Органiзацiя i проведення рятувальних робiт на об`iктах iз сильнодiючими отруйними речовинами
ВступУ результатi впливу стихiйних сил природи, поки ще не повнiстю пiдвладних людинi, аварiй, катастроф, а також застосування сучасних засобiв ураження у воiнний час, можуть утворюватися численнi вогнища ураження, якi викликають екстремальнi ситуацii, що порушують нормальну життiдiяльнiсть людей i роботу об'iктiв та сприяють утворенню великих зон радiоактивного зараження (РЗ), катастрофiчного затоплення i виникнення масових пожеж. А це, у свою чергу, може завдати економiцi краiни i населенню величезних збиткiв, пов'язаних з руйнуванням будiвель i споруд, знищенням матерiальних цiнностей, порушенням процесiв виробництва, масовоi загибелi людей i тварин. Для лiквiдацii наслiдкiв, викликаних надзвичайними ситуацiями, передбачаiться проведення РРЖНР.
Проведення рятувальних та iнших не лiквiдацiйних робiт (РРЖНР) тАУ одне з головних завдань ЦО. Воно повинно вирiшуватися силами ЦО у взаiмодii з вiйськовими частинами (пiдроздiлами) Збройних Сил i спецiалiзованими формуваннями iнших мiнiстерств та вiдомств.
Заходи щодо органiзацii i проведення РРЖНР у районах стихiйних лих, а також у можливих вогнищах ураження вiд застосування сучасного зброi плануються i готуються у мирний час. У випадку факту лиха вони уточнюються i проводяться з урахуванням обстановки, що склалася.
Одним iз основних способiв захисту населення при аварii на об`iктах господарювання (ОГ) з викидом СДОР або радiоактивних речовин i використання виробничим персоналом i населенням засобiв iндивiдуального захисту.
Мета роботи тАУ з`ясувати як здiйснюiться органiзацiя та проводиться рятувальних робiт на об`iктi ТОВ ВлРатиборВ» смт. Куликiвки при виникненнi аварii з витоком СДОР (амiаку або фреону).
Завдання:
1. проаналiзувати основи органiзацii та проведення РРЖНР на об`iктi;
2. з`ясувати послiдовнiсть проведення та залучення сил та засобiв для проведення РРЖНР на територii обтАЩiкта;
3. дати загальну характеристику найбiльш поширених видiв СДОР, витiкання яких можливе при аварii на хiмiчно-небезпечних обкатах;
4. охарактеризувати iндивiдуальнi засоби захисту, якi застосовують на об`iктi при виникненнi аварii з витоком амiаку або фреону;
5. з`ясувати в чому полягають особливостi проведення РРЖНР в зонi ВХУ;
6. розглянути, якi прилади хiмiчноi розвiдки використовуються при виникненнi аварii на територii ТОВ ВлРатиборВ».
Предмет дослiдження тАУ особливостi аварiй з витоком СДОР
Об`iкт дослiдження тАУ органiзацiя та проведення РРЖНР на територii ТОВ ВлРатиборВ» смт. Куликiвка.
Дiя сильнодiючих отруйних речовин може викликати не вiдновнi змiни в органiзмi людини, якi досить часто призводять до смертельних випадкiв. На випадок виникнення аварiй на об`iктах особовий склад робiтникiв та сил ЦО територiального значення повиннi бути достатньо квалiфiковано пiдготовленi до проведення рятувальних робiт, тому дане питання маi велике значення та актуальнiсть.
1. Основи органiзацii проведення рятувальних робiтна об`iктах iз СДОР
РРЖНР мають рiзний змiст, але органiзовуються i проводяться, як правило, одночасно, як iдиний комплекс. При цьому обов'язково враховуiться, що кожному виду стихiйних лих властивi своi специфiчнi особливостi, з яких випливають певнi вимоги до складу сил, що залучаються, iх технiчного оснащення i способiв дiй.
РРЖНР i в мирний, i у воiнний час проводяться:
В· для порятунку людей, надання першоi медичноi допомоги постраждалим i ураженим та евакуацii iх у лiкувальнi установи;
В· локалiзацii аварiй i усунення ушкоджень, якi заважають проведенню рятувальних робiт;
В· лiквiдацii аварiй, якi загрожують життю людей;
В· забезпечення життiдiяльностi мiст i ОГ;
В· створення необхiдних умов проведення вiдбудовних робiт.
До рятувальних робiт вiдносяться: вiдшукання потерпiлих; розкриття зруйнованих, пошкоджених i завалених сховищ та укриттiв i дiставання з них, а також з частково зруйнованих або палаючих будинкiв й iнших споруд, людей; падання постраждалим першоi медичноi допомоги; винесення (вивезення) iх з вогнищ ураження до мiсця розмiщення медичних формувань i установ; надання необхiдноi лiкарськоi допомоги ураженим i евакуацiя iх на лiкарняну базу [11].
У ходi рятувальних робiт проводять: розвiдку вогнищ ураження i маршрутiв виступу формувань на дiлянки (об'iкти) робiт; локалiзацiю гасiння пожеж на дiлянках проведення робiт i шляхах виходу до них; подачу повiтря в заваленi захиснi споруди з пошкодженою фiльтровентиляцiйною системою; виведення (вивезення) населення з небезпечних мiсць i зон зараження та затоплення в безпечнi райони; санiтарну обробку людей i знезаражування одягу, дезактивацiю i дегазацiю технiки, транспорту i засобiв захисту, знезаражування територii i споруд, продовольства, харчовоi сировини, води i фуражу.
