Особливостi застосування стандартiв аудиту в державному секторi

Контрольнаробота

з дисциплiни: ВлАудитВ»

Особливостi застосування стандартiв аудиту в державному секторi

Комiтет з державного сектору (КДС) Мiжнародноi федерацii бухгалтерiв розглядаi норми, прийнятi Комiтетом з мiжнародноi практики аудиту, i користуiться ними, якщо вони застосовнi до державного сектору. Термiн Влдержавний секторВ» означаi загальнодержавнi органи управлiння, регiональнi органи управлiння (наприклад, штатiв, провiнцiй, територiй), мiсцевi органи управлiння (наприклад, мiськi, селищнi) та вiдповiднi державнi установи (наприклад, агенцii, правлiння, комiсii та пiдприiмства).

Незалежно вiд того, де проводиться завдання з надання впевненостi (у приватному чи державному секторi), основнi принципи залишаються незмiнними. Проте застосування принципiв, можливо, треба вточнити або доповнити для того, щоб вони вiдповiдали умовам державного сектору та особливостям законодавства, чинного на тiй чи iншiй територii. Характер питань, якi потенцiйно потребують уточнення або доповнення, визначено в ВлОсобливостях застосування в державному секторi (ОЗДС)В», що iх, за потреби, подано наприкiнцi кожного Мiжнародного стандарту iз завдань з надання впевненостi.

Якщо наприкiнцi Мiжнародного стандарту не додано ОЗДС, то такий Мiжнародний стандарт застосовуiться до завдань з надання впевненостi в державному секторi в усiх суттiвих аспектах.

Особливостi застосування стандартiв аудиту в державному секторi економiки розглянемо в контекстi розгляду конкретних стандартiв аудиту.

Мiжнародний стандарт аудиту ВлЗавдання з надання впевненостiВ».

Професiйнi бухгалтери, призначенi виконувати завдання з надання впевненостi в державному секторi повиннi враховувати конкретнi вимоги вiдповiдних положень, постанов i вказiвок мiнiстерств, якi впливають на повноваженнi, а також особливi вимоги. Повноваження або вимоги можуть впливати на певнi аспекти завдання з надання впевненостi (наприклад, на обсяг власного судження професiйного бухгалтера при визначеннi суттiвостi та виборi форми висновку). Зокрема, законодавство та нормативнi акти часто мiстять конкретнi вимоги до предмета перевiрки та висновку з певних завдань з надання впевненостi у державному секторi.

Оскiльки стандарти щодо завдань з надання високого рiвня впевненостi призначенi лише для професiйних бухгалтерiв-практикiв, то iх основнi принципи можуть застосовувати i професiйнi бухгалтери, якi виконують такi завдання в державному секторi (наприклад, аудитори державного сектору).

Повноваження та законодавчi вимоги, що впливають на професiйних бухгалтерiв, часто охоплюють широкий спектр цiлей та предметiв перевiрки. Наприклад, вiд професiйних бухгалтерiв можуть вимагати висновку щодо вiдповiдностi показникiв дiяльностi, включених до рiчного звiту суб'iкта господарювання державного сектору, якi характеризують рiвень, продуктивностi, якiсть та обсяг послуг, а також ступiнь досягнення окремих цiлей щодо надання послуг. Крiм того, вiд професiйних бухгалтерiв можуть вимагати надання висновку про:

- вiдповiднiсть законам або нормативним актам та вимогам вiдповiдних установ;

- адекватнiсть систем бухгалтерського облiку та внутрiшнього контролю;

- економiю, ефективнiсть та результативнiсть програм, проектiв i дiяльностi.

Виконуючи цi завдання, професiйний бухгалтер може пiдтвердити висновок або твердження стосовно предмета перевiрки або безпосередньо надати висновок про власну оцiнку предмета перевiрки. Вiд професiйних бухгалтерiв можуть вимагати висновок не лише щодо достовiрностi звiту про результати дiяльностi урядовоi програми, а й щодо доречностi критерiiв вимiру дiяльностi стосовно цiлей програми.

