисник СЛ230; 11 -плафон ПК-201; 12 - електродвигун МЕ11 вентилятора кабiни; 13 тАФ штекерне розняття;
14 тАФ перемикач ППН-45 вентилятора i плафона; 15 - обмивач;
16 - акумуляторна батарея 6ТСТ-50; 17 - штепсельна розетка 47К;
18 тАФ вимикач маси ВК318-Б; 19 тАФ переносна лампа;
20 тАФ iскрова свiчка СН-200 пускового двигуна;
21 - магнето М124-А1 пускового двигуна;
22 - контрольна лампа ПД20-Д включення покажчика повороту;
23 тАФ контрольна лампа ПД20-М включення дальнього свiтла переднiх фар;
24 тАФ лампи освiтлення щитка приладiв; 25 - перемикач ПП45-М ближнього та дальнього свiтла переднiх фар; 26 - покажчик температури води УКГЗЗ-В;
27 - вимикач обмивана; 28 - амперметр АП200;
29 - покажчик ЦБ26-В рiвня палива; 30 тАФ вимикач магнето ВК-34;
31 тАФ вимикач ВК10-Б стоп-сигналу; 32 тАФ вимикач звукового сигналу;
33 тАФ вимикач стартера ВК317-А2; 34 тАФ переривник РС410-В покажчикiв поворотiв; 35 - перемикач П108 поворотiв; 36 - вимикач блокування магнето ВК34;
37 - центральний перемикач свiтла П305; 38 - блок запобiжникiв ПР11 -Д;
39 - блок запобiжникiв ПР11; 40 - блок запобiжникiв ПР11-Ж;
41 -задня фара ФГ304; 42 - заднiй лiхтар ФП100-Б;
43 - лiхтар-покажчик повороту УП5-Ж; 44 - вимикач В45-М заднiх фар;
45 - штепсельна розетка ПСЗОО-А;
46 - датчик БМ31-А рiвня палива (бензомiр);
47-лiхтар ФП200-А освiтлення номерного знака;
48 - сполучна панель ПС1-А2
2. БУДОВА АКУМУЛЯТОРНОРЗ БАТАРЕРЗ
На бульдозерах застосовують стартернi свинцево-кислотнi акумуляторнi батареi. Основним споживачем, що визначаi тип i конструкцiю акумуляторноi батареi, i стартер, оскiльки струм, що споживаiться стартером при запуску двигуна, особливо при низьких температурах, досягаi декiлькох сотень амперiв.
Акумуляторнi батареi (рис. 2.1.) випускають у iдиному ебонiтовому або пластмасовому моноблоцi 11, роздiленому перегородками на iзольованi вiддiлення. На днi кожного вiддiлення (крiм малообслуговуваних акумуляторiв) i призми 12, що служать опорою для електродiв i сепараторiв i утворюють простiр, призначений для нагромадження шламу, який утворюiться в результатi опливання активноi маси електродiв. Це захищаi рiзнойменнi електроди вiд замикання шламом.
У кожному вiдсiку моноблока розмiщенi негативнi 1 i позитивнi З електроди, роздiленi сепараторами 2 i зiбранi в блок електродiв 13. Електроди однiii полярностi зваренi мiж собою з визначеним зазором свинцевим мiсточком 6, до якого приварений борн 4.
Число негативних електродiв, як правило, на один бiльше, нiж позитивних. Крайнiми в цьому випадку i негативнi електроди. У деяких випадках число позитивних електродiв дорiвнюi числу не гативних або на один бiльше. Над блоком електродiв укладають ебонiтовий або пластмасовий щиток 5, що захищаi верхнi крайки сепараторiв вiд механiчних ушкоджень. Кожен акумулятор закривають окремою кришкою 7 з ебонiту або пластмаси. Кришка маi отвiр для заливання електролiту, закритий рiзьбовою пробкою 9.
Акумулятори з'iднанi мiж собою послiдовно мiжелементними з'iднаннями 8 у такий спосiб: вивiдний борн негативних пластин першого акумулятора з'iднуiться з борном позитивних пластин другого акумулятора. На борни позитивних електродiв першого акумулятора i негативних електродiв останнього наварюють конуснi полюснi виводи 10, якi необхiднi для приiднання акумуляторноi батареi до зовнiшнього ланцюга.
Рис. 2.1. Стартерна акумуляторна батарея:
1,3 тАФ негативнi i позитивнi електроди; 2 тАФ сепаратори; 4 тАФ борн; 5 тАФ щиток;
6 тАФ мiсточок; 7тАФ кришка; 8 тАФ мiжелементнi з'iднання; 9 тАФ пробка;
10 тАФ полюсний вивiд; 11 тАФ моноблок; 12 тАФ призми; 13 тАФ блок електродiв
Мiсця сполучення кришок 7 з моноблоком, попередньо прокладенi гумовими ущiльнювальними прокладками або азбестовим шнуром, герметизують заливанням бiтумноi мастики. Бiльшiсть моноблокiв маi спецiальнi посадковi мiсця для кришок i в цьому випадку ущiльнення не застосовують. Акумуляторнi батареi, що мають велику масу, оснащенi ручками для перенесення.