До невiдкладних вiдносять роботи, проведенi для створення умов успiшних i безпечних рятувальних робiт, забезпечення життiдiяльностi мiст та запобiгання подальших руйнувань i втрат серед населення в результатi впливу вторинних факторiв ураження; це локалiзацiя аварiй, якi загрожують життю людей, вiдновлення дiяльностi найважливiших ОГ, функцiонування iнженерних i транспортних мереж, споруд мiського господарства [7].
При проведеннi таких робiт прокладають колоннi шляхи; влаштовують проiзди в завалах i па заражених дiлянках; вiдновлюють пошкодженi мости i роблять переправи; локалiзують аварii на енергетичних, газових, водопровiдних, каналiзацiйних i технологiчних мережах; вiдновлюють окремi установки i мережi водопроводу, енергопостачання, лiнii зв'язку; змiцнюють чи руйнують конструкцii, якi загрожують обвалом i перешкоджають безпечному руху людей та технiки, проведенню рятувальних робiт; ремонтують i вiдновлюють пошкодженi захиснi споруди для подальшою iх використання.
У ходi РРЖНР здiйснюються також: санiтарне очищення вогнищ ураження, медична розвiдка для оцiнки санiтарно-епiдемiчноi обстановки i визначення потрiбноi кiлькостi медичних сил; органiзацiя комендантськоi служби й охорони громадського порядку; збирання матерiальних цiнностей; забезпечення харчуванням i предметами першоi необхiдностi населення, яке залишилося без домiвок.
Для запобiгання чи зменшення збиткiв вiд очiкуваних стихiйних лих передбачаiться проведення комплексу органiзацiйних та iнженерно-технiчних заходiв, таких як будiвництво берегозахисних i берегоукрiплюючих споруд, обвалування i пiдсипання дамб, штучне зниження iнтенсивностi танення льодовикiв i снiгу тощо.
РРЖНР органiзовують у максимально короткi термiни i проводять безперервно вдень i вночi, у будь-яку погоду, до повного iх завершення [8].
Внаслiдок надзвичайних ситуацiй у населених пунктах краiни i на пiдприiмствах можуть виникнути руйнування, зараження мiсцевостi радiоактивними та хiмiчними речовинами. Люди можуть опинитися у завалах, пошкоджених та палаючих будинках, iнших непередбачуваних ситуацiях. У зв'язку з цими обставинами буде потрiбне проведення заходiв iз рятування людей, надання iм допомоги, локалiзацii аварiй та усунення пошкоджень. При вирiшеннi цих проблем виходять з того, що в осередках ураження i районах лиха будуть проводитися не тiльки суто рятувальнi роботи, а й деякi невiдкладнi, що не пов'язанi з рятуванням людей. Рятувальнi та iншi невiдкладнi роботи (РiНР) проводяться з метою порятунку людей та надання допомоги ураженим, локалiзацii аварiй та усунення пошкоджень, створення умов для наступного проведення вiдновлювальних робiт. При проведеннi РiНР великого значення маi дотримання певних умов. Такими умовами i: своiчасне створення угруповань, сил, що залучаються для проведення РiНР, своiчасне ведення розвiдки, швидкий рух i введення сил у осередок ураження, безперервне проведення РiНР до iх повного завершення, тверде й оперативне управлiння силами, що залучаються до проведення РiНР, i всебiчне забезпечення iх дiяльностi [8].
Заходи, що вiдносяться до рятувальних робiт:
В· розвiдка маршрутiв, за якими вводяться або виводяться формування ЦО;
В· локалiзацiя i гасiння пожеж;
В· пошук i рятування людей з-пiд завалiв;
В· вiдкриття зруйнованих захисних споруд i рятування людей;
В· подача повiтря у заваленi захиснi споруди;
В· надання ураженим першоi медичноi допомоги та iх евакуацiя;
В· санобробка людей та знезараження iх одягу;
В· знезараження мiсцевостi, споруд, технiки.
Крiм рятувальних робiт, в осередках ураження проводяться невiдкладнi роботи, до яких вiдносяться:
В· прокладання маршрутних шляхiв на заражених територiях i будування проiздiв у завалах;
В· локалiзацiя аварiй на комунально-енергетичних мережах, лiнiях зв'язку та iх вiдновлення;
В· закрiплення або лiквiдацiя конструкцiй споруд, якi загрожують падiнням та перешкоджають проведенню рятувальних робiт;
В· лiквiдацiя боiприпасiв та iнших вибухонебезпечних предметiв (балони з газом, бочки з бензином тощо).
Керiвництво проведенням усiх цих робiт у надзвичайних ситуацiях проводяться надзвичайними комiсiями держави, областi, мiста тощо [11].
При аварiях на об'iктах народного господарства, установах, якщо iх наслiдки не виходять за межi об'iктiв захисних зон, керiвництво роботами проводиться адмiнiстрацiiю пiдприiмств.
Виникнення стихiйних лих, а також аварiй та катастроф можна в деяких випадках прогнозувати. Цi прогнози, як правило, закладаються в плани ЦО пiдприiмств, установ, що передбачають попереджувальнi заходи, якi повиннi зменшити наслiдки аварiй i катастроф.