Професiйнi бухгалтери часто виконують завдання зi складання безпосереднього висновку через те, що вiдповiдальна сторона могла не пiдготувати твердження в письмовiй формi.

Завдяки певним повноваженням професiйнi бухгалтери можуть викладати у висновку випадки невiдповiдностi або випадки, коли управлiнський персонал виконував своi обов'язки, не виявляючи достатньоi економностi, ефективностi та результативностi.

Органи управлiння, державнi пiдприiмства та iншi некомерцiйнi суб'iкти господарювання державного сектору готують фiнансовi звiти про свiй фiнансовий стан (або його аспекти), результати дiяльностi та грошовi потоки, як правило, для повiдомлення законодавчих органiв, органiв державного управлiння, зовнiшнiх iнвесторiв, працiвникiв, позикодавцiв, громадськостi та iнших користувачiв. Вiдповiдальнiсть за аудиторську перевiрку таких фiнансових звiтiв може покладатися на Найвищу аудиторську установу (для Украiни тАУ це Аудиторська палата Украiни), на iншi органи, визначенi законом, або на аудиторiв-практикiв.

Якщо треба висловити аудиторську думку про фiнансовi звiти, то застосовуються тi самi принципи аудиту, незалежно вiд характеру суб'iкта господарювання, оскiльки користувачi перевiрених фiнансових звiтiв мають право на однакову якiсть проведення аудиторськоi перевiрки. Оскiльки МСА визначають основнi принципи аудиту та пов'язанi з аудитом практичнi методи та процедури, то МСА застосовуються до аудиторських перевiрок фiнансових звiтiв органiв управлiння та iнших суб'iктiв господарювання державного сектору. Проте застосування певних МСА, можливо, варто вточнити або доповнити, щоб вони вiдповiдали умовам державного сектору та правовим особливостям тiii чи iншоi територii, зокрема, це стосуiться аудиту органiв управлiння та iнших некомерцiйних суб'iктiв господарювання державного сектору.

Фiнансовi звiти органiв управлiння, державних пiдприiмств та iнших некомерцiйних суб'iктiв господарювання державного сектору можуть включати iнформацiю, яка вiдрiзняiться вiд тiii, що мiститься у фiнансових звiтах суб'iктiв господарювання приватного сектору, або доданоi до неi iнформацii (наприклад, порiвняння витрат за перiод з обмеженнями, встановленими законодавством). За таких обставин, можливо, будуть необхiднi певнi змiни щодо характеру, часу та обсягу аудиторських процедур, а також аудиторського висновку.

Крiм того, вiд органiв управлiння та некомерцiйних суб'iктiв господарювання державного сектору, а також: вiд деяких державних пiдприiмств вимагаiться надання послуг i досягнення фiнансових цiлей. Фiнансовi звiти таких суб'iктiв господарювання самi по собi навряд чи адекватно вiдображають усi аспекти iхньоi дiяльностi. Тому вiд цих суб'iктiв господарювання державного сектору можуть вимагати включати у свiй рiчний звiт iншi показники дiяльностi, якi характеризують рiвень продуктивностi, якiсть та обсяг послуг, а також ступiнь досягнення окремих цiлей щодо надання послуг. ОЗДС, включенi до МСА, не призначенi для застосування при аудиторських перевiрках такоi iнформацii.

Крiм того, вiд аудиторiв суб'iктiв господарювання державного сектору можуть вимагати надавати висновки про:

а) вiдповiднiсть законодавству або нормативним актам та вимогам вiдповiдних установ;

б) адекватнiсть систем бухгалтерського облiку та внутрiшнього контролю;

в) економiю, ефективнiсть та результативнiсть програм, проектiв та дiяльностi.

ОЗДС не застосовуються до таких висновкiв.

МСА ВлМета та загальнi принципи аудиторськоi перевiрки фiнансових звiтiвВ».

Незалежно вiд того, проводиться аудиторська перевiрка у приватному чи в державному секторi, основнi принципи аудиту залишаються незмiнними. Проте проведення аудиторських перевiрок у державному секторi може мати певнi особливостi стосовно мети й обсягу перевiрки. Часто це пов'язане з аудиторськими повноваженнями, вимогами законодавства або формами звiтування (наприклад, вiд суб'iктiв господарювання державного сектору можуть вимагати пiдготовки додаткових фiнансових звiтiв).