Розмiри полюсних виводiв, на яких закрiплюють розрiзнi наконечники пiдвiдних проводiв, стандартизованi (дiаметр вводу Вл+В» бiльший за дiаметр виводу Вл-В»). У деяких акумуляторних батарей конструкцiя полюсних виводiв передбачаi крiплення проводiв болтовим з'iднанням.
Кришка акумулятора маi три отвори. Два отвори служать для виводу борнiв блока електродiв, третiй рiзьбовий отвiр тАФ для заливання електролiту. В крайнi отвори кришки запресованi свинцевi втулки. При зварюваннi борна з перемичкою або полюсними виводами одночасно зварюiться верхня частина втулок. Цим забезпечуiться надiйна герметизацiя кришки в мiсцi виходу борна.
Пробки виготовляють з ебонiту або пластмаси. Вони мають вентиляцiйнi отвори, якi забезпечують вихiд газiв. Щоб запобiгти випле-скуванню електролiту пiд час руху автомобiля, мiж пробкою й отвором установлюють гумову шайбу, а пробка маi вiдбивач. Деякi пластмасовi пробки мають конусний бортик, який щiльно прилягаi до горловини отвору. У цьому випадку гумова шайба не ставиться. РЖснують також акумулятори, в яких пробка входить в отвiр кришки без рiзьби i фiксуiться в ньому за рахунок пружностi.
3. ГЕНЕРАТОР
Основним виробником енергii, яка йде на живлення всiх споживачiв електричноi енергii i на зарядження акумуляторноi батареi при роботi двигуна на середнiй i великiй частотi обертання колiнчастого вала, i генератор. За принципом дii i будовою генератори бувають постiйного i змiнного струму. На сучасних тракторах, якi використовуються у сiльському господарствi, переважно встановлюють генератори змiнного струму напругою 12В i потужнiстю до 1500 Вт.
Генератори постiйного струму тривалий час були одним iз основних джерел електричноi енергii на тракторах. Але зi збiльшенням потужностi споживачiв електроенергii розмiри i маса генераторiв постiйного струму зросли настiльки, що розмiщувати iх на двигунах стало неможливим, а збiльшення частоти обертання колiнчастого вала двигуна пiдвищило спрацювання колектора i щiток. Тому замiсть генераторiв постiйного струму на трактори встановлюють генератори змiнного струму. Серед них бувають генератори змiнного струму iз збудженням вiд постiйних магнiтiв i з електромагнiтним збудженням. Генератори iз збудженням вiд постiйних магнiтiв малопотужнi i обмежено застосовуються на тракторах, де споживачем електроенергii i лише освiтлювальнi прилади.
Бiльшiсть генераторiв, якi використовують сьогоднi на тракторах, мають електромагнiтне збудження.
Генератори приводяться в дiю вiд колiнчастого вала дизеля i перетворюють механiчну енергiю в електричну. На тракторних i комбайнових дизелях типу СМД-60 встановлюють генератори змiнного струму 15.3701 (Г-309).
На двигунах СМД-60 i СМД-62 встановлений генератор Г-309 потужнiстю 1000 Вт, а на двигунi СМД-64 - генератор Г-309К потужнiстю 400 Вт. Генератор 15.3701 виробляi електричний струм напругою 14 В i являi собою безконтактну п'ятифазну однойменно-полюсну електричну машину з одностороннiм електромагнiтним збудженням i вмонтованим випрямним блоком БПВ-12-100.
Генератор рис. 3.1.складаiться iз статора 12, ротора 26, котушки збудження, передньоi 13 i задньоi 11 кришок, випрямляча, приводного шкiва 21 i крильчаток 22 i 10.
Статор 12 виконаний iз пакета сталевих пластин. На внутрiшнiй поверхнi статора розмiщено десять зубцiв, на кожному встановлено котушку обмотки статора. У фазу з'iднанi послiдовно двi котушки. Кiнцi фаз виведенi гнучкими проводами з наконечниками.
Ротор 26 виготовлений у виглядi шестикутноi зiрки iз сталевих пластин i напресований на вал 19.
Вал 19 ротора розташований в кулькових пiдшипниках 18 i 29 закритоi конструкцii одноразового змащення. На передньому кiнцi вала встановлений приводний шкiв 21, до якого прикрiплено крильчатку 22 для охолодження генератора, а на задньому кiнцi тАФ крильчатку 10, що охолоджуi випрямний блок. Для цього на корпусi 31 i кришцi 11 розмiщено ребра. Обмотка збудження 25 прикрiплена до передньоi кришки 13. Один кiнець приiднаний до додаткового виводу генератора i виводу Д регулятора напруги, а iнший тАФ до клеми Ш регулятора напруги 4.
Випрямний блок, встановлений на заднiй кришцi 11, складаiться iз силового i додаткового випрямлячiв, блока регулятора напруги i перемикача посезонного регулювання напруги 32 ВлЗима-ЛiтоВ». Конструктивно силовий i додатковий випрямлячi змонтованi в одному корпусi. Блок регулятора напруги i перемикач 32 розмiщено на кришцi 5.