Характер та обсяг таких заходiв залежать вiд виду та рiвня аварii або стихiйного лиха, масштабiв i часу iх виникнення.
Загалом до таких заходiв вiдносяться:
В· приведення в готовнiсть засобiв захисту;
В· перевiрка готовностi систем оповiщення;
В· пiдготовка i видача населенню засобiв iндивiдуального захисту та особистоi профiлактики;
В· проведення санiтарно-епiдемiологiчних заходiв;
В· пiдготовка до евакуацii або вiдселення та iх проведення;
В· вивезення матерiальних цiнностей;
В· захист продуктiв харчування, джерел води тощо;
В· герметизацiя примiщень i т. п.
Способи i послiдовнiсть проведення цих робiт залежать вiд обставин, що склались у районi аварii чи катастрофи, та наявностi Сил i засобiв для проведення таких робiт.
Лiквiдацiя наслiдкiв надзвичайноi ситуацii проводиться для вiдновлення роботи пiдприiмств, органiзацiй, навчальних закладiв тощо [10].
При лiквiдацii наслiдкiв надзвичайноi ситуацii здiйснюються такi заходи:
В· розвiдка осередкiв надзвичайних ситуацiй;
В· локалiзацiя i гасiння пожеж;
В· вiдбудова споруд i шляхiв сполучення;
В· проведення iзоляцiйне обмежених заходiв в осередках iнфекцiйного зараження;
В· проведення спецобробки населення;
В· дезактивацiя, дегазацiя технiки, майна, дорiг, мiсцевостi тощо.
Розвiдку осередкiв надзвичайних ситуацiй проводять сили Збройних сил (ЗС), ЦО i невоiнiзованi формування пiдприiмств, органiзацiй тощо.
Воiнiзованi сили розвiдки ЗС i ЦО включають пiдроздiли радiацiйноi, хiмiчноi, бiологiчноi та iнженерноi розвiдок. У завдання цих пiдроздiлiв входить виявлення загального стану в осередках та визначення меж ураження, руйнування, повенi i пожеж, а також виставлення спостереження на особливо важливих напрямках (станцiях, переправах, перехрестi дорiг тощо) [9].
У мiсцях розташування евакуйованого населення, на маршрутах виходу з осередкiв надзвичайних ситуацiй розвiдка ведеться силами невоiнiзованих формувань пiдприiмств та органiзацiй.
Аварiйно-рятувальнi й лiкувально-евакуацiйнi заходи проводяться додатково до заходiв, вжитих пiдроздiлами ЗС, ЦО, медичних установ в осередках надзвичайних ситуацiй. Цi роботи виконуi населення, яке потрапило в осередок або розмiщене на шляху розширення ураженого повiтря, пожежi, повенi тощо. Для допомоги у проведеннi цих робiт в осередки надзвичайних ситуацiй направляють сили i засоби спецiальних формувань ЗС, ЦО, Мiнохорони здоров'я, комунальних служб, Мiнiстерства охорони навколишнього середовища та iншi.
Локалiзацiя i гасiння пожеж проводяться з метою збереження матерiальних цiнностей держави й окремих громадян. Здiйснюiться це протипожежними формуваннями ЗС, ЦО, МВС, Мiнохорони навколишнього середовища iз залученням до цих робiт робiтникiв, службовцiв i населення, що близько проживаi до осередку надзвичайноi ситуацii.
Вiдбудова споруд i шляхiв сполучення здiйснюiться з метою поновлення роботи життiво важливих органiв мiста, району тощо. До них належать: телеграф, телефон, лiкарнi, мости, залiзниця, шляхи евакуацii i пiдвезення матерiальних засобiв та iншi.
Щоб запобiгти поширенню епiдемiчних хвороб, проводять протиепiдемiчнi заходи. До цих робiт залучають медичнi заклади, санiтарнi дружини пiдприiмств, навчальних закладiв [7].
Усi протиепiдемiчнi заходи в осередку органiзовуi санепiдемстанцiя або пересувний протиепiдемiчний загiн. Проводять цю роботу медичнi служби полiклiнiк, амбулаторiй та iнших лiкувально-профiлактичних заходiв.
Для проведення рятувальних робiт залучаються невоiнiзованi формування тАУ ЦО, вiйськовi частини i пiдроздiли, медорганiзацii тощо. Невоiнiзованi формування мають у першу чергу проводити рятувальнi роботи на об'iктах народного господарства.
До них входять формування загального призначення, якi мають у своiму складi аварiйно-технiчнi формування, формування механiзацii робiт тощо. Вони можуть бути посиленi протипожежними, дорожнiми, автомобiльними та iншими пiдроздiлами.
Вiд швидкостi та рiшучостi дiй формувань залежить життя багатьох людей та збереження матерiальних цiнностей.
При рятувальних роботах потрiбно дотримуватись таких заходiв безпеки:
1. пересування людей i автомобiлiв дозволяiться тiльки позначеними та розвiданими шляхами;
2. забороняiться вести роботи бiля конструкцiй, якi загрожують падiнням;
3. зберiгати режим радiацiйного та хiмiчного захисту;
4. проведення робiт у задимлених та загазованих примiщеннях групами по 2 тАУ 3 чоловiки в особистих засобах захисту;
5. проведення робiт на електромережах, електроустановках тiльки пiсля iх. вiдключення i заземлення;
6. освiтлення дiлянок роботи вночi та за несприятливоi погоди.