Проводячи аудиторськi перевiрки суб'iктiв господарювання державного сектору, аудитор повинен брати до уваги конкретнi вимоги будь-яких iнших положень, постанов або наказiв мiнiстерств, що впливають на аудиторськi повноваження, а також певнi вимоги аудиту (зокрема, треба брати до уваги питання нацiональноi безпеки). Аудиторськi повноваження можуть бути визначенi конкретнiше, нiж у приватному секторi, й охоплювати ширший спектр завдань та обсяг аудиту, нiж: зазвичай застосовуваний до аудиту фiнансових звiтiв суб'iктiв господарювання приватного сектору. Повноваження i вимоги можуть також впливати на ступiнь свободи дiй аудитора пiд час установлення суттiвостi, виявлення фактiв шахрайства i помилок, а також на форму аудиторського висновку. Можуть iснувати вiдмiнностi у пiдходi та стилi аудиту. Проте цi вiдмiнностi не повиннi стосуватись основних принципiв i процедур аудиту.

МСА ВлУмови домовленостей про аудиторську перевiркуВ».

Мета листа-зобов'язання про проведення аудиторськоi перевiрки полягаi в iнформуваннi суб'iкта, що пiдлягаi аудиту, про характер завдання, а також у роз'ясненнi вiдповiдальностi сторонам, що беруть участь у перевiрцi. Як правило, аудиторiв державного сектору призначають згiдно з законами та нормативними актами, якi регулюють проведення аудиторських перевiрок у державному секторi, тому використання листiв-зобов'язань про проведення аудиторськоi перевiрки не i поширеною практикою. Проте лист, у якому викладено характер завдання або визнано завдання, не зазначене в законодавствi, може бути корисним для обох сторiн. Аудиторам державного сектору слiд ретельно розглянути необхiднiсть складання листа-зобов'язання про проведення аудиторськоi перевiрки.

У державному секторi можуть дiяти особливi законодавчi вимоги, що регулюють повноваження аудитора; наприклад, вiд аудитора можуть вимагати надати висновок безпосередньо мiнiстровi, законодавчому органу або громадськостi у випадку, якщо управлiнський персонал (в тому числi голова пiдроздiлу) намагаiться обмежити обсяг аудиторськоi перевiрки.

МСА ВлКонтроль якостi аудиторськоi роботиВ».

Цей МСА стосуiться роботи аудиторських фiрм приватного сектору. В багатьох випадках аудиторськi перевiрки урядових установ та iнших суб'iктiв господарювання державного сектору виконуються найвищими аудиторськими установами (НАУ), iншими органiзацiями, призначеними в законодавчому порядку, або аудиторами-практиками. Загальнi принципи цього МСА з контролю якостi рiвною мiрою стосуються НАУ. Однак окремi процедури i полiтика можуть бути незастосовними (наприклад, прийняття та утримання клiiнтiв, НАУ, органiзованi на колегiальнiй основi). До державного сектору можуть застосовувати додаткову полiтику, призначену для аудиторiв державного сектору.

Крiм того, у державному секторi деяких краiн контроль якостi взагалi маi iнше значення, нiж прийняте в цьому МСА. Забезпечення якостi тАУ це термiн, що вживаiться до внутрiшнiх процедур нагляду i перевiрки, тодi як контроль якостi i термiном, що вживаiться до зовнiшнiх перевiрок якостi.

МСА ВлВiдповiдальнiсть аудитора за розгляд шахрайства та помилок пiд час аудиторськоi перевiрки фiнансових звiтiвВ».

Незалежно вiд того, чи виконуiться завдання з надання впевненостi у приватному чи в державному секторi, основнi принципи залишаються однаковими. Однак застосування цих принципiв може потребувати пояснень або доповнень для пристосування до обставин державного сектору й особливостей конкретних юрисдикцiй.

