Прикметник. Числiвник. Займенник. Прислiвник

Реферат

з сучасноi украiнськоi лiтературноi мови

на тему:

ВлПрикметник. Числiвник. Займенник. ПрислiвникВ»

План

1. Питання до теми ВлПрикметникВ»:

1.1. Лексико-словотвiрна синонiмiка прикметникiв.

1.2. Повнi та короткi форми прикметникiв.

1.3. Морфемна будова та словотвiр прикметникiв.

1.4. Написання прикметникових суфiксiв.

1.5. Написання не з прикметниками.

1.6. Написання н, нн у прикметниках.

1.7. Правопис складних прикметникiв.

1.8. Написання прiзвищ прикметниковоi форми.

1.9. Явище адтАЩiктивацii.

1.10. Субстантивацiя прикметникiв.

2. Питання до теми ВлЧислiвникВ»:

2.1. Морфемна структури числiвникiв та способи iх творення.

2.2. Буква мтАЩякий знак у числiвниках.

2.3. Правильне вживання форм непрямих вiдмiнкiв кiлькiсних числiвникiв.

2.4. Правопис числiвникiв.

2.5. Вживання числiвникiв у рiзних стилях мовлення.

2.6. Характер сполучуваностi числiвникiв з iменниками.

2.7. Нагошування числiвникiв при словозмiнi.

3. Питання до теми ВлЗайменникВ»:

3.1. Стилiстичне вживання займенникiв.

3.2. ВаНi в заперечних займенниках.

3.3. Правопис неозначених займенникiв.

3.4. ВаЯвище прономiналiзацii.

3.5. ВаВiдмiнювання займенникiв.

4. Питання до теми ВлПрислiвникВ»:

4.1. Способи творення прислiвникiв.

4.2. ВаНаголошення прислiвникiв.

4.3. ВаПравопис прислiвникiв разом, окремо i через дефiс.

4.4. ВаН i нн у прислiвниках.

4.5. ВаНе i нi з прислiвниками.

4.6. ВаИ та i в кiнцi прислiвникiв.

4.7. ВаЯвище адвербiалiзацii.

1. Питання до теми ВлПрикметникВ»

1.1. Лексико-словотвiрна синонiмiка прикметникiв

Синонiмiку прикметникiв i непрямих вiдмiнкiв iменникiв становлять спiввiдноснi мовнi засоби вираження рiзних форм ознаки, в основi яких лежить спiльне значення, наприклад: сонячний промiнь i промiнь сонця; дiдова борода i борода дiда; колгоспна власнiсть i власнiсть колгоспу.

Близькими до форм родовоi приналежностi (без прийменника) i присубстантивнi родовi вiдмiнки з прийменниками (солом'яний бичоктАФ бичок (з соломи), кам'яна стiна тАФ стiна (з каменю), глиняний горщиктАФ горщик (з глини), в яких можна вбачати i об'iктнi вiдношення: стiна (яка?) тАФ з каменю i стiна (з чого?) тАФ з каменю, але в бiльшостi випадкiв вони i синтаксичними синонiмами прикметникiв.

Правда, не завжди форма ознаки, виражена морфологiчним засобом, маi собi паралельну форму ознаки, вираженоi засобом непрямих вiдмiнкiв iменника (унiверситет культури, твори Тичини, Бажана).

1.2. Короткi i повнi форми якiсних прикметникiв

Короткi i повнi форми якiсних прикметникiв успадкованi украiнською мовою вiд давньоруськоi. В сучаснiй украiнськiй мовi короткi форми прикметникiв творяться здебiльшого вiд окремих повних якiсних прикметникiв чоловiчого роду називного вiдмiнка однини шляхом вiдкидання закiнчень (зелений тАФ зелен, радий тАФ рад). В основi прикметника, що закiнчуiться на два приголоснi, появляiться вставний голосний е (ясний тАФ ясен, здатний тАФ здатен), рiдше i (j+ i): достойний тАФ достоiн. РЖнодi способом звичайного повтору коротких форм творяться складнi прикметники (зелен-золот).

У сучаснiй украiнськiй лiтературнiй мовi повна (нестягнена) форма поширена в називному вiдмiнку однини тiльки в прикметниках чоловiчого роду (червоний, добрий, синiй, довгошиiй, дев'ятий). В окремих прикметниках жiночого i середнього роду така форма використовуiться здебiльшого з стилiстичною метою (надання мовi пiднесеного й урочистого характеру) внароднiй творчостi та художньо-поетичнiй лiтературi: Я ще молод козак, вислужуюся: за два конi воронii, за двi шаблi золотii (Нар. тв.).А щедрая матусенька радiла у садку (П. Т.).

Основна форма прикметникiв жiночого i середнього роду в називному i знахiдному вiдмiнках однини стягнена (червона, добра, синя, червоне, добре, сине, червону, добру, синю).

Короткi прикметники вживаються тiльки в чоловiчому родi (певен, ясен, дрiбен). У контекстi вони вживаються лише у формi називного вiдмiнка однини (рад би я не хилитись; свят союз наш; народ непоборен навiк) i найчастiше виконують функцii iменноi частини складеного присудка: Океан повен! В глибинi чудовен (П. Т.).Рiдшевиконують функцii означення: Та свiти ж ти iм дорогу, ясен мiсяць угорi! (П.Т.).