Пiд стiйкiстю роботи об'iкта народного господарства розумiють здатнiсть пiдприiмства, установи попереджувати виникнення виробничих аварiй, катастроф, протистояти впливу уражаючих факторiв, аби запобiгти або зменшити загрозу життю i здоров'ю робiтникiв i службовцiв, матерiальних втрат, а також забезпечити вiдновлення порушеного виробництва в мiнiмально короткий термiн [7].
Стiйка робота промислового пiдприiмства складаiться:
а) зi стiйкостi iнженерно-технiчного комплексу (будiвель, споруд, систем енерго-, газо-, водозабезпечення тощо) до дii зовнiшнiх факторiв при аварiях, катастрофах, а також при застосуваннi щодо них сучасноi зброi;
б) зi стiйкостi виробничоi дiяльностi (захист виробничого персоналу, надiйнiсть систем управлiння, поновлення роботи у стислi термiни).
Фактори, вiд яких залежить стiйка робота об'iктiв у НС мирного i воiнного часу:
1. Надiйнiсть захисту робiтникiв i службовцiв;
2. Безпечнiсть розташування об'iкта щодо зон масштабних зруйнувань;
3. Можливiсть iнженерне-технiчного комплексу протистояти вражаючим дiям сучасноi вiйськовоi зброi;
4. Безперервнiсть постачання електроенергiiю, паливом, газом i всiм необхiдним для випуску продукцii;
5. Надiйнiсть керування виробництвом, силами i засобами ЦО;
6. Пiдготовленiсть пiдприiмства до поновлення виробництва i проведення рятувальних робiт.
З вище перерахованих факторiв випливають такi шляхи i засоби пiдвищення стiйкостi пiдприiмств, установ, навчальних закладiв Украiни:
В· нагромадження фондiв захисних споруд i засобiв iндивiдуального захисту;
В· будiвництво важливих пiдприiмств за межами зон можливих зруйнувань;
В· пiдсилення i дублювання енергетичних потужностей;
В· розширення зв'язкiв мiж галузями промисловостi i пiдприiмствами;
В· утворення матерiально-технiчних резервiв;
В· пiдтримування сил ЦО в постiйнiй готовностi.
2. Класифiкацiя i фiзико-хiмiчна характеристика найбiльш небезпечних СДОР i засоби захисту вiд нихБурхливий розвиток хiмii як науки вiдзначаiться насамперед створенням могутньоi промисловостi, ростом асортименту хiмiчних речовин, якi використовуються у промисловостi, сiльському господарствi i побутi, деякi речовини токсичнi i шкiдливi для здоров'я людини. РЗх називають сильнодiючими отруйними речовинами (СДОР). Деякi види цих речовин i у великих кiлькостях на пiдприiмствах, якi iх виготовляють або використовують. У випадку аварii вони можуть бути розлитi або викинутi в атмосферу. Це може призвести до отруiння людей не тiльки на цьому Об'iктi, але i за його межами, в найближчих населених пунктах.
Найбiльш поширеними СДОР i хлор i амiак.
Хлор тАУ зеленувато-жовтий газ з рiзким запахом. Хлор у 2,5 рази важчий за повiтря. Температура кипiння тАУ 34,6 В°С (навiть взимку знаходиться в газоподiбному станi). Смертельна концентрацiя при одногодиннiй експозицii тАУ 0,1 мг/л. Гранично допустима концентрацiя в повiтрi 0,001 мг/л. Хлор застосовують для виготовлення численних неорганiчних та органiчних сполук. Його використовують у виробництвi соляноi кислоти, хлорного вапна, гiпохлоридiв, хлоратiв та iн. Велика кiлькiсть хлору використовуiться для вiдбiлювання тканин i целюлози, яка йде на виготовлення паперу. Хлор застосовують також для стерилiзацii питноi води i знезараження стiчних вод. У кольоровiй металургii його використовують для хлорування руд, що i однiiю з стадiй добування деяких металiв. На основi хлороорганiчних продуктiв виготовляють рiзнi пластмаси, синтетичнi волокна, каучуки, замiнники шкiри. Визначаiться наявнiсть хлору приладами ВПХР та УГ‑2, iндикаторною трубкою з трьома зеленими кiльцями.
Вплив на людей тАУ подразнюi дихальнi шляхи, викликаi набряк легенiв. При високих концентрацiях смерть наступаi вiд 1тАУ2 вдихiв, при менших концентрацiях тАУ дихання припиняiться через 5тАУ25 хвилин [8].
Захист вiд хлору: промисловi фiльтруючi протигази марок ВлВВ», ВлМВ», цивiльнi протигази, вiйськовi протигази, дитячi протигази, захиснi дитячi камери. При концентрацiях хлору в повiтрi бiльше нiж 8,6 мг/л потрiбно використовувати тiльки iзолюючi протигази.
Перша допомога: одягнути на ураженого протигаз, винести на свiже повiтря, зробити iнгаляцiю киснем. Очi промити 2%-ним розчином соди. Пити молоко зi содою або боржомом, каву. При подразненнi дихальних шляхiв тАУ вдихати нашатирний спирт, бiкарбонат натрiю, буру.