На характер i обсяг аудиту в державному секторi можуть впливати законодавство, нормативнi акти, постанови та накази мiнiстерств щодо виявлення шахрайства i помилок. Крiм формально встановленоi вiдповiдальностi щодо виявлення шахрайства, спостерiгаiться тенденцiя жорсткiшого контролю шахрайств у суспiльних фондах, а отже, аудитори мають вiдповiдати очiкуванням громадськостi стосовно виявлення шахрайства. Очiкування громадськостi стосовно використання суспiльних фондiв часто означаi, що аудитор державного сектору повинен розглянути, як дiяти у випадку шахрайства, навiть якщо воно i несуттiвим для фiнансових звiтiв або несуттiво впливаi на висновок аудитора про фiнансовi звiти.

В державному секторi аудитор може мати додаткову вiдповiдальнiсть через конкретнi положення аудиторського завдання або вiдповiднi законодавчi чи нормативнi акти. Прикладом таких особливих умов може бути вимога доповiдати про всi випадки використання громадських фондiв не за призначенням.

В державному секторi вiдповiдальнiсть аудитора, як правило, визначена законодавством i аудитор може не мати можливостi вiдмовитися вiд завдання. За таких обставин аудиторовi треба розглянути вплив на аудиторський висновок та будь-якi вимоги щодо iнформування iнших сторiн, включаючи найвищий управлiнський персонал. У державному секторi листування аудитора може зберiгатися в державному архiвi, тому це листування може розповсюджуватися серед ширшого кола осiб, крiм найвищого управлiнського персоналу суб'iкта господарювання.

В державному секторi i призначення аудитора, i припинення завдання з аудиту можуть мати окремий законодавчий режим.

МСА ВлШахрайство та помилкиВ».

На характер i обсяг аудиту в державному секторi можуть впливати законодавство, нормативнi акти, постанови та накази мiнiстерств стосовно виявлення шахрайства i помилок. Крiм формально встановленоi, вiдповiдальностi щодо виявлення шахрайства, спостерiгаiться тенденцiя жорсткiшого контролю шахрайств у суспiльних фондах, а отже, аудитори мають вiдповiдати очiкуванням громадськостi стосовно виявлення шахрайства. Треба також визнати, що вiдповiдальнiсть щодо iнформування може бути предметом конкретних положень аудиторського завдання або вiдповiдних законодавчих та нормативних актiв.

МСА ВлВрахування законiв та нормативних актiв при аудиторськiй перевiрцi фiнансових звiтiвВ».

Аудитор може прийняти рiшення вiдмовитися вiд проведення аудиторськоi перевiрки, якщо суб'iкт господарювання не вживаi жодних заходiв для усунення тих недолiкiв, усунення яких аудитор вважаi потрiбним за даних обставин, навiть якщо невiдповiднiсть не маi суттiвого впливу на фiнансовi звiти. До числа факторiв, якi можуть вплинути на думку аудитора, входить пiдозра у причетностi найвищого управлiнського персоналу суб'iкта господарювання, що може поставити пiд сумнiв достовiрнiсть пояснень управлiнського персоналу, а також призвести до вiдмови аудитора вiд продовження спiвпрацi з цим суб'iктом господарювання. Якщо аудитор сформував таку думку, йому треба звернутися по юридичну консультацiю.

Як зазначено в ВлКодексi етики професiйних бухгалтерiвВ», виданому Мiжнародною федерацiiю бухгалтерiв, пiсля одержання запиту вiд запропонованого наступного аудитора теперiшньому аудитору слiд повiдомити його про те, чи i професiйнi причини, через якi запропонованому аудиторовi слiд вiдмовитися вiд завдання.

Виконання багатьох завдань з аудиторськоi перевiрки в державному секторi передбачаi додатковi обов'язки аудитора, пов'язанi з урахуванням законiв i нормативних актiв. Навiть якщо обов'язки аудитора не виходять за межi обов'язкiв аудитора приватного сектору, його обов'язки щодо надання висновку можуть бути iншими, оскiльки аудитора державного сектору можуть зобов'язати повiдомляти державним органам про випадки невiдповiдностi законодавству або зазначати iх в аудиторському висновку. Стосовно суб'iктiв господарювання державного сектору, Комiтет з державного сектору доповнив рекомендацii, що iх включено в цей МСА, своiм Дослiдженням 3 ВлАудиторська перевiрка вiдповiдностi вимогам органiв влади тАУ Особливостi застосування в державному секторiВ».

