Особливостi органiзацii i методики аудиту акцiонерних товариств
МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ УКРАРЗНИ
Мiжгалузевий iнститут управлiння
Факультет тАЬОблiк та аудиттАЭ
КУРСОВА РОБОТА
по курсу
тАЬОрганiзацiя та методика аудитутАЭ
на тему:
тАЬОсобливостi органiзацii i методики аудиту акцiонерних товариствтАЭ
Виконала студентка
Групи БД тАУ 101
Фак. тАЬОблiк та аудиттАЭ
Чуркiна Ольга Юрiiвна
Киiв - 2004
План.
ВступВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа2
1. Органiзацiя i проведення аудиту.ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 4
2. Методика здiйснення аудита.ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 10
3. Особливостi формування та змiни статутного капiталу акцiонерних товариствВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 12
4. Особливостi аудиту дiяльностi акцiонерних товариств та пiдприiмств-емiтентiвВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 17
4.1. Аудит статутного фонду.ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 18
4.2. Аудит ОЗ, НМА та iх зносу.ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 19
4.3. Облiк фiнансових вкладень.ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 19
4.4. Облiк ТМЦ.ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 20
4.5. Облiк витрат виробництва та обiгу.ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 20
4.6. Облiк коштiв та розрахункiв, позичкових коштiв.ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 20
4.7. Облiк реалiзацii товарiв та готовоi продукцii, фiнансових результатiв та використання прибутку.ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 21
4.8. Облiк фондiв та iх використаня.ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 22
4.9. Стан бухгалтерського облiку i звiтностi.ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 22
5. Аудит акцiй, облiгацiй, векселiв та iнших цiнних паперiв.ВаВаВаВаВаВа 23
5.1. Завдання та обтАЩiкти аудиту цiнних паперiв.ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 23
5.2. Акцiя.ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 24
5.3. Облiгацiя.ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа27
5.4. Ощадний сертифiкат.ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 29
5.5. Вексель.ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 30
ВисновкиВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа34
ВаСписок використаноi лiтературиВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 35
Вступ.
До нашого життя входять i закрiплюються слова тАЬаудиттАЭ, тАЬаудитортАЭ i тАЬаудиторськийтАЭ. Давно вiдомо про такi явища як аудиторська дiяльнiсть, якою займаються фахiвцi з аудиту, яких в рiзних краiнах називають по-рiзному: громадськими бухгалтерами, комiсарами по рахунках, присяжними бухгалтерами, контролерами економiки тощо.
Не зважаючи на вiдмiнностi у назвi, всi цi особи в бiльшостi краiн свiту займаються однiiю i тiiю ж справою: перевiркою фiнансовоi звiтностi акцiонерних товариств та складанням висновкiв про ii достовiрнiсть, а також поточним консультуванням клiiнтiв з облiкових, фiнансових, правових та iнших питань.
Професiя аудитора i досить популярною i престижною, хоча й молодою. Термiн тАЬаудиттАЭ для нас не новий i вже знайомий. Це слово виникло понад двi тисячi рокiв тому i походить вiд латинського тАЬaudioтАЭ, що означаi тАУ тАЬвiн чуiтАЭ, тАЬслухачтАЭ. Саме так у духовних навчальних закладах називали найкращого учня-вiдмiнника, якому вчитель доручав перевiряти iнших учнiв. Звiдси i походження назви тАЬаудиттАЭ тАУ тАЬслухачтАЭ. Отже, змiст слова тАЬслухачтАЭ вказуi на особливу довiру у взаiмовiдносинах аудиора зi своiми клiiнатми i означаi уважнiсть, добропоряднiсть, спiвчутливiсть, зацiкавленнiсть у справах клiiнта, який звернувся до аудитора. Першоосновне завдання аудитора полягало у здiйсненнi перевiрки правильностi ведення бухгалтерського облiку.
Сьогоднi iнформацiя про фiнансовий стан будь-якого пiдприiмства цiкавить багатьох користувачiв: акцiонерiв, власникiв, iнвесторiв, постачальникiв, покупцiв, державнi контролюючi органи, суди, банки, спiвробiтникiв фiрм, адмiнiстрацiю тощо. Причому iнтереси цих користувачiв часто не збiгаються, тому необхiдною i обтАЩiктивна оцiнка фiнансовоi звiтностi фiрми, яку надають аудитори.
У процесi проведення перевiрки аудитор прагне сформувати власну думку вiдносно повноти, точностi, оцiнки, наявностi, часового визначення фактiв господарського життя, належностi господарюючому субтАЩiкту активiв i пасивiв (юридичних моментiв), примiток до бухгалтерськоi звiтностi та належноi класифiкацii.
Сьогоднi аудит видiлений у самостiйну сферу комерцiйноi дiяльностi i i комплексом професiйних послуг з пiдготовки та надання рекомендацiй в сферi облiку та економiки, фiнансiв i права, а також допомоги з iх практичного застосування, що даi можливiсть клiiнту використовувати найкращi способи адаптацii управлiнського середовища в конкретнiй ринковiй ситуацii.