1.3. Морфемна будова та словотвiр прикметникiв

Прикметник як частина мови оформлявся на протязi тривалого iсторичного перiоду в процесi розвитку i вдосконалення граматичноi будови мови i збагачення ii лексичного запасу.

Розряд прикметникiв дуже численний за своiм лексичним складом i занадто складний за своiю морфологiчною будовою. Це пояснюiться iсторично.

Серед прикметникiв i слова невивiднi, або первiснi, i вивiднi. Первiсних прикметникiв, тобто тих, що складаються лише з кореня i флексii, небагато; всi вони належать до розряду якiсних прикметникiв, наприклад: стар-ий, -а, -е, молод-ий, -а, -е, добр-ий, -а, -е, бiл-ий, -а, -е, син-iй, -я, -i, сiр-ий, -а, -е, зл-ий, -а, -е, прям-ий, -а, -е, крив-ий, -а, -е, довг-ий, -а, -е, чист-ий, -а, -е.

РЖншi якiснi i всi вiдноснi та присвiйнi прикметники належать до вивiдних, зв'язаних своiм походженням або з основами самих же прикметникiв, або з основами iнших частин мови, наприклад: свiтлий, рiдний, завзятий, тутешнiй, примiський.

У сучаснiй украiнськiй лiтературнiй мовi переважну бiльшiсть становлять прикметники, утворенi рiзними способами i за допомогою рiзних засобiв вiд основ iменникiв i дiiслiв. Вiд основ iнших частин мови прикметники утворюються рiдко.

Граматичний клас прикметникiв безперервно й iнтенсивно поповнюiться новими словами найрiзноманiтнiшого морфологiчного характеру i значення, наприклад:, атомний, мiчурiнський, фестивальний, квадратно-гнiздовий, достроковий, мiжпланетний, залiзобетонний, антифашистський i т. iн. Разом з тим деякi прикметники виходять з ужитку, наприклад: губернський, дворянський, приходський i т. д.

Розряд прикметникiв поповнюiться новими словами за допомогою рiзних способiв словотворення.

В украiнськiй мовi, як i в iнших слов'янських мовах, прикметники творяться в основному тими ж способами, що й iменники.

Основнi способи творення прикметникiв такi:

а) суфiксацiя,

б) префiксацiя,

в) суфiксацiя i префiксацiя,

г) основоскладання i

д) ад'iктивацiя (перехiд у прикметники дiiприкметникiв).

Найбiльш продуктивним способом творення прикметникiв у сучаснiй украiнськiй мовi i суфiксацiя. Переважна бiльшiсть прикметникiв утворюiться вiд основ рiзних частин мови за допомогою численних суфiксiв, якi передають найрiзноманiтнiшi, найтоншi граматичнi i семантичнi вiдтiнки ознак, наприклад: бiлий тАФ бiлявий, бiленький, бiлiсiнький, бiлесенький, бiлюсенький i т. iн. Чимала група прикметникiв утворюiться за допомогою префiксiв, наприклад: без краю тАФ безкраiй. Префiкси, за допомогою яких творяться прикметники, взагалi малопродуктивнi. Тому значна частина прикметникiв твориться за допомогою префiксiв i суфiксiв разом, наприклад: при березi тАФ прибережний.

Продуктивний тип у сучаснiй украiнськiй мовi становить творення прикметникiв вiд двох або бiльше основ шляхом iх сполучення або шляхом пiдпорядкування однiii основи iншiй, наприклад: темно-синiй, iсторико-фiлологiчний, п'ятирiчний, працездатний i т. iн. Утворенi таким способом слова становлять групу так званих складних прикметникiв.

Перехiд дiiприкметникiв у прикметники являi собою досить активний процес поповнення прикметникiв новими словами, наприклад: лежачий, рухомий, нерухомий, стоячий, трiскучий i т. iн.

Творення прикметникiв за допомогою суфiксiв становить собою дуже продуктивний спосiб словотворення в сучаснiй украiнськiй мовi.

Вживання окремих суфiксiв в рiзних групах прикметникiв бiльш-менш чiтко розмежовуiться мiж якiсними, вiдносними, i серед вiдносних тАФ присвiйними прикметниками.

Поруч з продуктивними суфiксами вживаються i малопродуктивнi й зовсiм непродуктивнi; поруч з суфiксами, за допомогою яких творяться якiснi i вiдноснi прикметники, вживаються й такi, за допомогою яких утворюються або тiльки' вiдноснi прикметники, або тiльки якiснi.

Тому при аналiзi суфiксального способу творення прикметникiв в сучаснiй украiнськiй мовi важливе значення маi видiлення продуктивних суфiксiв з урахуванням iх словотворчих можливостей в рiзних розрядах прикметникiв.

РЖ. Суфiкси, за допомогою яких творяться прикметники, що виражають ознаку без додаткових вiдтiнкiв.

Серед продуктивних суфiксiв, за допомогою яких утворюються прикметники, визначаються такi суфiкси: -ив(ий), -к(ий), -н(ий), -л(ий) i група суфiксiв дiiприкметникового походження тАФ -уч(ий), -юч(ий), -ач(ий), -яч(ай), -ущ(ий), -ющ(ий), -ащ(ий), -ящ(ий).