МСА ВлПовiдомлення iнформацii з питань аудиту найвищому управлiнському персоналовiВ».

Хоч основнi принципи, що мiстяться в цьому МСА, застосовуються до аудиту фiнансових звiтiв у державному секторi, законодавчi акти, на пiдставi яких надаються аудиторськi повноваження, можуть установлювати характер, змiст i форму iнформацii, що повiдомляiться найвищому управлiнському персоналовi суб'iкта господарювання.

Стосовно аудиторських перевiрок у державному секторi спектр iнформацii, що може становити iнтерес для органу управлiння, може бути ширшим, нiж та iнформацiя, яка обговорювалася в цьому МСА i яка безпосередньо стосуiться аудиторськоi перевiрки фiнансових звiтiв. Повноваження аудиторiв у державному секторi можуть передбачати, щоб аудитори повiдомляли про iнформацiю, на яку вони звернули увагу та яка стосуiться:

- вiдповiдностi законодавчим та нормативним вимогам i вимогам вiдповiдних органiв;

- адекватностi систем облiку та контролю;

- економiчностi, ефективностi й дiiвостi програм, проектiв i дiяльностi.

При аудиторських перевiрках у державному секторi iнформацiя, яка повiдомляiться аудиторами в письмовiй формi, може бути оприлюднена. З цiii причини аудитор державного сектору повинен ураховувати той факт, що письмова iнформацiя, яку вiн повiдомляi, може бути поширена серед широкоi аудиторii, а не лише серед найвищого управлiнського персоналу суб'iкта господарювання.

МСА ВлСуттiвiсть в аудитiВ».

Оцiнюючи достовiрнiсть подання iнформацii у фiнансових звiтах, аудитор повинен оцiнити, чи i суттiвою сукупнiсть невиправлених викривлень, виявлених пiд час аудиту.

Сукупнiсть невиправлених викривлень охоплюi:

а) конкретнi викривлення, виявленi аудитором, у тому числi прямий вплив невиправлених викривлень, виявлених пiд час аудиту в попереднiх перiодах;

б) найкращу можливу аудиторську оцiнку iнших викривлень, що iх не можна конкретно визначити (тобто прогнозованих помилок).

Аудитор повинен розглянути, чи i сукупнiсть невиправлених викривлень суттiвою. Якщо аудитор дiйде висновку про те, що викривлення можуть виявитися суттiвими, йому треба розглянути питання про зменшення аудиторського ризику за допомогою розширення аудиторських процедур або внесення управлiнським персоналом змiн до фiнансових звiтiв. У будь-якому випадку управлiнський персонал може побажати внести змiни у фiнансовi звiти з урахуванням виявлених викривлень.

Якщо управлiнський персонал вiдмовляiться вносити виправлення до фiнансових звiтiв, а результати розширених аудиторських процедур не дають аудиторовi змоги зробити висновок, що сукупнiсть невиправлених викривлень не i суттiвою, аудитор повинен розглянути питання про внесення вiдповiдного пояснювального параграфа до аудиторського висновку згiдно з МСА 700 ВлАудиторський висновок про фiнансову звiтнiстьВ».

Якщо сукупнiсть невиправлених викривлень, виявлених аудитором, наближаiться до рiвня суттiвостi, аудитор повинен визначити, чи i ймовiрнiсть того, що невиявленi викривлення, розглянутi разом iз сукупними невиправленими викривленнями, можуть перевищити рiвень суттiвостi. Отже, в мiру того, як сукупнi невиправленi викривлення наближаються до рiвня суттiвостi, аудитор повинен розглянути питання про зменшення ризику за допомогою проведення додаткових аудиторських процедур або вимагати вiд управлiнського персоналу внесення змiн до фiнансових звiтiв з урахуванням виявлених викривлень.