Проведення аудиту регламентуiться чинним законодавством, зокрема Законом Украiни тАЭПро аудиторську дiяльнiстьтАЭ, а основною передумовою його здiйснення i взаiмна зацiкавленнiсть власникiв (акцiонерiв), держави в особi ii контролюючих органiв i самого аудитора в забезпеченнi реальностi й достовiрностi фiнансовоi звiтностi.
Згiдно iз Законом Украiни тАЬПро аудиторську дiяльнiстьтАЭ, аудит тАУ це перевiрка публiчноi бухгалтерськоi звiтностi, облiку, первинних документiв та iншоi iнформацii щодо фiнансово-господарськоi дiяльностi субтАЩiктiв господарювання з метою визначення достовiрностi iх звiтностi, облiку, його повноти i вiдповiдностi чинному законодавству та встановленим нормативам.
1. Органiзацiя i проведення аудиту.
Планування аудиту.
Процес планування як початковий етап проведення аудиту, включаi розробку загального плану з визначенням обсягу, графiкiв i строкiв проведення перевiрки, а також аудиторськоi програми, яка конкретизуi обсяг, види та послiдовнiсть аудиторських процедур, необхiдних для формування обтАЩiктивноi та обгрунтованоi думки про дослiдженi факти господарського життя, достовiрнiсть показникiв бухгалтерськоi звiтностi клiiнта.
Пiд плануванням аудиту розумiють пiдготовку головноi стратегii i конкретних пiдходiв до характеру, перiоду та часу проведення аудиту. Метою планування аудиту i зосередження уваги аудитора на найважливiших напрямах перевiрки, проблемах, якi слiд вивчити глибше.
Планування аудиту допомагаi належним чином органiзувати роботу аудитора, здiйснювати нагляд за роботою асистентiв, якi беруть участь в перевiрцi, координувати роботу iнших аудиторiв i фахiвцiв iнших професiй.
Процес планування умовно можно подiлити на три стадii:
В· попереднi (стратегiчне) планування;
В· складання загального плану;
В· розробка програми аудиту.
На стадii попереднього планування аудитором вивчаiться наявна та доступна йому iнформацiя про пiдприiмство-замовника, погоджуються з керiвництвом клiiнта основнi органiзацiйнi питання з аудиту, формуiться робоча бригада для його проведення.
Для цього використовуються матерiали, що зберiгаються в постiйному архивi аудиторськоi фiрми, iнформацiя, отримана вiд iнших аудиторських фiрм. Для розтАЩяснення спiрних питань можливий виiзд до клiiнта, при попередньому узгодженнi з ним перелiку питань, якi пiдлягають обговоренню.
У процесi попереднього планування аудитору слiд ознайомитись зi становленням i розвитком пiдприiмства, його органiзацiйно-управлiнською структурою, видами дiяльностi, структурою статутного капiталу, системою оплати працi та розподiлу прибутку, системою внутрiшнього контролю тощо.
Джерелами iнформацii при цьому можуть бути:
q Статут пiдприiмства;
q документи, що пiдтверджують його реiстрацiю;
q протоколи засiдань ради директорiв та зборiв акцiонерiв;
q договори;
q наказ про облiкову полiтику;
q внутрiшнi звiти аудиторiв;
q внутрiшноьфiрмовi iнструкцii;
q органiзацiйна структура;
q список фiлiй i дочiрнiх пiдприiмств;
q судовi та арбiтражнi матерiали;
q статистична звiтнiсть;
q iнформацiя, отримана з бесiд з керiвництвом та персоналом пiдприiмства, а також при загальному обстеженнi пiдприiмства та його основних пiдроздiлiв тощо.
У результатi попереднього планування необхiдно отримати iнформацiю про:
¨ органiзацiйно-управлiнську структуру клiiнта;
¨ види виробничоi дiяльностi та номенклатуру виготовленоi продукцii;
¨ структуру капiталу та курс акцiй;
¨ технологiчнi особливостi виготовленоi продукцii;
¨ рiвень рентабельностi;
¨ основних покупцiв i постачальникiв;
¨ порядок розподiлу чистого прибутку;
¨ дочiрнi й залежнi органiзацii;
¨ органiзацiю системи внутрiшнього контролю;
¨ принципи формування i розподiлу оплати працi тощо.
Зiбрана аудитором iнформацiя про дiяльнiсть господарюючого субтАЩiкта дозволяi йому визначити коло проблем, для вирiшення яких необхiдно залучити стороннiх спецiалiстiв.
Можливiсть та необхiднiсть залучення стороннiх спецiалiстiв визначаються наявнiстю наступних факторiв:
v характер та складнiсть питань, якi пiдлягають експертному дослiдженню;
v суттiвiсть питань для загальноi оцiнки бухгалтерськоi звiтностi господарюючого субтАЩiкта;
v можливiсть отримання необхiдних вiдомостей шляхом застосування альтернативних прийомiв.