Суфiкс -яв (ий) вживаiться для утворення прикметникiв, що означають внутрiшнi прикмети, iстотну властивiсть або нахил до чогось: правдивий, лiнивий, плаксивий, щасливий, примхливий.

Суфiкс -ив(ий) виступаi переважно при iменниковiй початковiй основi i маi сталий наголос.

При дiiслiвнiй початковiй основi вiн виступаi частiше в ускладненiй формiВаВаВаВаВаВаВа -лив (ий)i маi несталий наголос: спостережливий,розсудливий, довiрливий, переконливий, пронизливий, пустотливий, бурхливий, грайливий, шумливий, обачливий, полохливий, квапливий, вразливий, ущiпливий, настирливий, чванливий.

Суфiкс -к(ий) у прикметниках, утворених вiд основ iменникiв, виражаi прикмету чи ознаку, подiбну до тiii, яка виражена самим iменником: стрункий, легкий, гiркий, швидкий, в'юнкий, дзвiнкий, вузький, низький, солодкий. Наголос у таких прикметниках частiше буваi на флексii. У прикметниках, утворених вiд дiiслiвних основ, суфiкс -к(ий)виражаi здатнiсть чи нахил до певноi дii: стiйкий, плавкий, гнучкий, говiркий, меткий, стрiмкий.

Суфiкс -н(ий), рiдше -н(iй) вказуi на означення якостi i властивостi: сильний, активний, дотепний, моторний, розумний, надiйний, спокiйний, гарний, дивний, потужний, надмiрний, пiзнiй, давнiй. Суфiкс -н(ий)особливо часто виступаi при початковiй дiiслiвнiй основi. З допомогою цього суфiкса утворенi дiiприкметники, якi згодом втратили значення часу, виду i стану i перетворилися в звичайнi прикметники iз значенням якостей i властивостей: здатний, приватний, невiдступний, доступний, пiдступний, принадний, улюблений, привiтний, прихильний, невпинний, непохитний, непробудний, невгамовний, незабутнiй.

Суфiкс -л(ий)виступаi дуже часто в прикметниках з дiiслiвною основою (колишнiх дiiприкметниках) на означення прикмети як наслiдку певноi дii: спiлий, стиглий, дозрiлий, змарнiлий, небувалий, зарозумiлий, гнилий, засмаглий, запустiлий, пiдлеглий, рiдше цей суфiкс виступаi при iнших основах на означення зовнiшньоi або внутрiшньоi ознаки: пiдлий, щуплий.

Суфiкси дiiприкметникового походження тАУ -уч(ай), -юч(ий),-ач(ий), -яч(ий), -ущ(ий), -ащ(ий) тАФ виступають при дiiслiвнiй основi i означають стан чи схильнiсть до певноi дii: блискучий, пекучий, балакучий, колючий, палючий, гарячий, видющий, пропащий, гулящий, роботящий.

З непродуктивних суфiксiв цiii групи слiд вiдзначити суфiкси тАУок(ий), -ом(ий), -им(ий).

Суфiкс -ок(ий) виступаi в словах: високий, широкий, глибокий, жорстокий, одинокий.

Колишнi дiiприкметниковi суфiкси -ом(ий) i -им(ий) у сучаснiй мовi виступають лише у вiддiiслiвних прикметниках -.вiдомий, видимий, незримий, любимий.

Суфiкси -ичн-, -чн-вживаються головним чином для творення прикметникiв вiд iменникiв iншомовного походження: категоричний, меланхолiчний, оптимiстичний.

2. Суфiкси, за допомогою яких утворюються прикметники, що означають мiру виявлення ознаки.

Серед цiii групи суфiксiв видiляються такi суфiкси: -ист(ий), -iст(ий), -ав(ий), -яв(ий), -уват(ий), -юват(ий), -ат(ий), -аст(ий), -яст(ий), -овит(ай), -езн(ий), -елезн(ий), -енн(ий) i суфiкси дiiприкметникового походження -анн(ий), -енн(ий).

Суфiкси -ист(ий), -iст(ий) виступають переважно при iменникових початкових основах i виражають високий ступiнь ознаки або подiбнiсть: плечистий, голосистий, барвистий, зернистий, водянистий, каменистий, дернистий, сочистий, врожаiстий, урочистий, троiстий, гонористий, норовистий, краплистий, iскристий, срiблистий. Значно рiдше цi суфiкси виступають при прикметникових основах: розложистий, бадьористий.

РЖнодi суфiкс -ист(ий) вказуi на звичайну ознаку: урочисте свято.

Суфiкси -ав(ий), -яв(ий) виражають рiзнi вiдтiнки ознак; а) наближення до означуваного первiсною основою: чорнявий, бiлявий, русявий, зеленавий, золотавий; б) пiдкреслення певноi ознаки: дiрявий мiшок, слинявий; особливо чiтко виступаi ця риса при ускладнених суфiксах -ляв(ий), -орляв(ий): кiстлявий, худорлявий, сухорлявий; в) вираження певноi ознаки без додаткових вiдтiнкiв : пухляве дерево, iржаве залiзо.

Суфiкси -уват(ий), -юват(ий) виражають ознаки, якi виявляються не в повнiй мiрi: пiскуватий, круглуватий, холоднуватий, темнуватий, зеленуватий, синюватий; iнодi цi суфiкси виражають значення подiбностi: стiжкуватий, кiлькуватий; в рядi слiв цi суфiкси виражають значення нахилу або властивостi особи: вайлуватий, злодiйкуватий, забудькуватий.