Оцiнюючи суттiвiсть, крiм застосування професiйного судження, аудитор державного сектору повинен ураховувати будь-якi закони або нормативнi акти, що можуть вплинути на цю оцiнку. У державному секторi суттiвiсть ТСрунтуiться також на Влконтекстi й характерiВ» статтi i включаi, наприклад, поряд iз вартiстю, i чутливiсть. Чутливiсть охоплюi багато питань, серед яких тАУ вiдповiднiсть вимогам органiв влади й законодавства чи iнтересам громадськостi.

МСА ВлОцiнка ризикiв та внутрiшнiй контрольВ».

Аудитор повинен усвiдомлювати, що на цiлi управлiння суб'iктiв господарювання державного сектору можуть впливати iнтереси, якi стосуються громадськоi вiдповiдальностi; крiм того, можуть iснувати цiлi, джерелами яких i законодавство, нормативнi акти1, постанови уряду й директиви мiнiстерств. Оцiнюючи ефективнiсть процедур внутрiшнього контролю щодо цiлей аудиторськоi перевiрки, аудитор повинен розглянути джерело i характер цих цiлей.

При аудиторськiй перевiрцi фiнансових звiтiв аудитор враховуi лише ту полiтику i процедури в системах бухгалтерського облiку i внутрiшнього контролю, якi стосуються тверджень у фiнансових звiтах. Аудитори державного сектору часто виконують додатковi обов'язки стосовно заходiв внутрiшнього контролю, навiть щодо аудиторськоi перевiрки фiнансових звiтiв. Огляд заходiв внутрiшнього контролю може бути ширшим i детальнiшим, нiж при аудиторськiй перевiрцi фiнансових звiтiв у приватному секторi.

Для аудиторiв державного сектору можуть передбачатися додатковi вимоги щодо звiтностi. Наприклад, можливо, треба буде звiтувати перед законодавчим чи iншим урядовим органом про недолiки системи внутрiшнього контролю, виявленi в фiнансовому звiтi та пiдчас iнших аудиторських перевiрок.

МСА ВлАудиторськi доказиВ».

При проведеннi аудиторських перевiрок суб'iктiв господарювань, державного сектору аудитор повинен ураховувати законодавство, будь-якi iншi вiдповiднi нормативнi акти, накази та директиви мiнiстерств, якi впливають на зобов'язання аудитора, а також будь-якi спецiальнi вимоги до аудиту. Такi вимоги можуть вплинути, наприклад, на ступiнь свободи дiй аудитора при визначеннi суттiвостi у винесеннi ним суджень щодо характеру й обсягу аудиторських процедур, якi здiйснюватимуться.

МСА ВлАналiтичнi процедуриВ».

Взаiмозв'язки мiж окремими статтями фiнансового звiту, якi традицiйно розглядаються при аудиторськiй перевiрцi комерцiйних суб'iктiв господарювання, не завжди доречнi при аудиторськiй перевiрцi державних установ i некомерцiйних суб'iктiв господарювання державного сектору; наприклад, для багатьох суб'iктiв господарювання державного сектору нерiдко характерний слабкий прямий зв'язок мiж доходами i витратами. До того ж, через те, що витрати на придбання активiв часто не капiталiзуються, зв'язку мiж витратами може взагалi не iснувати, наприклад, на запаси й основнi засоби i вартiстю таких активiв, вiдображеною у фiнансових звiтах. Бiльше того, у державному секторi може не бути даних щодо галузi або статистичних даних для порiвняння. Однак iншi зв'язки можуть бути доцiльними, наприклад, вiдхилення у витратах на будiвництво кiлометра дороги або рiзниця мiж кiлькiстю придбаних i списаних автотранспортних засобiв. Якщо це доцiльно, треба здiйснити посилання на наявнi галузевi або статистичнi данi щодо приватного сектору. В деяких випадках аудиторовi, можливо, доцiльно створити внутрiшню базу довiдковоi iнформацii.

МСА ВлЗв`язанi сторониВ».