Дегазацiя проводиться лужними та водними розчинами гiпосульфiту, гашеним вапном. Нейтралiзуiться водою [4].
Амiак тАУ безбарвний газ iз характерним рiзким запахом (запах Влнашатирного спиртуВ»). Маса 1 л амiаку за нормальних умов становить 0,77г. Легший за повiтря. При охолодженнi до -33,4 В°С амiак пiд звичайним тиском перетворюiться в прозору рiдину, що затвердiваi при -77,8 В°С. Смертельна концентрацiя при 30‑хвилиннiй експозицii тАУ 7 мг/л. Гранично допустима концентрацiя в повiтрi тАУ 0,02 мг/л. Амiак дуже добре розчиняiться у водi. Розчин амiаку у водi називають Влнашатирним спиртомВ». Звичайний медичний нашатирний спирт мiстить 10% амiаку. Амiак при невисокому тиску (0,7тАУ0,8 МПа) перетворюiться в рiдину. Оскiльки при випаровуваннi рiдкого амiаку поглинаiться велика кiлькiсть тепла (137 кДж/год), то рiдкий амiак застосовують у холодильних установках. Амiак також використовуiться для виготовлення азотноi кислоти i азотовмiсних речовин. Це азотнi добрива: сульфат амонiю, нiтрат амонiю. Крiм того, нiтрат алюмiнiю утворюi вибуховi сумiшi з горючими речовинами (амонами), якi застосовують для пiдривних робiт [3].
Дiя амiаку на людей у високих концентрацiях викликаi корчi. Смерть наступаi через декiлька годин або дiб пiсля отруiння вiд набряку легенiв i гортанi. При попаданнi на шкiру може викликати опiки рiзного ступеня. В повiтрi визначаiться приладом УГ‑2 та iн.
Захист вiд амiаку: фiльтруючi промисловi протигази марок ВлКВ» i ВлШВ». При дуже високих концентрацiях тАУ iзолюючi протигази i захисний одяг.
Перша допомога: ураженого винести на свiже повiтря. Забезпечити тепло i спокiй. Зробити iнгаляцiю зволоженим киснем або теплою водяною парою з розчином ментолу у хлороформi. Шкiру i очi промивати водою або 25%-ним розчином борноi кислоти протягом 15 хв., змастити вазелiном або оливковою олiiю. При зупинцi дихання зробити штучне дихання.
Дегазацiя проводиться водою.
Сiрчаиий ангiдрид (двоокис сiрки, Влсiрчаний газВ») тАУ один з поширених видiв СДОР. Являi собою безбарвний газ з характерним рiзким запахом. При звичайному тиску затвердiваi при температурi тАУ 75 В°С i зрiджуiться при тАУ 10 В°С. В 2,2 рази важчий за повiтря. Розчиннiсть його у водi досить велика i складаi при звичайних умовах бiля 40 об'iмiв на 1 об'iм води. При взаiмодii з водою утворюiться сiрчана кислота. Розчиняiться в спиртах, ефiрi, бензолi. Отримують спалюванням сiрки на повiтрi, обпалюванням пiриту, дiiю сiрчаноi кислоти на сульфат натрiю.
Сiрчаний ангiдрид використовують у виробництвi сiрчаноi кислоти, солей сiрчаноi (сульфiтiв, гiдросульфiтiв) i тiосiрчаноi (тiосульфiтiв) кислот. Безпосереднi застосування знаходить в паперовому та текстильному виробництвах, при консервуваннi фруктiв, ягiд, для запобiгання вин вiд скисання, для дизенфекцii примiщень. Рiдкий сiрчаний ангiдрид застосовують як холодоагент та розчинник.
Перевозять його в розрiдженому станi пiд тиском. При виходi в атмосферу вiн димить, скупчуiться в низьких дiлянках мiсцевостi, пiдвалах, тунелях, заражуi водоймища.
Гранично допустима концентрацiя (ГДК) сiрчаного ангiдриду в атмосферному повiтрi населених мiсць (середньодобова) тАУ 0,05 мг/м3, в робочому примiщеннi промислового пiдприiмства тАУ 10 мг/м3.
Вiн небезпечний при вдиханнi. Навiть дуже мала концентрацiя його створюi неприiмний смак в ротi i подразнюi слизовi оболонки. Пари сiрчаного ангiдриду у вологому повiтрi сильно подразнюють слизовi оболонки та шкiру. З'являються кашель, рiзкий бiль в очах, сльози, дихання i ковтання утруднене, шкiра червонii. Можливi опiки шкiри та очей. Вдихання повiтря, яке мiстить бiльше 0,2% сiрчаного ангiдриду, викликаi хрипоту, задишку i швидку втрату свiдомостi. Можлива смерть.
Шкiдливим i вплив i на рослиннiсть при концентрацiях бiльше 0,1 мг/м3. Найвища чутливiсть у смереки та сосни, найменша тАУ в берези та дуба.
Захист органiв дихання та очей вiд сiрчаного ангiдриду забезпечують промисловi фiльтруючi протигази марки В (коробка пофарбована в жовтий колiр), Е (чорний), БКФ (зелений), респiратори протигазовi РПГ тАУ 67В та унiверсальнi РУ‑60М-В, а також цивiльнi протигази ГП‑5, ГГРЖ-7 та дитячi.