Суфiкс -ат(ий) виступаi при iменниковiй основi i пiдкреслюi зовнiшню ознаку: крилатий, головатий, зубатий, бородатий, язикатий, волосатий, рогатий. У деяких прикметниках вiдтiнок пiдкреслення ознаки вiдсутнiй: волохатий, горбатий. Прикметники типу язикатий, зубатий при вживаннi iх у переносному значеннi виражають якусь негативну ознаку, погану звичку.

Суфiкси -аст(ий), -яст(ий) вживаються на означення подiбностi, неповноти збiльшеностi ознаки: гребенистий, круглястий, попелястий, променястий, горластий, зубастий. У цих прикметниках наголос стоiть на суфiксi.

Суфiкс -овит(ий) вказуi на високий ступiнь вияву ознаки: талановитий, гоноровитий, родовитий, гордовитий, громовитий.

Близькозначнi суфiкси i -езн(ий), -елезн(ий), -енн(ий) виражають дуже високий ступiнь вияву ознаки або пiдкреслюють вiдтiнок згрубiлостi, зневажливостi: величезний, широчезний, довжелезний; здоровенний, страшенний, силенний.

Суфiкси -анн(ий), -енн(ий) виражають найвищий ступiнь вияву ознаки, що передаiться в формi заперечення: нескiнченний, незлiченний, неподоланний, несказанний, невблаганний.

3. Суфiкси, за допомогою яких творяться прикметники з вiдтiнком пестливостi або здрiбнiлостi.

Суфiкс -еньк(ий)у прикметниках, як i в iменниках, виражаi значення пестливостi або здрiбнiлостi: гарненький, червоненький, здоровенький, рiдненький.

Вiдтiнок пестливостi ще виразнiше виражаiться в прикметниках з ускладненим суфiксом -есеньк(ий): гарнесенький, червонесенький, рiднесенький.

Найвищий ступiнь вияву ознаки пестливостi найсильнiше виражаiться за допомогою суфiкса -юсiньк(ий): славнюсiнький, тонюсiнький, малюсiнький.

Суфiкси на означення пестливостi дуже продуктивнi. Особливо часто вживаються вони в розмовнiй мовi, де можна зустрiти слова, якi виражають найтоншi вiдтiнки пестливостi, наприклад: вiд прикметника малий, вживаються такi утворення: малесенький, малесенький, малесечкий, манесечшй, малiсiсiнький, малiсечкий, манiсечкий, малюченький, манюсенький, шлюсечкий, манюсечкий, малiсiсенький, манiсiсiнький, малюсюсенький, манюсюсенький, малюнiй, манюнiй, малюнький, манюнький, малюнечкий, манюнечкий, малюський, манюський, малщький, шлюсюський, манюсюський, мацюпий, мацьопий, мацюнюсенький, шщiпусенький.

Суфiкси цiii групи вживаються з вiдтiнками пестливостi i в деяких числiвниках та займенниках, спiввiдносних з прикметниками: однiсiнький, самiсiнький, отакесенький, всенький.

Вiдноснi прикметники творяться за допомогою таких суфiксiв:

1) -ськ-, -зьк-, -цьк-тАФ на означення приналежностi, зв'язку з мiсцем, нацiональнiстю, родом занять тощо: бондарський, слюсарський, столярський, студентський, товариський, учительський, шахтарський, мiський, сiльський, морський, росiйський, украiнський, бiлоруський, харкiвський, мистецький. До цiii пiдгрупи належать також прикметники з ускладненим суфiксом з тим же значенням: батькiвський, материнський, громадський, селянський. Переважна бiльшiсть прикметникiв цiii пiдгрупи мають несталий наголос;

2) -ов-, -ьов-, -йов-, -ев-, -iв-тАФ на означення вiдношення до матерiалу, з якого зроблений предмет, а також на вiдношення до iнших рiзних ознак: березовий, дубовий, каштановий, кленовий, липовий, сосновий, паперовий, алюмiнiйовий, польовий, смушевий, вишневий, грушевий, баiвий; цеховий, полковий, шляховий, крайовий, розумовий тАФ означають вiдношення; казковий, науковий, святковий, службовий, овочевий тАФ означають призначення; лiсовий, гайовий, польовий, степовий тАФ означають прикмети за мiсцем походження предмета;

3) -ч- тАФ допомогою цього суфiкса творяться прикметники як вiд iменникових, так i вiд дiiслiвних основ на означення вiдношення: а) творення вiд iменникiв тАФ дiвочий, парубочий, жiночий; б) творення вiд дiiслiв: виборчий, вiрчий, господарчий, виробничий, будiвничий, споживчий;

4) -к- тАФ на означення простору, мiсця, часу: на означення простору i мiсця тАФтворення вiд iменникiв i прислiвникiв: всесвiтнiй, крайнiй, переднiй, сусiднiй, хатнiй; ближнiй, дальнiй; на означення часу: а) творення вiд iменникiв, що означають час тАФвечiрнiй, денний, обiднiй, раннiй, досвiтнiй, лiтнiй, осiннiй, зимнiй; б) творення вiд прислiвникiв часу: давнiй, пiзнiй, раннiй; в) творення вiд iменникiв, що виражають ознаку за матерiалом або за ii джерелом: залiзний, мiдний, срiбний, молочний, пшеничний; г) творення, що виражають сталу ознаку за певною дiiю: протилежний, переламний, незаперечний, непритомний.