Застосовуючи принципи аудиту цього МСА, аудитори повиннi робить посипання на вимоги законодавства, якi стосуються суб'iктiв господарювання державного сектору i працiвникiв стосовно операцiй зв'язаними сторонами. Такi законодавчi акти можуть заборонять суб'iктам господарювання i працiвникам здiйснювати операцii зв'язаними сторонами. Може iснувати також: вимога, вiдповiдно до як працiвники державних суб'iктiв господарювання повиннi декларувати свою участь у капiталi суб'iктiв господарювання, з якими вони здiйснюють операцii на професiйнiй i/або комерцiйнiй основi. Якщо такi законодавчi вимоги, аудиторськi процедури треба розширити так, щоб можна було виявити випадки невiдповiдностi цим вимогам.

Мiжнародна директива державного сектору 1 ВлФiнансова звiтнiсть державних комерцiйних пiдприiмствВ» вказуi на те, що всi Мiжнароднi стандарти бухгалтерського облiку (МСБО) застосовуються до комерцiйних пiдприiмств державного сектору, але МСБО 24 ВлРозкриття iнформацii щодо зв'язаних сторiнВ» не вимагаi розкриття iнформацii про операцii мiж пiдприiмствами, якi контролюються державою. Визначення зв'язаних сторiн, включенi до МСБО 24 i цього МСА, не враховують обставин, що стосуються суб'iктiв господарювання державного сектору. Наприклад, у цьому МСА тАУ вiдносини мiж мiнiстерствами вiдомствами, вiдомствами та законодавчими органами.

МСА ВлБезперервнiстьВ».

Питання про вiдповiднiсть використання припущення про безперервнiсть дiяльностi пiдприiмства при пiдготовцi фiнансових звiтiв, як правило, не виникаi в разi проведення аудиторськоi перевiрки органiв центрального уряду або тих пiдприiмств державного сектору, в яких i домовленостi про фiнансування з боку центрального уряду. Однак за вiдсутностi таких домовленостей або у випадках, коли фiнансування суб'iкта господарювання з боку центрального уряду може припинитися й саме iснування такого суб'iкта господарювання може опинитися пiд ризиком, то цей МСА може надати кориснi рекомендацii. При акцiонуваннi та приватизацii державних пiдприiмств питання стосовно припущення про безперервнiсть дiяльностi пiдприiмства можуть дедалi бiльше стосуватися й державного сектору.

МСА ВлВикористання роботи iншого аудитораВ».

Нацiональнi нормативнi акти деяких краiн дозволяють головному аудиторовi формувати аудиторську думку про фiнансовi звiти суб'iкта господарювання в цiлому лише на основi висновку iншого аудитора щодо одного або кiлькох компонентiв. Якщо головний аудитор дii так, йому слiд у висновку чiтко зазначити цей факт i вказати на величину частини фiнансових звiтiв, перевiрених iншим аудитором.

Основнi принципи цього МСА застосовуються при аудиторськiй перевiрцi фiнансових звiтiв у державному секторi, однак при використаннi роботи iншого аудитора в державному секторi потрiбнi додатковi рекомендацii й додатковi мiркування. Наприклад, якщо головному аудиторовi суб'iкта господарювання державного сектору треба забезпечити дотримання iншим аудитором конкретних стандартiв аудиту. Для пiдприiмств державного сектору Комiтет з державного сектору видав рекомендацiю, включену в цей МСА, у своiму Дослiдженнi 4 ВлВикористання роботи iнших аудиторiв: особливостi застосування в державному секторiВ».

Претендента на сертифiкат аудитора спiткала невдача. Йому не вдалося скласти iспит. Чи може вiн скласти iспит повторно?

Перевiрка знань аудитора в галузi бухгалтерського облiку в банках, Мiжнародних стандартiв аудиту i Кодексу етики професiйних бухгалтерiв та з iнших предметiв, якi Комiтет може визначати обов'язковими, здiйснюiться шляхом складання аудиторами iспиту, який проводиться в порядку, що затверджуiться Комiтетом.

Комiтет установлюi обов'язковi процедури подання заяви та проведення iспиту, включаючи способи оцiнювання та визначення оцiнки, що потрiбна для отримання сертифiката.