В корпусi 9 випрямляча закрiплено п'ять дiодiв зворотноi полярностi, а в пластинi 8 тАФ п'ять дiодiв прямоi полярностi. Вводи дiодiв з'iднанi шинами з виводами фазних обмоток статора 27. Виводи дiодiв зворотноi полярностi з'iднанi з ВлмасоюВ», а дiодiв прямоi полярностi тАФ з вивiдною клемою 1 генератора. Додатковий випрямляч складаiться з трьох дiодiв прямоi полярностi, що запресованi в шини, якi попарно з'iднують дiоди прямоi i зворотноi полярностi силового випрямляча. Додатковий випрямляч забезпечуi автоматичний захист акумулятор ноi батареi вiд розрядження на обмотку збудження генератора на непрацюючому дизелi. При роботi дизеля через додатковий випрямляч струм поступаi до обмотки збудження 25 i реле блокування стартера. РЖнтегральний регулятор напруги типу Я 112-5 являi собою не-розбiрну мiкросхему. Для правильного монтажу ii на iнтегральному пристроi i виступ. Охолоджуiться iнтегральний пристрiй через радiатор, який виготовлений зi стрiчкового алюмiнiю. На iнтегральному пристроi i чотири виводи С, Б, ПРЖ i Д (рис. 3.1, б) у виглядi контактних площадок.
Рис. 3.1. Загальний вигляд (а) i принципова електрична схема (б) генератора 15.3701:
1 тАФ вивiдна клема генератора (В); 2 тАФ клема для пiдключення реле блокування стартера (Д); З тАФ кришка; 4 тАФ корпус iнтегрального регулятора напруги; 5 тАФ кришка випрямного блока; 6 тАФ фазний вивiд; 7 тАФ стяжний гвинт; 8 тАФ тепловiдвiд випрямного блоку; 9 тАФ корпус випрямного блока; 10,22 тАФкрильчатки; 11 тАФ задня кришка; 12 тАФстатор; 13 тАФ передня кришка; 14 тАФфланець котушки збудження; 15 тАФ втулка котушки збудження; 16, 24, 28 тАФ кронштейни; 17 тАФ кришка пiдшипника: 18, 29 тАФ кульковий пiдшипник: 19 тАФ вал ротора; 20 тАФ гайка крiплення шкiва; 21 тАФ приводний шкiв; 23 тАФ втулка; 25 тАФ обмотка котушки збудження; 26 тАФротор; 27 тАФ обмотка котушки статора; ЗО тАФ гайка крiплення крильчатки; 31тАФзахисний корпус випрямляча; 32 тАФ перемикач посезонного регулювання напруги; АБ тАФ акумуляторна батарея; ВМ тАФ вимикач маси; ЛтАФ лiто; 3 тАФ зима; СВ тАФ силовий випрямляч; ДВ тАФ додатковий випрямляч
Цi виводи iзольованi вiд iнтегрального пристрою. Маркування виводiв нанесено на його пластмасову кришку. Корпус iнтегрального пристрою i п'ятим виводом тАФ ВлмасоюВ». Для пiдведення струму до генератора при збудженнi вiд акумуляторноi батареi мiж виводами В i Д пiдключений резистор. Для пiдвищення якостi регулювання iнтегрального пристрою (при вiдсутностi акумуляторноi батареi) встановлено конденсатор К50-ЗА (i) фiльтра. Самозбудження генератора без акумуляторноi батареi вiдбуваiться за рахунок залишковоi iндукцii системи збудження.
При включеннi перемикача 32 (рис. 3.1, а) в положення ВлЗимаВ» резистор К.2 одним виводом пiдключаiться до виводу С iнтегрального пристрою, а iншим тАФ до корпусу генератора (ВлмасиВ»). При включеннi перемикача 32 в положення ВлЛiтоВ» резистор К.2 вiдключаiться вiд схеми генератора.
Генератор працюi так. Постiйний струм вiд позитивноi клеми акумуляторноi батареi через клему Б, резистор Кi i клему Д iнтегрального блока надходить до обмотки збудження 25 генератора, потiм до клеми Ш, транзисторiв i ВлмасиВ» iнтегрального блоку, а звiдти тАФ до мiнусовоi клеми акумуляторноi батареi. При проходженнi електричного струму через обмотку збудження 25 навколо неi створюiться магнiтне поле. Магнiтний потiк перетинаi втулку 15 з фланцем 14, ротор 26 i статор 12 з обмотками 27 котушки статора.
При обертаннi вала 19 зубцi i западини ротора 26 поперемiнно розташовуються проти кожноi обмотки 27 статора. При цьому величина магнiтного потоку, створеного котушкою збудження, змiнюiться вiд максимального до мiнiмального значення. Пiд дiiю змiн величини магнiтного потоку в обмотках статора виникаi змiнна електрорушiйна сила, яка утворюi електричний струм змiнного напрямку. Змiнний струм вiд обмоток статора поступаi у випрямляч. Силовим випрямлячем змiнний струм перетворюiться у постiйний i йде на зарядку акумуляторноi батареi та до iнших споживачiв. Постiйний струм вiд додаткового випрямляча поступаi до клеми 2 генератора i до обмотки 25 котушки збудження.