Часто цей суфiкс виступаi в ускладненiй формi -льн- тАФ наступальний, винищувальний, визвольний, прощальний, родильний. В усiх випадках зберiгаiться наголос основного слова;

5) -шн-тАФ з тим же значенням, що й суфiкс -н- : вчорашнiй, завтрашнiй, сьогоднiшнiй; горiшнiй, долiшнiй, околишнiй; домашнiй; цi прикметники мають несталий наголос;

6) -альн-(-яльн-) на означення вiдношення, мети або призначення : а) експериментальний, журнальний, театральний тАФ означають вiдношення; б) в'язальний, стругальний, а також привiтальний тАФ означають призначення; наголос на суфiксi;

7) -ильн- з тим же значенням, що й суфiкс -альн-: гострильний, свердлильний, точильний; наголос на суфiксi;

8) -арн- (-ярн-)тАФ на означення вiдношення, а також властивостей предметiв: гуманiтарний, популярний, вульгарний; наголос на суфiксi;

9) тАУивн-ВаВаВаВаВа вживаiться здебiльшого в прикметниках, утворених вiд iншомовних слiв: iлюстративний, iнструктивний, негативний, позитивний; наголос на суфiксi;

10)ВаВаВа -ичн- (-iчн-) тАФ на означення й вiдношення до суспiльного ладу, науки, вчень тощо: соцiалiстичний, комунiстичний, полiтичний, iсторичний, геологiчний, бiологiчний, хiмiчний, геометричний, геодезичний, астрономiчний.

Присвiйнi прикметники творяться вiд основ iменникiв, що означають назви людей, тварин i взагалi iстот.

1. За допомогою суфiкса -ин-, -iн-присвiйнi прикметники творяться вiд основ iменникiв першоi вiдмiни: Микола тАФ Миколин, Миколина, Миколине; Софiя тАФ Софiiн, Софiiна, Софiiне; також материн.

При твореннi прикметникiв вiд iменникiв, у яких основа закiнчуiться на г, к, х,перед суфiксом -ин- вiдбуваiться чергування приголосних тАФ г-ж, к-ч, х-ш, шк-щнаприклад: РЖвга тАФ РЖвжин, Лука тАФ Лучин, Одарка тАФ Одарчин, свекруха тАФ свекрушин, Малашка тАФ Малашчин.

2. За допомогою суфiксiв -iв-, -ов(а),-ов(е) присвiйнi прикметники творяться вiд основ iменникiв твердоi групи другоi вiдмiни незалежно вiд мiсця наголосу: батько тАФ батькiв, батькова, батькове, директор тАФ директорiв, директорова, директорове.

Вiд основ iменникiв мiшаноi групи з основою на шиплячий за допомогою суфiксiв -iв-, -ов(а),-ов(е) творяться прикметники з наголошеним суфiксом: сторож тАФ сторожiв, сторожова, сторожове.

Вiд основ iменникiв м'якоi групи з основою на у за допомогою суфiксiв -iв-, -ов(а), -ов(е) творяться прикметники як з наголошеним, так i з ненаголошеним суфiксом: Матвiй тАФ Матвiiв, Матвiiва, Матвiеве; Григорiй тАФ Григорiiв, Григорiiва, Григорiiве.

За допомогою суфiксiв -iв-, -ов(а),-ов(е) творяться присвiйнi прикметники вiд iменникiв м'якоi групи з основою на р i на м'який приголосний незалежно вiд наголосу: друкар тАФ друкарiв, друкарева, друкареве; слюсар тАФ слюсарiв, слюсарева, слюсаре-ве; коваль тАФ ковалiв, ковалева, ковалеве.

3. За допомогою суфiксiв -ин(ий), -iн(ий), -ач(ий)присвiйнi прикметники творяться вiд основ iменникiв, що означають назви тварин i взагалi живих iстот: орлиний, солов'iний, кошачий, телячий.

При твореннi прикметникiв вiд iменникiв за допомогою афiкса -ий-вiдбуваiться чергування приголосних: к-ч, д-ж, ц-ч: вовк тАФ вовчий, ведмiдь тАФ ведмежий, заiць тАФ заячий.

Цi прикметники вживаються як у значеннi присвiйних, так i в значеннi якiсних.

З префiксiв, за допомогою яких творяться прикметники, слiд вiдзначити такi: най-, пре-, -за-, перед-, без-, анти-, ультра-.

1. Префiкс най- служить для творення найвищого ступеня порiвняння прикметникiв i тим самим виражаi найбiльшу мiру якостi, позначуваноi прикметником, наприклад: Орден Ленiна тАФ то найвища з найдорожчих в життi нагород (П. Тичина).

2. Префiкс пре- вживаiться на означення збiльшеноi якостi. Цей префiкс книжного походження i тепер малопродуктивний. Кiлькiсть прикметникiв, утворених за допомогою цього префiкса, незначна. До них належать, наприклад, слова: премудрий, прегарний, предобрий, презлий i iн.