Якщо концентрацiя 50д вища вiд максимально допустимоi, повиннi використовуватись тiльки iзолюючi протигази. Ця ж вимога актуальна i при лiквiдацii аварiй на хiмiчно небезпечних об'iктах, коли концентрацiя сiрчаного ангiдриду невiдома. В зонi аварiй, для захисту шкiри людини вiд попадання СДОР, роботи слiд проводити в захисних костюмах, гумових чоботах та рукавицях [9].
Якi ж заходи першоi допомоги при ураженнi сiрчаним ангiдридом? Перш за все, слiд винести потерпiлого на свiже повiтря. Шкiру та слизовi оболонки промивати водою або 2%-ним розчином соди не менше 15 хв. очi тАУ проточною водою, також не менше 15 хв.
Наявнiсть сiрчаного ангiдриду в повiтрi i його концентрацiю дозволяi визначити унiверсальний газоаналiзатор УГ‑2. Межа вимiру приладу: до 0,03 мг/л тАУ при просмоктуваннi повiтря в об'iмi 300 мл; до 0,2 мг/л тАУ при просмоктуваннi 60 мл. Концентрацiю сiрчаного ангiдриду знаходять по шкалi, на якiй вказаний об'iм пропущеного повiтря; При просмоктуваннi його через iндикаторну трубку колiр порошку буде змiнюватись з темно-сiрого на бiлий. Цифра на шкалi, яка спiвпадаi з верхнiм кiнцем пофарбованого в бiлий колiр стовпчика порошку, вказуi на концентрацiю сiрчаного ангiдриду (в мг/л).
У повiтрi можуть нагромадитися уражаючi концентрацii у випадку виробничоi аварii на хiмiчно небезпечному об'iктi чи його витоку при зберiганнi, транспортуваннi. Небезпечну зону слiд iзолювати, вивести стороннiх людей. Входити в неi можна тiльки в засобах захисту органiв дихання i, шкiри. Слiд уникати низьких мiсць, триматись навiтряноi сторони. Потерпiлим. надати першу долiкарську допомогу i вiдправити iх у лiкувальний заклад.
При витоку i розливi не можна доторкатись до пролитого. Рiдину, яка розлилася, слiд огородити земляним валом, не допускати попадання речовиннi у водоймища. Мiсце розливу залити розчином соди або вапнистим молоком.
При iнтенсивному витоку сiрчаного ангiдриду, щоб осадити газ використовуiться вапнисте молоко, розчин соди або каустика. Для цього застосовують мийнi машини, авторозливнi станцii, пожежнi машини.
Сiрководень тАУ безколiрний газ з рiзким неприiмним запахом При звичайному тиску твердне при -85,5 В°С i зрiджуiться при -60,3 В°С. Густина газоподiбного сiрководню при нормальних умовах становив приблизно 1,7, бо вiн важчий вiд повiтря. Сiрководень з повiтрям, по мiстить вiд 4 до 45% цього газу, вибухонебезпечний. На повiтрi спалаху при температурi 300 В°С. Розчиннiсть в органiчних речовинах значно виш нiжу водi.
Сiрководень тАУ сильний вiдновник. В промисловостi його одержують як побiчний продукт при очистцi нафти, природного i коксiвного газу. Застосовують у виробництвi сiрчаноi кислоти, сiрки, сульфiдiв, сiркоорганiчних сполук, для приготування лiкувальних сiрководневих ванн.
Зберiгаiться i перевозиться в залiзничних цистернах i балонах пiд тиском у зрiдженому станi. При виходi в амосферу перетворюiться в газ, накопичуiться в низьких дiлянках мiсцевостi, пiдвалах, тунелях. При витоку або пропусканнi забруднюi водоймища.
Небезпечний для вдихання, подразнюi шкiру i слизовi оболонки. Першi ознаки отруiння: головний бiль, сльози, пече в очах, подразнення в носi, металевий смак в ротi, нудота, блювання, холодний пiт, пронос, бiль в грудях. ГДК сiрководню 0,008 мг/м3, в робочих примiщеннях промислового виробництва тАУ 10 мг/м3.
Захист органiв дихання i очей забезпечують фiльтруючi протигази марки КД, БКФ, респiратори РПГ‑67‑КД i РУ‑60М-КД, а також цивiльнi протигази ГП‑5, ГП‑7 i дитячi.
Максимально допустима концентрацiя для фiльтруючих протигазiв тАУ 100 ГДК (10 000 мг/м3), а для респiраторiв тАУ 15 ГДК; з/ф тАУ коробка з фiльтром; б/ф тАУ коробка без фiльтра. Якщо концентрацiя сiрководню вища вiд максимально допустимоi, застосовуються iзолюючi протигази. При лiквiдацii аварiй на хiмiчно небезпечних об'iктах, коли концентрацiя газу невiдома, роботи проводяться тiльки в iзолюючих протигазах; Щоб захистити шкiру, використовують захиснi прогумованi костюми, гумовi чоботи i рукавицi. При ураженнi сiрководнем треба негайно винести потерпiлого на свiже повiтря, забезпечити йому тепло i спокiй, дати тепле молоко з содою. Його треба помiстити в затемнене примiщення, накласти на очi примочки з 3%-ним розчином борноi кислоти. При тяжкому отруiннi, а також при утрудненому диханнi дати кисень, якщо необхiдно, зробити штучне дихання. Кiлькiсть. сiрководню в повiтрi i його концентрацiю дозволяi визначити унiверсальний газоаналiзатор УГ‑2. Границя вимiру приладу: 0тАУ0,03 мг/л при просмоктуваннi повiтря в об'iмi 300 мл i 0тАУ0,3 мл/г при просмоктуваннi тАУ 30 мл. Концентрацiю сiрководню (мг/л) знаходять по шкалi, на якiй вказаний об'iм пропущеного повiтря. РЗi значенням вiдповiдаi цифра, яка спiвпадаi з границею пофарбованого в коричневий колiр стовпця порошку. З цiiю ж метою можна використовувати прилади хiмiчноi розвiдки ВПХР, ПХР-МВ.