4. РЕГУЛЯТОРИ НАПРУГИ
Частота обертання колiнчастого вала двигуна, а тому i ротора генератора, змiнюiться у широких межах. Оскiльки при цьому пропорцiйно змiнюiться i швидкiсть перетину обмоток статора магнiтними силовими лiнiями, то згiдно з законом електромагнiтноi iндукцii вiдповiдно змiнюiться i ЕРС, що наводиться в обмотках, а значить, i напруга генератора. РЖз цього ж закону випливаi, що зберегти постiйну напругу (а це необхiдно для нормальноi роботи споживачiв) можна, змiнюючи магнiтну iндукцiю обернено пропорцiйно частотi обертання. Досягаiться це автоматичною змiною сили струму в обмотцi збудження за допомогою регулятора напруги. Наприклад, якщо частота обертання збiльшиться, регулятор напруги вiдповiдно зменшить силу струму в обмотцi збудження, i тому напруга генератора не зростаi.
У генераторних пристроях застосовують переважно контактно-транзисторнi i транзисторнi регулятори напруги. У контактно-транзисторного регулятора i електромагнiтний вiбратор 5 (рис. 4.1) i транзистор 4. Обмотка збудження 6 генератора пiдключена не прямо до виводу В, а через резистор Е,д i паралельне йому коло: емiтер Е i колектор К транзистора.
Рис. 4.1. Спрощена схема контактно-транзисторного регулятора напруги:
1 тАФобмотка статора генератора; 2 тАФ акумуляторна батарея; 3 тАФ вимикач ВлмасиВ»; 4 тАФ транзистор; 5 тАФ вiбратор; 6 тАФ обмотка збудження; 7 тАФ дiодний мiст
База транзистора через резистор К6 постiйно з'iднана з ВлмасоюВ» i рухомим контактом ПК вiбратора. Нерухомий контакт НК вiбратора з'iднаний з виводом ВлВВ» генератора. Обмотка ОРН електромагнiта приiднана одним кiнцем до виводу ВлВВ», а другим тАФ до ВлмасиВ».
Коли напруга генератора не перевищуi допустимоi, в обмотцi ОРН вiд акумуляторноi батареi або вiд генератора проходить струм невеликоi сили, який викликаi незначне намагнiчення осердя, i тому пружина Пр утримуi контакти вiбратора у розiмкнутому станi. В цьому випадку база Б транзистора постiйно з'iднана з ВлмасоюВ», а тому i з виводом ВлтАФ В» генератора, маi менший потенцiал, нiж емiтер, тому транзистор опиняiться в станi ВлвiдкритоВ», i струм збудження йде по колу: вивод Вл+В» батареi 2 (або В генератора) тАФ емiтер Е тАФ колектор К транзистора тАФ обмотка збудження 1 генератора тАФ ВлмасаВ» тАФ вивод ВлтАФВ» джерела. Через резистор Кд струм майже не проходить, оскiльки провiднiсть у багато разiв менша провiдностi паралельно пiдключеного транзистора.
Коли частота обертання збiльшиться i напруга генератора перевищить допустиму, збiльшиться i сила струму в обмотцi ОРН. Сила електромагнiта подолаi опiр пружини Пр i, притягуючи пластинку, яку називають якiрцем, замкне контакти ПК i НК. В результатi позитивний вивод ВлВВ» з'iднаiться з базою Б транзистора, ii потенцiал стане рiвним потенцiалу емiтера, i транзистор перейде в стан ВлзапертоВ». Струм в обмотку збудження 6 тепер зможе проходити тiльки через резистор Кд, тому сила струму рiзко зменшиться, що викличе вiдповiдне зменшення магнiтного потоку в генераторi, а тому i ЕРС в обмотках статора. В результатi напруга на виводах генератора знизиться, контакти вiбратора розiмкиуться, транзистор перейде в стан ВлвiдкритоВ» i весь процес повторюiться.
Таким чином, при високiй частотi обертання рухомий контакт весь час вiбруi, а напруга генератора коливаiться вiд деякого середнього значення. Проте цi коливання внаслiдок великоi iх частоти не вiдбиваються на розжарюваннi ламп та роботi iнших споживачiв. Чим сильнiше натягнута пружина Пр, тим тривалiший час розiмкну-того стану контактiв i тим вища регульована напруга генератора.
Контактно-транзисторний реле-регулятор РР362-Б застосовують в генераторних пристроях бiльшостi тракторiв. Його корпус 1 (рис. 4.2) роздiлений перегородкою на два вiддiли. В одному iз них на панелi 2 закрiплений регулятор 4 напруги i реле 5 захисту. На зворотному боцi панелi змонтованi резистори. В другому вiддiленнi розмiщенi транзистор i два дiоди. Для охолодження транзистор закрiплений на латуннiй пластинi-тепловiдводi 6, а в кришцi 3 над вiддiленням напiвпровiдникiв зробленi отвори.