У випадку прийняття рiшення про необхiднiсть залучення стороннього спецiалiста (експерта) аудитор повинен отримати на це згоду керiвництва господарюючого субтАЩiкта, на якому проводиться перевiрка.
Якщо керiвництво вiдмовляiться дати таку згоду, в той час як аудитор вважаi, що думка експерта з того чи iншого питання повинна бути неодмiнно отримана, тодi за пiдсумками аудиту може бути виданий умовно-позитивний чи негативний висновок або оформлена вiдмова про висловлення думки аудиторськоi фiрми про достовiрнiсть перевiрених фактiв господарюючого субтАЩiкта.
При одержаннi дозволу вiд керiвництва господарюючого субтАЩiкта на залучення стороннього спецiалiста аудиторська фiрма придiляi значну увагу правильному вибору такого експерта.
В ходi спiлкування з експертом аудитор детально обговорюi та узгоджуi з ним питання звтАЩязку та координацii, в тому числi домовляiться про порядок взаiмного iнформування щодо проблем, якi можуть виникнути в процесi роботи.
Робота експерта при проведеннi аудиту використовуiться на основi договору платного надання послуг, який укладаiться мiж господарюючим субтАЩiктом, на якому проводиться аудит, та експортом або аудиторською фiрмою та експертом.
Результати роботи експерта повиннi бути оформленi письмово у виглядi висновку iз зазначенням найменування господарюючого субтАЩiкта, обтАЩiкта та проведеноi роботи, ii обсягу i меж вiдповiдальностi експерта, використаних нормативно-довiдкових матерiалiв, методiв роботи, що застосовувались, наданих експертом пропозицiй, будь-яких невирiшених суттiвих сумнiвiв, повтАЩязаною з проведеною роботою, результатiв проведеноi роботи. Висновок пiдписуiться експертом, скрiплюiться печаткою.
Вiн додаiться до робочоi дркументацii аудитора та може бути використаний в якостi аудиторських пiдтверджень. При цьому висновок повинен бути достатньо повним i детальним, щоб досвiдчений аудитор мiг, ознайомившись з ним, отримати повне уявлення про проведену експертом роботу.
Створений безпосередньо перед проведення перевiрки план визначаi послiдовнiсть дiй аудитора, тобто за якими напрямами i з якою iнтенсивнiстю буде проводитись перевiрка. Для кращого огляду i рацiональноi постановки завдань можуть використовуватись графiки, дiаграми i комптАЩютернi системи. Програма аудиторськоi перевiрки необхiдна для найбiльш ефективного розподiлу роботи всереденi аудиторськоi групи i для контролю за ходом аудиторськоi перевiрки з боку керiвництва аудиторськоi фiрми.
Джерела iнформацii про клiiнта.
Аудитор може отримати iнформацiю про дiяльнiсть клiiнта з наступних джерел:
тАУ офiцiйнi публiкацii в юридичних виданнях, професiйних, галузевих та регiональних журналах i монографiях;
тАУ статистичнi данi, офiцiйнi звiти господарюючих субтАЩiктiв, банкiвськi звiти;
тАУ нормативнi та законодавчi акти, що регламентують дiяльнiсть клiiнта;
тАУ результати вiдвiдування спецiальних семiнарiв, конференцiй, iнших аналогiчних заходiв;
тАУ розтАЩяснення i пiдтвердження, отриманi вiд персоналу клiiнта, бесiди з внутрiшнiм аудитором та iншими компетентними особами;
тАУ консультацii з аудитором, який проводив аудит в попереднi перiоди;
тАУ засновницькi документи, протоколи зборiв ради директорiв й акцiонерiв, контракти та договори, бухгалтерська звiтнiсть минулих перiодiв, плани та бюджети, наказ про облiкова полiтику;
тАУ результати огляду цехiв, складiв та служб клiiнта, а також досвiд персоналу, що безпосередньо не повтАЩязаний зi сферою облiку;
тАУ контракти, договори, угоди клiiнта;
тАУ внутрiшнi звiти аудиторiв, консультантiв, внутрiшньофiрмовi iнструкцii;
тАУ результати проведення аналiтичних процедур; виявлення незвичайних господарських операцiй, порядок оформлення яких неоднозначно трактуiться чинним законодавством;
тАУ документи, що регламентують виробничу та органiзацiйну структуру клiiнта, список його фiлiй i дочiрнiх пiдприiмств;
тАУ результати роботи iз залученими спецiалiстами-експертами;
тАУ знайомство з реiстрами акцiонерiв;
тАУ використання знань, набутих з попереднього досвiду аудитора.
На етапi попереднього планування потрiбно отримати загальну iнформацiю про фiнансово-господарську дiяльнiсть клiiнта: про зовнiшнi та внутрiшнi фактори, що впливають на бiзнес клiiнта, повтАЩязанi з особливостями його дiяльностi.