3. Префiкс за-виражаi ознаку, яка перевищуi дану мiру (завеликий, замалий, зависокий, занизький, заширокий, завузький), а в вiдносних прикметниках вказуi на мiсце i простiр (зарiчний, загороднiй, зарубiжний).

Префiкс перед-означаi час або порядок, наприклад: а) час передвесняний, передтравневий, передсвятковий, передзбиральний, передвечiрнiй; б) порядок тАФ передостаннiй.

5. Префiкс без-вказуi на вiдсутнiсть ознаки, вираженоi прикметником: безбородий, безвусий, безголовий, безголосий, безрукий, безухий.

6. Префiкс анти- (латинського походження) своiм значенням вiдповiдаi нашому ВлпротиВ»: антивоiнний, антисанiтарний.

7. Префiкс ультра- своiм значенням близький до префiкса ВлнадВ»: ультракороткий, ультралiвий, ультрареакцiйний, ультра-радикальний, ультрачервоний, ультрафiолетовий. Прикметники цього типу малопродуктивнi.

8. Префiкс арх- (грецького походження) вказуi на високий ступiнь ознаки: архiрозумний, архiдивний, архiсмiливий, архiбанальний.

1.4. Написання прикметникових суфiксiв -Н(ИЙ), -Н(РЖЙ)

Суфiкс -н(ий) уживаiться в переважнiй бiльшостi якiсних i вiдносних прикметникiв: дружний (спiв), захiдний, мiльйонний, принадний, природний, фабричний.

Суфiкс -н(iй) уживаiться порiвняно в небагатьох прикметниках (переважно вiдносних): братнiй, всесвiтнiй, городнiй, давнiй, житнiй, заднiй, крайнiй, лiтнiй, майбутнiй, матернiй, незабутнiй, освiтнiй, пiзнiй, раннiй, самобутнiй, суботнiй, хатнiй та iн. Суфiкс -н(iй) уживаiться в усiх прикметниках прислiвникового та iменникового походження, якi мають перед цим суфiксом ж, ш: ближнiй, вчорашнiй, давнiшнiй, домашнiй, дорожнiй, дружнiй (потиск руки), зовнiшнiй, колишнiй, мужнiй, поздовжнiй, порожнiй, прийдешнiй, ранiшнiй, сiнешнiй, справжнiй, сьогоднiшнiй, тутешнiй, художнiй, але тАФ потужний.

Примiтка. У прикметниках, твiрна основа яких закiнчуiться на н, приiднання суфiксiв -н(нй), -н(iй) викликаi подвоiння н: знаменний, осiннiй, плинний, рамнiй, туманний.

-АНН(ИЙ), -ЕНН(ИЙ), -АН(ИЙ), -ЕН(ИЙ)

Прикметниковi суфiкси -анн(Ий), -енн(ий), якi вживаються для пiдкреслення найвищоi мiри ознаки, пишуться з двома н: невблаганний, нездоланний, неоцiненний, несказанний, нескiнченний, страшенний (але жаданий). Подiбнi прикметники завжди мають наголос на суфiксi, що вiдрiзняi iх вiд дiiприкметникiв, утворених вiд дiiслiвних коренiв за допомогою суфiксiв -ан(ий), -ен(ий): бажаний, незлiчений, неоцiнений, неподоланий, несказаний, нескiнчений.

-ИЧН(ИЙ), -РЖЧН(ИЙ) [-РЗЧН(ИЙ)]

Складнi суфiкси -ичн(ий), -iчн(ий), [-iчн(ий)] виступають, як правило, у прикметниках, похiдних вiд слiв iншомовного походження; при цьому пiсля кiнцевого основи д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р уживаiться -ичн(ий): iсторичний, класичний, математичний, ортопедичний; пiсля решти при голосних iчн(ий): академiчний, анархiчний, археологiчний,епiчний, iдилiчний, органiчний; пiсля голосних -iчн(нй):архаiчний, героiчний, прозаiчний.

-ИН, -РЗН

У присвiйних прикметниках, утворених вiд iменникiв першоi вiдмiни, пiсля приголосних (крiм й) пишеться суфiкс -ин: баба тАФ бабин, Галя тАФ Галин,Коля тАФ Колин, Маруся тАФ Марусин, свекруха тАФ свекрушин,тiтка тАФ тiтчин; пiсля голосних -iн: Марiя тАФ Марiiн,Софiя тАФ Софiiн.

Примiтка. Приголоснi г, к (шк), х перед суфiксом -ин змiнюються на ж, ч(щ), ш:Ольга тАФ Ольжин, дочка тАФ доччин, Мелашка тАФ Мелащин, сваха тАФ свашин.

-ИН(ИЙ), -РЗН(ИЙ)

У прикметниках iз значенням присвiйностi, утворених вiд назв тварин, пiсля приголосних (крiм й) пишеться суфiкс -ин(ий): бджолиний, голубиний, горобиний, качиний, орлиний; пiсля голосних i апострофа -iн(ий):змiiний, солов'iний.

-ИСТ(ИЙ), -РЗСТ(ИЙ)

Суфiкс -ист(ий) уживаiться в прикметниках пiсля приголосних: барвистий, голосистий, iскристий, перистий (пiрчастий; але перiстий тАФ рябий), променистий, урочистий; пiсля голосних тАФ -iст(ий): вибоiстий, гноiстий, двоiстий, олiiстий, троiстий.