Виводи, помiченi буквами В, Ш i М, з'iднують з однойменними виводами генератора, а до виводу В приiднують ще i провiд вiд споживачiв.
Регулятор напруги маi iзольований вiд ВлмасиВ» вигнутий магнiто-провiд (ярмо) з електромагнiтом посерединi. До одного стояка ярма за допомогою пружноi пластини прикрiплений якiрець, а до другого тАФ двi пластини з нерухомими контактами. Мiж ними розмiщенi рухомi контакти, припаянi з обох бокiв якiрця. Реле захисту за будовою подiбне до регулятора напруги, але маi тiльки одну пару контактiв.
Прослiдкуiмо на схемi шляхи струму в колах реле-регулятора. Коло обмотки ОРН електромагнiта: вивод Вл+В» батареi або В генератора тАФ дiод Дз резистор тАФ обмотка ОРН тАФ резистор Ктк тАФ ВлмасаВ» тАФ вивод ВлтАФВ» джерела.
Поки напруга генератора нижча регульованоi, контакти К ро-зiмкнутi, тому транзистор вiдкритий. В цьому випадку струм в обмотку 16 збудження генератора проходить по колу: вивод Вл+В» джерела тАФ вивод В тАФ дiод Дз тАФ перехiд емiтер тАФ колектор транзистора 7 тАФ виводи Ш реле-регулятора i генератора тАФ обмотка 16 збудження тАФ ВлмасаВ» тАФ вивод ВлтАФВ» джерела.
Коли напруга генератора перевищить регульовану i пiд дiiю зрослого магнiтного притягання розiмкнуться контакти К1 i замкнуться контакти К2, транзистор перейде в стан ВлзапертоВ», так як його база з'iднаiться з виводом Вл+В» джерела i сила струму керування становитиме нуль. При цьому дiод Дз, що називаiться запiрним, збiльшить швидкiсть i надiйнiсть запирання транзистора. Оскiльки тепер струм в обмотку збудження проходить тiльки по паралельному транзистору колу через два послiдовно з'iднаних резистори Ку i Кд, то сила струму в обмотцi збудження, а значить, i напруга генератора зменшуються, i весь процес повторюiться. Звернемо увагу: при цьому через прискорювальний резистор Ку струм проходить в обмотку ОРН, що збiльшуi частоту коливань якiрця до 20..30 Гц.
З нагрiванням обмотки ОРН, виконанiй iз мiдного дроту, опiр РЗРЗ збiльшуiться, в результатi чого регулятор пiзнiше вступить в дiю i буде пiдтримувати бiльш високу напругу генератора. Щоб зменшити вплив температури на регульовану напругу, послiдовно обмотцi ОРН включений резистор Ктк температурноi компенсацii. Вiн виконаний iз нiхрому, опiр якого мало залежить вiд температури.
Рис. 4.2. Реле регулятор РР362-Б:
а тАФ будова; б тАФ схема; 1 тАФ корпус; 2 тАФ панель; 3 тАФ кришка; 4 тАФ регулятор напруги; 5 тАФ реле захисту; 6 тАФ тепловiдвiд; 7 тАФ транзистор; 8 тАФ дiод; 9,10,11 тАФ виводи; 12 тАФ перемикач посезонного регулювання; 13 тАФ акумуляторна батарея; 14 тАФ вимикач ВлмасиВ»; 15 тАФ генератор; 16 тАФ обмотка збудження генератора
Напругу, що пiдтримуi регулятор, можна змiнювати гвинтом посезонного регулювання. Коли його вигвинчують до упора (положення ВлЛiтоВ»), контактний диск, зображений на схемi як перемикач 12, пiд'iднуi резистор Кпс паралельно резистору Ктк. В результатi опiр у колi ОРН зменшуiться, i напруга, яку пiдтримуi регулятором, знижуiться з 14,0..15,2 до 13,2..14 В. В реле-регуляторi РР362, що встановлюiться на автомобiлях,
У процесi роботи регулятора напруги вiдбуваiться замикання i розмикання лише нижнiх контактiв К2, а верхнi К1 залишаються розiмкнутими, оскiльки амплiтуда коливань якiрця мала. Контакти К1 замикаються i розмикаються лише в моменти переходу напруги генератора вiд пониженоi до нормальноi, i навпаки. На схемi видно, що при замкнутих контактах К1 резистор зворотного зв'язку К.33 виявляiться ввiмкненим паралельно обмотцi ОРН, i тому якiрець починаi притягуватися до осердя при пiдвищенiй напрузi генератора. В момент розмикання контактiв К1 струм у обмотцi ОРН рiзко збiльшуiться, цим досягають надiйного притягування якiрця i запобiгають деренчанню контактiв у перехiдному режимi.
У момент запирання транзистора внаслiдок рiзкого зменшення сили струму в обмотцi збудження наводиться ЕРС самоiндукцii. Щоб пiд дiiю цiii сили не вiдбулося пробивання транзистора, паралельно обмотцi збудження пiдключений дiод Дг, який разом з обмоткою утворюi контур, де гаситься енергiя самоiндукцii.