Важливо отримати iнформацiю про полiтику клiiнта в рiзних галузях, установити ступiнь вiдповiдальностi i права керiвникiв рiзних рiвнiв, визначити коло осiб, що мають право змiнювати полiтику клiiнта.
На основi отриманоi iнформацii аудитор приймаi рiшення про необхiднiсть залучення для консультацiй вiдповiдних спецiалiстiв (юристiв, спецiалiстiв з податкiв, технологiй тощо).
План аудиту
Одержавши в процесi попереднього планування данi про пiдприiмство, аудитор приступаi до розробки загального плану аудиту.
План аудиту i документом органiзацiйно-методологiчного характеру, який мiстить основнi стадii процесу аудиту, розмiщенi в логiчнiй послiдовностi, iз зазначенням видiв запланованих робiт, перiоду iх проведення, вiдповiдальних виконавцiв та iнших питань. План складаiться з врахуванням особливостей бiзнесу клiiнта, органiзацii облiку i системи внутрiшнього контролю, визначених ризикiв i меж суттiвостi, координацii дiй, супроводження i нагляду за дiяльнiстю асистентiв, експертiв та iнших фахiвцiв, якi не i аудиторами.
У випадку, якщо системою внутрiшнього контролю своiчасно попереджаiться здiйснення неефективних операцiй, виникнення недостовiрноi iнформацii, виявляються можливi вiдхилення, тодi аудитор за достатнього ступеня впевненостi може суттiво зменшити обсяг запланованих прийомiв перевiрки.
Займаючись розробкой плану, аудитору необхiдно визначити аудиторський ризик i рiвень суттiвостi, якi дозволяють вважати фiнансову звiтнiсть пiдприiмства достовiрною. Рiвень даних показникiв значно впливаi на особливостi пiдбору прийомiв i способiв аудиту.
Пiд час планування також враховуiться ступiнь автоматизацii облiкових робiт, обробки звiтноi iнформацii, наявнiсть структурних пiдроздiлiв i фiлiй, показники дiяльностi яких вiдображаються в консолiдованiй звiтностi пiдприiмства.
З метою пiдвищення ефективностi перевiрки окремi пункти плану можуть обговорюватися з керiвництвом пiдприiмства, що дозволить скоординувати роботу аудиторiв i спецiалiстiв господарюючого субтАЩiкта.
Важливим моментом при розробцi плану i формування бригади аудиторiв, розподiл iх вiдповiдно до професiйних здiбностей по конкретних дiлянках аудиту, iнструктаж, ознайомлення з планом i програмою аудиту, порядком контролю якостi виконаних робiт.
Програма аудиту
Пiсля складання плану розробляiться програма аудиту, яка i перелiком етапiв аудиту, необхiдних для його реалiзацii. В програмi визначаються завдання, якi необхiдно вирiшити для досягнення мети перевiрки.
Програма складаiться до початку аудиту, але в ходi перевiрки до неi можуть вноситися як незначнi, так i суттiвi змiни.
Програма аудиторськоi перевiрки повинна включати:
ü перелiк всiх аудиторських прийомiв i способiв, необхiдних для вивчення поставлених в договорi питань;
ü детальний опис кожного способу та прийому.
Планування i розробка програми вiдноситься до компетенцii головного аудитора (керiвника групи), який здiйснюi контроль за iх виконанням.
Висновки, зробленi аудитором при виконаннi кожного роздiлу плану i програми вiдображаються в його робочих документах. Вони i основою для пiдготовки аудиторського висновку i формування думки про достовiрнiсть фiнансовоi звiтностi та облiку в iх суттiвих аспектах.
Графiк проведення аудиту
Графiк визначаi граничнi термiни пiдготовки i надання матерiалiв, якi були пiдготовленi пiд час перевiрки для складання аудиторського висновку та iнших документiв. При складаннi графiку вирiшуiться питання про витрати часу на окремi види i дiлянки перевiрки з врахуванням i в межах очiкуваноi винагороди, з метою забезпечення отримання прибутку.
Таким чином, планування i складання програми аудиту i важливим етапом пiдготовки аудиторськоi перевiрки та забезпечення ii якостi та надiйностi.
2. Методика здiйснення аудиту.
Поняття методологii та методики
Термiн тАЬметодологiятАЭ тАУ грецького походження. Вiн означаi тАЬвчення про методтАЭ або тАЬтеорiя методутАЭ. Методологiя займаiться теоретичними проблемами шляхiв та засобiв наукового пiзнання, закономiрностями наукового дослiдження як творчого процесу. Виникла вона на основi аналiзу науковоi дiяльностi вчених, загальних особливостей методiв та засобiв, якi застосовуються, iх порiвняннi та систематизацii. Тим самим методологiя розкриваi сутнiсть науковоi пiзнавальноi дiяльностi.