Якщо концентрацiя газу вища за 2 мг/л, то при прокачуваннi повiтря через iндикаторнi трубки колiр iх наповнювача змiнюiться в залежностi вiд маркування: жовте кiльце тАУ в дiапазонi вiд свiтло-коричневого до темно-коричневого; два жовтих кiльця на одному кiнцi тАУ вiд сiро-жовтого до коричневого; три жовтих кiльця тАУ на другому кiнцi тАУ на сiро-зелений до розбивання ампули, два чорних кiльця тАУ вiд жовтого до коричневого [6].
У повiтрi можуть нагромаджуватися уражаючi концентрацii H2S при виробничiй аварii на хiмiчно небезпечному об'iктi, витоку його при зберiганнi i транспортуваннi. При цьому небезпечну зону треба iзолювати, вивести стороннiх людей i не допускати нiкого без засобiв захисту органiв дихання i шкiри. Потерпiлим надати першу допомогу i направити в лiкувальний центр.
При витiканнi i розливi не допускати простоiв речовини. При першi i i можливостi лiквiдувати витiкання або перекачати цю речовину в цiлу iмнiсть. Обгородити речовину земляним валом, щоб вона не потрапила у водоймища, каналiзацiю, пiдвали, низькi дiлянки мiсцевостi. Для того, щоб знезаразити, дозволяiться залити цю речовину молоком, розчином соди.
При iнтенсивному витiканнi тАУ щоб осадити газ сiрководню тАУ використовують машини, авторозливнi станцii, а також гiдранти, якi мiстяться на цих хiмiчно небезпечних об'iктах.
Нiтрил акриловоi кислоти тАУ безбарвна летка рiдина, кипить при високiй температурi, маi неприiмний запах. РЗi пари важчi вiд повiтря, при взаiмодii з ним утворюi вибухонебезпечнi сумiшi. При горiннi кислота видiляi отруйнi гази. Захист органiв дихання i очей забезпечують промисловi протигази марок А i БКФ, а також ГП‑5, ГП‑7 i дитячi.
Пари викликають подразнення слизовоi оболонки i шкiри, виникаi головний бiль, запаморочення, слабкiсть, нудота, блювота, задишка, шкiра червонii i пече. В таких випадках потерпiлого виносять на повiтря, забезпечують спокiй i тепло, дають подихати киснем, а також амiннiтритом (на ватцi протягом 15тАУ30 с) з перервою 2 хв.
Синильна кислота (HCN) тАУ безбарвна прозора, дуже летка рiдина. Пари ii переважно безбарвнi. Добре змiшуiться з водою. Викликаi запаморочення, паралiч дихальних шляхiв. При отруiннi вiдчуваiться запах i смак мигдалю, а також металевий присмак в ротi. Потiм виникаi вiдчуття пекучостi в горлi, пiднебiння i язик втрачають чутливiсть. Все це супроводжуiться нудотою, блюванням, тече слина. Задишка збiльшуiться. Заходи першоi допомоги: винести на повiтря, дати Понюхати на протязi 3 хв. (до 8 раз) через 30 с амiннiтрати, зробити штучне дихання, поставити грiлку. Потерпiлому необхiдно випити мiцноi кави або чаю [2].
Фосген тАУ безбарвний газ, який при температурi нижче 8 В°С конденсуiться в безбарвну рiдину. Його запах нагадуi прiлi фрукти або сiно. Вiн важчий за повiтря, малорозчинний у водi. Отруйнi лише пари фосгену. Першi ознаки отруiння з'являються не вiдразу, а пiсля 4тАУ8 год. Виникають незначнi позиви до кашлю, пече i дере в носоглотцi, потiм починаiться сильний кашель, задишка, лице i губи синiють. Необхiдний повний спокiй, потерпiлий повинен лежати на спинi з грiлкою, можна давати гарячi напоi i кисень.
Метилмеркаптан тАУ безбарвний газ з рiзким запахом, важчий вiд повiтря. Викликаi подразнення слизових оболонок i шкiри. При диханнi виникаi головний бiль, слабкiсть, нудота. Заходи першоi допомоги: винести потерпiлого на повiтря, очi i слизовi оболонки промивати 2%-ним розчином борноi кислоти, а шкiру тАУ водою не менше 15 хв.