Реле захисту охороняi транзистор вiд руйнування великою силою струму в випадку короткого замикання в колi обмотки збудження генератора. При такому пошкодженнi напруга генератора падаi до нуля, i хоч по обмотцi ОРН проходить струм вiд акумуляторноi батареi, контакти К2 розiмкнуться, тому що напруга батареi менша напруги генератора, при якiй вiдбуваiться замикання контактiв. Тому транзистор залишиться в станi ВлВiдкритоВ», i якщо не вжити заходiв для закриття, то через нього буде проходити струм короткого замикання по колу: Вл+В» батареi тАФ вивiд В тАФ дiод Д тАФ перехiд емiтер тАФ колектор тАФ вивiд Ш тАФ мiсце короткого замикання тАФ ВлмасаВ» тАФ Вл-В» батареi.
За допомогою реле захисту транзистор переходить в стан ВлЗакритоВ» таким чином. Пiсля розмикання контактiв К2 замкнуться контакти К1, i струм проходитиме по колу: Вл+В» батареi тАФ ярмо реле захисту тАФ з'iднувальний провiд тАФ ярмо i якiрець регулятора напруги тАФ контакти К1 тАФ обмотка ОРЗ тАФ затискач Ш тАФ мiсце короткого замикання тАФ ВлмасаВ» тАФ Вл-В» батареi. Проходячи по обмотцi ОРЗ, струм створюi велике магнiтне поле, якiрець реле захисту притягуiться до осердя, i внаслiдок замикання контактiв база транзистора опиняiться з'iднаною з виводом Вл+В» батареi, транзистор закритий i залишаiться в цьому станi, поки вмикачем 14 не вiд'iднають ВлтАФВ» батареi вiд ВлмасиВ». Вмикати його можна тiльки пiсля усунення несправностi.
Транзисторний регулятор напруги дii подiбно до контактно-транзисторного, з тiiю лише рiзницею, що силою струму в обмотцi збудження генератора керують не за допомогою електромагнiтного вiбратора, а стабiлiтроном 5 (рис. 4.3, а). Коли напруга генератора перевищить регульовану, вiдбуваiться електричне (але не теплове) пробивання стабiлiтрона. База транзистора виявляiться з'iднаною з виводом Вл+В» джерела, транзистор закриваiться, i струм проходить лише через резистор Рд. Напруга генератора знижуiться, стабiлiтрон закри ваiться, транзистор переходить в стан ВлВiдкритоВ», i через нього проходить збiльшений струм збудження. В результатi напруга знову зростаi до пробивання стабiлiтрона, процес знову повторюiться.
Схема транзисторного регулятора напруги, зображена на рис. 4.3, а, спрощена. На практицi до нього входять два або три транзистори, велика кiлькiсть резисторiв, дiодiв та деякi iншi складовi елементи.
Не дивлячись на це, габарити транзисторного регулятора напруги у кiлька разiв меншi, нiж контактно-транзисторного реле-ре-гулятора, i в експлуатацii не вимагаiться регулювання.
Габаритнi розмiри регулятора напруги Я112-Б (рис. 4.3, б), виконаного в виглядi iнтегральноi мiкросхеми, дозволяють монтувати його на кришцi генератора.
Рис. 4.3. Спрощена схема транзисторного регулятора напруги (а) i iнтегральний регулятор напруги Я-112Б (б):
1 тАФ генератор; 2 тАФ акумуляторна батарея; 3 тАФ вимикач ВлмасиВ»;
4 тАФ транзистор; 5 тАФ стабi- ' лiтрон; 6 тАФ обмотка збудження генератора;
7 тАФ випрямляч генератора; 8 тАФ контактнi площадки; 9 тАФ орiiнтуючий виступ;
10 тАФ основа, 11 тАФкришка
5. СИСТЕМА ЗАПАЛЮВАННЯ ВРЖД МАГНЕТО
Робоча сумiш у пускових двигунах запалюiться вiд електричного розряду (iскри), який виникаi мiж електродами, розташованими в камерi згоряння.
Для виникнення в камерi згоряння електричноi iскри призначений пристрiй, який називають iскровою запальною свiчкою. Створюi iмпульси високоi напруги i подаi iх до свiчки пускового двигуна магнето. Разом з проводом високоi напруги 5 (рис. 5.2) свiчка 4 i магнето i складають систему запалювання пускового двигуна. Вона працюi самостiйно, окремо вiд iнших приладiв електрообладнання трактора.
Для нормальноi роботи двигуна важливе значення маi момент запалювання робочоi сумiшi. Кут повороту колiнчастого вала за iнтер вал часу вiд моменту початку iскроутворення до моменту приходу поршня у ВМТ називаiться кутом випередження запалювання. При повному навантаженнi двигуна на номiнальному швидкiсному режимi кут випередження запалювання перебуваi в iнтервалi 25..400. На пускових двигунах тракторiв вiн забезпечуiться вiдповiдним встановленням корпуса магнето вiдносно остова пускового двигуна.