Термiн тАЬметодтАЭ походить вiд грецького тАЬmethodosтАЭ, що означаi тАЬдорога за будь-чимтАЭ, тАЬшляхтАЭ. Поняття тАЬнауковий методтАЭ можна охарактеризувати як цiлеспрямований пiдхiд, шлях, за допомогою якого досягаiться певна мета, щось пiзнаiться або вирiшуiться. Метод представляi собою комплекс рiзноманiтних пiзнавальних пiдходiв та практичних операцiй, спрямованих на отримання нових знань. В аудитi пiд методом розумiють систему основних пiдходiв та способiв дослiдження фактiв господарського життя, якi вiдповiдають предмету та завданням аудиту як галузi знань.
Аудит використовуi наступнi методи:
В· всезагальнi, якi характеризують фiлософську основу пiзнання;
В· загальнi, якi конкретизують всезагальнi методи стосовно аудиту;
В· спецiальнi, якi використовують аудитори, вивчаючи факти господарського життя.
Термiном тАЬметодикатАЭ позначають застосування в певному порядку рiзноманiтних конкретних способiв та прийомiв, за допомогою яких здiйснюiться бiльш глибоке пiзнання господарських явищ i процесiв.
Тому, пiд тАЬметодикоютАЭ розумiють сукупнiсть правил здiйснення конкретного дослiдження, послiдовнiсть iнструментiв, що застосовуються при вивченнi конкретних фактiв.
Враховуючи вище викладене, методика аудиту тАУ це застосування сукупностi способiв i прийомiв, якi дають можливiсть провести аудит системно, в найбiльш доцiльнiй послiдовностi. РЖнакше кажучi, це система способiв, прийомiв i правил, що застосовуються при вивченнi господарсько-фiнансовоi дiяльностi пiдприiмств, що складаiться з трьох рiвнiв, якi включають: обтАЩiкти дослiдження, джерела отримання iнформацii; прийоми i способи вивчення обтАЩiктiв.
Отже, методика аудиту даi можливiсть визначити реальний якiсний та кiлькiсний стан обтАЩiктiв, що вивчаються, виявити вiдхилення вiд базового або нормативного стану й оцiнити цi вiдхилення за критерiями доцiльностi та законностi.
Сукупнiсть способiв та прийомiв, що використовуються для дослiдження стану обтАЩiктiв, можна обтАЩiднати в наступнi групи:
1. визначення кiлькiсного та якiсного стану обтАЩiкта;
2. виявлення вiдхилень фактичного стану обтАЩiкта вiд норм та нормативiв, планових та iнших показникiв;
3. оцiнка стану обтАЩiкта (у минулому i поточному перiодах та визначення майбутнього стану).
Способи аудиту тАУ це сукупнiсть прийомiв та засобiв, спрямованих на отримання та обгрунтування знань про обтАЩiкт, що дослiджуiться.
Способи, що застосовуються в аудитi, подiляють на такi групи:
В· загальнi способи, що застосовуються в ходi аудиту будь-яких обтАЩiктiв та пiдроздiлiв дiяльностi пiдприiмства;
В· частковi спосби, що застосовуються для аудиту однорiдних операцiй або окремих дiлянок дiяльностi пiдприiмства;
В· спецiальнi способи мають специфiчне застосування в аудитi. Наприклад, використання порiвняльного методу в бухгалтерському облiку, на вiдмiну вiд аудиту, маi своi особливостi як щодо обтАЩiктiв, так i щодо засобiв порiвняння.
Загальнi, частковi та спецiальнi способи тiсно взаiмоповтАЩязанi. Загальнi способи працюють тiльки через частковi, а частковi методи, у свою чергу, - через спецiальнi. При цьому для дослiдження будь-якого факту господарського життя застосовують не один конкретний спосiб, а iх систему.
Визначена кiлькiсть способiв та прийомiв аудиту, за допомогою яких розвтАЩязують конкретну проблему, становить методику аудиторського пiзнання. Наприклад, методику вивчення ефективностi дiяльностi пiдприiмства складаiться з певного набору логiчних, соцiологiчних, статистичних та структурно-функцiональних способiв.
Залежно вiд способiв, що застосовуються, методику аудиту подiляють на загальну i часткову. Загальна методiка аудиту грунтуiться на застосуваннi iдиних правил, пiдходiв, прийомiв при вивченнi дiяльностi пiдприiмств всiх галузей економiчноi дiяльностi, мiстить обов'язковi для всiх обтАЩiктiв аудиту способи, прийоми, технiку i тактику. Часткова методика аудиту шляхом узагальнення практики виявлення однорiдних вiдхилень, включаючи способи iх здiйснення, розробляi особливостi аудиту бiльш вузьких обтАЩiктiв.
3. Особливостi формування статутного капiталу акцiонерних товариств.
Порядок формування Статутного капiталу регулюiться законодавством i установчими документами.