Бензол тАУ безбарвна рiдина з характерним запахом. РЗi пари важчi вiд повiтря i утворюють з ним вибухонебезпечнi сумiшi. При вдиханнi вiдчуваiться слабкiсть, головний бiль i запаморочення, з'являiться сонливiсть, нудота, блювота, посiпування м'язiв, свербiння i почервонiння шкiри. Потерпiлий може знепритомнiти. Його виносять на повiтря, забезпечують спокiй, тепло i дають зволожений кисень. Необхiдно змiнити одяг i бiлизну, обмити тiло теплою водою з милом. Захист органiв дихання i очей забезпечують промисловi протигази марок А i БКФ, а також ГП‑5, ГП‑7 i дитячi.
Наявнiсть сильнодiючих отруйних речовин в повiтрi (хлору, амiаку, сiрководню та деяких iнших) i iх концентрацiю можна визначити за допомогою унiверсального персонального газоаналiзатора типу УГ‑2. Принцип його дii ТСрунтуiться на тому, що при проходженнi через iндикаторну трубку повiтря, яке мiстить гази (пари) СДОР, довжина пофарбованого стовпчика iндикаторого порошку в трубцi змiнюiться пропорцiйно концентрацii дослiджуваного газу. Вимiрювання проводять по шкалi, проградуйованiй в мiлiметрах на лiтр. Колiр iндикаторного порошку пiсля проходження дослiджуваного повiтря, якщо в ньому i хлор, буде червоним, якщо амiак тАУ синiм, якщо сiрководень тАУ коричневим.
При виробничiй аварii на хiмiчному об'iктi, витоку СДОР при зберiганнi або первезеннi може вiдбутися зараження повiтря. Для захисту органiв дихання робiтникiв i службовцiв таких об'iктiв використовують промисловi протигази.
При лiквiдацii наслiдкiв аварii на хiмiчних об'iктах, якщо в повiтрi мiститься отруйних речовин бiльше нiж 0,5% об'iмноi долi, для захисту органiв дихання потрiбно використовувати iзолюючi протигази [3].
Ртуть (Hg) тАУ iдиний метал, який при кiмнатнiй температурi перебуваi в рiдкому станi. Пара ртутi дуже отруйна. Досить найменшоi кiлькостi пари ртутi, яка утворюiться при кiмнатнiй температурi при ii розливi або зберiганнi у вiдкритiй посудинi, щоб отруiтись. Працюючи з ртуттю, потрiбно бути дуже обережним. Всi роботи з ртуттю виконувати на емальованих або; залiзних пiдносах. Дуже небезпечна ртуть, розлита на пiдлозi. Падаючи на пiдлогу, вона розбиваiться на велику кiлькiсть дрiбних краплин, якi потрапляють у щiлини i можуть протягом тривалого часу отруювати повiтря. Якщо ртуть розлилась на пiдлозi, слiд негайно зiбрати ii пилососом або пiпеткою з грушею.
Для усунення ртутi можна користуватись емульсiiю з мiнеральноi олii i води з порошкоподiбною сiркою i йодом або порошком сiрки. При з'iднаннi ртутi з хлором утворюiться сулема, яка i сильною отрутою. Вона використовуiться для дублення шкiри, протруювання насiння i iн.
У системi заходiв, спрямованих на забезпечення безпечних i здорових умов працi, велике значення маi використання найбiльш ефективних засобiв iндивiдуального захисту (ЗРЖЗ). Цi засоби повиннi застосовуватися в тих випадках, коли безпека робiт не може бути забезпечена конструкцiiю i розмiщенням устаткування, органiзацiiю виробничих процесiв, архiтектурно-планувальними рiшеннями i засобами колективного захисту.
Вiдповiдно до Основ законодавства Украiни про працю, на роботах зi шкiдливими умовами працi, в особливих температурних умовах, у забрудненому середовищi робiтникам та службовцям безкоштовно видаються спецодяг, спецвзуття й iншi засоби iндивiдуального захисту. Перелiк робiт i професiй, що дають право на безкоштовне одержання ЗРЖЗ, складаiться на основi галузевих норм адмiнiстрацiiю пiдприiмств за узгодженням з мiсцевими комiтетами профспiлок. Порядок видачi, збереження i користування ЗРЖЗ встановлений iнструкцiiю, затвердженоi Держкомпрацi Украiни.
Адмiнiстрацiя пiдприiмства зобов'язана стежити за тим, щоб робiтники та службовцi пiд час роботи користувалися виданими iм засобами iндивiдуального захисту, не допускати до роботи без них i не дозволяти використання несправних ЗРЖЗ.
Робiтники та службовцi зобов'язанi дбайливо вiдноситися до ЗРЖЗ i вчасно доводити до вiдома адмiнiстрацiю пiдприiмства про необхiднiсть прання, сушiння, ремонту або замiни (у випадку несправностi) цих засобiв [4].
При видачi ЗРЖЗ повинний проводитися спецiальний iнструктаж iз правил користування i найпростiших способiв перевiрки iхньоi придатностi до експлуатацii, а в необхiдних випадках тАУ тренування з
Вместе с этим смотрят:
Безопасность Республики Беларусь в военной сфере
Вклад М.В. Фрунзе в развитие советской военной стратегии, оперативного искусства и тактики
Военно-транспортный самолёт Ил-76
Военнослужащий тАФ специалист, в совершенстве владеющий оружием и военной техникой
Воинские звания военнослужащих Вооруженных Сил РФ