-ЕВ(ИЙ), -РДВ(ИЙ), -ОВ(ИЙ)

Суфiкс -ев(ий) уживаiться в прикметниках, якi мають перед цим суфiксом м'який або шиплячий приголосний i в яких наголос падаi переважно на основу слова: березневий, грушевий, овочевий, ситцевий. У прикметниках, у яких перед суфiксом виступають м'якi н, т або й, пишеться -iв(ий): алюмiнiiвий, дiiвий, життiвий, значеннiвий, суттiвий.

Суфiкс -ов(ий) незалежно вiд наголосу вживаiться в прикметниках, якi мають перед цим суфiксом твердий приголосний: вiтровий, казковий, кварцовий, палацовий, святковий, службовий. Крiм того, суфiкс -ов(ий) уживаiться в прикметниках, якi мають перед цим суфiксом шиплячий (ж, ч, ш, щ), м'який приголосний або й, причому наголос падаi на закiнчення: бойовий, гайовий, грошовий, дiйовий, дощовий, життьовий, крайовий, нульовий, речовий, стильовий.

Цi ж правила поширюються на правопис суфiксiв -ов-, -ев- (-iв-) у присвiйних прикметниках жiночого i середнього роду: суфiкс -ов- уживаiться в присвiйних прикметниках, утворених вiд iменникiв твердоi групи: майстер тАФ майстрова, майстрове; Петро тАФ Петрова, Петрове; робiтник тАФ робiтникбва, робiтникове; Шевченко тАФ Шевченкова, Шевченкове; суфiкс -ев- (пiсля голосного -iв-) уживаiться в присвiйних прикметниках, утворених вiд iменникiв м'якоi та мiшаноi груп: Андрiй тАФ Андрiiва, Андрiiве; РЖгор тАФ РЖгорева, РЖгореве; кобзар тАФ кобзарева, кобзареве; скрипаль тАФ скрипалева, скрипалеве; сторож тАФ сторожева, стдрожеве; товариш тАФ товаришева, товаришеве.

У вiдповiдних присвiйних прикметниках чоловiчого роду суфiкси -ов-, -ев- (-iв-) чергуються з -iв (-iв): Василева тАФ Василiв, майстрова тАФ майстрiв, Олексiiва тАФ Олексiiв.

-УВАТ(ИЙ) [-ЮВАТ(ИЙ)], -ОВАТ(ИЙ), -ОВИТ(ИЙ)

Суфiкс -уват(ий), а пiсля м'яких приголосних -юват(ий), уживаiться в прикметниках на позначення певного вияву ознаки: горбуватий, круглуватий, синюватий, темнуватий, а також на виявлення невеликоi мiри,властивостi, схильностi до чогось, позначуваноi iменниковою основою: дуплуватий, злодiйкуватий, остюкуватий, пiскуватий.

Суфiкс -оват(нй) уживаiться в прикметниках, якщо наголос падаi на о: плисковатий, стовбоватий.

Суфiкс -овит(ий) уживаiться на означення високого ступеня вияву ознаки: гордовитий, грошовитий, талановитий.

1.5. Написання не з прикметниками

Прикметники з не пишемо разом, якщо:

v без не прикметник не вживаiться: недбалий, неозорий, невсипущий;

v до прикметника з не можна дiбрати синонiм: невеликий тАФ малий; невисокий тАФ низький, незрячий тАФ слiпий.

Окремо з не прикметники пишемо, якщо:

v у реченнi i протиставлення: не ледачий, а працьовитий;не широкий, а вузький;

v прикметник i у реченнi присудком: Я тут не самотнiй. (РД. Гуцало). Вуж не отруйний, не страшний нiтрохи. (М. Рильський).

Завжди пишемо разом прикметники з префiксом недо-: недовчений, недопечений.

1.6. Написання н, нн у прикметниках

Пишемо -нн- у прикметниках:

v iз суфiксом -н-, утворених вiд iменникiв з коренем на -н-: лимон тАФ лимонний; день тАФ денний;

v з наголошеними суфiксами -енн-, -анн- (-янн-), що означають збiльшену мiру ознаки або неможливiсть дii: страшенний, здоровенний, незлiченний, невблаганний.

У прикметниках, утворених вiд iменникiв з допомогою суфiксiв -н-, -ан- (-ян-), -ин- (-iн-), пишемо -н-: мрiйний, гречаний, качиний, змiiний.

1.7. Правопис складних прикметникiв

Разом пишуться:

а) Складнi прикметники, утворенi вiд складних iменникiв, що пишуться разом: електросиловий (електросила), лiсостеповий (лiсостеп), м'ясозаготiвельний (м'ясозаготiвля), радiофiзичний (радiофiзика), самохiдний (самохiд), теплообмiнний (теплообмiн), чорноземний (чорнозем).

б) Складнi прикметники, утворенi вiд сполучення iменника та узгоджуваного з ним прикметника: загальноосвiтнiй (загальна освiта), легкоатлетичний (легка атлетика), мовностильовий (мовний стиль), народногосподарський (народне господарство), народнопоетичний (народна поезiя), первiснообщинний (первiсна община), правобережний (правий берег), сiльськогосподарський (сiльське господарство), схiднослов'янський (схiднi слов'яни).

в) Складнi прикметники з другою дiiслiвною частиною: волелюбний, деревообробний, карколомний, машинобудiвний.