Статутний капiтал на пiдприiмствах з рiзними формами власностi (крiм державноi) - це сумарний внесок внескiв у майно (у грошовому вираженнi ) засновниками пiдприiмства при його утвореннi. Розмiр статутного капiталу визначаiться установчими документами i фiксуiться в статутi пiдприiмства.
Акцiонерним вважаiться товариство, що маi статутний капiтал, роздiлений на визначену кiлькiсть акцiй однаковоi номiнальноi вартостi. Статутний капiтал повинний бути не менше суми, еквiвалентнiй 1250 мiнiмальним заробiтним платам (на момент утворення акцiонерного товариства).
Формуiться статутний капiтал за рахунок внескiв засновникiв i учасникiв.
Засновники акцiонерного товариства повиннi внести не менш 50% номiнальноi вартостi акцiй перед державною реiстрацiiю. Повну вартiсть (до 100%) формування статутного капiталу - протягом року з моменту реiстрацii.
До акцiонерних товариств вiдносяться :
Вiдкритi акцiонернi товариства (ВАТ) - акцii яких можуть поширюватися шляхом вiдкритоi пiдписки i покупки-продажу на бiржi;
Закритi акцiонернi товариства (ЗАТ) - акцii яких розподiляються тiльки мiж засновниками i можуть бути тiльки iменними.
Установчий баланс затверджуiться на зборах засновникiв.
Майно, внесене в натуральнiй формi у власнiсть пiдприiмства в рахунок внескiв у статутний капiтал (в оплату акцiй), прибуткуiться в оцiнцi, установленоi по згодi засновникiв.
Майно, внесене в натуральнiй формi в користування пiдприiмству в рахунок внескiв у статутний капiтал (в оплату акцiй), прибуткуiться в оцiнцi, установленоi виходячи з орендноi плати за користування цим майном, обчисленоi за весь встановлений в установчих документах термiн дiяльностi пiдприiмства або iнший термiн, передбачений установчими документами.
Статутний капiтал пiдприiмства, що викуповуiться його ж колективом, розраховуiться як сума майна по залишковiй вартостi (первiсноi, вiдбудовноi за мiнусом зносу) наявностi наявних коштiв, коштiв на рахунках у банках, а також у дебiторськiй заборгованостi за винятком кредиторськоi заборгованостi.
При перетвореннi в акцiонерне товариство статутний капiтал розраховуiться в такий же спосiб, як при викупi пiдприiмства, але на всю суму розрахованого статутного капiталу випускаються акцii, що розмiщаються мiж членами колективу (якщо це суспiльство закритого типу) або реалiзуються всiм бажаючоi (якщо це акцiонерне товариство вiдкритого типу).
Якщо не весь внесок внесений засновниками цiлком, це повинно бути зафiксоване в установчих документах або вiдкрита пiдписка на акцii.
Зменшення або збiльшення статутного капiталу можливо в таких випадках:
◦ при змiнi номiнальноi вартостi акцiй;
◦ при прийняттi нових членiв до складу учасникiв (додатковий випуск акцiй) або вибуттi учасникiв (анулювання частини акцiй, викуплених в акцiонерiв);
◦ при обмiнi облiгацiй на право участi в пiдприiмствi (акцii);
◦ при вiдрахуваннi частини прибутку в статутний капiтал;
◦ при напрямку засобiв резервного (страхового) капiталу в статутний капiтал.
Змiни статутного капiталу здiйснюються за рiшенням засновникiв, а бухгалтерськi записи виконуються пiсля реiстрацii статутного капiталу з облiком його нового розмiру.
Установчi збори акцiонерного товариства можуть вирiшувати питання про змiну розмiру статутного фонду у випадках, коли у встановлений термiн (6 мiсяцiв) пiдпискою на акцii покрита не вся необхiдна сума, зазначена в повiдомленнi.
Збiльшення статутного капiталу акцiонерного товариства в розмiрах, що не перевищують 1/3, може бути здiйснене за рiшенням правлiння за умови, що це не передбачено статутом.
Змiни статуту, зв'язанi зi збiльшенням статутного майна, можуть бути зареiстрованi органом, що реiстрував статут акцiонерного товариства, пiсля реiстрацii додатково випущених акцiй.
Статутами банкiвських i страхових установ, що i акцiонерними товариствами, може бути передбачений iнший порядок збiльшення статутного капiталу.
Зменшення статутного капiталу здiйснюiться шляхом зменшення статутного капiталу акцii, не представленi до анулювання, визнаються недiйсними, але не ранiше чим через 6 мiсяцiв пiсля повiдомлення об цьому всiх акцiонерiв.
Розмiр статутного капiталу, фiксований в установчих документах, установлюiться внаслiдок проведеноi перед цим iнвентаризацii.