Магнето являi собою пристрiй, який виробляi струм низькоi напруги, переробляi його у струм високоi напруги i пiдводить до запальноi свiчки. В одному корпусi з магнето розташованi генератор змiнного струму, переривник струму низькоi напруги, конденсатор та iндукцiйна котушка (трансформатор).
На пускових двигунах використовують малогабаритнi магнето М-124 або його модифiкацii. Магнето М-124 одноiскрове, правого обертання, з постiйним моментом iскроутворення.
Крiпиться магнето фланцем корпуса 2 (рис. 5.1.). При цьому поводок 1, встановлений на валу ротора 19, вводиться в паз шестернi привода.
Генератор змiнного струму магнето складаiться з ротора i стоякiв з полюсними башмаками. В корпусi з немагнiтного цинкового сплаву розмiщено магнiтопровiднi стояки 11 (рис. ) з полюсними башмаками. Стояки i закрiплене на верхнiх площинах осердя трансформатора 10 зiбранi з окремих пластин електротехнiчноi сталi.
Рис. 5.1 Магнето
IтАФ повiдець; 2 тАФ корпус; 3 тАФ стояк; 4 тАФ осердя трансформатора;
5 тАФ первинна обмотка; 6 тАФ вторинна обмотка; 7 i 13 тАФ кришки; 8 тАФ вивiд;
9 тАФ провiд високоi напруги; 10 тАФ стержень; IIтАФ пружина; 12 тАФ контакт переривника; 14 тАФ важiлець рухомого контакту; 15 тАФ кулачок;16 тАФ диск переривника; 17 тАФ конденсатор; 18 тАФ кнопка вимикання запалювання; 19 тАФ ротор
Рис. 5.2. Схема системи запалювання пускового двигуна:
1 тАФ магнето; 2 тАФ вимикач блокування пуску двигуна при включенiй передачi; 3 тАФ кнопка дистанцiйного виключення запалювання (на щитку приладiв кабiни трактора); 4 тАФ запальна свiчка; 5 тАФ провiд високоi напруги; 6 тАФ контакт: 7тАФ iскровий розрядник; 8, 9 тАФ вторинна i первинна обмотки трансформатора; 10 тАФ осердя трансформатора; 11 тАФ стояки; 12 тАФ полюснi наконечники магнiту; 13 тАФротор (магнiт); 14 тАФпiввiсь; 15 тАФ пакет пластин; 16 тАФ ексцентрик; 17 тАФкулачок; 18 тАФ вiсь; 19 тАФ текстолiтова подушка; 20 тАФ важiль переривника; 21 тАФ рухомий контакт; 22 тАФ нерухомий контакт; 23 тАФ контактний стояк; 24 тАФ гвинт крiплення стояка; 25 тАФ пластинчаста пружина; 26 тАФ конденсатор; 27 тАФ кнопка виключення запалювання (на корпусi магнето)
Мiж полюсними башмаками i наконечниками 12 ротора 13 витримуiться певний зазор для одержання надiйного магнiтного потоку, який проходить через осердя трансформатора 10.
Ротор виконаний з окремих деталей. Постiйний магнiт ротора 13 виготовляiться у виглядi цилiндра iз нiкель-алюмiнiiвоi сталi (сплав ЖНА) або оксидно-барiiвих сплавiв. На постiйний магнiт 13 напресовують пакет пластин 15 i двi пiвосi 14. В пакетi пластин встановлюють полюснi башмаки: МтАФпiвнiч (Пн) i 8тАФпiвдень (Пд). Всi цi деталi скрiплюються цинковим сплавом.
Трансформатор складаiться з осердя 10 i котушки, що маi первинну 9 i вторинну 8 обмотки. Первинна iз 166 виткiв товстого мiдного, дроту дiаметром 0,8..1,0 мм намотана на осердя. Один кiнець цiii обмотки припаяний до осердя i i ВлмасоюВ» (з'iднаний з нерухомим контактом 18 переривника), другий тАФ з'iднаний з початком вторинноi обмотки i з рухомим контактом 21 переривника. Вторинна обмотка маi 13000 виткiв тонкого мiдного дроту дiаметром 0,05..0,08 мм. Другий кiнець вторинноi обмотки з'iднаний з проводом високоi напруги 5.
Паралельно первиннiй обмотцi трансформатора в електричну схему низькоi напруги увiмкнено кнопку 27 виключення запалювання, конденсатор 26, кнопку 3 дистанцiйного виключення запалювання i вмикач 2 блокування пуску двигуна при включенiй передачi. Переривник складаiться з кулачка 17, нерухомого 22 i рухомого 21 контактiв, якi мають наконечники з тугоплавкого металу. Це запобiгаi обгорянню при виникненнi мiж ними iскри пiд час розмикання контактiв. За кожний оберт ротора 13 магнiтний потiк в осердi трансформатора безперервно змiнюiться за величиною i двiчi за напрямом. Максимального значення магнiтний потiк набуваi тодi, коли ротор обертаiться на кут 8-10В° вiд нейтрального положення у бiк обертання. Цей кут називають абрисом магнето.