Аудитори мають продемонструвати, що вони:

- мають вiдповiднi знання з конкретних предметiв;

- здатнi застосовувати знання практично;

- здатнi застосовувати своi знання для розв'язання комплексних завдань з рiзних предметiв;

- здатнi брати до уваги наявнiсть альтернативних рiшень;

- можуть ефективно спiлкуватись з користувачем аудиторських послуг;

- знають Кодекс етики професiйних бухгалтерiв.

Рiшення Комiтету про те, що аудитор не склав квалiфiкацiйного iспиту, може бути оскаржене.

Аудитори, якi не склали квалiфiкацiйного iспиту, мають право повторно скласти його не ранiше нiж через рiк.

Список використаноi лiтератури

1. Бухгалтерський облiк. Конспект лекцiй. Навчальний посiбник для студентiв вищих навчальних закладiв спецiальностi 7.050106 ВлОблiк i аудитВ» / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. тАУ Житомир: ЖРЖТРЖ, 2001. тАУ 288 с

2. Ватуля, РЖ. Д. Аудит [Текст]: практикум / РЖ. Д. Ватуля, Н.А. Канцедал, О.Г. Пономаренко; Мiн-во освiти i науки Украiни, Полтавська держ. аграрна академiя. тАУ К.: ЦУЛ, 2007. тАУ 304 с.

3. Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облiк за мiжнародними стандартами: приклади та коментарi. Практичний посiбник.-К.: Лiбра, 2001. тАУ 840 с.

4. Гончарук, Я.А. Аудит [Текст]: навчальний посiбник / Я.А. Гончарук, В.С. Рудницький. тАУ 3‑те вид., перероб. i доп. тАУ К.: Знання, 2007. тАУ 443 с.

5. Дорош, Н.РЖ. Аудит: теорiя i практика [Текст]: навчальний посiбник / Н. РЖ. Дорош. тАУ К.: Знання, 2006. тАУ 495 с.

6. Кулаковська Л.П., Пiча Ю.В. Основи аудиту: Навчальний посiбник для студентiв вищих закладiв освiти. тАУ Львiв: Пiча Ю.В.; К.: ВлКаравелаВ»; Львiв: ВлНовий Свiт тАУ 2000В», 2002. тАУ 504 с.

7. Нацiональнi нормативи аудиту. Кодекс професiйоноi етики аудиторiв Украiни. тАУ К.: Аудиторська палата Украiни, Укркомунквалiфонд; Основа, 1999. тАУ 274 с

8. Немченко, В.В. Практичний курс внутрiшнього аудиту [Текст]: пiдручник / В.В. Немченко, В.П. Хомутенко, А.В. Хомутенко; Одеська нац. академiя харчових технологiй, Одеський держ. економ. ун‑т. тАУ К.: ЦУЛ, 2008. тАУ 240 с.

9. Органiзацiя бухгалтерського облiку. Навчальний посiбник для студентiв вузiв спецiальностi 7.050106 ВлОблiк i аудитВ» / Ф.Ф. Бутинець, О.В. Олiйник, М.М. Шигун, С.М. Шулепова; 2-е вид., доп. i перероб. тАУ Житомир: ЖРЖТРЖ, 2001. тАУ 576 с.

10. Про внесення змiн до Закону Украiни ВлПро аудиторську дiяльнiстьВ» [Текст]: закон Украiни / Украiна. Закон. тАУ [Б. м.: б. и.], 2006. тАУ Б. ц.

11. Пшенична, А.Ж. Аудит [Текст]: навчальний посiбник / А.Ж. Пшенична; Мiн-во освiти i науки Украiни, Полтавський ун‑т споживчоi кооперацii Украiни. тАУ К.: ЦУЛ, 2008. тАУ 320 с.

12. Савченко, В.Я. Аудит [Текст]: навчальний посiбник / В.Я. Савченко; Мiн-во освiти i науки Украiни, КНЕУ. тАУ К.: КНЕУ, 2005. тАУ 322 с.

Вместе с этим смотрят:

Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"

Автоматизация бухгалтерского учета на малых предприятиях

Амортизация и износ основных средств

Амортизация основных средств

Амортизация основных средств и ее учет в зарубежных странах