Порядок бухгалтерського облiку охоплюi операцii, що пiдлягають обов'язковому вiдображенню в бухгалтерському облiку, а саме:
¨ оцiнка вартостi об'iктiв приватизацii;
¨ нагромадження i використання засобiв покупцем - юридичною особою;
¨ акцiонування пiдприiмства i викуп його акцiй;
¨ узяття на баланс новим власником - юридичною особою майна, придбаного на аукцiонi, по конкурсi або шляхом викупу;
¨ видiлення окремого структурного пiдроздiлу державного пiдприiмства, що приватизуiться як самостiйний майновий комплекс;
¨ передача в оренду цiлiсних майнових комплексiв.
Пiсля завершення оцiнки майна пiдприiмство здiйснюi операцii по приведенню статутного капiталу до розмiру, що вiдповiдаi продажноi вартостi, i фiксуiться в установчих документах.
Статутний капiтал збiльшуiться на суми:
v засобiв резервного страхового капiталу;
v засобiв цiльового призначення;
v нерозподiленого прибутку минулого року;
v невикористаних засобiв резерву сумнiвних боргiв, що вiдносяться до прибутку, а збиткiв, що направляються потiм на покриття.
Зменшуiться статутний капiтал:
q на суму вартостi майна соцiальноi сфери, для якого встановленi пiльги;
q на суму залишку використання позикових засобiв, вiдбитих на однойменному рахунку.
Порядок збiльшення статутного капiталу акцiонерного товариства в зв'язку з iндексацiiю основних засобiв затверджений наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни № 110 вiд 30.06.1995р.
Цей порядок не поширюiться на акцiонернi товариства, статутний капiтал яких визначений з урахуванням результатiв iндексацii основних засобiв.
Збiльшення статутного капiталу акцiонерного товариства:
Акцiонерне пiдприiмство маi право збiльшувати статутний капiтал на суму, що не перевищуi суму iндексацii балансовоi вартостi основних засобiв з урахуванням суми iндексацii зносу по них.
Для збiльшення статутного капiталу акцiонерне товариство:
а) приймаi рiшення про збiльшення статутного капiталу на суму iндексацii основних засобiв шляхом додаткового випуску акцiй або збiльшення номiнальноi вартостi акцiй;
б) друкуi iнформацiю про додатковий випуск акцiй, або збiльшеннi номiнальноi вартостi акцiй, або випуску нових акцiй (пiсля реiстрацii у вiдповiдному фiнансовому органi);
в) вносить змiни в статутний капiтал, зв'язанi з його збiльшенням, i реiструi цi змiни у встановленому порядку;
г) вiдбиваi цi змiни в бухгалтерському облiку на пiдставi вiдповiдних документiв;
д) додатковий випуск акцiй розподiляi мiж акцiонерами або обмiнюi ранiше випущенi акцii на акцii нового номiналу.
Рiшення про збiльшення статутного капiталу акцiонерного товариства на суму iндексацii основних засобiв приймаiться загальними зборами в порядку, визначеному ст. 40-44 Закону Украiни "Про господарчi товариства".
У сумi iндексацii, що не перевищуi 1/3 статутного капiталу акцiонерного товариства, збiльшення може бути здiйснене за рiшенням правлiння за умови, що подiбне передбачено статутом.
Додатковий випуск акцiй номiнальноi вартостi. Серед акцiонерiв акцii додаткового випуску розподiляються пропорцiйно iхнiй частцi в статутному капiталi акцiонерного товариства.
Реiстрацiя додаткового випуску акцiй здiйснюiться на пiдставi листа мiнiстерства фiнансiв Украiни № 04-305 вiд 30.09.91р. "Порядок реiстрацii випуску акцiй i облiгацiй пiдприiмств i iнформацii про iхнiй випуск" з урахуванням змiн i доповнень, внесених наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни № 83 вiд 23.05.95р., за винятком п.9 цього Порядку.
До змiн про додатковий випуск акцiй вiдносяться :
характеристика емiтента, тобто його найменування, мiсце перебування, дата реiстрацii акцiонерного товариства, обсяг сплаченоi частини статутного капiталу i його загальний обсяг;
тАУ данi про емiсii акцiй, про додатковий випуск акцiй, iхньоi номiнальноi вартостi, про права акцiонерiв на додатковий випуск акцiй i iн.;
тАУ данi про суми минулих перiодiв iндексацiй вартостi i зносу основних засобiв .
При збiльшеннi статутного капiталу шляхом збiльшення номiнальноi вартостi акцiй акцii попереднiх випускiв обмiнюються на акцii новоi номiнальноi вартостi вiдповiдно до кiлькостi акцiй, якими володii акцiонер.
При збiльшеннi статутного капiталу акцiонерного товариства шляхом збiльшення номiнальноi вартостi акцiй анулюiться реiстрацiя попереднiх випускiв акцiй i необхiдна реiстрацiя випуску акцiй новоi номiнальноi вартостi й iнформацii про випуск нових акцiй.
До iнформацii про випуск акцiй новоi номiнальноi вартостi вiдносяться :
* характеристика емiтента;
* данi про емiсii акцiй про додатковий випуск акцiй, iхньоi номiнальноi вартостi, про права акцiонерiв на додатковий випуск акцiй i т.п.;
* данi про суми минулих перiодiв iндексацiй вартостi i зносу основних засобiв.