Пiд дiiю змiнного магнiтного потоку в первиннiй обмотцi трансформатора утворюiться електрорушiйна сила напругою до 30 В. Оскiльки контакти переривника замкнутi, електрорушiйна сила забезпечуi протiкання струму по такому колу: первинна обмотка трансформатора тАФ пластинчаста пружина тАФ контакти переривника тАФ ВлмасаВ» ~- первинна обмотка трансформатора. Струм, який проходить по первиннiй обмотцi трансформатора, утворюi навколо неi магнiтне поле. В момент максимального значення струму в первиннiй обмотцi кулачок розмикаi контакти переривника, струм низькоi напруги в первиннiй обмотцi зникаi. Зникаi i утворене ним магнiтне поле, пройшовши витки вторинноi обмотки. Пiд дiiю цього поля у вториннiй обмотцi утворюiться електрорушiйна сила високоi напруги. Електрорушiйна сила забезпечуi протiкання струму високоi напруги до 24000 В по такому колу: вторинна обмотка трансформатора тАФ провiд високоi напруги тАФ електроди запальноi свiчки тАФ ВлмасаВ». Мiж електродами свiчки виникаi iскровий розряд.
Одночасно з утворенням струму високоi напруги у вториннiй обмотцi з'являiться струм самоiндукцii напругою 200..300 В у первиннiй обмотцi. Струм самоiндукцii запобiгаi швидкому зниканню магнiтного поля у первиннiй обмотцi, що зменшуi напругу у вториннiй. Цей недолiк в роботi магнето усуваiться конденсатором, який пiд час розмикання контактiв переривника заряджаiться i розряджаiться при замиканнi кола первинноi обмотки. При заряджаннi конденсатора поглинаiться струм самоiндукцii первинноi обмотки. Це зменшуi обгоряння контактiв переривника i збiльшуi напругу у вториннiй обмотцi трансформатора.
Щоб не допустити пуску дизеля при включенiй передачi на тракторах встановлюiться спецiальний блокуючий пристрiй. Вiн складаiться з вимикача i електропроводки. Один контакт вмикача 2 з'iднаний з масою трактора, другий тАФ електропроводкою з первинною обмоткою магнето. При вимкнених передачах контакти вимикача 2 розiмкнутi, блокуючий пристрiй вимкнений, система запалювання працюi. Зупинка пускового двигуна здiйснюiться кнопкою 3 магнето. Якщо ввiмкнута певна передача, замикаються контакти вимикача 2, через який первинна обмотка магнето постiйно з'iднана з ВлмасоюВ». Магнето не виробляi струм високоi напруги i двигун не працюi.
6. ТЕХНРЖЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ
Технiчне обслуговування освiтлювальноi i свiтлосигнальноi апаратури полягаi в основному у щоденнiй перевiрцi ii роботоздатностi, яка характеризуiться безвiдмовною роботою усiх приладiв i обладнання.
При ТО-1 виконують перевiрки, передбаченi ЩТО, та додатково: перевiряють i в разi необхiдностi регулюють натяг приводного паса генератора та його крiплення на двигунi; очищають вiд пилу i бруду зовнiшнi поверхнi генератора, стартера, магнето, акумуляторноi батареi; аналiзують стан вентиляцiйних отворiв у пробках акумуляторноi батареi, рiвень електролiту у ii банках; оцiнюють надiйнiсть крiплення та контакт наконечникiв проводiв з вивiдними клемами акумулятора.
ТО-2 охоплюi всi роботи, передбаченi ТО-1, а також: перевiряють стан щiток i колектора стартера й очищають iх вiд пилу та бруду; перевiряють встановлення фар;" очищають вiд пилу та бруду внутрiшнi поверхнi магнето та змащують пiдшипники; перевiряють та регулюють переривник магнето; регулюють зазори мiж електродами запальноi свiчки пускового двигуна, ступiнь розряджання акумуляторноi батареi та заряджання ii вiд зарядного пристрою.
Генераторна установка працездатна, якщо забезпечуi роботу пiдключених до неi споживачiв i нормальне заряджання акумуляторноi батареi. Ознаки нормальноi роботи: пiсля пуску двигуна вiдразу ж гасне контрольна лампа, а амперметр показуi достатньо велику силу зарядного струму; через деякий час стрiлка амперметра наближаiться до нульовоi подiлки i так залишаiться при подальшiй роботi; вмикання фар при середнiй частотi обертання двигуна не викликаi вiдхилення стрiлки в бiк розряджання.
Обслуговування генераторiв i реле-регуляторiв полягаi у перiодичному оглядi iх, перевiрцi крiплення, з'iднань проводiв i натягу приводного паса i зовнiшньому очищеннi щiткою або вологою ганчiркою.
Промивати генератор дизельним паливом, бензином або струменем води не можна.
Протираючи генератор дерев'яною шпилькою одночасно прочи
Вместе с этим смотрят:
Автоматизированная система оперативного управления перевозками
Автоматика и автоматизация на железнодорожном транспорте
Автомобильные дизельные топлива
Автомобильные эксплуатационные материалы
Автомобильный кран