Примiтка. Прикметники з другою префiксальною дiiслiвною частиною пишуться через дефiс: вантажно-розвантажувальний, контрольно-вимiрювальний.

г) Складнi прикметники, в яких першим компонентом виступаi прислiвник: важкохворий, внутрiшньозаводський, загальнодержавний; так само й такi, в яких другою складовою частиною i дiiприкметник: вищезгаданий, нижчепiдписаний, новоутворений, свiжозрубаний, але: трохи вище зазначений (параграф), бо i пояснювальне слово.

Примiтка 1. Прислiвники, утворенi вiд бiльшостi вiдносних прикметникiв, як правило, зберiгають на собi логiчний наголос i не зливаються в одне слово з наступним прикметником або дiiприкметником: абсолютно сухий, дiаметрально протилежний, послiдовно миролюбний, рiзко окреслений, суспiльно корисний, суспiльно необхiдний, хiмiчно зв'язаний.

Примiтка 2. У складних термiнах прислiвник тАФ компонент, що уточнюi значення складного прикметника, пишеться разом iз цим прикметником: видовженотупокошчний, короткогрушоподiбний, округлояйцеподiбний.

д) Складнi прикметники (з двох або кiлькох компонентiв), у яких основне смислове навантаження передаiться останнiм прикметником, а попереднi лише звужують, уточнюють його змiст. Такi прикметники, як правило, мають термiнологiчне значення: вузькодiалектне (мовне явище), грудочеревна (перепона), давньоверхньонiмецька (мова), двовуглекислий (газ), лiнгвостилiстичнi (особливостi); також тАФ глухонiмий, слiпоглухонiмий.

е) Складнi прикметники, першою частиною яких i числiвник, написаний лiтерами: двадцятиповерховий, семиразовий, стодвадцятип'ятирiчний, але 125-рiчний.

i) Складнi прикметники, утворенi з двох неоднорiдних прикметникiв (зокрема, тi, якi виражають вiдношення родовоi ознаки до видовоi): поперечношлiфувальний (поперечний шлiфувальний верстат).

Через дефiс пишуться:

а) Складнi прикметники, утворенi вiд складних iменникiв, що пишуться через дефiс: вiце-президентський (вiце-президент), генерал-губернаторський (генерал-губернатор), дизель-моторний (дизель-мотор), соцiал-демократичний (соцiал-демократ), унтер-офiцерський (унтер-офiцер).

Примiтка. В окремих випадках, коли прикметник утворюiться вiд сполучення iменника з прикладкою, дефiс не ставиться: Москва-рiка тАФ москворiцький.

б) Складнi прикметники, утворенi з двох чи бiльше прикметникових основ, якщо названi цими основами поняття непiдпорядкованi одне одному: аграрно-сировинний, державно-монополiстичний, електронно-обчислювальний, культурно-технiчний, лiсопильно-стругальний, масово-полiтичний, мовно-лiтературний, навчально-виховний, науково-технiчний, партiйно-полiтичний, плоско-опуклий, постачально-збутовий, свердлильно-довбальний, суспiльно-полiтичний, столярно-механiчний; а також узвичаiнi: всесвiтньо-iсторичний, лiтературно-художнiй, народно-визвольний, пiдздлисто-болотний тощо; мiж компонентами цих складних прикметникiв, не з'iднаними в одне слово, можна вставити сполучник i: аграрний i сировинний, навчальний i виховний i под.

в) Складнi прикметники, в яких перша частина закiнчуiться на -ико (-iко): буколiко-романтичний, дiалектико-матерiалiстичний, iсторико-культурний, механiко-математичний, полiтико-економiчний.

г) Складнi прикметники з першою частиною вiйськово-, воiнно-: вiйськово-морський, вiйськово-спортивний, воiнно-стратегiчний.

Примiтка. Складнi субстантивованi прикметники вiйськовозобов'язаний, вiйськовополонений пишуться разом.

д) Складнi прикметники, в яких перша частина не маi прикметникового суфiкса, але яка за змiстом i однорiдна з другою частиною й приiднуiться до неi за допомогою сполучного звука о або i: м'ясо-вовняний, м'ясо-молочний, крохмале-патоковий.

Примiтка. Складнi прикметники цього типу, що виступають як науковi термiни, пишуться разом: головоногi, грудочеревна (перепона).

i) Складнi прикметники, утворенi з двох або кiлькох основ, якi означають якiсть iз додатковим вiдтiнком, вiдтiнки кольорiв або поiднання кiлькох кольорiв в одному предметi: блакитно-синiй, гiркувато-солоний, кисло-солодкий, молочно-бiлий, сiро-голубий, темно-зелений, червоно-зелено-синiй, але: жовтогарячий, червоногарячий (окремi кольори).

i) Складнi назви промiжних сторiн свiту: пiвденно-схiдний, пiвнiчно-захiдний.

ж) Складнi прикметники, першим компонентом яких i числiвник, написаний цифрами: 20-рiчний, 10-поверховий.

1.8. Написання прiзвищ прикметниковоi форми

Росiйськi прiзвища прикметниковоi форми передаiмо з дотриманням норм украiнс

Вместе с этим смотрят:

A history of the english language

Affixation in modern english

AIDS

Airplanes and security

American Riddles