Пiдприiмства при участi iноземного капiталу, а також акцiонернi товариства вiдкритого i закритого типiв утворюють резервний капiтал. Вiн враховуiться на рах. 43 "Резервний капiтал". Розмiр вiдрахувань у цей капiтал передбачаiться в установчих документах, але не бiльш 25% до сплаченого статутного капiталу. Джерело засобiв - прибуток, але сума вiдрахувань не повинне перевищувати 50% прибутку.
Пiдприiмства, утворенi у формi акцiонерного товариства, вiдносять до цього капiталу також емiсiйний доход.
Використання засобiв резервного капiталу здiйснюiться по iхнiх напрямках. Наприклад, на виплату дивiдендiв (доходiв акцiонерiв) учасникам, на покриття балансового збитку пiдприiмства за звiтний рiк i iн.
4. Особливостi аудиту дiяльностi акцiонерних товариств та пiдприiмств-емiтентiв.
Аудит виробничоi, комерцiйноi i фiнансовоi дiяльностi акцiонерних товариств та пiдприiмств-емiтентiв здiйснюiться так само, як i на iнших пiдприiмствах з рiзними формами власностi i господарювання, але разом з тим маi особливостi, виходячи iз органiзацii i дiяльностi товариств.
Державна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку затвердила Вимоги щодо аудиторськоi перевiрки дiяльностi акцiонерних товариств та пiдприiмств-емiтентiв облiгацiй (крiм комерцiйних банкiв, iнституцiйних iнвесторiв). Вимогами визначено перелiк питань, вiдповiддю на якi аудитори повиннi пiдтвердити повноту та достовiрнiсть бухгалтерськоi звiтностi вiдкритих акцiонерних товариств та пiдприiмств-емiтентiв облiгацiй i сформувати на цiй основi висновки про iх реальний фiнансовий стан. Разом з тим аудитору надано право не включати до свого висновку тi питання, якi не суттiвi для дiяльностi пiдприiмства, що перевiряють, одночасно включати додатково iншi питання, що характеризують фiнансово-господарську дiяльнiсть контрольованого пiдприiмства.
Вимоги тАУ це програма аудиторськоi перевiрки вiдкритих акцiонерних товариств та пiдприiмств-емiтентiв облiгацiй.
Документ, що узагальнюi результати аудиту, повинен мати таку назву тАУ Аудиторський висновок про достовiрнiсть бухгалтерськоi звiтностi та аналiз фiнансового стану вiдкритого акцiонерного товариства (назва товариства). У вступнiй частинi вказують: прiзвище та iнiцiали аудитора, його повноваження на зайняття аудиторською дiяльнiстю (номер, серiя, дата сертифiката та лiцензii, виданих Аудиторською палатою Украiни); мiсце проведення аудиту, дата складання висновку; масштаб перевiрки (питання, поставленi замовником на дослiдження аудиту); пiдстави для проведення аудиту (договiр iз замовником, дата); методичнi прийоми та обсяг документацii, вивченi аудитором (первиннi документи, регiстри бухгалтерського облiку, баланс i фiнансова звiтнiсть, способи перевiрки тАУ вибiрково, суцiльно).
Окремо структурою висновку аудитора передбачена характеристика замовника, зокрема: код РДДРПОУ; органiзацiйно-правова форма емiтента; номер свiдоцтва про державну реiстрацiю, дата його видачi; юридична адреса та мiсцезнаходження; телефонний звтАЩязок; розрахунковий рахунок МВО, назва банку; основнi види дiяльностi; кiлька акцiонерiв та власникiв облiгацiй; чисельнiсть працiвникiв. Тут же приводиться мiсцезнаходження, телефон незалежного реiстратора, а також депозитарiю i торгiвця цiнними паперами, з якими укладено договори. Аудитором зазначаiться остання дата опублiкування iнформацii про дiяльнiсть емiтента та назва друкованого органу, дата подання до Комiсii з цiнних паперiв останнього рiчного звiту, дата проведення останнiх зборiв акцiонерiв (для вiдкритого акцiонерного товариства - ВАТ), найменування та мiсцезнаходження юридичноi особи, уповноваженоi емiтентом виплачувати доход вiд його цiнних паперiв, дата та термiн виплати дивiдендiв.
4.1. Аудит статутного фонду
Комплексний аудит ВАТ розпочинаiться з дослiдження статутного фонду (капiталу). За даними статуту, засновницьких документiв, бухгалтерського облiку та балансу, застосовуючи документальнi методичнi прийоми, аудитор визна
Вместе с этим смотрят:
Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"
Автоматизация бухгалтерского учета на малых предприятиях
Амортизация и износ основных средств
Амортизация основных средств
Амортизация основных средств и ее учет в зарубежных странах